Спецслужба задержала члена радикальной группировки по подозрению в подготовке теракта во время празднования Дня флага и концерта Квартала 95.
Служба безопасности Украины заявляет о предотвращении теракта, который готовили на День Независимости в Сумах. Об этом говорится в сообщении пресс-службы СБУ во вторник, 20 августа.”В Сумской области Служба безопасности Украины предупредила провокации во время массовых акций накануне Дня Независимости Украины”, – говорится в сообщении.
Отмечается, что сотрудники спецслужбы задержали 19-летнего сумчанина, который является членом радикальной молодежной группировки.
Правоохранители считают, что он вместе с сообщниками планировал взорвать боеприпасы и взрывчатку в местах массового скопления людей.
“Правоохранители изъяли по месту жительства злоумышленников гранату Ф-1, боеприпасы и взрывчатые вещества. Следствие проверяет версию о подготовке провокационных акций во время массовых мероприятий, в том числе в культовых помещениях, а также во время торжеств по случаю празднования Дня Флага Украины и проведения концерта KVARTAL-FEST 23 августа на территории Сумской области”, – заявляют в СБУ.
Подготовлено сообщение о подозрении в совершении преступлений. Продолжается досудебное следствие.
Про це йдеться у розслідуванні сайту ОРД. Далі наводимо текст без коментарів редакції:
… А потім він повертався додому і пив на самоті горілку,
бо навіть штатні працівники Служби безпеки
уникали споживати алкоголь у його компанії…»
Дивні метаморфози відбуваються на вулиці Володимирській, 33! З одного боку – активно готується вже перезріле реформування, на посади призначаються люди з громадянського суспільства та ІТ-сектору, і завдяки цьому зростає довіра до Служби. А з другого – навколо фактичного нового керівника Івана Баканова з’являються особи, які своєю токсичністю можуть отруїти простір не тільки в околицях штаб-квартири СБУ, а й сягнути Банкової.
Коридорами монументальної споруди на вулиці Володимирській вже місяць як курсують чутки відносно розцінок, які виставляє Микола Герасименко за свої послуги з лобіювання призначень.
Цікаво, що старий «чекіст» запровадив градацію своїх послуг. Зокрема, просто згадати в позитивному ключі того, чи іншого претендента на посаду коштує 10 тис. доларів США, конкретно запропонувати на посаду – від 50 тис.
Звісно, що прайс залежить і від рівня посади: заступники регіональних органів та департаментів Центрального апарату – 50-100 тис. (залежить від області та департаменту), керівники – не менше 100 тис. американських доларів. При цьому, це не остаточна «ціна питання» — відразу обумовлюється, що в подальшому керівник повинен бути виконувати «прохання» пана Герасименка.
Щоб зрозуміти, якими ці «прохання» можуть бути, згадаймо «подвиги» видатного «чекіста» сучасності:
У 1992 році вкрав речові докази у вигляді 18,6 тон міді у рулонах;
Отримав у 1994 році хабаря від Ахмета та Хасана Дукаєвих у розмірі 25 тис. доларів США за звільнення від кримінальної відповідальності їх брата-рекетира;
Продав конфіскований як речовий доказ у кримінальній справі гафній, який з 1992 року зберігався в СБУ. Микола Михайлович доручив двом колишнім слідчим СБУ продати гафній підставній фірмі «Світязь і К» за ціною 40 гривень за 1 кг. Після численних перепродажів його ціна збільшується до 900 грн. за 1 кг. А через деякий час гафній «вирушає» до Китаю за ціною $216 за все той же кілограм;
Увійшов у 2000 році у довіру до олігарха-контрабандиста Віктора Балоги, запропонував йому свої послуги і отримав невеличке щомісячне утримання у 10 тис. американських доларів як скромний довісок до зарплатні;
На виконання завдання свого патрона Віктора Балоги викрав та сховав у власному гаражі матеріали кримінальної справи проти його брата Івана, отримавши за це 150 тис. доларів США;
У вересні 2004 року викрав і продав 7 тис. з 10 тис. тон конфіскованого в аеропорту «Гостомель» турецького ширвжитку;
Звільнився з СБУ та допомагав вирішувати «комерційні питання» Володимиру Клименкові – колишньому керівникові банку «БІГ Енергія», відомому своїми талантами кидати партнерів. Допомогти йому витіснити Сергія Мещеряка з посади голови правління старішого акціонерного банку країни – «Укрінбанку», а сам став радником голови правління;
Активізував рейдерський бізнес В.Клименка. Так, 27 серпня 2010 року «Укрінбанк» продав удвічі дешевше за його ринкову вартість офісний центр ТОВ «Біла Акація», що знаходиться у той час в заставі в банку. Заздалегідь, шляхом обману і підробок, оволодівши всіма необхідними документами. Те ж було виконано і з торгівельним центром в Тернопільської області. За такою ж схемою Герасименко намагався заволодіти крупним підприємством «Вініфуд»;
Повернувся на роботу в СБУ і під виглядом порядного пенсіонера-професіонала намагається впливати на кадрові призначення в Службі. Звісно не безкоштовно. Середня такса за «лобіювання кандидатури» коливаєтеся від 50 до 100 тисяч доларів США.
Ось, що пише про нашого героя відомий український журналіст Володимир Бойко: “Не раз товариш Герасименко ризикував опинитися за ґратами. Але чекістська винахідливість кожного разу не тільки рятувала його від в’язниці, але навіть дозволяла потроху просуватися по службі. Довідавшись про те, що Кучма наказав посадити учасників антипрезидентської демонстрації, Герасименко написав рапорт по начальству, пропонуючи свої послуги. Рапорт був схвалений і Микола Михайлович очолив слідчу групу по справі «9-го березня».
Для розуміння інтелектуального рівня генерала Герасименка процитуємо кілька речень з обвинувального висновку щодо УНСОвців: «Потерпілий Бутко одержав удар каменем по голові, чим було заподіяно ушкодження суглобу лівої ноги». Або: «Використовуючи свій авторитет лідерів УНА-УНСО, Шкіль, Ляхович, Мазур, Зайченко взяли участь у руйнуванні паркану». Ще перли: «На нього (учасника мітингу Андрусенка — авт.) працівники міліції не нападали, але коли він підходив до них, вони наносили йому удари гумовими кийками», «Косенко збуджував жестами безчинствуючий натовп», «Шкіль продовжував збуджувати у маси осіб негативне ставлення до правопорядку».
Про цей же інтелектуальний рівень свідчить і його прагнення вступити у статеві стосунки з адвокатом Тетяною Монтян. Тут подамо пряму мову:
«…психостатева гра з Колею (Герасименко, – автор) закономірно призвела до того, що він повіз мене на якусь хату… самі розумієте, для чого – обговорити хід слідства по справі “9-го березня” зайнятись шаленим коханням та неземними пестощами
Трахати Колю я, звісно, і на думці не мала – все-таки почтєнная матрона, мати (тоді) трьох синів, дружина відомого судді етсертера, а головне – терпіти не можу людей, які вважають жінок ідіотками, здатними купитись на понтові заморочки.
Але Коля не зрозумів, що у мене головна ерогенна зона – це мозок (який він внаслідок повної своєї бездарності в юриспруденції збудити нездатен апріорі), та всерйоз повірив, що я “нєпрочь” ))
Головним моїм мотивом поїхати “на хату” була звичайна жіноча цікавість – а що ж з себе уявляють хати, в яких гебня трахає “потрібних” жінок? По дорозі я проробляла варіанти, яким саме чином розчарую Колю стосовно потрахаццо, і ось…
Ми зайшли в хату, Коля ввімкнув світло, і… у мене почалася істерика – хата була АБСОЛЮТНО ПУСТОЮ! Голі стіни, і ВСЕ!!! Навіть підвіконня були вузенькими…
Відсміявшись, я поцікавилася у Колі, хто ж це його так ненавидить в конторі, аби підсунути таку свиню ключі від такої квартири Заскреготавши зубами, Коля погодився, що да, таки є такі люди ))
Сподіваюсь, його мстя була жорстокою:)))…».
А ось як характеризувала генерала Герасименка Наталія Лебідь на сторінках видання «Українська правда» у далекому 2006 році: У нього – як у булгаковського Шарікова – «главним собитієм жізні», як і раніше, залишається 9 березня. І справа №74, котра фігурує в доносі Герасименка на свого начальника Головіна.
Останній, як пам’ятаємо, не захотів саджати «організаторів та активних учасників масових заворушень» через «можливу відповідальність у майбутньому». Ба, навіть заявив, що «краще напише рапорт про звільнення, ніж буде займатися цією справою».
Герасименко «нє побрєзговал» підібрати те, через що з гидливістю переступив Головін. І не лише підібрати, а ще й очолити слідчу групу по справі 9 березня, ще й «успішно завершити досудове слідство у стислі терміни», ще й принагідно настукати на колишнього шефа вищестоящим товаришам.
У 2001 у нього виник конфлікт із начальником СІЗО СБУ Віталієм Петрунею. Старий кадебіст Петруня чи то у пенсійному своєму віці впав у сентиментальність, чи то дійсно вболівав за збереження довіреного йому біологічного матеріалу у вигляді політв’язнів, але методи Герасименка категорично не схвалював.
І раз був схопився за серце, коли почув, як Герасименко кепкує з нього, кажучи, що Петруні, мовляв, уже виписують прогули на цвинтарі, а він все туди ж – лізе зі своїми коментарями у герасименкове слідство.
Вочевидь, то була війна між старою і новою школою КДБ-СБУ. Тобто, ця ж стара школа, напевне, колись існувала, інакше про що тоді писав Віктор Суворов (він же – колишній радянський розвідник Володимир Різун, що втік за кордон)?
У напівхудожніх, напівдокументальних творіннях Різуна постають люди з «органів», здатні ворушити мізками, вести тонку гру і взагалі справляти враження неідіотів.
Що ж стосується Герасименка, то він до цієї когорти однозначно не належить.
Колись, у 2001, адвокат ув’язнених унсовців Тетяна Монтян записувала для «України молодої» коментар підсудного Олега Бурячка.
А казав Бурячок про керівника слідчої групи таке: «Герасименко запам’ятався мені тим, що постійно переливав з пустого в порожнє. Його улюблена фраза: «практіка ідьот такім путьом». До мене він взагалі приходив всього декілька разів, просив, щоб я не кипішував, коли закінчилася санкція прокурора на моє утримання під вартою. Герасименко завжди казав, що посприяє аби мене випустили на підписку, але додавав, що від нього це не залежить. Косив під рідного батька і казав, що він наш найкращий друг.
Такого удару по авторитету цієї організації (якщо він у неї взагалі колись був) доти ніхто іще не наносив.
Так, вирок їм зачитував суддя Іван Волик, але усю попередню роботу провернув Микола Герасименко. Як поживає пан суддя – наразі невідомо. А от для Миколи Герасименка ця справа знаменувала початок кар’єрного злету.
Той, хто «косив під рідного батька», а заразом й під такого собі гебістського дурника, у якого навіть золоті фікси сигналізували, що ніякий він не страшний Бармалей, а просто звичайний рогуль, і саме в силу свого рогулізму лізе тобі у душу і печінку, готується застрибнути (підстеливши під ноги Головіна та інших) на вельми високу посаду.
Уявляєте, а тепер цей генерал-мародер «косить під рідного батька» та наставника для нового керівника СБУ Івана Баканова.
Тільки Івану Геннадійовичу варто замислитись звідки «чесний і порядний» Микола Герасименко отримав наступне майно загальною вартістю понад 100 мільйонів гривень:
Однокімнатну квартиру в Києві за адресою: вул. Анрі Барбюса, буд. 51/1А;
Однокімнатну квартиру в Києві за адресою: вул.Щорса, буд. 36-Е;
Двокімнатну квартиру в Києві за адресою: вул. Метрологічна, буд. 109-А;
Трикімнатну квартиру в Києві за адресою: вул.Щорса, буд. 36-Е;
Трикімнатну квартиру в Києві за адресою: Лабораторний провулок, 6Б;
Трикімнатну квартиру за адресою: м. Київ, провулок Ярославський, 7/9;
Чотирьохкімнатну квартиру за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 2/1;
Майновий комплекс загальною площею 2585 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Авопаркова, буд. 7;
Нежитлове приміщення №20 площею 52 кв.м. в Києві за адресою: вул.Щорса, буд. 36-Е;
Нежилу будівлю – виробничий корпус площею 17053 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Авопаркова, буд. 7;
Групу приміщень 9 (літера «Д») площею 81 кв.м. за адресою: вул.Щорса, буд. 36;
Машино-місце №54 загальною площею 34 кв.м. за адресою: вул.Щорса, буд. 36;
Машино-місце №22 загальною площею 14 кв.м. за адресою: вул.Щорса, буд. 36-Е;
Машино-місце №23 загальною площею 14 кв.м. за адресою: вул.Щорса, буд. 36-Е;
Машино-місце №205 загальною площею 23 кв.м. за адресою: вул.Щорса, буд. 36-В;
Два машино-місця у паркінгу за адресою: м. Київ, провулок Ярославський, 7/9;
Три земельні ділянки в селі Проців Бориспільського р-ну Київської області по 13 соток кожна;
Автомобіль Audi A6;
Автомобіль Audi Q3;
Автомобіль VW Tiguan.
Щиро сподіваємось, що наш матеріал сприятиме відновленню справедливості – не тільки поверненню Миколи Герасименка на пенсію, але й початку розслідування його можливо неправомірних дій відповідними правоохоронними органами – НАБУ та ДБР.
Співробітники контррозвідки СБУ викрили агентів спецслужб Російської Федерації у Львові – повідомляє прес-служба СБУ.
Одним з агентів виявився військовий на пенсії. За інформацією СБУ, завербували його у 2014 році. Користуючись своїм положенням керівника громадської організації, чоловік збирав розвідувальні дані щодо політичних та громадських діячів, підрозділів ЗСУ та інших спецорганів, військових інструкторів з інших країн. Усі зібрані дані він передавав співробітникові генконсульства РФ у Львові, який використовував дипломатичне прикриття для роботи в Україні.
За несумісну зі статусом консульської особи діяльність Міністерство закордонних справ України оголосило російського спецагента персоною нон ґрата, він уже покинув країну. А завербованому українцю СБУ повідомила про підозру за частиною 1 статті 111 ККУ – “Державна зрада”. Матеріали справи передали до суду.
ГО «Народна люстрація» звернулась до Президента України Володимира Зеленського щодо термінового відсторонення злочинця Миколи Герасименка, який призначений радником Першого заступника Голови СБУ Івана Баканова
Нещодавно відбулись позачергові вибори до Верховної Ради на яких Ваша партія «Слуга народу» отримала беззаперечну перемогу. Тим самим, народ України знову твердо висловив свою підтримку і віру у Вас та Вашу команду. Впевнений, що ця перемога є ще одним кроком до процвітання нашої держави та достойного життя народу. Та все ж, звертаюсь до Вас по вкрай неприємному і кричущому питанні, на яке надіюсь Ви, як Гарант Конституції, відреагуєте швидко і справедливо.
Одним із перших Ваших Президентських рішень було призначення Івана Геннадійовича Баканова на посаду Першого заступника Голови Служби безпеки України, впевнений, що це рішення є правильним, і таким що принесе нашій країні тільки користь. Та, нажаль, злочинці минулих провладних злочинних кланів не мають на меті здаватись і використовують навіть найменшу щілину, щоб пролізти та із середини знищити нашу з Вами народну мрію – процвітаючу та вільну від корупціонерів Україну! Так, саме через таку маленьку щілину проліз і пробує вкоренитись відомий, нажаль не з хорошої сторони, корупціонер шлях якого почався ще у далекі дев’яності – Герасименко Микола Михайлович. Дана особа наразі є одним із радників Вами призначеного Івана Баканова. Хочу надіятись і народ мене в цьому підтримує, що це лише прикра випадковість, яку проаналізувавши Ви та Іван Геннадійович в найближчий час справедливо вирішите.
Інформацію про Миколу Герасименка з легкістю може знайти будь-яка людина, і в цьому нічого складного немає, тому що навіть в мережі Інтернет є безліч публікацій де чітко описується його відверто злочинна діяльність протягом кількох десятиліть. І це лише те, що стало загальновідомим, впевнений, якщо копнути глибше, то ми стикнемося із жахіттями, які важко уявити. Нижче подам невеличку довідку про цього зло-діяча, та детально не зупинятимусь на всіх його «чорних» діяннях не буду, адже впевнений, що Ви обов’язково не тільки все про нього проаналізуєте, а й зробите так, щоб за свої «заслуги» він нарешті був справедливо нагороджений.
Трудовий і водночас злочинний свій шлях Микола Герасименко почав на початку 90-тих працюючи слідчим СБУ у Сумській області. І вже у 1992 році прокрутив аферу із викраденням високоякісної міді, що проходила, як речовий доказ у справі яку він вів. Як висновок, справу закрив, а речовий доказ, тобто мідь, просто зникла. Згодом, у 1994 році він з легкістю взяв на той час величезний хабар у розмірі 25 тис. доларів, за ці брудні гроші він розвалив справу злочинця. Також, одним із цікавих фактів є його «нечиста» справа проти УНСОвців, що намагались перешкодити Леоніду Кучмі покласти квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку 9 березня 2001 року. В цей же час він активно працює разом із братами Балогами над створенням і укріпленнях колосальних контрабандних схем, а всі докази, що випливають проти них він просто банально викрадає із СБУ та переховує у своєму гаражі, де згодом при обшуках їх і знайшли. Та відкрита проти нього кримінальна справа у 2005 році – вже у 2006 була закрита, крім того в цей же рік Президент Ющенко призначив Герасименка заступником Голови СБУ. Якщо в загальному, то у 2002-2005 роки організоване злочинне угрупування Миколи Герасименка гучно лунало на цілу Україну, а відлуння було чути й за кордоном. Чого лиш варта афера по кримінальній справі №222 по факту контрабанди, що йшла через порт м. Ялти, де його банда незаконно наварила мільйони. І таких справ, нажаль, дуже багато…
До цього списку слід ще додати співпрацю із Володимиром Клименком. У 2009 році силами цих обох «діячів» вони отримали контрольний пакет акцій над «УкрІнБанком», який згодом підробляючи документи використовували для рейдерських захоплень підприємств, що мали боргові зобов’язання перед даною структурою. Явним прикладом було ТзОВ «Біла акація», що знаходилось на той час у заставі банку.
Ще однією його плідною співпрацею була дружба із тодішнім заступником СБУ у Сумській області Євгенієм Івановичем Харитоновим. Разом з ним вони кришували митний пост «Хутір-Михайлівський» розташований у м. Дружба Ямпільського району Сумської області. На цій митниці працює дружина Харитонова та Ганна Сидоренко – сестра дружини Герасименка. За свою діяльність в цьому регіоні Харитонова назвали «смотрящим» від СБУ за контрабандою, а Герасименка – «хресним батьком» всієї контрабандної діяльності Сумщини.
Також пан Герасименко порушуючи норми Закону України отримав від держави квартиру, яка була надана йому для постійного проживання. Зараз же, пролізши під крило пану Баканову він відверто лобіює інтереси своїх людей розставляючи їх на вигідні йому посади з метою нищівного обкрадання України.
Тож підводячи підсумок кожна розумна людина усвідомлює, що така особа, як Микола Герасименко не повинен знаходитись і близько до управління Служби безпеки України. Крім того, його діяльність і діяльність всіх осіб яких він покриває повинна терміново піддатись розслідуванню, яке мало б розставити всі точки над «і», тобто за скоєнні злочини проти України його має бути суворо покарано.
Сподіваюсь, Володимире Олександровичу, Ви відреагуєте на моє звернення і сприятимете чіткому і справедливому розслідуванні скоєних злочинів цією людиною. А першочергово, вважаю, що його потрібно негайно відсторонити від виконання обов’язків радника Першого заступника Голови СБУ Івана Баканова.
Народ України у Вас щиро вірить, тому чекаємо лише рішучих і справедливих дій!
Н.І.Лукашевич
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
За спиною очільника Служби безпеки України Ігоря Баканова створюють злочинне угруповання. Позицію сірого кардинала хоче створити і посісти генерал-лейтенант юстиції у запасі Микола Герасименко, якого у червні 2019 року призначили радником голови СБУ. Задля роботи на контрабандних потоках під своє «крило» він збирає «перевірених» корумпованих службових oci6 СБУ, ДФС та ДПСУ.
Злочинною діяльністю Герасименко займався протягом усього свого стажу. Микола Михайлович після закінчення Харківського юридичного інституту (нині – Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого) та навчання на Вищих курсах КДБ у Києві став слідчим в УКДБ УРСР в Сумській області. Кар’єру він зробив на розслідуванні «справи 9 березня», коли членів УНА-УНСО посадили до в’язниці за спроби перешкодити тодішньому президентові Леоніду Кучмі покласти квіти до пам’ятника Т. Шевченку у 2001 році. Тоді Герасименко очолював слідчу групу СБУ, яка займалася цією справою. Погрожуючи помічнику народного депутата Олександра Мороза Юрію Луценку, він видавив із останнього свідчення проти націоналістів, а також змусив написати розписку про роботу із СБУ.
Неодноразово звільнювався із СБУ, коли проти нього відкривали кримінальні справи. Герасименко багато, в чому засвітився: фабрикація кримінальних справ; незаконна реалізація майна, конфіскованого СБУ; крадіжки службових документів; виведення грошей НБУ в підконтрольний Герасименкові «Укрінбанк»; захоплення майна клієнтів «Укрінбанку» після фабрикації проти них кримінальних справ; тісні зв’язки з криміналітетом. І це далеко не весь перелік його «досягнень».
Із 2000-го року Герасименко прикривав діяльність майбутнього глави Секретаріату президента Віктора Балоги i народних депутатів Ігоря Кріля та Василя Петьовки. Зокрема, Герасименко (тоді начальник 1-го відділу Слідчого управління СБУ) прикривав, коли Балога з товаришами переганяв через кордон контрабандні машини.
У липні 2005 року Герасименка відсторонили з посади першого заступника начальника Слідчого управління СБУ. За допомогою наближеного до президента редактора газети «Україна молода» Михайла Дорошенка, у квітні 2007 року Герасименка підвищили до начальника Слідчого управління СБУ, у червні 2007 року – до заступника голови СБУ. У березні 2014 року він став радником голови Служби безпеки Валентина Наливайченка.
Порушував Герасименко закон ще під час служби в Управлінні СБУ на Сумщині 1992-2000. Вже тоді він зловживав владою та брав хабарі. У серпні 1992 він украв понад 18 тонн високоякісної міді. Порушив кримінальну справу про контрабанду, долучив мідь до справи як речовий доказ, а потім закрив справу і забрав докази.
У 1993-1994 він займався аферами і залучав підприємство ВКП «МГ-91». Є відповідна заява представників компанії Мазур Т. М. та її чоловіка Мазур Є. Н. від 15.07.2002 року до мicькoro суду 3apiчногo району Сум та 20.08.2002 року до Сумського апеляційного суду (справа 2-3007/2002 зберігається в аpxiвi). Через це підприємство він отримав трикімнатну квартиру вартістю майже 90 тисяч грн, перевозив мідь, отримав земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0.12 га в Сумах на проспекті Козацькому, 83. Оформив на дружину – Герасименко О. Г. Він також провів аферу щодо передання коштів Глухівському підприємству нафтопродуктів (п\д № 270 від 08.02.94 року) за дизельне паливо для перевезення горілки і вкрав гроші у Мазура.
Крім того, Герасименко брав хабарі від криміналітету. У 1994 році за 25 тисяч доларів від Ахмета i Хасана Дукаєвих звільнив від кримінального переслідування їхнього брата. Від Самвела взяв 30 тисяч доларів США за пом’якшення вироку в 1996 р. У 1997-му від обвинуваченого Джафарова Арзу за перекваліфікацію діянь у кримінальній справі отримав 10 тисяч доларі, а посередником став давній друг Герасименка – кримінальний лідер «Вася Пончик». Того ж року за допомогу Мосьпан Г. І., яка проходила за матеріалами кримінальної справи, взяв 13 тисяч доларів від Хасана Дукаєва.
За матеріалами розслідування у період, коли Герасименко був на посаді начальника слідчого відділу УСБУ в Сумській області, недоотримання коштів до бюджету склало більше 62 тисяч гривень. Герасименко добре відпрацював схему протиправної реалізації речових доказів. Для виконання злочинів залучив ряд людей: Вергелес В. А., Павленко О. В., Мельник С. М., Рибак С. М. та підконтрольні підприємства ТОВ «Росичі» і ТОВ «Свитязь і К».
У березні 2003 Герасименка призначили на посаду першого заступника начальника Слідчого управління СБУ. З березня 2003 до моменту усунення з посади 2005 року Герасименко, спільно із зазначеними «колегами» організували злочинну групу з розподіленням ролей. Реалізовували речові докази під час досудового слідства. У липні 2004 у кримінальній справі №188, за фактом контрабанди товарів народного споживання, було ухвалено рішення про передачу речових доказів для реалізації ТОВ «Свитязь і К». За фактом протиправної реалізації речових доказів ГПУ порушила кримінальну справу № 49-1963, а кримінальну справу № 188 закрила за п. 2 ст. 6 КПК України.
У серпні 2004 р. – чергова афера. Ухвалено рішення про передачу речових доказів у розслідуванні кримінальної справи 222 за фактом контрабанди тoварів (тканини, запчастини до велосипедів тощо) у великих розмірах, ввезеної в Україну (у Ялту, АРК) на суму більше мільйона гривень. Було досудове слідство у кримінальній справі №49-1802, порушеної стосовно колишнього спiвробiтника СБУ Крижановського В. В., за ознаками скоєння останнім злочину, передбаченого ст. ст. 364 ч. 3, 189 ч. 4, 343 ч. 1, 345 ч. 1, 383 КК України.
У рамках КС №225 у вересні 2004 року затримано та арештовано товари народного споживання, які надійшли на адресу ТОВ «Інтерторгсервіс», вартістю 500 000 грн. Але після повторної експертизи ціна становила менше 90 тисяч гривень. Справу Герасименко закрив, речові докази продав власнику. Так він збував їх, наживався і завдавав шкоди державі.
У квітні 2005 р. Генеральна прокуратура на підставі мaтepiaлів внутрішнього розслідування СБУ порушила кримінальну справу №49-1536 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ «Свитязь i К» під час реалізації у листопаді 2004 р. конфіскованого майна. 2005-го порушила кримінальну справу щодо гендиректора ТОВ Рибака, а також стосовно колишнього помічника начальника ГУ «К» СБУ полковника Крижановського. Усі вони діяли за попередньою змовою, і держава недоотримала більш як 700 тис. грн.
Також у жовтні 2004 року Герасименко затягував порушення кримінальної справи стосовно посадових oci6 ЗАТ «Укрсплав», які займалися контрабандою в особливо великих розмірах. Під час досудового слідства у кримінальній справі №49-1791 встановлено, що адвокат Крижановського Шутий С. М. продав свій гараж Герасименку. Під час огляду гаражу слідчі вилучили службові документи з обмеженим доступом, де була зокрема інформація щодо злочинної групи у складі ряду працівників Чопської митниці, порушень під час виборів міського голови Мукачева Закарпатської області, масових заворушень у Києві 9 березня 2001 року, фігурантами якої були лідери демократичного руху України, а серед них – А. Шкіль. Також знайшли компромат на Балогу i його поплічників. Однак, оскільки сам Балога на той момент очолював Секретаріат президента Ющенка, справу оперативно зам’яли, а самого Герасименка призначили заступником голови СБУ i нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
У результаті поданої у 2018 році до НАБУ заяви колишнього голови правління АТ «Укрінбанк» С. Мещеряка, стало відомо, що в АТ діяла організована група oci6 у такому складі: О. Клименко, М. Герасименко та В. Стельмах. Кримінальні справи проти Герасименка ГПУ порушувала 2005-го, 2007-го років. Але він виходив сухим із води. Зловмисник із поплічниками 2008-2009 рр. взялися за українську фінансову установу АТ «Укрінбанк» та її менеджмент, щоб захопити банк і зокрема відмивати через нього гроші, викрадені у вкладників. Вони досягнули своєї мети: заподіяли значної шкоди фінансовій та банківській системі України, чисельним фізичним та юридичним особам, акціонерам банку, державному бюджету. Після виплати у 2016 році вкладникам АТ «Укрінбанк» в порядку ліквідаційної процедури близько 1,8 млрд грн за рахунок платників податків, активи банку знову захопило це угруповання. Таким чином, стало неможливим повернення коштів до державного бюджету.
Особливу увагу радник голови служби (на громадських засадах) Герасименко у своїх кримінальних прагненнях приділяв рідній Сумщині. Наразі за його сприянням вирішується питання щодо призначення на посаду начальника УСБУ в Сумській області Євгена Івановича Харитонова, 1960 року народження. Полковник юстиції Харитонов проходив службу в зазначеному регіональному підрозділі 1994-2016 рр. Остання посада – заступник начальника УСБУ в Сумській області. На підвищення Харитонова постійно впливає саме Герасименко, з яким вони родом з одного місця – с. Дружба, Ямпільського району, Сумської області. У 1993 році Герасименко перевів Харитонова з органів внутрішніх справ. На той час Герасименку потрібен був надійний підлеглий для «допомоги» в контрабандній діяльності (саме Герасименко залишається «хрещеним батьком» контрабандної діяльності Сумщини). Після переводу Герасименка до Центрального апарату СБУ, Харитонов був так званим «смотрящим» від СБУ і займався винятково власним збагаченням, просуванням своїх бізнес-інтересів і свого «патрона», сприяв уникненню покарання затриманих контрабандистів, «кришував» крадіжки нафтопродуктів, контрабанду цигарок у країни ЄС та незаконні оборудки у лісовій галузі. Підтримує близькі стосунки з екс-народними депутатами Молотком І. Ф. і Деркачом А. Л. від «Волі народу». За сприяння Деркача Харитонов став головою Дружбівської об’єднаної громади, на прикордонній території, де він міг і далі сприяти контрабандному переміщенню товарів до РФ.
Коли начальником УСБУ в Сумській області став генерал-майор Косинський В. В., то у нього, за сприяння Герасименка відбулося знайомство з Харитоновим у ресторані «Альбіон», який належить останньому та чинному співробітнику УСБУ в Сумській області підполковнику Клепальському М. С. Герасименко лобіює на посади у Сумську СБУ і Клепальського підполковника юстиції Халімона М. В., стосовно якого є два кримінальні провадження: за фактом умисного заподіяння в алкогольному стані тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу (під час виконання цим працівником службових обов’язків) та за фактом проведення незаконного обшуку в особи. При цьому, за підтримки Харитонова та Герасименка підозру Халімону не оголосили, провадження готується до закриття, а Клепальський уникнув кримінальної відповідальності за втрату його підлеглим автоматичної зброї. Харитонов, Клепальський, Халімон мають спільний бізнес-проект – будівництво танхаусів на Сумщині.
Герасименко і компанія у свій час влаштували родичів на роботу на митниці. За цими робітниками також тягнуться кримінальні справи. 28.06.2017 року двох службових осіб Сумської митниці «на гарячому» упіймали під час отримання «хабара» від особи, яка перевозила через кордон до РФ партію продуктів харчування. Однією із затриманих була старший державний інспектор відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Сумської митниці ДФС Ганна Григорівна Сидоренко, сестра дружини Герасименка. А от дружина Харитонова працювала старшою зміни митного поста «Хутір-Михайлівський» Сумської митниці. Навесні 2019 року її відсторонили від виконання обов’язків старшої зміни, бо на неї постійно скаржилися через вимагання хабарів від пасажирів.
На керівних посадах Центрального апарату СБУ Герасименко не забував про квартирне питаннями для власної сім’ї (звісно з грубим порушенням законодавства). Згідно з рішенням ЖПК ЦУ СБУ від 09.11.2001р., Герасименку на склад родини із 4 осіб надали службову трикімнатну квартиру, площею 42,2 кв.м. по вул. Мате Залки у Києві. Але сім’я Герасименка вже була зареєстрована у власній 4-кімнатній квартирі у Сумах. Шляхом афер, житло для постійного проживання було надано йому та членам сім’ї, які не перебували на квартирному обліку в СБУ з перевищенням норми житлової площі (на 5,95 м2) та на додаткового члена сім’ї (зятя), документи щодо забезпеченості чи не забезпеченості житлом останнього у матеріалах квартирної справи відсутні.
Протягом усієї кар’єри в органах КДБ-СБУ Микола Герасименко порушував закон і був організатором багатьох кримінальних злочинів. Тут виникає запитання, що ж він може порадити на свої «новій-старій» посаді голові СБУ.
Служба безопасности Украины покрывала грязную информационную кампанию на досрочных парламентских выборах. В частности, речь идет об округе №160. Проводил ее «ирпенский кандидат» Ярослав Бондаренко против Артема Семенихина в интересах третьего лица. Во время журналистского расследования пресса вышла на заказчиков и выяснила, откуда «ноги растут».
Оказалось, подобные «игры» являются продолжением «необъявленной шестидневной войны», которую вел бывший начальник УСБУ в Сумской области Владислав Косинский с Андреем Деркачем. Первый в этой войне нашел ситуативного союзника (с которым у него совпали интересы) – Игоря Молотка.
«Так появился «подставной Ярослав», записной борец с «русским миром», согласно методички из отдела «Т», – отмечают журналисты.
Кроме того, стало известно, что в Сумском Управлении нападки корректирует ставленник Косинского – начальник отдела «Т» Сергей Лопаткин, который содействовал бандитскому перевороту в Конотопе в августе прошлого года. Напомним, тогда он занимал должность начальника Конотопского отдела СБУ и закрывал глаза на явные нарушения закона, подпадающие под ст.109 УК.
«После истечения срока апелляционного обжалования судебного решения от 05.07.2019 г. и визита Артема Семенихина к главе службы И. Баканову всей этой шайке-лейке придется отвечать за содеянное, а уж Андрей Деркач не упустит возможность поквитаться, использовав данные обстоятельства в свою пользу», – говорят журналисты.
«Это называется косвенное извлечение выгоды, потому что никаких контактов у Семенихина и Деркача нет, но их так хочется найти оппонентам, что пускаются они во все тяжкие. И используют штампы «рука Кремля» и «русский мир», – отмечает пресса.
В этом же отделе «Т» УСБУ Сумской области работает еще один псевдоборец с так называемым «русским миром». Это полковник Евгений Владимирович Бубенщиков по кличке «Бубен». 27 августа 2014-го года, когда он возглавлял Шосткинский отдел СБУ, неизвестные обстреляли военкомат и взорвали несколько автомобилей. Налетчиков Бубенщиков не нашел, но получил звание и перевелся в областной центр, хотя в Шостке занимался только тем, что подчищал «косяки» за Молотком и его людьми.
Тогда в народе шутили: «Помогли приподняться обстрел и рука Кремля».
Отметим, что Бубенщиков является кумом руководителя сумской организации «Правого сектора» Сергея Супруна. 19 июня он получил из рук Александра Куксы гранатомет, с которым его задержали другие сотрудники СБУ. По словам активистов, это не мешало полковнику отписаться от служебного расследования и продолжать ходить на работу. Теперь неизвестно, по какому зданию может выстрелить сворованный в воинской части гранатомет. И этот вопрос активисты будут задавать новому начальнику УСБУ в Сумской области.
Очередной «прославившийся» сотрудник УСБУ на Сумщине – начальник 2-го отделения следственного отдела Николай Халимон. Он ударил патрульного, когда тот задержал его за рулем в нетрезвом состоянии, а также он фигурирует в уголовном деле о проведении незаконного обыска. Оба уголовных производства находятся под процессуальным руководством военной прокуратуры Сумского гарнизона, где с объявлением подозрений почему-то затягивают.
Возвращаясь к вышеупомянутому Косинскому, отметим, что деятельность экс-начальника Сумского областного управления СБУ не ограничивается политикой и «отмазыванием своих». Во время Майдана он занимался организацией слежки и прослушки оппозиционных лидеров, а также курировал подброс оружия и боеприпасов активистам Майдана. Генерал-майор был близко связан с начальником департамента «Т» Сергеем Ганжи, объявленным в международный розыск по ст. 111 Уголовного кодекса Украины («государственная измена»).
Как пишет издание «Антикор», Косинский взял заказ от «хозяина» сети «АТБ» Геннадия Буткевича для наезда на его зятя, депутата от Радикальной партии Сергея Рыбалко. Лично участвовал в обысках, пытался подбросить депутату «белый порошок». Уже в Сумах его засекли на пользовании вертолетом Буткевича Bell-407 UR-PTW для личных целей. Депутат Виталий Куприй даже пытался заставить НАБУ заняться Косинским вплотную.
Журналисты отмечают, что СБУ в Сумской области превратилась в преступную группировку, состоящую из того же Владислава Косинского, нардепа-регионала Игоря Молотка – бизнес-партнера Александра Януковича, Юрия Чмыря – бывшего замглавы АП Януковича, находящегося под следствием за репрессии и разгон Майдана, а также зампрокурора области Сергея Маслюка, пойманного Генеральной инспекцией ГПУ на подделке документов и мошенничестве.
В процессе журналистского расследования стало известно, что в последнее время эти люди заинтересовались застройкой в областном центре. Есть предположение, что громкое убийство в Сумах экс-депутата горсовета и бывшего директора департамента градостроительства Анатолия Жука было выгодно Косинскому. И земельный вопрос стал поводом для расстрела. Позже законные наследники – жена и дочь – загадочно исчезли. Вскоре после того, как вдову назвали главной подозреваемой в преступлении, ее лишили прав на наследство.
«Убийство – лишь видимая часть айсберга криминального беспредела в Сумах, где бывшие регионалы вместе с местным СБУ и коррумпированным прокурором стремятся к реваншу и полному контролю над городом. Тут целое осиное гнездо вскрыли», – говорится в материале.
«Владислав Косинский превратил регион в контрабандный шлюз с Россией», – утверждают люди, которые знают, чем он на самом деле занимается. А занимаются они также контрабандой сигарет через Сумскую границу, дерибанят бюджет на казенных подрядах, курируют незаконную добычу нефти на стыке Сумской, Черниговской и Полтавской областей.
Ключевое звено преступной группы на сегодняшний день – генерал-майор СБУ Владислав Косинский – экс-начальник областного управления СБУ. В феврале 2017 года его сняли с должности начальника Управления внутренней безопасности СБУ и отправили в Сумы, где он когда-то уже служил. Учитывая, что в 2015-2016 гг. Косинский занимал престижную должность начальника сыска, руководителя департамента «Т» (защиты национальной государственности), возвращение в область было похоже на почетную ссылку.
Однако, две наиболее вероятные версии переброски Косинского в Сумы связаны с убийствами. Первая – это причастность к нелегальным схемам добычи янтаря, которая вылилась в серию кровавых разборок с участием силовиков и их карманных «титушек». Кстати, с назначением Косинского в Сумы, у местного УСБУ появилась практика использования заезжих «боевиков», для обработки людей. Вторая причина – слежка за убитым в 2016 году журналистом Павлом Шереметом. Народный депутат, журналист Сергей Лещенко прямо обвинил в этом, а так же в прослушке активистов и политиков, разоблачающих коррупцию, так называемых «тэшек» – департамент «Т», который на тот момент возглавлял Косинский.
На старом месте Владислав Владимирович быстро обосновался и договорился с БЮТовской мэрией Сум о мирном сосуществовании, ценой которого стало его участие в освоении городского бюджета через фирму «ЮМО». За прошлый год она получила от города заказов на десятки миллионов гривен. Смотрящим за процессом приставлен Максим Клепальский – ОДР в Сумском городском совете. Сейчас идет продажа одного из таунхаусов, где живет Клепальский.
Еще со времен первого пребывания Косинского в Сумах он сошелся с бригадиром шосткинской ОПГ в 90-х, а позднее депутатом от Партии регионов Игорем Молотком. Его предприятия контролируют крупнейшую ТЭЦ области – Шосткинскую. Молоток также сидит на контрабанде в области, дерибанит госбюджет на строительных и дорожных подрядах. Например, умудрился потратить около 500 млн грн на ремонт 30 км дороги. Чтобы обеспечить себе депутатский мандат на выборах 2012 года, отдал 50% компании «Харьковэнергоремонт-Т» Александру Януковичу. Янукович-младший до сих пор в доле и получает от фирмы Молотка свои дивиденды через две кипрские оффшорки – ELECOM LIMITED и NORT ENGINEERING LIMITED, зарегистрированные в Ларнаке.
Третий участник преступной группы – бывший губернатор области, а потом и замглавы АП Януковича Юрий Чмырь. Он выходец из Донецка, перебрался в Сумы со середины 2000-х годов. Занимался фиктивным банкротством и «распилом» на металлолом завода по производству кинопленки «Свема» (Шостка). Там и познакомился с Игорем Молотком и сотрудником прокуратуры Сергеем Маслюком. Они не только разворовали и уничтожили известное на весь мир предприятие, но и в процессе дерибана стали кумовьями.
В разгар Майдана, в декабре 2013 года, Янукович вызвал Чмыря в Киев и назначил заместителем главы АП: там он координировал «титушек» и давление на СМИ. Непосредственная причастность Чмыря к расстрелам пока не доказана. Но депутат и журналист Мустафа Найем сообщал, что 18-19 февраля, накануне февральских расстрелов, Чмырь долгое время находился в кабинете Януковича. После Евромайдана он приобрел 14 квартир и несколько паркомест в Киеве на Печерске. Они до сих пор под арестом. А с оставшихся гонораров Януковича откупился от возбужденного уголовного дела за вымогательство взяток во время работы председателем Сумской ОГА.
Четвертый участник преступного квартета, кум Чмыря и Молотка – заместитель прокурора Сумской области Сергей Маслюк. Он известен тем, что незаконно организовал работу подпольного игорного бизнеса в Сумах (более 40 залов), Ахтырке (4 зала), Шостке, Лебедине и Белополье. В качестве взяток от «игорных домов» ежемесячно получал около 120 тыс. долларов. В настоящий момент Маслюк находится в декретном отпуске, после выхода из которого его должны уволить из органов прокуратуры за мошенничество и подделку документов. Приговор суда вступил в силу 4 июня.
Уточним по поводу крышевания контрабандных схем по перемещению товаров через государственную границу Украины вне пунктов пропуска. Сбор финансов происходит за каждый куб и тонну товара в конце месяца. Например, начальник ОРО таможни в Краснополье подполковник Краснов собирает финансовую «благодарность» от контрабандистов. Так, на каждом участке орудуют конкретные люди: по кличке «Школа», «Куркез», «Коробок» (гражданин РФ, который находится в Украине с нарушением норм законодательства, переправляет товар от начальника ОРУ Восточного РУ ГПСУ полковника Виталия Ряболуса), «Лысый», «Зага», «Хитрый», «Маринич». Стало известно, что теперь Краснова «крышует» его кум – начальник ВБ Сумского пограничного отряда Петр Васюрина (в прошлом фигурант уголовного дела по ст. 364 та ст. 201 УК Украины).
Доверенные оперативники принимают от них деньги и передают начальникам своих подразделений. Они, в свою очередь, – начальнику МОРО полковнику Авраменко. Работа по незаконному обогащению сотрудников СБУ происходит в связке с сотрудниками пограничной службы. Часть финансового потока выделяется и другим правоохранительным органам.
Еще одним направлением незаконного обогащения сотрудников службы в Сумской области является «деятельность» в сфере нефтегазового комплекса. Нефть и газовый конденсат воруется из трубопроводов в районе сел Великие Бубны и Гришино. Затем продукт завозят на нефтеперерабатывающий завод в городе Ромны. Завод расположен в районе Роменского молокозавода, разрешительных документов и лицензий не имеет. По сведениям, именно высокопоставленные сотрудники УСБУ Сумской области контролируют данное нелегальное предприятие.
По словам активистов и журналистов, в области прекрасно известно о том, что вся нелегальная экономическая деятельность находится под прикрытием СБУ.
Старым продажным кадрам (Авраменко, Еременко, Бубряк, Кузнецов, Краснов) в принципе не интересна оперативная работа и раскрытие преступлений. Остается надеяться, что с назначением нового главы Службы ситуация кардинально изменится в лучшую сторону.
В четверг, 25 июля, Служба безопасности Украины совместно с Военной прокуратурой задержала российский танкер NEYMA.
Именно данное морское судно блокировало украинские военные корабли в Керченском проливе, передает в Facebook пресс-служба СБУ (чтобы посмотреть видео, доскролльте до конца новости).
“Во время досудебного следствия было установлено, что по прямому приказу высшего руководства ФСБ РФ представители Пограничной службы ФСБ совершили акт вооруженной агрессии против украинских военных кораблей “Никополь”, “Бердянск” и буксира “Яны Капу” в Керченском проливе”, – говорится в сообщении.
В СБУ напомнили, что вопреки нормам международного морского права, военнослужащие пограничных войск ФСБ РФ незаконно, с применением оружия заблокировали движение украинских военных кораблей во время прохода Керчь-Еникальского канала в Керченском проливе с помощью танкера NEYMA (ИМО 8895528, MMSI 273347000, флаг РФ).
Маршрут следования танкера
Спецслужбы сообщили, что 24 июля в порт Измаила под флагом РФ зашел танкер NIKA SPIRIT, который по номеру ИМО 8895528, по данным международной информационной системы EQUASIS, идентифицированный как уже известный танкер NEYMA, который был использован для перекрытия Керченского пролива.
Однако следствие установило, что танкер NEYMA, с целью сокрытия причастности к незаконным действиям и акта агрессии, которые происходили 25 ноября 2018 года, был переназван российскими владельцами на NIKA SPIRIT.
“Сейчас группой следователей СБУ, военных прокуроров и пограничников на задержанном танкере закончены санкционированные украинским судом следственные действия – обыск с целью установления фактических обстоятельств дела, изъятие документов судна, записей радиопереговоров во время конфликта, бортовых журналов. Допрошены члены команды, изъяты документы, необходимые для установления истины в производстве. Указанное судно признано вещественным доказательством, готовится ходатайство в суд о его аресте”, – подчеркнули в СБУ.
Задержание российских моряков
Координатор в РФ Международной федерации транспортных рабочих (ITF) Сергей Фишов подтвердил, что российское судно шло из порта Кавказ через Румынию в Измаил, и на его борту 2 тысячи тонн груза.
“Танкер шел с двумя тысячами тонн груза на борту. Из порта Кавказ через Румынию по Дунаю в Измаил. Судну 30 лет”, – сообщил он, добавив, что федерация не получала обращений с судна, коллективным договором оно не покрыто.
Позже компания-судовладелец “Альтомар шиппинг” заявила, что экипаж судна, задержанного в порту Измаила, находится в безопасности и отправляется домой.
При этом данные о членах экипажа задержанного судна разнятся. ТАСС сообщает, что на борту танкера около 10 человек.
“Это судно класса река-море, значит, на борту экипаж 10-12 человек. Порт приписки – Таганрог, значит можно предположить, что из южных регионов“, – сообщили в Российском профессиональном союзе моряков.
“Интерфакс” же пишет, что на борту судна экипаж из порядка 15 россиян.
Издание “Страна” сообщает, что российских моряков якобы уже отпустили на свободу. При этом с моряков взяли обязательство являться на допросы по вызову следователя.
Вскоре стало известно, что членов экипажа российского танкера все же отпустили на свободу. В СБУ это объяснили тем, что они не нарушали морское право и законодательство Украины.
В России тут же отреагировали угрозами на задержание танкера. Депутат Госдумы РФ Константин Затулин уже назвал задержание российского танкера “пиратством”.
“Это не приблизит решение вопроса о возвращении из РФ украинских моряков, задержанных в Керченском проливе”, – сказал политик, добавив, что ситуация только создаст дополнительное напряжение между Москвой и Киевом.
В МИД России заявили, что “Украина должна подумать о последствиях для ситуации в Азовском море, к которым может привести задержание российского танкера”.
Также российские дипломаты ожидают от нашей страны “прояснения конкретных претензий к танкеру и экипажу”. Пока никаких действий министерство принимать не будет. При этом в МИД РФ тоже отметили, что задержание российского танкера не поможет в деле по обмену пленными.
В блоге OBOZREVATEL военный эксперт Олег Жданов задался вопросом: “На каком основании он попал в украинский порт, под флагом РФ?” Он также заявил: “Русский авось, бахвальство и бесшабашность опять сработали против них. Они (в России. – Ред.) думали: если они переименовали судно, то оно может дальше выполнять рейсы. Они рассчитывали на то, что под новым названием это судно не будет опознано. В этом смысле надо отдать должное СБУ, которая оперативно сработала и задержала это судно”.
Немотивована підозра та арешт фермера з Одещини Олександра Пєткова, який виграв суд у рейдерів та вивіз своє зерно з Ізмаїльського елеватора, доводить, що в Україні поліція, прокуратура та СБУ працюють як рекетири виключно задля власного збагачення.
Схема, в яку важко повірити
Журналісти Антикорупційної ініціативи розслідували дуже багато резонансних справ та проявів свавілля правоохоронної системи. Але кожного разу з`являється нова справа, яка легко перекриває по своєму нахабству і безкарності всі інші. Ця історія, що розгорнулася на Одещині і згодом перекинулася у кабінети Києва, за рівнем цинічності, зухвалості та демонстрації свавілля дасть фору багатьом резонансним справам, що лунали в інформаційному просторі України останні роки. Більше того, в процесі розслідування виявилося, що у даній справі задіяна корупційна схема, яка безпосередньо керується очільниками найвищих кабінетів в ГПУ — Д. Сторожук, СБУ — зам нач. слідчого відділу А. Кравченко та МВС — керівник ДЗЄ НПУ І. Купранець під прикриттям А. Авакова, та ін.. Втім, давайте подивимось на все більш детально.
Спочатку коротко суть проблеми
Група фермерів з Одещини у 2018 році засіяла поля, виростила зерно, здала до елеваторів на зберігання. Всього у договорах фігурувало три елеватори — Ізмаїльський, Агіяльський та Білгород-Дністровський, що входили до компанії ТОВ «Агроінвестгруп». Коли прийшла пора забирати своє зерно, вони дізнаються, що начебто воно арештовано за борги фірми. А трохи згодом, це зерно за поданням агентства розшуку та менеджменту активів АРМА було дивним чином продано невідомій фірмі-прокладці «Мегелан плюс» на аукціоні СЕТАМ за смішну суму, що в 7-10 разів менша за ринкову.
Це приблизно те саме, якби збанкрутів ваш банк, а ви дізнаєтесь, що за борги його керівництва, яке «змилося» закордон, невідомим ділкам за безцінь продали все, що знаходилося у вашій особистій банківській скриньці.
Що роблять фермери? Діють виключно по закону. Подають до суду, виграють його, та намагаються забрати своє зерно. Зрештою, не зважаючи на опір тітушок і перешкоджання поліції, фермерам вдається вивезти своє зерно на склади.
Програма «Резонанс» про події на ізмаільському елеваторі:
Весь процес був знятий на відео, детально задокументовано та завірено поліцією, машини зважені, зерно на складах опечатано. Проте на керівників фермерських господарств зі сторони поліції, СБУ та ГПУ розпочався тиск — їх звинуватили у кримінальному правопорушенні! В результаті, Олександру Пєткову у Печерському суді м. Києва винесли підозру та вимагали арешту. І лише завдяки допомозі партнерів, він зараз вийшов під неправомірно велику заставу 7 млн. 700 тисяч гривень.
АРМА та СЕТАМ – зерно рейдерам віддам!
«Агроінвест здавався нам стабільним підприємством, мав 19 елеваторів, 35 тис га землі в Одеській області. Ми й гадки не мали, що можуть бути якісь проблеми, і завезли у січні 2019 року на три елеватори 1 700 тон пшениці», — з цього почав свою розповідь в ефірі програми «Резонанс» постраждалий аграрій Олександр Пєтков.
Він розповів, як в кінці січня 2019 року до них дійшли чутки про те, що начебто «Агроінвест» не виконує свої договірні зобов’язання, що компанія може збанкрутіти. Згодом вони дізналися, що керівництво елеваторів зникло, а їхнє зерно арештовано.
«Тоді я поїхав на ці елеватори і побачив, що керівництво зникло, що там є лише охорона. Я попросив видати нам наше зерно, але нам відмовили, сказавши, що по справі банкрутства слідчим управлінням СБУ відкрите провадження. Ми подали позов в господарчий суд Одеської області. І на підставі наданих нами документів, зокрема форми 36, де написано хто завіз, що завіз, скільки завіз, виніс справедливу ухвалу зобов’язати ці три елеватори видати нам наше зерно. Але після цього, до нас приїхала незнайома людина, яка показала в телефоні ксерокопію ухвали суду, що начебто забороняє нам вивіз зерна. Адвокат по номеру зайшов у реєстр, але такої ухвали в реєстрі не було! Це абсурд», — вважає потерпілий.
Далі справа продовжилася, і після проведення низки слідчих дій, фермерів було визнано потерпілою стороною, про що йдеться в постанові прокурора відділу прокуратури Одеської області К. Бойченка від 05.02.2019р. про залучення представника потерпілого у кримінальному провадженні №42019160000000042 “Під час здійснення досудового розслідування Пєткова Олександра Федоровича, керівника ФГ “Дінекс – Агро”, ФГ “Арна”, та ПП “Дінекс – Трейд” та Стойловського Андрія Георгійовича, керівника ПП “Влахос” визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадженні. Заподіяння Пєткову О.Ф. та Стойловському А.Г. кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди підтверджується матеріалами кримінального провадження”.
Тим часом Пєтков, Стойловський та інші фермери дізнаються, що на 30 травня 2019 року їх «арештоване» зерно за поданням Агенції з розшуку та менеджменту активів (АРМА) виставлено на аукціон СЕТАМ!
«Ми хотіли заблокувати цей незаконний аукціон, але Господарський суд міста Києва відмовив нам в позові на підставі того, що не можна оскаржити те, чого немає! Що начебто немає документів, на підставі яких влаштовані торги нашого зерна! Це ще один абсурд і прояв беззаконня», — обурюється фермер.
Як виявилося, ці незаконні аукціони проводились на підставі ухвал «самого чесного» Печерського районного суду м. Києва від 08.02.2019р. про арешт майна у кримінальному провадженні №12019000000000087. Тих самих ухвал, яких не було у відкритому доступі. І тому сторона фермерів була незаконно позбавлена права завадити цьому у правовому полі. В результаті чого 30 червня на аукціоні Сетам відбулися торги фермерським зерном. Лот було продано за початковою ціною, що в кілька разів менша за ринкову, невідомій фірмі ТОВ «Мегелан плюс».
«Це – типове підприємство-прокладка, з юним директором, без обороту, яке на момент здійснення торгів мало податковий борг у 170 гривень та уставним фондом 1 000 гривень. І ось така фірма виграє аукціон за мільйони гривень! Те, що АРМА і СЕТАМ не бачать що це – афера, виходить, це нормальна практика в сучасній Україні?!» — в розпачі каже аграрій.
В розмові з ведучим «Резонансу» Олександр Пєтков розповів, що зі своєї сторони постраждалі фермери писали в усі інстанції — ГПУ, НАБУ, СБУ, АПУ, ДБР, показував всі відповіді. Звідусіль прийшли відписки, що, мовляв, будемо розбиратись і повідомимо вас про результат. Але нічого не зрушилось. Насправді, було б наївно чекати, що ті, хто сам організовує подібні схеми, буде приймати заходи проти себе та своїх подільників.
О. Пєтков розказав, як він і ще близько 60-ти фермерів, зерно яких було незаконно арештовано, а згодом продано фірмі-прокладці за смішною ціною, прийшли на Банкову та домоглися зустрічі із представником президента. Той слухав 2 години і не вірив, що таке, взагалі, можливо. Далі з АПУ прийшов папір, де «пообіцяли розібратись». Та ніхто і досі нічого не зробив. Щоправда, 21.06 – прийшла відповідь від НАБУ, що по цій справі відкрито провадження (ще одне!), і що про хід розслідування повідомлять.
Вивіз своє – значить вкрав?
«Коли ми зрозуміли, що нам ніхто не збирається допомагати, а наше зерно продали в незаконний спосіб і ми можемо втратити все, ми вирішили забрати його з елеваторів на наші склади власноруч», — продовжує свою історію Олександр Пєтков.
На початку червня фермери приїхали на Ізмаїльський елеватор – чекали керівництво два дні, щоб дотриматись норм закону. На руках у фермерів були рішення суду на їх користь та виконавчі листи, які дозволяли забрати власне майно (зерно).
Коли приїхали фермерські фури, на елеваторі зібралися тітушки та поліція. В будь-який спосіб хотіли завадити фермерам вивезти власне зерно. Були й погрози, штовханина, димові шашки і навіть побиття фермерів безпосередньо працівниками поліції, про що красномовно розповіли місцеві журналісти у своєму репортажі.
Але після тривалого супротиву та важких перемовин, все ж таки вдалося умовити найманців та поліцію припинити чинити беззаконня та не перешкоджати процесу вивезення землеробами власного зерна.
Звичайно, вивозили все виключно під наглядом тієї самої поліції, всі машини зважували та оформляли по ТТН (товаро-транспортні накладні). Весь маршрут та процес були записані на відео, та документально завірені в описах на папері. Зерно було складовано та опечатано під наглядом поліції.
Під час вивезення був присутній директор ТОВ «Еко груп» Юрій Кадук, який зараз керує Ізмаїльським елеватором, він вивчив всі документи та погодився, що фермери мають повне право вивезти свій урожай.
«Але після того, як ми все це зробили, до мене і моїх колег прийшли з обшуками. Щось шукали. Потім викликали на допит, але дуже довго не хотіли мене допитувати, наче щось приховували», — розказує О. Пєтков.
«Далі було те, про що ви знаєте – виклик до Печерського суду, підозра, що я «пограбував» елеватор під наглядом поліції, арешт на 60 діб і застава у 7 млн 700 тисяч гривень. Заступник Генерального прокурора Дмитро Сторожук, який зачитував підозру, у особистій розмові сказав мені: — «По-людськи я вас прекрасно розумію», — але що мені з тим робити?» — поскаржився аграрій.
Заступник Генерального прокурора Дмитро Сторожук
І дійсно, як можна зрозуміти ці слова прокурора? І, взагалі, скільки ще в Україні будуть відкрито і нахабно знущатися над правосуддям, над законом, над Конституцією!
Сказали судді Печерського суду В. Підпалому – обери запобіжний захід проти фермера, постав йому заставу сім з половиною мільйонів – він це зробив. Жодні залізобетонні аргументи, докази, які представили адвокати потерпілого — що він не злочинець, а потерпілий, що це його треба захищати, ніякого враження на суддю не справили. На жаль, це підтверджує, що жодні документи в сучасній Україні, якщо у справі замішана державна мафія, не мають ніякого значення.
Пост активіста у Фейсбуці щодо незаконного рішення судді про арешт О. Пєткова.
Корупційна схема в дії або Хто і навіщо знищує фермерів Одещини?
Зараз фермерське господарство Пєткова, його рахунки та техніка знаходяться під арештом. Не можуть працювати у розпал жнив. Це робиться для того, щоб зламати його та інших фермерів, щоб вони змирилися та визнали свою поразку.
Але незважаючи на спротив корумпованих правоохоронців, незважаючи на арешт і залякування, Олександр Пєтков, Андрій Стойловський та інші фермери не збираються здаватись. Вони готові діяти рішуче та відстоювати свої права навіть в міжнародних інстанціях.
«Вважаю, що замовлення впливових рейдерів виконують слідчі СБУ та представники ОБЕП ДЗЕ, вони мають свою вигоду і роблять все, щоб ми зламалися. Але в них не вийде, ми налаштовані рішуче й будемо йти до кінця!» — говорить Олександр Пєтков і запевняє, що ситуація вже стає відомою на міжнародному рівні.
Журналісти за допомогою правозахисників та адвокатів відтворили корупційну схему в стилі 90-х років, яка зараз активно використовується у силових структурах, і керується безпосередньо з київських офісів СБУ, ГПУ та НПУ. Саме вона й була використана у справі Пєткова.
Зверху, або спочатку цієї схеми — СБУ, а конкретно – Слідчий відділ і перший заступник начальника цього відділу Олександр Кравченко з підлеглими. Вони моніторять ситуацію, вишукують будь-які можливості, слабкі, на їх думку, місця, жирні шматки. Коли підходяща жертва знайдена, естафета переходить до МВС (поліції).
Інший біг-бос в цій схемі, судячи зі свідчень жертв, а головне, реальних вчинках і цинічних реакціях на скарги, це сам Арсен Аваков, який через начальника ДЗЄ НПУ України Ігоря Купранця, та через своїх підлеглих тисне на «жертву». Поліціянти вишукують до чого можна причепитись, а це можна знайти завжди, фабрикують докази і відкривають кримінальні провадження.
Далі у схему вступає ГПУ, де схемою, за свідченням активістів і журналістів-розслідувачів, керує донедавна перший заступник Ю. Луценка, а нині, виконувач обов`язків Генпрокурора Дмитро Сторожук.
ГПУ здійснює «нагляд», і дивиться, як можна віджати майно. Згідно методів тиску, по надуманим причинам прокурор фабрикує подання до кишенькового Печерського суду на арешт «речових доказів» — тобто майна тих, проти кого порушено фальшиву справу. Це може бути техніка, врожай, будматеріали, автомобілі – будь-що, що можна легко і швидко продати. Тренд останніх років – фермерські врожаї, які можна легко і швидко продати за валюту. Суддя видає ухвалу. Далі, це майно/активи через зв’язки в АРМА, швидко продається за заниженою ціною через аукціони СЕТАМ фірмам-прокладкам, які далі реалізують його за ринковими цінами. Всі незаконні прибутки, а вони чималенькі, діляться між учасниками схеми. Найбільше отримують ті, хто керує згори.
Очевидно, це по їхнім вказівкам прокурор ГПУ Шевченко А.Г. подавав на арешт майна фермерів, суддя видавав дивні ухвали, а старший слідчий ОВС ГСУ НП України Сватко О.В. фабрикує підозру на Пєткова та вимагає обрати запобіжний засіб у вигляді тримання фермера під вартою. Щоб не заважав і не думав боротися. Та всьому рано чи пізно приходить кінець, і за погані вчинки розплата приходить дуже швидко.
Також журналістам вдалося з’ясувати, що крім зазначеного, одним із посібників кримінального переслідування Пєткова О.Ф. є кримінальний авторитет Ренійського району, Одеської області – Попеску Олег Євгенович, відомий у кримінальних колах та серед корумпованих чиновників правоохоронних органів, як Олег “Румунський”. За даними місцевих активістів, вказана особа добре відома керівництву ГПУ, СБУ та НПУ, «у якості» організатора чисельних замовних злочинів проти політиків та аграріїв Одеської області з метою заволодіння їх бізнесом. А також – як організатор наркотрафіку.
Місцеві правозахисники припускають, що однією з причин кримінального переслідування Пєткова О.Ф стала його відмова співпрацювати у “схемах” кримінального авторитета по вирощуванню та збуту наркотичних засобів. А також небажання оплачувати “послуги” правоохоронних органів з прикриття незаконного “бізнесу”.
Підтвердженням вищевикладених обставин є факти закидання на територію житлового будинку Пєткова О.Ф. у м. Ізмаїл, Одеської області вибухових речовин, організація чисельних замахів на працівників сільгосппідприємств Пєткова О.Ф. про які багато писали ЗМІ.
Наразі через своїх посібників у правоохоронних органах Олег «Румунський» продовжує фінансово забезпечувати кримінальне переслідування аграріїв Одеської області, в тому числі Пєткова О.Ф., вірогідно з метою заволодіння їхнім бізнесом для розширення обсягів вирощування та збуту наркотичних засобів.
Більш детально цю ситуацію змалювали у репортажі «Привет из 90-х: бессарабских аграриев держит в страхе банда криминального авторитета
Таким чином, на теперішній час актуальним постає питання припинення свавілля правоохоронних органів з питань кримінального тиску на учасників суто господарсько-правових спірних відносин між сільгоспвиробниками та ТОВ “Білгород – Дністровський елеватор” (код ЄДРПОУ 40043961), ТОВ “Аліягський Елеватор” (код ЄДРПОУ 40169012), ТОВ “Ізмаїльський Елеватор” (код ЄДРПОУ 38614780), а також позбавлення так званого Олега “Румунського” важелів впливу на правоохоронні органи різних ланок.
Слово Президенту Зеленському
В країні, де корупція проникла у вищі кабінети, рано чи пізно настає критичний момент. Коли рівень свавілля і хабарництва досягає таких меж, що починає загрожувати Державному устрою. Саме такий момент настав зараз, і справа Пєткова це дуже яскраво ілюструє. Корупція міцно вкорінилась у владних кабінетах ГПУ, СБУ, НПУ – і замість боротьби зі злочинністю, витупає джерелом і центром злочинної діяльності. Це – ганьба, і цьому треба покласти край.
Якщо зараз, коли справа Пєткова вже набула гучного всеукраїнського резонансу, Зеленський, якому до речі, довірили свої голоси багато фермерів і селян, промовчить – це можуть сприйняти, як те, що він немає ніякого впливу та ваги. З іншого боку, якщо Голова МВС Аваков, голова СБУ Грицак, Голова ГПУ Луценко зроблять вигляд, що нічого не відбувається, що це всього лиш «типові місцеві розбірки, які мають вирішуватись в судах», це лише підтвердить, що вони самі кришують ці схеми, що в Україні нічого не змінилося, що сподівання людей на звільнення від корупційного спрута, сподівання на нове життя – все це марно.
Наразі справа Олександра Пєткова – це лакмусовий папірець усього стану правоохоронної та судової системи України. Саме вона покаже, чи продовжиться це жахливе свавілля вже при Зеленському. Або є надія на зміни. Бо, щоб там не говорили про функції і повноваження, народний преЗЕдент може легко, одним дзвінком, зробити так, щоб Пєткова та інших фермерів залишили у спокої, нахабних рейдерів та їх посіпак в органах притягли до відповідальності, а брудну оборудку із продажом селянського зерна – зупинили та повернули майно його власникам. Та чи зможе, а головне, чи захоче Зеленський конфронтувати з регіональними псевдоелітами, з правоохоронною мафією? Це — найскладніша перевірка для нової команди. Бо, якщо зараз не вдасться показати, хто в домі хазяїн і насправді керує в Україні, якщо Зеленському не вдасться вгамувати рейдерів, безлад дуже скоро стане неконтрольований.
Тому, що схема, за якою керівники правоохоронних структур цинічно та зухвало вилучають у фермерів їхній врожай, дуже вже нагадує сталінські часи, коли так само діяли нквдісти, влаштовуючи в Україні голодомор, знищуючи українців як націю..
І вже наприкінці літа ми побачимо, як в селах розгораються справжні збройні війни за врожай. Тоді рятувати становище буде вже пізно – вся Україна може спалахнути однією суцільною війною, яка змете все – і державний устрій, і неспроможну, корумповану владу. Та є ще надія, що такий сценарій не відбудеться. Слово за вами, пане Зеленський!
Валентина Русол, Андрій Семочко, Антикорупційна ініціатива
Додаток
Корупція в Поліції та СБУ досягла межі
Коли обурені люди питають — чому поліція, СБУ і прокуратура не розслідують численні кримінальні порушення, заявами про які вони завалені по вуха. Нам відповідають – дуже багато справ на одного слідчого, не вистачає кадрів… Насправді — все це повна брехня.
Вникніть у страшні факти. В Україні щодня тисячі поліцейських, СБУшників, прокурорів, митників, податківців приходять на роботу і думають лише про одне: де можна легко віджати, скачати, отримати гроші! Найстрашніше те, що всі вони вважають, що роблять правильно, що мають на це право.
Ідеалісти, які йдуть щоб «охороняти порядок і закон» – це одиниці, та й тих видавлює система. Решта правоохоронців і контролерів заробляють на маєтки, елітні авто та відпочинок хто як може. Бо ніхто не йде туди на одну зарплату.
Про тотальну корупцію в органах пишуть в інтернеті, іноді говорять на телебаченні, але справжній масштаб її настільки жахливий та глибокий, настільки переплетений з іншими владними посадами, що просто говорити про це – все одно, що казати – «в пеклі є злі чорти».
Щодня десятки тисяч підприємців, ділків, контрабандистів, аферистів, наркоторговців, обнальщиків платять данину в різноманітні органи. Цей ланцюжок іде нагору. У масштабі країни це десятки мільйонів доларів щомісяця. Вибірково когось ловлять і показують в ЗМІ, щоб довірливий народ думав, що органи працюють. Потім цих зловлених тишком-нишком випускають за гроші. Сидять лише «терпіли» і «лохи», тобто ті, у кого немає чим відкупитися/внести заставу, і щоб камери на пустували.
Тим часом, єдина сила, яка б могла цю систему розхитати – нардепи, скубляться один з одним й самі мріють долучитися до прибуткових схем.
Особливо жахлива ситуація в регіонах, де немає жодного контролю, де все віддано на відкуп місцевим елітам та керівникам силових органів. Підтримуйте зовнішній порядок, затикайте роти особливо галасливим, та відсилайте данину нагору – і буде вам щастя та стабільність.
Саме така система розпочалася при Кучмі, добудувалася і розквітла при Ющенку, досягла апогею при Януковичі і засяяла новими фарбами при Порошенку, попри всі сподівання на очищення і реформи після Революції Гідності.
З іншого боку, якщо в контролюючих органах не буде можливості заробляти в 10-20 і більше разів, ніж в них офіційна заробітна плата, то ніхто туди не піде. А платити кожному слідчому поліції по 40 000 гривень а прокурору по 60 000 – не витримає бюджет. З іншого боку, вже були помічені в хабарництві і слідчі НАБУ та ДБР, де хоч зарплати й чималенькі, проте й можливостей безкарно заробити величезні гроші – ще більше! Це дуже сумний факт, і саме він робить корупцію в органах невмирущою.
Старое правительство доживает последние дни, но в министерствах кипит работа. Например, Минэнергоугля проводит активные кадровые перестановки на ключевых предприятиях, не согласовывая их с премьер-министром, и при этом расставляя на посты одиозных личностей. «Теневой» офис, в котором проводятся переговоры и собеседования, расположился прямо под носом у Службы безопасности Украины.
Если и есть в Киеве безопасное место за пределами режимных объектов, то это окрестности здания СБУ на Владимирской. Прилегающие улицы кишат сотрудниками в штатском, которые пьют кофе, курят и общаются в перерыве между очередными оперативными заданиями. Кварталом ниже от центрального входа — еще один примечательный объект. В одном из домов по ул. Паторжинского проживает самый богатый человек в стране Ринат Ахметов, и его охрана прочесывает периметр не хуже, а возможно и лучше «чекистов».
Именно в таком укромном месте, по ул. Ирининской 5/24, прямо напротив входа в дом культуры СБУ — и разместился теневой «штаб» Министерства энергетики и угольной промышленности, в котором проводят собеседования и «присягают на верность» новым кураторам угольные «генералы» и другие чиновники отрасли, которые курсировали здесь всю прошлую неделю.
Стоит напомнить, что последние полмесяца энергетическую отрасль и ее угольный сегмент в частности — изрядно штормит. Это связано, в первую очередь, с попытками перераспределения влияния как на государственные шахты, так и на их основного потребителя — госкомпанию «Центрэнерго». При Петре Порошенко было принято считать, что ключевое влияние на отрасль имел владелец компании «Укрдонинвест» Виталий Кропачев.
Однако при Владимире Зеленском на это направление образовалось сразу несколько групп претендентов. Первым свои претензии сформулировал внезапно депортированный из Германии Дмитрий Крючков, который неожиданно для широкой публики стал называть себя главой комитета кредиторов «Центрэнерго». Его приезд связывали с попыткой Игоря Коломойского принудить к переговорам о дальнейшем сотрудничестве братьев Суркисов, которые контролируют ряд облэнерго.
Затем угольную тему начал активно прокачивать в информационном пространстве экс-топ-менеджер Александра Януковича Сергей Кузяра, которого в СМИ называли реальным советником секретаря СНБО Александра Данилюка по вопросам энергетики. Он также заявлял, что готов курировать поставки угля из «Л/ДНР» в Украину. Журналисты находили подтверждение, что у самого Кузяры есть многочисленные копанки на территории оккупированных регионов.
Новые кураторы
Впрочем, и Кузяра, по всей видимости, не стал ключевым новым игроком на этом поле. По информации из разных источников, часть из которых озвучили ее в СМИ, главный «разводящий» углепрома сегодня — это топ-менеджер Александра Януковича Виталий Беляков.
Именно Беляков, по данным в министерстве, и «принимает гостей» в офисе на Ирининской. Это дает все основания называть его «теневым министром». Более того, можно предположить, что на этой «должности» Беляков останется и после смены правительства.
По данным СМИ, именно Беляков возглавил реализацию угля на оккупированных территориях Донецкой области еще в 2015 году, организовав соответствующую схему вместе с «экс-вице-премьером» по социальной политике в «правительстве ДНР» Александром Калюжским, а также со своим племянником Максимом Эккертом, который отвечал за продажу угля на территорию России и в оккупированный Крым через ТД «Угли Донбасса». Местные СМИ в «ДНР» также сокрушались по этому поводу.
Среди ключевых кадровых перестановок, которые он уже провернул — очередная смена руководства государственного «Центрэнерго» и назначение новых директоров на целом ряде государственных шахт как на востоке, так и в западном бассейне.
Источники в министерстве отмечают, что министр Игорь Насалик (который сейчас официально в предвыборном отпуске на своем округе в Калуше) довольно быстро «переобулся» в «зеленые ботинки» и готов всячески способствовать переходу контроля над энергоактивами Игорю Коломойскому. Но ему, вероятнее всего, придется просто подстраиваться под Белякова. Именно последний смог пообещать Коломойскому ежемесячные отчисления в $20 млн за реализацию схем на «Центрэнерго».
Схема «через Беларусь»
Первыми «ласточками» прихода Виталия Белякова «на уголь» стало назначение и. о. генерального директора «Центрэнерго» Владимира Потапенко, а директором по материально-техническому обеспечению стал кум Белякова Александр Уваров. Он уже был коммерческим директором при Януковиче. «Целых» 2,5 месяца в 2011 году.
Интересно, что вообще-то гендиректором должен был стать именно Уваров. За него «попросили» руководство «Центрэнерго» народные депутаты Тарас Креминь и Михаил Гаврилюк.
Однако, согласно протоколу, чуть ранее письмо с ходатайством о назначении Потапенко прислал в Фонд госимущества нардеп Сергей Мищенко.
В конце концов остановились на Потапенко — это наемный менеджер Белякова. Тоже с «богатым» опытом работы на «Центре». При Януковиче он был замдиректора по топливу на Углегорской ТЭС. Согласно выписке из трудовой книжки, период его деятельности здесь составил «аж» 1,5 месяца — с 09.11 по 23.12.2011 года. После этого он «трудился» на подконтрольной Александру Януковичу Стахановской ЦОФ в Луганской области.
Уже после Революции достоинства Потапенко фигурировал в громком скандале вокруг «Черниговторфа», на который был поставлен министром Насаликом для подготовки предприятия к приватизации. В местных СМИ это вызвало волну возмущения, поскольку Потапенко подозревали в инициировании теневого разворовывания предприятия. Связь Потапенко и Уварова прослеживается даже сегодня через управляющую компанию ООО «Терма Групп», от которой Потапенко заходил на черниговское предприятие. Отец Александра Уварова — Игорь Уваров до сих пор числится ее соучредителем. При этом Игоря Уварова его сын устроил главой департамента топлива в центральном аппарате «Центрэненерго».
Потапенко пришел на должность главы «Центрэнерго» после увольнения предыдущего руководителя — Петра Кравца. Бывший директор Трипольской ТЭС не проработал в своем кресле и месяца. По данным источников на предприятии, это связано с предложенными Кравцу схемами поставок угля из ОРДЛО, которые должны будут заходить на «Центрэнерго» под видом угля из России. Якобы ему была поставлена задача сжигать до 500 тыс. тонн донбасского угля через Беларусь в месяц. По информации инсайдеров, Кравец отказался подписывать соответствующие контракты, ссылаясь на то, что низкое качество угля из копанок и шахт оккупированного Донбасса сразу будет выявлено.
Владимир Потапенко же не имеет никаких моральных или организационных ограничений, поскольку отчитывается непосредственно перед Виталием Беляковым, который, в свою очередь, замыкается напрямую на Игоря Коломойского. Исходя из перечисленных обстоятельств — можем ли мы реально говорить о какой-либо независимости Президента Зеленского от интересов Игоря Коломойского? Или же он предпочитает не замечать происходящего в угольной отрасли?
14 июня 2014 года в небе над Луганском сотрудники российской военной разведки сбили военно-транспортный самолет Министерства обороны Украины Ил-76
Об этом сообщает пресс-служба Службы безопасности Украины, информирует enovosty.com/news.
В СБУ заявили о наличии неопровержимых доказательств, что решение о сбивании было принято в Кремле и приведено в действие «частной военной компанией «Вагнера». Приказ отдал командующий 58-й армией ВС РФ генерал-майор Евгений Никифоров.
«Более того, исполнители убийства украинских воинов — Дмитрий Уткин, Андрей Гуральов и Андрей Лебедев, по возвращении в Россию были отмечены Путиным официальными государственными наградами «Орденами Мужества», — говорится в сообщении.
Отмечается, что в 2017 году глава СБУ Василий Грицак сообщил, что следователи Службы безопасности выписали уведомление о подозрении руководителю «ЧВК «Вагнера» Дмитрию Уткину.
«Несмотря на то, что российские военные преступники постоянно находятся либо на территории страны-агрессора, или в составе тайных контингентов сухопутных подразделений военной разведки РФ в Сирии и странах Африки, Служба безопасности делает все возможное, чтобы привлечь их к ответственности», — говорится в сообщении.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.png)
Попередня
