Теги Posts tagged with "суд"

суд

Як зупинити розкладання судової системи.

Від редакції

Понад 20 років тому, наприкінці 1990-х, журналісти-розслідувачі поцікавилися у групи відомих юристів, який закон вони б прийняли передусім. Варіанти були різні. Адвокат Віктор Петруненко наполягав, що треба реалізувати вже прийнятий закон про боротьбу з корупцією. На жаль, тоді така відповідь не викликала особливого інтересу. Можливо, тому тепер боротьба з корупцією — проблема номер один в Україні. А Віктор Петруненко написав для DT.UA цю статтю про боротьбу з суддівською корупцією…

Стародавні латиняни казали: правосуддя — основа держави. І справді, стійкість суспільної формації та сила держави передусім залежать від якості, тобто справедливості, прийнятих законів і точності їх виконання владою та громадянами.

Державним бюро розслідувань України як гасло заявлений інший усім відомий вислів: нехай загине світ, але звершиться правосуддя.

Незважаючи на різні трактування його походження й смислу, не можна не погодитися з правильністю і своєчасністю такого вибору ДБР: світова історія наочно продемонструвала, що без справжнього правосуддя, у тому числі, і передусім як інструмента реформування та подальшого розвитку всіх державних і громадських інститутів, не може існувати жодна демократична держава.

Внутрішня загроза державі

Упродовж багатьох років різні інституції країн демократії наполегливо закликають політичний клас і народ України виявити волю й розпочати справжню боротьбу з корупцією як основною причиною всіх соціально-економічних та політичних проблем у державі.

Але очевидно, що ефективно боротися з тотальною корупцією, яка стала ледь не способом організації громадського життя, спираючись на такі ж корумповані кадри правоохоронців і суддів, украй складно, коли не неможливо.

Останніми роками в нас було створено НАБУ й ДБР, а також почато або проведено реформи: судову, прокуратури, МВС, СБУ.

Впровадження у 2017 році нових правил для адміністративного, господарського та цивільного процесів — безперечно, велике досягнення в житті суспільства. Чого, на жаль, не можна сказати про також порівняно недавно прийнятий Кримінальний процесуальний кодекс України.

Та, хоча всі ми розуміємо, що тільки конкретні перемоги в боротьбі з корупцією зможуть переконати наше суспільство і закордонних партнерів у перспективі встановлення в досяжному майбутньому правил, які забезпечать сталий розвиток країни, — правовий нігілізм і корупція, що випливає з нього, все ще залишаються основною внутрішньою загрозою держави.

Неправосудне рішення — акт диверсії

Хоч як це сумно, свою негативну і значною мірою визначальну роль у безрезультатності боротьби відіграють суди.

Усе більше й більше з’являється незаперечних доказів того, що в усіх юрисдикціях сформувалися стійкі групи, котрі забезпечують прийняття та “захист” завідомо неправосудних рішень по всій вертикалі, включно з Верховним Судом.

Протиправна діяльність суддів, які входять до складу таких груп або ж епізодично беруть участь у вчинюваних ними злочинах, підпадає під дію ст.255 КК України — створення злочинної організації.

Особливо тривожать факти системного і безстидно демонстративного обслуговування такими суддівськими групами протиправних інтересів злочинних утворень, які поєднують формально юридичні процедури обстоювання своїх незаконних інтересів із гангстерськими методами впливу на процесуальних опонентів.

Веління часу, бажання народу та воля керівництва країни на реформування судової системи, що розкладається й підриває засади держави, очевидні.

Боротьба зі злочинами суддів, яка ведеться впродовж низки років і полягає переважно у викритті хабарників серед них, безперечно, заслуговує всілякої професійної поваги, зважаючи на високу складність слідчо-оперативних завдань.

Але слід визнати, що, з низки причин, успішно реалізується лише невелика частина матеріалів оперативних розробок, у зв’язку з чим кардинально вплинути на криміногенну обстановку в суддівському середовищі та припинення діяльності злочинних груп такі процеси не можуть.

Це, а також індивідуальні сподівання суддів, що небезпека навислої над державою загрози хаосу і втрати керованості їх не торкнеться, разом з віртуозним маніпулюванням та спекулятивним використанням принципу незалежності судової влади для зведення особистої недоторканності в ранг незаперечного постулату, перешкоджають “українській правовій реформації”.

Тим часом держава й суспільство, практично, не використовують такого потужного механізму контролю як відповідальність суддів за злочини проти правосуддя, якими найчастіше є винесення завідомо неправосудних судових рішень. У поєднанні зі службовим підробленням, використанням службового становища тощо.

Думаю, не помилюся, коли скажу, що існування в правовому полі держави завідомо неправосудного судового акта підриває засади державності і, за ступенем заподіяної шкоди, прирівняне до акту диверсії або державної зради.

І, що характерно, — більшість винесених неправосудних рішень пов’язані з підкупом або іншим втручанням у діяльність судді.

 Таким чином, активізація викорінення кримінально-правовими методами злочинів проти правосуддя може виявитися ефективним способом реалізації політичної волі до негайного реформування і очищення авгієвих суддівських стаєнь.

Зазначу, що не йдеться про притягнення судді до відповідальності за правову оцінку тих чи інших обставин справи в господарських, адміністративних або цивільних процесах. Не говоримо і про дискрецію в кримінальному процесі. Ідеться про притягнення до відповідальності за винесення завідомо неправосудного судового акта, в основі якого лежить викривлення справжніх обставин справи чи навіть створення фальсифікованої її фабули. Або ж винесення рішення, при якому застосування закону не відповідає його змістові і смислу, букві й духу, а то й взагалі вимогам формальної логіки.

На користь такої форми контролю свідчить і те, що збір доказів, а відповідно й розслідування справ зазначеної категорії, не потребує великих обсягів слідчо-оперативної роботи, — склад злочину судді-корупціонери фіксують своїми ж неправосудними рішеннями.

Від слідчого потрібні, практично, лише знання матеріального і процесуального законів, які стосуються предмета справи, та доступ до матеріалів самої справи. Факультативно можна ще здійснити й інші комплексні слідчо-оперативні заходи. Після цього, якщо не виявиться, що суддя в момент винесення рішення перебував у зміненому хворобливому стані, — можна оголошувати підозру, обирати запобіжний захід і спрямовувати справу в суд.

Тому видається, що для ефективного формування в судовій системі тренду орієнтування виключно на закон знадобиться зовсім небагато професійних юристів, зібраних під керівництвом генерального прокурора.

Проблемою для ефективної реалізації пропонованої ідеї може стати (не)процесуальне приховування викритих суддів такими ж суддями-корупціонерами, котрі залишаються тимчасово поза рамками кримінальних переслідувань, але усвідомлюють потенційну загрозу для себе як членів системи. Тому видається доцільним покласти контроль і розгляд справ про злочини суддів на Вищий антикорупційний суд.

Суддівсько-адвокатський синдикат

Крім того, необхідність боротьби зі злочинністю актуалізує приведення низки норм чинного Кримінального процесуального кодексу (КПК) у відповідність до його завдань та принципів кримінального судочинства. Час показав, що, крім норм, які, фактично, перешкоджають слідству, захисту і правосуддю загалом, закон сповнений інших нісенітниць. Обмежуся простим прикладом.

Згідно зі ст. 9 КПК, прокурор і слідчий зобов’язані всебічно, повно та неупереджено провести розслідування і виявити обставини — як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного (обвинувачуваного).

Проте далі, у статтях 36–41 параграфа 2 Кодексу, прокурори, слідчі та працівники оперативних підрозділів визначені як сторона обвинувачення. Але при цьому саме обвинувачення пред’являється (або не пред’являється) особі лише після завершення розслідування, а доти ми маємо справу з підозрюваним і підозрами (добре, що не дружини цезаря) сторони обвинувачення. Отже, сторони обвинувачення і захисту, а також їх змагальність, можуть виникнути не раніше, ніж справу (кримінальне провадження) буде направлено в суд.

Видається, що обов’язок держави — негайно привести у відповідність до законів тексти положень статей 364, 365, 367 КК України (які передбачають відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, перевищення службових повноважень, недбалість), сфальсифікованих навесні 2014 року. Що значною мірою підірвало дисципліну державних службовців і відкрило непорядним особам широкі можливості для всіляких як дрібних, так і великих зловживань. Відновлення в законі формули, що істотна шкода як необхідна умова відповідальності може виражатися не тільки в заподіянні матеріальних збитків інтересам держави або окремих громадян, відразу дисциплінує чиновників. Кожен із них добре подумає, перш ніж щось підписати, зробити або заявити.

Я впевнений, розслідування діяльності злочинних суддівських груп не тільки дозволить поглибити аналітичні напрацювання, а й продемонструє всім служителям Феміди сумну перспективу порушення закону для кожного окремо. Що негайно, а головне — позитивно позначиться на загальному стані правосуддя і закладе ґрунт для розуміння та віри суспільства в можливість встановлення належного правопорядку в країні.

Не сумніваюся, що після початку роботи структури, яка спеціалізуватиметься на виявленні злочинів проти правосуддя, кількість готових до неухильної суддівської законослухняності неухильно й стрімко зростатиме, особливо після того, як держава, відновивши матеріальні ресурси, зможе виявити про суддів турботу, яка відповідатиме їхньому статусу та ролі в житті суспільства.

Крім того, думаю, скоро ми зуміємо виростити й виховати когорту непідкупних юристів, які за будь-яких обставин будуть готові безкомпромісно відстоювати і захищати Закон та Правосуддя як основу держави.

Знаю, що в практикуючих адвокатів є чимало юридично опрацьованих і вже готових до процесуальної реалізації слідством матеріалів стосовно злочинного суддівсько-адвокатського синдикату, куди входять, як мінімум, 70 суддів усіх рівнів і всіх юрисдикцій. Судді й адвокати створили систему завідомо неправосудних судових рішень, які забезпечують протиправне володіння чужим майном і, відповідно, легалізацію коштів, добутих злочинним шляхом. Розслідування дозволить не тільки розкрити і очистити цей фурункул у суспільному організмі, а й виявити інші злочини.

Упевнений, багато хто в нашій країні (не кажучи про напрацювання спеціальних служб) готовий запропонувати слідчим органам матеріали про здійснення злочинів проти правосуддя.

Видається, вище перелічені заходи дозволять нам у стислі (до пів року) терміни відновити судову (в справжньому сенсі цього слова) систему, що безперечно, викличе необоротні втрати потенціалу всієї корупції в країні.

Вважаю також, оскільки штучне/симулятивне звернення до суду для вирішення тієї чи іншої (не)правової ситуації втратить свою актуальність, автоматично знизиться навантаження на суддів, що, відповідно, підвищить якість відправлення правосуддя.

***

Зміна суспільного устрою може завершитися успіхом тільки тоді, коли всі ми колективно усвідомимо, що закон — це не далека абстракція, а договір, який визначає обов’язки і права кожного перед кожним і кожного перед усіма як громадянами своєї країни. А також тоді, коли на прапорах створюваної нами правової держави, крім високих ідеалів Прав та Свобод Людини, буде накреслено “Закон, Порядок, Справедливість”.

У зв’язку з цим було б правильно чесно (не применшуючи значення економічних і соціальних реформ) сказати суспільству, що на правоохоронні органи й суди покладається особлива місія — забезпечення правосуддя як основи держави. І тому пріоритетом усього народу є перетворення саме в галузі права та правозастосування, відтак саме на цю ділянку державного будівництва ми маємо передусім спрямувати всі свої (а також залучені) матеріальні ресурси.

Крім того, вважаю, що з таким підходом до проблеми реформування і подальшої побудови держави можна проголосити диктатуру Закону на основі Верховенства Права.

А ідеалом, досягнення якого ми всі разом могли б прагнути, може стати відновлення Української Чесності як загальновизнаної філософсько-правової категорії і відмітної риси колективної свідомості та характеру нації.

dt.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

ДБР отримало доступ до документів компанії Google

Печерський райсуд Києва надав слідчим Державного бюро розслідувань і уповноваженим органам Сполучених Штатів Америки тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні компанії Google (Каліфорнія).

Про це повідомляє «Главком» з посиланням на відомості судового реєстру.

ДБР цікавлять відомості про особу, яка створила YouTube-канал з назвою «Sofiya Fedyna»; інформація про обставини завантаження на цей канал відео «Софія Федина та Маруся Звіробій. Львівський мега стрім… бо хтось думає, що безсмертний… », зокрема, місце, час і тривалість завантаження, IP- адреса, з якою відбулось завантаження, данні про користувача, який здійснив завантаження цього відеозапису.

Також українські правоохоронці хочуть отримати від компанії Google оригінал відео «Софія Федина та Маруся Звіробій. Львівський мега стрім… бо хтось думає, що безсмертний… » (у разі неможливості надати його копію).

В судовій ухвалі зазначено, що доступ до іноземної компанії відбувається у рамках кримінального провадження за погрозами вбивством президента України Володимира Зеленського (ч. 3 ст. 109, ст. 112, ч. 1 ст. 346 КК України).

Як відомо, 26 жовтня 2019 року волонтерка Маруся Звіробій і народний депутат Софія Федина, перебуваючи у львівській кав’ярні «На бамбетлі», вели онлайн-трансляцію, в якій негативно висловилися на адресу президента Володимира Зеленського. Використовуючи образливі слова у бік глави держави, жінки реагували на події щодо розведення українських військ на окремих ділянках тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей.

На початку лютого 2020 року нардепу від «Європейської солідарності» Софії Федині повідомлено про підозру у статті про загрозу вбивства президента України Володимира Зеленського, їй загрожує до п’яти років в’язниці.

Також суд обрав запобіжний захід Марусі Звіробій, яка є другим фігурантом у справі про погрози Зеленському. Її зобов’язали здати закордонний паспорт, носити електронний засіб контролю. Запобіжний захід діє до 9 квітня 2020 року.

Державне бюро розслідувань використовує, як докази погроз президенту Володимиру Зеленському п’ять експертиз, які були проведені протягом листопада-грудня 2019 року у справі волонтерки Марусі Звіробій (Олени Біленької) і нардепа Софії Федини.

glavcom.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Весь день кругом-бігом, не до новин. І от вночі відкриваєш мережу і хлоп – а твоєї країни нема. Звідусіль липкою гидкою жижею розливається Малоросійськй Федеральний Округ.

Муляж президента, якогось біса на пресусі ментів і інших нащадків ВЧК шось белькотав. Втручання в роботу правоохоронних структур? Ні – не чули – “прості люди” хавають – Мосейчук годує. Це вона на хліб намаже.

Поліція – померла, ГПУ – померла, суди – давно зомбі. Адекватні люди в шоці. Населенню все пофігу – судять військових і волонтерів. Шоу із доказами, які так само космічно далекі від здорового глузду, як МВС від реформи.

Полкан, мєнтальний совкодроч вже примирює НАШИХ із московитськими упирями. НГШ мовчить – тестують реакцію, курви.

В Раду вносять правки до Конституції. Якісь – ніхто не розуміє що, але зрозуміло – це результат договорняка Муляжа з *уйлом. Це ж клоун думав, шо він цабе, насправді хлопчикові тет-а-тет пояснили, що він має робити. От і робить. Далі буде.

Демонтаж державності вийшов на конвеєр. Білі пальто, як дурні зі ступою, носяться з незначущими плюшками. “Прості люди” виконують функцію “улибаємся і машем” – “гірше не буде”.

Шакали спокійно шматують країну, а більшості – монопенісуально. Меншість смикається в різні боки – то судилищами обурюються, то гроші заручникам режиму збирає.

Забиті кав’ярні-паби-бари. В людей Андрія. Десь сумно жартують, що перед Андрієм всяка нечить бикує… Але в масі усім перпендикулярно – зубожіння гуляє.

Кінець епохи гідності.

Так може цьому народу і непотрібна своя країна? Державність, гордість, свобода, честь… – все зайве.
Офіціант, ще 0.5 пекла – раби гуляють.

…а майже лисий Дідько на прізвісько Моль сидів і чекав, коли задурена жертва перестане борсатися.

Дідько тішився.

Шакали рвали тіло.

ВОНО посміхалося: “дякую, дуже дякую”

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Венецианская комиссия назвала законодательные изменения в судебную систему Украины, инициированные командой президента Владимира Зеленского, угрозой для ее стабильности и независимости.

Соответствующее заключение по результатам анализа закона №193 опубликовала пресс-служба Совета Европы в пятницу, 6 декабря. Полный же текст доклада пообещали показать 9 декабря.

В частности, обеспокоенность вызвали новые правила, касающиеся структуры и роли судей Высшего совета правосудия (ВСП), а также состава и статуса Высшей квалификационной комиссии судей (ВККС), сокращения вдвое число судей Верховного суда и введения строгие дисциплинарные меры в отношении судей и членов ВСП и ВКС.

Венецианская комиссия приветствует тот факт, что два органа судебного управления были сближены, и проект по распространению действия Закона об очищении власти (люстрации) был отвергнут. Она также одобряет, что правительственное большинство, похоже, открыта к дальнейшим изменениям в судебной системе, чтобы устранить недостатки нового закона, который был принят за очень быстрой процедурой, без достаточного учета мнений всех заинтересованных сторон“, – сказано в заключении.

При этом в комиссии подчеркнули, что инициирование после выборов очередной реформы, которая приводит к серьезным изменениям в составе Верховного Суда, “уведомляет как судьям, так и широкой общественности, что от воли соответствующего большинства в парламенте зависит, смогут ли судьи Верховного Суда оставаться в офисе или нет”. “Это очевидная угроза их независимости”, – отметили эксперты.

Венецианская комиссия раскритиковала судебную реформу Зеленского

Венецианская комиссия раскритиковала судебную реформу Зеленского

В комиссии выразили мнение, что реформа Верховного Суда может быть предпринята после того, как будет уменьшена его огромная нагрузка, в том числе посредством реформы судов первой и второй инстанции, что должно стать ключевым направлением реформы.

После роспуска ВККС 7 ноября 2019 года процедура назначения в суды первой и второй инстанций полностью прекратилась, что вызывает сожаление. В этих судах необходимо срочно заполнить более 2 тысяч вакансий, некоторые из которых вообще не работают из-за отсутствия судей. Венецианская комиссия заявляет, что срочно должны быть назначены новые судьи, прошедшие процедуру переоценки“, – сказано в документе.

Эксперты также решили, что сокращение числа судей Верховного Суда до 100, в отношении чего “не было предоставлено достаточного обоснования”, фактически равнозначно повторной проверке, должно быть отменено.

“Проверка всех судей Верховного Суда, когда есть сомнения в честности некоторых из них, явно не пропорциональна. Кроме того, сокращение числа судей в настоящее время приведет к еще большему отставанию в рассмотрении дел и поставит под угрозу функционирование Верховного Суда. Цель сократить количество судей может быть достигнута на более позднем этапе, когда будет снята текущая нагрузка. Сокращение числа судей, вероятно, может быть достигнуто путем выхода на пенсию или добровольного перевода”, – порекомендовали в “Венецианке”.

Кроме того, эксперты настояли: должна быть упрощена дисциплинарная процедура. По их мнению, апелляция на дисциплинарные решения Высшего совета судей должна подаваться непосредственно в Верховный Суд, а не в реформированный Киевский городской административный суд и Апелляционный административный суд. С другой стороны, должны быть восстановлены некоторые из сроков в дисциплинарном производстве, сокращенные законом №193.

Венецианская комиссия раскритиковала судебную реформу Зеленского

Венецианская комиссия раскритиковала судебную реформу Зеленского

obozrevatel.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В п’ятницю, 1 лютого, на Соборному Майдані міста Житомира перед будівлею Головного Управління юстиції в Житомирській області ми провели акцію протесту проти суддівського беззаконня. Нас, як і більшість українців, дістали свавілля «працівників Феміди», імпотенція силових органів (поліції, прокуратури, СБУ), тотальна продажність, корумпованість, торгівля кримінальними справами.

Це була перша акція, на яку одягли Жовті Жилети, в знак підтримки боротьби простих людей за свої права, за справедливість, за краще майбутнє для нашої України. Адже корупційна Система, що створена провладними клептократами, руйнує та знищує життя громадян нашої держави, відбираючи будь-які перспективи розвитку – змушує шукати кращої Долі за кордоном…

Саме тому, мільйони українців працюють в Польщі, Росії, Чехії, Італії… А це – невироблені товари та ненадані послуги на десятки мільярдів доларів США, відповідно – несплачені податки, не нараховані пенсії, недофінансовані освіта та медицина. Об’єктивним фактором є також те, що влада докладає максимум зусиль для зневіри людей, внесення розколу та безнадії в маси, сегментації суспільства та загострення релігійних, національних й мовних протиріч.

Наступна акція відбудеться вже завтра, 7 лютого, початок о 10-00. Збір о 9-30 біля будівлі Житомирської міської ради на вулиці Михайлівській. Ми плануємо відвідати сесійне засідання Житомирської міської ради. Деталі за телефоном: 0970257867 – Андрій Поліщук.

Виставляю відео звіт за попередню акцію. Велика подяка газеті «20 хвилин» за відео та публікацію, і, особисто, величезний респект Руслану Морозу – за чудову фото- та відео зйомку!

НЕ БІЙСЯ!!! ПРИЄДНУЙСЯ ДО НАС!!! СТАВАЙ ПОРУЧ!!!

В п’ятницю, 1 лютого, на Соборному Майдані міста Житомира перед будівлею Головного Управління юстиції в Житомирській області ми провели акцію протесту проти суддівського беззаконня. Нас, як і більшість українців, дістали свавілля «працівників Феміди», імпотенція силових органів (поліції, прокуратури, СБУ), тотальна продажність, корумпованість, торгівля кримінальними справами.Це була перша акція, на яку одягли Жовті Жилети, в знак підтримки боротьби простих людей за свої права, за справедливість, за краще майбутнє для нашої України. Адже корупційна Система, що створена провладними клептократами, руйнує та знищує життя громадян нашої держави, відбираючи будь-які перспективи розвитку – змушує шукати кращої Долі за кордоном… Саме тому, мільйони українців працюють в Польщі, Росії, Чехії, Італії… А це – невироблені товари та ненадані послуги на десятки мільярдів доларів США, відповідно – несплачені податки, не нараховані пенсії, недофінансовані освіта та медицина. Об’єктивним фактором є також те, що влада докладає максимум зусиль для зневіри людей, внесення розколу та безнадії в маси, сегментації суспільства та загострення релігійних, національних й мовних протиріч. Наступна акція відбудеться вже завтра, 7 лютого, початок о 10-00. Збір о 9-30 біля будівлі Житомирської міської ради на вулиці Михайлівській. Ми плануємо відвідати сесійне засідання Житомирської міської ради. Деталі за телефоном: 0970257867 – Андрій Поліщук.Виставляю відео звіт за попередню акцію. Велика подяка газеті «20 хвилин» за відео та публікацію, і, особисто, величезний респект Руслану Морозу – за чудову фото- та відео зйомку!НЕ БІЙСЯ!!! ПРИЄДНУЙСЯ ДО НАС!!! СТАВАЙ ПОРУЧ!!!

Gepostet von Сергій Ткачук am Mittwoch, 6. Februar 2019

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Хочу выразить свое разочарование по поводу законодательных инициатив, направленных на отмену норм о повышении окладов судьям первой, апелляционной инстанции и судьям высших специализированных судов.

Сегодня на рассмотрении парламента таких инициатив две. Законопроектом о государственном бюджете предлагается приостановить действие нормы о повышении зарплаты судьям в 2019 году. А правительственным законопроектом предлагается вообще исключить положение о повышении окладов в тексте закона о судоустройстве и статусе судей. Об этом написал в блоге для Судебной-юридической газеты председатель подкомитета по вопросам правового статуса ВРУ, ВККСУ комитета Верховной Рады Украины по вопросам правовой политики и правосудия Роман Романюк.

Политик акцентировал, “при всем моем уважении к авторам этих законопроектов, я считаю, что эти нормы являются преждевременными. Мы с таким трудом проводим судебную реформу, есть такие ожидания на работу обновленной и эффективной судебной системы, просто не можем себе позволить сойти с этого пути и принять эти изменения. Реальное обеспечение потребностей судебной власти является залогом ее эффективности и независимости. Поэтому, требуя высокий уровень осуществления правосудия, следует, прежде всего, сначала обеспечить финансовые гарантии независимости судебной системы “. И добавил, что “работа судьи, в руках которого человеческие судьбы, должен быть оплачен на должном уровне”.

Роман Романюк напомнил, что парламентом были приняты изменения в Конституцию Украины. Изменено базовые положения о судоустройстве и статусе судей, предусмотрено ежегодный рост судейского вознаграждения.
Поэтому он считает, что “сейчас не следует отступать от уже принятых норм. Нужно искать выход из ситуации, обсуждать проблемные вопросы и находить компромисс”.

“Судебная реформа, на которую мы все имеем такие высокие надежды, состоится только при условии ее комплексности. И если мы накладываем на судей дополнительные обязанности в виде высокой нагрузки, прохождения дополнительных проверок, оценки, усиливаем меры дисциплинарной ответственности, так давайте соблюдать и других положений реформы. Давайте реально обеспечивать гарантии судейской независимости! И только тогда мы сможем рассчитывать на то, что лучшие судейские кадры будут оставаться в системе, а не искать другую более высокооплачиваемую работу”, – акцентировал народный избранник.

Роман Романюк выразил надежду, что парламент совместно с правительством найдут верное решение и учтут необходимость реального обеспечения гарантий независимости судей.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Сегодня представители УАЛТ «Південна Пальмира» получили полный текст судебного решения суда первой и апелляционной инстанции, которые полностью отказали известному общественнику Виктору Берестенко в исковых требованиях к Ассоциации.

Берестенко требовал признать информацию, изложенную в обращениях к Президенту Украины, Премьер-Министру и правоохранительные органы относительно деятельности Берестенко, а также деятельности, связанной с ним ТОВ «Интер Транс Лоджистикс», такой, которая порочит его честь, достоинство и деловую репутацию.  

Суд установил, что обращения Ассоциации были направлены с целью проверить деятельность ТОВ «Интер Транс Лоджистикс» и Берестенко. Также суд указал, что публичные лица в демократическом обществе могут быть подвержены более пристальному вниманию, поэтому должны быть готовы к критике, проверкам и обсуждению.

По фактам, указанным в нашем обращении правоохранительные органы проводят досудебное расследование.

Это еще раз доказывает, что Виктор Берестенко, любящий безосновательно бросаться обвинениями, сам имеет скелеты в шкафу, которые расследуются правоохранителями.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Несмотря на август, период массовых отпусков, в юридических кругах и судебном корпусе Украины царит небывалый ажиотаж. Причин тому несколько. Главная – продолжающаяся процедура квалификационного оценивания, которую проходят служители Фемиды.

Но не только она наличествует в повестке дня судей. Начиная со второй половины июля их внимание приковано к знаковым событиям иного порядка. Эти сигналы служители Фемиды воспринимают как, возможно, поворотные точки истории. Чего стоят хотя бы сведения о вероятном обнулении Конституционным судом судебной реформы, сообщения СМИ о грядущем низложении “смотрящего” за судами от Администрации президента и опала главы одного из райсудов столицы, ранее обласканной властью.

Складывая эти составляющие в единую картинку, судьи хватаются за голову. “Если раньше у нас творился армагеддон, то сейчас какой-то армагеддец просто”, – едва сдерживает себя в выражениях один из действующих судей.

Что заставляет их волноваться и как это связано с курсом власти на их тотальное приручение накануне выборов, разбиралась “Страна”.

“Горячая пора”

Наступление 2018 года большинство судей Украины изначально ожидали с большой тревогой. Это было связано со взятым властями курсом на тотальную ликвидацию судов, о чем заявлено было аккурат перед Новым годом.

Согласно ему, в Украине только в первой инстанции ликвидируются 142 местных суда и на их месте создаются 74 окружных. В столице этот процесс уже юридически оформлен. С одним только “но” – пока новшества действуют на бумаге.

Указом Петра Порошенко десять киевских судов первой инстанции, тождественных названиям десяти районов столицы, должны трансформироваться в шесть окружных. В последних на сегодняшний день уже назначены исполняющие обязанности глав аппаратов. Именно от их имени и были эти новообразования зарегистрированы как юрлица в Едином госреестре предприятий и организаций Украины.

Врио глав аппаратов – это пока единственные сотрудники новых окружных судов. Судей туда пока что никто не спешит назначать, да и вывески на судах, как и бланки документов с печатями, тоже пока никто не меняет. На расспросы “Страны”, с чем связан такой вакуум, сотрудники аппарата и судьи в ответ лишь разводят руками. И добавляют шепотом заветные для судей слова – “квалификационное оценивание”.

И это, как считают многие наблюдатели, главный элемент всей затеянной президентом “реформы” судов. Ведь далеко не все судьи из старых судов будут взяты в новые. Им придется пройти сквозь отбор, который осуществляет лояльный властям орган.

И это является одним из главных факторов, влияющих на поведение судей, подвешенных на крючок. Они становятся чрезвычайно отзывчивыми на любые просьбы с Банковой.

Но обо всем по порядку.

Отбор судей под патронатом АП: как это работает

Согласно заявленным на нынешний год Высшей квалифкомиссией судей (ВККСУ) планам, оценивание пройдут три группы судей общим количеством в 5157 человек. По состоянию на 7 августа, эта процедура была завершена в отношении трети из них: 1486 судей местных и апелляционных судов (в отношении прочих “ревизия” продолжается).

Роль единоличного вершителя судеб в ней, после демарша представителей общественных организаций, играет вышеупомянутая Квалификационная комиссия судей. В юридических кругах она считается лояльной к пожеланиям Администрации президента и заместителя его главы Алексея Филатова, курирующего суды на Банковой, а также министра юстиции, представителя “Народного фронта” Петренко (Козьяков считается именно его человеком).

“В принципе, этого особенно и не скрывают, что все ниточки ведут к нему. С Филатовым от ВККСУ коммуницирует глава Комиссии Сергей Козьяков. При оценивании ему передаются списки тех, кто должен пройти аттестацию безболезненно, а кто – нет. По сути, это директивы, вроде того, что в отношении одних следует, например, приостановить процедуру, а других сбивать еще на старте”, – говорит один из судей, проходивший проверку на соответствие занимаемой должности.

В итоге большинство из тех, кто доказал свою верность властям (даже несмотря на скелеты в шкафу в виде судейства по делам Майдана), успешно прошли все этапы оценивания и даже слегка потроллили комиссию.

Это, в первую очередь, касается главы Оболонского райсуда Киева Владислава Девятко, который цитировал на собеседовании фантаста Роберта Шекли: “Самое обидное, что в информационной войне проигрывает тот, кто говорит правду, он ограничен правдой, лжец может нести все что угодно”. У Квалифкомиссии вопросов к начитанному Девятко, который председательствует в коллегии по делу о госизмене Виктора Януковича, не возникло.

Чего не скажешь о таких “неудобных” судьях, как, к примеру, Любовь Леонтюк из Дарницкого райсуда. Ранее ей выпало слушать дело соучастника убийцы журналиста Вячеслава Веремия – Юрия Крысина. В этот момент квалифоценивание судьи неожиданно “поставили на паузу” и дали возможность адвокатам Крысина выдавить ее из дела с помощью череды отводов.

Другие судьи столичных судов, с которыми мы пообщались на условиях анонимности о том, как проходит квалификационное оценивание и когда же их назначат в окружные суды, с трудом сдерживали себя от скатывания в ненормативную лексику. Действительно накипело.

Судьи сидят “на чемоданах”

“Еще ни один президент так не издевался над судьями, – негодует судья одного из районных судов Киева со стажем работы 15 лет. – Сначала наших коллег заставили массово уволиться или повыгоняли взашей как собак, вдогонку понавозбуждав абсурдных дел. Потом оставшихся загрузили таким количеством производств, что, извиняюсь, в туалет за день сходить некогда. Некоторые коллеги, особенно женщины, попросту падают от изнеможения или попадают в больницы с пошатнувшимся здоровьем. Потом нас вывернули наизнанку, выставив на сайте Высшей квалифкомиссии судей наши подробные оцифрованные досье, где есть полностью вся информация в открытом доступе – кто родственники, где работают. И это при том, что мы имеем дело с криминалитетом. Во все года власти пытались защитить судей, информация о родных не подлежала обнародованию в целях безопасности. Есть в конце концов действующие законы “О защите персональных данных” и “Об обеспечении лиц – участников уголовного судопроизводства”. Но, похоже, властям на все это плевать! Кто защитит моих близких, если им вздумают мстить за мои решения как судьи? Порошенко? Не думаю! Но и это еще не предел. Погнали всех – и старых, и молодых – на тесты”.

По словам нашего собеседника-судьи, сдача тестирования на знание законодательства –это еще полбеды. Зачастую опыт их не подводит – большинство уверенно набирает максимум проходного балла в заданиях на теорию и практику. Но, похоже, в современной Украине этого недостаточно, чтобы отправлять правосудие.

И судей такая неопределенность угнетает еще более.

“Тесты мы с коллегами в основном сдали. В нашем суде только два человека не набрали проходной балл, и ВККСУ безапелляционно рекомендовала их к увольнению. Сейчас пошли в админсуды обжаловать эти решения. Беда в другом. Сейчас весь наш суд в центральном районе Киева сидит на чемоданах, – продолжает рассказ судья. – Вы придите в суд и посмотрите, что сейчас с рассмотрением дел – что уголовных, что гражданских. Сплошные переносы заседаний. А почему, спросите? Да потому, что никто из коллег не хочет впахивать, не зная, будет он судьей завтра или его выбросят на помойку как использованный контрацептив. Коллеги спасаются любым способом – женщины-судьи беременеют и тут же уходят в декреты минимум на три года, чтобы пересидеть эту власть. У кого накопился отпуск за прошлые года – бросают все и уходят отдохнуть. Кто не находил времени залечить болезни – “падают на больничку”. Но большинство все-таки заняли выжидательную позицию и ждут назначения в эти мифические окружные суды Киева”.

“Приходится доказывать, что ты не верблюд”

Ранее в интервью “Стране” об этих инструментах взятия всей судебной системы под контроль властями говорил известный юрист Андрей Портнов.

По его словам (что подтверждают и судьи), сито отбора устроено таким образом, что главенствующими в нем являются человеческий фактор и благосклонность власть имущих. А алгоритм оценивания, хотя за два года его прошли тысячи людей, до сих пор неизвестен. В результате каждый конкретный отправитель правосудия до последнего не понимает, с щитом или на щите он окажется в итоге проверки. Что открывает возможности для различного рода манипуляций, подтасовок и даже коррупции.

Как говорят судьи, если на оценивание приезжает неугодный человек в мантии, то от “карающего меча” ВККСУ его не спасут даже отличные результаты тестов по теории (где максимально можно набрать 90 баллов), практике (потолок – 120 баллов) и отсутствие каких-либо претензий по работе (отмененные решения, жалобы по рассмотренным производствам и т. п.).

“Общий проходной балл – около 670 пунктов, но из чего он складывается после прохождения тестов и чем руководствуются члены комиссии – это тайна за семью печатями. Во-первых, есть психолог, потом изучают досье, а на крайний случай всегда есть собеседование. Тут вообще никто не понимает, как выставляются баллы, буквально с потолка их берут, – отмечает наш собеседник-судья. – При этом судьям приходится буквально доказывать, что ты не верблюд. Ведь практически любую информацию, даже абсолютную чепуху, которую пишут на нас, ни на йоту не ставят под сомнение. Наоборот, это мы обязаны доказывать обратное! То есть, презумпция невиновности для судей не работает абсолютно, происходит тотальное унижение и гнобление. Проверяют буквально до исподнего – имущество, родственники, выезды за границу, доверенности, оружие… Доходит до того, что одному из судей приписали как связанное с ним лицо двоюродного брата первого или второго мужа его сестры, с которым эта женщина не живет в браке больше 20 лет и давным-давно не общается. У этого “родственника” нашли какой-то доход и начали интересоваться, откуда он возник. И таких ситуаций немало”.

В судейском корпусе “Стране” рассказали несколько “типичных историй”, когда квалификационное оценивание отдельных людей в мантиях приостанавливали по неочевидным причинам.

Например, у кого-то из судей нашли полученные на заре приватизации акции предприятия на копейки (это не фигура речи!). Посчитав, что тем самым нарушены условия о совместительстве, его документы направили в Высший совет правосудия.

В другом случае поводом для приостановки оценивания стал автомобиль “Жигули” 70-х годов выпуска, которым пользуется мама судьи. ВККСУ заинтересовало, когда получала права женщина. В третьем – дряхлый мотоцикл, оцениваемый в $100 (в данной истории интерес вызвали поездки, осуществляемые на данном транспортном средстве).

Цена благосклонности “ревизоров” – $20 тысяч

В случае если судья “завалит” квалификационное оценивание, на его карьере ставится крест. Неудивительно, что в условиях таких рисков возникают предпосылки для коррупции и тотального послушания отправителей правосудия.

Одни судьи берутся слушать так называемые “политические дела”, дабы тем самым выслужиться и получить расположение власти. Другие – пытаются искать лазейки через связи на Банковой и носить туда конверты, не признаваясь в этом даже коллегам. Третьих “собеседуют” в Администрации президента какие-то проходимцы, также выколачивающие из них сбережения и обещающие переназначение в окружные суды без всякой гарантии.

При этом большинство опрошенных собеседников уверяют – ни один из этих путей не гарантирует “зеленый свет” для судьи. Особенно если этому воспротивится курирующий судей профильный заместитель главы Администрации президента. Который официально считается куратором “правосудия по-новому” и имеет колоссальное влияние на происходящие процессы.

“Когда начинаются “косяки” в переаттестации, члены Высшей квалификационной комиссии в беседах дают понять, что “все ноги растут от Лёши” (заместителя главы АП Алексея Филатова. – Прим. ред.). И тут есть два варианта: либо он действительно таким занимается, либо в ВККСУ ведут свою игру, а переводят на него стрелки”, – говорит на правах анонимности один из судей.

В коридорах дворцов правосудия курсирует информация, что источником решения проблем, возникающих при квалифоценивании того или иного судьи, уже взялись быть несколько посредников. Мол, с одной стороны, лояльная к властям Высшая квалифкомиссия создает для судей проблемы, а группа из трех-четырех юридических посредников (в отдельных регионах – с участием глав ОГА), со своей стороны, берется их “закрыть”.

Впрочем, на сегодняшний день это лишь одна из версий, хотя и довольно широко обсуждаемая.

Также называется порядок цифр, в которые обходится судьям безболезненное прохождение переаттестации. “Единого ценника и какой-то градации тут нет, все решается индивидуально По тому, что я знаю, могу лишь сказать так – больше $20 тысяч не платил еще никто. Уже были прецеденты, когда поначалу вроде как вопрос обещали решить, но затем договоренности срывались. Правда, деньги всегда возвращали”, – говорит один из судей.

Атака на Филатова совпала с дисквалификацией протеже Грановского

На этом фоне громом среди ясного неба стало обнародование в СМИ двух новостей. Обе они имели непосредственное отношение к идеологу судебной реформы – все тому же Алексею Филатову. И сулили ему довольно неприятные перспективы.

Во-первых, в конце июля адвокат Ростислав Кравец обнародовал проект решения Конституционного суда в части соответствия Основному закону государства закона “О судоустройстве и статусе судей” – базового нормативного акта, с которого началась “итоговая” реформа правосудия после событий Евромайдана.

Конституционное представление на этот счет было подано еще в 2016 году Верховным судом Украины. Согласно же проекту решения, выложенному в СМИ с подачи адвоката Кравца, КСУ намеревается “признать незаконной ликвидацию ВСУ и неправомерным ограничение зарплаты судьям, не прошедшим квалифпросеивание”.

Подтверждений аутентичности этого документа, который множит на ноль основу судебной реформы, не последовало. Но по крайней мере часть из опрошенных “Страной” служителей Фемиды называет его оригинальным.

“Есть сведения, что глава Конституционного суда Станислав Шевчук имел на этот счет разговор с Филатовым и сказал, что на 90% его реформу судьи КСУ разрубят в щепки. То есть распиаренная реформа оказалась на грани полного провала. А курирующий замглавы АП, который и попал в штангу, тем самым подставив президента, оказался на грани отставки. Его позиции существенно пошатнулись”, – говорит один из судей.

Во-вторых, на прошлой неделе (буквально через пять дней после обнародования “проекта” решения Конституционного суда по судебной реформе) на сайте “Новое время” вышел материал, где со ссылкой на источник прогнозируется скорая (до конца августа) отставка Алексея Филатова.

Страна


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Він один із тих, хто ставить найбільше незручних запитань представникам Спеціалізованої антико-рупційної прокуратури під час розгляду клопотань про взяття під варту чи відсторонення від робо-ти суддів. Хоча за фахом — адвокат, а до Вищої ради правосуддя потрапив за парламентською кво-тою. «ЗіБ» вирішив дізнатись у члена першої дисциплінарної палати ВРП Олексія МАЛОВАЦЬКОГО, що спонукало його до захисту людей у мантіях і чи є дієвим механізм захисту суддів від неправо-мірних дій з боку органів прокуратури?

«До тих матеріалів, які нам надають разом із клопотаннями, є дуже багато запитань»

— Олексію Володимировичу, ваше загальне враження: наскільки відповідально ставляться в САП до підготовки клопотань? Якщо

виходити із запитань, то члени ВРП виявляють чимало прогалин у матеріалах.

— Насамперед зауважу, що є дві процедури в межах кримінальних проваджень щодо суддів, які уповноважена розглядати Рада: надання згоди на взяття під варту та відсторонення від  здійснення правосуддя. Наші повноваження досить урізані, і головна мета — визначитися, чи не відбувається втручання в діяльність та незалежність судді шляхом подання таких клопотань.

Ті матеріали, які до них додаються, за невеликим винятком, на жаль, викликають дуже багато запитань як стосовно фактів, що ставляться за вину суддям, так і з погляду їх доведеності. Подекуди складається враження, що прокуратура не розуміє суті таких клопотань та їх обґрунтування. Тому переважно аргументує їх тим, що ненадання згоди на тримання під вартою чи відсторонення судді від роботи підриватиме довіру до суду.

Хоча все відбувається навпаки. Адже підрив авторитету судової системи може полягати в незаконних діях і неякісній роботі органів прокуратури, зокрема й під час підготовки таких клопотань.

— Яка ваша позиція? Як має реагувати на це Рада?

— Позиція дуже проста: будь-які сумніви в об’єктивності, неупередженості чи винуватості судді кидають тінь на суд. Але це палиця на два кінці: неякісні дії прокуратури кидають тінь і на суд, і на органи прокуратури. А до тих матеріалів, які нам надають разом із клопотаннями, є дуже багато запитань.

Основна вимога, яку ми висуваємо до таких клопотань, — їх умотивованість. Тобто вони повинні містити не якісь загальні фрази, а конкретні факти і докази, оскільки мова йде все ж про кримінальне обвинувачення. І особа має дістати можливість або заперечити такі факти, або взагалі промовчати. Це її право.

— Із чим це пов’язано: з недостатнім фаховим рівнем чи звичкою покладатися на те, що й так згодиться?

— Склалася давня традиція: якщо прокуратура просить — треба задовольняти її прохання. Але така традиція не має права на існування, оскільки не ґрунтується на розумінні вимог законодавства.

Подекуди з матеріалів можна зробити й протилежний висновок: матеріали справи викликають обґрунтовані сумніви в тому, чи суддя взагалі причетний до дій, які йому інкримінуються. Як за таких обставин задовольняти клопотання прокуратури?

Тобто іноді складається враження, що єдина мета клопотань про відсторонення — це усунення судді від розгляду конкретної справи.

«Мінімальна правова гарантія для судді — це вручення підозри тільки найвищими посадовими особами держави»

— Якою за таких обставин має бути роль ВРП? Бо нині складається враження, що Рада не наважується відмовляти у відстороненні від роботи суддів, яких підозрюють у скоєнні корисливих злочинів.

— Ця роль чітко визначена присягою члена ВРП — забезпечення незалежності судової влади. Що мається на увазі? Якщо ми говоримо про надання згоди на тримання судді під вартою, то є вимога закону — вмотивованість клопотання. Це не загальний опис подій, а обґрунтування належними й допустимими доказами тих обставин, на які посилається прокуратура. І першим у цьому переліку є вручення підозри…

— У чому полягає процесуальна вимога «здійснювати підозру» певним особам: в її підписанні з наступним передорученням чи особистому

врученні документа?

— Я вважаю, що закон не дає можливості вручати судді підозру іншим особам, окрім Генерального прокурора та його заступників. На жаль, Рада не підтримує таку позицію. У цій процедурі не передбачено окремих думок до рішення ВРП, тому поясню свою позицію для читачів вашого видання.

Оскільки Конституцією передбачена незалежність суду, то мінімальна правова гарантія для судді — це вручення підозри тільки найвищими посадовими особами держави. Це не ритуальна дія. Якщо підозра вручена безпідставно, то має наставати персональна відповідальність для особи, яка вчинила цю процесуальну дію.

Суддя — не та особа, котра буде ухилятися від слідства. Крім того, держава надає судді певні гарантії від необґрунтованого кримінального переслідування.

У цьому випадку ВРП має визначитися, чи є необхідність тримання особи під вартою та чи обґрунтоване відповідне клопотання. Тобто чи підозра вручена належним чином, отже, чи набув суддя статусу підозрюваного. Крім того, з’ясувати, чи не зароджуються в стороннього спостерігача сумніви в тому, що ця особа скоїла злочин. І тільки якщо всі відповіді були позитивні, Рада може дати згоду на втручання в суддівський імунітет.

— Тобто самі докази й фактаж не досліджуються?

— Так, усі докази не перевіряються, оскільки наше завдання — переконатися, що таке клопотання не має на меті усунення судді від здійснення правосуддя. У цій процедурі ВРП не зв’язана необхідністю детально обґрунтовувати свою згоду.

— Що може переконати особисто вас не голосувати за таке рішення?

— Насамперед наявність сумнівів у тому, що суддя дійсно причетний до скоєння злочину.

Як відомо, ми успадкували цю процедуру від Верховної Ради. Якщо подивитися на її логіку та практику, то виявиться, що народні депутати обмежувалися аналізом того, чи обґрунтована підозра, чи є факти, що свідчать про скоєння особою злочину, навіть якщо не всі вони повністю доведені. Наприклад, коли йдеться про отримання неправомірної вигоди, то з’ясовується, чи відбулася передача коштів і чи задокументований цей факт належними і допустимими доказами.

«Наша згода не зв’язує слідчого суддю в прийнятті рішення»

— Але чи не перебирає ВРП на себе функцію слідчого судді?

— Ні, проте оскільки ми маємо справу із

суддівським імунітетом, то повинні заглиблюватися в такі питання. Ми не можемо визначити, чи обґрунтована підозра, без вивчення додаткових матеріалів.

— До речі, позиція Європейського суду з прав людини в таких питаннях дещо глибша. Адже може мати місце і провокація з боку правоохоронних органів.

— Дуже слушне запитання, оскільки половина матеріалів, що надходять до нас, дає підстави припускати, що могла відбутися провокація злочину. Наприклад, коли особа, яка повідомила про вимагання суддею грошей, фігурує в кількох аналогічних кримінальних провадженнях, а незадовго до цих подій її приймають до певної організації на посаду директора. До того ж заява про скоєння злочину не містить відмітки про реєстрацію. За таких обставин зароджуються сумніви: чи була подія злочину?

Розвіяти їх мають матеріали справи, але й там ми не знаходимо однозначного підтвердження, що суддя вчинив протиправні дії. Дуже часто це роздруківки розмов, з яких абсолютно нічого не випливає, навіть того, що суддя спілкувався із самим заявником.

Необхідно залишатися об’єктивним. Вважаю, що практика розгляду клопотань про тримання під вартою доводить необхідність

унесення змін до законодавства. Рада не повинна дублювати роботу слідчого судді, але при цьому має бути можливість чітко визначити, чи наявні подія злочину й ризики, що зумовлюють необхідність такого обмеження волі та процесуальних прав.

— Чи не впливає дозвіл ВРП на взяття під варту на обрання запобіжного заходу? Якщо поважні юристи побачили в матеріалах підставу для такого рішення, то чи наважиться слідчий суддя заперечити їм?

— Так, слідчі судді дуже рідко відмовляють у клопотанні прокуратури про застосування саме такого запобіжного заходу щодо своїх колег. Однак я не вбачаю взаємозв’язку між нашим дозволом і наступним рішенням про обрання запобіжного заходу. Судді вже добре розуміють, що Рада аналізує це питання лише з точки зору втручання в суддівський імунітет.

Якщо пам’ятаєте, був такий випадок, коли прокуратура звернулася до нас по дозвіл через добу після затримання судді. Це зробили не відразу під час скоєння злочину або після нього. Тоді Рада чітко вказала, що відбулося втручання в суддівський імунітет. І таких випадків більше не траплялося.

— Отже, згода ВРП на взяття під варту не означає, що саме такий

запобіжний захід має бути застосований слідчим суддею?

— Саме так. Ми розглядаємо одне й те саме клопотання, але функції в Ради та слідчого судді зовсім різні. Тому останній вільний в обранні того запобіжного заходу, якого буде достатньо для забезпечення досудового розслідування. Наша згода не зв’язує слідчого суддю в прийнятті рішення й не містить оцінки фактів.

— Свого часу Рада, розглядаючи дисциплінарні справи щодо так званих суддів майдану, озвучила чіткі критерії допустимості взяття осіб під варту. Чи поширюються вони й на суддів-підозрюваних?

— Безумовно. Зокрема, в частині наявності ризиків, якими прокуратура, як правило, обґрунтовує такий запобіжний захід. Якщо в особи є певне місце проживання, постійний заробіток, якщо її раніше не притягували до кримінальної відповідальності, що унеможливлюється самим статусом судді, то такі ризики в принципі відсутні. Звичайно, якщо особа не намагалася втекти й не була оголошена в розшук.

«Не можна обґрунтовувати відсторонення виключно підривом авторитету судової влади»

— Клопотання про відсторонення, як ви зазначили, теж може використовуватися як спосіб усунення судді від розгляду певної справи. Але тут рішення Ради є остаточним. Які аргументи повинні доводити необхідність задоволення такого клопотання?

— Ваше запитання є слушним і вчасним. У цій процедурі ВРП уже діє як слідчий суддя і має визначити наявність ризиків, що обумовлюють відсторонення особи від посади. На жаль, у клопотаннях усі ризики зведено до одного — підриву авторитету правосуддя.

На мою думку, ми не можемо обґрунтовувати відсторонення судді тільки наявністю сумнівів у тому, що продовження ним роботи підриватиме довіру до суду. Хоча це моя особиста точка зору, більшість членів Ради зі мною не зовсім погоджується.

Моя позиція ґрунтується на тому, що відсторонення від здійснення правосуддя — це суто процесуальна дія. Має бути вказано, в чому полягає ризик, які дії може вчинити суддя, який не буде відсторонений, чому це необхідно, які гарантії цим забезпечуються. Адже до того часу, як правило, для підозрюваного вже обраний запобіжний захід з покладанням певних процесуальних обов’язків, наприклад не спілкуватися зі свідками, іншими підозрюваними. І слідчі органи мають стежити за дотриманням цих умов.

Якщо будуть установлені факти порушення цих обов’язків — виникають підстави для відсторонення. Якщо ж усі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях, про яке відсторонення можна говорити?!

Наприклад, підозра була вручена в березні, а прокуратура звертається до нас із клопотанням у липні. Суддя вже завершив розгляд справи, апеляційна інстанція винесла своє рішення в ній, тож які факти може спотворити суддя в матеріалах цього провадження? Таке обґрунтування виглядає, м’яко кажучи, нелогічним.

Позиція, якої дотримується Рада, також має право на існування. Якщо суддю підозрюють у скоєнні корисливого злочину, то зароджуються сумніви в його неупередженості при розгляді інших справ.

Однак у наявному правовому полі не можна обґрунтовувати відсторонення виключно підривом авторитету судової влади. Якщо Рада вважає, що має обмежуватися тільки констатацією цього ризику, то до процедури мають бути внесені законодавчі зміни: вона має стати аналогічною розгляду клопотань про взяття під варту. Тобто Рада дає дозвіл, а слідчий суддя вже аналізує ризики, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом, та виносить відповідну ухвалу.

— Чи передбачена система стримувань і противаг, що слугувала б запобіжником від незаконного відсторонення? Зокрема, настання відповідальності для прокурора, який підписав таке клопотання.

— За великим рахунком, така система є. Утім, до неї не дуже часто звертається сторона захисту. Але це питання до моїх колег-адвокатів.

Уже працює Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. Тож усі некваліфіковані або необґрунтовані дії представників органів прокуратури, які мають наслідком утручання в імунітет судді чи підрив авторитету судової системи, що констатовано нашим рішенням, повинні отримувати належну оцінку з боку КДКП.

Якщо прокурори, які приходять на наші засідання, аби підтримати клопотання про взяття під варту чи відсторонення, не можуть належним чином його обґрунтувати й пояснити, то, на мій погляд, є підстави для їх притягнення до дисциплінарної відповідальності.

— Але ж комісія не може самостійно

ініціювати таку справу. Чому б Раді самій не звертатися до КДКП з відповідним поданням?

— Ми майже не використовуємо таких повноважень, хоча вони є. Наприклад, було таке звернення після випадку із затриманням судді без нашого дозволу. Думаю, буде подання й у справі щодо судді із Сум. Поки що є звернення до Національної поліції, аби правоохоронні органи з’ясували, хто затримав суддю, де її тримали майже добу, чому не допустили адвоката тощо.

Утім, Рада — це колегіальний орган, і в кожного з її членів є власний погляд на те чи інше питання. Водночас адвокати, які представляють інтереси суддів, мають більш активно реагувати на порушення закону з боку органів прокуратури.

— То, може, варто вибагливіше підходити до клопотань прокуратури, аби привчити її працівників відповідальніше ставитися до матеріалів, що подаються до Ради?

— Є процедура, яку необхідно виконувати. Норми законів, особливо Кримінального процесуального кодексу, слід сприймати як мінімальні, а не максимальні гарантії. Якщо Конституція передбачає панування верховенства права, то процес — це мінімальна гарантія його реалізації.

Натомість сьогодні спостерігаємо зовсім інше ставлення до цих вимог. Як наслідок, маємо випадки, коли слідство триває 8—10 років, потім провадження закривають і суддя продовжує працювати на посаді. Але пляма на його авторитеті залишиться. Такі часто безпідставні підозри спотворюють реноме судової системи, впливають на загальне ставлення громадян до суддів. Тож виникає дилема: що більше підриває авторитет — невідсторонення судді чи такі кримінальні провадження, що завершуються «пшиком»?

— Напевне, останні, особливо коли сам факт затримання судді піариться в пресі як боротьба з корупцією. Адже потім жоден прокурор не вийде на брифінг і навіть не вибачиться.

— Так, адже, з одного боку, під час розгляду клопотань нам говорять про неспростовні докази, а потім продовжують строки досудового слідства до 2—3 років. Здавалося б, що там розслідувати, якщо, як випливає із заяви прокурора, суддю спіймали на гарячому?!

Але є інший бік — матеріали негласних слідчих (розшукових) дій. Ті, що нам надаються, викликають здивування і чимало запитань. Але ми не можемо у відкритому режимі їх ставити. Тож, як ви могли помітити, подекуди прокурори самі відмовляються від закритого розгляду клопотань, оскільки тоді їм доведеться відповідати на дуже незручні для них запитання.

Разом з тим не можу не звернути уваги на проблему порушення прокурорами в публічному просторі презумпції невинуватості не лише стосовно суддів, а й інших громадян, щодо яких проводяться кримінальні провадження.

«За браком правових аргументів виникає велике бажання «вкусити» опонента»

— Якщо суддя стверджує, що порушення кримінальних проваджень проти нього є втручанням у правосуддя, то чи не ефективніше буде застосовувати ст.376 Кримінального кодексу до прокурорів або слідчих, які ініціювали внесення таких відомостей до ЄРДР?

— Такий механізм можна використовувати з погляду процесуальних дій, але тільки у випадку, якщо це не матиме ознак безпідставного звинувачення. Наприклад, якщо адвокат убачає очевидні факти провокації злочину, то це може бути використано як лінія захисту.

Водночас до таких протидій треба підходити дуже зважено. Можливо, Рада з часом буде більш активно реагувати на подібні порушення. Можливо, для того, щоб система стримувань і противаг запрацювала, доведеться вносити зміни до законодавства. На жаль, сьогодні порушити кримінальне провадження в порядку ст.214 КПК абсолютно нескладно. Достатньо будь-якого звернення про вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, законодавство містить підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, якщо вони не задовольняють скарги на бездіяльність слідчих органів щодо внесення відомостей до ЄРДР.

— Але чому не спробувати заплатити тією самою монетою: справа — на справу, відсторонення — на відсторонення?

— Я розумію, що в деяких юристів за браком правових аргументів виникає велике бажання «вкусити» опонента. Але це неправильно навіть з погляду адвокатської етики. Порушити права дуже легко, а відновити дуже важко. Про це варто пам’ятати під час підготовки звернення про притягнення до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності. Насамперед слід усвідомлювати, чи є шанси довести цю справу до кінця.

Я багато разів казав адвокатам: звертайтеся зі скаргами до ВРП тільки тоді, якщо дійсно бачите порушення в діях судді, а не тому, що суддя на вас не так подивився чи прийняв на 15 хв. пізніше. Тобто якщо є підстави вважати, що суддя навмисно вчинив дії, що йдуть урозріз із процесуальним законом.

Сьогодні ми перевантажуємо всі державні структури безліччю скарг. Як наслідок, ці органи фізично не спроможні впоратися із цією навалою, отже, немає вчасної реакції на реальні порушення.

Зрозуміло, що клієнт очікує негайних дій у відповідь, і адвокат потурає цим бажанням: реєструє кримінальне провадження, направляє скаргу до нас. Але ж є набагато простіші процедури, наприклад інститут відводу судді чи прокурора. Натомість чомусь вдаються до першого шляху, напевне, аби виглядати таким собі солідним юристом: відкрити купу кримінальних проваджень і спостерігати, як суддя змушений від них захищатися.

— Є ще один спосіб «вкусити» — організувати кампанію в засобах масової інформації проти судді, аби той щоразу нервував, коли заходить в Інтернет.

— Так, сьогодні чимало кримінальних проваджень «розслідуються» через мас-медіа. Пригадуєте випадок у Маріуполі, коли прикордонник на блокпосту розстріляв автомобіль на і дістав 13 років тюрми? Після цього до нас звернулася група нардепів, які вважали такий вирок незаконним і вимагали притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Але ж для цього існують процедури оскарження: апеляція, касація.

Проте замість того, щоб іти шляхом закону, створюється додатковий тиск через скарги, публікації в Інтернеті. Однак такі дії також упливають на авторитет правосуддя. На цьому, між іншим, наголосивКонституційний Суд, зазначивши, що будь-який вплив на людину в мантії з метою перешкодити виконанню ним професійних обов’язків забороняється. Це може бути звернення народного депутата, публікація в пресі, безлад у судовій залі.

Якщо ми хочемо отримати справедливий суд, то маємо самі передусім з повагою ставитися до його незалежного статусу від першої інстанції.

«Якщо суддя пояснює своє рішення, це вже стає елементом підзвітності суспільству»

— Свого часу, коли судову владу звинувачували в корпоративності,

один з очільників сказав: якщо суддя виглядає беззахисним, то хто повірить, що він зможе захистити інтереси людини. То захищений сьогодні суддя чи ні, зокрема від відвертого тиску на нього, поліцейського свавілля тощо?

— Це проблема не тільки судової влади. Адже незаконні обшуки проводяться і в адвокатів. Хіба що прокурори та поліцейські такого не зазнають. Однак така ситуація склалася з кількох причин.

По-перше, тривалий час з’являлися судові рішення за принципом «я так вважаю». Подекуди навіть судді вищих інстанцій, чиї справи ми розглядали, не можуть пояснити, чому вони не зважили на чітку норму закону, а посилалися виключно на своє «внутрішнє переконання». Від такої позиції — всі інші проблеми, у тому числі низька довіра з боку суспільства.

Є частка вини й журналістів, які підтримують в уявленні громадян стереотип судді-порушника, експлуатують негативние реноме судової системи. У свідомості громадян це формує невдоволення та запити на новий справедливий суд. І маятник ставлення до вітчизняної Феміди максимально хитнувся в бік недовіри. А це істотно ускладнює відстоювання прав самих суддів, і, маю визнати, сьогодні вони абсолютно не захищені.

Природно, що адвокати у складі Ради більш наполегливо відстоюють права суддів. Що стосується суддівської корпоративності, то моє особисте враження, що судді — члени ВРП не виявляють корпоративної солідарності.

На жаль, сьогодні в суспільстві панує така собі презумпція винуватості судді в будь-чому, що б він не зробив. Яке він рішення не прийняв би — його можуть назвати злочинцем.

— Як можна виправити таку ситуацію?

— На мою думку, судам слід більше уваги приділяти популяризації своєї роботи. Якщо ви переглянете іноземну пресу, то перед інформацією про спорт і погоду завжди є матеріали, присвячені судам. Наприклад, про ті рішення, які будуть винесені в п’ятницю, інформація подається у середу. Зокрема, аналізуються обставини справи й дається прогноз, який вирок може бути винесено, з обґрунтуванням, чому суд може пристати на ту чи іншу позицію.

— Такий аналіз роблять журналісти?

— Ні, сам суд пояснює свої рішення. Не можна обмежуватися аргументом, що таким є моє внутрішнє переконання. Якщо суддя пояснює своє рішення, це вже стає елементом підзвітності суспільству.

Крім того, суддям слід навчитися приймати рішення, якими незручними вони не були б для органів слідства чи прокуратури. Бо спочатку приймають до розгляду обвинувальний акт, відкривають провадження, а потім не знають, що із цим робити.

У нас є дисциплінарна справа, що стосується судді, який уже 12 років слухає кримінальне провадження, відкрите за ст.115 КК. У матеріалах немає достатніх доказів, що доводили б вину особи. Проте й виправдувального вироку немає. Треба мати мужність сказати прокуратурі «ні».

— Але ж є безліч прикладів у реєстрі ВРП, коли після такого «ні» прокуратура або направляє скаргу до вас, або реєструє кримінальне провадження за ст.375 КК.

— Я розумію, що судді можуть побоюватися такого розвитку подій. Але ж інша сторона теж буде на них скаржитися. І є приклади, коли ми притягуємо до дисциплінарної відповідальності саме за таку тяганину.

Наприклад, у практиці ВРП виявлено факти, коли до суду надсилається обвинувальний акт стосовно підозрюваного в скоєнні вбивства, і щодо нього обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, а суддя, щоб уникнути авторозподілу цієї справи, бере відпустку саме на цей день. Ми притягнули до дисциплінарної відповідальності і голову суду, і його заступників за те, що вони 3 місяці не приймали обвинувальний акт.

Тож вітчизняній Феміді, аби вирівняти маятник довіри, потрібно усвідомити, що вона також підзвітна суспільству, і навчитися пояснювати, чому ухвалене рішення є законним і справедливим.

Також слід почати контактувати з прокуратурою та адвокатурою.

Торік ми були в Польщі з ознайомчим візитом, там також чимало питань щодо діяльності судової системи. Але мені сподобалася позиція, що органи державної влади покликані врегульовувати ситуацію в суспільстві, а не воювати між собою за те, хто зверху. У кожного свої функції, але мета одна — забезпечувати правосуддя. Нам цього треба навчитися.

— Принаймні прокуратура навчилася тому, як репрезентувати суспільству свою роботу: ми затримали злочинця, а поганий суд його відпустив.

— Так само і суд має вийти й пояснити: можливо, людина, яку ми звільнили сьогодні, злочинець, але ті матеріали, які подала сторона обвинувачення, цього не доводять. Будуть інші докази — розглядатимемо, а нині в нас не було іншого варіанта, як стати на захист презумпції невинуватості особи.

«Відсоток задоволення таких клопотань у парламенті був набагато меншим, ніж у ВРП»

— А Раді не треба навчитися відмовляти прокуратурі?

— Треба, я абсолютно з вами згоден. Потрібно трохи глибше аналізувати клопотання. Сьогодні в нас триває робота щодо дослідження цього питання: збираємо позиції наукових установ і, можливо, дійдемо висновку про необхідність ініціювати зміни до законодавства, а відповідно, зміниться і практика. Адже, на жаль, якість матеріалів, що додаються до клопотань, тільки погіршується.

Подекуди уявляю себе по інший бік столу в залі засідань і бачу, що захист інколи теж недопрацьовує.

— Утім, є свіжі випадки, коли позиція адвоката виглядає дуже переконливою, але члени Ради все одно залишаються на боці прокуратури.

— Так, є і такі ситуації, коли представник прокуратури не може нічого заперечити на аргументи захисника, але більшість голосує за взяття під варту, відсторонення чи його продовження, мотивуючи це рішення перш за все аргументом про захист авторитету правосуддя.

— Чимало суддів потерпіли від ВРП через те, що недостатньо обґрунтовували свої рішення або залишали без реагування доводи сторони захисту. А чому сама Рада не наводить мотивів? Я почитав деякі з останніх рішень, порівняв їх з аргументами, що наводили адвокати, і не знайшов спростування деяких з них.

— На жаль, така ситуація існує. У тому, напевне, і моє недопрацювання, оскільки я брав безпосередню участь у підготовці проекту закону «Про Вищу раду правосуддя» у складі робочої групи. Скажу відверто: послуговувалися тією практикою, що склалась у Верховній Раді. Утім, слід визнати, що відсоток задоволення таких клопотань у парламенті був набагато меншим, ніж у ВРП.

Наприклад, у мене навіть не закрався сумнів, що може виникнути необхідність додавати окрему думку до рішення Ради про надання дозволу на взяття під варту чи відсторонення.

Але тепер стало зрозуміло, що це не завадило б, оскільки інститут окремої думки дає поштовх до розвитку практики. Тим більше що ми тільки рік працюємо в цьому правовому полі.

Треба розвивати практику, не варто боятися змін. Наприклад, вимагати обґрунтування наявності ризиків, які вказують у клопотанні, деталізації того, які слідчі дії були проведені, що не дозволило вкластись у відведений строк досудового розслідування та передати справу до суду.

— Напевне, немає чого передавати.

— Саме так. То чому Рада повинна заплющувати на це очі й потурати бездіяльності?! Адже доки триває слідство, доти залишаються ниточки, за які можна смикати суддю.

— І виходить, як свідчить повідомлення з реєстру: 10 років тому порушили кримінальну справу, а згадали про неї недавно, бо суддя має розглядати спір за участю прокуратури.

— Або інший свіжий випадок: начальник слідчого відділу разом із прокурором області почав вимагати від судді негайно призначити підготовче засідання, бо  «раптом» закінчився строк тримання під вартою підозрюваного. Але ж це у вас закінчуються строки! Чому ви не подбали про це раніше? Адже суддя має ще ознайомитися з матеріалами, перш ніж призначати слухання.

Дуже добре, що судді почали розуміти: тиснуть інші, а відповідальність за рішення залишається на них. Тому стали звертатися до нас із повідомленнями про втручання в правосуддя.

— Утім, такі звернення найчастіше залишаються без реагування або завершуються черговим «занепокоєнням» Ради.

— Так, я теж уважаю, що ст.73 закону про ВРП дещо «куца». Але коли ми її писали, то не розуміли, наскільки затребуваним буде цей інститут для захисту самих суддів, їхнього авторитету й незалежності. Тепер ці повноваження потрібно розвивати.

Переконаний, що має бути норма, яка зобов’язуватиме реагувати на наші звернення в 10-денний строк. Слід передбачити право вимагати повні матеріали розслідування, що ведеться стосовно судді. Також нам має бути надано право вимагати закриття провадження.

Крім того, важливо, аби судді був забезпечений кваліфікований захист з моменту вручення підозри. На жаль, Рада суддів цього не робить, що для мене дивно. На мій погляд, суддя повинен отримувати такий самий захист і представництво, як у випадку затримання адвоката чи обшуку в нього.

— Напевне, вважається, що сам статус судді може його захистити.

— Повірте, дуже важко захищатися, коли проти тебе висувають серйозні обвинувачення, коли ти один, а проти тебе купа людей, слідчих, преса… Одиниці здатні захистити себе самі, навіть попри те, що роками розглядали кримінальні справи або були слідчими суддями. І в такій ситуації їм потрібен саме кваліфікований захисник та підтримка з боку професійної спільноти. А підтримки вони, на жаль, не мають.

Ми повинні із системи викоренити недобросовісність, а не конкретного суддю. Якщо ми зможемо позбутися недобросовісності, то повернеться і авторитет, і довіра до судової системи.

— Сподіватимемося, що принаймні наступний склад Ради зможе прозвітувати про досягнення такої мети.

— Будемо робити все, що в наших силах. Тим більше що ситуація з дисциплінарними порушеннями не така вже й катастрофічна. З

усього масиву скарг, що ми отримали (а це близько 13000), лише у 2% убачаються ознаки грубих дисциплінарних проступків. Крім того, я не вважаю, що за кожен такий випадок слід одразу застосовувати найсуворіше  дисциплінарне стягнення. Інколи достатньо обмежитися доганою чи навіть попередженням.

Головне — підходити зважено й ставити себе на місце людини, чию долю ти вирішуєш.

Член Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький

zib.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Не для кого не секрет, что для украинцев большая проблема найти справедливость в судебных органах. Из-за сильной коррупции судей Европа требует создания в Украине антикоррупционного суда.

Довидас Виткаускас, руководитель проекта ЕС «PRAVO-Justice», присоединился к UATV, чтобы рассказать о судебной реформе Украины.


It’s not a secret, that it’s a big problem for Ukrainians to find justice in the judiciary institutions. Because of the intense corruption of judges Europe is demanding the creation of an Anti-Corruption court in Ukraine. Dovydas Vitkauskas, team leader of the EU Project ‘PRAVO-Justice’, joined UATV to talk about Ukraine’s Judicial reform.

Источник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO