Про роботу в умовах другого етапу медичної реформи,  законтрактовані пакети допомоги для пацієнтів і про те, де можна отримати безплатні  амбулаторні поліклінічні послуги, про можливі негативні наслідки карантину для онкохворих буковинців,  нове обладнання для якісного циклу надання онкологічної допомоги і побутові умови перебування у закладі, сприяння Чернівецької обласної державної адміністрації у вирішенні нагальних проблем центру, плани і перспективи його розвитку розмовляємо з в.о. генерального директора ОКНП «Буковинський клінічний онкологічний центр» Ігорем Малишевським. 

КОНТРАКТУВАННЯ НА СКРИНІНГОВІ ОНКОЛОГІЧНІ ПАКЕТИ, УДВІЧІ БІЛЬШЕ ФІНАНСУВАННЯ І РОБОТА  ЦІЛКОВИТО У ПРАВОВОМУ ПОЛІ

– Давнє китайське прислів’я говорить, що жити в часи змін – це справжня кара. Один із найважливіших у краї медичних закладів Буковини, якщо вірити медичній статистиці захворювань буковинців,  Вам довелося очолити якраз в умовах реформи. Не складно працювати, коли все навколо потрібно міняти? 

– Китайська мудрість, звісно, містить раціональне зерно. Проте особисто я шаную не лише давнину, але сповідую і реалізовую сучасну філософію успіху. А якраз вона, навпаки, говорить про зміни як про шанс і нові можливості. Як для пацієнтів, так і для медичних  працівників  переломний момент у роботі Обласного комунального некомерційного підприємства «Буковинський клінічний онкологічний центр» припав на 1 квітня 2020 року.  Цього дня стартував наступний етап реформи вітчизняної медицини, який стосується так званої вторинної та спеціалізованої медичної допомоги, тобто третинного рівня. Другий етап реформи чітко структурував рівні надання медичної допомоги громадянам, змінив умови фінансування медичних закладів та роботу їхніх працівників.   

Роботі за цими новими правилами передував період кропіткої підготовки. Починаючи від керівника і аж до працівника найнижчої ланки кожен виконав свою частину роботи.  До Національної служби здоров’я України потрібно було подати не тільки статистичні відомості про роботу мед закладу у минулі роки, зокрема в 2018-2019 рр. – кількість пролікованих, прооперованих пацієнтів, здійснені лабораторні дослідження, хіміотерапію, променеву терапію тощо. Значно важливіше було підготувати пропозиції, на які саме медичні пакети онкоцентр готовий законтрактуватися, яку медичну послугу згідно із сучасним рівнем вимог може надавати мешканцям Чернівецької області.  

Конкретним результатом проробленої нами підготовки стало те, що Національна служба здоров’я України законтрактувала медичний заклад на так звані скринінгові онкологічні пакети – це гістероскопія, гастрофіброскопія, езофагогастродуоденоскопія, колоноскопія, цистоскопія, бронхоскопія, які дозволяють пацієнтам певних вікових груп, з відповідним діагнозом отримувати їх безкоштовно. Пакет «Стаціонарна хірургічна допомога дорослим та дітям», який ми так само законтрактували, дозволяє здійснювати операції будь-якої складності – від видалення апендициту до пересадки серця. 

Крім того, нас законтрактували на радіологічну, хіміотерапевтичну допомогу в умовах стаціонару,  де ми є, фактично, монополістами, паліативну мобільну та паліативну стаціонарну допомогу. Таким чином «Буковинський клінічний онкологічний центр» наразі єдиний законтрактований в Чернівецькій області заклад з профілактики й боротьби з онкологічними захворюваннями.  

Ще три місяці ми змагалися з міністерством охорони здоров’я за ліцензії та медичну практику на наркотики, променеву діагностику і променеву терапію, термін яких спливав 21 липня,  однак домоглися свого і зараз Буковинський онкоцентр  працює цілковито у правовому полі.  

– Все задумане вдалося реалізувати? 

– На жаль, нас не законтрактували на амбулаторну поліклінічну допомогу і на мамографію. За своїми технічними параметрами наш старий мамограф не спроможний здійснювати оцифровку рентгенівського випромінювання  і, відповідно, зберігати інформацію про захворювання пацієнтів в оцифрованому вигляді.  А це ключова вимога Національної служби здоров’я України. Немає оцифрованої інформації – немає контракту.  Бажаєте законтрактуватися на таку послугу –шукайте новий мамограф. 

Щодо інших видів спеціалізованої допомоги, то на Буковині вже так історично склалося, що гематологічні відділення існують при обласній дитячій та лікарні швидкої медичної допомоги. Хоча особисто я переконаний, що такий розподіл є неправильним. На мою думку, весь спектр онкологічної допомоги, в тому числі гематологічної, повинен бути зібраний в одному місці. Забезпечити таку можливість дозволяє як лікувально-діагностична база онкоцентру, так і наявні у нас площі. Це одне з першочергових завдань, яке я вже активно вирішую. Ще одна історична особливість така, що у нас не практикується торакальна і онкоурологічна хірургія. 

– Відсутність цифрового мамографа справді стала причиною для відмови? Схоже, вимоги НСЗУ для контактування медичних закладів доволі серйозні…  

– Це справді проблемне питання. НСЗУ чітко задекларувало вимогу до медичних закладів працювати у новому цифровому форматі.  Ми повинні перейти від паперового варіанту передачі інформації на цифровий. Зараз ми оголосили тендер на закупівлю комп’ютерної техніки, щоб виконати вимогу НСЗУ.  Однак те, якої вона буде якості,  залежить, на жаль, від  пропозицій, які надійдуть на тендер, і від того, яка з них виграє. Наприклад, медична інформаційна система «ЕМСіМЕД», закуплена ще до мого призначення на посаду,  часто зависає, досі має проблеми з підключенням до системи eHealth, з якою працює НСЗУ. Це складний переломний момент налагодження нового формату роботи, через який усім нам ще належить пройти.   

– Крім історичної особливості, про яку Ви згадали, послуги, на які онкоцентр законтрактувала НСЗУ можна отримати також в інших лікарнях міста і області?   

– На декотрі із цих пакетів, наприклад, «Стаціонарна хірургічна допомога дорослим та дітям» та деякі інші, справді законтрактувались чимало медзакладів області. Щоправда з однією, але, на міг погляд, дуже суттєвою для пацієнтів відмінністю – тільки наш центр  є профільною, спеціалізованою лікувальною установою, коли йдеться про онкологічні захворювання. Адже онкологія – це надзвичайно специфічна галузь. Правильна тактика лікування, яку обирає фахівець-онколог, не завжди починається з оперативного втручання. 

Натомість в інших, не спеціалізованих  лікувальних установах, які мають право надання хірургічної допомоги, часто починають саме з цього. І тоді чимало пацієнтів, яких оперували в інших лікувальних установах,  потрапляють до нас уже із задавненим перебігом хвороби. Так відбувається тому, що від початку не  обрали правильну тактику лікування. Пацієнт повинен сам вирішувати, до якого закладу йому звертатися за допомогою – спеціалізованого чи до звичайної лікарні. Конкурувати в умовах реформи на ринку надання медичних послуг можна тільки тоді, коли надаєш найкращі умови лікування і побуту. 

– Болюче питання медичної галузі, на яке завжди нарікають, брак фінансування…

– Тим не менше,  наше фінансування збільшилося удвічі. Якщо торік це було 33 мільйона, то зараз 65 мільйонів. Це якраз кошти на ті послуги, які ми законтрактували. Водночас Національна служби здоров’я України декларує поступове зменшення фінансування. Щомісяця приблизно на 10 відсотків, тому нам потрібно вже зараз самостійно шукати можливість додаткових заробітків.  

Варто, напевно, також відзначити, що кошти, які НСЗУ виділила на реалізацію, наприклад, хірургічного пакета – оплату праці хірургів, анестезіологічної служби, операційного блоку тощо не покривають усіх витрат. Для цього потрібно у три рази більше коштів, ніж виділяє держава. Одне операційне втручання оцінили максимум в 10 тисяч гривень, незалежно від  рівня складності. Але ж є, погодьтеся, різниця про яке саме операційне втручання йдеться – апендектомію чи про пересадку серця. 

Оплати, яку здійснює Національна служба здоров’я України, не завжди вистачає, щоб покрити надану послугу. Коштів, які щомісяця виділяють на хірургічну допомогу,  не вистачає навіть на той низький рівень заробітної плати, яку ми зараз отримуємо. Різницю доводиться покривати з інших пакетів – хіміотерапії, променевої терапії тощо. 

У відділенні радіології пацієнт лікується до двох місяців, хіміотерапія може тривати 6-8-9 місяців, але оплачується тільки за конкретний випадок, а не за лікувальний курс. Це фіксована сума, яка не завжди покриває реальні витрати. Більші витрати доводиться перекривати за рахунок менших. Тепер увесь колектив онкоцентру, який вдалося повністю зберегти,  це одна велика сім’я, в якій всі працюють один на одного.

– Як із забезпеченням медикаментами?

 – В Україні діють спеціальні державні програми, які забезпечують такі медичні установи, як наша,  препаратами хіміотерапії. В рамках програми забезпечуємо пацієнтів стовідсотково.  Щоправда зараз нам поставляють препарати ще за 2018 рік. Не за 2019-й, не за 2020-й, середина якого вже минула, а саме за 2018-й. Якщо порівняти з показником минулого року, то цього року фіксуємо збільшення надходжень на рівні 50 відсотків. Довести показник до ста відсотків заявки, яку ми подали, плануємо до кінця цього року. 

Стосовно фізрозчинів, систем, катетерів, інших витратних матеріалів завершили тендерні процедури і вже почали їх закуповувати, щоб почати забезпечувати пацієнтів, так як ми декларуємо, усім необхідним. Адже всі ці процедури, згідно з чинним законодавством, займають великий проміжок часу. Все, що коштує до 50 тисяч, можемо закуповувати, все, що вище – йде через тендер.  Але ці послуги, які нам оплачує НСЗУ, вони також не покривають всі витрати на надання медичної допомоги.

ПЕРЕОРІЄНТАЦІЯ МЕДЗАКЛАДІВ ПЕРВИННОЇ І ВТОРИННОЇ ЛАНКИ  ТІЛЬКИ НА ПРОТИДІЮ  COVID-19  МАТИМЕ НАСЛІДКОМ  ЗБІЛЬШЕННЯ КІЛЬКОСТІ ІНШИХ ХВОРОБ

– Якщо до роботи в умовах реформування галузі ще якось можна було підготуватися заздалегідь, то пандемія коронавірусу, яка поставила на паузу весь світ, очевидно, стала тим додатковим ускладненням для роботи, яке передбачити ніхто  не міг.  Чи працював онкоцентр під час карантину?  

– «Буковинський клінічний онкологічний центр» не потрапив до переліку профільних медичних закладів, де мали лікувати пацієнтів  з підозрою або хворих на  COVID-19. На початках епідемії, із так званого фонду COVID-19, нам перепадали лише залишки допомоги. Щоправда тепер, раз чи два рази на тиждень, теж стали виділяти засоби захисту. Три кисневих концентратори, що були у нашому закладі, ми одразу передали колегам до обласної лікарні, на яку випало більше навантаження. У той самий час,  онкоцентр не закривався на час карантину,  заклад працював  і надавав спеціалізовану медичну допомогу населенню області. 

Повторюю, хоча ми й не були базовою лікарнею для випадків із COVID-19 – з усією тією першочерговою фінансовою допомогою, увагою держави, влади і ЗМІ до таких лікувальних закладів,  за два місяці ми зуміли самостійно забезпечити безпеку лікарів і пацієнтів для роботи в умовах епідемії. Спочатку за рахунок допомоги благодійників, румунських партнерів, власних коштів закупили засоби захисту, створили карантинні пости, реорганізували роботу амбулаторного і стаціонарного підрозділів в умовах пандемії.  

Проби на коронавірус  беремо просто на місці, у нас в установі, щоб пацієнти не  шукали, де їх можна пройти, не переплачували приватним лабораторіям. Самостійно закуповуємо пробірки, щоб  максимально спростити життя пацієнту. Забрані зразки відправляємо на дослідження власним автомобілем.  Хоча за правилами, перед тим як звернутися до онкоцентру за спеціалізованою допомогою, пацієнт мав піти до сімейного лікаря, взяти направлення, пройти тест.  

Оперативно вжиті заходи дозволили центру не зупиняти надання спеціалізованої допомоги буковинцям. І це найважливіше. Планову медичну допомогу надавали всім, хто її потребував. Інша річ, про яку, на жаль, не пишуть ЗМІ, що за чотири місяці відсутності міжрайонного і міжміського сполучення наші потенційні пацієнти не мали чим до нас дістатися. Саме цією причиною пояснюю зменшення кількості пацієнтів, яке ми зафіксували за останні кілька місяців. Ми проаналізували  статистику за попередні роки, яка засвідчила зменшення виявлення захворюваності за останні півроку приблизно на 300 випадків.   

Коли вся держава переключилася на боротьбу із COVID-19 про онкохворих забули. Різними правдами і не правдами їх намагалися скинути на нас, мовляв, робіть із ними, що хочете. У первинній ланці їх не приймають, бо вони не ковідні, а відсилають до нас. А у нас ця форма допомоги не законтрактована, бо держава передала це на первинний рівень. 

 На практиці вийшло так, що первинна і вторинна ланка законтрактувалися на амбулаторно-поліклінічну допомогу онкохворим, але замість того, щоб обслуговувати їх на своєму рівні, допомогу надавали тільки ковідним пацієнтам. Хоча сімейний лікар підписує декларацію з усіма пацієнтами, на обстеження і лікування яких держава виділяє йому кошти,  є амбулаторія, де пацієнти можуть здати загальний аналіз крові, провести УДЗ-дослідження, зробити кардіограму. І все це абсолютно безкоштовно! А до нас прийти вже тільки за спеціалізованою допомогою.    

Переорієнтація медзакладів первинної і вторинної ланки  на протидію  COVID-19  матиме наслідком вже до кінця цього року, на жаль,  збільшення кількості занедбаних онкологічних випадків. Виявити які на початкових стадіях захворювання, згідно з реформованою структурою надання медичної допомоги громадянам,  їхнє пряме завдання. Натомість онкоцентр, який згідно з умовами реформи віднесено до закладів третього рівня, надає тільки спеціалізовану медичну допомогу.  

НСЗУ НЕ ОПЛАЧУЄ ПОЛІКЛІНІЧНІ ПОСЛУГИ В ОНКОЦЕНТРАХ

– Але буковинці, по-старому, починають діагностику саме із вас. Доводилося навіть чути нарікання, що людям відмовляють в обстеженні у поліклініці онкоцентру. 

– Амбулаторно-поліклінічний структурний підрозділ раніше справді обслуговував не тільки тих пацієнтів, які лікувалися у нас в умовах стаціонару, а всіх буковинців, які стояли на онкологічному обліку. Це приблизно 18 тисяч онкохворих області. Цифра постійно змінюється через виявлення нових випадків захворювання і  смертність. 

З 1 квітня цього року ситуація кардинально змінилася. Усі послуги, які раніше надавали пацієнтам поліклініки онкоцентрів, не законтрактовані в усій Україні, а не тільки у нас. І, відповідно, їх не оплачує НСЗУ.  Ми зверталися до НСЗУ з відповідним клопотанням, однак  нам відповіли, що в установі третинного рівня, як ми, амбулаторні послуги не контрактуються. Мовляв, до нас пацієнти повинні надходити уже обстежені фахівцями первинного і вторинного рівнів.   Чому це все має починатися на найпотужнішому третьому рівні спеціалізованої медичної допомоги? Особливо зважаючи на те, що у нас в області є окремий діагностичний центр, який може надавати цю послугу безкоштовно, а діагностувати буковинців – його пряма функція. 

Амбулаторні хворі, за направленням свого сімейного лікаря, можуть безкоштовно пройти обстеження чи здати аналізи за місцем проживання – у поліклініці, районній лікарні чи діагностичному центрі. Саме тому Національна служба здоров’я України не уклала угоди з жодним онкологічним центром України на амбулаторну допомогу.  За ці послуги держава вже сплатила закладам першого і другого рівнів медичної допомоги. У зв`язку з цим, до прикладу, в Ужгороді взагалі скоротили поліклініку при онкоцентрі.

Ми пішли іншим шляхом. Адже є чимало людей, які  приходять до нас і хочуть отримати допомогу.  Економісти розробили економічно-технічне обґрунтування тієї чи іншої діагностичної послуги. Цю документацію ми подали на погодження Департаменту охорони здоров`я, звідти – засновнику медзакладу, тобто Чернівецькій обласній раді. Засновник погодив, що в нашій установі можна зберегти амбулаторно-поліклінічне відділення і надання амбулаторних послуг, але тільки на платній основі, через касу. Натомість отримати їх безкоштовно можуть тільки ті пацієнти, які перебувають у нас на стаціонарному лікуванні.  

Лабораторно-діагностичну, патогістологічну, променеву складову роботи поліклініки частково включили в законтрактовані пакети стаціонарної допомоги. Підв’язали до хіміотерапевтичної та рідіологічної допомоги, діагностики та лікування… Тобто в пакеті прописано, що ми повинні консультувати і діагностувати, проводити різні обстеження пацієнтів в стаціонарі. Але наголошую ще раз: тут  йдеться про хворих, які у нас лікуються.  

Таким чином, ми зберегли колектив, який налічує понад півсотні людей, і структуру поліклінічного відділення. Частину лікарів поліклініки перевели на роботу у стаціонари. Почергово, вахтовим методом, вони ведуть прийом у поліклінічних кабінетах, де, спілкуючись із пацієнтами, вже наперед знають,  хто і з якими проблемами потрапить до них у відділення.  Це значно пришвидшує початок процесу лікування.  Раніше пацієнтів не групували, а записували єдиним потоком,  а вже згодом їх розподіляли онкологи. Тепер кожен чітко займається своїм напрямком.  

Два-три місяці ми проводили роз’яснювальну роботу серед пацієнтів, пояснювали, чому так відбулося. На жаль, окремі ЗМІ підхопили цю тему, спробували зчинити навколо цього скандал. Хоча усе зроблено точно згідно букви і духу закону.  Ще раз хочу підкреслити: онкохворі аж ніяк не зобов`язані проходити обстеження та здавати аналізи виключно в онкоцентрі, а можуть отримати послугу безкоштовно за направленням свого лікаря у відповідному медзакладі. 

– Очевидно, що має пройти певний час, перш ніж люди зрозуміють, куди і до кого мають звертатися по різні види медичної допомоги… 

– Тільки після гістологічно підтвердженого діагнозу приходить черга спеціального лікування в онкоцентрі, черга комп’ютерної томографії. Натомість у суспільстві чомусь сформувалася думка, що КТ – це якась панацея, яка повинна передувати гістології.  Хоча при КТ  променеве навантаження на організм у десятки разів більше, ніж від рентгенапарату. Це не тільки зайве навантаження на ослаблений хворобою організм, але й зайве навантаження на ту стару техніку, якою нам доводиться користуватися. Не кажучи вже про те, що це доволі дороге обстеження. 

З одного боку держава задекларувала, що всі опорні лікарні будуть забезпечені діагностичною апаратурою для обстеження пацієнтів за місцем проживання. З іншого ж часто виходить так, що пацієнт,  який пройшов лікування в онкоцентрі, перебуває на групі, через певний період часу, коли йому потрібно зробити певні дослідження, приходить не до своєї опорної лікарні, з якою держава законтрактувалася, а до нас. І вимагає, щоб ми проводили всі дослідження безкоштовно. 

Адже держава нас це не законтрактувала. Натомість на ці види медичної допомоги законтрактований діагностичний центр, комп’ютерний томограф є у Кіцмані, поставили у Сокирянах, чув, що має з’явитися у Кельменцях. Це якраз той первинний-вторинний рівень медичної допомоги, де місцеві мешканці мали би пройти таке обстеження за місцем проживання, де за їхню діагностику заклади отримують гроші. 

  МОЖЛИВО, КОМУСЬ НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ, ЩО МИ ПОЧАЛИ РОЗВИВАТИСЯ

 – Ви згадали про стару техніку і діагностику, яка у випадку з онколоігчними захворюванними, очевидно, є головним завданням для вчасного виявлення хвороби і успішного лікування. 

– Обладнання закуповуємо системно, з чітким визначенням першочергових пріоритетів, для створення якісного циклу надання онкологічної допомоги буковинцям. Крім тих коштів, які отримуємо від держави, самостійно заробляємо додаткові, які теж спрямовуємо на розвиток центру. Йдеться переважно про діагностичне обладнання, яке працює на попередження хвороби, про обладнання для  перспективних відділень, які в подальшому будуть приносити кошти центру, як надавачу медичної послуги.

Щойно Кабмін ухвалив постанову про деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України скористалися сприятливою нагодою, щоб придбати необхідне медичне обладнання на 20 відсотків дешевше, як це передбачено урядовою постановою.

Як все відбувається на практиці? Керівники структурних підрозділів онкоцентру подають заявку-рапорт щодо покращення матеріально-технічної бази, створюється комісія, питання досліджується  і ухвалюється колективне рішення.  Після цього аналізуємо пропозиції на ринку згідно тих показників, які нам потрібні, вибираємо апаратуру. І нарешті закуповуємо за суму на мінус 20 відсотків меншу, ніж могли робити це раніше. 

Один із структурних підрозділів – виявлення новоутворень – прозвітував про відсутність  сучасного апарату для УЗД-досліджень і  відеобронхоскопа, які би відповідали вимогам НСЗУ. Крім того, для анестезіологічного структурного підрозділу закупили спеціальні модульні монітори пацієнтів, які допомагають відстежувати показники життєдіяльності організму, медичні аспіратори-відсмоктувачі. Для відділення хіміотерапії закупили 10 інфузоматів для введення хіміопрепаратів, які за останні 25 років жодного разу не  оновлювалися. Все обладнання європейське або японське.

У нас були старі рентгенапарати 70–80-х років, які, звичайно, давно вичерпали свій ресурс. Подали документи на списання. Але якщо придбаємо новий за кошти ДФРР, не вкладемося у бюджет 20 мільйонів, виділених на ремонт приміщень. В тому числі того блоку, де стояв старий рентгенапарат. Вирішили не чекати наступного року, а придбати його по ковідній програмі  за власні кошти. Ще й, нагадую,  на двадцять відсотків дешевше. Який сенс у відремонтованому приміщенні, якщо воно стоятиме порожнім? Уявляєте – нове капітально відремонтоване відділення і рентгенапарат 70-х років?  А скориставшись нагодою, поки діє ця програма, вже до кінця цього року відкриємо відремонтоване і обладнане новим апаратом сучасне відділення.

Для закупівлі нового мамографа, іншого обладнання, яке нам теж вкрай необхідне, потрібно пройти тендерні процедури. Підготувати тендерну документацію, втілити її у життя, теж потребує часу.  До яких би благодійних організацій, філантропів,  всіх, до кого можна,  ми не зверталися щодо нового мамографа – від усіх отримали відповідь – COVID-19. У більшості  медичних компаній зараз інші пріоритети, переважно усі займаються поставками по COVID-19.

Серед наших стратегічних пріоритетів – реконструкція відділення променевої терапії, яке не ремонтувалося з 70-х років.  Ми вже виготовили проект, рахуємо кошторис, будемо теж виставляти на тендер.

– Прогрес очевидний, проте все одно, очевидно, є невдоволені?

– Поки держава, суспільство переключили всю увагу на епідемію COVID-19, проблеми онкології опинилися в інформаційному вакуумі. Хоча досить лише порівняти показники, скільки за цей час буковинців померли від коронавірусу, а скільки від онкохвороб, щоб побачити пріоритет.Не кажу вже про серцево-судинні захворювання.

Згідно з інформацією Головного управління статистики в Чернівецькій області, упродовж січня-березня 2020 року,  найбільша кількість смертей, зафіксована на Буковині у січні-березні 2020 року – через хвороби систем кровообігу 2232 особи. Окрім того, у Чернівецькій області за цей період часу виявлено 407 випадків смертей внаслідок новоутворень (в тому числі злоякісних – 404). Через хвороби органів дихання у січні-лютому на Буковині померли 76 людей, з них 42 – внаслідок грипу та пневмонії. Крім того, зазначається, що упродовж січня-березня 2020 року двоє людей померли від коронавірусу COVID-19.

Про велетенські кошти, які витрачено на боротьбу з COVID-19, ніхто не запитує. Натомість ставлять питання: чому це, мовляв, онкоцентр закупив нове обладнання. І це за кошти, які наша установа сама заробила. За сприятливою  урядовою ковідною програмою, завдячуючи якій змогли суттєво покращити діагностичну базу для виявлення різноманітних хвороб. В тому числі  органів дихання, що є особливо актуальним в умовах пандемії.

Можливо, комусь не подобається, що ми почали розвиватися, можливо, комусь не подобається, що закуповуємо обладнання прозоро, без сірих схем.

 ЗА СПРИЯННЯ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОДА  ВДАЛОСЯ ВІДСТОЯТИ КОШТИ НА КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ П’ЯТИ ВІДДІЛЕНЬ 

 – Окрім якісної діагностики, медичного персоналу, ліків, пацієнт потребує нормальних побутових умов для лікування. Щось робите в цьому напрямку? 

– Поступово покращуємо побутові умови для медперсоналу і пацієнтів. Оголошуємо тендер на ремонт всіх туалетів у поліклініці, паралельно мінятимемо старі дерев’яні вікна та двері. Готуємо заміну теплопункту, з яким у нас були проблеми. Коли гідроудар і високий тиск подачі теплоносія прорвали систему, майже місяць сушили приміщення, де знаходиться комп’ютерний томограф. У нас велика територія, догляд за якою теж потребує постійної уваги і чималих коштів.  

Паралельно із поточними ремонтами, капітально ремонтуємо онкохірургічний, онкогінекологічний структурні підрозділи, підрозділ пухлин молочної залози, приймальний покій та операційний блок. Вже до кінця цього року усі ці відділення отримають сучасний ремонт. 

Для того, щоб усе це стало реальністю, довелося поборотися за понад 20 мільйонів гривень з  Державного фонду регіонального розвитку. Через епідемію і економічну кризу розмір фінансування об’єктів з ДФРР суттєво скоротили або взагалі заморозили. Однак за активного сприяння голови Чернівецької обласної державної адміністрації, дієвих заступників голови ОДА, профільного департаменту, які з розумінням поставилися до потреб онкології, мені вдалося відстояти кошти на капітальний ремонт у повному обсязі. Тільки цього року документ затверджували тричі, але всі ці три рази ми спільно з Чернівецькою ОДА захистили фінансування у повному обсязі і залишилися об’єктом номер один, на який ДФРР виділив кошти. Тут я щиро вдячний обласній адміністрації, яка пішла нам на зустріч і підтримала мою позицію.  Велике дякую, шана і повага усім, хто доклав до цього зусиль.  Бо це покращення робочих і побутових  умов одразу п’яти структурних підрозділів. 

Наступний крок для покращення побутових умов, який я реалізував, щойно обійняв посаду виконувача обов’язків генерального директора, перевірив меню харчування. З’ясувалося, що раніше там переважали  каша і капуста.  Тепер – це м’ясо, риба, крупи, овочі, молочні продукти. Так, для цього довелося збільшили фонд витрат на харчування пацієнтів, виплачувати премії кухарям, щоб стимулювати їх краще готувати, поміняли завідувача складом. Від початку року і до 1 квітня витратили сто тисяч гривень на продукти харчування. За три наступних місяці – від квітня до червня включно – на ці цілі витратили утричі більше коштів. Тепер вийшли на такий рівень, що тепер хворі спочатку обідають у нас, а потім виписуються і їдуть додому.  

З квітня місяця шляхом преміювання персоналу на 20 відсотків збільшили зарплатний фонд. Ще раз нагадаю, що  ми нікого не скоротили, а зберегли весь колектив. На жаль, законодавча база не дозволяє збільшити посадові оклади. Держава задекларувала реформу, але не забезпечила нас необхідними інструментами. Тому вирішувати проблему стимулювання – від санітарки до завідувача відділенням – поки доводиться шляхом преміювання.   У кого більше платних послуг, стараємося теж заохотити премією працювати ще краще. 

  ДЕРМАТОСКОП І ЛІНІЙНИЙ ПРИСКОРЮВАЧ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я І ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ

 – Для успішного розвитку, крім оперативного реагування на щоденні виклики і  поточні проблеми, такий складний організм, як онкологчний центр, очевидно, потребує чіткого бачення середньострокової і довгострокової перспективи розвитку. Як далеко Ви зазираєте у майбутнє?  

  – Повірте,ми дивимося далеко наперед. Щодо важливості стратегічного планування наведу такий приклад. Два роки тому онкоцентр за понад десять мільйонів гривень придбав рентген-терапевтичну установку. Застосовується вона при лікування доброякісних і злоякісних захворювань шкіри. Апарат тріумфально відкрили, за присутності представників влади, численної групи журналістів.  Але для НСЗУ він не підходить. На апарат виробництва Республіки Білорусь з китайських запчастин, який вже часто виходить з ладу, і потребує багато грошей на техобслуговування, витратили десять мільйонів, але для нас він не в пакеті. Зараз я дивлюся на апарат вартістю понад десять млн грн і не знаю, що з ним робити. А його обслуговують лікар, середній та молодший медичний персонал.  Пацієнти ж не можуть отримувати послугу безкоштовно, бо вона не законтрактована НСЗУ.  Ось вам раціональність використання коштів. 

 Наприклад, тепер ми  хочемо придбати сучасний дерматоскоп, який буде єдиним в області.  Адже саме за такими сучасними технологіями, які дозволяють з великою часткою вірогідності безконтактно визначити природу шкірного утворення, майбутнє. Бо лікування хвороб шкіри у приватних косметологічних кабінетах, які за нього беруться, часто завершується у нашому закладі. Коли до нас звертаються громадяни з метастазами, неправильно прооперовані в косметологічних клініках чи кабінетах.  Це тільки один приклад, але він наочно доводить, що тільки дослідження потреб пацієнтів, чітке розуміння перспектив розвитку закладу веде до успіху. 

 Наприклад, нам уже зараз потрібно домовлятися з якимось інвестором, який встановить у нашій установі, або на її території,  магнітно-резонансний томограф. І зробити це необхідно вже до початку наступного року. Бо наявність МРТ в онкоцентрі – чітка вимога НСЗУ для укладання контракту на наступний рік. Якщо його у нас не буде, то ми не законтрактуємося на більшу половину послуг. НСЗУ не обходить, державний це апарат, чи приватний – він просто повинен бути. У деяких чернівецьких  лікарні поставили приватні МРТ, і навіть якщо за обстеження потрібно платити гроші, ніхто не скаржиться, бо воно необхідне для успішного лікування.  

 – Один з найпоширеніших успішних методів лікування в онкології – це променева терапія, однак у нас він майже не розвинутий. Від пацієнтів, які пройшли курс лікування від онкології, доводилося чути: якщо проходити хіміотерапію в Чернівцях ще можна, то для так званого опромінення краще їхати до Києва. 

 – Якщо бути до кінця відвертим, то променева терапія часто справді єдина надія у тих випадках, коли йдеться про третю чи четверту стадію захворювання. У нашому закладі є сучасний апарат для брахітерапії, перезарядка якого відбувається раз на три місяці  і коштує біля 900 тисяч гривень, а також ще один – 2000-го року випуску, який давно вичерпав свій ресурс. Останній перезаряджають раз на 5 років. 

 Тому вже років 15 у закладі циркулює ідея встановити новий, найсучасніший лінійний прискорювач для розвитку променевої терапії. Так, лінійний прискорювач дорогий, коштує біля 60 мільйонів гривень, але мені достеменно відомо, що деякі вітчизняні фонди закупили такі прискорювачі для окремих лікарень, в деяких областях їх вже є навіть по кілька, а у нас  – жодного. Проте, щоб отримати новий лінійний прискорювач від добродійників, для початку необхідно мати бункер під нього. 

 Будівництво бункера, коли про це вперше заговорили багато років тому, коштувало біля 10 мільйона гривень. Документи подавалися, але тоді їх не прийняли, тепер потрібно подавати заново. Згідно з нинішньою проектно-кошторисною документацією вартість будівництва зросла до 30 мільйонів гривень. Але це якраз той випадок, коли усі витрати є виправданими, адже йдеться про здоров’я і життя людей. Після завершення капітального ремонту п’яти відділень, про що я розповідав, будемо знову звертатися до ДФРР, щоб на наступний рік нас включили в програму. Бо це теж один із нагальних об’єктів, який потребує державної підтримки. Як у випадку з капітальним ремонтом п’яти відділень, у цій справі я знову сподіваюся на розуміння і сприяння з боку Чернівецької ОДА, де про заклади охорони здоров’я справді турбуються не на словах, а реальними справами. 

 Якщо закриємо це питання, то наша область буде укомплектована найсучаснішим обладнанням. Ми зможемо надавати весь цикл допомоги онкологічним хворим. І більше не говорити про Київ, Вінницю, Львів, куди змушені їздити лікуватися буковинці. 

Розмовляв Юрій ЧОРНЕЙ

buknews.com.ua

---

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO