Позавчера пьяные патрульные ранили ребенка, вчера ребенок погиб. Вчера в Борисполе патрульные сбили ребенка на пешеходном переходе. Вчера в Ивано-Франковске сотрудник отреформированной полиции устроил ДТП, в котором погибла семья – муж и жена.
В больнице Киева скончался 5-летний мальчик Кирилл, в которого, вероятно, стреляли пьяные полицейские в Переяслав-Хмельницком Киевской обл. Об этом сообщил “24 канал” со ссылкой на работников больницы.
После ранения Кирилла доставили в Киев для дальнейшего лечения в нейрохирургическом центре. Состояние потерпевшего было крайне тяжелым – он был на аппарате искусственной вентиляции легких.
Прокуратура Киевской обл. сообщила о новом подозрении и подготовила ходатайство в суд об избрании полицейским меры пресечения в виде содержания под стражей, а также отстранении от занимаемых должностей.
А вот и пресс-секретарь кенгуранта Юлия Мендель, которая запомнилась украинцам в 2018 году за секс-скандал и “вброс” про армию
Мендель в прошлом году вместе с российском корреспондентом NY Times Эндрю Хиггинсом отличилась “вбросом” о коррупции в военной сфере (вокруг АТО) в Украине.
Після гучного арешту і засекреченої угоди зі слідством очільник податкової міліції часів Януковича Андрій Головач відбувся “умовним строком” і зберіг численні активи. Про це йдеться в розслідуванні Дар’ї Степанової для програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.
Андрій Головач очолював податкову міліцію з 2010 по 2014 рік. Після Революції Гідності генерал-полковника люстрували. У серпні 2016-го — арештували. У грудні того ж року він уклав таємну угоду з прокурорами, начебто дав цінні свідчення, сплатив (за словами Юрія Луценка) до бюджету 130 млн грн та отримав вирок — 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік. І вже через рік, на початку 2018-го, погасив судимість — за зразкову поведінку.
Генеральна прокуратура звинувачувала колишнього головного податкового міліціонера в участі у махінаціях з відшкодуванням ПДВ на суму у 3 мільярди гривень. На деякий час прокурори арештували майно екс-топ-чиновника та його родичів. Статки Головачів виявилися настільки вражаючими, що прокуратура навіть присвятила їм окремий ролик. У кіно увійшли: 5 люксових автівок і мотоцикл, численні будинки під Києвом у закритому коттеджному містечку, ресторани та елітні бутіки в Києві. Усю цю розкіш у 2016-му слідство оцінило в півмільярда гривень.
У серпні 2016-го генпрокурор Юрій Луценко особисто обіцяв на камери ув’язнення і повну конфіскацію майна Андрія Головача. Але цього не сталося. Після засекреченої угоди зі слідством арешт з майна зняли, а сам Головач на свободі. І, як з’ясували журналісти програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”, у нього залишилось навіть більше, ніж показали в ролику прокуратури. Зокрема, частина одного з найпафосніших ТРЦ Києва — “Арени-сіті” — під назвою “Арена Інтертейнмент”.
Там, на 6 тис кв м, розташовані численні розважальні заклади — від авторського пива до стрип-клубів. У 2015-му році в “Арени Інтертейнмент” змінився власник. Забудовник повідомляв, що продав її кіпріоту на ім’я Еллінас Кристодоулос. Він же значиться бенефіціаром компанії “Арена-капітал”, якою керує Людмила Дука. За цими людьми стоїть справжній власник — Андрій Головач — так стверджують його колишні бізнесові партнери.
Зокрема, ресторатор Олег Шейнкер наприкінці 2018-го після корпоративного конфлікту з Головачами прямо назвав розважальний комплекс “Арена Інтертейнмент” власністю екс-податківця.
Це підтверджують і представники Олега Авер’янова, партнера родини Головачів з іншого, аграрного, бізнесу. Зокрема, за даними юриста Авер’янова, одну з його офшорних компаній — “Скайнет маркетінг ЛТД” — переписали на вже згадану Людмилу Дуку в інтересах Головачів. Юрист Віктор Сурник називає Людмилу Дуку підставною особою екс-податківця.
Характерно також, що у 2015-му, після продажу забудовником “Арени Інтертейнмент”, плани по розвитку розважального комплексу коментував не формальний власник-кіпріот, а партнер родини Головача — ресторатор Шейнкер. Наприкінці 2018-го журналісти “Наших грошей з Денисом Бігусом” (Bihus.info) протягом місяця регулярно фіксували чорну Ауді А8 Андрія Головача на паркінгу “Арени”. Машина приїжджає до розважального комплексу по 2-3 рази на тиждень, у будні.
У письмовій відповіді програмі син Андрія Головача Олександр, заперечив стосунок його родини до компанії “Арена-капітал” і комплексу “Арена Інтертейнмент”. Утім відповідь Головача-молодшого ніяк не пояснює, чому машина його батька їздить в “Арену”, як на роботу. І чому у водія цієї машине є спеціальна картка у паркінгу розважального комплексу, щось подібне до абонементу на парковку, що доводить: машина екс-податківця їздить в “Арену” постійно.
Окрім “Арени Інтертейнмент”, в родини екс-податківця лишилося 13 будинків під Києвом у елітному котеджному містечку “Сонячна долина”. З них 11 записані на його свата — дніпровського пенсіонера Валентина Шкільова, ще по одному — на дружину та сина. Приблизна вартість цих нерухомих інвестицій — 15 мільйонів доларів. На свата будинки переписали буквально за два місяці до арешту Головача, причому тоді їх було більше, частину вже продали.
Сервісна компанія, яка обслуговує це містечко, теж записана на свата (він має 85%). У сина Головача залишились досить відомі столичні ресторани — “Водка Гриль” і “Тієсто Гриль”. А на самому екс-правоохоронцю з дружиною — 2 квартири у новобудовах в центрі Києва.
Нагадаємо, за словами генпрокурора, свобода коштувала Андрію Головачу 130 млн грн. Це вартість лише кількох будинків, які переписали на його свата напередодні арешту колишнього топ-податківця.
Международный трибунал ООН по морскому праву 25 мая обязал Россию немедленно освободить всех 24 военных, захваченных в ноябре 2018 года недалеко от Керченского пролива, а также вернуть под контроль Украины военные корабли «Бердянск», «Никополь» и «Яны-Капу». В Кремле заявили, что этого решения не признают и не собираются на него реагировать.
Как сообщил пресс-секретарь президента России Дмитрий Песков, позиция Москвы по вопросу захваченных у берегов Крыма украинских моряков не изменится в связи с решением Международного трибунала по морскому праву. По словам Пескова, сперва должно завершиться следствие «в связи с нарушением закона о границе» и должен состояться суд.
Адвокат украинских моряков Николай Полозов считает, что решение Международного трибунала ООН по морскому праву все же повлияет на Россию.
– Это важный международный орган, и несмотря на агрессивную риторику со стороны российских официальных лиц, уже был прецедент, когда трибунал обязал Россию освободить захваченных моряков по делу Arctic Sunrise. Тогда была такая же риторика о непризнании юрисдикции, о том, что не будут отпускать, но в течение месяца их освободили. Для России это чувствительно, и там прекрасно понимают, что невыполнение решения трибунала может повлечь за собой экономические и политические риски, связанные в том числе с расширением уже наложенных в марте санкций по керченскому инциденту. Россия не только морская держава, у которой есть гражданские и военные суда в мировом океане, – у нее есть ряд инфраструктурных проектов, которые идут по морскому дну, вроде «Северного потока-2». Так что это в интересах России – выполнить решение трибунала.
Николай Полозов
Николай Полозов предполагает, что при этом Кремль не будет признавать возможное освобождение украинских моряков как выполнение решения трибунала.
– Но тут важно не то, как это называют российские власти, а сам факт освобождения моряков и возвращения кораблей. При этом трибунал не обязал Россию прекратить уголовное дело, но поскольку они обвиняются в тяжком преступлении, можно проводить суд в отсутствие обвиняемых. Я имею в виду, есть юридические основания, для того чтобы Кремль отпустил моряков, а потом проводил расследование и суд в их отсутствие. Сложно сказать, сколько времени понадобится властям, чтобы принять подобное решение, но временные рамки установил сам трибунал: 25 июня истекает месячный срок, и Россия будет обязана предоставить отчет о выполнении решения трибунала.
Юрист-международник, бывший постоянный представитель президента Украины в Крыму Борис Бабин убежден, что решение трибунала делает освобождение украинских моряков более реалистичным.
Приказ трибунала должен быть выполнен, остальное никого не волнует Борис Бабин
– Будет Россия заявлять о том, что она ничего не знает, или будет какая-то внутренняя процедура – не имеет вообще никакого значения. Приказ трибунала должен быть выполнен, остальное никого не волнует. Защитники моряков должны использовать его во внутренних российских уголовных производствах. Мне кажется, наиболее привлекательным для россиян, с точки зрения всяческих уловок и ловушек, будет вернуть не моряков, потому что тут все просто, а корабли, которые находятся в Керчи не в мореходном состоянии. Любые варианты забрать их из Крыма будут обставлять заявлениями якобы про признание оккупации и аннексии полуострова. Но невыполнение приказа – весомое нарушение международного права, это повлияет на финал арбитража. Процесс же будет продолжаться несколько лет.
Борис Бабин
Адвокат Московской коллегии адвокатов, глава экспертного совета по международно-правовым вопросам при российском правительстве Крыма Александр Молохов отмечает, что в России есть разные точки зрения об этом трибунале.
– Одна точка зрения – что трибунал ни о чем, что тут не о чем говорить. Другая – что все это очень печально. Я думаю что истина где-то посередине. С одной стороны, нельзя игнорировать морской трибунал в Гамбурге, это правда. Эта инстанция тоже иногда ошибается – и это правда. Процесс будет продолжаться в других инстанциях, и Министерство иностранных дел России заявило, что все равно Россия будет продолжать отстаивать свою точку зрения о том, что в рамках этого процесса рассматривать спор по поводу украинских моряков было невозможно. Раздаются такие голоса, что России все-таки надо было принять участие в заседании и тогда эффект был бы другим. Неслучайно решение не было единогласным, то есть были особые мнения нескольких судей по разным вопросам. Потому тут действительно спорный вопрос, имел ли право трибунал в контексте военной деятельности принимать такие решения.
Александр Молохов
По мнению Бориса Бабина, решение Международного трибунала ООН по морскому праву – не «спорное решение».
Это приблизит деоккупацию Крыма, поскольку на кону стоит существование России как морской державы Борис Бабин
– Они сейчас будут предлагать освобождение моряков взамен на какие-то наши уступки в Азовском море, в Керченском проливе, по другим вопросам. Раньше договариваться можно было, а сейчас их шпионы в наших тюрьмах пригодятся для других обменов. Что касается слов господина Молохова, он умалчивает о том, что почти все судьи с особыми мнениями проголосовали за освобождение, а против – только один, от России. Счет 19 к 1 – это спорное решение? В то же время мы еще не услышали ни одного заявления именно российских должностных лиц о том, что они не будут исполнять приказ трибунала. Дмитрий Песков тут не в счет. Давайте подождем до конца июня. Если они не выполнят приказ, у нас уже есть план работы. Я считаю, что это приблизит деоккупацию Крыма, поскольку на кону стоит существование России как морской державы.
Житомирщина.Приблизно 4 роки назад тоді 1-річну Даринку забрали у біологічних батьків, які не вилазили з запою. Дівчинка потрапила в будинок сімейного типу і три роки там жила. Про неї піклувалися і лікували.
Але в Житомирі є кілька одіозних діячів, які намагаються вибілювати свою репутацію рейдерів і тітуханів різного роду “активізмом”. Через тиск, який вони підняли, у квітні минулого року Даринку суд віддав назад біологічним батькам.
Віддав проти її волі. ЇЇ побили. Вона померла. Труп батьки спалили в пічі. Рештки викинули в річку.
Приморский районный суд Одессы отменил подозрения, объявленные предпринимателю Руслану Серафимовичу Тарпану и бывшему вице-губернатору, ныне депутату горсовета от «Оппоблока» Александру Орлову в рамках уголовного производства о казнокрадстве при строительстве глубоководного выпуска сточных вод.
Такое определение следственный судья Виталий Куцаров вынес 23 мая, удовлетворив ходатайство защитника Тарпана.
Полный текст решения опубликуют в ближайшие дни, сейчас известна лишь резолютивная часть, согласно которой Тарпан и Орлов больше не подозреваются в преступлениях, предусмотренных статьями 191, 209, 356 и 366 УК Украины. Таким образом, бизнесмен, который с 2017 года скрывается от украинского правосудия за границей, может вернуться на родину.
Как ранее сообщалось, помощником Тарпана в борьбе с украинской Фемидой стал его старый знакомый, служитель этой самой Фемиды — председатель Приморского суда Одессы Кичмаренко Сергей Николаевич. Получив первый транш взятки в $200 000 долларов, этот судья должен был решить вопрос в пользу Тарпана, надавив на своего подопечного, бывшего помощника, а ныне судьи, который и вел дело Руслана Тарпана — Куцарова Виталия. Частично, первый транш в размере 100 тыс. долларов доставлен лично Сергеем Кичмаренко в Киев для прикрытия хвостов в ВСП позже.
Более того, 28.05.2019 в 11:00 в заседании Одесского апелляционного суда произойдет слушание по делу №522/7050/19 против Тарпана и Орлова, в котором прокуратура Одесской области будет оспаривать решение первой инстанции. За утверждение решения Приморского районного суда Одессы Кичмаренко получил от Тарпана очередной транш взятки в размере $500’000, которые должен передать судьям Кадегроб Альбине Ивановне, Мандрык Виталию Александровичу и Котелевскому Руслану Александровичу сразу после вынесения «правильного» решения.
О фактах откровенного подкупа знают все, граждане, журналисты, рядовые работники судов — не знают только работники Генеральной прокуратуры Украины и Юрий Витальевич лично, сотрудники СБУ и Василий Грицак, Роман Труба в ДБР занят кадровыми перестановками в пресс-службе, а о НАБУ и вовсе все уже забыли. Вот такое «правовое государство» в Украине.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
«Демократичні», «прогресивні», «відкриті»… Приблизно так звучать компліменти керівництва МОЗу представникам нинішньої «адміністрації» НМУ ім. О.О. Богомольця, які сплять і бачать себе на вищих керівних посадах Університету, але вже у легалізованому колективом статусі – через вибори.
Бо ота ганебна приставка «псевдо», «самопроголошені», «нелегітимні» добряче і вже давно свердлить професорські спини. Колеги до певного часу можуть робити вигляд, що конфлікт в НМУ їх не обходить, але думку свою стосовно нього мають. Так само мають думку щодо професійного рівня та моральних якостей претендентів на вищу посаду в Університеті. Чи поділяють переконання високопосадовців з профільного міністерства щодо їх «демократичності», «прогресивності», «відкритості», питання риторичне. Бо існує низка запитань від університетської спільноти, які крутяться у її представників на язику, але поки з різних причин (у кожного вони свої) не озвучуються.
Наприклад, чому це такий відкритий і порядний головний претендент на посаду ректора НМУ Юрій Кучин до сих пір не оприлюднив на сайті матеріали свого звіту у МОЗі, як це робили його звинувачені у закритості попередники? Нема про що звітувати? Чи знову, як у тому фільмі для майбутніх абітурієнтів, обрав стиль «Ми зробили…», «Ми домоглися….», «Ми ініціювали….», а далі – низка новацій ректора Катерини Амосової і її команди? Пам’ятається, пан Лінчевський, друг, покровитель і соратник Кучина, навіть обіцяв пряму трансляцію звітів ректорів, як це було, скажімо, у минулому році.
А ще не може не виникати інше, і вже зовсім не риторичне питання – чому на офіційному сайті Університету нема ні штатного розкладу, затвердженого Вченою радою, ні кошторису. Ні, питання, чи вміє нинішній «перший проректор» розпоряджатися державними грошима не виникає ні в кого. Вміє, і це він довів ще перебуваючи на посаді директора інституту післядипломної освіти, коли гарненько і без жодних докорів сумління зробив державні кошти у мільйонних вимірах своїми власними. Просто, цікаво, на які виміри він може зазіхнути на новій керівній посаді…
Якби отой виборчий процес дійсно задумувався як процедура відкрита, демократична, хіба не доцільно було б замість того, щоб у вузькому колі давати інструктаж «електорату», а голову лічильної комісії спонукати у цілях економії часу підписувати порожні протоколи, організувати публічні виступи кандидатів перед колективом? І чому б на сайті не подати максимум важливої інформації з відкритим доступом, починаючи від наказу про організацію виборів, склад оргкомітету, виборчої комісії, закінчуючи списками всіх виборців, у тому числі від студентів (плюс положення про студентське самоврядування), спостерігачів, тощо? Якщо не вистачає професіоналізму, необхідних знань і досвіду, щоб правильно і відкрито діяти у виборчому процесі, підтверджуючи свій статус «прогресивних реформаторів», можна просто скористатися досвідом інших закладів вищої освіти. Наприклад, ось як це робив НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ .
Напевне, справа не лише у некомпетентності. Необхідна інформація не подається у відкритий доступ тому, що тоді доведеться пояснювати, наприклад, чому у виборчій комісії одночасно знаходяться професор Венцьківський і його зять професор Нікітін? А ще, чому оргкомітет очолює не один з шановних академіків, а колишній міліціонер-антимайдановець Поливач? І багато чого іншого доведеться пояснювати спільноті – віч на віч, відкрито, публічно. З теперішнього часу. І з минулого, про окремі «яскраві» події якого «реформаторам» дуже хочеться забути… Забути самим і наказати забути спільноті. Але чи вдасться, побачимо…
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Після інавгурації настав час «Х». Або як злочинці купують свободу – варіант Руслана Тарпана, одесита що «нагрів» державу більш ніж на 300 млн. грн.
В Україні 20 травня відбулась інавгурація нового, вже 6-го Президента Володимира Олександровича Зеленського. Для багатьох ця подія принесла нові надії на краще майбутнє, народ довірився тепер вже В. Зеленському. Суттєвим фактором цієї довіри стала, вибачте за тавтологію, зневіра в попередньому Президенту Петру Порошенку. Дійсно, статистично доведено, що новий Гарант є для народу взірцем чистого, незаплямованого, світлого майбутнього. Всі на це дуже сподіваються…
Після присяги 6-го Президента в Україні настав своєрідний час «Х», і поряд з цим символом немає ні «Y», ні «Z», щоб математично вирахувати, що нас чекає – є лише невідомість. Це рівняння на жаль або на щастя має лише одну компоненту, і жодному математику не в силі його розгадати – це зробить лише час. Та, як виявляється: певні особи чи то вже розгадали це «завдання», чи сприймають віру в хороше майбутнє тільки конкретно по відношенню до себе – адже у випадку їх світлого процвітання, страждатиме народ України. Напевне не складно здогадатись, хто такий розумний і зумів розгадати вкрай складне рівняння – звісно, це запеклі корумповані злочинці, які змушені були тікати від слідства і дотепер переховувались за кордоном.
Одним із таких, а можливо і першим, є Руслан Серафимович Тарпан: підприємець, депутат Одеської міської ради кількох скликань, засновник групи компаній «Інкор». За покликом «чорної» душі Тарпан – злочинець і корупціонер, який з легкістю зумів обікрасти нашу країну на суму, яка за різними підрахунками коливається від 320 до 380 млн. грн. Цей корупціонер почував себе, як «риба у воді» за часи правління будь-якої влади, він завжди отримував імунітет від кожного мера Одеси, що ставав на пост. Причина тому дуже проста: всі знають, що Одеса завжди славилась процвітанням мафіозних кланів, а власник «Інкору» входив до одного із таких. Він вів свою діяльність зовсім безстрашно.
В травні 2017 року в ЗМІ поширилась інформація, що боротьбу за «Південну Пальміру» почали вести олігарх Ігор Коломойський та екс-мер Одеси Едуард Гурвіц.
Оголошений 7 червня 2017 року в розшук екс-депутат Одеської міської ради Тарпан неодноразово втілював у життя різноманітні корупційні злочини на колосальні мільйонні суми з державного бюджету, тобто з кишень українського народу. Працював він просто і безстрашно використовуючи свої перевірені схеми:
Перша: заволодіння бюджетними коштами шляхом завищення цін на матеріали;
Друга: заволодіння бюджетними коштами шляхом завищення цін на проведення робіт;
Третя: заволодіння бюджетними коштами шляхом завищення об’ємів робіт;
Четверта: заволодіння бюджетними коштами шляхом подачі судових позовів на державні органи.
Серед його афер можна відзначити протизаконне знесення готельного комплексу «Спартак» по вул. Дерибасівській, який належав до списку пам’яток архітектури. Його фірма «Стройреставрація» мала від реставрувати приміщення, а вони його знесли і встановили торгові павільйони.
В 2010-2011 роках його фірми «Інкор-Групп», «ТТ-Буд» і «Ремерцентр» були генеральними підрядчиками таких проектів:
реконструкція Одеської інфекційної лікарні
побудова лікувального корпусу обласної дитячої лікарні
наймасштабніший – побудова системи відводу стічної води «Глибоководний випуск», на якому зупинимось детальніше трохи пізніше.
В сумі на ці проекти було виділено 1,6 млрд. грн. – не малі кошти, чи не правда! По перших двох проектах роботи навіть не були виконані повністю, та гроші все рівно були в кишені Тарпана. Крім цих робіт у 2010-2015 роках компаніями афериста було освоєно мільйони бюджетних коштів під виглядом реставрацій архітектурних пам’яток в центрі Одеси. Деякі з них незаконним шляхом він намагався зняти з реєстру пам’яток, розвалити і побудувати свої приміщення, таким прикладом є будівельний майданчик на місці «Масонського дому».
Повертаючись до «Глибоководного випуску» варто підкреслити – це мега масштабна і мега корупційно-безстрашна справа, про яку стало відомо всій Україні. І саме через це Одеська обласна прокуратура відкрила резонансну кримінальну справу №42014160000000101 за статтями: ч.2 ст.205, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366, ч.2 ст. 366, ч.2 ст.367, ч.5 ст.191, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.1 ст.190, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.
За матеріалами справи було встановлено, що власник «Інкору» разом із групою осіб привласнили більше 320 млн. грн. Із джерел у Генпрокуратурі стало відомо, що йому світить не менше 7 років ув’язнення. Та наразі його не тільки не ув’язнили, йому дали змогу купити собі свободу і повернутись «білим і пухнастим» в Україну для продовження своєї місії з обкрадання держави.
Кримінальна справа знаходиться на розгляді Приморського районного суду м. Одеси, і практично доходить до завершення, щоправда не до логічного. Адже 23 травня цей суд ухвалив клопотання адвокатів Тарпана: Зубрицького О.О., Орлова О.В., Черних О.В., Тулякової М.А скасувати інкриміновані йому обвинувачення за вищевказаними статтями Кримінального кодексу. Фактом є те, що Приморський суд задовольнив це клопотання, та у зв’язку із потребою скласти повний документ вироку переніс офіційне оголошення на 28 травня 2019 року, на 09:05 ранку. От так, український народ можна «привітати» із поверненням ще одного злочинця-втікача.
Провернути своє так-зване «відбілення» Тарпану допоміг його давній знайомий – Голова Приморського суду м. Одеси Кичмаренко Сергій Миколайович. За 200 тисяч доларів хабаря цей суддя мав вирішити питання на користь Тарпана, як бачимо по результату – скоріш за все так і сталось. Частину з цих коштів отримав колишній помічник «рішали» Кичмаренка, а за сумісництвом і суддя, що вів справу Руслана Тарпана – Куцаров Віталій. Крім цього стало відомо, що сума в розмірі 100тис. доларів доставлена особисто Кичмаренком в Київ – для прикриття хвостів, що можуть виплисти. От і вийшла на поверхню ціна свободи для Руслана Серафимовича Тарпана.
Цікаво, що буде далі, адже на всю країну відомо: хто? що? де? і коли?
Звісно, звертаємось до Генерального Прокурора України Віталія Луценка, який вважає себе вкрай ефективним і незаплямованим. Звертаємось цілеспрямовано не до САП, НАБУ, ГБР, а до пана Луценка! Адже він сам сказав, що найефективніший і не корумпований, крім того, підкреслюємо – він має пряме відношення до цієї справи, він особисто брав її під свій контроль і обіцяв посадити винного Тарпана. Генеральний Прокурор Луценко у травні 2018 року в Одесі на брифінгу особисто вказав, що проти Тарпана є багато доказів і він буде покараний. В цей же час Луценко на цьому ж брифінгу віддав наказ Обласному прокурору Олегу Жученко повернути Руслана Тарпана в Україну і посадити. Як бачимо, нікого не посадили, крім цього, напевно також за ефективність, цього прокурора Одеської області Олега Жученка, всього 1986 року народження, 12 травня 2019 року Петро Порошенко підвищив до звання генерал-лейтенанта. Злочинці на волі, а звання на погонах – «ідеально».
Тож, звертаємось:
Юрію Віталійовичу, від Вас особисто, як від вкрай ефективного Генпрокурора, що давав привселюдну обіцянку посадити винного Руслана Тарпана, за вчинені ним злочини вимагаємо прямих дій. Підкреслюємо – Ви особисто запевняли, що доказів багато! Крім того, просимо провести розслідування у вчиненні злочину вищезгаданими суддями: Кичмаренком Сергієм та Куцаровим Віталієм. Якщо вину буде доведено, а вона явна – прийміть міри, ці люди повинні нести відповідальність згідно чинного Законодавства! Чекаємо ефективного результату!!!»
Для цієї людини нічого неможливого не було, адже з ним тісно співпрацювали мери Одеси: Едуард Гурвіц, Руслан Боделан, Олексій Костусєв, Геннадій Труханов. Також варто відзначити співпрацю Руслана Тарпана із Генпрокурором втікачем Віктором Пшонкою. Разом вони знайшли, де «найкраще» розмістити 86 млн. грн. бюджетних коштів виділених на будівництво будівлі Генпрокуратури. Загалом Руслан Серафимович Тарпан вміє працювати, а точніше – красти і ділитись зі всіма вигідними чорними бізнес партнерами, а в даний час він явно націлився навести дружбу, як мінімум із близьким оточенням Президента Володимира Зеленського.
Тому ми також звертаємось і до Глави держави:
«Шановний пане Президенте, як ми вже вказували зараз для України час «Х»(невідомість) — люди надіються на позитивні зміни. Народ у Вас вірить і підтримує, та серед людей складається враження, що після інавгурації до держави почали повертатись злочинці, серед них є ті, чия провина доведена – прийміть міри! Вважаємо, що Ви сильний і достойний керівник країни і своїми діями підтвердите, що ніякої невідомості немає – є тільки позитивний рух у майбутнє. А повернення злочинців – це збіг обставин і вони за всі свої скоєні злочини будуть покарані.
Акцентуємо Вашу увагу на даний час на Руслані Серафимовичу Тарпані, який вже практично відкупився. Чекаємо Ваших дій!»
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
