На Чернігівщині, попри тотальний супротив населення, стартував пілотний проект із реформування «Укрпошти».
У багатьох селах, де кількість жителів не дотягує до двох тисяч, стаціонарні поштові відділення позакривали, їхніх працівників викинули як непотріб. Натомість у населені пункти двічі на тиждень, максимум на дві години, приїжджають поштові машини, завантажені різним крамом: від конвертів і марок – до ковбаси, печива й отрути від колорадів. І це все в одній автівці! Причому, за словами поштових працівників, товар у транспортному засобі і днює, і ночує. Запровадженню змін у галузі передували палкі дискусії.
Позитив у новаціях вбачали тільки екс-генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський і директор чернігівської філії «Укрпошти» Олена Дорошенко. Ігор Смілянський, який приїжджав на Чернігівщину агітувати за реформу, розповідав, що працівники поштових відділень у селах числяться на пошті формально, бо насправді не працюють, а вирішують свої питання – пораються по господарству чи пліткують.
А сільська пошта – це взагалі дуже збиткова та заскорузла контора. Тож старі кадри треба неодмінно звільнити, а сам механізм роботи осучаснити. Представники районів Чернігівщини, очільники громад, депутати і керівники області критикували «пілотний проект» і просили не квапитися з реформуванням. Але їх ніхто навіть не намагався почути. Відповідно до задуму керівництва «Укрпошти», старі «некомпетентні» кадри замінили на «професіоналів», які працюють у так званих пересувних відділеннях. Це водій, оператор і листоноша. Ряд сіл області вони вже обслуговують. Почали з Чернігівського, Куликівського і частково Ріпкинського районів. Із 23 мобільних відділень. Далі територія, якою торують дорогу пересувні відділення, розширюється. Але, на жаль, якість обслуговування залишає бажати кращого.
Про це журналісту ЧЕline розповіли самі сільські жителі. «Люди дуже незадоволені, особливо скаржаться, що не отримують кореспонденцію – газети і журнали, які передплатили. Якщо хто запитає в поштарів про газету, то віддадуть, але не розносять. Листи і повідомлення із затримкою надходять. Усе через те, що пошта лише двічі на тиждень приїжджає.
Односельці хочуть, щоб у нас, як раніше, був постійний листоноша, який знає всіх людей і будинки. І щоб пошта працювала щодня, а не по дві години в середу і п’ятницю. Не знаю, як можна обслужити всіх за такі проміжки часу, бо село велике. Буває, що носять пенсію, а людина в лікарні лежить чи поїхала кудись у справах, то в такому випадку пенсіонеру треба сидіти без грошей до нового візиту поштовиків до населеного пункту. Також трапляється, що, поки дійде бабуся з околиці села до центру за світло заплатити, машина вже поїде. Яке ж це покращення обслуговування? Людей, які працюють у машинах, не звинувачуємо.
Вони не місцеві, тож не знають ні людей, ні куди їхати», – розповіла Віра Бригинець, сільський голова Вознесенської сільської ради, що в Чернігівському районі. Заступник голови Куликівської об’єднаної громади Володимир Повозник у соцмережі Facebook виклав фотографію, як селяни стоять у довжелезній черзі до поштової машини. «Ні, це черга не по квитки на матч «Десна» – «Шахтар». Це реалізація пілотного проекту «Укрпошти» в селі Салтикова Дівиця Куликівського району. 11 липня 2018 року. Люди хочуть заплатити комуналку. Раніше вони це робили в сільському поштовому відділенні, яке працювало щоденно. Тепер змушені стояти в черзі до пересувного на вулиці, яке обслуговує їх двічі на тиждень по дві години. Такий графік. Він не влаштовує нікого, але керівництво Чернігівської дирекції не реагує на пропозиції ні селян, ні місцевої та обласної влади. Терпіння селян не безмежне, люди на межі бунту.
На всі наші пропозиції приїхати в села й поспілкуватися з людьми реакція керівних поштарів нульова», – написав чоловік. Ось інший відгук. Цього разу з Ріпкинського району. «Поштова машина до нас їздить, але із запізненнями. Люди дуже незадоволені, скаржаться до сільської ради на оцю всю реформу. Більшість жителів села відмовляється від передплати періодичних видань, бо в один двір газету завезли, а в інший – ні. Свіженький випадок – людям треба було заплатити земельний податок, тож чекали на поштову машину. Минуло три години, а вона так і не приїхала. Хоча, згідно з графіком, пошта на колесах у нашому селі має працювати з 10.30 ранку. Я – секретар сільради, тож проводжу реєстрацію місця проживання. За послугу треба заплатити адміністративний збір. Тож, аби це зробити, односельцям до обіду доводиться чекати на оцю пошту. То це влітку нормально погуляти на вулиці. А взимку, особливо коли мороз тріщить і дороги перемете, що робити? Працювало в нас відділення, 2 робочі місця були, свої люди трудилися. Бабусі, які вже погано ходять, довіряли листоношам і передавали їм квитанції за світло чи газ і гроші на оплату. І проблем не було. А зараз їздять зовсім незнайомі люди і, звісно, що селяни їм не довіряють. Також є випадки, що діти допомагають батькам оформити пенсійні банківські картки», – розповіла Ірина Максименко, секретар Вербицької сільської ради, що в Ріпкинському районі.
Не кращий вигляд має ситуація і в Сновському районі. Місцева районна газета «Промінь» повідомляє, що першими реформу на собі відчули жителі маленького села Глибокий Ріг, де проживають усього шестеро осіб, зокрема ветеран праці Микола Роговенко. «Третій тиждень пошти нема, – мало не кричав від болю дідусь! – Нащо мені вона така! Та ще якась її представниця цукерки насаджувала замість районки, переконуючи: «Забудьте ті газетки!», – йдеться публікації. Як бачимо, втішного мало, особливо, якщо говорити про якість послуг, які надають поштовики. Та поки це півбіди.
Справжня катастрофа буде, коли восени дощі перетворять сільські дороги на суцільне багно, або як вдарять люті морози і виростуть кучугури. Ймовірно, тоді в поштову команду набиратимуть нових людей, які йтимуть пішки із лопатами попереду автівки і розчищатимуть дорогу. Жарти жартами, та в холодну пору року сільські люди взагалі можуть опинитися в інформаційній блокаді. Аналогове телебачення до того часу відключать, а на газети годі й чекати. І це в ХХІ сторіччі!
Директор Чернігівської філії «Укрпошти» Олена Дорошенко, яка знайшла кілька хвилинок для спілкування з журналістом ЧЕline визнає, що проблеми в селах, зокрема, з періодикою дійсно виникають. Мовляв, усе тому, що реформування поштової галузі – процес досить тривалий і складний. «Режим роботи пересувних відділень ще не вибудуваний, та й сільським жителям треба пристосовуватися і встигати вирішити всі справи, поки в селі перебуває поштова машина. Вороття до старої системи, коли щодня в селах працювала пошта, немає. Щоб ситуація утряслася, потрібні три місяці. Наразі приглядаємось і вивчаємо, скільки часу на обслуговування якого села потрібно», – сказала вона.
А ось проблема з доставкою газет, за словами Олени Дорошенко, існує через неякісну роботу саме працівників сільських стаціонарних відділень, які недобросовісно попрацювали під час передплатної кампанії: погано заповнили потрібні документи, загубили їх чи не передали картки доставки. З цією проблемою директор також пообіцяла розібратися.
Наразі пані Дорошенко перепрошує за незручності та просить людей зачекати, адже, на її думку, невдовзі все налагодиться. Ось тільки у селах і районах цього оптимізму не поділяють. Та повернімося до економічного аспекту реформування. Адже затіяли його задля економії. Бо, за словами Ігоря Смілянського, 80% витрат «Укрпошти» – це заробітна плата працівників. Він озвучив середню зарплату по галузі у розмірі 5 409 гривень. Хоча насправді у левової частки працівників вона менша. Та навіть названа цифра, порівняно із зарплатнею самого пана Смілянського, – це крапля в морі. Адже головний поштар щомісячно отримував 333 тисячі гривень! Також для реалізації проекту «Пересувне відділення» закупили нові автівки. Чомусь обрали марку «Citroen». Це від 600 000 гривень до 700 000 гривень за одну машину (залежно від комплектації та модифікації). Додайте постійні витрати на пальне, ціна на яке повсякчас повзе вгору, амортизаційні й інші потреби. В чому економія? Хтозна.
До речі, Олег Обушний, який був керівником Чернігівської дирекції «Укрпошти» до головування Олени Дорошенко, і за якого структура вперше за багато років стала прибутковою, в окремому інтерв’ю ЧЕline сказав таке. «До економії за рахунок масового закриття сільських відділень ставлюсь дуже негативно. Бо до цього ми провели кропітку роботу з органами місцевого самоврядування, які виділили в оренду поштовим відділенням приміщення за символічну плату в 1 гривню і були зацікавлені в їхній роботі. Тому відмовлятися від цих приміщень немає сенсу. Більше того, треба враховувати стан наших доріг, вартість пального та інші обставини. Головну причину збитків вбачаю не в роботі сільських відділень, а у відсутності кваліфікації і, відповідно, неефективній роботі керівництва «Укрпошти».
Взагалі таке враження, що на пошті проводиться такий собі соціальний експеримент. Адже видатки на заробітну плату керівникам захмарні, а операторам, сортувальникам, вантажникам, тобто людям, які приносять підприємству дохід, – копійчані», – зауважив Олег Обушний. Неозброєним оком видно, що реформа на Чернігівщині пробуксовує, і що далі, то все більшій кількості людей вона завдає головного болю. І ось несподіванка – 2 липня генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський написав заяву про відставку. Про це він заявив на зустрічі з журналістами. Тож хто і як тепер поширюватиме зміни в галузі на всю країну? Тим паче після того, як занепокоєння поштовою реформою висловив і Президент України. За його словами, він масово отримує звернення щодо проблем із виплатою пенсій, які в сільській місцевості переважно розносять листоноші.
Тож недарма жителі області кажуть, що, ймовірно, це не останні зміни, які відбуваються в поштовій галузі. Що буде далі, поживемо – побачимо.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!
Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO
Попередня
