Стоп війна
Остановим войну

Ми, редакція “Politinfo” не збираємось бути просто спостерігачем і стояти одсторонь про можливе затримання #Стерненко.

Більше двох років ми спостерігаємо за послідовною компанією проросійских сил, політиків і пропагандистів мета якої – переконати суспільство у тому, що Стерненко не мав право захищатися від нападів.

Ми переконані, що Сергія хочуть засудити за те, що він наважився бути українцем в Одесі.

Ми підтримуємо Стерненка і будемо усіяко висвітлювати його боротьбу за правду, справедливість і Україну!

І готові стати на його захист!

Слава Україні!


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Данная боевая машина проходит свою “обкатку” в условиях, максимально приближенных к реальным боевым действиям. Она имеет радиус управления платформой 1500 метров, а на открытых участках площадь обзора увеличивается до 3000-4000 метров.

Вооруженные силы Украины проводят испытания нового вида оружия, предназначенного для уничтожения крупных скоплений живой силы противника. Примечательно, что новое оружие проходит “обкатку” не где-нибудь, а в условиях, максимально приближенных к боевым действиям на Донбассе. Об этом сообщает Defence Express.

Этим видом оружия является наземный дрон украинского производства РСВК М2 “Охотник”. Он был разработан конструкторским бюро “Роботикс”, его длина составляет 2 метра, высота 0,7 метра, ширина 1,25 метра. Скорость боевого робота колеблется от 0 до 10 километров в час, запас хода составляет 15-20 километров в зависимости от поверхности.

Кроме того, дрон имеет имеет радиус управления платформой 1500 метров, а на открытых участках площадь обзора увеличивается до 3000-4000 метров. Также машина может работать автономно в течение 36 часов, умеет передвигаться по водной поверхности, имеет 3 камеры (одну для прицеливания, две для управления). Вооружен же робот крупнокалиберным пулеметом “Утес”, также на него можно поставить гранатомет “АГС”, пулеметы “ПКТ” и “ПТРК”.

dialog.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Попри режим припинення вогню, окупанти продовжують обстрілювати українські позиції на Донбасі. З початку 2020 року проросійські бойовики сотні разів відкрили вогонь. Унаслідок обстрілів загинули 48 військових. Востаннє Україна зазнала втрати 28 квітня – загинув Олексій Лісін.

Традиційно окупанти застосовують заборонену мінськими домовленостями зброю, повідомляють у пресцентрі Об’єднаних сил.

Загалом проросійські бойовики витратили уже тисячі боєприпасів. З початку 2020 року Україна на передовій втратила 48 героїв.

Хто загинув на Донбасі у 2020 році: список

Січень 2020 року:

  1. Юрій Сергеєв – лейтенант 72-ої ОМБр Чорних Запорожців загинув 1 січня через поранення у голову. Основними версіями є необережність та спроба самогубства;
  2. Сергій Дичек – 48-річний військовий загинув 5 січня через підрив вантажівки з українськими бійцями, служив у 130-му окремому розвідувальному батальйоні;
  3. Сергій Рацун – 43-річний воїн загинув 5 січня від ворожої кулі, служив у 93-ій ОМБр імені Холодного Яру;
  4. Руслан Насальський – 24-річний воїн 109-ої ОГШБ загинув 5 січня поблизу Павлополя за невідомих обставин;
  5. Микола Довженко – 23-річний боєць загинув 9 січня від ворожого поранення, служив у 28-ій ОМБр Лицарів Зимового Походу;
  6. Олександр Булик – 47-річний військовий Держприкордонслужби 9 січня помер у зоні ООС через захворювання серця; 
  7. Віталій Караван – 26-річний захисник загинув 13 січня імовірно через необережне поводження з боєприпасами, служив у 56-ій окремій мотопіхотній Маріупольській бригаді;
  8. Олексій Кучкін – 24-річний воїн загинув 15 січня від кулі снайпера, служив у 92-ій ОМБр отамана Івана Сірка;
  9. Ігор Хімічук – 29-річний старший солдат загинув 16 січня від ворожої кулі під час виконання бойового завдання.
  10. Валерій Закусило – 32-річний військовий загинув на Донбасі 18 січня від ворожої кулі.
  11. Олександр Слободанюк – молодший сержант, загинув 19 січня від кулі ворожого снайпера. Воїну було 48 років, з яких 22 він віддав захисту України.
  12. Василь Муха – 31-річний боєць 37-ої ОМБП Запоріжжя загинув 20 січня під час перестрілки з бойовиками біля Опитного;
  13. Микола Сорочук – 22-річний військовий загинув 22 січня від кулі снайпера, служив у 10-ій ОГШБр;
  14. Михайло Ошурко – 21-річний боєць 40-ої ОАБр помер 25 січня у Луганській області за невідомих обставин;
  15. Євген Щуренко – 41-річний боєць, який служив в одеській 28-ій Окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу. Загинув 26 січня напередодні свого дня народження від ворожої кулі.
  16. Антон Хоба – 28-річний військовослужбовець ЗСУ. Загинув теж 26 січня. На передовій Антон Хоба перебував з 2014 року.

Лютий 2020 року

  1. Клавдія Ситник  Внаслідок обстрілів бойовиків загинула 33-річна жінка-медик: фото та ім’я героїні – 33-річна жінка-медик потрапила під обстріл поблизу Новотошківського, коли несла ліки українському воїну. Загинула 1 лютого;
  2. Олександр Свінціцький – 36-річний військовий 72-ої ОМБр Чорних Запорожців загинув 3 лютого внаслідок вогнепального поранення голови у районі Золотого;
  3. Ігор Надолько – 51-річний парамедик “Ангелів Тайри” помер 7 лютого у зоні ООС через зупинку серця;
  4. Максим Хітайлов – 22-річний гранатометник загинув під час кривавого бою поблизу Золотого 18 лютого. Максим уклав контракт з армією у квітні 2019 року.
  5. Борис Шпачук – 52-річний полковник 128-ої ОГШБ помер 18 лютого на бойовій позиції біля Волновахи через розрив тромба;
  6. Вадим Романов – 30-річний командир відділення 59-ої ОМПБр загинув за неуточнених обставин 20 лютого внаслідок кульового поранення;
  7. Олександр Тараскін – 36-річний поліцейський помер 22 лютого у зоні ООС від раптової зупинки серця;
  8. Дмитро Гринь – 28-річний старший водій мотопіхотного відділення підірвався на вибухівці 26 лютого. Військовий загинув під час виконання бойових завдань. Герой уклав контракт з ЗСУ у січні 2019 року.
  9. Володимир Федченко – 46-річний боєць, який служив у 93-тій бригаді “Холодний Яр” з 2016 року. Військовий брав участь в обороні Старогнатівки та Авдіївки. 27 лютого Володимир загинув від кулі снайпера.

Березень 2020 року

  1. Ігор Гавриляк – 33-річний військовий із 72 ОМБР Чорних Запорожців. 
  2. Сергій Руських – 31-річний захисник із Маріуполя, захищав рідний Донбас від окупантів у лавах Збройних сил України з 2018 року. 
  3. Володимир Черненко – 25-річний захисник, загинув 3 березня унаслідок обстрілу українських позицій. Служив він у 13-му окремому мотопіхотному батальйоні 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Мав звання старшого сержанта.
  4. Дмитро Осичкін – 26-річний військовий 34-ої ОМПБ загинув 5 березня у районі села Піски від підриву на вибухівці;
  5. Дмитро Фірсов – 40-річний боєць загинув 6 березня поблизу Кримського внаслідок підриву БМП на міні. Був бійцем 93-ої окремої механізованої бригади, у якій командував взводом.
  6. Євген Черних – 29-річний боєць загинув 8 березня внаслідок потрапляння ракети бойовиків у авто українських військових. Він воював у складі 57-ої окремої мотопіхотної бригади отамана Костя Гордієнка.
  7. Віктор Солтис – 34-річний військовий загинув 10 березня, він служив у 131-му розвідувальному батальйоні ЗСУ. Він родом із села Володимирівка Кропивницького району.
  8. Андрій Ведешин – 34-річний старший солдат загинув 10 березня, служив за контрактом у 131-му окремому розвідувальному батальйоні. Родом із Тульчинського району на Вінниччині.
  9. Богдан Петренко –23-річний старший навідник гранатометного взводу загинув 10 березня, служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців.
  10. Ілля Пережогін – 26-річний молодший сержант 131-го ОРБ загинув 10 березня поблизу Пісків внаслідок влучання кулі снайпера;
  11. Валерій Стельмах – 23-річний навідник артилеристів “Азову” помер 16 березня у Маріуполі через зупинку серця;
  12. Олексій Золін – 35-річний боєць 30-ої ОМБр імені Костянтина Острозького загинув 19 березня у районі Попасної через потрапляння кулі ворожого снайпера.
  13. Володимир Мовчанюк – 36-річний молодший сержант 57-ої ОМПБр імені отамана Костя Гордієнка, загинув 30 березня від кулі ворожого снайпера під Ясинуватою;
  14. Олександр Маланчук – 23-річний командиром 3-го гірсько-штурмового взводу 1-шої гірсько-штурмової роти військової частини А3029. Герой родом з Чернівців. Загинув 31 березня під час виконання війського обов’язку.

Квітень 2020 року

  1. Олексій Купріков – 49-річний механік-водій механізованого батальйону 93-ої Окремої механізованої бригади Холодний Яр. Військовий загинув 9 квітня під ворожим обстрілом: отримав численні осколкові поранення. У Олексія залишилася цивільна дружина, 19-річний син, мама і рідна сестра, що служить у тій самій бригаді, де був сам Олексій.
  2. Леонід Скакуненко – 32-річний піхотинець із позивним “Барон”, боєць із 93-ї ОМБр “Холодний Яр”. Загинув уранці 12 квітня, у Вербну неділю, під час бойового чергування від ворожого обстрілу з гранатомета. Сиротами залишилися син від першого шлюбу та дружина.
  3. Андрій Шинкарук – лейтенант, випускник Національної академії сухопутних військ імені Сагайдачного. Загинув 20 квітня унаслідок важкого поранення від ворожого обстрілу.
  4. Андрій Альошин – 33-річний військовий 28-ої окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 23 квітня. Він родом з селища Славське Сколівського району, що на Львівщині. У загиблого бійця залишилися дружина та батьки.
  5. Олексій Лісін – 30-літній солдат із 93-ї ОМБр “Холодний Яр”. Загинув 28 квітня на бойовому посту – в нього влучив уламок ворожого снаряду. 

Імена ще чотирьох військових, які загинули у 2020 році, наразі невідомі. Ми оновимо список, коли вдасться їх встановити.

Карта окупованого Донбасу окуповані ОРДЛО мапа

24tv.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

На своїй сторінці в Фeйсбук Олeксандр Гром напuсав допuс. Публікуємо мовою орuгіналу.

Фото з дeпутатамu від “Слугu народу”, які прuйшлu пом’янутu тeрорuстів, вжe облeтіло всі соцмeрeжі. З цuмu повторамu всe ясно. А от у мeнe пuтання до кeрівнuка Нацполіції: а що цe за прeдставнuк ваш біля нuх у фірмовій масочці? Цe офіційна позuція Нацполіції помuнатu тeрорuстів? Завтра підeтe на помuнкu Гіві, Моторолu і Захарчeнка?
Рeформовані, блт…

Нагадаємо

Цe дeпутатu від Слугu народу Артeм Дмuтрук та Олeксій Лeонов.

На фото сьогодні в Одeсі вонu йдуть кластu квітu загuблuм 2 травня 2014 року.

Алe нe одeсuтам Ігору Іванову та Андрію Бірюкову, якuх пeршuмu вбuлu росіянu та їх пособнuкu у той дeнь.
Квітu дeпутатu нeсуть для тuх, хто підіймав у місті російськuй прапор та клuкав до нас російські танкu.

Володuмuр Зeлeнськuй, скажіть, а ваші дeпутатu на річнuцю загuбeлі Моторолu тeж підуть квітu покладатu?

Цe вжe поза будь-якuмu мeжамu.
Ці дeпутатu — відкрuтuй ворог.
Ворог з мандатом Слугu народу.

Олeксандр Гром

Підтрuмайтe Акцію по підтрuмці українськuх сeлян та фeрмeрів ! Купуйтe та продавайтe домашню їжу бeз посeрeднuків ! Щоб дізнатuся більшe клікніть на цeй банeр.

Шановні пані та пановe, пам’ятайтe! Будь-яка інформація, яку Вu, публікуєтe з публічнuм статусом у соціальнuх мeрeжах є доступною для вuкорuстання трeтьою стороною. Особлuво колu вu просuтe допомогu у розголосі, а після цього змінюєтe свій пост. Поводьтe сeбe відповідально ! У дeякuх вuпадках, залuшаємо за собою право у відмові публікації посту.

Усвідомлюйтe відповідальність, за пошuрeння інформації, простuмu словамu, нe пuшіть про тe, чого нeмає. Peдaкцiя можe нe пoдiлятu дyмку aвтopа і нe нece вiдпoвiдaльнicть зa дocтoвipнicть iнфopмaцiї. Щоб опублікуватu пост, чu надіслатu зayвaжeння, cкapгу чu пpoпoзuцiю, пuшіть нам чeрeз кoнтaктнy cтopiнкy – Кpaщi блoгu – yкpaїнa.

prefiks.co.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

2 квітня в селі Андрушівка Погребищенського району Вінницької області вшанували пам’ять сержанта МОВЧАНЮКА Володимира Сергійовича, який 30 березня 2020 року загинув під час виконання бойового завдання в зоні проведення ООС (район містечка Первомайське, Ясинуватського району, Донецької області).Служив за контрактом із травня 2015 року. Не одружений.

Провести його в останню путь приїхали бойові побратими з частини, де він служив, ветерани АТО/ООС з нашого і сусіднього районів, прийшли земляки. Похорон проходив із врахуванням карантинних обмежень по коронавірусу

33kanal.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Коли будете ставити свічки за своїх різних на відкладеному Провідному тижні – згадайте і про них, чотирьох українських воїнів, загиблих у боях на Донбасі в минулому квітні.

Олексій Купріков, Леонід Скакуненко, Андрій Шинкарук, Олексій Лісін.

Три солдати і лейтенант. Троє – з 93-ї бригади “Холодний Яр”, полягли в районі Кримського на Луганщині. Офіцер – із 28-ї бригади Лицарів Зимового походу, поліг під Донецьком, біля Мар’їнки.

Христос – воскрес. Вони – загинули. Але зовсім вони не вмруть, доки ми їх пам’ятатимемо.

А ми мусимо пам’ятати. Хоча і стільки нових клопотів, нових криз, вірусів та карантинів. Хоча й комусь здається, що на цьому тлі немає ніякої війни, чи ООС, чи як там її.

Але вона є. Саме війна. Хоча у квітні бойових втрат з українського боку було лише чотири, але ворожих обстрілів штаб Об’єднаних сил нарахував 312, в середньому по десятку на день. Для порівняння: березень – 292 офіційні порушення “режиму тиші”, лютий – 279.

Власне, і всі наші квітневі загиблі – внаслідок обстрілів, боїв.

А ще в минулому місяці був 31 поранений (у березні – 74, в лютому – 26).

…І четверо полеглих – Олексій, 49 років, Леонід, 32 роки, Андрій, 28 років, Олексій, 30 років.

Христос – воскрес. Вони – загинули.

Теж за нас. Воістину герої.

1. Олексій Купріков “Лєший”

Олексій Купріков. Фото: 93 омбр

Олексій Купріков народився 13 січня 1971 року в Росії, у Читинській області. Жив у селищі Черкаське Новомосковського району на Дніпропетровщині, де дислокується 93 омбр. Отримав середню технічну освіту.

Олексій вирішив піти на війну, після того як на фронті загинув його друг. Контракт із ЗСУ підписав у листопаді 2018 року.

Солдат, механік-водій механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Хоча спершу чоловік проходив службу на посаді стрільця-помічника гранатометника, а вже потім, після навчання у навчальному центрі, здобув новий фах.

У бригаді 49-річний солдат отримав позивний “Лєший”, бо дуже любив ліс – усе про нього знав, учив побратимів, як там виживати.

“Він вирізнявся від більшості статечністю та виваженістю. Адже часто буває, що люди після “учебки” жаліються: мене, мовляв, нічому не навчили, тому я нічого не вмію. Льоша ж, навпаки, навіть якщо чогось і не знав, ґрунтовно та розсудливо намагався зрозуміти у деталях, як що працює, як краще полагодити техніку. І в нього це дуже добре виходило. Був спокійний, розважливий, зацікавлений у своїй роботі. З ним було легко служити”.

“Уважний батько, справжній професіонал та надійний друг”.

“Як безсмертний вів себе. Хороший, трудолюбивий, смерті не боявся”, – розповідають про Купрікова товариші по службі.

Олексій воював у районі Авдіївки, Новоселівки Другої, в останню ротацію – на околицях Кримського на Луганщині. Там, під час обстрілу позиції 93 омбр біля Кримського, і загинув 9 квітня, зазнавши множинних осколкових поранень.

Напередодні загибелі Лєший розмовляв по телефону із сином. Невдовзі мав приїхати додому у відпустку…

Поховали солдата в смт Черкаське, поруч із батьком.

Залишилися цивільна дружина, 19-річний син Владислав, мама та рідна сестра, яка також служить у 93-й бригаді.

2. Леонід Скакуненко “Барон”

Леонід Скакуненко. Фото: 93 омбр

Леонід Скакуненко не дожив десять днів до свого 33-ліття. Він народився 22 квітня 1987 року в селищі Лихівка П’ятихатського району на Дніпропетровщині.

Мав середню освіту.

У 2014 році, після початку війни, був мобілізований до лав Національної гвардії. А згодом повернувся на війну вже у Збройних силах, з якими підписав контракт.

Солдат, навідник у механізованому батальйоні 93-ї бригади “Холодний Яр”. Позивний “Барон”. Брав участь бойових діях у Новотроїцькому, Новоселівці Другій, на околицях Кримського.

“Барон був справжнім героєм – самовідданим, патріотичним. У лютому цього року він разом із побратимами відбили напад ворожої диверсійно-розвідувальної групи, яка спробувала прорватися на позиції “холодноярців”. Він поклав життя, воюючи з російськими окупантами на одній із найскладніших ділянок фронту”, – розповіли в підрозділі.

У Вербну неділю, 12 квітня, окупанти обстріляли позиції ОС поблизу Кримського на Луганщині з ручних протитанкових гранатометів. Леонід, який саме перебував на бойовому чергуванні, отримав поранення, несумісні з життям…

Поховали Леоніда в рідній Лихівці.

Залишилися дружина, син від першого шлюбу, сестра.

3. Андрій Шинкарук

Андрій Шинкарук. Фото: 28 омбр

Андрій Шинкарук народився 16 липня 1991 року в місті Любомль Волинської області.

Коли почалися бойові дії на сході 2014 року, Андрій був у першій хвилі мобілізованих. Брав участь в АТО в складі 1-го окремого мотопіхотного батальйону “Волинь”, воював у районі Дебальцевого.

Після демобілізації у 2015-му юнак вирішив присвятити себе військовій кар’єрі. Тож пішов навчатися в Національну академію Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного у Львові, яку закінчив 2019 року за спеціалізацією “Управління діями підрозділів механізованих військ”.

“Він був справжнім патріотом, професіоналом своєї справи, старанним курсантом, відповідальним та мужнім офіцером”, – згадує начальник НАСВ Павло Ткачук.

На війну Андрій повернувся офіцером. Лейтенант, командир механізованого взводу 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу.

“Він планував пов’язати своє життя з армією. Особовий склад, його підлеглі говорять, що Андрій був хорошим командиром, чув, розумів людей. Дуже тепло про нього відгукуються. Користувався авторитетом серед військовослужбовців”, – повідомляють у бригаді.

Андрій був товариським, любив ходити з друзями в гори, мав багато планів – як на військову кар’єру, так і на особисте життя. Але здійснити їх не судилося.

Близько 16:30 у Світлий понеділок після Великодня, 20 квітня, бойовики відкрили вогонь по позиціях Об’єднаних сил поблизу Мар’їнки на Донеччині з протитанкового гранатомета.

“Андрій переміщався, перевіряв свої позиції, коли неподалік від нього впав снаряд. Осколками йому посікло правий бік. Там множинні осколкові поранення. Їх дуже багато було, вони виявилися несумісні з життям. Андрій Шинкарук загинув на місці”, – повідомила пресофіцерка 28 обмр Аліна Демченко.

Поховали лейтенанта в Любомлі.

Залишилися мати і чотири сестри.

4. Олексій Лісін

Олексій Лісін. Фото: 93 омбр

Солдат Олексій Лісін із 93 омбр “Холодний Яр” загинув на бойовому посту ввечері 28 квітня. По українських позиціях у районі Жолобок-Кримське на Луганщині ворог ударив з СПГ та важкої артилерії калібрів 152 й 122 мм.

Олексій – родом із села Гірке Гуляйпільського району, що в Запоріжжі. Народився 30 березня 1990 року.

До армії Олексій працював далекобійником у Дніпрі, де мешкав із батьками.

Приєднався до 93-ї бригади у 2019-му, коли підрозділ стояв на Авдіївському напрямку на Донеччині. Служив на посаді водія в механізованому батальйоні.

“Наш побратим пережив у своєму житті велику трагедію — втратив обох батьків та будинок у пожежі. Через це найбільше мріяв, після повернення з війни, відбудувати батьківський дім”, – розповіли в бригаді.

В Олексія лишилися 12-річна донька від першого шлюбу Ліда, кохана дівчина Ліля, з якою він планував одружитись, старенька бабуся, молодший брат Микола, старша сестра Тетяна.

“Він був спокійним і добрим. Мріяв скоріше повернутися до коханої”, – згадує один із побратимів, що служив з Олексієм на одній позиції.

“Холодноярці” оплакують смерть побратима разом зі всіма його близькими, це також непоправна втрата для нас. Найбільше зараз ми жадаємо помсти і обов’язково отримаємо бажане”, – заявили в 93 омбр.

Вічна пам’ять полеглим за Україну.

підготували: Леся Шовкун, Дмитро Лиховій

novynarnia.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

28 квітня 2020р внаслідок ворожого обстрілу загинув воїн 93-ї бригади Холодний Яр солдат Олексій Лісін!!! 1990 року народження!

Світла пам’ять Воїну України!!!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
І ще…..

Шановні Друзі!
Дехто спеціально замовчує втрати і не говорить про загиблих Героїв.
Прохання поширити.
Дякуємо і вибачте нас за все, наши Захисники


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Іржаві «Козаки» за сотні мільйонів грн.

Як вже повідомлялось триває розслідування корупційної схеми роботи старих та нових “свинарчуків”. Нагадаємо, що мова йде про державну закупівлю керівництвом Міністерства оборони України та іншими причетними казнокрадами бронемобілів “Козак-2” у НВО “Практика” за ціною в рази більше ринкової за гроші держбюджету на сотні мільйонів гривень, в той час, як пенсіонери, вчителі, лікарі та ветерани бойових дій отримують копійки, що пояснюється відсутністю коштів в бюджеті.

Проаналізувавши всі фактори значного завищення цін в попередній статті, ми продовжили наше розслідування в цьому напрямку та виявили цікаві факти, які раніше не висвічувались в ЗМІ.

Команді журналістів, яка веде розслідування, з джерел наближених до Національного антикорупційного бюро України стало відомо, що в період з 2018 по 2019 роки МОУ та НГУ закупили у НВО “Практика” неякісної техніки на суму понад 100 мільйонів гривень. При цьому ділків не зупинив навіть той факт, що машини не відповідали критеріям державного замовлення. Корупціонери вирішили це питання подачею на тендер завідомо не відповідаючої дійсності технічної документації та  сфабрикували дані відповідних випробувань. А ціни на цю “техніку”, за розрахунками фахівців-експертів було завищено більш ніж в три рази. При цьому якість збірки цієї “техніки”, як вже зазначалось в статті є просто катастрофічною.Експертні дані та фото, що засвідчують цей факт були надані в НАБУ.

Здається неймовірним, але й у 2020 році МОУ планує продовжити закупівлю цього металобрухту під назвою “Козак-2”, або як вони його зараз назвали – “Козак-2М1” на суму вже понад 300 мільйонів гривень. Як таке взагалі можливо?

Хто ж стоїть за всим цим дивним просуванням настільки неякісної техніки за космічними цінами та настільки вдалою корупційною схемою? Хто вже наніс та планує нанести збитки державному бюджету України на сотні мільйонів гривень?

Після Революції Гідності справи у НВО “Практика” пішли м’яко кажучи кепсько, оскільки головні лобісти інтересів зазначеної групи в схемах державних закупівель, залишили територію України природнім шляхом, разом з попередньою владою.

Ситуація для НВО “Практики” почала вирівнюватись з появою в колі дуже близьких друзів одного з керівників НВО “Практики” Юлії Висоцької одіозного лобіста Миколи Петренко, який став її підстаркуватим коханцем та вже не вперше потрапляє в поле зору журналістських розслідувань.

В свої золоті часи Микола Петренко був штатним радником прем’єр-міністра України часів Януковича, радником Президента України П. Порошенко та за даними нашого розслідування намагається стати радником в оборонній сфері діючого президента В. Зеленського.

За матеріалами розслідування, починаючи з кінця 2017 року Микола Петренко, використовуючи своє службове становище та численні корупційні зв’язки, починає дуже активно спілкуватися з панами Свинарчуками та їх найближчим оточенням, зустічаючись з ними по декілька разів на тиждень. Найкраще стосунки у Миколи Петренко складаються з Олегом Свинарчуком. При зустрічах мова йде про відкатні схеми з НВО “Практика”, проговорюються суми відкатів та строки реалізації схем. Результатом всієї цієї “дружби” стали ті самі славнозвісні закупівлі “Козаків” на сотні мільйонів гривень за кошти держбюджету за завищеними більш ніж в три рази цінами та величезними відкатами для високопосадових корупціонерів. 

З джерел, наближених до НАБУ, стало відомо, що за версією слідства ключовим фігурантом даної корупційної схеми, особою яка її організувала та реалізувала в частині домовленостей, розподілу прибутку та передачі відкатів зазначеним посадовим особам є саме Микола Петренко.

На сьогоднішній день НАБУ викликає на допити всіх наближених до Миколи Петренко виконавців цієї корупційної схеми та проводить гласні та негласні слідчі дії щодо встановлення кола причетних осіб.

Інформація стосовно актуальних корупційних контактів Миколи Петренка в МОУ, РНБО та інших державних структурах в інтересах слідства не розголошується, хоча за нашою інформацією фіксується та контролюється.

Ми сподіваємось, що завдяки ефективній роботі співробітників НАБУ подальші корупційні схеми з новими свинарчуками стануть не можливими, а особи, причетні до розкрадання державного бюджету, будуть притягнуті до суворої кримінальної відповідальності.

Ми будемо ретельно слідкувати за ходом слідства та інформувати суспільство про нові, гучні викриття корупціонерів задіяних в схемах розкрадання держбюджету.

Біографія

Петренко Микола Миколайович, народився 10 вересня 1965 року в місті Києві, громадянин України, протягом останніх п’яти років проживає на території України, освіта вища, радник Прем’єр-міністра України, безпартійний, проживає в місті Києві, судимість відсутня, самовисування.

Політичні амбіції

Прем’єр-міністр України звільнив свого радника Миколи Петренка. Про це повідомляє прес-служба Кабінету міністрів. За дорученням прем’єр-міністра України наказом Секретаріату КМУ від 15 жовтня 2012 Петренко Микола Миколайович звільнений з посади радника прем’єр-міністра України, – йдеться в повідомленні. Причини звільнення не уточнюються. Відзначимо, пан Петренко був радником прем’єр-міністра з питань АПК, інвестицій, національних проектів та регіональної політики з 2011-го року. Крім того, він є співвласником холдингу Петрус. У серпні Микола Петренко в якості кандидата в народні депутати подав до ЦВК декларацію за 2011 рік, в якій задекларував свій дохід в розмірі 4,5 млн гривень. При цьому 4 млн грн значаться в графі подарунки, призи, виграші. Саме стільки ж грошей отримали члени його сім’ї від продажу цінних паперів і корпоративних прав.

Об’єкти нерухомості

Загальна інформаціяМісцезнаходженняВартість на дату набуттяІнформація щодо прав на об’єкт
Вид об’єкта:Земельна ділянка Дата набуття права:10.01.2001 Загальна площа (м2):1430Декларує:мати
Прізвище: Петренко
Ім’я: Лідія
По батькові: Ігнатівна
Країна:Україна Населений пункт:Козин / Обухівський район / Київська область / Україна[Не відомо]Тип права: Власність
Відсоток, %: 100
Власник: мати
Прізвище: Петренко
Ім’я: Лідія
По батькові: Ігнатівна
Вид об’єкта:Садовий (дачний) будинок Дата набуття права:01.06.2000 Загальна площа (м2):371,6

Декларує:мати
Прізвище: ПетренкоІм’я: Лідія
По батькові: Ігнатівна
Країна:Україна Населений пункт:Козин / Обухівський район / Київська область / Україна117546Тип права: Власність
Відсоток, %: 100
Власник: мати
Прізвище: Петренко
Ім’я: Лідія
По батькові: Ігнатівна
Вид об’єкта:Житловий будинок Дата набуття права:07.06.2012 Загальна площа (м2):50,4Декларує:мати
Прізвище: Петренко
Ім’я: Лідія
По батькові: Ігнатівна
Країна:Україна Населений пункт:Половецьке / Бердичівський район / Житомирська область / Україна17338Тип права: Власність
Відсоток, %: 100
Власник: мати
Прізвище: Петренко
Ім’я: Лідія
По батькові: Ігнатівна
Вид об’єкта:Земельна ділянка Дата набуття права:07.06.2012 Загальна площа (м2):1000Декларує:мати
Прізвище: Петренко
Ім’я: Лідія
По батькові: Ігнатівна
Країна:Україна Населений пункт:Половецьке / Бердичівський район / Житомирська область / Україна2240Тип права: Власність
Відсоток, %: 100
Власник: мати
Прізвище: Петренко
Ім’я: Лідія
По батькові: Ігнатівна
Вид об’єкта:Земельна ділянка Дата набуття права:07.06.2012 Загальна площа (м2):2500Декларує:мати
Прізвище: Петренко
Ім’я: Лідія
По батькові: Ігнатівна
Країна:Україна Населений пункт:Половецьке / Бердичівський район / Житомирська область / Україна5600Тип права: Власність
Відсоток, %: 100
Власник: мати
Прізвище: Петренко
Ім’я: Лідія
По батькові: Ігнатівна
Вид об’єкта:Житловий будинок Дата набуття права:10.11.2014 Загальна площа (м2):700Прізвище: Петренко
Ім’я: Микола
По батькові: Миколайович
Країна:Греція 14677501Тип права: Власність
Відсоток, %: 50
Прізвище: Петренко
Ім’я: Микола
По батькові: Миколайович

politica.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Сергій Кривонос

Заступник секретаря РНБО України генерал-майор Сергій Кривонос розповів кореспонденту АрміяInform про те, що територіальна оборона потрібна кожному з нас і нам усім!!!: «Територіальна оборона — це захист наших домівок, батьків, дружин, дітей. Захист Батьківщини — справа рук її громадян».

Після шести років неоголошеної, так званої гібридної, війни Росії проти України нарешті багато хто зрозумів, що від деяких споконвічних стереотипів прийшов час відмовлятися. Скажімо, від негативного сприйняття відомого прислів’я «Моя хата скраю». Адже насправді воно звучить так: «Моя хата скраю — першим ворога стрічаю!» І з’явилося це прислів’я ще за набігів на українські землі всіляких тодішніх «братів», для котрих своєрідними ВОПами ставали вже перші на їхньому шляху хутори.

Минув час. Змінилися способи ведення війни. Нікого вже нині не дивують такі розхожі поняття, як «інформаційна війна», «кібервійна». Військові спеціалісти сперечаються щодо того, які методи ведення бойових дій на лінії фронту, які війська і зброя для цього потрібні. Безумовно, це дуже важливі питання. Водночас не маємо права забувати про питання територіальної оборони, протистояння ворогу в тилу.

— Ми маємо сильного і підступного північного сусіда, у якого великі імперські амбіції загарбника. Свої частини спецназу загарбник може застосувати для того, щоб взяти нас зненацька тут, у наших затишних домівках. Знаючи, що ворог підступний, що існує чимала кількість прибічників «рускава міра», ми маємо бути готовими в будь-який момент захистити наші домівки. Врятувати нас — можемо лише ми самі і ніхто інший!!! Ось для чого нам потрібна територіальна оборона! — емоційно розповідає генерал-майор Сергій Кривонос.

До анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі в Україні діяло Положення про територіальну оборону, про яке можна сказати лише одне: ні розуму, ні серцю. Положення було, а оборони — жодної.

Проблемою побудови надійної територіальної оборони за найкращими світовими зразками в Україні вже певний час активно переймається заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України генерал-майор Сергій Кривонос — заслужено шанований військовик, бойовий генерал, котрий багато років присвятив службі в розвідці і частинах спеціального призначення.

— На початок війни ми мали велику кількість патріотично налаштованих, мотивованих людей, — згадує він, — але попередньою промосковською владою була фактично знищена українська армія. Не було ж нічого — ні сучасної зброї, навіть одягу. П’ята колона «відпрацювала» російські рублі на відмінно. І якби громадяни не самоорганізувалися, то невідомо, чий би прапор нині майорів над Верховною Радою. Яскравий приклад — Сватове. Коли там з’явилися «зелені чоловічки», мешканці турнули їх за допомогою звичайної мисливської зброї.

«За положеннями законопроєкту, воїну тероборони дозволено зброю тримати вдома»

За словами Сергія Кривоноса, новий законопроєкт про територіальну оборону внесено на розгляд парламенту, але в депутатів руки до нього ніяк не дійдуть.

— Новий закон дасть чітке розуміння, у кого які завдання, функції, зобов’язання, починаючи від керівництва держави, органів центральної та місцевої влади, територіальних громад і закінчуючи останнім членом тер оборони, де б він не перебував. Ми вже провели величезну кількість нарад із профільним парламентським комітетом і маємо їхню підтримку. До роботи над створенням законопроєкту було залучено багато людей, серед яких і професійні військові, експерти, юристи. На фініш вийшли з командою людей, які мають сильну мотивацію, це — учасники війни на Донбасі. Наразі вони беруть участь у створенні тероборони на території нашої країни, — розповів Сергій Кривонос.

За словами співрозмовника, оновлена тероборона означає, що в областях відтепер може бути не одна бригада ТрО. Наприклад, у Києві можуть бути створені дві окремі бригади на лівому і правому березі. Також у тероборону можуть іти служити й жінки.

Підготовка таких бригад — це окрема тема. Готуватися підрозділи мають постійно. Сергій Кривонос навів приклад Естонії: — У них щочетверга проводять День захисника Естонії. У кожному повіті свій тир і хороша база для підготовки, де і займаються підрозділи. Для цього в країні були виділені і виділяються значні кошти. Такі тири можна побудувати, або відновити ті, що існували раніше, але нині занедбані. Тим більше, що за попередніми розрахунками, для цього не потрібно великих капіталовкладень. Але вміння стріляти — це лише п’ять відсотків у підготовці. Для якісного вишколу потрібно створювати міжтериторіальні центри підготовки.

— В Естонію щорічно на навчання тероборони приїздять групи спецпризначенців з різних країн світу, котрим дають певні завдання. Так ось, за результатами цих навчань виконують завдання лише 20–25 відсотків цих груп

Як мотивувати людей іти в підрозділи тероборони? Наші фахівці вивчали досвід США, Канади, Польщі, прибалтійських країн. У центрах підготовки воїнів тероборони у цих країнах передбачено, щоб люди здобували професії подвійного призначення. Як водії, техніки, кухарі, так і фахівці галузі ІТ, яких також планують залучати. Досвід передових країн показує, що фахівців з комунікацій та інформатизації не завжди можна зацікавити йти служити в армію, адже приватні компанії пропонують їм заробітну плату в рази більшу. Тому їхній потенціал використовують, залучаючи на службу в ТрО.

За словами Сергія Кривоноса, «за положеннями законопроєкту, член територіальної оборони під час складання певних заліків може користуватися зброєю та тримати її вдома. Це не означає, що всі вже наступного дня після ухвалення закону почнуть отримувати зброю. Людину треба підготувати і фізично, і морально».

«Нам не треба по-новому конструювати велосипед. Досить перейняти європейський досвід»

— Новий закон давно на часі. Він потрібен, щоб військові і цивільні адміністрації могли розмовляти однією мовою. Знали, хто за що відповідає, — каже генерал. — Бо нині це якась Вавилонська вежа.

Що ж таке територіальна оборона в її оптимальному вигляді? Це комплекс загальнодержавних, воєнних та спеціальних заходів, що застосовують під час загрози або відбиття агресії з метою охорони та захисту державного кордону від посягань ззовні, забезпечення умов для надійного функціонування державних органів, мобілізаційного та оперативного розгортання військ, охорони важливих об’єктів і комунікацій, боротьби з диверсійно-розвідувальними силами та іншими озброєними формуваннями агресора на території країни, антидержавними незаконно утвореними озброєними формуваннями, а також радіаційного, хімічного, біологічного захисту військ і населення від наслідків аварій на атомних електростанціях, об’єктах, небезпечних у хімічному сенсі, та підтримання режиму воєнного стану.

У мирні часи війська територіальної оборони можуть використовувати для допомоги населенню в умовах природних або техногенних катастроф, наприклад, вони можуть бути залучені до гасіння пожеж, які нещодавно хвилею пройшли по Україні. А також, коли йдеться про допомогу правоохоронним органам в умовах масових заворушень або терористичних актів, як це, наприклад, передбачено концепцією створення військ територіальної оборони в Польщі.

— У мирні часи війська територіальної оборони можуть використовуватися для допомоги населенню в умовах природних або техногенних катастроф

— Нам не треба по-новому конструювати велосипед. Досить перейняти європейський досвід, — переконаний Сергій Кривонос. — Наприклад, у Німеччині діють Регіональні сили охорони і підтримки, У Литві — Добровольчі сили національної оборони, у Данії — Сили захисту батьківщини. А у Таїланді взагалі — Студенти територіальної оборони!

До речі, в Естонії щорічно відбуваються навчання територіальної оборони. Туди спеціально приїздять групи спецпризначенців із різних країн світу, котрим дають певні завдання. Так ось, за результатами цих навчань, виконують завдання лише 20–25 відсотків цих груп. Інші «знешкоджує» територіальна оборона. Адже люди чудово знають свою місцевість, одне одного.

— Територіальна оборона потрібна нашим військам, якщо у важких боях доведеться відступати! Потрібно буде стримувати просування ворога, а для цього ми маємо бути умілими і злагодженими бойовими підрозділами, ми повинні зуміти прикрити всі фланги і тили… адже далі… а далі наші домівки, наші сім’ї, яких ми захищатимемо до останнього подиху, — переконаний генерал-майор Сергій Кривонос.

Коли ворог іде на нашу землю, ми не маємо кидатися на ворожі танкові колони з автоматом і сидіти під зосередженим вогнем артилерії в окопах, а повинні мінувати дороги, влаштовувати засідки, знищувати колони з постачанням, знищувати їхніх офіцерів. Для цього рівень підготовки бійця ТрО має бути не нижчим, ніж у воїна на передовій, а навички ще більш різнобічними. Для цього потрібно багато спільно тренуватися. Головне, цим питанням мають займатися справжні патріоти та військові професіонали.

armyinform.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Галас, який здіймають священники УПЦ МП та навколоцерковні організації, підпорядковані Кремлю, разюче розростається у своїх масштабах. Наприклад, керуючий справами УПЦ МП митрополит Антоній (Паканич) заявив у соцмережі, що відносно Московського патріархату в Україні здійснюється «справжній терор», не стримуючись у висловах і прямо ототожнив владу часів Зеленського з владою часів Порошенка, пише ресурс Духовний фронт.

«Здавалося б, ті часи і та політика тиску на Церкву, що суперечить законам України, повинні були назавжди залишитися в минулому. Адже наш народ на виборах чітко і однозначно просигналізував про неприйнятність курсу т.зв. Армовіри. Однак ми бачимо, що через певні причини цей курс продовжує залишатися дійсністю. Нинішня влада або удає, що цього немає, або ж просто продовжує політику, яка навіть з електоральної точки зору не виправдала себе», – заявив владика у Фейсбуці.

Таким чином, РПЦвУ обережно починає протиставляти себе чинній українській владі. Втім, градус і частота звинувачень, що лунатимуть з вуст російської церкви прогнозовано лише зростатиме.

Питання полягає в тому, чи не прикривається за ширмою лементу про «гоніння» підготовка до якихось активних і не самих приємних для України дій? На жаль, висновки можна зробити не втішні.

Припускають, що масові заяви про «гоніння», так звані переслідування священників РПЦвУ за порушення законодавства, пожежі в господарських приміщення РПЦвУ та «гумконвой» Російської Федерації, який готується прямувати у Києво-Печерську Лавру, свідчать про те, що з високою долею ймовірності Кремль готується захищати «святую русскую вєру» на території України.

Сподіватись на те, що такий захист відбуватиметься виключно в дипломатичному та юридичному полі, на разі, не доводиться, враховуючи досвід захисту Російською Федерацією російськомовного населення у Донецькій та Луганській областях й Криму, констатують у Духовному фронті.

sprotyv.info


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO