Статьи

Як у #ЗСУ хочуть вкрасти 100 мільйонів доларів на засобах зв’язку для армії – підірвати її боєздатність і поставити під загрозу життя наших бійців.

Я із здивуванням прочитав історії-блокбастери про шпигунство, “слід Кремля” і зрив секретних випробувань. Нічим іншим крім того, що у Пашинського, Рапко та Бессараба зривається корупційна оборудка, це назвати неможна.Тепер про факти цієї корупційної справи, яку зараз вивчаю в межах наданих мені законом повноважень як народному депутату – голові підкомітету запобіганню протидії корупції в органах державної влади і місцевого самоврядування в Антикорупційному комітеті #ВРУ.Україна збирається закупити засоби зв’язку для наших бійців на 350 мільйонів доларів. Проте спритні ділки з Міноборони, військзв’язку та корупціонери з парламенту знайшли спосіб, як заробити на цьому близько 100 мільйонів доларів. Ціною життя та здоров’я наших бійців.

Міноборони мало можливість придбати один із найкращих сучасних зразків обладнання для зв’язку ізраїльської фірми Elbit Systems, вироби якої стоять на озброєнні у 10 країн NATO , у тому числі Великобританії та Німеччини. Але міністерство спільно з командуванням Військ зв’язку ЗСУ приймають рішення купити значно гірше обладнання у турецької компанії за АНАЛОГІЧНОЮ ЦІНОЮ.За оцінками фахівців турецьке обладнання коштує на 30-40 % дешевше, ніж куплено! І що дуже небезпечно – воно може бути нестійким до російських засобів радіо-електронного придушення (РЕП). Це означає, що агресор МОЖЕ ВИВЕСТИ З ЛАДУ ВСЕ ОБЛАДНАННЯ ПІД ЧАС БОЮ, залишивши наших бійців без зв’язку!Не було проведено необхідних випробувань щодо вразливості турецького обладнання до засобів РЕП країни-агресора. Але Міноборони вже придбало Турецьке обладнання, сплативши з бюджету близько 1,5 млн. доларів. І має намір заплатити турецькій компанії ще 350 млн. дол.У п’ятницю, під час години запитань до Уряду, я поставив питання Гройсману: чи він знає про корупційну аферу при закупівлі засобів військового зв’язку для ЗСУ через турецьку фірму Aselsan.

Volodymyr Groysman відповів, що він виступає за те, щоб провести справжні порівняльні випробування між обладнанням ізраїльської та турецької компанії.Цей корупційний скандал набрав вже таких обертів, що прем’єр-міністр Ізраїлю мав з цього приводу розмову із президентом України і з прем’єр-міністром України. Тому зараз і президент і прем’єр вимагають проведення таких випробувань та дали відповідні доручення міністру оборони.Але корупціонери не здаються, і вирішили пошити в дурні всіх: і тих депутатів, які обурились таким нахабством і президента України і прем’єр-міністрів України та Ізраїлю.Міністерство оборони прийняло Наказ N185 від 24.05.17 про проведення порівняльних випробувань, сформувало комісію та затвердило методику порівняльних випробувань.

Але як ви думаєте, хто керує комісією? Звичайно, що ті особи, які зацікавлені протягнути турецьку компанію!

КерівникГенерал Сергій Бессараб, заступник начальника Генерального штабу,
Заступник керівника комісії генерал Володимир Рапко, начальник військзв’язку.

Не дивлячись на пропозицію Elbit Systems проводити випробування відповідно до стандартів #НАТО, турецька компанія в унісон з Міноборони України виступили проти і затвердили зручну для себе методику.У Мінооборони зараз ціль випробування єдина – «відмазати» своїх генералів від криміналу, пов’язаного з придбанням гіршого турецького обладнаня за цінами ізраїльських новітніх зразків.Тому, згідно з цією «методикою» порівнюється придбане міноборони в 2015 році ізраїльське обладнання попереднього покоління (відмінне від того, по якому робилася пропозиція) з придбаним турецьким обладнанням в кінці 2016 року останнього покоління. Міноборони не порівнює наявне нове обладнання обох компаній, яке зараз існує на ринку і яке можна придбати, адже у генералів інша ціль – не визначити реальні технічні параметри та якість роботиобладнання яке можна купити зараз (чи можна було купити в кінці 2016 року) а формально «прикрити собі зад».

Вони думають, що такими бюрократичними іграми в технічно складних питаннях зможуть всіх обманути.

У 2016 році Міноборони вже закупало сучасне турецьке обладнання за 1,5 млн. дол. І тепер чиновники не хочуть щоб із ним порівнювалося аналогічне ізраїльське, по якому ізраїльтяни давали МО пропозицію. В Міноборони заявляють, що треба порівнювати з ізраїльським ще новіші турецькі засоби зв’язку.Але нюанс в тому, що цих ще новіших турецьких засобів зв’язку немає в наявності (і можливо турецька компанія надасть його тільки через 2 місяці).А як можна порівнювати наявне ізраїльське обладнання з уявним турецьким? І який порівняльний протокол можна скласти, співставляючи існуюче з неіснуючим?! Тому ці порівняння – чиста афера, що маніпулює предметами порівняння заради того, щоб в фіналі вийти на «правильні» результати.Тому порівняльні випробування треба здійснювати усіх наявних засобів зв’язку (які пропонують Ізраїльтяни та Турки) які можна зараз придбати – одночасно, в тому числі тих які міноборони вже придбали. Тому що при випробуванні і порівнянні мають велике значення багато параметрів: погода, відстань, місцевість, сила протидії обладнанням РЕП і т.д., саме тому це треба робити одночасно.

Читайте також: ИСПОВЕДЬ СНАЙПЕРА


Учора я відвідав військову частину, де відбувалися випробування засобів зв’язку і особисто переконався в тому, що керівництво комісії робить все, аби в будь-який спосіб протягнути Турецьку компанію. На випробуваннях було близько 6-7 представників кожної з компаній і в декілька разів більше членів комісії.Всі особи, які брали участь у випробуваннях на конрольно-пропускному пункті військової частини проходили стандартну процедуру: перевірку паспортів, встановлення особи, перевірка особи по списку міністерства оборони осіб які беруть участь у випробуваннях, видача відповідного пропуску. В тому числі таку процедуру проходив один з представників Ізраїльської компанії Elbit Systems, навколо якого підняв істерику однин з слуг “бенефіціарів цієї корупційної афери” – Іван Вінник.

Під час випробувань на певній робочій відстані турецьке обладнання взагалі перестало працювати. У мене на очах нова турецька станція, яка була придбана Міністерством оборони в кінці 2016 року, протягом півдня так і не запрацювала. Це військова техніка, яка мала б проходити сотні тестів і перевірок на відмовостійкість. Це техніка, від якої ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКИХ БІЙЦІВ!
Уявляю, якби це відбувалось під час військових дій. Але два генерали казали туркам: «Нічого старшного, давайте шукайте інше, ми зачекаємо». Цікаво, чи це вони зафіксують в протоколі випробувань?

І наостанок найцікавіше, звідки ж узялася ця турецька компанія?

І тут «несподівано» виринає син Сергія Пашинського – голови парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони. Про це мені сказав особисто генерал Рапко.

27 річний Антон Пашинський є директором департаменту спеціалізованого державного підприємства яке займається торгівлею зброєю. Саме він «просуває» інтереси турецької компанії.

І не дивно що секретар цього комітету Іван Вінник, депутат Блок Петра Порошенка, одразу після мого відвідання цих випробувань, виступив на захист турецької компанії і їхньої «спецоперації».

Впевнений, що для #НАБУ тут багато роботи, у тому числі стосовно тих осіб, які покривають намагання чиновників привласнити близько 100 мільйонів доларів на відкатах від турецької компанії.

Юрій Дерев’янко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В АТО за здравым смыслом. Исповедь снайпера. Вы прочтёте и поймёте, насколько важен этот материал.

Мы сидели в курилке возле комнаты, где была своеобразная казарма и оружейка снайперов, и курили, лениво перебрасываясь словами. Мой собеседник, молодой парень с ещё грязными от чистки оружия руками, глубоко затягивался сигаретой. Чистка снайперской винтовки сильно отличается от чистки автомата Калашникова. Предельно внимательно винтовку вычищают сначала с помощью химических веществ, а потом чистят уже оружейным маслом и вытирают досуха. Ну а после всей процедуры, которая занимает больше часа, к твоей винтовке подходит командир с бароскопом и внимательно изучает чистоту внутри ствола, состояние нарезов, насколько чист патронник, венчик… И если ему не понравится всё то, что он увидел на экране маленького мониторчика бороскопа, ты начинаешь процесс заново. Высокоточное оружие не любит халатного отношения к себе. Но своё оружие эти ребята любят очень сильно.

И вот мы сидим с ним в курилке, а из комнаты приглушённо доносятся крики тех, кто ещё не закончил чистку:

– Где вишер? А есть ещё патчи на 338-й калибр? Что возле меня делает трубка на 300-й калибр? МС-7 заканчивается, надо прикупить… Ещё одни стрельбы – и надо будет омеднение со ствола снимать, – и другие непонятные обывателю фразы.Но наше оружие вычищено и мы можем позволить себе неспешный диалог.

Со временем парень заводится – и наш диалог превращается в его монолог. Но я слушаю его, не перебивая.

– Понимаешь, у нас разный подход к формированию обзора новостей. СМИ у нас и у «них» работают по-разному. У них там «всё для победы». Ну вот, в последнем бою, когда морпехи «батальона плохих парней» две позиции зачистили, там же девять погибших на два окопа осталось. И что, сепары где-то об этом написали? А вот хрен! У них все новости – мол, мы победим, мы сильные, у «укропов» ничего не выходит.

А у нас? Зрада на зраде. Плохие новости стали основным продуктом наших СМИ. Такое ощущение, что они соревнуются, кто больше плохих новостей наклепает. И это видно, я тебе как бывший журналист говорю.

Приехал я в свой Львов, так у меня кровь из ушей текла от всех диалогов.

Читайте также: РАДИКАЛИ ЛЯШКА ВІДЖИМАЮТЬ ПОКП “ПОЛТАВАФАРМ”

Исповедь снайпера

Люди живут, покупают себе машины, квартиры; львовские рестораны забиты, много туристов. Работа есть. И все ноют. Не понимаю. Просто не понимаю. Всё плохо, коррупция, все бедные… Да какие же вы бедные? Я понимаю, если бы у нас реально сейчас была нищета и работы не было, но всё же не так. Причём часть моих знакомых, которые не могли и до войны себя реализовать, тоже ноют, что власть их достала. Чёрт возьми! Вы последние десять лет ничего путного не могли заработать, а тут вам вдруг власть мешает. Такое ощущение, что вы три года назад жили в серебре и из золотых тарелок ели, а потом раз – и вас всех ограбили.

Мне дико это всё слышать. Я-то знаю, что у нас сильный народ. Я на Майдане ещё был, потом добровольцем в Песках воевал в 2014 году. Я таких людей за эти три года узнал – это абзац! Я не знал раньше, что у нас такие люди. А тут такие личности, что каждому второму из них при жизни можно ставить памятники. Мы, я помню, в Песках сидели, жрать было нечего, бои постоянные. И тут к нам волонтёрская машина прорывается, обстрелянная, выскакивают два мужика из неё с глазами размером с пять копеек и кричат: «Родненькие, мы к вам таки доехали. Выгружаем – тут колбаска, тушёнка, хлеб, каши. Давайте выгружать». Мы им говорим: «Садитесь к нам, сейчас перекусим. Спасибо, что привезли». А они нам: «Не-не-не, мы сейчас поедем ещё вам привезём. Мы же знаем, что у вас тут сейчас плохо с продуктами. Не будем вас объедать».

Исповедь снайпера

Вот скажи мне, как за таких людей не воевать?

Майдан я помню. Как мы ехали туда все с горящими глазами, как на войну ехали, не зная и не понимая ничего, но знали одно – мы победим. Мы – Украина. И воевали с мыслью, что победим.

Исповедь снайпера

А потом возвращаешься в тыл – и охреневаешь. Всё плохо, всё хреново… Ты не подумай, что я против того, чтобы все, кто в тылу, ходили в рестораны, кинотеатры, бары. Там должна течь своя жизнь. Людям, которые на войне, тоже надо знать, что им есть куда вернуться, и это не страна с комендантским часом, где твои родители за хлебные карты на какой-то военный завод ходят. Но, чёрт возьми, я не понимаю, почему мы тут не ноем, а они там ноют?

А вот ещё один тезис – «Мы устали от войны». Не, ну ты только подумай! Мы, значит, тут не устали, а они там устали?! У меня слов нет. От чего ж вы там устали-то?

Я снайпер! Людей убиваю. Не просто, как обычный солдат или артиллерист – кинул куда-то туда мину или снаряд, или там АГСом насыпал, а там как оно легло и кого накрыло – и не в курсе. Я смотрю на своего врага. Я должен убить вот именно этого человека, что у меня в прицеле. Неважно, кто он – Серёжа, Петя, Вася… Он враг. И я его сейчас убью. Ради этого лежу с этой дорогой винтовкой тут часами.

Читайте также: Знову втрата, загинув боєць в АТО

Исповедь снайпера

Высчитал все метеоданные, знаю скорость вылета пули из канала ствола и держу в памяти ещё десяток различных нюансов, которые мне позволят убить этого человека. Потому что он враг. И я нажимаю на спусковой крючок, и у меня единственная мысль – чтобы тело в прицеле не начало куда-то идти в сторону, пока пуля будет лететь к нему более двух секунд. Две секунды – это много. Можно сделать шаг в сторону, можно наклониться, можно в этот момент спрыгнуть в окоп. И если этих моментов не происходит – я вижу, как человек складывается и падает. А потом надо ещё уползти – посадку-то теперь и «прочесать» могут пулемётом. В смысле – успеть уползти.

Чёрт возьми, и я почему-то не устал! Давайте поменяемся, а? Тот уставший из тыла будет выполнять мою работу, «жмурить» врагов, а я на его месте несколько месяцев поживу. Хоть отдохну нормально.

Исповедь снайпера

Я тут воюю, у меня свои задачи. У тебя же в тылу свои задачи. Я один солдат, сколько там с меня толку? Но свою работу делаю.

И ты делай свою работу. Узнай, кто у тебя в районном совете, и пинай их, чтобы выполняли взятые на себя обязательства. Организуйте ОСББ, напишите заявление, чтобы вам во дворе дороги сделали. Но нет, все ждут манны небесной.

Представь, что было бы, если бы я не воевал, а утверждал, что оно всё само должно как-то воеваться – лишь бы депутаты захотели наши. Как ты думаешь, долго ли с такой логикой мы бы фронт держали? Иногда хочется плюнуть на это всё и уйти. Вот прикинь, что военные разошлись бы по домам. Чтобы все поняли на практике, что такое полный и беспросветный трындец, чтобы получили реальный повод для нытья. Да не смотри так на меня – понятное дело, не уйдёт никто. Это ведь значит предать тех, кто гибли рядом с тобой – они же не просто так гибли. Никуда мы не уйдём. Но если тут мы фронт держим, то в тылу наш фронт уже давно «в котле».

Читайте также: У мережі показали нові українські танки Оплот

У нас отличный народ. Майдан поднял в нашем народе такие качества, что это, можно сказать, своеобразная победа. Политиков потихоньку вычистим. Когда такой народ – он, как наждачка, будет зачищать наших политиков ото лжи, коррупции и популизма. Народ поменялся. Но этот народ затравливают байками и плохими новостями, раздёргивают его в своих целях. Я не буду говорить, что у нас всё хорошо – это не так. И на передовой, и в тылу у нас хватает того, что надо менять. Но надо же объективно и на достижения смотреть. У нас есть армия, и я знаю эту армию. За моей спиной народ, и я знаю этот народ. Я понимаю, что политика не даёт нам возможности растоптать всю ту сепарскую гниль на востоке, но мы становимся сильнее день ото дня. Сильнее становлюсь и я, с каждым отстрелянным патроном. Сильнее становятся и другие ребята. Мы матереем, набираемся опыта, нас становится всё больше. А если вдруг что-то случится и будет эскалация, и государство не сможет нам помочь – нам поможет народ, и мы знаем об этом. Мы за него воюем, и он нам уже столько раз доказал, что можем на него положиться.

Но мы становимся сильнее, а противник – слабее. Мы же видим это. Чувствуем это. Мы это ощущаем в тех боях, которые проходим. И когда-то пойдём вперёд. И я оборудую себе комнату в Саханке, и буду мотаться работать на линию у Новоазовска.

Мы – сильнее, противник – слабее. Только бы РФ не вмешалась своими регулярными войсками. Мы-то не побежим, просто бойня будет сильнее. Сейчас не 2014 год. Мы знаем, чего от них ждать, и умеем их убивать. Мы не прогнёмся, российские войска дальше не пустим, но и освободить Донбасс, если туда введут росвойска, вряд ли выйдет – эти свои потери не считают… Так что пусть политики изолируют Донбасс от российских войск, а мы свою работу сделаем быстро.

В общем, не знаю, что делать с нашими СМИ. Вроде всё просто: мы должны сплотиться, а не грызться, не забывать о войне и стараться всеми силами приблизить нашу победу, поддерживать народ и армию – в том числе информационно – в это время. Вроде ничего сложного же. А происходит то, что происходит…

Ладно, что-то я тебя растревожил. Пошли спать, завтра рано вставать. Возьмёшь свой магнитоспид, ок? Хочу новые пули замерить, а то Nexus – у меня в библиотеке балкалькулятора нет, я ими потому даже и не стрелял, завтра всё нормально посчитаю.

Снайпер потушил сигарету и пошёл в сторону комнаты. Я достал новую сигарету и закурил. Что-то не так в нашей стране происходит, если за такими простыми и здравыми мыслями мне приходится ездить в АТО. Вроде это задача тех, кто находится в тылу. И, судя по всему, с этой задачей мы справляемся хреново.

petrimazepa.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

«Золото» у пари Кічасова – Горлова.

В другий день етапу Кубка світу з веслування на байдарках і каное в угорському місті Сегеді українці не залишились без медалей. Про це повідомляє XSport.

Найкращий результат показав екіпаж байдарочниць Марія Кічасова – Анастасія Горлова. Вони перемогли на дистанції 200 метрів.

Другими на дистанції 500 метрів стали каноїсти олімпійські призери Дмитро Янчук – Тарас Міщук. «Бронзу» у фінальному заїзді байдарок-одиночок виборов Олег Кухарик.

Нагадаємо, в перший день змагань у Сегеді українські веслувальники здобули чотири медалі.

Читайте також: Українська школярка в Криму прийшла на останній дзвінок у вишиванці


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Британский журналист Оуэн Мэтьюз в эфире пропагандистского канала “Россия 24” резко прошелся по российским политикам из-за оккупации Крыма.

В частности, мощную речь Мэтьюз выдал в эфире программы “60 минут” от 25 мая.

“На самом деле сколько стран мира признали, что Крым русский? Россия и еще шесть стран. Таких как Венесуэла. Вы можете друг другу повторять до посинения, что “Крымнаш”. Я понимаю, что вы верите, но никто вам не верит. Весь мир понимает правду. Вы платите за это”, – сказал журналист.

После этого его перебил своими криками Владимир Жириновский, который в привычной для него манере громко начал возмущаться и перешел совершенно на другую тему разговора.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Проста і зрозуміла ідея купівлі доступного вживаного авто з Європи знаходить підтримку серед дедалі більшого числа українців. Переваги купівлі машини з пробігом у ЄС зрозумілі: якісні європейські дороги і пальне, дотримання норм техогляду дають змогу придбати за відносно невеликі гроші доглянуті й без суттєвих недоліків транспортні засоби.

Ще одна причина активізації цієї теми лежить у суто економічній і політичній площині. Українцям набридло чекати часів, коли вітчизняний автопром, нарешті, запропонує якісний і доступний продукт, конкурентний іноземним брендам виробників автомобілів. Після Революції гідності громадяни очікували поступу у питанні більш ліберального законодавства щодо розмитнення вживаних автомобілів з Європи. Але, як і у випадку з довгоочікуваними реформами, українці отримали лише імітацію спрощення процедури та доступності вживаних авто з Європи.

Тож не дивно, що вже з 2015 року особливого поширення набула схема купівлі вживаних авто на іноземних номерах, які можуть без розмитнення перебувати на території України цілком легально. Спочатку таким способом придбати собі авто користувалися мешканці прикордонних територій, адже саме вони могли без проблем раз на тиждень пересікати на авто із іноземною реєстрацією український кордон і не розмитнювати його.

За два роки ситуація набрала всеукраїнських масштабів: за підрахунками експертів, в Україні придбали близько 1,5 мільйони автівок на іноземній реєстрації. Схема працює просто: українці купують авто у посередників, які оформлюють їх на юридичні особи в європейській країні (особливо популярною стали така діяльність у Литві та Польщі), після чого автовласник може до року користуватися авто на іноземних номерах. Звісно, такий спосіб придбання транспортного засобу приховує в собі низку ризиків, серед яких найбільшими є сплата штрафів та конфіскація авто.

З часом критична маса таких автовласників переросла у політико-економічну площину: погрози від ДФС та уряду штрафувати нерозмитнені авто вже не діють. Автовласники почали диктувати власні вимоги, наполягаючи на суттєвому спрощенні процедури та зменшення кількості податків за розмитнення авто. І схоже, що протистояння із державою лише починає набирати обертів.

Компроміс можливий?

Власники авто із іноземною реєстрацією вже двічі влаштовували організовані масові пікети, завдяки яким змогли привернути увагу до своїх вимог. Перш за все масштаби проблеми на собі відчули кияни: одним із наслідків акцій протестів стали серйозні затори у столиці.

Думки, як завжди, розділилися: частина українців підтримують вимоги пікетувальників зменшити кількість податків до бюджету для розмитнення вживаних авто з Європи. Інші обурюються, адже сплатили усі мита та податки за чинним законодавством, аби легально користуватися своїм транспортним засобом.

Зрештою, минулого року проблему намагалися вирішити у правовий спосіб прийняттям закону № 3251. Держава справді знизила ставку акцизного збору на вживані транспортні засоби до 31 грудня 2018 року, однак із низкою умов. Головна з них полягає у тому, що українцям «за знижкою» можна приганяти лише авто з екологічним стандартом «Євро-5», більшість моделей таких транспортних засобів починали виробляти з 2010 року. Тому вже на першому етапі вибору вживаного авто їхня вартість не є доступною для більшості українських громадян. І хоча українці таки влаштовують собі автошопінг, користуючись нормами згаданого вище закону, поки що за такої схеми за рік було розмитнено всього трохи більше 11 тисяч автівок.

Тоді як схема купівлі та використання авто на іноземних номерах дозволяє купувати значно старіші не менш якісні транспортні засоби, які насправді в Європі можуть коштувати від 3 до 7 тисяч євро. Враховуючи, що послуга купівлі вживаних авто в середньому вартує 1000 євро, навіть за незначні заощадження пересічний українець може дозволити купити собі пристойну іномарку.

Більше свободи

Цього тижня автовласники знову пікетували Верховну Раду. Одна з головних вимог – зробити розмитнення вживаних авто доступним, аби кожен українець міг дозволити собі недорого придбати якісний транспортний засіб. Реалізувати задумане можуть допомогти законопроект №5561 «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» щодо формування цивілізованого ринку вживаних автомобілів», внесений за ініціативи групи позафракційних народних депутатів. В документі пропонується відмовитися від директив ЄС щодо дотримання екологічного стандарту «Євро-5» при розмитненні саме вживаних авто. Натомість пропонується запровадити техогляд для відсіювання справді несправних авто чи таких, які можуть нанести значної шкоди довкіллю.

У Верховній Раді зареєстрований ще один законопроект №5567 «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо врегулювання транзиту та тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування)», під яким поставили підписи більше 90 народних депутатів. Головна мета документу – легалізація нерозмитнених транспортних засобів шляхом встановлення ставки щомісячної оплати за право експлуатувати автомобіль на іноземній реєстрації.

Читайте також: Украина б рухнула, если бы не одно событие – Ройтбурд

Втім перераховані проекти закону поки що мають мало шансів отримати «зелене світло». Натомість вже 25 травня парламентський Комітет з питань податкової та митної політики розглянув та рекомендував ухвалити у першому читанні законопроект №4932 авторства народного депутата Максима Бурбака (фракція «Народного фронту»). В документі він пропонує обкладати нерозмитнені автівки по 2 євро на день, передбачаючи норму щодо зниження плати в залежності від кількості часу перебування авто на території України. Логіка така: чим довше авто перебуває транзитом в Україні, тим менше власник платить податок до державного бюджету. «Абонемент» на рік коштуватиме 342 євро (близько 9,5 тисяч гривень). Сам Бурбак на своїй сторінці у Facebook пояснив, що норми законопроекту начебто стосуються усіх власників авто з іноземною реєстрацією, які приїжджатимуть до України. Мовляв, це європейська норма, і є запровадженням «дзеркальної» практики по відношенню до українських водіїв, які заїжджають на територію європейських країн. Фокус в тому, що зараз на таких авто їздять переважно українці.

Із такими нововведеннями власники авто із іноземною реєстрацією не згодні й обіцяють продовжувати акції протестів. Схоже, протистояння лише загостриться, адже свою принципову позицію у цій проблематиці висловив Президент Петро Порошенко. Відвідуючи митний пункт у Ягодині на кордоні з Польщею, глава держави начебто випадково поцікавився в одного з українських водіїв на авто із іноземною реєстрацією його позицією щодо розмитнення свого транспортного засобу. На що той відверто зізнався, що не перетинає кордон кожні 5 днів, як того вимагає закон, а використовує інші «схеми», аби не розмитнювати авто. Тож Порошенко пообіцяв розібратися у ситуації та заявив про намір ліквідувати схеми ввезення автомобілів на іноземній реєстрації. «Не буде такого, що не будуть нікому «підмазати». Чому одні повинні платити акцизи і збори, а інші – ні?» – зауважив Президент.

Інтриги до протистояння між державою та автовласниками додає й той факт, що до вступу на головну посаду в країні, один із видів бізнесу Петра Порошенка стосувався саме виробництва вітчизняних автомобілів. Цілком природньо, що раніше він перебував в одному таборі противників доступного розмитнення вживаних авто з ЄС. Цікаво, як зміниться його думка під тиском мільйонів незадоволених автовласників, особливо враховуючи те, що за рік фактично стартує підготовка до передвиборчої президентської кампанії?

Що на шальках терезів?

Насправді мають рацію обидві сторони. Держава має отримати податки за ввезені та нерозмитнені авто. До того ж це не тільки в інтересах чиновників, але й справедливо щодо решти громадян, які придбали свої транспортні засоби, заплативши усі податки.

Позиція власників авто із іноземною реєстрацією також є зрозумілою. Більшість з них використовують такі схеми пригону авто не від гарного життя. До того ж українці давно мріють про можливість придбати недороге якісне авто – хто для пересування і мандрівок, а хто із більш практичною метою, наприклад, для розвитку власної справи. До слова, в сусідній Молдові уряд ще в середині 2000-их пішов на поступки своїм громадянам і суттєво зменшив вартість розмитнення вживаних авто з Європи. Добре це чи ні, однак автопарк значно оновився, а вартість транспортних засобів стала доступною для більшості молдаван. Щоправда, є суттєва обставина: свого автопрому Молдова ніколи не мала.

Прибічникам тези про те, що з «України зроблять звалище автомотлоху», можна навести дані інформаційно-аналітичної групи «Автоконсалтинг» і Асоціації «АСЕА» (European automobile manufactures association), згідно із якими, в Україні зараз у 2,5 рази менша кількість автомобілів на 1000 осіб порівняно з європейськими країнами. При цьому експерти наголошують, що вітчизняний автопарк є дуже застарілим, кожен 4-ий автомобіль старший 1990 року випуску. Водночас простору для маневру небагато: щороку в Україні реалізується лише 30-40 тисяч нових автомобілів. Тобто український автопарк продовжує застарівати. Тож цілком імовірно, що виправити цю ситуацію допомогло б зниження вартості розмитнення вживаних авто з ЄС.

Читайте також: Подсадили на кремлевские VPNы: стало известно, как РФ использует запрет “ВКонтакте” и “Яндекса”

Від зниження вартості розмитнення авто виграють більшість українців – і ті, хто купує авто в автосалонах, і ті, хто поїде за вживаними транспортними засобами самотужки в Європу. Тобто потенційно держава може отримати збільшення надходжень до бюджету. Звісно, в цьому випадку найбільше постраждає вітчизняний автопром, який і так ледь животіє.

Доволі легко порахувати, скільки зараз держава втрачає податкових надходжень від несплати автовласниками платежів за розмитнення. Зауважимо, це лише приблизні дані. Якщо припустити, що в Україну наразі ввезено щонайменше 1 мільйон автівок на іноземних номерах, а сама процедура оформлення через нерезидентів у Литві чи Польщі в середньому коштує 1 тисячу євро, виходить, що лише за рік держбюджет недоотримує 1 мільярд євро (близько 27 мільярдів гривень). Звісно, якщо ці гроші не заробляє держава, їх отримують інші – підприємливі «ділки», спритні митники, бюджет іншої держави. Натомість українці, окрім ризиків і проблем з ДФС і органами влади, отримують ще один головний біль – необхідність раз на рік перетинати кордон.

Тож історія з автомобілями на іноземній реєстрації лише починається. Далі буде цікавіше.

Олександр Радчук


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Александр Ройтбурд – один из самых известных в мире и успешных украинских художников, одессит, в последние годы живущий в Киеве.

Кроме того, Александр – активный блогер с хорошим чувством юмора и ярко выраженной проукраинской позицией, которого, тем не менее, нередко критикуют в соцсетях за защиту русского языка.

“Обозреватель” поговорил с художником о трагедии 2 мая в Одессе, о сносе памятников, о том, почему книги Маркса не стоит пускать под нож, и о “русском мире” как бомбе, заложенной под мировую цивилизацию.

Сегодня мы публикуем вторую часть интервью. Первую часть – о блокировке “ВКонтакте”, языковых баталиях, образе Степана Бандеры и фейковых ветеранах Второй мировой – читайте здесь.

– В начале мая, по традиции, в Одессе ожидали волнений, приуроченных к годовщине трагедии второго мая 2014 года. Что вы, одессит, думаете об этих событиях? Как бы вы ответили тем россиянам, которые преподносят пожар как “одесскую Катынь”, а погибших – как жертв, сожженных заживо?

– Трагедия 2 мая – мифологизированное событие. Никто там никого не жег. В результате столкновений, спровоцированных пророссийской стороной, произошел несчастный случай, возгорание здания. В большом количестве жертв виновны те, кто людей привел в здание, да еще и забаррикадировался там.

Ежегодные акции, приуроченные ко 2 мая – это чистые ритуальные пляски. Легко наблюдать скоординированное нагнетание напряженности, сезонное обострение, которое спадает после 9 мая, когда сверху объявлен отбой и все успокаиваются.

Как бы это событие ни подавалось пропагандистскими СМИ, мы должны понимать, что 2 мая 2014 года – день, спасший страну. Если бы в Одессе восторжествовала “ОНР”, если бы в Харькове тоже возникла “республика”, страна бы рухнула. В тот день они столкнулись с сопротивлением, поняли, что просто так, на одних лозунгах и проплаченных маргиналах, захватить власть нигде больше не удастся. В Днепре, Харькове, Николаеве, Херсоне, – везде, где было намечено, судя по всему, создание “народных республик”, после 2 мая все затихло. Ползучая “русская весна” закончилась.

– Как пропагандистский миф об “одесской Катыни” разрушить?

– Только вместе с Москвой. Пока существует этот режим, миф будет сюда проникать и владеть умами. Надеюсь, после падения путинского режима к власти придет что-то более приличное, и миф развеется.

“Совсем приличное” в России невозможно в обозримом будущем, но более приличное, надеюсь, будет – еще при нашей жизни. А уж как там все сложится, не знаю, я не Ванга. Как говорила мадам де Сталь по поводу убийства Павла Первого, “в России самодержавие ограничено удавкой”. Никто не знает, чем ограничена жизнь Путина. Конечно, возможны и худшие сценарии: Сталин вот умер практически своей смертью, в постели, ему только под конец помогли, когда он уже лежал в луже мочи.

– Кстати о Сталине. На вашей странице в Facebook я видела возмущенный пост по поводу приговора львовскому студенту, которого осудили на 2,5 года за цитаты Ленина в соцсети.

– Я не знаю точно, что он там писал в соцсети, но нужно различать призывы к насилию и захвату власти, создание групп, которые планируют насильственные действия, и личные посты с изложением взглядов, которые нам, скажем, не нравятся. Первое нужно пресекать, а на второе человек имеет право, если, опять же, его посты не несут угрозы конституционному строю. Кроме того, я считаю, что читать Ленина полезно во многих отношениях. И его издают во всем мире, для тех, кто этим интересуется.

А кроме того, суд постановил уничтожить “Капитал” Маркса как орудие преступления. И это уже мракобесие. “Капитал” – это классика политической экономии, которую изучают во всех университетах мира, которая входит в обязательный багаж современного интеллектуала. Это не значит, что считается хорошим тоном поддерживать и разделять его футурологические идеи, которые доказали свою ошибочность несостоятельность и утопичность. Но аналитическая часть “Капитала” до сих пор работает в современном мире, и к его теории периодически возникает интерес, сейчас она модна в Америке. Пускать под нож книги Маркса – наследие бандеровской идеологии, которая сегодняшнему европейскому государству не совсем подходит. Фобия марксизма была сформулирована идеологами ОУН, которые точно так же относились в либерализму и демократии. Они питали отвращение ко всем этим понятиям, включая и марксизм.

Читайте также: Аnti-colorados: Россия не тюрьма, а кладбище народов

– В рамках декоммунизации, кроме уничтожения книг, разрушают и памятники. Какой здесь должен быть критерий, по которому нужно отделить зерна от плевел?

– Критерий один: художественная ценность. Дедушка Ленин, между прочим, подписал декрет, согласно которому памятники царей, их слуг и прочих эксплуататоров народа полагалось снести, кроме тех, что представляют художественную ценность. И ряд памятников до сих пор сохранился с царских времен, хотя люди, которым эти памятники посвящены, были идеологически развенчаны. Восприятие памятников во многом зависит от контекста.

Возьмем для примера памятник Воронцову в Одессе, который после революции 1917 года не снесли. Сначала на него повесили табличку с эпиграммой Пушкина: “Полумилорд, полукупец, полумудрец, полуневежда, полуподлец…”. Тем самым памятник был десакрализован, превращен из объекта поклонения в исторический артефакт, причем с критическим отношением к нему. В послевоенное время эту табличку заменили нейтральной, поскольку Воронцов уже не вызывал ни у кого никаких сильных чувств, разве что чисто исторический интерес. Обычных людей интересует вопрос, спала ли с Пушкиным жена Воронцова, только и всего.

А теперь подумаем, какая политическая нагрузка была у памятника Щорсу до того, как с ним начали “бороться”? Кто его помнил, кого он интересовал, для кого был политическим ориентиром? Он вызывал ассоциации только с песней “Голова обвязана, кровь на рукаве, след кровавый стелется по сырой траве”, которую пели в основном в нетрезвом состоянии, вкладывая в исполнение значительную долю иронии. Эта песня – уже соц-арт, образец советского наивного искусства, который вызывал только улыбку, как портрет Шевченко, изображенной сельским художником. Вот и все, с чем Щорс ассоциировался у большинства людей.

 Читайте также: Наталя Юсупова: не дозволяйте проросійським переселенцям принижувати Україну, не проходьте повз і не мовчіть, нас більше!

У меня же этот памятник ассоциируется с высоким образцом конной скульптуры. В Украине так никто никогда больше не слепит, школа деградировала. И это настолько мифологизированный персонаж, что достаточно было написать табличку: “Памятник мифу, созданному Александром Довженко”, плюс какие-то пояснительные надписи. И эта статуя превратилась бы из памятника Щорсу в свидетельство определенной эпохи советской мифологии.

– Что для вас означают слова “русский мир”?

– Это политический конструкт, оправдывающий пещерные представления российской элиты о геополитике. Эта “элита” застряла в 19 веке, когда мир делился на сферы влияния. Сегодняшний глобализованный мир выглядит иначе. Не “прирастанием территорий славна держава”, а развитием технологий, местом в мировой экономике, уровнем жизни. Такими вещами, которые к архаичным моделям, культивируемым в Москве, отношения не имеют.

В создании эклектического мифа о “русском мире” на вооружение берется все, что угодно, от язычества до православия, от монархии до коммунизма, и все это обильно приправлено карго-культом победы. Так готовится невообразимый идеологический салат, корм для низменных инстинктов российского обывателя, для его чувства превосходства над другими народами, для его стремления захватить чужое жизненное пространство, вместо того, чтобы осваивать свое собственное. Россия – это огромная территория, абсолютно не устроенная, технологически ничтожная, не производящая ничего интересного миру, кроме нефти и оружия. Была великая русская культура – но и она деградировала.

Читайте также: РАДИКАЛИ ЛЯШКА ВІДЖИМАЮТЬ ПОКП “ПОЛТАВАФАРМ”

– Насколько опасен этот миф о “русском мире”?

– Это бомба, заложенная под мировую цивилизацию, Я об этом говорил еще 15 лет назад. Возможно, что сейчас цивилизация беременна третьей мировой войной – настоящей, полномасштабной, с использованием атомного оружия. Из-за позиции России в международных конфликтах, из-за ее противостояния цивилизации Запада. И если с исламским фундаментализмом все более-менее понятно, там очевидна цивилизационная разница с Западом, то с Россией эта разница часто не прочитывается, но она на самом деле огромная, и еще непонятно, где больше.

– В чем разница между украинским и российским обществом?

– Люди, приезжающие в Киев из Москвы, говорят, что у нас дышать легче. Россия – страна победившего Кафки. У нас же общество выбрало правильный вектор развития, просто движется в этом направлении медленно, с огромным количеством ошибок, и тормозят его системная коррупция, провинциальное невежество, безразличие, отсутствие государственной традиции, отсутствие элиты.

“Элита” наша, которую я бы писал с буквы “Ы”, сформировалась в 90-е годы, во времена наибольшего цинизма и морального нигилизма. В массе своей это поколение лишено непрагматических мотиваций и этической структуры. Наверное, с этим можно как-то бороться, но у меня другие планы: я хочу делать свое дело и успеть то, что должен успеть в своей жизни.

АНТИКОР


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Український політикум відомий своїми численними родинними зв’язками. На долі українців впливають не тільки провідні фігури влади, а й брати, свати, куми цих фігур.

ONLINE.UA підготував великий список головних і другорядних політичних сімей країни.

СІМ’Ї

Сімейство Порошенків

1. Петро Порошенко, президент України 2. Олексій Порошенко, батько Петра Олексійовича, колишній депутат Вінницької облради 3. Олексій Порошенко, син Петра Олексійовича, народний депутат України, член президії партії «Солідарність»

Сімейство Балоги

1. Віктор Балога, народний депутат України 2. Оксана Балога, дружина В. Балоги, депутат Закарпатської облради 3. Іван Балога, рідний брат В.Балоги, народний депутат України 4. Павло Балога, рідний брат В. Балоги, народний депутат України 5. Василь Петьовка, двоюрідний брат В. Балоги, народний депутат України 6. Андрій Балога, син В. Балоги, мер Мукачевого

Сімейство Королевських

1. Наталія Королевська, народний депутат України 2. Юрій Солод, чоловік Н. Королевської, народний депутат України

Сімейство Льовочкіних

1. Сергій Льовочкін, колишній голова адміністрації президента Януковича, народний депутат України 2. Юлія Льовочкіна, народний депутат України

Сімейство Литвинів

1. Володимир Литвин, народний депутат України, колишній голова Верховної Ради України 2. Микола Литвин, брат В. Литвина, колишній голова Державної прикордонної служби України, генерал армії України; 3. Петро Литвин, колишній командир 8 армійського корпусу. 4. Іван Литвин, син В. Литвина, був кандидатом у народні депутати України

Сімейство Луценків

1. Юрій Луценко, Генеральний прокурор України 2. Ірина Луценко, дружина Ю. Луценка, народний депутат України

Сімейство Матвієнків

1. Анатолій Матвієнко, народний депутат України 2. Сергій Березенко, племінник А. Матвієнка, народний депутат України, екс-голова ДУСі

Сімейство Добкіних

1. Михайло Добкін, народний депутат України 2. Дмитро Добкін, рідний брат М.Добкіна, народний депутат України

Сімейство Корчинських

1. Дмитро Корчинський, лідер «Братства» 2. Оксана Корчинська, дружина Д. Корчинського, народний депутат України

Сімейство Богословських

1. Інна Богословська, екс-народний депутат України 2. Володимир Мельниченко, чоловік І. Богословської, народний депутат України

Сімейство Соболєва-Голуба

1. Сергій Соболєв, народний депутат України 2. Владислав Голуб, зять С. Соболєва, народний депутат України

Сімейство Клюєвих

1. Сергій Клюєв, народний депутат України 2. Андрій Клюєв, рідний брат С.Клюєва, екс-секретар РНБО

Сімейство Калетників

1. Оксана Калетник, екс-народний депутат України 2. Ігор Калетнік, двоюрідний брат О. Калетник, екс-віце-спікер парламенту 3. Григорій Калетнік, батько І. Калетніка, екс-народний депутат України

Сімейство Дубневичів

1. Ярослав Дубневич, народний депутат України 2. Богдан Дубневич, рідний брат Я. Дубневича, народний депутат України

Сімейство Ющенків

1. Віктор Ющенко, екс-президент України 2. Петро Ющенко, брат В.Ющенка, екс-народний депутат України 3. Ярослав Ющенко, син П. Ющенка, екс-заступник голови Харківської ОДА

Сімейство Матіосів

1. Анатолій Матіос – Головний військовий прокурор України 2. Марія Матіос – народний депутат України

Сімейство Довгих-Горіних

1. Станіслав Довгий, екс-народний депутат України 2. Тарас Довгий, екс-народний депутат України 3. Олесь Довгий, син С. Довгого, народний депутат України 4. Ірина Горіна, теща О. Довгого, екс-народний депутат України

Сімейство Тягнибоків

1. Олег Тягнибок, лідер ВО «Свобода» 2. Андрій Тягнибок, брат О. Тягнибока, екс-народний депутат України

Сімейство Герег

1. Олександр Герега, народний депутат України 2. Галина Герега, дружина О. Гереги, екс-секретар Київради, колишній народний депутат України

Сімейство Барн

1. Степан Барна, голова Тернопільської ОДА 2. Олег Барна, брат С.Барни, народний депутат України

Сімейство Онопенка

1. Василь Онопенко, суддя цивільної палати Верховного Суду України, екс-голова Верховного Суду України 2. Євген Корнійчук, зять В. Онопенка, екс-заступник міністра юстиції

Сімейство Костусєвих

1. Олексій Костусєв, екс-мер Одеси 2. Олексій Гончаренко, син О. Костусєва, народний депутат України

Сімейство Білозорів

1. Оксана Білозір, екс-міністр культури, народний депутат України 2. Роман Недзельський, гендиректор палацу Україна – чоловік О. Білозір 3. Андрій Білозір, син О.Білозір, депутат Київради

Сімейство Васюників

1. Іван Васюник, екс-віце-прем’єр-міністр України 2. Ігор Васюник, рідний брат І. Васюника, народний депутат України

Сімейство Васильєвих

1. Олександр Васильєв, екс-народний депутат України 2. Геннадій Васильєв, рідний брат О. Васильєва, колишній в.о. Генерального прокурора України

Сімейство Буряків

1. Сергій Буряк, екс-народний депутат України, колишній голова Державної податкової адміністрації України 2. Олександр Буряк, екс-народний депутат України, банкір

Сімейство Вілкулів

1. Юрій Вілкул, мер Кривого Рогу 2. Олександр Вілкул, син Ю. Вілкула, екс-віце-прем’єр-міністр України, народний депутат України

Сімейство Франчуків

1. Анатолій Франчук, колишній голова Ради АРК 2. Ігор Франчук, син А. Франчук і колишній чоловік Олени Франчук, доньки Леоніда Кучми

Сімейство Кучми

1. Леонід Кучма, екс-президент України, переговорник від України у Мінську 2. Олена Пінчук, донька Л. Кучми 3. Віктор Пінчук, зять Л. Кучми і чоловік О. Пінчук

Сімейство Збітнєвих

1. Рена Назарова, екс-депутат Київради 2. Юрій Збітнєв, чоловік Р. Назарової, екс-народний депутат України

Сімейство Пилипенків

1. Пилип Пилипенко, депутат Львівської обласної ради, батько 2. Володимир Пилипенко, представник України у Венеціанській комісії, екс-депутат Верховної Ради, син

Сімейство Парубіїв

1. Володимир Парубій, екс-заступник голови Львівської обласної ради, батько 2. Андрій Парубій, голова Верховної Ради, син В. Парубія

Сімейство Панькевичів

1. Олег Панькевич, екс-народний депутат України, екс-голова Львівської обласної ради  2. Ірина Сех, екс-народний депутат України, екс-голова Львівської ОДА, сестра Олега Панькевича

Читайте також: Наталя Юсупова: не дозволяйте проросійським переселенцям принижувати Україну, не проходьте повз і не мовчіть, нас більше!

СВАТИ

1. Петро Симоненко (КПУ) і Катерина Ващук, екс-народний депутат України 2. Андрій Деркач, народний депутат України і Володимир Литвин, народний депутат України 3. Віктор Пилипишин і Володимир Яловий 4. Борис Тарасюк і Микола Жулинський

КУМИ

Порошенко Петро, президент України

Куми: Віктор Ющенко, екс-президент України Оксана Білозір, співачка Юрій Стець, міністр інформаційної політики

Бойко Юрій, народний депутат України

Куми: Дмитро Фірташ, співвласник компанії RosUkrEnergo Ганна Герман, екс-народний депутат України

Деркач Андрій, народний депутат України

Кум: Давид Жванія, екс-народний депутат України. Кільчицька Ірена, екс-перший заступник київського мера

Леоніда Черновецького

Куми: Аліна Айвазова, колишня дружина Леоніда Черновецького; Степан Черновецький, син Леоніда Черновецького; Ольга Богомолець, доктор медичних наук, професор.

Кличко Віталій, мер Києва

Куми: Палатний Артур, народний депутат України

Кучма Леонід, екс-президент України

Куми: Сергій Льовочкін, народний депутат України Юрій Павленко, народний депутат України Іво Бобул, співак Оксана Хант (Мороз), власниця магазину «Санахант»

Льовочкін Сергій, народний депутат України

Куми: Едуард Прутнік, екс-народний депутат Віктор Янукович

Луценко Юрій, Генеральний прокурор України

Куми: Юрій Стець, міністр інформаційної політики

Мартиненко Микола, народний депутат України

Кум: Давид Жванія, екс-народний депутат України

Медведчук Віктор, екс-глава Адміністрації президента Леоніда Кучми

Куми: Володимир Путін, президент Росії Світлана Медведєва, дружина прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва

Павленко Юрій, народний депутат України

Куми: Леонід Кучма, екс-президент України Катерина Ющенко, дружина Віктора Ющенк.

Піскун Святослав, екс-Генеральний прокурор і колишній народний депутат України

Куми: Сергій Винокуров, суддя Конституційного суду України Петро Мельник, екс-ректор Національного університету податкової служби України Дмитро Понамарчук, журналіст

Поживанов Михайло, колишній заступник міністра економіки України

Куми: Олег Надоша, екс-народний депутат України Андрій Клюєв, екс-секретар Ради національної безпеки і оборони Вадим Гуржос, колишній голова Державної служби автомобільних доріг України

Рибачук Олег, екс-глава Секретаріату президента України

Куми: Олександр Третьяков, народний депутат України Катерина Ющенко, дружина Віктора Ющенка

Рудьковський Микола, екс-народний депутат України

Кум: Віктор Уколов, колишній народний депутат України

Стець Юрій, міністр інформаційної політики

Куми: Юрій Луценко, Генеральний прокурор України Ірина Луценко, дружина Юрія Луценка, народний депутат України Петро Порошенко, президент України Марина Порошенко, дружина Петра Порошенка.

Читайте також: Юного бійця провели в останню путь…

Третьяков Олександр, народний депутат України

Куми: Катерина Ющенко, дружина Віктора Ющенка Едуард Зейналов, колишній народний депутат України Дмитро Табачник, екс-міністр освіти і науки України Олег Рибачук, екс-глава Секретаріату президента Ігор Палиця, екс-голова Одеської ОДА

Франчук Олена, донька Леоніда Кучми

Кума: Оксана Хант (Мороз), власниця магазину «Санахант»

Шуфрич Нестор, народний депутат України

Кума: Ірина Білик, співачка

Ющенко Віктор, екс-президент України

Куми: Микола Палійчук, екс-голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Микола Катеринчук, екс-народний депутат України Петро Порошенко, президент України Олександр Черевко, екс-голова Черкаської обласної державної адміністрації Оксана Білозір, співачка Володимир Гришко, співак Оксана Хант (Мороз), власниця магазину «Санахант» Станіслав Аржевітін, колишній народний депутат України Сергій Буряк, екс-народний депутат України Анатолій Бурдюгов, екс-прем’єр-міністр Криму Давид Жванія, екс-народний депутат України Михайло Саакашвілі, екс-президент Грузії Ніно Ананіашвілі, грузинська балерина Петро Міхеєв, екс-голова правління банку «Україна»

Читайте також: У Москві затримали 10-річного хлопчика, який читав вірші

Ющенко Катерина, дружина Віктора Ющенка

Куми: Юрій Павленко, народний депутат України Олександр Третьяков, народний депутат України

Янукович Людмила, дружина Віктора Януковича

Кум: Вадим Писарєв, художній керівник Донецького театру опери і балету.

Яценюк Арсеній, екс-прем’єр-міністр України

Кум: Андрій Пишний, голова правління «Ощадбанку»

Сергій Руденко

ukr-biz.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Мошенники и спецслужбы России на волне попыток обойти блокировку российских соцсетей подсадили украинских пользователей на иглу собственных VPN-сервисов. Об этом сообщает международное разведывательное сообщество InformNapalm.

“С момента подписания указа Президента Украины о санкциях в отношении российских IT-компаний прошло 10 дней, но за это время тема обхода блокировки “Вконтакте”, “Одноклассники”, сервисов “Яндекс” и Mail.ru прочно вошла в тренд. Ловить рыбу в мутной воде всегда легче, поэтому мошенники и спецслужбы страны-агрессора не упустили возможности подсадить украинских пользователей на иглу собственных VPN-сервисов… Чем плох, к примеру, VK Unblock? Во-первых, данный сервис предоставляется украинцам страной-агрессором” , – отмечают специалисты сообщества.

По их словам, владелец подобного ресурса может вести журнал доступа.

“Соответственно, доступ к прокси из какой-нибудь государственной сети будет запротоколирован, а сам факт попытки обхода блокировки со стороны чиновника – очередной компромат. В-третьих, нет гарантии, что владелец ресурса в один прекрасный день не начнет проксировать трафик не только для VK, но и, например, для Facebook либо для каких-нибудь правительственных ресурсов (и в зависимости от IP-адреса клиента). Превратив HTTP-прокси в SOCKS, сервис будет пропускать через себя и запросы DNS с возможностью подменять ответы для конкретных пользователей сервиса. Возможности ограничиваются лишь способностями владельца ресурса”, – считают в InformNapalm.

 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

 

Нині у Полтавській області реалізовується крупномасштабний спланований сюжет “Віджимання комунальної фармацевтичної мережі”

Наприкінці минулого року народний депутат від РПЛ Ігор Мосійчук виступив з трибуни обласної ради, де звинуватив в.о.директора ПОКП “Полтавафарм” Валерія Прядка у цілому ряді видуманих зловживань.
Це було початком реалізації плану – не дозволити облраді проголосувати за призначення керівника “Полтавафарму” директором, а пізніше – позбавити його, навіть, приставки “в.о”.

Далі, діючи активніше, на початку цього року нардеп І. Мосійчук ініціював відкриття кримінального провадження проти в.о.директора “Полтавафарм” за, ніби-то, фінансові зловживання. Все це супроводжувалося масовим поширенням проплачених статтей у ЗМІ.У ході слідчих дій, були вивчені фінансові документи підприємства, і вони показали, що “Полтавафарм” успішно розвивається, справно сплачує податки до обласного бюджету, і порушень не має.

“Ми працювали над цією справою майже півроку..”

Тоді, І. Мосійчук не зупинився. Учора, військова прокуратура затримала у відділі поліції службовця “Полтавафарму” з, начеб-то, хабарем. Нардеп розмістив у себе на фейсбуці посилання на повідомлення Генеральної прокуратури про дане затримання, і від себе дописав, що підозру вручать саме керівнику підприємства.Учора ввечері після робочого дня у Валерія Прядка провели обшук, а його самого забрали з собою невідомі силовики. На зв’язку його немає.Проте, схоже, усіма подробицями добре володіє народний депутат І. Мосійчук, який викладає у соцмережі свої подробиці.Перед сном він написав: “Дай Бог до ранку нічого не зміниться і я завтра з парламентської трибуни розповім, як треба крок за кроком викорінювати в країні політичну корупцію. Ми працювали над цією справою майже пів року…”

Читайте також: “Вчера упало лаве. Это ты?” Нардеп Сергей Шахов переписывался с проституткой в зале Верховной Рады?

Зранку сьогодні Мосійчук спочатку згадав грати у Лукянівському СІЗО: “Це мабуть має мені нагадувати звідки я прийшов в українську політику…” Нардеп розмістив фото шматка грат і розповів, що це друзі випиляли його в Лік’янівці і подарували.Потім з’явилося перше повідомлення, у якому І. Мосійчук описав історію своїх нападів і повідомив: “…Затриманий ближче до ночі і сам Валерій Прядко якому в ці хвилини правоохоронці готуються вручити підозру…”

Тут же І. Мосійчук публікує оперативні фото (!!) з моменту затримання службовця безпеки. Звідки вони у нього, якщо він не втручався і не сплановував цю картину?Олег Ляшко відразу ж прокоментував запис: “Чудова робота поліції! Тепер головне довести до вироку суду.”

У наступному пості Фб І. Мосійчук написав: “Наразі затриманим військовою прокуратурою вручаються підозри і буде обиратися запобіжний захід. За моєю інформацією військова прокуратура проситиме суд арештувати корупціонерів Прядка та його подільника з правом внесення грошової застави”.
Тут же, народний депутат закликає голову обласної ради Олександра Біленького відсторонити Валерія Прядка від посади. Цю вимогу також прорекламували і поширили в Інтернет-виданнях.

“…Дай Бог до ранку нічого не зміниться і я завтра з парламентської трибуни розповім…”

Далі, І. Мосійчук вийшов на трибуну пустої Верховної Ради, розповів на відео ще раз всю цю історію, закинув зйомку на ютуб і двічі поширив цей відеоролик на фейсбук-сторінці.У кожному пості і виступі згадується також одна і та ж цифра – 40 млн гривень. Цю суму Мосійчук вигадав ще півроку тому і з того часу згадує завжди. Сьогодні, правда і конкретизував: “Сподіваюся, що розмір застави буде не менше 40 мільйонів гривень…”.

Головна увага даного шоу спрямована на депутатів обласної ради і громаду Полтавської області. Всі ці зусилля ведуть до кінцевої цілі – пустого крісла керівника ПОКП “Полтавафарм” і призначення своєї людини.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В 2017 году Воздушные силы ВСУ получат около 60 единиц отремонтированных и модернизированных воздушных суден.

Такое заявление сделала во время брифинга в Киеве начальник управления коммуникаций и печати Министерства обороны Украины Оксана Гаврилюк, передает Украинская правда.

“Государственные оборонные предприятия получили возможностей модернизировать почти всю номенклатуру авиационной техники, находящейся на вооружении ВСУ. Благодаря модернизации боевые возможностей летательных аппаратов повышаются в среднем на 50%. В частности увеличивается дальность обнаружения воздушных и наземных целей и обеспечивается высокая вероятность поражения, повышается безопасность полетов, надежность, живучесть и другие характеристики боевых машин “, – отметила Гаврилюк.

Вместе с тем Гаврилюк заверила, что Воздушные силы ВСУ продолжают наращивать свои боевые способности.

“В этом году Воздушные силы получат из государственных предприятий около 60 отремонтированных и модернизированных истребителей МиГ-29, Су-27, штурмовиков Су-25, бомбардировщиков Су-24, а также учебно-боевых самолетов Л-39”, – уточнила она.

Так, по ее словам, в этом году среди приоритетных целей командования Воздушных сил восстановления инфраструктуры, просмотр мест дислокации воинских частей с учетом современной среды, осуществление постепенного перехода органов управления Воздушных сил на J-структуру, которая принята в странах-членах НАТО.

“За это время общий налет авиации Воздушных сил ВСУ составляет более 6,6 тыс. xасов, армейской авиации Сухопутных войск – около 4 тыс. xасов”, – добавила Гаврилюк.

Также, по ее словам, в Воздушных силах увеличено количество боевых авиационных стрельб на общевойсковых полигонах, к подготовке инструкторского состава учебных центров привлечено иностранных специалистов.

Читайте также: Пес врятував двох бійців АТО, прикривши їх собою: фото


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO