Статті

  • Судостроительный завод “Океан” уже полгода пытаются захватить
  • Владелец завода уверен: рейдерам помогают “продажные прокуроры из ОГП”
  • Трудовой коллектив завода готов митинговать из-за возможной остановки предприятия на Банковой, а владелец обещает назвать фамилии участников его уничтожения

Уже полгода владелец николаевского судостроительного завода “Океан” Василий Капацина бьет во все колокола в попытках остановить рейдерский захват предприятия людьми, аффилированными с его прежними владельцами. Бизнесмен неоднократно заявлял: все проблемы вокруг завода, вплоть до его ареста – часть спецоперации ФСБ и россиянина Игоря Юсуфова, который в свое время входил в совет директоров российского “Газпрома”. Операции, направленной на недопущение возрождения в Украине судостроительных мощностей и создания действительно боеспособного военного флота.

О своих подозрениях, аргументах и обвинениях Капацина неоднократно писал в обращениях к генеральному прокурору Руслану Рябошапке – однако ни ответа, ни реакции, ни возможности нормально работать так и не добился. Даже снять арест с завода уже 6 месяцев не удается – прокуроры просто не являются на судебные заседания.

Сейчас Рябошапку на посту сменила Ирина Венедиктова. Как это повлияло на ситуацию с заводом “Океан”, кто “крышует” рейдеров в высоких кабинетах и почему владелец заявляет об уничтожении предприятия и сдерживает работников от поездки на Банковую, Василий Капацина рассказал OBOZREVATEL.

Василий Капацина о компании «С-Инжиниринг» - YouTube

Василий Капацина

– Господин Василий, что нового происходит сейчас вокруг ситуации с заводом “Океан”? Сдвинулась ли ситуация с мертвой точки?

– Попытки рейдерского захвата завода продолжаются. Еще в январе наш завод был арестован с подачи Офиса Генерального прокурора. Сделано это было на основе полной дезинформации со стороны представителя бывшего владельца, российского олигарха, который пытался обанкротить “Океан”.

И вчера поздно вечером я получил информацию, что в прокуратуре инициируют передачу нашего завода Агентству по розыску и менеджменту активов (АРМА).

Мы уже шестой месяц арестованы. Все заказчики с завода ушли, кто же будет работать с арестованным предприятием? Внешнее финансирование полностью остановилось. Завод, на котором работают около 700 сотрудников, оказался на грани катастрофы. Вы не представляете, каких усилий мне стоит удерживать ситуацию!.. Люди уже начинают разъезжаться на иностранные верфи – в Румынию, Польшу. Сердце кровью обливается на это смотреть, ведь едут лучшие…

И в такой ситуации я вчера узнал о намерениях передать завод АРМА.

– Что будет означать для завода такая передача?

– Катастрофу. “Передано АРМА” – это значит, что представители агентства придут, скажут 7 сотням наших рабочих “вы свободны”, выставят их за проходную – и все. Машина на полное уничтожение запущена.

Сегодня я собирал в цехе весь трудовой коллектив. Рассказал, что ситуация реально критическая. Попросил людей набраться терпения, потому что за все время владения заводом я впервые просрочил выплату зарплат. Обычно с работниками мы рассчитывались 7 числа. Сегодня 19 июня, то есть зарплаты мы задержали уже на 12 дней. Сейчас мы ожидаем, что зайдут на завод деньги – и на следующей неделе мы обязательно закроем этот вопрос. Сделаю для этого все. Потому что понимаю: люди, работающие на “Океане”, живут на зарплату.

Жаль, что больше никому в этой стране, похоже, не интересно, за что они будут жить, если завод таки будет уничтожен.

– Решение о передаче АРМА уже принято окончательно?

– Насколько мне известно, прокуратура инициировала ходатайства и собирается с ним в суд. Между тем завод находится под арестом. Его у владельца не отнимали. Типа, завод арестовали, чтобы запретить что-либо отчуждать, а работать, мол, нам никто не запрещал и не мешал.

– Это правда? Вы можете работать?

– О какой работе может идти речь вообще? Завод – это люди и заказы. Заказов нет – люди разбежались. А на арестованный завод заказы не придут.

Передача АРМА – это смерть завода.

– Получается, генеральный прокурор поменялся, а ситуация – нет?

– Я писал несколько обращений к генпрокурору Рябошапке. Просился на прием к нему как владелец стратегического предприятия, как гражданин Украины, в конце концов. Просил, чтобы он меня выслушал, чтобы посмотрел на документы, чтобы убедился, что в ОГП есть прокуроры, которые продают государство. Сдают его оптом просто. И – никакой реакции.

Та же история сейчас повторяется с Ириной Венедиктовой. Несколько дней назад я направил очередное обращение уже на ее имя. Если честно – готов уже чуть ли не на колени падать, чтобы донести простую мысль: уничтожать такое предприятие как завод “Океан” – это преступление! Это же последний судостроительный актив Украины, единственное предприятие, которое может строить корабли.

– Еще зимой вы говорили, что “Океан” – единственное украинское предприятие, способное присоединиться к строительству военно-морского флота Украины…

– Да. Завод имеет мощную производственную базу. У нас до сих пор работает достаточно квалифицированных кадров, которые могут это делать… Хотя последние 8 лет завод был настолько заброшенным, что чудом избежал банкротства. Я его возродил. И со всей ответственностью заявляю: наша производственная база и кадры позволяют строить военные корабли для ВМС Украины.

К нам приезжал министр обороны, у нас был командующий ВМСУ… Потому что и МОУ, и главный штаб ВМС Украины заинтересованы, чтобы завод сохранился, модернизировался и был готов к выполнению заказов Минобороны.

И именно в этом – в нашей способности помочь возродить украинский флот – и кроется причина наших сегодняшних проблем. Именно поэтому Игорь Игнатов, действующий на основании документов российского олигарха Юсуфова, который в период 2008-2012 годов доводил завод до банкротства, сегодня ходит по кабинетам и рассказывает, что он владелец завода. Именно поэтому это все и закручивается – и арест, и передача АРМА, и так далее. И именно поэтому наши прокуроры легко смотрят в руки, а затем – в глаза – и творят безобразие.

Потому что главная задача – сделать так, чтобы завод прекратил свое существование.

– Армейцы выступили на вашу защиту?

– А как они должны были выступить? Они родину защищают. Защитить нас должно было правосудие и честные прокуроры. Защитить нас должна была генеральный прокурор – разобравшись в ситуации самостоятельно или дав поручение честному прокурору из своих подчиненных. И все сразу станет тогда на свои места.

Знаете, когда мы сегодня говорили с коллективом, люди мне говорили: Василий Николаевич, то, может, поедем к президенту? Может сыграем ему на Банковой касочками по асфальту польку с выходом? Что ж нас выбрасывают на голодную смерть?

Я не сторонник таких вещей. Но люди готовы ехать в столицу, ложиться на землю перед Офисом президента – и лежать там, пока ситуация не разрешится. Потому что то, что происходит, это такой беспредел, что вы себе даже не представляете.

– Какими аргументами в пользу своих претензий оперируют ваши оппоненты?

– Все их аргументы – это полная фальсификация. У меня на каждый их аргумент – документ, который подтвержден в хозяйственных судах Украины. И та грязь, что сейчас на нас льют некоторые народные депутаты, не имеет под собой никаких оснований. Это просто продолжение информационной войны – на уничтожение.

Среди последнего: на своем телеграмм-канале депутат Анна Скороход написала, что мы здесь с утра до ночи режем завод на металлолом. Чтобы это опровергнуть, я на прошлой неделе приглашал местных журналистов и съемочные группы из корпунктов центральных каналов на экскурсию по заводу. И они воочию убедились, что никто на заводе не режет ни оборудование, ни станки, ни технические линии…

– Вы сейчас направили обращение уже на генпрокурора Венедиктову. Если она так же, как ее предшественник, это обращение проигнорирует – что планируете делать дальше? Поедете с работниками завода на Банковую?

– Люди поедут на Банковую. А я на всю страну назову имена продажных прокуроров, тех, кто прикрывает рейдеров, тех, кто мне предлагал или пол завода или 4 млн долларов. Я до сих пор не назвал этих фамилий, потому что не хочу быть источником политического скандала. Но если ничего не изменится, если появится АРМА – я вынужден буду это сделать. Чтобы честно пройти свой жизненный путь. Я не в том возрасте, чтобы чего-то бояться. И я готов и к открытым заявлениям, и к озвучиванию фамилий продажных прокуроров.

Источник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Кадровый «перетрах»

Внешние беды дополняют «внутренние» напасти: не дает Саламатину покоя зуд реформаторства. Когда дефицит идей — затевают «оптимизацию» в виде сокращения. В данном случае предприятий. В итоге — ликвидация дочерних специализированных предприятий «Прогресс», «ТАСКО-экспорт», «Промоборонэкспорт» и полупарализованная работа «Спецтехноэкспорта», «Укроборонэкспорта» и «Укринмаша», который так же собираются ликвидировать.

Вся эта чехарда множится на интриги топ-менеджмента: Мазуров против Перегудова, Перегудов против Понамарчук, Понамарчук против Матюхи, Олежко против Пляцука — враг моего врага мой друг. И все бегут к Д.Саламатину. Ротации в «Укрспецэкспорте» и «дочкам» дикие: тотальные, но бессистемные. Какой тут, к черту, кадровый рост, какие, к чертям, контракты?!

Кстати, и Е.Понамарчук не вынесла «тягот и лишений», в конце ноября минувшего года написав заявление «по собственному» — была тут же уволена. Правда, была и еще причина — но оней — ниже.

Объединить и… поделить

И тут рождается идея создания нового концерна, объединяющего и торговлю оружием, и его разработку, и его производство. Какие были приведены аргументы в пользу создания этого колосса — неизвестно. Скорее всего — обещание «оптимизации работы», возрождения ВПК, разработка новейших систем вооружений в интересах родной армии.

Но уволенные «топы» считают иначе: Д.Саламатиным и его политической «крышей» движут же жажда денег, скорейшего обогащения путем продажи не только излишнего армейского имущества, но и имущества предприятий, которые в ходе реформ будут ликвидированы. А еще — присвоение и продажа земли. Это — миллионы гектаров на сотни и сотни миллионов долларов. А сколько «полуживых» предприятий Минпромполитики находятся в одном только Киеве!

И вот рожден «Укроборонпром». И опять не нашлось человека, который бы подсказал ошибочность этого шага. Даже в Москве (или Москва и подбросила идейку, как добить украинскую «оборонку»?).

В отличии от России, Украина практически не имеет конечного цикла производства в области вооружений продукции мирового качества (в той же Москве начинаются разговоры о ликвидации ГК «Ростехнологии», так как создание этого управленческого монстра привело к удорожанию продукции на 30-40%, что для динамичного рынка вооружений — катастрофически много).

Но это не останавливает Д.Саламатина. С диким упорством выстраивается неуклюжая, фактически мертворожденная система, которая очень скоро рухнет, хороня под своими обломками остатки украинского ВПК.

Сдача национальных интересов

Давайте зададим себе второй простой вопрос (на который, впрочем, не под силу ответить СБУ и ее главе В.Хорошковскому): как человек, получивший гражданство Украины лишь 10 лет назад (как и его брат), при чем неизвестно, как и за что, жена и дети которого не являются гражданами Украины и постоянно проживают в Москве на Староконюшенном переулке, которого НИЧЕГО не держит и не связывает с Украиной, занимает такой важный, стратегический пост?

Янукович заявил, что готов объединять Украину - новости ZIK.UA

Чем руководствовался Президент Виктор Янукович, назначая такого человека на такой пост и давая ему допуск к государственной тайне?

Это самая большая загадка. Особенно сейчас, когда уже очевидно: деятельность Д. Саламатина явно попадает под определение вредительство и саботаж.

Как еще можно назвать тот факт, что на переговорах с инопартанерами на имеющуюся продукцию выставляются заведомо непомерные цены, а на справедливые замечания по этому поводу делается мгновенное предложение ехать в Москву и даже лоббировать там их интересы? А если все же удаётся о чем-либо договориться, то условия этих договоренностей меняются чуть ли не каждый день, а аппетиты при этом растут? Как еще можно назвать постоянные поездки специалистов «Укрспецэкспорта» в первопрестольную; какой информацией они там делятся и какие задачи они там получают?

Кто принуждал М.Борисюка, руководителя Харьковского конструкторского бюро машиностроения имени Морозова к передаче документации по танку «Ятаган» на российский «Уралвагонзавод»? Не отказ ли в этом послужил основной причиной увольнения М.Борисюка?

Не для того ли создан «Укроборонпром», чтобы владеть ситуацией по предприятиям ВПК, их научным разработкам — с последующей передачей этих государственных секретов «третьей стороне»?

Как можно объяснить постоянные пребывания самого Д. Саламатина в Москве? Семья — это святое, но за чей этот якобы украинский госчиновник постоянно летает в Россию на арендованном самолете? За счет компании и, якобы, в командировку? Выписываются ли ему задания на командировку и пишутся ли им соответствующие отчеты? Это вряд ли.

Как следствие, возникает простой вопрос: куда смотрит СБУ? Не их ли прямая задача бдеть и пресекать?

Особенно в свете конфликта между группами Р. Ахметова и С. Левочкина. К первой формально относится Д. Саламатин, ко второй, соответственно, В. Хорошковский и… топ-менеджер «Укрспецэкспорта» Д. Перегудов. Да-да, именно Дмитрий Александрович — близкий друг и соратник Сергея Бондарчука, предыдущего руководителя «Укрспецэкспорта», который, соответственно, является кумом Сергея Левочкина. Мексиканские сериалы — жалкое ничто в сравнении с украинскими реалиями!

Кто и кого тут будет проверять, о защите какого государства может идти речь, когда главная «битва» — за «корыто», а все остальное — вторично.

В. Хорошковскому и его «орлам» либо выгодно именно такое развитие событий (чем хуже, тем лучше), и они выжидают, когда им «обломится счастье», либо причина бездеятельности спецслужб — элементарное неумение прогнозировать и реагировать (что вероятнее всего).

Да и кому реагировать? Главный по «реагированию» — начальник департамента контрразведки генерал А.И.Седельников, сам когда-то занимавшейся организацией военно-технического сотрудничества и экспортного контроля. Для тех, кто в теме, не секрет, что генерал считает себя непревзойдённым профи, и, как следствие, лелеет мечту «оседлать» этот доходный бизнес, а пока торгует по мелочам информацией.

Управление ВТС в СБУ всегда имело репутацию «жирного». Борьба за это место в режиме постоянного реформирования, как это обычно бывает в наших условиях, привела к полной деградации Управления. За последние год-полтора личный состав подразделения был практически полностью ротирован, а сотрудники, имевшие опыт работы в этой области, изгнаны. Начиная с С.В.Оскаленко, всех его замов и помощников, заканчивая начальниками отделов. Последним из могикан был убран заместитель начальника управления С.А.Митрошин, имевший колоссальный опыт. Причина банальна — перешел дорогу Седельникову в его бизнес-интересах.

А кто же пришел? Пришли, как обычно, рвачи и дилетанты. Управление возглавил ставленник Седельникова полковник В.Б.Гадион, человек бесхребетный и трусливый, готовый выполнить любое пожелание своего патрона. Зато отдел спецэкспортеров возглавил человек умный и решительный, обожающий деньги и готовый ради них на все. Фамилию Снежин помнят очень многие в Киевской области, особенно те, кто связан был с земельным бизнесом.

До Саламатина ли им? Влезть бы в тему самим и «хапнуть» — вот главная задача!

А что же военная разведка? Ведь торговля оружием всегда была вотчиной Службы внешней разведки (СВР)? И здесь такая же история: рвачи и дилетанты. Г.А.Илляшов, возможно, так и не понял, или не захотел понять специфику работы. Иначе как можно объяснить безропотное изгнание, опять же, с подачи Г.Мазурова, двух третей высококлассных «лесников» с предприятий? Как и ликвидацию самих предприятий, особенно «Прогресса», которые всегда считались вотчиной СВР? Ведь тот же знаменитый иракский контракт в основе своей — заслуга СВР. Такого унижения «лес» еще не испытывал.

И что же? На ведущие роли в Управлении ВТС СВР вышли люди, мало понимающие в специфики разведки, но беззаветно любящие деньги. Генерал П.Я.Хоменко, любитель дорогих часов и шуб, и его заместитель — инфантильный и безропотный А.А.Литвинов. Чистое «зазеркалье»…

Оружейный бизнес и адюльтер

Пока спецслужбы пребывают в «самоедстве», работа в поте лица на благо себя в «Укрспецэкспорте» ведет к созданию новых союзов. В том числе и семейных.

«Укрспецэкспорт» — пример того, что любовь к деньгам не только разрушает, но иногда и создает, причем весьма удивительные в своем омерзении союзы. Бросив онкобольную жену, с одной стороны, и малолетнего ребенка — с другой стороны, в тайне от «босса» — Д.Саламатина, создается новая ячейка украинского общества — пара Мазуров и Понамарчук. В руках которых оказались все финансовые схемы и денежные потоки государственного предприятия. Как следствие, старый порок гражданина Г.Мазурова — крысятнечество — взял вверх над здравым смыслом. Как результат — сначала Мазуров, а позже — и Понамарчук покидают свои должности. По собственному желанию. Зато без инвалидности — зная горячность депутата Саламатина, скорого на расправу, это еще неплохой для молодоженов исход.

Более счастлива другая, вновь образованная пара: Дмитрий Пляцук — Людмила Смилянец (директор и финдиректор «ТАСКО-экспорт» — дочерней компании «Укрспецэкспорта»). У этих обошлось без семейных разводов, зато адюльтер явно улучшил материальное состояние пары. Разъезжающей на престижных иномарках, скупающей недвижимость и отдыхающей на курортах премиум-класса — обычное состояние для государственных чиновников Украины.

Чистый театр абсурда, в котором смешались и трагедия, и фарс, и комедия, и мелодрама…

Что имеем в сухом остатке? Крах.

Украина лишилась имиджа надежного партнера в области военно-технического сотрудничества. И лишилась его не тогда, когда ЗАКОННО поставляла оружие Грузии (комиссия Коновалюка уже молчит — России в «Укрспецэкспорте» и «Укроборонпроме» все уже нравится).

И не тогда, когда была захвачена «Фаина» — через скандалы такого рода проходят все страны-поставщики оружия. А тогда, когда к власти в Украине пришли умственно простоватые ребята из Донецка, и привели за собой во власть шайку беспринципных, наглых, жадных рвачей и стяжателей, не имеющих ни роду, ни племени.

Бесславные ублюдки.

Константин Иванченко, «Аргумент»


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Вибираючи на пост Президента України Володимира Зеленського, а згодом йому на допомогу депутатів від партії «Слуга народу» – українці мали велику надію на хоча б якісь позитивні зміни. На аналогічне надіялись й закордонні інвестори. Також про ці ж зміни гучними обіцянками заявляв і сам теперішній Гарант, особливий акцент робився на «посадки» та «інвестиції»… Але і першого, і другого в Україні таки не відбувається!!! Більше того, злочинці які роками відбивали охоту закордонним інвесторам вкладати гроші в Україну спокійно «відмазуються» та продовжують творити «безпредєл», а у інвесторів добитись справедливості як не було можливості – так і немає!!!

Нажаль, потрібно констатувати, що і за цієї влади змін не дочекаються ані українці, ані інвестори – лише злочинці отримають позитивні зміни у своєму розвитку ОЗУ!!! Чому так – читайте дальше!!!

Нещодавно, 14 червня згідно повідомлення прес-служби Київського райсуду Одеси: В’ячеславу Бокію, Голові селищної ради Затоки продовжили запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту ще на 60 днів. Нагадаємо, у цьому ж суді 22 лютого слідча суддя Юлія Федулеева за клопотанням прокуратури відсторонила від посади виконуючого обов’язки голови Затоківської селищної ради В’ячеслава Бокія на 2 місяці. Згодом його було відправлено під домашній арешт, який нещодавно продовжили.

Провадження по якому його відсторонили стосується розтрати бюджетних коштів в ході реконструкції очисних споруд. Договір підряду був укладений з компанією “Південьбудізол”, яка повинна була отримати за роботу 19 млн грн. У 2019 їй перерахували 5,7 млн ​​грн. З держбюджету виділялися гроші за виконані роботи, які не були передбачені в тендерній документації. Крім цього, представник обвинувачення під час виступу 22 лютого повідомив, що слідство має неспростовні докази вчинення підозрюваним ряду злочинів, згідно з ч.5 ст.191 (крадіжка) і ч.1 ст.366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України.

Нагадаємо, 21 грудня 2019 року прес-служба СБУ в Одеській області повідомила про викриття в. о. голови селищної ради В’ячеслава Бокія, а також члена виконкому та одного з депутатів селищної ради Кушніра: вони вимагали від місцевого бізнесмена хабар у 87 тис. доларів за виділення трьох земельних ділянок в курортній зоні. 20 грудня оперативники спецслужби затримали Кушніра при отриманні першої частини хабара в розмірі 11 тисяч доларів.

Це не єдині кримінальні провадження, в яких фігурують посадові особи та депутати Затоківської селищної ради. 21 лютого Білгород-Дністровський суд заарештував 87 земельних ділянок загальною площею майже 7 га, розташованих на Вокзальній вулиці і бульварі Золотий Берег, в рамках справи про зловживання владою (ч.3 ст.364 КК).

Довідка: 40-річний В’ячеслав Бокій, екс виконуючий обов’язки глави мерії Затоки, – особистість досить-таки примітна. Колишній міліціонер. До обрання депутатом селищної ради, а потім секретарем ради, працював заступником начальника відділення міліції Затоки. На цій посаді, як стверджують місцеві активісти, закривав за хабарі кримінальні справи, вирішував питання з порушенням кримінальних справ в інтересах “потрібних” людей, збирав мзду з місцевих підприємців в обмін на кришування, допомагав в організації підпалів баз відпочинку і покривав паліїв, а отримавши депутатський мандат “об’єднав свої кримінальні зв’язки, участь у правоохоронних органах і повноваження голови селищної ради”. І тепер, як вважають місцевіактивісти, селище, по суті, стало феодальною вотчиною Бокія.

За Бокієм числиться рейдерське захоплення молдавської бази відпочинку “Мрія”. Такожфактичним «господарем» Затоки і його подільниками була розкрадена і спалена база відпочинку “Львів”, яку Бокій оформив на свою тещу. Приватизовані і переоформлені на підставних осіб земельні ділянки баз відпочинку “Топаз”, “Геолог” та “Золоті піски” (перед цим дані бази теж були розграбовані і спалені). Детальніше у відео сюжеті.

Бокій також фігурує в справі про замах на адвоката Олександра Погорілого, що представляє в Україні інтереси естонського інвестора Марселя Віхмана. В кінці 2013 року Віхманн почав в Затоці інвестиційний проект вартістю близько 50 млн євро – проект називався “Набережна”. Однак від естонського інвестора дуже швидко почали вимагати частку в бізнесі (близько 30%), а також поставили умову залишити за собою “кришування” літньої торгівлі, яка щорічно приносить мільйони доларів. На ці умови підприємець не погодився, в результаті майно бізнесмена підпалювали 35 разів.

Після того як адвокат Олександр Погорілий почав активно висвітлювати діяльність ОЗУ, на нього було скоєно замах, якому запобігла Нацполіція. Правоохоронці встановили, що замовником замаху був тодішнійсекретар сільради Затоки В’ячеслав Бокій, а організатором – його помічник.

Допомогти в боротьбі естонського інвестора з затокскою ОЗУ обіцяло вище керівництво України, ситуація в Затоці неодноразово піднімалася на зустрічах керівництва Естонії і України. Провадження у Бокію і іншим обвинуваченим були передані до суду, проте дуже скоро фігурантів справи випустили з-під варти. І ось, більше як три роки потому, ситуація не змінилася… Навіть влада змінилась – та ситуація ні!!! Естонський інвестор не має можливості продовжувати свій проект, обвинувачений в замовленні вбивства його адвоката В’ячеслав Бокій і раніше керує всіма процесами Затоки. Ніхто у цій справі так і не був звинувачений, а до напруженості з Естонією з приводу заподіяння шкоди естонському інвестору на території селища Затока додаються все нові і нові злочини…

  • Україна відкрита для інвесторів, Україна – держава великих можливостей для інвесторів, ми приведемо інвесторів в нашу країну, інвестиції – запорука розквіту України! Саме цими словами, але не більше як словами, оперують чи не всі кандидати в президенти і політичні партії у своїх передвиборчих обіцянках. Так заявляв колишній президент Петро Порошенко, такі ж слова ми чули й від Володимира Зеленського, але в результаті що ми українці та закордонні інвестори отримуємо?!…
  • Отримуємо по факту те, що інвесторів ми віддаємо на розтерзання місцевим ОЗУ – про це свідчить справа Затоки і Бокія. Злочинця стандартно відмазують і він спокійно продовжує керувати ОЗУ Затоки.

В Україні закордонні інвестори, в кращому випадку – втрачають свої гроші, в гіршому – піддаються ризику втратити життя! Кошти інвесторів не йдуть на благо країни, вони стають ціллю «бокіїв», які всіма своїми кримінальними діяннями стали непохитним гальмом розвитку нашої держави! Про прихід яких інвесторів можна говорити – коли тих що вже прийшли в прямому сенсі кинули на гроші?! Коли інвестори абсолютно не відчувають захисту від країни і правоохоронних органів, а навпаки – розуміють, що все це один величезний «ковпак» – де вони просто мішень, ціль яку обдеруть «до нитки» і викинуть як відходи!!! 

Інвестори не прийдуть в нашу державу розуміючи, що їхні гроші просто відіжмуть бандити! Тим більше дивлячись на ситуацію естонського бізнесмена Марселя Віхмана – в них не те що бажання немає, вони Україну обходять 10-тою стороною!!!

А все тому, що інвестори беруть справу «Бокія-Віхмана-Затоки» як лакмусовий папірець, де з року в рік цей папірець отримує забарвлення на користь ОЗУ Бокія, а не України та інвестора!!!

– Президент говорив часто про посадки і не менш часто про інвестиції!!! То чому він не «об’єднає» цей процес?!…

– Наче ж небагато потрібно: посадити злочинця і дати зелене світло інвесторам?!…

politica.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Вже фактично як рік повинна була функціонувати Єдина судова інформаційно телекомунікайна система по затвердженній  концепції, проте наразі  як у басні Леоніда Глібова «Лебідь, Рак і Щука» – Державна судова адміністрація, ДП «Інформаційні судові системи»  та та Вища Рада Правосуддя тягнуть в різні сторони, а ЕСІТС при цьому стоїть на місті, в цьому році до трійки приєдналось підприємство ДП «Центр судових сервісів» і це загрожує четвертувати Електронний суд назавжди. 

Вже пройшло 17 років з моменту як світ став на шлях офіційної цифровітизації та продовжує неухильно рухатись в бік широкого впровадження сучасних технологій в державні сервіси. 

12 грудня 2003 р. була прийнята Декларація ООН «Побудова інформаційного суспільства – глобальна задача в новому тисячолітті»

Ідея суцільної інформатизації всіх сфер суспільного життя, включаючи судочинство, в Україні була закладена ще Законом України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» від 9 січня 2007 р. №537-V. Розбудову інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування проголошено як один із стратегічних пріоритетів державної політики України. 

В Україні онда з перших Концепцій «Електронний суд» була розроблена у 2012 р. і Державним підприємством «Інформаційні судові системи» на розвиток положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 р. №2453-VІ, «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 р. №3262-ІV, «Про Національну програму інформатизації» від 4 лютого 1998 р. №74198-ВР та інших, а також Концепції галузевої програми інформатизації судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи та Стратегічного плану розвитку судової влади в Україні на 2013–2015 роки. Ще з 2013 р. в Україні була запроваджена Концепція галузевої програми інформатизації судів загальної юрисдикції та інших установ судової системи, котра була погоджена в рамках Національної програми інформатизації. 

Головною метою програми інформатизації судів концепція визначала вдосконалення інформаційно-телекомунікаційної системи судів: 

  • якісне поліпшення рівня судового захисту прав і свобод громадян та юридичних осіб; 
  • підвищення доступності, зростання довіри до органів правосуддя, поліпшення думки населення про суди, їх ролі та соціальної значимості;
  • формування позитивного іміджу судової системи в цілому; 
  • підвищення правового рівня інформованості населення, їх ділової активності щодо забезпечення захисту своїх прав, свобод і законних інтересів у судовому порядку. 

Проте за вісім років задекларовані в концепції цілі так і не були досягнуті, я б навіть ризикнув зробити висновок, що  цілі не те що не виконані, а мають від’ємне значення.

Спитайте фахівця в галузу права або пересічного громадянина, що він думає про довіру до органів правосуддя, про їх соціальну значимість, про формування позитивного іміджу судової системи в цілом – ви почуєте багато нецензурної лексики та скарг.

Суди повинні чинити справедливий суд, а забезпечувати можливість їх ефективної роботи в тому числі  за рахунок розвитку технологій повинна була робити Державна судова адміністрація України але здається, що на неї діє фільм «День Бабака», і кожні три роки чи меньше ДСА знову береться за справу вдосконалення під різними назвами електронного судочинства –  при цьому забуває про витрачені раніше кошти платників податків і хоче ще коштів на нові гаджети.

Історія як не запустилась ЕСІТС та опис ораганізаційних прогалин в роботі ДСА чудово викладений в статті «Почему ЕСИТС не зароботала с 1 марта: стали известы реальные причины» от 01.03.2019 года (Судово Юридична Газета № 6-9 (475-478)

Проте. є ще одна стаття від 16 липня 2018 року в якій заступник голови ДСА Сергій Чорнуцький описує чудові перспективи втілення ЕСІТС. (Судово Юридична Газета № 24-28 (443-447)

І якщо порівняти ці статті то видно, що за 9 місяців до впровадження ЕСІТС  ДСА чудово розуміло, що необіхідно було зробити проте не вжила достатніх адекватних заходів  для  створення ЕСІТС

У Верховній Раді України на базі комітету з правової політики створенно робочу группу щодо реформи цифрового правосуддя – і копання в брудному ганчіррі відкриває нове бачення на ситуацію в сфері створення ЕСІТС:

Відсутність бажання створювати ЕСІТС- голова ДСА відкрито говорить про те, що він не є спеціалістом в цій сфері та персональну відповідальність несе заступник  Сергій Чорноуцький, який і підписував сумнозвісне оголошення про запуск ЕСІТС

Відсутність команди спеціалістів готових ефективно виконувати поставленні завдання – так на сайті ДСА є вкладка «робоча група з питань іновацій»  – так ось вона пуста – її просто не існує!!!!! І справді вкладку на сайті зробили, а ось групу створювати не захотіли, а то ще придумають щось ефективне, що зменьшить бюджетні видатки.

Слабкий рівень контролю за створення ЕСІТС з боку судів та ВРП – про що може свідчити відсутність притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб які не виконали концепцію яку самі ж написали.

Законсервованість ДСА – вони живуть в світі старих ідей, в закритому власному світі, консультацій щодо створення конецепції ЕСІТС не проводилось ні з Радою Суддів ні з ВРП, про простих учасників судових процесів ніхто мабуть в ДСА взагалі не чув – що підтверджується  на кожному засідання робочої групи у Верховній Раді України

Під час звітувань перед ВРП Зіновій Холоднюк запевнив, що Електронний суд запрацює з 01.06.2020 року для цього в кінці 2019 року розпочався процес залучення нових – старих спеціалістів в ДСА, але зовсім не в у відкритий спосіб.  

Так радником Голови ДСА стає Леонід Владиславович Богданов – в 2011 очолював ДП «Інформаційні судові системи», а у середині 2000-х працював заступником голови Державної судової адміністрації (ДСА).

Через деякий час Наказом Голови ДСА від 12.02.2020 року № 64 ДП «Автотранспортне підприємство ДСА» передтворюється на ДП «Центр судових сервісів», державна рєестрація змін відбувається 21.02.2020 року  і вже 28.02.2020 року Наказом Голови ДСА № 99 затверджується план заходів з впровадження ЕСІТС в якому впроваджувати такі заходи доручається ДП «ІСС» та ДП «ЦСС» (код діяльності вантажний автомобільний транспорт).

Цікавим фактом є те, що ДП «ІСС» надало проект плану заходів, щодо впровадження ЕСІТС, ще в 29.11.2019 року, тобто ДСА чекало 3 місяці  щоб завтвердити новий план дій уже з новим перетвореним підприємством (ДП «ЦСС»

Нефективнівсть ДСА  в цій сфері вражає, судова адміністрація  профукало майже рік часу просто для затвердження нового плану заходів, хоча чудово розуміло, що 01.03.2019 року ЕСІТС не може запрацювати і потрібна зміна підходів.

Далі йде оновлення команди ДП «ЦСС»

04.03.2020 року В. О. Директора ДП «ЦСС» призначено Нетишенську Олену Ігорівну – колишнього головного бухгалтера ДП «ІСС», яка певний період часу працювала з Леонідом Богдановим  в ДЕРЖІНФОРМЮСТІ та є засновником ГО «Відкрита держава». 

Після цього на ДП «ЦСС» починають працювати інші пов’язані особи Личов Олексій Валерійович та Живаєв Ілля Віталійович (також колишній директор ДП «ІСС»)

У відповідності до листа НАБУ від 02.04.2020 року Живаєву І. В. та Богданову Л. В. також іншим особам пред’явлено обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК України і триває процедура відкриття матеріалів справи. 

26 лютого 2020 року о 16:00 в залі засідань Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (м. Київ, вул. Садова, 3а) відбулося перше засідання робочої групи з питань цифровізації правосуддя та суміжних правових інститутів в Україні.

Представники ДСА не повідомили про створення ДП «ЦСС»  і на прямі заперечення всіх учасників робочої групи про відсутність необхідності створення двох підприємств не надали обгрунтованої відповіді.

Згодом  проявились нові факти відсутності кординації дій ДСА з судовою гілкою влади.

Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (СОVID-2019), яким було внесено зміни до процесуальних Кодексів України в частині надання прав судам проводити судові засідання дистанційно поза межами залів судових засідань з допомогою відеоконференцій із ідентифікацією особи за допомогою електронного цифрового підпису або в порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

08.04.2020 Державна судова адміністрації України видала наказ № 169 “Про затвердження порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному,  цивільному, господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду”.

У відповідності до термінів, визначених в зазначеному вище Порядку, системою відеоконференцзв’язку є комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon», що забезпечує проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв’язку, що призвело до необґрунтованої монополізації використання цієї програми у функціонуванні електронного судочинства. 

Що за ПО ««EasyCon» до квітня  2020 року ніхто не знав, суди потрапили в патову ситуацію, коли вони починають використовувати інші програмні рішення, а ДСА обмежую їх лише «EasyCon»

І тут знову виникає Леонід Богданов, який раніше працював над створенням Порядку відеоконференцзв’язку саме на базі програмного забезпечення «EasyCon». При цьому, за наявною інформацією, він є пов’язаною особою з власниками ТОВ “Ізікон Груп” (код ЄДРПОУ 43565877). Заступник Голови ДСА Сергій Чорноуцький в інтервью ЗІБ та в мережі фейсбук повідомляє недостовірну інформацію, а саме що ПО «EasyCon» набуто безоплатно і є власністю держави. В.О. директора ДП «ЦСС» не може найти документи  щодо права власності на ПО «EasyCon» та не надає їх на звернення народного депутата, хоча в акті приймання документів між ДП «ЦСС» і ДП «ІСС» ці документи зазначені. Згодом з’ясовується, що вартість невиключної ліцензія ПО «EasyCon» майже 2 млн. грн. і  ДСА не вивчала інші більше сучасні можливості забзпечення відоконференцій, а відповідь Держспецзв’язку від 13.05.2020 року чітко говорить про те, що використання ПО  «EasyCon» та експлуатація ЕСІТС в органах державної влади не відповідає вимогам чинного законодавства у сфері захисту інформації.

Також за моїм депутатським зверненням до Уповоноваженого з прав людини ВРУ ініційовано перевірку дотримання законодавства про захист персоанальних данних при використанні ПО  «EasyCon»

Після численних звернень та висловлення заперечень  всіма учасникми  робочої групи  ДСА погодилось змінити текст Порядку та прибрати назву ПО «ЕаsyCon» з порядку здійснення відеоконференцій.

Кожну краплину інформації з ДСА потрібно видирати зубами  – в.о. директора ДП «ЦСС» відмовилась приймати участь в робочій группі через зайнятість та повідомила, що будь-яку інформацію буде надавати лише на письмовий запит )))) тобто під кожне депутатське звернення ДСА бере для себе 10 днів фори, щоб подумати як відповісти, це показує  відсутність співпраці і конструктиву на 100% відсотків. 

21.03.2020 року Голова ДСА Зіновій Холоднюк звітує перед ВРП, при цьому не відповідає на жодне питання  щодо створення ЕСІТС, але ВРП навіть не пожурило йому пальчиком, а приймає звіт до відома та пропонує надати як найскорішене положення про ЕСІТС на затвердження. Під час намагання надати відповіді на питання Зіновій Холоднюк повідомляє та обіцяє, що відключення судів від систем не буде. 

Проходить тиждень і по всій Україні 29.03.2020 року відключаєюсться послуги смс повідомлень про судові засідання через наявність непогашеної заборгованості і вже о 15:00 в ДСА з’являється наказ № 206 про проведення службового розслідування  стосовно генерального директора ДП «ІСС» Тертичного О.С.  з одночасним відстороненням – на підставі двох службових записок від 15.04.20 та 24.04.20 років – головою комісії призначається заступник голови Чорноуцький Сергій Петрович (який одразу відбуває у відпустку).

Також, 29.04.2020 року територіальним органом ДБР порушується кримінальне провадження за фактом того, що службові особи ДП «Інформаційній судові системи» да ДСА зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інетересах служби, з метою отримання неправмірної вигоди для себе або в інтересах третіх осіб підписали з ДП «Е-Консалтінг», ТОВ «Комп’ютерні інформаційні технології» та ТОВ «Траснлінк консалтінг»  акти приймання передачі  наданих послуг, які фактично не були виконані.

Враховуючи ситуацію з блокуванням роботи смс повідомлень та відсторенням відповідальної особи, я особисто в понеділок 04.05.2020 року відвідав ДП «ІСС» де поспілкувався з в.о.директора ДП «ІСС» Калуга В. А (по посаді головний інженер) щодо проблем життедіяльності ДП «ІСС».  Присутній при розмові Богданов Л.  намагався втручатись в спілкування, називав мене адвокатом Тертичного, намагався схилити Калугу В. А. до того щоб той не відповідав на запитання та вимагав від мене письмових звернень

Дякую пану Калугі В. А., що всетаки проявив волю та повідомив, що все звалилось йому як сніг на голову, він розбираться в ситуації, коли будуть заплачені борги він не знає і що ДСА допомогає тим, що відправила Богданова Л. Також Калуга В. А. повідомив, що печатка ДП «ІСС» зникла, а фінасовий директор та головний бухгалтер пішли на лікарняний.

Більше конкретики я не почув, проте там же в приміщенні ДП «ІСС» я думав поспілкуватись з членами комісії яка робить службову перевірку, але виявлиось, що член комісії лише один, а інші присутні це представники ДП «ЦСС» а саме пані Нетишинська та пан Личов

Від пана Личова –я вислухав емоційні монологи, що здійснюю нападки на ДП «ЦСС» а ДП «ІСС» не чіпаю, що я є товаришем Тертичного, що я лобіюю Трукомф, що депутати винні в  тому, що приймають не вірні закони, що взагалі, чому я на займаюсь проблемами виведення роялті в Мінюсті, і взагалі Мінюст також винуватий у тому, що встановив такі умови роботи державних підприємств, і взагалі тепер із-за мене корумповані судді будуть використовувати ЗУМ та Скайп і заробляти по 100 тис. дол. хабарів, а чесні судді будуть користуватись Ізіконом, тому що вони не будуть бажати нести відповідальність за звязок зі сторонами, а ДП «ЦСС» несе всю відповідальність.

На моє запитання, що роблять представникаи ДП «ЦСС» на території іншого підприємства ДП «ІСС» – почув відповіді – розгрібаємо гамно, що тут наробили і якщо б у нас було б скільки грошей ми б вже за півроку все запустили.

Цікаві факти:

  • після мого візиту до ДП «ІСС» система відеоспостереження вийшли з ладу – співпадіння???
  • 07.05.2020 року в ЄДР змінено керівника підприємства на Калугу при цьому Тертичний не звільнений з посади.

Ну нібито план заходів щодо впровадження ДСА затверджено та в лютому березні вже навіть повинні були бути виконані перші заходи – проте  зараз травень робота ДП «ІСС» заблокована – працівники почали звільнятись, працівники ДП «ЦСС» фактично замість ДСА здійснюють перевірку  ДП «ІСС», радник голови ДСА Богданов Л. також приймає участь в роботі ДП «ІСС» а фактично зі слів працівників керує процесом.

Хіба не нагадують заходи в ДП «ІСС» – звичайні методи поглинання одного підприємства іншим????

Проте будь-якої реакції ні від ВРП ні від Ради суддів не видно. У Верховній раді України ініційовано створення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування діяльності та бездіяльності Державної судової адміністрації України та державних підприємств, які їй підпорядковуються, що призвело до зриву запровадження системи електронного судочинства в Україні».

Проте ТСК може встановити лише факти зловживань в минулому, а нам потрібно будувати майбутнє вважаю, що сама Вища Рада Правосуддя та судді повинні прийняти на себе функції з контролю за впровадженням ЕСІТС та створити Координаційний центр – оскільки лише спільна робота  суддів, помічників та секретарів судів разом з розробниками програмного забезпечення може створити ефективну систему цифрового суду в Україні, який буде зручним у використанні та сприятиме швидкому захисту прав фізичних та юридичних осіб. 

politica.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Незважаючи на складність організації та небезпеку проведення поховання (кремації) померлих від COVID-19 осіб (підозра або підтверджений випадок), компанія розуміючи усю важливість недопущення можливого розповсюдження коронавірусної хвороби серед населення під час проведення ритуальних обрядів та поховання, взяла на себе відповідальність за надання якісних ритуальних послуг під час дії карантину.

Інформую, що 25 квітня 2020 (неділя) близько 19 год. 00 хв. години вечора на особистий телефон одного із співробітників компанії зателефонував громадянин Вацковський Ігор Бориславович.  Замовник просив організувати поховання померлого від COVID-19 батька. Звернувся саме до нашої компанії і працівника, оскільки зовсім нещодавно він поховав мати, яка померла від COVID-19, організацією поховання якої також займалась наша компанія.

Ігор Бориславович повідомив, що перебуває в розпачі та скрутному матеріальному становищу, грошей на поховання батька в нього майже немає. В телефонному режимі він повідомив працівнику компанії, що звернувся по допомогу зібрати кошти на поховання батька до близьких родичів, громадських та волонтерських організацій країни. Останні запевняли його, що нададуть усю необхідну допомогу і допоможуть належно поховати його батька. Однак, незважаючи на це, ні родичи, ні громадські та волонтерські організації в кінцевому результаті не захотіли допомогти Ігорю поховати померлого батька.

Розуміючи увесь біль і розпач після втрати батьків, я, як директор підприємства, Ландар Алла Петрівна, надала усне доручення працівникові компанії провести поховання померлого батька Ігоря за найнижчими розцінками – вартість організації та проведення поховання була обрахована у розмірі 8 тис. грн., що є однією з найнижчих цін для проведення поховання померлих від COVID-19 осіб.

Хочу наголосити, що під час надання усного доручення та здійснення поховання померлого батька Ігоря, ні до мене, як директора, ні до працівників компанії не звертались ні державні органи, ні посадові особи, ні громадські чи волонтерські організації. Рішення про проведення поховання я приймала самостійно, виходячи з гуманності та розуміння складності ситуації в родині Ігоря.

Після проведення поховання (кремації) батька Ігоря, яке відбулось 27 квітня 2020 року не було жодних скарг чи зауважень до надання ритуальних послуг, більше того Ігор щиро подякував працівникам компанії за те, що не залишили його наодинці у питанні поховання померлого батька.

В цей час, в соціальній мережі Facebook на сторінці волонтера, голови наглядової ради Першого добровольчого мобільного батальйону ім. М. Пирогова Генадія Друзенко (посилання на сторінку Генадія Друзенко) з’являються ряд провокаційних дискредитуючих публікацій на адресу нашої компанії.  Автор публікацій зазначає, що нібіто компанія є проросійською і має зв’язок з країною агресором, займається «мародерством», є «катафалковим монополістом» на ринку ритуальних послуг м. Києва. Крім цього, автор публікацій зазначає, що лише і завдяки його втручанню і неймовірних зусилиь, він домігся зниження вартості поховання померлого батька Ігоря до 8 тис. гривень.

Усе, що було зазначено вище у публікаціях Генадія Друзенко, не відповідає дійсності, є абсурдною брехнею та таким, що відповідає чорному піару  з метою вироблення негативної громадської  думки про діяльність компанії.

В публікаціях Генадій Друзенко наголошує, що він звернувся до журналістів одного з провідних телеканалів України для привернення уваги громадськості, залучивши свої особисті контакти і людей. Автор публікацій зазначив, що журналісти вже готують сюжет для виходу на телеекрани, який на наше глибоке переконання, буде містити «чорний» піар, брудний наклеп та неправиду інформацію.

Вважаємо, що підготовка до виходу сюжету на телеекрани переслідує лише одну мету –  підірвати ділову репутації нашої компанії, придати громадському осуду неправдиву інформацію, а також здійснити соціальну атаку, надати викривлену, маніпулятивну інформацію про діяльність нашої компанії під час дії карантинних обмежень.

Інформую Вас, що мені відомо про те, що Генадій систематично публікує провокативні неправдиві публікації в мережі Facebook, які є ганебними та не відповідають дійсності.

Скріншот: фейсбук Геннадій Друзенко

Після виходу публікацій Генадія Друзенка в мережі Facebook, я особисто зателефонувала замовнику Ігорю Бронеславовичу Вацковському, розмови яких  записані на серверах компанії. В ході спілкування  Ігор був дуже здивований тим, що від його імені без надання його згоди в мережі Інтернет розповсюджують інформацію про смерть батька, особисто ніколи не знайомий і ніколи не спілкувався з Генадієм Друзенко. Крім цього, в телефонній розмові він запевнив мене, що нікого не просив і нікому не доручав поширювати інформацію про смерть його батька, створювати на горі батька негативне інформаційне середовище. Ігор був шокований, що невідомі особи в мережі Інтернет та ЗМІ використовують його горе для власного чорного піару.

Скріншот: фейсбук Геннадій Друзенко

Ігорь Бронеславович після цього в телефонному режимі особисто звернувся до Генадія Друзенка з проханням негайно видалити негативні публікації з мережі Facebook, на що Генадій Друзенко йому категорично відмовив, а також повідомив, що незабаром Ігорю зателефонують журналісти телеканалу, яких він долучив до брудної інформаційної атаки. Генадій Друзенко напогливо попросив Ігоря надати журналістам коментарі щодо ситуації з похованням його батька.

Звертаю вашу увагу, що всі розмови з моменту першого дзвінка Ігоря Бронеславовича  до працівника компанії та під час постійного спілкування з замовником та Генадієм Друзенко, записані на сервери компанії та будуть використані як доказ у судовому порядку для захисту честі та гідності, ділової репутації компанії.

Я, Ландар Алла Петрівна, як директор компанії, особисто зателефонувала Друзенко Генадію. В особистій розмові повідомила його, що ми будемо звертатись до суду для захисту честі, гідності та ділової репутації, оскільки його публікації підривають ділову репутацію компанії, є проявом чорного піару з залученням журналістів ЗМІ, є наклепом та не відповідають дійсності.

Зазначені публікації викликали бурхливе обговорення серед громадськості та не могли не привернути увагу ЗМІ до інформації. Так, 28 квітня 2020 до головного офісу компанії прибули 2 журналісти одного з телеканалів, які, як потім з’ясувалось, один із хотіли отримати коментар для свого сюжета щодо організації поховання померлих від COVID-19 осіб у м. Києві.

Журналіст посилався на публікацію Генадія Друзенко «ПОХОВАННЯ ВІД “ПЕТРА ВЕЛИКОГО” або ЯК ЗАРОБИТИ НА ЧУЖІЙ БІДІ, розміщену в мережі Facebook, як на підтвердження нібито монопольного становища компанії на ринку ритуальних послуг та явного завищення цін на проведення поховання померлих від COVID-19 осіб.

Скриншот: сайт rada5.com

Скриншот: сайт my.ua

Наголошуємо, що інформація, викладена у публікаціях Генадія Друзенко не відповідає дійсності, є брудним наклепом, однобічною і штучно викривленою, яка спрямована на підрив ділової репутації  та іміджу нашої компанії, яка працює на ринку ритуальних послуг вже 25 років.

Вважаємо, що поширенням недотостовірної інформації та приверенням до цього питання уваги громадськості та ЗМІ, Генадій Друзенко займається журналістським «кіллерством», безпідставно та цілеспрямовано підриває ділову репутацію та імідж компанії. Крім цього, сам Генадій Друзенко у своїх публікаціях зазначає, що ним буде організоване безкоштовне перевезення померлих від COVID-19 осіб, для чого він розпочав збір коштів.

Генадій Друзенко, не цураючись брудних методів та чорного піару, використовує горе втрати близької людині для привернення уваги до своєї особистості.

Враховуючи вищевикледене, просимо усіх ЗМІ, інтернет-видання, громадські та волонтерські організації віднестись критичнодо інформації та тверджень, які викладені у публікаціях Генадія Друзенко в мережі Facebook, не приймати участі у чорному замовному піару окремих осіб та дестабілізації ситуації в крайні у складні часи поширення коронавірусної хвороби.

Звертаємось до усіх, кого це може стосуватись – не піддаватись на можливі провокації, допомагати один одному у важкі часи, не допускати виникнення розбрату серед населення та не спекулювати на темі поховання померлих від COVID-19 осіб.

Наголошуємо, що компанія у своїй діяльності керується виключно чинним законодавством, з дотриманням усіх вимог та обмежень, які встановлені на дії карантину в Україні. Ми піклуємось про безпеку наших замовників послуг з метою недопущення можливого зараження коронавірусною хворобою населення країни під час організації поховання померлих осіб.

З повагою,

Директор

ПП ПФ «Петро Великий»

А.П.Ландар


P.S. Ось що про вищевикладену ситуацію сказав голова громадської організації «Київській міський комітет порятунку бізнесу» Микола Криворот.

«Когда желание казаться больше совести

Давеча столкнулся с очередной жизненной ситуацией когда человек ради само-пиара готов шагать по совести чести и достоинстве. И так сама предыстория:

Некто gennadiy Druzenko  исходя из данных на странице фейсбук волонтер, разместил у себя на страничке разоблачающий пост о «российской деспотичной компании» ТОВ Петр Великий. Описав ситуацию что компания занимающаяся ритуальными услугами заламывает цены на горе людей, ну и он как волонтер и «победитель» заставил компанию снизить цену для родственника у которого произошло горе, а в планах у него бесплатно и для своих как он написал готов возить умерших поэтому добыл машину скорой помощи и в общем готов!!! Ах да его как победителя и разоблачителя возмутила ситуация что он приехав в крематорий города Киева сказал им что он будет возить умерших на что услышал в ответ что от него никого не примут, а компании которые могут этим заниматься есть в том числе и ТОВ Петро Великий, возмущению «героя» gennadiy Druzenko» не было предела и его осенила мысль что российская деспотичная компания Петро Великий теперь еще и похоронная мафия)))) Ведь мозгов подумать что работники крематория не могли ему ответить по другому у него не возникла. Герой gennadiy Druzenko  решил что для того что бы оказывать ритуальные услуги нужно взять пример из «героя» Собачье Сердце ведь все просто положил и повез и невдомёк человеку, что для этого нужно иметь соответствующий квед-деятельности, что для этого нужно быть ознакомленным с требованиями прописанными в законе Украины, быть зарегистрированным на сайте КМДА, а там таких компаний более 100 и заключить договор, что бы департамент понимал что есть такая то новая компания и какие услуги она будет предоставлять но это все ведь для законопослушных компаний, а «герой» gennadiy Druzenko  он же другой, он сразу заявляет он ВОЛНТЕР!!!!   Ну а теперь о реальных фактах этих событий:

Человек Игорь у которого произошло в семье горе и умерли близкие обратился в компанию Петро Великий за оказанием похоронных услуг, на свое усмотрение выбрал похоронную атрибутику и сказал что оплатит чуть позже. Со слов самого Игоря он надеялся на помощь со стороны КМДА или же от волонтерской организации но к сожалению не помогли ни там ни там и Игорь вечером приехав на магазин рассказал о своем горе о череде смертей в его семье, продавец набрала руководителя Аллу Петровну Ландар, после чего руководитель сообщила, что стоимость похорон составит всего 8 тыс. грн..После похорон Игорь набрал компанию и поблагодарил и за понимание и за качество услуг, сказав что ему отказали с помощью везде где он обращался поэтому компании спасибо за понимание.

Казалось бы на этом все но нет для некто gennadiy Druzenko  нужен пиар любой ценой и он начинает выкладывать посты о своих псевдо победах присваивая себе заслугу что он добился снижения цены с учетом того что даже не общался с компанией, а узнал об этом от знакомых Игоря. Компании Петро Великий переслали пост «героя» gennadiy Druzenko  после чего руководитель компании созвонилась с Игорем узнать что же не так произошло и тут самое интересное, сам Игорь был удивлен сутью изложенной информации и о том что никому никакое интервью или просьбу разместить что либо не давал более того пост лживый. Компания попросила Игоря связаться с «героем»  gennadiy Druzenko  и что бы Игорь если считает что пост ложь попросит его убрать. Что делает «герой» gennadiy Druzenko он снимает свой первый пост НО пишет что это заставили сделать Игоря как вы догадываетесь российская похоронная мафия.

Коротко о дальнейших событиях я Криворот Николай задал под статьей в фейсбуке у «героя» вопрос есть ли доказательство у «героя» gennadiy Druzenko  что компания российская ну и естественно после этого был забанен этим псевдо героем.

Так вот судя по моей переписке под постом  у gennadiy Druzenko  могу сказать с полной ответственностью что ты gennadiy Druzenko Лжец!!!!!

Забанив меня потому что на конкретные вопросы у тебя ответов нет, ложь от тебя есть, а фактов нет!!! Ты соврал что компания российская и что самое страшное ты знал что компания Петр Великий Украинская, а твои жалкие аргументы что у тебя ассоциации названия компании с Петром Первым я комментировать не буду это скорей всего к специалистам из другой области.  Теперь почему Лжец: потому что сегодня связывались с человеком у которого произошло горе и он сказал что тебе никакие комментарии не давал!!!!  более того когда прочитал твой пост был в шоке от написанного  и  прокомментировал что обращался и в КМДА за финпощью и к волонтерским организациям и никто не помог и только компания Петр Великий без разговоров на его просьбу сделала скидку и ты «нехороший человек» к этой скидке не имеешь отношения но зато решил приписать ее себе как победу, так вот человек  связался и попросил тебя удалить пост!!!, а ты «нехороший человек»  это преподнес не как лжепост со своей стороны, а как якобы давление  на человека который просит удалить твою ложь. Все это говорит лишь о моральных качествах «героя» gennadiy Druzenko  как человека ну да Бог с тобой. И на последок так как я очень хорошо знаю данную компанию напишу тебе о том что сам  руковидетель этой компании Алла Ландар никогда  не напишет не в фейсбуках, сайтах или где либо, так вот:

Компания названа семьей, а именно детьми при регистрации именем отца действующего руководителя и собственника Аллы Петровны ее отца звали Петр Пантелеймонович и для детей их отец был именно ВЕЛИКИМ поэтому так и решили назвать компанию!!!!! Теперь идем дальше: Специально для тебя «герой» gennadiy Druzenko хочу написать что компания Петр Великий с 2014 года всех тех кто погиб на войне и обратился в компанию для захоронения компания хоронила БЕСПЛАТНО от слова вообще!!!! И это количество более 200 человек!!!! Далее для тебя «герой» gennadiy Druzenko хочу сказать что компания Петр Великий бесплатно похоронила более 100 человек небесной сотни, а те деньги что выделяло государство люди оставляли себе и с них не взяли ни копейки!!!! Дальше для тебя «герой» gennadiy Druzenko хочу сказать что похороны Олег Ивановича Михнюка сотника 8 афганской сотни так же организовывала компания Петр Великий и как ты можешь догадаться тоже не взяв ни копейки. Для тебя «герой» так же хочу написать что в 2014 году Алла Петровна попала на аудиенцию к Филарету и уговорила его помочь ей попасть на прием к главе национального банка Украины что бы выпросить для фронта для перевозки раненых с передовой бронированные старые машины что и было сделано на фронт передали 4 бронемашины. Про помощь волонтерскую Аллы Петровны писать не буду да и она  не любит про это говорить, хотя у нее есть и листы благодарности и награды и грамоты.

Святійший Патріарх нагородив керівника приватного підприємства "Петро Великий" Аллу Ландар Орденом святого рівноапостольного Великого князя Володимира І ступеня

На этом у меня к тебе неуважаемый и циничный «герой» gennadiy Druzenko все!!!!»

За матеріалами: politica.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (надалі — Концерн РРТ, КРРТ), генеральним директором якого є Мікрюков С.А., з 27.12.2018 (як виконуючий обов’язки генерального директора), а з 16.01.2020 – генеральним директором КРРТ, на підставі розпорядження КМУ від 15.01.2020 № 14-р.

КРРТ — є державним господарським об’єднанням підприємств, створених для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб і органів державної влади України в продукції, роботах, послугах. Концерн РРТ створений наказом Державного комітету України по зв’язку від 04.10.91 № 102 «Про створення Концерну РРТ», заснований на державній власності і входить до сфери управління Державної служби спеціального зв’язку і захисту інформації України. Відповідно до постанови КМУ від 04.03.2015 № 83 об’єкти КРРТ віднесені до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Метою діяльності КРРТ, згідно вимог Статуту КРРТ, є: надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації мереж ефірного телемовлення; надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації мереж ефірного радіомовлення; надання в користування міжміських каналів електрозв’язку. Концерн РРТ надає послуги телерадіокомпаніям з технічного обслуговування і експлуатації мереж ефірного телерадіомовлення відповідно до Законів України «Про телекомунікації», «Про радіочастотний ресурс України», «Про телебачення і радіомовлення», ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом, інших нормативно-правових актів та договорів з телерадіокомпаніями. Метою діяльності КРРТ, зокрема, є задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в продукції, роботах, послугах КРРТ, підвищення ефективності використання державного майна, з метою отримання прибутку. Для здійснення статутної діяльності Концерн РРТ наділений майном, за ефективне використання якого відповідає генеральний директор. Пунктом 6.5 Статуту КРРТ, зокрема, визначено, що генеральний директор, зокрема, несе відповідальність за формування і виконання фінансового плану та плану розвитку КРРТ, результати господарської діяльності, використання та збереження державного майна і прибутку, згідно з контрактом.

Пунктом 6.8 Статуту КРРТ визначено, що при звільненні генерального директора, обов’язковим є проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Концерну в порядку, передбаченому законодавством і за рішенням уповноваженого органу управління.

Наказом Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (надалі — ДССЗЗІ), яка є органом управління КРРТ, від 25.01.2019 № 803 на Мікрюкова С.А. покладено обов’язок провести інвентаризацію активів і зобов’язань КРРТ з документальним підтвердженням їх фактичної наявності, стану та оцінки.

Станом на 14.05.2020 така суцільна інвентаризація активів та зобов’язань КРРТ, за наявною інформацією, не проведена, що свідчить про халатне ставлення Мікрюкова С.А. до, покладених на нього, обов’язків. Протягом всього часу керівництва ККРТ, Мікрюков С.А. вчиняє дії щодо розтрати майна (коштів) підприємства та доведення його до банкрутства. Доказами незаконних дій Мікрюкова С.А. є наступні факти.

І. Пунктом 7.4 Статуту визначено, що відносини КРРТ з іншими суб’єктами господарювання здійснюються на підставі договорів, укладених відповідно до вимог законодавства. Натомість: 1.Деяким замовникам послуг Концерну РРТ, послуги надаються без укладання договорів, що, в подальшому, спричиняє неможливість стягнення вартості таких послуг, навіть в судовому порядку. Наприклад, рішенням Господарського суду м. Києва від 26.09.2019 у справі № 910/6972/19, Концерну РРТ відмовлено у задоволенні позову до ПАТ «НСТУ» про визнання договору з трансляції телепрограм ПАТ “НСТУ” з 01.04.2018 по 31.12.2018 загальною вартістю 56 929 834,00 грн., з ПДВ. Також судом було вказано на те, що ефективним способом поновлення порушених прав КРРТ буде стягнення з НСТУ відшкодування вартості послуг, які були надані Концерном радіомовлення, радіозв`язку Публічному акціонерному товариству “Національна суспільна телерадіокомпанія України” у період з 01.04.2018 по 31.12.2018. Через вісім місяців після цього рішення суду, генеральним директором КРРТ Мікрюковим С.М. не вчинено жодних дій для стягнення з ПАТ «НСТУ», на користь КРРТ понад 56 929 834,00 грн. збитків, що свідчить про недбале ставлення останнього до своїх посадових обов’язків та свідоме доведення підприємства до неплатоспроможного стану. В 2020 році, станом на 14.05.2020, незважаючи на негативну для КРРТ судову практику (наступного стягнення вартості наданих послуг) з НСТУ, Концерном РРТ надаються послуги ПАТ «НСТУ» також без укладених договорів про надання послуг, що свідчить про навмисне заподіяння шкоди майну КРРТ його генеральним директором, шляхом розтрати. Протягом березня-квітня 2019 р., також без будь-яких договорів, Концерном РРТ надавались телекомунікаційні послуги з технічного обслуговування та зберігання телекомунікаційного обладнання ТОВ «Зеонбуд». Загальна вартість, наданих, протягом цього часу послуг, за розцінками КРРТ, становила 31 856 000,00 грн. (15 928 000,00 грн.*2 місяці).

Весь цей час, посилаючись на відсутність укладеного між сторонами договору, ТОВ «Зеонбуд» відмовлявся підписувати акти приймання-передання вже наданих послуг й, відповідно, сплачувати вартість цих послуг. Не зважаючи на статутний обов’язок генерального директора КРРТ щодо збереження майна підприємства та отримання прибутку, Мікрюков С.А. не зупинив надання послуг ТОВ «Зеонбуд», до моменту договірного врегулювання відносин між підприємствами, а продовжував їх надавати без укладеного договору. Через таку бездіяльність Мікрюкова С.А., 18.04.2019 ТОВ «Зеонбуд» звернувся до суду з позовом про визнання договору про надання послуг укладеним, в редакції ТОВ «Зеонбуд» та отримав ухвалу суду про заборону Концерну РРТ припиняти будь-яким чином надання послуг ТОВ «Зеонбуд», до моменту набрання рішенням суду, у справі № 910/4761/19, законної сили. В подальшому, рішенням Господарського суду м. Києва від 07.11.2019 у справі № 910/4761/19, задоволено позов ТОВ «Зеонбуд» до КРРТ та визнано укладеним з 05.03.2019 договір про надання телекомунікаційних послуг № 05/03, в редакції, запропонованій ТОВ «Зеонбуд». Зазначеним договором, серед іншого, встановлені розцінки на послуги КРРТ майже на 19 % менші, ніж є економічно обґрунтованими, згідно розрахунків КРРТю. Таким чином, через несвоєчасне надіслання проекту договору ТОВ «Зеонбуд» та неналежне оформлення супровідних документів до цього проекту договору, надіслання такого проекту за неналежною адресою контрагента, КРРТ щомісячно, починаючи з 05.03.2019, отримує збитки у розмірі понад 3 млн. грн., що станом на 14.05.2020 перевищує суму в 40 млн. грн. Зазначені збитки вираховуються як різниця між тарифами на послуги КРРТ, розраховані концерном, та тарифами, розрахованими ТОВ «Зеонбуд», що були затверджені зазначеним вище рішенням суду в редакції договору про надання телекомунікаційних послуг № 05/03.

При цьому, до моменту розгляду справи в суді, неодноразово пропонувалось Мікрюкову С.А. провести перемовини з керівництвом ТОВ «Зеонбуд» про позасудове врегулювання питання підписання договору та подальшої спільної співпраці, зокрема, на умовах державного приватного партнерства. Така пропозиція була обумовлена тим, що ТОВ «Зеонбуд» є єдиним оператором цифрового ефірного телебачення, з площею покриття цифровим сигналом понад 85 % території України (без врахування територій проведення ООС та Республіки Крим). А доходи, які отримуються від співпраці з ТОВ «Зеонбуд», навіть на умовах, визначених в їх редакції договору про надання послуг, становлять близько 50 % усіх доходів КРРТ.

ІІ. Іншим напрямком розтрати коштів КРРТ є сплата земельного податку за земельні ділянки, які давно вибули з фактичного користування КРРТ. На таких земельних ділянках розміщені офісні приміщення (м. Харків, вул.) приватні житлові та багатоквартирні будинки (м. Київ, с. Биковня; Львівська область, с. Зимня вода; м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55), магазини, заклади громадського харчування (м. Київ, 15-й кілометр), тощо, а концерн продовжує сплачувати земельний податок за ці ділянки. За інформацією, отриманою в бухгалтерії, КРРТ щомісячно, сплачує земельного податку в сумі близько 2-х млн. грн.

Також, за Концерном РРТ зареєстроване право користування земельним ділянками та нежитловими приміщеннями, багато з яких не використовуються в господарській діяльності підприємства, а на їх утримання витрачаються значні кошти КРРТ. Понад 40 об’єктів КРРТ не використовується в господарській діяльності Також КРРТ сплачується земельний податок за земельні ділянки, право користування якими не оформлене за ККРТ. Загальна кількість таких земельних ділянок складає близько 100. Про необхідність відмови (ініціювання процесу передання органу управління КРРТ – ДССЗЗІ України, місцевим радам земельних ділянок, передання в оренду або відмова на користь Фонду держмайна України від будівель та споруд, що не використовуються) підприємства від перелічених вище активів та спрямування зекономлених коштів на розвиток підприємства, неодноразово доповідалось Мікрюкову С.А. Але, ним не було вжито жодних заходів для виправлення цієї ситуації, що також свідчить про свідоме невиконання своїх посадових обов’язків Мікрюковим С.А. та навмисну розтрату коштів підприємства.

ІІІ. Третім з відомих напрямків розтрати коштів підприємства є відсутність роботи щодо регресного відшкодування шкоди, заподіяної попередніми керівниками КРРТ, через незаконне звільнення працівників, які, в подальшому, поновлюються на роботі в КРРТ. Після такого поновлення, поновленим працівникам виплачується заробітна плата за час вимушеного прогулу, судові витрати, а державні виконавці стягують судовий збір за примусове виконання таких судових рішень. Протягом останнього року в КРРТ було поновлено на роботі більше п’яти осіб (сума виплачених ним коштів перевищує 2 мільйони грн.) й тільки по деяким з них підприємством були подані регресні позови в 2020 році. В 2019 році такі позови не подавались взагалі. А колишній помічник генерального директора КРРТ Олексій Дмітрієв був поновлений на посаді, в лютому 2020 року, без особистого звернення самого працівника (він був відсутній в Києві), та на підставі лише вступної й резолютивної частин судового рішення. За наслідками такого поновлення підприємству було заподіяно шкоди в розмірі 914 941,04 грн.

IV. Наступним напрямком розтрати коштів КРРТ були виплати (надбавки, премії, доплати, компенсаційні виплати), здійснені КРРТ протягом 2018-2019 (січень-квітень) років, працівникам Одеської філії КРРТ, на підставі колективного договору, підписаного керівником Одеської філії КРРТ, від імені КРРТ, без відповідних, на таке підписання, повноважень. Загальна сума таких додаткових виплат (без врахування посадових окладів), тільки за друге півріччя 2018 р., склала 4 821 200,00 грн. Але такі виплати здійснювались й у 2019 році. Таким чином, сума надмірно сплачених Мікрюковим С.А. коштів, працівникам Одеської філії КРРТ, є значно більшою за 4 821 200,00 грн., а її точний розмір можливо встановити лише під час досудового розслідування, після проведення відповідної експертизи. З метою встановлення суми, надміру виплачених Одеською філією коштів, на підставі згаданого вище колективного договору та встановлення осіб у цьому винних, в.о. генерального директора КРРТ Мікрюковим С.А. було видано наказ від 24.04.2019 № 75-АГ про проведення службового розслідування в строк до 11.05.2019. Наказом в.о. генерального директора КРРТ Мікрюкова С.А. від 14.05.2019 № 80-АГ строк проведення згаданого вище службового розслідування та складання акту службового розслідування продовжений до 27.05.2019 Станом на 30.04.2020 службове розслідування, призначене згідно наказу від 24.04.2019 № 75-АГ, не завершене, особи, винні у розтраті 4 821 000,00 грн. не встановлені, шкода заподіяна КРРТ не відшкодована. V. Додатковим доказом незаконної діяльності Мікрюкова С.А., щодо утримання зайвого майна КРРТ, нарощування в 2019 році, в порівнянні з попереднім роком, на 29 % дебіторської заборгованості комерційних підприємств – замовників послуг КРРТ, та кредиторської заборгованості концерну перед енергопостачальними організаціями — є відкритий лист членів Правління КРРТ — керівників обласних філій КРРТ від 16.03.2020, які також попереджають керівництво РНБОУ, Кабміну та ДСЗЗІ України про можливе банкрутство КРРТ через діяльність Мікрюкова С.А. на посаді генерального директора КРРТ. Довідково: заборгованість КРРТ перед енергопостачальними організаціями, станом на 14.05.2020, перевищує 40 млн. грн. Але, за цією заявою не було проведено жодної перевірки, аудиту, тощо, що свідчить про наявність інших співучасників цих злочинів, які працюють у владних кабінетах, зокрема, ДССЗІ України. Підписанти цього листа також можуть підтвердити злочинність дій Мікрюкова С.А. щодо розтрати коштів КРРТ та свідомого доведення підприємства до банкрутства. Враховуючи наявність боргів перед постачальниками електроенергії, більшість з них відмовляє у постачанні електроенергії в борг, а КРРТ переходить на закупівлю електроенергії у постачальників «останньої надії», тарифи яких в декілька разів вищи від стандартних, для підприємств.

Таким чином, на обслуговування боргів перед енергопостачальними організаціями КРРТ витрачаються значні кошти, що могли б використовуватись для здійснення статутної діяльності КРРТ та розвитку підприємства. 

VI. Також кошти КРРТ розтрачуються на обслуговування 36% обладнання ТОВ «Інтертелеком», розміщеного на об’єктах філій КРРТ, за обслуговування якого ТОВ «Інтертелеком» не сплачує жодних коштів КРРТ. Така розтрата стала можливою після отримання керівниками філій КРРТ листів в.о. гендиректора КРРТ Мікрюкова С.А. від 30.09.2019 № 3610/4-09 та від 17.10.2019 № 3805/4-09. В цих листах Мікрюков С.А. надав вказівку керівникам філій не включати до актів виконаних робіт начеб-то відключене обладнання ТОВ «Інтертелеком». Фактично, все обладнання ТОВ «Інтертелеком» підключене до електромережі, використовується ТОВ «Інтертелеком» в господарській діяльності й обслуговується працівниками філій КРРТ. За наслідками такої вказівки Мікрюкова С.А., підприємство зазнає збитків на суму близько 5 млн. грн. на рік, що можуть підтвердити більшість керівників філій КРРТ. Таким чином, Мікрюков Сергій Анатолійович, своїми навмисними діями, що полягали в розтраті державного майна (коштів), що перебуває в управлінні Концерну РРТ, який він очолює з 27.12.2018, зловживаючи своїм службовим становищем вчинив злочин, відповідальність за який передбачена ст. 191 КК України. Також, враховуючи фінансові показники діяльності КРРТ (дебіторська та кредиторська заборгованості, криза неплатежів) за час керівництва Мікрюкова С.А., інформацію, викладену у відкритому листі членів Правління КРРТ на адресу Кабінету міністрів України, РНБО України та ДССЗЗІ України від 16.03.2020, в діях Мікрюкова С.А. вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ст.ст. 15 та 219 КК України. Також, про зацікавленість керівництва ДССЗІ України в такому стані справ на підприємстві, може свідчити бездіяльність її першого заступника Сєкунова С.В. (на той час директор Департаменту кіберзахисту ДССЗІ), якому особисто повідомляли про стан справ в КРРТ 26.02.2020 та 28.04.2020 про злочинні дії Мікрюкова С.А., що завдають шкоди інтересам стратегічного підприємства – КРРТ. Але, жодних дій щодо виправлення цієї ситуації Сєкуновим С.В. вжито не було. Відповідно до вимог частин 4 та 5 ст. 216 КПК України злочини, вчинені Мікрюковим С.А., посадовими особами КРРТ та посадовими особами ДССЗІ відносяться до підслідності ДБР й НАБУ.

ДумайТЕ!!!


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Україна відкрита для інвесторів, Україна – держава великих можливостей для інвесторів, ми приведемо інвесторів в нашу країну, інвестиції – запорука розквіту України! Саме цими словами, але не більше як словами, оперують чи не всі кандидати в президенти і політичні партії у своїх передвиборчих обіцянках. Так заявляв колишній президент Петро Порошенко, такі ж слова ми чули й від Володимира Зеленського, але в результаті що ми українці та закордонні інвестори отримуємо?!…

А отримуємо – абсолютно нічого, повний нуль помножений ще на нуль! Щодо інвесторів, то так – інколи вони все таки приходять в Україну, але здебільшого для них це виливається у невиправну катастрофу! Згідно українських реалій вже скоро у світі інвесторів які приходитимуть в нашу державу називатимуть «камікадзе». І в цьому нічого дивного немає, адже реальний інвестиційний клімат України, що передався від правління пана Порошенко за всіма фактами дає чітко зрозуміти – ніякого інвестиційного клімату немає, а є тільки – бандитський «безпредєл» який кришується політиками та правоохоронними органами. По факту закордонні інвестори, в кращому випадку – втрачають свої гроші, в гіршому – піддаються ризику втратити життя! Кошти інвесторів не йдуть на благо країни, вони стають ціллю «князьків-царьків», які всіма своїми кримінальними діяннями стали непохитним стовпом розвитку нашої держави! Про прихід яких інвесторів можна говорити – коли тих що вже прийшли в прямому сенсі кинули на гроші?! Коли інвестори абсолютно не відчувають захисту від країни і правоохоронних органів, а навпаки – розуміють, що все це один величезний «ковпак» – де вони просто мішень, ціль яку обдеруть «до нитки» і викинуть як відходи!!!  – ось де-факто – реалії з якими стикаються інвестори в нашій країні!!! 

Читаючи вище написані рядки багато популістів з минулої влади на чолі із Петром Порошенко, Володимиром Гройсманом, Арсенієм Аценюком, Юрієм Луценко та іншими будуть плюватись і возмущатись що це не так! Та й, напевне представники теперішньої влади ще більше піддадуть критиці ці слова!!! Але, шановні ви наші «мужі державні», екси і теперішні – подивіться на факти, і признайтесь хоча б собі, що ваші слова про інвесторів та інвестиційний клімат – це тільки популізм!!! А хто хоче посперечатись – згадайте ситуацію із Затокою Одеської області та естонського інвестора Марселя Віхмана! Згадали…

В одеській Затоці мав бути курортний рай. Зарубіжний інвестор хотів вкласти ледь не мільярд, але на заваді йому стала місцева мафія – от і весь інвестиційний клімат!

«Україна – країна можливостей для інвесторів», – заявив у вересні 2017 року тодішній президент Петро Порошенко під час робочої поїздки в Нью Йорк на зустрічі з представниками американського бізнесу. Цю ж тезу, згогдом Порошенко повторив і на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, вихваляючись, що велика кількість іноземців пропонують йому інвестувати в Україну. Екс Глава держави в своїх виступах концентрувався і на опитуваннях зроблених журналом Institutional Investor, в якому Україна лідирувала в списку країн, які планували відвідати потенційні інвестори в майбутньому.

Та питання – де інвестори і чи залишилось у них бажання вкладати гроші в Україну після ситуації із Марселем Віхманом?!…

Можливо, а по факту так і є – саме безпредєл попередньої влади по відношенню до естонського мільярдера став на заваді Володимиру Зеленському у тому, що його слова про інвестиційний клімат з популізму не перейшли у те, що Він реально має намір зробити – привести в Україну інвесторів і дати їм можливість спокійно взаємовигідно працювати. Але тоді правильними кроками Гаранта має стати підтвердження його слів «Я ВАШ ВИРОК»! Тобто Володимир Олександрович мав би «винести вирок» незаконним діянням по відношенню до інвесторів при попередньому правлінні! А це означає що справа естонського мільярдера Віхмана мала б стати пріоритетною у відновленні репутації перед інвесторами на міжнародній арені! Справа Затоки для інвесторів є «лакмусовим папірцем» для входу в Україну! І скільки б не говорили теперішні керманичі про позитивні зміни, що часи безпредєлу минули із Порошенком – результату не буде! А не буде тому – що самі вони не показують позитивних змін! Все залишається як було! А здавалось би так мало потрібно – лише навести порядок і відновити справедливість, і все… Та допоки цього не буде зроблено – треба констатувати часи «інвестиційного клімату пана Порошенко» процвітають!!! А це – самовбивство для інвесторів, які реально хочуть вкладати гроші в Україну, адже вони хочуть вкладати – а не віддавати їх місцевим «князькам-царькам»!!!

А наразі красномовніше будь-яких слів говорять внутрішні економічні показники – іноземний інвестор більше не хоче розвивати бізнес в Україні.  Втім, такий результат закономірний. Історій про невдалий досвід капіталовкладень іноземців в Україну з кожним роком все більше. Одним з найгучніших залишається кейс естонського інвестора Марселя Віхмана в Одеській області, про який ми вже згадували. Вирішити його проблему свого часу навіть обіцяли екс генпрокурор Юрій Луценко і екс прем’єр-міністр Володимир Гройсман. «Це наша робота і ми повинні це робити, тому що якщо український і міжнародний бізнес хоче інвестувати в Україну, моя задача як прем’єр-міністра, щоб ця інвестиція була успішною», – заявляв ще восени 2016 року прем’єр. Та що ми бачимо сьогодні: і Луценка, і Гройсмана при владі вже немає, нічого вони таки не зробили. Та й за теперішньої влади успіхом своїх інвестицій естонець похвалитися не може – з мертвої точки справа Віхмана так і не зрушила…

Історія естонця Марселя Віхмана з нашою країною почалася в 2014 році. Бізнесмен, який входить в топ-10 найбагатших людей Естонії з капіталом понад $ 100 млн ризикнув і зробив ставку на післяреволюційну і військову Україну. Віхман приїхав з великими амбіціями і не меншими інвестиціями – 100 млн грн. Їх він вклав в будівництво набережної в Затоці Одеської області. Спочатку в планах у естонця було будівництво дванадцатикілометрової набережної, яка повинна була, на його думку, стати для відпочиваючих однією з альтернатив кримських курортів.

Та із задуманих 12 км естонцеві вдалося побудувати тільки один. Адже місцеві авторитети, що займали керівні посади в регіоні зажадали віджати частку. Мотивували це тим, що нібито їм заважають «заробляти» на бабусях, які носять сумки з пахлавою по пляжу, а також з інших чорних орендних схем, на яких вони «сиділи» кожен курортний сезон. Інвестор звісно не погодився, адже це вимагання і грубе порушення Закону – тоді й почалася війна з «ОПГ Затока». Після відмови платити «данину», одесити влаштували естонцям короткий екскурс в реалії ведення бізнесу по-українськи: паралізували роботу проекту, незаконно захопили набережну і навіть намагалися вбити одного з адвокатів.

В травні 2016 року місцеві депутати на чолі з, на той момент, секретарем селищної ради В’ячеславом Бокієм, нібито, найняли кілерів, щоб убити адвоката естонця Олександра Погорілого. «За планом вони чекали його на заздалегідь купленому автомобілі біля того місця, де він знімав квартиру, щоб розстріляти з автоматичної зброї. На щастя, задумане здійснити їм не вдалося, завдяки діям на випередження окремих слідчих Головного слідчого управління Нацполіціі України. Цей професіоналізм окремих поліцейських, які, по суті, врятували життя адвокату Олександру Погорілому.

У вересні 2016 року Бокія заарештували за організацію злочинної групи для здійснення замовленого вбивства і розкрадань землі. Тоді показово, але забігаємо наперед стандартно безрезультатно блиснув екс генпрокурор Юрій Луценко: «Я задоволений співпрацею з Нацполіцією у цьому резонансному випадку. Посольство Естонії вже кілька років скаржиться на тиск, погрози, аж до замаху на вбивство одного з естонських інвесторів. Було багато скарг і від місцевих жителів Затоки. Для мене це була серйозна результативна акція, коли ми взяли організатора банди і двох виконавців замовного вбивства. Ще одне із завдань прокуратури – повернути незаконно відчужену землю в комунальну власність. Це завдання ніхто не знімав, я його контролюю…».

А дальше стандарт – справу почали розвалювати. Реального вироку у справі ніхто не отримав. У кращих традиціях українського правосуддя, спочатку кілька місяців не починали розглядати справу по суті: то через клопотання захисту про відвід суддів, то через зміни запобіжного заходу, то через передачу справи в інший суд. Потім в серпні 2016 року справу передали з Київського райсуду Одеси в Білгород-Дністровський, незважаючи на рішення Апеляційного суду розглядати справу в Одесі. До речі, про передачу справи в Білгород-Дністровський наполягали саме адвокати підозрюваних. В результаті одномуу із підозрюваних Богдану Шевчуку знизили суму застави з 5 млн грн до 640 тис. грн, через пару місяців – в грудні 2016 року суд випустив його. А другого підозрюваного В’ячеслава Бокія випустили під домашній арешт. Больше того, останнього в березні 2017 року знову обрали секретарем селищної ради Затоки.

В результаті, через неефективну роботу правоохоронних органів, неспроможність української судової системи і голослівних обіцянок високопоставлених чиновників, справа з будівництвом набережної в Затоці встигла набрати міжнародного розголосу. Про корупцію і рекет в Одеській області говорили з трибуни Парламентської асамблеї ради Європи: «Україна прямо порушує Угоду між урядами України і Естонії про заохочення і взаємний захист інвестицій », – йшлось в резолюції ПАРЄ. Свій підпис під нею поставили 20 європейських парламентаріїв.

Марсель Віхман неодноразово заявляв, що в нього надія була тільки на зустріч Президента Естонії Керсті Кальюлайд з тодішнім Главою України Петром Порошенко. Зустріч відбулась – як всі розуміють результат рівноцінний тому, який зробили згодом українці по відношенню до пана Порошенко під час президентських виборів.

Але Петро Порошенко вже рік як не Президент, тепер Глава держави Володимир Олександрович Зеленський, але результату або хоча б активного розгляду справи Затоки і Марселя Віхмана – як не було та і немає! То що теперішній Гарант вирішив повторити долю попередника?! Чи обіцяні паном Зеленським інвестиції вже не в пріоритеті?! Невже ми й ці 4 наступні роки не бачитимемо розвитку України?!…

Інвестори не прийдуть в нашу державу розуміючи, що їхні гроші просто відіжмуть бандити! Тим більше дивлячись на ситуацію естонського бізнесмена Марселя Віхмана – в них не те що бажання немає, вони Україну обходять 10-тою стороною!!!

Пора ДУМА-ТИ… давно пора… вже мінімум як рік!!!

Далі буде….

ТСН


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В распоряжении редакции 368.media оказались документы уголовных производств, раскрывающих личности участников схемы хищений на незаконных поставках в Украину угля из неподконтрольных Украине территорий «ЛНР» и «ДНР» через территорию РФ с помощью иностранных компаний из Евросоюза

Авторами данной схемы являются экс-нардепы Анатолий Шкрибляк и Игорь Кононенко, который является доверенным лицом Петра Порошенко. Масштабы хищений впечатляют — с 2017 по 2019 годы из госбюджета  украли по данным следствия более трех миллиардов гривен.

Игорь Кононенко

За счет так называемой «маржи» стоимость каждой тонны завышали в среднем на 18-25 долларов за тонну, что при объемах поставок на ТЭЦ в 1,4 млн тонн в год давало участникам аферы выводить «в тень» около 30 млн долларов в ежегодно. Не забывали и о «заработке» на незаконных тендерах по обслуживанию теплоцентралей.

Цикл работы схемы на примере отдельных поставок справа налево от тоннажа и «ценообразования» по финансовой цепи до ТЭЦ, отдельно вынесена «маржа»

В предыдущих материалах редакция 368.media подробно описывала механизм работы схемы, действовавшей по принципу прерванного транзита, когда за счет подделки документов якобы идущий транзитом через Украину уголь менял владельца и точку назначения, попадая в итоге на украинские ТЭЦ.

Фирмы Шкрибляка поставляли на ТЭЦ уголь, якобы купленный при посредничестве подконтрольных фирм у иностранных поставщиков, которые на деле принадлежат занимающимся контрабандными поставками угля украинским бизнесменам Руслану Глущенко, Дмитрию Коваленко и Юлии Иванечки, последняя на данный момент проживает в Словакии и жаждет вернуть свою фигурирующую в уголовном производстве польскую фирму I-Coal Sp.z.o.o на украинский рынок. На самом же деле в Украину по сути возвращался уголь, добытый на неподконтрольных территориях и в РФ.

К примеру, согласно грузовым таможенным декларациям, груз мог идти транзитом из России в Молдавию, но в пути в декларации вписывали новых получателей, и уголь уходил на ТЭЦ якобы по контрактам с иностранными поставщиками. При этом за счет участия в схеме подконтрольных украинских и зарубежных фирм-посредников стоимость поставки существенно увеличивали, а после при помощи этих же фирм выводили деньги «в тень»

Анатолий Шкрибляк

При этом в схеме задействовали множество украинских чиновников, занимающих руководящие должности, а также правоохранителей и сотрудников контролирующих органов.

Непосредственным «смотрящим» за схемой, по данным следствия, был бизнесмен и бывший топ-чиновник ГФС и МВД Сергей Мищенко, который коммуницирует непосредственно со Шкрибляком и Кононенко по всем связанным с ее работой вопросам и отдельно контролирует решение различных проблем в органах власти и управления, контролирующих и правоохранительных органах.

Сергей Мищенко

Была создана так называемая управляющая компания, которую возглавила Елена Мазурова, бывшая подчиненная Мищенко, креатура Кононенко. Она курирует практически все основные вопросы деятельности компании.

В частности, она контролировала организацию и проведение переговоров с членами НКРЭКУ и ее основных департаментов по вопросам формирования и пересмотра тарифов ТЭЦ, отчетности и проведения проверок, а также отвечала за переговоры с руководством «Альфа-Банка» на предмет незаконного кредитования ТЭЦ — кредиты выдавались под объемы несуществующего угля и под незавершенное строительство через так называемое «перекрестное поручительство». Кроме того, к ней стекались данные о выполнении бюджетов ТЭЦ, о работе участвующих в схеме фиктивных украинских предприятий, а также о поставках природного газа на ТЭЦ.

Мазурова отслеживает все поставки угля и оплату по ним, вывод средств «в тень» через расчетные счета посредников-нерезидентов и подконтрольных фирм в Украине. Кроме того, она контролировала деятельность множества дочерних компаний, которые были созданы якобы для оптимизации работы ТЭЦ и возможности освоения принятого на год тарифа, а по факту при помощи фиктивных договоров и актов о принятии работ выкачивали из ТЭЦ деньги якобы за консультационные и другие услуги. Кассы этих дочерних предприятий также пополняли за счет незаконной финансовой помощи, операций с ценными бумагами и прочего.

Кроме того, на Мазурову возложили координацию работы по «оптимизации» налогообложения дочерних компаний и ТЭЦ, с этой целью она неоднократно лично встречалась с руководством ГФС Украины и ее структурных подразделений, договариваясь об «управляемых» проверках подконтрольных ТЭЦ и фирм с целью минимизации финансовых санкций.

Елена Мазурова

Мазурова же вместе с бизнес-партнером Шкрибляка Романом Белоусовым отвечала за поставки угля. Именно Белоусов организовал поставки угля из РФ и ОРДЛО, вел переговоры с представителями угольных фирм в РФ и представителями в ОРДЛО, часто выезжал в Россию, а оттуда через Ростов на Дону — на оккупированные территории Луганской и Донецкой областей. Белоусов и Шкрибляк владеют там несколькими шахтами и угольными площадками, приобретенными еще до 2014 года, а брат Белоусова занимает высокий пост в МГБ «ЛНР». Кроме того, Белоусов контролирует фирмы-нерезиденты, через которые идут поставки угля, и организует вывод «маржи».

Шкрибляк также привлек к схеме своего человека Александра Штипельмана, члена совета Оптового рынка электроэнергии. Штипельман отвечает за эксплуатацию ТЭЦ и следит за тем, чтобы фактические расходы топлива на производство энергии на ТЭЦ были существенно ниже чем те, что утверждены тарифом. Кроме того, он контролирует процесс оформления «раздутых» актов о выполнении работ на ТЭЦ по договорам подряда подконтрольными фирмами.

За коммерческую составляющую работы схемы отвечает брат Елены Мазуровой Андрей Мандренко — он руководит отделами снабжения всех ТЭЦ из группы Шкрибляка — это ООО фирма «ТехНова» (Черниговская ТЭЦ), ООО «Евро-реконструкция» (Дарницкая ТЭЦ), ООО «Сумытеплоэнерго» (Сумская ТЭЦ) и ПАО «Черкасское химволокно» (Черкасская ТЭЦ). Он же определяет и согласовывает поставщиков и подрядчиков на ТЭЦ, проведение «управлемых» тендеров на закупку товаров, работ, услуг.

Мандренко лично ведет переговоры с представителями поставщиков и подрядчиков ТЭЦ, договариваясь об «откатах», и контролирует их передачу в «кассу» участников схемы. Финансовыми вопросами занимаются также креатура Мазуровой Лазневой и главный бухгалтер управляющей компании Пархацкая.

Роман Белоусов задействовал в схеме также своего протеже Сергея Кондуфурова — тот стал начальником угольного департамента управляющей компании и непосредственно руководит подразделениями на ТЭЦ, которые принимают уголь на склады, контролируя внесение в документацию фальсифицированные данных о качестве угля.

Кроме того, Мазурова привлекла в схему к обеспечению юридических вопросов и вопросов безопасности своих бывших подчиненных из работников ГФС Баула, Шапор, Павлий и Воропая.

Работу схемы обеспечивали и прикрывали за счет государственной комиссии НКРЭКУ и Минэнергетики: и Шкрибляк, и Мищенко, и Мазурова и Штипельман в разное время встречались с главой НКРЭКУ Дмитрием Вовком и министром энергетики Игорем Насаликом — договаривались о цене угля для энергопредприятий, которая бы позволяла в дальнейшем получать незаконную прибыль.

По указанию Мазуровой и Штипельмана директора ООО «ТехНова», ООО «Еврореконструкция», ООО «Сумытеплоэнерго» и ПАО «Черкасское химволокно» в конце года подавали в НКРЭКУ заявки для утверждения тарифа на следующий год. Одной из основных составляющих тарифа является как раз цена угля.

На основании подписанных Насаликом протоколов об установлении цены угля и результатов проверки НКРЭКУ госкомиссия на заседании утверждала тариф. А чтобы результаты проверки НКРЭКУ были «правильными», ежегодно Штипельман и Мазурова организовывали их и сопровождали. Кроме Минэнерго и НКРЭКУ схему прикрывали также правоохранительные органы и органы ГНС. В ГПУ, к примеру, прикрытие схемы обеспечивали глава департамента надзора в уголовном производстве Владимир Бедрикивский и глава департамента по расследованию в сфере экономики Владимир Гуцуляк, в СБУ — бывший первый замглавы ведомства Павел Демчина.

Стоит также отметить, что с мая по ноябрь 2019 года принадлежащие Шкрибляку ООО «ТехНова», ООО «Еврореконструкция», ООО «Сумытеплоэнерго» и ПАО «Черкасское химволокно», которые используют Черниговскую, Дариницкую, Сумскую и Черкассую ТЭЦ, активно выводили оборотные средства на счета подконтрольных предприятий — это совпало с периодом, когда ТЭЦ подписали с «Альфа-Банком» сомнительные кредитные договора на общую сумму свыше 500 млн гривен.

Интересно, что о работе данной схемы правоохранителям известно с октября 2019 года: этим занимаются и в ГБР, и в МВД, и в СБУ. Тем не менее, схема действует и по сей день, в нее, как мы писали ранее, просто ввели новые фирмы-участники.

Сам Шкрибляк после проигрыша Петра Порошенко переехал на Кипр и в Украине предпочитает лично не появляться, выехал из Украины и Игорь Кононенко.

В НАБУ до сих пор не ведут объективного и полного расследования данных схем.  В следующих материалах мы расскажем  о сотрудниках налоговой службы, которые сопровождают коррупционные схемы.

368.media


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Сергій Кривонос

Ухвалення законопроєкту «Про територіальну оборону України» вкрай важливе та має бути здійснено у найближчі місяці, щоб у бюджеті 2021 року вже були закладені кошти на розбудову системи територіальної оборони України, про це у Facebook наголосив заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос.

20 травня документ розглянув Комітет ВР України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Отож від напрацювання концепції та написання драфту проєкту підготовка закону підійшла до найважливішого етапу — розгляду Комітетом та ухвалення рішення про винесення його на розгляд Верховною Радою України. «Переходимо до активної фази підтримки нашого Проєкту Закону. Ми всі розуміємо, що саме його поява дуже „бентежить та непокоїть“ наших зовнішніх та внутрішніх ворогів», — повідомив Сергій Кривонос.

За словами Кривоноса, законопроєкт спільно напрацьовано представниками РНБО, Міністерства оборони, Генерального штабу ЗСУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби, МВС та експертами. Він базується на сучасних світових моделях територіальної оборони країн-членів НАТО та Євросоюзу з урахуванням досвіду України в протидії російській агресії 2014 — 2020 років.

— Я багато разів говорив, Україна має свій власний шлях, і ми не можемо будь- яку модель взяти та перейняти на 100%. Ми маємо оцінити все наявне у нас, взяти найкраще у наших партнерів та побудувати ефективно систему територіальної оборони України, що працює, головними принципами якої є — масове залучення громадян, територіальність, миттєве реагування на загрози, що максимально підвищить обороноздатність нашої держави, — каже Сергій Кривонос.

Практична реалізація цього Закону забезпечить: стале функціонування державних органів, економіки, інфраструктури та життєдіяльність населення у випадку виникнення воєнної загрози, у воєнний час та під час виникнення кризових або надзвичайних ситуацій. Надає можливість: розгортання підрозділів ТРО у максимально стислі строки, формування оборонної свідомості у громадян, які залучаються для здійснення заходів із підготовки, ведення територіальної оборони в мирний час та особливий період, розвиток військово-патріотичного виховання. Надає можливість громадянам, громадам швидко, ефективно діяти та запобігати будь-яким кризовим ситуаціям (пожежі, паводки, техногенні, пандемії та інші ситуації), — розповів Сергій Кривонос.

За словами Сергія Кривоноса, прийняття цього законопроєкту надасть можливість розгортання підрозділів тероборони у максимально стислі строки, формування оборонної свідомості у громадян, які залучаються для здійснення заходів із підготовки, ведення територіальної оборони в мирний час та особливий період.

Також проєкт закону передбачає створення Головного органу управління територіальною обороною, до складу якого входять Війська територіальної оборони України, Загони територіальної оборони та безпеки громади, відповідні підрозділи Сил безпеки і Сил оборони, місцеве населення. У законопроєкті врегульовано правові засади, принципи та завдання територіальної оборони, структура, порядок комплектування, проходження підготовки, обов’язки та права, мотивація, формений одяг та знаки розрізнення, дислокація, фінансування підрозділів Військ територіальної оборони та Загонів територіальної оборони та безпеки громад.

armyinform.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Набирає обертів скандал навколо депутата від “Слуги народу” Андрія Геруса, який нібито програв у карти $100 тис.

Набирає обертів скандал навколо депутата від “Слуги народу” Андрія Геруса, який нібито програв у карти $100 тис. Це стало відомо через злив у телеграм-каналі приватних даних додатку “Дія”. Про це повідомляє ресурс “Інформатор”.

Нещодавно в мережі Telegram поширили інформацію щодо продажі в каналі UA Baza Bot приватних персональних даних. ЗМІ припустили, що ці дані потрапили до злодіїв з додатку “Дія”, яка надає доступ до електронного аналогу офіційних документів, зокрема паспорту і водійських прав.  Через пароль від електронної пошти Андрія Геруса, який був знайдений у чат-боті, журналістам нібито вдалося знайти серед листування народного депутата фото розписки про картковий борг на 100 тисяч доларів, програних Онопченко Сергію Вікторовичу. Це фото депутат відправляв власному юристу, аби дізнатися, чи має документ юридичну силу.

Ми зателефонували Андрію Герусу, аби запитати, чи грає він у карти і чи правдива інформація про злив його персональних даних у мережу.  Народний депутат інформацію спростував.

У коментарях під постом Андрія Геруса в соціальній мережі Фейсбук, присвячений картковому боргу, топ менеджер “Нафтогазу” Андрій Фаворов запропонував нардепу зіграти в покер і пообіцяв навчити секретам гри.

khreschatyk.news


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO