Статті

Российская пропаганда оккупирует украинского телевизионного зрителя через телеведущую Ольгу Торнер. Это жена известного бандита Дмитрия Торнера. Его называют представителем олигархов и бизнесменов – братьев Ротенберг, а также Дмитрия Фирташа.

Торнер пытался укрепить свою власть в Украине, баллотируясь в Верховную Раду на досрочных выборах этим летом под номером 44 от политической партии «Оппозиционная платформа – За жизнь», но, благодаря Службе безопасности и Министерству внутренних дел Украины, мошенника удалось остановить.

Что же касается Ольги и той пророссийской пропаганды, которую она ведет на телеканале «Интер» в разгар войны, на это украинские спецслужбы не могут закрыть глаза. В разгар также информационной войны, когда Российская Федерация всячески атакует и пытается зомбировать украинцев, наши спецслужбы обращают особое внимание на то, что в открытой форме «исходит» от Ольги.

Отметим, что за ее мужем числится ряд преступлений: мошенничество, подделка документов, финансовые махинации, уклонение от уплаты налогов, бандитизм. И это еще не весь список «заслуг» рецидивиста Дмитрия Торнера. Он нарушил не только законы Украины, но и скрывается от международного правосудия, является фигурантом ряда уголовных производств и сфальсифицировал сведения о себе.

Украинские правоохранители установили, что Дмитрий Георгиевич Торнер (также известный как Мальченко, Грозный и Соколовский), 27.07.1982 года, на самом деле – гражданин Республики Молдова по фамилии Некрасов. Дмитрия Григорьевича Некрасова, 28.08.1980 года рождения, молдавские правоохранители разыскивают за побег из мест заключения. Он пребывает в федеральном розыске. Убегая от криминального прошлого, он и сменил фамилию.

В конце 2004 г. незаконно пересёк границу Молдова-Украина и некоторое время находился в Одессе, а затем приехал в Киев, где активно начал устанавливать контакты с влиятельными людьми. На основании поддельных документов, он получил 5 паспортов гражданина Украины на различные фамилии и с разными анкетными данными, а также 4 паспорта гражданина Украины для выезда за границу, с которыми незаконное пересекал государственную границу. 18 июля этого года Государственная миграционная служба Украины все эти документы признала недействительными и подлежащими изъятию и уничтожению. Против Торнера 19 июля 2019 открыты уголовные производства за использование поддельных документов и незаконное пересечение государственной границы.

По оперативной информации, некоторое время Торнер скрывался в Свято-Успенской Почаевской Лавре. Затем выехал в Россию и находился в Боровском мужском монастыре Калужской области. В РФ к нему присоединилась гражданка Украины Ольга Валерьевна Соколовская, 1988 г. р. Известно, что схиархимандрит Власий помогал ему и знакомил с влиятельными людьми. Также помог ему сделать документы гражданина РФ на имя Дмитрия Игоревича Соколовского, 28.08.1979 г. р. После этого были сделаны документы гражданки РФ Соколовской Ольге Валерьевне (паспорт РФ 516131004), которая в следствии стала ведущей телеканала «Интер». После Москвы Соколовские, как граждане России переехали в Вену, Австрия. В 2015 году Соколовский повторно, через сотрудницу ДГИРФЛ купил паспорт гражданина Украины на имя Дмитрий Георгиевич Торнер, 27.07.1982 г. р., уроженца Одесской области, Раздельнянского района, пгт. Лиманское (паспорт Украины FG 502241).

В настоящее время Некрасов/Торнер работает в DF Group (финансово-промышленная группа, принадлежащая Фирташу) и является личным представителем Фирташа в Украине. Постоянно в разговорах упоминает свои близкие отношения с Фирташем Д. В. и нынешним министром внутренних дел Аваковым А. Б.

За последние 5 лет в основном проживает в Российской Федерации, Австрии и немного в Украине. Сейчас живет со своей третьей женой в Вене.

Остается надежда, что все правоохранительные органы Украины обратят внимание не только на самого Торнера, но и на его жену, Ольгу, и остановят ее попытки зомбирования зрителей одного из центральных телеканалов страны.

vse.media


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

О преступлениях генерала СБУ Николая Михайловича Герасименка не знает только ленивый. Нет смысла останавливаться на том, что неоднократно печаталось в средствах массовой  информации. Перечнем преступлений гудит интернет: 

Понятно, что новая власть при 70% поддержки (на сегодняшний день) вряд ли нуждается в советах или подсказках. Однако на примере Герасименка Н.М. покажем каким способом негодяи могут пытаться использовать рейтинг власти и возможности СБУ  для личной выгоды и совершения преступлений.

  1. Расправа с лицами, противодействующими преступной деятельности Герасименка и сообщников.

28.06.2017 года было задержано два должностных лица во время получения взятки от лица, которое перемещало через границу РФ партию товара. Одной из задержанных была старший государственный инспектор Сумской таможни ДФС Сидоренко Анна Григорьевна – сестра жены Герасименко Н. М. Обвинительный акт направлен в Ямпольский районный суд, Сумской области. После задержания она неоднократно передавала угрозы через сообщника Герасименка о том, что лица участвующие в её задержании поплатятся должностью и Николай Герасименко их накажет. После прихода Герасименка в СБУ сотрудник, участвующий в задержании, отстранен от должности.

  1. Крышевание сообщников по преступной деятельности.

В настоящее время Герасименко оказывает противодействие ФГВФО по всем уголовным делам открытым правоохранительными органами по фактам кражи имущества «Укринбанка» после введения в «Укринбанк» временной администрации.

Схема кидка государства очень проста: После компенсации вкладчикам «Укринбанка» 1,8 млрд. грн. выведенных из банка собственниками, одним из которых есть Герасименко, имущество банка выводится на пустышку, зарегистрированную в городе Северодонецк Луганской области. Государство теряет возможность компенсировать выплаченные деньги за счёт реализации имущества банка. Подробно ситуация описана в официальных заявлениях ФГВФО.

После назначения в СБУ Герасименка, который руководил выведением активов банка (кражей), пытается взять под контроль уголовные дела по этим фактам, которые расследуется СБУ. Параллельно Герасименко «схемит» для  передачи  уголовных дел, которые расследуются другими правоохранительными органами в СБУ для прикрытия своих сообщников. Несмотря на усилия Герасименка украденное имущество пока ещё остаётся под арестом СБУ.

Если искать в Интернете, можно встретить информацию о том, что СБУ арестовывала счета в «Укринбанке» по подозрению о финансированию терроризма. В круг сообщников Герасименковходили известные регионалы. Интересно ответить на вопрос: Связана ли эта деятельность Герасименка с прохождением обучения в одном  из центров сотрудников спецслужб под Петербургом в далёкие 90-е?

  1. «Решалово» за счёт СБУ личных вопросов.

С целью получения статуса участника боевых действий, Герасименко пытается «устроить» двухдневную командировку в зону боевых действий. Дальнейшие комментарии излишние.

Руководство СБУ стоило бы провести ревизию всех поручений, которые Герасименко раздает от имени руководства службы и о которых руководство может, не имеет не малейшего понятия. Всплывёт много интересного. Сотрудникам СБУ также стоит тысячу раз перепроверять, действительно  ли исходят от руководства СБУ поручения матёрого проходимца.

Интересно также отследить усилия Герасименко направленные на лоббирование выдачи наградного оружия. Как мы понимаем всё только из «чистого альтруизма» та «пошани для поважних людей».

Не будем перегружать читателя десятками подобных фактов и эпизодов «бесплатного» лоббирования на должности. За все свои усилия «на благо» СБУ Герасименко активно занимается выбиванием себе государственной награды ко Дню Независимости, говорят что уже «порешал» все вопросы.

Причиной нахождения в СБУ крайне не понятны. Основная версия – Баканову не доложили о том Who Is Герасименко, и он прочитал только официальную часть биографии. Не хотелось, бы верить, что коррупционер может влиять на принятие решений руководителем  в.о. Главы Cлужбы.

«Он (Герасименко – прим. Ред) чувствует себя у нас (СБУ — прим. Ред) весьма вольготно. Слыша заявления коллег о давлении про закрытие уголовных производств, где фигурирует Герасименко», — отмечает источник.

В любом случае назначение «зашкваренного» на коррупционных скандалах и взятках Герасименко идет вразрез с курсом об очистке власти и работе на руководящих должностях людей с незапятнанной репутацией, которые декларирует президент Украины Владимир Зеленский и большая часть украинцев. И игнорирование запросов общества на отсутствие коррупционеров во власти может привести к очень быстрому разочарованию граждан в «слугах народа». А это чревато самыми радикальными действиями, которые могут повлечь катастрофические для страны последствия.

Хотелось бы верить, что назначение матерого взяточника, рэкетира и казнокрада Николая Герасименко – это единичное просачивание, которое будет исправлено в ближайшее время. Иначе это будет одним из ярких доказательств того, что новая власть – это всего лишь плохо скрытый реванш «зашкваренных коррупционеров папередников папередников» .

P.S. Власти необходимо не только избавляться от таких людей, но и метастаз, которые они запускают во время пребывания у власти и будут пользоваться в дальнейшем для осуществления преступной деятельности и влияния на процессы. Привлечение к ответственности криминальных элементов возродит надежду на справедливость, которое так необходимо нашему обществу.

СХЕМЫ


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Минулого тижня Vse.Media опублікувало серію журналістських розслідувань“Династії львівського “Закону”. У них, зокрема йшлося про родинні зв’язки між прокурорами, суддями та працівниками митної служби, кар’єрне зростання, пов’язаність та чим це може загрожувати в системі права та правосуддя нашої держави.

Ці матеріали були підтримані проектом «OPEN Media Hub», за фінансування Європейського Союзу.

Розслідування викликали неабиякий резонанс серед прокурорів.

Варто відзначити, що при підготовці матеріалів, автор надсилав запити про доступ до публічної інформації та не отримавши відповідей на поставлені запитання – надсилав прохання про коментарі.

На момент публікації матеріалів, працівники прокуратури та митної служби, згадані у розслідуваннях (окрім О. Дзерина), відповідей на поставлені запитання не надали.

Однак, після оприлюднення розслідувань виданням Vse.Media, автор почав отримувати листи з органів прокуратури.

Так, тільки 20.08.19 року надійшло дві “відписки” від Львівської місцевої прокуратури № 1, за підписом керівника – Сапуцького Р. Я.

Цікаво, що у даних листах вказана дата їхньої реєстрації – 10.08.19 року. Однак, оскільки такі листи надійшли лише 20.08.19 року – є усі підстави припускати, що дата їхньої реєстрації та вихідні номери могли бути проставлені заднім числом. Адже термін доставки Укрпоштою – 11 днів, в одному і тому ж місті – викликає великі сумніви.

Окрім того, на самому конверті відсутній штемпель Укрпошти в якому було б зазначено дату відправки.

Варто зазначити, що дані листи стосуються прокурорів Палюх Л. А. та Дутковської Ю. В. Однак, жодних коментарів та відповідей на поставлені запитання від вказаних прокурорів у цих листах не надійшло.

Натомість, їх керівник Р.Сапуцький ознайомив редакцію із рядом статей чинного законодавства, та повідомив:

— … прокурор наділений повноваженнями щодо надання коментарів лише у межах своєї професійної діяльності.

Такі пояснення пана Сапуцького викликають посмішку, адже усі питання, поставлені фігурантам розслідувань Vse.Media, стосувалися виключно їхньої професійної діяльності.

Широкий резонанс, напевне викликали розслідування видання і у Прокуратурі Чернівецької області.

Автору написав особисто заступник прокурора Буковини Адріан Дутковський.

Його коментар та відповіді на поставлені запитання було отримано 16.08.19 – після оприлюднення Vse.Media усіх частин розслідування.

Згідно штемпеля Укрпошти (м. Чернівці) даний лист був відправлений 13.08.19.

Матеріал «Династії львівського «Закону», одним із героїв якого і був А. Дутковський, у день відправлення поштовим зв’язком згаданого листа, був опублікований.

До слова, у розслідуванні ми розповідали, про родинні та дружні зв’язки цього прокурора у середовищі суддів, прокурорів, колишніх працівників прокуратури.

Автор надіслав А. Дутковському такі запитання:

— “1. Ваша дружина – Дутковська Юлія Володимирівна — є прокурором місцевої прокуратури №1. Одночасно – прокурором місцевої прокуратури №1 також є Палюх Лілія Андріївна.

Її батько – Палюх Андрій Ігорович — працював у органах прокуратури Львівщини та знайомий із вами.

Прошу повідомити, чи допомагав Палюх А. І. (на той час заступник прокурора Львівської області) – вашій дружині Юлії Дутковській потрапити на роботу в органи прокуратури?

Чи були у вас будь які розмови про це із Палюхом А. І.?

  1. У 2009-2010 рр. Прокурором Шевченківського району м. Львова (керівником), був Палюх А.І. Його помічником – помічником прокурора району – працювала Галина Дмитрівна Борейко, — а заступником прокурора м. Львова працювали Ви.

З огляду на це, прошу повідомити, чи сприяла вашій дружині у подальшому працевлаштуванні Галина Дмитрівна Борейко? Чи знайомі Ви із нею та чи зустрічалися особисто по питаннях працевлаштування-переведення на іншу посаду вашої дружини?

  1. Посаду заступника прокурора Чернівецької області Ви обійняли у 33-и роки. Прошу повідомити, чи сприяв Вам у працевлаштуванні в даному випадку ваш тесть – Каралюс В. М.” —

З огляду на те, що Vse.Media, є об’єктивним та неупередженим виданням, подаємо відповідь заступника прокурора Чернівецької області А. Дутковського у повному обсязі.

Також маємо надію, що інші фігуранти наших розслідувань – працівники органів прокуратури та митної служби, візьмуть приклад із А. Дутковського, відреагують на розслідування Vse.Media, і відповідно, надішлють свої коментарі.

Тарас Зозулінський


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Керівництво Національної академії аграрних наук України (НААН) упродовж багатьох років нищить біобезпеку країни, ситуація з якою і так є кричущою, вважає голова АТУ.

«Протягом останніх 5-ти років епізоотична ситуація в Україні постійно погіршується, а наукові установи, які займаються питання біологічної безпеки, занепадають. Зокрема, мова йде про Інститут ветеринарної медицини НААН, фінансування якого за останні роки скоротилося на 80(!) відсотків. Заклад, який займається особливо небезпечними хворобами людей і тварин, й утримує національне надбання – штами мікроорганізмів, на думку керівництва академії аграрних наук — є чимось неважливим і другорядним. А середня зарплатня професіоналів, від роботи яких залежить біобезпека всієї країни, в 2018 році склала 5018 грн!

А між тим, саме завдяки функціонуванню Інституту ветеринарної медицини є можливими розробляти вакцини та діагностувати такі небезпечні хвороби тварин як африканська чума свиней, яка бушує Україною, через що свинарство терпить шалені збитки, нодулярний дерматит, туберкульоз, лейкоз, бруцельоз, сказ, лептоспіроз. Деякі з цих хвороб можуть передаватися до людини. Якщо знищити науку, то епізоотична ситуація стане неконтрольованою. Я вважаю, що це просто акт біологічної диверсії* проти України, злочин перед державою!

Я вже написала офіційні листи до Президента України, голови СБУ, Ради Національної безпеки й оборони з проханням негайно втрутився в цю кричущу ситуацію. Біодиверсію потрібно зупинити!»

Довідка:

*Біодиверсія – це умисна цілеспрямована злочинна діяльність людини, покликана завдати соціально-економічного і фізичного збитку групі людей або державі, із застосуванням небезпечних як природно існуючих, так і створених штучно для цієї мети біологічних об’єктів, або продуктів їх життєдіяльності та переробки, вчинена з метою ослаблення держави або важливих об’єктів інфраструктури.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

За последние пару дней случилось много новостей на рыночные энергетики, и главная – намерения НКРЕКП почти вдвое снизить тариф НЭК Укрэнерго «на передачу» с 01.10.2019.

Сначала хочу напомнить вам краткую историю становления новой модели рынка электроэнергии. Накануне запуска рынка о готовности работать в нем из крупных игроков высказались только ДТЭК, Энергоатом и кажется Укргидроэнерго.

Много институций от Администрации Президента, ЕБРР и МВФ считали, что Украина не готова к работе в нём. А менеджмент многих крупных потребителей электричества вообще не думал об этом, главным образом потому, что это не менеджмент а гремучая смесь совка, некомпетентности и еще чего-то.

И Кабмин громко и уверенно заявил, что готов на 100%, а в результате мы получили подорожание электричества почти на треть и получили товар дороже восточноевропейский в среднем на 20% (разговор идет не о тарифах для населения) и странно было ожидать другого результата, когда в рыночные правила (которые тоже на первом этапе предсказывали повышение цен, но не такой стремительный) стали причиной исключения, одно за другим И каждое новое только ухудшало положение.

Начали с населения, для которого «заморозили» тарифы примерно на два года и для этого с рынка «вывели» почти всю атомную и значительную часть гидрогенерации, обязал их продавать ее гарантированного покупателю по льготным ценам Правда почему-то для населения «зарезервировали» больше чем надо.

АЭС производят в среднем половину украинской электроэнергии и для удовлетворения потребностей населения хватило бы 45-50% атомной генерации, а «резервируют» на 20-25% больше Ее бы хватило и для нужд водоканалов и теплокоммунэнерго, которые сейчас прозябают, еще и бы осталось И где же она?

Напомню функции которые выполняет Гарантированный покупатель – продажа альтернативной генерации и расчет с зелеными по рыночной цены – доплата с тарифа Укрэнерго двадцати с чем-то копеек за киловатт альтернативщикам к «зеленому» тарифу – обеспечение населения «дешевой» электрической энергией.

Так вот, остаток электроэнергии реквизированы у АЭС и ГЭС по «льготной» цене, не «съело» населения продается по рыночным ценам и доход Гарантированного покупателя от этой деятельности по оценкам к концу года составит 13 млрд грн. И что интересно, 90 % этих денег идет в бюджет.

То есть, всем потребителям, даже населению, накинули 20 коп. на киловатт для компенсации зеленых тарифов, а Гарантированный покупатель главная функция которого – рассчитаться с альтернативщиков, возвращает в бюджет 13 млрд. за полгода. А еще НДС. Вам не кажется, что это все влияет на цену?

Именно эту коллизию и хочет решить НКРЕКП. Доход Гарантированного покупателя пойдет не в бюджет, а зеленым, это позволит снизить тариф НЭК почти вдвое и снизит конечную цену электроэнергии. Но это заработает только с октября, при новом правительстве.

А правительство Гройсмана еще хочет вылизать тарелку напоследок.

Это только первый нерыночный аспект слишком высокой «рыночной» цены электроэнергии ль реформаторов Насалика и Гройсмана.

О других поговорим вскоре. Заходите…

Константин Шпилевой


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Чиновники времен беглого Виктора Януковича “захватили” государственные дачи в Пуще-Водице и построили там коттеджи.

Андрей Кравец

Андрей Кравец

По информации журналистов, Ренат Кузьмин, экс-замгенпрокурора Украины времен беглого Виктора Януковича, в 2006  году взял в  аренду  государственную дачу. В 2008 году он оформил разрешение на проведение капитального ремонта Пуще-Водице, обещая инвестировать  1 млн грн. Ремонт сделал, как утверждают журналисты,  но дача стала частной. В 2010 году приватизировал государственную дачу и построил особняк

«Тот самый Кузьмин, который  играл Мурку на день рождении Яна Табачника. Он также  числится как арендодатель , хотя это комплекс давно частный: альтанка, дом для охраны, дизайнерское оформление двора. Кузьмин построил на месте госдачи дворец и в 2010 году его приватизировал. В 2014 году, когда он исчез из Украины, дом переписали на его  бывшую  тещу. И  только после скандала,  генеральная прокуратура открыла дело», — говорится в  расследовании.

На данный момент дом арестован. Открыты уголовные дела, в  том числе  и на  Кузьмина, утверждают  журналисты.

Сосед по  даче Кузьмина — другой чиновник времен Виктора Януковича Андрей Кравець. По информации журналистов, на  территории госдачи, бывший  чиновник построил настоящий  дворец с теннисным кортом.

«Кравец и сейчас в списке арендодателей, хотя девять лет назад он приватизировал на себя половину дома. Сделал это тихо и незаметно», — говорится в  расследовании  журналистов.

Журналисты заметили, что в Пуще-Водице, на участке у госдачи, которую с 2019-го года арендует Екатерина Одд, ведется  строительство дома. Екатерина — жена брата уволенного председателя Конституционного суда Станислава Шевчука Рулава Одда.

Это тот самый брат, влияние которого на Конституционный суд стал одной из вероятных причин увольнения Шевчука, считают  журналисты.

«Два месяца мы следили за этим строительством и искали тех, кто дал на него разрешение. Не нашли, потому что никаких доков семья Оддив нет, а строительство на территории госдач — незаконно. Более того, по словам эксперта вот так «по-тихому» построен объект по государственному забором можно будет не просто легализовать, но и … приватизировать», — говорится в расследовании.

Как  рассказал эксперт BIHUS.info, чтобы  началось строительство  нужно  иметь документ на аренду  земли, но  ГУС не может передать в аренду , они не распоряжаются  землями  государственной собственности. Это может сделать  только КГГА своим распоряжением. И  для  этого участок должен быть сформирован: в земельном кадастре должен быть выделен земельный участок с отдельным кадастровым номером.

Все это время администрация «Пуще» уверяла: на их территории никакого строительства нет. Кроме того, про строительство не  упоминается ни в киевской администрации, ни в государственной строительной инспекции.

znaj.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Национальный архив США обнародовал первый засекреченный отчет американской разведки об аварии на Чернобыльской атомной электростанции в 1986 году.

Документ находится в свободном доступе.

Документ об аварии на Чернобыльской АЭС был направлен государственному секретарю США Джорджу Шульцу 2 мая 1986 года. Разведка докладывала о том, какое возможное количество советских граждан пострадало в результате взрыва в реакторе четвертого энергоблока.

Ответственным за составление отчета указан Мортон Абрамовиц.

В отчете американская сторона указала на опасность для экологии и жизней людей от взрыва, в то время как “во всех научных сообществах называют “ерундой” советские данные”. Как известно, тогда советские власти заявили о гибели всего двух человек в результате взрыва, тогда как за пределами СССР говорили о более глобальных масштабах катастрофы.

Американские разведчики определили, что во время дневной смены на реакторе РБМК-1000 должны находиться около 100 человек, а ночью на реакторе должны работать около 25-30 сотрудников.

“Так как третий и четвертый энергоблоки расположены недалеко друг от друга, вблизи четвертого могло находиться до 200 человек днем и до 70 – ночью”, – сказано в отчете.

Также в отчете сказано, что рядом с реактором на момент взрыва находились не менее сотни человек.

Разведка констатировала, что, судя по фотографиям разрушений, все, кто был вблизи четвертого энергоблока, погибли сразу или получили смертельную дозу радиации.

В разведке подытожили, что число погибших в аварии в официальных документах было приуменьшено в 50 раз, реальная цифра – не мене 100 человек.

В США подчеркнули, что эвакуацию после взрыва не проводили, а результаты трагедии специально преуменьшали.

БУКВЫ


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Десятки мільярдів із бюджету. Гроші кожного із українців. На вугільну сферу. Збиткову. Всупереч європейського законодавства, норм та зобов’язань взятих Україною при підписанні Угоди про асоціацію з ЄС.

Гроші, взяті із кишень українців, безбожно вимиваються на всіх можливих статтях витрат державних вугільних підприємств. А кінцевими очільниками схем проглядаються люди із найближчого владного оточення.

Бенефіціар

Віталій Кропачов — після втечі Януковича — перейняв вугільний бізнес його сина: шахти та збагачувальні фабрики.

А ще у Кропачова – компанії, що займаються ремонтом свердловин, пальним, нафтою та нерухомістю. За даними системи YouControl в цю групу входить 23 організації

Та найбільш відомий бізнесмен іншим. На вугільних держпідприємствах — в царині тендерних закупівель — багато років бовваніє тінь Віталія Кропачова. Його називаютькреатурою Ігоря Кононенка, бізнес партнера екс-президента П.Порошенка. А ще – вугільним куратором та “смотрящим”.

Навіть прем’єр-міністр В.Гройсман неодноразово згадував на засіданнях Кабміну про Кропачова та напряму запитував профільного міністра, чого цього бізнесмена називають “смотрящим”.

В.Кропачов. Фото – Економічна правда

“Смотрящий” — на жаргоні  — це зокрема, особа, уповноважена вирішувати питання, чи відповідати за ситуацію в певному регіоні.

Якщо це перенести на вугільну галузь, то так виглядає, що без погодження із смотрящими, в цій сфері не можуть прийматися “грошовиті” рішення. Тільки от призначає цих наглядачів вища владна верхівка.

Обшуки

У січні минулого року тривали обшуки в центрі Києва. Ці події набули всеукраїнського резонансу. Адже детективи НАБУ приїхали в офісні приміщення, які орендує компанія, кінцевим бенефіціаром якої є Кропачов.

На той момент, вже рік як правоохоронці розслідували кримінальні провадження по заволодінню коштами вугільних держпідприємств – при тендерних закупівлях.

В Україні – 11 таких підприємств, які об’єднують 36 шахт. Однак найбільшими, та тими, куди виділяються грандіозні суми бюджетних дотацій є три – “Селидіввугілля”, “Мирноградвугілля” та “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”.

Детективи НАБУ дослідили тендери цих трьох держпідприємств лише за кілька місяців 16-17 років. Та встановили заволодіння коштами, шляхом зловживання службовим становищем —  на більш ніж 22 млн.

У зазначених процедурах держзакупівель брали участь, конкурували між собою, перемагали три компанії – “Доненергоекспорт”, “Універсал Інвест-Строй”, “Тріалтрейд”.

Також НАБУ розкопало, що податкові накладні ці компанії подавали із однієї IP-адреси.

Тієї ж самої, що використовувалася “ВБ Нерухомість”. Вона належить фірмі “Укрдонінвест” – 99.99% якої —  Кропачова.

Штаб-квартира компаній Кропачова. Фото wikimedia.org

Обшуки тривали майже три доби.

Згодом НАБУ поїхало і на вугільні підприємства і до керівників (екс-керівників) трьох фірм.

Після проведення обшуків компанія “Укрдонінвест” розповсюдила звернення у ЗМІ, де зокрема пояснювала, спільність IP — адреси – тим, що компанії у минулому орендували у “ВБ Нерухомість” офісні приміщення.

І все б зійшлося – тільки от детективи НАБУ знайшли у офісах компанії Кропачова — ряд цікавих блокнотів, записів, документів, та підрахунків. Багато важливої інформації було вилучено і безпосередньо в одного із працівників компанії.

І виникає закономірне питання – якщо фірми “Доненергоекспорт”, “Універсал Інвест-Строй”, “Тріалтрейд” виїхали ще до осені 2017-ого року; якщо організації Кропачова не мають нічого спільного до тендерних розкрадань, звідки ця інформація та для чого?

Цікавого знайшли достатньо.

Блокнот з написом “Доненергоекспорт” та інформацією про “ремонт” та контактні дані керівника “Тріалтрейд”.

Блокнот з написом “Універсал Інвест-Строй” та інформацією “програма на 2018 г. где мы работаем”, “Документы по Универсал Инвест Строй”. Також “Коломиец”, “Визаррем”.

До слова, Володимир Коломієць – це директор “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”. Він керує цим держпідприємством із 2009-ого року.

А “Віззаремпром” – це компанія переможець, яка почала вигравати великі вугільні тендери – після обшуків НАБУ.

А ще правоохоронці знайшли багато інформації про керівництво трьох згаданих держпідприємств, листи та інформаційні таблиці, оперативні дані по місяцях, витрати на заробітну плату.

Детективи НАБУ в процесі розслідування також встановили, що директор “Доненергоекспорту” — Валентин Горностаєв – фактично управляє “Універсал Інвест-Строй” та “Тріалтрейд”.

Між іншим, у минулому він був власником ТД “Промислові інвестиції”. До війни, ця компанія виграла тендерів на понад 270 млн. Лише в одного держпідприємства. “Торезантрациту”. Заступником директора якого на той час був Кропачов.

До слова, у керівника (на час досліджуваних тендрів) “Тріалтрейду” також проводилиобшук. І от знайшли цікавий документ. Аркуш договору між «Дзержинськвугілля» (нині “Торецьквугілля”) та «Доненергоекспорт». Якщо із останнім, “Тріалтрейд” не пов’язаний, і в них не було узгоджених дій на тендерах, то що у директора “Тріалтрейду” робить договір “Доненергоекспорту”?

І вишенька на торті – в НАБУ наполягають – “публічні закупівлі оголошувались тендерними комітетами ДП «Селидіввугілля», ДП «Мирноградвугілля», ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» лише після їх попереднього погодження службовими особами ТОВ «Доненергоекспорт» чи його фактичними володільцями, а також визначення ними очікуваної вартості”.

Обшуки провели, Кропачов дав пару інтерв’ю, відбулося кілька судових засідань.

І далі триває слідство. Більше 2.5 років.

На вугільних тендерах почали перемагати нові “кураторські” компанії.

Хоча влада і помінялася.

Новий секретар РНБО Олександр Данилюк визнає гігантські втрати бюджету через “інститут смотрящих” в енергетичній галузі:

— Багато підприємств, які є в державній власності, де-факто вже приватизовані та керуються як приватні, втрачаються мільярди, — аргументував Данилюк на нещодавньому брифінгу необхідність активно діяти правоохоронцям.

Мабуть, секретар РНБО нової влади не надто володіє ситуацією. Бо як мінімум із 2015-ого численні правоохоронні структури багатьох областей займаються як керівництвом вугільних держпідприємств, так і компаніями, що беруть участь у схемах. І ось навіть в офіси до Кропачова приходили.

Тільки далі розслідувань – справа не доходить. Бо, потрібно вольове державницьке рішення. Владне.

Розруха

Що відбувається у вугільній галузі України в останні роки? Що це за мільярди? Як крадуть на тендерах? Та на чому ще вимиваються гроші?

9 із 11 вугільних держпідприємств є збитковими. Що це означає? Витрати перевищують доходи. Шахти працюють в “мінус”. Тобто, собівартість вугілля вища від його ринкової ціни.

Приклад ‘Селидіввугілля”. Дані Управління Східного офісу Держауадитслужби у Донецькій області

Чому так відбувається – чому на приватних по-іншому?

Експерти дослідили – більше 66% основного устаткування держшахт – вичерпало свій термін експлуатації.

Із 36 шахт, в останні 25 років, лише на кількох проводилася більш менш ґрунтовна реконструкція потужностей.

Відповідно, відсутність ремонтів та обладнання відзначається на продуктивності видобутку вугілля і його собівартості.

У ціну собівартості також закладається і закупівлі товарів та послуг. І якщо на держпідприємствах, тут, систематично крадуть та купують продукцію за завищеними цінами – це піднімає собівартість.

На неї впливають й інші корупційні схеми.

В результаті – собівартість вугілля 9-и держпідприємств вища від його ринкової ціни.

Відповідно – не сплата податків, нестача коштів навіть на зарплати. Тому, шахтарі систематично голодують та виходять на пікетування.

Чому так виходить? Адже із бюджету вливають гігантські допомоги та дотації.

За даними прем’єр-міністра В.Гройсмана, на держпідприємства щороку виділяють 3 млрд.

На мій запит, у Міненерговугілля повідомили, що загалом, від початку 2014-ого було виділено понад 19.629  млрд.

Зокрема, на  «Селидіввугілля» — 3.07 млрд, «Мирноградвугілля» — 2.09 млрд. та «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» -848.7 млн, надано в зазначений період із бюджету. Саме тим підприємствам, які найбільше фігурують у численних кримінальних провадженнях.

Зауважте, це кошти українців – платників податків.

Шахта “Селидіввугілля”. Із акту Управління Східного офісу Держауадитслужби у Донецькій області

Якщо проаналізувати Prozorro – для державних шахт систематично купується обладнання, устаткування, проводяться ремонти. Тільки от  через корупцію та “смотрящих” все це зводиться нанівець.

Вкрасти на тендері. Як це роблять

У чому полягають вчинені дії зазначених державних підприємств та компаній “Доненергоекспорт”, “Універсал Інвест-Строй”, “Тріалтрейд”?

НАБУ, а ще поліція та податківці різних областей досліджують заволодіння державними коштами. Яким чином?

Вугільні підприємства, ймовірно, купували у зазначених компаній товари за завищеними цінами.

Тут вам і труби вентиляційні, й інертний пил, компресори, устаткування до світильників, металопродукція, установки пожежогасіння та інше обладнання, устаткування і запчастини.

Переплати були різні.

“Мирноградвугілля” — із легкістю купувало підшипники – втричі вище ринкової.

Іноді — у “Селидіввугілля”, доходило до завищення вартості в 5 разів !

Завищували ціни і на тендерах “ВК” “Краснолиманська”.

Бренд держпідприємства

До слова, закупівлі «Селидіввугілля», «Мирноградвугілля» та «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» досліджують не тільки в НАБУ, а й в підрозділах ДФС Донеччини. Тут фігурує трішки менша сума – 20 млн грн.. Розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах.

Гроші за “повітря”

Однак, переплати переплатами. Є інша деталь. Детективи встановили – “Доненергоекспорт” та “Тріалтрейд” всього за шість місяців визнані переможцями на торгах, загальна сума лотів яких становить більше 496 млн.

Натомість, за цей же ж час, компанії поставили продукції на “Мирноградвугілля” та “Селидіввугілля” всього на майже 55 млн.

Отже – після закупівлі устаткування та обладнання за завищеними цінами є другий фактор який впливає на високу собівартість та збитковість вугільної галузі – оплата величезних сум за “повітря”.

Бо на вугільному держпідприємстві можуть обрати переможцем тендеру фіктивну компанію. І це на проведення вкрай важливих – капітальних ремонтів обладнання. Як це було із  “Первомайськвугілля” та “Селидіввугілля”. 18.5 млн віддали “НПП “Техпром”, яка перевела грошики на рахунки фіктивних фірм. Відповідно, ремонти фактично проведені не були.

**Матеріал підготовано на підставі документів, ухвал, постанов, рішень із Єдиного державного реєстру судових рішень України. Вироків у справах поки не має **

Тому систематичні розповіді вугільних чиновників та управлінців – про відсутність грошей на ремонти та обладнання – таке собі окозамилювання. Красти менше треба. Бо пишуть податківці – “Техпром” діяв за попередньою змовою із керівництвом згаданих держпідприємств.

Схеми із непридатним обладнанням та посередниками

А от закупівлі “Лисичанськвугілля” – ілюструють наступну схему – поставки неякісного обладнання. Зношеного. Однак, за цінами, вищими навіть аніж коштує нове.

Шахта “Лисичанськвугілля”. Фото – держпідприємства

Наступна схема — вугілля із держпідприємств продають через ланцюжок “прокладок” – компаній-посередників. От, Держаудитслужба встановила, що “Селидіввугілля” продає продукцію державним підприємствам “Вугілля України” та “Держвуглепостач”.

А ще – приватним юридичним особам (посередникам). Компаніям, підприємцям.

Аудитори, у своєму звіті, співставили ціни за три роки. На одну і ту ж марку вугілля, з аналогічними показниками.

І оце, — збиткове та потребуюче мільярдних бюджетних вливань держпідприємство, — може собі дозволити продавати вугілля приватним компаніям за значно нижчими цінами —  від фактичних та тих, які склалися на Оптовому ринку.

Перевірку Держаудитслужби підтверджують і правоохоронці, які розслідуютькримінальне провадження, де продаж вугілля прогнали взагалі через три прокладки-посередника.

З іншого боку – а чи є вихід у директорів держпідприємств? Чи можуть вони відмовитися продавати вугілля посередникам?

Можуть. Як це зробив Сергій Сівцов, керівник ДП “Шахта ім. Сургуя”.

Шахта ім. Сургуя. Фото – держпідприємства

Наприкінці червня цього року, той директор уклав прямий договір на постачання вугілля із споживачем. Хоча раніше це робилося через посередника “Шахтарськтранс”.

Так ось, за кілька годин після укладення цього прямого договору, Міністр І.Насалик звільнив директора.

За даними ЗМІ, засновник “Шахтарськтрансу” прописаний в м. Торез – в одному будинку з Віталієм Кропачовим.

До слова, заступник міністра Міненерговугілля – Анатолій Корзун – також із Тореза. А сам  Кропачов не приховує багаторічної дружби з високопосадовцем.

Змішати, підписати, продати

Крадуть буквально на усьому. Численні судові рішення ілюструють чергову корупційну схему. Якщо перенести її з юридичних та професійних термінів – на просто мову – то полягає вона у звичайному розведенні.

Видобуте вугілля містить певний склад золи. Чим він більший – тим нижчі якісні показники. І тим гірше вугілля горить.

Що роблять? Беруть якісне вугілля. В документах – завищують показники золи. Відповідно, частину вугілля крадуть та продають “наліво”. А замість нього, до основної маси, досипають золу. І продають – по підроблених документах.

Звісно, якщо б це була приватна шахта – так робити невигідно. Адже ціна розбавленого вугілля значно нижча.

Однак, на держпідприємствах все по-іншому. Бо гроші за продане розбавлене вугілля йдуть на рахунки. Державні. А от за вкрадене – в кишені організаторам схеми.

Відсіяти конкурентів

Та здавалося – якщо на тендери виходять компанії, підконтрольні “смотрящому”, конкурують-розігрують між собою закупівлі, якщо вони є звичайними прокладками – посередниками, та продають товари і обладнання за завищеними цінами – чому на закупівлі вугільних держпідприємств не приходять безпосередні виробники? Із ринковими цінами.

Приходять. Але є низка схем, за якими безпосередніх виробників та компанії, що пропонують низькі ціни – викидають із тендерів.

Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, 07.03.19 року, за результатами державного фінансового аудиту діяльності ДП “Селидіввугілля” склало аудиторський звіт. У ньому розписано кілька випадків – як це виглядає на практиці.

Перевіряючі пишуть, що учасникам торгів не дають можливості не те що подати тендерну пропозицію, а навіть її скласти.

Наприклад, закупівлі, де хотіла взяти участь компанія “Топаз Україна”. В оприлюдненій на порталі Prozorro тендерній документації, “Селидіввугілля” не дало конкретної інформації про предмет закупівлі – розміри, креслення. На усі звернення компанія конкретних відповідей не отримала. Лише формальні відписки. У підсумку фірма участі в торгах взяти не змогла – переміг “Доненергоекспорт”.

Скарги виробників та рішення АМКУ ілюструють інші схеми, як викидають із тендерів “чужі” компанії.

До прикладу, Запорізький завод із виробництва кабелю Тзов “Крок Г. Т.” Їхні тендерні пропозиції “шахтарі” систематично відхиляють.

В одному випадку – бо документи про підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів   підписані не особами, які передбачені  нормативним актом. І це стосовно заводу, який на ринку із 1992 року! Між іншим, у цьому ж тендері брав участь “Доненергоекспорт”, із пропозицією вищою на 5 млн. Висока ціна зрозуміла, бо вони також подали документи – що кабелі купуватимуть у іншого заводу. Посередники, одним словом.

Так, пропозицію “Крок Г. Т.” — дешевшу на 5 млн — було відхилено за формальними причинами.

Іншого разу тендерну пропозицію заводу “Крок Г. Т.” відхилили, бо була відсутня довідка про те, що учасник погоджується з проектом договору. Хоча, виробники пояснювали комісії АМКУ – вони подали уже готовий, підписаний та проштампований договір.

У цьому тендері, до речі, змагалися  «Візарремпром» та «Доненергоекспорт”.

За формальними ознаками викинули і виробника – “Агросистема Черкаси”. Бо сертифікат на труби в них був протермінований. Хоча компанія доводила, що ці труби давним-давно виготовлені, у той час, коли сертифікат був дійсним. А теперішній закінчився, вони виробляють новий, і буде він за кілька днів.

Фото Вугледарської міськради

Екстравагантно викидало конкурентів “Доненергоекспорту” і “Шахтоуправління Південнодонбаське № 1”. Податкова міліція встановила, що всупереч законодавству, держпідприємство прописувало у тендерній документації конкретну торгівельну марку, фірму, виробника продукції.

Цікаво, що із 2018-ого року вугільні тендери почала брати компанія “Сані Україна”. Половина у її власності належить “Укрдонінвесту” Кропачових. Кінцевими бенефіціарами інших 50% є китайські громадяни. “Сані Україна”, власне, і продає обладнання для шахт китайського виробництва. У 2018-ому вони виграли лотів на 140 млн – виключно у “Мирноградвугілля”.

Одна із шахт. Фото – “Мирноградвугілля”

До слова, із тендерами “Сані Україна” цікаві ситуації. Ось “Шахта ім. Сургуя” двічі цього року викидала їх конкурентів — компанію, що пропонувала чеський очисний комбайн. У першому випадку – бо на сайті були вказані параметри іншої моделі.

Коли ж конкуренти для “Сані України” довели неправомірність такого рішення через АМКУ, і зобов’язалися виготовити комбайн згідно документації —  їхню пропозицію відхилили вдруге.

Станом на сьогодні, “Сані Україна” перемогла на тендерах на загальну суму майже 1 млрд.

… Є ще один прийом, як підписують договори із потрібними фірмами. В Україні держструктури повинні проводити тендер виключно при закупівлі товарів, ціною понад 200 тис.

На вугільних підприємствах це обходять філігранно – розбивають одну закупівлю на відповідну кількість частину – у межах до 200 тисяч. Це незаконно. Але робиться систематично.

Держаудитслужба підтвердила. Зокрема, встановила таке на “Селидіввугілля”. Тут таких допорогових закупівель провели понад 410.  Більшість виграло “Доненергоекспорт”.

Збагачуються на найважливішому

За даними Міненерговугілля, поданими в Інформаційно-аналітичному матеріалі щодо стану охорони праці та промислової безпеки  на підприємствах вугільної промисловості, підготованому цим Міністерством,  у 16-17 роках на держшахтах зафіксовано 481 випадок травматизму.

Щороку  кількість смертельних випадків зростає.

Звісно, цьому є багато чинників. І застаріле обладнання та устаткування і відсутність капітальних ремонтів.

І , як описано вище, на усьому банально крадуть.

Але корупція процвітає і в закупівлях саморятівників. Це — засіб індивідуального захисту органів дихання. Призначений для забезпечення виходу з шахти в разі аварії, пожежі, інших надзвичайних ситуаціях, коли є нестача кисню та забруднення повітря.

На діаграмі видно – на середину 2017-го року ними було забезпечено трішки більше половини шахтарів.

Але, і тут можна красти, випливає із судових рішень.

Саморятівники купують неякісні, за завищеними цінами, коло учасників тендеру штучно обмежують за формальними підставами, відповідно перераховуючи гроші заздалегідь відомим учасникам.

У цьому кримінальному провадженні Генпрокуратури фігурують як постійні клієнти правоохоронців — “Мирноградвугілля”, “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, “Селидіввугілля”, “Лисичанськвугілля”, “ВК “Краснолиманська”, — так і “Львіввугілля” та “Волиньвугілля”.

І це не єдині випадки —  купують і не сертифіковане гірничо-шахтне обладнання.

… Тим часом, уже в 2018 –му на вугільних тендерах почали перемагати дві нові компанії: “Візарремпром” та  “Техенергомаш-РВ”.

“Наші гроші” уже довели їх причетність до “кропачовських”.

За даними YouControl, у 2017 – 18 роках, перша компанія отримала підрядів від вугільних підприємств на 240 млн.

Друга – у 2018-ому – майже на 142 млн.

…  Компанії, які продавали вугільним держпідприємствам обладнання за завищеними цінами – “Тріалтрейд” та “Доненергоекспорт”, а також їх спаринг-партнер “Універсал інвест-строй” не надали відповіді на запити. Як і “Техенергомаш-РВ”.

Не відповів по суті на поставлені запитання і сам В.Кропачов – з мотивів “інформація не належить до публічної”.

Генпрокуратура, Нацполіція та НАБУ жодних деталей та пояснень стосовно розслідувань не надали.

На держпідприємстві із найбільшими вливаннями із бюджету та найвищими збитками, заборгованостями – “Селидіввугіллі” – пояснили, що стосовно злочинних тендерів вони не є розпорядниками інформації.

Фінанси співають романси

В Україні є дві основні структури, які можуть досліджувати та аналізувати законність проведення тендерів, навіть на стадіях проведення закупівель. Це Антимонопольний комітет України та Держаудитслужба.

Держаудитслужбі – не один рік відомо про “ситуацію” у вугільній галузі. Активісти та громадські організації ще із 2016-ого звертаються в цю структуру із скаргами на “Селидіввугілля”.

Адже серед усіх вугільних держпідприємств – тендери із зловживаннями на найбільші суми та відповідно – найвищі збитки – саме в “Селидіввугілля”.

Держаудитслужба їхала на підприємство довго. Навіть обшуки НАБУ, численні кримінальні та судові провадження не пришвидшили поїздку.

А коли зібралися – саме тоді шахтарі почали пікетувати адмінбудівлю “Селидіввугілля”. Керівництво повідомило: не можемо гарантувати безпеку, не їдьте.

Врешті, звіт таки було складено в березні цього року.

Держаудитслужба проаналізувала тендери “Селидіввугілля” за 2016 – 2018 роки.

Зауважте – це лише одне із 11 вугільних держпідприємств.

Окрім того, Держаудитслужба проводила “вибіркову перевірку”. Тобто, не усі закупівлі.

Аудитори встановили – завищення цін на понад 154 млн!

Найбільше тендерів взяли “Доненергоекспорт” та “Візарремпром” (якщо відкинути монополістів —  постачальників електроенергії).

От, “Доненергоекспорту” на одному лише договорі за металокріплення, переплатили більше 10 млн. А у парі ще із однією компанією – їм перерахували понад ринкову ціну 87 млн  — за металопрофілі.

Поряд з тим, видобуток вугілля систематично зменшується. І збитки – збитки.

А з бюджету за ці три роки – майже 1.63 млрд пішло на “Селидіввугілля”.

Та ситуацію це не рятує – чисті збитки зростають з року в рік. В 2018 – сягнули 404 млн.

“Селидіввугілля” має гігантські заборгованості. Більш ніж на 4 млрд.

У цей період, окрім 8 місяців, керував держпідприємством Пахомов. Останній договір із ним минулого року уклало Міністерство. Його кандидатуру затвердила конкурсна комісія. Членів якої призначає… Міненерговугілля. Задовільняє Міністерство і В. Коломієць, який більше 10 років керує на “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”.

фото із сайту Донецького національного технічного університету

А тут до кінця 2018-ого сума заборгованостей сягнула 1, 293 млрд.

Згідно його фінансової звітності – збиткове.

Аналогічна ситуація і на “Мирноградвугілля” та “Лисичанськвугілля”, діяльність якого в минулі роки досліджувала Держаудитслужба. Видобуток вугілля зменшується, собівартість зростає, зношуються основні засоби та зростають заборгованості.

“Мирноградвугілля”. У 2016-му збільшило чистий збиток на 84% — на 259.9 млн.

За перше півріччя 2017-го – чистий збиток – на 476% ! А це на понад 461 млн.

Систематично зростає сума заборгованостей. На кінець 2017-го вона перетнула позначку в понад 2.404 млн.

“Лисичанськвугілля” не відстає. У 15-ому – збиток складав майже 1.516 млрд. а до середини 17-ого – збільшився на майже 230 млн. А заборгованість – за один рік – зросла на 1.091 млрд !

Варто відзначити, що зазначені – так звані “чисті збитки” – це вже після врахування державних дотацій та допомог. А реальні – непокриті збитки – вищі на ті мільярди, що виділяються із бюджету.

Згідно річних фінансових звітів перелічених держпідприємств – від того часу —  ситуація стабільно погіршується.

Грошей в бюджеті багато

Попри систематичну збитковість та нарощування боргів вугільних держпідприємств, рік тому Кабмін вирішив “поручитися” за їхні кредити.

Підприємствам «Львіввугілля», «Первомайськвугілля», «Селидіввугілля», «Торецьквугілля» і «Шахта ім. Сургая» було надано державні гарантії за кредитами загальним обсягом 1,055 млрд грн.

С. Пахомов, директор “Селидіввугілля”

Тобто, вугільні підприємства взяли у банків кредити, а КМУ гарантував, що гроші буде повернуто. У іншому випадку – їх візьмуть із держбюджету та віддадуть банкам.

Як я описував, у вугільних держпідприємств – мільярдні борги, тому віддавати не має із чого.

“Сліпа” Європа

У Мінфіні були проти таких державних гарантій. Як мені пояснили у цьому Міністерстві така держдопомога повинна відповідати всім вимогам Угоди про асоціацію та пов’язаним з нею нормативним документам ЄС.

У Мінфіні наголошують: в Україні багато років тотально порушують норми як українського, так і європейського законодавства.

До прикладу, згідно Рішення Ради ЄС від 10.12.2010 № 787:

  1. Збиткові та безперспективні вугільні шахти не мають права на отримання операційної та інвестиційної державної допомоги;
  2. державна допомога на відновлення платоспроможності та реструктуризації в секторі вугледобування є забороненою.

В останні роки мільярди із бюджету виділяються на збиткові вугільні держпідприємства, які мають значні кредиторські заборгованості та заборгованості із виплати зарплат.

Відповідно, надання державних гарантій по кредитах суперечить зобов’язанням країни (взятим при підписанні Угоди про асоціацію) із виконання зазначених європейських норм.

Європейський Союз – у “Повідомленні про гарантії” (Повідомленні Комісії про застосування Статті 87 та 88 Договору ЄК про державну допомогу у вигляді гарантій, OJ C 155, від 20.06.2008) розробив детальні рекомендації по індикаторах, за якими, щоб спростувати можливість отримання державної допомоги, зазвичай достатньо наступних факторів:

  1. позичальник знаходиться в скрутному фінансовому стані;
  2. гарантії пов’язані із кількома операціями;
  3. Позичальник не може сплатити кошти за гарантію у розмірі ринкової ціни.

Усі ці три пункти були наявні в більшості шахт, яким надавалася держгарантія. Але європейське законодавство було вкотре порушено.

Варто відзначити, що Політика ЄС із заохочення відновних джерел енергії та збалансованої і безпечної екологічно чистої економіки не виправдовує необмеженої в часі підтримки неконкурентоспроможних вугільних шахт (п.3 Преамбули Рішення ЄС).

Енергоефективність є однією із ключових програм у Порядку денному асоціації Україна та ЄС.

У 2014 – 2016 роках  — 3 мільярди євро кредитів від Європейського інвестиційного банку виділено, зокрема і на реформи в енергетиці.

Європейський Союз фінансує численні програми – як-от проект “Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про асоціацію”.

А у державній вугільній сфері крадуть.

… Ще до призначення на посаду представником президента у КМУ, Андрій Герус, голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг пояснював мені, що перед тим, як виділяти державну допомогу вугільним підприємствам, потрібно спочатку зупинити розкрадання. А на такі дано добро зверху (йшлося про попереднє керівництво країни). Для цього є “смотрящі”.

Зеленський на виборах, завішував міста сітілайтами –  “весна прийде – саджати будемо”. Почекаємо, подивимося, як будуть розвиватися події.

Екс-президент Порошенко – той, що бізнес-партнер І.Кононенка, креатурою якого називають В. Кропачова – також обіцяв корупцію побороти.

** При підготовці матеріалу, окрім аналітичної системи YouControl, в окремих випадках була використана інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також дані із порталу публічних закупівель prozorro.gov.ua

Тарас Зозулінський

Цей матеріал було підтримано проектом «OPEN Media Hub», за фінансування Європейського Союзу.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Всплыли интересные подробности об Андрее Кравце, который возглавлял Государственное управление делами, более известное в народе как ДУСя, при Януковиче

Об этом пишет Антикор.

После бегства «легитимного» егобизнес только расширился.

Чего только стоит «отжатая» Кравцом гостиница-небоскреб в самом центре Киева и стремительно развивающаяся сеть автомобильных газозаправочных пунктов.

Впрочем, об успехах Кравца в сфере застроек, главным образом — незаконных, наслышаны многие.

О застройке Почтовой площади и реконструкции «Гостиного двора» в столице не знает, наверное, только ленивый.

То, что за всем этим стоит именно Андрей Кравец, подтверждают многочисленные доказательства, оказавшиеся в распоряжении журналистов.

Так, прославленный «Гостиный двор», отданный ранее на реконструкцию, принадлежит фирме «Укрреставрация», директором которой был Дмитрий Ярыч, экс-учредитель в ООО «Киев-Арт» — фирме жены Андрея Кравца. Прежде он работал под ее протекцией юристом на еще одном «приватизированном» объекте — в кинотеатре «Зоряный», где был обустроен штаб «Партии регионов».

В 2013 году под эгидой реконструкции Почтовой площади, КГГА отдала данную территорию под застройку торгового центра некому ООО «Хенсфорд-Украина», дав ему определение инвестора. Как известно, тогда разгорелся нешуточный скандал. Ведь торгово-развлекательный центр собрались строить не где-нибудь, а в историческом месте, подлежащему исследованиям археологов.

Особенно стоит приделитт вниманию фирму «Хенсфорд-Украина», которая была основана 5 февраля, то есть, за полтора месяца до избрания ее инвестором застройки исторической территории столицы.

Главным учредителем компании является британский оффшор «Hansford Implex LLC», зарегистрированный по адресу: г. Лондон, ул. Бэдфорд, 43, офис 11.

Компания «Hansford Implex LLC» ранее владела еще одной украинской фирмой — ООО «Виас Групп», которая была зарегистрирована в Броварах, на ул. Кирова, 90, кв. 16. Именно по этому адресу находился офис ООО «Энерго Семь», принадлежащего супруге Андрея Кравца – Марине Пелых. В свою очередь компания «Виас Групп» прославилась тем, что поставляла ливанский кедр за 64 тысячи долл. в Межигорье.

Как и следовало того ожидать, на сегодняшний день юридические адреса вышеперечисленных фирм, а также ряда других компаний, контролируемых Кравцом и его супругой, изменили свою прописку. Иначе никак.

Лишь постоянно меняя учредителей, директоров и юридические адреса своих компаний, «завхоз» Януковича может и дальше оставаться на плаву.

politeka.net


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Стали известны факты о темных делах самого бедного нардепа Руслана Сольвара. Парламентария подозревают в уклонении от уплаты налогов, причастности к незаконной вырубке леса на Закарпатье, спонсировании сепаратистов, а также отмывании денег через строительство храмов УПЦ МП и сокрытии реальных доходов через подставных лиц.

СМИ попытались разобраться, действительно ли экс-регионал и бывший БППшник Сольвар нечист на руку.

Не секрет, что многие политики приходят в депутатство из бизнеса и для бизнеса. Не исключением стал и Руслан Сольвар. Активисты-расследователи общественного движения “СТОП-Коррупция” обнаружили у бывшего регионала и экс-БППшника нелегальное состояние в размере 50 млн долл., состоящее из коррупционной доли в большинстве весомых бизнесов транспортных перевозок и приносящее ему свыше 2 млн долл. рентного дохода ежегодно, сообщает издание izvestia.kiev.ua.

Несмотря на то, что нардеп тщательно скрывает информацию о своих доходах и материальном состоянии, журналисты выяснили, что работая в Министерстве АПК, он активно начал развивать «зерновой» бизнес. В сферу его интересов всегда входили сельское хозяйство и железнодорожные транспортные услуги. В автобиографии Руслана Сольвара фигурирует множество фирм, информацию о которых найти вообще нереально, причем в ней нет даже упоминаний, где и когда конкретно он работал в той или иной организации.

Сольвар неоднократно заявлял журналистам, что пошел в политику для того, чтобы ему было легче заниматься бизнесом. И, действительно, с приходом в парламент для него началось «золотое время». В Раде он работал в комитете по вопросам транспорта и связи, который возглавлял всем известный Борис Колесников. Как оказалось, Руслан Николаевич стал для него идеальным «соратником». При его активном содействии он, впоследствии, стал главным советником генерального директора Ассоциации транспортно-экспедиторских организаций («Укрвнештранс»). Для человека, который уже более десятилетия «делает деньги» на махинациях с грузовыми железнодорожными перевозками, – место просто идеальное.

Еще будучи народным депутатом VII созыва, Руслан Сольвар довольно тесно общался с сыном Виктора Януковича, активно продвигая интересы «Партии регионов», а в Раде его называли человеком Бориса Колесникова и одним из «смотрящих» так называемой «Семьи». Однако сам он всячески отнекивался от связи с «Партии регионов», с пеной у рта доказывая свою «оппозиционность». Будучи смотрящим «Семьи», Руслан Сольвар, по данным источников, украл несколько десятков миллионов долларов и в последствии стал “кошельком” Кличко.

В Верховной Раде VIII созыва он стал одним из главных лоббистов интересов бывших регионалов в лице его бывшего «партнера» Бориса Колесникова и ряда других скандальных личностей в украинской политике. На этот раз народным депутатом он стал от партии «Блок Петра Порошенко». Во время выборов, кстати, не обошлось без эксцессов. Богдан Хмельницкий, один из конкурентов Сольвара по выборам на 91 округе в 2014 году, выложил в сеть их телефонный разговор, во время которого господин Сольвар грубо выражался, угрожая ему большими проблемами.

Выгода любой ценой

На сегодняшний день под контролем Руслана Сольвара находится целый ряд компаний, специализацией который являются грузовые перевозки. Одна из них — «Фреш Лайн». Ее директором является Алексей Мозговой, которого на эту должность в 2003 году поставил Руслан Сольвар, один из ее учредителей. О том, что Мозговой и до сих пор подчиняется Сольвару, свидетельствует и тот факт, что он является его помощником в Верховной Раде, что, кстати нардеп, также яростно отрицает. Однако данные об этом есть на официальном сайте ВРУ.

В 2010 году, сразу после назначения Бориса Колесникова министром инфраструктуры, компания «Фреш лайн» заключила с «Укрзализныцей» контракт. Тут следует отметить, что 80% доходов «Укрзализныци» составляют грузовые перевозки, а одним из основных способов мошенничества времен «Семьи» являлось умышленное занижение стоимости грузоперевозок для «своих» компаний. Так вот, после заключения договора, «Фреш лайн» и стала одной из «своих» компаний. В результате чего ей удалось сэкономить сотни тысяч долларов, а вот «Укразализныця» наоборот понесла значительные убытки. И только после длительных разборок выгодный для Руслана Сольвара контракт был разорван в 2014 году.

Еще одной подконтрольной Сольвару фирмой является «Метрудтранс». Ее директором до недавнего времени был Артем Минич, с которым экс-регионал вместе был в составе учредителей компании «Укрзернотранс-К». Владельцем же ее значится Владимир Пашко. В январе 2015 года компания заключила договор с госпредприятием «Рогатинское лесное хозяйство». Согласно контракту, фирма обязалась предоставить услуги по перевозке ж/д транспортом на общую сумму 1, 550 млн грн. Тут следует отметить, что конкуренции у «Метрудтранс» фактически не было, и получила она этот заказ не совсем честным путем. Как оказалось позже, единственным их соперником во время проведения тендера была «Монолиттранскомпани», учредителем которой оказался земляк Руслана Сольвара Николай Бачал. Кумовство? Нет, не слышали… Начиная с марта 2012 года, «Метрудтранс» заключила с государственными компании контрактов на общую сумму около 15 млн грн.

Став народным депутатом во второй раз, при каждом удобном случае Руслан Сольвар не упускает возможность получить выгоду для подконтрольных ему компаний. Он использует весь свой политический арсенал для того, чтоб основные маршруты по железнодорожному транзиту доставались именно его предприятиям. Кроме того, он методично давит на руководство «Укрзализныци», заставляя тарифную комиссию мешать его главным конкурентам: компаниям «Лемтранс Транзит», «ИТЭК Транс», «PLASKE», «Тенгизшевройл». Согласно информации из компетентных источников, Руслан Сольвар мошенничает, чтобы завладеть наиболее «лакомыми» маршрутами: он предварительно договаривается с клиентами, а потом просто давит на тарифную комиссию «Укрзализныци», заставляя снизить тарифы на нужные ему маршруты. На высшем же уровне, в частности, в парламенте, нардеп занимается уничтожением конкурентов, распространяя дискредитирующие материалы и тонко подводя народных избранников к тому, что нужно эти факты проверить с помощью правоохранительных органов. В результате таких действий у конкурирующих с ним фирм начинаются бесконечные проблемы, к ним постоянно врываются неожиданные проверки, в результате которых работа полностью блокируется.

Но и это еще не все. Сразу после того, как «Укразализныця» стала частным акционерным обществом, Руслан Сольвар устроил туда одного из работников своего предприятия, да еще и не на простую должность, а на пост гендиректора Украинского транспортно-логистического центра (УТЛЦ). По сути, эта должность позволяет контролировать передвижение почти 100 тыс. вагонов. Для Сольвара, десятки лет строящего свои махинации вокруг железной дороги, это было поистине «царским» подарком. Поговаривают, что поспособствовал этому тогдашний глава АПУ Борис Ложкин и его советник Михаил Бейлин. Кстати, именно Бейлин назначил главой предприятия «Укрзализнычпостач» Евгения Хрощака. Этот деятель планомерно отдавал победы в тендерах компаниям, которые значительно завышали цены на свою продукцию. И это далеко не все «качественные» назначения Бейлина.

Сейчас ГПУ расследует уголовное дело №42014000000000414 о злоупотреблениях на «Укрзализныце» в период правления регионалов. В частности, о незаконном завышении тарифов на железнодорожные перевозки, где фигурирует и фамилия Сольвар.

Второе пришествие в Раду

При этом стоит напомнить, что в Верховную Раду VIII созыва Руслан Сольвар также прошел с «подмоченной» репутацией. В частности, нардеп во второй раз прошел в парламент как тушка Кличко и готовился стать смотрящим Киевской области. Сам Сольвар не скрывал того, что пришел в Раду не для защиты интересов избирателей, и даже не для законотворческой деятельности, а лишь для того, чтоб защитить свой бизнес и преумножить доходы. Кроме того, он признался, что подкупал избирателей во время выборов:

«Если бы я там деньги не тратил, то ничего бы не вышло у меня. Я проиграл бы однозначно, — прямо говорит о расходах на приобретение своего места в Верховной Раде Сольвар. – У меня так сложились обстоятельства. Ну, просто, как Вам сказать. Начали давить, все. Ну, думаю, что ж сидеть, бегать по этим депутатам. Самому нужно становится, но это ж просто я не смогу сказать в эфир».

Также во время предвыборного митинга в Макарове в прошлом году между Русланом Сольваром и лидером партии “УДАР” Виталием Кличко произошел интересный диалог, о котором писала Комсомольская правда в Украине: “Скажи мне, Руслан, сколько нужно тебе денег, чтобы ты перешел в другую партию, стал “тушкой”? — Озвучил вопрос от народа Виталий Кличко. — “Виталий, я зарабатывал хорошую репутацию среди земляков долгие годы и не намерен потерять ее за одну минуту. Поэтому я обещаю своим избирателям, соратникам по партии “УДАР”, что ни за какие деньги не стану “тушкой”. Я и в дальнейшем намерен помогать землякам. У меня есть мечта — приезжать домой и, не стыдясь за свои поступки, смотреть в глаза избирателям”, — ответственно заявил Руслан Сольвар. Как известно, позже УДАР и БПП объединились, что возможно и повлияло на то, что окончательно тушкой господин Сольвар не стал. Однако ряды однопартийцев он все же покинул и сейчас находится в раздумьях, к кому примкнуть дальше. Вместе с тем, позиционирует он себя как экс-регионал и оппозиционер, и, не стесняясь критикует президента Порошенко.

Еще один маленький нюанс. По словам источников, на собеседовании для поступления в Академию государственного управления при президенте Руслан Сольвар искренне признался членам комиссии, что собирается покинуть фракцию Кличко, поскольку власть парализовала его бизнес.

Вместе с тем, нардеп также тратит часть своего состояния на строительство храмов. Самое интересное то, что удобнее всего ему замаливать грехи именно в церквях Украинской православной церкви Московского патриархата. С учетом нынешней войны с РФ, ее нападения на территорию Украины и попытках Кирилла уничтожить Киевский патриархат, как минимум странным выглядит преумножение церквей страны-агрессора, да еще и с помощью парламентария. Есть и другая сторона медали. Не исключено, что за благими намерениями Руслана Сольвара скрывается достаточно меркантильный расчет — поиметь деньги, а именно вернуть наличкой, в частности, через схему обнала, почти 75% от вложенной в строительство суммы. Наверное, не надо объяснять, что спонсируя церковь агрессора, автоматически спонсируется война на Донбассе. Кроме того, святые отцы прекрасно отрабатывали деньги, вложенные Сольваром в благое дело, агитируя паству поддержать доброго саморитянина.

Ни кола, ни двора

Руслан Сольвар, согласно его декларации о доходах, является одним из самых бедных народных депутатов. В 2014 году он задекларировал доходов на общую сумму 163 тыс. грн. Автомобиля и квартиры у него нет, как и у членов его семьи. Это весьма странно, ведь фактически нардеп является владельцем и создателем нескольких транспортных компаний, которые сегодня зарабатывают баснословные деньги. При этом еще в 2012 году депутат Сольвар получил официальный доход в размере 3 млн грн. Но уже в следующем отчетном году его благосостояние резко уменьшилось до 240 тыс. грн, а к 2014 году Сольвар обеднел еще на 77 тыс. грн.

Обнищание народного избранника продолжилось и в дальнейшем. В 2015 году, если верить его декларации, у Сольвава по-прежнему не оказалось ни единого квадратного метра недвижимости. Видимо, именно этим объясняется попадание Руслана Сольвара в списки тех народных депутатов, которые получили денежную компенсацию на аренду жилья от парламента за деньги налогоплательщиков. Учитывая то, что не так давно парламентарий купил себе далеко не дешевый микроавтобус «Шевроле Экспресс», средняя стоимость которого составляет порядка 45 тыс. евро, а также ходит с телефоном, цена которого — около 60 тыс. грн, возникает вопрос: откуда такие дорогие игрушки? Неужели засевали?

Несмотря на то, что у нардепа не задекларирован ни один автомобиль, по городу Руслан Сольвар передвигается на машинах родственников, друзей и своих помощников. Этот автопарк насчитывает семь элитных автомобилей, которые он исправно меняет: BMW 740 Li (броня B5), Lexus LX470, Porsche Cayenne, Volkswagen Tiguan (2 штуки), Mercedes-Benz S450, Lexus RX350. К слову, оценить тайный автопарк Сольвара можно примерно в $2,7 млн.

Присмотревшись более пристально к семье нардепа оказалось, что мать господина Сольвара, обычная школьная учительница Мария Владимировна Сольвар, прямо-таки гребет деньги лопатой, так как в ее собственности находятся десятки объектов недвижимости, среди которых есть и несколько элитных квартир в столице. Состояние Марии Сольвар оценивается в несколько миллионов долларов.

Например, квартира в ЖК “Да Винчи” (130 кв. м.) по ул. Олеся Гончара оценивается в суму около 400 тыс. долл. Стоимость элитной квартиры (площадью 201 кв. м.) в самом престижном районе Киева, расположенная на Печерских холмах в ЖК “Триумф” по ул. Зверинецкой, по мнению экспертов недвижимости, вполне может превышать 1 млн долл. Также мать Руслана Сольвара владеет тремя квартирами общей площадью около 150 кв. м. и двумя офисами в центре Киева (на ул. Ивана Кудри 12 и 14) и тремя гаражами на Кловском спуске. Дополняют список недвижимости мамы “бедного” депутата два особняка в коттеджном городке “Лесное озеро” в селе Роживка под Киевом.

Однако владения госпожи Сольвар на этом не заканчиваются. У нее в собственности ни много, ни мало – 3 га земли в Винницкой области.

Богатыми, в отличие от нардепа, являются также и родственники его экс-супруги, с которой он расторгнул брак в 2015 году. На троих из них оформлены несколько квартир в тех же домах на улице Ивана Кудри, что и у матери Сольвара.

Примечательно, что по этим адресам расположено большинство компаний, которые приписывают народному избраннику: ООО “Укрзернотранс-К”, ООО “Метрудтранс”, ООО “Автокар-777”. В общей сложности на улице Ивана Кудри родственникам Сольвара принадлежит 9 помещений площадью почти 500 кв. м. на сумму, которая достигает почти 3 млн долл.

Лесные делишки Сольвара

Помимо всего прочего, народного депутата Руслана Сольвара подозревают в причастности к незаконной вырубке леса на Закарпатье. В частности, его коллега народный депутат Виталий Куприй в интервью First Truth&Transparency Committee заявил, что «Руслан Сольвар сотрудничает с «ДНР» и причастен к незаконной вырубке леса на Закарпатье». При этом, в чем именно заключается сотрудничество Сольвара с самопровозглашенными республиками, депутат не уточнил, однако нам известно о широких жестах Руслана Сольвара в пользу УПЦ МП.

По мнению депутата Куприя, Руслан Сольвар является коррупционером, который должен сидеть в тюрьме, а не быть нардепом. Отметим, материалы о его деятельности на Закарпатье поданы местными активистами в управления МВД и СБУ.

По данным многочисленных СМИ, Руслан Сольвар уже давно подозревается в причастности к незаконной вырубке леса на Закарпатье, но правоохранители долгое время закрывали на это глаза за определенную «благодарность».

Из открытых источников известно, что в январе 2015 года компания “Метрудтранс”, аффилированная с этим народным депутатом, заключила договор с госпредприятием “Рогатинское лесное хозяйство”, согласно которому фирма обязалась предоставить услуги по перевозке железнодорожным транспортом на общую сумму 1, 550 миллиона гривен. Как ранее мы упоминали, должной конкуренции у “Метрудтранса” фактически не было, так как единственным соперником Сольвара во время проведения конкурсных торгов была компания “Монолиттранскомпани”, учредитель которой — земляк Руслана Сольвара Николай Бачал. В общей сложности, в период с 2012 по 2015 год “Метрудтранс” получил более 27 миллионов гривен государственных денег от лесхозов.

Активисты, защищающие леса на Закарпатье, утверждают, что официальный договор с лесхозами, который заключила транспортная компания Сольвара “Метрудтранс”, является всего лишь прикрытием для нелегальной заготовки и вывоза леса из региона.

Трижды враг

Многие политики, откровенно говоря, недолюбливают журналистов. Однако среди них есть те, кто не скрывает своей ненависти. Независимый медиа-профсоюз Украины и Институт массовой информации провели исследование, по результатам которого выяснилось, что врагом украинских СМИ номер один стал экс-регионал, а ныне беспартийный Руслан Сольвар. Нардеп уже успел несколько раз побывать в рейтинге врагов прессы: в 2013 году, тогда он занимал второе место. К слову, помощники нардепа организовывали ДДОС-атаки на ведущие СМИ, а пресс-секретарь господина Сольвара требовал от журналистов перед интервью полностью согласовать, каким в результате будет материал. Также воевал с журналистами господин Сольвар и в 2014 году, чем оправдано заслужил звание главного врага журналистов и первое место в рейтинге. Тогда его обвиняли в более десяти фактах притеснений журналистов, а также припомнили многочисленные случаи избиения представителей “четвертой власти” во время освещения судебных процессов или массовых акций граждан. В целом же, поговаривают, что Руслан Сольвар не совсем адекватно ведет себя не только с представителями прессы. Впадает в крайности и срывается он также и на других, а в его офисе в центре Киева вместо большого письменного стола, как это принято в обществе бизнесменов, красуется огромная кровать, лежа на которой и решаются дела насущные.

Кроме войны со СМИ, у Руслана Сольвара есть еще одно не менее интересное занятие. С завидной регулярностью народному избраннику приходится договариваться со столичными правоохранительными органами, дабы те не трогали его племянника. Как стало известно нашим журналистам из компетентных источников, племянник парламентария не только сам употребляет наркотики, но и продает их. Речь идет об амфитамине. Руслан Сольвар не раз, как говорят в народе, отмазывал родственника от уголовной ответственности.

Стоит отметить, что мы перечислили лишь известные факты. А чем еще промышляет «бедный» народный избранник остается только догадываться.

blackmark.club


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO