Політика

Российский военный, младший сержант ВС России Дмитрий Погребняк «сдал» служебные документы, массив фото и других данных, опубликовав их на своей странице в соцсети.

Об этом говорится в расследовании Inform Napalm.

«Эти данные позволили раскрыть информацию по расположению, выполняемым задачам и командному составу в/ч 22179 (г.Майкоп), а также длительным командировкам военнослужащих 33-й отдельной мотострелковой бригады на «Кадамовский» полигон (Ростовская обл.), где их добровольно-принудительным методом отбирают для участия в войне на Донбассе», — отмечается в материале расследователей Ираклия Комахидзе и Романа Бурко.

pixelpixelpixel

 

Как говорится в материале, 8 июля ушел на заслуженный дембель командир КШМ в/ч 22179 младший сержант ВС РФ Погребняк Дмитрий Андреевич, который и опубликовал секретные данные.

«Как сложится его дальнейшая судьба пока не ясно, но в служебной характеристике, подписанной его прямыми командирами, отмечен вывод: «Достоин служить в органах и спецподразделениях МО, МЧС, МВД РФ, ФСБ РФ». Мы искренне надеемся, что Федеральная служба безопасности РФ не упустит возможности взять на службу этого ценного специалиста и настоящего селфи мастера», — иронизируют авторы расследования.

11

12

Благодаря младшему сержанту Дмитрию Погребняку удалось вскрыть информацию по расположению, выполняемым задачам и командному составу в/ч 22179 (г.Майкоп, Республика Адыгея, РФ).

Также выявлены данные по командному составу – временно исполняющему обязанности (ВрИО) начальника штаба в/ч 22179 подполковнику А. Засопину; начальнику разведки артиллерии и ВрИО начальника артиллерии в/ч 22179 майору Е. Распопину; командиру взвода управления начальника артиллерии старшему лейтенанту Д. Осипову и другим военнослужащим.

Кроме того, были подтверждены данные по основному месту дислокации 33-й ОМСБр в г.Майкоп и о длительном пребывании военнослужащих данной бригады в составе других подразделений ВС РФ, находящихся в базовом лагере у украинской границы в районе полигона «Кадамовский» в Октябрьском районе Ростовской области.

В свою очередь,»Газета.Ru» опубликовала информацию, что несколько десятков контрактников из в/ч №22179 33-й отдельной мотострелковой бригады (Майкопская разведывательная бригада) сбежали с полигона «Кадамовский» в Ростовской области, поскольку испугались отправки в Украину.

10

Против них возбуждены уголовные дела, им грозит до десяти лет лишения свободы за самовольное оставление частей и дезертирство. Военные и их родственники рассказали, что жили в нечеловеческих условиях и их агитировали поехать добровольцами в Донбасс.

«Таким образом, данный материал с предоставленными фамилиями, должностями и фотографиями командования военной части №22179 может служить поводом к дальнейшим расследованиям участия военнослужащих этого и других воинских формирований в выполнении преступных приказов, продолжающих подогревать войну на Донбассе. Вероятно, именно начальнику разведки артиллерии и ВрИО начальника артиллерии в/ч 22179 майору Е. Распопину, пребывавшему со своими подчиненными в длительной командировке у украинской границы, должны быть известны подробности преступных приказов российского командования», — подытожили авторы материала.

Источник

 

Внимание патриотам и тем кто хочет поддержать Украину! Поддержи украинский проект лайк на страницу. Слава Украине! https://www.facebook.com/webcalltoday

https://www.facebook.com/politinfo.com.ua

Фраза дня! Ні – року! Да чого там – ФРАЗА ОСТАННІХ ДВАДЦЯТИ РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ!
«Передел контрабандных потоков, конечно, всегда был на Закарпатье. Но не таким образом. Если это передел контрабандных потоков, то это не так выясняется. Это выясняется законным путем» – губернатор Губаль.

Глава Закарпатской ОГА Василий Губаль в эфире телеканала 112 заявил, что перераспределять контрабандные потоки в Закарпатье необходимо законным способом. Такое заявление губернатор сделал в ответ на вопрос журналистки о том, стал ли причиной конфликта между «Правым сектором» и депутатом Ланьо передел контрабандных потоков.

«Передел контрабандных потоков, конечно, всегда был на Закарпатье. Но не таким образом. Если это передел контрабандных потоков, то это не так выясняется. Это выясняется законным путем» — сказал губернатор Губаль.

Увага патріотам и тим, хто хоче підтримати Украіну! Підтримай українский проект – лайк на сторінку https://www.facebook.com/webcalltoday

https://www.facebook.com/politinfo.com.ua

В конце июня в одном из санаториев Одесской области произошёл трагический случай. Семидесятичетырёхлетний инвалид-переселенец из Донецка свёл счёты с жизнью, повесившись в душевой кабине. Другие переселенцы с ограниченными возможностями, считают, что это произошло из-за ужасных условий, в которые попали постояльцы одесских оздоровительных учреждений. А волонтёры говорят, что это не первый случай суицида среди переселенцев-инвалидов и повторения подобных смертей стоит ожидать в будущем, если условия жизни этих людей не изменятся к лучшему.Интернат поставил бы его на ноги

«По словам медсестры, Пётр Васильевич повесился в общей душевой, – рассказывает помощник президента Европейской ассоциации инвалидов Наталья Уварова. –  Он приехал из Донецка, ему было семьдесят четыре года. Передвигался он с помощью двух палочек. Он уже давно говорил о суициде. Как говорят соседи, он ходил и искал верёвку, но никто не задумался, для каких нужд она ему была нужна. Это второй случай самоубийства среди переселенцев-инвалидов. Первый был в другом санатории, там мужчина утопился, несмотря на то, что у него осталась жена и дочь. Большинство случаев смерти не от суицида, но от общего ухудшения состояния здоровья. Даже у здоровых людей в связи с переселенчеством ухудшается здоровье, что говорить о инвалидах, у которых здоровья и так нет? Если посчитать по всем санаториям, получится около пятнадцати, двадцати смертей. В основном умирали более пожилые люди».

По мнению президента Европейской ассоциации инвалидов Олега Дрюмы причиной суицида стали плохие условия содержания в санатории.

«Он был одинок, денег нет, лекарств нет, дома нет, питание плохое. Выбраться в Белгород в больницу он не мог, врачи из больницы не приезжали, соцработники не приезжали – вот он и не выдержал. Его надо было забирать в специально оборудованный для таких людей как он интернат, где условия содержания намного лучше. Мы ещё два месяца назад говорили, что интернат поставил бы его на ноги. Но определить его в частные пансионаты у нас не было денег, а в государственные таких как он – одиноких – не берут. У нас ни одного инвалида не взяли в подобные интернаты, так как для этого нужно куча нотариально заверенных документов от родственников, которые такие люди не могут предоставить, потому что у многих родственники остались в Донецке, где нотариусы не работают», – рассказывает волонтёр.

Государство советует… брать лекарства у волонтёров

По словам Олега Дрюмы всего в пансионатах Одесской области проживает тысяча сто семьдесят переселенцев-инвалидов и членов их семей.

«Переселенцы живут в санатории «Куяльник» в Одессе и в трёх санаториях в посёлке Сергеевка. В своё время были договорённости с государством о компенсациях за коммуналку и питание для санаториев, но это решение не продлили и сейчас задолженность по коммуналке у санаториев составляет около семидесяти миллионов. За питание и проживание люди сами не платят, дирекция санаториев и волонтёры собирают продукты. Собрать достаточное количество продуктов на тысячу сто семьдесят человек очень тяжело, тем более, что продукты собираются уже второй год – с самого начала конфликта. Поэтому питание в большинстве санаториев очень плохое. Люди сидят на воде и крупах. Мяса они уже давно не видели. Сами питаться они не могут. Если двести-триста человек одновременно включат электроплитки, это оставит весь санаторий без электричества», – рассказывает Олег Дрюма.

10450526_644247288999429_1212747459444744715_n

Не лучше ситуация обстоит и с обеспечением медикаментами.

«В виду нехватки денег волонтёры уже давно прекратили закупать лекарства. Люди покупают медикаменты за свои пенсии и инвалидные. Но часто лекарства очень дорогие и полностью обеспечить себя медикаментами многие не в состоянии. Законодательство предусматривает обеспечение некоторых категорий инвалидов лекарствами за государственный счёт, но большая их часть – восемьсот человек – не включены в реестр тех, кому положены бесплатные лекарства. У нас есть официальный ответ властей, в котором чиновники посоветовали нам брать лекарства у волонтёров. Обо всём этом мы уже очень давно кричим, но никаких действий со стороны государства мы пока не видим», – жалуется Олег Дрюма.

Ко всем бытовым проблемам прибавляется психологическое давление, связанное с отсутствием ясной картины будущего инвалидов-переселенцев.

«К ним постоянно приходят либо представители администрации санатория, либо кто-то из местных властей и говорят, что скоро их выселят или завтра не будет питания. Так как государство, не смотря на обещания, не оплачивает их проживание, они живут в постоянном страхе, в постоянных слухах о выселении. Естественно, привязанные к санаториям, они не могут никуда трудоустроиться и это давит ещё больше», – объясняет Олег Дрюма.

Между прошлым и будущим

Сами инвалиды-переселенцы описывают похожую картину.

«Сейчас лето, поэтому кормят нас хорошо.  Но это только в нашем санатории, в «Куяльнике». В остальных санаториях – каша на воде и пустой суп. Такая разница из-за того, что наш санаторий находится в городе, и это действующий санаторий, в котором есть отдыхающие. С наступлением осени мы тоже, скорее всего, перейдём на каши, – рассказывает переселенка из Макеевки Елена. – Лекарства мы покупаем за свои деньги, но это не главная проблема. Главная проблема в том, что непонятно, что с нами будет завтра? Очень много инвалидов никогда больше не вернуться в свои прежние дома. Мы хотим и готовы остаться на украинской территории. Мы приносим здесь пользу. Санаторий принимает колясочников на оздоровление и мы консультируем сотрудников. Вот сейчас я провожу недельную спартакиаду. Это была наша идея, идея переселенцев. Вчера у нас был чемпионат по шахматам и шашкам, потом мы устраивали дискотеку. Инвалиды показывали, как они умеют танцевать. Завтра бильярд. Стараемся как-то разнообразить жизнь. Людям интересно им нравится. Но большой вопрос, сколько ещё нас продержит «Куяльник»?»

10393894_499228606885987_801611832598611328_n

По мнению Елены жизнь в санатории психологически давит на инвалидов.

«Такое впечатление, что мы в капсуле. Мы вроде бы как уехали от войны, но жизнь наша остановилась. Мы теперь не живём. Вот покормили нас, съездили гуськом в столовую, вечером захотел есть, а столовая откроется только утром. Мы не можем сами себе готовить. Не можем готовить своим детям. Раньше, дома, я постоянно пекла своему сыну какие-то пирожочки, чем-то его радовала, а сейчас я могу только пойти в столовую и принести ему еду в судочке, ведь он у меня работает и в столовую не ходит. В столовой хороший борщ, а я, к примеру, хочу обычной картошки в мундире, но приготовить её я возможности не имею. Нет совершенно никаких событий в нашей жизни, не  видно ничего радостного впереди. Мы выехали оттуда бросив всё. Да, люди нас одели и обули и мы не голодаем, но покоя в душе у нас нет. У меня там даже фотографии родителей остались, всё осталось в прошлом. А сейчас мы без прошлого и без будущего. Прошлое мы оставили там, а будущего здесь пока нет. Этот человек, который повесился, просто не выдержал всего этого, и у нас у всех похожие настроения. Не в том смысле, что мы хотим лезть в петлю, а в смысле безысходности. Мы стали «травкой» — «полили» нас, покормили, попоили, хорошо.  Ночь переспали, завтра опять гуськом в столовую, гуськом из столовой. Я не могу заболеть, «забить» на эту столовую, не могу себе этого позволить.  Не могу поехать к друзьям, потому, что вдруг я выеду, а мою комнату займут или выпишут меня из санатория. А возвращаться мне некуда», – рассказывает Елена.

Так быть не должно

Президент Европейской ассоциации инвалидов считает, что если не принять комплексные меры по социализации инвалидов-переселенцев это будет не последний случай самоубийства.

«Что бы избежать этого в будущем, в первую очередь Кабинет министров должен принят решение о финансировании этих четырёх санаториев, – считает Олег Дрюма. – Определить, сколько ещё люди будут жить в санаториях – это всё нельзя сделать на уровне региональной власти,  только на уровне центральной. Второе, региональная власть должна спланировать будущее этих людей. Помочь построить для них специализированный пансионат, обеспечить тех, кому не достанутся места в пансионате, общежитием. Сейчас мы самостоятельно пытаемся найти деньги на постройку посёлка для инвалидов со специально  оборудованными для них домами. Земельный участок мы уже получили, но все потенциальные доноры требуют серьёзные документы, к примеру, меморандум Одесской областной государственной администрации о том, что они готовы поддерживать наш проект, с новой властью мы только вступили в диалог по этому поводу и она должна помочь построить нам поселение для инвалидов. Что бы всего этого добиться, мы думаем выехать на Киев и устраивать акции протеста и пресс-конференции. Потому, что так, как сейчас, быть не должно».

Денис Мацола для Informator.lg.ua

Джерело

Внимание патриотам и тем кто хочет поддержать Украину! Поддержи украинский проект лайк на страницу https://www.facebook.com/webcalltoday

https://www.facebook.com/politinfo.com.ua

 

Российские наемники сняли на видео распиленные на металлолом железнодорожные вагоны и оборудование в донецком депо и заявили, что это дело рук боевиков из батальона «Восток».

Загроза втрати територіальної цілісності України, що ускладнюється економічною кризою, вимагає об’єднання зусиль влади, бізнесу та громадянського суспільства із налагодженням їх рівноправного діалогу. Такий діалог потребує невідкладного впровадження засад відкритого урядування і забезпечення відповідальності органів державної влади перед суспільством, підзвітності та підконтрольності громадянам. Вирішення цих завдань неможливе без підвищення якості надання адміністративних послуг та впровадження технологій електронного урядування і розвитку електронної демократії.

Сьогодні в регіонах мало-помалу утворюються центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) і впроваджуються електронні сервіси для їх реалізації. В процесі розробки та тестування знаходиться Єдиний державний портал адміністративних послуг. Втім, досвід багатьох країн світу, в тому числі деяких країн пострадянського простору, підтверджує доцільність співпраці національних поштових операторів з державними органами влади у сфері надання адміністративних послуг. Така співпраця забезпечує зниження витрат з боку органів влади, покращення обслуговування населення цих країн та наближення послуг до їх отримувачів.

Розвиток мережі ЦНАП із використанням відділень поштового зв’язку сприяє скороченню термінів надання послуг, зниженню черг і, зрештою, підвищенню задоволеності громадян роботою органів державної влади.

Вирішення завдань створення ЦНАП без залучення поштової мережі буде більш складним і витратним, оскільки забезпечення доступності адміністративних послуг вимагатиме створення значної кількості таких центрів, за повної відсутності можливості у органів виконавчої влади та бюджетних установ відкривати такі центри у містах та селах, де вони відсутні. Зважаючи на те, що в Україні 490 районів, 460 міст, 111 районів у містах, 885 селищ міського типу та більше 28 тисяч сіл, система надання адміністративних послуг, основана лише на ЦНАП, не забезпечить створення якісної системи надання адмінпослуг, а сільське населення, як завжди, залишиться у дискримінаційному становищі.

В той же час в Державному підприємстві «Укрпошта» швидкими темпами впроваджується комп’ютерна техніка на робочих місцях обслуговування клієнтів, вдосконалюються електронні канали зв’язку, розвиваються послуги на основі інформаційних технологій, що дає змогу розширювати номенклатуру послуг. Мережа відділень поштового зв’язку підприємства орієнтована на централізовану обробку даних, що дозволяє без особливих проблем використовувати її для надання адміністративних послуг фізичним та юридичним особам.

Отже, для забезпечення доступних і зручних умов отримання адмінпослуг на всій території України найбільш оптимальним рішенням бачиться залучення Державного підприємства «Укрпошта» до розвитку системи надання адмінпослуг.

Це дозволить:

а) державі швидше завершити процес реформування системи надання адмінпослуг; максимально децентралізувати їх надання та створити доступні та зручні умови для їх отримання, скоротити видатки державного та місцевих бюджетів на створення мережі доступу до адмінпослуг;

б) фізичним та юридичним особам отримати комплексне обслуговування за місцем проживання, швидку і гарантовану доставку документів, можливість оплати за адмінпослуги у населених пунктах, в яких відсутні банківські установи, заощадження особистого часу і транспортних витрат;

в) національному оператору поштового зв’язку отримати можливість збільшити доходи за рахунок розширення спектра послуг, покращити фінансовий стан збиткових відділень, збільшити заробітну платню персоналу, вдосконалити інформаційно-комунікаційну мережу підприємства.

Важливо розуміти відмінність понять «забезпечення доступу до адмінпослуг» та «надання адмінпослуг». Сьогодні Державне підприємство «Укрпошта» бере «пасивну» участь у наданні адмінпослуг. Фактично його роль зводиться до прийняття від громадян та відправлення рекомендованим листом пакету документів на отримання адміністративної послуги. Про надання самої адмінпослуги у відділеннях поштового зв’язку поки що не йдеться.

Однак в «Укрпошті» потрібно запроваджувати такі сервіси, як єдине вікно адміністративних послуг, офіційна електронна поштова скринька, гібридна пошта. Поштовики мають отримати можливість засвідчувати власним електронним цифровим підписом чинність електронних копій відсканованих у відділеннях «Укрпошти» документів, необхідних для отримання адміністративної послуги. Національний оператор має надати можливість громадянам отримавши електронний підпис відкрити на своєму сайті офіційну електронну поштову скриньку для листування з органами влади.

Саме зараз настав час чітко заявити про наміри Державного підприємства «Укрпошта» взяти участь у процесі оптимізації надання адміністративних послуг та технологій електронного урядування. Певна річ, для реалізації цих проектів у «Укрпошти» не вистачить власних ресурсів. Тому вже сьогодні необхідно вжити комплекс заходів для реалізації ініціативи щодо повноцінного надання адміністративних послуг через відділення поштового зв’язку.

В першу чергу, «Укрпошта» має потрапити до державних програм розвитку інформаційного суспільства в Україні – для отримання підтримки з держбюджету на розвиток системи надання адміністративних послуг на базі відділень поштового зв’язку. По-друге, участь «Укрпошти» в такій системі потребує внесення певних змін до законодавства, скажімо, до законів Законів України «Про адміністративні послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про Національну програму інформатизації» тощо.

Зважаючи на те, що законодавчі процедури в нашій країні доволі тривалі, вже сьогодні потрібно сформулювати зазначені зміни та втілити їх в проекти законодавчих ініціатив. До цієї роботи мають негайно залучитися Державне підприємство «Укрпошта», Міністерство інфраструктури та народні депутати України.

Геннадій Ткачук, народний депутат України для «Поштового вісника»
теги: Ткачук, Укрпошта, Укрпочта, інновації, розвиток, Міністр Пивоварський, Міністерство інфраструктури

Как надо понимать выражение – «спокойная совесть»? Думаю, это такое внутреннее состояние человека, когда его не беспокоят мысли о том, что он не прельщается какими-либо греховными, постыдными желаниями и что он не совершает сейчас и не совершил ранее какие-либо деяния, порицаемые моралью и осуждаемые законом. Тогда мы говорим о себе: «сплю со спокойной совестью». Но, как оказывается, гражданско-личностная совесть индивида может быть «спокойна» только в двух взаимно исключающихся случаях: 1) когда она в конец отупела и спит в условиях надвигающегося бедствия либо уже свершившегося народного бедствия и 2) когда совесть чиста.

Восени на житомирян очікують місцеві вибори, які експерти називають «найбруднішими» в історії. Прогнозують, що «вкидів» пакетів бюлетенів та «каруселей» не буде… Фальсифікації відбудуться на рівні підрахунку голосів. Експерт-аналітик у сфері права та політики Роман Давиденко каже, що вибори фактично вже відбулися… ще до виборів. Про це та інше у нашій розмові.

— Романе, вперше вибори відбудуться за відкритими списками. Це можливість для виборця віддати голос саме тому кандидату, якому він довіряє?

— Закон про місцеві вибори передбачає відкриті списки для обласних і міських рад, а також вибори мерів великих міст у два тури. Це було зроблено ніби для того, щоб нормальні люди прийшли до влади на місцях і змогли будувати нову Україну. Але вибори фактично вже відбулись, оскільки все було прораховано. Приймаючи цей закон, вони розуміли, ким будуть керувати, які будуть фракції, коаліції, проти кого будуть «дружити». Поміряли рейтинги партій, побачили, які партії проходять, порахували бізнес-план, визначили людей, які можуть це фінансувати, склали списки… Що стосується кандидатів у мери, відсіюються люди, які не мають підтримки від партій, власних статків, здобутків. Самовисування не передбачене. Це чітке порушення прав людини. Потрібно залучати Венеціанську комісію, міжнародні організації, які мають дати оцінку цьому. Власне, відбувається певний політичний базар, торги в неприхованому вигляді.

 

— Виходить, що житомиряни у бюлетенях побачать лише «знайомі» обличчя?

— Насправді, у Житомирі основних політичних гравців можна порахувати на пальцях однієї руки.Майже усі вони розглядають політику як бізнес-проект. Ці люди не збираються відстоювати інтереси громади, бо заклали у свої бізнес-плани грошову складову. Вони будуть намагатися створювати враження «інших» політиків. Але це та сама «партія регіонів», але більш витончена та талановита. Сьогодні у Житомирі створилося кілька певних кланів, які зібралися «за інтересами» та «за родинними відносинами». Власне, у більшості це будуть усе ті ж люди, але вже від інших політичних сил.

Якщо у цих «політиків» є тягар бізнес-проблем, тягар взаємодії зв’язків із партнерами по бізнесу, кредити, то вони ніколи не будуть розуміти та перейматися проблемами громадськості. Це стосується й наших народних депутатів-мажоритарників. Ми не бачимо їхньої роботи, не бачимо, що для житомирської громади щось робиться суттєве. Вони не ремонтують дороги, однак змінюють автомобілі бізнес-класу на «преміум». Я абсолютно чітко пам’ятаю всю риторику стосовно субвенцій, децентралізації, «розбудови житомирського краю», створення робочих місць. Кожне слово можна прочитати в передвиборчій програмі Геннадія Зубка, Борислава Розенблата…

У 2012 році я був одним із кандидатів у народні депутати України з рейтингом 20%. Свою кандидатуру зняв на користь опозиційного кандидата Геннадія Зубка (відповідно до рішення партії «Удар»). Після того, як Геннадій став народним депутатом України, на жаль, нічого не відбулося в Житомирі.  

 

 

Що змінилося у житлово-комунальному господарстві Житомира з того часу, як ми «отримали» земляка Геннадія Зубка у вищих ешелонах влади?

Зараз Зубко – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Що змінилося у житлово-комунальному господарстві Житомира з того часу, як ми «отримали» земляка у вищих ешелонах влади?

Сидячи у своїх кабінетах, вони з розумним виразом обличчя вислуховують і вселяють надію. Людина виходить з кабінету «ощасливлена з крилами за спиною», а насправді її обвели довкола пальця.

 

— Буде з кого обирати цього разу?

— На вибори підуть особи, які мають певний рейтинг чи антирейтинг, які постійно на слуху у житомирян. Оскільки у Житомирі люди голосують за кандидатів, яких знають. Одним із фаворитів перегонів може бути Володимир Кропивницький. У нього хороший рейтинг на окрузі, де він обирався депутатом міської ради. Давно відверто кажуть про «мерські» амбіції заступника міського голови Сергія Сухомлина. Він йтиме у мери від партії «Солідарність». Ця політична сила, ймовірно, буде мати чимало технічних кандидатів, домовлятися та «вести» своїх людей під брендами інших партій. «Солідарність» уже пройшла інкубаційний період, парламентські, президентські вибори і тримається на особистому рейтингу Президента України Петра Порошенка. За останній час партія зібрала чимало громадських активістів, – як вони кажуть, «лідерів думок», «моральних авторитетів».

До речі, Сергій Сухомлин разом із Наталією Чиж («Самопоміч») зараз знаходяться на курсах мерів. Дивні рухи… Чому можуть навчити у школі мерів Сухомлина? Навчать його новій риториці, термінології?  

 

Давно кажуть про «мерські» амбіції заступника міського голови Сергія Сухомлина. Він йтиме у мери від партії «Солідарність».

Це не змінить його світогляд чи державницький підхід. Ці курси проходять у п’ятницю, суботу, неділю. П’ятниця – робочий день…

Що стосується Наталії Чиж, якщо буде прийняте рішення, щоб її просувати як мера і будуть певні домовленості з іншими кандидатами, то у неї є шанси. Хоча я не знаю, що «Самопоміч» зробила для Житомира, крім того, що підставили заступника губернатора Ярослава Лагуту, коли провели під стінами ОДА флешмоб зі студентами під час навчального процесу. Думаю, що екс-губернатор Сидір Кізін піде в мери. Нещодавно у Житомир приїздив лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Знову кричав «про геноцид тарифів». Ніхто не заважає цим людям свої гасла запроваджувати у життя. Але треба зібрати людей і з серйозним виразом обличчя, з піною, з металом у голосі доводити про те, що «все ганьба, антинародне, антидержавне».

«Воля» буде домовлятися з іншими політичними проектами. Багатолідерна партія «Сила Людей» активно рекламується, можливо, вже має свого кандидата у мери.

Думаю, що захочуть повернутися колишні мери Георгій Буравков, Віра Шелудченко, Володимир Дебой (але наскільки відомо, його навіть не запросили на з’їзд Опозиційного блоку). Знову спробують свої сили постійні учасники виборів Юрій Бобер та Олександр Коцюбко.

В.о. міського голови Любов Цимбалюк, ймовірно, не буде виставляти свою кандидатуру, щоб не псувати картинку більш «достойнішим» кандидатам. Можливо, буде балотуватися депутат Житомирської міської ради, заступник голови Луганської ОДА Михайло Пухтаєвич. Але він, скоріше за все, буде підтримувати одного з кандидатів, якому симпатизує, щоб у майбутньому реалізовувати свої певні проекти. Пухтаєвич зараз заступник Москаля. Це все не просто так. Адже де Житомир, а де Луганськ?

Колишній губернатор Павло Жебрівський може бути кандидатом у мери. Тому що він зараз у тренді, на слуху.

Від партії «Удар» можу піти я.

 

— То Ви «можете» чи дійсно збираєтеся у мери?

— У мене є таке бажання та плани. Оскільки мій особистий рейтинг становить 15 %. Але чи висуне мене «Удар» – це найближчим часом буде з’ясовано.

 

— Нові обличчя побачимо?

— Лідери деяких громадських організацій будуть йти під брендами партій. Наприклад, активістка Ірина Коцюба – ймовірний кандидат у мери. Вона активна, її «багато», займається волонтерством. Кажуть, що громадська організація «Час Змін», яку вона представляє, має 15 тисяч прихильників-вподобальників. Крім того, Ірина має підтримку «Народного Контролю», від якого може й піти у мери.

Також будуть висувати знакових людей. Одним із нових облич мерських перегонів може стати боєць-кіборг Валерий Логвінов «Аскольд».

 

— У Житомирі з’явилася агітаційна реклама Євгена Кузнєцова? Це «герой» із народу чи політичний проект?

— Я особисто його не знаю. Але на мою думку, на людину хтось зробив ставку. Його це ініціатива чи ні – покаже час. Сказали: «Ти будеш політиком, фаворитом, мером. Головне голосніше кричи і заявляй про себе, викликай всіх на дебати: президента, Брітні Спірс…» (прочитає це інтерв’ю, скаже: Давиденка викличу на дебати).

У гру вступили політичні майстри-маніпулятори, «футболісти політичних фінтів – політичні Марадони». Прийдуть до влади і скажуть: «Так вибір у людей чесний був. Був представник із народу Кузнєцов. Людина, яка втілює ідеї простих громадян. Але не пройшла, не вийшло…».  

 

Житомиру потрібен свій Саакашвілі – людина не заангажована, без корупційних зв’язків – реформатор.

У багатьох ймовірних кандидатів у мери на сьогодні багато антирейтингу серед житомирян і їм потрібен, так званий, «випускний клапан», на який можна спрямувати весь негатив і змістити акценти. Оскільки вже починають кандидати створювати перепалки, збирати компромати, ближче до виборів бруду стане ще більше. Це показує багаторічна практика. І тому Житомиру потрібен свій Саакашвілі – людина не заангажована, без корупційних зв’язків – реформатор.

 

— Неофіційні виборчі перегони вже стартували у Житомирі?

— Пам’ятаєте, як Сергій Рижук у дощ асфальтував дороги? У Житомирі перед виборами почали ямковий ремонт робити та заговорили про аеропорт, над яким уже кружляв боїнг. Але вони навіть не пофарбували іржаву вивіску «Аеропорт». Про що можна говорити далі? Якщо на цій злітній смузі жодного разу не сідав великий літак, то він ніколи сюди не сяде. Це інформаційний привід, за яким ховається дешевий піар. Уже один аеропорт будував… Михайло Заславський. Добре, щоб я помилявся.

 

— Отримає Житомир свого Саакашвілі?

— Політика по-житомирськи: хто голосніше кричить, має більше грошей і зв’язків – той політик. Так не повинно бути. Наприклад, мер Нью-Йорка вклав 800 млн дол. у розвиток міста. Це дало можливість залучити туристів. Люди – це ресурс. Так і у Львові. Чим більше людей, тим легше жити. У Житомирі й заторів на дорогах серйозних немає.

Людям потрібно показати, що можна жити інакше. Не знаю, хто буде мером, але він має користуватися не лише підтримкою населення, а й депутатського корпусу, який буде заведений у раду.   Мер повинен прокидатися та засинати з питанням «Що зробив доброго для житомирян?»

Від того, як він побудує свою політку, як він буде працювати, запроваджувати ініціативи, заводити інвесторів, від цього залежатиме розбудова Житомира. Поки що нікому це не вдалося.

Не потрібно змішувати бізнес і політику. Мер повинен прокидатися та засинати з питанням «Що зробив доброго для житомирян». У нас буде така людина, я в це вірю.

Джерело: http://zhitomir.today/news/analytics/roman_davidenko_zhitomiru_potriben_sviy_saakashvili-id8186.html\

Фото: Марія Маслюківська

Увага патріотам и тим, хто хоче підтримати Украіну! Підтримай українский проект – лайк на сторінку https://www.facebook.com/webcalltoday

https://www.facebook.com/politinfo.com.ua