Теги Posts tagged with "Богдан Данилишин"

Богдан Данилишин

Богдан Данилишин, Голова Ради НБУ, академік НАН України

7 вересня 2020 року Президія Національної академії наук України (люди – яким далеко за 70 років) прийняла рішення про проведення 6-9 жовтня в час піку пандемії коронавірусу Загальних зборів – виборів Президента та Президії НАН України.

Бажаючи законсервувати поточний стан Академії наук, де за владу тримаються глибокі пенсіонери і апарат Президії, ці особи фактично ставлять під удар здоров’я літніх людей, які мають прийти, приїхати на вибори для того, щоб задовольнити амбіції купки перестарілих членів Президії і маріонетки, яку прагне бачити на чолі Академії наук теперішній склад Президії. За це рішення не голосували або утрималися від голосування члени Академії, які зберегли ще здоровий глузд і вболівають за подальший розвиток Академії.

Цим самим теперішній склад Президії Академії наук залишає українську науку без майбутнього, тому що вони вже 10 років стараючись в свої 70-98 років щось реформувати, фактично законсервовують стан речей на рівні 80-90х років минулого століття.

Для подальшого розвитку Академія потребує глибокого реформування, омолодження керівного складу і проривних ідей, які зможуть вивести українську науку із затяжного бюрократичного штопору, в який її загнала президіальна бюрократія. В країні назріла необхідність вельми швидких змін в галузі академічної науки, докорінного реформування архаїчної структури організації науки взагалі, засадничих принципів управління фундаментальними й прикладними науковими дослідженнями, механізму взаємодії НАН України з суспільством, державою, владою, бізнесом, державними підприємствами тощо.

Більш того, ці зміни повинні носити революційний характер. А це потребує, в першу чергу, системних та комплексних корінних та наріжних нормативно-правових, інституційних, структурних, фінансових й організаційних перетворень, в результаті здійснення яких Національна академія наук України має нарешті почати відповідати викликам сьогодення, оперативно перетворюючись із архаїчної бюрократичної структури у сучасну модель організації науки, яка динамічно розвивається, забезпечуючи результатами наукових розробок владу, бізнес, реальний сектор економіки тощо.

Звертаюсь до Президента, Верховної Ради, Уряду України захистити українську науку від перестарілої «наукової бюрократії», яка, прикриваючись принципами самоврядності разом з тим постійно вимагає підвищення бюджетних видатків ніби на розвиток науки, а насправді на консервацію існуючого стану речей.

Звертаюсь до претендентів на посаду Президента НАН України бойкотувати вибори Президента Академії за даних умов. Крім того, намагаючись здійснити масштабні фальсифікації чинний склад Президії та її апарат розповсюджують міфи про те, що заповітом Патона було обрання на посаду Президента А.Загороднього, негативну оцінку роботі якого було дано в аудиторському звіті Аудиторської палати України. Для цього навіть готувались сумнівні статті ніби від імені колишнього Президента НАНУ та деяких академіків з підмоченою репутацією.

Проведення Загальних зборів Академії за умов, визначених рішенням Президії – по відділеннях, де все буде під контролем чинної Президії, ставить під сумнів сам принцип виборності і рівного доступу кандидатів у Президенти бути обраними на цю посаду.

Не бачу можливості своєї участі в цьому фальшуванні і глумлінні над Академією наук, принципи розвитку якої закладені Володимиром Вернадським і повністю дискредитовані і спаплюжені останніми 20 роками – повним застоєм розвитку Академії наук.

Заявляю про можливе зняття своєі кандидатури на посаду Президента НАН України за даних умов, а також звертаюся до прогресивної частини науковців Академії наук, які хочуть розвивати українську науку бойкотувати ці вибори, консервацію застою і панування 80 річних старців.

«Вищий пілотажем» маніпуляцій, які можуть бути здійснені – стане оголошення результатів голосування в режимі відеоконференції.

Прошу Міністерство юстиції України дати правову оцінку подібним рішенням, а Міністерство охорони здоров’я дати оцінку можливостей потенційного зараження глибоко літніх людей CoVID -19 та Міністерство внутрішніх справ відкрити кримінальні справи проти осіб, які свідомо та з метою задоволення власних амбіцій наражають людей на небезпеку.

ГОЛОВА РАДИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ БОГДАН ДАНИЛИШИН

7 вересня 2020 року відбулося чергове засідання Президії Національної академії наук України.

vse.media


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Богдан Данилишин, Голова Ради НБУ, академік НАН України

Відповідно до статті 100 Конституції України і статей 8, 9 та 24 Закону України “Про Національний банк України” Радою Національного банку України розробляються «Основні засади грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу».

Метою стратегічного документу, який цього року вп’яте розробляється чинним складом Ради Національного банку на основі пропозицій Правління НБУ, є визначення основних принципів та особливостей проведення грошово-кредитної (монетарної) політики на наступний рік та середньострокову перспективу, а також показників діяльності Національного банку задля досягнення цілей Національного банку, визначених статтею 6 Закону “Про Національний банк України”:

• Досягнення та підтримка цінової стабільності;

• Сприяння фінансовій стабільності;

• Підтримання стійких темпів економічного зростання.

Особливістю цьогорічного документу є його розроблення в умовах триваючої світової економічної кризи, спровокованої епідемією коронавірусу, та карантинних заходів, запроваджених в Україні та інших країнах світу з метою протидії поширенню епідемії. Результатом глобальної кризи стало зниження світового попиту і зайнятості до найнижчих значень за останнє десятиліття. Очікується, що після рецесії 2020 року світова економіка завдяки прийнятим монетарним та фіскальним заходам відновить зростання у 2021-2022 роках, однак, ураховуючи безпрецедентність цієї кризи, вони не повністю компенсують втрати поточного року.

Глобальні виклики здійснюють негативний вплив на перебіг економічних процесів в Україні, які характеризуються падінням виробництва, низьким рівнем монетизації економіки, скороченням заощаджень населення, зростанням дефіциту державного бюджету. Одночасний вплив шоків попиту та пропозиції вимагатиме від державних інституцій здійснення рішучих кроків для захисту національної економіки від дестабілізуючих зовнішніх чинників разом із заходами підтримки внутрішнього попиту. Зважаючи на зазначені передумови, проведення грошово-кредитної політики має відповідати вимогам часу та спрямовуватися на гармонійне досягнення цілей із забезпечення низької інфляції, фінансової стабільності та підтримки економічного зростання.

Ключовими елементами «Основних засад грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу» будуть:

1. Продовження застосування монетарного режиму гнучкого інфляційного таргетування, що спирається на плаваючий обмінний курс, з акцентом на підтримання фінансової стабільності та забезпечення стійких темпів економічного зростання. Незмінність інфляційної цілі та принципів монетарної політики сприятиме стабілізації очікувань, підвищенню прозорості дій Національного банку, що відобразиться на більш коректному включенні інфляційних ризиків у структуру процентних ставок та їх стабілізації на низькому рівні. Прогнозованість інфляції та зниження її волатильності сприятимуть поглибленню грошово-кредитного ринку та розширюватимуть можливості позикового фінансування інвестицій.

Для найкращого сприяння економічному зростанню Національний банк використовуватиме гнучкість режиму інфляційного таргетування, зокрема, допускаючи тимчасове відхилення інфляції від цілі, якщо це не перешкоджатиме її поверненню до цільового діапазону на прийнятному горизонті політики. Це дозволить забезпечити збалансованість впливу монетарної політики на показники соціально-економічного розвитку та сприятиме активізації банківського кредитування задля досягнення цілі з підтримки стійких темпів економічного зростання.

2. Забезпечення стабільності фінансового сектору України як у цілому, так і його окремих сегментів.

Досягнення цілі Національного банку щодо забезпечення фінансової стабільності буде здійснюватися через комплекс заходів спрямованих на підвищення стійкості фінансової системи до системних ризиків, адекватну оцінку та сприйняття ризиків учасниками ринку, підвищення надійності ключових елементів інфраструктури грошово-кредитного і валютного ринку.

3. Сприяння стійкому економічному зростанню шляхом підтримання середовища з низькою та стабільною інфляцією в умовах плаваючого обмінного курсу. Це дозволить уникнути накопичення макроекономічних дисбалансів, підвищить запас міцності до зовнішніх потрясінь, знижуватиме відхилення реального ВВП від його потенційного рівня.

Досягнення цілі Національного банку щодо підтримки стійких темпів економічного зростання буде здійснюватися через комплекс заходів спрямованих на забезпечення ефективного функціонування механізму фінансового посередництва, зростання довіри до банківської системи та активну підтримку банківського кредитування економіки.

Розміщений на сайті проект «Основних засад грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу» є пропозицією для публічного обговорення, яке триватиме до 28 серпня 2020 року. Запрошуємо учасників фінансового ринку, представників експертної та наукової спільноти приєднатися до обговорення проекту документу, надіславши зауваження та пропозиції на адресу [email protected].

Після узагальнення отриманих пропозицій «Основні засади грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу» будуть затверджені Радою Національного банку та у відповідності до статті 9 Закону України “Про Національний банк України” подані до Верховної Ради України для інформування до 15 вересня 2020 року, а також опубліковані в офіційних виданнях та на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

Богдан Данилишин, Голова Ради НБУ, академік НАН України

lb.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Є шанс на розбудову дійсно незалежної інституції НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ !!!

У різноголоссі дискусій про незалежність центрального банку, які значно посилилися останнім часом, варто пам’ятати, що справжня незалежність – це не про форму, а про суть. На мій погляд, незалежність Національного банку:

– це прийняття рішень з монетарної політики, виходячи з балансу їх впливу на виконання основних цілей Національного банку – цінової та фінансової стабільності та економічного зростання;

– це прозорість визначення та обґрунтування середньострокових цілей з монетарної політики;

– це вибір оптимального набору інструментів реалізації прийнятих рішень з монетарної політики;

– це гнучкість у застосуванні кращих міжнародних практик у прив’язці до економічних реалій в країні;

– це політика, спрямована на майбутнє, а не на досягнення однієї інституційної цілі за рахунок принесення в жертву інших загальнонаціональних цілей;

– це координація діяльності з іншими державними інституціями та вироблення спільних цілей та політик;

– це підзвітність та відповідальність перед суспільством за результати діяльності;

– це прийняття рішень щодо банків виходячи з міркувань стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників банків, а не з міркувань захисту власної ділової репутації чи прізвищ власників банків;

– це здатність протистояти політичному впливу за допомогою проактивної позиції та професійних аргументів, а не голосних заяв, які наносять шкоду державі;

– це прийняття рішень, які якнайкраще відповідають інтересам держави та громадян.

Водночас, незалежність Національного банку не означає:

– колективної безвідповідальності за прийняті управлінські рішення та результати діяльності;

– імунітету від обґрунтованої критики та можливості уникати професійних дискусій;

– різноспрямованого руху з іншими державними інституціями в контексті реалізації державної економічної політики;

– відсутності контролю за реалізацією визначених законом функцій та повноважень;

– прийняття рішень, виходячи з вузькоінституційних інтересів на шкоду загальносуспільним цілям;

– відсутності стратегічного бачення розвитку країни та ролі центрального банку в цьому процесі.

Голова ради НБУ Богдан Данилишин


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO