Російська агресія проти України може загрожувати безпеці союзників НАТО.
Як пише ZN,UA, про це заявили ряд американських військових експертів, повідомляє War on the Rocks.
Американський генерал (у відставці), колишній командувач сухопутними силами США в Європі Бен Ходжес; колишній військовий аташе США в Польщі Рей Войчік; а також Януш Богайскі, експерт Центру аналізу європейської політики США, і Картен Шмідль, головний координатор програм з трансатлантичної оборони і безпеки в аналітичному центрі CEPA висловилися, що російська агресія може зайти за межі України і торкнутися інших країн.
“Те, що відбувається в Україні, не обов’язково стосується тільки України”, — йдеться в статті.
Вони додали, що російська агресія в Україні загрожує безпеці союзників НАТО.
Експерти вважають, що план дій щодо членства в НАТО для України і Грузії повинен бути більш рішучим.
“НАТО має підтримувати партнерів в регіоні Чорного моря — Україну і Грузію, збільшуючи інвестиції в їх економічний розвиток”, — йдеться в статті.
Експерти попереджають, після того як США виведуть свої війська з Німеччини, НАТО буде потрібно більш злагоджена стратегія, щоб захистити свої східні кордони і протистояти спробам Росії розширити військову присутність в Європі.
Раніше повідомлялося, що українська влада пояснила, що Україні дасть новий статус в НАТО. Київ наблизився до стандартів НАТО і зможе ініціювати міжнародні навчання.
Раніше в п’ятницю, 12 червня, Північноатлантичний альянс визнав Україну партнером Програми розширених можливостей.
Наголошується, що Україна наразі є одним із шести партнерів по розширеним можливостям поряд з Австралією, Фінляндією, Грузією, Йорданією і Швецією. Кожен з партнерів має індивідуальні відносини з НАТО, засновані на сферах взаємного інтересу.
Новий пакет підтримки передбачає черед іншого і спільні військові навчання
Міністри закордонних справ країн-членів НАТО погодили новий пакет підтримки для України і Грузії. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє “Європейська правда“.
“Ми вирішили ще більше поглибити наше партнерство з Україною і Грузією, в тому числі за допомогою навчань у стратегічному регіоні Чорного моря, а також спільну роботу, щоб протистояти кіберзагрозам, включаючи обмін радіолокаційними даними про рух у повітряному просторі з тим, щоб зробити небо безпечніше для всіх”, – заявив Столтенберг.
Новий пакет підтримки передбачає військові навчання і додатковий доступ до навчальних програм НАТО.
“Це ще один крок, ще один елемент у дуже сильному партнерстві між НАТО та Україною”, – додав він.
Напередодні зустрічі Столтенберг зазначав, що схвалений у четвер пакет буде додатковим до вже існуючих.
У Грузії за участю українських морських піхотинців відбулася заключна церемонія міжнародних навчань Agile Spirit-2019, які пройшли в Сенакі на базі 2-ї стрілецької бригади, а також на полігонах “Орфоло” та “Вазіані”.
Про це повідомляє UATV із посиланням на прес-службу ВМС ЗСУ.
Зазначається, що напередодні відбулися фінальні маневри із залученням усіх учасників.
У фіналі багатонаціональні сили продемонстрували свої вогневі й тактичні навичкиз використанням усієї наявної зброї, включаючи бронетехніку та артилерію.
Сценарій навчань передбачав командно-штабну та польову підготовку з бойовою стрільбою, взаємодію підрозділів із різних країн під час відпрацювання різних тактичних елементів, а також бойову підтримку в комбінованих операціях.
На заключній церемонії перед учасниками навчань виступили президент, прем’єр і спікер парламенту Грузії. Найкращі військовослужбовці, серед яких і командир підрозділу українських морських піхотинців старший лейтенант Павло Сбитов, отримали нагороди.
Як повідомлялося, навчання Agile Spirit-2019 розпочалися у Грузії 27 липня. У них взяли участь 14 країн: Грузія, США, Велика Британія, Латвія, Литва, Польща, Норвегія, Бельгія, Болгарія, Греція, Чорногорія, Румунія, Туреччина та Україна.
«Перед будівлею парламенту Грузії на проспекті Руставелі в Тбілісі проходить протестна акція», – йдеться у повідомленні.
За словами организатора акції Міші Мшвілдадзе, вимоги незмінні: затриманих мають звільнити, і для цього дається термін до кінця дня. Активісти також вимагають відставки глави МВС Грузії Георгія Гахарія, покарання тих поліцейських, які жорстоко поводилися з людьми, а також проведення наступних парламентських виборів за пропорційною системою.
На момент повідомлення проспект Руставелі, де проходить акція, не заблокований.
Як повідомлялося, в столиці Грузії Тбілісі 20 червня почалися протести після того, як депутат Держдуми Росії Сергій Гаврилов вів засідання Міжпарламентської асамблеї православ’я, сидячи в кріслі спікера грузинського парламенту. Багатьох громадян Грузії обурило це, бо перед приїздом до Тбілісі Гаврилов підтвердив, що вважає незворотнім визнання Росією як незалежних держав сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії і Південної Осетії.
20 червня протести переросли в зіткнення протестуючих з поліцією. За даними ЗМІ, 240 осіб, в тому числі 30 журналістів, постраждали під час акції. З них 52 людини залишаються на лікуванні в лікарнях.
Російські авіакомпанії почали виконувати указ президента РФ Владіміра Путіна про заборону авіарейсів до Грузії.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Rustavi2.
Продаж квитків в Грузію закрили авіакомпанії “Смарт”, “Победа”, Red Drive і This 7, сказано в матеріалі.
Згідно з наказом, російські авіакомпанії повинні припинити подорожі до Грузії з 8 липня.
Нагадаємо, через скандал із російськими депутатами, які з’явилися у грузинському парламенті, у четвер ввечері в Тбілісі почалися масові протести. Опозиція висунула вимогу про відставку спікера, голів МЗС та прикордонної служби, а згодом спробувала взяти штурмом парламент.
Протестувальники кажуть, що Путін отримає лише одне повідомлення від грузинів, і це буде “Путін – х..ло”. Вони вигукували цю фразу протягом кількох хвилин під парламентом.
З 8 липня російським компаніям забороняється здійснювати перевезення пасажирів з території РФ на територію Грузії. Туристичним компаніям Кремль рекомендує не продавати тури в Грузію.
Президент Росії Володимир Путін заборонив російським авіакомпаніям здійснювати перевезення росіян з території РФ на територію Грузії. Відповідний указ російський президент підписав у п’ятницю, 21 червня.
Згідно з оприлюдненим пресслужбою Кремля текстом документа, з 8 липня російські авіакомпанії не зможуть перевозити пасажирів з території Росії в аеропорти Грузії. Крім того, туроператорам і турагентам рекомендовано утримуватися від продажів туристичного продукту, що передбачає перевезення громадян РФ до Грузії, йдеться в указі Путіна.
В аеропорту Тбілісі (архівне фото)
Президент Росії Володимир Путін заборонив російським авіакомпаніям здійснювати перевезення росіян з території РФ на територію Грузії. Відповідний указ російський президент підписав у п’ятницю, 21 червня.
Згідно з оприлюдненим пресслужбою Кремля текстом документа, з 8 липня російські авіакомпанії не зможуть перевозити пасажирів з території Росії в аеропорти Грузії. Крім того, туроператорам і турагентам рекомендовано утримуватися від продажів туристичного продукту, що передбачає перевезення громадян РФ до Грузії, йдеться в указі Путіна.
Мета цього указу – захист російських громадян від “протиправних та злочинних дій”, зазначається в документі. Водночас уряду РФ потрібно уможливити повернення в Росію російських громадян, які тимчасово перебувають на території Грузії, а також їхнього багажу.
Термін чинності указу не називається. Попри це прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков на запит видання РБК пояснив, що умовою для скасування заборони на польоти російський авіакомпаній в Грузію стане “нормалізація ситуації в країні”. “Ситуація в Грузії повинна нормалізуватися, і повинні зникнути будь-які загрози для безпеки наших громадян”, – наголосив Пєсков.
Як повідомлялося, в ніч на 21 червня в Тбілісі поліція розігнала акцію протесту поблизу парламенту країни. Учасники акції намагалися прорватися в парламентську будівлю. У відповідь на це грузинські правоохоронці пустили в хід кийки, сльозогінний газ, водомети, акустичні гармати та гумові кулі. Внаслідок сутичок постраждали 240 осіб, у лікарнях перебувають 102 людини. Також в ході акції протесту було затримано 305 осіб, повідомило міністерство внутрішніх справ Грузії.
Причиною масових протестів став скандал через поведінку російської делегації на сесії Міжпарламентської асамблеї православ’я у Грузії. Під час відкриття сесії російський депутат і член делегації Сергій Гаврилов сів у крісло спікера грузинського парламенту. Через це опозиційні партії заблокували трибуну, вимагали вибачень від Гаврилова та звинуватили владу та спікера грузинського парламенту в тому, що вони допустили цю ситуацію. Внаслідок протестів у відставку пішов голова грузинського парламенту Іраклій Кобахідзе.
Грузинська поліція застосувала сльозогінний газ, водомети і гумові кулі для розгону демонстрації біля будівлі парламенту у Тбілісі. Учасники мітингу, які вимагають відставки членів уряду, перед цим спробували прорватися на подвір’я будівлі парламенту.
Протести спалахнули після того, як депутат російської Держдуми від Компартії РФ Сергій Гаврилов звернувся до учасників Міжпарламентської асамблеї Православ’я, що проходить у Тбілісі, сидячи у кріслі спікера грузинського парламенту.
Він говорив російською мовою, що викликало гнів грузинських політиків та пересічних жителів Грузії, які різко негативно ставляться до російської присутності в країні після війни 2008 року.
За інформацією AFP, близько 10 тис. протестувальників, які зібралися перед будівлею парламенту у четвер ввечері, прорвали поліцейське оточення, вимагаючи відставки спікера парламенту Іраклія Кобахідзе та інших офіційних осіб.
Частина з мітингарів прийшла з прапорами Євросоюзу й плакатами “Росія – окупант”.
Поліцейські зупинили спробу штурму, до ранку п’ятниці розсіявши основну частину присутніх на центральному проспекті Руставелі.
Як повідомляє кореспондент BBC News з місця подій, частина мітингувальників все ще залишаються неподалік парламенту.
За інформацією грузинських ЗМІ, кілька учасників протестів намагаються спорудити барикади біля будівлі тбіліської філармонії. Мітингувальники перегородили вулицю автобусом і сміттєвими баками.
Image captionЛікарі надають першу допомогу фотокореспонденту Гураму Мурадову, який отримав численні поранення від гумових куль
Міністерство охорони здоров’я Грузії повідомляє про 14 постраждалих учасників акції та 38 поліцейських.
Грузинський Перший канал повідомив про поранення свого співробітника на мітингу – їхній оператор дістав поранення в обличчя.
А один з лідерів колишньої партії влади “Єдиний національний рух” (яку очолює Міхеіл Саакашвілі), депутат парламенту Роман Гоцирідзе заявив журналістам у ніч на п’ятницю, що насправді поранено більше сотні громадян.
За численними повідомленням і фото, багато хто отримав травми від гумових куль, які були застосовані в ході розгону акції протесту.
Радник грузинського прем’єр-міністра Мамуки Бахтадзе повідомив, що до лікарень з різними травмами були доправлені 39 співробітників поліції і 30 учасників протестів.
Для розгону протестувальників були також застосовані водомети.
Постраждали ще кілька журналістів.
“Стріляли гумовими кулями прямо в людей, я бачив, як поліцейський вистрілив у демонстранта, який його вилаяв, відстань між ними була метри два. У [грузинського фотографа] Гурама Мурадова влучило, напевно, куль десять, його відвезли нещодавно на швидкій”, – розповів BBC News журналіст Георгій Гогуа.
“Пропорційна сила”
У МВС Грузії заявили, що поліцією були застосовані спецзасоби пропорційної сили, передбачені законом для запобігання проникненню до будівлю парламенту, травм поліцейських і громадян та фізичному протистояння.
Згідно з відомством, протест біля будівлі парламенту перейшов до насильства і, попри заклики МВС, протестувальники продовжували спроби увірватися у парламент.
Бійці спецназу і спецтехніка з’явилися у дворі парламенту у четвер ввечері.
Глава МВС Грузії Георгій Гахарія закликав учасників мітингу припинити незаконні дії й насильство.
“В першу чергу, я закликаю кожного громадянина, який стоїть на площі і, можливо, висловлює справедливий протест, однозначно підкоритися вимогам поліції. Те, що тут відбувається, називається штурмом державних інститутів”, – заявив він журналістам.
Партія Саакашвілі
Image caption”Антиросійське та антиолігархічне повстання в Тбілісі”, – так охарактеризував Міхеіл Саакашвілі події у Тбілісі.
Прем’єр-міністр Грузії Мамука Бахтадзе, який прибув до будівлі парламенту, звинуватив опозиційну партію “Єдиний національний рух” у спробі вивести країну з правових рамок.
“У Грузії будь-яка група людей має право висловити свій протест. У цьому випадку я хочу повторити, що це був справедливий протест. Але протягом останніх двох годин, за якими ми спостерігаємо – це насильство, це спроба того, щоб агресивна група, “Національний рух”, вивела Грузію з тих правових рамок, які були створені раз і назавжди в цій країні”, – сказав Бахтадзе.
У ніч на п’ятницю лідери опозиційних партій Грузії провели збори щодо ситуації після закінчення яких повідомили журналістам, що акція протесту біля будівлі парламенту буде продовжена.
“Акція буде виключно мирною і розпочнеться о 19 годині. Після того, що сталося, вже неможливо буде зупинити процес”, – заявив один з лідерів опозиційної партії “Європейська Грузія” Гіга Бокерія.
Раніше Михайло Саакашвілі, який перебуває в Україні, звернувся до народу Грузії із закликом взяти ситуацію в свої руки і не боятися репресій.
“Ми повинні до кінця довести справу визволення Грузії своєю мирною боротьбою”, – заявив він.
“Антиросійське та антиолігархічне повстання в Тбілісі”, – так охарактеризував експрезидент Грузії події у Тбілісі.
Причина протестів
Image captionРосійський депутат-комуніст Сергій Гаврилов у грузинському парламенті
У четвер опозиційні партії закликали своїх прихильників прийти на мітинг, щоб висловити протест через участь російської парламентської делегації на чолі з депутатом Держдуми РФ Сергієм Гавриловим у 26-й генасамблеї Міжпарламентської асамблеї Православ’я (МАП).
Протест опозиції викликав той факт, що Гаврилов на відкритті сесії МАП зайняв крісло спікера грузинського парламенту.
Опозиція звинуватила владу і голову парламенту в тому, що вони це взагалі допустили.
Опозиціонери вимагають відставки спікера парламенту Іраклія Кобахідзе, глави МВС Георгія Гахарії та керівника Служби держбезпеки Грузії (СДБ) Вахтанга Гомелаурі, які, на їхню думку, мають понести відповідальність за інцидент.
Пізніше було ухвалене рішення про завершення роботи Генасамблеї і від’їзд російської делегації.
Вона відправилася в готель, а звідти – в аеропорт Тбілісі, після чого покинула територію Грузії.
У подіях взяв участь і український делегат, депутат Віктор Єленський, який намагався заспокоїти мітингарів ще під час генасамблеї.
“До протестувальників вийшов очільник української делегації Віктор Єленський, який заявив ЗМІ, що він засуджує окупацію Росією таких православних країн, як Грузія, Молдова та Україна і що дії Росії ставлять хрест на всеправославній солідарності”, – написав у Facebook його помічник Дмитро Горевий.
“Після закінчення спілкування з пресою, депутат Державної Думи Російської Федерації Сергій Гаврілов звинуватив Віктора Єленського у підбурюванні протестувальників, образі на адресу президента РФ Володимира Путіна та зробив усе можливе для виключення народного депутата України з учасників Генеральної Асамблеї МАП”, – додав він.
Задля безпеки і “недопущення провокацій з боку російської делегації” Віктор Єленський відправився до українського посольства в Грузії.
З чого все почалося?
Image captionКілька тисяч людей біля парламенту
У четвер вдень російський депутат Сергій Гаврилов відкрив сесію генасамблеї Міжнародної асамблеї православ’я, яка вперше проходила в Грузії.
При цьому він сидів у кріслі голови парламенту та виступав з промовою російською мовою.
Опозиційні депутати з “Єдиного національного руху” та “Європейської Грузії” з самого початку відмовилися від участі в сесії з російськими делегатами.
Під час перерви, оголошеної в ході сесії, вони рушили до парламентської трибуни, вимагаючи вивести російських депутатів з будівлі законодавчого органу країни.
“Якщо держава не захищає нашу країну від російських окупантів, то ми, як мінімум, захистимо цей зал [засідань]. Цей захід не відбудеться за участю російських делегатів”, – заявила депутат від “Європейської Грузії” Олена Хоштарія з трибуни.
За словами представників опозиції, Гаврилов визнає незалежними державами Абхазію та Південну Осетію, які відкололися від Грузії за втручання Росії, а також брав участь у бойових діях проти Грузії на стороні абхазьких сепаратистів, й грузинська влада не мала пускати його в країну.
Сам Гаврилов каже, що участі в бойових діях не брав.
При цьому російський депутат раніше в інтерв’ю телекомпанії Руставі-2 заявив, що Росія визнала Абхазію і Південну Осетію незалежними державами і треба вибудовувати відносини, виходячи з цих реалій.
Грузія розірвала дипломатичні відносини з Росією у вересні 2008 року після серпневої війни. Москва визнала Абхазію і Південну Осетію незалежними, однак зберігає там свою військову присутність.
Тбілісі й міжнародне співтовариство розглядає Абхазію і Південну Осетію як територію Грузії, окуповану Росією.
Хто винен?
Обурення з приводу того, що відбувається в грузинському парламенті, висловили не тільки опозиційні депутати, а й представники правлячої партії та уряду.
“Дуже важко бачити депутата країни-окупанта на головній трибуні найвищого законодавчого органу Грузії! Цей факт завдає шкоди нашій ідеї свободи, шкодить грузинському парламентаризму! Я повністю поділяю справедливий протест грузинського суспільства і звертаюся до організаторів – негайно пояснити суспільству причини того, що сталося, і жорстко відреагувати! ” – йдеться у заяві прем’єр-міністра країни Мамуки Бахтадзе.
За словами прем’єр-міністра, правляча партія “Грузинська мрія” не збирається уникати відповідальності.
“Завтра процеси продовжаться, ми не підемо від відповідальності й будемо вимагати відповіді від членів нашої команди, серйозні помилки яких створили цю кризову ситуацію”, – сказав Бахтадзе.
У той же час він пообіцяв, що дії організаторів заворушень перед будівлею парламенту у Тбілісі не залишаться безкарними.
“Щирий протест народу використали деструктивні політичні сили і вийшли за конституційні рамки. З боку реваншистській опозиції мала місце організація насильства, штурм парламенту, і громадськість побачила в прямому ефірі насилля щодо наших поліцейських, – заявив Бахтадзе на брифінгу у ніч на п’ятницю.
За його словами, правоохоронці діяли в рамках закону, захистили державу, суспільство і припинила злочин.
Голова правлячої партії Бідзіна Іванішвілі, якого критики влади називають одноосібним правителем Грузії, у своїй заяві назвав неприпустимим ведення будь-якого форуму у парламенті Грузії під керівництвом представника країни-окупанта.
“Я вже поговорив з головою парламенту і висловив свою жорстку позицію й, звичайно, моя рекомендація була негайно перервати засідання”, – заявив Іванішвілі.
Представники правлячої партії Грузії “Грузинська мрія – Демократична Грузія” запевняють – вони не знали, що Гаврилов буде відкривати засідання, і вважають, що це помилка служби протоколу.
26-я сесія Міжпарламентської асамблеї православ’я проходила в Тбілісі, у ній брали участь близько 100 учасників з понад 20 країн, в тому числі України і Росії.
Навіть після свого розвалу вона не хоче відпускати нас із своїх обіймів. І у цьому плані українці, грузини та молодовани, справді є народами-братами. У нас спільні погляди на наше майбутнє, ми разом рухаємося у сторону західної цивілізації, до Європейської спільноти, до НАТО.
На жаль, наші проблеми так само подібні: підтримка Москвою сепаратистських груп, окуповані Москвою території, постійний тиск Кремля на всі сфери життя. Напрацьований нашими країнами досвід боротьби у цьому протистоянні безумовно може бути корисним для всіх народів, які обрали свободу та незалежність на противагу московській деспотії.
Сьогодні Москва та її керівники все менше приховують свої реваншистські плани та наміри відновити якщо не сам Радянський Союз, то абсолютний вплив на наші народи, на наше життя, на наше майбутнє. З цією метою росіянами створено потужний пропагандистський апарат, аналогів якому у світовій історії ще не було. Гітлеру і Геббельсу і не снилися такі можливості, якими сьогодні користується Путін.
1. Високотехнологічні засоби масової інформації, насамперед телебачення. Ще кілька років тому знімальні групи російського телебачення миттєво з’являлися у будь-якій точці України.
2. Цілодобова робота в інтернеті армії ботів, що практично окупували форуми на сайтах, оприлюднюють потрібні коментарі на усіх рейтингових ресурсах.
3. Підпорядкування собі через посередників кількох рейтингових національних каналів, які поступово перетворилися на рупори путінської пропаганди.
4. Робота десятків, якщо не сотень, інтернет – ресурсів та інформаційних агентств, які або взагалі не реєструються або заховані під виглядом приватних підприємств. І все це на фоні неймовірних фінансових вливань у цю сферу.
Масштаби московського впливу на інформаційну сферу, і не лише України, справді вражають. Сьогодні Кремль має достатньо можливостей, щоби розповсюдити в короткий термін в інформаційному просторі будь-яку, навіть найабсурднішу, інформацію. Дискредитація лідерів країни або напрямків української політики здійснюються щодня і на плановій основі, при чому як всередині країни, так і за її межами. Всі українські експерти називають це одним з найбільш важливих елементів гібридної війни, яку Москва веде проти нас.
Цікаво, що усвідомлення цього факту в Європі та світі прийшло не відразу. Масштаби втручання та нахабство, з яким Москва атакує громадську думку, справді занадто неймовірні, щоби повірити у їхню реальність. Дуже часто колеги з Європи, яким ми розповідали про російську експансію та тотальний вплив кремлівської пропаганди на телерадіопростір та інтернет, підозрювали нас у перебільшеннях та пересмикуваннях. І лише останнім часом, після того як стали очевидними масовий підкуп низки європейських політиків, після того як стали відомими факти втручання Москви у вибори президентів, парламентів, референдумів по всьому світу (при чому навіть в самих передових країнах Заходу), лиш тепер до світової спільноти приходить розуміння, з чим ми маємо справу. Ми – це Україна, Грузія, Молдова, інші країни, які були полігонами для перевірки москальських методик оболванювання, що тепер використовують по всьому світу.
Ми маємо справу із злочинним, абсолютно аморальним режимом, мета якого через хаос, брехню, конфлікти всіх з усіма, домогтися світового панування. З цією метою використовують всі законні і незаконні методи. Використовуються демократичні механізми та недоліки правового поля наших держав. Використовуються підкуп, погрози та шантаж. Скільки ми вже бачили «чарівних» у лапках перетворень колись чесних патріотів у розповсюджувачів путінської ідеології. Достатньо згадати міжнародну кампанію за звільнення з путінської тюрми Надії Савченко. Вона була кумиром та героєм України. І українцям знадобилося небагато часу, щоби зрозуміти, що це москальська зозуля, впарена нам Москвою, як фальшивий кумир. Так працює ця машина. Кого рублями, кого залякуванням, кого обіцянками розкрити особисті таємниці, людей змушують зраджувати національний інтерес та працювати на ворога. Всі ці історії про Штірліца, шпигунів, Петрова і Боширова, на жаль давно перестали викликати сміх. Це жорстока реальність у виконанні божевільного сусіда, який використовує будь-які механізми для удару по демократичному суспільству.
В Україні для цього масово вкидаються тези про відсутність права українців на свою, а не московську церкву. Тези про «громадянський конфлікт» на Сході України. Про «законне право» Росії на Крим. Про провал всіх реформ, які проводять Президент Порошенко та уряд. Все це супроводжується постіними кампаніями дискредитації конкретних політиків, паплюження західних цінностей, поширення абсолютно ідіотських чуток, які через масовість та різноманітність подачі багатьма каналами люди сприймають як правду. Згадати, лиш тему малайзійського «Боїнгу». На промосковських ресурсах літак був збитий то українським штурмовиком, то українською ракетою, то з української території. Кожен новий фейк суперечив попередньому, але при такому пресингу, коли така псевдоновина лине, як кажуть, з кожної праски, здатність людини критично мислити просто часто виключається. Фейки живуть переважно недовго, але чорну справу сіяти зневіру та незадоволення вони виконують.
Отже, чи все аж так для нас погано та безнадійно? Звісно, ми не маємо і десятої частки тих ресурсів, якими володіє Московія. Проте певні методи успішної протидії російський пропагандистській машині в Україні напрацьовані. Зрештою, і маленький Давід колись переміг Голіафа. Просто треба підбирати асиметричні, але ефективні заходи. У гібридній війні можна перемогти гібридними методами.
Отже, що ж з українського досвіду боротьби з московським інформаційним пресингом можна рекомендувати?
1. Застосування режиму санкцій до російських засобів масової інформації. Ворог, а саме так ми називаємо Московію останніми роками, чекає від нас пасивного захисту, звертання до судів та регуляторів, де будь-які справи через бюрократичні процедури можуть розглядатися роками. Агенти Кремля, як у середині країни, так і в Європі, не втомлюючись заявляють про свободу слова та міжнародні стандарти. Тому ми прийняли політичне рішення і тепер діяльність практично всіх провідних пропагандистських ресурсів Путіна в Україні обмежена або прямо заборонена. Тим “корисним ідіотам” на Заході, які разом з Кремлем протестують проти “утисків свободи слова” в Україні, ми терпляче роз’яснюємо, що воююча країна вправі захищатися так, як може. А те, що більшість російських засобів масової інформації – це не медіа, а пропагандистські рупори, нарешті побачили і в США, і у Франції, і у Великій Британії.
2. Продовження традицій Майдану та прямий вплив народа на формально українські, але прокремлівські ресурси. Так, ті, хто працює на телеканалах “Інтер”, Newsone, “112 Україна” мають прекрасні зарплати. Воно і ясно, грошей в Москві на підрив порядку у сусідніх країнах не шкодують. Але те кислотне середовище, яке створилося в українському суспільстві відносно цих ресурсів, тримає їх на певному поводку. Порядні люди на ефіри туди не ходять, їхніх репортерів скрізь виштовхують, а подекуди і б’ють прості громадяни. В інший час ми всі сприймали такі речі як неприпустимі. Але в умовах, коли протягом 4 років 8% території України є окупованими, коли щодня з фронта приходять звістки про смерті наших військових від рук російських найманців, таке ставлення до зрадників свого народу – це саме просте, що вони можуть очікувати. Свіжий приклад гібридних методів у гібридній війні: в Україні група громадських активістів підготувала петицію до українського парламенту про припинення діяльності телеканалів Newsone та “112 Україна”. Вона за лічені години зібрала необхідні 25 тисяч голосів іІ парламент підтримав цю вимогу. Невдовзі рада національної безпеки та оборони України прийматиме рішення про заборону їх діяльності. Так, це політичне рішення, але по суті це чудова ілюстрація можливостей прямої демократії .
3. Робота правоохоронних структур, спрямована на притягнення до кримінальної відповідальності працівників тих медіа, які надавали допомогу Москві в інформаційній війні. Нещодавно був затриманий керівник українського представництва інформаційного агентства “РИА Новости”, який під час окупації росіянами Криму виконував інформаційне забезпечення цього процесу і за вказівками з Москви свідомо поширював фейки. Зараз триває слідство, його звинувачують у державній зраді. На його захист відомий кремлівський пропагандон Дмитрий Киселев намагався розгорнути кампанію захисту в Європі, проте невдало. Там вже добре розуміють з ким мають справу і особливо не підтримують росіян. Путін п’ять разів публічно на міжнародних зустрічах заявляв, що це неподобство і нещасного Вишинського судять ні защо. Але і президент Франції Макрон, і канцлер Німеччини Меркель лиш широко позіхали.
4. Розвиток національної мережі засобів масової інформації та українського сегменту Інтернету. В Україні було створене міністерство інформації, яке багато хто спочатку критикував. Говорили, що так ми скотимося в тоталітаризм. Але нічого такого не сталося. За підтримки міністерства створено десятки інформаційних майданчиків, з яких до людей доводить реальна, невідредагована Москвою інформація, розвінчуються фейки кремлівської пропаганди. І зараз можемо констатувати, що його робота приносить свої плоди. Монополія Москви помалу йде у минуле.
Звичайно, ці зусилля ще не вирішують проблему повністю. Але голос Москви в Україні звучить сьогодні на три порядки тихіше, ніж це було 5 років тому. Той беззаперечний контроль, який москалі мали ще зовсім недавно, змінився на інформаційний паритет, який поступово прогресує на користь України.
Друзі. Нас попереду чекає ще дуже багато боротьби, в якій будуть і поразки, і втрати, і помилки. Але головне вже є – ми вистояли, не скорилися, здобули підтримку цивілізованого світу. Дякуючи вашій мужності, дякуючи хоробрості українських солдат на Донбасі, агресор зрозумів, що його час минув. Він ще дуже сильний. поки що. Наша справа не здаватися. І ми обов’язково переможемо.
Зараз по темі війну в Грузії активно хуярять Тимошенко (заслужено), але забувають про інших політиків з нашої тусовочки, які зараз продовжують бути політиками, або стали чиновниками, або працюють технологами на політиків.
Варто згадати. Принаймні двоє кандидатів у президенти голосували за визнання Осетії та Абхазії.
Інші – провалили голосування за засудження російської агресії.
Але пам’ять у нас коротка.
10 років тому розпочалась російська військова агресія в Грузії, під час якої було окуповано територію Південної Осетії.
Місяць потому Верховна Рада України намагалась прийняти постанову про засудження військової інтервенції Російської Федерації на територію Грузії. У парламенті було зареєстровано низку проектів Постанов з приводу військового конфлікту. Але два проекти Постанови викликали найбільшу дискусію – №3053 авторства Volodymyr Ariev i Юрій Стець, та №3054 Юрія Костенка і Ярослава Джоджика. Обидві Постанови не набрали достатньої кількості голосів.
За першу Постанову, зокрема, не голосували такі нинішні нардепи та політики (цікаво чому):
БЮТ мав свою постанову №3076/2 “Про заяву ВРУ щодо конфлікту між Росією та Грузією”, за яку сам і проголосував.
Таким чином, Україна не засудила військову агресію Росії проти Грузії.
Більше того, депутати ледь не визнали незалежність Південної Осетії та Абхазії. Відповідну Постанову зареєстрував комуніст Спиридон Кілінкаров.
“Уважаемые народные депутаты! Грузино-осетинский конфликт, это типичный образец этнического конфликта, порожденного националистическими, реакционными режимами в разный период исторического времени.
Ни коим образом принятие решения о признании суверенитета Абхазии и Южной Осетии, ни коим образом, скажем так, никоим образом не ущемляет права Грузии на территориальную целостность”, – заявляв з трибуни автор постанови Кілінкаров.
В листопаді цього року українська делегація у складі працівників Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та приватні виконавці з України завдяки Організації з безпеки та співробітництва в Європі відвідали Тбілісі з метою вивчення досвіду Грузії щодо реформування системи виконання рішень судів та інших органів.
В рамках візиту відбулись зустрічі з представниками Національного бюро виконання Грузії (НБВ), Поліції з виконання, суддями Верховного суду Грузії, Міського суду Тбілісі та приватними виконавцями Грузії.Система виконання рішень Грузії є змішаною, поряд із державними установами діють приватні виконавці.Контроль за діяльністю установ та осіб, які виконують рішення здійснює Міністерство юстиції Грузії.
Державна система виконання рішень:
Національне бюро виконання (www.nbe.gov.ge) НБВ
НБВ засновано у 2000 році. До цього в Грузії діяли судові виконавці.
НБВ за організаційно-правовою формою є юридичною особою публічного права, яка заснована та керується Міністерством юстиції Грузії. НБВ є автономною у питаннях матеріально-технічного забезпечення, управління персоналом, оперативної діяльності, але підконтрольна Міністерству юстиції та органам судової влади. Всі послуги надаються на платній основ. Кошторис та фінансовий план НБВ затверджується Мінюстом, а прибуток від діяльності перераховується до державного бюджету після покриття витрат. НБВ діє в складі Тбіліського бюро виконання та 8 територіальних Виконавчих бюро. Також до складу НБВ входить Управління виконавчої поліції.
Персонал НБВ розділено на служби та відділи за окремими функціями, застосовано принцип розподілу праці за спеціалізацією.
Прийом на роботу відбувається за результатами конкурсу та стажування кандидата, при цьому стажування після трьох місяців до шести є оплачуваним. Для багатьох посад наявність юридичної освіти не є обов’язковою.Прийняття документів та відкриття виконавчого провадження здійснює окремий відділ, який також за необхідності застосовує забезпечувальні заходи такі як арешт майна. Пошуком та описом майна боржника, оцінкою та передачею майна на реалізацію, проведенням електронного аукціону, стягненням аліментів та штрафів, веденням архіву займаються відповідні групи спеціалістів. Автоматичного розподілу виконавчих документів між всіма працівниками не має, лише в рамках відповідних груп за категоріями виконавчих проваджень.
Поряд із суто виконанням рішень структурні підрозділи НБВ надають ряд послуг:
Поліція виконання є структурним підрозділом НБВ створена у 2015 році.Поліція діє як на підставі законодавча про виконання рішень так і на підставі законодавства про поліцію Грузії та виконує наступні функції:
Захист правопорядку та працівників НБВ;
Застосування примусових заходів фізичного характеру;
Здійснення демонтажу споруд та конструкцій;
Виконання рішення про виселення або вселення стягувачів самостійно на підставі делегованих НБВ повноважень.
Поліція виконання не наділена повноваженнями проводити оперативно-розшукову або слідчу діяльність. Зафіксовані правопорушення передаються на розгляд в прокуратуру або кримінальну поліцію. Наразі штатна чисельність Поліції виконання складає 40 поліцейських та має збільшитись до 100.Також НБВ активно практикує медіацію з метою виконання рішень у добровільному порядку.
Процесуальні особливості процедури виконання. Електронне виконавче провадження
Всі процеси роботи персоналу НБВ здійснюються в спеціальній комп’ютерній системі, яка включає в себе діловодство, виготовлення процесуальних документів, реєстр виконавчих проваджень та надає доступ до всіх електронних реєстрів Грузії.
В Грузії функціонує реєстр соціально незахищених осіб, які мають низький рівень доходів. За наявності боржника в цьому реєстрі виконавче провадження щодо нього зупиняється.
Виконавці мають доступ до демографічного реєстру з усіма даними про особу включно з фотографією, що полегшує ідентифікацію боржника при виконанні рішення.
Також є повний доступ до реєстрів і баз даних Міністерства внутрішніх справ Грузії, що дає змогу визначити місце проживання боржника, місця скоєння ним адміністративних правопорушень, наприклад за неправильну паркову авто, що дає інформацію виконавцю не тільки про зареєстроване майно боржника, а і про його часті місця перебування.
Також є доступ до реєстрів нерухомого майна та юридичних осіб, баз даних податкової інспекції з інформацією про доходи боржника та джерела їх отримання.
З 2009 року Національний банк Грузії надав доступ виконавцям виключно НБВ до інформації про відкриті боржниками банківські рахунки, з можливістю їх автоматичного арешту та списання коштів в онлайн режимі. Приватні виконавці не мають такої можливості.
Все діловодство ведеться виключно в електронній формі.
Надіслання процесуальних документів та повідомлень сторонам виконавчого провадження відбувається автоматично. Працівник НБВ через електронну систему формує текст повідомлення або процесуального документу, вказує адресатів, підписує документ цифровим підписом і через програму в електронній формі надсилає його безпосередньо до Пошти Грузії, яка самостійно здійснює конвертацію, відправлення та доставку кореспонденції.
Доставка кореспонденції відбувається за адресою до двох разів з фіксацією листоношею факту перебування за адресою (вказується опис вхідних дверей). У разі якщо адресат не отримав лист текст повідомлення розміщується на сайті НБВ, при цьому адресат вважається належним чином повідомленим.
Доступ сторін до електронної системи можливий через будь-які гаджети, за допомогою відповідного ПО Android та Appstore. Виконавець також може завантажувати фото та сканкопії документів через смартфон.
Аукціон
Реалізація майна боржника відбувається через онлайн аукціон: eAuction.ge, а також через онлайн магазин.
Держателем та власником цього електронного аукціону є Міністерство фінансів Грузії, але права адміністратора має НБВ.
Оцінка майна проводиться працівниками НБВ які мають відповідні повноваження оцінювачів. Після оцінки НБВ формує лот та виставляє його на електронні торги за стартовою ціною 75% від оціненої ринкової вартості майна, крок ставок становить 1% від вартості майна, винагорода НБВ за проведення торгів, яку сплачує покупець становить 5% від вартості майна. У випадку відсутності покупців ціна на повторних торгах складає 50%, при цьому крок ставок складає 2%, а на третіх 0% з кроком у 5% від вартості. Також майно боржника за його та стягувача згодою може бути продано через онлайн магазин за ціною у 80% від оціненої вартості.
Служба захисту інтересів сторін.
З метою добровільного врегулювання та найскорішого виконання рішень НБВ проводить практику медіації. Сторони мають можливість домовитись про розстрочку або відстрочку виконання рішення безпосередньо в НБВ без звернення до суду, але якщо строк не перевищує одного року. За необхідності до цього процесу залучаються органи державної та муніципальної влади. Добровільне врегулювання виконання набирає популярності і так наразі до 80% рішень про виселення боржників вирішуються саме в процесі медіації.
Державні боржники
Борги державних органів або установ виплачуються Міністерством фінансів Грузії, при цьому виконавчий документ направляється на виконання судом. Випадків коли державні установи не сплачували борги або не виконували рішення судів і відповідно виконавчих проваджень щодо виконання таких рішень наразі не має, хоча законодавчо така процедура можлива за загальними правилами будь-якого стягнення.
Взаємодія з судами.
Актуальною особливістю процедур виконання в Грузії є також те що виконавець не потребує дозволу суду на вчинення багатьох виконавчих дій:
право доступу виконавця до житла боржника без окремого рішення або дозволу суду;
відсутність заборони на відчуження нерухомості боржника через аукціон у випадку проживання в ній дітей;
звернення стягнення за доходи або майно боржника від третіх осіб, корпоративні права, цінності у банківських сейфах не потребує дозволу суду.
Також суд не може зупинити торги які вже призначені і проводяться. Це є прерогативою виключно начальника НБВ.
Авансовий та Виконавчий збір.
Авансовий збір при поданні документу на виконання складає 2% від суми боргу до стягнення, при цьому встановлено мінімальний розмір – 50 ларі (приблизно 500 грн.) та максимальний 5000 ларі для фізичних осіб та без обмеження максимального розміру для юридичних осіб. Авансовий збір є частиною Виконавчого збору, а не відноситься до витрат виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується виконавцями Грузії у випадку примусового виконання рішення та складає 7% від розміру боргу. Його розмір може бути знижено до 2% у випадку добровільного виконання в межах строку або приватним виконавцем самостійно. При цьому витрати виконавчого провадження в рамках виконавчого провадження окремо з боржника не стягуються. Для їх стягнення необхідне окреме рішення суду.
Разом з цим в Грузії встановлено строк для добровільного виконання рішення тривалістю 7 днів, виконання рішення протягом якого надає знижку на сплату виконавчого збору.
Загалом виконання рішень державним Національним бюро виконання, завдяки застосуванню новітніх цифрових технологій, доступу до майже всіх баз даних країни, онлайн арешту банківських рахунків, ефективному розподілу праці між працівниками відповідно до функцій та компетенції, достойна оплата праці, наявність власної поліції, відсутність необхідності отримувати дозволи суду на окремі процесуальні дії та відсутність корупції в цій сфері, автономності бюро у фінансових та кадрових питаннях, довели високу ефективність роботи саме державної установи щодо виконання рішень, яка наразі виконує майже 90% всіх рішень в Грузії та за 2016 рік сплатило в бюджет країни еквівалент майже 26 мільйонів доларів США.
Приватні виконавці Грузії.
Вступ до професії на даний час обмежено державою. Всього працює приблизно 40 приватних виконавців на всю країну. Кваліфікаційні вимоги включають в себе обов’язкову наявність вищої юридичної освіти та складання кваліфікаційного іспиту приватного виконавця або судді, що не є обов’язковим для працівників НБВ.
Всього Міністерством юстиції Грузії проведено два кваліфікаційні іспити приватних виконавців у 2009 та 2010 роках. За їх результатами склало іспит та отримало ліцензії близька 50 осіб. Ліцензії є безстроковими.
Приватні виконавці Грузії діють без посвідчень та печатки. Громадяни можуть знайти відомості про них у відповідному реєстрі.
Ліміт суми до стягнення за виконавчим документом, який може бути пред’явлено на виконання приватному виконавцю становить 500 тис. ларі (близько 200 тис. доларів США).
Авансування та стягнення винагороди приватного виконавця також є обов’язковим, але приватний виконавець може надавати клієнту знижку. Зазвичай аванс становить 0,5 – 1% від суми стягнення. Також може бути знижено загальний розмір винагороди з 7%.
Діяльність приватного виконавця прирівнюється до підприємницької і оподатковується 20% податком на доходи, а у випадку перевищення річного обороту розміру 100 тис. ларі також сплачується ПДВ 18%. Приватний виконавець може мати помічників без обмеження кількості, з заробітної плати яких він також утримує та сплачує податки, але помічники приватного виконавця не мають доступу до реєстрів. Витрати на виконання включаються до винагороди приватного виконавця та окремо з боржника не стягуються.
Автоматизована система виконавчого провадження також обмежена для приватного виконавця. Він не має доступу до інформації про банківські рахунки боржників та не може здійснювати онлайн арешт та списання коштів. Також відсутній доступ до реєстрів МВС, нерухомості та юридичних осіб. Для отримання інформації про майно та про банківські рахунки боржників приватний виконавець подає до банків, яких в Грузії всього 14, та інших суб’єктів відповідні письмові запити.
Для списання коштів з рахунків приватний виконавець завіряє платіжні вимоги нотаріально. Також відсутній електронний документообіг приватних виконавців із Поштою Грузії. При цьому оплата за користування автоматизованою системою значна та складає 5000 ларі на рік абонплата та за кожну дію стягується плата 5-50 ларі.Також приватний виконавець зобов’язаний застрахувати свою цивільно-правову відповідальність мінімум на 100 тис. ларі, вартість такого полісу скаладає 400 – 500 ларі.
Аукціон.
Реалізація майна боржника здійснюється приватним виконавцем після оцінки незалежним оцінювачем за тією ж процедурою і на тому ж онлайн аукціоні як і у НБВ. При цьому документи щодо лоту передаються приватним виконавцем до НБВ.
Негативним моментом є авансування послуг Акуціону за рахунок приватного виконавця. Він зобов’язаний заплатити за організацію торгів 1% від суми боргу за виконавчим документом, що є в багатьох випадках економічно недоцільним, якщо вартість майна нижче боргу. При цьому плата за організацію торгів не повертається приватному виконавцю незалежно від результатів таких торгів.
Майже всі приватні виконавці колишні працівники НБВ. Поодинокі адвокати, які на початку реформи прийшли в цю професію припинили діяльність за браком досвіду, практичних навичок та клієнтів. Майже кожний приватний виконавець має Генерального клієнта – банк або фінансову установу, яка передає йому на виконання пакетно всі свої провадження, не всі з яких є перспективними. Також приватні виконавці надають своїм клієнтам знижки за рахунок зменшення винагороди та авансу.
Разом з цим приватний виконавець має право суміщати свою діяльність із будь-якої іншої оплачуваною роботою або підприємницькою діяльністю, чим всі і користуються. Приватні виконавці надають юридичні послуги, працюють адвокатами, викладачами або мають зовсім не пов’язаний із юридичним бізнес. Звичайно при виконанні рішень вони дотримуються принципу усунення конфлікту інтересів і не мають право виконувати рішення щодо себе або якщо зачіпається інтерес їх бізнесу.
Контроль за діяльністю приватних виконавців здійснює Міністерство юстиції Грузії, в складі якого діє Генеральна інспекція виконання рішень. Перевірка діяльності приватного виконавця може бути проведена без будь-яких підстав за власною ініціативою Інспекції. Всього за історію функціонування інституту приватних виконавців їх перевірили один раз але всіх. Дисциплінарними стягненнями є попередження та позбавлення ліцензії. Попередження діє один рік, позбавлення ліцензії по життєво.
Загалом статус та можливості приватних виконавців у порівнянні із працівниками НБВ є обмеженими. Цим пояснюється малий відсоток виконавчих проваджень (10%), які перебувають у них на виконанні. При цьому якість послуг які надають приватні виконавці Грузії своїм клієнтам знаходиться на тому ж рівні.
Таке становище приватних виконавців встановлено політичним рішенням та обґрунтовується державою тим, що на початку діяльності, державний бюджет Грузії почав втрачати суттєві доходи від діяльності НБВ, адже винагорода приватних виконавців залишалась у їх розпорядженні, і доходи від їх податків були значно меншими порівняно з доходами від діяльності НБВ, які отримувала держава. Крім того, болючим є соціальне питання, адже на початку дії реформи багато громадян Грузії було позбавлено житла через реалізацію предметів іпотеки та майна в рахунок погашення боргів.
На даний час дискусії щодо правого статусу осіб, що виконують рішення в Грузії тривають. Наразі функціонує робоча група міністерства юстиції Грузії щодо подальшого реформування цієї системи та прийняття Виконавчого кодексу Грузії.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
