Теги Posts tagged with "Донбас"

Донбас

У районі населеного пункту Щастя близько години ночі противник протягом півтори години вів вогонь у бік позицій українських військових.

 
Сепаратисти фактично відразу ж зірвали оголошене напередодні перемир’я. Про це в понеділок, 5 березня, йдеться в повідомленні прес-служби штабу АТО.
 
Так, близько першої години ночі в районі населеного пункту Щастя противник протягом півтори години вів вогонь у бік наших позицій з 82 мм мінометів, автоматичних станкових гранатометів і стрілецької зброї.
 
Крім цього, на світанку міномети калібру 82 мм ворог застосував по захисниках селища Троїцьке.
 
“Станом на 08:00 5 березня зафіксовано 2 обстріли наших позицій. За попередньою інформацією, в результаті ворожого вогню ніхто з українських військових не постраждав. Підрозділи сил АТО вогонь у відповідь не відкривали, повністю дотримуючись умов перемир’я”, – уточнили в штабі.
 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

За словами міністра оборони, Росія та сформовані нею терористичні угруповання не виконали жодного пункту Мінських угод.

Міністр оборони України Степан Полторак заявив, що керівництво Російської Федерації продовжує шукати шляхи, щоб заморозити конфлікт на Донбасі. Про це він заявив під час інтерв’ю для представників ЗМІ, повідомляє прес-служба оборонного відомства.

«Практично чотири роки Російська Федерація, терористичні угруповання, сформовані нею в Донецькій та Луганській областях, не виконують свої зобов’язання, які вони взяли в Мінську. Не виконаний перший пункт, який є основою всіх пунктів домовленостей, — не припинений вогонь. Це та основа, після виконання якої можна рухатися далі. На жаль, цього не досягнуто, є окремі випадки, коли кількість обстрілів мінімальна, але, в основному, режим припинення вогню не підтримується», — зазначив він.

За словами глави оборонного відомства, керівництво Російської Федерації продовжує шукати шляхи для того, щоб агресію, яку воно розв’язало, перетворити на заморожений конфлікт, враховуючи пропозиції, надані президентом Путіним щодо введення миротворчих сил під егідою ООН є одним з рішень як заморозити, а не вирішити цей конфлікт.

tyzhden.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Американські екс-дипломати застерігають, що миротворчі місії ніколи не вирішували конфлікти, а лише заморожували їх.

Про це пише видання Wall Street Journal.

Газета нагадує, що минулого тижня на Мюнхенській безпековій конференції чиновники США і НАТО обговорювали питання розміщення миротворчої місії з українськими і російськими дипломатами.

Деякі американські представники у приватних розмовах озвучували застерження, що Вашингтон може прямувати в пастку Путіна.

“Росія не зацікавлена в тому, щоб ситуація в Україні заспокоїлася. Миротворчі сили можуть ненавмисне закріпити російський контроль над територіями на Донбасі, а не вирішити конфлікт”, – вважають нинішні і колишні чиновники США.

Водночас і прихильники, і скептики вважають, що США варто бути обережними в обговоренні такого сценарію.

“РФ може спробувати затримати чи зірвати процес переходу під контроль миротворчих сил частини українсько-російського кордону. Ризики можна пом’якшити, якщо пропозиція буде включати певне пом’якшення санкцій до повного відновлення миру в Україні”, – допускають колишні американські високопосадовці.

На Мюнхенській конференції колишні американські дипломати від демократичних і республіканських адміністрацій ставили під сумнів нинішні обговорення цього питання.

Колишній посол США в Росії Майкл МакФол нагадав про приклад Кіпру, де миротворці були розміщені у 1864 році.

“Ці сили досі там, а укладення мирної угоди, яка б об’єднала окуповану Туреччиною північ острова з рештою країни, лишається туманним. Поясніть, чим в цьому конкретному випадку фактори відрізняються, щоб це не призвело до сценарія на зразок перманентного поділу, як на Кіпрі?”, – сказав МакФол присутньому в Мюнхені Волкеру.

Посол США в ООН за часів адміністрації Джорджа Буша-молодшого Джон Болтон заявив, що миротворчі місії міжнародної організації зазвичай заморожують поділ, а не вирішують його.

“Дуже рідко розгортання миротворців робить щось інше, окрім як закріплює присутність цих сил назавжди”, – підкреслив він.

Волкер, який веде з Москвою переговори про відправку місії, пояснив, що такий план спрацює лише в тому випадку, якщо росіяни і українці хочуть миру.

Крім того, це, на його думку, найкращий шанс імплементувати Мінські угоди.

“Найкраща річ, яку ми можемо зробити, щоб захистити людей, створити мир, – це отримати мандат ООН на миротворчі сили, які ефективно зупинять конфлікт”, –  наголосив Волкер.

Українські чиновники в Мюнхені сказали виданню, що не сумніваються у американському плані, але не вірять, що РФ з ним погодиться.

Чинні американські дипломати переконані, що вікно можливостей відкриється в період між завершенням російських президентських виборів і початком чемпіонату світу з футболу, який має цього року пройти в Росії.

“План з миротворцями спрацює лише в тому випадку, якщо Володимир Путін захоче позбутися західних санкцій”, – вважає колишній заступник генсека НАТО Александр Вершбоу.

Як відомо, Росія перехопила ініціативу України щодо миротворців на Донбасі – і запропонувала свій варіант, який передбачає наявність місії лише на лінії розведення сторін для охорони місії ОБСЄ.

Україна ж наполягає на миротворцях на усій захопленій території, в тому числі – на кордоні з Росією. Також Київ проти того, щоб росіяни входили у миротворчу місію ООН, якщо її спрямують на схід України.

30 січня спецпредставник США Курт Волкер заявив, що Росія вже не виключає можливість розгортання миротворчої місії ООН по всій території на Донбасі, включаючи російсько-український кордон.

Повідомлялося, що ООН має розглянути застосування контингенту у 20 тисяч військовослужбовців з країн, які не є членами НАТО, і 4 тисяч поліцейських для того, щоб допомогти вирішити кризу в Україні.

poshtivka.org


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Стаття вийшла в газеті з цією знаменною фотографією: як я перетворив “суд” наді мною в суд над злодійською системою і її представниками.

Разгромная статья в New York Times о том, как Порошенко крадет у украинской армии и моей борьбе за очищение Украины. Статья вышла в газете с этой знаменательной фотографией: как я превратил “суд” надо мной в суд над воровской системой и ее представителями.

У січні, через майже чотири роки після початку війни проти бойовиків, які користуються підтримкою Росії, Міністерство оборони України з гордістю оголосило про те, що йому вдалося поліпшити якість медичного обслуговування своїх поранених солдатів , завдяки купівлі 100 нових машин швидкої допомоги.

Але при цьому ніхто не згадав про те, що багато з цих машин вже зламалися. Або про те, що ці машини були продані в рамках неконкурентного контракту автомобільною компанією, яка належить високопоставленому чиновнику, відповідальному за закупівлі для збройних сил України. Або про те, що цей чиновник – Олег Гладковський – є старим другом Петра Порошенка.

Витрати України на оборону і безпеку різко виросли після початку російської агресії на сході країни в 2014 році: в 2013 році вони становили приблизно 2,5% від ВВП, а в цьому році вони складуть приблизно 5% або близько 6 мільярдів доларів.

Таке зростання витрат на оборону, завдяки якому в 2018 році видатки на закупівлі для армії перевищать 700 мільйонів доларів, дозволять Києву відновити свої бувші у занепаді збройні сили і ефективно боротися проти проросійських бойовиків і їх добре озброєних помічників з Росії.

Однак, оскільки величезна кількість грошей пройшла через руки українських чиновників і бізнесменів – часто це одні і ті ж люди – зростання витрат на оборону також зіграло роль потужного стримуючого фактора у боротьбі проти корупції, яку багато хто вважає головним ворогом України.

Ця проблема стала головною причиною втрати тих надій, які з’явилися у народу в лютому 2014 року, коли свою посаду втратив соаветний своєю корумпованістю проросійський президент України Віктор Янукович. Вона також змусила розчарованих прихильників України на Заході і багатьох українців засумніватися в тому, що після двох революцій країна цього разу зуміє впоратися з хронічною корупцією.

«Україні немає сенсу боротися за своє тіло на Донбасі, якщо вона віддає свою душу корупції», – попередив держсекретар США Рекс Тіллерсон в минулому році, згадавши про східні області України, захоплені Росією після повалення пана Януковича.

З 2014 року Україна досягла істотного прогресу в своїх спробах викорінити корупцію в газовому секторі, який був головним джерелом доходів для корумпованих олігархів за пана Януковича. Вона перебудувала державну енергетичну компанію «Нафтогаз» і скоротила кількість нечесних газових угод, що укладаються інсайдерами, зменшивши свою залежність від поставок газу від російського енергетичного гіганта «Газпром».

Однак зростання військових витрат відкрло нові можливості для митних операцій, захищених від перевірок завісою секретності, яка приховує подробиці витрат на оборонні потреби.

«Рівень корупції в енергетичному секторі знизився, тому корупція перемістилася в оборонний сектор», – сказала Олена Трегуб, генеральний секретар Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (Independent Defence Anti-Corruption Committee) – аналітичної групи, яка отримує фінансування від західних спонсорів.

Хоча пан Гладковський визнав, що придбанню машин швидкої допомоги не передував відкритий тендер, ніяких доказів того, що він домовився про покупку цих машин у його компанії якимось нечесним чином, немає, і сам пан Гладковський це заперечує. Проте, цей кричущий факт конфлікту інтересів – всього лише один з безлічі подібних прикладів в Україні, де бізнес і політична влада сплітаються в заплутаний клубок пересічних, неясних і найчастіше досить прибуткових угод.

«Немає ніяких доказів того, що він якимось чином вплинув на процес прийняття рішень, і їх ніколи не буде. Все це – секрет, – сказав Віктор Чумак, незалежний член українського парламенту і заступник голови антикорупційного комітету. – Злиття політики і бізнесу – наша головна проблема».

Доказами тісного переплетення бізнесу і політики, а також величезних доходів, які вони можуть принести, стали три розкішні вілли на південному узбережжі Іспанії. Вони належать президенту Порошенко, г-ну Гладковському і Ігорю Кононенко – ще одному діловому партнерові президента, який очолює фракцію пана Порошенка в парламенті.

Перш ніж зайняти державні посади, всі вони були багатими бізнесменами, проте їх небажання розкривати розміри своїх статків викликало серйозні підозри. Жоден з них не вказав нерухомість в Іспанії в щорічній декларації, яка з 2016 року є обов’язковою для всіх високопоставлених чиновників – вона стала частиною спроб збільшити ступінь прозорості і підзвітності українських чиновників.

Конфлікти інтересів поширені настільки широко, «що це більше не шокує», як сказав Айварас Абромавичус, колишній інвестиційний банкір з Литви, який став одним з лідерів ініціативи щодо викорінення корупції в уряді, будучи в той момент міністром економіки і торгівлі України. «Вони всюди. Це сумно, це бентежить і розчаровує».

Це розчарування вже дорого обійшлося Україні. Міжнародний валютний фонд і Євросоюз, роздратовані постійними відстрочками в створенні давно обіцяного незалежного антикорупційного суду і іншими затримками, відмовили Україні в черговому транші фінансової допомоги Україні, обсяги якої вже перевищили 5 мільярдів доларів.

«Україна жила в стані повсюдної корупції протягом багатьох десятиліть, – сказав Артем Ситник, директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) – незалежного агентства, створеного в 2015 році в рамках початкового сплеску ентузіазму після повалення пана Януковича. – Ці схеми були переглянуті і оновлені, і тепер вони знову працюють. Деякі люди просто не хочуть від них позбавлятися».

Його бюро зуміло зібрати матеріали по 107 справах, заведених проти раніше недоторканних чиновників, однак тільки одне таке справа завершилася реальним судовим вироком. Решта справ застрягли в нерозторопної судовій системі, завдяки корупції і політичного втручання.

Спроби НАБУ розібратися з шахрайствами, пов’язаними з оборонним сектором – спроби, які привели в минулому році до арешту заступника міністра оборони і глави відділу закупівель – обернулися цілим рядом заходів, покликаних нейтралізувати це антикорупційне бюро.

«Це дуже чутлива зона», – пояснив пан Ситник.

В останні кілька місяців НАБУ відчуває на собі постійний тиск: парламент працював над законопроектом, який міг позбавити НАБУ всіх його повноважень, а представники внутрішньої розвідки проводили обшуки в будинках співробітників цього бюро.

Пан Порошенко, який, як очікується, візьме участь в президентських виборах в наступному році, позиціонує себе як лідера, який перебудував одряхлілу армію і виступив проти президента Росії Володимира Путіна. Але на превеликий жах українського лідера, цей конфлікт з проросійськими сепаратистами поступово перетворюється в свідомості громадськості з героїчної боротьби проти ворога в чергові ворота для спекуляцій і корупції.

Цьому перетворенню сприяли дії колишнього президента Грузії Михайла Саакашвілі – аж до минулого тижня, коли офіцери українських служб безпеки схопили його в одному з київських ресторанів і проти його волі посадили в літак, що прямував до Польщі.

Саакашвілі створив в Києві нову політичну партію, яка зосередилася на критиці корупції в Україні. Його прихильники в Києві приєдналися до розлючених ветеранів війни на сході країни, які розбили наметовий табір біля будівлі парламенту. Їх намети і барикади прикрашені плакатами, що звинувачують пана Порошенка і його ділових партнерів в тому, що вони крали, поки солдати гинули за батьківщину.

“Тепер більше не згадує Путіна, а слово” П» зараз – це Порошенко, – сказав пан Саакашвілі в своєму інтерв’ю в Києві незадовго до висилки з України. – Це несправедливо, тому що головний винуватець – це Путін, але люди бачать, що йде війна і що Порошенко і його друзі заробляють на ній».

Айварас Абромавичус, який подав у відставку, втративши віру в ефективність спроб викорінити корупцію в Україні, сказав, що, на його думку, пан Порошенко навряд чи особисто отримує вигоду з військового конфлікту на сході країни. Але, за його словами, президент теж несе за це відповідальність, тому що він не виконав свої обіцянки продати свої ділові активи і створити по-справжньому незалежний антикорупційний суд.

Гладковський виступив на захист секретності і відсутності відкритих тендерів на придбання військового обладнання: за його словами це необхідний захід, спрямований на те, щоб не дати Росії втрутитися в процес закупівель за допомогою підставних компаній, що вона нібито робила неодноразово, коли робилися спроби провести конкурсні торги.

«Ніхто не заробляє гроші на війні», – сказав він.

За словами пана Гладсковского, він відсторонився від процесу прийняття рішень у своїй автомобільній компанії «Богдан Моторс», і він дізнався про машини швидкої допомоги тільки тоді, коли приїхав на лінію фронту, де він побачив машини своєї компанії і відчув почуття гордості за неї .

«Корупція, – сказав він в інтерв’ю, – дійсно дуже серйозна проблема, але вона не пов’язана з тією системою, якою я керую».

Найбільшим елементом його системи став «Укроборонпром» – величезний державний конгломерат, який об’єднує в собі 130 компаній, де працюють приблизно 80 тисяч чоловік. Дмитро Максимов, колишній співробітник відділу контролю «Укроборонпрому», сказав, що каламутні угоди по закупівлям представляли собою «суть» операцій цього конгломерату.

Він розповів, як маленький гвинтоподібний шматочок металу, що купується «Укроборонпромом» для ремонтного заводу у Львові, різко зріс в ціні з 50 доларів на початку 2014 року до майже 4 тисяч доларів роком пізніше, коли «Укроборонпром» з незрозумілих причин поміняв постачальника.

За словами пана Максимова, він піднімав питання незрозуміло високих цін у розмовах зі своїм начальством, але йому радили не звертати на це увагу, а пізніше його взагалі звільнили – зараз він оскаржує своє звільнення в суді.

Денис Гурак, молодий заступник директора цього конгломерату, сказав, що йому нічого не відомо про скарги пана Максимова, однак визнав, що корупція дійсно процвітає в оборонному секторі. Він додав, що після кількох років систематичного розграбування за пана Януковича – який, за його словами, і створив «Укроборонпром» в 2010 році, щоб централізувати процес розграбування – «це диво, що ми взагалі щось можемо робити».

«Це системна проблема всієї нашої країни, а не тільки одного сектора, – сказав він. – Система не працює, тому люди крадуть. Саме тому розвалився Радянський Союз».

За його словами, «Укроборонпром» відправив до прокуратури 200 повідомлень про корупцію в своїх рядах, але тільки два з них в кінцевому підсумку обернулися обвинувальними вироками.

Минулого тижня цей конгломерат оголосив про відставку свого генерального директора Романа Романова.

Дар’я Каленюк, директор Центру протидії корупції, неурядової групи в Києві, сказала, що прозорість і підзвітність – це питання національної безпеки, які необхідно вирішувати, якщо Україна хоче не тільки створити дієздатну демократію європейського зразка, а й здобути перемогу на сході.

Вони також дозволять прояснити, чому машини швидкої допомоги, продані компанією пана Гладковського, продовжують ламатися і чому їх взагалі купили.

Як говориться в доповіді, опублікованій в минулому році Незалежним антикорупційним комітетом з питань оборони, кожна з цих машин, чиї ходові частини були зроблені в Китаї, обійшлася Міністерству оборони України в 32 тисячі доларів – машина швидкої допомоги, куплена в Китаї, обійшлася б набагато дешевше – а їх вантажопідйомність становить всього 360 кілограмів – це занадто мало для машини, в якій повинні вміститися водій, озброєний охоронець і медичні працівники.

Валентина Варава, волонтер, яка допомагає військовим на сході України, сказала, що ці машини швидкої допомоги розраховані на міські дороги, а «в зоні бойових дій доріг немає».

За її словами, 19 з 50 машин, доставлених на схід, уже вийшли з ладу. Вона додала, що Міністерство оборони нещодавно вирішило купити ще 100 машин швидкої допомоги у компанії пана Гладковського.

Ендрю Хіггінгс, The New York Times (США)

В январе, спустя почти четыре года после начала войны против боевиков, пользующихся поддержкой России (фашистское государство, признанное 27.01.15 Верховной Радой страной-агрессором), Министерство обороны Украины с гордостью объявило о том, что ему удалось улучшить качество медицинского обслуживания своих раненых солдат, благодаря покупке 100 новых машин скорой помощи.

Но при этом никто не упомянул о том, что многие из этих машин уже сломались. Или о том, что эти машины были проданы в рамках неконкурентного контракта автомобильной компанией, которая принадлежит высокопоставленному чиновнику, отвечающему за закупки для вооруженных сил Украины. Или о том, что этот чиновник — Олег Гладковский — является старым другом Петра Порошенко.

Расходы Украины на оборону и безопасность резко выросли после начала российской агрессии на востоке страны в 2014 году: в 2013 году они составляли примерно 2,5% от ВВП, а в этом году они составят примерно 5% или около 6 миллиардов долларов.

Такой рост расходов на оборону, благодаря которому в 2018 году расходы на закупки для армии превысят 700 миллионов долларов, позволил Киеву восстановить свои пришедшие в упадок вооруженные силы и эффективно бороться против пророссийских боевиков и их хорошо вооруженных помощников из России.

Однако, поскольку огромное количество денег прошло через руки украинских чиновников и бизнесменов — зачастую это одни и те же люди — рост расходов на оборону также сыграл роль мощного сдерживающегося фактора в борьбе против коррупции, которую многие считают главным врагом Украины.

Эта проблема стала главной причиной утраты тех надежд, которые появились у народа в феврале 2014 года, когда своего поста лишился прославившийся своей коррумпированностью пророссийский президент Украины Виктор Янукович. Она также заставила разочарованных сторонников Украины на Западе и многих украинцев усомниться в том, что после двух революций эта страна на этот раз сумеет справиться с хронической коррупцией.

«Украине нет смысла бороться за свое тело в Донбассе, если она отдает свою душу коррупции», — предупредил госсекретарь США Рекс Тиллерсон в прошлом году, упомянув о восточных областях Украины, захваченных Россией после свержения г-на Януковича.

С 2014 года Украина добилась существенного прогресса в своих попытках искоренить коррупцию в газовом секторе, который был главным источником доходов для коррумпированных олигархов при г-не Януковиче. Она перестроила государственную энергетическую компанию «Нафтогаз» и сократила количество нечестных газовых сделок, заключаемых инсайдерами, уменьшив свою зависимость от поставок газа от российского энергетического гиганта «Газпром».

Однако рост военных расходов открыл новые возможности для мутных сделок, защищенных от проверок завесой секретности, которая скрывает подробности расходов на оборонные нужды.

«Уровень коррупции в энергетическом секторе снизился, поэтому коррупция переместилась в оборонный сектор», — сказала Олена Трегуб, генеральный секретарь Независимого антикоррупционного комитета по вопросам обороны (Independent Defence Anti-Corruption Committee) — аналитической группы, которая получает финансирование от западных спонсоров.

Хотя г-н Гладковский признал, что покупке машин скорой помощи не предшествовал открытый тендер, никаких доказательств того, что он договорился о покупке этих машин у его компании каким-то нечестным образом, нет, и сам г-н Гладковский это отрицает. Тем не менее, этот вопиющий факт конфликта интересов — всего лишь один из множества подобных примеров в Украине, где бизнес и политическая власть сплетаются в запутанный клубок пересекающихся, смутных и зачастую весьма доходных сделок.

«Нет никаких доказательств того, что он каким-то образом повлиял на процесс принятия решений, и их никогда не будет. Все это — секрет, — сказал Виктор Чумак, независимый член украинского парламента и заместитель председателя антикоррупционного комитета. — Слияние политики и бизнеса — наша главная проблема».

Доказательствами тесного переплетения бизнеса и политики, а также огромных доходов, которые они могут принести, стали три роскошные виллы на южном побережье Испании. Они принадлежат президенту Порошенко, г-ну Гладковскому и Игорю Кононенко — еще одному деловому партнеру президента, который возглавляет фракцию г-на Порошенко в парламенте.

Прежде чем занять государственные посты, все они были богатыми бизнесменами, однако их нежелание раскрывать размеры своих состояний вызвало серьезные подозрения. Ни один из них не указал недвижимость в Испании в ежегодной декларации, которая с 2016 года является обязательной для всех высокопоставленных чиновников — она стала частью попыток увеличить степень прозрачности и подотчетности украинских чиновников.

Конфликты интересов распространены настолько широко, «что это больше не шокирует», как сказал Айварас Абромавичюс, бывший инвестиционный банкир из Литвы, который стал одним из лидеров инициативы по искоренению коррупции в правительстве, будучи в тот момент министром экономики и торговли Украины. «Они повсюду. Это печально, это обескураживает и разочаровывает».

Это разочарование уже дорого обошлось Украине. Международный валютный фонд и Евросоюз, раздраженные постоянными отсрочками в создании давно обещанного независимого антикоррупционного суда и другими задержками, отказали Украине в очередном транше финансовой помощи Украине, объемы которой уже превысили 5 миллиардов долларов.

«Украина жила в состоянии повсеместной коррупции в течение многих десятилетий, — сказал Артем Сытник, директор Национального антикоррупционного бюро (НАБУ) — независимого агентства, созданного в 2015 году в рамках первоначального всплеска энтузиазма после свержения г-на Януковича. — Эти схемы были пересмотрены и обновлены, и теперь они снова работают. Некоторые люди просто не хотят от них избавляться».

Его бюро сумело собрать материалы по 107 делам, заведенным против ранее неприкасаемых чиновников, однако только одно такое дело завершилось реальным судебным приговором. Остальные дела застряли в нерасторопной судебной системе, благодаря коррупции и политическому вмешательству.

Попытки НАБУ разобраться с мошенничествами, связанными с оборонным сектором — попытки, которые привели в прошлом году к аресту заместителя министра обороны и главы отдела закупок — обернулись целым рядом мер, призванных нейтрализовать это антикоррупционное бюро.

«Это очень чувствительная зона», — объяснил г-н Сытник.

В последние несколько месяцев НАБУ испытывает на себе постоянное давление: парламент работал над законопроектом, который мог лишить НАБУ всех его полномочий, а представители внутренней разведки проводили обыски в домах сотрудников этого бюро.

Г-н Порошенко, который, как ожидается, примет участие в президентских выборах в следующем году, позиционирует себя как лидера, который перестроил одряхлевшую армию и выступил против президента России Владимира Путина. Но к ужасу украинского лидера, этот конфликт с пророссийскими сепаратистами постепенно превращается в сознании общественности из героической борьбы против врага в очередные ворота для спекуляций и коррупции.

Этому превращению способствовали действия бывшего президента Грузии Михаила Саакашвили — вплоть до прошлой недели, когда офицеры украинских служб безопасности схватили его в одном из киевских ресторанов и против его воли усадили в самолет, направлявшийся в Польшу.

Саакашвили создал в Киеве новую политическую партию, которая сосредоточилась на критике коррупции в Украине. Его сторонники в Киеве присоединились к рассерженным ветеранам войны на востоке страны, которые разбили палаточный лагерь у здания парламента. Их палатки и баррикады украшены плакатами, обвиняющими г-н Порошенко и его деловых партнеров в том, что они воровали, пока солдаты гибли за родину.

«Теперь больше не упоминает Путина, а слово „П» сейчас — это Порошенко, — сказал г-н Саакашвили в своем интервью в Киеве незадолго до высылки из Украины. — Это несправедливо, потому что главный виновник — это Путин, но люди видят, что идет война и что Порошенко и его друзья зарабатывают на ней».

Г-н Абромавичюс, который подал в отставку, утратив веру в эффективность попыток искоренить коррупцию в Украине, сказал, что, по его мнению, г-н Порошенко вряд ли лично извлекает выгоду из военного конфликта на востоке страны. Но, по его словам, президент тоже несет за это ответственность, потому что он не выполнил свои обещания продать свои деловые активы и создать по-настоящему независимый антикоррупционный суд.

Г-н Гладковский выступил в защиту секретности и отсутствия открытых тендеров на покупку военного оборудования: по его словам это необходимая мера, направленная на то, чтобы не дать России вмешаться в процесс закупок посредством подставных компаний, что она якобы делала неоднократно, когда предпринимались попытки провести конкурсные торги.

«Никто не зарабатывает деньги на войне», — сказал он.

По словам г-на Гладсковского, он отстранился от процесса принятия решений в своей автомобильной компании «Богдан Моторс», и он узнал о машинах скорой помощи только тогда, когда приехал на линию фронта, где он увидел машины своей компании и испытал чувство гордости за нее.

«Коррупция, — сказал он в интервью, — действительно очень серьезная проблема, но она не связана с той системой, которой я руковожу».

Самым крупным элементом его системы стал «Укроборонпром» — огромный государственный конгломерат, объединяющий в себе 130 компаний, где работают примерно 80 тысяч человек. Дмитрий Максимов, бывший сотрудник отдела контроля «Укроборонпрома», сказал, что мутные сделки по закупкам представляли собой «суть» операций этого конгломерата.

Он рассказал, как маленький винтообразный кусочек металла, приобретаемый «Укроборонпромом» для ремонтного завода во Львове, резко вырос в цене с 50 долларов в начале 2014 года до почти 4 тысяч долларов годом позже, когда «Укроборонпром» по непонятным причинам поменял поставщика.

По словам г-на Максимова, он поднимал вопрос необъяснимо высоких цен в разговорах со своим начальством, но ему советовали не обращать на это внимания, а позже его вообще уволили — сейчас он оспаривает свое увольнение в суде.

Денис Гурак, молодой заместитель директора этого конгломерата, сказал, что ему ничего не известно о жалобах г-на Максимова, однако признал, что коррупция действительно процветает в оборонном секторе. Он добавил, что после нескольких лет систематического разграбления при г-не Януковиче — который, по его словам, и создал «Укроборонпром» в 2010 году, чтобы централизовать процесс разграбления — «это чудо, что мы вообще что-то можем делать».

«Это системная проблема всей нашей страны, а не только одного сектора, — сказал он. — Система не работает, поэтому люди крадут. Именно поэтому развалился Советский Союз».

По его словам, «Укроборонпром» отправил в прокуратуру 200 сообщений о коррупции в своих рядах, но только два из них в конечном итоге обернулись обвинительными приговорами.

На прошлой неделе этот конгломерат объявил об отставке своего генерального директора Романа Романова.

Дарья Каленюк, директор Центра противодействия коррупции, неправительственной группы в Киеве, сказала, что прозрачность и подотчетность — это вопросы национальной безопасности, которые необходимо решать, если Украина хочет не только создать дееспособную демократию европейского образца, но и одержать победу на востоке.

Они также позволят прояснить, почему машины скорой помощи, проданные компанией г-на Гладковского, продолжают ломаться и почему их вообще купили.

Как говорится в докладе, опубликованном в прошлом году Независимым антикоррупционным комитетом по вопросам обороны, каждая из этих машин, чьи ходовые части были произведены в Китае, обошлась Министерству обороны Украины в 32 тысячи долларов — машина скорой помощи, купленная в Китае, обошлась бы гораздо дешевле — а их грузоподъемность составляет всего 360 килограммов — это слишком мало для машины, в которой должны уместиться водитель, вооруженный охранник и медицинские работники.

Валентина Варава, волонтер, которая помогает военным на востоке Украины, сказала, что эти машины скорой помощи рассчитаны на городские дороги, а «в зоне боевых действий дорог нет».

По ее словам, 19 из 50 машин, доставленных на восток, уже вышли из строя. Она добавила, что Министерство обороны недавно решило купить еще 100 машин скорой помощи у компании г-на Гладковского.

Эндрю Хиггингс, The New York Times (США)

Mikheil Saakashvili


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Дворазовий чемпіон Росії в дуэльной стрільбі з рушниці Олександр Заличев воював на стороні терористів на сході України.

Як повідомив керівник апарату голови СБУ Ігор Гуськов, в 2014 році відомий російський спортсмен проходив службу снайпером у російському військовому угрупованні “Приватна військова компанія Вагнера”.

“Ми неодноразово інформували громадськість про діяльність спецпідрозділу РФ під назвою “Вагнер”. Ми інформували, що у нас є персональні дані майже 2000 найманців. І в рамках цієї роботи відкриваються все нові і нові факти нахабного ставлення до України з боку спецслужб Росії та окремих громадян”, – сказав він в ефірі телеканалу “Прямий”.

Гусько додав, що Заличев в 2014-2016 роках був членом збірної команди Росії з тактичної стрільби.

В СБУ вже підготували лист до міністра молоді і спорту України Ігоря Жданова, який повинен донести дану інформацію до спортивних федерацій країн-партнерів.

Апостроф


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

На сайті парламенту зазначено, що документ вже направлений президенту Петру Порошенко і набуде чинності після того, як глава держави його підпише.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій підписав прийнятий раніше парламентом закон “Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях”. Документ спрямований на підпис президентові Петру Порошенко.

Про це йдеться в інформації про стан проходження законодавчої ініціативи на сайті парламенту у четвер, 8 лютого.

“Закон підписаний головою Верховної Ради України, 8 лютого закон спрямований на підпис президентові”, – йдеться в повідомленні.

Раніше, 6 лютого, Верховна Рада відмовилася розглядати постанову про скасування раніше прийнятого закону про реінтеграцію Донбасу. За постанову, зареєстровану Опозиційним блоком, проголосували лише 37 парламентаріїв за необхідного мінімуму в 226 голосів.

Нагадаємо, 18 січня Верховна Рада прийняла закон “Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” і визнала Росію країною-агресором.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У доповіді Мюнхенської конференції з безпеки сказано, що ймовірність війни між Європою і Росією зростає.

Витяги з тексту документа наводить видання Express.co.uk. Хочемо зазначити, що Мюнхенська конференція з безпеки пройде з 16 по 18 лютого 2018 року. Майже 500 високопоставлених представників з Африки, Європи, Росії, Сполучених Штатів і Перської затоки обговорять проблему безпеки на щорічному заході.

У доповіді, яка називається «До краю і назад?» сказано, що ризик ненавмисного збройного зіткнення між Заходом і Москвою збільшується через недотримання угод про контроль за озброєннями, зростанням напруги навколо військових навчань, а також розгортанням додаткових сил. Крім цього, в тексті сказано, що процес нормалізації відносин Європи та РФ ускладнює конфлікт на Донбасі.

antikor.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

За останніми даними Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), більше половини скарг проти України пов’язані з подіями в Криму та на Донбасі. Серед заявників парадоксальним чином разом опинилися проросійські сепаратисти та українські добровольці.

Чому бійці добробатів скаржаться на Україну в ЄСПЛ? Як судові позови стають елементом гібридної війни? Чи є перспектива у справах “Україна проти РФ”, та які докази присутності російських військ на Донбасі вже зібрала Україна?

Заступник міністра юстиції, уповноважений з питань ЄСПЛ Іван Ліщина розповів “Українській правді” про стан українських справ у Страсбурзі.

УКРАЇНСЬКІ ДОБРОВОЛЬЦІ ПРОТИ УКРАЇНИ

– 4226 справ у ЄСПЛ стосуються подій у Криму та на Донбасі. З них лише 257 подано проти РФ. 908 – одночасно проти України та РФ, а проти України – майже 3000. Судячи з такої статистики, виходить якийсь когнітивний дисонанс: хто на кого напав?

– Мені важко зараз відповісти на запитання, що це за справи. Потрібно розуміти, як відбувається процедура: заявник звертається в ЄСПЛ із заявою, її реєструють. До того, як вона проходить комунікацію, ми про неї нічого не знаємо.

“Комунікація” – це коли суд прийняв усі документи, вивчив, чи достатньо їх для попереднього розгляду, а потім відправив уряду країни листа з копією заяви від заявника.

Тільки з цього моменту ми дізнаємося, що взагалі є якась справа.

До речі, з того, що надходить у ЄСПЛ, 90% суд фільтрує, визнає неприйнятним, далі воно не йде. Тобто зараз усе, що ми знаємо, це цифра – 4226 заяв. Більш глибоку інформацію дізнаємося, коли їх нам відправлять. Якщо відправлять.

– Про які конкретно справи можна говорити зараз, на четвертому році війни?

– Їх кілька десятків. Ми маємо 55 справ проти України та Росії, що пов’язані з подіями на Донбасі у 2014-2015 роках. Переважно це скарги українських добровольців, які потрапили в полон під час Іловайської трагедії. Над ними знущалися, їх катували, здебільшого, колаборанти, але були й російські військові, представники ФСБ, ГРУ…

– Виглядає якось дивно, що українські добровольці скаржаться в цьому випадку на Україну.

– В адвокатів є така тактика – подавати, у тому числі, проти України, яка, відповідно до практики ЄСПЛ, має позитивні обов’язки з захисту своїх громадян.

Звісно, ці добровольці не кажуть, що Україна їх катувала чи тримала під вартою. Вони вважають, що влада не провела ефективне розслідування катувань, не зробила все, що від неї належало, щоб якомога швидше звільнити з полону.

Але це – їхня позиція. Ми у відповідь пояснюємо, що насправді відбувалося: країна робила все, що могла, задля звільнення.

Ще в нас нещодавно зайшли кілька скарг осіб, яких катували у Слов’янську в 2014 році, коли там був Стрєлков (колишній лідер бойовиків на Донбасі, екс-кадровий ГРУшник РФ Ігор Гіркін – УП).

Є одна справа, що стосувалася вбивства бойовиками людини в Краматорську, коли місто не контролювала наша влада. Ця заява також проти України та Росії щодо ефективного розслідування.

Ми також надіслали уточнюючий запит до ЄСПЛ щодо кількості справ, поданих проти України, проти Росії та тих, де відповідачем є обидві держави одночасно. Наразі ЄСПЛ на цей запит не нам ще не відповів.

– Чи багато скарг проти України надходить саме з окупованої частини Донбасу?

– Є сім від осіб, які проживають у Донецьку. Вони стосуються невиплати пенсій у 2014 році. Є ще вісім випадків, коли так звані “ополченці” подали позов проти нашої держави щодо їхнього затримання під час бойових дій.

Були деякі затримки з передачею їх до суду, питання законності затримання й таке інше. Усі ці особи вже перебувають за межами України. Їх розміняли на українських заручників, після чого “ополченці” звернулися в ЄСПЛ.

– Деякі експерти вважають, що позови проти України – це елемент гібридної війни. Наскільки це відповідає дійсності?

– Якщо повертатися до цифри 4226, яку озвучив президент ЄСПЛ, то, повторюю, наразі не можна говорити конкретно про ці скарги. Ми не знаємо, чи є серед заявників громадяни України та скільки їх. Чи то громадяни Росії, чи то юридичні, чи то фізичні особи.

Але, дійсно, у мене є інформація від українських спецслужб, що російські спецслужби готують такі масові подання. Вони вимагають, наприклад, від громадян, які виїжджають до РФ на постійне проживання, писати заяви до ЄСПЛ проти України з різних причин.

Тобто таку роботу ведуть. На наш погляд, вона є очевидним порушенням Європейської конвенції . З боку РФ, це, фактично, глобальне зловживання правом.

Є також чотири справи проти України. Їх подали родичі осіб, які загинули під час падіння літака рейсу МН17 у липні 2014 року. Заявники проживають у Німеччині. З ними працює німецький адвокат, у якого є зв’язки з російськими компаніями.

Заяву сформулювали так, що провина України нібито полягає в тому, що вона дозволила цивільним літакам пролітати над своєю територією. На сьогодні рішення немає, будемо дивитися, що скажуть у ЄСПЛ.

ЕФЕКТИВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗАМІСТЬ ОКУПАЦІЇ

– Чи є якийсь вдалий для України приклад завершення слухань у ЄСПЛ у зв’язку з подіями на Донбасі?

– Є одна дуже важлива для нас справа, яку ми виграли, – “Хлєбік проти України”.Заявник перебував за ґратами, з початком бойових дій він опинився на контрольованій території, при цьому всі матеріали його справи були на окупованій.

Долею Хлєбіка мав займатися Апеляційний суд. Але його спочатку взагалі не було, до того ж, не було доступу до матеріалів. Хлєбіка звільнили з застосуванням “закону Савченко”. Тобто так вийшло, що він відсидів весь той строк, на який його засудили в першій інстанції, без розгляду апеляції.

На це він скаржився у ЄСПЛ. Але суд, фактично, встановив, що частину Луганської області, на якій залишилися матеріали справи заявника, Україна не контролює, і що Україна зробила все можливе для того, щоб поновити матеріали справи для цілей апеляційного розгляду.

– У Європейському суді зараз п’ять міждержавних справ “Україна-Росія”, пов’язаних з агресію РФ. Чи були подібні прецеденти?

– Узагалі ЄСПЛ – він про справи громадян проти держав. Суд захищає окремих осіб від свавілля держави. Але є така процедура, як міждержавна скарга у зв’язку з порушенням прав людини. Таких за всю історію суду було небагато – 23: п’ять із них наші, проти Росії.

Раніше була, скажімо, справа “Кіпр проти Туреччини” щодо захоплення Північного Кіпру. Для нас це – один із важливих маяків, на який ми орієнтуємося.

Були дві справи Грузії проти РФ. По одній уже є рішення щодо масового висилання грузинів з території Росії під час війни 2008 року. Друга скарга стосується порушення прав людини на території, яку Росія захопила протягом цієї війни. Її мають розглядати цієї весни.

Якщо повертатися до судового розгляду “Кіпр проти Туреччини”, він дуже довго тривав. Рішення ухвалили в 2001-му, а рішення щодо компенсацій на користь Кіпру – у 2015 році. Зараз ведуть переговори щодо порядку сплати.

– Навряд чи це можна назвати райдужним прикладом для України. Чи є взагалі сенс витрачати стільки сил та часу на боротьбу з РФ саме в ЄСПЛ?

– Слухайте, наше головне завдання – встановити факти порушення прав наших громадян. Якщо можливо, максимально отримати компенсацію. Це зрозуміло.

Є дуже важлива політична мета – встановити відповідальність РФ за те, що відбувається в ОРДЛО і Криму. Якщо суд це визнає, то це буде, фактично, визнання окупації з боку РФ.

Це вже буде рішення міжнародного суду, не публікації у ЗМІ чи твердження з боку політиків. Це не буде український закон, який розповсюджується тільки на територію України. Це буде встановлений міжнародним судом факт, який уже не треба доводити.

А яким чином його використовувати – хай визначають дипломати й політики.

До речі, слова “окупація” Європейський суд не використовує, це термін з міжнародного публічного права. Замість нього в ЄСПЛ є своє поняття – “ефективний повний контроль”.

Для них цікаво встановити факт такого контролю над територією, визначити відповідальність цієї держави за порушення прав людини на цій території.

ПЛАН А, ПЛАН В, ПЛАН С

– Які основні порушення зі сторони Росії зафіксувала Україна під час подій у Криму та на Донбасі?

– У нас дві великі справи по Криму та три по Донбасу. У чомусь більшість із них схожі. Ми скаржимося на незаконне утримання під вартою, катування, вбивства та зникнення громадян, порушення права власності. Це стосується кримськотатарських та українських активістів, військових.

Тут також незаконне обмеження свободи слова, мирних зібрань. Фактично, кримчанам нав’язували певну позицію та спотворювали їхню думку.

Ми також доводимо, що РФ отримала повний контроль над Кримом у ніч з 26 на 27 лютого, а не після проведення “референдуму” та ухвалення “конституційного закону”, як це стверджує РФ. Це принципова для нас позиція.

У випадку з Кримом нам дещо легше довести факт юрисдикції РФ на півострові навесні 2014-го, тому що навіть Путін визнав, що “зеленими чоловічками” були російські військові.

Щодо Донбасу, то, як стверджує Росія, “ихтамнет”. Фактологічно нам важче довести протилежне, але ми це робимо.

– Є якась певна стратегія?

– З практики Європейського суду, яка досить довго розвивалася, ми вибрали ті критерії, за якими судді визнавали факти ефективного повного контролю.

Наявність військових держави-агресора – дуже важливий фактор.

Але з іншого боку, була одна справа – “Чігаров проти Вірменії”. ЄСПЛ встановив факт контролю Вірменії над Нагірним Карабахом без наявності військових, тобто суд не зміг встановити беззаперечний факт наявності військових, але підтвердив, що політичний, економічний, культурний простір Карабаху Вірменія контролювала.

Так, у нас є “план А”, “план В” і “план С”. Але головна мета – довести наявність російських військ на Донбасі.

– Яким чином?

– Ми зібрали великий об’єм свідчень від людей, які на власні очі бачили російських військових. Зібрали свідків, які надають фото- та відеоматеріали або підтверджують справжність відео з інтернету з російськими військовими, що потрапили в полон.

– Чи може це бути доказом у суді?

– Далі… Український Генштаб нам надав дійсні російські документи, захоплені протягом  війни. Ми зібрали всю можливу інформацію щодо захоплення російської зброї. Є дані від Головної військової прокуратури – записи розмов військових та відповідні експертизи, що доводять їх справжність.

У нас є також кримінальні справи, які розслідувала, наприклад, Нацполіція у Слов’янську. Відразу після відходу Гіркіна дуже велику роботу в місті провели харківські слідчі.

У нас є свідки, які розповідали, як РФ намагалася розхитати ситуацію в Харкові, Одесі, Запоріжжі, як російські емісари роздавали гроші, організовували “Антимайдан”.

За допомогою СБУ та волонтерських організацій ми розкрили всю систему “відпускників” і “волонтерів” , яку організовує ФСБ, щоб надавати кадри для “армійських корпусів” в ОРДЛО.

Потім у нас є інформація, дуже детальна, від Прикордонної служби щодо обстрілів нашої території з боку РФ. Ми також звернулися до відомих інтернет-волонтерів Bellingcat.

Усе це оформлено юридично правильними свідченнями, даними під присягою. Також у нас є інформація від українських груп волонтерів. Крім усього цього, є ще дуже багато доказів.

– На якій стадії перебуває розгляд скарг від України до Росії? Які в нас шанси виграти ці справи?

– Як будь-який юрист, шанси України я оцінюю обережно. Але, мені здається, ми зробили все можливе, щоб довести, що саме РФ контролює ОРДЛО.

Щодо стадії – зараз дещо сповільнився розгляд. Розглядається питання про передання справ від палати семи суддів до палати сімнадцяти суддів. Напевно, вони це мали зробити ще рік тому. Але в них є свої бюрократичні процедури.

Наразі ми очікуємо відповідь РФ на наші останні подання з доказами. Після цього вже технічне питання – чи ми будемо відповідати на те, що росіяни направили, чи будемо вимагати розгляду по суті цих питань уже в відкритому засіданні.

ДОКАЗІВ АГРЕСІЇ РФ БІЛЬШЕ, НІЖ У ГРУЗІЇ

– З огляду на дії, заяви, поведінку Кремля та геополітичну ситуацію, багато скептиків вважають утопічною ідею довести присутність військ РФ на Донбасі.

– Особисто я не вважаю таку ідею утопічною. Як юрист, який перебуває всередині процесу, можу сказати, що ми зібрали матеріалів набагато більше, оформили їх набагато краще, ніж це зробили, скажімо, грузини по своїх справах.

Для порівняння: грузини надали 18 свідків, ми – вже близько 100. І це тільки по Донбасу. По Криму ще 50. Кількість відео, якість свідчень дає впевненість, що ми переможемо.

Нам не важливо довести присутність конкретного Васі Пупкіна з автоматом на окупованій території. Нам треба загалом довести присутність військ РФ, контроль росіян над колаборантськими військовими формуваннями, місцевою адміністрацією та економічний контроль.

Є такий Назаров (Сергій Назаров, заступник міністра економічного розвитку РФ УП), який насправді є “прем’єр-міністром ОРДЛО”. Він організовує всі економічні процеси, що там відбуваються. Він давав інтерв’ю Вloomberg, у якому фактично визнав, що Росія контролює частину Донбасу.

– Хто збирає докази для ЄСПЛ?

– Юристи секретаріату. Цього року окремо ми створили Управління міждержавних справ, до цього це був відділ. Включаючи мене, нас зараз десь десять чоловік. Плюс нам дуже допомагають представники Міністерства юстиції на місцях. Загалом десь 30 осіб.

Це управління будемо розширювати. У ньому зараз молоді хлопці та дівчата, після університету. У них очі горять, хочуть працювати. Виросли з них такі “зубасті піраньї”. Навіть якщо я в подальшому піду з цієї посади, вони продовжать рвати Російську Федерацію самі. Великі молодці.

– Наскільки тісно ваша робота пов’язана зі спецслужбами?

– Ми принципово відійшли від отримання секретної інформації, бо вона нам не допомагає. Що ти будеш з нею робити, направиш у Страсбург? Розсекретити її дуже важко. Тому ми збираємо інформацію з відкритих джерел.

Спецслужби нам, звісно, допомагають. Дають доступ до баз даних. Але, якщо ви маєте на увазі фізичний захист наших людей, такого немає. Працюємо без охорони.

– Зараз Україна на четвертому місці за кількістю справ у ЄСПЛ. Минулого року вона була першою. Чи не є це вироком правовій державі?

– Біля нас (у рейтингу – УП) розташовані Румунія, Італія. Для них це не є вироком. Зверніть увагу, що дійсно в якийсь момент у нас було 18 тисяч скарг. З них 12 тисяч об’єднали у справу “Бурмич та інші проти України”.

Але це все справи, які стосувалися невиконання судових рішень. Звісно, це порушення прав людини. Але це було досить технічне порушення прав людини, тобто державі не вистачало фінансів, щоб сплатити за тими чи іншими програми.

Протягом 2011-2013 років було розбалансування між парламентом та урядом, коли Верховна Рада ухвалювала закони щодо додаткових соціальних пільг, а уряд не закладав для цього гроші в бюджет.

Тобто масово чорнобильці, діти війни йшли до судів, отримували позитивні для себе рішення, але гроші в Пенсійному фонді від того не з’являлися.

Повторюю, це порушення, але це не катування, я вибачаюсь. ЄСПЛ сказав, що всі ці порушення ми маємо вирішити. Ми над цим працюємо, сподіваюся, за рік-два вирішимо.

З іншого боку, згідно з інформацією, яка була в ЗМІ, з семи тисяч справ сьогодні більше половини стосується, власне, АТО. Виходить, якщо б не було анексії Криму, війни на Донбасі, у нас було би близько трьох тисяч справ.

Це нормальна кількість для європейської країни. На 40 мільйонів населення – плюс-мінус нормальна цифра.

Євген Руденко, УП


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Вже багато написано і сказано стосовно Всеукраїнського з’їзду лідерів громадських організацій “Донбас: дорожня карта 2018.

Спільний вектор”, що відбувся у Києві 23.12.2017, стосовно його організаторів – ГО «Земляки», ГО «Луганська правозахисна група», учасників – представників ГО з усієї країни і спікерів – міністра, заступника міністра, депутатів ВР, волонтерів. І спектр цих висловлювань вражає своєю різноманітністю. Та ми не маємо а ні часу, а ні бажання долучатися до цих словесних баталій. Ліпше про мету, яку ми ставили перед собою вирушаючи на з’їзд, та результати що були досягнені, бо вважаємо це більш конструктивним і корисним для членів нашої ГО.

Фото Олега Перетяки.

Головною метою була зустріч з заступником міністра з питань ТОТ та ВПО Г.Б. Тукою та обговорення житлових перспектив ВПО у наступному році. Було підготовано лист-звернення з інформацією про нашу ГО та ії діяльність, а також пропозиції щодо співпраці та формування робочих майданчиків. Скажу одразу, що цієї мети ми досягли. Крім того, хотіли познайомитись з досягненнями ГО інших міст у житловому питанні. Цього теж вдалося досягти, та в цьому напрямку наші здобутки, напевно, найбільш вагомі.

Зустріч була організована таким чином, що після кожної доповіді спікерів у делегатів з’їзду була можливість ставити питання. Через брак часу та не завжди належну дисциплінованість деяких громадських активістів, нам так і не вдалося публічно задати свої питання спікерам, але ми все і навіть більше надолужили у кулуарних розмовах зі спікерами, та мали не лише відповідь на хоча і публічна але одне питання, а тривалі і вичерпні спілкування. Більш того, нам вдалося обмінятися досвідом з вже знайомими активістами, та отримати нові контакти, перейняти досвід у інших представників Громадських Об’єднань. Найбільш корисними були зустрічі з Ігорем Мемірошніком (Мелітополь) та Юрієм Зиковим (Вінниця).

Депутат ВР Тарута С.О. виступив з доповіддю «Миротворча місія на Донбасі: реальність впровадження. Формування тимчасової міжнародної адміністрації». Крім того пан Тарута очолює міжфракційну групу депутатів(включає 34) у ВР, що опікується питаннями ВПО. Тобто саме ця депутатська група лобіює питання ВПО у ВРУ. Нажаль Сергій Олексійович був дуже обмежений у часі і одразу після доповіді і відповіді на публічні питання покинув збори. Наше спілкування було нетривалим і відбулося у прямому сенсі набігу. Депутатом була висловлена потреба у ініціативах від ВПО та зворотньому зв’язку, але за браком часу усе це ми обговорювали вже з його помічниками. Контакти налагоджені, будемо співпрацювати.

Фото Олега Перетяки.

Найбільший резонанс викликала доповідь міністра соціальної політики України Реви А.О. «Практичний механізм забезпечення житлом ВПО у 2018-2019 роках. Формування єдиного міжнародного фонду». Ми почули, що уряд усвідомлює – проблемою №1 для ВПО є ЖИТЛО в місцях поточного перебування. І ми знаходимося на початку цього довготривалого процесу, що містить ініціацію механізмів та їх реалізацію у найближчі роки. Через надто емоційну поведінку деяких делегатів та обговорення безумовно важливих але надто дрібних персоніфікованих і несистемних соціальних питань на вдалося почути доповідь керівника Фонду Соціальних інвестицій, що працює з закордонними фінансовими установами для реалізації житлових проектів ВПО.

Фото Олега Перетяки.

Керівник фонду Лактіонов Андрій під час кулуарного спілкування повідомив, що фонд отримує кошти закордонних грантів, але вони надто регламентовані грантодавцями і наразі спрямовані на будівництво соціальних гуртожитків для ВПО. В наступному році на реалізацію таких проектів Фонд отримає близько 9 млн. євро. Це певно дуже добре, та ми вважаємо, що ВПО достойні повноцінного житла, а не гуртожитку. Ми готові донести свої погляди на це питання як до владних представників, так і до міжнародних фінансових партнерів.

Безумовно цікавою і змістовною була доповідь заступника міністра з питань ТОТ та ВПО Туки Г.Б. «Чому робота міністерства виглядає неефективною. Хто блокує ініціативи Міністерства. Міф про багатомільйонне фінансування». Як сказано на початку цього поста, особиста зустріч з паном Тукою була пріоритетною. Вона відбулася і була достатньо інформативною з обох сторін. Контакти встановлено, починаємо спілкування і співпрацю.

Фото Олега Перетяки.

Окрему вдячність висловлюємо організаторам за проведення цього важливого і непростого заходу, в якому мали змогу прийняти участь усі зацікавлені, та були запрошені важливі і впливові особистості. Ми отримали дійсно представницький робочій майданчик для ВПО та представників різних гілок влади. Вважаємо що цей формат має право на існування і потребує продовження у майбутньому.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Сергій Пущенко писав їх не тільки на базі, але і на передовий. Загалом художник створив понад 100 портретів своїх друзів.

У Львові воїн-доброволець представив портрети своїх побратимів. Сергій Пущенко написав їх під час служби на Донбасі. Зараз у його колекції більше 110 картин з українськими захисниками.

Пущенко воював два роки. І як тільки була можливість, відкладав автомат, брав у руки пензель і фарби, сідав біля мольберта і писав портрети своїх побратимів. Іноді працювати треба було дуже швидко, – повідомляє УНІАН.

“Близько години малював. Починалися несприятливі умови і треба було закінчувати швидко і ховатися. А були портрети, які малював 6-5 годин олійними фарбами”, — зазначив Сергій Пущенко.

Служив Сергій в окремому батальйоні “Правого сектора”, згодом Української Добровольчої Армії. Тому побратимів у нього чимало. І біля портрета кожного є що згадати. Кожного бійця Сергій просив залишити своє послання сучасникам і нащадкам.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO