Журналист «Дорожного контроля», помощник народного депутата Татьяны Черновол Андрей Дзиндзя рассказал о сексуальных девиациях заместителя главы Житомирской ОГА.
Скандальный журналист обнародовал фотографии и переписку со страницы некоего пользователя Berdman в «Твиттере». Переписка велась от имени Елены Галагузы, который в Житомирской ОГА представляет партия «Самопомщь». В переписке Галагуза предлагала в переписке интимную близость в рабочем кабинете, причём не стандарный вариант: две женщины и мужчина. Причём, мужчина – заместитель главы Житомирской обладминистрации Скандальный журналист написал короткий саркастический комментарий.
«Я-то думаю, чего это Найєм в Житомере 2 дня тусил», – отметил Дзиндзя.
Саша Енина Аааа… Житомирська Самопоміч то якийсь свінгерський клуб
У четвер, 9 листопада, в Україні відзначається День української писемності та мови.
Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця».
У День української писемності та мови за традицією:
покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю;
відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн із 20 країн світу.
на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту.
Зазначимо, що сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.
В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.
Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова».
В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П».
Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».
В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» – «вороженьки».
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
«Я не могу сейчас говорить. У нас тихий час». Так начался показ фильма «Одесситы на Донбассе». Это семь историй одесситов, которые добровольцами пошли на фронт.
Александр Авшаров, режиссер фильма «Одесситы на Донбассе»: «В первую очередь об одесситах, о тех людях, героях, которые пошли в зону АТО. Тех людях, которые помогают украинской армии. И о тех людях, которые, вернувшись домой, встречают некое непонимание среди своих родных».
Съемки проходили в Одессе, Днепре и непосредственно в зоне АТО. Это откровение каждого из актеров. Таким же был и главный критерий по отбору на роль – желание делиться сокровенным.
Виктор Погодин, волонтер, актер: «Фильм очень ждут. Фильм ждут на фронте. Фильм ждут ребята наши, одесситы, которые сейчас на войне, сейчас на передовой. Я 24-го буду ехать, с удовольствием отвезу туда фильм, покажу и, может быть, даже вот только что мы говорили с творческой группой, может быть, даже они поедут с нами. Это была бы вообще бомба, это было бы шикарно».
Фильм показывает, как жизнь героев изменилась после возвращения домой. Перемены задели судьбу каждого: кто-то переехал в другой город, кто-то начал снимать документальное кино. Одно можно сказать точно – никто из них не остался прежним.
Андрей Скороход, актер: «Самое приятное было то, что это будет, по крайней мере надежда была, что это будет что-то существенное, полезное. Вот это такой хороший посыл для населения».
Как следствие слаженной и профессиональной работы – полный зал зрителей. Они несколько минут стоя аплодировали всей съемочной группе. Некоторые – со слезами на глазах. Не забыли и добровольца с позывным Рубин, который тоже снялся в фильме. Он не дожил до премьеры. Его память почтили минутой молчания. Отметим, после Одессы фильм покажут в Киеве, Львове, Сумах и Харькове.
На свободу через стан здоров’я вийшов чоловік, якого засудили до довічного ув’язнення за вбивство сімох людей. Про це повідомив екс-глава Державної пенітенціарної служби України Сергій Старенький.
«Вчора це сталося. Виявилося, що його хвороба перешкоджає подальшому відбуванню покарання у вигляді довічного позбавлення волі », – зазначив він.
Старенький не уточнив ім’я ув’язненого, проте сказав, що на совісті засудженого було кілька трупів, зокрема – співробітники міліції.
«Що скажете, Генеральна прокуратура? Тепер в цій країні продається все », – обурився він.
За даними видання «КП», мова йде про Олександра Каверзін. Він був лідером злочинного угруповання. У 2002 році його засудили до довічного ув’язнення за вбивство семи чоловік. У судовому вироку у Каверзін чи не десяток статей Кримінального кодексу.
Каверзін неодноразово намагався оскаржити вирок. Так, він подав проти України позов до Європейського суду з прав людини, стверджуючи, що правоохоронці застосували до нього тортури. ЄСПЛ визнав Каверзін постраждалим. Держава повинна була виплатити йому 40 тисяч євро.
Також Каверзін скаржився на відсутність належного лікування. За його словами, після тортур у в’язниці і неправильного лікування він осліп.
Юристи вважають, що вирок суду може створити прецедент, після якого безліч ув’язнених, скаржачись на стан здоров’я, спробують оскаржити вироки.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Віртуальна подорож супроводжується українською, англійською та російською мовами
До 150-річчя Національної опери Google за підтримки Міністерства культури України створив 3D-тур Львівським національним драматичним театром опери та балету ім. Соломії Крушельницької. Про новий проект 7 листопада повідомили на офіційному блозі компанії. Окрім цього, в проекті можна оглянути інтер’єри та екстер’єри ще чотирьох оперних театрів України.
«”Оперні театри України” – це віртуальна подорож, яка дає можливість ознайомитися з архітектурою оперних театрів України, зазирнути за лаштунки, відчути дух і атмосферу театру і навіть побувати в тих місцях, які зазвичай закриті для відвідувачів», – йдеться у повідомленні на блозі Google.
Окрім Львівського оперного театру, віртуальний можна здійснити Національним академічним театром опери та балету України ім. Тараса Шевченка, Київським національним академічним театром оперети, Чернівецьким академічним обласним українським музично-драматичним театром ім. Ольги Кобилянської та Одеським національним академічним театром опери та балету. Прикметно, до проекту не додали Донецький академічний державний театр опери та балету ім. Анатолія Солов’яненка. Вочевидь, через окурпацію Донбасу.
Спеціально для сайту було відзнято понад 300 панорам інтер’єру та екстер’єру будівель театрів, а також відео у форматі 360 градусів. Віртуальну подорож доповнили голосовим супроводом українською, англійської та російською мовами.
Проект запрацював у межах кампанії «Автентична Україна». Раніше також була розроблена 3D-візуалізація дерев’яних церков Карпатського регіону, включених до світової спадщини ЮНЕСКО.
Филиал “Укрзализныци” отдаст за грузовые полувагоны “Попаснянскому вагоноремонтному заводу”, ранее принадлежавшему окружению Януковича, почти 300 млн грн.
О результатах тендера для “Дарницкого вагоноремонтного завода” сообщается в электронной системе госзакупок “Прозорро”.
Ожидается, что 250 грузовых полувагонов 2017-2018 годов изготовления (модель 12-9745, грузоподъемностью 70 т) поставят до апреля 2018 года.
Стоимость одной единицы – 1,2 млн грн, при этом в конце прошлого года такие же вагоны стоили на четверть дешевле – 950 тыс. грн.
Также сообщается, что цена на 20% дороже ожидаемой стоимости отмененных тендеров в феврале этого года.
Гарантийный срок службы полувагонов – 22 года.
Единственным допущенным конкурентом к торгам было ПАО “Днепровагонмаш” из группы Сергея Тигипко.
“Наші гроші” отмечают, что основной владелец “Попаснянского ВРЗ” – донецкое ООО “Аврора Лтд”, которое ранее контролировал нардеп-“регионал” Антон Приходской, близкий к Виктору Януковичу. Новым владельцем стало ОАО “Альтана Капитал”, которое ранее было собственностью Игоря Прасолова из окружения Януковича.
Директор Института национальной памяти Владимир Вятрович, которому якобы собираются запретить въезд в Польшу из-за «блокирования эксгумации польских жертв в Украине» заявил, что считает действия польских властей шантажом.
Он рассказал, что пока не получил официального предупреждения от Министерства иностранных дел Польши. О возможном запрете Вятрович узнал из сообщений в СМИ.
«Да прозвучало заявление Ващиковского о том, что может быть запрещен въезд должностному лицу ответственному за якобы помехи чествования памяти поляков на украинской территории», — сказал он.
Он считает, что такие заявления польских чиновников бессмысленны: «Их даже можно назвать шантажом, потому что угрожать любому, будь то мне, или любому другому должностному лицу Украины запретом въезда в Польшу, когда должностное лицо требует соблюдения украинского законодательства на украинской территории, это абсолютно не допустимые вещи, которые не должен себе позволять ни один политик, а тем более министр иностранных дел дружественной страны», — сказал он.
Вятрович рассказал, что часто бывает в Польше и если запрет действительно появится, то он будет изучать этот вопрос.
«Я не собираюсь как-то ограничивать свое передвижение по миру. Я не вижу поводов не ехать в Польшу. Там у меня есть много друзей и я очень люблю эту страну и достаточно часто бываю в Польше», — рассказал он.
Общественный деятель, глава исторического клуба “Холодный Яр” Роман Коваль заявил о том, что в оккупированном Россией Севастополе убили 75-летнего Сергея Каниковского за то, что тот вывесил на балконе украинский флаг.
Об этом он написал на своей странице в Facebook.
“Мне позвонил товарищ из Севастополя… И я с опозданием узнал трагическую новость: погиб Сергей Каниковский, член севастопольской “Просвіти” (до оккупации города Российской Федерацией), член Всеукраинского политического объединения “Государственная самостоятельность Украины” в 1990–2000 годах”, – пишет Коваль.
По его словам, Каниковский жил в Севастополе на улице Кисаева, 13, на 13 этаже.
“Причиной смерти стало то, что он вывесил на своем балконе сине-желтый флаг. Оккупанты этого ему не простили – Сергей “случайно” был выброшен из своего балкона. Конечно, российская полиция в смерти обвинила самого Сергея”, – отметил общественный деятель.
Щиро вітаємо колег, студентів, батьків з 25-річчям нашого вищого навчального закладу!
Створений на базі приватного підприємства «Інтеграл-М», інститут пройшов шлях від підприємства до вищого навчального закладу, має ліцензію та акредитаційні сертифікати на освітні послуги за такими напрямами та спеціальностями: текстильна та легка промисловість, швейне виробництво та технологія виробів легкої промисловості, конструювання та технології швейних виробів; економіка і підприємництво.
Справою життя стало становлення інституту для його керівників і фундаторів професора Аркадія Ананьєвича Мізраха та доцента Ігоря Аркадійовича Мізраха.
Активна конкуренція на ринку праці та освітніх послуг потребує розвитку різноманітних спеціальностей для різних напрямів підприємництва, малого та середнього бізнесу, торгівлі, фінансових установ та банків, податкових органів, контрольно-ревізійних управлінь, державних та приватних підприємств легкої промисловості. Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва – єдиний вищий навчальний заклад у Вінницькій області, який готує фахівців текстильної та легкої промисловості, швейного виробництва та технології виробів легкої промисловості, конструювання та технології швейних виробів, фінансів та податківців за освітніми рівнями: молодший спеціаліст, бакалавр, магістр.
Модельєри і технологи також повинні мати не тільки спеціальні фахові знання, а і набувати навички щодо планування та обліку фінансів, організації менеджменту, оптимізації адміністративної діяльності та оподаткування, створення власних комерційних підприємств.
Успішною командою можуть бути створені сучасні малі комерційні підприємства для моделювання та виробництва одягу. В склад такої команди входять спеціалісти з моделювання, технологи, фінансисти та менеджери. Вже під час навчання, фахівці різних спеціальностей активно спілкуються між собою, беруть участь в самодіяльності та днях моди, проектують спільні проекти, нові ефективні підприємства.
Наша кафедра фінансів, оподаткування та торговельного підприємництва (ФОТП) надає освітні послуги з підготовки бакалаврів за фаховим спрямуванням «Фінанси і кредит» та магістрів за програмою «Оподаткування». Наші студенти вивчають такі дисципліни як фінанси, фінанси підприємств, фінансовий аналіз, статистика, банківські операції, бюджетна система, фінансова діяльність суб’єктів господарювання, страхові послуги, соціальне страхування, місцеві фінанси, інвестиційний аналіз, мікроекономіка, макроекономіка, політична економія, основи економічних теорій, історія економіки та економічної думки, економіка підприємства, міжнародна економіка, сучасні економічні теорії, національна економіка, регіональна економіка.
При викладанні дисциплін на кафедрі застосовують новітні освітні технології, існує практика проведення ділових ігор, операційно-рольових і навчальних ігор, використання кейс-технології, дискусії, моделювання виробничих ситуацій. Наші випускники створюють власні успішні підприємства, працюють на відомих підприємствах легкої промисловості, в модельних агентствах Вінниці та Києва.
Активні заняття, дискусії, зустрічі з практиками, бізнес-аналітиками дозволять студентам отримати навички, які вимагає ринок праці.
Кафедра, як родина колег та фахівців, серед яких є висококваліфіковані професори, доценти та викладачі, впроваджує фінансову грамотність, логіку підприємництва, стратегічну сміливість і ефективну комунікативність між спеціалістами різного профілю для організації та реалізації виробництва товарів легкої промисловості. Вітаю вас віршованими рядками!
Має вуз наш срібний вік,
Видатних випускників,
Славні авторські роботи,
Відкривали тиждень моди.
Технології і мода
Вас чекають на роботу
А мистецтво дивувати
Вимагає багато знати
Про податки і фінанси,
Управління і баланси.
Про стартапи і ефекти,
Виробництво і проекти.
Інститутська вся родина
Тепло радісно зустріне
Юні очі і таланти
Тих, кого чекають гранти,
Хто науку вивчить з нами
Тому успіх не за горами!
З святом!
Завідувач кафедрою фінансів, оподаткування та торговельного підприємництва (ФОТП), доктор економічних наук, професор Чорна Людмила Олександрівна
Наші митці зараз чимало роблять для популяризації України у світі. Музикант Святослав Кондратів пише композиції та виконує їх на скрипці, подорожуючи різними країнами.
Його музика, написана у стилі pop-violin («популярна скрипка»), супроводжується вражаючими відеокліпами, знятими у найрізноманітніших куточках світу.
Журналісту видання Persona.Top Святослав Кондратів розповів про свій новий проект «Світ очима скрипаля» та про підсумки першого гастрольного туру Україною.
– Що ви можете сказати про українську публіку?
– Це була лише перша частина туру, по західних областях. Готуємося до гастролей на Сході. Люди у нас чудові, їм сподобалася музика, були гарні відгуки, і це надихає. Переважно приходять за хорошими емоціями, а не за примітивною музикою.
– Ви умієте надати скрипці сучасного популярного звучання, до того ж виступаєте в демократичному одязі та досить вільній манері. Як сприймають вас у класичних колах?
– Pop-violin, тобто «популярна скрипка» – досить молодий жанр. Мені завжди подобалося поєднувати класику з джазом, фольком, цей жанр дозволяє мені багато експериментувати. Недаремно ми пов’язуємо композиції з подорожами, адже кожна нова подорож – то нова емоція. Музикантів, які виступають у такому жанрі, я знаю, але їх небагато.
Був на концерті Девіда Гаррета – це американський музикант, німець за походженням. Також знаю Ліндсі Стірлінг та ще з десяток менш відомих музикантів, але вони більше працюють у жанрі кавер, тобто переграють класичні композиції в популярному стилі. Так робить Ванесса Мей. Класичні музиканти та мої вчителі сприймають мій стиль абсолютно нормально, зараз же взагалі епоха експериментів – і в музиці, і в стилях. Нормальні музиканти все розуміють і сприймають, це ж творчість.
– Ви пишете свої композиції конкретно для якогось місця, яке потім знімаєте у кліпі, чи спонтанно?
– Усе залежить від того, що спочатку зародиться – якщо народиться музика, то я шукаю цікаву місцину, думаю, куди поїхати. А буває, поїдеш у якусь країну, а вона може несподівано відкритися і так надихнути, що саме там пишеться композиція, і вже вдома її шліфуєш, доводиш до досконалості. Наприклад, композиція «Еlle» присвячена жінкам, з французької це слово перекладається як «вона». Після того як композиція отримала французьку назву, у ній слухачі чують ноти, що асоціюються з Парижем.
– У яких країнах ви виступали?
– Об’їздив із концертами дуже багато країн – і в складі інших проектів, і з сольними виступами, скрізь намагався поєднати подорожі з музикою. Був у Канаді, Китаї, в Америці, майже всю Європу об’їздив. Китай – дійсно інша цивілізація, однак зараз кордони стираються. Завдяки інтернету люди мають змогу знайомитися, спілкуватися, вивчати мови, культуру, а мова музики – одна для всього світу.
– Чи знають там, де ви гастролювали, Україну?
– Десь знають, десь ні. Не розкручена ще наша країна у світі як бренд. Я вважаю, що у нас є багато можливостей для розкрутки, але в першу чергу це, напевно, залежить від держави, бо вона найбільш зацікавлена і має бути найбільшим інвестором, спонсором і меценатом. Але, думаю, з часом все виправиться – світ тісний.
– Чи стало легше потрапити за кордон після запровадження для України безвізового режиму?
– Я ще ним не скористався, у мене тільки-но закінчилась мультивіза. Напевно, легше, бо чисто психологічно важко було їхати відкривати візу, особливо якщо ти з віддаленого району. Гадаю, це добре, люди повинні їздити, бачити світ, тоді вони і життя у своїй країні змінять на краще.
– Чи легко організувати концерт в Україні? За що треба заплатити?
– За кордоном ми не організовували своїх виступів самотужки, нас запрошували. В Україні ми мали трохи більше досвіду з організації концертів, і це все дуже складно. Потрібно багато людей, платити треба за все: за оренду зали, за прокат апаратури, транспорт, готелі, рекламу. От і виходить, що приїжджаєш показати свій проект – і не знаєш при цьому, чи він окупиться. Але ж основне завдання музиканта – демонструвати свої твори людям.
– Чи може артист заробляти гроші самими лише концертами, щоб не шукати інших джерел заробітку?
– Все можливо, якщо бути наполегливим, але в Україні погано працює законодавство стосовно авторського права, і дуже багато в зв’язку з цим обмежень для музикантів. У нас же радіостанції не платять за ротацію музики. Не маємо взагалі радіостанцій, які б транслювали, припустимо, інструментальну музику, а про радіостанції етнічної музики я взагалі мовчу. А от коли ми приїхали в Марокко знімати кліп у Сахарі на дюнах, то поки їхали в звичайному марокканському таксі, таксист нам по черзі увімкнув з десяток радіостанцій – найрізноманітніших за стилем, і всі були з етнічною марокканською музикою. У нас же такого немає, хоча повинно бути.
– Де вас можна буде побачити та почути найближчим часом?
– Ми зараз ведемо перемовини з кількома телеканалами про концерти в новорічну ніч, можливо, навіть будуть живі виступи. У березні-квітні плануємо другу частину туру «Світ очима скрипаля»: поїдемо на лівий берег Дніпра. Відвідаємо Кременчук, Дніпро, Полтаву, Харків, Черкаси, Кривий Ріг, Кропивницький, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя. На Донеччині трохи важче з організацією, треба, щоб люди на місцях підключалися і допомагали. Є у нас шанувальники в Сєверодонецьку, правда, туди важко добратися. Думаю, що з часом обов’язково приїду й туди.
ДОВІДКА
Святослав Кондратів отримав музичну освіту у Львівській музичній школі-десятирічці та Львівській музичній академії. У доробку музиканта близько трьох десятків композицій. Його дебютний альбом #MyWorld вийшов у вересні 2017 року.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...