Різне

На своєму офіційному ютуб-каналі музиканти презентували жартівливий кліп на композицію П.І.Чайковскього “Танець Феї Драже”.

“Кожен з нас напередодні новорічних свят хоче вірити в диво! Ми вирішилитрішки пофантазувати на цю тему та зробити для вас відео в стилі сучасної казки!

Бажаємо всім Вам новорічного настрою та веселих свят! ” – написали музиканти на своєму каналі. Користувачі соціальних мереж досить бурхливо відреагували на таку цікаву передноворічну прем’єру, стверджуючи що без посмішки на вустах це відео подивитись неможливо!


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Срочно всем мама г.Днепр распространить! Чтобы такая тварь не работала с детьми в Днепре и в других городах!!!

У детей ломает психику!!!

Делюсь с вами контактами няни … которая у нас проработала пол года …. не Брать ни в коем случае …. ( кидает ребёнка, орет, использует детское полотенце для принятия душа, Ходит по квартире в трусах, есть с детской тарелки ) поставила через пол года видео наблюдение дома и офигела !!!!

Прошу максимально перепостов!!!

Gepostet von Елена Киселева am Freitag, 30. November 2018

На данном изображении может находиться: 1 человек, дерево, на улице, текст и природа

На данном изображении может находиться: 1 человек, улыбается, дерево, на улице и природа

Автоматический альтернативный текст отсутствует.

Источник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Його роботи надзвичайно реалістичні: милуючись українськими хатками, відчуваєш домашній затишок та умиротворення, а споглядаючи полотна на індійську тематику, – бажання вирушити в подорож, щоб, як і він, уздовж й впоперек пройти дивовижну країну, що стала для нього другою батьківщиною. За значний особистий внесок у розвиток національної культури та мистецтва Юрій Камишний був відзначений званням «Народний художник України». Спеціально для «Zhytomyr.Тravel» – розповідь Митця про матеріалізацію мрій, почуття до світу, вчителів та насолоду

«Все наше життя – велике питання до Космосу, до Бога: хто ми є? що ми є? навіщо ми є? як ми є? На це запитання кожен дає відповідь своєю працею, своєю творчістю. Так вийшло, що я народився художником, але заздрю представникам інших професій. Люблю музику, бо вона дуже глибоко входить у нашу душу, нашу сутність, наше серце. Глядачі, які перебували у залі на концертах Моцарта, відчували, як зцілюються їхні душі, їм здавалося, що вони отримують прощення своїх гріхів завдяки мелодії, яку чують. Це так красиво! Як треба відчувати самому, щоб примусити відчувати інших! Заздрю Фелліні, Чайковському, Берману, Рязанову. Висловити свої почуття можна багатьма способами: кінематографом, кольором, рухом, серцем. Я заздрю кінематографістам, бо кінематограф – мистецтво, яке має найбільший вплив на душі, серця і свідомість людства. Доводиться заздрити й іншим фахам. Але у будь-якому разі кожен із нас повинен робити свою справу добре, бути відповідальним, виконуючи свої обов’язки. Якщо збираєшся щось зробити погано – то краще взагалі не роби. Як адвокат живопису маю сказати, що гарна картина – то теж гарна справа, гарний вчинок»

«ЯКЩО ЗБИРАЄШСЯ ЩОСЬ ЗРОБИТИ ПОГАНО – ТО КРАЩЕ ВЗАГАЛІ НЕ РОБИ»

«Перебуваючи в армії, мені час від часу хотілося втекти звідти, бо там життя було не моє. Я постійно шукав можливості зустрітися із собою. І знаходив її на сімферопольському цвинтарі, на якому любив «відсипатися» від армії. Якось, сновигаючи кладовищем, я натикнувся на могилу архиєпископа Луки, професора гнійної хірургії Валентина Войно-Ясенецького, з яким я заочно познайомився у одеському монастирі. Про життєвий подвиг цієї видатної людини я дізнався від Михайла Потапова, художника-іконописця, єгиптолога, який прожив 105 років…. Свого часу він розписував одеський монастир у візантійському стилі, писав із мене ангела (Камишний не завжди був лисий – на той момент у мене було довге кудряве чорне волосся) та розповідав про професора Войно-Ясенецького. Архиєпископ Лука у юності також вчився малювати. Але якось він сказав своїм батькам, що не хоче отримувати задоволення від того, що подобається йому, а хоче приносити користь суспільству, допомогаючи людям, – і пішов вчитися на лікаря. Після закінчення навчання він лікував не лише тіла, а й серця людей. Усе його життя було подвигом і сповіддю»

«Техніка у художньому мистецтві – на другому плані, на першому – це твоя любов, щирість, відвертість. Мікеланджело мав рахунок, яким не користувався. Він жив у маленькій немебльованій келії, а коли помер – його шкарпетки не могли віддерти від тіла. Уявляєте, наскільки людина була віддана своїй праці? Мистецтво – як ревнива жінка: якщо ти зрадиш їй один раз, вона зрадить тебе багато разів. Якщо ти хочеш щось вартісне зробити – треба працювати і вдень, і вночі. Тільки тоді ти щось здобудеш. У мене в Одесі були чудові вчителі, вони лише так і працювали. Зараз на Андріївському узвозі продаються картини, на яких зображене море, і вони не гірші, ніж у Айвазовського. Можливо, навіть виконані у більш віртуозній, ніж у Айвазовського, техніці. Але одна маленька деталь – у них немає любові, немає душі»

«Люди мистецтва – дуже потужна зброя. І той великий – хто користується нею. У будь-яку країну туристи приїжджають завдяки митцям. Наприклад, в Італію усі з’їжджаються, щоб подивитися на твори мистецтва. І завдяки цьому країна багатшає»

«Найдорожчу свою картину я продав давним-давно за 2500$. Ці гроші я витратив на подорожі. Україна біднішає, і доводиться знижувати ціни на картини. Але я і сам їх не дуже хочу продавати: іноді мене доводиться вмовляти, бо картини для мене ніби родичі, у мене із ними кровний зв’язок. Дуже складно розлучатися з роботами, у які ти вклав душу, любов, час, можливості. Мій вчитель Володимир Григорович казав: «Якщо ти все продаси, то що ти будеш за художник? Коли до тебе прийдуть твої друзі, що ти їм покажеш?» Ці слова я запам’ятав назавжди. Інші мої колеги, більш майстерні, можуть за короткий проміжок часу втілити свої думки на полотні. Для мене ж створення картин – часоємний процес, мені вони боляче даються, тому так шкода відпускати їх у світ. Я втрачаю у своїх прибутках, натомість отримую величезне задоволення від відкриттів своїх виставок, на яких мої дітки, мої мелодії, мої пісні у вигляді картин, приносять задоволення моїм друзям. Я є моя творчість, я є мої картини, коли немає моїх картин – немає крові у моїх жилах. Вони – це доказ мого існування у цьому світі, моя мова, якою можу зізнаватися в любові своїм землякам та Богові. Найбільша валюта, яку можна отримати за свої твори, – це любов»

«НАЙБІЛЬША ВАЛЮТА, ЯКУ МОЖНА ОТРИМАТИ ЗА СВОЇ ТВОРИ, – ЦЕ ЛЮБОВ»

«Фактично усі картини я малюю для себе. Не можу я малювати на замовлення, не виходить у мене. Але усі великі твори у цьому світі – роботи Мікеланджело, Леонардо да Вінчі, інших митців – були створені на гроші замовників. І вони вийшли великими, видатними. Так що замовлення – це не є погано, але для мене нестерпна сама думка – працювати над картиною задля того, щоб завтра позбутися її. Може, я жадібний, чи що? З роками, коли відходить любов до тієї чи іншої роботи, з нею легше розлучатися. Після смерті деяких художників у Києві їхні картини виносять на вулицю і спалюють, бо їх нікуди подіти. Я вважаю, що доля моїх може бути саме такою»

«Художник не повинен бути голодним. Він повинен бути ситим, щасливим, зігрітим. Перебуваючи позаминулого року в Кулу, на другій батьківщині Реріха, де він прожив свої останні 19 років, я дізнався про те, що у нього було 19 слуг, завдяки чому він зміг усього себе присвятити творчості: намалювати величезну кількість картин і здійснити наукові відкриття. Матеріальне благополуччя відкриває додаткові можливості для творчості…»

«Я не люблю гори. Ви знаєте, які люди лізуть в гори? Ті, які почуваються легко та спокійно. Їм не вистачає контрастів, хочеться якихось гострих вражень, боротьби, а я люблю штиль на океані, спокій на морі, степи. Може, тому, що мої батьки зі степів, а, можливо, й тому, що у мене в душі – гори, розломи, неспокій, вічна війна, і тому мені у світі хочеться спокою»

«Одну зі своїх картин, на яких зображена хата Інни Величко, з якої вона зробила музей, я подарував очільниці Східноєвропейського інституту розвитку Мрідулі Гош. Вона з Індії, досконало володіє танцювальним мистецтвом та мистецтвом дипломатії (свого часу Мрідула Гош була представницею ООН в Україні). Я часом жартую, що Мрідула Гош рятує Україну від українців – вона, наприклад, затято захищала «Гостинний двір». Дуже ціную її за те, що ця талановита жінка переклала на бенгальську мову «Лісову пісню» Лесі Українки, переклала та упорядкувала збірку поезій українських письменників «Україна альпона» – «Український візерунок», до якої увійшли твори 28 найвідоміших українських поетів: від Сковороди до Івана Малковича. Мені приємно, що Мрідула Гош оздобила це видання репродукціями моїх картин. Збірка розійшлася Індією – так що я тепер завжди присутній у цій країні»

«Якщо вільна година – завжди малюй. Не можеш малювати – читай. Але читай лише про великих людей, щоб чомусь навчитись»

«Художнє полотно не лише повинно давати насолоду очам. Воно повинно давати насолоду серцю та душі, збагачувати людей, щоб вони освітлювалися не лише враженнями, а й пізнавали світ, дивлячись на сюжет картини. Картина повинна бути розповіддю про життя, про Всесвіт, про політику, про культуру, про релігію. Я би хотів, щоб організатори конкурсу «Коронація слова» запровадили номінацію «Слово в живописі» – за красномовність у «зображенні» поезії та прози засобами фарб»

«КАРТИНА ПОВИННА БУТИ РОЗПОВІДДЮ ПРО ЖИТТЯ, ПРО ВСЕСВІТ»

«100 років життя не вистачить, щоб описати жіночу сутність, жіночу істоту. Чоловіки пізнають жінок усе життя, але збагнути жінку – неможливо. Це – магніт, яким нас Бог нагородив, і ми ідемо на звук їхньої флейти, тримаючи руки по швах… Жінка – це таїна буття, неосяжна, непізнана мелодія. Земля, Україна, Індія – все це сутності жіночого роду, які я люблю»

«Мрія цивілізації – поєднання матеріального Заходу з духовним Сходом. Ці дві сторони світу «загралися»: Захід – у фізичному та матеріальному, а Схід – у духовному, а тому вони втрачають»

«Думки матеріалізуються. Я обмінюю свої картини на можливості подорожувати – вони допомогли здійснитися моїй мрії: побувати у найчарівнішій країні світу, в Індії. Перебуваючи там, я повертаюся до себе. Може, під час пологів моєї матері у цій країні загубилася половина моєї пуповини – полетіла до Тадж Махалу і десь там впала. Шрі-Ланка, Непал дуже схожі на Індію своїми пейзажами, людьми, але я не маю до них тих почуттів, які маю до Індії. Від кохання до неї я не маю ліків. Мій улюблений бог – з Індії: для того, щоб усунути перешкоди на шляху до втілення своєї мети, – варто терти пузо Ганеші»

«2 роки тому Індія визнала ріку Гангу живою істотою. Уявіть собі наших політиків, які б приїхали у Житомир із заявою: «Віднині ми нарікаємо річку Тетерів святою, і це буде прописано у статуті. Тепер не можна у водойму кидати сміття, плюватися, купатися оголеними». В Індії всі державні діячі відносяться до буття, до природи, до людей з трепетом, з молінням, з любов’ю»

«Таїна буття для мене прихована у трьох країнах – в Україні, Індії та на острові Пасхи, який є моїм третім коханням. Фігури на острові – загадка, яку ще треба розгадати. Ніхто не знає, як їх робили, що спонукало до створення цих скульптур: хотіли догодити тогочасним панам чи вшанувати богів? чому вони повернуті не у бік острова, а «дивляться» за межі цієї території? Завдяки мистецтву ми складаємо враження про цей Всесвіт. Якби не було митців, чи ми б знали, як виглядав цей світ колись, у часи, коли не було фотоапаратів та відеокамер?»

«Ми, художники, як діти – потребуємо постійної уваги та матеріального підживлення. Мені, наприклад, дуже хотілося, щоб державна влада приділяла більше уваги мистецтву, щоб був прийнятий закон про меценатство, а поки що нас навіть не вітають із нашим святом – Днем художника, який ми відзначаємо 14 жовтня. Цього року ніхто не згадав про це свято, ніхто не згадав воїнів, які захищають Всесвіт та нашу країну засобами мистецтва і пензля»

«Я ВСЮДИ ПРЕДСТАВЛЯЮСЬ ЯК УКРАЇНЕЦЬ, ЯК ЖИТОМИРЯНИН. ЦЮ ЗЕМЛЮ ВАРТО ЛЮБИТИ. Є ЗА ЩО»

«Батьківщину не вибирають. Я тут народився, і щасливий з того. Так було потрібно Всесвіту і Богу. Моя мати із-під Одеси, батько – з Полтави. Війна їх познайомила у Житомирі, і так на світ з’явилися ми з братом. Перебуваючи в інших країнах (я 27 разів був за кордоном, 11 з них – у Індії), я всюди представляюсь як українець, як житомирянин. Цю землю варто любити. Є за що»

Текст записала Сніжана Герасимчук

Фото: Марта Яроцька

zhytomyr.travel


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Підприємство тероризують за мільйонні газові борги

Про це пишть ЗМІ з посиланням на відповідне повідомлення прес-служби підприємтсва.

У заяві йдеться, що Укрпошта може припинити доставку рахунків і збір платежів за спожитий населенням газ у відповідь на припинення газопостачання поштових відділень в ряді регіонів газорозподільних компаній.

комуналка

“На жаль, у багатьох областях України почали відключати відділення “Укрпошти” від газу. Ми зі свого боку зробили все, щоб вчасно подати всі документи і номінації. Я 11 разів переривав наради, щоб по 10 разів підписати електронним цифровим підписом номінації, отримуючи відповіді що “система не прийняла з технічних причин”. Після цього возили в паперовій формі”, – заявив генеральний директор ПАТ “Укрпошта” Ігор Смілянський.

Голова “Укрпошти” закликав газорозподільні компанії припинити подібну практику.

“Ми обов’язково розберемося, хто в цьому винен… Але я публічно закликаю колег з облгазів припинити це свавілля. Ви перекриєте нам тепло – ми вам перекриємо доставку рахунків і збір платежів, тому що у холоді працювати ніхто не буде. Це моє останнє китайське”, – резюмував Смілянський.

відділення Укрпошти

Нагадаємо,  керівництво державного поштового оператора Укрпошти пообіцяло зберегти мережу відділень в селах.

Про це повідомили в ефірі одного з телеканалів.

Відомо, що у Пенсійному фонді вже заклили суму, яка необхідна для тривалого фінансування послуг Укрпошти, адже саме вона є кінцевим постачальником пенсій. При цьому у компанії додали, що цих коштів буде недостатньо для повного фінансування послуг оператора протягом року.

пенсіонери

Раніше Знай.uа писав про те, що  Президент України Петро Порошенко розповів українцям, що буде з доставкою пенсій.Глава держави завірив, що хвилюватись не потрібно і це питання буде вирішено.

пенсіонери

Також Знай.uа повідомляв, що запровадження воєнного стану на території України не вплине на роботу Укрпошти.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Це абсолютно реально! Як знизити ціни? 

– прибрати з тарифу ренту, яку насправді не платять добувачі,а перекладають її на споживача
– виключити з тарифу ПДВ та інші грабіжницькі націнки
– ліквідувати корупційну прокладку “Нафтогаз”, керівники якої за рахунок простих людей виписують собі премії в десятки мільйонів
– взяти під контроль “Укргазвидобування” і весь газ відчизняного видобутку пускати на потреби населення.

Багато хто сумнівався, що ми зможемо повернути 3 000 000 українців субсидії чи що нам вдасться змусити підняти зарплати на “Криворіжсталі”, але ми впорались. Ми доведемо свою ефективність і в газовому питанні!

ГАЗ БУДЕ ДЕШЕВШИЙ В 4 РАЗИ!ГАРАНТУЮ!Це абсолютно реально! Як знизити ціни? – прибрати з тарифу ренту, яку насправді не платять добувачі,а перекладають її на споживача- виключити з тарифу ПДВ та інші грабіжницькі націнки- ліквідувати корупційну прокладку "Нафтогаз", керівники якої за рахунок простих людей виписують собі премії в десятки мільйонів- взяти під контроль "Укргазвидобування" і весь газ відчизняного видобутку пускати на потреби населення.Багато хто сумнівався, що ми зможемо повернути 3 000 000 українців субсидії чи що нам вдасться змусити підняти зарплати на "Криворіжсталі", але ми впорались. Ми доведемо свою ефективність і в газовому питанні!

Gepostet von Сергій Каплін am Dienstag, 4. Dezember 2018

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В четверг Верховная Рада будет голосовать за выход Украины из Договора о дружбе (ха-ха-ха) и сотрудничестве с Северным Сомали. И вот тут, Юлия наша свет Владимировна попала как кур в ощип. 

Голосовать «ЗА» она категорически не может. В Кремле не поймут.

Но и голосовать «ПРОТИВ» тоже не феншуйно. Тогда не поймут читатели ее бигбордов.

Что делать, что делать? О! Точно… Нужно терміново куда то сдрыснуть типа по очень важному делу? А куда? Та хотя бы в США! Типа переговоры з впливовими политиками по усилению безопасности Украины и такое всякое. Отмазка? Железобетонная! Даже если ни о чем не получится договорится, ну там не дадут нам два авианосца (а так и будет, ибо полномочий у ЮВ для переговоров от имени Украины нет никаких), то мохеровым хомячкам всегда можно будет надуть в уши о своей «великой роли» в обеспечении безопасности страны. И кто ж тогда вспомнит, что одна депутатская единица проигнорировала важное голосование? Правильно, никто!

P.S. А вы говорите зубожиння. Жіночка з пустой декларацией легко может себе позволить полететь бизнес-классом до Америки.

На данном изображении может находиться: 2 человека, солнечные очки

Источник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Без всякой причины.

Добрый человек добр сознательно. Это — его выбор не от слабости или глупости, а от огромной внутренней силы, которой злые лишены полностью. Так же, как лишены счастья, радости и любви

Если вы добрый человек, на вас обязательно будут нападать. Без всякой причины. Так проявляется «комплекс спасителя», так он влияет на злых, подлых, агрессивных людей, которым вы не сделали ничего плохого.

Это, как сказал бы Юнг, химическая реакция такая, к вам лично имеющая мало отношения. Так вот на нас реагируют те, чье сердце полно черной злобы, зависти, ненависти. Начиная от злого вахтера и заканчивая высокопоставленным чиновником.

Спаситель? Ну так попробуй себя спасти! Сейчас мы быстренько испытаем твою доброту. Плюнем в лицо или ударим сзади: «прореки, кто ударил тебя?». Выведем из равновесия, унизим, смешаем с грязью — чтобы ты стал таким же злым и подлым, как мы!

Если на вас постоянно нападают и причиняют зло без видимой причины — скорее всего, вы добрый и достойный человек. И злые не могут этого терпеть, вот и причиняют боль и страдания. Ищут способ задеть за живое; ущипнуть или стукнуть. Желательно — при всех. Чтобы вы тоже озлобились и закричали. Или расплакались — это тоже хорошо, это унижение!

Но злые забывают о том, что доброта и слабость — разные вещи. И если у человека достаточно сил, чтобы быть добрым, терпеливым, спокойным — у него вполне достаточно сил, чтобы постоять за себя. Хотя это страшно удивляет нападающих. На злых нападать боятся — можно получить по морде. Вон он какой злой! А на добрых — безопасно. Но это — большое заблуждение, уверяю.

Добрый человек добр сознательно. Это — его выбор. Это не от слабости или глупости — доброта и спокойствие. И умение поддержать других — не от слабости. А от огромной внутренней силы, которой злые лишены полностью, так же, как лишены счастья, благополучия, радости и любви. О которых они понаслышке знают: книги читали. Фильмы смотрели. Знакомые рассказывали. Но у них этого никогда не будет.

Вот и злятся при виде нас. И поэтому подлые и неожиданные нападения — признак того, что мы хорошо справляемся со своей задачей. Быть добрыми и поддерживать других.

Автор — Анна Кирьянова

Источник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Група активістів, які об’єднались в громадську ініціативу “Хто замовив Катю Гандзюк?” увійшли до спецпроекту Новое Время “Люди нового времени 2018” за ефективний громадський контроль розслідування резонансного вбивства https://is.gd/3W7T9j .

“Соратники, друзі та адвокати Катерини Гандзюк вимагали від поліції відповіді на записання, хто напав, хто організовував та хто замовив Гандзюк. Ці питання вони задавали публічно на створеній ФБ-сторінці Хто замовив Катю Гандзюк?. Також громадські активісти власними силами ведуть розслідування злочину. Саме вони розкопали, що спочатку поліція затримала невинну людину – Миколу Новікова”, – йдеться у статті НВ.

Редакція вже четвертий рік підряд виділяє серед співвітчизників людей, які встановлюють нові стандарти в різних сферах життя – від бізнесу до і до культури, – і пише їх короткі історії, які доводять: не лише влада, але й суспільство, здатне змінити Україну.

До спецпроекту також увійшов кінорежисер, політв’язень Олег Сенцов, історик Сергій Плохій, суддя Лариса Гольник та ряд інших людей.

На данном изображении может находиться: 1 человек, улыбается

НВ


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Юрій Луценко впіймав велику рибу, відкривши провадження проти члена Вищої ради правосуддя Павла ГРЕЧКІВСЬКОГО. Також проти нього ополчились журналісти. Попри це, обвинувачений успішно захистився в суді, а його справа стала показовою. Про тонкощі свого захисту він розповів у ексклюзивному інтерв’ю «ЗіБ».

«Це і є судова реформа, коли судді перестають боятися тиску правоохоронців»

— Павле Миколайовичу, як повідомляв наш тижневик, 30 жовтня суд виправдав вас у справі за обвинуваченням у незавершеному замаху на шахрайство. Що насамперед переконало суддів у вашій невинуватості?

— У моїй справі було багато підстав для постановлення виправдувального вироку. Кожна з них, навіть взята окремо, є достатньою для виправдання.

Наприклад, порушення підслідності. В законодавстві чітко визначено, що ст.190 Кримінального коедксу— це пряма підслідність Національної поліції. Тепер зверніть увагу, що розслідування вела Генеральна прокуратура за ч.4. ст.15, ч.4 ст.190 КК. Генеральний прокурор або його заступник можуть лише в одному випадку змінити підслідність — у разі неефективного розслідування. Але в ГПУ відразу ж пішли на порушення цієї логіки Кримінального процесуального коедксу і трималися за цю справу, посилаючись на обставини, які не давали їм законного права триматися за цю справу, — резонансність та складність. Суд постановив, що такі підстави не передбачені національним законодавством, практикою ЄСПЛ, не спростовують процесуальних порушень та вказують на недопустимість доказів, які зібрані під час всього досудового розслідування. Я навів лише один приклад, сам вирок — це 38 сторінок, більшість тексту займає опис порушень з боку прокуратури.

Після мого виправдувального вироку минув лише місяць, а за подібних підстав постановлено ще три аналогічні рішення судів. Спільне в них те, що суди встановили в

них наявність провокацій.

Свідком захисту у моїй справі був колишній заступник начальника департаменту розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ. З його показань відомо, що проти мене було організовано 5 провальних спроб провокації. Тому на шостий раз улаштували все так, що це не потребувало моєї участі або присутності. Де я не перебував би в той момент, цей змодельований «злочин» все одно стався б.

На жаль, у нас правоохоронні органи не вміють працювати без агентів та провокацій. В Європі з боку агентів допускається вчинення лише пасивних дій; активне підбурювання до злочину не сприймається у практиці ЄСПЛ. А в нашій країні все інакше.

— Чи можна ваш вирок назвати результатом судової реформи?

— Це і є судова реформа, коли судді перестають боятися тиску правоохоронців. Сформувався певний імунітет від тиску правоохоронних органів на суд, здатність суду незалежно і обґрунтовано приймати рішення не на догоду обвинуваченню, а на основі законодавства та фактичних доказів обох сторін процесу.

Ви можете зараз вийти на вулицю й запитати у людей, яка судова реформа краща: яка

полягає в тому, аби змінити назву суду, чи в тому, щоб судді не боялися виносити законні й справедливі вироки. Я впевнений, що сто чоловік зі ста проголосують за другий варіант.

— У чому причина такої сміливості суддів?

— Судді втомилися боятись. В мене таке враження, що після всіх кваліфікаційних оцінювань, переформатувань судів, всіх перешкод, через які проходять судді на своєму кар’єрному шляху, вони вже перестали боятися.

Зараз до мене підходять багато знайомих, в тому числі колег, котрі мені говорять одні й ті самі слова, які через них мені, очевидно, хочуть передати. Перше: твій вирок скасують в апеляційній інстанції. Друге: суддів, щоб вони скасували твій вирок, ламатимуть через коліно. Ну, хто це може витримати? І це все, що має обвинувачення? Погрози?

«Я пройшов цю історію особисто і довів фальсифікацію кримінальних проваджень»

— Переглядаючи запис засідань ВРП, помітила, що при розгляді питання щодо відсторонення суддів у рамках кримінальних проваджень ви не раз говорили, що тут могла мати місце

провокація.

— Я не проводив би аналогій між справами щодо суддів та моєю справою. Проте у мене є власна історія відстоювання своєї невинуватості у сфабрикованій справі. Крім того, мене обрала до Вищої ради правосуддя адвокатська спільнота. Тому мій підхід, про який ви запитуєте, — це і професійне адвокатське, і особисте.

Коли на розгляд ВРП виносять справи, подібні до моєї, я багато чого ставлю під сумнів. Сфабриковані, замовні справи є поширеною практикою, треба це визнати. Я пройшов цю історію особисто і довів фальсифікацію кримінальних проваджень.

— Чи знаєте, хто стоїть за кримінальним провадженням проти вас?

— Це прізвище згадується у вироку в достатньо широкому контексті обставин, які пояснюють появу таких неприємностей в моєму житті. Свідок у моїй справі, про якого я вже згадував, під присягою розповів про конкретного замовника і його мотивацію. Це власник великої мережі супермаркетів. Всі показання колишнього посадовця ГПУ стосовно замовника зафіксовані в рішенні суду.

Кримінальна справа проти мене з᾽явилася

провокація.

— Я не проводив би аналогій між справами щодо суддів та моєю справою. Проте у мене є власна історія відстоювання своєї невинуватості у сфабрикованій справі. Крім того, мене обрала до Вищої ради правосуддя адвокатська спільнота. Тому мій підхід, про який ви запитуєте, — це і професійне адвокатське, і особисте.

Коли на розгляд ВРП виносять справи, подібні до моєї, я багато чого ставлю під сумнів. Сфабриковані, замовні справи є поширеною практикою, треба це визнати. Я пройшов цю історію особисто і довів фальсифікацію кримінальних проваджень.

— Чи знаєте, хто стоїть за кримінальним провадженням проти вас?

— Це прізвище згадується у вироку в достатньо широкому контексті обставин, які пояснюють появу таких неприємностей в моєму житті. Свідок у моїй справі, про якого я вже згадував, під присягою розповів про конкретного замовника і його мотивацію. Це власник великої мережі супермаркетів. Всі показання колишнього посадовця ГПУ стосовно замовника зафіксовані в рішенні суду.

Кримінальна справа проти мене з᾽явилася

після чергового загострення досить складного сімейного конфлікту цього бізнесмена і його колишнього зятя, народного депутата. Коли виникла ідея посадити в тюрму цього молодого чоловіка, то все його оточення потрапило «під роздачу». Ми з ним мали дружні стосунки, тому стосовно мене було чітке замовлення.

Я знаю, як його виконували, це все досліджувалось у суді і прийнято судом як доказ. Тобто замовний характер справи підтверджений фактами та відображений у судовому рішенні.

— То чому ви не ініціюєте відкриття кримінального провадження проти осіб, які були провокаторами?

— Було б нерозумно, з юридичної точки зору, цього не робити. Справа розслідується. Переконаний, що колишній адвокат і провокатор буде обов’язково притягнутий до відповідальності разом з тими, хто його використовував. Для цього є докази.

Є позиція ЄСПЛ. Європейський суд підтверджує: особа, яка неодноразово подає в правоохоронні органи заяви про те, що в неї вимагають хабар, сприяє організації передання грошей під контролем правоохоронців, з великою ймовірністю є агентом спецслужб. Я тут не маю на увазі реальних жертв якихось незаконних

вимагань. Ідеться про, скажімо, професійних потерпілих, які системно підкидають суддям, посадовцям або бізнесменам такі постановочні хабарі.

Заявник у моїй справі був залучений до 4-х провокацій стосовно посадовців різних відомств та судді. Всі ці історії трапилися у Житомирській області. 4 спецоперації. Уже після моєї справи він допоміг правоохоронцям затримати державного реєстратора. Це вже був 6-й випадок, про який відомо мені та моїм адвокатам. Така цифра не може свідчити про збіг життєвих обставин або тотальну нефартовість людини, в якої на кожному кроці вимагають гроші якісь шахраї.

Дехто з цих 5 осіб, стосовно яких він здійснив провокації, виступив свідком в моїй справі. Всі ми визнані потерпілими у провадженні в іншій справі, яку розслідувала Головна військова прокуратура за ст.370 КК («Провокація хабара») та ще 5 статтями. Зараз цю справу забрала до себе Генеральна прокуратура. Як вона буде розслідувати сама проти себе?

— Ви наголосили, що докази були зібрані неналежним чином. Можете навести приклад?

— Одна з підстав, як я вже казав, — порушення підслідності. Крім того,

встановлено порушення умов отримання попереднього дозволу на проведення НС(Р)Д. Порушено мої права на ознайомлення з НС(Р)Д. Стороні захисту при виконанні ст.290 КПК не було надано можливості слухати та дивитися ці диски та флеш-карти. Були надані тільки роздруківки. А в суді стало зрозуміло чому: записів телефонних розмов взагалі не існує, а диск з телефонними розмовами виявився пустим.

Захист довів абсурдні невідповідності протоколу вручення коштів так званому потерпілому та протоколу затримання другого фігуранта цієї справи Олега Шкляра. Різниця у цих протоколах становить $10 тис., і саме ці 10 тис. планували мені підкинути. Правоохоронці збиралися прийти до мене в кабінет і розкласти тут гроші, але я вийшов на вулицю зустріти свого друга, адвоката Петра Бойка. Тому вони подумали, що я вже йду з роботи, і вручили повістку про виклик мене як підозрюваного без вручення підозри.

Тобто мене офіційно визнали підозрюваним не тільки до вручення підозри, але і до моменту скоєння самого злочину, оскільки О.Шкляр був затриманий після вручення мені цієї повістки.

Навіть член громадської ради доброчесності Роман Маселко, який до мене ставиться не дуже дружньо, сказав, що порушення прокуратури безпрецедентні. Я розцінюю його коментарі таким чином, що вирок навіть для стороннього спостерігача законний, а отже, скасувати його законних підстав немає.

Тому думка про правосуддя у мене не погіршилася. А от враження про професійний та моральний рівень правоохоронних органів украй негативні.

Навіть такий приклад. Через кілька днів після того, як мене виправдали, Генпрокурор в одній передачі закликав усіх громадських активістів зібратися разом і прийти в апеляційний суд, щоб вирок П.Гречківському скасували. Якщо я звернуся з приводу таких заяв до Європейського суду з прав людини, то гарантовано виграю у Страсбурзі, незалежно від рішення, яке приймуть у Києві.

— Як ви оцінюєте шанси виграти справу в апеляційному суді?

— З точки зору права — на 100%. Вирок першої інстанції дуже переконливий юридично. Ні з ким ні про що не буду домовлятись, і такі пропозиції я відкидав ще на досудовому розслідуванні та при розгляді в першій інстанції.

Зараз я теж хочу, щоб моя позиція була почута. Прокуратура має бажання скасувати мій вирок за формальними обставинами, бо розуміє, що за фактичними обставинами зробити це неможливо. Вони прагнуть знайти якісь процесуальні недоліки, але я, наприклад, їх не бачу. Ще раз повторюю, що через «зламати суддів через коліно» для скасування мого вироку можна зламати собі коліно. Хоча, на жаль, закони сьогодні не дають реальної можливості захистити суддів.

Правоохоронні органи не розуміють, що країна змінилась. Суди змінились. Можливо, не настільки, як це показують по телевізору, але зміни відбулись і люди перестали боятись. І це дуже важливо.

Правоохоронці живуть в якомусь феодалізмі. Вони не розуміють, що за провокацію їм буде додаткова стаття. І якщо вони не зупиняться, то обов’язково понесуть за це відповідальність.

«Не можна розглядати кожного суддю як хабарника»

— Ви є членом органу, що відповідає за формування суддівського корпусу. Чи можете радити колегам довіряти українській Феміді?

— Я б не радив при оцінках довіри до суду спиратися на негативні стереотипи. Хоча розумію, що такі стереотипи добре працюють стосовно тих речей, в яких людям бракує особистого досвіду або професійних знань. Саме в таку особливість сприйняття потрапили суди та судді.

Люди не довіряють судам, тому що по телевізору їм кажуть, що суспільство не довіряє судам. Ризикова стратегія. Якщо громадській думці втовкмачувати, що всі суди погані, то і в нових судів буде невеликий шанс реабілітуватися в очах громадськості. Вони будуть сприйматися так само негативно після першої ж хвилі критики. Не можна розглядати кожного суддю як хабарника.

— На позицію Генерального прокурора до ВРП скаржились адвокати Віктора Януковича, звинувативши Юрія Луценка в тому, що він порушив презумпцію невинуватості. Очевидно, вам також не подобаються його висловлювання…

— Так, тому що його висловлювання стосовно мене також неодноразово порушували моє право на презумпцію невинуватості.

— Чому ж ВРП не покарала його тоді?

— У законі про ВРП є дві статті, які стосуються конфлікту інтересів та

упередженого ставлення. Оскільки Генпрокурор висував проти мене обвинувачення, я заявив самовідвід і Рада його задовольнила. Але вважаю, що різниці між звичайним прокурором і Генеральним немає. Якщо за це до дисциплінарної відповідальності можна притягнути звичайного прокурора, то можна й Генерального.

— Але ж член КДКП якось сказав «ЗіБ», що це неможливо, адже всі дисциплінарні стягнення підписує Генпрокурор, а значить, він сам змушений буде винести собі догану.

— Чому ви так думаєте? По-перше, у нього є заступник. По-друге, іноді Генпрокурор іде у відпустку або їде у відрядження. Я вважаю, що член КДКП сказав це лише для того, щоб знайти причину.

— Сьогодні деякі дослідження свідчать, що за останні 4 роки рівень довіри до вітчизняної Феміди зріс утричі — з 5 до 16%, хоч і це число нижче за показник 2013 року (18%). Чи зростає довіра суспільства до суду? Що змінилось у кращий бік, а що погіршилося?

— Тема довіри до суддів стала дуже спекулятивною, починаючи з появи таких опитувань. На мій погляд, довіряють судам

Павло Гречківський: «Кар’єрний шлях для суддів ускладнився, і ті, кому вистачило сміливості й хисту пройти ним, уже перестають боятися»

«Кар’єрний шлях для суддів ускладнився, і ті, кому вистачило сміливості й хисту пройти ним, уже перестають боятися»

Юрій Луценко впіймав велику рибу, відкривши провадження проти члена Вищої ради правосуддя Павла ГРЕЧКІВСЬКОГО. Також проти нього ополчились журналісти. Попри це, обвинувачений успішно захистився в суді, а його справа стала показовою. Про тонкощі свого захисту він розповів у ексклюзивному інтерв’ю «ЗіБ».

«Це і є судова реформа, коли судді перестають боятися тиску правоохоронців»

— Павле Миколайовичу, як повідомляв наш тижневик, 30 жовтня суд виправдав вас у справі за обвинуваченням у незавершеному замаху на шахрайство. Що насамперед переконало суддів у вашій невинуватості?

— У моїй справі було багато підстав для постановлення виправдувального вироку. Кожна з них, навіть взята окремо, є достатньою для виправдання.

Наприклад, порушення підслідності. В законодавстві чітко визначено, що ст.190 Кримінального коедксу— це пряма підслідність Національної поліції. Тепер зверніть увагу, що розслідування вела Генеральна прокуратура за ч.4. ст.15, ч.4 ст.190 КК. Генеральний прокурор або його заступник можуть лише в одному випадку змінити підслідність — у разі неефективного розслідування. Але в ГПУ відразу ж пішли на порушення цієї логіки Кримінального процесуального коедксу і трималися за цю справу, посилаючись на обставини, які не давали їм законного права триматися за цю справу, — резонансність та складність. Суд постановив, що такі підстави не передбачені національним законодавством, практикою ЄСПЛ, не спростовують процесуальних порушень та вказують на недопустимість доказів, які зібрані під час всього досудового розслідування. Я навів лише один приклад, сам вирок — це 38 сторінок, більшість тексту займає опис порушень з боку прокуратури.

Свідком захисту у моїй справі був колишній заступник начальника департаменту розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ. З його показань відомо, що проти мене було організовано 5 провальних спроб провокації. Тому на шостий раз улаштували все так, що це не потребувало моєї участі або присутності. Де я не перебував би в той момент, цей змодельований «злочин» все одно стався б.

На жаль, у нас правоохоронні органи не вміють працювати без агентів та провокацій. В Європі з боку агентів допускається вчинення лише пасивних дій; активне підбурювання до злочину не сприймається у практиці ЄСПЛ. А в нашій країні все інакше.

— Чи можна ваш вирок назвати результатом судової реформи?

— Це і є судова реформа, коли судді перестають боятися тиску правоохоронців. Сформувався певний імунітет від тиску правоохоронних органів на суд, здатність суду незалежно і обґрунтовано приймати рішення не на догоду обвинуваченню, а на основі законодавства та фактичних доказів обох сторін процесу.

Ви можете зараз вийти на вулицю й запитати у людей, яка судова реформа краща: яка

полягає в тому, аби змінити назву суду, чи в тому, щоб судді не боялися виносити законні й справедливі вироки. Я впевнений, що сто чоловік зі ста проголосують за другий варіант.

— У чому причина такої сміливості суддів?

— Судді втомилися боятись. В мене таке враження, що після всіх кваліфікаційних оцінювань, переформатувань судів, всіх перешкод, через які проходять судді на своєму кар’єрному шляху, вони вже перестали боятися.

Зараз до мене підходять багато знайомих, в тому числі колег, котрі мені говорять одні й ті самі слова, які через них мені, очевидно, хочуть передати. Перше: твій вирок скасують в апеляційній інстанції. Друге: суддів, щоб вони скасували твій вирок, ламатимуть через коліно. Ну, хто це може витримати? І це все, що має обвинувачення? Погрози?

«Я пройшов цю історію особисто і довів фальсифікацію кримінальних проваджень»

— Переглядаючи запис засідань ВРП, помітила, що при розгляді питання щодо відсторонення суддів у рамках кримінальних проваджень ви не раз говорили, що тут могла мати місце

провокація.

— Я не проводив би аналогій між справами щодо суддів та моєю справою. Проте у мене є власна історія відстоювання своєї невинуватості у сфабрикованій справі. Крім того, мене обрала до Вищої ради правосуддя адвокатська спільнота. Тому мій підхід, про який ви запитуєте, — це і професійне адвокатське, і особисте.

Коли на розгляд ВРП виносять справи, подібні до моєї, я багато чого ставлю під сумнів. Сфабриковані, замовні справи є поширеною практикою, треба це визнати. Я пройшов цю історію особисто і довів фальсифікацію кримінальних проваджень.

— Чи знаєте, хто стоїть за кримінальним провадженням проти вас?

— Це прізвище згадується у вироку в достатньо широкому контексті обставин, які пояснюють появу таких неприємностей в моєму житті. Свідок у моїй справі, про якого я вже згадував, під присягою розповів про конкретного замовника і його мотивацію. Це власник великої мережі супермаркетів. Всі показання колишнього посадовця ГПУ стосовно замовника зафіксовані в рішенні суду.

Кримінальна справа проти мене з᾽явилася

після чергового загострення досить складного сімейного конфлікту цього бізнесмена і його колишнього зятя, народного депутата. Коли виникла ідея посадити в тюрму цього молодого чоловіка, то все його оточення потрапило «під роздачу». Ми з ним мали дружні стосунки, тому стосовно мене було чітке замовлення.

Я знаю, як його виконували, це все досліджувалось у суді і прийнято судом як доказ. Тобто замовний характер справи підтверджений фактами та відображений у судовому рішенні.

— То чому ви не ініціюєте відкриття кримінального провадження проти осіб, які були провокаторами?

— Було б нерозумно, з юридичної точки зору, цього не робити. Справа розслідується. Переконаний, що колишній адвокат і провокатор буде обов’язково притягнутий до відповідальності разом з тими, хто його використовував. Для цього є докази.

Є позиція ЄСПЛ. Європейський суд підтверджує: особа, яка неодноразово подає в правоохоронні органи заяви про те, що в неї вимагають хабар, сприяє організації передання грошей під контролем правоохоронців, з великою ймовірністю є агентом спецслужб. Я тут не маю на увазі реальних жертв якихось незаконних

вимагань. Ідеться про, скажімо, професійних потерпілих, які системно підкидають суддям, посадовцям або бізнесменам такі постановочні хабарі.

Заявник у моїй справі був залучений до 4-х провокацій стосовно посадовців різних відомств та судді. Всі ці історії трапилися у Житомирській області. 4 спецоперації. Уже після моєї справи він допоміг правоохоронцям затримати державного реєстратора. Це вже був 6-й випадок, про який відомо мені та моїм адвокатам. Така цифра не може свідчити про збіг життєвих обставин або тотальну нефартовість людини, в якої на кожному кроці вимагають гроші якісь шахраї.

Дехто з цих 5 осіб, стосовно яких він здійснив провокації, виступив свідком в моїй справі. Всі ми визнані потерпілими у провадженні в іншій справі, яку розслідувала Головна військова прокуратура за ст.370 КК («Провокація хабара») та ще 5 статтями. Зараз цю справу забрала до себе Генеральна прокуратура. Як вона буде розслідувати сама проти себе?

— Ви наголосили, що докази були зібрані неналежним чином. Можете навести приклад?

— Одна з підстав, як я вже казав, — порушення підслідності. Крім того,

встановлено порушення умов отримання попереднього дозволу на проведення НС(Р)Д. Порушено мої права на ознайомлення з НС(Р)Д. Стороні захисту при виконанні ст.290 КПК не було надано можливості слухати та дивитися ці диски та флеш-карти. Були надані тільки роздруківки. А в суді стало зрозуміло чому: записів телефонних розмов взагалі не існує, а диск з телефонними розмовами виявився пустим.

Захист довів абсурдні невідповідності протоколу вручення коштів так званому потерпілому та протоколу затримання другого фігуранта цієї справи Олега Шкляра. Різниця у цих протоколах становить $10 тис., і саме ці 10 тис. планували мені підкинути. Правоохоронці збиралися прийти до мене в кабінет і розкласти тут гроші, але я вийшов на вулицю зустріти свого друга, адвоката Петра Бойка. Тому вони подумали, що я вже йду з роботи, і вручили повістку про виклик мене як підозрюваного без вручення підозри.

Тобто мене офіційно визнали підозрюваним не тільки до вручення підозри, але і до моменту скоєння самого злочину, оскільки О.Шкляр був затриманий після вручення мені цієї повістки.

Далі пробують підкинути ці гроші моїй дружині в магазин, але її також не виявилося на місці. Потім подались у мій колишній адвокатський офіс, але їм не відчинили дверей, а ухвали на проникнення в них не було.

І протокол видачі коштів, і протокол затримання другого підозрюваного в цій справі складені з порушенням процесуальних вимог до їхнього складання.

Усі ці гроші треба переписати, номери усіх банкнот. На одній купюрі 11 знаків. Якщо 1500 таких банкнот — 16,5 тис. знаків, які треба надрукувати. Крім того, слід зробити ксерокопії цих купюр, залучити понятих. Знаєте, за скільки це зробили наші правоохоронні органи? В протоколі вказано час: «21 вересня 2016 року, о 9:45 почали, о 10:05 закінчили».

Згодом з’ясувалося, що «потерпілий» у той день зайшов до СБУ о 9:36, тобто о 9:45 дійсно могли почати складати протокол, але вийшов о 9:56! Ось така розбіжність. Отже, і тут правоохоронці збрехали. У них уже був готовий цей протокол. Тобто гроші йому не належали і він не потерпілий. Тут немає складу злочину.

Ще одна цікава обставина. В усіх справах, де виступав той провокатор, він давав частину своїх грошей. Однак ні разу не звернувся з клопотанням, щоб йому ці гроші повернули. Отакий «безкорисливий» борець з корупцією. Втім, це доводить тільки одне: ці гроші не

його. Він від когось їх отримує, але не відомо, від кого. Якщо йому дають гроші правоохоронні органи, значить, не треба їх повертати.

«На жаль, закони сьогодні не дають реальної можливості захистити суддів»

— Як змінився ваш світогляд після того, як ви побували на лаві підсудних? Чи стало іншим ваше ставлення до системи правосуддя?

— Я чітко знав, що цього не робив. І переді мною стояло питання, як це довести. Громадська думка була одразу сформована, коли Генпрокурор заявив: «Ми спіймали велику рибу на отриманні півмільйонного хабара». Це не мало нічого спільного з юридичною стороною справи. Але я не мав можливості це спростувати, тому що мені три дні не давали ефіру. За цей короткий час ЗМІ поширили 576 негативних публікацій. Така масована атака.

Я розумів, що всі ці фальсифікації потрібно спростувати не в медіа, а насамперед у суді. Я вважаю, що у мене був ідеальний процес. Мою справу розглядали рік. Всього 29 засідань, понад 100 год. слухань. 31 жовтня минулого року відбулося підготовче засідання і 30 жовтня цього року мені винесли виправдувальний вирок. Тому я довіряю суддям, вважаю, що вони прийняли

справедливе і законне рішення і бездоганно дотримувалися вимог до змагальності та прозорості процесу.

Навіть член громадської ради доброчесності Роман Маселко, який до мене ставиться не дуже дружньо, сказав, що порушення прокуратури безпрецедентні. Я розцінюю його коментарі таким чином, що вирок навіть для стороннього спостерігача законний, а отже, скасувати його законних підстав немає.

Тому думка про правосуддя у мене не погіршилася. А от враження про професійний та моральний рівень правоохоронних органів украй негативні.

Навіть такий приклад. Через кілька днів після того, як мене виправдали, Генпрокурор в одній передачі закликав усіх громадських активістів зібратися разом і прийти в апеляційний суд, щоб вирок П.Гречківському скасували. Якщо я звернуся з приводу таких заяв до Європейського суду з прав людини, то гарантовано виграю у Страсбурзі, незалежно від рішення, яке приймуть у Києві.

— Як ви оцінюєте шанси виграти справу в апеляційному суді?

— З точки зору права — на 100%. Вирок першої інстанції дуже переконливий юридично. Ні з ким ні про що не буду домовлятись, і такі пропозиції я відкидав ще

на досудовому розслідуванні та при розгляді в першій інстанції.

Зараз я теж хочу, щоб моя позиція була почута. Прокуратура має бажання скасувати мій вирок за формальними обставинами, бо розуміє, що за фактичними обставинами зробити це неможливо. Вони прагнуть знайти якісь процесуальні недоліки, але я, наприклад, їх не бачу. Ще раз повторюю, що через «зламати суддів через коліно» для скасування мого вироку можна зламати собі коліно. Хоча, на жаль, закони сьогодні не дають реальної можливості захистити суддів.

Правоохоронні органи не розуміють, що країна змінилась. Суди змінились. Можливо, не настільки, як це показують по телевізору, але зміни відбулись і люди перестали боятись. І це дуже важливо.

Правоохоронці живуть в якомусь феодалізмі. Вони не розуміють, що за провокацію їм буде додаткова стаття. І якщо вони не зупиняться, то обов’язково понесуть за це відповідальність.

«Не можна розглядати кожного суддю як хабарника»

— Ви є членом органу, що відповідає за формування суддівського корпусу. Чи можете радити колегам довіряти українській Феміді?

— Я б не радив при оцінках довіри до суду спиратися на негативні стереотипи. Хоча розумію, що такі стереотипи добре працюють стосовно тих речей, в яких людям бракує особистого досвіду або професійних знань. Саме в таку особливість сприйняття потрапили суди та судді.

Люди не довіряють судам, тому що по телевізору їм кажуть, що суспільство не довіряє судам. Ризикова стратегія. Якщо громадській думці втовкмачувати, що всі суди погані, то і в нових судів буде невеликий шанс реабілітуватися в очах громадськості. Вони будуть сприйматися так само негативно після першої ж хвилі критики. Не можна розглядати кожного суддю як хабарника.

— На позицію Генерального прокурора до ВРП скаржились адвокати Віктора Януковича, звинувативши Юрія Луценка в тому, що він порушив презумпцію невинуватості. Очевидно, вам також не подобаються його висловлювання…

— Так, тому що його висловлювання стосовно мене також неодноразово порушували моє право на презумпцію невинуватості.

— Чому ж ВРП не покарала його тоді?

— У законі про ВРП є дві статті, які стосуються конфлікту інтересів та

упередженого ставлення. Оскільки Генпрокурор висував проти мене обвинувачення, я заявив самовідвід і Рада його задовольнила. Але вважаю, що різниці між звичайним прокурором і Генеральним немає. Якщо за це до дисциплінарної відповідальності можна притягнути звичайного прокурора, то можна й Генерального.

— Але ж член КДКП якось сказав «ЗіБ», що це неможливо, адже всі дисциплінарні стягнення підписує Генпрокурор, а значить, він сам змушений буде винести собі догану.

— Чому ви так думаєте? По-перше, у нього є заступник. По-друге, іноді Генпрокурор іде у відпустку або їде у відрядження. Я вважаю, що член КДКП сказав це лише для того, щоб знайти причину.

— Сьогодні деякі дослідження свідчать, що за останні 4 роки рівень довіри до вітчизняної Феміди зріс утричі — з 5 до 16%, хоч і це число нижче за показник 2013 року (18%). Чи зростає довіра суспільства до суду? Що змінилось у кращий бік, а що погіршилося?

— Тема довіри до суддів стала дуже спекулятивною, починаючи з появи таких опитувань. На мій погляд, довіряють судам

100% людей, які до них звертаються. Ті, хто не звертається, не мають потреби.

Скільки людей не задоволені рішенням суду? Рівно половина. Ті, хто програв. Навіть у США чи Канаді ці 50% незмінні.

Але нам починають говорити, що довіра населення до суду 1%. Із цього нібито виникає необхідність реформи. Перейменували суд — і довіра зросла до 16%? Насправді механізм реформи складніший, і не на підтасовках соцопитувань треба фокусуватися, а на таких критеріях, як професійний рівень суддів, доступність правосуддя, законність прийнятих рішень, реальні гарантії незалежності суддів та запобіжники від утручання та тиску на них, безпека суддів.

Я наразі не бачу, як ці завдання вирішує зміна назв судів або кваліфікаційне оцінювання.

Що мені подобається? Те, що судді перестали боятися. Можливо, тому, що влада всіляко прагне ускладнити їм життя та змушує проходити кваліфікаційне оцінювання, а вони загартовуються під час цього. Можливо, їм набридло втручання влади та правоохоронних органів, вони втомилися боятися настільки, що припинили це робити.

Источник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

 

Волонтер Ирина Шугайло, яка має безпосередній зв’язок із бригадою повідомила про те, що незабезпечення у ліках немає.

Я перевірив інформацію і ось що дізнався: Євгенія Семененко – людина, яка до мене звернулася за допомогою дійсно є медиком 72-ї бригади, на посаду призначена нещодавно. Вона побачила, що я відправляв допомогу на прохання воїна 72-ї ОМБр Миколи Кирпічова із Нової Олександрівки та самовільно, без погодження із керівництвом звернулася до мене за допомогою, вислала лист-прохання. Наразі намагаюся зв’язатися із бригадою і вияснити реальну ситуацію у незабезпеченні медикаментами. Прошу вибачити, що не перевірив інфу, зробив себе і Вас заручником такої ситуації. Мені дуже неприємно.. Я ніколи не відмовляв у допомозі для передової. Не відмовив і тут… Перепрошую, але дякую за небайдужість!

До мене звернулася старший бойовий медик розвід. роти 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців із проханням допомогти ліками для воїнів на передовій. У них нині великі проблеми із забезпеченням медикаментами. Лист-прохання із переліком необхідного додаю.

Прошу зголоситися і допомогти у зборі! Відправити ліки, які є у списку (або аналоги) можете через мене або самостійно. Якщо потрібна картка для переказу коштів на закупівлю медикаментів – пишіть у приват. Обов’язково прозвітуюся.

Збір до 10 грудня. Репост вітається, це також допомога!

Автоматический альтернативный текст отсутствует.

Автоматический альтернативный текст отсутствует.

Автоматический альтернативный текст отсутствует.

Автоматический альтернативный текст отсутствует.

Источник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO