Українська дітвора вже встигла звикнути до існування трьох чарівних персонажів, котрі приносять подарунки напередодні різдвяно-новорічних свят. Наразі в нас, на відміну від радянських часів, все популярнішою стає фігура Святого Миколая.

Але, з іншого боку, не здає своїх позицій й такий звичний для малят Дід Мороз. Санта Клаус теж не відстає: його часто можна побачити в телерекламі та новорічних будиночках – посидіти в нього на колінах і загадати бажання чи омріяний подарунок. Який із цих трьох казкових героїв має реального історичного відповідника, і в кого з них є шанси втриматися на українському олімпі різдвяних свят, з’ясовувала журналіст видання Persona.Top.

Миколай та Санта Клаус – це один і той самий персонаж

За словами Наталії Громової, кандидата історичних наук, доцента кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Святий Миколай і Санта Клаус – це один і той самий персонаж (останній – американський варіант).

– Святий Миколай – питомо український персонаж, вірніше, насаджений християнською церквою і добре сприйнятий народом. Санта Клаус в Україні став відомим завдяки американському кінематографу та рекламі «Кока-Коли», і очевидно, що це і є святий Миколай у католицькій версії – вони не конкуренти між собою, – пояснює Наталія Громова.

Миколай успішно повертається

За словами етнолога, в останні роки в школах і дитсадках все частіше відзначать свято Миколая із рядженим Миколаєм, який роздає подарунки дітям. Разом з тим, і дід Мороз поки що не зникає з дитячих свят.

– Відповідно, маємо два однотипні персонажі з подарунками, дуже близькі по часу (19 грудня – 1 січня). Вони дещо різняться між собою одягом (Миколай – священик) і тим, що дід Мороз дає подарунки всім діткам, а Миколай – тільки слухняним (а неслухняним – різочки). В радянські часи Миколай був заборонений, а з початку незалежності переживає своє активне відродження – як і інші персоналії та обряди традиційної культури та християнства, заборонені радянською владою, але живі в пам’яті народу, – говорить Наталія Громова.

Святий Миколай – це реальна історична постать

За словами старшого викладача кафедри богослів‘я і філософії Київської православної богословської академії, кандидата богословських наук диякона Михаїла Омельяна, Святитель Миколай є реальною історичною постаттю, і про це свідчать святий Андрій Критський та монах-студит Іван з Константинополя.

– Покладаючись на Передання, а саме «Житія святих» святителя Димитрія Ростовського, ми дізнаємося, що жила благочестива сім’я Феофана і Нонни в приморському торгівельному місті Патара у Мало-Азійській провінції Лікії, і ця сім’я не мала довгий час дітей, і пообіцяли Господу, що якщо в них народиться дитина, то вони присвятять її служінню Господу. Господь створив у цій благочестивій сім’ї чудо, і народився син, якого назвали Миколай. Ім’я його значить – «переможець народів». Хлопець підростав, плекав тільки найкращі чесноти і слухався благочестивих матір та батька. Святий Миколай регулярно ходив до храму та читав Священне Писання. Батьки виконали свою обіцянку, і, бачачи здібності своєї дитини, вирішили віддати його на служіння Господу. Дядько Миколая був єпископ Патари – саме він рукоположив племінника в сан священика, – розповідає біографію святого диякон Михаїл Омельян.

Перший дарунок Миколая – порятунок від блудства

Племінник добре справлявся з церковними справами, а найголовніше, що він був прикладом для вірних в молитві та пості.

– Згодом померли його батьки і залишили майно в спадок. Святий Миколай, маючи добре серце, допомагав як духовно, так і матеріально всім нужденним. Одного разу йому стало відомо про те, що колишній містянин, що раніше жив заможно, перебуває в скруті. І аби виправити становище, чоловік прийняв рішення віддати своїх трьох дочок на блуд, щоб родина не голодувала.

Набожний Миколай взявся рятувати містянина від страшного гріха, і посеред ночі анонімно підкинув йому 3 мішечки із золотом. Саме так святому вдалося спасти родину чоловіка від погибелі духовної. Відтоді Миколай, творячи діла милостиві, робив це так, щоб ніхто не бачив, – говорить кандидат богословських наук.

За словами диякона, святий, вже перебуваючи в сані архієрея, не тільки оберігав церкву, а й своїми добрими справами показував пастві, як можна бути лагідним і любити людей.

– Для єпископа Лікійської Церкви ці риси були надважливі, особливо тоді, коли християн переслідували. Це було за часів імператора Діоклетіана – в 284-305 роках. Окрім цього, Миколай відзначився, як ревний захисник Православ’я. Зокрема, він став членом Першого Вселенського Собору, котрий в 325 році ухвалив Нікейський символ віри, і виступив проти єретика Арія, – каже Михаїл Омельян.

Помер Святий Миколай в глибокій старості – десь приблизно в межах 345 та 351 року. Мощі його зберігалися нетлінними в місцевому кафедральному храмі, виділяючи миро цілюще, від якого багато людей, що мали хвороби, зцілювалися. Згодом мощі святого перенесли до Бару (місто в Італії). Там вони знаходяться і сьогодні. Впродовж багатьох століть і до наших днів святий угодник Божий Миколай є заступником і помічником для людей. Він творив і до сьогоднішнього дня творить багато чудес. Свідченням цьому є велика кількість храмів, присвячених святому Миколаю в м. Києві та в усьому світі, – відзначив диякон.

Санта Клаус – світська версія Миколая, проте для українців вони не є тотожними

Щодо Санта Клауса, то за словами експерта, тут є два моменти: перший полягає в тому, що святий Миколай звучить різними мовами по-різному, для прикладу, грецькою – Ніколаос, тобто це той самий святий Миколай, але вимова інша.

– Інший момент сягає часів Реформації. Прихильники цього руху були проти вшанування святих осіб, тому в деяких протестанських державах Миколай був замінений на Ісусика, котрий обдаровував дарунками на Різдво. Наприклад, в Нідерландах святкували свято Сінтер Клаас, яке згодом перейняли і в Сполучених Штатах Америки. Щоправда, в США назву спростили на Санта Клаус, але ідея дарувати презенти на Різдво стала популярною, – пояснив кандидат богословських наук Михаїл Омельян.

Якщо людина чує Санта Клаус, і в її усвідомленні постає реальна постать святого Миколая, а не видуманий персонаж, то ототожнити можна цих пресонажів, стверджує диякон. Адже англійською мовою святий звучить «сейнт», а Миколай грецькою звучить «Ніколаос».

Але ми їх ототожнюємо не через близькість вимови, а через те, що людина називає реального святого Миколая Санта Клаус, запозичуючи іншомовні слова.

Проте для українців святий Миколай і Санта Клаус не є тотожними, оскільки в першому випадку – це реальна особистість, людина, яка досягла святості, допомагала людям і творила чудеса, а в другому – це видуманий персонаж.

Справжній Дід Мороз несе холод та смерть

Дід Мороз, як стверджує кандидат історичних наук, був штучно вигаданий радянською ідеологією.

– Образ Мороза існував у народній культурі і українців, і росіян – але виключно як негативний персонаж, як сила природи, що несе холод і потенційну смерть. Морозу боялися і задобрювали його, запрошуючи разом з іншими негативними силами та істотами (вовк, ведмідь, буря, вітер, тощо) їсти кутю на Святий вечір: «Морозе, морозе, іди до нас куті їсти!». І далі обов’язково примовляли: «Як не йдеш, то не йди, і на жито-пшеницю, усяку пашницю. Іди краще на моря, на ліси та на круті гори, а нам шкоди не роби!» Таким чином хотіли захиститися від усього злого в році, що надходить, – розповідає про джерела походження образу Діда Мороза етнолог.

У російській літературі ХІХ століття (поема Некрасова «Мороз, Красный нос», 1863) образ Мороза опоетизовується, але цілком релевантно до народних поглядів на нього, тобто в негативному ключі. Те саме, за словами експерта, бачимо в повісті «Морозенко» Панаса Мирного – образ лихого діда з червоним носом, який вбиває холодом, і якого слід остерігатися.

Як з’явився добрий Дід Мороз

Радянська влада в 1918 році скасувала всі святкування як Різдва, так і Нового року.

– Проте лакуна (порожнина – прим. Ред.) мала бути заповнена, у зв’язку з чим була придумана нова форма святкування Нового року (світського свята замість християнського Різдва, яке скасовувалося). Була реанімована раніше заборонена різдвяна ялинка (радянські ідеологи слушно вирішили, що нічого релігійного в ній нема), і вигадані нові персонажі – Дід Мороз і Снігуронька. Тобто не вигадані, а взяті із російської літератури (Некрасов, Островський) та фольклору, але вже переосмислені у позитивному ключі. Тепер Мороз став уже не лихою смертоносною силою, а добрим дідусем із торбою подарунків. Тобто поєднав у собі також образ забороненого владою Святого Миколая.

Стаття П.Постишева в газеті «Правда» в 1935 році «Давайте организуем к новому году детям хорошую ёлку» стала відправною віхою впровадження ялинки, Діда Мороза і Снігуроньки у масові новорічні святкування. І буквально за кілька років діти звикли до цих персонажів, раніше абсолютно їм незнайомих, – розповіла історію виникнення доброго Діда Мороза Наталія Громова.

Чи позбудемося ми радянського персонажа?

За словами етнолога, є ймовірність, що на хвилі декомунізації і неприйняття всього російського, Дід Мороз зникне і залишиться тільки святий Миколай.

– Проте, як бачимо, попри своє радянське походження, Дід Мороз не має в собі ніяких радянських чи комуністичних рис. Тому існує ймовірність, що його не скасують. Зараз складно передбачити, – говорить Наталія Громова.

Який із персонажів переможе в Україні?

На суб’єктивну думку експерта, найдоцільнішим із трьох персонажів поки що є Дід Мороз.

– Який із трьох персонажів оптимальніший – у мене є власна суб’єктивна думка, Це Дід Мороз, до якого я звикла з дитинства, Новий рік для мене – найяскравіше і найкраще свято в році. Хто більш релігійний, тому ближчий святий Миколай. Санта Клаус у цій конкурентній боротьбі не витримує, він українській культурі взагалі чужий, – відзначила Наталія.

Як стверджує диякон Михаїл Омельян, для українців найприйнятнішим є святий Миколай, і про це свідчить як історія, так і сьогодення.

– Для прикладу, є багато написаних ікон Святого Миколая. Найдревнішою чудотворною іконою Миколи святого, першою чудотворною іконою Русі та найшанованішою святинею Софії Київської стала ікона Св. Миколи (Мокрого), датована Х століттям. Також в Україні побудовано багато храмів на честь Миколая. Я думаю, що не знайдеться такого православного храму, в якому б не було ікони святителя Миколая. Це все є подяка людей за ті чудеса, які Господь звершує за молитвами святителя й чудотворця Миколая. Також свідченням є й масштабність святкування цього свята українцями, – сказав кандидат богословських наук.

Автор: Ірися Герцун

persona.top

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO