Теги Posts tagged with "#война"

#война

Сьогодні я натрапив на дуже сильний вірш про солдата, який мене вразив!Вирішив покласти його на інструментальну музику від Олега Аджикаєва (Олег Джем), яка дуже довго чекала саме на цей вірш! Одразу записав! Слухайте уважно! Хай живе Україна! Любіть родину та життя!

Читайте також : “Почему теперь мы ненавидим русских”, – пост украинки во всех соцсетях бьет рейтинги.

ПІСНЯ СОЛДАТА, ЯКИЙ НЕ ВЕРНУВСЯ З БОЮ…
Не звикай до мене! Я не буду вічно,
Лиш тебе напою мов жива вода.
Та сьогодні смерті я дивлюсь у вічі,
Аби на Вкраїну не прийшла біда.

Не звикай до мене! Я – твоя лиш мрія,
Кулею у серці пролечу наскрізь,
У холодні ночі я тебе зігрію,
Буду твоїм сонцем сяяти вгорі.

Не звикай до мене! Я – всього лиш вітер,
Що багаття вражі у степу гасив,
Та, як засумуєш – слізки твої витру,
Сизокрилим птахом ммм прилечу у сни.

Не звикай до мене! Я – всього лиш птаха,
Що за небокраєм спалахом зника.
Та, як раптом, Синку, стрінешся зі страхом –
Я безмовно мовлю: ” Ось моя рука!”.

Не звикай до мене! Хоч я й буду вічно –
пРоменем із неба, в музиці дощів.
Запали, Рідненький, на могилці свічку
І залиш для Татка місце у душі…
(Наталія Крісман)

Пише на своїй сторінці у Фейсбуці Роман Полонський

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

 Лена, медсестра 93-й бригады, ушла в АТО из семьи второй. Первой на войну уехал муж, офицер той же бригады. В посёлке Днепропетровской области осталась мама Лены и две дочери, семи и двадцати лет. Квартиру в Днепре Лена с мужем решили покупать тогда же, перед самым отъездом на войну.
Продали, что было ценного, влезли в долги по родственникам, на остаток суммы взяли кредит в банке.
Вдруг убьют, а так хоть что-то останется дочерям.
Тогда же старшая дочь переехала в Днепр и устроилась работать оператором колцентра в крупную транспортную компанию с офисом в центре города. В первый отпуск Лена приехала домой через месяца четыре. На кухне новой квартиры, кое-как обставленной и не уютной, пила с дочкой чай и рассказывала про войну, про раненых бойцов, про убитых, собранных в небольшие кульки, про жизнь на передовой.
На общем собрании транспортной компании дочь выступила через несколько дней. – На войне гибнут наши ребята, украинцы, – сказала она срывающимся голосом. – А мы обслуживаем грузы в Крым и в Донецк. Разве деньги важнее человеческой жизни? На неё зашумели. Женщины из колцентра кричали, что у них дети, их надо кормить, а у этой сопли ни рода, ни племени, а туда же, учить лезет. – Я вам всем заявляю, что не стану обслуживать ни один заказ в Крым или на Восток страны, – зло пообещала она собранию.
Ей урезали зарплату. И задвинули принимать звонки по какой-то бесперспективной области Украины. Не знаю, по какой именно. Так она ещё потеряла деньги и с процентов от сделок. Уволить не рискнули, все таки родители в АТО. Она думала увольняться. Плакала и жалела себя.
А потом решила – вот он, мой фронт, моя война обычной двадцатилетней девчонки. Она взялась сама обзванивать клиентов. Она билась за каждого заказчика.
Через два месяца директор компании собрал очередное совещание коллектива. – У нас есть молодая сотрудница колцентра, которая вступила в конфликт с коллективом, – сказал он. – За это её общим решением поставили на бесперспективную область. Я проанализировал показатели. Сейчас эта область в нашей компании единственная, которая демонстрирует положительную динамику прироста клиентов и оборота. Я согласен, мы плохо работаем с потенциалом Украины и держимся за старых клиентов.
Сегодня я подписал два приказа.
О прекращении работы с Крымом и Востоком страны.
И второй – о назначении двадцатилетней работницы начальником колцентра. Эту реальную историю на днях моей жене рассказала Лена, медсестра 93-й бригады, о своей дочери, у которой своя война, свой фронт обычной двадцатилетней девчонки.
Павел Паштет БЕЛЯНСКИЙ

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Мы слезли с крыши, на которой успели сделать буквально пару выстрелов. Нас заметили и начали накрывать из РПГ, осколки барабанили по всей крыше, а потому мы решили оттуда убираться.

Напоследок Саня лишил меня остатков слуха, выпустив в сторону сепаров муху. Спустившись, мы укрылись за бетонным забором, через который периодически перестреливались с засевшими на другой стороне улицы носителями георгиевских лент.

Тут же был разведен небольшой костер, на котором подогрелась пища. Лермонтов рассказывал, что свинтил со своего АКСУ пламегаситель потому, что толку с него все равно нет, а без него ствол выглядит гораздо солидней, и что каска его – целая реликвия времен Вьетнама. Были еще какие-то разговоры, все это сопровождалось хлопками подствольников и трескатней пулеметов.

Кто-то угостил меня вкусным печеньем. Мангуст суетясь обматывал выстрелы для РПГ скотчем, насыпая в него гвоздей и шурупов. Чуть правее ребята Яцика с бэхами 93-й бригады “утюжили” сепарский блокпост, который мы возьмем через неделю, но нам это уже толком не поможет. Рации сообщали про убитых и раненных и про то, что все покатилось к чертям.

Всю эту картину (далеко не полно мною описанную) возглавлял стоявший рядом УАЗ-Бобик с установленным на нем АГС, за рулем которого сидел Бугор. Он представлял из себя совершенно великолепную картину монументального спокойствия. Я уверен, что даже ядерный взрыв не возмутил бы его сознание.

Когда Лермонтов решил, что тут слишком скучно (!!!), они поехали в самую задницу Кракена, а на лице Бугра не двинулся даже мускул: тут как за хлебом всего пара кварталов. Следующий раз мы пересеклись на выходе из Иловайска, где он, оглохший от выстрелов из РПГ, был точно также спокоен, несмотря на сотни погибших и на два спаленных его командой русских танка. Наша Родина, столь скупая на почести, отметила Бугра орденами Богдана Хмельницкого и За мужество. На прошлой неделе под Марьинкой он подорвался на мине. Врачи спасли его руку, но ампутировали обе ноги. Война продолжает забирать жизнь и здоровье лучших. Но он поправится и встанет на ноги, хоть уже и железные. С ним будет все хорошо, такие мужики неМы слезли с крыши, на которой успели сделать буквально пару выстрелов. Нас заметили и начали накрывать из РПГ, осколки барабанили по всей крыше, а потому мы решили оттуда убираться.

Читайте також : “Почему теперь мы ненавидим русских”, – пост украинки во всех соцсетях бьет рейтинги.

Напоследок Саня лишил меня остатков слуха, выпустив в сторону сепаров муху. Спустившись, мы укрылись за бетонным забором, через который периодически перестреливались с засевшими на другой стороне улицы носителями георгиевских лент. Тут же был разведен небольшой костер, на котором подогрелась пища. Лермонтов рассказывал, что свинтил со своего АКСУ пламегаситель потому, что толку с него все равно нет, а без него ствол выглядит гораздо солидней, и что каска его – целая реликвия времен Вьетнама. Были еще какие-то разговоры, все это сопровождалось хлопками подствольников и трескатней пулеметов. Кто-то угостил меня вкусным печеньем. Мангуст суетясь обматывал выстрелы для РПГ скотчем, насыпая в него гвоздей и шурупов. Чуть правее ребята Яцика с бэхами 93-й бригады “утюжили” сепарский блокпост, который мы возьмем через неделю, но нам это уже толком не поможет. Рации сообщали про убитых и раненных и про то, что все покатилось к чертям. Всю эту картину (далеко не полно мною описанную) возглавлял стоявший рядом УАЗ-Бобик с установленным на нем АГС, за рулем которого сидел Бугор. Он представлял из себя совершенно великолепную картину монументального спокойствия.

Я уверен, что даже ядерный взрыв не возмутил бы его сознание.

 

Когда Лермонтов решил, что тут слишком скучно (!!!), они поехали в самую задницу Кракена, а на лице Бугра не двинулся даже мускул: тут как за хлебом всего пара кварталов. Следующий раз мы пересеклись на выходе из Иловайска, где он, оглохший от выстрелов из РПГ, был точно также спокоен, несмотря на сотни погибших и на два спаленных его командой русских танка. Наша Родина, столь скупая на почести, отметила Бугра орденами Богдана Хмельницкого и За мужество. На прошлой неделе под Марьинкой он подорвался на мине. Врачи спасли его руку, но ампутировали обе ноги. Война продолжает забирать жизнь и здоровье лучших. Но он поправится и встанет на ноги, хоть уже и железные. С ним будет все хорошо, такие мужики не гнутся. Давайте просто поможем его жене. 4149497814685568 Горбенко Ольга Павлiвна.
Тут еще сюжет о нем на ТСН:
http://tsn.ua/ato/boyec-donbasu-bez-nig-i-yogo-likar-ryativnik-lezhat-v-odniy-reanimaciyi-676622.html гнутся. Давайте просто поможем его жене. 4149497814685568 Горбенко Ольга Павлiвна.
Тут еще сюжет о нем на ТСН:
http://tsn.ua/ato/boyec-donbasu-bez-nig-i-yogo-likar-ryativnik-lezhat-v-odniy-reanimaciyi-676622.html

Артем Хорунжий

Читайте также : Открытое обращение чеченцев к побратимам из Украины!

Читайте также : России больше нет. Ее убила аннексия Крыма и похоронила война на Донбассе

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

У мережі всього одним словом на могильній табличці бойовика показана суть сепаратизму в Донбасі, захопленому терористами.
У Facebook співтоваристві Nova Gorlivka з’явилося фото могили загиблого в боях сепаратиста. Померлий ополченець – Сотніков Роман Олександрович, йому було 25 років. Молодик загинув в Зайцеве Донецької області.

Користувачі у коментарях під фото пишуть, що рано чи пізно такі безликі таблички з’являться на могилах всіх тих, хто зазивав “русскій мір” в Донбас і воював на боці терористів “ДНР” та “ЛНР”.

Все, що залишилося сьогодні від чоловіка, – лише похоронна табличка, на якій вказано ім’я сепаратиста, який виступав на стороні “русского мира”. Що характерно, бойовик був похований не своїми “однополчанами”, напис на його табличці написана українською мовою.

“Весь” глибокий “сенс сепаратизму в одному фото …”, – сказано в повідомленні в соцмережі.

“Хрест як для собаки”, – коментують користувачі.

Читайте також : “Почему теперь мы ненавидим русских”, – пост украинки во всех соцсетях бьет рейтинги.

Читайте также : Открытое обращение чеченцев к побратимам из Украины!

Читайте также : России больше нет. Ее убила аннексия Крыма и похоронила война на Донбассе

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

У нас снова потери, четыре дня назад погибли Повар и Ваха…

В обед укропы начали обстреливать наши позиции, где-то в огороде у них засел пулеметчик и очень сильно мешал. Ваха в одного полез давить этого пулемётчика, в огороде он ввязался в бой, во время короткого затишья позвонил, сказал что ранен, точное свое местоположение назвать не смог, сказал лишь, что видит дом на нашем перекрестке. Поваренок полез искать его.

Оказавшись на открытом месте, он попал под шквальный огонь, получил осколочное ранение в шею, погиб на месте. При попытке его вытащить, еще четверо получили ранения, самый тяжелый оказался Серый, ему пуля зашла под лопатку. Бой тем временем шел полным ходом, огонь был настолько плотным, что вытащить Витальку не было никакой возможности. Начали заниматься поисками Вахи, облазили все, ни его, ни его следов не нашли.

У Вахи была с собой граната, но взрыв никто не слышал, решили, что скорей всего он попал в плен. Пробовали дозвониться ему, гудки шли, но трубку никто не поднимал. Поваренка пытались вытащить два дня, но укропы не подпускали к нему, сразу открывали огонь. Вчерашней ночью, когда вновь предприняли попытку забрать его, тела на месте уже не было…

Самое подлое то, что наше пидорастическое командование ничего не пыталось сделать, кроме как прикрыть свою жопу. Два дня они вызывали на ковер Магадана, сношали за двухсотых и прочее. В итоге эти суки уволили Витальку задним числом, за сутки до гибели. Как выяснилось, по документам наша рота находится на полигоне, а не на Зайцево, боевых потерь у нас нет и быть не может. Вчера Витальку все же вытащили через ОБСЕ, присутствовало только бригадное и донецкое начальство, комбат со спокойным видом разгуливал по штабу, Пух тоже не удосужился приехать, у него учеба, за парней бился вечно крайний Магадан.

Вчера же выяснилось, что Ваха тоже погиб, укропы заявили, что тело отдадут только через этих прихвостней из ОБСЕ. Теперь интересно, пройдет ли Ваха по боевым потерям или его тоже уволят “вчера”. Мы дружно смеёмся над укропами, когда они пытаются скрыть свои потери, однако наше командование ничем не лучше. Хочется спросить, есть ли у них совесть перед погибшими и их родными и хоть какое-то понятие чести?

Читайте також : “Почему теперь мы ненавидим русских”, – пост украинки во всех соцсетях бьет рейтинги.

Это не офицеры, это продажные шкуры, все, что они делают, это зарабатывают деньги на нашей крови и наших жизнях. С этого момента я больше не имею желания оставаться в этой Дырявой народной республике. Эти мрази осквернили символ Новороссии, которую мы защищали, предали народ, благодаря которому они оказались у верхушки власти, запятнали память погибших ребят.

У этих мразей единственная ценность это деньги и достаток, ради которого они идут по трупам своих граждан. Я горжусь тем, что был здесь, защищал свой народ, был с вами и одним из вас, но больше для меня Новороссии не существует, она утонула в грязи и коррупции, мы воевали за свой народ, но оказались марионетками в руках кукловодов.

Читайте также : Украинская армия втихаря от штабов громит русских окупантов.

Скажу одно, эти бл…дские полководцы рубят под собой сваю, с каждым днем все больше, из всего произошедшего вторая рота сделала соответствующие выводы.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Данный лозунг особенно популярен в странах, где живут в дерьме. “Мы рождены для войны!”
Нет ребят. Вы рождены, чтобы жить в дерьме. А воевать вам хочется потому, что не хочется жить в дерьме. Но иного способа из него выбраться вы не знаете. Точнее, вам так внушили, что только через войну можно выбраться из дерьма. Но, тут поспешу вас огорчить. Любая война приведет вас в еще большую кучу дерьма. Что холодная, что горячая, что гибридная. Любая.
Я это ответственно заявляю. Я знаю эти фразы и лозунги. Я в них вырос. С самого детства меня начали готовить к войне. Октябрята, пионеры, комсомольцы. Боевое крыло партии. Партии, которая идет “верным курсом”. Вспомните, с чего начинается клятва пионера. Вспомнили? Я её помню наизусть: – Пионер! К борьбе за дело Ленинской Коммунистической Партии Советского Союза, будь готов! – Всегда готов! Отвечали пионеры и вскидывали кривую зигу. И так поколение за поколением. Жития в дерьме, но с полной боевой готовностью.
Укомплектованные по нормативам. Сдавшие нормы ГТО и прошедшие курс политической подготовки. Для детишек – боевая игра “Зарница”. Из года в год. Не было у нас детей. Были – будущие солдаты. Не было у нас женщин. Были – матери солдат. Не было у нас девочек. Были будущие медсестры. Но. Ребят. Никто не будет с вами воевать. Не тот век нынче. В Европе ценят человеческую жизнь. Никого на вас не погонят с автоматами наперевес. Не пойдут танки, не побежит на вас пехота, не полетят летчики-камикадзе. Ничего такого не будет. Здесь это нахрен никому не надо. Здесь никто не рожден для войны. Здесь, за последние 70 лет научились жить мирно. И проблемы решать мирно. Вас просто усыпят, как безнадежно больного. Перекроют искусственную вентиляцию легких и привет. Вы живете на газу. 80% вашего экспорта в Европу – это газ. Я не шучу. Гугл в помощь. Так вот.
Просто вентиль вам прикрутят и всего делов. Остальное уже почти сделано. Вас исключили практически из всех мировых финансовых потоков и займов. Вам перестали поставлять современное оборудование “двойного назначения”. Еще чуть-чуть и пускать вас будут только после проверки на детекторе лжи. Вас тупо изолируют. Как чумного, которому место в отдельной палате. Потому, что вы, как и совок – больны. Больны войной, расизмом, нетерпимостью. И развалитесь вы как и совок. Без единого выстрела. Просто мир терпелив. Он терпеливо ждет. Он терпеливо ждал при совке и теперь подождет.
Подождет, пока вам не надоест копошиться в собственном дерьме. Пока до вас опять не дойдет, что из дерьма воюя не вылезают. Пока вы сами не поймете, что Искандерами сыт не будешь, а лозунгами дворы не подметешь.
Пока вы – потомки Шариковых не возьметесь за свою основную задачу, выгребать дерьмо из собственных (вами же засраных) дворов. Вот для этого вы рождены. Запомните раз и навсегда. Для этого рожден любой народ любой страны. Разгребать собственное дерьмо. А не для войны. А будете продолжать, сидя в дерьме грозить миру – канете в лета, как СССР. З.Ы. Если вы хотите подарить миру “Русский мир”, приведите в порядок домик Канта в Калининграде.
И скажите: “Вот. При нас домик великого философа стал лучше, чем был при немцах”. И такой порядок нам нравится. И такое мы хотим всему миру. Может после этого на ваш “мир” обратят внимание как на мир? http://m-ezhoff.livejournal.com/14463.html

Читайте також : Украинская армия втихаря от штабов громит русских окупантов.

Читайте також : У нас є дві України.

 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

МОЛИТВА
Для себе я нічого не прошу
Й нічого не проситиму від нині,
Якщо, для мене милість Ти беріг,
Віддай її, Ти , Боже, Україні!
Якщо моїй стривоженій душі,
Ти приберіг краплиночку спокою,
Віддай його, туди, на рубежі,
Солдатам дай, спочинуть хай від бою…
І біль отих, що зранені в бою,
І я, віднині, хай терпіти мушу,
Коли у тілі в них нестерпний біль,
Зігрій любов,ю, Господи, їх душу…
Навіть, якщо, аж до останніх днів,
Я без любові житиму від нині,
Усю любов, яку мені беріг,
Віддай, до краплі, Боже, Україні.


Лідія Яр

Фото талановитої фотокореспондента Анни Чапали м.Полтава. Зустріч з війни бійців 8 Полтавської автомобільної сан.мед роти.

Читайте також : Украинская армия втихаря от штабов громит русских окупантов.

Читайте також : У нас є дві України.

 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Уверен, что многие знают… Это не тогда, когда тебя бросила девочка, и не тогда, когда вы случайно форматнули флешку с музыкой и классными фотками… Безнадега это когда выбегаешь в шлепках из дома, что бы добежать до укрытия, а горячая пыль от только что разорвавшейся мины врезается сотнями игл в лицо! Безнадега, это когда сидишь в сыром окопе в ожидании, что наши минометы погасят огонь противника, и не можешь дождаться… Безнадега, это когда ты понимаешь, что мозг воспринимает разрывы вокруг как норму, но ты слышишь бешеное биение сердца от плотно затянутого броника!
Безнадега периодически звучит в радейке, в то время как вас кроют уже 3-й час подряд разные калибры, а с той стороны провода говорят про мифический “режим тишины”!

И вера в то, что все будет хорошо угасает с каждым днем!

Джим Рейнор.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Про «розстрільні трійки» й заборонні закони

Від тих, хто ностальгує за Радянським Союзом, зрозумілої відповіді на запитання про те, що їх туди тягне, не дочекаєшся. Для багатьох це ностальгія за дитинством, за молодістю – однокласники, однокурсники, випускний, перший поцілунок, перша дитина – звичайна фізіологія. Ідеологічних прихильників набагато менше – у багатьох у сім’ях були проблеми – кого заарештували й посадили, кого розстріляли, кого заслали.

Країна була закритою і кримінальною, КПРС намагалася бути «рішалою», застосовуючи владу тільки тоді, коли йшлося про посягання на саму владу. Ось тоді, як говорили в СРСР, застосовувалася сила «за всією суворістю закону», хоча закону як такого й не було, було бажання будь-що зберегти владу. І на запитання, чому всі жили «дружно», не треба шукати відповіді.

 

Відповідь дуже проста – у в’язниці рідко сваряться, всі в однаковому становищі. Є тільки наглядач зони, який регулює конфлікти. До речі, у в’язниці немає міжнаціональних конфліктів, саме з тієї ж причини – там усі рівні, різниця тільки в тому, що хтось у такому положенні роки два-три, хтось – років на десять, а хтось і довічно. Радянські вожді вважали, що вони теж будуть «довічно» правити. Ще й мали намір поширити «світову пожежу» якнайдалі і якнайбільше. Звідси й відомий вислів «СРСР – в’язниця для народів». За радянських часів пропаганда, яка звикла все звалювати на царів, замінила «Росія – в’язниця для народів» на «Царизм – в’язниця для народів».

 

Із серпня 1976 року, в ніч на середу, в центрі Ленінграда, на стіні Петропавлівської фортеці з’являється напис величезними буквами, видними здалеку: «Ви розпинаєте свободу, але душа людини не знає кайданів!». Напис не єдиний – в інших місцях Ленінграда чимало інших великих написів на стінах будівель: «Геть партійну буржуазію!», «Партія – ворог народу», «СРСР – в’язниця для народів», «Свободу політв’язням!» та інші більш-менш неприємні для комуністів слова. Ленінградські чекісти почали прочісування «гнилої інтелігенції» і через місяць 13 вересня заарештовують художників Юлія Рибакова і Олега Волкова. На допитах вони зізнаються, що і квітневі трамвайні написи, і серпневі настінні – справа їхніх рук, причому, кожен повністю бере провину на себе.

 

Насправді, твердження про «в’язницю для народів» належить не ленінградським дисидентам, а французькому аристократу Астольфу де Кюстіну, який відвідав Російську імперію 1839 року на запрошення імператора Миколи I, а потім написав книгу «Росія в 1839 році». Ось дві цитати: «…Хоч неосяжна ця імперія, вона не що інше, як в’язниця, ключ від якої зберігається в імператора…», «…Тепер для мене немає більше сумнівів і коливань, я склав собі судження про імператора Миколу. Це людина з характером і волею – інакше він не міг би стати тюремщиком однієї третини земної кулі, – але йому абсолютно чужа великодушність…». Як би не старалися радянські й сучасні російські пропагандисти спростовувати очевидне, у виразі «СРСР – в’язниця для народів» є конкретна дата і причина. 8 червня 1934 року ВЦВК СРСР ухвалив закон про суворе покарання, аж до смертної кари, за спробу втечі з країни.

 

Так виглядав один із пунктів статті 58 КК РРФСР (у редакції 1927 року й поправки 1934 року): «Зрада Батьківщині, тобто дії, вчинені громадянами Союзу РСР на шкоду військовій могутності Союзу РСР, його державній незалежності чи недоторканності його території, як-то: шпигунство, видача військової чи державної таємниці, перехід на бік ворога, втеча чи переліт за кордон, караються вищою мірою кримінального покарання – розстрілом із конфіскацією всього майна, а при пом’якшувальних обставинах – позбавленням волі на період 10 років із конфіскацією всього майна». Стаття насправді велика, з 14 пунктів – на всі випадки невдалого життя, радянська влада могла посадити за все, так само, як і звинуватити в усіх гріхах, до яких людина не мала жодного стосунку.​

 

Процесів було багато, влада лякала населення, називаючи обраних «злочинцями» – шпигунами, змовниками, диверсантами й іншими словами, які мали викликати обурення радянських людей. Недавніх соратників Сталін і його оточення спокійно звинувачували, заарештовували, судили й розстрілювали, називаючи «ворогами народів». Найбільше звинувачували в тому, що «виявлені вороги» – шпигуни, диверсанти, шкідники й терористи. У 1930-х роках у СРСР був культ внутрішнього ворога, коли письменники, поети, художники й інші майстри культури, депутати й радянські чиновники змагались у тому, щоб придумати образливе визначення.

Максим Горький, тоді один із найбільш наближених до Кремля, написав таке: «Але зрадник – це настільки своєрідне огидне створіння природи класової держави, що не можна порівняти зрадника ні з ким і ні з чим. Я думаю, що навіть тифозну вошу порівняння зі зрадником образило б». Горькому пощастило – він був улюбленцем обох вождів, а коли помер, то Сталін особисто ніс урну з його прахом до Кремлівської стіни. Всі знають Горького як яскравого письменника, автора соціальних романів і прозорливих оповідань із переписаних легенд. Його підтримка радянської влади була неоціненна, коли він повернувся з добровільного заслання з Італії і став засновником радянської пропагандистської літератури, що виховала величезну кількість бездарних поетів і письменників, які створювали твори на славу Леніна, Сталіна й рідної комуністичної партії. Ще в Італії Горький написав статтю, одночасно опубліковану 15 листопада 1930 року в «Правді» й «Ізвєстіях»: «Проти нас усе, що віджило свої терміни, відведені йому історією; і це дає нам право вважати себе все ще в стані громадянської війни.

 

Звідси випливає природний висновок: якщо ворог не здається, – його знищують». 1932 року Горький остаточно повернувся з еміграції – свіженький, засмаглий, підгодований італійської їжею, туди – до Радянської Росії, в якій набирав обертів маховик репресій. Був би Горький насправді тим, за кого його приймали, гуманітарієм і мислителем, то він би жахнувся масштабом репресій. Але він написав те, що думав, він вирішив стати поруч зі Сталіним, підтримати репресії, знищення залишків російської культури, виховати з них пропагандистів. Потім у 1950-х роках з’явилися справжні шпигуни – з офіцерів радянської розвідки, які вирішили звільниться від радянської дійсності – Петро Попов, Олег Пеньковський, Леонід Полещук, Володимир Вєтров, Володимир Пігузов, Адольф Толкачов.

 

Їх не призначала «шпигунами» радянська влада, як у 30-х роках, вони пішли самі. Про них більше написано, тому що вони насправді були розвідниками й насправді зрадили радянську владу, маючи на те свої моральні міркування.​ Зараз у Росії Горького замінює Олександр Проханов, один із основоположників нової літератури ненависті, загартований за радянських часів прославлянням не однієї радянської війни. Традиції літературної пропаганди зберігаються, міцніють і розвиваються, залежно від потреб Кремля, а точніше – чекістського угруповання, яке вважає себе тією самою владою, яку задумав створити колись Сталін. Багато що з того, що витворяє зараз російська пропаганда, прокуратура, МВС, Державна дума і президент, нагадує сталінські часи. Населення із задоволенням ностальгує й бере участь у державному шоу «Зробимо Росію сильною», хоча насправді сильною вона, як і СРСР, може бути тільки масштабом репресій, але не економікою. У радянській ідеології важливішою була не економіка, а приниження людей і страх, який вони мали відчувати перед владою – як ув’язнений перед вертухаями.

Читайте также : Открытое обращение чеченцев к побратимам из Украины!

Прочитайте свідчення В.А Діасамідзе, студента геологорозвідувального інституту, допитаного НКВД 1 квітня 1938 року: «Діасамідзе зізнався в тому, що він є учасником контрреволюційної терористичної групи, в яку був завербований Егановою, студенткою інституту народного господарства (чоловік Еганової заарештований органами НКВС). Група організувалась у жовтні 1937 року переважно з родичів репресованих. Учасники групи систематично влаштовували нелегальні зборища на квартирі Еганової чи Канделакі Аркадія. На цих збіговиськах учасники групи вели контрреволюційні розмови, висловлювали озлоблення проти ВКП (б) і радянського уряду й терористичні настрої». Діасамідзе Володимир Олександрович був розстріляний 21 квітня 1938 року через двадцять днів після допиту, реабілітований 12 травня 1956 року. Він один із мільйонів, хто випадково потрапив під каток репресій – владі вигадати звинувачення не становило жодних проблем.

Розстріляти було ще легше.

Ні, зараз не розстрілюють за рішенням «трійки», але як їм, нинішнім господарям Росії хочеться, гладким ожирілим чиновникам у МВС і прокуратурі, депутатам у Держдумі, які майже кожного дня придумують законопроекти із заборонами. Іноді здається, що вони в якийсь момент розгубляться й заборонять самих себе. Але поки вони із задоволенням забороняють, так ніби компенсують неможливість масових розстрілів, як при Сталіні, і мільйонів засланців в сибірські ГУЛАГи. Без сумніву, була б у них можливість і не було би банківських рахунків у Європі й офшорів у затишних куточках планети, жили б вони розкошуючи за «залізною завісою» і строчили б свої численні заборонні закони. Не сумнівайтеся, Росія, як і раніше, – в’язниця для народів. Олег Панфілов – професор Державного університету Ілії (Грузія)

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Мать убитого на востоке Украины военнослужащего Вооруженных сил России Сергея Андриянова отказалась молчать и показала документы о гибели сына в Украине.

Представители армии РФ предлагали ей около 1600 долларов, за то, чтобы она забыла о существовании своего сына, об этом она рассказала в репортаже Vice News.

Согласно документам, ее сын погиб в “месте временной дислокации подразделения армии”, при этом, в справке по доставке тела говорится “Только для провоза через границу”.

Таким образом, в соответствии с документами, Андриянов погиб не на территории России, а место временной дислокации находится в Украине. “Мы звонили в часть сына, офицер сказал: “Что вы хотите?

Я могу дать вам 100 тысяч рублей, хватит вам на водку и помянуть”.

Читайте також : У нас є дві України.

Как будто мы только и делаем, что пьем и больше нам ничего не надо”, – пожаловалась мать убитого солдата. По ее словам, на похоронах сына была гробовая тишина, а его сослуживцы отказались рассказывать при каких обстоятельствах погиб Сергей сославшись на государственную тайну.

Напомним, что за минувшие сутки в результате противостояния с боевиками на Донбассе нет погибших среди украинских военнослужащих, восемь бойцов получили ранения. Как информировал iPress.ua 28 мая президент России Владимир Путин отнес к государственной тайне информацию Министерства обороны Российской Федерации о потерях во время проведения спецопераций в мирное время, подписав соответствующий указ.

Читайте також : Украинская армия втихаря от штабов громит русских окупантов.

 

В докладе вашингтонского аналитического центра Atlantic Council “Прячущиеся на виду: война Путина на Украине” приводятся подробные геолокализованные доказательства участия российской армии в конфликте на востоке Украины.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!