Про жоден тиск на телеканал «1+1» або утиски свободи слова мова не йде і йти не може – Іван Баканов. Про це повідомляє сайт СБУ.
Голова Служби безпеки України Іван Баканов закликав представників телеканалу «1+1» не спекулювати фактами та не маніпулювати суспільною думкою, висвітлюючи розслідування справи щодо незаконного прослуховування Прем‘єр-міністра України Олексія Гончарука.
На думку очільника СБУ, журналісти мають бути зацікавлені у встановленні істини у цій резонансній справі та всебічно сприяти розслідуванню.
«Про жоден тиск на журналістів телеканалу «1+1» або утиски свободи слова в Україні у даній ситуації мова не йде. І йти не може у принципі. Ми говоримо про неупереджене та всебічне розслідування кримінальної справи щодо незаконного прослуховування голови уряду. І слідчі дії проходили не лише по вулиці Куренівській, 18, але й за іншими адресами осіб, що перевіряються», – підкреслив Іван Баканов.
Також голова СБУ зазначив, що відповідні слідчі дії у цій справі проводились щодо міністрів, представників державної влади та УДО. Окремі урядовці за згодою пройшли перевірку на детекторі брехні і всі без винятку поставились до цієї ситуації з розумінням.
Нагадаємо: слідчими Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування за фактом незаконного використання спеціальних технічних засобів отримання інформації (СТ3) в приміщеннях Кабінету Міністрів України, вчинені організованою групою за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.359 КК України.
Слідчими та оперативниками СБУ встановлено, що до проведення незаконного використання СТ3, отримання, монтування і розповсюдження аудіозаписів можуть бути причетні окремі особи, які періодично відвідують та використовують під час своєї діяльності приміщення на вулиці Куренівській.
Слідчі дії також проводились і в інших осіб, у тому числі щодо працівників правоохоронного органу, які перевіряються на причетність до незаконного використання спеціальних технічних засобів.
Декларации о доходах, расходах и финансовых обязательствах министра инфраструктуры Владислава Криклия вызывают массу вопросов. Но только, почему-то, не у Нацагентства по вопросам противодействия коррупции
Введение электронного декларирования имущества и доходов презентовалась как действенный способ контроля за чиновниками. В действительности же была создана лишь иллюзия прозрачности и ответственности за подачу недостоверных данных. Специально созданное для проверки этих деклараций Национальное агентство по противодействию коррупции (НАПК) годами имитировало «бурную деятельность», фактически самоустранившись от проверок даже по наиболее вопиющим фактам нарушений. А «сигналы», которые подавали разного рода неправительственные организации — уходили «в никуда», не приводя к каким-либо негативным последствиям для выявленных коррупционеров.
Взять, к примеру, министра инфраструктуры Украины Владислава Криклия, в «послужном списке» которого есть примеры как первого («самоустранения» НАПК от проверки его декларации), так и второго (материалы журналистов-расследователей так и не привлекли внимание правоохранительных органов).
В частности, еще 15 ноября 2016 года народный депутат Украины Андрей Немировский отправил депутатский запрос бывшему тогда Генеральным прокурором Юрию Луценко, директору НАБУ Артему Сытнику и главе НАПК Наталье Корчак на проведение проверки «законности происхождения имущества и вероятного нарушения Закона Украины «О предотвращении и противодействии коррупции» Криклием Владиславом Артуровичем», который работал в то время в Министерстве внутренних дел Украины. Однако, в последствии никакой информации о том, были ли проведены соответствующие проверки и каковы их результаты, в открытых источниках не появилось.
Помимо этого, уже более трёх лет информация о Владиславе Криклие как «фигуранте антикоррупционных расследований» размещена также в базе данных общественного движения «Чесно». За это время фигурант так и не представил убедительную версию относительно того, каким образом ему удалось приобрести всего за 149 тысяч гривен новый автомобиль Mersedes S 500, а за 768 тысяч гривен — квартиру площадью в 120 квадратных метров в элитной киевской новостройке, цена квадратного метра в которой ещё на этапе строительства составляла около 50 тысяч гривен.
Более того, до конца осталось непонятным, откуда у молодого чиновника Криклия появились такие крупные суммы денег. Ведь подавая свою первую декларацию, при поступлении на госслужбу в 2014-м году, он не указал ни принадлежащей ему недвижимости, ни автомобиля, ни счетов в банках. И только во второй декларации решил показать наличие у него крупных сумм в валюте, дорогих часов, а также корпоративных прав в ряде фирм и права собственности на две торговые марки.
Казалось бы — все разъяснилось: молодой и талантливый предприниматель заработал деньги в бизнесе и решил самореализоваться на государственной службе. Но все не так просто. С одной стороны, доходы, которые Криклий официально получал как совладелец бизнеса, были на порядок меньше тех сумм, которые он тратил на авто и недвижимость (даже если принять версию о том, что ему «посчастливилось» купить все это в разы дешевле рыночных цен). С другой — этот раздел декларации скорее вызывает дополнительные вопросы, чем дает реальные ответы на происхождение капитала чиновника.
Например, ООО «ВЕБІКС», одним из совладельцев которого был Криклий, упоминался в уголовных расследованиях и судебных решениях как «суб’єкт господарювання, який має явні ознаки «фіктивності» (проще говоря — «конвертационный центр»). Когда об этом написали в СМИ, будущий министр оперативно «удалил» эту фирму из своей декларации. Однако при этом никогда не вносил в неё данные о единолично принадлежащем ему ООО «ТІКЕТ СОЛЮШНС» (LLC TICKET SOLUTIONS).
Таким образом, создается впечатление, что, во-первых, чиновник не указывает полностью объем доходов, получаемых от фирм, причастность к которым он признает. А во-вторых — почему-то «прячет» от декларирования другие субъекты хозяйственной деятельности, принадлежащие ему.
Никакой ясности нет и относительно того, проводится ли в Украине деятельность с использованием торговых марок VKASSU и GYMFIT, зарегистрированных на Владислава Криклия. Первая из них предусматривает деятельность по предоставлению услуг по интернет-продаже билетов, вторая — услуги спортивно-оздоровительных клубов.
При этом, подозрительно схожий (но — с кириллическим доменом сайта) ресурс «ВКАССУ« работает в Российской Федерации и занимается продажей билетов на концерты. А на своей странице в Facebook Криклий рекламирует киевскую сеть фитнес-клубов GymFit (хотя нигде не указывает, не является ли он, случайно, её совладельцем?).
Перечень вопросов, которые можно задать министру инфраструктуры по поводу его декларации — очень большой. Например, в соцсетях он утверждает, что пребывает в браке. Однако в декларации данных о супруге — нет. То есть, министр или вводит в заблуждение общественность, или же нарушает закон, не внося соответствующие данные в декларацию.
Требует объяснений и целый ряд других фактов. Например, почему, владея собственной квартирой в ЖК «Фундуклеевский», чиновник предпочитает «безоплатно проживать» в квартире, принадлежащей гражданке Шукюровой Валерии Артуровне (сестре декларанта). Или же зачем, декларируя около 1 млн 800 тысяч гривен на текущих счетах в «ПриватБанке» и получение более 235 тысяч в качестве процентов по гривневому депозиту, чиновник решил взять гривневый кредит в этом же банке на 380 тысяч гривен. И, соответственно, платить проценты за пользование деньгами, которые у него и так есть на текущих счетах.
Неизвестно также, как министру инфраструктуры удается настолько экономно жить, что ему, с одной стороны — не приходится вносить уточнений в свои декларации (то есть он никогда не тратит больше, чем 50 прожиточных минимумов), а с другой — оставлять практически «нетронутыми» свои денежные накопления. В любом случае, все вышеупомянутые «несостыковки» явно являются и поводом для нового запроса в Национальное агентство по противодействию коррупции, и источником интереса для других правоохранительных органов и, возможно, антикоррупционных активистов.
Очікування українців щодо позитивних змін у державі, а відтак і покращення рівня життя розбивається кожного дня об реальність, не залишаючи жодної надії на зростання добробуту. І це особливо гостро відчувається саме в соціальній сфері, в якій замість аудиту соціальних послуг, їх модернізації та вироблення нових соціальних стандартів, звичайний українець отримує “імітацію реформ” та створення ілюзії бурхливої діяльності “новими реформаторами”, а також нахабне просування на найвищі посади в державі “потрібних людей”. І, як кажуть легким помахом рук, так звані “реформатори” використовують ті самі старі методи в особистих своїх цілях, прикриваючись прагненням змін в Україні. Одним із таких часто використовуваних способів призначення на посаду “потрібної” людини є призначення не через відкритий та прозорий конкурс, як це декларувалось новою владою, а проведення реорганізації органу та введення нової потрібної посади.
Ольга Макогон, директор Державного центру зайнятості
Яскравим прикладом як така “схема” працює є призначення 25 липня 2019 року на посаду директора Державної служби зайнятості Ольги Макогон. Як це було реалізовано? Все дуже просто — Державну службу зайнятості перейменували в Державний центр зайнятості і без будь-якого конкурсу пані Макогон була призначена “старою владою” на цю посаду. Не дивлячись на те, що процедура відбору для роботи в Службі зайнятості передбачає проходження конкурсу на всі посади.
Досить цікавою є стрімка кар’єра пані Макогон. З офіційної інформації на сайті уже перейменованого Державного центру зайнятості ми можемо побачити її феєричний кар’єрний зліт. Працюючи всього-на-всього на посаді юрисконсульта та начальника юридичного відділу в приватному секторі, а після цього займаючись підприємницькою діяльністю (незрозуміло якою, оскільки не вказано), вона стає проектним менеджером Офісу реформ Кабінету Міністрів України та опікувалася реформою ринку праці. Репрезентативний приклад кого і як беруть в так звані “команди реформ”? Виникає логічне питання, яке відношення пані Макогон має до реформування ринку праці? З огляду на її освіту та попередній досвід роботи, вона в цьому аж ніяк не експерт. Як вона може займатись вкрай важливим питанням реформою ринку праці на національному рівні?
І пропрацювавши на цій посаді лише 1 рік та 8 місяців, вона стає заступником Голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату). Цікаво, за які такі здобутки та напрацювання? Що саме було роздроблено та успішно впроваджено на національному рівні, щоб суттєво покращити ринок праці України?
Але стрімкий зліт кар’єри тільки набирає обертів — вже через чотири місяці Ольга Макогон стає виконувачем обов’язків Голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату). А через три місяці після цього як раз і провертається схема із перейменування Служби і пані Макогон “стара влада” призначає на посаду директора Державного центру зайнятості.
Тобто на наших з вами очах, людина, яка працювала лише на посаді юрисконсульта та керівником юридичного відділу, не маючи досвіду, ані в державному секторі, ані управління великими колективами чи їх трансформації (управління змінами), не кажучи вже про досвід управління великими бюджетами та маючи здобутки у сфері зайнятості. Всього за шість місяців роботи в Службі стає керівником Державної служби зайнятості, яка є розпорядником державних коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 14 млрд. 726,6 млн. грн (2019 рік). Проєкт бюджету Фонду на 2020 рік збалансований: доходи Фонду становитимуть 15,8 млрд грн, видатки – 15,6 млрд гривень. На реалізацію активних програм сприяння зайнятості передбачено спрямувати 1,2 млрд гривень, торік ці витрати становили 734 млн гривень.
Давайте подивимось, які ж “напрацювання” вже реалізовані “реформаторкою” Ольгою Макогон. Найбільшим досягненням, яке декларує пані Макогон, є введення інститутів так званих кар’єрних радників та консультантів роботодавців. Які, по суті, в Службі завжди були, проте мали іншу назву — консультант з профорієнтації та спеціаліст по роботі з роботодавцями. Іншим здобутком, який активно просувається в інформаційному просторі, є так званий Освітній портал Державної служби зайнятості. З розвитку “soft skills”(м’яких навичок). Якщо подивитись в загальному виглядає сучасно, але яке наповнення цього ресурсу. Декларується, що це найбільша база можливостей, тільки от яких? Для того, щоб навчати онлайн безробітних потрібно хоча б мати перспективний прогноз ринку праці та зайнятості населення в розрізі різних секторів та регіонів України на найближчих 5-10 років, якого у нас в державі, на жаль, немає і дане питання навіть не піднімається на національному рівні. Для того, щоб навчати безробітних тай ще й через онлайн платформу, має бути дві базові умови. Перше, навички, які отримують безробітні мають бути актуальними не на сьогодні, а як мінімум на 10 років, щоб безробітний був затребуваний на ринку праці після проходження такого навчання і його не потрібно було через кілька років знову навчати чи працевлаштовувати повторно. А, по-друге, безробітній має доступ до інтернету, онлайн платформа відрізає можливості для українців, які проживають у сільській місцевості, де якраз безробіття є більш поширене порівняно з містами.
Питання зайнятості та реформи ринку праці є одними з ключових у державі, адже саме працююча людина створює блага. В Україні вкрай гостра ситуація з дефіцитом робочої сили, масовим відтоком робочої сили на роботу за кордон, значним дисбалансом у кількості зайнятих між міським та сільським населенням, низьким рівнем продуктивності праці, а отже, і оплати праці. Державну Службу зайнятості очолює людина, яка далека від реальних проблем ринку праці. За шість місяців роботи головою Державного центру зайнятості нею не було зроблено жодного системного підходу до модернізації служби та реформування ринку праці. Ефективність роботи Служби визначається рядом зрозумілих економічних показників: зниженням рівня безробіття та скороченням відтоку трудових мігрантів, зростанням зайнятості в сільській місцевості, зростанням продуктивності праці та рівня оплати праці, що, на жаль, за останні шість місяців має не позитивну, а навпаки негативну динаміку. А реформування Служби зводиться до точкових дій, далеко несистемних, які жодним чином не впливають на вирішення реальних проблем ринку праці та зайнятості в Україні.
Відмінною рисою сучасних “реформаторів” є далеко не пошук корінних проблем, системного підходу до їх вирішення, а формування інформаційної компанії значний популізм та формування так званого іміджу “реформатора” в соціальних мережах. Ілюстрацією цього є оплата Державною службою зайнятості 80,92 тис. грн. ФОП Панченко Жанні Олегівні за консультаційні послуги з проведення та організації тренінгу на тему: «Стратегічні комунікації державної служби зайнятості: розробка та імплементація комунікаційної стратегії». Не за консультації експертів ринку праці з його реформування, а як краще себе самопрезентувати в тому числі у соцмережах. Чим якраз і активно займається пані Макогон.
Державна служба зайнятості є централізованою системою державних установ, зокрема і навчальних закладів, які мають відповідний кадровий потенціал і здійснюють науково-аналітичне супроводження державної політики зайнятості. При цьому, відповідно до відкритих даних, виявляється, що неодноразово здійснювались непрозорі видатки високого ступеня ризику, які теж викликають не менше питань.
Наглядний приклад розпорядження коштами Служби є те, що у 2019 році, за період роботи Ольги Макогон, лише центральним апаратом було закуплено серверного обладнання та систем сховища даних на 8,8 млн. грн.
49,92 тис. грн. – оплата ЮО ТОВ «Екзекьютів серч Юкрейн» за консультаційні послуги з питань налагодження співпраці Державної служби зайнятості з приватними кадровими агентствами. Тобто для того, щоб просто взяти контакти приватних кадрових агенцій та з ними зв’язатись по телефону для вирішення необхідних питань, потрібно платити посереднику майже 50 тис грн?
Ще одним платежем, який викликає питання, є оплата 53,76 тис. грн. ФОП Журавльовій-Лазаренко Ірині Анатоліївні за послуги з організації та навчального курсу на тему: «Рекрутинг 3.0.». Служба залучає консультантів з приватного сектору, щоб вони розказали як відбувається підбір у приватному секторі, хоча це докорінно не змінює підхід роботи Служби з безробітними. Цю інформацію можна отримати з відкритих джерел, не обов’язково оплачуючи послуги посередників.
У червні 2019 року, в умовах зміни влади та невизначеності стратегічних напрямів діяльності Кабінету Міністрів України (відповідна Стратегія діяльності КМУ була затверджена лише у вересні 2019 року), проводиться Стратегічна сесія «Формування нової екосистеми в ринку праці», на якій «визначено стратегічні та операційні цілі на наступні три роки». Очевидно, що діяльність Служби здійснюється в рамках загальної стратегії діяльності Уряду у відповідній сфері і не може їй суперечити. Чи Служба діє не в межах цілей діяльності Уряду?
Наостанок варто зазначити, що яку б комунікативну політику не реалізовували “реформатори”, реальний стан справ, рівень життя в країні ілюструє їх діяльність. І вочевидь час гри в “реформи” добігає кінця. В суспільстві є реальний запит на докорінну зміну системи управління держави та вкрай гострий запит на професіоналів у кожній сфері. Державна служба зайнятості потребує реального аудиту справ, визначення точок росту та розвитку, ліквідації зайвих функцій та введення нових у відповідності до запиту ринку праці та викликів сучасного світу. А діяльність таких “реформаторів” як Ольга Макогон має зацікавити правоохоронні органи від того, як вона була призначена на посаду до того, як розпоряджаються коштами Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, оскільки оцінку діяльності пані Макогон суспільство вже відчуло зростанням безробіття до 15%.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Во всем мире Профсоюзное движение значит возможность массового народного протеста, чтобы отстоять свои права, нарушенные государством, бюрократией, работодателями, олигархами. Это значит быть независимыми, не поддаваться власти и уж точно не продаваться. Но вряд ли об этом знала глава свободного профсоюза предпринимателей Украины Валентина Коробка.
И с ней начали случаться истории, даже вспоминается начало «Ералаша»:
«Мальчишки и девченки, а также их родители. Веселые истории»… Наша история скорее для родителей и веселого в ней не много. Это история о том, как активисты и псевдопрофсоюзники прикрываясь общественной деятельностью и борьбой за права народа мутят деньги на протестах и народных проблемах и как потом из-за таких активистов все протесты становятся в глазах народа– «липовыми» и «бесполезными».
Жила была Валентина Николаевна Коробка, простая украинка из Сумской области. Как и множество наших соотечественников гонимых системой и бедностью торговала на рынке, но вдруг решила сменить продуктовую линейку и расширить ассортимент. И на прилавке оказались активистская деятельность, организация протестов и митингов, товарищи по рынку и ею же созданный профсоюз предпринимателей вместе со всеми его участниками, без их ведома конечно.
В биографии Валентины Коробки написано, что судимости не имеет, хотя истории в которых фигурирует активистка и глава Свободного Профсоюза говорят, что вполне заслуживает.
«На рынке «Вырлица» Валентина Коробка зарабатывает себе на хлеб уже больше 15 лет, но стоя на рынке как простые работяги много не заработаешь, это Валентина Николаевна хорошо поняла и ринулась в бой, сражаться в войнах за место под солнцем. Специально под «базарные войны» долго не думая, слепила профсоюз. Собрала народ, потом собрала с народа денег на протест, потом продала протест с народом, а если приходилось, то и за отсутствие протеста денег прихватила у тех, кому это выгодно.
Профсоюзная деятельность проявила в Валентине Коробке талант общественника, который был замечен и она стала организатором акций протеста. Нет, не тех криков души униженных и оскорбленных граждан, а тех циничных акций под выборы и грязные войнушки местячковых князьков. Валентина Коробка мелькала в Киеве и родных Сумах. И возможно даже если в далеком 2012 Валентина и не имела злых помыслов, то профдеформация активистов и околополитических деятелей не обошла ее стороной. В 2014 Валентина Коробка уже хотела пройти в ВР от партии «Украинская партия зеленая планета», которая входит в блок всеми любимого экс мэра столицы Леонида Черновецкого, в 2019 баллотировалась по мажоритарке, но оба раза не прошла. А вот с общественной деятельностью все было успешно: несколько раз показала лицо на пресс-конференциях, несколько раз мелькнула активисткой и грязные деньги сами прилипли к карману, а с ними предательства, ложь, схемы, манипуляции и глава профсоюза уже использует своих членов как вассалов. Как это выглядело в жизни:
В. Коробка входила в состав переговорной группы предпринимателей, выступающих за отмену закона 128,129 и сохранение упрощенной системы налогообложения.
Тогда было создано движение предпринимателей “SAVE Фоп”, которое возглавил С. Доротич, тогда то Коробку и уличили в нечестной игре.
Под видом «просветительской деятельности» Валентина Коробка активно ездила по региональным штабам движения, в рамках этой же деятельности активно собирала деньги на акции протеста… ну и клала себе в карман. Слишком тяжело даются эти деньги украинским предпринимателям, чтоб они не заметили подвоха.
Воодушевленная возможностями Валентина Коробка инициировала установку палатки под Офисом президента и стала комендантом палаточного городка предпринимателей. Ни много ни мало, один день протеста обходился в 2600 грн. Из них 1600 грн. на содержание и 1000 грн. активистам, которые там дежурили. Отчетность вела сама Валентина, в дежурство ставила родственников, соседей, себя и знакомых не имевших отношение к предпринимателям. Сначала была Нина Ивановна, которую Валентина обвинила в воровстве, чтоб не платить деньги за дежурство. В оставшиеся 147 дней существования палаточного городка место Нины Ивановны занял Мартынюк Василий Дмитриевич. Правозащитник, жертва системы, член профсоюза Валентины Коробки. Но когда пришло время платить по счетам – история повторилась, председательница обвинила своего профсоюзного соратника в воровстве и даже написала на него заявление в полицию. Доход Валентины Коробки с протеста предпринимателей, просим заметить небезосновательного, составил по самым минимальным подсчетам 200 тыс. грн., но в реальности цифра составляет больше 300 тыс.
Тогда между Доротичем и Коробкой случился скандал и деятельность профсоюзницы закончилась, но только в этом движении. Впереди еще много побед и много прибыльных протестов.
Когда такие люди как Валентина Коробка начинают протест против власти, их цель – привлечь внимание тех, кто первый в очереди, чтоб занять место этой власти и никогда не против подкинуть денег на протест. А потом в газете про деятельность Валентины Коробки напишут диферамб, как это например : “Отметим, что победа Валентины стала возможной благодаря ее активной жизненной позиции и поддержке предпринимательских организаций и просто активных неравнодушных граждан. Среди которых – Свободный профсоюз предпринимателей Украины, Конфедерация свободных профсоюзов Украины, Ассамблея ОО малого и среднего бизнеса, движение «Свободное пространство» “
И в эти слова кто-то даже поверит, а кто- то увидит панацею от своих проблем. И замкнутый круг деятельности активистов, которые торгуют протестами будет крепнуть.
1. Оккупанты продлили арест политзаключенным алуштинского “дела Хизб ут-Тахрир”. Эльдар Кантимиров, Руслан Нагаев, Руслан Месутов и Ленур Халилов, арестованные оккупантами после массовых обысков 10 июня 2019 года, останутся в СИЗО минимум до 5 мая 2020 года (фото). Кроме того, у Эльдара Кантимирова выявлена 1-ая стадия болезни Паркинсона и обострилась болезнь почек. Лечение в условиях СИЗО невозможно
2. Оккупанты в Крыму арестовали на 2 месяца любителя россии Олега Зубкова, который в 2014 году активно помогал россии захватывать Крым — ресурсами и участием в постановочных сюжетах о “Правом секторе”. Арест Зубкова произошел после поездок в Москву и целований в десна с Аксеновым на фоне портрета путина. Гоблин тогда заверил Зубкова, что все теперь будет хорошо и с ним, и с парками
3. Олег Зубков объявил голодовку. Олежа, пора боевых львов выпускать и задействовать БТР, на котором ты собирался в 2014 году бандеровцев прогонять! Увлекательно теперь старые фотоархивы пересматривать, когда Зубков триколорами махал, с российскими боевиками тусовался и портретами путина обвешивался
4. А что же боевые львы? Они способны защищать только от мифических “бандеровцев”, а на свинособак не натренированы, как оказалось
5. ВАУ! Доездился, Олежка, через Аксеновскую голову решать? Арестован на два месяца якобы за то, что он не явился в “суд”, когда ездил в Москву в Министерство экономразвития. “Судья” типа боится, что он может уехать из “страны”. А Олежка думал, что фсе, порешал по Москвам. Дави эту наглую морду, Сережа! Ишь, чего удумал — через голову атамана таврического нашего Аксенова вопросы решать (сарказм)! Кстати, Гоблин, продолжая морально издеваться над уже сидящим Зубковым, написал, что на суды повлиять не может, но готов взять Зубкова, которого гнобил все годы оккупации, на поруки
6. Гавань всех посадит! Она такая — родная-родная: “Шок. Неожиданно, а главное, подло, и если сейчас крымчане это дело проглотят, то скоро все будем сидеть в одной камере, и главное, сами не будем понимать, за что”, — написал кизяк, владелец медальки за захват Крыма и соратник Зубкова Сергей Акимов. Кизяку ответили: “Вся россия уже давно проглотила. Это только Зубков и еще некоторые крымчане до конца не въехали, в какую гавань приплыли”. Акимов согласился с этими словами: “100%”
7. Взвыл из-за посадки Зубкова и коллаборант Александр Талипов. Скулит, что Зубков сидит с рецидивистами, мол, сломать невиновного хотят окаянные. А вы когда-нибудь слышали, чтобы Талипов распинался о сотнях репрессируемых крымчанах? А я слышал и читал, как он радуется каждому посаженному крымскому татарину и проукраинскому крымчанину. Талипов, за тобой тоже придут те, кому ты помогал захватывать Крым
8. Печаль за парки, но, блин, за что Зубков боролся, на то и напоролся. Крымские соцсети активно обсуждают историю с Зубковым.
9. Поцелуй Иуды — был, теперь добавится поцелуй Гоблина (или, он же, поцелуй Иуды Иудой).
10. Сидит еще один Иуда: арестованного 3 апреля 2019 года коллаборанта Андрея Филонова, который был “мэром” Евпатории и продался оккупантам, оккупанты оставили в СИЗО до 19 апреля 2020 года. Сидит, потому что росла его популярность среди крымчан — много лишнего позволял говорить о “властях”
11. Симферопольское водохранилище заполнено на четверть, Аянское — на треть, сообщили оккупанты и традиционно добавили, что проблем с водоснабжением нет. Но даже некоторые российские пропагандоны заподозрили неладное: “Крымчане заметили, что внезапных “плановых ремонтов”, в результате которых подачу водоснабжения временно, но приостанавливают, в последнее время стало больше. По их мнению, водопроводчики удваивают “рвение” всякий раз, когда запасы воды начинают стремительно иссякать”
12. В Алуште, Евпатории и пгт Новоозерное с 4 по 5 февраля “в связи с ремонтными работами” ожидаются перебои или полное отсутствие водоснабжения, сообщили оккупанты
13. Сектанты КГБ РПЦ в Севастополе провели “молебен” о дождях в Крыму
14. Севастопольские ватники вчера митинговали “против уничтожения природы и культурного наследия города”. Интересно, а кто это все уничтожает? Не те ли, кого радостно с триколорами в 2014-ом встречали?!
15. СБУ передала украинским пограничникам информацию о том, что рашистский певец Александр Серов, который намеревался приехать с концертами в Украину, ранее незаконно посещал аннексированный Крым
16. В Чикаго отменили концерт российского джазмена Игоря Бутмана, который в 2014 году поддержал аннексию Крыма. Ранее концерты путинского прихвостня, который также является гражданином США, отменили и в других городах Америки
17. Понаехавший в Севастополь оккупант Развожаев хочет привлечь ряженых кизяков к ловле мусоровозов, которые вывозят мусор на несанкционированные свалки по всему городу и его окрестностям. Мусору еще одно применение нашли
P.S. А помните, как поступил Иуда, предавший Христа за 30 серебреников? Он удавился. Пожалуй, трудно найти более отрицательный персонаж, который был бы известен всем, даже далеким от религии людям. И все равно находятся те, которые не видят ничего зазорного в том, чтобы предать. А когда предательство начинает бумерангом со страшной силой камней с неба бить по голове, они начинают вопить “а нас за что?”. Удивляет, как после всего, что ватники сделали за годы войны россии против Украины, они могут смотреть на себя в зеркало. ИУДЫ!
Сборная России по футболу не сможет принять участие в чемпионате мира по футболу 2022 года, который пройдет в Катаре.
Как сообщает Twitter крупнейшего арабского спортивного канала BeIN Sports, Всемирное антидопинговое агентство (WADA) уведомило Россию о своем решении запретить ей участие в самом крупном международном турнире по футболу.
По информации службы “РИА Новости”, Российское антидопинговое агентство (РУСАДА) не получало от WADA никаких документов касательно запрета на участие в ЧМ по футболу 2022 года.
Сборная России по футболу и ее капитан Артем Дзюба
“Никаких официальных документов от WADA на данную тему мы не получали. Я считаю, что для подобного рода заявлений, пока идет судебное разбирательство, еще слишком рано”, – цитируют слова главы РУСАДА Юрия Гануса в агентстве.
В Международной федерации футбола (ФИФА) не подтвердили информацию о неучастии сборной России в чемпионате мира по футболу 2022 года в Катаре.
3 лютого жителі Іллінців – райцентру на Вінниччину вийшли на мирний мітинг через обурення платіжками за транспортування газу!
Також активісти, суді дим та журналісти прийшли підтримати місцевого мешканця Вадима Когута,якому днями прийшла від газовиків платіжка на 4620 гривень за минулий рік до його будинку, де ще ніхто жодного дня не жив і газові прилади ще не підключені. Вадим зняв відео про цей шокуючий випадок із штрафом і буквально за 4 дні воно вже набрало майже 6 мільйонів переглядів у соцмережах та тисячі перепостів.
Бо на відео Вадим Когут показує свою платіжку та лічильник під новим будинком, де він ще не жив жодного дня. І не використовував газ, бо лічильник по нулях, а котельня ще не запускалась… Водночас, в платіжці за транспортування газу до його будинку 385 гривень кожного місяця. Вадим пішов у банк і газову контору, але річну плату 4620 гривень за транспортування до будинку на вулиці Лялі Ратушної, 8 в Іллінцях на Вінниччині в нього ще не взяли. Бо такі платежі ще не беруть. Водночас, газовики Вадима Михайловича лякають пенею і відключенням від газопостачання! Куди йти, кого просити про допомогу? Кому жалітись – запитує Вадим з Іллінців. – І Слава Україні!
– Це активісти, які прийшли на підтримку Когута Вадима. Та висловили своє невдоволення. – зазначив від відео із місця мітингу його автор Богдан Подолян. Разом ми сила! Все відбувається просто зараз!!!
Публікуємо допис Романа Доніка в оригіналі. Орфографію та синтаксис збережено:
“Неприятную и циничную вещь скажу. Но нужную. Понимаете, вот эти все судьи, прокуроры, ДБРовщики, мусора, СБУшники, похищающие людей, показывают нам всем, сейчас, то, что мы не сделали и то, что нужно было делать сразу после Майдана. Со всей мразью, которая на 5 лет затихарилась, а сейчас ожила. С судьями, с генералами, с министрами. Со всеми.
Очень хреново то, что произошло в суде с Марченко и его пиратами. Но это наш шанс и урок нам всем. Точно так же, веротно, в свое время, сядет Зеленский, Баканов, Богдан, Разумков и всякие портновы. За малейший повод – под арест. А повод будет. Он уже есть. Это не по прослушке натягивать сову на глобус.
Просто запоминайте каждую фамилию. Каждый шаг. Каждый поступок. За это тоже их всех будут судить.
А наши пацаны выдержат. Они прошли пекло на войне и месяцами спали в кабинетах на диване, питаясь еще старыми сухпайками. Но именно они, сейчас, дают нам всем понимание, как и что нужно будет делать, когда реванш остановится. Это символ, пример и прецедент. Это ящик Пандоры Зеленского, который он открыл.
Понимаете, не получится безболезненно защитить Независимость Украины. Нам всем казалось, что в 14-15 мы дали отлуп и можно успокоиться. Нет. Все только начинается.
“Делай что должен и будь что будет”. Но будь готов ко всему. Пусть каждый вспомнит слова гимна, который пел сотни раз. “Душу й тіло ми положим за нашу свободу…”. К сожалению, кому-то из нас придется это не только пропеть, но и прожить. Но все равно, мы победим и все будет Украина.
И да, я искренне считаю, что намного эффективнее не сотрясать воздух в фейсбуке гневными постами в своем манямирке, а вести разъяснительную работу и сеять смуту. Фактами и объяснениями. Иронично, зло, болезненно и больно, но объективно. Разочарование этой властью наступит быстро, оно уже начинается. И вот потом и будет место гневу. А сейчас нужно продержаться, пока они сами себя не сожрут. И удержать внешний периметр. А вот потом будет работа над ошибками.” – написав волонтер.
Майор із оперативного управління штабу Командування Сухопутних військ Роман Ковальов, якому оголосили сувору догану за критику президента Володимира Зеленського, заявив, що на нього посилився тиск через це.
Однак він не збирається здаватися, натомість відстоюватиме свої права в суді. Про це офіцер ЗСУ повідомив у відео, яке зняв для того, аби донести свою позицію та розповісти про те, що нині з ним відбувається. Ролик опублікував на своїй сторінці у Facebook .
Він подякував українцям за підтримку, водночас зізнався, що, незважаючи на це, “скандал” тільки набирає обертів. А командування вдається до тиску не тільки на нього, а і його товаришів по службі. Від них, зокрема, вимагають дати на нього негативну характеристику.
“Щодня ходжу до полковників у кабінети на бесіди. Досі немає рішення щодо подальшої служби. Військовослужбовець не раб, у нього є права, зокрема й на свободу слова”, – каже Ковальов.
Він підкреслив, що в жодному разі не жалкує про свій вчинок. І ще раз зауважив, що буде звертатися до суду, щоб довести свою правоту.
“Навіщо?” – запитують деякі полковники. Щоб моя країна не скотилася в смутні часи, коли за слово можна було виїхати до країв, звідки не повертаються. Щоб наші діти не відчули на собі той тоталітарний режим, який відчули наші батьки й діди. Саме за це останні шість років ми й воюємо. Честь маю! Слава Україні!” – підсумував офіцер ЗСУ.
ВСІМ ДОБРОГО РАНКУ!Вирішив записати відео аби донести свою позицію та розповісти про те, що наразі зі мною відбувається!Разом і до кінця!Слава Україні!
Всі чиновники, депутати і президенти від каденції до каденції заявляють, що для процвітання нашої країни потрібно залучати інвестиції. І кожен з них твердить, що знає найкращий рецепт успіху по цьому питанню. Не виключенням із цього списку є і Президент Володимир Зеленський, який безперечно старається робити правильні кроки щоб в Україну прийшли потужні інвестори.
Свої пропозиції він озвучив в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Крім того, Володимир Олександрович підкреслив буде боротись за кожного інвестора, а особливу увагу приділить тим, які перебувають в Україні на постійній основі. Так, під таку категорію підпадає CargillInc, одна із найбільших світових приватних інвестиційних компаній. Належить дана компанія родинам Каргілл та Мак-Міллан, на даний час працює більше ніж як у 68-ми країнах світу, а головним керуючим є Девід Макленнан. Її інвестиційний потенціал направлений в харчове виробництво, також займається продажами зерна, олії, цукру, какао-продуктів, яловичини, свинини, м’яса індички та ін. Крім того, компанія є й великим виробником сільськогосподарської продукції. В Україні діє з 1993року.
Володимир Зеленський зустрівся з головою правління компанії Cargill Inc
Якщо розглядати CargillInc зі сторони фінансових та інвестиційних потужностей то, звісно – це один із світових лідерів за цими параметрами. Але, якщо розглянути діяльність компанії під мікроскопом, принаймні в Україні, то стає зрозумілим – методи якими вона досягає вершин не завжди є чистими. Зрозуміло, що такий гігант старається свої брудні справи приховати чим по глибше, навіть вища влада України може знаходитись під оманою цього поглинача. Та, завжди рано чи пізно навіть все те що закрито під сімома замками стає явним.
CargillInc на світовому як і на українському ринку являється беззаперечним лідером і завжди знаходить спільну мову із владою якщо на кону стоять найвищі цілі. А відкриття ринку землі спричинило для них неабиякий інтерес, адже це надасть можливість не просто колосально збагатитись, а й захопити великий шматок українських земель, що в результаті зробить їх монополістом на нашому ринку. Та монополія це одне питання, і якщо заглибитись то стає зрозумілим що вони отримають можливість прямо впливати на українську економіку. Тобто, більшість процесів в державі буде певним чином залежити від їх діяльності. Таким чином Україна буде економічно залежна від CargillInc. Та чи готові ми втратити свою економічну свободу буде залежати від влади…
Звісно, багато хто скаже: ми й так залежні від МВФ і від інших кредитних структур, та не слід плутати кредиторів з компанією яка ціленаправлено готова заволодіти як мінімум більшою частиною агропромислового комплексу України. А якщо це станеться – то нам не минути зовнішніх втручань в управління держави, яке й зараз відчувається. До речі, CargillInc зовсім недавно для полегшення досягнення цілей вже пробувала поставити свого Міністра АПК. Всі пам’ятають історію як ця компанія намагалась поставити до руля цьго сектору Івана Мірошніченко, народного депутата 8-го скликання від партії «Самопоміч». В минулому протягом багатьох років він був тісно пов’язаний з компанією «Каргілл»: з січня 1997 по квітень 2008р. він був віце-президентом ЗАТ «АТ Каргілл», паралельно з 2003 по квітень 2008 очолював ЗАТ «Баржова компанія» (підрозділ «АТ Каргілл»), що є українським підрозділом компанії «Каргілл»; з 2009 був радником Міністра АПК при Януковичу пана Присяжнюка М., і після зміни міністра мав пряме відношення до Державної продовольчої зернової компанії (ДПЗКУ). Таким чином вони хотіли мати першочерговий доступ до розподілу головного ресурсу країни.
Для CargillInc українська земля – ціль номер один. Та нажаль, є підтвердження що для своєї мети вони використовували вкрай брудні методи. Їх цікавить не просто наша земля за ринковими цінами, до речі – на думку експертів найнижчими в Європі, а за вкрай заниженими. Як підсумок, вони вже довгий період працюють над питанням: як зробити ціну для себе максимально комфортною, тобто низькою. Та ця ціна для України – звісно, буде невигідною. І, що найгірше їхні методи у цій справі спрямовані на знищення найважливіших секторів сільського господарства: тваринництва і рослинництва. А всі прекрасно розуміють, що знищивши ці дві течії АРК- земля значно впаде у ціні, що їм і потрібно.
У ЗМІ неодноразово зустрічається інформація, що CargillInc була причетна до розповсюдження Африканської чуми свиней( АЧС). За результатами журналістських розслідувань стало відомо перелік українських виробників свинини, які постраждали протягом 2018-2019 року від АЧС, але не потрапили до офіційної статистики Держпродспоживслужби з різних причин. Кількість таких випадків за 18 місяців склала більше 30. До цього переліку потрапили гіганти українського ринку виробництва свинини з поголів’ям від кількох тисяч тварин до стотисячного поголів’я. Цікавим і спільним фактом що об’єднував практично всі ці ферми є те, що незадовго до спалаху АЧС вони почали закупляти корми у компанії CargillInc.
До прикладу від них постраждали такі гіганти свинарства як:
ТОВ «Золотоніський бекон»,
ТОВ «Агропродсервіс»,
ТОВ «Аграрна компанія 2004»,
ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат», «ФрідомФарм Бекон», і т.д.
Згідно свідчень причиною виникнення АЧС було надходження збудника від зернової групи, яку постачала саме CargillInc. Цікавим фактом є те, що для того щоб виграти конкуренцію у старих постачальників вони йшли на вкрай невигідні для себе умови, точніше – працювали навіть у мінус, чого жодна компанія без якоїсь прихованої мети неробитиме. Основною метою в даній справі було в геометричній прогресії поширити кількість спалахів АЧС. В такому випадку Україна отримала б офіційний статус держави з АЧС, а це позбавляє права на експорт. Крім того, неконтрольоване поширення АЧС в країні дає підстави Міжнародному Епізоотичному Бюро (МЕБ) закривати експорт будь-якої с/г продукції, в тому числі і зерна, яке може бути переносником вірусу. За такого варіанту вони миттєво все компенсують своїм імпортом. А внутрішньо державне зменшення поголів’я – відповідно і зменшить попит на зернові.
В результаті вищевказаних дій українські аграрії зазнають збитків, точніше вести с/г бізнес стане вкрай невигідним. Особливо і першочергово постраждають малі й середні підприємці даного сектору, що дасть можливісь CargillInc. їх поглинути одне за одним. Крім того, ціни на їхнє майно і заодно землю значно зменшаться.
Звісно, влада обіцяє при відкритті ринку землі убезпечити українських аграріїв, але саме це і прорахували у CargillInc.. Адже за невигідності ведення сільсько-господарського бізнесу самі ж аграрії мимоволі змушені будуть стати в чергу щоб у них хоч за якісь гроші викупили їхнє майно.
Підводячи підсумки, варто підкреслити: CargillInc. має намір не просто стати одним із гравців на ринку АПК України – вони хочуть захопити його повністю. Таким чином в нашій країні ми побачимо як велика компанія буде масштабно втручатися в екоміку і навіть буде мати великі ричаги впливу для її тіньового управління. І слід ще додати: як всі розуміють, із великим впливом на економіку в них відкриється шлях до управління політичними процесами. У висновку, ми, український народ отримаємо відкритих зовнішніх управлінців в країні. Та чи вартують ці інвестиційні мільйони втрати економічної незалежності нашою великою Україною!!!…
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
