Теги Posts tagged with "Крым"

Крым

Даже официальные социологические службы, такие как ВЦИОМ и ФОМ, рапортуют о рекордно низких показателях уровня доверия Владимиру Путину, и если еще в декабре по офицальным данным президенту доверяли 58% опрошенных, то сейчас таких уже лишь 37%. В первый и последний раз такие показатели были у Путина лишь в декабре 2011 года. Старший научный сотрудник Института общественных наук РАНХиГС Сергей Белановский объяснил The Insider причины падения доверия к президенту и возможные последствия этого разочарования.

Общая причина падения доверия к Путину, по моему мнению, кроется в том, что он не оправдывает тех колоссальных ожиданий, которые сформировались в 2000-х годах. Тогда Путин обладал поистине колоссальными полномочиями, выходящими за рамки закона и Конституции. Он мог провести любой референдум, например, по изменению Конституции, и народ бы проголосовал. Одобрили бы все или почти любые предлагаемые им меры. Вероятно, кроме повышения пенсионного возраста, но и здесь надо было бы что-то придумать. Думаю, в тот период он и правда хотел сделать что-то хорошее для страны, вывести ее на широкую, ровную дорогу, но чем дальше, тем становилось яснее, что он этого сделать не может. Причин много, но одна из них – разруха в его собственной голове, отсутствие ясной стратегической мысли, стратегического мышления. Кто-то писал о шизофренической раздвоенности Путина между идеей «назад в СССР» и «вперед к капитализму». Я согласен с этой метафорой.

Историю с Крымом, когда одновременно с падением курса рубля был присоединен полуостров, надо изучать отдельно. Это был своего рода допинг. Признаки деструкции рейтинга Путина мы замечали уже со второй половины 2013 года. Крым – я уверен, что не Донбасс и Сирия – временное переломили этот тренд, но теперь он возвращается.

Ожидания от Путина были просты: ты просил, чтобы тебе дали неограниченные полномочия, и тебе их дали. Прошло 18 лет. Где результаты? Их нет, становится только хуже. Значит, ты оказался неспособен выполнить свои обещания? Но тогда почему ты вообще занимаешь этот пост?

Сегодня в экспертном сообществе России уже идет активное обсуждение транзита власти от президента Путина к его пока неизвестному преемнику. Несомненно, активизиция этих обсуждений идет и в высших эшелонах российской власти. Причины этой активизции две. Во-первых, согласно российской Конституции, ни один президент не имеет права занимать эту должность более двух сроков подряд. Во-вторых, у любой персональной власти существуют биологические ограничения, в связи с чем слова Путина о том, что он не станет ради третьего срока инициировать изменения Конституции, выглядят искренними.

Смена высшей персональной власти в России (и не только в ней) часто сопровождалась серьезными политическими изменениями, затрагивающими саму структуру общества и государства. Не углубляясь в прошлые эпохи, отметим две причины, актуальные для сегодняшнего дня. Во-первых, у каждого руководителя высокого ранга имеются свои личные черты и свои представления о будущем страны. Пример Сталина и Хрущева может служить иллюстрацией значения этого влияния на управление страной. Во-вторых, страна объективно находится в трудном положении, экономический кризис, начавшийся в 2014 году, не закончился и судя по прогнозам, может продлиться еще достаточно долго. Известные слова о «рывке» в развитии с этой точки зрения выглядят неубедительными.

Итак, предстоящий транзит власти и затягивающийся кризис вынуждают экспертное сообшество ставить на повестку для следующие вопросы:

Возможны ли в России политические перевороты, которые принято называть «оранжевыми революциями»? Если возможны,  то каковы будут последствия? Если невозможны, то по какому пути будет дальше развиваться страна?

Возможность «оранжевой революции» обсуждалась в мае текущего года в городах Москва, Владимир, Гусь-Хрустальный в составе исследовательской группы Анастасии Никольской, Михаила Дмитриева и автора этой статьи. Общий вывод состоит в том, что никаких признаков такой революции (агрессии против власти и других подобных явлений) мы тогда не наблюдали.  Вместе с тем, было очевидно глубокое разочарование во власти и персонально во Владимире Путине. Особенно возмутило людей повторное назначение Дмитрия Медведнева главой правительства, включение в правительство Виталия Мутко и других чрезмерно знакомых респондентам лиц. Можно утверждать, что у людей теплилась какая-то надежда на изменение ситуации и смену действующих лиц, но после таких назначений она погасла.

Противники революции говорят о том, что все равно ничего не изменится, и пусть лучше все остается как есть. Их главный аргумент: все равно этих людей заменить некем, а если и есть кем, то они будут не лучше нынешних. Так ли это? Кто мог бы стать двигателем протеста? Это сложно предсказать, потому что  сценарии могут происходить внезапно. И все-таки я вижу два варианта.

Первый, менее реалистичный, но возможный. Есть люди, которые ради правды (пусть даже специфично ими понимаемой) не побоятся ни потери статуса, ни угроз. Такого человека можно назвать «диссидент» или «псих», но, если он пойдет до конца, «до полной гибели всерьез», ряды его сторонников быстро пополнятся. Они были и раньше, в том числе и во власти, но помалкивали. Но появление смелого лидера – это сильный мотивирующий организующий момент.

Информация о таком событии быстро долетит до других регионов, и найдутся десятки «психов», которые выступят с подобными речами. Что с ними делать власти? Арестовывать? Одного-двух можно, но несколько десятков уже проблематично, особенно если они обладают добровольческими и достаточно массовыми группами поддержки. Подкупить? Сомнительно. Если человек готов на длительный срок заключения или смерть, деньгами его не заманишь.

Второй вариант. Между олигархами все же началась грызня, и удержать ее в тиши полностью не удалось. У олигархов на самый крайний случай есть ресурс: свои депутаты на прикорме. Парадоксально, что прикорм вполне может сочетаться с диссидентскими настроениями. Дан приказ – и они выступили (есть не только денежный стимул, есть компромат и бандиты). Дальше все неотличимо сольется с первым сценарием. И идиотизм власти проявляется в том, что к такому сценарию они не готовы. Пишут свои темники, это смешно. И Росгвардия в такой ситуации — тоже смешно. Депутат заксобрания все-таки какая ни на есть, но фигура. Убрать можно, а арестовать, пожалуй, нельзя. Одного-двух можно, а десяток уже нельзя. Как-то не получится создать по сталинскому сценарию «антипартийную группу».

А что будет при варианте стагнации? Исследования говорят о нарастании некоего странного явления, которое нуждается в более глубоком изучении. При внешнем спокойствии и даже апатии негативизм по отношении к власти и требование радикальных решительных мер растут. Возникает странный вопрос, не описанный в учебниках политологии. Нарочно заостряя формулировку, поставим его так: можно ли управлять страной, где никто не бунтует (за исключением локальных конфликтов типа волоколамской свалки), но все тотально ненавидят власть, что проявляется в разговорах в очередях, дома, на даче, в других местах? Российская социология пока не может дать ответа на этот вопрос.

Таким образом, прорисовываются два сценария: «оранжевая революция» или стагнация при внешнем спокойствии, но нарастании всеобщего негативизма, сопровождающаяся загниванием (разложением социальных структур).

Поскольку оба варианта почти идентичны друг другу, возникает вопрос: возможен ли третий? Ответ зависит от того, надолго ли у власти хватит ресурсов на обеспечение кормления депутатов, чтобы никто не ушел обиженным? Судя по резко возросшему фискальному прессингу на население, ресурсов остро не хватает. Правда, никто, за исключением касты посвященных, не знает, на что они идут (может быть и они не знают). Опубликованные данные о бюджете не вызывают доверия. Тогда зачем, вместо того, чтобы ослабить фискальную удавку, ее все туже затягивают, а женщины в Гусь-Хрустальном спрашивают: как мне растить моих детей?

Долго ли, коротко ли, но такая ситуация все-таки приведет к «оранжевой революции». Правда, для этого нужна партия или организация, которая начнет говорить с народом на совершенно ином языке: не том, на котором говорит власть и не том, на котором говорит оппозиция. В какой-то мере об этом языке можно судить по выступлениям Грудинина, мол я сам видел, как из молока извлекали сливочное масло и заменяли пальмовым, а потом из этого делают сыр и передают в торговые сети.

Что нужно делать государству, чтобы революции избежать? Радикально перестраивать государство. К примеру, значительную часть его полномочий надо передавать в муниципалитеты. Люди должны напрямую видеть, что увеличение налогов действительно превращается в новые дороги (или, наоборот – снижение налогов не ухудшает состояние города). Реформы такого рода очень сложны и требуют серьезной предварительной подготовки. Но и времени для этого уже почти не осталось. Проекты Кудрина и Титова оказались несостоятельны, равно как и проект самого Путина. Теперь реформами придется заниматься всерьез. 

theins.ru


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Все белорусы едут отдыхать на материковую часть Украины, а на белорусско-украинской границе образовалась 6-часовая пробка из автобусов с отпускниками.

Источник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Во временно оккупированном Крыму открытие нашумевшего моста через Керченский пролив не принесло ожидаемых Россией результатов.

Спустя два месяца от запуска транспорта по Крымскому мосту стало видно, что это не привело к увеличению количества туристов, а имело противоположный эффект. Жители оккупированного полуострова массово ринулись в Кубань, написал на своей странице в Facebook нардеп и лидер группы “Информационное сопротивление” Дмитрий Тымчук.

“Зафиксирована тенденция, на которую в РФ явно не рассчитывали: крымчане массово ринулись на Кубань, чтобы вкусить благ цивилизации, которых их лишила Россия после аннексии. Так, на данный момент основным бенефициаром открытия моста является ресторан “МакДональдс” в Анапе, ставший местом паломничества жителей восточного Крыма”, ― написал Тымчук.

Он отметил, что мост чаще используется для выезда, нежели для въезда на территорию Крыма.

Обозреватель


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Автоматні черги та мінометні постріли чулися в українському степу, коли військові обох країн забезпечували прикриття вогнем для броньованих українських машин БТР-4, які швидко перевозили піхоту на позиції.

В рамках «Сі Бріз» взвод резервістів морської піхоти США разом з українськими морськими піхотинцями провели навчання з нападу на уявного ворога. Про це повідомляє Голос Америки з посиланням на військове видання США Stars and Stripes.

Зазначається, що навчання відбулись в Миколаївській області приблизно за 150 км від окупованого Росією Криму. Автоматні черги та мінометні постріли чулися в українському степу, коли військові обох країн забезпечували прикриття вогнем для броньованих українських машин БТР-4, які швидко перевозили піхоту на позиції. Українські піхотинці чимдуж помчали до цілей для відпрацьовування бойових дій з цілями. Того ж вечора патрулі морських піхотинців США разом з партнерами з України проводили засади у темний час доби, залучаючи мінометну підсвітку та прилади нічного бачення з обох боків, повідомляє видання.

Військові навчання «Сі Бріз» проходять з 9 по 21 липня в Одеській і Миколаївській областях та у північно-західній частині Чорного моря.

За інформацією УНІАН, цього року в навчаннях беруть участь представники Болгарії, Великої Британії, Італії, Греції, Грузії, Данії, Естонії, Канади, Литви, Норвегії, Румунії, Польщі, США, Туреччини, Швеції, Індії, ОАЕ і Молдови.

Україну представлятимуть близько 30 кораблів, катерів (не лише ВМС ЗС України, а й прикордонних), авіаційна техніка і приблизно півтори тисячі військовослужбовців. Крім ВМС України і Шостого флоту США, у маневрах візьмуть участі кораблі, субмарина і підрозділи країн-членів НАТО та учасників програми «Партнерство заради миру».

Як повідомлялося, у 2017 році міжнародні військові навчання Sea Breeze тривали у північно-західній частині Чорного моря, Одеській і Миколаївській областях. У навчаннях брали участь понад 30 кораблів, катерів і суден забезпечення, понад 25 літаків і вертольотів, а також особовий склад із 16 країн світу, включно з Україною (понад 3 тисячі осіб).

tyzhden.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Кто еще не видел, как местная, крымская полиция встречает туристов? Симферополь ж/д вокзал! Избиение с пристрастием!

Голливуд отдыхает! Добро пожаловать в русский Крым:)))))

Кто еще не видел, как местная, крымская полиция встречает туристов?Симферополь ж/д вокзал! Избиение с пристрастием! БЕЛКОВСКИЙ ТВ – https://teleclub.org – твое новое телевидение!

Gepostet von Белковский ТВ am Sonntag, 8. Juli 2018

Источник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Підписав наказ Генерального штабу, який чітко регламентує виконання командирами (начальниками) всіх рівнів управління Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону їхньої символіки”.

Це підтвердження правильності нашого курсу.

Щодо присвоєння так званих почесних найменувань частинам російської армії.

1. Українське військо має власні військово-історичні традиції і дії Росії ніяким чином на нас не впливають.

2. Своїми рішеннями росіяни продовжують свою давню традицію – красти чужу історію та славу.

3. Це маркування території та озвучування претензій на землі інших народів, до яких Росія немає ніякого відношення.

4. Це чіткий сигнал нам і світу, що агресор не збирається зупинятись на Донбасі та Кримі. Він також спрямований на мобілізацію проросійських сил на території України.

5. Традиції сучасної російської армії – це дивна суміш російсько-імперських і радянських міфів.

Для Збройних Сил України усвідомленням цього став 2014-й, коли кожний з нас зробив свій вибір.

Фото Віктора Муженко.

Віктор Муженко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В акваторию Азовского моря Российская Федерация перебросила около 40 боевых катеров. Эти данные подтвердил представитель Главного управления разведки Министерства обороны Украины Вадим Скибицкий.

“На сегодняшний день по данным военной разведки, около бевих 40 катеров применяет РФ в акватории Азовского моря. Они зашли. Их раньше в таком количестве не было. Это и катера ФСБ, и военные катера”, – заявил он.

Скибицкий подчеркнул, что из Каспия в Азовское море направили также два малых ракетных корабля.

Флот России и противостояния с НАТО

Черноморский флот остается основным военным инструментом России на южных границах НАТО. Об этом говорится в исследовании Coalition for Defense – неправительственной неприбыльной организации, которая исследует безопасность и оборону Европы.

Черноморский флот остается основной угрозой в регионе, утверждают исследователи. Он заслуживает на повышенное внимание за возможные угрозы со стороны России для стран НАТО на юге Европы, а также за угрозу партнерским странам – Украине и Грузии. После распада Советского Союза, флот РФ пострадал от недостатка финансирования и спада в судостроительной отрасли.

Комплектация боевых кораблей РФ

Однако теперь, несмотря на сложную экономическую ситуацию, Россия много ресурсов тратит на улучшение качества ВМС, переоборудование флота новым оборудованием и оружием. В соответствии с правительственной стратегией, Россия планирует направить 18 новых боевых судов Черноморского флота до 2020 года. Финансирование также поступает на базы ВМС в Севастополе и Новороссийске для повышения их операционной способности.

Во время аннексии и оккупации Крыма в начале 2014 года, роль Черноморского флота заключалась в нейтрализации мощностей ВМС Украины на полуострове, чтобы украинские суда не могли покинуть Севастополь и выйти в контролируемых Украиной портов Одессы, Мариуполя, Очакова, Черноморского и Феодосии.

Тактические характеристики флотов в сравнении

57 из 64 украинских судов сдались без борьбы россиянам, включая под руководством командующего-коллаборациониста контр-адмирала Березовского.

В южном регионе, Черноморский флот России является одним из важнейших инструментов Путина, отмечают исследователи.

Смотрите: В Азовском море стреляют российские военные корабли

antikor.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

14 июня этого года Европейский парламент принял резолюцию , в которой, в частности, потребовалось «чтобы российские власти немедленно и безоговорочно освободили Олега Сенцова и всех других незаконно задержанных граждан Украины в России и на Крымском полуострове».

Олег Сенцов – украинский кинорежиссер, который жил в Крыму. Он остался там после того, как Россия аннексировала Крымский полуостров; вскоре после аннексии, Сенцов был арестован, принудительно «предоставлен» российское гражданство, ложно обвинен в террористической деятельности и приговорен к 20 годам.

Олег Сенцов

14 мая 2018 года Сенцов продолжил бессрочную голодовку с требованием освободить всех украинских политзаключенных в России и Крыму – их более 70 человек. Сейчас Сенцов умирает .

Из 627 членов Европейского парламента (Европарламента) 485 проголосовали за резолюцию, 76 проголосовали против и 66 воздержались. Вот полный список депутатов Европарламента, проголосовавших против резолюции о политических заключенных в России и Крыму. Совсем не случайно почти все перечисленные здесь депутаты Европарламента представляют пропутинский «красно-коричневый альянс».

ИМЯ ВЕЧЕРИНКА ИДЕОЛОГИЯ GROUP
 

Болгария

Георгий ПИРИНСКИЙ Болгарская социалистическая партия Левоцентристская S & D
 

Чешская Республика

Kateřina KONEČNÁ Коммунитичская область Чех а Моравский Дальний левый GUE-NGL
 

Кипр

Неоклис SYLIKIOTIS Прогрессивная партия трудящихся Дальний левый GUE-NGL
 

Франция

Мари-Кристин АРНАУТУ Фронт национального Далеко справа ENF
Николас Бей Фронт национального Далеко справа ENF
Жоэль БЕРГЕРОН Независимый [Фронт национального] Далеко справа EFDD
Доминик Билден Фронт национального Далеко справа ENF
Мари-Кристина BOUTONNET Фронт национального Далеко справа ENF
Стиви БРИОС Фронт национального Далеко справа ENF
Aymeric CHAUPRADE Les Français Libres [Фронт национального] Далеко справа EFDD
Жак КОЛУМБЕР Фронт национального Далеко справа ENF
Mireille D’ORNANO Les Patriotes [Фронт национального] Далеко справа EFDD
Сильвия ГОДДИН Фронт национального Далеко справа ENF
Бруно Гольниш Фронт национального Далеко справа Н.И.
Жан-Франсуа ЯЛХ Фронт национального Далеко справа ENF
Франция ДЖАМЕТ Фронт национального Далеко справа ENF
Patrick LE HYARIC Фронт де Гош Дальний левый GUE-NGL
Жиль ЛЕВРЕТОН Фронт национального Далеко справа ENF
Доминик МАРТИН Фронт национального Далеко справа ENF
Бернард МОНОТ Фронт национального Далеко справа ENF
Софи Монтел Les Patriotes [Фронт национального] Далеко справа EFDD
Joëlle MÉLIN Фронт национального Далеко справа ENF
Юный OMARJEE L’union pour les Outremer Дальний левый GUE-NGL
Жан-Люк ШАФФАУСЕР Rassemblement bleu Marine Далеко справа ENF
Милен ТРОСЦЗЫНСКИЙ Фронт национального Далеко справа ENF
Мари-Кристин ВЕРГИАТ Фронт де Гош Дальний левый GUE-NGL
Мари-Пьер VIEU Фронт де Гош Дальний левый GUE-NGL
 

Германия

Стефан ЭСК Независимый [Partei Mensch Umwelt Tierschutz] Дальний левый GUE-NGL
Cornelia ERNST Die Linke Дальний левый GUE-NGL
Сабина ЛЁСИНГ Die Linke Дальний левый GUE-NGL
Jörg MEUTHEN Альтернатива для Германии Далеко справа EFDD
Мартина Мишель Die Linke Дальний левый GUE-NGL
Мартин ШИРДЕЙН Die Linke Дальний левый GUE-NGL
Хельмут ШОЛЗ Die Linke Дальний левый GUE-NGL
Габриэле ЗИММЕР Die Linke Дальний левый GUE-NGL
 

Греция

Николаос ЧУНТИС Популярное Единство [Сириза] Дальний левый GUE-NGL
Georgios EPITIDEIOS Золотой рассвет Далеко справа Н.И.
Lampros FOUNTOULIS Золотой рассвет Далеко справа Н.И.
Стелиос КОУЛОГЛУ Сириза (Коалиция радикальных левых) Дальний левый GUE-NGL
Костадинка КУНЕВА Сириза (Коалиция радикальных левых) Дальний левый GUE-NGL
Константинос ПАПАДАКИС Коммунистическая партия Греции Дальний левый Н.И.
Димитриос Пападимулис Сириза (Коалиция радикальных левых) Дальний левый GUE-NGL
София САКОРАФА Независимый [Сириза] Дальний левый GUE-NGL
Элефтериос Синадинос Независимый [Золотой Рассвет] Далеко справа Н.И.
Сотириос ЗАРЯНОПУЛОС Коммунистическая партия Греции Дальний левый Н.И.
 

Ирландия

Люк Минг ФЛАНАГАН независимый Дальний левый GUE-NGL
 

Италия

Мара БИЗЗОТОТО Lega Nord Далеко справа ENF
Марио БОРГЕЗИО Lega Nord Далеко справа ENF
Angelo CIOCCA Lega Nord Далеко справа ENF
Элеонора ФОРЕНЗА Lista Tsipras-L’Altra Europa Дальний левый GUE-NGL
Данило Оскар ЛАНКИНИ Lega Nord Далеко справа ENF
Curzio MALTESE Lista Tsipras-L’Altra Europa Дальний левый GUE-NGL
Giancarlo SCOTTA ‘ Lega Nord Далеко справа ENF
Барбара СПИНЕЛЛИ Независимый [Lista Tsipras-L’Altra Europa] Дальний левый GUE-NGL
Marco ZANNI Независимый [Movimento 5 Stelle] Далеко справа ENF
 

Латвия

Андрей МАМИКИНС “Saskaņa” sociāldemokrātiskā partija Левоцентристская S & D
 

Нидерланды

Marcel de GRAAFF Partij voor de Vrijheid Далеко справа ENF
Андре ЭЛИСЕН Partij voor de Vrijheid Далеко справа ENF
Олаф СТЮГЕР Partij voor de Vrijheid Далеко справа ENF
Auke ZIJLSTRA Partij voor de Vrijheid Далеко справа ENF
 

Португалия

Жоао ФЕРРЕРА Partido Comunista Português Дальний левый GUE-NGL
António MARINHO E PINTO Partido Democrático Republicano Правоцентристская ALDE / Адле
Мариса МАТИАС Блоко де Эскерда Дальний левый GUE-NGL
Жоао ПИМЕНТА ЛОПЕС Partido Comunista Português Дальний левый GUE-NGL
Мигель VIEGAS Partido Comunista Português Дальний левый GUE-NGL
 

Испания

Xabier BENITO ZILUAGA PODEMOS Дальний левый GUE-NGL
Хавьер КУСО ПЕРМУЙ Искьерда Унида Дальний левый GUE-NGL
Таня ГОНСАЛЕС ПЭНСАС PODEMOS Дальний левый GUE-NGL
Paloma LÓPEZ BERMEJO Искьерда Унида Дальний левый GUE-NGL
Мария Лидия СЕНРА РОДРИГЕС Alternativa galega de esquerda en Europa Дальний левый GUE-NGL
ЛОЛА САНЧЕС КАЛДЕНТИЙ PODEMOS Дальний левый GUE-NGL
Estefanía TORRES MARTÍNEZ PODEMOS Дальний левый GUE-NGL
Мигель УРБАН КРЕСПОР PODEMOS Дальний левый GUE-NGL
 

Великобритания

Дженис АТКИНСОН Независимый [UKIP] Далеко справа ENF
Джеймс КАРВЕР UKIP Далеко справа EFDD
Стивен Вульф Независимый [UKIP] Далеко справа Н.И.

tango-noir.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Украинская госпогранслужба намерена оштрафовать украинца за то, что он проехался “крымскому” мосту Видеоблогер из Николаева Виктор Петровкий проехался по “крымскому” мосту, который соединяет оккупированный Крым с Керчью, Россия.

За неправомерную поездку блогера оштрафуют от 3,5 тысяч гривен, сообщает портал Преступности.НЕТ.

Как сообщил в эфире телеканала АТР спикер Государственной пограничной службы Украины Олег Слободян, Петровского оштрафуют за пересечение границы через закрытый пункт пропуска. Украинский контрольно-пропускной пункт был закрыт весной 2014 года после аннексии Крыма.

“Такие действия в любом случае являются незаконными, так как посещение оккупированного Крыма через закрытые пункты пропуска – это нарушение отечественного законодательства. При въезде в Украину через действующие пункты пропуска ему придется оплатить штраф от 3,5 тысяч гривен”, – сказал Слободян.

В сюжете сообщается также, что житель Николаевской области Петровский вместе с крымской блогершой Аленой Бардовской едут в Абхазию. Напомним, что Абхазия стала одной из жертв российской агрессии. Как ожидается, пересечение границы с Абхазией, а также переезд через Керченский мост вызовут проблемы с двумя пограничными службами – украинской и грузинской. Кроме того, Петровского и Бардовскую внесли в украинскую базу “Миротворец” — центр исследования признаков преступлений против национальной безопасности Украины.

Сделали это за то, что Петровский похвалил качество 19-километровой постройки, а также проехался по нему в колонне автомобилей с российскими флагами. “Антиукраинский пропагандист. Участие в антиукраинских пропагандистских мероприятиях. Сознательное нарушение Государственной границы Украины с целью проникновения в оккупированный Россией Крым. Участие в легализации аннексии Крыма”, — так описан Петровский в базе “Миротворца”.

styler.rbc.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

За чотири роки до України повернулися вісім ув’язнених. Але досі немає майданчика, на якому б бодай обговорювалося питання в’язнів Кремля.

Вчора український політв’язень Олег Сенцов оголосив голодування з вимогою до російської влади відпустити всіх утримуваних допоки Росія не відпустить всіх утримуваних українських політичних в’язнів.

За 5 років російської військової агресії крім захоплення територій ще витворила міф про українських “злочинців”, які їдять малят і зазіхають мирне життя їхньої країни. Але довгий час всі ці історії були в тіні однієї – Надії Савченко.

Як розкручувався маховик російської пропаганди, що цьому намагалася протиставити Україна і коли звільнять українців з-за російських ґрат – розбирався Insider.

“Терористи”, “каратєлі”, “екстремісти” й “шпигуни”

“Я, Сенцов Олег, громадянин України, незаконно засуджений російським судом, перебуваючи в колонії міста Лабитнангі, оголосив безстрокове голодування з 14 травня 2018 р. Єдиною умовою її припинення є звільнення всіх українських політв’язнів, які знаходяться на території РФ. Разом та до кінця! Слава Україні”. Ці рядки 16 травня цитували всі українські медіа.

Сенцов, певно, після Надії Савченко, є чи не найбільш відомим політичним в’язнем, якого утримує Росія. Чоловік потрапив до “першої хвилі” затриманих українців. Разом із ним у травні 2014-го в Криму затримали антифашиста Олександра Кольченка, активіста спротиву російській окупації Геннадія Афанасьєва та викладача Сімферопольського інституту культури Олексія Чірнія. Це були перші “політичні” українці, за яких взялася російська правоохоронна система. Їх звинуватили у створенні організованої злочинної групи і підготовці терактів на 9 травня. За рік “терористи” отримали вироки із термінами ув’язнення від 7 до 20 років. І якщо Геннадія Афанасьєва Україні вдалося повернути, то з Сенцовим справи значно складніші. На його підтримку, свого часу, виступали відомі світові режисери й актори, його прізвище неодноразово звучало на міжнародних форумах. Врешті, вже близько півроку у правозахисних колах ходять чутки, що українського режисера мають обміняти й повернути на Батьківщину. Але далі розмов справа поки не йде.

Не краща історія й у фігурантів ще однієї групи справ – “Кавказької” та “військової”. Приблизно в той же час, коли на анексованому півострові затримують “терористів”, російська пропаганда починає створювати образ “каратєлєй”. У березні затримують одного з лідерів УНА – УНСО Миколу Карпюка. У червні в полон потрапляє Надія Савченко, але доволі швидко її передають росіянам. У серпні за ґрати потрапляють Станіслав Клих та Сергій Литвинов. Російські слідчі органи формують дві абсурдні справи. За однією із них звинувачують Карпюка і Клиха в участі у Чеченській війні 1994-1995 рр, вбивстві і пораненні російських військових (хоча фізично ані перший, ані другий не були в ті роки у Чечні). Також фігурантами “кавказької” справи стали Дмитро Ярош і Арсеній Яценюк. Російські слідчі переконували, що ці люди також нібито брали участь у бойових діях.

Микола Карпюк

Друга справа, яку створили російські слідчі – військові злочини “каратєлєй” і застосування заборонених методів ведення війни. І якщо “злочини” Савченко виглядали сумнівними, то звинувачення проти Литвинова виглядають не інакше, як фарс. Коротка передісторія – чоловік жив в одному із сіл Луганської області, мав неповну освіту, працював різноробочим і, за словами односельчан, мав проблеми із розвитком. Під час активної фази війни на Донбасі він поїхав до найближчого стоматолога лікувати зуби. Найближчим виявилося російське прикордоння. Де його схопили ФСБшники. Через певний час замість селянина з Луганщини російська пропагандистська машина створює кровожерливого “каратєля”. У протоколах допитів, які підписував Литвинов, йшлося про понад десяток зґвалтувань, масові розстріли російськомовного населення, вбивство дитини тощо. Головним підозрюваним у справі став олігарх Ігор Коломойський. Слідчі переконували, що він нібито особисто розвозив гроші по полігонах добровольчих батальйонів. Очікувано, справа почала розсипатися (не в останню чергу завдяки роботі адвокатів, консулів та української правоохоронної системи), але російське слідство викрутилося і звинуватило Литвинова у розбійному нападі та викраденні двох автомобілів. Щоправда, як вдалося з’ясувати адвокату Віктору Паршуткіну, ані викрадених автомобілів, ані потерпілого не було в Україні у день злочину. Що не завадило російському суду відправити Литвинова на 8,5 років до колонії.Правозахисники зазначають, що під час “розслідування” українців катували, а здоров’я Станіслава було сильно підірване. Врешті, бранці отримали 22,5 та 20 років ув’язнення.

Трохи пізніше на території РФ затримують ще кількох українців, зокрема Віктора Шура та Юрія Солошенка, яких звинуватили у шпигунстві. За цим же обвинуваченням вже у 2016-му в Москві затримують журналіста Укрінформу Романа Сущенка.

З 2015-го починає працювати каральна машина на території анексованого Криму. Під прицілом опиняються кримські татари. Для їх переслідування активно використовується російське антитерористичне законодавство. Так, нібито за приналежність до забороненої в Росії організації Хізб ут-Тахрір до СІЗО і тюрем потрапляє понад 20 людей. Разом із тим, з’являється так звана справа “диверсантів” – 8 українців, які нібито планували низку вибухів на території півострова. Не забули і про учасників мітингу під парламентом Криму 26 лютого 2014-го – по ній зараз проходять двоє людей.

Останнім часом, щоправда, у переслідуванні українських громадян намітилися нові тенденції. Як от звинувачення в “онлайн-екстремізмі”.

“Останнім часом більшість нових справ – це справи, де задіяне антитерористичне законодавство. Якщо в попередні роки мова йшла про організацію Хізб ут-Тахрір, то зараз це – Правий сектор. Хоч його Росія і заборонила ще 2014-го, проте минулого року проти українських і російських громадян почали з’являтися справи за участь у ПС. Плюс почали з’являтися онлайн-справи. Тобто використання антитерористичного законодавства для притягнення людини до відповідальності за дописи в соцмережах”, – пояснює координатор Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

Вона додає – людину можуть притягнути до відповідальності не лише за дописи у соцмережах, але й за приватні переписки. Тут доволі показовою є історія підлітка Павла Гриба, затриманого минулого року на території Білорусі. Хлопець вів активне онлайн-життя. Познайомився з дівчиною із РФ і планував із нею зустрітися Гомелі. Дівчина, правда, нібито діяла під керівництвом ФСБ. В результаті, через особисті переписки Росія звинуватила підлітка в тероризмі. І попри інвалідність – порушення роботи серцево-судинної системи – російська влада продовжує утримувати його за ґратами.

Тим часом в Україні

За чотири роки до України повернулися вісім ув’язнених. Першим українцем, який вийшов з російського полону стала не Надія Савченко, як прийнято вважати, а студент Юрій Яценко. У 2014-му його разом із другом Богданом Яричевським затримало ФСБ, вимагало зізнатися у шпигунстві й диверсійній діяльності. І якщо Яричевскього за кілька місяців відпустили до України, то Яценку довелося відсидіти термін за зберігання пороху. Власне, хлопець повернувся до України на початку травня 2015-го. Також у травні, але уже 2016-го вдалося виміняти Савченко. Пізніше звільнених побільшало – відбувся обмін Афанасьєва та Солошенка. Того ж року, у червні, з-під домашнього арешту в Криму до материкової України втік Юрій Ільченко. Восени 2016-го, після відбування покарання до України повернули Хейсера Джемілєва. Приблизно за рік, восени 2017-го, до України повернули Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза. Потім, як вже згадувалося вище, почали ходити чутки про повернення Сенцова, однак жодних обмінів не відбувалося. А процес повернення українців вчергове застопорився.

“На жаль, жодних просувань із звільненням українських в’язнів Кремля немає. Cитуація погіршується, а кількість ув’язнених зростає (у червні 2014-го в’язнів Кремля було 11, станом на травень 2018 – майже 70 – авт.).

У березні ФСБ арештувала громадського журналіста Нарімана Мемедемінова. Близько тижня тому окупаційний суд засудив до двох років ув’язнення Ігоря Мовенка. Засуджений за український прапор Володимир Балух вже два місяці тримає голодування, хоча і розуміє, що це “балансування на нульовий позначці”. А для того, щоб адміністрація СІЗО звернула увагу на критичний стан хворого Узеіра Абдулаєва та почала надавати хоч якусь медичну допомогу, нам довелося проводити цілу адвокаційну кампанію”, – розповідає координатор кампанії #Let my people go Олександра Матвійчук.

Разом із тим, родини “політичних” скаржаться, що попри наявну проблему, досі немає однієї людини, яка б відповідала за комунікацію з родичами і в’язнями, була б уповноважена представляти Україну на міжнародних зустрічах і переговорах щодо цієї проблеми тощо. Оскільки зараз ці функції розпорошені між кількома відомствами. Так, до певного моменту в’язнями Кремля нібито опікувалася Служба безпеки України. Згодом ці повноваження перейшли до Міністерства закордонних справ. Пізніше за справу взявся Кабмін. Однак і родичі, і правозахисники кажуть: ситуація не поліпшилася. Вони хотіли донести свою позицію до президента, проте Петро Порошенко, попри неодноразові прохання, так і не знайшов час для зустрічі з родинами політв’язнів.

Також вони наголошують – нині немає майданчика, на якому б бодай обговорювалося питання в’язнів Кремля. Мінський формат, як пояснюють правозахисники, передбачає перемовини лише щодо військовополонених і в’язнів на Донбасі. За неофіційною інформацією, в Мінську також намагалися обговорювати і питання політв’язнів Кремля. Однак щойно російські представники про це чули – відмовлялися від подальшого діалогу. Після повернення Умерова та Чийгоза великі сподівання покладали на Анкару, як на можливу альтернативу Мінську, але поки без особливих результатів.

“Це питання має підіймати український уряд і має бути звернення до турецького уряду, президента Ердогана. Адже громадські організації таке звернення не можуть ініціювати. Так, ми цю ідею озвучували, але, я так розумію, від нашого уряду жодних звернень до Анкари не було. Я не знаю ,які у Кабміна ініціативи. Принаймні, Ірина Герашщенко казала, що вони шукають перемовників для звільнення політв’язнів. Але деталей ми не знаємо”, – говорить Томак.

Вона додає – родини в’язнів Кремля цього тижня змогли зустрітися із спеціальним представником Держдепу США з питань України Куртом Волкером. Однак зустріч вийшла доволі швидкою і обговорити деталі проблеми ув’язнених із політичних мотивів не вийшло.

“Зустріч тривала хвилин 10. Але проблему озвучили. Зважаючи на ситуацію з Сенцовим, думаю, можна було б спробувати через Волкера підняти питання ув’язнених Кремля. Адже він має переговорний формат із помічником Путіна Владиславом Сурковим. Треба підіймати питання про обмін чи звільнення осіб, щодо яких ситуація критична: це Сенцов, Балух, Клих, Гриб – люди, яким є загроза життю і здоров’ю. Вважаю, що це єдиний можливий варіант. І що це питання можна зрушити. Приклад Ільмі Умерова це доводить”, – говорить Томак.

Нині ж Україна у більшості випадків реагує нотами протесту. Але Росія, здається, на них не зважає. Як і на міжнародні резолюції.

“Україна реагує нотами, Захід заявами та резолюціями, але у Кремля вже, здається, виробився на це свого роду імунітет. Бракує реальних кроків та інституційних рішень. Минулого року правозахисні організації звернулися до Європейського Союзу із пропозицією призначити спеціального представника з питань окупованого Криму та Донбасу. Це в рази легше, ніж створити міжнародний формат для перемовин за участю Росії. Але це питання серйозно так і було не розглянуто. На цьому фоні оголошення Олегом Сенцовим безстрокового голодування до звільнення усіх українських політв’язнів виглядає рішенням “на надриві”. Сподіваюся, що цей відчайдушний крок стане поштовхом для великої сімки, яка збирається у червні в Канаді, обговорити не тільки права жінок та гендерну рівність. Але й ухвалити реальні кроки для тиску на Путіна напередодні чемпіонату світу з футболу в Росії”, – переконана Матвійчук.

Щоправда, шанси нагадати російському президенту про необхідність звільнення українських громадян будуть раніше – наступного тижня Путін має зустрічатися з президентом Франції Еммануелем Макроном. І за наявною інформацією, родини в’язнів Кремля вже передали звернення до Адміністрації президента Франції. До всього, вони збираються напередодні візиту російського президента до Парижа.

“У нас має відбутися зустріч в Адміністрації президента Франції, будуть зустрічі з депутатами і журналістами. Це інформаційна поїздка і, сподіваюся, вона буде корисною перед перемовинами Нормандської четвірки, які заплановані на 20 числа травня. Плюс це можливість для нас донести інформацію про те, що відбувається в Україні. Ми маємо дані про порушення прав на захист, катування тощо. І у нас великий запит і до Четвірки, і до французького президента, аби питання політв’язнів увійшло до переговорів Нормандського формату на ряду з питанням військовополонених”, – пояснює координатор родин політв’язнів Кремля Ігор Котелянець (брат Євгена Панова – одного із т.зв. кримських диверсантів).

Він додає – навіть якщо помітних результатів не буде, російському президенту треба постійно нагадувати про проблему і тиснути на нього.

“Ми розуміємо, що міждержавні комунікації зарегульовані. І якщо з Нормандським форматом не вийде, ми сподіваємося, що Макрон хоча б в особистих контактах з Путіним говоритиме про звільнення політв’язнів. Скажімо, минулого року ми направляли листа до Макрона з аналогічним проханням. І він на переговорах з Путіним озвучував наші прохання. Так, нічого конкретного не вдалося домогтися. Але ми розуміємо, що це складне питання. Ми розуміємо, що необхідно чинити постійний тиск на Росію з усіх боків. Якщо РФ чутиме з уст більшості авторитетних світових лідерів ці вимоги звільнити політв’язнів, якщо на неї чинитимуть тиск, якщо вона зрозуміє, що ця проблема дорого коштує – можливо тоді вони підуть на поступки”, – сподівається Котелянець.

Нині ж лишається сподіватися, що голодування українського режисера Олега Сенцова принесе бодай часткові результати і вкотре приверне увагу до проблеми майже 70-ти українців, яких Росія переслідує з політичних мотивів. А українські та міжнародні чиновники вчергове згадають про українсько-російську гібридну війну і заручників Кремля.

Автор: Єгор Федорів


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO