Теги Posts tagged with "Борислав Розенблат"

Борислав Розенблат

Інформацію передавайте за телефоном Юлі: 067-783-48-14.

Після того, як інформація про крадіїв підтвердиться, переведу 10 тисяч гривень на вашу банківську картку.

Разом – сила!!!

https://www.facebook.com/yuliya.tolmachova/posts/2095445200528889

Фото Boryslav Rozenblat.

Boryslav Rozenblat


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Адекватне знеболення отримує лише кожен 10-й онкохворий — лікар-анестезіолог Житомирського онкодиспансеру

Інші приречені на неймовірні страждання

Не дай Боже колись відчути той нелюдський нестерпний біль, який зводить з розуму важких онкологічних пацієнтів на останніх стадіях хвороби. Вони благають лише про одне – зняти больовий синдром. Звісно, що лікарі повинні допомогти їм отримати сильні наркотичні препарати, однак далеко не завжди хворі мають адекватне знеболення. Ця проблема завжди була і залишається дуже гострою, як в Житомирській області, так і по всій країні. Навіть незважаючи на те, що за останні два роки ситуація з отриманням знеболюючих покращилася – з’явилися таблетовані наркотичні препарати, про які ще недавно і не мріялось, була відмінена максимальна доза знеболюючого, яку призначає лікар, а також дозволено виписувати знеболювальні аж на 15 діб вперед, чого раніше не було. Але… Більшість пацієнтів продовжує терпіти нестерпний біль, і не тільки дорослі, а і діти.

Чому так відбувається? Хто винен і як захистити свої права хворому? Про це Житомирському Кур’єру розповів модератор кабінету протибольової терапії, лікар-анестезіолог Житомирського обласного онкологічного диспансеру Ігор Радчук.

 В Україні не готують спеціалістів по болю

— В Житомирській області проживає до 15 тисяч пацієнтів, які потребують паліативної допомоги, — говорить Ігор Радчук. — Це насамперед  онкологічні хворі, що знаходяться в важкому стані і неймовірно страждають від болю, але отримати адекватне знеболювання можуть далеко не всі. Якщо в Європейських розвинутих країнах адекватне знеболення охоплює 80-90% таких пацієнтів, то в Україні – лише 5-10%, тобто в кращому випадку його отримує кожен 10 пацієнт. Мова йде про тих пацієнтів, які знаходяться у лікарняних закладах під наглядом спеціалістів. Але ж більшість таких людей знаходиться вдома, бо в нас нема спеціалізованих  хоспісів! В нашій області є тільки два заклади: хоспіс святої Єлени у Коростені на 29 ліжок, та 6 ліжок у Житомирському обласному протитуберкульозному диспансері. Але це крапля в морі!

— Чому так відбувається?

— По-перше, в Україні не готують спеціалістів по болю, немає такої галузі медицини. Немає медичних програм по лікуванню гострих і хронічних больових синдромів. Звісно, що коли лікар цього не вчив, він не знає певних схем і методик призначення знеболювання. Наприклад, в сусідній Польші практично в кожному райцентрі є хоспіс, і в кожній лікарні є спеціаліст по болю, а в Англії працюють навіть, так звані, «команди по болю», в яких медсестри мають свого приватного секретаря! Для нас це щось із розряду фантастики. По-друге, сімейні лікарі, які частіше за інших спеціалістів виписують знеболювальні, просто не розуміють, чи не хочуть розуміти гостроти проблеми. Багато з них її сприймають так: «болить пацієнту, а не мені». І якщо спитати сімейного лікаря чи керівника закладу, чи всі його пацієнти забезпечені знеболенням, то відповідь в більшості випадків буде одна — так, звісно, всі отримують лікування в необхідному обсязі. Ця інформація передається в управління охорони здоров’я будь-якого рівня, і створюється рожева, благосна атмосфера, яка усуває проблему з поля зору громадськості. Тільки тяжкі пацієнти знають, як складно отримати той об’єм знеболювального, який дійсно їм потрібен.

Страхи лікарів

— Лікарі мають багато страхів з приводу призначень знеболювання, — продовжує Ігор Петрович. — Вони побоюються конфліктних ситуацій і проблем з контролюючими органами, які ретельно відслідковують, кому і скільки було призначено препаратів. Кілька років тому двох лікарів із райцентрів Житомирщини, які призначали пацієнтам опіоїди (наркотики), викликали в прокуратуру, щоб встановити, на яких підставах відбувалося призначення і чи не пішли наркотичні препарати не хворим, а наркозалежним. Звісно, що після таких випадків всі інші лікарі не захочуть зайвих проблем, будуть перестраховуватися і призначати знеболювальні тільки у самих важких випадках і далеко не всім. Не секрет, що 1-2 % опіоїдів обертаються в середовищі наркоманів, але такі малі проценти ніяк не впливають на розповсюдження наркоманії.

Чи може стати пацієнт наркозалежним?

— Родичі хворих і, мабуть, самі лікарі побоюються, що від тривалого прийому опіоїдів хворі стануть наркотично залежні. Яка ваша думка з цього приводу?

— Так, є такі міфи. Але це неправда. По-перше, такі пацієнти мають обмежений термін життя, і просто не встигають стати наркозалежними. Вони приймають препарат з однією метою – зняти чи зменшити біль, а не одержати від препарата задоволення. Тобто в голові у хворого зовсім інша домінанта. За статистикою лише 1 на 10 – 100 тисяч пацієнтів, який тривало приймає опіоїди, може  мати залежність. Це дуже мала цифра, і вона не може стати причиною обмеження хворих необхідними ліками.

Як пояснив Ігор Петрович, знеболювальні препарати зараз не є дефіцитом. Але лікарі не завжди в них орієнтуються і часом не знають, як призначати. С 2014 року в Україні з”явився таблетований морфін в дозуванні  5 мг и 10 мг. Хоча за кордоном така доза рахується дуже малою, і лікарі призначають по 10, 25, 50 і навіть 100 мг.

— Морфін діє недовго — 4-6 годин, — пояснює Ігор Петрович, — тому хотілося б мати пролонговані форми опіоїдів, які діють 12 годин. Але ми їх не маємо. Ми не маємо також швидкодіючих препаратів, які моментально усувають біль. Ми не маємо пластирних форм препаратів, які діють 72 години. Тому вибір опіоїдів в українських лікарів досить обмежений. Добре, що тепер відмінені максимальні дози опіоїдів, які назначає лікар. Тому хворий може отримати ту дозу, яка йому необхідна. Але потрібно, щоб лікар не боявся її призначити!

Лікар має право виписати знеболювальні на 15 днів!

— Родичі хворих скаржаться, що часто  доводиться майже кожні 2-3 дні приходити до лікаря і просити виписати знеболювальні. Це дуже незручно і забирає багато часу.

— Справа в тім, що лікарі побоюються виписати знеболювальне більше, ніж на кілька днів, хоча по закону мають право виписати на 15 днів. Вони пояснюють це тим, що хворий може померти і залишити невитрачені опіоїди. Мовляв, хтозна, куди потраплять ці наркотики, і чи не прийдеться за них відповідати. Хочу зазначити, що лікар не має ніякого відношення до ліків, які залишилися після смерті хворого, і не буде нести за них відповідальність. Як правило, родичі померлого їх просто викидають. Лікар повинен дбати про самого хворого, доки він живий,  і про його рідних, які за ним доглядають. Не можна примушувати людей ходити до лікаря кожен день-два за призначенням ліків. Щоб мати уявлення, в якому стані знаходиться хворий, необхідно просто прийти до нього і оглянути, тоді лікарю буде ясно, на який термін необхідно виписувати ліки.

— Чи у всіх районах області можна купити знеболювальні препарати?

— Не у всіх районах області є аптеки, які мають ліцензію на роботу з опіоїдами. Але препарати, які виписує лікар, можна купити в інших районах чи обласному центрі, тобто там, де такі аптеки є. І немає значення, в якому районі ліки  були виписані.  Якщо лікар відмовляється виписати  знеболюване, мовляв, що в районі немає спеціалізованої аптеки, — він неправий і порушує права хворого. Завдання лікаря – виписати препарат, а де його купуватимуть родичі хворого – його вже не стосується.

— Що робити родичам хворого, якому лікар відмовляє виписувати препарат?

— Необхідно йти до завідуючого медзакладу, звертатися в районний відділ охорони здоров’я, в обласне управління. Крім того, можна подзвонити на пряму лінію управління охорони здоров’я по телефону: 47-44-22 і це питання, як правило, швидко вирішується.

Нещодавно по всій країні, в тому числі і в Житомирській області, пройшла акція «Зніми рожеві окуляри», організована  благодійними і  правозахисними організаціями, щоб черговий раз привернути увагу громадськості і управлінців на проблему доступності адекватного знеболення до хворих, які потребують хоспісної та паліативної допомоги. Головна проблема – це байдужість тих, від кого залежить, як проживуть останні свої місяці чи дні тяжко хворі люди і як це перенесуть їх родичі.

Boryslav Rozenblat


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Фіаніт, топаз та аметист вартістю 43 долари – ось й усі коштовності та діаманти, які начебто намагався вивезти з України Борислав Розенблат під час того, як правоохоронці незаконно зсадили його з літака до Німеччини і провели обшук в аеропорту “Київ”. Про це свідчить висновок за результатами експертизи гемологічних об’єктів, зроблений спеціалістами Державного гемологічного центру України на замовлення Національного антикорупційного бюро України.

Нагадаємо, що в НАБУ відразу після обшуку повідомили про те, що “у ході обшуку, здійсненого безпосередньо у літаку, детективи НАБУ вилучили у Борислава Розенблата мобільні телефони, планшет; вироби зовнішньо схожі з коштовностями; платіжні картки, емітовані закордонними банками; паспорт громадянина України для виїзду за кордон та дипломатичний паспорт”. Як бачимо, ці вироби дійсно виявилися лише зовнішньо схожі з коштовностями, однак це не завадило детективам НАБУ провести піар акції та публікації в ЗМІ на кшталт “НАБУ: Розенблат намагався вивезти коштовності”.

zrada.today


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Сьогодні зустрівся з жінками, які втратили найдорожчих…З мамами, чиї сини загинули на Сході.

Наша, вже традиційна, зустріч вийшла зворушливою та щирою. Багато обговорили і напланували. Бо доплата до пенсії матері, яка втратила єдиного сина у війні з російськими окупантами – 380 гривень…Треба це виправляти. У цих жінок незламна воля, багато ідей і їм треба допомагати.

Сподіваюсь, що з їхньою підтримкою та підтримкою дівчат, які втратили коханих чоловіків на війні, вже цього року відкриємо пам’ятник загиблим. Досить говорити і сподіватись на когось, уже треба діяти!

Житомир – місто героїв, час вшанувати пам’ять наших загиблих воїнів!!!

Фото Boryslav Rozenblat.

Фото Boryslav Rozenblat.

Фото Boryslav Rozenblat.

Фото Boryslav Rozenblat.

Фото Boryslav Rozenblat.

Фото Boryslav Rozenblat.

Фото Boryslav Rozenblat.

Фото Boryslav Rozenblat.

Фото Boryslav Rozenblat.

Фото Boryslav Rozenblat.

Борислав Розенблат


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Народний депутат України Борислав Розенблат планує встановити  у Житомирі 10 спортивних майданчиків. Він  наголошує, що цьогоріч хоче спрямувати  держсубвенцію  на розвиток  спорту в Житомирі.

Про це Борислав Розенблат  повідомив на своїй сторінці у фейсбуці.

 

«Нещодавно до мене потрапив лист від Міністерства освіти і науки України, в якому йшлося про те, що 50% наших студентів мають проблеми зі здоров’ям. Ця цифра мене шокувала! Питання охорони здоров’я та питання медичної реформи є надважливими.Тому в цьому році хочу привернути увагу до розвитку спорту в нашому Житомирі! » – написав Борислав Розенблат.

Народний депутат планує  побудувати майданчики, на яких житомиряни зможуть займатися футболом, воркаутом чи іншим спортом. Борислав Розенблат хоче долучити до втілення проекту фахівців у галузі фізичного виховання,  громадськість та місцеву владу.

«Відповідно до державного бюджету на 2018 рік, я прийняв рішення, спрямувати кошти на будівництво 10 сучасних футбольних міні-полів з освітленням, парканом та якісним спортивним інвентарем для занять workout. А місця для їх встановлення будемо обирати на конкурсній основі спільно з міською владою та головами ОСББ.
Майданчики плануємо встановити та ввести в експлуатацію до кінця цього року. Здоров’я нашої нації – це головний пріоритет моєї діяльності!!!» – зазначив народний депутат.

За два минулих роки, за ініціативи та сприянння  Борислава Розенблата, у Житомирі вдалось оновити медобладнання у приймальних відділеннях, поліклініках та міських лікарнях. На нову медтехніку  для житомирян витратили 40 мільйонів гривень субвенції.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Вже з січня 2018 року військові пенсіонери та правоохоронці зможуть отримати підвищені пенсії. Ініціатором відповідних доплат є народний депутат від Житомира Борислав Розенблат.

«Думаю, що для нашого міста це важлива новина, адже Житомир – місто героїв! У нас дуже багато військових пенсіонерів.Нещодавно я мав розмову з військовими у Житомирі, вони скаржились, що для них пенсії не підвищувались уже багато років. Тому я звернувся до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, ми з ним неодноразово говорили на цю тему.

Виявилось, що я був єдиним народним депутатом, кого хвилювало це питання…я звернувся з вимогою своїх виборців – негайно підвищити пенсії військовослужбовцям, військовим пенсіонерам, правоохоронцям. Я зробив пропозиції, які внесли до перехідних положень пенсійної реформи. Сподіваюсь, мої колеги вже наступного тижня підтримають цей законопроект після першого читання», – розповів Борислав Розенблат.

13 грудня  Прем’єр-міністр України  Володимир Гройсман повідомив, що Кабінет Міністрів України для подальшого обговорення направляє в Раду національної безпеки та оборони проект закону про підвищення пенсій військовослужбовцям та працівникам правоохоронних органів.

Відтак, якщо РНБО та Верховна Рада України  підтримає даний проект, вже в січні 2018 року 550 тис. військових пенсіонерів по всій Україні зможуть отримати підвищені пенсії. В середньому збільшення виплати складатиме  не менше 1,5 тис. грн.

«Сподіваюсь, мої колеги вже наступного тижня підтримають цей законопроект після першого читання.  Дякую усім, хто підтримав цю ініціативу! Ми не зупинимося на цьому, будемо боротися за пенсійну справедливість для кожного пенсіонера!!!!» – додає Борислав Розенблат.

Нагадаємо, що народний депутат Борислав Розенблат також звернувся до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, аби Кабмін перерахував пенсії для дітей війни.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Бурштинові бої без правил, або Хто й навіщо сфабрикував справу проти Борислава Розенблата

Частина 1. Бурштинова історія

РОЗСЛІДУВАННЯ

Оглушливий вибух гранати, автоматні черги, десятки поранених, вбитий чоловік, який розпластався на асфальті, у калюжі крові… Ця історія відбулася не на Донбасі, де дотепер триває війна. А в невеликому райцентрі Олевськ на Житомирщині. Прямо в центрі міста, біля маленької кав’ярні, де «тусувалася» компанія молоді. «Качки» на дорогих іномарках з львівськими номерами навіть не спробували почати переговори, а відразу відкрили вогонь.

Втім, схожими випадками на Поліссі (Житомирська, Волинська, Рівненська й частина Київської області) уже нікого не здивуєш. Ось уже три роки тут точиться справжня війна через «сонячний камінь». То відбуваються сутички між старателями й поліцією (яка, за чутками, теж має свою частку із промислу). То кримінальні угруповання, які «кришують» нелегальний видобуток бурштину, влаштовують розбірки. До речі, саме так відбулося в Олевську, коли скупники цього міста відмовилися платити ренту бандитам із Львова. А ті не полінувалися продемонструвати олевчанам, хто «у домі хазяїн».

Ставлення до того, що відбувається, у місцевих жителів двояке.

Із одного боку, камінь дає їм можливість прогодувати свої родини в регіонах, де рівень безробіття традиційно зашкалює: побудувати будинок, купити машину, вивчити дітей. З іншого боку, вони постійно знаходяться під пресингом бандитів. І щодня ризикують життям заради заробітку.

Виправити ситуацію міг би закон про легалізацію бурштинового промислу. Але він не прийнятий, і коли це відбудеться — невідомо.

— Наслідки халатного ставлення влади до бурштинового питання можуть бути страшними, – вважає експерт Дмитро Леонтиюк з Рівного. — Не секрет, що у нас на Рівненщині деякі села, де добувають «сонячний камінь», зовсім відкрито заявили про свою непокору владі, закупили на чорному ринку зброю з АТО й не пускають до себе ані бандитів, ані правоохоронців. Рано чи пізно вони оголосять війну державі. А до них приєднаються сусіди…

Чому ж влада ніяк не вирішить питання «сонячного каменю»?

Знищена природа

— Уже десятий рік поспіль Верховна Рада займається розробкою законів про регулювання видобутку бурштину, — зітхає очільник Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. — Але всі ініціативи розсипаються через відсутність політичної волі. У владних кабінетах завжди були ті, кому нелегальний промисел приносить великий зиск. У результаті всього за кілька років ми одержали в Поліссі «гарячу точку». А також зону екологічного лиха. Оскільки старателі добувають бурштин за допомогою води, у регіоні вже змінився гідрорежим. Вода йде з ґрунтових покладів, відповідно — порожніють колодязі в навколишніх селах. Ще кілька років такого активного видобутку, і води під землею не залишиться зовсім. Крім того, добувачі каменю вирубують природні ліси. Штучно посаджений ліс ніколи не виросте таким же, як той, що «посадила» природа. Ліс поглинає вуглекислий газ і рятує нас від наслідків глобального потеплішання. Чи варто говорити про те, що через бурштиновий промисел зникають рідкісні види тварин і рослин. Поліську природу в її природньому вигляді ніяка рекультивація вже не відновить.

Втім, щось зробити все ще можна. Але тільки в тому випадку, якщо кошти від видобутку будуть спрямовані в державну скарбницю.

— Бурштиновий ринок щорічно приносить від 500 до 700 мільйонів доларів прибутку, — говорить народний депутат Борислав Розенблат. – За моїми підрахунками, щороку українська скарбниця втрачає близько десяти мільярдів гривень у вигляді податків. І використати їх можна не тільки для рекультивації. Наприклад, у проекті бюджету на 2018-й рік на закупівлю ліків заплановано стільки ж грошей, скільки й у 2017- му. З урахуванням інфляції, куплених на ці гроші ліків буде ще менше. А їх і цього року катастрофічно не вистачає.

Народний депутат Сергій Євтушок («Батьківщина») додає:

— 500-700 мільйонів доларів – це цифра, яка відображає тільки старательську діяльність. А переробка? А біржа? А рекультивація? Це не тільки додаткові гроші в скарбницю. Це робочі місця для людей.

Світла ідея

Сергій Євтушок, як і Борислав Розенблат, до бурштинових проблем ставиться з особливим почуттям. Обидва – із бурштинових регіонів (Рівненська й Житомирська області). Обидва – автори нашумілого закону 1351-1 про видобуток і реалізацію бурштину, який Верховна Рада провалила в лютому цього року: не вистачило всього чотирьох голосів народних депутатів.

— Пам’ятаю, що після цього голосування Борислав Розенблат вийшов у кулуари й перед кількома камерами заявив, що відбувся злочин проти держави, — згадує Сергій Євтушок. — А депутати, які не голосували за закон, — це вороги народу. Думаю, що до того, як Розенблат зрозумів, що парламент не підтримає легалізацію, у нього була світла ідея створити й прийняти новий закон.

На жаль, світла ідея Борислава Розенблата й ще десятка депутатів, які створили революційний «бурштиновий» закон, виявилася перешкодою для сил, які активно заробляють на «сонячному камені».

Загроза гранатою

— Закон, який регулював би цю сферу, ми подали, тільки-но зайшли в Раду, – у 2014 -му році, — згадує Борислав Розенблат. — Я був його рушієм. Говорив про нього привселюдно, у тому числі на телебаченні. Природно, такий розголос влаштовував не всіх. Одного разу на одному з ефірів активістка з Олевська спробувала мене дискредитувати. Заявила, що нібито я маю 92 га землі в Олевському районі Житомирської області, де видобувають бурштин. Потім у суді я довів, що вона говорила неправду. Але на цьому тиск не закінчився. Навпаки! Невідомі загрожували кинути гранату в мій офіс у Житомирі. Довелося найняти охорону, хоча до цього я нею не користувався й за кермом завжди їздив сам.

До слова, неприємні ситуації на Поліссі відбуваються не тільки з Бориславом Розенблатом. Але з кожним, хто має мужність підняти тему нелегального видобутку бурштину.

— Моєму колишньому помічникові, нині депутатові Житомирської облради Олександру Ніколайчуку, проломили голову! – продовжує, Розенблат. — І це при тому, що він журналіст, публічна особа. Думаю, річ у тому, що надмаржинальні бізнеси: бурштин, казино, торгівля прекурсорами, зброєю, незаконне вирубування лісу — у нас у країні ховаються в тіні. На них накладене вето на рівні домовленості між різними політичними кланами. У результаті бурштинові мільярди перетікають із кишені в кишеню, минаючи державну скарбницю. А прості поліські старателі виявляються заручниками великої гри.

Показові виступи

Восени 2016-го року ГПУ на чолі з Юрієм Луценком провела гучну спецоперацію по боротьбі з бурштиновою мафією в Рівненській області. Був затриманий заступник обласного прокурора Андрій Боровик, підполковник СБУ й інші правоохоронці. Активізувався й парламент. Спікер Андрій Парубій ініціював створення робочої групи, яка мала вивчити ситуацію на місцях. А також закликав народних депутатів якомога швидше закінчити роботу над законом до другого читання.

— Події розвивалися настільки стрімко, що ми повірили: скоро свавілля криміналітету й правоохоронців припинитися й нашу роботу легалізують, — зітхає Михайло Сидорко з Рівненщини.

Але «віз залишився там, де й був». Бурштинові бариги на місцях розуміли: у Києві влаштовують «показові виступи», щоб заспокоїти простий люд. А насправді припиняти нелегальний видобуток ніхто не збирається. Адже кошти, виручені за камінь, ідуть у кишені високопоставлених столичних чиновників.

— Копальні контролювали дві групи – львівська й житомирська, — розповідає Борислав Розенблат. – Ринок між собою вони давно поділили. А я зі своєю мрією про легалізацію промислу заважав жити й тим, і іншим. Високих заступників у цих ОЗУ безліч. Можна сказати, що це представники всіх гілок влади в Україні. Їх добре знають і у Верховній Раді, і в кримінальному світі.

Зручні постанови

Щоб хоч якось легалізувати свою діяльність, більшість ділків використовували спеціальну постанову Кабінету Міністрів.

— Наприкінці 2016 року з’явилася дуже зручна постанова про рекультивацію (офіційна назва «Деякі питання реалізації пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського призначення, ушкоджених у результаті незаконного видобутку бурштину» — прим. авт.), — говорить Сергій Євтушок. – Вважаю, що хтось із охочих заробити на бурштині, вдало зайшов у Кабмін і ініціював створення схеми, яка допускає до «годівниці» наближених до влади людей.

У тому, що така рекультивація насправді фікція, впевнений і еколог Володимир Борейко.

— Ці ділки знищують природний ліс, а замість нього садять газонну траву або в найкращому випадку сосонку, яку потім з’їдять короїди, — гарячкує Борейко. — По факту свої зобов’язання вони виконають, а пред’явити їм нічого. Адже постанова Кабміну – це не закон, у якому прописана адміністративна або кримінальна відповідальність за порушення. По суті, вона не має юридичної сили.

Втім, деякі горі-бізнесмени пішли ще далі. Вони використовували спецдозволи на геологічну розвідку й видобуток корисних копалин в Україні, які регулювалася постановою Кабміну від 2011 року. Але забули, що видати спецдозвіл на видобуток бурштину Держслужба геології й надр України може тільки за наявності відповідної згоди обласної ради. Зокрема, йдеться про три фірми (одна з них, ТОВ «Райт Солюшн», зареєстрована в Гонконзі, а її власник – громадянин Німеччини), які одержали спецдозвіл на видобуток бурштину в Олевському районі в обхід Житомирської облради.

— Копію цього спецдозволу в депутатську приймальню до Розенблата приніс один із депутатів облради, — розповідає юрист Ружена Ляшенко. — Виявилося, що Держслужба геології й надр України видала цей дозвіл в обхід облради, яка відмовила цим бізнесменам двічі – спочатку своїм листом, а потім і рішенням сесії. Більше того, коли ми почали детально перевіряти ці спецдозволи, виявилося, що їхні номери співпадають із дозволами, виданими колись на видобуток вапна в Луганській області й вугілля в Донецькій. Як тільки ми повідомили їм про це, у Держгеонадрах швидко поміняли номери. Але питання залишилося відкритим: як обласна рада може захистити надра від незаконного використання? Від імені народного депутата Розенблата ми писали листи в ГПУ, СБУ, Адміністрацію президента – реакції нуль. Залишався один вихід – скасувати дозволи через суд. Тоді облрада звернулася в прокуратуру Житомирської області з проханням подати відповідний позов, адже це було в інтересах місцевої громади. Зараз один із спецдозволів скасований, інші суди заморожені.

(Далі буде)

Марина Руденкова

zrada.today


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Народний депутат України від Житомира Борислав Розенблат посів сьоме місце у ТОП-10 парламентарів за кількістю прийнятих законів.

Про це повідомляє прес-служба нардепа.

Відповідне дослідження провели експерти проекту PolitEyes. Автори дослідження враховували тільки результати депутатів, які стали співавторами 15-ти і більше законопроектів.

«Приємно, що експерти проекту PolitEyes оцінили мою роботу та внесли моє прізвище у ТОП-10.Це високий показник, але не привід зупинятися. Я продовжую працювати над законопроектами, які покликані змінити життя українців на краще», – сказав Борислав Розенблат.

«У дослідженні йдеться про 16 чинних законів, проте сьогодні їх більше. За майже три роки роботи у Верховній Раді України Борислав Розенблат став співавтором 119 законопроектів, 20 з яких вже набули чинності», – додають у прес-службі нардепа.

Зауважимо, що Борислав Розенблат посідає 15-місце у рейтингу депутатів VIII скликання, які найактивніше голосують за реформаторські закони.

Довідково:

Проект PolitEyes – інноваційний інструмент для боротьби з популізмом в українській політиці. Прагнення – аби Верховна Рада приймала правильні та корисні для країни рішення. Для цього варто активно привертати увагу суспільства до нагальних проблем, поширювати якісну та зрозумілу аналітику щодо законодавчих змін на стадії їх обговорення.

Як повідомляв Житомир.info, житомирський десантник, якому допомагає «Фонд родини Розенблат», повернувся з Ізраїлю додому.

Житомир.info


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Легкою ходою десантник Дмитро Перцев крокує коридором, хоч ще три тижні тому, не міг і кроку зробити без милиць.

Після складного поранення, отриманого у серпні 2016-го у зоні АТО боєць і не сподівався, що зможе ходити, як і раніше. Усе змінила операція, яку провели в Ізраїлі

«Сподіваюся, що почну потроху бігати, бо вже у футбол пропонують грати. Взагалі нога – дивовижно. Нічого навіть не болить після операції. Лікар сказав, що операція була надскладною, і якби не зробили операцію, за 2 роки я міг би втратити ногу взагалі», – розповідає Дмитро Перцев.

Десантник розповідає, він був готовий змиритися з діагнозом, бо українські лікарі не бралися за таку складну операцію.

«Мені сказали, що це осколки не можуть дістати. А там, як виявилося, вся проблема у перебитих нервових закінченнях. Тому слава Богу, що зробили», – говорить він.

Оплатити лікування десантника в Ізраїлі вирішив нардеп Борислав Розенблат. Він знайшов клініку і оплатив операцію вартістю понад 30 тисяч доларів.

«Для мене його історія була типова, як у багатьох людей, які отримали поранення на фронті. Але сьогодні він живе зі своєю дочкою, і для дочки найголовніше – щоб була якась опора. Нашому фонду захотілося зробити все для того, щоб Дмитро повернувся до свого життя і мав можливість дати раду не тільки собі, але і родині», – розповідає Борислав Розенблат.

Донька десантника не приховує: вона хвилювалася і чекала на повернення батька після операції.

«Ми кожного дня спілкувалися, одним з перших запитань було, як він там їсть. Дуже раді», – розповідає Даша.

Радіє одужанню Дмитра і волонтерка Юлія Толмачова, яка і сама у березні отримала поранення у зоні АТО.

«Востаннє ми бачилися з Дімою на промзоні, коли тривали дуже важкі бої. Згодом мені сказали, що він важко поранений. Потім я бачила Діму вже на милицях, постійно спостерігала, як йому важко пересуватися. Було боляче дивитися, бо я бачила, як на «промці» вони бігали, як вони з позиції на позицію перебігали, а тут такий контраст. І тут раптом Діма мені говорить, що є така можливість, фонд Розенблат оплачує операцію в Ізраїлі. Ось результат ми чудово бачимо – він повернувся на своїх ногах. Коли він вперше написав мені, що після операції встав на ноги, я подумала: Бог є на світі», – говорить Юлія Толмачова.

Борислав Розенблат розповідає – поставивши на ноги Дмитра, його фонд планує оплатити операцію Юлії Толмачовій.

«Я пам’ятаю нашу розмову, коли ми були у шпиталі, я тоді пообіцяв, сказав: не хвилюйся за своє обличчя, ми зробимо все як у кращому голівудському серіалі. Ми зробимо операцію і, я думаю, що буде найгарніше, коли її обличчя буде без поранень. Я не хочу зараз анонсувати, але ми це зробимо», – повідомив нардеп.

Житомир.info: Житомирський десантник, якому допомагає «Фонд родини Розенблат», повернувся з Ізраїлю додому

Житомир.info: Житомирський десантник, якому допомагає «Фонд родини Розенблат», повернувся з Ізраїлю додому

Житомир.info: Житомирський десантник, якому допомагає «Фонд родини Розенблат», повернувся з Ізраїлю додому

Житомир.info: Житомирський десантник, якому допомагає «Фонд родини Розенблат», повернувся з Ізраїлю додому

Житомир.info: Житомирський десантник, якому допомагає «Фонд родини Розенблат», повернувся з Ізраїлю додому

Житомир.info


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

6 подань – 6 випадків ганьби вітчизняних правоохоронців

2 частина: аналіз подань на притягнення до кримінальної відповідальності нардепів Довгого, Добкіна, Дейдея та Лозового або як правоохоронці спішили, спішили і насмішили

В продовження теми обговорення на Регламентному комітеті 6-ти подань на народних депутатів, ще більшою нісенітницею для мене виглядали подання ГПУ про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт народних депутатів Довгого і Добкіна. Я не відношуся до числа їх прихильників. Більше скажу, впевнений, що якби наша правоохоронна система не була заполітизованою і дійсно завжди керувалася законом, то до двох цих добродіїв виникли б закономірні претензії щодо їх службової діяльності ще за час їх перебування на керівних посадах в органах місцевого самоврядування, тобто вже давно і головне – своєчасно, а не через 10 років. Зверніть увагу: всі названі в поданнях Генерального прокурора рішення сесій місцевих рад не були таємними, всі вони були доступними як для тодішніх прокурорів міст Києва та Харкова, так і для керівників обласних органів державної виконавчої влади, так званих – губернаторів, в коло повноважень яких і входило здійснення нагляду і контролю за додержанням законів, в тому числі і під час прийняття рішень місцевими радами. Але, як убачається із змісту оприлюдненої на Регламентному комітеті інформації, виходить, що тоді всі названі рішення не були ні опротестовані, ні оскаржені до суду як незаконні і ніхто не вбачав в них ознак кримінального провадження! Тим більше, що у ст. 78 Закону «Про місцеве самоврядування» чітко зазначено про те, що повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках, якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом.

Але, і це не головне. Мене взагалі вражає відверта некомпетентність Генеральної прокуратури, яка протягом останнього року (мабуть випадково, це збігається із терміном перебування саме Ю. Луценка на посаді її керівника), намагається «перекроїти» закон України про кримінальну відповідальність на свій лад, а саме змінити зміст понять «злочину» і «суб’єкту злочину». Бо саме такими ж, вибачте, безграмотними і необґрунтованими виявилися і направлені Генпрокуратурою до ВР подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів Довгого і Добкіна, а також на їх затримання і арешт.

Ви тільки зверніть увагу на обґрунтованість подання Генпрокурора щодо вчинення кримінального правопорушення народним депутатом Олесем Довгим. Хіба можна вважати злочинними дії останнього, які полягали у порушенні ним Регламенту Київської міської ради при підготовці погоджувальних документів до проекту рішення (чи рішень) сесії міськради про виділення земель у природно-заповідній зоні, чи тим більше – у пришвидшенні їх виготовлення, чи навіть лобіювання прийняття такого рішення? Абсурд. Хотілося б нагадати новій «реформованій» прокуратурі, в т.ч. і набраним до її складу «фахівцям в галузі права», які, завдяки внесеним в 2016 році змінам до Закону «Про прокуратуру», зайняли багато ключових посад в органах прокуратури, в т.ч. і в центральному апараті ГПУ, що злочином є дія чи бездіяльність, яка заподіяла чи могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі, але, при умові, що між ними, тобто першою частиною і другою цього поняття, є прямий причинний зв’язок! Тобто, спробую пояснити нинішньому Генпрокурору і його, як мінімум, двом заступникам, що земля була виділена (може і незаконно) не по причині допущених головою міськради чи її секретарем порушень вимог Регламенту цієї ради (який, звертаю увагу, не є законом), а внаслідок проголосованого рішення більшістю депутатів цієї ради, тобто сесією органу місцевого самоврядування. Тобто, суспільно небезпечні наслідки наступили (чи могли наступити) в результаті голосування депутатами запропонованого проекту рішення і відповідно вони б не настали, якби не було прийняте більшістю голосів депутатів відповідне рішення цього колегіального органу, який суб’єктом злочину не є і не може бути, бо суб’єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин!

Ще раз уточнюю: які б не були допущені порушення вимог Регламенту чи Довгим, чи Добкіним, чи якимось іншим міським головою чи секретарем міськради, земля б не вибула із державної чи комунальної власності, якби не було відповідне рішення місцевої ради. Як би не лобіював чи погоджував це рішення (чи його проект) своїм підписом той же секретар міськради із зворотньої сторони цього документу (де, до речі, є підписи і інших відповідальних службових осіб), підставою для вилучення землі із державної чи комунальної власності і передачу її іншому суб’єкту є рішення відповідної міської чи іншої ради! Тим більше, що голова відповідної ради, якби він і не голосував за це рішення, все рівно зобов’язаний його підписати, бо це входить в коло його службових повноважень!

При цьому акцентую увагу на тому, що повноваження  сільського, селищного, міського голови з цього приводу передбачають лише підписання рішень ради та її виконавчого комітету, а також забезпечення підготовки на розгляд ради рішень з питань, що належать до її відання . В той же час, у переліку підстав, за якими повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими, подібних підстав не зазначено, а отже відповідальність за прийняття рішень колегіального органу несе виключно цей орган. Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність лише за здійснення наданих йому законом повноважень, які передбачені ст. 42 Закону «Про місцеве самоврядування»!!!

Ще більшим правовим нігілізмом виглядають дії ГПК в тих випадках (особливо це стосується подання по Добкіну), коли рішення колегіального органу, яке необґрунтована інкримінується у вину тодішньому міському голові, ніколи ніким не оскаржувалось, не скасовувалось і до сьогоднішнього дня залишається в силі!

Але подібне протиправне або безграмотне трактування названих вище норм закону вже стає тенденцією протягом останнього року, бо аналогічними є дії тієї ж ГПУ і прокуратури Київської області по притягненню до кримінальної відповідальності голів та секретарів деяких міськрад столичної області за зловживання службовим становищем при прийнятті колегіальних рішень відповідних рад та виконкомів по виділенню земель із державної чи комунальної власності, тим більше, що на цих, начебто, незаконно виділених ще в 2000-роках землях зведені цілі житлові квартали, школи і навіть, вибачте, розташовані кладовища!Повний абсурд!

Читайте також: ОЛЕКСІЙ БАГАНЕЦЬ: 6 ПОДАНЬ – 6 ВИПАДКІВ ГАНЬБИ ВІТЧИЗНЯНИХ ПРАВООХОРОНЦІВ

Окрім чисто правової сторони цієї проблеми є і інша, як на мене – то навіть суспільно небезпечна, яка пов’язана з тим, що при такому «підході» наших прокурорів до трактування беззаперечних норм кримінального кодексу можна паралізувати діяльність усіх представницьких органів в нашій державі, починаючи від самої маленької сільради, де також по різним причинам можуть голосувати із порушенням їх Регламентів мабуть тисячі, якщо не більше, таких рішень, а за кожним таким рішенням є інтереси конкретних громадян, цілих громад та і держави в цілому! Тому, абсолютно справедливо з цього приводу зауважив один із народних депутатів, що при такому трактуванні норм кримінального права треба притягувати до кримінальної відповідальності і Голів Верховної Ради України (як нинішнього, так і колишніх), які також у порушення того ж Регламенту ВР, який, на відміну від місцевого самоврядування, є Законом, висували на голосування, в т.ч. і по кілька разів, без дотримання встановленої процедури ті чи інші рішення, які теж заподіювали чи могли заподіяти шкоду: людині, суспільстві чи державі. Для прикладу, взяти хоча б незаконне винесення на розгляд сесії подання Генпрокурора Шокіна про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт народного депутата Мосійчука, постанову ВР про що пізніше було визнано Вищим адміністративним суд незаконною! Але, ж, враховуємо, що протягом дії цього незаконного рішення законодавчого органу Мосійчук був затриманий, взятий під варту і змушений був тривалий час утримуватись в місцях позбавлення волі!

Єдине, до чого я більше схиляюсь, то це до безграмотності слідчих, детективів та прокурорів- процесуальних керівників, які готували та погоджували ці подання на підпис Генпрокурору, а не до заполітизованості самого Юрія Луценка. У всякому разі я вірю в це і не розділяю точку зору тих експертів, які стверджують, що така активізація Генпрокурора пов’язана виключно із його самопіаром, його планами про політичне майбутнє, ледь не намірами зайняти посаду Прем’єр-міністра чи навіть Президента і що його не цікавить ні доля цих людей, ні їх порушені при цьому права. Поясню чому. Якби такі причини мали місце в діяльності ГПУ, то чим можна пояснити тривалі, на моє переконання – незаконні, переслідування тими ж органами прокуратури Київщини (обшуки,вилучення документів, виклики на допити і взагалі блокування роботи місцевих органів самоврядування), керівників Бучанської та Ірпінської міських рад Київської області, де були не тільки вручені підозри голові і секретарю Бучанської міської ради, а і готуються теж саме зробити і керівнику Ірпінської міської ради, яких теж абсолютно безпідставно звинувачують у такому ж незаконному виділенні земель на підставі рішень відповідних міських рад, тобто знову ж таки – колегіальних органів, які теж були ними підписані в межах своїх повноважень. Причому, по обох цих кримінальних провадженнях для досягнення бажаного результату мої бувші колеги масово допускали і продовжують допускати грубі порушення законів.

А ще більше я в цьому переконався, коли ознайомився із кінцевою підозрою меру Бучі Ф., за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, тим більше – за події по виділенню земель, які мали місце, починаючи ще з далекого 2002 року, тобто 15 років назад! Мало того, що підозра викладена не у відповідності із вимогами КПК України (порушені норми як мінімум ст. ст. 91 і 277), некомпетентно, де не тільки не вбачається складу злочину в діях останнього, а навіть не доведено, що сама подія злочину мала місце! Я вже мовчу про те, що за частину із інкримінованих дій закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності!

Зокрема, Ви тільки вдумайтесь, вина міського голови у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, полягає в тому, що він, усвідомлюючи, що рішення сесії селищної ради від червня 2002 року незаконне, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе чи іншої фізичної або юридичної особи, вирішив в незаконний спосіб розпорядитись землями, які даним рішенням приєднані до території Бучанської селищної ради, внаслідок чого на сесіях селищної, а потім і міської ради під його головуванням упродовж 2003-2016 років прийнято ряд незаконних рішень про надання громадянам у власність земельних ділянок лісового фонду, які фактично перебували у державній власності, які він пізніше підписав.

Тобто, головне те, що нинішні слідчі і прокурори не тільки не розуміють, що таке злочин, хто може бути його суб’єктом, але і не можуть визначити, чи була взагалі подія злочину, чи доведено її зміст і обставини, зазначені в п.1 ч.1 ст.91 КПК України (час, місце, предмет та інші). Я вже не говорю про доказування винуватості підозрюваного!

Повертаючись до обговорюваних подань, Генеральному прокурору також потрібно пам’ятати про наявність у того ж Довгого таких «козирів» на свій захист як задокументовані наглядно прямі погрози «посадити його за грати» з боку нинішнього Генпрокурора в залі Верховної Ради в той період, коли останній був головою найбільшої пропрезидентської фракції в парламенті. Окрім того, як видно із останніх повідомлень у ЗМІ, ніхто також не забув про особисті конфлікти того ж Ю. Луценка з Леонідом Черновецьким, а відповідно і його «молодою командою», куди входив і тоді ще молодий секретар міськради О. Довгий, в часи перебування нинішнього Генпрокурора на посаді Міністра внутрішніх справ України. Якщо саму емоційність Юрія Віталійовича на засіданні Комітету можна пояснити його політичним минулим, то правова обґрунтованість викладених у цих поданнях вимог взагалі не витримує ніякої критики і на це органу досудового розслідування потрібно звернути увагу.

Про обґрунтованість подань відносно народних депутатів Дейдея (за фактом його неправомірного збагачення) і Лозового (щодо його ухилення від сплати податків) взагалі, на мою думку, нічого і дискутувати. Ці звернення явно підготовлені ГПУ і САП нашвидкуруч, ніякої критики не витримують, бо викладені в них обставини кримінальних правопорушень, начебто, вчинених названими народними депутатами, фактично нічим беззаперечним в наданих на засіданні Комітету матеріалах справ не підтверджені і виглядали неконкретними. Що кинулося у вічі (і з цим я також погоджуюсь із членами Комітету), так це елементарна безграмотність правоохоронців при доведенні навіть самих подій цих злочинів, які на той момент явно нічим не підтверджувались!

Перш за все, зверніть увагу на вимоги п. 1 ч.1 ст. 91 КПК України, де чітко зазначено: «у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення)». Доповню від себе: потрібно доказувати в цій частині і предмет цього злочину, чим нинішні правоохоронці взагалі не займаються. Тому, не були в цьому переконливими на засіданні Комітету як і Генпрокурор, так і керівник САП. Ну, якщо першому можна вибачити, він не фахівець, то за другого мені соромно.

А якщо згадати, що доказуванню підлягає і винуватість підозрюваного (обвинуваченого) у вчиненні конкретного кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета (п.2 ч.1 ст. 91 КПК України), то з такими доводами керівники ГПУ взагалі «провалились» під час спілкування із членами Комітету. Вони не назвали фактично жодного переконливого доказу, який би підтверджував ту ж форму вини названих депутатів, мотиви їх дій та тим більше – мету.

Взяти хоча б до уваги той факт, що основним аргументом винуватості народного обранця Дейдея була позика його дружині від громадянина Ігоря Лінчевського у розмірі три з половиною мільйони гривень, яка, за версією, чи точніше – припущенням, слідства, була фіктивною. У деклараціях за 2015 та 2016 роки народний депутат вказував, що його дружина має фінансові зобов’язання – 3 500 000 гривень, які вона отримала від Лінчевського Ігоря В’ячеславовича як позику. Не дивлячись на те, що Генеральний прокурор продемонстрував на засіданні комітету аудіозаписи про те, що Ігор Лінчевський, який є помічником народного депутата від “Народного фронту” Дениса Дзензерського, особисто не знав дружину Євгена Дейдея, сам Лінчевський, який також прибув на засідання Регламентного комітету, підтвердив, що дійсно надавав позику для дружини цього народного депутата. Тому, для мене абсолютно не дивно, що висновки Регламентного комітету з приводу даного подання були однозначними: подання – недостатньо обґрунтоване, а висновки слідства про стрімке незаконне збагачення депутата являються припущеннями!

Якщо ж говорити про подання на іншого народного депутата Андрія Лозового, якому інкримінували нанесення державі збитків на суму 1,8 млн. грн. шляхом умисного ухилення від сплати податків та зборів, то слід зауважити, що по цій справі взагалі сумнівна сама подія злочину, адже податкові повідомлення Лозовим оскаржуються в судах, а строки можливості розслідування цих подій, скоріше всього – є теж пропущеними, оскільки в поданні йде мова про період з 2007 року. В зв’язку з цим, зауважу, що органом досудового розслідування, скоріше всього, не було враховано, що згідно податкового законодавства, в разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу, в тому числі й винесення податкової вимоги. Більше того,якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку). Окрім того, у мене склалось враження від аналізу оприлюдненої на засіданні інформації, що строки давності притягнення до кримінальної відповідально за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України (умисна несплата податків) у цій справі також сплинули. Одночасно з цим, як мені здалося із почутого на засіданні, подання відносно Лозового ґрунтувалось також і на доказах, отриманих до реєстрації цього кримінального провадження 20 червня 2017 року.

І насамкінець. Я також схиляюсь до думки тих експертів, які вважають, що намагання нинішніх правоохоронців будь-якою ціною притягнути до відповідальності названих народних обранців можуть свідчити про відвертий наїзд на парламент і тому є небезпека для майбутнього нашого парламентаризму та країни загалом. Хіба не про це говорить поведінка керівників ГПУ та САП, які одразу після того, як Верховна Рада не погодилась дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності Дейдея та Лозового, через декілька днів у ЗМІ оприлюднили інформацію про те, що вони вже шукають інші факти правопорушень, вчинених останніми, щоб восени повторно звернутись з такими поданнями до Парламенту! Хіба це не нагадує нам діяльність тієї ж ГПУ часів Януковича, коли таким же способом шукали «компромати» на найбільш опозиційних до того режиму політиків Ю.Тимошенко і Ю. Луценко. Ми це вже проходили і нам відомо до чого це призвело.

Ще раз наголошую, у мене склалося враження, що прокурори з цими поданнями явно поспішили, тому і одержали фактично «гарбуза» від ВР.

І як підведення підсумків викладеного вище, хочу зауважити, що при такому в подальшому спрощеному підході до суворого додержання норм чинного законодавства, зокрема і матеріального права, всі названі народні депутати, в т.ч. і неоднозначні за характеристиками тих же ЗМІ, набудуть слави ледь не «політичних жертв» чи «мучеників» нинішньої влади, бо як на мене, з такою доказовою базою в названих кримінальних провадженнях до суду немає чого і звертатися, бо є велика ймовірність виправдання їх судами.

Знову ж таки, володіючи відповідною інформацією із спілкування з деякими працівниками правоохоронних органів та адвокатами, цілком допускаю, що названі кримінальні провадження все ж таки будуть вольовим рішенням направлені до суду з обвинувальними актами. На превеликий жаль, в результаті так званих «реформ» правоохоронних органів, що дозволило витіснити звідти дійсно професійних і принципових прокурорів і слідчих, а натомість набрати так званих «фахівців в галузі права» на будь-які посади, готових до виконання будь-яких «завдань» і «вказівок», а також тієї ж, так званої, «судової реформи», завдяки якій суди першої інстанції фактично були паралізовані, де лише менша частина суддів мають права здійснювати правосуддя, а тому суди сьогодні буквально «завалені» справами, деякі нинішні керівники правоохоронних органів досить авантюрно вимагають від своїх підлеглих оголошувати побільше повідомлень про підозру і, не переймаючись вимогами закону про обов’язок доказувати винуватість підозрюваного, навіть ініціювати обирання таким особам найбільш суворих запобіжних заходів та направляти такі фактично не розслідувані справи до суду з обвинувальними актами, мотивуючи це тим, що кінцеві рішення по таких справах в зв’язку із складною ситуацією в судах будуть прийматись нескоро, а до того часу як керівництва, так і «виконавців таких завдань» може і не бути на займаних посадах і ні з кого буде вимагати понести відповідальність за беззаконня!

І я, вибачте, допускаю таку ситуацію, бо значна частина дійсно суддів залякані цією судовою «реформою» і через тиск влади і вулиці сьогодні бояться приймати законні рішення (тим більше – виправдувальні вироки) по справах, де або взагалі відсутня подія злочину, або недостатньо зібрано доказів винуватості обвинувачених, про що свідчить навіть висновок групи європейських держав щодо запобігання корупції серед народних депутатів, суддів і прокурорів (станом на грудень 2016 року)!

Наостанок нагадаю досить відомий вислів Тараса Григоровича Шевченка: «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрость би була своя»!

Олексій Баганець


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO