Внутрішньо переміщені особи більше не повинні проходити перевірки. Київський апеляційний адміністративний суд скасував відповідні нормативні акти Кабміну, повідомляють «Факти».
Як повідомляється, жоден орган влади більше не має права здійснювати відповідні перевірки переміщених осіб.
«З урахуванням вимог ч.2 ст.19 Конституції України це означає, що ні органи соціального захисту населення, ні інші органи влади, місцевого самоврядування, ні будь-які установи, організації, підприємства починаючи з 5 липня 2018 ркоу не мають права проводити перевірки переселенців», – прокоментував це рішення юрист Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Євген Чекарьов.
В УГСПЛ визнали, що в червні 2016 року Кабмін ускладнив порядок отримання пенсій переселенцями. Нормативні акти унеможливили отримання як пенсій, так і матеріальної допомоги особами, які не пройшли перевірку. Суть перевірки полягала в тому, що представники органів соцзахисту повинні були прийти до переселенців додому і скласти акт про факт існування людини за місцем її реєстрації.
«Нормативні акти фактично зробили неможливим пересування переселенців, у тому числі перебування їх за кордоном, прикріпили їх до місця реєстрації. У підсумку багато хто з переселенців-пенсіонерів втратили пенсії, зароблені багаторічною працею, сплачуючи кошти до Пенсійного фонду України», – зазначають в УГСПЛ.
Скасувати законодавчі акти, що зв’язують реєстрацію переселенців і соціальні виплати, закликали й інші міжнародні правозахисні інститути, у тому числі Управління Верховного комісара ООН з прав людини і Парламентська Асамблея Ради Європи.
У суді зазначені постанови Кабміну опротестував Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян. Він подав позов від імені пенсіонера-переселенця, колишнього голови УГСПЛ Миколи Козирєва. Представляв інтереси позивача адвокат Євген Чекарьов. Окружний адміністративний суд міста Києва 26 червня 2017 року задовольнив позов і скасував нормативні акти Кабміну. Уряд подав апеляційну скаргу, але суд її не підтримав.
У Києві на честь Великодня благодійний фонд “Хартс” Юрія Єриняка спільно з керівником Фонду волонтерів Тимофієм Нагорним провели низку заходів для дітей, сім’ї яких стали вимушеними переселенцями внаслідок конфлікту на сході України.
Про це повідомляють кореспонденти ІНФОРМАТОРа з місця події.
Захід організували спільно з Українським домом, Товариством Червоного Хреста, Фондом волонтерів України та Асамблеєю національностей.
До втілення проекту залучили і відомих спортсменів, зокрема у акції взяла участь Олімпійська чемпіонка Яна Клочкова та відома альпіністка Тетяна Яловчак, які своїм прикладом намагаються надихати людей не залишатися осторонь у складний для України час.
Засновник благодійного фонду “Хартс” Юрій Єриняк та цого директор Марина Єриняк
Саме тому, своєю діяльністю фонд Юрія Єриняка прагне привернути увагу до гострих соціальних проблем українського суспільства. На власному прикладі засновники БФ “Хартс” та волонтери показують, наскільки просто допомагати людям, які справді цього потребують.
Основатель и директор благотворительного фонда “Хартс” вместе с семьями переселенцев
У благодійному фонді вирішили зробити малозабезпеченим дітям, які переїхали з окупованих територій Луганської та Донецької областей, свято на честь Великодня.
Для цього організатори заходу зібрали переселенцям продуктові кошики, влаштували розважальні програми та святковий концерт для малечі.
Кожен бажаючий міг скуштувати великодні солодощі, поїсти смачних страв у польовій кухні та послухати пісні у виконанні відомих музикантів.
Зановник фонду Юрій Єриняк у коментарі журналістам запевнив, що тільки систематична та ціленаправлена допомога може принести помітні якісні зміни в українському суспільстві. За його словами, саме тому меценати та волонтери у Великдень організували свято для дітей, які й мають ці зміни здійснювати.
Важливий внесок у проведення заходу зробив Фонд волонтерів України. Керівник організації Тимофій Нагорний об’єднав навколо себе меценатів, підприємців та небайдужих громадян з усієї країни аби разом подарувати свято дітям Донбасу, якими постійно опікується його організація.
Марина Єриняк, директор фонду “Хартс”, розповіла, що мета БФ показати своїм прикладом, що допомагати – це просто та особливо важливо у час, коли тисячі людей справді потребують уваги та турботи.
Організатори та волонтери благодійної акції
Організатори заходу запевняють, що і надалі всіляко спрятимуть та піклуватимуться про кожного, хто цього потребує і вірять, що таким чином зможуть змінити Україну на краще.
У Міністерстві з тимчасово окупованих території побачили нову проблему вимушених переселенців. Часто люди не можуть знайти роботу, адже їхній фах непопулярний у регіоні, де вони зараз живуть. Тому переселенців вирішили перекваліфіковувати.
За це візьметься МінТОТ і Німецьке товариством міжнародного співробітництва (GIZ). Проект розрахований на чотири роки, діятиме він у Дніпропетровській, Харківській, Полтавській та Запорізьких областях. Фінансувати перекваліфікацію буде уряд Німеччини.
Для переселенців готують коротко- та середньострокові курси. Перші розраховані на чотири тижня. Люди, наприклад, вивчатимуть інформаційні технології та мови. На середньострокових курсах переселенці опановуватимуть актуальні на ринку праці кваліфікації.
Скільки в Україні переселенців
Із початку конфлікту на сході України вимушеними переселенцями стали щонайменше півтора мільйона людей. Найбільше їх у Донецькій, Луганській та Харківській областях, а також у Києві. Найменше – на Херсонщині, Тернопільщині, Івано-Франківщині, Волині та Закарпатті.
Трохи більше половини (52%) переселенців – пенсіонери, чверть (27%) – працездатні особи і 15% – діти. Ще серед тих, хто був змушений залишити свою домівку, 49 500 людей з інвалідністю – це 3,5%.
400 гривень матеріальної допомоги на місяць для переселенців. Аграрні олігархи більше дотації від держави на курку отримують! Сьогодні як керівник комітету доповідав постанову про посилення соцзахисту внутрішньо переміщених осіб, ухвалену Комітетом соцполітики, в якому 50% членів – переселенці, ще два роки тому.
2 мільйони людей з українським паспортом і українським серцем чекають від влади врегулювання їхніх прав. Виплати мають бути збільшені, пенсії для тих, хто виїхав – відновлені, втрачене житло компенсоване.
ВР витерла ноги об переселенців! 400 гривень матеріальної допомоги на місяць для переселенців. Аграрні олігархи більше дотації від держави на курку отримують! Сьогодні як керівник комітету доповідав постанову про посилення соцзахисту внутрішньо переміщених осіб, ухвалену Комітетом соцполітики, в якому 50% членів – переселенці, ще два роки тому. 2 мільйони людей з українським паспортом і українським серцем чекають від влади врегулювання їхніх прав. Виплати мають бути збільшені, пенсії для тих, хто виїхав – відновлені, втрачене житло компенсоване.
«Нам ніколи не повернутись до наших нічних крамниць.Нам ніколи не пити з сухих криниць.Нам ніколи більше не бачити знайомих облич.Ми з тобою біженці.
Нам з тобою бігти крізь ніч…» – український поет Сергій Жадан у багатьох своїх творах дуже точно передає поневіряння переселенців, які змушені були тікати від війни.
І ось, на четвертому році війни на мирній території про переселенців розробили… гру.
Ігрове поле Фото – Автора
Більше півроку група активістів розробляла паперову настільну гру «Переселенська блуканина». Стандартна маршрутна гра, у якій «ходять» за допомогою кидання кубика, має одну відмінність: доволі дивні супровідні тексти. «Спробуйте не загинути», «Пункт пропуску обстріляли», «Ваше місто окуповане» – такі написи базуються на реальних ситуаціях, з якими стикалися ті українці, які були змушені тікати з рідних домівок подалі від війни.
Ігрове поле Фото – Автора
Гру розроблено громадською організацією «Радник з питань ВПО (внутрішньо переміщених осіб, – авт.)» за підтримки посольства Великобританії. Вперше її презентували у вересні цього року. Випустили 450 примірників настільної гри українською мовою, ще 50 – англійською, а також є велике поле, надруковане на банері, по якому можна ходити на повен зріст. Його використовують на презентаціях.
Ігрове поле Фото – Автора
Автори повсякчас наголошують, що грати у неї повинні не самі внутрішньо переміщені особи, а люди з мирних територій, які хочуть більше дізнатися та відчути, з якими труднощами зіткнулися переселенці, покидаючи свої домівки в окупованих містах і селах.
Ігрове поле Фото – Автора
Поява гри викликала шквал обурення у середовищі самих переселенців, яких образило те, що люди сприймають їх проблеми як гру. В той же час, розробники стверджують: це допоможе людям краще зрозуміти ВПО та спонукає більше їм співчувати і допомагати.
Ігрове поле Фото – Автора
Журналістка видання Persona.Topпобувала на презентації «блуканини» та сама у неї пограла, аби зрозуміти, чи справді вона відкриває очі на проблеми переселенців. Свої суб’єктивні враження я викладу наприкінці статті, адже гра обіцяє тривати довго (напевно, як і жорстка реальність, котру режисують нам на Донбасі). Як говорять координатори проекту, якби у ній були враховані усі життєві ситуації, з якими стикаються біженці, то вона б тривала кілька років.
Ігрове поле Фото – Автора
Гра почалась!
Початок гри Фото – Автора
Перед тим як почати гру, учасникам демонструють сюжет «ТСН.Тиждень», у якому автор Станіслав Ясинський показав реальних переселенців, які немов зійшли з ігрового поля «Блуканини». Автор обіцяє, що після гри свідомість гравців перевернеться, мов пісочний годинник. Що ж, побачимо. На долівці розкладають величезний банер із надрукованим маршрутом. Гравці ходять по полю на повен зріст, кидають кубик, визначивши кількість ходів. На старті описано ситуацію вторгнення окупантів у місто: «Ви щоразу частіше бачите на вулицях рідного міста незнайомі обличчя і людей у магазинах, які не знають, що таке банкнота 20 гривень. Вам кілька разів пропонували підзаробити на мітингах проти української влади. На вулицях стає все небезпечніше, особливо, якщо ви говорите українською чи носите державну символіку». У правилах вказано, що якщо ви стомилися, або вам щось не подобається, ви завжди можете повернутися назад – в окуповане місто.
Прочитали? Гра почалась! Учасники кидають кубик і на диво успішно проходять перші небезпечні пункти: окупація міста, обстріли блок-постів, забуті вдома документи, відмова у наданні роботи та житла, проблеми з податковою та банками, особливо у ФОПів. Трапляються і відносно успішні пункти – вас підвозять, пропускають, селять у МКП (якщо це можна назвати успіхом). МКП – місце компактного проживання, це можуть бути гуртожитки, комуналки чи бараки, пристосовані під постійне проживання. У сюжеті ТСН демонструють життя мешканців МКП – сім’ї з двома-трьома дітьми на 9 квадратних метрах, без гарячої води та з двоповерховими ліжками. Часом на кубику випадає «гуманітарка», яка приходить на МКП, та замість необхідних каструль вам дарують дві дитячих куртки, хоч вони вам і не потрібні.
Ігрове поле Фото – Автора
Є й можливість отримати грант на відкриття власної справи, але можна і потрапити на недобросовісних грантодавців, грошей від яких ви так і не отримаєте. Ви можете зняти квартиру, але приготуйтеся до того, що орендодавці будуть накручувати ціну, дізнавшися, що ви переселенець, а то й узагалі відмовлять. З роботи вас можуть звільнити, черги в садочку ви можете не дочекатися, а у школі вашу дитину цькуватимуть. Це лише третина описаних у «Блуканині» складних життєвих ситуацій, усього ж їх 78.
Ігрове поле Фото – Автора
Карикатури чи ілюстрації?
Особливої уваги заслуговують ілюстрації. Зроблені у стилі карикатур, вони чимось нагадують дитячі малюнки. Насправді ж їх вигадала художниця Ольга Гордієнко. «Я хотіла проблеми зобразити в комічній формі, використати гумор, але не перейти межу. Є ілюстрація до колекторської фірми, яка вимагає у переселенця персональні дані. Я вирішила зобразити її як бандитів із 90-х, які їздять на джипах, носять шкіряні куртки, цепки», — прокоментувала тему в одному з інтерв’ю Ольга Гордієнко.
Однак, до таких ілюстрацій прозвучала критика. Завідувачка кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса Олена Тараненко, прийшовши на презентацію гри, зауважила:
«Найбільша претензія – це зображення, карикатури. Дракон, який відносить будинок – коли я його бачу – у мене зупиняється серце, адже у свій власний дім я ніколи не повернуся, він зруйнований та розграбований. Лексика мала би бути трохи обережнішою, не такою, як на полі №39: «Вітаємо, тепер ви – переселенець!». Нікому з вас не бажаю, щоб вас можна було з цим привітати», – говорить пані Олена. Викладачка переконана, що жодна гра нездатна передати реальні проблеми ВПО, особливо, що стосується їх психологічного стану.
Олена Тараненко Фото – Автора
Посттравматичний синдром
Радниця Мінсоцполітики з питань ВПО Людмила Неверицька з цього приводу зазначила, що є багато людей, які досі травмовані і з психологічними наслідками переселення ще не справилися.
Людмила Неверицька Фото – Автора
«Ця гра носить навчальний та соціальний характер, вона не призначена для розваг чи продажу. Все, що ми бачимо на ігровому полі – реальні ситуації, які розробники пережили на власному досвіді. Вони, на жаль, мають властивість повторюватися, особливо ті, які стосуються бюрократії», – говорить Людмила Неверицька.
Викладачка Олена Тараненко розповіла кореспонденту Persona.Top, що перше враження у неї та її студентів було вкрай негативним. Люди були обурені, однак діалог дав свої результати.
«Мене обурив такий легкий, трохи недбалий тон, яким викладено текст гри. У моєї колежанки недавно померла мама, і її чоловік їздив за покійною, бойовики на блок-постах змушували піднімати тіло з труни. Вона ховала її тут, не попрощавшись. Як ви гадаєте – вона буде нормально сприймати карикатуру тієї бабці, яка намальована на полі? Та я дякую, що з нами почали розмовляти, що нам дали можливість говорити самим. Гарна ідея зробити це не в ігровій формі, а можливо у комп’ютерному варіанті, щоб були прописані певні алгоритми, різні варіанти ситуацій. Щоб не було враження що тут є іронія, насмішка і бажання гратися, а не грати, щоб допомогти», – говорить пані Олена.
«Блуканину» можуть перевидати та комп’ютеризувати
Голова організації канадської неурядової організації Stabilization Support Services, що фінансує програму «Радник з питань ВПО», Дермот Гамільтон почув такі зауваження та запевнив: варіанти комп’ютеризації даної гри уже розглядають.
Дермот Гамільтон Фото – Автора
«Ми почули всі прохання, і деякі такі речі будуть удосконалюватися і гру може бути навіть перевидано з урахуванням таких зауважень. Ми розробили багато подібних ігор. Була розроблена подібна гра про біженців з Мексики для мешканців штату Арізона. Перспективи перетворення цієї гри у комп’ютерний варіант є. Друкований проект є короткотерміновим, і хоча електронна версія потребує фінансування, у майбутньому ми б хотіли дійсно розробити комп’ютерний симулятор «Переселенської блуканини», – розповів Дермот Гамільтон.
Від автора:
Під час гри Фото – Автора
«Я блукала по ігровому полю близько півтори години. Разім зі мною – ще четверо учасників. Одна з учасниць йшла попереду і повсякчас потрапляла на різні моменти, більше позитивного характеру, хоча були у неї і проблеми з банками, і скорочення на роботі. Особисто мені гра далася напрочуд легко, я потрапляла або на порожні кружечки, або на якісь позитивні моменти. Мені дали мікрогрант на відкриття власної справи, житло у МКП, я не потрапила під обстріли і не забула документи на окупованій території. Зважаючи на мої пізнання у реаліях переселенців, мене така легкість розчарувала. Особисто знаю, що ведеться їм часто набагато гірше. Журналіст ТСН запевняв у своєму сюжеті, що «після гри ви ніколи не будете таким, як раніше». Однак, дива не сталося. Можливо, я занадто добре знаю переселенців і мене просто немає чим дивувати. Багато проблем, описаних у грі, переслідують не лише ВПО. Схожі ситуації трапляються у студентів, які щойно закінчили виш, переїхали в нове місто і не мають житла та роботи, у військових, які мешкають у гуртожитках без гарячої води у десятиметрових кімнатах, людей, які втратили житло внаслідок стихійного лиха. Єдина відмінність – ВПО нема куди повертатися, у них немає шляху відступу. Однак, загалом ця гра розкриває усю недосконалість державної, насамперед, соціальної системи. Аналогічна гра з успіхом би могла демонструвати поневіряння безробітних, мам у декреті, пацієнтів державних лікарень, випускників дитячих будинків та людей, які вийшли з місць позбавлення волі. І нам усім разом – і переселенцям, і «мирним» – потрібно спільно працювати над тим, щоб витравити з нашого життя безкінечну бюрократію, дискримінацію, та байдужість до громадян за дверима державних кабінетів».
В Украине не на шутку разгорелся скандал из-за игры “Блуждания переселенца”, которую выпустило Министерство социальной политики Украины.
Игра представляет собой классическую бродилку с полем, кубиками и фишками и рассчитана на 3-5 человек. Продолжительность игры – 60-90 минут. В сценарии смоделировано 76 ситуаций, которые описывают обычные события жизни людей, вынужденных из-за войны покинуть свои дома и начать новую жизнь в чужих городах.
Сами переселенцы крайней скептично восприняли новшество от Минсоцполитики. Так, например, переселенку Наталию Казеннову данная история возмутила.
“Пока кто-то забавляется, играя в переселенца, реальные внутренне перемещенные лица вынуждены проходить бесконечные круги ада. Мои родственники пожилого возраста недавно выезжали на “большую землю”, где провели несколько недель. Только что вернулись, как им сообщили, что по адресу регистрации их ждет письмо счастья — сообщение о требовании явиться в Управление социальной защиты населения. И все сначала — поездка, КПВВ, тяжелая дорога. На этот раз обошлось — выплаты пенсии не прекратили”, — написала она на своей странице в Facebook.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
uain.press
