1 сентября село Надеждовка Арцизского района отмечало сразу несколько праздников: начало учебного года, собственное 155-летие и 75-летие предприятия «Шампань Украина», которое имеет колоссальное значение для поселения.
Приезжая в Надеждовку, сразу бросается в глаза отличие от других сел нашей страны, которые, к сожалению, находятся в ужасном состоянии, а некоторые и вовсе на грани вымирания. Но Надеждовка – это совершенно другая история. Развитая инфраструктура, чистота, различные достопримечательности, среди которых и мини-копия Эйфелевой башни – все это можно увидеть в 160 км от Одессы.
Собственники не жалеют средства на благоустройство! В Надеждовке успешно работает завод «Шампань Украина», где производят вино и шампанское для всей Украины. Это градообразующее предприятие, которое и финансирует Надеждовку: за счет «Шампань Украина» село благоустроили, построили новую церковь и отремонтировали школу, где учатся около 100 детишек, и детский садик.
Как рассказал глава «Шампань Украина» Игнат Братинов, предприятие всячески помогает селу, начиная еще с 90-х годов.
– В первые годы независимости экономика Украины была в ужасающем состоянии, и тогда вышло постановление, согласно которому часть налогов предприятия направлялись на благоустройство Надеждовки. Мы работаем по этому принципу и сегодня. К примеру, мы построили насосную станцию, и каждый дом в селе имеет доступ к воде. Церковь также была построена с нуля. Школа уже существовала, но мы полностью заменили кровлю. Раньше здесь не было дорог, инфраструктуры, слабо развивалась социальная сфера, но за эти годы мы исправили данное положение вещей, – отметил Игнат Братинов.
День села и день рождение предприятия – важная дата для жителей Надеждовки. В селе, после линейки в школе, проходят праздничные мероприятия, которые длятся до самой ночи. Каждый год на праздник приезжает делегация из Германии. Дело в том, что поселение под названием Гофнунгсфельд (Поля Надежды) основали немецкие колонисты, но в 1940 году были вынуждены покинуть дом. Однако их потомки продолжают посещать место, где жили и трудились их родители, бабушки и дедушки.
Официальная часть торжества проходила в местном клубе, который отреставрировал все тот же «Шампань Украина». Здесь зрителей развлекали танцевальные коллективы и музыканты, а в перерывах награждали работников предприятия и местных жителей.
После этого торжество переместилось на площадь, где угощали блюдами различных национальных кухонь – украинской, болгарской, белорусской, гагаузской, немецкой и других. При этом всех желающих угощали бесплатно. А уставшие от еды и напитков, могли насладиться праздничным концертом.
Пока президент Украины Владимир Зеленский консолидирует власть после того, как его партия получила большинство мест в парламенте, у Европы складывается впечатление, что, возможно, сейчас возникли вполне подходящие условия для урегулирования конфликта на востоке Украины.
Президент Франции Эммануэль Макрон заявил, что в сентябре пройдет саммит Франции, Германии, Украины и России, посвященный решению этой проблемы, — первый подобный саммит с 2016 года (этот тип саммитов получил название “нормандский формат” по названию области во Франции, где впервые Путину и его зарубежным коллегам удалось договориться об этом формате в 2014 году, — прим. ред.).
Между тем советник президента США Дональда Трампа по вопросам национальной безопасности Джон Болтон просит Зеленского не торопиться: вполне возможно, у европейцев нет “готового очевидного решения”.
Как всегда, европейцы хотят, чтобы эта война закончилась на любых условиях, приемлемых для воюющих сторон, а американцы волнуются по поводу возможных уступок России. Однако вся эта бурная деятельность вокруг возможного урегулирования конфликта разворачивается без учета мнения главной заинтересованной стороны — жителей востока Украины по обе стороны от линии фронта.
Речь идет о 6,2 млн человек, 3,7 млн из которых живут в так называемых “Донецкой и Луганской народных республиках”.
Центр восточноевропейских и международных исследований (Center for East European and International Studies), находящийся в Берлине, опубликовал доклад о том, как за последние три года изменились настроения украинцев, живущих на территориях, контролируемых правительством страны и сепаратистами.
Речь идет о том периоде времени, когда встречи “нормандского формата”, подобные той, которую анонсировал Макрон, не проводились. Выводы экспертов, приведенные в этом докладе, основаны на материалах, собранных в ходе личных бесед с 1200 жителями той части Донецкой и Луганской областей, которые контролируются Киевом, а также телефонных интервью с 1200 жителями непризнанных “республик”, которые существуют только благодаря поддержке России.
В этом смысле данное исследование является уникальным, потому что мало кто осмеливался проводить такую работу в “ДНР” и “ЛНР”.
Результаты исследования демонстрируют значительное разнообразие мнений, однако они также позволяют увидеть путь, ведущий к урегулированию конфликта, на который всем сторонам стоит ориентироваться.
Первый и самый поразительный вывод, сделанный по результатам исследования, заключается в том, что по обе стороны от линии фронта “гражданин Украины” не является основным вариантом самоидентификации.
В контролируемых Киевом районах только 26% респондентов назвали себя в первую очередь “гражданами Украины” (для сравнения: в 2016 году так ответили 53% респондентов). Однако “народные республики” тоже не внушают людям особого энтузиазма. В целом, ни одна идентичность не преобладает ни по одну, ни по другую сторону от линии фронта.
Это очень важное заключение. Отсутствие ощущения сильной взаимосвязи с Россией, Украиной или даже с родной областью, то есть с Донбассом, — это показатель того, что ни один из основных участников конфликта не сумел предложить населению ничего привлекательного.
С другой стороны, это доказывает, что в процессе урегулирования конфликта возможна существенная гибкость и что речь идет вовсе не о том закоренелом, основанном на идентичности сопротивлении, которое характерно для Балкан.
Другим важным положительным для Украины выводом стало то, что сегодня жители “народных республик” посещают контролируемые Киевом части страны чаще, чем в 2016 году: к примеру, доля людей, пересекающих эту границу раз в месяц, выросла с 7,9% до 14,8%.
Жители контролируемых Киевом районов практически никогда не ездят в “ДНР” и “ЛНР”. Кроме того, в контролируемых сепаратистами районах процент людей, которые признаются, что у них есть друзья и родственники по другую сторону от линии фронта, заметно больше, чем на территориях, контролируемых Киевом.
Направление и интенсивность пересечения границы указывает на то, что сепаратистский эксперимент не привел к полному отделению Донбасса, хотя почти 56% жителей “народных республик” до сих пор утверждают, что они никогда не пересекают линию фронта.
С начала войны обе части Донбасса подвергались воздействию конфликтующих потоков пропаганды, поэтому мнения жителей касательно будущего этого региона разделились соответствующим образом.
В контролируемых Киевом частях Донбасса (хотя на выборах этого года они и проголосовали за пророссийскую оппозицию) около двух третей жителей считают, что “народные республики” должны воссоединиться с Украиной и не требовать для себя специального статуса. Доля таких ответов не изменилась с 2016 года.
В “ДНР” и “ЛНР” так ответила всего четверть респондентов — это немного больше, чем в 2016 году, что указывает на нарастающую усталость людей от неопределенности. В то же время доля жителей “ДНР” и “ЛНР”, желающих, чтобы их регион стал частью России, тоже увеличилась — с 11,4% до 18,3%. Еще один признак того, что люди хотят скорейшего завершения конфликта.
Тем не менее эти разногласия не представляют собой особенно серьезную проблему для Украины. Жители сепаратистских районов так до конца и не поверили в то, что они могут стать отдельным самостоятельным государством, а тех, кто хочет присоединиться к России, меньшинство.
Если верить результатам исследования этого центра, в “народных республиках” преобладает проукраинский настрой.
На основании выводов этого немецкого аналитического центра стратегия Зеленского на любых переговорах по этому вопросу должна заключаться в том, чтобы настаивать на проведении народного голосования (в идеале — в обеих частях востока Украины) при непосредственном участии авторитетной международной организации, такой как ООН или Организация по безопасности и сотрудничеству в Европе (ОБСЕ).
Основываясь на результатах исследования немецкого центра и на данных о распределении населения между районами, контролируемыми Киевом и сепаратистами, на таком референдуме большинство (около 40%) должно будет проголосовать за воссоединение сепаратистских районов с Украиной и за отказ от специального автономного статуса. Вторым по популярности результатом (около 31%) станет автономия в составе Украины.
Второй вариант вовсе необязательно одержит победу в случае второго тура голосования, и это будет зависеть от того, какой пакет мер по восстановлению экономики Украина и ее западные союзники смогут предложить жителям Донбасса. Россия не станет предлагать ничего подобного. Или же ей просто никто не поверит.
У нее уже была возможность инвестировать в инфраструктуру этих двух сепаратистских республик, как она это сделала с Крымом, но Кремль решил отказаться от такой возможности.
Даже если голосование будет проходить только в удерживаемых сепаратистами районах, шаги международного сообщества, призванные способствовать проведению честного голосования и успешной кампании Зеленского в этих районах, могут привести к благоприятному для Украины результату, и в этом случае не придется вносить изменения в Конституцию, чтобы предоставить Донбассу особый статус.
Но даже если большинство жителей сепаратистских районов проголосует за автономию, это не станет концом света. Такое решение просто создаст основу для проведения более детальных переговоров касательно характера этой автономии и того, какие изменения нужно будет внести в Конституцию.
Вся риторика президента России Владимира Путина с самого начала конфликта на востоке Украины сводилась к заявлениям о необходимости защитить русскоязычное меньшинство и в первую очередь жителей “народных республик”.
Настойчивый призыв провести честное, признанное международным сообществом голосование позволит смягчить эту риторику и предоставит Путину возможность достойно выйти из этого дорогостоящего конфликта.
Разумеется, Кремль будет торговаться, выдвигать неприемлемые условия, требовать гарантий безопасности для своих наиболее активных сторонников и настаивать на автономии Донбасса, называя это условием для дальнейших переговоров. Однако компромисса удастся достичь, если предложить амнистию всем участникам боев.
После пяти лет конфликта и 13 тыс. погибших пришло время спросить жителей востока Украины, как они хотели бы жить дальше. Результаты опроса, проведенного Центром восточноевропейских и международных исследований, указывают на то, что, вполне вероятно, люди примут разумное решение.
Германия, Франция и США должны помочь Украине и России договориться о демократическом урегулировании этого кризиса.
Публікуємо допис в оригіналі. Орфографію та синтаксис збережено:
А теперь смотрите, зайки мои. Если вы не можете сложить пазлик, я несмотря на отсутствие времени просто не имею морального права не разложить его для вас, если не дошло. Немного истории. В июне 2014 года в Зеленополье был расстрелян лагерь наших военных ночью градами. Погибло огромное количество людей. Тогда было много вопросом, почему не окопались, почему не было блиндажей, почему в палатках в чистом поле. Я непосредственно в общении с чудом выжившими тогда участниками тех событий пыталась разобраться почему. Они мне отвечали только одно: « Дана, ты не понимаешь, мы еще вечером по дружески общались с российскими погранцами». Один из погибших, не вспомню сейчас фамилию, но генерал, который прошел Афганистан даже общался со своим сослуживцем по Афганистану по рации, говорят, шутили смеялись. А ночью… Ночью лагерь просто выжгли. Когда выдвинулась колона с оставшимися выжившими и телами из Зеленополья, ее расстреляли еще раз. Иловайск. Если для кого-то еще секрет, что согласование зеленого коридора было между генеральным штабом РФ и генеральным штабом Украины, то ещё раз повторю. Оно было именно так. И что произошло? Колону расстреляли просто в упор. 400 погибших. Их сожгли заживо. А теперь сьогодення. По моим наблюдениям Петр Алексеевич погрузился в теплую ванную где-то в году 2016, может в 2017-м. Зеленский, вот сейчас без наездов, с нее не вылазил. И вылазить не собирается. Вчерашние законопроекты, которые штамповались и без всяких процедур регистрировались если их проанализировать, даже не очень глубоко а поверхностно, четко нам показывают, что речь идет не об обмене моряков по решению международного суда. Наличие других фамилий, в том числе Сенцова, нам говорит о том, что меняют что-то очень серьезное. Вот перечень законопроектов, мне кажется названия которых говорят сами за себя: Проект Закону про недопущення кримінальної переслідування, притягнення до кримінальної відповідальності та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської області. Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України ( щодо створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас» Проект Закону про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської області Проект Закону про мовИ в Україні Проект закону про прийняття заходів щодо відновлення банківської системи та грошових переказів в окремих районах Луганської та Донецької області. Проект Постанови про відновлення соціально-економічних зав’язків в окремих районах Донецької та Луганської області з метою захисту прав і свобод громадян Украйни, що проживають на цих територіях. Проект Закону про надання допомоги в окремих районах Донецької та Луганської області. Проект Постанови про звернення ВР до президента України щодо « зняття блокади Донбасу»- припинення економічної, енергетичної та транспортної блокади. Не сложился еще пазлик? Нет? Я знаю еще кое-какую информацию, так сложилось что эту ночь мало кто спал, и многие были на связи, есть еще условия, но так как они еще нигде не задокументированы, я не хочу о них писать-там уж поверьте тоже ничерта хорошего. Так вот всю ночь всем я задавала только один вопрос: “ребята, он действительно не понимает что сливает Украину, и за этим будет гражданская война?” Мне отвечали разные люди только одно: “ нет, не понимает” Так вот теперь у меня серьезная просьба к окружению Владимиру. Володя, вылезай с теплой ванны, позови Муженко, Турчинова, Порошенко, всех тех, кого ни один раз обманывала россия, и выслушай их. Потому как, каким бы мессией тебе бы не хотелось быть, там враг. Очень хитрый и коварный. Который сидя с тобой за столом переговоров будет в это время убивать граждан твоей страны, а может и тебе пулю в лоб пустить. Поинтересуйся, что было при выходе наших войск с Дебальцево. Муженко очень хорошо эту историю знает. Вылезай с теплой ванной, да действительность суровая и ее не хочется принимать, но она такова уже 5 лет. Иначе ты реально можешь получить не мир, а гражданскую войну. Потому что сдачу новых территорий Украины, тебе не простят очень много людей. Милитаризированных людей, умеющих стрелять и убивать. Поинтересуйся о степени милитаризации Украины. Если после всего разжёванного , так ничего не дойдет, то я умываю руки. Еще больше разжевать я не могу. И репрстите друзья, может дойдёт.
Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності “активного гіперпосилання” на marik.co.ua, а також на сам матеріал!
Публікуємо допис в оригіналі. Орфографію та синтаксис збережено:
ЗЕ прибув до Польщі. А до цього…
До цього (у ході підготовки візиту) навідріз відмовився зустрічатись там з українською громадою. На цей факт вже зреагували 38 громадських організацій українців з 21 країни світу, які звернулися до Зеленського з відкритим листом. В якому пишуть, що розглядають цей факт як “зневагу до своїх земляків”.
Я спробував з`ясувати, яким чином президентський протокол знехтував таким традиційним заходом, як зустріч з діаспорою – адже подібних рандеву боявся лише двічі несудимий Янукович. Знаєте, що мені відповіли off-record? Що за кордоном досить мало прихильників Зеленського, а тому преЗЕдент некомфортно почуватиметься у ході гострих запитань від тих, хто голосував за Порошенка. І це після того, як гаслом Верховного коміка була теза про те, що досить розділяти українців за політичними вподобаннями!
Цинізм у чистому вигляді… Чи просто Ігор Валерійович не дозволяє ні з ким зустрічатись за відсутності “смотрящєго” Богдана? Проте, як це кореспондується з іншим гаслом нової влади про повернення заробітчан до України? Риторичне запитання…
У дні п’ятої річниці Іловайського котла матері загиблих захисників України звернулися з проникливими словами до російських окупантів.
Разом з дітьми та дружинами убитих воїнів вони прийшли під стіни посольства Росії в Україні та влаштували акцію пам’яті “Час не лікує”, повідомляє “Армія Inform”.
“Я хочу звернутися до російських матерів: не пускайте своїх синів до нас в Україну, інакше ми дамо гідну відсіч. Не дай вам Боже пережити той величезний материнський біль через втрату рідної дитини, який зараз відчувають сотні українських матерів. Повірте, скільки часу проходить, біль не зникає, а навпаки стає глибшим”, – звернулася до матерів російських окупантів мама загиблого під Іловайськом військовослужбовця 30 бригади ЗСУ Марія Цвітенко.
“Колись Ремарк написав слова, що точно описують стан людини, яка пережила горе: “Час не лікує. Він не зашиває рани, він просто закриває їх зверху марлевою пов’язкою нових вражень, життєвого досвіду. Але іноді, зачепившись за найменший спогад, ця пов’язка злітає, оголює рану, приносячи новий, ще більш сильний біль”, – додала жінка.
Її підтримала і мама загиблого танкіста з Житомира, старшого лейтенанта Артема Абрамовича – Світлана Абрамович. Вона також адресувала агресорам правдиві й щирі слова, в яких засудила їх вторгнення на територію чужої країни.
“Ми знаємо, що не з шахтарями воювали наші сини і продовжують воювати вже п’ять років. Я з тих матерів, хто, почувши звістку про загибель сина, вирушила на окуповану територію на пошуки його тіла. Три місяці я обходила всі поля, де проливалася кров наших синів, об’їздила всі морги і опитувала свідків. Ми маємо фотографії та багато інших доказів присутності на сході України російських регулярних військ, номери танків і озброєння”, – сказала мати загиблого офіцера.
Світлана Абрамович
“Тому звертаюся до Росії зрозумілою вам російською мовою, щоб мої слова не переклали “по-своєму” – приберіть свої війська з України, адже рано чи пізно за все вам доведеться відповідати перед законом і Богом. І не називайте нас ніколи братами, ми ними не були і ніколи не будемо, адже занадто велика ріка крові й сліз тече між нами”, – поділилася криком душі Світлана Абрамович.
Також на акцію проти російської окупації Донбасу прийшов син ще одного загиблого під Іловайськом захисника України. Хлопчик приніс з собою портрет батька і одягнув собі на груди його орден “За мужність”. “Агресор забрав у мене батька”, – з болем сказала дитина.
На знак того, що на руках росіян є кров убитих українців, учасники акції повісили на огорожі посольства Росії 366 криваво-червоних куль, які символізують кожного воїна, який загинув під час виходу з Іловайського котла.
Акція під посольством Росії до річниці Іловайського котла
Як повідомляв OBOZREVATEL, в Україні представили фотопроект “Мами”про жінок, які втратили синів у війні на Донбасі. Було надруковано близько 300 портретів матерів загиблих військових ЗСУ. Їх планують розіслати президенту, прем’єр-міністру, спікеру ВРУ, головам ОДА та мерів міст для того, щоб вони повісили знімки у своїх кабінетах.
Нагадаємо, на Марші Захисників України молодий хлопець стояв на колінах з українським прапором на плечах і плакав, проводжаючи матерів, які несуть портрети загиблих Героїв. Відповідне фото опублікував фотограф Олександр Хоменко.
— Тарас Ігорович, добрий день, — звертання в такій формі о 8-ій ранку, від незнайомої людини, інтригувало.
— Мене звати Михайло Дербаль, ви за мене не чули? Пошукайте.
Друзі розповіли, що ви цікавитеся покупцями лісу. Просили вийти на контакт. Я думаю, вам не варто таким займатися – це вам нічого не дасть. –
Частина четверта. Генпрокурор
Давній підлеглий
Телефонна розмова тривала десь зо пів години — Дербаль наполегливо пропонував робити інші теми, інформацію по яких він може надати.
Чоловік виявився не простим. Він багато років пропрацював у міліцейських підрозділах боротьби з економічною злочинністю. Робив кар’єру за міністра Луценка, керував спецгрупами в лісовій сфері.
Згодом офіцер Дербаль перейшов в контролюючі органи системи лісового господарства Волинської області.
А власне, Волинь, упродовж 3 місяців я “бомбив” запитами – це єдина область, жоден лісгосп із якої не надав назв контрагентів – покупців лісу.
На Волині було зав’язане і вкрай небезпечне — для Держлісагентства – кримінальне розслідування.
Схема. Коротко
У попередніх розділах я описав оборудки з експортом. Сховані в офшорах, англійські та естонські компанії львів’ян Н. Лисого та А. Вороновського, купували у держпідприємств ліс за заниженими цінами. І — перепродували до Європи. За даними слідства, різниця – розподілялася між учасниками схеми, йшла на хабарі і Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства (ВОУЛМГ) і керівництву лісової галузі. Та відмивалася через десяток контрольованих українцями компаній.
(Однак, кримінальне провадження було закрите. Як це сталося – буде описано нижче).
Купівля-продаж – проводилися по документах, натомість вагони із лісом їхали від держпідприємств прямісінько до європейських переробних заводів. А, схема із використанням компаній – посередників застосовувалася виключно для акумулювання різниці у ціні.
Сергій Божко, один із “незручних” слідчих прокуратури Волині, який раніше працював по справі екс-голови лісової галузі Сівця, почав розплутувати усі хитросплетіння цієї схеми.
Із картини, “намальованої” Божко, видно, що керівництво Держлісагентства та ВОУЛМГ, сприяло Вороновському та Лисому в експорті лісу. Адже — лісові господарства продавали “товар” значно занижуючи вартість (до 56 – 65%).
Постало запитання — чому Волинь?
Три товариші та Колісник
2005-ий рік. Усміхнений Волинський губернатор Володимир Бондар (зліва) веде центром Луцька поважного гостя – нещодавно призначеного Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Справа – Віктор Швидкий, якого міністр привіз керувати міліцією області.
(фото – Волинська служба новин)
На цьому фото не має ще одного нашого героя – Богдана Колісника. “Володаря” волинських лісів. Він керував цією галуззю в області від 2000-го, і протримав “булаву” майже 14 років.
У Колісника два сина: Роман та Зіновій – у 2000-х — на керівних посадах у держлісгоспах Волині.
У жовтні 2006 року Зіновій Колісник із товаришем Олександром Кватирком у бар прийшли. А там зачинено – міліціонери слідчі дії проводять. Хлопці такої “зневаги” не стерпіли — почалася бійка з міліціонерами. Один із правоохоронців застосував зброю.
У будь якій країні напад на міліціонерів – тяжкий злочин.
Але…
Міліцейський департамент внутрішньої безпеки починає штормити двох міліціонерів, на яких був здійснений напад. Перевіряють, тягають по допитах.
Та напевне – їх врятував політичний розклад сил – у грудні 2006-го міністра Луценка відправили у відставку, а у січні – звільнили і Швидкого.
Кримінальна справа розслідувалася – вину на себе взяв Олександр Кватирко. Від судимості його врятувала лише амністія.
“Виведення” із під удару сина, Богдан Колісник не забув. Кватирко отримує посаду головного лісничого Маневицького лісгоспу.
А що інші товариші?
Губернатор Бондар бере звільненого Швидкого собі у заступники до Волинської облдержадміністрації.
Згодом, Бондар йде на підвищення та стає радником Президента України.
А Луценка – знову призначають очільником МВС. Блискавично, він повертає Швидкого керувати міліцією Волині.
Не забуває за своїх друзів і Богдан Колісник. Йде вище – тепер його можна наректи і “Володарем Земель волинських лісів”.
Неподалік Луцька на балансі ДП “Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр” перебувало майже 6 га землі. Це був підрозділ Волиньлісу (ВОУЛМГ). Керівник цього ДП і сам Колісник зверталися із клопотаннями та погодженнями про передачу цієї землі сільраді.
А далі земля була розподілена між “сильними волинського світу”. Тут і депутати, політики, високопосадовці, голова суду.
Агенція журналістських розслідувань “Четверта влада” дослідила перелік осіб, які безкоштовно отримали земельні ділянки.
Бондар “взяв”.
На сьогодні він її продав. Натомість, Швидкий будинок там має.
Щоправда, цікава історія – виділили одній людині, потім земля перейшла до міліціонера, підлеглого Швидкого. Далі — до матері. І лише тоді земля та будинок – Швидкому. Одним словом – не докопаєшся.
“Справа Колісника”
Прихід до влади Януковича не лише не похитнув, а й закріпив позиції Колісника. Володар лісів продовжує керувати ВОУЛМГ і проходить до Волинської обласної ради. Разом з ним – депутатом стає і син Роман, що вже встиг покерувати одним із держлісгоспів області. А от сина Зіновія – президент Янукович призначає головою Ківерцівської райдержадміністрації.
Не забував начальник ВОУЛМГ Колісник і про рятівника свого сина – Кватирка. Спочатку, він “прилаштував” його керувати ДП “Володимир-Волинське ЛМГ”, а згодом – директором Цуманського лісгоспу.
“Колісники і Кватирко” – колаж автора
Нетривалу смуту товариству Колісників принесла Революція Гідності. Шалений тиск активістів, пікети, скарги “на Київ”, візити зі зброєю до ВОУЛМГ та примус написати заяву на звільнення.
Колісника звільнили. Це був крок назад – аби згодом зробити два вперед.
На Волині призначили Анатолія Коцуру — нового прокурора. Постать “володаря” лісу була найскандальнішою — громадськість вимагала розслідування “Справи Колісника”.
Новопризначений прокурор обіцяв ретельно вивчити та “розібратися по закону”.
Не розрахував сил чоловік. Хто б йому це дав зробити!
За кілька місяців Коцуру звільнили із скандалом. Екс-прокурор не здався і почав судитися.
То що ж це за така “Справа Колісника”?
Кримінальних проваджень цих розслідували багато – фактично по кожному керівнику держлісгоспу Волині. Об’єднувала – схема. Експорт лісу.
А нарекли іменем володаря – із кількох причин. В одній справі – обвинуваченим у вчиненні злочину був Зіновій Колісник (за кримінал на посаді директора Маневицького лісгоспу). В другій – Олександр Кватирко – за злочини на посаді ДП “Володимир-Волинського ЛМГ”.
І в усіх тих справах спільним є те, що директори лісгоспів вчиняли злочини – виконуючи усні вказівки керівництва ВОУЛМГ.
Слідство встановило, що керівники лісгоспів укладали договори на продаж лісу в обхід аукціонів, за заниженими цінами. І тільки з тими компаніями, які надавалися керівництвом ВОУЛМГ.
Антикорупційні активісти вже “бачили” Кватирка та його товариша Колісника за гратами. Та іншої думки були правоохоронці.
Прокурори настільки “старанно” розслідували провадження, призначали експертизи, повторні, слідчі дії. Ще і в судах затягування.
А Колісник і Кватирко — раз – і клопотання подають: звільніть нас від кримінальної відповідальності. Бо термін давності закінчився.
Так, вдруге – після нападу на міліціонерів – товариші вислизають з-за грат.
Кватирко у 2015 — му прямо в крісло начальника ВОУЛМГ. Яке пробуло без тепла Колісника всього лиш 1.5 року.
Відео — hromadske.volyn.ua
У 2016-му – на Олімп повертаються три товариші. Спочатку — із порушенням законодавства та через зміни до Конституції України, Генпрокурором обирають Луценка, який навіть юридичної освіти не має.
Оскільки, в органах прокуратури в нього досвіду роботи не має теж, тому для нього не проблема лобіювати призначення “бойового міліцейського” друга (без такого ж досвіду) на посаду першого заступника прокурора Волинської області. Віктора Швидкого.
Бондар стає заступником голови Держлісагентства, а за кілька місяців – повноправним керівником.
Володимир Бондар. Фото – Держлісагентства
Спадкоємець
Так от — життя налагодилося. І власне після приходу на посаду Кватирка у 2015-му — і у наступні роки — сховані в офшорах, англійські та естонські компанії львів’ян Н.Лисого та А. Вороновського, купують у держлісгоспів Волині ліс за заниженими цінами. І — перепродують до Європи.
З огляду на “Справу Колісника”, нічого нового посередники не придумали – все це існувало в області багато років до цього – змінювалися лише бенефіціари: керівництво ВОУЛМГ дає вказівки лісгоспам – продавати цій та цій фірмі – по такій та такій ціні. Звичайно – напевне, хабарі.
Кримінальних проваджень і судових справ по лісу на Волині сотні. Але стосовно Biofuel та Bioenergy – справа не пересічна.
В клопотанні про накладення арешту, на вилученні під час обшуків докази, слідчий вказує – хабарі платили керівництву ВОУЛМГ та Держлісагентства.
Перше – очолює Кватирко. Звісно, є заступники.
А от в Держлісагентстві — та й керівник один. Бондар Володимир Налькович.
Лише за однією із кримінальних статей отримувачам хабарів “світило” від 8 до 12 років.
Ще й – конфіскацію майна зловити можна було.
Амністія чи термін давності – тут уже не світили.
А волинський слідчий Сергій Божко – впертий – рив і рив…
— Бачите на узбіччі лісу рекреаційний пункт, зупиніться… Зловіть ковток лісового повітря, — ділиться порадами начальник Кватирко, активний дописувач у Фейсбуці.
І оце пише-пише. А поліція справи чергові відкриває. От — на початку минулого року за вирубки у заказнику Цуманська Пуща.
З огляду, на потенційних організаторів вирубки, поліція справу довго волокитила. А тут – почалася активність.
Хрестовий похід прокурора Коцури
У лютому 2018-го, Анатолій Коцура, який ще чотири роки тому дав слово ретельно вивчити та “розібратися по закону” у “Справі Колісника” остаточно виграє спори. Судді визнають його звільнення незаконним та зобов’язують Генпрокуратуру поновити чоловіка на посаді.
Анатолій Коцура дав бій лісовій корупції. Фото – прокуратура АРК
У прокуратурі Волині засвітило зелене світло. Через активізацію процесуального керівництва прокуратури, поліція проявляє неабиякі успіхи в розслідуванні незаконних вирубок в Цуманській пущі. Роману Коліснику та Олександрові Кватирку оголошують підозри.
По Biofuel та Bioenergy — волинські прокурори приїжджають з обшуками у Львів.
На деревообробне підприємство “Гофер Україна” Вороновського та Лисого. Через яке, за даними Держфінмоніторингу, також відмивали гроші.
Обшук проводять і за місцем реєстрації Вороновського. А у його гаманці знаходять ряд квитанцій, про надання фінансової допомоги компанії “Гофер Україна” – на понад 2.2. млн. грн..
Так близько, ані до синів Колісника, ані до Кватирка, ані до експортних схем правоохоронці ще не підбиралися.
А у справі Biofuel та Bioenergy – слідчому Божко, напевне, залишалося вписати в підозру тільки прізвище керівника Держлісагентства.
Луценко вступає у гру
Втрутився особисто Генпрокурор. На тому і закінчилася фієста Анатолія Коцури. На початку червня 18-го Луценко переводить його на Херсонщину.
Товариш Луценка та Бондаря – Швидкий. Фото — www.volyn24.com
Виконувати обов’язки керівника став перший заступник прокурора області. Віктор Швидкий. Уже наступного місяця – слідчий Божко закриває кримінальне провадження по лісовій експортній справі! Із формулюванням – відсутній склад кримінального правопорушення
Наступного місяця – Швидкий уже стає повноправним прокурором Волині.
Невдовзі, з під удару виводять і “спадкоємця Колісника” в справі вирубок у заказнику Цуманська пуща. Процесуальний керівник – працівник прокуратури — закриває провадження в частині підозри Олександра Кватирка – за відсутністю складу злочину.
Рубки в заказнику – фото – “Екологія Право Людина”
Кому дрова?
Експортна схема вивезення лісу, втілювана компаніями львів’ян Вороновського та Лисого — Biofuel та Bioenergy, і як виявиться Integra Global Trade LP (яка окрім відмивання грошей, ще й безпосередньо “возила” ліс) – починалася ще з 2014 року.
Та значних масштабів вона досягає у 16-му. Тоді, вже кілька місяців, в Україні діяв мораторій на експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді.
Натомість, зазначені офшорні прокладки починають шаленими темпами нарощувати масштаби вивезення української деревини. За документами – на деревообробні заводи Egger та Schweighofer у Румунію — прямували дрова.
Звісно, ця схема була не єдиною в Україні. Говорити про те, що тільки зазначені компанії були “в темі” — неправильно. Але на лісовому ринку – вони займали лідируючі позиції, і беззаперечно – Західна Україна “була їхньою”.
Я знайшов докази – під виглядом дров, до Європи експортували лісоматеріали.
Бій за ліс: митники починають
У ДФС України багато років знають про схему вивезення лісу під виглядом дров. Митники, які входять у цю структуру мають і всі засоби, аби довести ці злочини.
Починаючи від 2016-го ДФС систематично намагається це зробити. Однак, так само послідовно, “влізти” у тему експорту лісу митникам не дає Генпрокуратура.
Тільки в ДФС починається активізація у лісовій сфері – прокурори ініціюють кримінальні провадження стосовно експорту волоських горіхів. Що контролюється митниками в багатьох областях.
Ще у 2015-2016 роках, коли митники вперше почали досліджувати та перевіряти, зокрема і схему Biofuel, Bioenergy та Integra, прокуратура ініціювала розслідування, де фігурувало керівництво ДФС Вінницької області. Цю структуру тоді очолював Мирослав Продан. Йшлося саме за митне оформлення горіхів, керівника допитували у якості свідка.
Але вже улітку 2016-го Продана призначили в.о. заступника голови ДФС України. А кримінальне провадження закрили.
Ініціювання систематичних перевірок із експорту лісу органами ДФС, неминуче виливалося у нові справи по експорту волоських горіхів, “дахованого” митниками.
До кінця 16-го ДФС отримує необхідні докази та починає судові процеси, зокрема і по експортній схемі Biofuel на Львівщині.
І вже у лютому 2017-го Генпрокуратура порушує чергове провадження – де фігурують керівники ДФС Чернівецької та Одеської областей. Тут і про створення злочинної організації, яка вчиняла важкі злочини, і про легалізацію та відмивання доходів. Все звісно крутиться навколо волоських горіхів.
Наступного місяця Мирослав Продан уже стає в.о голови ДФС України.
Сторони готуються до вирішального бою. Починається персональне протистояння Генпрокурора та очільника ДФС.
колаж — автора
Ліс експортують під виглядом дров
Митники почали готувати “ядерний” удар по схемах експорту деревини. Вони били у двох напрямках — доведення різниці у ціні. Тобто,колосальні збитки держпідприємств лісової галузі.
Друга больова точка – вивезення лісу під виглядом дров.
До прикладу, “Бизнес Цензор” підрахував, що тільки за шість місяців 2018-го лише Egger купив 120 тисяч тонн дров.
Деревообробні гіганти Egger та Schwighofer — не котельні. Для чого їм стільки дров?
ДФС почала надсилати запити до румунських колег-митників. Ті зібрали свою інформацію, надіслали листи – отримали відповіді від Egger та Schweighofer. І повернули назад.
Українські митники порівняли ціну, вказану у контрактах, за якою лісгоспи продали деревину офшорам. І співставили її з даними Egger та Schweighofer, за якою вони купили ліс в цих прокладок. Підрахували ймовірні збитки держпідприємств. Напевне, були ошелешені.
От я відкрив перше краще рішення суду – по компанії пов’язаній із львівськими товаришами Вороновським та Лисим — Integra Global Trade LP.
Кілька місяців, лише з одного Сокирянського лісгоспу на Буковині, навозила в румунський Egger — 102 вагони дров. Різниця в ціні – 56%. Це нереально грандіозні суми. Скоріш за все — хабарі. І відповідно – втрати держпідприємств.
До прикладу, лише за кілька місяців, і тільки із зазначеного Сокирянського лісгоспу — на 102 вагонах — різниця в ціні склала понад 5.5 млн.
Bioenergy – там взагалі 65% різниця. Вона, між ціною лісгоспу та реальною вартістю продажу компанії Egger, склала майже 315 тис. лише на шести вагонах.
По другій складовій – також “картина маслом”. Згідно документів румунських митників та компанії Egger Romania S.R.L. — стосовно наших прокладок – героїнь Biofuel, Bioenergy, Integra.
Продукція румунами розмитнювалася за кодом товару 4403 (лісоматеріали). І відпускалася компанією Egger у вільний обіг також за кодом товару 4403.
Ілюзіоністи наші схемщики. І чарівники. Їдуть Україною у вагонах дрова — 4401. А перетнувши кордон – у Румунії – перетворюються на 4403. Лісоматеріали. Заборонені до вивезення з країни.
Лише за кілька місяців 2016-го, і тільки по Чернівецькій та Львівській областях – під дві сотні таких епізодів.
Але цієї інформації митникам було замало. Потрібні були рішення судів, що підтвердили б вивезення лісу під виглядом дров. Будь-які: про притягнення навіть до адміністративної відповідальності. І будь-кого – працівника лісгоспу чи митного брокера. Але – такі рішення судів автоматично підтвердили б схему із дровами.
Митники – на місцях – почали складати протоколи про порушення митних правил. І звертатися із позовами в суд.
Луценко знову у грі
56-65 % різниця у ціні. У таких “шальних” лісових грошах – чужих не люблять. Як і тих, хто пробує ламати схему.
Генпрокуратура відкриває найнебезпечніше кримінальне провадження із експорту волоських горіхів. Розслідують під людей Продана. Тут і заступники очільника ДФС Вінничини. Та й сам керівник — Руслан Осмоловський.
Р.Осмоловський, із команди Продана – фото ДФС
У січні 2018-го – ще одне кримінальне провадження. Як пояснить згодом Луценко – почали працювати особисто по Продану.
Влітку 18-го – обшуки в ДФС Вінничини, Осмоловському оголошують підозру. Йдеться про втрати бюджету понад 300 млн гривень
Відео – з брифінгу Ю.Луценка
— Ми вважаємо, що з 2014 року на території Вінниці було створено стійке ієрархічне об’єднання, до складу якого увійшли діючі представники ДФС, які мають серйозні зв’язки зі працівниками центральних урядових інституцій в столиці… У 2015-2016 році ця злочинна організація забезпечила призначення на важливі посади в ДФС людей, які пов’язані з незаконною діяльністю на Вінницькій митниці, — говорив Луценко.
— Так, у мене є претензії до Продана. Поки що я озвучую претензії до безлічі випадків щодо контрабанди, які допустили його підлеглі. Але зараз я працюю по справі, в якій у мене є претензії до нього персональні. В той момент, коли я здобуду достатню кількість доказів, зроблю процесуальне рішення», — “добивав” наступного місяця супротивника Луценко.
Уже наступного дня – свій брифінг проводить Продан. Він повідомляє, що правоохоронці шантажують його, сім’ю та оточення.
Відео — з брифінгу М.Продана
І кидається у контратаку.
— Останнім часом щодо мене і співробітників ДФС чиниться тиск від правоохоронних органів. Я уявляю, як він буде посилюватися, коли з’являться перші результати контрольно-перевірочних заходів по лісовій галузі. Переконаний, що істерія у декого буде набагато більшою аніж є зараз. Я звертаюся до керівництва Генеральної прокуратури України. Ви вже два місяці шантажуєте мене, сім’ю і моїх близьких, що у вас є інформація відносно мене. Якщо вона є, пред’являйте. Якщо можете, затягніть ще на місяць — я завершу всі перевірочні заходи, пов’язані з лісовою галуззю. І я переконаний – на такому брифінгу ми побачимо і почуємо дуже багато цікавого» – закінчив брифінг Продан.
Один із судів – на який покладали надію митники – Апеляційний суд Чернівецької області. Тут перебувала на розгляді велика справа, де фігурували компанії Bioenergy та Integra.
Продан натякав на причетність Генпрокуратури до лісових схем. Не випадково, адже кілька справ слухалося саме по компаніях Biofuel , Bioenergy, Integra.
Були й інші. Але Продан не встиг отримати потрібних рішень суду. На початку вересні 2018-го він пішов у відставку. На моє прохання про коментарі, подане через його адвоката, Продан не відповів.
Українські судді
У жовтні – митники програли апеляцію. Судді знайшли три речі, на яких базувалися їхні рішення:
надані румунською стороною документи, зокрема – митні декларації, є не належними доказами. Бо отримані українськими митниками уже після того, як ліс перетнув кордон;
надані румунською стороною документи, відповіді, копії накладних — також не можуть бути доказами у справі – бо надані в неофіційному перекладі;
і, найголовніше, суди не враховували жодних даних компанії Egger — про те, що вони отримали лісоматеріали за кодом 4403 – які заборонені до експорту.
Чому?
Тут і вся краса гри – жодних договірних відносин держлісгоспи з Egger не мали!
Ось власне для того керівникам у лісовій галузі і потрібні офшорні прокладки. У випадку будь-яких розслідувань, директори лісгоспів із посмішкою скажуть: з України дрова вивозили? А румунський Egger ліс купував? До чого ж тут ми — ми їм нічого не продавали.
А власники великих потужних європейських гігантів – і журналістам, і правозахисникам, і екологам та й навіть місцевим правоохоронцям – також витягнуть контракти. І пояснять – що про незаконний український ліс взагалі вперше чують. Бо купували його не в українських держлісгоспів. А в англійських, шотландських, естонських чи латвійських компаній.
Чесні і праведні
— На лісову галузь йде серйозна атака, — рік тому роздавав інтерв’ю Володимир Бондар.
Очільник Держлісагентства так захищався від розслідування Earthsight — експертної організації із Великобританії. Що міг Бондар протиставити доказовій базі незаконного експорту лісу за кордон?
— Усі лісогосподарські підприємства працювали абсолютно в законній площині, і якщо відбувався експорт, він був за всіма законами України. –
Звичайно, звичайно, звичайно. Головному Лісівнику країни видніше. Як і його товаришу — Генпрокурору.
… У заключній – п’ятій частині — про те, які потужні “злодійські” клани вирішили підім’яти під себе експорт лісу. Та звідки злочинці дізналися про грошові обороти в схемі.
Уже незабаром – “Бухгалтери мафії”.
* Всі судові документи, які були використані при підготовці матеріалу, взяті з Єдиного державного реєстру судових рішень України.
** Фігурантам розслідування були надіслані листи з проханнями про коментарі. На момент публікації, відповідей не було надано. Якщо все ж, відповіді на поставлені запитання надійдуть, вони будуть опубліковані в наступній частині
В Пятом апелляционном административном суде Одессы приняли решение, касаемо разбирательства по делу о строительстве инновационного большого жилого комплекса Unity Towers на Гагаринском плато, 5.
До того, как рассмотрение дела подошло к финишной прямой, заседание сопровождались давлением со стороны, так называемой, общественности. В частности, дошло до того, что одну из судей, преследовали неизвестные даже после судебных заседаний, в связи с чем, она была вынуждена взять самоотвод.
Жарко было и сегодня – по словам представителей «Ривьера Девелопмент» и «Мегалайна», активисты пытались спровоцировать драку прямо в коридоре суда, но зачинщики остались ни с чем, так как сотрудники этих компаний решили не поддаваться на провокации.
Уже вечером суд принял решение оставить в силе вердикт первой инстанции, обязав ГАСК дать разрешение на строительство Unity Towers в Аркадии. Стоит отметить, что это чуть ли не единственный комплекс в этом районе, который будет располагать собственным детским садом. Вздохнули с облегчением и будущие жильцы комплекса, которые посетили суд.
— Перед покупкой квартиры я консультировался с юристом и мне дали ответ, что нет оснований для не выдачи разрешения на строительство данного дома! Я изучил историю компании «Ривьера Девелопмент» – они всегда достраивают свои дома. Они реализуют крупные проекты, такие как строительство комплекса «Черноморская Ривьера» – поэтому я уверен, что и на данный дом будет выдано разрешение и дом будет построен. Я пришел в суд, так как лично заинтересован в постройке данного дома, и я уже вложил часть денег в эту недвижимость. Почему пришли так называемые «активисты» в рабочий день, когда они не имеют никакого отношения к дому, я не понимаю. Возможно, это проделки конкурентов, а может быть скоро выборы, и бездельники хотят заработать рейтинг, — заявил один из инвесторов.
В Одессе россиянин стал на колени перед родными погибших на Донбассе и попросил прощения за страну
Инженер из Москвы Константин Тычина встал на колени перед матерями, женами и детьми погибших. По словам гражданина РФ, подобным образом он попросил прощения за гибель украинцев в войне с Россией.
Під постом на офіційній сторінці ведучої телеканалу 1+1 Наталії Мосейчук в Facebook, в якому вона закликала до поваги до себе, честі і гідності, затерли коментарі, в яких користувачі соцести критикували її роботу.
Про це повідомляє Наталія Міщенко.
“Під постом Наталки Мосейчук про повагу до себе, честь і гідність гарненько зачищено всі неугодні пані коментарі. Зранку їх було кілька тисяч, здебільшого неприємних для самої пані, але таких, що дають оцінку їй як «чесній» і «об‘єктивній» журналістці”, – повідомила Міщенко.
І от в мене до пані Мосейчук є запитання: ви коли в соцмережах висловлюєте свою брехливу правду, ви ж маєте бути готові до будь-яких коментарів і, в тому числі, до незручних запитань? То чому ви видалили отих кілька тисяч «іншомислячих» точок зору? Чому залишили лише 200 дифірамбічних фраз? Поганою була ваша ідея писати пост про повагу, честь і гідність. Ще гіршим стало рішення про зачистку коментарів”, – зазначила вона.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що поїздку до Франції глави офісу президента Володимира Зеленського Андрія Богдана на День Незалежності України висміяли в соцмережах.
Користувачі в соціальних мережах активно і досить жорстко жартують на тему скандальної поїздки Андрія Богдана на елітний курорт у Франції в День Незалежності України.
• повагу до себе, честь і гідність • гарненько зачищено всі неугодні пані коментарі. Зранку їх було кілька тисяч, здебільшого неприємних для самої пані, але таких, що дають оцінку їй як «чесній» і «об‘єктивній» журналістці.
І от в мене до пані Мосейчук є запитання:
ви коли в соцмережах висловлюєте свою брехливу правду, ви ж маєте бути готові до будь-яких коментарів і, в тому числі, до незручних запитань. То чому ви видалили отих кілька тисяч «іншомислячих» точок зору? Чому залишили лише 200 дифірамбічних фраз? Невдалою була ваша ідея писати пост про повагу, честь і гідність. Ще гіршим стало рішення про зачистку коментарів. ————- Найбільша глупість — це брехня; найбільша вина — невдячність; найбільша поразка — втрата довіри. ————- Вишиванка у вас гарна, але як в народі кажуть: або хрестик зніміть, або труси вдягніть, бо «незалежність починається з поваги до себе». І це ваші слова.
Незалежність починається з поваги до себе. Ми не можемо розраховувати на неї, поки не поважатимемо інших. Іншу думку….
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
