Про таких кажуть — їм море по коліна. Держпідприємство “Укрпошта” пропонує всім охочим передплатити газети та журнали Росії — у їхньому каталозі зарубіжних видань на 2018 рік таких аж 677. І все б нічого, якби серед усіляких “Цветы в доме”, “Физика для школьников” і “Рыболов” ми не натрапили на такі, в яких “Росія є єдиним гарантом територіальної цілісності України”, а Революцію Гідності називають “пресловутой”.
“Це просто бізнес, жодної політики”, — любить повторювати гендиректор “Укрпошти” Ігор Смілянський, коли мова заходить про блокування розповсюдження найбільшої україномовної газети країни — “Експрес”. А розповсюдження російської преси, де закликають до повалення чинної влади, — це, даруйте, що? Бізнес? Політика? Ні, друзі. Це — кримінал.
В Україні, знаєте, четвертий рік триває неоголошена війна з Росією. Наші військові на передовій щохвилини ризикують життям, боронячи мирне небо в Україні. Через російську агресію батьки втрачають дітей, діти — батьків. Це, пане Смілянський, війна. Це серйозно. Це вам не відео з кошенятами для Фейсбуку знімати.
Тож популяризувати в такий буремний для країни час видання, де українців називають бандерлогами і пишуть, що Малоросія — наш “единый путь”, — це, як мінімум, цинічно. Як максимум, це — злочин.
Про що йдеться? Розповідаємо докладніше.
“Военно-промышленный курьер” — таку назву має газета, що найбільше привернула нашу увагу у списку російських видань в каталозі “Укрпошти”. Це — щотижнева газета, редакція якої міститься в Москві, на Ленінградському проспекті.
На своєму сайті редакція пише, що “газета отражает точку зрения военно-промышленного комплекса и Вооруженных Сил страны”. Ну яка “точка зрєнія” у них — здається, і так відомо. Утім, може, інформацію подано абсолютно нейтрально? Ну мусить бути так! Бо до кінця не віриться, що “Укрпошта” розповсюджує сепаратистські газети.
І ЦЕ ТЕЖ НЕ ПОЛІТИКА?
Відкриваємо онлайн-версію видання. Будь ласка! Ось вам і “точка зрєнія”. Стаття iз заголовком “Да здравствует УССР”. Публікація — відгук на статтю “Низложение Киева”, опубліковану в цьому ж виданнi влітку 2017 року.
Знайомимося з обома. У “Поваленні влади Києва” автор пише, що в Донецьку проголошені принципи держави, яку побудують на території колишньої України. Колишня Україна — це, до слова, наші східні території.
Автор аналізує і схвально відгукується про Конституційний акт і Політичну декларацію, прийняті в Донецьку в липні 2017 року. А там постулюється безперспективність не тільки нинішньої України, а й усіх ранніх спроб створити таку державу, починаючи зi середини XIX століття.
Держава Україна визнається такою, що не відбулася, оскільки демонструє “нездатність забезпечити своїм жителям мирне і благополучне сьогодення і майбутнє”, а нинішня влада в Києві — нелегітимна на підставі того, що її вибори проведено “після державного перевороту” в умовах “політичного терору і в відсутності виборів у Криму і на Донбасі”. Найважливіший висновок, зазначений в декларації, — констатація загрози в Україні ультранаціоналістичного перевороту, в результаті якого до влади замість “бандерівців з європейським обличчям” прийдуть відверті неонацисти, наслідком чого стане неминуча громадянська війна всіх проти всіх і подальша дезінтеграція країни Україна”.
Що в таких статтях пишуть про наших військових? Що вони перейдуть на бік Малоросії. Чому? Цитуємо: “Оказавшись в критической ситуации перед выбором между защитой проворовавшегося полуоккупационного режима, который гонит их убивать сограждан, и возможностью стать под знамена освободителей страны от оккупантов, они с большой вероятностью выберут второе. Ведь в периоды вооруженного противостояния на юго-востоке Украины фактов перехода военнослужащих ВСУ, причем часто с вооружением и техникой, на сторону ДНР и ЛНР было множество. Собственно, первые боевые машины ополченцы получили именно из рук отказавшихся воевать против них бойцов ВСУ”.
Ну і насамкінець — “Надо признать, что движение в этом направлении, наверное, единственно возможное для восстановления полноценной государственности на территории нынешней Украины”.
“ОРГАНІЗУВАТИ РОЗПАД УКРАЇНИ”
Далі. Стаття “Да здравствует УССР”. Автор пише, що в нас є лише “один путь”. “Если “Карфаген должен быть разрушен”, возникает вопрос: как и каким образом? Книга Бжезинского “Мировая шахматная доска” дает ответ на вопрос: отторгнуть Украину от России, увести незалежную на Запад и уже там организовать ее распад с присоединением некоторых “территориальных фрагментов” к государствам, из которых они железной рукой Сталина были изъяты. Такими странами, уже свыше четверти века ждущими возврата своих былых территорий, являются Польша, Румыния и Венгрия. Так что первые три “доли” отторжения от Украины давно определены, бандерлоги ждут своего часа”.
Пишуть, що Росія була і є єдиним гарантом територіальної цілісності України. Межі колишньої УРСР, які стали з розвалом СРСР українськими, юридично непорушні саме через такий стан речей. І всі у світі це розуміють. “Зададимся вопросом: существовала ли исторически на данной территории какая-то другая форма государственности? Да, и называлась она Киевской Русью. Более того, сами нынешние руководители в своей борьбе с москалями спьяну или по глупости громогласно заявляют, что они и есть Россия. Тут они действительно правы. Но отсюда простой вывод: новую украинскую государственность в ее законных (согласно Ялте и Уставу ООН) границах надо называть либо УССР, либо Киевской Русью. Причем оба названия исторически корректны”.
І ПУТІН – МОЛОДЕЦЬ
Про що ще пишуть у таких виданнях? Ну, наприклад, виявляється, що політика Путіна — безневинна. Це Захід демонізує все путінське і підтримує усе русофобське, зокрема нацистів в Україні. На сході у нас, як пишуть у виданні, — “внутренние конфликты жесткого и тяжелого характера”. А Україна — один з двох основних елементів єдиної і неподільної Росії.
Схожих закидів чимало.
Ми щиро віримо, що такі видання не передплатила жодна людина в Україні. Утім, в будь-якому разі, виникає ряд запитань. Чому на четвертому році неоголошеної війни Росії з Україною держпідприємство “Укрпошта” не боїться поширювати такі газети та журнали? Яка мета цих дiй? Як їх кваліфікувати? Посягання на територіальну цілісність України? На недоторканність держави? І, зрештою, чому схожi видання “Укрпошта” популяризує, а розповсюдження передплатникам газети “Експрес”, найбільшого україномовного видання країни, заблокувано? Виходить, “точка зрєнія вєлікой Расії” має право на існування, а незалежна редакційна політика “Експресу”, де не бояться писати правди про оборудки високопосадовців, — ні? І це теж не політика, пане Смілянський?
МОВОЮ ЗАКОНУ
Такі дії керівництва “Укрпошти” є порушенням чинного законодавства, кажуть юристи.
“У цьому випадку Служба безпеки мала б перевірити дії “Укрпошти” щодо укладення угод з російськими виданнями, які неформально підривають територіальну цілісність України, — пояснює Андрій Петришин, юрист. — Чому Служба безпеки мовчить і заплющує на це очі? Відповідь проста: Кабмін не дав їй такої вказівки. Якби СБУ провела належну перевірку, то керівникові “Укрпошти” як мінімум загрожувала б дисциплінарна відповідальність за службову недбалість, як максимум — кримінальна відповідальність.
По-перше, як відомо, Верховна Рада України ухвалила постанову, якою визнала Росію країною-агресором. У такому разі всі дії з боку Росії — формальні чи неформальні — мали б у нас підлягати своєрідній фільтрації. Якщо є сепаратистські акценти у російських газетах чи журналах, внесених до каталогу періодичних видань, то “Укрпошта” зобов’язана отримати роз’яснення або Верховної Ради, або Міністерства інформаційної політики, або Конституційного Суду про те, чи має право вона розповсюджувати таку періодику на наших теренах.
По-друге, такі дії можна трактувати як порушення статті 109 Кримінального кодексу України — розповсюдження матеріалів із закликами до повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади. Покарання — обмеження волі або позбавлення волі на три роки”.
ЦІЛЬ – ПРИДУШИТИ УКРАЇНСЬКІ МЕДІА
Павло Мовчан, голова Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка:
— Можу підтвердити: у нашiй інформаційній сфері панує “русскій мір” — як на телебаченні, так і у пресі. Знайти українськомовне видання, зокрема “Експрес”, у Києві — проблема. Гадаю, це не випадковість.
Незалежних українськомовних видань просто не замовляють для розповсюдження! Водночас російських та російськомовних — хоч греблю гати. І це у перiод після Майдану! Вiдверто русифікаторська політика!
Я особисто звертався з цього приводу до “Укрпошти”. Ніякої реакції. Усе замикається на особі, яка здійснює загальну політику в державі. Без погодження з Адміністрацією Президента ніхто в нас нічого не робить.
Олександр Доній, політичний і громадський діяч:
— Тиск на “Експрес” означає незадоволення чинної влади доволі незалежною інформаційною політикою, яку допускає ваше видання. Проросійську медійну активність, зокрема і друкованих видань, нині дозволяють свідомо — для того, щоб у Порошенка була монополія на патріотичний електорат. Влада намагається просунути в другий тур кандидата від проросійських сил. Українські ж медіа намагається підпорядкувати, а якщо не вдається, то придушити, як це нині відбувається з газетою “Експрес”.
Степан Гавриш, екс-заступник секретаря РНБО, доктор юридичних наук:
— Попри всі заяви очільників держави про те, що ми чинимо опір Москві, реальність така, що на нашій території і надалі діють російські інформаційні канали, через які пропагандистська машина Кремля знищує паростки свободи, незалежності й патріотизму в Україні.
Розповсюдження “Укрпоштою” близько 700 видань з Росії — приклад недолугої інформаційної політики нинішніх очільників. Такі дії неприпустимі! І немає значення, якого змісту ці видання — нейтрального чи ідеологічно спрямованого. Захоплення мізків людей — це ще гірше, ніж захоплення територій. Бо тоді нація перестає бути нацією.
Експрес
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!
Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO
Попередня
