Саміт проведуть 14 червня без участі країн-партнерів Альянсу, в тому числі й України. Про це заявив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, інформує «Інтерфакс-Україна».
У цьому саміті візьмуть участь тільки країни-члени. Головним для нас є змістовне наповнення саміту 14 червня. Тут ми можемо бути впевненими, що тема України буде обов’язково обговорена, — заявив він.
За його словами, члени НАТО, а саме США, Канада, Німеччина, Франція і Польща запевнили, що на саміті тема України буде обов’язково обговорена. Зокрема обговорять питання можливого отримання Києвом Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ).
Можливі рішення саміту, в тому числі щодо України будуть зафіксовані в його спільному підсумковому документі. Робота над таким документом триває. Ми продовжуємо переговори з нашими партнерами, щоб забезпечити врахування інтересів України в підсумковому рішенні Альянсу, — запевнив Жовква.
Заступник глави ОП звернув увагу, що це не перший саміт НАТО без країн-партнерів. Він не виключає, що таке рішення може бути переглянуте й Україна, можливо, все ж зможе взяти участь в саміті.
Про це йдеться у заяві Європейського Союзу, виголошеній під час онлайн-засідання Постійної ради ОБСЄ, передає Укрінформ.
«Ми закликаємо Росію негайно звільнити усіх незаконно затриманих журналістів, включаючи Владислава Єсипенка, а також Османа Аріфмеметова, Марлена Асанова, Ремзі Бекірова, Тимура Ібрагімова, Сервера Мустафаєва, Сейрана Салієва, Амета Сулейманова, Руслана Сулейманова та Рустема Шейхалієва», – йдеться у заяві.
У Євросоюзі також вказали на занепокоєння у зв’язку із постійно триваючими порушеннями прав людини у тимчасово окупованому Криму. «Відзначаючи Всесвітній день свободи преси, ми глибоко шкодуємо з приводу постійних нападів на свободу вираження поглядів та свободу засобів масової інформації на незаконно анексованому Кримському півострові, включаючи закриття мовників», – зазначається у заяві.
Починаючи з 2014 року російська окупаційна влада в Криму обмежила доступ незалежних журналістів на півострів. На тлі придушення професійної журналістики у тимчасово окупованій АРК активно почала розвиватися громадянська журналістика. Втім окупанти за надуманими приводами здійснюють кримінальне переслідування і цих представників незалежної журналістики в Криму.
Единственное решение, которое видит новый заместитель Одесской таможни Пудрик Денис – сделать так же, как и патрульная полиция при своем реформировании. Достаточно одобрения со стороны руководства страны и кадровый состав полностью сменится на молодых и перспективных сотрудников. Дополнительно потребуется только создать хорошие условия для работы и обеспечить их всем необходимым (источник УНН).
“Сейчас таможня Украины не в самом лучшем состоянии и требует срочного обновления. Взятки, сотрудничество таможенников (различные должности) с контрабандистами – это только верхушка айсберга и ее не скрыть, как бы заинтересованные в этом не старались” – со слов Пудрика.
Точное следование примеру патрульной полиции – лучшее решение, которое требует внимания. Именно они стали первыми и последними на данный момент, кто начал работать по-новому.
Пудрик Денис предоставил свою точку зрения на процесс реорганизации таможенной службы – “Только комплексная реорганизация – другого пути не существует. Патрульная полиция является отличным примером как нужно сделать. А требуется не много – сделать зарплаты на достойном уровне (думаю, 25-30 тысяч гривен будет достаточно). Уже через один год старая таможня Украины (ее система) прекратит существование. При этом, занимать управляющие должности должны опытные люди, которые будут контролировать и обучать молодых сотрудников” – добавил Пудрик.
Со слов нового замначальника Одесской таможни, только такой подход к делу способен кардинально изменить ситуацию с таможенной системой.
“Решить вопрос со взятками – первостепенная задача. Чтобы у молодого не было желаний (ни под каким предлогом) лихоимствовать, достаточно просто сделать высокие зарплаты. После этого сразу вопрос о взятках отпадает автоматически. Отмечу, что это только начало реформы, к остальному подбираться нужно постепенно” – сказал Пудрик Денис.
“Что нужно сделать, чтобы молодые не брали взятки? Даже под предлогом приказа? – все просто. Достаточно сделать хорошую зарплату (25-30 тысяч гривен, а не 6-7 тысяч) и молодежь даже думать не будет о взятке. И это только начало реформы. Каждый сотрудник должен чувствовать защиту государства и системы, а не пытаться заработать лишние пару сотен гривен на “левых” декларациях. Приходится признать, что очень стыдно за людей и систему, породившую все это” – добавил Пудрик.
За два месяца работы Пудрика Дениса на посту главы Одесской таможни, в бюджет государства были зафиксированы высочайшие поступления за два последних года. Эти данные сам Пудрик Денис огласил в “РБК-Украины” после того, как был уволен со своей должности. При бывшем руководителе таможня Украины значительно увеличила объём поступаемых денежных средств и повысила свою эффективность.
Увольнение произошло 21 октября. Бывший руководитель открыто заявляет о том, что за столь небольшое время службы ему удалось достичь отличного результата. Именно после увольнения с должности Пудрик Денис начал открыто общаться с прессой и говорить о своих заслугах.
Августовские показатели поступлений денежных средств от таможни достигли 3,7 млрд гривен. Это на 1,1 млрд больше, чем в этом же месяце прошлого года. Данная сумма стала самой большой за 2020 год. В сентябре показатель платежей таможни достиг отметки в 3,8 млрд. Сумма за третий квартал 2020 года выросла на 2,5 млрд гривен по сравнению с тем же периодом за 2019 год.
По предварительным данным за октябрь, ожидаемая сумма таможенных платежей составляет около 3,8 млрд гривен.
Сам Пудрик Денис о своём увольнении не сожалеет. Бывший глава таможни Украины рассчитывает на то, что на все вопросы касательно этого дела найдутся ответы. В данный момент Пудрик занимает пост заместителя главы Одесской таможни. Напомним, что в 2015 году Пудрик также был отстранен с поста руководителя Кировоградской таможни. Он был восстановлен в марте 2020 года. В 2019 году Денис был исполнял обязанности проректора Национальной академии фискальной службы.
22 октября на пост главы Государственной таможенной службы был поставлен Евгений Ентис, заменивший Андрея Павловского. За 2020 год это четвертая замена, произведенная на этой должности.
Политический эксперт Константин Бонадренко отметил, что назначение данного человека на пост руководителя Одесской таможни является огромным минусом для контрабандистов.
Ситуация получилась достаточно неоднозначная и требует более пристального рассмотрения. Множество жителей Одессы и представителей СМИ недовольны увольнением Дениса Пудрика и требуют более подробного разъяснения ситуации. В настоящее время имеется большое количество факторов, которые говорят о том, что Пудрик Денис являлся одним из лучших руководителей таможни за последние несколько лет работы службы.
Президент України Володимир Зеленський подякував лідерам Польщі, Естонії, Латвії та Литви за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України.
Про це він сказав у вступному слові під час дискусії глав п’яти держав щодо майбутнього європейської політики, повідомляє кореспондент Укрінформ.
“Я хочу подякувати. Зараз приділялося багато уваги Україні, і постійно партнери підтримують Україну, нашу територіальну цілісність, наш суверенітет. Я вам всім вдячний. Сьогодні це дуже важливо, коли анексована частина української території, наш півострів Крим, і коли у нас іде війна на сході. Це і є війна в Європі. Тут дуже важливо, щоб ми були разом”, – наголосив Зеленський.
Він також погодився з Президентом Польщі Анджеєм Дудою, який сказав, що ми всі прагнемо жити в демократичному суспільстві.
“Я думаю, що в нас одне й те саме прагнення і погляд, але різний досвід. Дійсно, в України зовсім інший досвід. Ми багато-багато років, десятиріч виборюємо свою незалежність. І сьогодні те ж саме відбувається на сході нашої країни – ми знову виборюємо свою незалежність”, – сказав Зеленський.
Він підкреслив, що війна на сході України – це війна за незалежність.
“Але стільки сторіч українці це робили! Я впевнений, що незалежність цього разу ніхто не віддасть завдяки нашій з вами міцності”, – підкреслив глава держави.
Кабінет Міністрів призначив нового голову правління НАК “Нафтогаз України”. Про це повідомляється на сайті Уряду.
Нагадаємо, голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв звільнений зі своєї посади. Він очолював держкомпанію протягом семи років-з березня 2014 року.
Також, Верховна рада розгляне призначення Германа Галущенка главою Міністерства енергетики.
Раніше очолити Міненерго хотів Юрій Вітренко. Він був призначений виконувати обов’язки міністра 22 грудня 2020 року. Однак Рада провалила голосування щодо його призначення. Пізніше ВР прийняла закон, який істотно розширив повноваження в.о. міністра.
С приходом к власти в США Джозефа Байдена наш заокеанский партнер активно взялся укреплять свои позиции на международной арене. Украина же в современном геополитическом пространстве является стратегически важным государством, особенно на фоне постоянного противостояния между Соединенными Штатами Америки и Российской Федерацией. Наша страна является своеобразным блок-постом, последним рубежом который стоит на пути России в воплощении своих планов: от захватнических – по экономические. Все это прекрасно понимают даже школьники.
Отстоять Украину в войне с агрессором, это не единственная задача стоящая перед международным сообществом и нашими стратегическими партнерами. Важно также укрепить политическую и социально-экономическую ситуацию, о чем, как мы понимаем, и это давно не секрет – работают в частности в США. Санкции против Деркача, Дубинского, расследование против Коломойского, и так далее – это лишь капля в море в борьбе за Украину. Главная задача – очистить наше государство от коррупционеров и от недобросовестных политиков, которые на протяжении длительного времени разворовывают государственный бюджет, а главное – в любой момент готовы перейти на сторону противника, агрессора и захватчика, которым является Российская Федерация.
В последнее время за океаном активно и практически открыто уже ведутся разговоры о расследование против Юлии Владимировны Тимошенко. Эта информация каждый раз больше вытекает поверхность, хотя ее стараются скрывать за “семью печатями”. Расследование против Тимошенко, а именно активная его фаза ведется в течение последних нескольких месяцев.
Юлия Тимошенко является опасным игроком на политической арене. И опасным не в плане “ее – как сильного политика”, а в том, что – в течение более двух десятилетий она доказала, что готова на все ради власти. В частности речь идет о ее лояльности к Кремлю, свидетельством чего примером является “газовое ярмо” – газовое соглашение Тимошенко-Путина подписано в 2009 году. Интересно, что за подписанный с Путиным договор Тимошенко еще и получила 11 миллионов долларов США так-называемой компенсации от американской компании Skadden, Arps, Slate, Meagher & Flom, которая в 2012 году работала против Тимошенко в интересах Виктора Януковича. Это также сейчас является объектом расследования США, ведь народ Украины получил кабальные цены на газ, а Тимошенко двойную выгоду.
Особое внимание у американцев также вызвало вызывающее поведение Тимошенко и ее окружения, по так-ному “зеленому свету” ее команде от администрации Байдена. Дело в том, что Тимошенко и ее окружение предлагали Андрею Ермаку выходы на близкое окружение и семью Джо Байдена. Речь о Владимире Кабаченко, который прошел по списку “Батькивщины” под №23. Кабаченко был менеджером в компании Burisma, в Наблюдательном совете которой состоял сын Президента США Хантер Байден.
Если все это обобщить, получается довольно прозрачная картина: Юлия Тимошенко для Украины уже прошлое, и прошлое которое не дает нашей стране возможности двигаться вперед. К тому же ее политическая изменчивость во взглядах, причастность к миллиардным схемам в том числе и на территории США, дружба с кем попало – Коломойский, Путин и т. д. – все это явно не в пользу укреплению Украины как сильного государства.Также это влияет на все попытки американских партнеров помочь Украине в борьбе с коррупцией, олигархатом и даже с российским агрессором. В результате становится вполне понятно почему США активно взялись за Юлию Тимошенко. А расследование против нее за океаном вряд ли обойдется только санкциями, как в случае с Дубинский, Деркачем и другими.
Простыми словами. К примеру, сейчас Коломойский теряет позиции и также является фигурантом расследований в США. Чтобы спастись ему нужна будет новая фигура в предстоящих президентских выборах, и новая не в плане как в свое время Владимир Зеленский. То есть Тимошенко для него идеальный вариант, и в нее он готов вложить украденные у нас миллиарды. Такое же развитие событий возможно со стороны Российской Федерации в лице Путина. Юлия Тимошенко же, конечно готова будет принять предложение как одной, так и другой стороны, ведь ее заветной мечтой по сегодняшний день является президентское кресло.
Конечно, вышеизложенное обуславливает представить картинку: США с расследованием против Юлии Тимошенко, которое ведется за океаном – похоже на обычное политическое преследование. Но это далеко не так, ведь ее политическое будущее мало волнует наших заокеанских партнеров, ведь токсичных политиков прошлого в Украине еще много, и все они с каждым годом уходят в небытие.
В ситуации с расследованием в США виновата сама Тимошенко, а американцам просто лопнуло терпение от ее дерзкой, открытой многолетней преступной деятельности. Доказательства в США собирались на протяжении долгих лет, еще от дела Лазаренко и убийства Евгения Щербаня. Сейчас же известно, что это дело вновь возобновили, особенно в направлении причастности к нему Тимошенко, по данным американской стороны и новыми фактами она может быть допрошена заокеанскими правоохранителями.
Лояльность к Кремлю и близкая связь с олигархом Коломойским – также в фазе активного расследования. За океаном владеют данными об интересных сделках, средствами з которых пользовалась непосредственно сама Юлия Тимошенко. Уже скоро эти данные должны быть рассекречены, а также переданы украинским правоохранительным органам для возбуждения уголовного дела и в Украине. Также есть информация, что скорее всего США потребуют выдать Тимошенко им, и уже за океаном состоится суд. Насколько понятно, это для того чтобы в нашем государстве она коррупционным путем не обошла наказания.
Но если причастность к делам Лазаренко, Кремля и Коломойского все еще активно расследуется, то по лоббистской кампании Тимошенко и Барри Беннетта, бывшего помощника Дональда Трампа – уже есть достаточное количество неоспоримих доказательств. А самое главное доказательств противозаконной деятельности Юлии Тимошенко на территории США. И именно это будет первым “звоночком в дверь” Юлии Владимировны …
Активная игра на международной арене администрации Джозефа Байдена дает понять, что США возвращает себе лицо могущественной страны для которой нет никаких авторитетов. Главный принцип – это очищение своего государства от преступников и коррупционеров, а также помощь в такой деятельности своим международным стратегическим партнерам, каковой является и Украина.
Открытое в США расследования против Юлии Тимошенко, в результате – может нести в себе показательный характер. А дальнейшее задержание и суд над ней может дать большой толчок к общей очистки нашего государства от политиков, преступников, коррупционеров что десятилетиями грабят Украину.
Про це в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» повідомив співголова МФО, народний депутат із фракції «Голос» Рустем Умеров.
«Ми з представниками інших фракцій сформували список законопроектів, які хочемо просунути до 18 травня і до 23 серпня. Умовно ми назвали його пакетом законів «Кримська платформа». Наразі розробляємо ці законопроекти, і сподіваюся, деякі з них будуть ухвалені найближчим часом», – сказав Умеров.
Водночас він уточнив, що до цього пакету попередньо увійдуть майже 20 законопроектів.
«З них ми підготували першу тріаду законопроектів – про корінні народи, про статус кримськотатарського народу, про внесення змін до Конституції України в частині питань Криму. Також є ідеї законопроектів щодо водопостачання, про політв’язнів, про скасування вільної економічної зони «Крим». Ухвалення яких саме ініціатив є більш пріоритетним до 18 травня, а яких – до 23 серпня, вирішуватимемо разом з колегами в парламенті, з Кабінетом Міністрів та Офісом президента», – сказав парламентарій.
Детальніше про реакцію Кремля і його кримських прибічників на створення Кримської платформи – міжнародного майданчика по деокупації Криму – дивіться у відеоблозі Валентини Самар Кримська платформа: чому так біситься Росія?
Нагадаємо:
23 вересня 2020 року президент Володимир Зеленський на загальних дебатах 75-ї сесії Генасамблеї ООН запросив друзів України долучитися до створення міжнародної платформи щодо деокупації Криму. 29 вересня Зеленський закликав депутатів Європарламенту до співпраці в створенні міжнародної платформи з деокупації Криму.
26 лютого 2021 року Володимир Зеленський підписав указ, яким доручив уряду організувати й запустити Кримську платформу, а також реалізувати заходи для розвитку й підтримки кримськотатарської мови, культури та захисту прав мешканців тимчасово окупованого Криму. Також президент затвердив персональний склад Організаційного комітету з підготовки та проведення в Україні установчого Саміту Кримської платформи, до якого увійшли керівники центральних органів виконавчої влади, Офісу президента, а також Меджлісу кримськотатарського народу.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що готовий прийняти президента України Володимира Зеленського в Москві «в будь-який зручний час», якщо він хоче обговорити двосторонні відносини.
Заяву Путіна цитує державна телевізійна компанія RT.
За його словами, якщо Зеленський хоче обговорювати проблеми Донбасу, то це треба робити спочатку з представниками «ДНР» та «ЛНР». А вже потім, мовляв, буде сенс обговорювати ці питання з представниками «третіх країн» (так він назвав Росію).
«Останнім часом чинне керівництво України зробило дуже багато кроків, що руйнують російсько-українські відносини… Це стосується ставлення до Російської православної церкви та спроби її руйнування, до російської мови та російськомовного населення», — заявив він.
Путін додав, якщо Зеленський хоче почати відновлення відносин між країнами, російська влада «буде це тільки вітати».
Нагадаємо, 20 квітня Зеленський запропонував Путіну зустрітися. Каже, що готовий це зробити «в будь-якій точці українського Донбасу, де йде війна».
Загострення біля кордонів
Останніми тижнями відбувається значне підвищення військової активності з боку Росії біля кордону з Україною та в окупованому Криму. Про це заявили чимало українських та західних посадовців: головнокомандувач Збройних сил Руслан Хомчак, Головне управління розвідки Міністерства оборони та президент Володимир Зеленський.
Розвідка, зокрема, повідомила, що Росія готується до дій, які мають спровокувати військову відповідь України на лінії зіткнення сторін на Донбасі. Не виключають там і спроби просування російських окупаційних військ углиб території України. У Росії заявляють, що війська перекидають через нібито загрозу НАТО.
НАТО й міністри закордонних справ «Великої сімки» вимагають від Росії припинити дії біля кордонів з Україною. Західні партнери (зокрема президент США Джо Байден) також заявляють про підтримку територіальної цілісності та суверенітету України.
Починаючи з 2017 р. безперервно триває скорочення частки ВВП, що спрямовується на національні заощадження. В найбільшій мірі скорочення приросту заощаджень відбувається в секторі домашніх господарств, де цей процес триває ще довше – з 2014 року.
В 2020 р. норма заощаджень населення впала до рекордно низького рівня – 1,6% ВВП, а загальних національних заощаджень – до 10,5% ВВП.
В той же час в країнах ЄС-27 в 2020 р. норма заощаджень населення підвищилась до 12% ВВП, а загальний рівень національних заощаджень сягає понад 25% ВВП. В середньому за 2017-2019 р. у країнах світу з ринками, що формуються валові заощадження економіки становили 32% ВВП, а у країнах з розвиненою економікою – 23% ВВП.
Низькі обсяги формування національних заощаджень зумовлюють хронічне відставання України від інших країн в темпах та якості економічного зростання. Низькі заощадження мають наслідком зниження потенціалу для перспективного економічного зростання, зниження можливостей для мультиплікації приросту ВВП через механізми фінансового посередництва, ускладнюють виконання державою перерозподільчої функції та призводять до посилення нерівності в економіці.
Все це віддаляє Україну від стандартів інклюзивного економічного зростання, яке нині активно пропагуються провідними країнами світу.
В період пандемії 2020 р. зниження рівня заощаджень в Україні було додатково обумовлене скороченням реального сукупного внутрішнього попиту (споживчого та інвестиційного), який скоротився на 6% за підсумками року.
Водночас, іншим чинником скорочення приросту заощаджень було збереження низького рівня доходів населення на фоні зростання споживчих витрат. Структура витрат населення переважно представлена товарами першої необхідності (продовольчі товари, ЖКП, медицина займають 70% структури витрат населення України) і тому обсяги витрат населення не змінюються еластично із зміною економічних умов, і навіть навпаки, під час пандемії продовжували зростати. Тобто в Україні маємо типову ситуацію, характерну для бідних країн світу, коли під час кризових періодів відбувається посилене «проїдання» заощаджень. Примітно, що незважаючи на зростання заробітної плати (та інших доходів) їх рівень (порівняно з іншими країнами світу) залишається низьким (на 4-5 відс. п. ВВП нижче ніж в країнах ЄС-27).
Викладене дозволяє зробити наступні рекомендації
Заходи активної стимулюючої фіскальної та монетарної політики повинні бути продовжені до тих пір поки економічне відновлення та формування національних заощаджень не набудуть стійкого характеру.
Перехід до жорстких параметрів грошово-кредитної чи макропруденційної політики на фоні стагнації внутрішнього попиту та домінування немонетарних чинників інфляції вбачається контпродуктивним.
В умовах кризи пріоритети грошово-кредитної політики мають зосереджуватися в сприянні ефективному функціонуванню інституту фінансового посередництва, усуненні нестабільності на фінансових ринках та збереженні прийнятного рівня їх ліквідності.
Пріоритети фіскальної політики мають формуватися на основі виваженого компромісу між заходами адресної підтримки населення та бізнесу (підтримка попиту) і заходами державних інвестицій, спрямованих на створення робочих місць (підтримка пропозиції).
Можна визначити три пріоритети державної фіскальної політики, на які нині звертають особливу увагу міжнародні фінансові організації:
відновлення людського капіталу (зниження нерівності, фінансування соціального захисту, охорони здоров’я та освіти);
державні інвестиції в інфраструктурні проекти, які будуть здатні в перспективі сприяти збільшенню приватних інвестицій;
державна підтримка проектів, спрямованих на підвищення продуктивності, стимулювання інновацій та сприяння конкуренції.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
