Російська агресія проти України

Сергій Кривонос

В Одеській області на Державному випробувальному полігоні «Алібей» пройшов черговий етап випробувань вітчизняного комплексу крилатих ракет РК-360МЦ «Нептун». Кожна ракета оснащена головкою самонаведення, яка має надвисокі кути огляду, стійка до радіолокаційних завад противника, що необхідно для проходження систем радіолокаційної боротьби корабля. До Державних випробувань була залучена авіація та кораблі й катери ВМС ЗС України. Особливостями цього етапу випробувань стало те, що бойові пуски ракет здійснювали по двох морських цілях практично водночас — з пускової установки залпом вийшли дві ракети з інтервалом дві секунди одна після одної. Випробування пройшли успішно, всі надводні цілі були уражені на заданій дальності.

Успіхом цієї значної події поділився Заступник Секретаря РНБО, генерал-майор Сергій Кривонос. Який підкреслив, що Україна крок за кроком просувається у будівництві потужного протикорабельного щита нашої держави. 

Також Сергій Григорович зазначив: «Наші північні «агресивні сусіди» дуже нервують, і проявляють неабиякий інтерес до наших випробувань. Під час минулого етапу випробувань у квітні -вивели багато своіх військових кораблів і катерів вештатися біля району навчань, навіть новітній есмінець Адмірал Ессен вивели. Дуже намагалися перевірити спроможність есмінця, боротися з нашими військово морськими силами, використовуючи радіоелектронну зброю, а її на борту Ессена більш ніж достатньо. Ось перелік озброєння РЕБ фрегата Адмірал Ессен : Комплекс РЭБ ПК-10 «Смелый» (4 ПУ КТ-216), СУ 5П-10 «Пума», СУ МР-123-02 «Вымпел», ПУТС «Пурга-11356» Як вони не намагалися, щось «нашкодити» – у них все пішло «не так» – ми такого не дали і не допустимо!!!».

О це і є, якраз один з елементів справжньої війни, про яку, мало хто знає: війна інформаційно – психологічна і радіоелекторна боротьба. І вона йде постійно .

«Саме це фронт, якого не бачать 99 відсотків украінців. Але перемога на цьому фронті, дуже важливий фактор для нашої безпеки…

Випробування ракетного комплексу Нептун пройшли успішно. Ми зробили, ще один крок вперед. Особливості цього етапу полягали у залповій стрільбі по різних цілях. Мету досягнуто!!!!!

Скептикам, які пишуть у постах «чому так довго, ми йдемо до своєї мети» відповім: якість – понад усе, а швидкість – не завжди дає якість!

Подивіться історію створення ракетної зброі, не все так швидко було. Гроші, час, люди – визначають успішність будь якого проекту» – резюмував Заступник Секретаря РНБО Сергій Кривонос.

Також Генерал-майор висловив теплі слова подяки: «Хочу подякувати всім, хто приймає участь в розробці ракетної зброї України! Окрема подяка, заступнику Міністра оборони Олександру Миронюку. Його досвід і професіоналізм, дають міцну, надійну підтримку розвитку новітніх зразкові озброєння. Побільше б таких фахівців».

Та без успіху немає печалі, адже Заступник секретаря РНБО занепокоєний ситуацією в Оборонно-промисловому комплексі, тому додав: «Нажаль, минулий тиждень ще показав – почалась боротьба за вітчизняний ОПК між декількома кланами. І це, тільки початок. За деякими, чітко проглядаються російські споносори. Але про це окремо, і все можно побачити: читаючи та аналізуючи наші ЗМІ».   

В цей же день на тлі позитивних емоцій і великого успіху у випробуваннях крилатих ракет РК-360МЦ «Нептун» Сергій Кривонос звернувся щодо викрадення українського військового на адміністративному кордоні з анексованим Росією Кримом, в районі півострова Чонгар.

Пряма мова: «Це не іх досягнення, це наші недопрацювання» – ось так, можна коротко обмалювати ситуацію з викраденням нашого військового на адміністративному кордоні з окупованим Кримом.

На спостережному посту повинно було знаходитись троє військових – аби надійно і об‘єктивно спостерігати у визначеному секторі по черзі. Якщо цього не було, то це все фікція. Спостереження без перерви однією людиною – спрацьовує ефект «замилювання ока»: реальних подій людина не бачить, а чого немає – йому вважається що воно є. Це перше, це найпростіше і знають це всі.

По друге, саме не зрозуміле, яким чином було організоване спостереження, якщо до них змогли наблизитись ???

Викрали зранку; у годину «вовка»; коли починається світанок; коли людина стомлена і засинає…

І якщо все організоване не відповідно до діючих керівних документів (які писалися десятиліттями): то і сплять люди на постах, і на спостережних постах…

Чому не було виставлено найпростіші, але достатньо ефективні сигнальні міни?

Чому не було встановлено інші сигналізаційні засоби???

Де найкраща сигналізація , якої бояться москалі на Сході? Де собаки? Наші дзвіночки, які багато разів рятували наших хлопців своїм гавкотом попереджуючи про наближення російських ДРГ та навіть початок обстрілів.

Чому все це було відсутнє?

Почекаємо висновку фахівців.

Для мене зрозуміло дві речі які доводить ця ситуація:

Перше – відсутність надійної базової підготовки солдат і офіцерів.

Друге, це самовпевненість…

Я, завжди вчу своіх підлеглих: не можна недооцінювати ворога – ворог з того боку досвідчений, сильний, підступний і безжальний;

Шукати шляхи і способи, як його обдурити і виконати завдання, незважаючи на його силу.

Далі може буде тільки гірше , якщо не змінити відношення до реалій підготовки.

На війні сміливі гинуть , а обережні стають героями. З урахуванням того, що москалі активно почали нарощувати угруповання на Донбасі і Криму – загострення та провокації не за горами. Треба негайно робити висновки, і бути на крок попереду задумів ворога.

І головне – тримайте зброю чистою і напоготові…

Слава Україні!!!


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Зміни у геополітичній ситуації, викликані подіями за східним кордоном Польщі, та посилення загрози збройного конфлікту «передпорогового» рівня (прикладом чого є окупація, а потім анексія Криму Росією) унаочнили певну дисфункцію держави в оборонній сфері1.

Зважаючи на ці обставини, уряд РП прийняв рішення щодо кількісного та якісного посилення Війська Польського. Тоді ж парламент схвалив зміни до профільного законодавства, а із січня 2017 р. у Польщі розпочалося створення нового виду Збройних сил – Військ територіальної оборони (далі – ВТО). Це було необхідним кроком на шляху реалізації процесу взаємодоповнення Збройних сил РП, які повинні мати здатність діяти не лише в умовах класичного воєнного, але й гібридного конфлікту, а також конфлікту, в якому заздалегідь підготовлені сегменти Війська Польського зможуть поряд з регулярними бойовими діями вести ефективні нерегулярні дії у рамках асиметричної війни2.

Згідно з доктринальними документами, з функціональної точки зору, територіальна оборона – це сукупність сил і засобів, виділених з окремих підсистем, що утворюють систему обороноздатності держави, підготовлену до реалізації оборонних завдань в усіх станах готовності держави. Метою територіальної оборони є участь у загальній підготовці та використанні сил і ресурсів, що перебувають у розпорядженні держави на рівні місцевого самоврядування, для запобігання та протидії всім видам військових та невійськових загроз. Необхідною умовою ефективного та дієвого функціонування територіальної оборони, як елемента системи обороноздатності держави, є досягнення так званого зворотного зв’язку між усіма елементами, що входять до цієї системи у масштабах країни. Звідси можна визначити, що ВТО – це формування, яке діє на усій території держави і здатне проводити операції із застосуванням військових та невійськових засобів, використовуючи наявні ресурси цивільного населення. Водночас слід підкреслити, що сутність дій підрозділів ВТО полягає в їхньому застосуванні у постійних районах відповідальності (тобто, у місцевості проживання бійців ВТО)3.

До завдань ВТО у стані оборонної готовності у воєнний час входить проведення операцій на тактичному рівні у взаємодії з іншими видами Збройних сил та елементами невійськової підсистеми, забезпечення охорони і оборони постійних районів відповідальності та надання підтримки союзницьким військам, які прибудуть для підкріплення та захисту східного флангу НАТО. Отже, з огляду на їхню природу та призначення, ВТО виконуватимуть завдання на тактичному рівні в рамках операцій реагування на кризи та стратегічної оборонної операції. Передбачається також, що ВТО будуть діяти у постійних районах відповідальності, а їхніми основними тактичними завданнями стануть визначення загроз, охорона і оборона територій, кордонів, вузлів зв’язку, інших важливих для проведення оборонної операції об’єктів та підготовка умов для підходу основних сил власної армії та союзницьких військ. У залежності від розвитку ситуації на фронті, дії ВТО на тактичному рівні будуть вестися у зоні безпосереднього зіткнення або у тилу, і на територіях, тимчасово окупованих агресором. З цього випливає висновок, що завдання та характер ВТО зумовлюють їхню взаємодію із ССО, які, у свою чергу, з початком війни повинні діяти у тилу противника.

Створені у 2007 р. ССО знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні Головнокомандувача видів Збройних сил РП. Вони беруть активну участь у місіях НАТО і Європейського Союзу за межами держави та надають підтримку країнам, які не є членами Альянсу (Україна, Грузія). У 2020 р. польські офіцери будуть основною складовою багатонаціонального командування Компонента спеціальних операцій Сил швидкого реагування НАТО і разом із підпорядкованими підрозділами вдруге після 2015 р. заступлять на бойове чергування.

У ССО служать добровольці та професіонали. Завдяки унікальним методам відбору та навчання, ССО є елітним видом Війська Польського, хоча й нечисельним. Якщо чисельність ЗС РП складає приблизно 120 тисяч осіб, то у ССО нараховується майже 2,5 тисячі військовослужбовців, що становить 2,1 %. Для порівняння: чисельність ЗС США – понад 1,3 млн. осіб, з яких у ССО – близько 70 тисяч (5,4 %); чисельність ЗС Великої Британії перевищує 190 тисяч, з яких у ССО – менше 3 тисяч (близько 1,5 %).

У 2019 р. у рамках бюджету Міністерства національної оборони (далі – МНО) ССО отримали майже 353 млн. злотих (найбільше зростання фінансування відносно інших видів ЗС – близько 20 %). Однак ця сума – лише 0,79 % від бюджету оборонного відомства. Тому можна говорити, що ССО є ефективним та гнучким за формою використання, але не дорогим, як це може відразу здаватися, видом ЗС. У 2020 р. планується збільшити фінансування ССО до 420 млн. злотих4.

Що стосується ВТО, вони знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні Міністра національної оборони. На відміну від ССО, ВТО створені як універсальне, а не елітне військове формування. Тому процес відбору та навчання у ВТО не такий складний та тривалий, як у ССО, а вимоги до майбутніх бійців не такі жорсткі. У 2015 р. було офіційно оголошено, що запланована чисельність (ймовірно, занадто оптимістична) цього виду ЗС – 53 тисячі осіб. Станом на грудень 2019 р., чисельність ВТО досягла 24 тисячі осіб (еквівалент однієї чи двох дивізій, у залежності від типу тактичного з’єднання), що становить 16,2 % від загальної чисельності ЗС Польщі. За реалістичними прогнозами, до кінця 2020 р. кількість особового складу у бригадах ВТО може зрости до понад 30 тисяч осіб. Слід підкреслити, що в інших країнах концепція створення територіальної оборони теж передбачає «насиченість» території держави підрозділами ВТО. Наприклад, у ЗС Швеції нараховується приблизно 22,5 тисячі осіб, а у їхньому військовому резерві «Hemvärnet» – 22 тисячі. У ЗС Данії проходить службу приблизно 15,5 тисяч осіб, а Національна гвардія «Hjemmeværnet» налічує 15,6 тисяч добровольців.У країнах НАТО та, зокрема, у Польщі, ССО мають високий ступінь укомплектованості, на рівні 90-95 % (для досягнення бойової готовності спецпідрозділи не повинні поповнюватися шляхом мобілізації). У поєднанні із системою бойового чергування та простою організаційно-штатною структурою це дає тактичну та стратегічну мобільність, а також високу бойову готовність. Не менш важливим фактором є можливість легкого маскування пересування елементів ССО, порівняно, наприклад, з механізованими військами.

У 2019 р. витрати МНО на ВОТ були скорочені і склали майже 483,5 млн. злотих, тобто на 15 % менше у порівнянні з 568 млн. злотих у 2018 р. Однак у 2020 р. планується збільшити фінансування цього виду Війська Польського до майже 689 млн. злотих5.

Незважаючи на наведені вище відмінності, обидва формування об’єднує спільна риса, – висока мотивація бійців ССО та ВТО до військової служби. Ні для кого не секрет, що процес відбору та навчання у ССО надзвичайно вимогливий, а служба в них складна та небезпечна. З іншого боку, прийняття на себе додаткових обов’язків, окрім сімейних та інших у цивільному житті, і готовність проходити підготовку у ВТО свідчить про активну громадянську позицію добровольців.

Загадкою, а точніше – секретною інформацією залишається місце командувань ВТО та ССО у системі управління військами. Щодо цього виникає декілька питань відносно засад взаємодії ВТО та ССО. Зокрема, чи можлива така взаємодія за умови, що ВТО призначені для захисту території держави та постійних районів відповідальності, а ССО вже сьогодні діють за межами країни, у польських військових контингентах у складі місії НАТО чи Європейського Союзу, а під час війни вони підготовлені діяти на території противника? Важливо, що це питання стосується як мирного періоду, так і періоду кризи та війни, а відповідь на нього, хоча б з огляду на необхідність синергії, повинна бути позитивною.

У мирний час спільною сферою взаємодії ВТО та ССО мають бути тренування. У ССО накопичений достатній досвід для передачі теоретичних та практичних знань. Цим вони вже займаються, навчаючи військові формування в Афганістані, Грузії, Іраку та Україні. Саме тому спецпризначенці, природно, є «вчителями» для бійців ВТО. Формат навчальної взаємодії також дозволяє використовувати колишніх військовослужбовців ССО, і цей процес розпочався. Так, командувачем ВТО був призначений дивізійний генерал Вєслав Кукула, колишній командир 1-го полку спеціального призначення, а начальником відділу підготовки Командування ВТО – полковник Конрад Корповський, який відповідав за підготовку бійців знаменитої Групи «GROM». Кілька командирів бригад ВТО раніше теж проходили службу у ССО: командир 9-ї Лодзької бригади полковник Павел Вікторович – колишній офіцер 1-го полку спеціального призначення, випускник престижного курсу «Зелений берет» у Форт-Брегг, США; командир 7-ї Поморської бригади командор (капітан 2-го рангу) Томаш Лясковський – колишній заступник командира Морського підрозділу спеціальних дій «Formoza»; командир 13-ї Сілезької бригади ВТО полковник Томаш Бялас – колишній начальник відділу підготовки штабу 1-го полку спеціального призначення, тричі брав участь у місіях в Іраку та Афганістані. Крім того, бійці ССО становлять кістяк мобільної тренувальної групи ВТО6. Сучасна практика свідчить, що тенденція до використання досвіду військовослужбовців ССО у процесі підготовки бійців ВТО повинна не лише підтримуватися, але й надалі розвиватися.

Потенційною сферою взаємодії ВТО та ССО є реагування на кризові ситуації, включно із загрозами «передпорогового» рівня (наприклад, терористичними загрозами). У цьому контексті перевагою ССО є можливість швидкого передислокування підрозділів до будь-якого регіону країни, а перевагами ВТО, у свою чергу, є наявність їхніх бригад у всіх воєводствах та можливість швидкої мобілізації особового складу. Готовність до швидких дій підрозділів ВТО та ССО у конфліктній ситуації гібридного типу робить обидва види ЗС природними партнерами, які доповнюють один одного. Слабкі місця ВТО, пов’язані, зокрема, з важким спорядженням та з недостатньою антитерористичною підготовкою, достатньою мірою компенсуються ССО, завдяки вогневим можливостям військової частини бойової підтримки «Agat» та антитерористичним можливостям інших підрозділів ССО. Тобто взаємодія підрозділів ВТО та ССО може полягати у тому, що перші виявляють та ізолюють ДРГ противника (у вигляді злочинних груп або так званих «зелених чоловічків»), а їхню безпосередню ліквідацію здійснюють спецпризначенці.Іншим напрямом взаємодії є спільні тактико-спеціальні навчання підрозділів ВТО та ССО. Якщо одним із завдань підрозділів ВТО є виявлення диверсійно-розвідувальних груп (далі – ДРГ) противника та боротьба з ними, то натуральним партнером у таких навчаннях є підрозділи ССО. Для останніх це прекрасна можливість відпрацювати операції на ворожій території. Хорошим прикладом взаємодії стали спільні маневри ЗС, поліції та активістів Підгальської територіальної оборони під кодовою назвою «Диверсанти», які відбулися у жовтні 2016 р. у Малопольському воєводстві. Згідно з легендою навчань, оперативна група, що складалася з поліцейських та активістів територіальної оборони регіону, повинна була знешкодити ДРГ противника, у ролі якої виступали бійці ССО.

У воєнний час сферою взаємодії обох видів Збройних сил є діяльність на території, тимчасово окупованій противником. При такому варіанті конфлікту відбувається повний симбіоз ВТО та ССО. Підрозділи ВОТ беруть на себе функцію підготовки та забезпечення операцій підрозділів ССО, починаючи від організації місць прийому (наприклад, у разі висадки з повітря), місць зберігання зброї, боєприпасів, їжі та води до підготовки баз, як елементів логістичної підтримки. Надалі ВТО переходять до інформаційної підтримки ССО: надають зв’язкових, пересилають поточну розвідувальну інформацію, дані про місцевість, противника та про загальну ситуацію. Підрозділи ВТО можуть проводити відволікаючі дії, щоб заплутати противника і дати змогу ССО виконувати свої завдання.

ВТО також можуть виконувати завдання з підстрахування операцій, які проводяться підрозділами ССО. З іншого боку, у разі тимчасової окупації противником певної території, спецпризначенці можуть надавати допомогу «територіалам» у бойовій підготовці, як це робили під час Другої світової війни «тихотемні»7, навчаючи бійців Армії Крайової.

Володимир Паливода,

головний консультант відділу нових викликів

центру зовнішньополітичних досліджень

Національного інституту стратегічних досліджень

niss.gov.ua


1 Wyzwania dla bezpieczeństwa współczesnej Polski / Raport Fundacji Instytut bezpieczeństwa i strategii. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://fibis.pl/wp-content/uploads/2019/10/RAPORT-Wyzwania-dla-bezpiec…

2 Marszałek, Maciej. Wojny nieregularne. Przeszłość i przyszłość. – Warszawa: Difin, 2016.

3 Doktryna DD-3.40 Wojska Obrony Terytorialnej w operacji. Warszawa, 2018.

4 Nowy budżet MON z poparciem komisji obrony. Wydatki na poziomie 2,1 proc. PKB. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.polskieradio24.pl/5/1222/Artykul/2437042,Nowy-budzet-MON-z-…

5 Там само.

Polacy w szpicy NATO: Komandosi i «czarne pająki». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.rp.pl/Wojsko/310099891-Polacy-w-szpicy-NATO-Komandosi-i-cza…

7 «Тихотемні» – елітний загін парашутистів Війська Польського на Заході, сформований у Великій Британії для проведення спеціальних операцій на території окупованої Польщі.

Фото: wo24.pl


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Чтобы Вы понимали:

– «ФСБ Крыма» вторые сутки удерживает пропавшего солдата 95 бригады, Евгения Добринского, который нёс службу на передовом посту, ближнем к линии разделения.

Я специально подождал, когда начнётся рабочая неделя.

Чудо молчит, вместе со своим офисом.

Ещё раз:

– система признаков на месте проишествия указывает на то, что российские агрессоры, перейдя линию контроля, выкрали солдата Вооруженных Сил Украины, нёсшего службу на боевом посту.

Это повод к войне, чтобы Вы понимали.

Дипломатическое происшествие чрезвычайного международного характера.

И даже, если имело место дезертирство или иное происшествие, а следы борьбы сымитированы, или не имеют отношения к проишествию, все равно, факт задержания оккупантами нашего военнослужащего, должен стать предметом немедленной и жесткой реакции МИД Украины на самом высоком уровне.

Где реакция?

Хотел было написать «…интересно, когда опомнится Верховный Главнокомандующий» и издаст писк.

Но, нет. Уже неинтересно.

Какие же жалкие, убоищные кретины.

Нет описания фото.

Источник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В распоряжении редакции 368.media оказались документы уголовных производств, раскрывающих личности участников схемы хищений на незаконных поставках в Украину угля из неподконтрольных Украине территорий «ЛНР» и «ДНР» через территорию РФ с помощью иностранных компаний из Евросоюза

Авторами данной схемы являются экс-нардепы Анатолий Шкрибляк и Игорь Кононенко, который является доверенным лицом Петра Порошенко. Масштабы хищений впечатляют — с 2017 по 2019 годы из госбюджета  украли по данным следствия более трех миллиардов гривен.

Игорь Кононенко

За счет так называемой «маржи» стоимость каждой тонны завышали в среднем на 18-25 долларов за тонну, что при объемах поставок на ТЭЦ в 1,4 млн тонн в год давало участникам аферы выводить «в тень» около 30 млн долларов в ежегодно. Не забывали и о «заработке» на незаконных тендерах по обслуживанию теплоцентралей.

Цикл работы схемы на примере отдельных поставок справа налево от тоннажа и «ценообразования» по финансовой цепи до ТЭЦ, отдельно вынесена «маржа»

В предыдущих материалах редакция 368.media подробно описывала механизм работы схемы, действовавшей по принципу прерванного транзита, когда за счет подделки документов якобы идущий транзитом через Украину уголь менял владельца и точку назначения, попадая в итоге на украинские ТЭЦ.

Фирмы Шкрибляка поставляли на ТЭЦ уголь, якобы купленный при посредничестве подконтрольных фирм у иностранных поставщиков, которые на деле принадлежат занимающимся контрабандными поставками угля украинским бизнесменам Руслану Глущенко, Дмитрию Коваленко и Юлии Иванечки, последняя на данный момент проживает в Словакии и жаждет вернуть свою фигурирующую в уголовном производстве польскую фирму I-Coal Sp.z.o.o на украинский рынок. На самом же деле в Украину по сути возвращался уголь, добытый на неподконтрольных территориях и в РФ.

К примеру, согласно грузовым таможенным декларациям, груз мог идти транзитом из России в Молдавию, но в пути в декларации вписывали новых получателей, и уголь уходил на ТЭЦ якобы по контрактам с иностранными поставщиками. При этом за счет участия в схеме подконтрольных украинских и зарубежных фирм-посредников стоимость поставки существенно увеличивали, а после при помощи этих же фирм выводили деньги «в тень»

Анатолий Шкрибляк

При этом в схеме задействовали множество украинских чиновников, занимающих руководящие должности, а также правоохранителей и сотрудников контролирующих органов.

Непосредственным «смотрящим» за схемой, по данным следствия, был бизнесмен и бывший топ-чиновник ГФС и МВД Сергей Мищенко, который коммуницирует непосредственно со Шкрибляком и Кононенко по всем связанным с ее работой вопросам и отдельно контролирует решение различных проблем в органах власти и управления, контролирующих и правоохранительных органах.

Сергей Мищенко

Была создана так называемая управляющая компания, которую возглавила Елена Мазурова, бывшая подчиненная Мищенко, креатура Кононенко. Она курирует практически все основные вопросы деятельности компании.

В частности, она контролировала организацию и проведение переговоров с членами НКРЭКУ и ее основных департаментов по вопросам формирования и пересмотра тарифов ТЭЦ, отчетности и проведения проверок, а также отвечала за переговоры с руководством «Альфа-Банка» на предмет незаконного кредитования ТЭЦ — кредиты выдавались под объемы несуществующего угля и под незавершенное строительство через так называемое «перекрестное поручительство». Кроме того, к ней стекались данные о выполнении бюджетов ТЭЦ, о работе участвующих в схеме фиктивных украинских предприятий, а также о поставках природного газа на ТЭЦ.

Мазурова отслеживает все поставки угля и оплату по ним, вывод средств «в тень» через расчетные счета посредников-нерезидентов и подконтрольных фирм в Украине. Кроме того, она контролировала деятельность множества дочерних компаний, которые были созданы якобы для оптимизации работы ТЭЦ и возможности освоения принятого на год тарифа, а по факту при помощи фиктивных договоров и актов о принятии работ выкачивали из ТЭЦ деньги якобы за консультационные и другие услуги. Кассы этих дочерних предприятий также пополняли за счет незаконной финансовой помощи, операций с ценными бумагами и прочего.

Кроме того, на Мазурову возложили координацию работы по «оптимизации» налогообложения дочерних компаний и ТЭЦ, с этой целью она неоднократно лично встречалась с руководством ГФС Украины и ее структурных подразделений, договариваясь об «управляемых» проверках подконтрольных ТЭЦ и фирм с целью минимизации финансовых санкций.

Елена Мазурова

Мазурова же вместе с бизнес-партнером Шкрибляка Романом Белоусовым отвечала за поставки угля. Именно Белоусов организовал поставки угля из РФ и ОРДЛО, вел переговоры с представителями угольных фирм в РФ и представителями в ОРДЛО, часто выезжал в Россию, а оттуда через Ростов на Дону — на оккупированные территории Луганской и Донецкой областей. Белоусов и Шкрибляк владеют там несколькими шахтами и угольными площадками, приобретенными еще до 2014 года, а брат Белоусова занимает высокий пост в МГБ «ЛНР». Кроме того, Белоусов контролирует фирмы-нерезиденты, через которые идут поставки угля, и организует вывод «маржи».

Шкрибляк также привлек к схеме своего человека Александра Штипельмана, члена совета Оптового рынка электроэнергии. Штипельман отвечает за эксплуатацию ТЭЦ и следит за тем, чтобы фактические расходы топлива на производство энергии на ТЭЦ были существенно ниже чем те, что утверждены тарифом. Кроме того, он контролирует процесс оформления «раздутых» актов о выполнении работ на ТЭЦ по договорам подряда подконтрольными фирмами.

За коммерческую составляющую работы схемы отвечает брат Елены Мазуровой Андрей Мандренко — он руководит отделами снабжения всех ТЭЦ из группы Шкрибляка — это ООО фирма «ТехНова» (Черниговская ТЭЦ), ООО «Евро-реконструкция» (Дарницкая ТЭЦ), ООО «Сумытеплоэнерго» (Сумская ТЭЦ) и ПАО «Черкасское химволокно» (Черкасская ТЭЦ). Он же определяет и согласовывает поставщиков и подрядчиков на ТЭЦ, проведение «управлемых» тендеров на закупку товаров, работ, услуг.

Мандренко лично ведет переговоры с представителями поставщиков и подрядчиков ТЭЦ, договариваясь об «откатах», и контролирует их передачу в «кассу» участников схемы. Финансовыми вопросами занимаются также креатура Мазуровой Лазневой и главный бухгалтер управляющей компании Пархацкая.

Роман Белоусов задействовал в схеме также своего протеже Сергея Кондуфурова — тот стал начальником угольного департамента управляющей компании и непосредственно руководит подразделениями на ТЭЦ, которые принимают уголь на склады, контролируя внесение в документацию фальсифицированные данных о качестве угля.

Кроме того, Мазурова привлекла в схему к обеспечению юридических вопросов и вопросов безопасности своих бывших подчиненных из работников ГФС Баула, Шапор, Павлий и Воропая.

Работу схемы обеспечивали и прикрывали за счет государственной комиссии НКРЭКУ и Минэнергетики: и Шкрибляк, и Мищенко, и Мазурова и Штипельман в разное время встречались с главой НКРЭКУ Дмитрием Вовком и министром энергетики Игорем Насаликом — договаривались о цене угля для энергопредприятий, которая бы позволяла в дальнейшем получать незаконную прибыль.

По указанию Мазуровой и Штипельмана директора ООО «ТехНова», ООО «Еврореконструкция», ООО «Сумытеплоэнерго» и ПАО «Черкасское химволокно» в конце года подавали в НКРЭКУ заявки для утверждения тарифа на следующий год. Одной из основных составляющих тарифа является как раз цена угля.

На основании подписанных Насаликом протоколов об установлении цены угля и результатов проверки НКРЭКУ госкомиссия на заседании утверждала тариф. А чтобы результаты проверки НКРЭКУ были «правильными», ежегодно Штипельман и Мазурова организовывали их и сопровождали. Кроме Минэнерго и НКРЭКУ схему прикрывали также правоохранительные органы и органы ГНС. В ГПУ, к примеру, прикрытие схемы обеспечивали глава департамента надзора в уголовном производстве Владимир Бедрикивский и глава департамента по расследованию в сфере экономики Владимир Гуцуляк, в СБУ — бывший первый замглавы ведомства Павел Демчина.

Стоит также отметить, что с мая по ноябрь 2019 года принадлежащие Шкрибляку ООО «ТехНова», ООО «Еврореконструкция», ООО «Сумытеплоэнерго» и ПАО «Черкасское химволокно», которые используют Черниговскую, Дариницкую, Сумскую и Черкассую ТЭЦ, активно выводили оборотные средства на счета подконтрольных предприятий — это совпало с периодом, когда ТЭЦ подписали с «Альфа-Банком» сомнительные кредитные договора на общую сумму свыше 500 млн гривен.

Интересно, что о работе данной схемы правоохранителям известно с октября 2019 года: этим занимаются и в ГБР, и в МВД, и в СБУ. Тем не менее, схема действует и по сей день, в нее, как мы писали ранее, просто ввели новые фирмы-участники.

Сам Шкрибляк после проигрыша Петра Порошенко переехал на Кипр и в Украине предпочитает лично не появляться, выехал из Украины и Игорь Кононенко.

В НАБУ до сих пор не ведут объективного и полного расследования данных схем.  В следующих материалах мы расскажем  о сотрудниках налоговой службы, которые сопровождают коррупционные схемы.

368.media


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Конечно, я посмотрел Гордона с Поклонской, потому что она симпатичная. И, как минимум, интересно послушать и посмотреть на говорящего в живой эмоции под трудными вопросами. А ответы, ложь ли это или искренние слова истины или заблуждения – мы это можем только точно знать, исходя из неоспоримых фактов, или же просто попробовать почувствовать сами – фальшь это или от души сказанное. Мимика, интонации – все работает.

Вы видим, как Поклонская лукавит, прекрасно зная факты о нечистом прошлом и нынешнем своих коллег и начальников, умалчивает многое другое, это ж видит каждый. А где-то искренне говорит о своих собственных позициях.

Но.

Это на первый взгляд беззлобное, “сельское” и в каких-то моментах даже искреннее заблуждение чертовски внешне милой барышни, которое цепляет мужиков и вызывает симпатию у многих посмотревших женщин, очень опасно. Почему? Надо объяснять, разве?

За этим стоит мощная поддержка тирании авторитарной власти. Нацистский режим Гитлера, например, тоже был полон поддержкой и участием красивых, искренне заблуждающихся (в большинстве своем) или специально лукавящих на публику женщин. Это вызывает доверие к власти, красивые бабы при ней. И Поклонской щедро пользуется бандитско-воровская путинская тирания, потому что все остальные представительницы власти почему-то страшные и мужиковатые, аки кошмар ночной. А Поклонской еще как можно зацепить – она вызывает доверие у неглубоко мыслящих. У мужиков своим видом – через паховую область, у женщин – словами о свободе, единстве и справедливости, тяжелой честной работе, любви к семье и тяжелой женской доле одинокой разведенки.

Но подводит один основной момент – все это говорит женщина, находящаяся на верной службе у преступников мирового масштаба, ее нынешних хозяев, руками которых пролилась кровь ее же “родного и любимого” украинского народа, и тысячи семей остались без крова, увидели ужасы военного беспредела на Донбассе, которые уже никогда не вернут их психику в нормальное состояние…

И я абсолютно уверен, что безо всяких сомнений эта милая могла бы отдать приказ на массовые расстрелы, ведь ее искренние на первый взгляд заблуждения, слова о мире и согласии, ее вроде бы почти детская непосредственность могут получить один приказ сверху, и – все, конец, неразумная слуга бандитов будет беспощадна в разрушительном и бесчеловечном действии.

Источник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В случае большой войны все будет держаться снова на добровольцах и волонтёрах. Мы не победим в войне, если не победим совок в Киеве…

Что изменилось в армии при Зеленском и Хомчаке — рассказ офицера Н-ской бригады ВСУ.

Этот рассказ опубликовал сегодня ночью в Фейсбуке известный журналист и общественный активист Юрий Бутусов.

«Не буду говорить за всех, скажу за нашу бригаду, что происходит. За ротацию мы не продвинулись ни на шаг, находимся на прежних позициях. Но, к сожалению, все равно несем потери. В одном из батальонов бригады за ротацию погибло пять человек — у них самый сложный участок, бои контактные. Основные причины потерь — осколочные ранения. Противник ведет обстрел осколочными гранатами РПГ, ВОГами, одного бойца застрелил снайпер.

У нас выгодные позиции, господствующие высоты, но первые четыре месяца, как мы зашли, наша артиллерия и танки не работали вообще, боеприпасов для подавления огнем нам не давали. Ведь в Киеве объявили мир. Так вот наши ребята погибли на стационарных позициях, без всяких продвижений вперед, потому что нам не дают воевать и бить врага, противник понимает безнаказанность.

Вот это для нас цена такого «мира», и пусть знают те, кто там Путину смотрит в глаза. Тактика молчать и не провоцировать не работает, это невозможно на фронте, для этого кто-то должен сдаваться. Тишина у нас впервые ненадолго установилась на прошлой неделе — когда БРАГ дали наконец БР-ку и отработали калибром 152 и одним танком огневые точки и блиндажи, с корректировкой. Вот только после этого противник и поутих. Россияне понимают только силу, никакие уговоры не работают.

Украинская армия сейчас воюет как ИГИЛ, когда мы слышим про реформы по стандартам НАТО, все смеются, это обман общества, в армии в это не верит ни один реально воюющий человек. У нас с точки зрения организации стандарты вооружения на уровне ополченцев из Сирии или Африки, мы ролики смотрим оттуда и ролики из стран НАТО, ест что сравнить. Организация ВСУ по сравнению с 2018-м годом стала гораздо хуже, причем по всем показателям. Судите сами.

Для примера. В минометной батарее одного из батальонов половина минометов неисправна, остальные применяются с дистанции 1-2 километра, стволы расстреляны полностью. Это минометы «Молот» 2016-го года, есть стволы даже до 7 тысяч выстрелов выдержавшие.

В общем, минометы подлежали замене еще после прошлой ротации, все об этом знают, мы и при Муженко просили замену, но заявку не выполняли, теперь приезжает Руслан Борисович Хомчак, обещает, и тоже ничего не делается. Замену не производят, хотя на складах минометы есть. А мы рискуем собой. Нам говорят — «так отвечайте огнем», а чем отвечать, если нас заставляют воевать аварийным оружием?

Станковые гранатометы СПГ есть — а выстрелов к ним нет. Не дают.

Есть автоматические гранатометы — но к ним нет ВОГов. Россияне нас засыпают ВОГами — а нам ответить нечем. Поэтому иногда и залетает прямое попадание.

Бойки к установкам ЗУ-23 вышли из строя — офицеры батальона скидываются деньгами, закупаем сами по Украине, заказываем.

30 мм пушки 2А42 — запчасти со складов нам не поступают, заказываем через волонтеров.

Сейчас огромный дефицит патроны 7,62 мм — уже бойцов безоружными выставляют.

Дошло до того, что сами наладили в полевых условиях производство боеприпасов, чтобы было что забрасывать противнику в окопы.

А вот с ПТУРами положение сейчас улучшилось, есть «Стугны» на вооружении, хорошее оружие.

Камеры для наблюдения дали «Повернись живым».

Пулеметные станки — Савельев.

Никаких американских тепловизоров и прицелов нам не дают, это все волонтерское.

Знаете, при Порошенко и Муженко тоже было очень много позора, тоже ограничивали боеприпасы, тоже ограничивали активные действия, но нас никогда не лишали боеприпасов вообще, мы имели возможность подавлять врага огнем, и в определенных случаях было можно продвигаться, улучшать свои позиции. Такого бардака как сейчас на фронте не было никогда, а я с 14-го в армии.

Теперь по обеспечению. К сожалению, сейчас в армии ухудшилось не только вооружение, но и питание и вещевое довольствие, и ситуация с транспортом.

Наша бригада перешла в 18-м на питание по каталогу, и проблем с едой не было. Финансирование в день на одного бойца было 110 гривен. Сейчас приняли новую норму довольствия — 90 гривен на человека. И поменяли фирму-поставщика. Качество ухудшилось очень серьезно. Исчезло из рациона сало, исчезли йогурты, стало гораздо хуже качество мяса, тушенку пытаются заменять паштетом, рыба вместо хека поставляется какая-то мелочевка. На отдаленных ВОПах, где надо много и тяжело копать, нельзя людей на одной перловой каше держать, у них нет под боком супермаркета, они живут в земле на открытом воздухе, их надо полноценно кормить. Сейчас снова как в 14-15 годах надо тратить свои значительные средства на дополнительное питание.

Хочу поблагодарить днепровскую молочную компанию «Люстдорф», которая нашим подразделениям поставляет уже пять лет войны каждую ротацию по полторы тонны свежего молока в месяц. Сейчас эта помощь просто неоценима, низкий им поклон.

Проект Руслана Борисовича Хомчака по постановке на учет волонтерского транспорта проблему не решил. Идея правильная — ставить на учет транспорт, выделять топливо, ремонтировать, а реализация как всегда, негодная. Как ездили так и ездим на не учтенном транспорте. Почему? Ставить на учет надо только законно растаможенные машины. Оформлять дарственную на бригаду, а за такое можно еще и налоги получить дополнительные. В общем, я не знаю в бригаде поставленных на учет машин.

По топливу — особых изменений нет, как при Муженко так и при Хомчаке топливо на фронт не дают в необходимом количестве, качество очень плохое, не все генераторы могут на таком работать. На батальон давали и дают просто крохи — тонна дизеля, полтонны бензина в месяц. При фронте батальона более 10 км, когда только один рейс грузовой машины для развозки воды — более 30 километров, наши нормы топлива — это просто позор.

Возникает впечатление, что как воровали все эти годы топливо где-то на самом верху, так и воруют, ничего не меняется. Закупают какую-то технику, тратят миллиарды, а мы как выполняли большинство боевых задач на волонтерских машинах, как ремонтировали за свои деньги боевую технику, так все и продолжается. Стало хуже, потому что теперь ВСП в нашем тылу начала незаконно задерживать и останавливать наши волонтерские машины, и приходится ездить и забирать машины и товарищей, вступать в в конфликты, тратить время, нервы, топливо. ВСПшники понимают, что мы без этих машин не можем, выпускают, но такой у них дурной приказ.

Мы обращались к одному известному волонтеру, который стал народным депутатом, когда-то он нам очень помог и передал машины, чтобы помог поставить эти машины на учет. Но даже народный депутат машины на учет не смог поставить. Вот такой безумный порядок сложился. Лучше бы уже вообще не трогали те машины.

По форме — с 18-го года действовал такой порядок — для фронтовых подразделений форма менялась каждые четыре месяца во время ротации. Сейчас новый приказ — две формы на два года, и крутись как знаешь. Поэтому воюем сейчас снова в волонтерской форме, для работы в земле это расходный материал.

Почему такой бардак? Да потому что армии ставят по-прежнему не военные, а политические задачи, стратегии войны нет. Главного в Киеве интересует только один вопрос — почему кто-то погиб. А то, что люди гибнут, потому что враг продолжает войну, гибнут, потому что не дают оружия, боеприпасов, нет нормальной организации, нет нормального планирования, то это делают вид, что не замечают, ну чтобы ответственность свою не признавать.

Как только кто погиб — так выносят мозг командирам комиссии, в самых худших совковых традициях. Имитаторы. Просто спихивают ответственность на командиров, чтоыь рейтинг себе не портить. Проблемы не решаются, а потери их типа беспокоят. Не о защите страны думают, не об армии, не победе, не о том, что с нами россияне воюют, Киев беспокоит почему там кто-то из офицеров потери допустил, как бы это их не задело. Лицемерие очень низкое, обман всех.

На войне по-прежнему все держится на замечательных людях, которые держат фронт вопреки всему, но таких все меньше, у всех есть предел. Превосходство в качестве людей — на нашей стороне. Вот только какую войну мы ведём, те, кто принимает решения, совершенно не понимают. В случае большой войны все будет держаться снова на добровольцах и волонтёрах. Мы не победим в войне, если не победим совок в Киеве».

economics-prorok.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

24 травня 2020 спливає термін, коли Україна має подати матеріали до Міжнародного трибуналу з морського права та висунути вимоги проти країни-агресора РФ у справі про незаконне захоплення українських моряків та суден. Наразі невідомо: українська влада опікується цим питанням чи готова злити справу? Тож міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm вважає, що варто нагадати про цей кейс завчасно, щоб потім чергова поступка Кремлю не стала сумним сюрпризом для українців. 


25 листопада 2018 року Збройні сили РФ та кораблі Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ атакували (відкривши вогонь і протаранивши), згодом блокували і в результаті захопили українські артилерійські катери «Бердянськ», «Нікополь» і буксир «Яни Капу» Військово-морських сил України, якi намагалися пройти з Одеси до Маріуполя через Керченську протоку.

На борту перебувало 24 українських військовослужбовці, мінімум троє з них отримали поранення.

Також до блокування українських суден були причетні й цивільні особи, якi вели бізнес як в РФ, так і на території України та ЄС, про що раніше розповідали у власному розслідуванні волонтери InformNapalm.

Зіткнення сталося в нейтральних водах, що дало всі підстави вважати захоплених моряків військовополоненими.

Влада України стверджувала, що повідомлення про проходження через протоку було подано заздалегідь і що украінці повідомляли відповідні російські органи, але не отримували відповіді.

Також Україна посилається на передбачену свободу судноплавства для українських суден в протоці, визначену Договором між Україною і Російською Федерацією про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року і не визнає приналежність Росії територіальних вод біля узбережжя Криму.

За оцінками міжнародних експертів, Україна має необмежене право на транзит через Керченську протоку.

Із засудженням дій Росії виступили НАТО, США, ЄС, члени Великої Сімки, Генеральна Асамблея ООН і Парламентська асамблея Ради Європи.

Міжнародне співтовариство закликало РФ звільнити українських моряків, повернути Україні затримані кораблі, забезпечити безперешкодний доступ до морських портів у Азовському морі та свободу судноплавства в Керченській протоці.

15 березня 2019 року країни Заходу ввели санкції щодо учасників затримання українських кораблів.

1 квітня 2019 року Україна повідомила РФ, що починає процес в Міжнародному трибуналі ООН з морського права в Гамбурзі. Відповідно до Конвенції ООН з морського права (UNCLOS), військово-морські судна і персонал на борту володіють абсолютним імунітетом. Це означає, що іноземні держави не можуть їх заарештовувати, затримувати і судити.

16 квітня 2019 року Україна звернулася до Міжнародного трибуналу ООН з морського права (ITLOS), зажадавши негайного звільнення затриманих кораблів разом з екіпажами. Росія відмовилася брати участь у засіданнях трибуналу.

25 травня 2019 року Міжнародний трибунал з морського права зобов’язав Росію негайно звільнити два українських військових катера, допоміжне судно і 24 українських моряки, затриманих поблизу Керченської протоки в листопаді 2018 року, та дозволити їм повернутися на вільну територію України.

МЗС Росії заявило, що трибунал не має юрисдикції в суперечці з Україною.

09 липня стало відомо, що слідче управління ФСБ висунуло звинувачення в остаточній редакції 24 морякам, яких в кінці листопада затримали під час захоплення українських кораблів у Керченській протоці. Всього у справі 20 томів матеріалів, час на їх вивчення захисники оцінили в три місяці – слідство почало знайомити з ним обвинувачуваних та їхніх адвокатів через тиждень, після продовження судом арешту всім морякам.

7 вересня 2019 року між Україною і Росією відбувся обмін утримуваними громадянами у форматі 35 на 35. Серед тих, кого повернули Україні були також 24 моряки. 17 листопада РФ передала Україні утримувані українські кораблі. Повернула пошкодженими і повністю розграбованими.

18 листопада Лана Зеркаль заявила, що Україна має намір продовжити розгляд в Міжнародному трибуналі по керченському інциденту: «Наказ Міжнародного трибуналу [про повернення кораблів і екіпажу] не був і не є самоціллю. Наша мета – це встановлення порушення права, відновлення його і отримання належної компенсації».

І тільки наприкінці січня 2020 стало відомо, що слідчі ФСБ припинили слідство у кримінальній справі українських моряків, затриманих у Керченській протоці.

А 24 травня 2020 спливає термін, в який Україна повинна подати до Міжнародного трибуналу з морського права в Гамбурзі основний Меморандум, виклавши правову позицію і вимоги.

Цей кейс знаковий та символічний для України. Атаковані судна та моряки – це атакована Україна та її громадяни.

Утримувані і засуджені моряки та судна – це в проекції той же Крим і Донбас та наші там громадяни.

І просто повернути постраждалих захоплених моряків та судна розграбованими – це як повернути Крим і розграбований та зруйнований Донбас без покарання агресора та стягнення відповідних репарацій за матерільні та моральні збитки, нанесені українським громадянам.

І це зрозуміло всім і кожному, але ніхто інший як українська влада повинна діяти іменем України. Існує і доказова база зібрана спільнотою InformNapalm.

Масив інформації дозволяє Україні довести вину РФ – як агресора і спонсора тероризму.

І виникає питання як буде діяти в цьому питанні українська влада: в інтересах України, чи в інтересах Кремля?

InformNapalm


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

“Не буду говорить за всех, скажу за нашу бригаду, что происходит. За ротацию мы не продвинулись ни на шаг, находимся на прежних позициях. Но, к сожалению, все равно несем потери. В одном из батальонов бригады за ротацию погибло пять человек – у них самый сложный участок, бои контактные. Основные причины потерь – осколочные ранения. Противник ведет обстрел осколочными гранатами РПГ, ВОГами, одного бойца застрелил снайпер. У нас выгодные позиции, господствующие высоты, но первые четыре месяца, как мы зашли, наша артиллерия и танки не работали вообще, боеприпасов для подавления огнем нам не давали. Ведь в Киеве объявили мир. Так вот наши ребята погибли на стационарных позициях, без всяких продвижений вперед, потому что нам не дают воевать и бить врага, противник понимает безнаказанность. Вот это для нас цена такого “мира”, и пусть знают те, кто там Путину смотрит в глаза. тактика молчать и не провоцировать не работает, это невозможно на фронте, для этого кто-то должен сдаваться. Тишина у нас впервые ненадолго установилась на прошлой неделе – когда БРАГ дали наконец БР-ку и отработали калибром 152 и одним танком огневые точки и блиндажи, с корректировкой. Вот только после этого противник и поутих. Россияне понимают только силу, никакие уговоры не работают.

Украинская армия сейчас воюет как ИГИЛ, когда мы слышим про реформы по стандартам НАТО, все смеются, это обман общества, в армии в это не верит ни один реально воюющий человек. У нас с точки зрения организации стандарты вооружения на уровне ополченцев из Сирии или Африки, мы ролики смотрим оттуда и ролики из стран НАТО, ест ь что сравнить. Организация ВСУ по сравнению с 2018-м годом стала гораздо хуже, причем по всем показателям. Судите сами.

Для примера. В минометной батарее одного из батальонов половина минометов неисправна, остальные применяются с дистанции 1-2 километра, стволы расстреляны полностью. Это минометы “Молот” 2016-го года, есть стволы даже до 7 тысяч выстрелов выдержавшие. В общем, минометы подлежали замене еще после прошлой ротации, все об этом знают, мы и при Муженко просили замену, но заявку не выполняли, теперь приезжает Руслан Борисович Хомчак, обещает, и тоже ничего не делается. Замену не производят, хотя на складах минометы есть. А мы рискуем собой. Нам говорят – “так отвечайте огнем”, а чем отвечать, если нас заставляют воевать аварийным оружием?

Станковые гранатометы СПГ есть – а выстрелов к ним нет. Не дают.

Есть автоматические гранатометы – но к ним нет ВОГов. Россияне нас засыпают ВОГами – а нам ответить нечем. Поэтому иногда и залетает прямое попадание.

Бойки к установкам ЗУ-23 вышли из строя – офицеры батальона скидываются деньгами, закупаем сами по Украине, заказываем.

30 мм пушки 2А42 – запчасти со складов нам не поступают, заказываем через волонтеров.

Сейчас огромный дефицит патроны 7,62 мм – уже бойцов безоружными выставляют.

Дошло до того, что сами наладили в полевых условиях производство боеприпасов, чтобы было что забрасывать противнику в окопы.

А вот с ПТУРами положение сейчас улучшилось, есть «Стугны» на вооружении, хорошее оружие.

Камеры для наблюдения дали “Повернись живым”.

Пулеметные станки – Савельев.

Никаких американских тепловизоров и прицелов нам не дают, это все волонтерское.

Знаете, при Порошенко и Муженко тоже было очень много позора, тоже ограничивали боеприпасы, тоже ограничивали активные действия, но нас никогда не лишали боеприпасов вообще, мы имели возможность подавлять врага огнем, и в определенных случаях было можно продвигаться, улучшать свои позиции. Такого бардака как сейчас на фронте не было никогда, а я с 14-го в армии.

Теперь по обеспечению. К сожалению, сейчас в армии ухудшилось не только вооружение, но и питание и вещевое довольствие, и ситуация с транспортом.

Наша бригада перешла в 18-м на питание по каталогу, и проблем с едой не было. Финансирование в день на одного бойца было 110 гривен. Сейчас приняли новую норму довольствия – 90 гривен на человека. И поменяли фирму-поставщика. Качество ухудшилось очень серьезно. Исчезло из рациона сало, исчезли йогурты, стало гораздо хуже качество мяса, тушенку пытаются заменять паштетом, рыба вместо хека поставляется какая-то мелочевка. На отдаленных ВОПах, где надо много и тяжело копать, нельзя людей на одной перловой каше держать, у них нет под боком супермаркета, они живут в земле на открытом воздухе, их надо полноценно кормить. Сейчас снова как в 14-15 годах надо тратить свои значительные средства на дополнительное питание.

Хочу поблагодарить днепровскую молочную компанию “Люстдорф”, которая нашим подразделениям поставляет уже пять лет войны каждую ротацию по полторы тонны свежего молока в месяц. Сейчас эта помощь просто неоценима, низкий им поклон.

Проект Руслана Борисовича Хомчака по постановке на учет волонтерского транспорта проблему не решил. Идея правильная – ставить на учет транспорт, выделять топливо, ремонтировать, а реализация как всегда, негодная. Как ездили так и ездим на не учтенном транспорте. Почему? Ставить на учет надо только законно растаможенные машины. Оформлять дарственную на бригаду, а за такое можно еще и налоги получить дополнительные. В общем, я не знаю в бригаде поставленных на учет машин.

По топливу – особых изменений нет, как при Муженко так и при Хомчаке топливо на фронт не дают в необходимом количестве, качество очень плохое, не все генераторы могут на таком работать. На батальон давали и дают просто крохи – тонна дизеля, полтонны бензина в месяц. При фронте батальона более 10 км, когда только один рейс грузовой машины для развозки воды – более 30 километров, наши нормы топлива – это просто позор. Возникает впечатление, что как воровали все эти годы топливо где-то на самом верху, так и воруют, ничего не меняется. Закупают какую-то технику, тратят миллиарды, а мы как выполняли большинство боевых задач на волонтерских машинах, как ремонтировали за свои деньги боевую технику, так все и продолжается. Стало хуже, потому что теперь ВСП в нашем тылу начала незаконно задерживать и останавливать наши волонтерские машины, и приходится ездить и забирать машины и товарищей, вступать в в конфликты, тратить время, нервы, топливо. ВСПшники понимают, что мы без этих машин не можем, выпускают, но такой у них дурной приказ. Мы обращались к одному известному волонтеру, который стал народным депутатом, когда-то он нам очень помог и передал машины, чтобы помог поставить эти машины на учет. Но даже народный депутат машины на учет не смог поставить. Вот такой безумный порядок сложился. Лучше бы уже вообще не трогали те машины.

По форме – с 18-го года действовал такой порядок – для фронтовых подразделений форма менялась кажд четыре месяца во время ротации. Сейчас новый приказ – две формы на два года, и крутись как знаешь. Поэтому воюем сейчас снова в волонтерской форме, для работы в земле это расходный материал.

Почему такой бардак? Да потому что армии ставят по-прежнему не военные, а политические задачи, стратегии войны нет. Главного в Киеве интересует только один вопрос – почему кто-то погиб. А то, что люди гибнут, потому что враг продолжает войну, гибнут, потому что не дают оружия, боеприпасов, нет нормальной организации, нет нормального планирования, то это делают вид, что не замечают, ну чтобы ответственность свою не признавать.

Как только кто погиб – так выносят мозг командирам комиссии, в самых худших совковых традициях. Имитаторы. Просто спихивают ответственность на командиров, чтоыь рейтинг себе не портить. Проблемы не решаются, а потери их типа беспокоят. Не о защите страны думают, не об армии, не победе, не о том, что с нами россияне воюют, Киев беспокоит почему там кто-то из офицеров потери допустил, как бы это их не задело. Лицемерие очень низкое, обман всех.

На войне по-прежнему все держится на замечательных людях, которые держат фронт вопреки всему, но таких все меньше, у всех есть предел. Превосходство в качестве людей – на нашей стороне. Вот только какую войну мы ведём, те, кто принимает решения, совершенно не понимают. В случае большой войны все будет держаться снова на добровольцах и волонтёрах. Мы не победим в войне, если не победим совок в Киеве».

Юрий Бутусов


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Юрій Микуляк

Лютий 2014 року… Крим – російські військові формування ввійшли на територію півострова з чіткою метою захопити українські землі. Всі стратегічні об’єкти ВСУ були оточені, «зелені чоловічки» проводили тактичний тиск на військовослужбовців з метою швидкої здачі частин дислокації, а також по-максимуму перетягнути на свою сторону трусливих перебіжчиків, зрадників! Що дальше відбувалось – всі прекрасно знають…

Серед українських військових формувань в облогу був взятий й 1-й окремий Феодосійський батальйон морської піхоти (1 ОБМП). Це військове з’єднання морської піхоти України за організаційно-штатною структурою входить до складу 36-ї окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил України. Зараз – дислокується в Миколаєві, та в період облоги російськими формуваннями на військовослужбовців чинився колосальний тиск для того щоб вони зрадили Україну. Не витримав цього тиску Сергій Стороженко, командир 36-тої окремої бригади берегової оборони (України) до якої входив 1-й окре́мий Феодосійський батальйон морської піхоти. 2 березня 2014, під час російського вторгнення в Україну та захоплення Криму, російські війська увійшли в Перевальне, де базувалась бригада. Командир бригади, Сергій Стороженко, зрадив Україні, не виконавши прямий наказ керівництва держави захищати військову частину, та саботувавши статут вартової служби. Та 1-й окремий Феодосійський батальйон морської піхоти тримався з усіх сил, воїни будучи справжніми патріотами Україну не зрадили.

В ніч на 27 лютого 2014 року почалася анексія Криму Росією. За кілька днів місце постійної дислокації батальйону 1 ОБМП було заблоковано російськими військами. Попри ультимативні пропозиції скласти зброю українські морські піхотинці зміцнили периметр частини і приготувалися до штурму. Облога тривала майже місяць, на військових чинили великий тиск. В цей складний час протриматись воїнам допомагав їхній побратим і патріот України Микуляк Юрій Васильович – Голова громадької органїзації «ПЗБУ» та командир ПСП «Шторм».  Він всіма можливими і неможливими способами допомагав воїнам продовольством, постійно патріотичними закликами піднімав баєвий дух особового складу батальйону. Згодом українські воїни часто згадували, що допомога Юрія Васильовича була однією із головних складових для того щоб вистояти і до останнього подиху бути вірними Україні.

Вранці 24 березня російські війська за підтримки двох вертольотів Мі-24 таки взяли штурмом частину феодосійських морпіхів. Українські морські піхотинці вступили в рукопашний бій, але були взяті в полон. В цей же день заступник начальника головного командного центру Збройних сил України генерал-майор Олександр Розмазнін заявив, що на базі Феодосійського 1-го батальйону морської піхоти буде створено бригаду морської піхоти України. Юрій Микуляк приклав всіх сил та допоміг особовому складові дислокуватись у місто Миколаїв, де було створено 1-шу бригаду морської піхоти імені Костянтина Ольшанського.

Згодом в період Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил в Донецькій та Луганській областях Юрій Микуляк постійно підтримував побратимів із 36-ї окремої бригади морської піхоти. Стабільно допомагає продуктами харчування та іншими матеріально-технічними засобами. Був одним із патріотів, які обладнали польовий артилерійський склад в районі виконання баєвих завдань. Для забезпечення пересування воїнів особисто придбав 2 пасажирські автобуси на 45 та 50 місць.

Розуміючи, що війську потрібна надійна техніка взявся за відновлення баєвих машин, серед яких 1В13, БТР-80 та МТ-ЛБу. Також за його сприяння і особисто прикладених сил було відновлено легковий Хамер М998, Камаз 5320, УАЗ 3151. Він стабільно забезпечує воїнів потрібними запасними частинами, які часто виходять з ладу.

Юрій Микуляк постійно турбується за побут військовослужбовців морської піхоти, а під час службових відряджень приходить на допомогу у пошуку житла, харчування та інших супутніх потребностей військових.

Юрій Васильович Микуляк – патріот України, який перебуваючи під тиском ворога не тільки не зрадив Україну, а й ще гордо закликав і підтримував воїнів у служінню нашій державі. Протягом війни із РФ стабільно допомагає військовослужбовцями всіма доступними йому ресурсами. Юрій Микуляк – це людина для якої патріотизм і героїзм не просто слова, а сенс життя!

politica.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Принимал участие в программе Савика Шустера по теме энергетики, потому что в самом начале Савик сделал очень важное отступление от темы, которое я прокомментировал. Савик начал программу самым важным видео недели – это фрагменты видео, захваченного бойцами 93-й бригады, где группа спецназ “Сокол” российского ФСБ прибыла на Донбасс и выслеживает украинских воинов: https://censor.net.ua/…/frantsuzskie_binokli_na_slujbe_ross…
13 мая, буквально два дня назад, снайпер этой группы, либо другой российский снайпер на том самом участке фронта застрелил бойца 12-го полка Александра Карпику: https://censor.net.ua/…/z_voyinom_12go_okremogo_polku_opera…

До сих пор ни Главнокомандующий Зеленский, ни кто-либо из руководителей Украине не прокомментировал факт направления руководством РФ на Донбасс спецподразделений для убийства украинцев. Зеленский прячется от ответственности за судьбы подчиненных ему воинов, хотя они гибнут пока он уверяет украинцев, что видит в глазах Путина желание заключить мир.

И то же самое я увидел и при обсуждении проблем энергетики на программе. Кризис и коррупция на энергорынке привели к катастрофе в энергетике, “Энергоатом” сообщил, что останавливает энергоблоки, мощность снижена на 50%, Украина в кризис лишает себя самой дешевой электрики, в “Энергоатоме” пошли прямые убытки! Все это произошло во многом потому, что начали закупать электрику в РФ. Из-за того, что до сих пор компания “Центрэнерго” через частных посредников и луганская ТЭС закупают в РФ уголь. Из-за того, что в нашей российские олигархи, такие как Бабаков контролируют наши облэнерго. Ведь есть под рукой простое решение – а давайте брать у Путина, у него все такое дешевое!

Катастрофу в энергетике власти пытаются замолчать, факты отрицаются, выступление министра энергетики напомнило мне сеанс психотерапии, хотя сами энергетики прямо заявляют о жестоком кризисе.

На фронте погибают люди, которые отрезали для себя все компромиссы с РФ, которые жертвуют собой, чтобы Украина стала независимой. А люди в тылу, которые принимают решения, с врагом пытаются договориться. Умиротворить, успокоить, умолчать про спецназ ФСБ, про энергетическую катастрофу, убытки от которой лягут на плечи всех граждан.

И Путин посылает элитный спецназ, потому что никакие “ополченцы” воевать против Украины не могут! Это фикция. Войну ведет российская регулярная армия, а “ополченцы” – это просто декорация, театральная постановка, забитые алкаши-землекопы. И ведет Путин войну, потому что знает – надо еще немного поднажать, и Зеленский сломается, пойдет на уступки, а расходы на войну потом быстро отобьются за счет самих украинцев, которые отдают свои рынки оккупантам и которых подсаживают на российскую энергетическую иглу. Наш энергетический фронт прорван.

Пока мы не разорвем с Россией, пока мы не построим оборону на всех фронтах – мы не победим коррупцию, мы не построим сильное государство, мы не сможем уничтожить врага, мы не сможем прекратить умирание нашей экономики, не сможем прекратить смерти наших героев.

Из программы очевидно главное – полный разрыв с Россией в энергетике и полная интеграция в энергосистему ЕС – это единственный путь спасения нашей экономики. Надо просто перестать и думать, чтобы брать в РФ и Беларуси российскую электрику, уголь, сжиженный газ, бензин.

Потому что вот она, цена бизнеса с РФ – мама прощается с Александром Карпикой…

На изображении может находиться: 1 человек, сидит

Юрий Бутусов


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO