Статті

===================== Поляки извинились перед украинцами в ответ на аналогичное обращение украинских президентов, деятелей науки и культуры, иерархов украинских церквей, общественных деятелей к польскому обществу с просьбой простить причиненные обиды.

Три польских президента, духовные и общественные деятели, интеллектуалы опублично извинились в прессе перед украинцами за исторические обиды. Письмо является ответом на обращение президентов Украины Леонида Кравчука и Виктора Ющенко, иерархов украинских церквей, общественных деятелей к польскому обществу с просьбой простить причиненные обиды.

Публикуем без сокращений письмо-ответ поляков:

Братья украинцы,

в 1894 году, во время съезда польских и украинских литераторов и журналистов во Львове, поэт, писатель и мыслитель Иван Франко сказал: “На всю Славянщину нет двух таких народов, которые бы в политической и духовной плоскости так крепко срослись, имели бы такие многочисленные взаимные связи, и так сторонились друг друга, как поляки и украинцы”.

Со временем, к несчастью, отстраненность заменили ненависть и национализм, а также их горький плод – преступление – которое совместно пережили поляки и украинцы на Волыни и Восточной Галичине, на Холмщине, и Бещадах и на Перемышльской земли. Тем более нас радует Ваше письмо, со знаменательными словами “прощаем и просим о прощении”, где вы не уклоняетесь от ответственности за обиды, нанесенные полякам в сороковых годах прошлого века. Мы также отдаем честь жертвам братоубийственных польско-украинских конфликтов.

Спасибо за Ваше письмо и просим простить обиды, причиненные нашим братьям украинцам польскими руками. Перед нами подобное мнение высказали представители польской католической церкви, к взаимному прощению наши народы горячо призывал Папа Иоанн Павел II. Ради объединения неутомимо работали Ежи Гедройц и Яцек Куронь, а также президенты наших стран, не будем забывать их наследие. Вина требует соответствующей платы. Таковой в отношениях между нашими народами является творение настоящего братства.

Вопреки польскому и украинскому малодушию, в хорошие, а также в тяжелые времена, которые, возможно, надвигаются на нашу общую Европу, которой угрожают национализм и российский империализм. Угрозы легче пережить вместе. Мы и в дальнейшем восхищаемся вами и солидаризируемся в борьбе с агрессором, который уже более двух лет оккупирует часть украинской земли, стараясь не допустить воплощения вашей мечты о жизни в объединенной Европе.

 

Лех Валенса, лидер первой “Солидарности”, лауреат Нобелевской премии мира, экс-президент Польши Александер Квасьневский, экс-президент Польши Бронислав Коморовский, экс-президент Польши Влодзимеж Цимошевич, экс-премьер-министр Анджей Олеховский,

экс-министр иностранных дел Адам Ротефельд, экс-министр иностранных дел Радослав Сикорский, экс-министр иностранных дел Павел Коваль, экс-вице-министр иностранных дел Гжегож Схетина, председатель партии Гражданская платформа Малгожата Кидава-Блонская, вице-спикер Сейма Ружа Тун, депутат Европейского парламента Адам Шляпка,

депутат от партии “Современная” Матеуш Кийовский, лидер Комитета защиты демократии Владислав Фрасинюк, лидер первой “Солидарности”, бывший политзаключенный, депутат Збигнев Буяк, лидер первой “Солидарности”, бывший политзаключенный, депутат Збигнев Янас, лидер первой “Солидарности”, бывший депутат Богдан Лес, лидер первой “Солидарности”, бывший политзаключенный, депутат Януш Онишкевич, представитель первой “Солидарности”, бывший министр национальной обороны Генрик Вуец,

член руководства первой “Солидарности”, бывший политический заключенный, бывший депутат Гражина Станишевска, лидер первой “Солидарности”, заключенная во время военного положения, бывший депутат Анджей Вельовейский, бывший депутат, сенатор, ДУПУтата Европейского парламента, католический деятель Адам Михник,

главный редактор издания Gazeta Wyborcza Ежи Бачинский, главный редактор еженедельника Polityka Богуслав Хработа, главный редактор издания Rzeczpospolita Томаш Лис, главный редактор еженедельника Newsweek Polska Лешек Яжджевский, главный редактор журнала Liberte! Ярослав Куиш, главный редактор интернет-еженедельника Kultura Liberalna Каролина Вигуры, социолог, Варшавский университет, Kultura Liberalna Славомир Сераковский, главный редактор издания Krytyka Polityczna Северин Блюмштайн,

председатель Общества журналистов Анджей Северин, актер, режиссер, директор Польского театра в Варшаве Гжегож Гауден, бывший директор Института книги Казимеж Сова, римо-католический духовный публицист Томаш Достатни, доминиканец, публицист Людвик Висьневский, доминиканец, университетский пастырь, бывший деятель антикоммунистической демократической оппозиции Станислав Опеля, иезуит, бывший провинициал Мазовецкого-Великопольский провинции Общества Иисуса, бывший руководитель независимой Российской провинции Анджей Стасюк, писатель, издатель Моника Шнайдерман,

издатель Павел Смоленский, репортер, лауреат Награды польско-украинского объединения Марек Бейлин, публицист издания Gazeta Wyborcza Войцех Мазярский, публицист издания Gazeta Wyborcza Данута Куронь, общественный деятель Кшиштоф Становский, общественный деятель, основатель Гражданского комитета солидарности с Украиной Иза Хруслинска, публицист, участник польско-украинских общественных инициатив

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше !!!!

Всім хто за Українську та Польску ДРУЖБУ!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку,  ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

image (20)

«Господь Бог тримає Україну під своєю опікою… Україна зазнає ще щастя, ще настануть для неї часи, коли стануться великі речі. Сказав би я про них, але боюся, щоб Дніпро не повиходив з берегів своїх…»

Слова ці, сказані старим козаком-лірником Мусієм Вернигорою, записав наприкінці 1760-х років староста містечка Корсунь, яке нині відноситься до Черкащини – Нікодем Суходольський. Він же зафіксував і решту пророцтв колишнього запорожця, який мав дар передбачати майбутнє і був названий сучасниками «українським Нострадамусом»… Провидцем козак-лірник став після страшної трагедії… Згідно переказів, народився Мусій Вернигора 1673 року в селі Македони (сучасного Миронівського району) на Київщині. Молодим хлопцем подався на Запорозьку Січ.

 

Бився проти турків, татар і московитів, певний час був у турецькому полоні в Константинополі. Серед козаків здобув великий авторитет – слава про нього докотилася навіть до російського Петербурга. Народні легенди розповідають, що коли Вернигора відправлявся з підросійського Путивля на українське Правобережжя, де розпочинався антипольський гайдамацький рух, цариця Катерина сподівалася на те, що Мусій стане агентом інтересів Московії у різанині, яка от-от мала розпочатися.

 

Натомість, Вернигора розгледів у братовбивчій війні програш як для поляків, так і для українців – від Коліївщини мали виграти лише московити… Він підтримав Барську конфедерацію – рух польської шляхти проти вмішання Москви у внутрішній устрій державного об’єднання українців, поляків і литовців – Речі Посполитої. Вернигора намагався переконати гайдамаків припинити кровопролиття, їздив на переговори з кошовим Запорозької Січі і з кримським ханом – щоб ті підтримали конфедератів у протистоянні з Москвою. Ніхто не знає, як сталася найстрашніша драма у його житті – але, кажуть, Вернигора вбив своїх матір і брата. Жахливий випадок відкрив у ньому дар провидця: у стані афекту Вернигора розповідав про завтрашній день Польщі, України, Росії і Європи, потім впадав в апатію і подовгу спав…

 

 

Він перебрався до Корсуня, де на березі річки Росі подовгу грав на лірі, з сумом і болем багато говорив про минуле України й Польщі, а ще більше і вже з оптимізмом – про їхнє майбутнє у новій Європі. Після снів, глибоких і спокійних або ж коротких і тривожних, знову із запалом говорив про те, що очікує цілі держави, їхні армії й народи. Корсунський староста Нікодем Суходольський намагався постійно бути поруч зі старим козаком – записував, намагаючись не пропустити жодне зі слів, у які вірив, як у пророцтво. Бо ще за життя Вернигори ряд його видінь збулися. Зокрема, відомий випадок, коли корсуньський мірошник хотів поставити новий млин на скелях Росі, але передумав, бо Вернигора не радив. «Навіщо ставити млин там, де буде чудовий палац, куди чужі царі і королі приїздитимуть, щоб помилуватися нашим краєм?» – запитав провидець у мірошника і той відмовився від свого задуму.

 

Пройшло ледь більше 10 років і на місці, де мірошник хотів ставити млин, племінник останнього польського короля князь Станіслав Понятовський справді звів надзвичайно красивий палац. Збудував його саме в Корсуні, де зовсім недавно відгула Коліївщина, щоб показати – він довіряє українцям. До палацу в Корсунь, як і передбачав Вернигора, дійсно приїздили монарші персони з Польщі, Московії, Австрії… В часі між 1769-1770 роками Мусія Вернигори, якому виповнилося 96 років, не стало.

 

Поховали козака-лірника, як він і заповідав, на березі Росі у Корсуні. Ховаючи старого, корсунці дивувалися – мовляв, як той, хто передбачав долі цілих держав, не зміг передбачити власну долю, адже казав, що у нього могили не буде… Певний час до могили їздили паломники з усіх куточків України – особливо багато під час російсько-турецької війни 1806-1812 р.р., яку Вернигора передбачив і детально описав. Та однієї весни повінь переповнила Рось талою водою, яка забрала з собою і козацьке поховання – справдилось і це пророцтво Вернигори… Вернигора – про Україну: «Нація здобуде роль у Європі…»

 

Серед головних пророцтв Лірника – загибель Польщі як держави, а потім її відродження, Велика французька революція і війни Наполеона та пророцтво про кращий день для вільної України. У тих пророцтвах – безліч деталей, які вражають точністю передбачень. Провидець казав, що навіть напередодні втрати волі поляки, об’єднуючись, зможуть завдати поразок своєму головному ворогові – Росії. Назвав навіть місця, де це станеться – Батіг, Старокостянтинів і яр Гончариха. Так і сталося – ополченці Казимира Пулавського розбили там удвічі більше регулярне російське військо. Єдина відмінність від пророцтва – Гончарихою не яр, а село називалося біля Старокостянтинова.

 

Ще Вернигора казав, що Польщу тричі поспіль «розберуть на три частини» – і спочатку у 1772, а потім у 1792 та 1795 роках Польщу тричі розірвали між собою згідно таємної угоди три держави: Росія, Австрія та Прусія». До останнього договору про поділ, підписаного в Санкт-Петербурзі, було додано таємний протокол: « З огляду на необхідність усунути геть усе, що може оживити память про існування Польського королівства… високі договірні сторони погодились… ніколи не вводити до своїх титулів назву або навіть вказівку на назву Польського королівства, що має залишитися придушеним віднині на віки вічні».

 

Королі Австрії і Прусії домовленостей дотрималися, а московському царю зробити це завадила традиційна азіатська хвалькуватість. Тому перед тим, як злетіти з трону, останній цар Росії мав бундючний титул з переліком усіх окупованих Москвою земель, включно з Польщею і Україною. «Самодєржец» у жовтні 1917 року позбувся свого титулу. Натомість Юзефа Пілсудського, лідера молодої Польщі, яка зуміла вистояти проти більшовицької навали, поляки прозвали «Вернигорою Бельведерським»…

 

Це звільнення Польщі з-під московського іга Вернигора теж передбачив. У його пророцтві було сказано: «Прилучиться до Польщі турок і англієць, підуть через Київ, завалюючи Дніпро московським трупом… Польський край постане у давніх кордонах завдяки туркам і англійцям». Дослідники кажуть: перемогу Пілсудського завдяки допомозі Антанти, а головно – Франції і Англії, Вернигора передбачив точно, але це пророцтво, опубліковане у 1830-х роках у Лейпцизі, було відредаговане видавцем, якому видавалося дивним, що Франція після нищівної поразки 1814 року ще зможе колись впливати на майбутнє Європи – тож і замінив у пророцтві слово «французи» на «турки»…

 

До речі, і Французьку революцію, і війни Наполеона, і його поразку та заслання Вернигора передбачив надзвичайно точно: «У великій частині світу буде війна, потому посунеться силач Заходу й на чолі народів піде на Схід і Смоленськ здобуде, але в кінці буде скинений із вершка могутності й буде вигнаний на острів…» З пророцтв на більш пізній час –встановлення комуністичного правління у багатьох країнах: «У значній частині світу відміниться Богослужіння, настануть нові уряди, старі зміняться або впадуть…»

 

Найголовніше ж для нас пророцтво Вернигори про Україну починається словами: «Нація здобуде роль у Європі…». Віщун каже про спільне духовне відродження поляків та українців в об’єднанні народів Європи. Далі пояснюється, коли це трапиться: «”Wiosna roku nieparzystego, ktory w liczbi piec sie sumuje…” – «Навесні непарного року, сума цифр якого рівна п’яти». Таким роком може стати 2021-й…

Місток до дружби поляків з українцями Минуть століття, а полум’яні слова Мусія Вернигори надихатимуть однаково сильно двох геніїв поезії – поляка Адама Міцкевича і українця Тараса Шевченка. Першим же літературно оформив народні думи про Вернигору письменник, етнограф і священик Еразм Ізопольський, який походив з давнього уманського козацького роду. У рідній Ізопольському Умані певний час жив і навчався й автор твору «Вернигора» Северин Гощинський, літератор, який прославився завдяки поетичній повісті «Канівський замок». Великий польський поет і драматург Юліуш Словацький (теж закоханий в Умань, принаймні у її «Софіївку»!) змалював Вернигору у трьох своїх різних творах.

 

 

Читайте также : Пять топ-гнид украинской политики…

 

Станіслав Виспянський вивів образ славетного козака-провидця у своїй легендарній метафоричній драмі «Весілля». Що цікаво – кожен з цих польських класиків навіть описуючи Коліївщину, змальовував козацтво й український народ з повагою і шанобою – як братів. Просто благоговійно ставився до Вернигори і Міхал Чайковський. У жилах польського шляхтича текла й козацька кров. Після участі у польському повстанні 1831 року Чайковський емігрував до Франції, де став письменником і журналістом, зокрема пише історичну повість «Вернигора, український пророк». У жовтні 1853 року Міхал Чайковський завершує формування «Полку козаків оттоманських», організованого за взірцем запорожців (і навіть зі справжніми старовинними запорозькими знаменами) – і виступає з ним проти Московії.

 

Вважається, що перу Чайковського належить відозва до українських козаків Кубані, у якій, зокрема, були слова: «В ім’я Святого Бога, Волі і Слави Козацької! Чорноморці, славні козаки, кров з крові, кістка з кістки Старого Запорожжя, рідні брати! Чи ж ви забули наш Дніпро, стару Січ, православний Київ… чи ж вам як собакам московському царю довіку служити? Весь світ – французи, італійці, німці, слов’яни, всі народи Заходу стали вільними… Бусурман Царгородський – і той дав волю народам царства свого. Єдиний цар московський хоче над рабами панувати і християнські народи в Сибір гнати… Нумо, панове молодці, коней сідлати та до шаблі й списа братися! Старшину, котра з вами піде – пошануйте, як батьків. А ту, котра запродалася московським царям – женіть як собак поганих! І біжіть в поміч Польщі, в поміч Україні. Нехай цим справдяться слова Вернигори: козаки і ляхи побратаються, як рідні браття… і Святий Бог дасть нам славу, волю і щастя по вік віків!»

 

Картина художника Яна Матейка «Вернигора». У центрі картини – легендарний провидець. Лірника підтримують жінка-українка і козак, зліва – корсунський староста Суходольський, який записує пророцтва, а за спиною у нього – гайдамака і двоє молодих українців, яких стримує стара жінка. На передньому плані – православний священик і мандруючий хлопчина з іконою католицької Ченстоховської Божої матері – як символ того, що в українців і поляків – спільне майбутнє…

 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше !!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Вера Иванчук –

После победы Джамалы на песенном конкурсе…

После победы Джамалы на песенном конкурсе Евровидение, все крупные города Украины вступили в борьбу за право принять гостей из всего мира только уже в 2017 году. Победителя определят уже в августе. Основные требования: арена для зрителей, гостиницы для проживания гостей, современная транспортная инфраструктура и международный аэропорт.

Подача заявок до 8 июля, и все основные претенденты уже определись. Только я очень переживаю, почему власти Житомира затягивают подачу документов. Почему наш мэр молчит и не объявляет, что мы тоже готовы принять Евровидение, и что мы ни чем не хуже чем Киев, Днепр или Одесса. И я не ерничаю. Давайте по пунктам.

Арена «Ракушка». Да, может, её внешний вид немного уступает самым крутым аренам Украины. Да, не смотря на реконструкцию, где-то она обваливается. И что? Зато по количеству вложенных в неё денег она сможет конкурировать с любой ареной в Европе. И палатки с пивом у нас есть.

Отель. Принимать гостей сможет отель «Спортивный». Не зря же губернатор Машковский месяцами выплясывал там чечетку. Деньги выделили, ремонт сделали. Смело можно принимать прихотливого европейского туриста. Кстати, у нас есть еще питомник, который строят уже третий год. Учитывая тот факт, что собачник обошелся городскому бюджету больше трёх миллионов гривен, и что по смете там устанавливали даже фильтры для воды, в случае надобности, может сойти как средненький хостел.

Современная транспортная инфраструктура. В чем в чем, а в этом другим городам Украины с Житомиром тягаться сложно! Во-первых, у нас есть аэропорт. АЭРОПОРТ! Мало кто был там, и скорее всего, никто не пользовался. Но он есть. На края, есть электричка «Киев-Житомир», и после прибытия в «Борисполь» или «Жуляны» за 1,5 часа можно оказаться в Житомире. Только бы не забыть предупредить гостей, что ездит она дважды в день, и только по будням.
А еще! Разметка! Думаю, туристам понравится наша асфальтная живопись. Если спросят, почему затерлась, не говорите, что рисовали её в мае, а смело отвечайте, что так было задумано автором. Ведь творческих людей понять сложно.

К тому, у нас есть что посмотреть. Толпы туристов захотят увидеть украинский дом (не забыть бы только одеть голых манекенов) и насладится, как говорила настоятельница дома, незабываемой атмосферой. Так же можно посетить туалет в гидропарке. Уверена, что до 2017 года на него к уже двум миллионам выделят еще парочку, и выглядеть он будет ярче, чем дворцы арабских шейхов. Так же иностранцев мы сможем удивить и количеством бездомных собак. Кто-нибудь из них сможет найти себе 4-лапого друга.

 

Читайте также : Стыдно. Обидно. Хоть не летай в Европу, чтобы потом не расстраиваться…

 

А еще наш город может предоставить дополнительные услуги. Например, услуга «закажи активиста». Можно выбрать пол, возраст и даже предубеждения. За символическую плату готовы не только проголосовать за любого исполнителя, но и «раскачать» победителя, в случае, если им оказался оппонент.
Бесплатное приложение: крик «ганьба» четыре раза, два поста в фейсбуке, «я стоял на Майдане» один раз. Внимание: услуга приезда батальона Айдар в акционное предложение не входит.

А если серьёзно, то очень обидно за наш город. Свинское отношение властей. Долбаные реформаторы ничего за этот год так и не сделали. Летающий в облаках мэр, раздающий направо и налево разрешения на стройки, его замы, погрязшие в уголовных делах, секретарь, напоминающая базарную торговку. Кстати о последней. Видимо, девиз Натальи Михайловны по жизни это римское высказывание « хлеба и зрелищ», чем она активно пользуется. Думаю, что помимо вышеперечисленного, у нас есть еще и своя звезда. Как говорят, местного разлива. Она как запоет…

Источник : Пишет в ФБ Вера Иванчук

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Политика дурно пахнет и неважно выглядит. Но на самом деле она являет собою нечто еще худшее, чем это кажется со стороны. Хотелось бы классифицировать эту мерзость. Провести градацию гнидости.

На 5 место в рейтинге гнидости в украинской политике я ставлю политтехнологов.  Политтехнологи – люди позитивно циничные. Они абсолютно честно, не прикрываясь, говорят, что за деньги готовы подставить конкурентов, придумать вам несуществующие заслуги, помочь правильно предать, правдоподобно оболгать, “слепить любую поганку” – и в соответствии с тарифной сеткой это воплотить в жизнь. Собственно, они прямым текстом говорят: мы – профессиональные сволочи, которые хорошо знают свое дело и отрабатывают все до последней копейки – в одних случаях. В других –  как с “Укропом” или с Думчевым, – заказчик за свои же деньги на глазах всей страны становится счастливым обладателем дырки от бублика и ушей мертвого осла. Поэтому – за артистизм, честное отсутствие обязательств и ответственности, а также  за здоровый цинизм – я помещаю их на пятое, самое невысокое место.

 

Читайте также : Открытое обращение чеченцев к побратимам из Украины!

 

На четвертом месте в ранге гнидости и мерзости заслуженно стоит украинская журналистика. На 4-е место журналисты попали по праву. Я не смею отрицать наличие в стране честных и порядочных журналистов. Они, безусловно, есть! Этот редкий зверь, конечно же, водится в нашей стране. Но! В стране где-то есть и честные менты; бродят где-то с грустными телячьими глазами прокуроры, самоотверженно живущие на зарплату; генералы без дач и приватизированного служебного жилья, ездящие на “Тавриях”, купленных в кредит…

Безусловно, честные журналисты в стране есть. Но честных прокуроров, по моему ощущению, намного больше.

Ну, мы же понимаем, как радостно при первой же возможности телеканал 1+1 поливает грязью Коломойского. Ну ни одной ошибки Бене еще не простил Ткаченко с коллективом канала, ни разу Коломойский их не использовал в банальной, но беспощадной борьбе с конкурентами. Кстати, его конкуренты тоже не исповедуют идеи Махатмы Ганди, ну не буддисты они, не буддисты… Как, кстати, и сам Коломойский.

Вы знаете, что как только оступился Порошенко – 5 канал ни за что ему этого не спустит. Как набросится на него – и давай мочить! А как “Интер” обожает зверски наехать на Фирташа, как они самозабвенно пляшут на костях “Оппоблока”! Канал “Украина”, на мой взгляд, чересзчур часто критикует Ахметова. И т.д. и т.п. – вплоть до зажопинского регионального канала “Тоска зеленая плюс”. Даже из СБУ, прокуратуры и полиции выгоняют за профнепригодность, выраженную, как правило, в форме избыточной жадности. А вот из журналистики за избыточное вранье до сих пор еще ни разу никого не выгоняли… Грустно, девушки… А ведь достойные кандидаты и кандидухи на вылет из профессии есть.Но есть также принцип круговой поруки – и он работает в журналистике куда сильнее, чем в прокуратуре. Всеми болезнями всех слоев общества нашей страны журналистика инфицирована по полной программе, но готова удавиться, лишь бы этого не признавать.

Читайте также : Монолог старого еврея, или “Прощай, “Киевский” торт”.

Безусловно, обслуживание интересов хозяина отражается на зарплате. Но хозяева наших СМИ –  не Рупперты, Мердоки и даже не Берлускони. Они четко знают: кто девушку, простите, журналиста “ужинает” (в смысле, платит зарплату) – тот ее и “танцует”. Поэтому отрабатывание на хозяина в СМИ – явление массовое. Ни честные журналисты, ни хитрые журнаЛИСЫ, в своей среде не проводят внутренних расследований (как силовики, например) и никогда журналистский ворон журналистскому ворону глаз не выклюет. Поэтому в пятерку гнидости журналисты попали, а силовики нет.

Тем не менее, как честные судьи ни разу не получали деньги за нужные решения, так и журналисты, которые ни разу не писали “джинсы”, в стране есть. Это из-за них журналистика так отстает и получает аж четвертое место, а не первое в шкале позора нашего отечества.

На третьем месте по степени гнидости в украинской политике стоят собственно политики. Объяснять вам, почему они оказались на третьем месте, я не буду. Потому что политтехнологи и журналисты это вам объяснили давно и лучше меня – не буду тратить времени. К сказанному о политиках журналистами могу добавить лишь одно: вот смотрю я на политиков и думаю: а ведь по сравнению с ними даже журналисты у нас очень прилично выглядят. Нет, рядом с политиками даже в чем-то симпатичные такие особи. Тошнит от них, конечно, но не до конца еще скурвились в своей массе, а политтехнологи вообще – просто “ландыши белые майские” по сравнению со своими работодателями.

На втором месте в рейтинге гнидости и мерзости украинской политики, конечно же, стоят украинские избиратели.

Опять-таки среди избирателей тоже попадаются люди достаточно приличные, образованные и порядочные. И их даже относительно большое количество. Но эти люди у нас – не в большинстве. Я вывожу за скобки тех украинских избирателей, которые поднимались по Институтской, которые пошли воевать в АТО, волонтеров, всех тех, кто честно зарабатывает и платит налоги, а также регулярно ходит на выборы.

Я говорю о тех тварях, которые берут за голосование деньги. Я говорю о гнидовской мерзости, которая продает свой голос и будущее своих детей за 200, 300, 500 гривен. О той тупой мрази, которая, скотина, продала свой голос и еще, падаль вонючая, потом желает, чтобы ей за продажу голоса покупатель этого голоса чего-то сделал хорошее, разумное, доброе и вечное.  Эта мечтательная скотина не понимает и не хочет понимать, что место ее – в канаве. Что сдохнет она в помойной яме – и поделом. Потому что с тобой, падла, уже рассчитались наперед. Так что ты, быдло, просто обязан жить в дерьме.

Читайте также : России больше нет. Ее убила аннексия Крыма и похоронила война на Донбассе

А если ты просто так бесплатно вякаешь, что от тебя ничего не зависит и поэтому не идешь на выборы, если ты принципиально вместо избирательного участка идешь копать картошку или попить пивасика – то тебе место на помойке. И никогда у тебя в жизни ничего хорошего не произойдет, пока ты считаешь, что “они” тебе все должны, а не ты сам себе все должен. А избирателя, который стоит за деньги с флагами всех партий по очереди, абсолютно справедливо имеют без смазки именно все те партии, чьи флаги он, холоп, носил на демонстрации за три копейки. Хотя я не силен в ньюансах, возможно, двести  гривен политики выдают продажным демонстрантам именно на смазку?

И наконец, на первом месте по степени отвратительности в украинской политике, конечно же, стоят общественные активисты. Которые зарабатывают на жизнь “общественной активностью”.

Эти тупые придурки настолько узколобы, жадны и безмозглы, что как бы они ни хотели попасть в политику или вообще туда, во власть, где пахнет деньгами – их туда не берут. По причине врожденной имбецильности им не светит, как бы им не хотелось, опуститься ниже второго места в этом рейтинге. Впрочем, совмещать первое место со вторым им вполне позволительно.

Зарабатывают они на общественных “качках”. За деньги они готовы жечь шины. За деньги местных контрабандистов они готовы покачать против местных ментов, чтобы те их не щемили.

Собственно, когда человек говорит, что он общественный активист и зарабатывает на жизнь именно общественной активностью, это называется другим словом. Вокзальные “плечевые” и залетные “девушки” с Окружной по сравнению с такими общественными активистами – образец целомудрия. Если источник финансирования общественной организации или группы активистов не прозрачен – это враги социума.

Когда ко мне в Раде подходят и спрашивают, что, собственно, Автомайдан-96 хочет сказать акцией против того-то или  того-то и зачем это делается – я отвечаю очень просто: есть расхожая политическая идея, за которую эти конкретные люди идут в бой.  Эта идея называется “2 тысячи долларов”. И идею в 2 тысячи долларов может перебить только идея в 3 тысячи долларов. Этот условный Автомайдан-96 считает предательством революции уйти в противоположную точку зрения за 2,5 тысячи долларов. Потому что шаг в плюс 500 долларов – унизителен для их представления об идеалах Майдана. Они перекупаются той или иной стороной только за разницу в тысячу долларов, не меньше.

 

Читайте також : “Почему теперь мы ненавидим русских”, – пост украинки во всех соцсетях бьет рейтинги.

 

Конечно, Автомайдан-117 и Автомайдан-92 могут иметь шаг в 500 долларов. Но даже Автомайдан-96 их за это сильно не уважает, могут даже побить за демпинг, как нарушителя конвенции Шуры Балаганова.

Они действуют методами Януковича и Пшонки в стилистике бандитов девяностых, прикрываясь идеалами Майдана. Эти Шарико-Швондеры готовы кричать о борьбе за все, что угодно – согласно прейскуранту. Дыбилу, бросившему бывшего регионала Журавского в мусорник, абсолютно неинтересно, что конкретно этот депутат не голосовал за законы 16-го января и поддержывает Закон о люстрации. Из уважения к презумпции невиновности верю, что этот конкретный дыбил-мусоролюстратор является не платным дыбилом, а просто дураком на каникулах.

Фактически, эти “активисты” и есть пятая колонна Путина, вши, разъедающие страну изнутри. И политики, которым иногда выгодно их просто не замечать, а иногда использовать для решения своих тактических задач, не видят совершенно очевидной для них перспективы. Вы имете шансы подняться с третьего места на второе, а если постараетесь, то и на первое. А эти платные твари вами еще покомандуют.

P.S. Знакомые менты рассказали мне трогательную до слез историю, как давным давно на “их земле”, местная проститутка выбилась в бандерши. Чуть не села из-за подопечных клофелинщиц, но откупилась. Нормально занесла ментам, короче. Теперь эта дама “общественный деятель”, “люстратор” и теперь ВНИМАНИЕ!!! Заседает в какой-то бредовой комиссии по очистке рядов полиции и определяет от имени общественности уровень пригодности ментов к ментовству. Товарищи менты, а кто вам доктор, что вы ее, дураки, не посадили, а взяли с нее денег?

Да, ребята под куполом… Дятлы вы с третьего места, а не политики.

АВТОР:
  • Сергей Поярков

Источник : Оbozrevatel

 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Сьогодні я натрапив на дуже сильний вірш про солдата, який мене вразив!Вирішив покласти його на інструментальну музику від Олега Аджикаєва (Олег Джем), яка дуже довго чекала саме на цей вірш! Одразу записав! Слухайте уважно! Хай живе Україна! Любіть родину та життя!

Читайте також : “Почему теперь мы ненавидим русских”, – пост украинки во всех соцсетях бьет рейтинги.

ПІСНЯ СОЛДАТА, ЯКИЙ НЕ ВЕРНУВСЯ З БОЮ…
Не звикай до мене! Я не буду вічно,
Лиш тебе напою мов жива вода.
Та сьогодні смерті я дивлюсь у вічі,
Аби на Вкраїну не прийшла біда.

Не звикай до мене! Я – твоя лиш мрія,
Кулею у серці пролечу наскрізь,
У холодні ночі я тебе зігрію,
Буду твоїм сонцем сяяти вгорі.

Не звикай до мене! Я – всього лиш вітер,
Що багаття вражі у степу гасив,
Та, як засумуєш – слізки твої витру,
Сизокрилим птахом ммм прилечу у сни.

Не звикай до мене! Я – всього лиш птаха,
Що за небокраєм спалахом зника.
Та, як раптом, Синку, стрінешся зі страхом –
Я безмовно мовлю: ” Ось моя рука!”.

Не звикай до мене! Хоч я й буду вічно –
пРоменем із неба, в музиці дощів.
Запали, Рідненький, на могилці свічку
І залиш для Татка місце у душі…
(Наталія Крісман)

Пише на своїй сторінці у Фейсбуці Роман Полонський

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Аркадий Бабченко

Одна из основных мерзостей этой поганой войны в том, что русский мир теряет свои деклассированные слои населения, а Украина вынуждена терять весь срез общества.

Русский мир теряет мойщиков автомоек. Украина − оперных певцов, журналистов, айтишников, бизнесменов… Россия перемалывает украинский генофонд.

Читайте також : “Почему теперь мы ненавидим русских”, – пост украинки во всех соцсетях бьет рейтинги.

 

Фамилию Слипака я сегодня услышал впервые, но сам факт утери этой жизни − для меня трагедия. Не спрашивай, о ком звонит колокол… Это должно быть отдельным пунктом обвинения в Гааге. Не просто преступление против человечности. Преступление против человеческого генофонда. Против человеческой расы. Против культуры. Против науки. Против развития. Преступление против планеты. Преступление против будущего.

Читайте також :  Українець та оперний співак із світовим ім’ям Василь Сліпак, загинув сьогодні на Донбасі від кулі снайпера.

 

“Нанесение невосполнимого урона будущему человечества”. Наверное, так должен быть сформулирован этот пункт. В такие моменты я особенно остро чувствую свою вину за то, что не могу остановить это.

Никак не могу на это повлиять…

Я пытался. Правда пытался.

Но их больше.

Их миллионы.

Простите.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Дело было сегодня утром. Аэропорт Мюнхен. Почти одновременно отправляются два рейса: МАУ в Киев и S7 в Москву.

Очередь на паспортный контроль. Стоять минут 40. Но есть быстрая линия для людей с инвалидностью. И в нее почему-то ломятся очевидно молодые и здоровые люди. Их не подзывал пограничник. Догадываетесь, кто? Человек по 10 с каждого из этих двух рейсов я точно насчитал, пока час стоял в очереди. Ну почему? Почему европейцу не приходит в голову так позориться?

Читайте також : “Почему теперь мы ненавидим русских”, – пост украинки во всех соцсетях бьет рейтинги.

А в постсоветских мозгах такая примитивная хитрож…ость – норма. Вы часик постойте, а я “типа инвалид” пройду без очереди. Удостоверения подтверждающие не спрашивают, значит можно? Стыдно. Обидно. Мне вообще сегодня все утро стыдно и обидно. Встал рано и весь час-пик провел в мюнхенском трафике. Велосипеды, как же их много и как все здорово организовано! Люди массово ездят на работу на великах, потому что знают, что их учитывают, уважают и они доедут живыми. Везут на велоколясках детей в садики. Видел, как мама везла двойняшек в специальном двухместном велокресле, которое крепится спереди. Видел велоприцеп для ребенка. Такое на наших дорогах – смерть. На европейских – стиль жизни и свобода. Мюнхен я знаю плохо и пару раз спутал ряды. Но мне не сигналили и не кричали: “Урод, куда прешься? Понаехали!”. Меня с улыбкой пропускали. Агрессия, эгоизм, привычка игнорировать правила и думать только о себе – все это у многих “постсоветских” в крови. В общем, менталитет. Пока он не изменится, дела не будет.
Все с удовольствием ругают президента и власть, списывая проблемы на них. “Страна у нас такая”, – любят говорить многие. Друзья, страна – это её граждане. Мы с вами. Да, с президентами нам жестко не везет. Но глядя на то, как наши люди занимают места для инвалидов, не уступают места женщинам в транспорте и уродуют подъезды, в которых сами живут, а еще все время всем недовольны, я понимаю: никакое правительство страну не изменит, пока мы сами не изменимся. Надо начинать с себя. Каждый раз после Европы мне грустно. Иногда начиная с самолета. Сегодняшний пример. Я всегда заранее регистрируюсь на рейс и выбираю место возле иллюминатора. Прихожу – занято. На наших рейсах такое часто. Вежливо прошу пересесть.

Читайте также : России больше нет. Ее убила аннексия Крыма и похоронила война на Донбассе

В ответ мне как бы с упреком указывают на место возле прохода с ремарочкой: “Так вот такое-же место, сидите тут, или вам именно у окна приспичило?”. Узнаю наших. Идя против правил, люди пытаются выставить идиотами других, а себя оправдать. В любой ситуации. Культура начитается с мелочей. Таких, как сесть на место, номер которого у тебя в билете, а не то, которое больше понравилось. С расчетом: “а может проконает”. Это так же просто, как чистить зубы, мыться каждый день и не носить одни носки по 3 дня, особенно в жару, заставляя людей в общественном транспорте зажимать нос и отходить в сторону.

Президент, парламент и материальное положение тут не при чем. Не президент паркуется на газонах и мочится в лифтах. Не из-за бедности после пикника в парках и лесах люди оставляют мусорные кучи. Депутаты не мешают собрать мусор в пакет и унести с собой. Простите за эмоциональность и грубоватые выражения. Какая-то безнадега. Честно. Хоть не летай в Европу, чтобы потом не растраиваться, и чтобы не было стыдно. Такие мысли. А вот уже прилетел и не смотря ни на что понимаю, что обожаю свою страну. Только надо нам с вами как-то людей перевоспитывать. Не всех, но многих. Продолжение следует…

Источник : DmitroKomarov

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Валентина Емінова

Як загинув в АТО оперний співак Василь Сліпак із позивним “Міф”

Оперний співак із світовим ім’ям Василь Сліпак, який 19 років прожив у Франції, загинув сьогодні на Донбасі від кулі снайпера

 

Як загинув в АТО оперний співак Василь Сліпак із позивним "Міф"

Вранці 29 червня Україна втратила свого славетного сина, оперного співака Василя Сліпака. Бійця АТО “Міфа”. Тобто “Мефістофеля”. Українця, львів’янина і парижанина.

Він загинув у районі Дебальцевого, в бою.

“Відбивали атаку сепарів, за участю арти, військової техніки. Василь загинув від кулі снайпера, із автоматом в руках”, – розповів журналісту depo.ua командир Василя Олександр із позивним “Друг Подолянин”.

Василь був кулеметником. В нього залишилися батьки і старший брат. Чи були діти, дружина чи кохана дівчина, Олександр не знає. Каже, що “Міф” воював із ними всього півтора тижні, не встигли толком познайомитися.

Військовий медик Яна Зінкевич повідомляє, що він отримав смертельне поранення у нижню частину тулубу. Тіло знаходиться в прифронтовому морзі. Забирати Василя, можливо, приїде старший брат Орест (батьки мешкають в Італії).

Саме Орест колись відвів малого Василька “на музику” – дитина почала співати майже тоді, коли і говорити. В шість років Василь удерся на стіл на сільському весіллі і заспівав “Розкажи мені, любишь ти чи ні? І в очах сія: “Я – навік твоя”.

Пройшло чотири роки і старший брат відвів Василя до хорової капели “Дударики”.

В 1994 році на міжнародному конкурсі у Франції 20-річний студент Львівської консерваторії отримав гран-прі, а в 96-му підписав контракт з “Опера Бастилія”. Партію чотирьох дияволів з опери Оффенбаха “Казки Гофмана” він співав так, що глядачі прозвали його Мефістофелем.

Читайте також : “Почему теперь мы ненавидим русских”, – пост украинки во всех соцсетях бьет рейтинги.

 

А ось арія “Тореадор” за виконання якої Василь отримав приз “Найкращій чоловічий виступ” на міжнародному фестивалі оперних співаків в Армеле.

Василь жив у Франції, зробив чудову карьєру, але від Батьківщини це його не віддалило. Коли почався Майдан, він, не маючи можливості поїхати в Україну (в нього був підписаний контракт із оперою), влаштовував акції на підтримку України у Франції.

Паризькі українці збиралися, у фонтана Сан-Мішель. Це там, де колись було вбито Симона Петлюру.

Як загинув в АТО оперний співак Василь Сліпак із позивним "Міф" - фото 1

Василь пишався першим волонтерським успіхом – “Фордом”, купленим для “Правого сектору” на кошти від однієї паризької маніфестації.

Пишався, але вважав, що цього замало. Проживши 19 років у Франції, він полишив зіркове європейське життя и приїхав захищати свою Батьківщину.

Як загинув в АТО оперний співак Василь Сліпак із позивним "Міф" - фото 2

Так Василь виглядав під час роботи в опері, у Парижі. Доглянутий чоловік із аристократичною блідістю та доглянутим волоссям.

Як загинув в АТО оперний співак Василь Сліпак із позивним "Міф" - фото 3

А таким він став на Донбасі і тільки на згадку про сцену обрав собі позивний “Мефістофель”. Хоча і його для зручності скоротили до “Міфа”… Бо “Мефістофель” дуже довго кричати у рацію

Воював у складі ДУК “Правий сектор”.

“Все почалося з волонтерства, “ДУК ПС” були перші наші хрещеники, ми їх так називаємо. Ми їм допомагали всією нашою волонтерською організацією “Fraternité Ukrainienne/Українське братство”. Перші, кому ми допомогли був 7-й батальйон “ДУК ПС”, я знав цих людей і так сталося, що я тут, але це міг бути й інший якийсь батальйон. Ось так волонтерство природно переросло в активну участь”, – розповідав “Міф” журналістам.

З минулого літа Василь змінив кілька підрозділів, розповіли depo.ua в головному штабі ДУК ПС. Останнім його підрозділом стала штурмова рота ДУК.

Останні дописи на сторінці Василя Сліпака у “Фейсбуці” – про справи. Збирав гроші для побратимів, бо був не тільки бійцем, а й волонтером.  Шукав 50 чорних беретів. Хто зна для чого. Френди жартували, мовляв, є хутрові. Чи рожеві.

Сьогодні вранці жарти змінилися десятками питань. “Живий?”, “Василю, ти живий?”, “Що ж ти, братику, накоїв…”

Як загинув в АТО оперний співак Василь Сліпак із позивним "Міф" - фото 4

Поховають Василя, за словами його брата Ореста, на його Батьківщині, у Львові.

Як загинув в АТО оперний співак Василь Сліпак із позивним "Міф" - фото 5
Джерело : http://www.depo.ua/ukr/war/kim-buv-ta-yak-zaginuv-v-ato-operniy-spivak-vasil-slipak-29062016121300

Читайте также : Открытое обращение чеченцев к побратимам из Украины!

Читайте также : России больше нет. Ее убила аннексия Крыма и похоронила война на Донбассе

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Мы слезли с крыши, на которой успели сделать буквально пару выстрелов. Нас заметили и начали накрывать из РПГ, осколки барабанили по всей крыше, а потому мы решили оттуда убираться.

Напоследок Саня лишил меня остатков слуха, выпустив в сторону сепаров муху. Спустившись, мы укрылись за бетонным забором, через который периодически перестреливались с засевшими на другой стороне улицы носителями георгиевских лент.

Тут же был разведен небольшой костер, на котором подогрелась пища. Лермонтов рассказывал, что свинтил со своего АКСУ пламегаситель потому, что толку с него все равно нет, а без него ствол выглядит гораздо солидней, и что каска его – целая реликвия времен Вьетнама. Были еще какие-то разговоры, все это сопровождалось хлопками подствольников и трескатней пулеметов.

Кто-то угостил меня вкусным печеньем. Мангуст суетясь обматывал выстрелы для РПГ скотчем, насыпая в него гвоздей и шурупов. Чуть правее ребята Яцика с бэхами 93-й бригады “утюжили” сепарский блокпост, который мы возьмем через неделю, но нам это уже толком не поможет. Рации сообщали про убитых и раненных и про то, что все покатилось к чертям.

Всю эту картину (далеко не полно мною описанную) возглавлял стоявший рядом УАЗ-Бобик с установленным на нем АГС, за рулем которого сидел Бугор. Он представлял из себя совершенно великолепную картину монументального спокойствия. Я уверен, что даже ядерный взрыв не возмутил бы его сознание.

Когда Лермонтов решил, что тут слишком скучно (!!!), они поехали в самую задницу Кракена, а на лице Бугра не двинулся даже мускул: тут как за хлебом всего пара кварталов. Следующий раз мы пересеклись на выходе из Иловайска, где он, оглохший от выстрелов из РПГ, был точно также спокоен, несмотря на сотни погибших и на два спаленных его командой русских танка. Наша Родина, столь скупая на почести, отметила Бугра орденами Богдана Хмельницкого и За мужество. На прошлой неделе под Марьинкой он подорвался на мине. Врачи спасли его руку, но ампутировали обе ноги. Война продолжает забирать жизнь и здоровье лучших. Но он поправится и встанет на ноги, хоть уже и железные. С ним будет все хорошо, такие мужики неМы слезли с крыши, на которой успели сделать буквально пару выстрелов. Нас заметили и начали накрывать из РПГ, осколки барабанили по всей крыше, а потому мы решили оттуда убираться.

Читайте також : “Почему теперь мы ненавидим русских”, – пост украинки во всех соцсетях бьет рейтинги.

Напоследок Саня лишил меня остатков слуха, выпустив в сторону сепаров муху. Спустившись, мы укрылись за бетонным забором, через который периодически перестреливались с засевшими на другой стороне улицы носителями георгиевских лент. Тут же был разведен небольшой костер, на котором подогрелась пища. Лермонтов рассказывал, что свинтил со своего АКСУ пламегаситель потому, что толку с него все равно нет, а без него ствол выглядит гораздо солидней, и что каска его – целая реликвия времен Вьетнама. Были еще какие-то разговоры, все это сопровождалось хлопками подствольников и трескатней пулеметов. Кто-то угостил меня вкусным печеньем. Мангуст суетясь обматывал выстрелы для РПГ скотчем, насыпая в него гвоздей и шурупов. Чуть правее ребята Яцика с бэхами 93-й бригады “утюжили” сепарский блокпост, который мы возьмем через неделю, но нам это уже толком не поможет. Рации сообщали про убитых и раненных и про то, что все покатилось к чертям. Всю эту картину (далеко не полно мною описанную) возглавлял стоявший рядом УАЗ-Бобик с установленным на нем АГС, за рулем которого сидел Бугор. Он представлял из себя совершенно великолепную картину монументального спокойствия.

Я уверен, что даже ядерный взрыв не возмутил бы его сознание.

 

Когда Лермонтов решил, что тут слишком скучно (!!!), они поехали в самую задницу Кракена, а на лице Бугра не двинулся даже мускул: тут как за хлебом всего пара кварталов. Следующий раз мы пересеклись на выходе из Иловайска, где он, оглохший от выстрелов из РПГ, был точно также спокоен, несмотря на сотни погибших и на два спаленных его командой русских танка. Наша Родина, столь скупая на почести, отметила Бугра орденами Богдана Хмельницкого и За мужество. На прошлой неделе под Марьинкой он подорвался на мине. Врачи спасли его руку, но ампутировали обе ноги. Война продолжает забирать жизнь и здоровье лучших. Но он поправится и встанет на ноги, хоть уже и железные. С ним будет все хорошо, такие мужики не гнутся. Давайте просто поможем его жене. 4149497814685568 Горбенко Ольга Павлiвна.
Тут еще сюжет о нем на ТСН:
http://tsn.ua/ato/boyec-donbasu-bez-nig-i-yogo-likar-ryativnik-lezhat-v-odniy-reanimaciyi-676622.html гнутся. Давайте просто поможем его жене. 4149497814685568 Горбенко Ольга Павлiвна.
Тут еще сюжет о нем на ТСН:
http://tsn.ua/ato/boyec-donbasu-bez-nig-i-yogo-likar-ryativnik-lezhat-v-odniy-reanimaciyi-676622.html

Артем Хорунжий

Читайте также : Открытое обращение чеченцев к побратимам из Украины!

Читайте также : России больше нет. Ее убила аннексия Крыма и похоронила война на Донбассе

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

У мережі всього одним словом на могильній табличці бойовика показана суть сепаратизму в Донбасі, захопленому терористами.
У Facebook співтоваристві Nova Gorlivka з’явилося фото могили загиблого в боях сепаратиста. Померлий ополченець – Сотніков Роман Олександрович, йому було 25 років. Молодик загинув в Зайцеве Донецької області.

Користувачі у коментарях під фото пишуть, що рано чи пізно такі безликі таблички з’являться на могилах всіх тих, хто зазивав “русскій мір” в Донбас і воював на боці терористів “ДНР” та “ЛНР”.

Все, що залишилося сьогодні від чоловіка, – лише похоронна табличка, на якій вказано ім’я сепаратиста, який виступав на стороні “русского мира”. Що характерно, бойовик був похований не своїми “однополчанами”, напис на його табличці написана українською мовою.

“Весь” глибокий “сенс сепаратизму в одному фото …”, – сказано в повідомленні в соцмережі.

“Хрест як для собаки”, – коментують користувачі.

Читайте також : “Почему теперь мы ненавидим русских”, – пост украинки во всех соцсетях бьет рейтинги.

Читайте также : Открытое обращение чеченцев к побратимам из Украины!

Читайте также : России больше нет. Ее убила аннексия Крыма и похоронила война на Донбассе

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Попередня1...549550551...618Наступна Сторінка 550 з 618

Найпопулярніше

Свіжі публікації

Автори

[email protected]
0 Статті0 Відгуки
Роман Давиденко
Роман Давиденко
12394 Статті34 Відгуки
http://politinfo.com.ua

Обрані статті

Популярні теми

© Politinfo.com.ua 2014