Статті

Константин Шпилевой

Продовжуємо нашу довгу розмову з Костянтином Шпільовим, в минулому, одеським депутатом, співробітником адміністрації президента України, заступником начальника ГУНП Одеської області, а нині — СЕО та керуючим партнером детективної європейської агенції Absolution, яка у тому числі займається виявленням та розшуком зарубіжних активів, отриманих від корупційних, шахрайських та інших злочинних видів діяльності.

Саме розслідування, започатковане Absolution за фактами розкішного життя військового комісара Одещини Євгена Борисова, розпочало масштабні реформи у сфері територіальних центрів комплектування. Про що Костянтин Шпільовий детально розповів у першій частині інтерв’ю агентству ElitExpert.

Сьогодні наш співрозмовник поділився своїми думками про те, чи можна перемогти корупцію, що проникла у всі сфери українського життя, припустив, чим закінчяться справи стосовно мера Одеси та інших ТОПів, а також пояснив, чому люди, які називають себе антикорупціонерами, найчастіше лише підігрують системі.

– Одеса для вас – рідне місто. І напевно, вам подвійно болючіше спостерігати гучні корупційні схеми саме там. Чому НАБУ ніяк не вдається розслідувати справи стосовно мера Геннадія Труханова, Володимира Галантерника, Бориса Кауфмана та інших?

– За моєю інформацією, справа Галантерника вже передана до суду. Сам бізнесмен знаходиться в незавидному положенні, та змушений був переїхати з Великобританії, де ним зацікавилися місцеві правоохоронці, до Австрії. Справа в тому, що Відень, особливо з початком повномасштабного вторгнення, не видає підозрюваних по економічним та політичним злочинам. Тому там зараз знаходяться Дмитро Фірташ, Олег Бахматюк, екс-голова НБУ Кирило Шевченко зі своїм заступником Денисом Чернишовим, та багато інших українських чиновників і бізнесменів, які ховаються від НАБУ і СБУ. 

Щодо одеських гучних справ, думаю, що справа Труханова та інших чиновників Одеської міськради, незабаром буде доведена, і кожен із них отримає покарання відповідно до своєї ролі.

І якщо суспільству здається, що справи не розслідуються, це не так. Сьогодні на кожного слідчого та детектива лягає 10 і більше гучних справ. Справи складні, багато експертиз, до того ж треба враховувати, що українська судова система не завжди стає на захист інтересів держави.

Також зазначу, що, на мій погляд, описані вище справи будуть опрацьовані таким чином, щоб мінімізувати їхнє затягування з боку адвокатів, оскільки за ними проходять близько 16 осіб. Багато що залежить від ВАКС, але обіцяють нові та цікаві факти, які здивують суспільство та одеситів.

Константин Шпилевой

– Яка, на вашу думку в цьому, роль президента України  чи відповідальний він за корупцію та розкрадання в країні до і під час війни? І що він особисто може зробити, щоб змінити ситуацію?

– На мою думку, президент відповідальний за все, як гарант Конституції, глава держави, а зараз ще й як Верховний головнокомандувач. Але на добу лише 24 години. Володимир Олександрович Зеленський теж людина, і він один.

Засуджувати та критикувати легко. Але головна проблема в тому, що навіть на Банковій більшість працюють за радянською системою. Якщо у найвищому ешелоні президент ще може контролювати, кого беруть на роботу, то чим нижче опускається вертикаль влади, тим більше губиться управління та погіршується якісний склад чиновників. Там уже беруть всіх підряд – знайомих, родичів тощо, а люди йдуть на посади лише для того, щоб зайняти нішу в корупційній системі.

Систему найближчим часом не зламати, вона сильно опирається, а тим більше – у такий час, коли всі сили та ресурси віддають для перемоги.

Але водночас, коли читаєш і чуєш, що в Україні під час війни робляться дороги за 600 мільйонів гривень десь на Закарпатті – це настільки цинічно, що просто не вистачає слів. Волонтери та наші воїни з передової шукають кошти на закупівлю коптерів або запчастин для ремонту пікапа, самі купують собі «броники», шоломи та інше… Це ненормально. І я розумію обурення українського суспільства. Такі речі розколюють Україну ще сильніше, ніж зовнішній ворог, адже внутрішній ховається від нас.

Тому, на мій погляд, останні дії антикорупційних судів та НАБУ щодо відшкодування збитків є прийнятними, інакше справи можуть тривати роки.

– Які кроки з боку держави зараз могли б бути максимально ефективними в боротьбі з корупцією?

– Систематизація антикорупційних органів. Ефективні органи зараз – це НАБУ, контррозвідка, ДБР та СБУ, але остання зараз більше відволікається на пошук та боротьбу з терористами та зрадниками.

Друге – систематизація та перерозподіл функцій, щоб уникнути їх дублювання. Залучення лише професіоналів, внаслідок чого я особисто посилив би закон про громадські антикорупційні організації. Дуже часто вони лише заважають роботі правоохоронців, а часом просто продають важливі для слідства матеріали самим обвинуваченим.

Константин Шпилевой

Третє – у нас не працює закон про так званих «викривачів» корупції. Ви хоч раз чули, щоби комусь заплатили 10% від заарештованого у корупціонера майна? Закон є, а механізму нема.

Було б корисно створити інституцію «мисливців за головами», як у США, які займаються пошуком злочинців-утікачів – у тому числі за кордоном. Такі функції на себе могло би взяти українське ГУР, за аналогією з ізраїльським МОССАДОМ та ЦРУ. Але поки що міжнародне законодавство та партнери не дозволяють Україні цього зробити.

Четверте. Потрібно нарешті ухвалити закон про приватну детективну діяльність, поставити його під контроль та видавати ліцензії. Закон був розроблений та прийнятий в парламенті у першому читанні в 2019 році, але далі забуксував, бо був невигідним Авакову та його оточенню. В той час багато професіоналів пішло з системи і залишилось за бортом, а нових набирали не за вміннями, а виходячи із політичної кон’юнктури.

– Як із подібними проблемами борються у Європі та інших розвинених країнах?

– В Європейських країнах та США у самій системі основ державності лежить розуміння, що обкрадати державу – це дуже страшно. Наприклад не заплатити податок – страшне покарання, а в Україні це героїчно.

Зараз є надія, що контроль за витратами в Україні все ж таки буде. Йдеться про зовнішні інвестиції та кошти на відновлення країни, які підуть через компанію «БлекРок», що має багатомільярдні обороти. Тому я впевнений, що західні партнери усе моніторять.

– Якими проектами Absolution має намір займатися далі?

– Ми готові та відкриті до діалогу з усіма антикорупційними структурами. Світ настільки глобальний, що бути корупціонером все більше стає невигідним – сховатися вже не вдасться, а розплата прийде. Схем з легалізації грошей, кешу, стає дедалі менше.

Так, український фінансовий моніторинг багато на що заплющує очі, а його керівник, пан Черкаський, сидить на своєму місці вже за кількох президентів. Але якщо фінмоніторинг включиться як слід, а у них є на це повноваження, то все зміниться. Вони не ініціюють перевірки таких як воєнком-корупціонер Борисов, навіть після публікації матеріалів у ЗМІ. Їм цікаві ФОПи за 1000 гривень, а не багатомільйонні злочини.

Константин Шпилевой

Ми готові допомагати, але не замінюватимемо роботу держави.

Наші співробітники – всі професіонали, колишні працівники, як західних спецслужб, так і українських, які стали не потрібними державі. Охочих допомогти свої країні дуже багато, але водночас дуже шкода, що багато сильних професіоналів пішло із органів, бо не змогли працювати за такої корупції та кумівства.

– Останнім часом в Україні почали говорити про вибори. Що ви думаєте з цього приводу?

– Якщо це станеться, то військовослужбовці та лідери думок не зможуть у них брати участь, оскільки їм доведеться переключитися з виконання своїх основних обов’язків на політику, що зараз неможливо. Тоді на вибори підуть ті самі люди з грошима і нічого не зміниться. Усі ми віримо в перемогу, тож спочатку треба закінчити війну, а тоді вже можна говорити про вибори. І, на мій погляд, тим, хто втік від війни, треба заборонити брати в них участь.

Джерело – Олена Овчиннікова для ElitExpert

Фото з особистого архіву Костянтина Шпільового

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Вже другий рік поспіль правоохоронна та судова система перешкоджає проведенню розслідування справи, пов’язаною з крадіжкою майна, що належить громадської організації «Центр захисту інвалідів»

Як зазначає видання ElitExpert, мова йде про незаконне захоплення двох об’єктів — столичного бізнес-центру «Київський», що належить ТОВ «Басарі» та підземного БЦ «Грецький» в Одесі, що є у власності компанії «Компроміс».

Справа в тому, що 9 листопада 2021 року, за заявою члена злочинного угрупування, яке незаконно заволоділо майном, Валерії Гoлoви було порушено кримінальне провадження №12021162510001488, стосовно власників ТОВ «Басарі» та ДП «Компроміс» з приводу заволодіння корпоративним майном.

Але адвокати потерпілої сторони зазначають, ця справа була порушена без складу злочину, оскільки витяги з ЄРДР показують, що Валерія Голова ніколи не мала зазначених корпоративних прав у цих компаніях, а всі дії нею проводяться лише для ускладнення розслідування злочину.

Проте відразу після відкриття кримінального провадження Валерія Гoлoвa звернулася до суду з вимогою накладення арешту на майнові права і вже 19 листопада суддя Приморського суду В.В. Іванов виніс ухвалу про арешт корпоративних прав компаній «Галатея»«Басарі»«Компроміс», що належать «ЦЗІ».

Як відомо, право на подання потерпілим клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування виникає лише після повідомлення особи про підозру (при чому за наявності підстав, визначених ст. 276 КПК України). Але слідчому судді Приморського районного суду було достатньо і поданою Головою В.О. цивільного позову до моменту вручення такого повідомлення та поданого клопотання про арешт майна. 

На думку адвокатів, що представляють інтереси ГО «Центр захисту інвалідів», реальною метою арештів майна було перешкоджання їхньому поверненню законному власнику після рейдерського захоплення і створення умов для протиправної перереєстрації третіми особами прав на нього. 

До речі, згодом всі ці процесуальні порушення були встановлені Одеським апеляційним судом та зафіксовані в Ухвалі від 06.04.2022 року (справа № 522/22174/21, провадження № 1-кс/522/12014/21).

У відповідь ГО «ЦЗІ» звернулась зі скаргою до Міністерства юстиції. Там справу розглядала спеціальна Антирейдерська комісія, і за підсумками її роботи 24 грудня 2021 р. Міністерство юстиції ухвалило Наказ №4677/5, (https://minjust.gov.ua/files/general/2021/12/30/20211230104237-49.pdf), яким було встановлено, що дії нотаріуса Тетяни Домбровської та наступні реєстраційні дії по перереєстрації майна незаконні та повинні бути одразу ж скасовані. 

Здавалося б, все дуже просто – є відповідний наказ Мін’юсту, щоб виконати його, залишалося лише зареєструвати його у держреєстратора та повернути захоплені активи власникам. Однак це неможливо виконати вже рік, доки не знято судове накладення арешту. Взагалі, на думку опитаних юристів, це рейдерство було організовано дуже професійно, на високому рівні, і в ньому відстежується чіткий план.

Наказ Мін’юсту передали до Приморського суду Одеси 4 січня 2021 року — з метою відновлення порушених прав ГО «ЦЗІ». Судді Іванову було подано клопотання про скасування накладеного ним арешту, який за законом мав зняти арешт протягом 72 годин (згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України). Однак під різними приводами суддя затягував розгляд справи, що дало рейдерам час накласти інші арешти у різних судах.

Лише через місяць, 7 лютого, клопотання було розглянуте, але і тоді суддя безпідставно відмовивзаконним власникам у його задоволенні. З того часу ситуація загрузла в нескінченних кримінальних провадженнях та судах, а люди, що брали участь у легалізації вкрадених активів, звертаються до судів з метою заблокувати Наказ Мін’юсту досудовими арештами та скасувати його.

За час, поки суддя Іванов ніяк не міг розглянути клопотання, було накладено три нові досудові арешти:

-14.01.2022 р. досудовий арешт наклав суддя Одеського Окружного Адміністративного суду Бутенко О.В, справа №420/518/22.

-18.01.2022 р. досудовий арешт наклала суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Вінська Н.В., справа №504/158/22;

-18.01.2022 р. досудовий арешт наклала суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д., справа 492/25/22;

ГО «ЦЗІ» подали навіть скаргу на суддю Іванова В.В. до Вищої Ради Правосуддя, проте у зв’язку з тривалою бездіяльністю цього органу, скаргу ще не розглянуто. Також заяву на суддю Іванова було направлено до Національного Антикорупційного Бюро, проте НАБУ відмовилася порушувати справу за цією заявою.

Таким чином повернути своє майно «Центр захисту інвалідів» знову не зміг, оскільки на нього вже накладено нові арешти.

Станом на серпень 2023 року вісім суддів у різних судах України, за фіктивними позовами, винесли незаконні рішення та наклали досудові арешти на всі захоплені активи і заборонили виконувати Указ Мін’юсту. Окрім згаданих вище суддів Іванова, Бутенка, Вінська, Гусєва, арешти наклали ще• суддя Стасюк С.В., Господарський суд м.Київ, Справа №910/2281/22;• суддя Іллєва Т.Г., Печерський районний суд м.Київ, Справа №757/21736/22-к;• суддя Анісімова Н.Д., Білгород-Дністровський суд Одеська область, Справа №495/7512/22;• суддя Котков О.В., Господарський суд м.Київ, Справа №910/11679/22.

Головна проблема полягає в тому, що процес оскарження «ЦЗІ» накладених арештів в судах вищих інстанцій досить повільний. На зняття одного потрібно близько року, а новий арешт рейдери накладають за тиждень. Прокуратура також не діє, і грає на боці рейдерів, не виконуючи наказу Мін’юсту. Більш того, саме за клопотанням Офісу Генпрокурора, суддею Іллєвою, Печерського суду Києва, було накладено один з арештів на корпоративні права. Тобто навіть Офіс Генпрокурора явно перешкоджає виконанню Наказу Мін’юсту.

Зрозуміло, що рейдерство такого масштабу просто не могло б відбутися, якби його не прикривали правоохоронці та вся система. З тих часів минуло півтора роки, а правоохоронці навіть не намагаються розібратися у злочині. 

Наразі слідство проводить головне Слідче управління Нацполіції при наглядовому керівництві Офісу Генпрокурора. Усі скарги «Центру захисту інвалідів» відкидаються, на численні запити надходять формальні відписки про те, що «слідство триває», особи, які явно причетні до цього рейдерства, не опитуються, в одеських нотаріусів, які були задіяні у схемі, навіть не проведено обшуки… І доки громадська організація шукає правди в судах та правоохоронних органах, рейдери користуються цілковитою безкарністю.

У свою чергу, ElitExpert звертається до всіх, хто має якусь інформацію з приводу вказаних подій або стосовно осіб, про яких йдеться: відомості можна надіслати на електронну пошту агентства [email protected].

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Костянтин Шпільовий – екс-депутат міськради Одеси, у минулому співробітник адміністрації президента України, заступник начальника управління поліції Одеської області. Нині він – CEO та керуючий партнер успішного європейського агентства Absolution, одним із видів діяльності якого є виявлення та розшук зарубіжних активів, отриманих від корупційних, шахрайських та інших злочинних видів діяльності.

Саме розслідування, започатковане Absolution за фактами розкішного життя військового комісара Одеської області Євгена Борисова, стало тим першим камінчиком, який у результаті призвів до грандіозного обвалу, глобального струсу та перезавантаження всієї системи українських військкоматів (ТЦК та СП). А в кейсі Костянтина Шпільового таких історій десятки, якщо не сотні.

У першій частині довгого інтерв’ю агентству ElitExpert він поділився принципами роботи свого агентства, розповів про те, як одеського військкома занапастила жадібність та впевненість у своїй безкарності та припустив, як зміниться ситуація в українських ТЦК та СП після масштабних перевірок та масових звільнень їхніх керівників.

–  В Україні справа військкома Борисова викликала серйозний резонанс. На нього звернув увагу Президент України. Перед тим, як тему підхопили центральні ЗМІ, про неї кілька разів говорили колишній народний депутат Ігор Мосійчук, а також політичний діяч Дмитро Корчинський та анонімний телеграм-канал «Ревізор», але було незрозуміло, звідки пішла ініціатива, а головне, хто зміг організувати розслідування. справи на цивільному рівні?

– Інформація про Борисова з’явилася не сьогодні, і не вчора, і навіть не рік тому. Про нього і раніше ходили легенди, що він не просто військком, а військком-бізнесмен, тому що ця людина вела життя, яке не личить військовому. Наприклад, ще 5 років тому він був присутній на ділових переговорах із двома золотими Vertu (цей пафосний «тотемний» гаджет із далеких нульових досить показовий штрих до його персони). Завжди їздив на елітних авто, навіть перебуваючи на посаді заступника Піскуна, якого, ви пам’ятаєте, викрила на хабарі Служба безпеки України…

Тому поява його родичів в Іспанії та купівля там нерухомості – це не причина, а наслідок його діяльності.

Борисов – це типовий «міщанин у дворянстві». Він навіть не припускав, що інформація про його справи може викликати такий суспільний резонанс, не усвідомлював, що такі витрати та покупки є протиприродними у воєнний час.

Знаєте, вислів: «дуже сумно, коли в обмежених людей з’являються необмежені можливості», – це про нього.

– Чому саме Борисов став цим спусковим гачком для всієї системи?

– Він став тригером для всього українського суспільства. А система при цьому намагалася захистити не його особисто, вона намагалася захистити саму себе, адже все замикалося нагору, на Оперативне командування «Південь».

– Так, у суспільства виникло багато питань до історії із хворобою Борисова та виїздами його за кордон «для лікування». Вам не здалося, що в Міністерстві оборони, зокрема в ОК «Південь», приховували реальний стан справ?

– Мені дуже хотілося б дізнатися результати, проведеного ДБР у рамках кримінальної справи аналізу того, хто і як проводив по Борисову службове розслідування. Адже саме за його результатами речник ОК «Південь» Наталія Гуменюк заявила про відсутність порушень з боку Борисова! Які документи було вивчено, що було покладено в основу розслідування та на підставі чого робився висновок про його невинність? Адже потім в ситуацію довелося втрутитися вже Президенту.

– Чи важко було шукати майно Борисова?

– Ні, у нас великий професійний досвід – а крім того, Борисов сам нам допоміг, бо навіть не ховав його. Частину майна він оформив через іспанського нотаріуса, тому усе відображено у базах даних нерухомого майна.

Він усе робив у відкриту, зневажаючи всі норми моралі, закону та етики, наплювавши на них. Військком був абсолютно впевнений у своїй безкарності.

– У Борисова, за даними НАЗК, були «кредитори», які спонсорували його покупки – йшлося про власників клубу «Ібіца». Що вам відомо про це?

– У нього справді тісні зв’язки з власниками клубу «Ібіца» – у нас є матеріали, що це його партнери (те саме довело і НАЗК). Власники клубу посилаються на документи, за якими нібито видали військовому кредит в один мільйон доларів. І це після того, як останній на всю країну заявив журналісту «Української Правди», що він не в курсі того, хто в нього з сім’ї, що придбав і як заробляє!

Питання: як бізнесмени можуть позичити чиновнику мільйон доларів без застави, а головне, як чиновник збирається потім повертати борг, при зарплаті умовно в 30 тисяч гривень? Адже він все життя був військовослужбовцем, ніколи не йшов з військової служби.

Крім того, на мій погляд, до Борисова мають бути питання у Головного управління розвідки Міноборони України. Адже він закінчив Ленінградське вище військове політичне училище ППО ще за СРСР, в останніх наборах, а розподіл там був таким, що половина випускників ставала співробітниками російських спецслужб. Саме політруки, практично з першого курсу, проходили вербування та співпрацювали зі спецслужбами, і зокрема, з контррозвідкою. На той момент це було КДБ, а Борисов саме надходив у 1987-1988 роках.

– Але ж у Борисова син – діючий співробітник СБУ, навряд чи він і його родина не були неодноразово перевірені ще раз…

– Слідство вже показало, що син його покривав, допомагав ховатися спочатку на півдні Одеської області, потім у Києві, переміщував його основний телефон. Але це вже питання до управління внутрішньої безпеки СБУ та нашої контррозвідки.

– Хтось ще міг заступатися за воєнкома?

– У принципі такою діяльністю займатися без високих покровителів неможливо. Борисов ходив на дні народження до всіх ТОПів, та й з ним вважали за щастя дружити, особливо у воєнний час. Одеса була «хабом» для роздачі індульгенцій від призову – за нашими підрахунками, з початку 2022 року було видано понад 80 тисяч «білих» квитків.

– Як ви вважаєте, лише «білі» квитки були основною статтею доходів військкоматів?

– Не тільки. Але це один із найогидніших видів доходу. Для Борисова людське життя оцінювалось у 6000 доларів — саме з такої суми стартувала ціна видачі “білого квитка”.

Наслідки ще мають великий пласт роботи — при розслідуванні законності видачі “білих квитків” почнуть спливати дуже відомі та гучні прізвища. За кожним «білим квитком» стоять чиновники, депутати, їхні родичі…

У той же час, в армію мобілізували величезну кількість непідготовлених, «негідних» людей, вся вина яких лише в тому, що в них не виявилося грошей.

Щодо цього, показовим є нещодавній випадок у Ширяєвому, коли мобілізували інваліда, і він помер наступної ж ночі. Втім, я думаю, що таких людей, які пішли служити замість тих, хто відкупився, набагато більше.

Тисячі людей потрібно було закликати за планом мобілізації замість тих, кому Борисов продав «білі» квитки. Тож ти або платиш, або їдеш воювати.

Звісно, ​​військкоми заробляли не лише на мобілізації, весь розподіл бюджету, техніки та забезпечення йшов через ТЦК та СП.

Відомий конфлікт Борисова з військовослужбовцем в Одеській ОВА, про який він розповів у суді – тоді у нього стріляли. Уявляєте, як треба було довести військового офіцера? І згодом ця людина загинула на фронті, її послали туди, щоб приховати справи Борисова. Це, до речі, до питання про покровителів — вони не ріжуть курку, що несе золоті яйця.

– Якщо оцінювати діяльність Борисова, то, на вашу думку, хто він більше – мародер, злочинець чи зрадник?

– На мою думку, він і злочинець, і зрадник. Борисов під час війни бував за кордоном у Марбельї, де давно діють російські спецслужби, і завербувати таку людину професійному кадровому розвіднику нічого не варте.

Ви розумієте, яку найважливішу інформацію мав Борисов? Скільки в країні бойових підрозділів частин, де вони розташовані, скільки людей мобілізовано, який склад військ, які облікові спеціальності – адже він носій державної таємниці!

При цьому він тримає рахунки за кордоном, в австрійських та угорських банках, на які приходять кошти від різних компаній. Будь-якому професійному співробітнику спецслужб усе це задокументувати і завербувати такого як Борисов, не складно.

– Після нещодавнього звільнення всіх колишніх військкомів в Україні чи варто розраховувати, що ситуація зміниться?

– На мій погляд, треба міняти не людей, а саму систему ТЦК, щоб не було централізації підпорядкування, щоб уповноважені органи були незалежними, прозорими та контролювали один одного. Щоб не можна було «вирішити питання», просто зайшовши до кабінету до військового.

Ось, наприклад, зараз Борисова закрили у СІЗО у справі ДБР, але щодо нього є ще справа НАБУ, результати якої поки що невідомі.

І думаю, що ми дуже скоро почуємо про нові цікаві факти цієї справи: хто йому допомагав і як допомагав.

– Що чекає на Борисова далі? Адже за нього суд призначив заставу 150 млн гривень.

– Він легко міг би вийти із СІЗО під заставу. Я впевнений, що такі гроші у Борисова є, але вони потрібні «білими», чистими, з доведеним легальним походженням. І той, хто ризикне зараз внести за нього ці гроші, сам стане об’єктом розслідування спецслужб. Тому зараз вся вертикаль від Борисова відвернулася: він підвів систему і вона його виплюнула.

Існує думка, що горе-військовому дадуть можливість по-тихому втекти до Іспанії у своєму будинку, але зараз розпочалося розслідування іспанської антикорупційної прокуратури щодо майна Борисова, відмивання та легалізації ним грошей на території Євросоюзу – а це дуже серйозна стаття.

На жаль, поки що його доходами не цікавиться фінансовий моніторинг, Бюро економічної безпеки України та податкова інспекція в рамках кримінальної справи. А вони могли б перевірити, звідки сім’я Борисова має такі гроші.

Його мати та дружина мають компанію, яка заробила за рік на трьох партнерів близько 800 тисяч гривень – при цьому вона купляє будинок в Іспанії за 4 мільйони євро! Тільки утримання такого будинку на рік коштує від 50 до 80 тисяч євро з податками.

Сам Борисов розповідав і про свою тещу, яка також працює у ТЦК. На момент, коли вже йшлося розслідування, вона оформила на себе автомобіль за 100 тисяч євро.

Ці люди живуть в абсолютно іншій реальності – це нова каста мультимільйонерів, які розбагатіли на війні. Подивіться який розпочався «військкомопад» після справи Борисова, а уявляєте, скільки ще необробленої інформації у ДБР, НАБУ та контррозвідки, скільки ще перебуває у них в розробці людей? Матеріали та папки накопичені давно, потрібен був спусковий гачок, оскільки люди перейшли вже всі межі дозволеного.

Про Борисова пише вже й західна преса. Ми підійшли до цього професійно, інформація подавалась хвилями, щоб скандал залишався на слуху та не був перебитий іншими новинами. Наразі Борисов став маркером для інших військкомів – це можна назвати «синдром Борисова».

Цій справі вже не вдасться затихнути, а ми йтимемо далі. Дай Бог, щоб звільнення чиновників і військкомів, що зарвалися, позитивно вплинули на якісний склад людей, що закликаються, і на моральний дух тих героїв, які перебувають на передовій.

– Ви займалися питанням Борисова в рамках роботи Міжнародної детективної агенції Absolution. Як давно ви його створили та з якою метою?

– Ідея народилася давно, коли я пішов із держслужби в поліцію, зараз агентству вже 7 років. Ми здебільшого працюємо із закордонними банками, інвестиційними компаніями, займаємося форензингом та комплаєнсом – це близько 90% наших клієнтів, і лише 10% – українські.

Проте зараз ми щільніше стали працювати в Україні, бо більшість українських чиновників ховають свої активи за кордоном: це і колишній віцемер Одеси Михайло Кучук, і екс-глава ФДМУ Сенниченко, і низка інших топових чиновників, які зараз перебувають у розшуку. Тож ми цим займаємося.

До речі, багато юридичних компаній на Заході відпрацьовують 10: свого часу, допомагаючи людям безкоштовно. Ми цей час витрачаємо на допомогу Україні.

– Справою Борисова також займалися Ігор Мосійчук, Дмитро Корчинський, Михайло Ткач – вони працювали окремо чи разом із вами?

– Ми вдячні всім, хто долучився. По Борисову була інформація, ми її кинули у спільний чат людям, які займаються професійною антикорупційною діяльністю та висвітлюють її. І так, сам собою, з’явився пул, який об’єднав незнайомих людей, які ніколи раніше не працювали разом. На сьогоднішній момент наші розслідування – це віддача боргу своїй батьківщині. Кожен має свій фронт. Тим більше, що я впевнений: на кейсі Борисова ми з колегами з Absolution і всіма, хто брав участь, врятували життя тисячам людей, а отже, займаємось цим не дарма.

Джерело – ElitExpert.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Суды и Офис Генпрокурора покрывают бездействие следствия в резонансном деле, которое тянется уже два года.

В данный момент Хозяйственный суд Киева рассматривает дело № 910/6601/23 по иску ОО «Центр защиты инвалидов» (ЦЗИ) о признании незаконным бездействия, волокиту и принятия незаконных решений правоохранительными органами в уголовном производстве, где ОО «ЦЗИ» как потерпевшему, нанесен ущерб на общую сумму 139 млн. грн., причиненный вследствие совершения преступных действий. 

Следователь Главного Следственного Управления Нацполиции И. Борец и прокурор Офиса Генпрокурора С. Пилипенко выполняют негласное распоряжение руководства правоохранительных органов о бездействии в расследовании уголовного дела по фактам рейдерского захвата. 

Отметим, что Пилипенко назначил заместитель Генерального прокурора Украины Игорь Мустеця. И таким образом, по утверждению адвокатов “ЦЗИ”, именно Мустеця и покрывает бездействие следствия. 

Речь идет о громком рейдерском захвате с участием”черных нотариусов”, которые помогли организовать незаконный захват частной собственности под защитой отдельных работников полиции, прокуратуры, СБУ и судов. 

26 ноября 2021 года нотариус Миргородского районного нотариального округа Полтавской области, Татьяна Домбровская, за пределами нотариального округа и без каких либо документов перерегистрировала корпоративные права ООО «Басари» и ДП «Компромис», принадлежащие “Центру защиты инвалидов” (Одесса) – на ЧП «Дагда-2013». Собственниками “Дагды-2013” являются Сергей Дурач и Валерия Голова.

Примечательно, что нотариус Домбровская закончила регистрационные действия в 15:10 26 ноября, а уже через полтора часа участники преступной схемы в спешке приступили к легализации украденных активов. Так, в Одессе около 17.00 нотариус Ольга Янковская заверила подписи С.Дурача и В.Головы на Протоколе №17 Общего собрания «Дагда-2013»: на котором принимается решение продать корпоративные права «Басари» Тарасу Испанюку за 15 тысяч гривен. (При том, что настоящая стоимость этих прав – 129 млн гривен!).

Затем нотариус Янковская заверяет подписи С.Дурача и В.Головы на Протоколе №18 Общего собрания «Дагда-2013», на котором принято решение о смене директора «Компромисс» – директором назначается Руслан Кацуба

После этого Янковская заверяет подписи Испанюкаи директора «Дагда-2013» Прилепского на Акте приема-передачи корпоративных прав «Басари».

Затем она же заверяет подпись директора «Дагды-2013» Прилепского на Решении №26-11-21 учредителя «Компромисс» о смене директора и о подтверждении факта формирования Уставного фонда «Компромисс»;

После уже другой одесский нотариус, Ирина Белоус, заверяет подпись Испанюка на решении «Басари» о смене директора (им назначается сам Испанюк) и регистрирует в госреестре Испанюкабенефициарным собственником «Басари». Все это происходит в течение нескольких часов 26 ноября. 

На следующий день, 27 ноября, рейдеры проводят следующие регистрационные действия: нотариус Белоус регистрирует Кацубу директором «Компромисса», а Испанюка – директором «Басари». Всё, права украдены. 

Позднее Антирейдерская комиссия Минюста официально установит, что изначальные регистрационные действия нотариусов Домбровской и Белоус были незаконными:

После этого правоохранительные органы должны были в кратчайшие сроки поставить точку в данном деле, однако наоборот, следствие начало занимать очень странную позицию.  Начнем с того, что оно вообще отказалось проводить следственные действия в отношении нотариусов Домбровской и Янковской. При этом отметаются ходатайства и жалобы адвокатов «ЦЗИ», справедливо указывающих, что проведение обысков, изъятие компьютеров и рабочей документации у этих нотариусов крайне необходимы для установления истины и могут содержать основные доказательства, которыми сможет оперировать следствие. Более того, нотариус Домбровская до сих пор имеет процессуальный статус свидетеля, а не подозреваемого несмотря на то, что именно ее действия и запустили маховик масштабного рейдерского захвата. 

Все это свидетельствует о том, что правоохранительные и надзорные ведомства, включая следствие и прокуратуру, «кровно»заинтересованы в том, чтобы спустить на тормозах это громкое дело. 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO


В ассортименте повербанков можно выбрать устройства с функцией «быстрой зарядки». Они сокращают срок заряда гаджетов на 50-75%. В статье собрали топ-3 варианта повербанков с таким функционалом.

Портативный аккумулятор — спутник большинства пользователей современных гаджетов. Смартфоны, планшеты и ноутбуки разряжаются достаточно быстро. Важно, чтобы под рукой был повербанк, который справится с подзарядкой устройства. Без портативной батареи не обойтись во время удаленной работы, командировки или путешествия.

В ассортименте повербанков можно выбрать устройства с функцией «быстрой зарядки». Они сокращают срок заряда гаджетов на 50-75%. Отличный вариант для тех, кто ценит свое время и хочет постоянно оставаться на связи с близкими людьми. 

В статье собрали топ-3 варианта повербанков с таким функционалом, которые подойдут для ежедневного использования.

Xiaomi 3 PLM18ZM

Портативная батарея обеспечит зарядом большое количество девайсов, имея емкость 20 000 мА·ч.

 Одновременно можно заряжать три устройства, используя порты типов USB-A, USB-C, Micro-USB.

 Доступна функция быстрой зарядки мощностью 18 Вт не только на выходе, но и на входе. Особенно актуальна возможность для украинцев в период блэкаутов, которая позволит намного быстрее восстановить заряд самого повербанка.

 Интеллектуальная система управления зарядом автоматически определяет оптимальные условия для заряда любого девайса. Безопасность и высокое качество процесса гарантированы.

Baseus PPBD050201

Компактная литий-полимерная портативная батарея, которая поможет зарядить большое количество устройств.

 Устройство весит всего 660 г — это одна из самых компактных моделей, учитывая ее емкость в 30 000 мА·ч.

 LED-экран позволяет вовремя увидеть нехватку заряда и поставить повербанк на зарядку.

 Поддержка стандарта Qualcomm Quick Charge 3.0 помогает ускорить заряжание гаджетов в 2 раза.

Romoss PEA40

Портативная батарея имеет запас заряда 40 000 мА·ч, чтобы стать надежным альтернативным источником энергии для ваших девайсов. Она обеспечит автономную работу среднестатистического смартфона в течение 10 дней без необходимости доступа к розетке.

 Устройство с компактными габаритами поместится в любую сумку или рюкзак. Весит менее 900 г, поэтому может стать необременительным аксессуаром в поездке или во время похода в горы.

 Поддерживает технологию «сквозной зарядки»: заряжаясь от розетки, повербанк может сразу же возобновлять заряд подключенного смартфона или планшета.

 Поддерживает стандарты быстрой зарядки Power Delivery 3.0. Чтобы сэкономить время пользователя, повербанк для быстрой зарядки заряжает гаджеты в 2,5 раза быстрее.

 Удобный светодиодный дисплей дает возможность видеть информацию о напряжении, токе, оставшемся заряде.

Выбирайте оптимальную модель для своих задач, чтобы техника всегда была готова к использованию. 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Загрози та блокування роботи державних виконавців; байдужість до рішення судів і законності; приватна охоронна фірма, з якою не може впоратися вся державна машина; бійки та конфлікти під час примусового виконання судового рішення, і — повна бездіяльність співробітників поліції, які стоять осторонь і мовчки спостерігають за нападами на людей… Все це — будні Одеси. ElitExpert розповідає про те, як непросто, навіть маючи на руках усі необхідні документи, домогтися виконання рішення суду про виселення з незаконно зайнятого приміщення.

Серпень 2023 року. Власником котеджу на вулиці Педагогічній 25/39 в Одесі, про який йтиметься, є Тамара Євгенівна Міненко. Вона стала його власницею за договором купівлі-продажу в травні 2017 року — але відтоді, вже шість років, не може скористатися своїм правом власності і потрапити до власного будинку.

Колишнім власником котеджу була Людмила Василівна Тішакова, але коли у її сім’ї з’явилися фінансові проблеми, будинок було передано у заставу щодо забезпечення кредитних зобов’язань. Надалі кредит не було виплачено, внаслідок чого, за рішенням суду, право власності на об’єкт було визнано за кредитною спілкою «Кредитінвест». І вже кредитна спілка продала котедж громадянці Міненко — вона придбала його за законом, за рахунок виконання судового рішення.

Сталося це, нагадаємо, шість років тому. Проте Тішакова почала заперечувати рішення суду, робила це досить старанно, але безуспішно – різні суди почергово відмовили їй у задоволенні позовів. З 2017 по 2023 рік колишні власники пройшли всі етапи судових інстанцій, включаючи найвищу – Верховний суд, який виніс остаточне рішення, відмовивши Тішаковій та визнавши право власності за новим власником – Тамарою Міненко. 

Наразі юристи, які представляють інтереси нового власника, мають два рішення Приморського районного суду Одеси (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97711201) та Апеляційного суду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106003443) та відкрите виконавче провадження № 69971380 від 04.10.2022 про примусове виселення Людмили Тішакової з цього котеджу. При цьому навіть маючи всі повноваження, державна виконавча служба майже рік не може домогтися виселення колишніх власників із незаконно зайнятого ними майна.

Процедура примусового виконання судового рішення виглядає так: виконавча служба призначає день виселення, повідомляє про це відповідачу, а також направляє до поліції подання про супроводження з їхнього боку — для того, щоб у разі конфліктних ситуацій поліція змогла забезпечити громадський порядок. Однак насправді поліція приїжджала далеко не завжди, тому вже на місці виконавцям доводилося дзвонити на 102 для виклику патрульного екіпажу чи оперативно-слідчої групи.

Тим часом, щоразу процес виселення відбувається за стандартною, місяцями відпрацьованою схемою — виконавча служба прибуває на місце, її роботі перешкоджають, виконавці викликають поліцію, яка приїжджає… і не діє. Кажуть — це цивільно-правова справа, розбирайтеся самі.

«ЗЕВС» ПРОСТО ПОСТОЇТЬ

Чому ж співробітники державної виконавчої служби вже майже рік не можуть досягти виконання рішення суду? Однією з головних причин є те, що бік колишніх власників займає приватна охоронна фірма “ЗЕВС”, яка своїми діями блокує всі спроби стягувачів звільнити незаконно зайнятий будинок.

Крім того, в котеджі знаходиться невідома людина, яка представляється Олегом Воробйовим і стверджує, що вона є законним орендарем котеджу. 

Із офіційної відповіді на запит ElitExpert від Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі від 17 серпня 2023 р:

«Відповідно до вимог статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем організовувалося виконання рішення суду із залученням працівників правоохоронних органів, у тому числі 13.07.2023 та 02.08.2023 року.

Виконати виконавчий документ не було можливо внаслідок перебування на території житлового приміщення Воробйова Олега Борисовича, який не є стороною виконавчого провадження. Вказана особа своїми навмисними діями перешкоджала державним виконавцям вчиняти виконавчі дії.

Також за місцем проведення виконавчих дій знаходились представники охоронного агентства “ЗЕВС”, які блокували службовими автомобілями вхід до приміщення, з якого необхідно було виселити боржника, чим перешкоджали державним виконавцям.

Співробітники поліції, які були залучені постановою державного виконавця та перебували на місці виселення, отримали від державного виконавця заяву про скоєння кримінального злочину».

Додамо, що кожного разу виконавці повідомляють поліцію про скоєння правопорушення, але правоохоронці не реагують навіть на заяви виконавчої служби.

Зокрема, за словами адвокатів постраждалої сторони, слідчий, що працював на місці інциденту, навіть не спробував встановити особу співробітників “ЗЕВСу” і з’ясувати, на якій правовій підставі вони там знаходяться. Мовляв, ЗЕВС не є учасником конфлікту, а просто «приїхав постояти». І так триває й досі —  «ЗЕВС» просто приїжджає «постояти», жодних документів не надає, проте ставить кілька екіпажів перед забором будинку та блокує роботу виконавців. А людина, яка називає себе орендарям, коли виконавці намагаються зрізати замок, сує пальці під турбінку і не дає це зробити — при мовчазному спостереженні за цим з боку поліції.

На офіційний запит ElitExpert, на якій підставі там знаходяться співробітники охоронної фірми, відповіді від керівництва «ЗЕВСу» ми не отримали.

Виходить парадоксальна ситуація — є право власності, є судове рішення, підтверджене Верховним судом, є виконавча служба, яка зобов’язана забезпечити його виконання, є поліція, яка має забезпечити порядок — і все це розбивається о дії приватних охоронців та незрозумілої людини, яка засовує пальці під “болгарку”…

Поговоримо про цю людину детальніше. З’ясувалося, що з метою ускладнення виконання рішення суду Людмила Тішакова уклала із громадянином Воробйовим О.Б. договір оренди, після чого добилася відкриття кримінального провадження №522/7614/23, щоб затягнути процес безпідставного користування житловим приміщенням. Втім, незабаром суд встановив, що договір про оренду є “фількиною грамотою”, оскільки “орендодавець” Тішакова не має жодних прав щодо розпорядження майном, яке їй не належить. Тому, як і слід було очікувати, справа №522/7614/23 незабаром була закрита.

А ВОЗ І НИНІ ТАМ

Тільки за останні 100 днів відбулися чергові чотири спроби виконати рішення суду – 19 травня, 16 червня, 13 липня та 2 серпня. Як зазначила Тамара Міненко, за цей час правоохоронці не зробили жодної спроби забезпечення громадського порядку та фізичного захисту державних виконавців.

Із скарги Тамари Міненко Начальнику ГУНП в Одеській області І.В.Жуку від 24 липня 2023 року:

“13.07.2023 року відбулася чергова спроба виконати рішення суду. Невстановлені особи забарикадувалися у приміщенні за адресою Педагогічна 25/39, але виконавцям вдалося усунути перешкоду в частині демонтажу запірних пристроїв хвіртки та потрапити на прилеглу до будинку територію.

Після цього з даху будинку на осіб, які здійснювали демонтаж запірних пристроїв, було скинуто ємності з невстановленою субстанцією коричневого кольору з характерним запахом екскрементів.

У свою чергу присутній на місці дільничний інспектор та наряд поліції не вжили жодних заходів щодо припинення вищезгаданого правопорушення всупереч вимогам п.3 ч.1 ст.23 ЗУ «Про Національну поліцію». Співробітники правоохоронного органу навіть не склали жодного протоколу про кримінальне чи адміністративне правопорушення.

Як результат — рішення суду не було виконано вкотре.

У свою чергу дільничний та інші працівники МВС неодноразово зазначали, що вони не будуть вчиняти жодних дій без вказівки керівництва, що прямо суперечить вимогам чинного законодавства, та свідчить, що невстановлені посадові особи Шевченківського ВП чи інші посадові особи органів Національної поліції незаконно впливають на працівників правоохоронних органів та навмисно перешкоджають виконанню рішення, а також притягненню осіб, що чинять опір виконавцям.

Звертаємо увагу, що кожного разу нам чиняться перешкоди з боку невстановлених осіб, що представляються працівниками охоронної фірми. Проте жодних перевірок, відібрання пояснень та усунення перешкод, що чиняться ними державним виконавцям, працівниками поліції не здійснюється.

Зазначені вище факти можуть свідчити про наявність конфлікту інтересів в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».

Тобто відбувається ось що — працівників держорганів обливають фекаліями на очах і за повної бездіяльності поліцейських. Чи не свідчить цей факт про те, що правоохоронці займають позицію, прямо протилежну дотриманню законності, виконанню судових рішень та й свого кодексу честі?

Зазначимо, що з метою об’єктивного викладу ситуації та керуючись Законом України “Про доступ до публічної інформації” та Законом України “Про медіа” ElitExpert направив офіційні запити як до ГУНП Одеської області, так і безпосередньо до Відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП, щоб дізнатися про позицію правоохоронців щодо цього конфлікту. Однак і через 5 робочих днів, протягом яких держоргани, згідно із законодавством, мали дати відповідь, цього не сталося.

НА ЧИЄМУ БОЦІ ПОЛІЦІЯ?

Оскільки протягом багатьох місяців заяви про кримінальні правопорушення з боку невідомих осіб постійно ігнорувалися поліцією, то Тамара Міненко була змушена звернутися до суду. І тільки Постанова Приморського районного суду м. Одеси від 12.06.2023 року у справі №522/10766/23 нарешті зобов’язала посадових осіб ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про скоєння кримінального розслідування. Втім, вже за 12 днів провадження було закрито — нібито “у зв’язку з відсутністю складу злочину”. Варто зазначити, що ні про відкриття, ні про закриття провадження Міненко не повідомляли.

Лише 17 серпня 2023 року у відповідь на скаргу адвокатів Приморський райсуд Одеси скасував постанову слідчого о закритті цього кримінального провадження. Таким чином, станом на зараз, провадження знов відкрите. 

При цьому варто нагадати, що згідно з частиною 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. За умисне невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, винні особи несуть кримінальну відповідальність згідно зі статтею 382 Кримінального кодексу України, що загрожує позбавленням волі на строк до трьох років.

Незабаром має відбутися чергова спроба примусового виселення. Цього разу вже за участю представників ЗМІ, які мають намір фіксувати всі наявні порушення, а отже – далі буде…

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Новый год наступил, а с ним и новые правила. В том числе это касается и водителей. Нововведения ПДД в 2023 году в Украине готовились народными депутатами на протяжении 2021 года. Давайте разберемся детально. Онлайн автошкола turbo-drive поможет Вам всегда быть в курсее всех нововведений ПДД.

Изменения пдд 2023: что нужно знать

Одно из самых главных введений ПДД 2023 – это обязательный технический осмотр автомобиля. Это стартует с сентября. Под изменения попадают все виды транспорта, а именно, легковые, грузовые, а также прицепы. Напомним, что в конце 2021 года Европейский Союз призывал Украину, чтобы весь транспорт отвечал не только техническим условиям, но и экологическим стандартам.

Камеры будут фиксировать проезд на красный, по встречной полосе, а также остановки на полосах общественного транспорта. В 2023 дополнительно к существующим, будут работать еще 210 датчиков. 425 грн – именно такая сумма установлена с нынешнего года за езду без водительских прав. 3400 необходимо будет заплатить в том случае, если водитель не получил удостоверение и разрешение. 20 400 составляет штраф за повторное нарушение. В алкогольном опьянении также увеличили наказание, сумма составит 17 000, а также годовое лишение свободы. В два раза больше, а именно 34 000 грн и 3 года лишения свободы – если вы еще раз нарушите езду в таком состоянии.

Нововведения ПДД: важные моменты

Министерством внутренних дел Украины еще в ноябре 2021 года было анонсировано, что готовится ряд законопроектов, которые помогут усилить ответственность за нарушение безопасности. Готовится проект закона о штрафных баллах. Имеется ввиду, что будет не только штрафные санкции, а и будут забирать права для последующего прохождения экзаменов на знание правил дорожного движения. Также, планируется закон об измерении скорости движения на аварийно-опасных участках дороги. Достаточно установить в начале магистрали и таким образом контролировать, превышена ли скорость. В дополнение ко всему, будет усиливаться ответственность для тех водителей, снова садящихся за руль после решения суда о запрете езды по причине нетрезвого вождения.

Но наиболее важным законопроектом, который поможет кардинально изменить или повлиять на более безопасную ситуацию на дорогах – это повышение роли общества в различных мероприятиях (№ 5798 О законодательных изменениях). Сюда относится также и соблюдение всех правил остановки, парковки, стоянки и прочее.

Автошкола Одесса: стать профессионалом легко

Путь к сдаче экзамена на водительское удостоверение порой бывает сложным и долгим. Встречи должны быть согласованы, уроки вождения забронированы и теоретические занятия пройдены. Поэтому нужно найти подходящую автошколу, отвечающую индивидуальным потребностям.

Автошкола Одесса Турбо-Драйв предлагает структурированное обучение по этапам, более обширно, адаптировано к сегодняшним условиям. Инструктор адаптирует программу к особенностям своих водителей-учеников и соответствующей учебной ситуации. Общая учебная цель практического занятия – ориентированное на транспортное средство, социально адаптированное, ответственное и экологически сознательное поведение на дороге должно быть достигнуто «шаг за шагом». Все изменения правил дорожного движения подробно изучаются.

Как уже говорилось, такой процесс занимает очень много времени. Не каждый может выдержать это время. Поэтому есть некоторые школы, которые предлагают сделать это быстро. Обычно это интенсивная или каникулярная школа. Они дают вам возможность получить документы в течение 14 дней. Однако это также означает, что придется оперативно усвоить материал и иногда проходить несколько уроков вождения в день. Критики неоднократно предупреждают, что в этой модели пренебрегают теорией. Однако сторонники утверждают, что преимущество заключается в гораздо более быстрой реализации того, что было изучено.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В останні місяці портовий пункт «Кілія», Усть -Дунайського порту Одеської області, прикувавдо себе увагу через юридичну суперечку між державними та приватними структурами. Гостроти ситуації додає той факт, що ця суперечка, з огляду на важливість роботи морських та річкових портів країни в умовах війни, безпосередньо впливає на економічну та соціальну ситуацію в південному регіоні України.

Як ми вже повідомляли в минулому матеріалі, на території портового пункту «Кілія» працюють три портові оператори: ДП «МТП « Усть-Дунайськ », ТОВ « Краншип » — групи компаній «Трансшип» та ТОВ «Зерновий термінал Кілія» (ТОВ «ЗТК»). На жаль, у момент продажу порту Фондом держмайна України належного узгодження між підприємствами проведено не було.

Стартова ціна лоту (60 млн. гривень) під час торгів зросла більш ніж утричі, тож переможець, вінницька компанія «Еліксир Україна», купила порт у Фонду держмайна (ФДМУ) за 201 млн грн. Фактично ж покупцю довелося заплатити майже 250 млн. грн., враховуючи ПДВ та 3% Prozorro.

Однак через те, що ФДМУ не провів коректний розподіл майна перед приватизацією порту, а стратегічні об’єкти портової інфраструктури, які не мали потрапити на аукціон, були включені до списку приватизації, одразу ж після аукціону покупець зіткнувся з великими проблемами та неможливістю оформлення придбаного об’єкту.

Згідно з відкритими джерелами, майновий комплекс порту розділений між ФДМУ та ТОВ «Морський порт Дунай Кілія» (ТОВ «МВДК»). При цьому 94/100 частки перебувають на балансі ДП «МТП «Усть-Дунайськ», а 6/100 – у власності ТОВ «МПДК» та в оренді ТОВ «ЗТК». Важливо відзначити, що ця частка була придбана на торгах у 2007 році і її правосуб’єктність двічі підтвердили судові рішення (рішення Кілійського районного суду від 2007 року та рішення Господарського суду Одеської області 916/2514/21).

Проте складність ситуації полягає в тому, що майно ТОВ «ЗТК» було включено в частку 94/100 комплексу будівель порту, виставлену на продаж державою, і під час підготовки порту до приватизації не було виключено з Реєстру прав на нерухоме майно.

Природно, що такий стан речей викликав серйозні питання щодо процедури приватизації та реєстрації майна, у зв’язку з чим нині у Господарських судах Одеської області та міста Києва розглядаються судові справи №№910/4588/23; 916/102/23; 916/186/23; 910/6314/23 про відміну аукціону, договору та наказів ФДМУ, виключення зайвих об’єктів з Реєстру, а також про розподіл власності співвласників.

Через те, що майно було «продано» Фондом нерозділеним та невиділеним, змішаним із чужим майном, держреєстратор не має права перереєструвати його на нового власника, а питання передачі порту буквально зависло у повітрі.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Сподіваючись знайти справедливе та швидке вирішення ситуації, яке врахує інтереси всіх учасників процесу, ElitExpert опитав представників сторін, так чи інакше, залучених до цього конфлікту.

Зокрема начальник філії «Усть-Дунайськ» держпідприємства «Адміністрація морських портів України» Володимир Швидченко заявив, що сторонам потрібно домовлятися: «Чому не відбувається кінцевий етап оформлення документів? Потрібно сідати і упорядковувати ті невідповідності, які спливли під час продажу, і які побачили відповідні органи. Оформлення документів не відбулося, бо, напевно, є якісь невідповідності деяким нормам та законам України. Філія АМПУ «Усть-Дунайськ», зі свого боку, у цьому плані займає абсолютно конструктивну позицію та готова виконати всі дії, які допоможуть вирішити цю проблему».

Швидченко

Водночас в.о. директора ДП «МТП «Усть-Дунайськ» Олександр Попов відмовився відповідати на запитання ЗМІ та коментувати ситуацію, обмежившись стандартною відпискою на журналістський запит.

попов

Ще один опитаний нами чиновник, голова Кілійської міської громади В’ячеслав Чернявський, на території якої розташований портопункт, вважає, що корінь усіх бід — в тому, що майно порту не було поділено раніше. «У цій ситуації, на мою думку, їм усім потрібно сісти за стіл і домовлятися — я маю на увазі всіх портових операторів або претендуючих на роботу в цьому порту. Не вийде домовитися, тоді йдіть до суду та не затягуйте це питання. І гадаю, що держава має включитися у вирішення цієї конфліктної ситуації».

Чернявский

У свою чергу власник компанії «ЗТК» Олександр Грамма роз’яснив нам, як саме його компанія бореться за своє майно.

«Ситуація проста: два співвласники майнового комплексу мають нерозділене єдине майно. І для правильного продажу ФДМУ мав виділити своє майно в окрему одиницю. Коли ми побачили механізм приватизації, то не погодилися з ним, оскільки тут явно порушуються наші майнові права. У зв’язку з цим, ми неодноразово зверталися до ФДМУ, Мініфраструктури , ДП «МТП «Усть-Дунайськ» із проханням правильно скласти пакет приватизації, але всі наші запити ігнорувалися. Також ми подали позов до Господарського суду міста Києва.

Грамма

По-друге, у держреєстрі нерухомості зазначено перелік об’єктів частки держави, що становить 94/100 комплексу порту. Але в ньому знаходяться рухомі об’єкти, що належать нашому підприємству – ангар, підйомник і вагова. Це предмет другого судового спору, в якому ми намагаємося ці об’єкти виключити з реєстру», – зазначив Олександр Грамма.

Крім того, адвокати компанії ТОВ «МПДК» зазначають, що власники не перешкоджають приватизації і не намагаються зірвати цей процес, але водночас не хочуть, щоб у них відбирали майно, що їм належить.

«Практика Верховного суду говорить про те, що якщо до реєстру нерухомості внесені об’єкти, які не повинні там перебувати, а власником зазначено іншу особу, то така власність підлягає витребуванню. Саме це і відбувається зараз – власники витребовують своє майно.

Що ж до виділення часток, воно можливе лише двома способами — або рішенням суду, або нотаріально засвідченим договором. Фонд мав виділити частки та розподілити майно» , — наголосив адвокат ТОВ «МПДК» Олексій Згода.

У регіональному відділенні ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях у відповідь на офіційний запит ElitExpert не визнали провину працівників Фонду в недбалій підготовці порту до продажу, заявивши, що процес приватизації був повністю відкритим і прозорим, проігнорувавши інформацію про кілька судових позовів проти ФДМУ. «Перелік майна, що належить державі та входить до складу об’єкта приватизації, підтверджений неодноразовими судовими рішеннями», – зазначили у Фонді.

ФДМУ Од обл

Причиною того, що новий власник і досі не набув володіння об’єктом, там назвали той факт, що «покупець зобов’язаний отримати дозвіл Антимонопольного комітету України на придбання у власність акцій (часток) у розмірі перевищуваному 50% голосів у вищому органі управління відповідного об’єкта (дозвіл на концентрацію). А через пряму вказівку статті 26 Закону України «Про приватизацію», право власності на об’єкт переходить до покупця лише після того, як АМКУ надасть такий дозвіл.

Антимонопольний комітет

У свою чергу Антимонопольний комітет України в коментарі ElitExpert зазначив, що в травні 2023 року почав розгляд цієї справи, зараз вона триває, і жодного рішення Комітетом ще не ухвалювалося.

ПЕРЕГОВОРНИЙ ПРОЦЕС ПІШОВ

В останні дні ситуація почала зрушувати з мертвої точки. Антимонопольний комітет, який зараз розглядає дозвіл на концентрацію, організував зустріч усіх зацікавлених сторін – за участю представників Фонду держмайна, компанії-покупця, ДП «АМПУ» та портових операторів. Трохи пізніше аналогічну зустріч з ініціативи ТОВ «ЗТК» провела і філія ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях.

За словами керівника «ЗТК» Олександра Грамми, позиція його компанії залишається незмінною і простою – не виступаючи проти приватизації як такої, портовий оператор не хоче, щоб вона була здійснена за його рахунок: «Якщо сторони мають конструктивне бажання вирішити це питання, то ми пропонуємо простий і законний вихід із ситуації: спочатку розділити в натурі частки у майновому комплексі порту, а вже після цього підписувати з покупцем акт приймання-передачі. У такому разі всі зацікавлені сторони в максимально короткий термін нотаріально врегулюють всі спірні моменти, а проблема буде вичерпана назавжди. Покупець отримає саме те, за що заплатив і не прихопить чужого майна».

Цю позицію компанії підтримав і Антимонопольний комітет. Однак у процесі переговорів з’ясувалося, що навіть за формальної згоди чиновників Фонду держмайна на поділ існує різне розуміння того, як це майно необхідно ділити. У Фонді схиляються до принципу – «на тобі, Боже, що нам не гоже». Проте, нагадаємо, що у 2007 році компанія придбала у держави саме об’єкти, а не частки. На сьогоднішній день, ТОВ «ЗТК» має першочергове право на конкретні об’єкти майнового комплексу (зокрема, капітальні будівлі на території порту – будівля Усть -Дунайського морвокзалу, офісні приміщення та ін.). Нині ж вони, згідно з Реєстром, перебувають у спільній власності у ФДМУ та ТОВ «МПДК» («ЗТК»), і можуть стати одноосібною власністю лише після того, як майно буде поділено. Ось чому правильне трактування поняття «майно» таке важливе в даній ситуації.

Крім того, на зустрічі в Антимонопольному комітеті було порушено питання про чесну конкуренцію. Усі портові оператори, які працюють у портопункті – ДП «МТП «Усть-Дунайськ», «ЗТК» та «Краншип» – є конкурентами і повинні мати рівні можливості працювати без утиску своїх прав, незалежно від того, хто є власником того чи іншого об’єкту на території порту. Тому, наприклад, неприпустима ситуація, коли «МТП «Усть-Дунайськ», дублюючи функції АМПУ, також починає видавати перепустки на територію портопункту іншим операторам. Це та інші подібні питання, що стосуються конкуренції, критично важливі для роботи порту загалом, оскільки порушують норми антимонопольного законодавства, що може стати причиною відмови від концентрації. Складається враження, що ДП «МТП «Усть-Дунайськ» навмисне провокує ситуацію так, щоб було більше питань до аукціону та торгів, що точно не сприяє завершенню приватизації.

На другій зустрічі, організованій одеським відділенням ФДМУ, компанії домовилися про те, що покупець майнового комплексу порту «Усть-Дунайськ», ТОВ «Еліксир-Україна» у відповідь на цілком обґрунтовану претензію ТОВ «ЗТК» надасть своє бачення досудового вирішення ситуації.

Таке закінчення спору було б оптимальним для всіх, проте публічна позиція переможця аукціону – «приватизація пройшла прозоро та публічно відповідно до чинного законодавства України», – на жаль, змушує сумніватися у його бажанні вирішити проблему конструктивно.

Еліксир

Швидше за все, «Еліксир-Україна» не має наміру чекати на нотаріальний поділ майна, а розраховує прийняти в користування комплекс порту прямо зараз, з усіма спірними моментами. І вже потім, ставши повноправним власником своєї частини порту, почати розбиратися з майном «ЗТК». Однак у сумлінності та порядності «Еліксиру» партнери з компанії «ЗТК» можуть сумніватися, а отже, навряд чи допустять порушення своїх прав на обіцянку розібратися «потім».

Можливість прийняти об’єкт «чистим», з чітко виділеними частками і без судових суперечок, чомусь не є пріоритетною для компанії-переможця аукціону.

Проводячи журналістське розслідування, ми з’ясували, що деякі зацікавлені особи, які не мають відношення до майнового комплексу порту, працюють на затягування процедури приватизації шляхом юридичного та виробничого хаосу, що також породжує нові та нові судові справи. А тому, що довше триває процедура приватизації, то довше наживатимуться на ній окремі особи. (І про це ElitExpert розповість у наступних матеріалах).

Якщо наші припущення вірні, приватизація майна Усть -Дунайського порту може остаточно ув’язнути в купі судових справ та кримінальних проваджень. Що, зрозуміло, невигідно ні портовим операторам, ні покупцеві, ні тим більше – державі .

Джерело – Олена Овчиннікова, Олександр Шорохов для ElitExpert

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Сувенірна продукція оптом: створюйте незабутні миті разом з нами!

Серед безмежного асортименту товарів та послуг, які пропонує сучасний ринок, сувенірнапродукція завжди займала особливе місце. Це непросто речі, а відбиток культури, історії та настрою. Сувеніри мають унікальну здатністьпереносити нас у минуле, нагадуючи про найяскравіші події та емоції.

Ми – команда професіоналів, яка готова допомогти вам обрати найкращі сувеніри оптом для вашого бізнесу або події. Наша компаніяспеціалізується на оптовому продажу сувенірноїпродукції, яка вражає своєю оригінальністю та якістю виконання.

Ми готові надати Вам якісний сервіс та консультації з вибору сувенірів, які задовольнятьВаші потреби та бюджет. Ми розуміємо, наскількиважливо мати надійного партнера, який завждипідтримає Вас у Вашому бізнесі та подаруєнайкращі рішення для Вашого успіху.

У нашому асортименті Ви знайдете сувеніри на будь-який смак та захоплення. Ми пропонуємонаціональні символи, які дарують відчуття єдностіта патріотизму, ексклюзивні авторські вироби, щовиразно виокремлять Вас серед інших, а такожпрактичні та креативні рішення, що припадуть до душі Вашим клієнтам чи гостям.

Наші сувеніри – це не лише речі, це історії, якіВи розповідаєте своєю аудиторією. Ми розуміємо, що кожна подія або бізнес мають свою унікальнуконцепцію, тому готові надати індивідуальнийпідхід до кожного клієнта. Ви можете замовитисувеніри з власним дизайном, логотипом абослоганом, що підкреслить Вашу унікальність та ідентичність.

Оптові замовлення у нас – це не просто покупка, це можливість реалізувати свої ідеї та задуми. Ми готові співпрацювати з Вами в кожному етапі створення сувенірів, починаючи від виборуматеріалу та дизайну, і закінчуючи виготовленнямта доставкою.

Якість та надійність – це наші головніпріоритети. Ми співпрацюємо тільки з перевіреними виробниками та використовуємотільки найкращі матеріали. Кожен наш сувенір – цевтілення професіоналізму та турботи про задоволення Вашого клієнта.

Наша сувенірна продукція – це не просто предмети, це емоції та спогади, які лишаються з людьми назавжди. Кожен сувенір – це маленькаісторія, яка розповідає про Вас, Ваш бізнес чи Вашіцінності. Обирайте сувеніри оптом від нас та даруйте незабутні миті тим, кому вони дійсноважливі.

Сувенірна продукція оптом від нашої компанії – це можливість зробити кожен момент особливим, залишити позитивне враження та створитинезабутні спогади. Обирайте нас як партнера, і ми разом з Вами створимо найкращі сувеніри, якібудуть гідними уваги та залишаться у серцях Вашоїаудиторії назавжди.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Видання ElitExpert продовжує знайомити вас із людьми, які займаються волонтерством, служать у Збройних силах України та ведуть іншу діяльність, спрямовану на боротьбу з ворогом, вносячи свій внесок у спільну перемогу України.

Сьогодні ми говоримо з воїном ЗСУ з багаторічним досвідом, інструктором, сертифікованим за стандартами НАТО у навчальному центрі Європи, начальником розвідки одного з бойових підрозділів, Денисом Карташевим – про службу, війну, волонтерство, корупцію у владі та перемогу.

До 24 лютого більшість українців не вірили, що Росія може напасти на нас. Які у вас були думки щодо цього?

На момент повномасштабного вторгнення я лише трохи більше тижня перебував в Україні. Повернувся з іншого континенту, трохи розслабився, і навіть я мав сумніви, що це станеться. Хоча ще з 2014 року ми розуміли та казали, що так буде.

Я пам’ятаю, як «ватники» сміялися з нас, щодо розмов і чуток про можливий напад РФ. Але ми з побратимами розуміли, що рано чи пізно це станеться. Тому я особливо не здивувався. Мене більше вразило, що в Дубаї, на початку лютого, досить високопоставлений еміратський чиновник впевнено сказав мені, що ми матимемо війну, я не повірив — це неможливо, але настало 24 лютого…

Ви з 2014 року в АТО, розкажіть про ваш бойовий досвід, чим сьогодні живе наша армія, в яких умовах ви воюєте?

Служу у морській піхоті. Деталі служби та бойових завдань я розкривати не можу, але розвію деякі міфи. На початку війни були ситуації, коли новобранці розповідали, що їх із автоматами посилають на танки. Це все від страху … Ти його питаєш: «Танк ти хоч бачив?», — «Ні!». Тоді чому ти стверджуєш, що тебе послали на танк із автоматом?

Щоб уникнути подібних ексцесів, наш командир бригади і ухвалив рішення про створення додаткового підрозділу інструкторів, які займаються підготовкою солдатів та допомагають навчальним центрам.

Потрібно, щоб наші солдати були живі та здорові у всіх сенсах, у ментальному та моральному теж, це дуже важливо для високого морального духу бійців та перемоги. Ми переживаємо за особовий склад та робимо все, щоб він був боєздатним та максимально ефективно виконував бойові завдання.

У нас не буває такого, щоб мобілізованого привезли на дві години на полігон, дали 30 набоїв, одну гранату, дозволили вистрілити раз із гранатомета, а за дві години він уже їде на передову.

Denis Kartashev

Прибулі навчаються від кількох тижнів до місяця, проходять додаткову підготовку і лише після цього вирушають на виконання бойових завдань. У тому числі, разом з нами – ми їздимо з ними, показуємо та розповідаємо все на практиці.

Тому, як на мене, у нас менше бойових втрат, ніж у інших бригад з інших родів військ. І дай Боже, щоб їх було взагалі якнайменше.

ПРО КОРУПЦІЮ ТА ПОЛІТИКУ

Україна з початку війни отримує велику фінансову та військову допомогу від країн Заходу. З цього приводу ходить багато чуток про розкардання та корупцію. На вашу думку, яка частина з коштів, що отримуються країною, «губиться», а яка все-таки доходить за цільовим призначенням?

На мою думку, все, що йде на оборону України, приходить за призначенням. Ми це бачимо на полі бою та у забезпеченні ЗСУ. Щодо коштів, що йдуть на відновлення зруйнованих будинків та інфраструктури, ймовірно, на цих підрядах є і завищення цін, і корупція.

Згадався ще довоєнний приклад, який чітко характеризує діяльність наших чиновників — «Дунайська стратегія розвитку» в Одеській області. Підписавши цю стратегію з міжнародними організаціями та країнами, чиновники нічого більше не зробили. Хоча за програмою була можливість відправляти молодь на навчання за грантові кошти до Європи, розвивати нашу Бессарабію, але оскільки це були контрольовані іноземні гроші, які неможливо вкрасти, то місцева влада просто нічого не зробила… Ніхто вчитися не поїхав, проекти так і не були запущені.

Щодо підписаних угод та меморандумів з іншими країнами щодо відновлення інфраструктури наших міст після війни, я думаю, що там не буде тотальної корупції, бо всі вони будуть під серйозним контролем, навіть на місцевому рівні. Проте, все одно, хтось спробує щось вкрасти – так уже влаштований наш менталітет, який дуже важко перемогти.

Denis Kartashev

Про це зараз говорить і президент Зеленський, до речі, ваше ставлення до нього змінилося за останні півтора роки?

Однозначно. Раніше в мене було певне неприйняття до нього – через те, що він та його команда – не державники, без досвіду держслужби, суцільні спортсмени, кухарі та фотографи.

Але після того, як Верховний головнокомандувач залишився на своєму місці, не пішов, як Порошенко, домовлятися, він справді став моїм президентом. Багато хто намагається зараз влаштовувати провокації, порівнювати його з іншими політиками, з деякими військовими – на мою думку, це зайве. Він опинився у потрібний час, у потрібному місці. Саме в ролі головнокомандувача він виявив себе більш ніж гідно. І він точно увійде в історію, на відміну від Кучми та Тимошенко, які обікрали країну, розікрали та розвалили армію. Більше того, я сподіваюся, що колись порушать питання про бомбардувальників, які були обмінені ними на російський газ, і які зараз бомбардують нашу країну. Я впевнений, за це ще доведеться відповідати.

А що ви скажете про чиновників, які працюють за сьогоднішньої влади? Корупційних скандалів менше не стає, навпаки ми все більше дізнаємося про злочини влади під час війни. Україна колись вирішить цю проблему?

На мою думку, основна проблема в тому, що зараз до влади прийшла певна кількість абсолютно незрозумілих людей, випадкових, особливо це стосується тих, хто пройшов за списками депутатів Верховної Ради. Багатьох із них там взагалі не повинно бути, але вони потрапили у владу, і ми бачимо результати їхньої роботи.

Наприклад, екс-глава Одеської ОДА Максим Марченко. Він нічим не запам’ятався як в армії, так і на посаді голови області. Марченко до 28-ї бригади прийшов на все готове і нічого хорошого там не зробив. Особисто знаю людей, які багато неприємного про нього можуть розповісти.

Коли його призначили головою регіону у березні 2022 року, я був у нього. Заходжу до кабінету, там сиділи Борис Волошенков та Сергій Гриневецький, і Марченко ставить мені питання, де знаходиться один із підрозділів Сил спеціальних операцій – при цих людях! Це багато говорить про нього.

Чому Марченко так довго протримався на своїй посаді? Тому що ніхто не хотів розхитувати човен минулого року, була негласна команда – не чіпати. Але коли вони так крадуть…

У мене є знайомий спеціаліст-масажист, до нього привозили Марченка на процедури. Тож у цей час його охорона перекривала весь квартал, розумієте рівень?

Якось я піднімаюся на 5-поверх ОДА, а йому на візку обід везе власний кухар. Ну що це взагалі? І я не один можу це підтвердити.

І, звичайно, корупція: він не контролював процеси, гадаю, усім керував Гриневецький, як і раніше. Коли йому ставили з цього приводу питання, він казав – я переймаю досвід, він мене вводить у курс справи, я ж військовий.

Сподіваюся, що після нашої перемоги таких наздоганятимуть. Я переконаний, що відповідні структури на кожного мають «папку», і по всіх працюють. Просто зараз не час займатися цим, у нас інше завдання – перемогти ворога та захистити свою країну.

Denis Kartashev

Якщо ми говоримо про політику, як ви думаєте, чи буде створена після війни політична партія військових?

Я думаю, щось подібне станеться, але це виходитиме з Офісу Президента. За Порошенка намагалися створити партію військових, але, як бачимо, не зрослося. На мою думку, таку політсилу буде створено в орбіті президента. Ми заслужили на партію своєю кров’ю і маємо право голосу як ніхто інший. І навіть якщо це моє припущення, я вважаю, що так має бути це нормально. Люди, які змогли керувати армією, змогли перемогти – вони мають бути у владі. Так ми точно зможемо навести лад під куполом Верховної Ради.

ПРО ВОЛОНТЕРСТВО

Поговоримо про волонтерів. Як ви оцінюєте їхній внесок у нашу перемогу? Чи змінився після 24 лютого волонтерський рух в Україні?

Я ніколи не був волонтером, цим займається моя дружина, хоча я є засновником благодійного фонду, який допомагає ЗСУ.

Загалом, у плані взаємодопомоги наша країна однозначно змінилася, і навіть не за рік війни, а за місяці. Хто втік, той втік, але ті, хто залишився, консолідувалися і об’єдналися. Навіть деякі «ватники» перевзулися, щиро перевзулися — я сам це спостерігав.

Є думка, що багато хто почав втомлюватися від війни, від допомоги, але справжні патріоти України продовжують допомагати і розуміють, що треба працювати до перемоги, все ще попереду, і треба набратися терпіння.

Існують різні види волонтерів та волонтерства. У 2014-2015 роках в армії нічого не було, і тоді ми вистояли саме завдяки волонтерам.

Волонтерський рух трансформувався. Він ділиться на тих, хто працює багато років, хто вирішив стати волонтером минулого року, та тих, хто тільки створює видимість роботи. На жаль, багато хто з волонтерів краде або користується цим статусом для особистих цілей. Деяким із них давно настав час стати до лав Збройних сил.

Важливо розуміти суть та завдання волонтерської діяльності. Наприклад, моя дружина – волонтер зі стажем, чудово розуміє, коли та що потрібно, перед весною вона купує дощовики тощо. І робить усе це дуже ефективно.

А молоді волонтери часто не розуміють, що є речі, які простому солдатові чи матросу не потрібні. Перш ніж щось передавати, треба розуміти, в якому підрозділі служить солдат і які завдання виконує.

Denis Kartashev

Часто просять те, що реально не потрібне. Ось, наприклад, простий звичайний боєць вимагає 11 рацій. Навіщо вони йому? Волонтери не думають про це і просто їх передають. Таких випадків багато. А потім ці горезвісні рації спливають на сайтах інтернет-продажів.

Або улюблена казка рядового складу: якщо ви нам передасте щось офіційно, то це заберуть у нас офіцери. Якщо передасте нам машину за актом прийому-передачі, на ній їздитимуть люди у Генеральному штабі. Купившись на це, люди збирають гроші, передають їх у нікуди, бо навіть не розуміють реальних потреб частини.

Є й інші проблеми у волонтерському русі, коли люди на кшталт Сергія Притули чи Стерненка просто обманюють народ…

Але опускаючи все це, я впевнено можу сказати, що, на мій погляд, ми вже маємо нову армію, вона — №1 у Європі, і весь світ це бачить. Виросло вже нове покоління офіцерів та фахівців, які здобули бойовий досвід.

МОВНЕ ПИТАННЯ

Сьогодні питання мов в Україні постає досить гостро, у ЗМІ часто з’являються резонансні матеріали на цю тему. На вашу думку, така проблема існує, і в армії, в тому числі, чи це пропаганда ворога та маніпуляції?

На мою думку, категорично неприпустимо, щоб люди типу Ірини Фаріон розповідали нам, воїнам, про те, якою мовою говорити. Вони не мають на це морального права. Як сказав один боєць в інтерв’ю (і так думає більшість), якщо всі російськомовні військові підуть із ЗСУ, то наступного дня, Фаріон та інші можуть прокинутися у складі колонії Російської Федерації, от і все.

Denis Kartashev

Насправді, з мовним питанням взагалі немає проблем – у військах принаймні. На Донбасі, точно не важливо, якою мовою розмовляти та воювати.

Зараз з’явилася нова маніпуляція: мовляв, військовослужбовців це не стосується, але решта має змінити мову спілкування, бо в Європі російськомовні українці нас ганьблять, а поляки не можуть зрозуміти, де — українці, де — росіяни. На мій погляд, це нісенітниця.

Насправді серед тих, хто втік, досить багато «ватників», але про це ніхто не думає. Ватників уже не переробиш, цим питанням треба було займатися з 1991 року. І не треба плутати їх із тими, хто поїхав по нужді: самотні жінки, мами з дітьми, старі.

Конституція захищає наші права, і ми говоримо в повсякденному житті тією мовою, якою нам зручно. А мовні маніпуляції – дурість, розгойдування човна у дуже лихоліття для країни. Хіба має значення якою мовою говорю я, воюючи на Донеччині? Колись я гаряче сперечався у Фейсбуці на цю тему – «диванних експертів» не цікавило, що я їм, де і як сплю, а лише те, якою мовою я розмовляю в окопі. Всі ці товариші, які «дискутують» із цього приводу, нехай приїдуть сюди і проживуть із нами бодай три доби.

Коли я служив інструктором у спецназі, то навчав солдатів військової науки російською мовою, і це нікому не заважало. Ми розуміли одне одного та успішно виконували бойові завдання.

Вважаю, що зараз не час розколювати людей та полювати на відьом. Це перемогу точно не наблизить.

З іншого боку, в країні існує реально багато людей, які перейшли самостійно на українську мову, і це правильно. Зрозуміло, що й в державних органах влади треба спілкуватися виключно державною мовою, бо ми живемо в Україні.

ПИТАННЯ КОМПЕНСАЦІЙ ТА ВИПЛАТ ДО ЗСУ

Кілька разів у ЗМІ з’являлася інформація, що людина отримала поранення або навіть загинула, але виплат та компенсацій від держави не отримує ні вона, ні її родина. Починаються бюрократичні кола пекла. Що ви скажете про це, виходячи зі свого досвіду?

Все залежить від бригади, в якій людина служить і від тих обставин, за яких вона отримала травму чи поранення, або, не дай Боже, загинула. Адже мало хто знає, що насправді сталося. Може, просто напився, злякався і його взяли в полон, п’яного чи сплячого – тоді це недбалість.

Звичайно, є й інші приклади, наприклад наші хлопці на «Азовсталі». Хто хотів здатися, той здався з самого початку, а решта боролася до кінця. Ну і як сім’ї «азовця» не дати належних виплат? Тож це завжди різні ситуації, тому треба враховувати абсолютно всі обставини, а не слухати стогони та плітки. Завжди проводиться службове розслідування, встановлюються факти та причини того, що сталося. Якщо вони встановлені та об’єктивні, то проблем із виплатами немає.

Як ви вважаєте, процес реабілітації солдатів в Україні налагоджено добре, адже рахунок потерпілим бійцям іде вже на тисячі?

Ця робота державою проводиться. Я особисто знаю хлопців, яким поставили найсучасніші протези, навіть очні. Але знову-таки є люди, які пішли добровольцями, вже маючи проблеми зі здоров’ям. Комусь стало на службі погано, і лікарська комісія не завжди може сказати – людина отримала травму внаслідок знаходження безпосередньо на лінії зіткнення, або у неї була вроджена вада, або хронічне захворювання. Тому в цьому питанні також є нюанси.

Denis Kartashev

«АГРЕСИВНА» МОБІЛІЗАЦІЯ

У соцмережах множаться відео, в яких військкоми на вулицях забирають усіх підряд.

Звичайно, є багато питань до керівників військ щодо корупції та хабарів. Порядні хлопці є і серед них, але це одиниці, виняток із правил. Більшість же керівників ТЦК, на мою думку, минулого року нормально «заробили». Починаючи від схем виїзду за кордон, закінчуючи роздачею «білих» квитків.

А тепер їм сказали, що якщо 500 людей на місяць не мобілізуєш, поїдеш сам на нуль. Ось вони й ловлять людей на вулицях. Потрібно повністю вигнати старих військкомів, бо те, що вони роблять – це повний безлад.

Водночас багато українців не розуміють, чому вони повинні йти воювати – мовляв, нехай інші служать. Але вони забули, що інші вже починають закінчуватися, багато хлопців поранено. Кожен громадянин нашої країни має принести користь і зробити свій внесок у перемогу. Хто може – з автоматом у руках. Хтось у тилу допомагатиме, але, головне – щось робити. А у нас виходить, що хтось сидить у Буковелі і розмірковує про мову та армію, а хтось бореться.

Щодо тих хто втік та поїхав. Я позбавляв би багатьох із них громадянства і просто прощався, наприклад, з тими, хто спокійно перетнув кордон, бо його тато відремонтував полігон прикордонникам… До речі, якщо ви про це напишите, цей «хтось» зрозуміє, що я маю на увазі. Звичайно, жінок і дітей, що виїхали, це абсолютно не стосується, адже цілком природно — боятися загинути.

Але мене дуже злить, коли люди дзвонять з інших країн та розповідають, як наші співвітчизники поводяться у центрах допомоги, як вони там вимагають щось. Ці гламурні тітки у тій самій Польщі. Для того, щоб щось вимагати, потрібно поставити собі запитання: що я зробив, щоб мені були винні?

Я залишився в Україні, моя дружина підтримує армію, і сьогодні, багатьом зі свого оточення, я говорю, що у моєї дружини набагато більше духу, ніж у них. Захист вітчизни – це дуже важливий моральний аспект, показник того, наскільки ти відбувся як громадянин та як особистість.

Denis Kartashev

ПРО ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ ТА РОСІЇ

Як ви вважаєте, чи варто нам принижувати можливості противника і як взагалі ви оцінюєте армію РФ?

Принижувати армію ворога дуже зручно і навіть необхідно з метою пропаганди та інформаційної війни. Але всі повинні пам’ятати, що росіяни мають достатньо професійних і досвідчених підрозділів, які створюють нам серйозні проблеми.

Так, з одного боку, вони нас просто закидають м’ясом, навіть трупи своїх солдатів не забирають. Але говорити про те, що вони не вміють воювати, не варто. Мобілізовані – так, найчастіше, це тупо «м’ясо», але росіяни мають сильні і боєздатні частини, які пройшли війни в Сирії, Чечні та Грузії. Те, що вони всі виродки, це факт — без честі та гідності. Але вони мають і непогані сучасні зразки техніки, і стрілецьку зброю. Все ж решта — просто надуті щоки.

З нашого ж боку, багато талановитих командирів, які виявили свої найкращі якості під час війни, справжніх професіоналів. Думаю, на нашому континенті сьогодні ні в кого немає таких збройних сил, як в Україні, тому що набутий нами досвід, хай навіть таким важким шляхом, безцінний. Про це ще писатимуть книги, і наша тактика увійде до підручників.

Війна змінила ваше ставлення до життя, людей, бізнесу чи політики?

Моє ставлення змінилося лише до певних людей, які переконували мене впродовж довгих років, що вони – патріоти, але у складний момент показали себе по-іншому. Змінилося ставлення до деяких політиків – злетіли останні маски.

Іноді просто соромно дивитися, як деякі наживаються на чужому горі. Хтось перепродає генератори, гуманітарку – немає жодної порядності та цінностей. Я думаю, що такі гроші щастя не принесуть і розплатяться за це вони здоров’ям близьких. Такої війни, що її відчула майже кожна сім’я в Україні, не було 70 років. І ті, хто на цьому наживається, просто злочинці. Їх обов’язково притягнуть до кримінальної відповідальності. Я в цьому впевнений.

На щастя, в країні є багато порядних людей, бізнесменів, волонтерів, які підтримують армію і при цьому не кричать про свою допомогу на кожному розі. Мовчки допомагають, роблять все для того, щоб наблизити нашу перемогу. А вона – обов’язково буде!

Джерело – Олена Овчиннікова для ElitExpert

Фото з особистого архіву Дениса Карташева

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO