Теги Posts tagged with "нацбанк"

нацбанк

В конце 2015 года Национальный банк Украины (НБУ) признал неплатежеспособным старейший банк независимой Украины – “Укринбанк”. Вскоре Фонд гарантирования вкладов физических лиц (ФГВФЛ) ввел в учреждение временную администрацию. Акционеры “Укринбанка” стали одними из немногих, кто успешно оспорил эти действия регулятора и Фонда в суде.

Несмотря на то, что в законодательстве нет механизма возвращения ликвидируемых финучреждений к жизни, “Укринбанк” сумел восстановить работу, как небанковское учреждение, изменив название на “Украинскую инновационную компанию” (Укринком) и юридический адрес – на город Северодонецк Луганской области. Правомерность этих действий также подтверждена судом.

Через 2 года после того, как акционеры вернули себе контроль над активами, владелец компании Владимир Клименко рассказывает о перспективах работы в условиях неопределенности украинского банковского рынка.

Кто и как пугает инвесторов

Когда в 2015 году в банк вошла временная администрация – это стало для вас неожиданностью?

Мы предполагали, что такой сценарий возможен, но не думали, что Нацбанк пойдет на это именно в тех обстоятельствах, в которых он это сделал. Мы не собирались уходить с рынка – и регулятор это видел. За период с 2013 по 2015 годы мы нарастили капитал банка с 200 до 620 млн гривен в соответствии с требованиями НБУ.

Были ли предпосылки для признания нас неплатежеспособными? Да. И это были объективные обстоятельства.

Во-первых, потеря более 1 млрд гривен работающих активов на Донбассе и в Крыму. В этих регионах у нас была сконцентрирована треть кредитного портфеля. И осталось очень много ликвидных залогов.

Во-вторых, решением правительства все госпредприятия были переведены на обслуживание из коммерческих в госбанки. Из-за этого мы потеряли около 250 млн гривен ресурсной базы для поддержания ликвидности банковской деятельности, также госпредприятия перестали нам гасить кредиты.

В-третьих, банковская система продолжала терять средства вкладчиков. За 2015 год отток депозитов физических лиц в Украине составил 17,4 млрд гривен. Это был самый большой отток за все время кризиса. Конечно же, “Укринбанк” не был исключением.

Отдельные эксперты заявляли, что перед ликвидацией “Укринбанк” успел взять 200 млн гривен рефинансирования и что эти деньги в результате растворились. Нацбанк выдавал такую сумму?

На дату введения временной администрации в “Укринбанке” не было ни копейки государственных денег.

В 2008-2009 годах наши предшественники, предыдущие собственники банка взяли в НБУ 400 млн гривен долгосрочного рефинансирования. После смены владельцев в 2010 году мы брали еще 80 млн гривен. Но всю эту сумму погасили до конца 2011 года. Это были последние “длинные” деньги, которые брались перед ликвидацией, а “ночные” я бы в расчет не брал, потому что они сразу возвращаются.

Больше мы с НБУ по вопросу рефинансирования не связывались. Так что данные о 200 млн гривен – это вранье.

Что касается 2015 года, то ситуация была не самой лучшей. И в цивилизованной стране центробанк сам обязан был бы предложить помощь финучреждению, попавшему в объективную турбулентность по мгновенной ликвидности, чтобы сбить панику среди вкладчиков.

Однако если вы помните ситуацию 2014-2015 годов, разгар “банкопада”, у Нацбанка была вполне однозначная позиция: “если сам выжить не можешь – до свидания, уходи с рынка”. Это относилось ко всем банкам, кроме государственных – единственной категории банков, которые в тот период поддерживало государство. Вместе с тем, кредитный портфель госбанков качественно был хуже, чем у коммерческих, в т.ч. и у “Укринбанка”.

Да, в НБУ нам предлагали рефинансирование под 30% годовых не более, чем на 2 недели. А это значит, что банк как минимум должен был работать по кредитам по ставке не менее 35% годовых при средней стоимости кредитов по рынку 22%. Добавим еще фактор девальвации. Очевидно, что рефинансирование на таких условиях было бы тупиковым сценарием.

Почему не получилось привлечь инвестора?

У нас было несколько предложений от инвесторов, среди которых был даже известнейший американский фонд ОРIC в лице его полномочного представителя Wings and Freeman Capital. Но все сделки сорвались, по сути, из-за действий Нацбанка или Фонда гарантирования вкладов.

С одним из таких инвесторов, компанией Schneider Brothers, мы проводили встречу в кабинете у первого замглавы НБУ Александра Писарука. И тот прямо в лицо сказал потенциальному инвестору, готовому вложить 1 млрд гривен в банк: “Мой вам совет: как можно скорее уезжайте из этой страны”. Кстати, мы обратились по этому факту в Нацполицию, и там открыто уголовное производство №12017100070005042 по ч. 1 ст. 364 УК Украины, поскольку Писарук, по нашему мнению, принял все меры для создания условий непоступления в “Укринбанк” международных инвестиций, что в результате привело к признанию Банка неплатежеспособным.

Со вторым инвестором, израильской компанией ORO VETURES FINANCIAL Advisory Services, мы подписали предварительный договор об инвестировании 21 млн долларов (около 500 млн гривен). Однако и здесь “подсобил” Нацбанк, нарушив все разумные сроки для регистрации инвестиционного договора. Регистрация завершена была 14 декабря где инвестор получил право в течении 180 дней ввести деньги в страну.

24 декабря 2015 года мы с представителем инвестора пришли к Екатерине Рожковой (тогда – директору департамента банковского надзора) с информацией о том, что заход инвестиций на счет ожидается 28 декабря. Такая дата была обусловлена режимом работы иностранных банков в рождественские праздники. По тону и содержанию разговора мы поняли, что НБУ одобрил наши действия. Тем не мене, в тот же день было принято решение о введении временной администрации.

Почему Вы решили оспаривать действия НБУ и Фонда?

Мы изначально понимали, что не нарушили ни одного из пунктов ст. 76 Закона Украины “О банках и банковской деятельности”, который содержит основания для признания неплатежеспособности банка. Я считал и считаю, что у нас в банке достаточно активов, чтобы рассчитаться по всем обязательствам. И за 2 года работы в новом статусе нам удалось погасить 1,143 млрд гривен или около 2/3 обязательств перед вкладчиками-держателями депозитов свыше 200 тыс. гривен.

Возвращение и укрепление

Когда и на каких основаниях Вы вернули контроль над активами, чтобы выплачивать такой объем средств вкладчикам?

В июле 2016 года после целого ряда выигранных судебных дел о незаконности действий НБУ и Фонда о признании “Укринбанка” неплатежеспособным, введении временной администрации и началу процедуры ликвидации, “Укринком”, как приобретатель всех прав и обязанностей банка, начал свою работу.

Активно взаимодействовать с клиентами мы начали в ноябре 2016 года, отстояв в судебном порядке доступ в центральный офис банка. С тех пор компания только наращивает работающие активы для скорейшего расчета по обязательствам банка. Например, за 2 года доходность от сдачи в аренду недвижимости увеличилась в 2 раза.

Еще один механизм: взаимозачеты между крупными вкладчиками и крупными заемщиками. Компания помогает им найти друг друга, уменьшает свои долги и проблемный кредитный портфель.

На какой стадии сейчас судебные процессы против НБУ и Фонда?

Мы прошли все судебные стадии по двум судебным процессам: о незаконности введения временной администрации в банк и незаконности процедуры его ликвидации.

Но Верховный суд Украины неожиданно отменил решения предыдущих инстанций, мотивируя тем, что истцом выступал “не тот” акционер. Субъектом банковского надзора является мажоритарный акционер, а обжаловал решения регуляторов один из миноритарных акционеров банка.

Практика Европейского суда по правам человека исходит из того, что будь у акционера хоть 1 акция, он является полноправным участником всех процессов. И если происходит лишение его собственности (а именно это и сделали Нацбанк с Фондом) – он вправе это оспорить подобные решения.

Поэтому на такой явно дискриминационный вердикт ВС, подан иск в ЕСПЧ, он принят к рассмотрению.

Но параллельно также был подан иск от мажоритарного акционера “Укринбанка” в национальных судах. Аргументы простые: Нацбанк должен был дать 180 дней на заведение инвестора, как это предусмотрено законом. Он этого времени не дал. Суды с этим соглашаются.

Много ли заемщиков, которые рассчитываются по кредитам, полученным в “Укринбанке”?

Достаточно, чтобы гасить наши долги перед вкладчиками. Мы ведь одно и тоже юрлицо: у “Укринкома” тот же код ЕГРПОУ, что и у “Укринбанка”. Согласно нормам Гражданского кодекса, код ЕГРПОУ является идентификатором юрлица. Произошло всего лишь переименование юридического лица.

Наша логика такая: основная сумма тела погашаемых кредитов должна погасить сумму тела депозитов. И мы работаем так, чтобы не проедать платежи по кредитам. Только 3 крупных заемщика должны нам 1 млрд гривен. За счет этих средств мы могли бы полностью рассчитаться со всеми вкладчиками 200+ тыс. гривен и с юрлицами.

Тем не менее, одним из главных обвинений со стороны Фонда гарантирования вкладов является якобы выведение “Укринкомом” активов на третьих лиц. Фигурирует цифра 1,8 млрд гривен – что это за активы?

В обвинениях Фонда нет логики: зачем нам выводить куда-то активы, если они работают и приносят прибыль? С чего бы мы выплачивали тогда вклады? 1,8 млрд гривен – это сумма, которую погасил Фонд вкладчикам до 200 тыс. гривен, то есть гарантированные вклады. Причем сделал это стремительно, в течение четырех месяцев весны 2016 года. Ни в одном банке, сопоставимом с “Укринбанком” по размерам так стремительно выплаты в таких объемах не проводились. 100 млн гривен временная администрация Фонду вернула. То есть мы должны Фонду 1,7 млрд гривен. Это наши прямые обязательства.

Зачем понадобилось так стремительно выплачивать эти деньги?

Чтобы сделать ситуацию необратимой. Мы ведь как только начали получать судебные решения о незаконности действий Фонда и Нацбанка, тут же написали письма и попросили если не прекратить, то как минимум приостановить выплаты. Нас не услышали.

Более того, есть даже факт подделки документов. 16 марта 2016 года один из судов признал незаконным решение о введении временной администрации. Адвокаты направили письмо в Фонд – не принимайте решение о ликвидации. Фонд отправляет письмо 17 числом, что ликвидирует банк. А потом, когда мы обратились к ним, они отозвали свое письмо и написали его уже от 12 марта (кстати, в субботу) – якобы до решения суда.

“Фонду не интересны “живые деньги”

Как вы собираетесь возвращать Фонду деньги?

Эта сумма у нас в кредиторской задолженности, мы будем ее возвращать так же, как мы возвращаем вкладчикам “200+” – по результатам работы активов. Другое дело, что Фонд, по всей видимости, не очень хочет получать наши деньги.

В чем это проявляется?

Мы неоднократно обращались к Фонду с предложением пошагового плана действий по возвращению нашего долга. Вопрос номер один в этом списке – это предоставление нам реестра кредиторов, которым Фонд выплатил эти 1,8 млрд гривен. По нашей информации, не все вкладчики, которые получили деньги якобы в качестве компенсации депозитов в “Укринбанке”, являлись нашими клиентами. Фонд не реагирует ни на наши просьбы, ни на требования предоставить реестр через суд, ни на адвокатские запросы. А без реестра кредиторов мы не можем начать гасить долг.

Неофициально Фонд дал нам понять, что там скорее сожгут эти документы, чем отдадут. Мы также неформально передали, что если выявим хоть одну гривню, выплаченную “налево”, то сделаем все от нас зависящее, чтобы правоохранители проверили все выплаты по всем банкам, осуществленные с 2014 года.

Впоследствии, кстати, мы действительно нашли такие “левые” выплаты и передали эти факты в Нацполицию и Генпрокуратуру.

Отсутствие реестра кредиторов позволяет недобросовестным вкладчикам реализовывать мошеннические схемы, например, получать компенсационные выплаты дважды. Так поступили наши клиенты в Крыму, которые сначала запросили возмещение своих вкладов в российском фонде гарантирования, а затем после начала ликвидации банка дружно зарегистрировались в Херсоне и получили выплаты от ФГВФЛ. При этом без реестра мы не можем вести полноценный диалог с российским фондом гарантирования, чтобы нормально закрыть все дела в Крыму.

Кроме того, Фонд возврат как можно быстрее государственных денег в казну не интересует, а интересует возобновление их статуса в банке и доступ к его (банка) активам.

В чем конкретно состоит интерес Фонда?

Вся практика по банкам, которые были признаны неплатежеспособными и куда была введена временная администрация Фонда, заключалась в том, что сумма проданных Фондом активов в результате равна сумме, выплаченной вкладчикам в рамках выплат гарантированной суммы – 200 тыс. гривен.

А вкладчики “200 тыс.+” уже ничего не получают. Мало того, в некоторых случаях суммы проданных активов даже недостаточно, чтобы компенсировать произведенные Фондом выплаты. Речь идет о продаже активов по сильно заниженной стоимости, в некоторых случаях, о 0,8% от фактической цены залога. Естественно, это большая коррупционная схема, на которой удобно наживаться.

Я не исключаю, что и в нашем случае Фонду не интересно получить 1,7 млрд гривен “живыми деньгами”, поскольку они официально пройдут по счетам. Им выгоднее распродать активы через теневые схемы и получить “дополнительные аргументы” от “благодарных покупателей”. Если же идти “по-белому”, то мы полностью рассчитаемся с Фондом и останемся “в плюсе”, поскольку активов – как фактических, так и потенциально недооцененных у нас достаточно.

О каких недооцененных активах идет речь?

Временный администратор оценил объем наших активов в Крыму в одну гривну. Это при том, что стоимость наших залогов там превышает 200 млн долларов. Группа компаний Игоря Коломойского недавно отсудила у россиян в Гаагском суде потерянные активы в Крыму на сумму 169 млн долларов, легализовали это решение здесь в Апелляционном суде. Аналогичное решение на 1,3 млрд долларов принято по “Ощадбанку”. Я считаю, что это примеры, которым нужно следовать. Для нас это реалистичный сценарий, мы готовим документы для подачи в Гаагский суд.

Что еще происходило в банке во время работы временной администрации?

Кроме озвученных ранее в СМИ фактов “разбазаривания” имущества, потери кредитных дел и целого ряда других злоупотреблений, которые мы выявили при инвентаризации, была также попытка продать наше здание на Львовской площади.

Как только сюда зашла временная администрация, сразу начали ходить различные комиссии, чтобы признать здание непригодным к эксплуатации. Его рыночная стоимость 8-9 млн долларов. Но если бы его продавали как непригодное – ушло бы за 2 млн долларов официально и еще 2 млн наличными. Покупатель мне уже известен и мне известно, кто занимался этим в Фонде гарантирования. То есть, речь идет о банальном “распиле”.

В обвинениях Фонда в Ваш адрес упоминается финансовая компания, к которой якобы перешли права требования по отдельным кредитам. Это и называют “выведением активов”. Можете пояснить, что это за операции?

Наши счета сегодня арестованы по исполнительным производствам от вкладчиков, которые хотят вернуть свои деньги как можно скорее. Как только мы взыскиваем по долгам какой-то залог – дом или автомобиль – на него сразу накладывается арест. Ситуация настолько абсурдна, что мы от имени компании даже судебный сбор не можем заплатить, так как счета арестованы. Поэтому работа с такими компаниями, о которых вы упомянули – это просто техническая возможность хоть как-то выплачивать людям зарплату и покрывать операционные расходы. В Фонде просто не видят всех сделок в комплексе, и потому пытаются их оценить как некие незаконные действия, но это не так.

Суд с “Оболонью”: хотели скидки в 70%

Сейчас одна из самых больших проблем компании – это вернуть те самые долги крупных компаний, которые позволят рассчитаться и с вкладчиками, и с Фондом. Вы находитесь в длительной судебной тяжбе с компанией “Оболонь” – на какой стадии сейчас процесс и каковы его перспективы?

Начать нужно с позиции, которую заняли некоторые крупные заемщики по отношению к нашей компании. Я встречался со всеми крупными клиентами – “Оболонь”, Первомайский молочный консервный комбинат, компания “Укрполискорм”, за которой стоит народный депутат Сергей Скуратовский. Они прекратили платить по кредитам еще в 2016 году. У всех было одно объяснение: мы с Фондом договорились погасить 30% суммы. То есть Фонд гарантирования позволит оплатить кредиты с дисконтом на уровне 70%. А разницу акционеры и я будут вынуждены вкладчикам заплатить из своего кармана.

Моя позиция не меняется: заемщики должны рассчитаться по своим кредитам в полном объеме. Тем более, у этих компаний явно нет вопросов с финансами.

Юристы “Оболони” решили в суде оспорить вообще наше право взыскивать с них кредит, поскольку мы поменяли название и виды деятельности. Якобы мы нарушили процедуру перехода из банка в обычное юрлицо. И это нарушение заключалось якобы в том, что мы не согласовывали наш новый устав с Нацбанком. Но юридическая тонкость, которую не хотят видеть суде, состоит в том, что как только Нацбанк отозвал у “Укринбанка” лицензию, банк вышел из-под его юрисдикции. То есть компания не должна и не может согласовывать с Нацбанком свои учредительные документы.

Суды с вами согласны?

Мы попеременно выигрывали и проигрывали в разных инстанциях, сейчас дело дошло до Большой палаты Верховного суда. На ее заседаниях рассматриваются коллизии, когда разные кассационные суды по одинаковым обстоятельствам принимают разные решения. Дело в том, что суд по гражданским делам, где у нас есть дело одного из вкладчиков, полностью признает “Укринком” и “Укринбанк” одним юрлицом. То есть несмотря на потерю банковской лицензии, у нас осталась обязанность вернуть человеку вклад. Мы и не отрицаем ее.

По этой же логике, у нас как у не-банка остались полномочия взыскивать (не выдавать!) кредиты. Однако хозяйственный кассационный суд и его объединенная палата считают иначе. Именно поэтому сейчас дело вынесено на Большую палату ВС.

Вы хотите вернуть банковскую лицензию “Укринбанка”?

Практика говорит о том, что банковские лицензии не возвращаются. Но когда мы восстановим свои активы и рассчитаемся с вкладчиками, то готовы будем либо купить банк, или же объединиться с кем-то. Наша идея регистрации в Северодонецке была в том, чтобы работать, как банковская структура на Донбассе, чтобы помогать восстановлению этого региона, когда оккупанты его покинут. Такая была цель. Мы бы даже пригласили областную администрацию в акционеры этого банка, чтобы все было прозрачно и под контролем. Возможно ли будет это реализовать – посмотрим после того, как вернем все деньги вкладчикам и рассчитаемся с Фондом.

Да, сейчас законодательно в Украине не определено, как возвращать банк на рынок после его выведения с рынка, но ведь его можно создать! Знаю, что в парламент уже было внесено два законопроекта по данному вопросу. Как говорит международный опыт, абсолютно нормально, когда остается работать юрлицо вместо банка, но идет возмещение убытков акционерам банка, в соответствии с судебными решениями. Мы возмещения не просим, мы просто хотим получить возможность нормально работать в рынке.

“Я банкирам не завидую”

Как Вы оцениваете сегодня состояние банковской системы?

Я банкирам сегодня не завидую. Кризис 2014-2015 годов породил взаимное недоверие вкладчиков к банкам, банков к заемщикам, а самих заемщиков стимулировал к нежеланию погашать взятые кредиты. Эта ситуация пока не исправлена. Почему не кредитуют? Банки боятся, не хотят кредитовать новых клиентов, которые могут повести себя так же, как клиенты многих ликвидируемых банков – просто отказаться платить.

В 2018 году многие говорили об избыточной ликвидности, которую приходится вкладывать в ОВГЗ (облигации внутреннего государственного азйма). На Ваш взгляд, почему это происходит? Насколько привлекательны вложения в ОВГЗ для банков сегодня?

Интересны именно по причине отсутствия рисков при вложении в ОВГЗ – в отличие от рискового кредитования. Проценты по гособлигациям очень выгодные. Где сегодня в мире можно без риска получить гарантированную доходность 19% годовых? Миллиарды гривен банковской прибыли получены именно благодаря ОВГЗ.

Как Вы думаете, какие сектора экономики сегодня интересны с точки зрения выдачи кредитов?

Что касается секторов, то первый сектор для кредитования сегодня – это агробизнес, благодаря которому в Украину возвращается больше 6 млрд долларов. А реально могло бы быть больше – процентов 30 выручки остается за рубежом. Кроме того, почти не занятая ниша – кредитование машиностроения. И конечно торговля и беззалоговые кредиты населению.

В сентябре НБУ повысил учетную ставку до 18%. И тут же пошел рост ставок по депозитам, с небольшой отсрочкой во времени, но начали расти и ставки по кредитам. Обоснована ли такая политика НБУ?

Это все связано с удержанием курса гривны. Учетная ставка может быть ниже, когда государство Украина не будет убыточным и сможет обслуживать свои кредиты. Сегодня нет такого роста ВВП, чтобы спокойно обслуживать проценты по обязательствам. Пока это будет происходить (будем гасить новыми займами прежние долги), гривня будет девальвировать. Нужна реформа налоговой системы, доверие к банкам и кредитование банками реального сектора экономики.

Как Вы оцениваете законопроект о “сплите” – передаче надзора за страховыми и финансовыми компаниями Нацбанку?

Я считаю этот закон преждевременным. Такая реформа возможна. Но до этого момента Национальный банк должен построить свою систему надзора таким образом, чтобы был реальный надзор и валютный контроль. А пока мы видим нарушения и злоупотребления, которые проходят мимо надзора Нацбанка.

ukranews.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Вкладчики проблемных украинских банков с депозитами свыше 200 тыс. грн. вовсю судятся с Нацбанком и акционерами закрытых структур, чтобы вернуть себе утраченные средства (выплаты в районе 200 тыс. грн. проводит Фонд гарантирования вкладов физлиц), сообщил управляющий партнер АО «Suprema Lex» Виктор Мороз.

«Например, в производстве нашего адвокатского объединения почти сотня таких клиентов, по каждому из которых (в зависимости от того в каком банке у клиента были размещены средства) ведутся споры либо с НБУ, либо с бывшими собственниками банков», — отметил он.

И даже перечислил банки с наибольшим количеством процессов: банк «Финансы и кредит», Надра Банк, Дельта Банк,Имэксбанк. Заверив при этом, что подобными делами занимается не одна юридическая компания.

«Всего исков в адрес и НБУ и бывших владельцев банков было подано уже несколько сотен, положительный результат получен пока по, примерно, десятку процессов. При этом, судебная практика исходит из того, что до завершения ликвидации банка взыскания суммы вклада не являются возможными. Поэтому, на данном этапе споры идут об установлении вины НБУ или бывших собственников банков и взыскания штрафных санкций за несвоевременный возврат средств вкладчиков. Поэтому говорить о серьезных суммах, которые были взысканы пока преждевременно», — объяснил Мороз.

И сообщил, что владельцы закрытых банков тратят это время с пользой для себя.

«С целью обезопасить свои интересы бывшие владельцы банков любыми путями выводят из своей собственности активы, на которое можно было бы обратить взыскание», — развел руками Мороз.

ua-banker.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Сьoгoднi в пaрлaмeнтi нe булo рoзглянутo питaння признaчeння Якoвa Смoлiя гoлoвoю Нaцioнaльнoгo бaнку.

Зa слoвaми нaрoднoгo дeпутaтa Укрaїни Гeннaдiя Ткaчукa, причинoю цьoгo є нeдoстaтня кiлькiсть гoлoсiв дeпутaтiв.

– Скoрiш зa всe, в пaрлaмeнтi нeмaє пoтрiбнoї кiлькoстi гoлoсiв зa признaчeння Якoвa Смoлiя. Думaю, щo в пoдaльшoму будуть вiдбувaтися aбo пeвнi дoмoвлeнoстi мiж пoлiтичними фрaкцiями, групaми i дeпутaтaми, aбo цe питaння будe вiдклaдaтися, – зaзнaчив Гeннaдiй Ткaчук в eфiрi тeлeкaнaлу Eспрeсo.

Нa йoгo думку, Вaлeрiя Гoнтaрєвa тaки пoвиннa булa прoзвiтувaти у Вeрхoвнiй Рaдi прo свoю рoбoту.

– Мeнe oбурює тoй фaкт, щo нa сьoгoднiшнiй дeнь Нaцioнaльний бaнк Укрaїни пiдвищив крeдитнo-oблiкoву стaвку. Фaктичнo Нaцбaнк знищує укрaїнську eкoнoмiку. Я aбсoлютнo нe пoгoджуюсь з тaкoю пoлiтикoю. З мoєї тoчки зoру, рeaльний сeктoр eкoнoмiки пoвинeн мaти дeшeвi крeдити. Я ввaжaю, щo нинi йдe пiдрив eкoнoмiки дeржaви, цe прoстo нeприпустимo. Хтoсь мaє нeсти зa цe пeрсoнaльну вiдпoвiдaльнiсть, бiльшe тoгo, нaвiть кримiнaльну вiдпoвiдaльнiсть, – зaзнaчив Гeннaдiй Ткaчук.

Тaкoж нaрдeп вислoвився стoсoвнo сьoгoднiшньoгo рiшeння Вeрхoвнoї Рaди щoдo Aнтикoрупцiйнoгo суду.

– Бiльшiсть фрaкцiй сьoгoднi пiдтримaли у пeршoму читaннi зaкoнoпрoeкт прo Aнтикoрупцiйний суд.  Я ввaжaю, щo дo ньoгo будe внeсeнo бaгaтo прaвoк, oскiльки булo бaгaтo aльтeрнaтивних зaкoнiв. Oднaк,  я думaю, щo всe ж тaки зaкoн прo Aнтикoрупцiйний суд будe прoгoлoсoвaний i у другoму читaннi, aджe цe вимoгa зaхiдних пaртнeрiв Укрaїни, Прeзидeнтa, Прeм’єр-мiнiстрa тa суспiльствa в цiлoму, – зaзнaчив Гeннaдiй Ткaчук.

Гeннaдiй Ткaчук


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Гонтарева обокрала Народ Украины на Миллиарды долларов! Разрушила Банковскую систему! И спокойно уехала в благополучнную Европу! Последние полгода Валерия Алексеевна с семьей постоянно проживает в Швейцарии! А недвижимость под Киевом давно выставлена на продажу! Миллиарды долларов украденных на рефинансировании банков и валютных махинациях обеспечат Гонтаревой и ее детям шикарную жизнь на долгие годы! Вот такая извращенная “Украинская Мечта” нашей Власти…

Михаил Шнайдер


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Державна служба фінансового моніторингу через Нацбанк попросила фінустанову доповісти про операції українців з готівкою.

Відомство хоче скласти повну картину про використання готівки у протиправних схемах і зрозуміти причину значного обороту кеш-операцій в країні.

Експерти вважають, що після збирання інформації можуть виникнути нові обмеження та санкції, інформують Патріоти України.

Знати більше

Національний банк у серпні розіслав банкам лист (копія є в редакції) з проханням заповнити дві анкети. Тема першої – «Ризики використання готівки», другої – «Ризики тероризму і сепаратизму». У супровідній записці НБУ пояснив, що опитувальники розроблені державною службою фінмоніторингу, а зібрані дані ляжуть в основу детального дослідження.

Зокрема, Держфінмоніторинг просить банки надати інформацію про сумнівні операції (і спроби провести такі) за період з початку 2014 по вересень 2017-го.

При цьому відомство цікавить думка банкірів не тільки про причини значного обороту операцій з готівкою. Але і напрями їх використання у протиправних схемах та ступінь участі неприбуткових організацій у підозрілих операціях. Як «підозрювані» перераховані благодійні та релігійні організації, політичні партії і навіть дачні кооперативи. А весь перелік складається з 15 пунктів.

«В першу чергу ДСФМУ цікавить практичний досвід у виявленні схем, а потім – професійна думка учасників ринку», – говорить директор департаменту комплаєнсу Банку Південний Володимир Гавлицький.

З усього різноманіття він виділяє питання, що стосуються відомих банку інструментів, які були використані в схемах фінансових злочинів.

Держфінмоніторинг в анкетах дійсно приділяє особливу увагу фінансовим послугам, які використовують українці. І просить банкірів оцінити, як часто громадяни використовують найпростіші банківські операції (поповнення карток мобільного телефону, благодійні внески та допомога родичам) у сумнівних і протиправних схемах.

Проявляє відомство інтерес і до використовуваних громадянами систем переказів. Держфінмоніторинг бажає знати, які платіжні системи найчастіше використовуються в злочинних цілях. У переліку зазначені як всесвітні Webmoney, Paypal і MoneyGram, так і системи, що приймають оплату від населення через термінали самообслуговування (24Nonstop, City-Pay).

Схеми розкриють

Крім голих статистичних даних, ДСФМУ розраховує отримати від банків і конкретні приклади злочинних схем. А також очікує, що фінансисти підготують відповідні графічні матеріали.

Опитані нами експерти не бачать користі від анкетування і побоюються, що Держфінмоніторинг і Нацбанк готуються до чергової хвилі боротьби з готівкою.

«У НБУ є вся інформація від банківських служб фінмоніторингу, і це опитування навряд чи дасть їм нові дані. Вже хоча б тому, що їм пропонують провести величезну аналітичну роботу, на яку просто не вистачить рук. Швидше за все, банки візьмуть той масив, який відправлявся регулятору за означений період, і заповнять ним анкети. Нічого нового вигадувати не стануть», – повідомив банкір на умовах анонімності.

За його словами, деталізоване дослідження може виявитися як звичайним популізмом, так і підготовкою до нового витка війни з кеш-операціями.

Контроль посилять

Експерти не сумніваються, що за підсумками дослідження чиновники зроблять кроки для посилення контролю за операціями з готівкою. Ймовірно, почнуть розробку нових обмежень. Разом з тим нарікають, що зворотного зв’язку з держслужбою фінмоніторингу у них немає, а нинішні правила контролю підозрілих операцій надто неоднозначні.

«За дослідженням повинна слідувати публікація звіту, аналіз і обговорення. Ґрунтуючись на результатах, має будуватися подальша робота Служби фінансового моніторингу. А також зворотній зв’язок з учасниками ринку. Але в даний час цього не відбувається», – говорить Володимир Гавлицький.

Він додає, що зараз банки зобов’язані повідомляти, а Держфінмоніторинг – обробляти тисячі операцій, які підпадають під обов’язковий моніторинг. Хоча насправді вони не мають реальних ознак ризикованості і ніяк не пов’язані з легалізацією коштів.

Експерти вважають, що критерії операцій, які підпадають під обов’язковий фінансовий моніторинг, повинні бути уточнені. Щоб аналіз проводився лише за тими з них, які дійсно виглядають підозрілими.

Однак дива не чекають. І кажуть, що тиск Нацбанку та держфінмоніторингу на готівкові операції буде тільки посилюватися.

«Все залежить від інформації, яку в результаті отримає НБУ та Держфінмоніторинг. Цілком ймовірно, що за результатами дослідження будуть прийняті якісь нові обмежувальні заходи. Навряд чи йтиметься про зменшення ліміту готівкових платежів. Але на окремі операції з готівкою, наприклад, поповнення карток або грошові перекази, можуть встановити додаткові обмеження», – зазначив банкір.

Розголошувати не стануть

Втім, українцям не варто боятися, що зібрана банками інформація зможе якимось чином їх компрометувати. Держфінмониторинг не вимагає від банків вказувати в дослідженнях точних даних платників і суми операцій.

«Чиновники не зможуть скористатися інформацією з анкет ніяк інакше, окрім підготовки консолідованого дослідження. Адже всі дані будуть знеособлені», – запевняє директор департаменту комплаєнсу Банку Південний Володимир Гавлицький.

І додає, що ДСФМУ отримає загальну інформацію, яку навіть не зможе ніяк перевірити. «Це більше професійна думка, ніж якісні вимірні дані», – говорить він.

Не передбачено жодних санкцій за відмову заповнювати опитувальники. Разом з тим, вважають банкіри, більша частина фінустанов надасть відомству запитувані дані. Заповнені анкети Нацбанк попросив прислати до 6 листопада 2017 року. А консолідоване дослідження планується підготувати до 22 грудня.

Автор: Юрій Павлов


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Чи треба радіти нинішньому посиленню національної валюти?

З початку місяця долар США в Україні суттєво подешевшав, опустившись нижче позначки 26 грн, за офіційним курсом НБУ. Ще кілька тижнів тому за нього давали 26,3 грн, а два місяці тому – 26,8. Щоправда, в останні дні американська валюта намагається відновити свої позиції, проте суттєвих змін не спостерігається. На кінець поточного тижня НБУ встановив курс гривні на рівні 26,01 грн. При цьому середньорічний курс, закладений у бюджеті на цей рік, становить 27,2 грн за долар. Зміцнення гривні триває на фоні світової тенденції здешевлення долара, але вчорашнє рішення Федеральної резервної системи США підвищити облікову ставку до 1–1,25 % має змінити ситуацію на користь американської валюти.

Літо – традиційно сприятливий період для гривні, на відміну від кінця року, коли на неї починає тиснути необхідність закупки енергносіїв. Чи довго триватиме зміцнення української валюти і які фактори, окрім сезонності, на нього тепер впливають, «Главком» попросив прокоментувати фінансових експертів. «Главком» поставив їм три запитання:

  • Якими факторами викликано нинішнє зміцнення гривні?
  • Наскільки стійку динаміку може мати цей процес? Який прогноз на другу половину року.
  • До якого рівня може піднятися курс гривні?
 

Коливання курсу долара по відношенню до гривні

<br\>Коливання курсу долара

Коливання курсу євро по відношенню до гривні

<br\>Коливання курсу євро

ринковий курс

Сергій Волков, заступник голови правління, директор фінансів банку «Кредит Дніпро»

Якими факторами викликано зміцнення гривні?

Традиційно українська національна валюта починає зміцнюватися у період весни-літа через сезонні фактори. Весною знижується попит на долар через закінчення опалювального сезону, водночас обсяги пропозиції починають збільшуватись. Зростання валютної пропозиції пояснюється тим, що у агровиробників – представників головної експортної галузі  – триває посівна кампанія, і під виробничі витрати вони здають більші обсяги валюти. Також сезон весна/літо – найактивніший з точки зору бізнесу металовиробників, які представляють другу за обсягами експортну галузь країни. Зниження промислового виробництва через торгівельну блокаду у зоні АТО й відповідне погіршення макроекономічних прогнозів; уповільнення зростання експорту металів і продукції машинобудування; поступове зниження в останні місяці цін на сировину – зерно, залізну руду, сталь – на світових ринках буде чинити тиск на валютний ринок. На противагу негативним факторам, істотне зростання капітальних інвестицій на початку року стимулювало збільшення виробництва будівельних матеріалів та машинобудування. Також позитивно впливає на валютний ринок систематичне збільшення золотовалютних резервів країни  – як за рахунок співробітництва з МВФ, так і внаслідок монетарної політики Нацбанку.

Наскільки стійку динаміку може мати цей процес? Ваш прогноз на другу половину року.

Слід розуміти, що систематичне збільшення міжнародних резервів – явище тимчасове, без проведення необхідних реформ, на які чекають міжнародні фінансові партнери. Зокрема, це стосується відкриття ринку землі, пенсійної реформи – ключових факторів для подальшої реалізації програми розширеного фінансування МВФ. Цього року Україна почала виконувати свої зобов’язання за зовнішніми боргами – ресурси на це йдуть саме з міжнародних резервів. Отже, на стабільний валютний ринок та прогнозоване формування курсу неабияк впливатиме й політична воля проводити реформи, вони треба для реального поліпшення інвестиційного клімату. Серед позитивних чинників для курсоутворення варто зазначити суттєве збільшення експорту українських товарів до країн ЄС. Так, у першому кварталі цього року він збільшився на 25 відсотків. Підсумовуючи вищезазначене, ми прогнозуємо, що у короткостроковій перспективі – протягом двох-трьох місяців – гривня буде утримувати достатньо стійкі позиції та коливатися в межах 26 гривень за долар США.

До якого рівня може піднятися курс гривні?

На більш суттєве укріплення ми не розраховуємо. По-перше, серйозні коливання на ринку в будь-який бік зупиняє Національний банк, викуповуючи валюту на аукціонах. Зараз це дозволяє регулятору зміцнювати золотовалютні резерви, що в майбутньому буде стимулюючим фактором для курсоутворення. По-друге, все ще є багато факторів ризику, що впливають на курс. Зростання курсу долара ми очікуємо традиційно восени з початком опалювального сезону та зі збільшенням імпорту енергоносіїв, під що потрібні додаткові обсяги валюти. Та за умови реалізації існуючих прогнозів щодо інфляції, макроекономічних показників й подальшого співробітництва з міжнародними фінансовими інститутами, девальвація буде зовсім некритичною – у діапазоні 1-1,5 гривень.

Віталій Шапран, член Української спілки фінансових аналітиків

Як ви вважаєте, якими факторами викликано зміцнення гривні, окрім сезонних?

Воно є сезонне, а ситуативне. Вдалий перший квартал для нашого експорту забезпечили високі ціни на залізну руду, сталь, зернові. Потім був приплив грошей від Євробачення саме на готівковий ринок, стрімке зниження цін на дизпаливо та інші види палива через зниження цін на нафту. Подібна ситуація була в першій половині 2008 року –  тоді курс зміцнився  до 4,65 гривні за долар.

Цей процес може мати стійку динаміку? Ваш прогноз на другу половину року.

Думаю, до початку серпня матимемо стабільний ринок, а далі буде видно. Все залежатиме від ситуації в АТО, цін на сировинних ринках та врожаю.

До якого рівня може піднятися курс гривні?

Я не думаю, що НБУ варто допускати значне зміцнення гривні. 25-27 гривні за долар – цілком прийнятний коридор для формування золотовалютних резервів, які ми втратили 2014  року.

Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова

Як ви вважаєте, якими факторами викликано зміцнення гривні?

Зазвичай гривня відчуває себе набагато краще у весняно-літній період, ніж у осінньо-зимовий. Крім того, зараз посилились деякі позиції України на зовнішніх ринках, навіть спостерігаємо помітне покращення зовнішньо-торгівельного балансу. Також ми маємо заспокійливу економічну динаміку, що зменшує ризики з надходженням-втечею капіталу. Не виключав би також ситуацію, пов’язану з адміністративними заходами – зараз Нацбанк очолює вже не колишня керівниця, і, мені здається, це позитивно вплинуло на банківську систему.

Чи цей процес може мати стійку динаміку? Ваш прогноз на другу половину року.

До осені маємо запас міцності, а восени почнеться боротьба навколо бюджету, і тоді можна очікувати певних ускладнень. Я б не сказав, що транш МВФ зараз грає принципову важливу роль. Набагато важливіші чинники хоч малого, але економічного зміцнення, самовиживання населення і бізнесу, яке ми спостерігаємо зараз. Наступних неприємностей для гривні можна очікувати наприкінці серпня-початку вересня, коли почнеться новий економічний сезон, укладання нових контрактів, визначеність-невизначеність навколо бюджету на наступний рік. До кінця літа суттєвих коливань не буде.

До якого рівня може піднятися курс гривні?

Будуть незначні коливання навколо позначки 26  гривень за долар, плюс-мінус 20–30 копійок.

Роман Шпек, голова ради Незалежної асоціації банків України

Якими факторами викликано зміцнення гривні?

Це сезонне явище. Стан валютного ринку залежить від тимчасових, ситуативних і також від фундаментальних факторів. Макроекономічний прогноз на цей рік показує, що сальдо рахунку поточних операцій погіршується, порівняно з попередніми роками. Цього року воно буде десь мінус 4,5 відсотка. Щоб збалансувати потребу в надходженні валюти і платежі, держава повинна додатково залучити на ринок з-за меж України понад 4 мільярди доларів. Це можуть бути прямі іноземні інвестиції, яких ми, на жаль, не можемо передбачити через те, що приватизація блокується з різних причин. Це можуть бути міжбанківські кредити, але за рахунок низького кредитного суверенного рейтингу сьогодні міжбанківський ринок для нас недоступний або надто дорогий. Це можуть бути кредити міжнародних фінансових організацій, але для цього потрібно проводити реформи. Ми бачимо, що місія МВФ поїхала, і є загроза що  коштів, які передбачались в пакеті програми на цей рік, ми не отримаємо у повному обсязі. Держава не виконує зобов’язань перед кредиторами. Приїзд місії завершився тим, що навіть драфт-меморандуму не готували, а підготували звіт для ради директорів. Є проблеми непрагматичної поведінки ще з одним донором – Європейською комісією, є загроза виділенню траншу макрофінансової стабільності в 600 мільйонів доларів. Говорити про надлишок валюти на українському ринку не доводиться.

Наскільки цей процес може мати стійку динаміку? Ваш прогноз на другу половину року.

Були певні сезонні покращення на початку року від тимчасового зростання цін на метали, руду, але ситуація змінилася. Бачимо спад промислового виробництва, і в цих галузях нічого особливого не буде. Великі надходження були від успішного маркетингового року в аграрному секторі, але в цьому році приросту не буде. Були деякі незакладені в базу доходи – продаж валюти від коштів, арештованих у «попередників». Так що, дай Боже, нам вкластись в існуючі параметри до 10 відсотків  інфляції. Бо вже багато прогнозів показують, що вона може бути дещо вищою. Добре, що Нацбанк в цих умовах викуповує валюту і зможе без напруги виконувати всі зобов’язання за платежами.

Єгор Перелигін, перший заступник голови правління «Альпарі-банку»

Як ви вважаєте, якими факторами викликано зміцнення гривні?

Тут є  і зовнішні,  і внутрішні фактори. Йде стабілізація інфляції, яка впала до 13,5 відсотків  – це дуже успішний показник. Є також зростання експорту сезонної товарної продукції. Наприклад, за перший квартал експорт у товарній групі недорогоцінних металів (чорні метали, мідь, нікель, алюміній, свинець і т.д.) зріс на 42 відсотків, порівняно з минулим роком. Як правило, будівельні цикли в Європі, Америці починаються навесні й закінчуються всередині осені – тож металу зимою використовується менше.

Зростання показує і тваринництво – ця товарна група виросла на 59 відсотків. Тобто Україна нарощує зараз традиційний сезонний експорт. Якщо подивитись на міжнародні ринки, то всі очікують підвищення облікової ставки Федеральної резервної системи США – це призвело до зміцнення позиції різних товарних груп на біржах. Через це Україна отримала додаткову підтримку для своєї традиційної сировинної експортної виручки. Єврозона, в свою чергу, збільшила промислове виробництво і європейська експортна виручка зростатиме теж. Це допомагає зміцненню євро. Долар просідав по відношенню до євро через непередбачувану політику Дональда Трампа – на фоні останніх скандалів у Вашингтоні спекулянти активно атакували долар. ФРС же зараз шукає способи зміцнення долара – облікова ставка підвищена на рівень 1–1,25 відсотка. Це зміцнить долар у перспективі трьох-чотирьох тижнів.

Цей процес може мати стійку динаміку? Ваш прогноз на другу половину року.

Якщо Україна й далі нарощуватиме свій експортний потенціал, валютна виручка буде заходити і не буде глобальних збоїв по товарних групах, усе буде добре. Як завжди, слід побоюватись періоду, який починається в перших числах жовтня. З вересня почнуться закупки енергоносіїв і з’явиться перекіс у торговому балансі. Але в мене песимістичних прогнозів нема – максимальний рух гривні в другому півріччі може бути 27–27,5 за долар наприкінці року. Якщо такі коливання в районі 5–10 відсотків вдасться втримати, це буде великою перемогою НБУ.

До якого рівня може піднятися курс гривні?

Якщо триватиме та ж тенденція і долар, зі свого боку, буде повільно зміцнюватись на міжнародній арені, то, як я і казав, у нас є три-чотири тижні, аби ще побачити зміцнення гривні. Межа, на мою думку, – 25,6–25,7. Якщо подивитись на «чорний» готівковий ринок, то пропозиція готівкового долара сьогодні серйозно перевищує попит. Я б не сказав, що колосальне збільшення попиту на валюту спровокує безвізовий режим. Дійсно, збільшиться потік наших громадян за кордон, але люди і так завжди закуповували валюту для отримання та підтвердження віз. Серйозно баланс безвіз не порушить, а стане, скоріш, позитивним фактором для української валюти.

Олег Устенко, виконавчий директор Фонду Блейзера

Як ви вважаєте, якими факторами викликано зміцнення гривні, окрім сезонних?

Основним фактором, що впливає на зміцнення гривні в короткостроковій перспективі, є сезонність. Як правило, під час весняно-польових робіт, аграрії, які займають більш ніж 15відсотків у структурі нашого ВВП, продають валюту, бо їм треба купувати паливно-мастильні матеріали, посадковий матеріал, засоби захисту рослин. Плюс є один несезонний фактор, який працює  протягом останніх двох років – українське населення бідніє і починає активно розпродавати гроші, що були в «кубишках». Як правило, в такі кризові моменти українське населення створювало додатковий попит на валюту в розмірі біля 2 мільярдів доларів на місяць. А зараз навпаки долари продає. Якщо подивитись статистику всього минулого року, побачимо, що населення продало валюти більше, ніж купило, на 2,5 мільярда доларів. При цьому рівень довіри до національної валюти залишається низький, але виживати людям треба просто зараз.

Чи цей процес може мати стійку динаміку? Ваш прогноз на другу половину року.

Я не вважаю таке зміцнення гривні у ситуації, що склалась, позитивним явищем. Ми – експортноорієнтована країна, а сильна гривня не грає на руку експортерам. До того ж, я вважаю, що є певні прорахунки в політиці Нацбанку. Я б очікував, що вони більш активно викупатимуть валюту на міжбанку, намагаючись зберігати валютний коридор у комфортному стані біля 27 гривень за долар. Зараз треба намагатись, наскільки це можливо, поповнювати золотовалютні резерви, хай навіть ціною незначного збільшення інфляції. Потрібно створювати люфт для маневру, бо у нас йдуть великі виплати за зовнішніми боргами в 2018–19-х  – загальна сума, яку ми маємо виплатити за два роки, перебуває на рівні 10 мільярдів доларв. А цей рік дуже легкий, з точки зору зовнішніх виплат, – треба повернути лише 2,6 мільярда доларів.

Вважаю, надалі сезонна пропозиція валюти зменшиться і гривня буде девальвувати. Девальвація буде паралельно підкріплена тим, що аграрії, які розпродадуть свою продукцію, намагатимуться створювати запас міцності і знову купувати валюту. А з осені іноземці, які працюють в Україні, будуть готувати прибуток до переводу в свої материнські компанії – це створить додатковий попит на валюту. На кінець року ми орієнтуємось на курс 30 (плюс-мінус 5%), але це найбільш консервативний та песимістичний прогноз.

До якого рівня може піднятися курс гривні?

Не готовий відповісти, бо вважаю, що зараз курс повинен знаходитись в межах 27. Який взагалі привід радіти з короткострокового явища?

Павло Вуєць, Катерина Пешко, «Главком»


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Найбільший банк України – «ПриватБанк» – уже півроку як державний. Що з ним трапилось насправді?

Чому в банку, клієнтом якого був кожен другий українець, утворилась величезна діра у майже 150 мільярдів гривень? У Нацбанку та Мінфіні заявили, що структури вже колишніх приватних акціонерів – олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – немов пилосос залучали гроші населення і мільярдами виводили на пов’язані із собою фірми. Утім, досі не було оприлюднено жодних документальних підтверджень цього, а самі акціонери заявляли, що стали жертвами владного свавілля. «Схемам» вдалось отримати доступ до матеріалів аудиту банку, проведеного незалежними аудиторами Ernst&Young. Як 110 мільярдів гривень перед націоналізацією «ПриватБанку» були виведені на низку фірм, що існують лише на папері, з’ясовували журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший».

«ПриватБанк» – найбільший банк України. Він обслуговує понад 20 мільйонів українців, півмільйона фізичних осіб-підприємців та 700 тисяч корпоративних клієнтів. Займає перше місце за кількістю банкоматів і терміналів самообслуговування, а також за часткою ринку депозитів.

До націоналізації його бенефіціарними власниками були олігархи Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, які прямо чи опосередковано володіли понад 91,5% акцій. Інші належали міноритарним акціонерам, зокрема менеджменту на чолі з головою правління Олександром Дубілетом.

Пізно ввечері 18 грудня 2016 року міністр фінансів України Олександр Данилюк та голова Національного банку Валерія Гонтарева зібрали журналістів у будинку уряду, щоб оголосити про націоналізацію «ПриватБанку». «Уряд ухвалив дуже важливе, виважене та відповідальне рішення про входження держави до капіталу «ПриватБанку». Відтепер банк належить державі в особі Міністерства фінансів», – заявив тоді Данилюк.

Читайте також: В Минобразовании предлагают увольнять учителей за антиукраинскую пропаганду

Націоналізація «ПриватБанку» відбувалася в кілька етапів. Спочатку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ввів до нього тимчасову адміністрацію, а потім продав усі сто відсотків його акцій Міністерству фінансів за умовну одну гривню. Для того, щоб покрити діру в капіталі у майже 150 мільярдів гривень, Мінфін вніс державні облігації на суму 116 мільярдів гривень, а решту вдалося покрити завдяки коштам, які зберігали у «ПриватБанку» пов’язані з колишніми акціонерами та керівництвом фірми особи.

Чому ж це все стало можливим? Як трапилось, що цей, здавалося б, успішний бізнес довелося націоналізувати?

Власники-олігархи VS держава: прірва у поглядах

У Нацбанку вважають, що причиною націоналізації стала роздача мільярдних кредитів пов’язаним із акціонерами фірмам, які не в змозі повернути гроші.

«Понад 97 відсотків корпоративного портфелю, який становив 150 мільярдів гривень на 1 квітня 2015 року, – були кредити, пов’язаним із акціонерами компаніям», – повідомила Валерія Гонтарева. Пізніше вона уточнила, що не 97 відсотків, а всі 100.

Однак у самому «Приваті» не згодні з такою думкою регулятора і вважають, що націоналізація стала вимушеним кроком, пов’язаним з інформаційною атакою. На їхню думку, повідомлення про проблеми в банку призвели до того, що упродовж декількох тижнів клієнти знімали по 2 мільярди гривень щодня – такого не спостерігалося навіть у період активних бойових дій на сході України.

«Та інформаційна атака, яка пішла на банк в останні два тижні, багато в чому визначила поведінку нашу та наше рішення, яке було пов’язане з націоналізацією», – заявив голова правління «ПриватБанку» (1997-2016 роки) Олександр Дубілет на першій прес-конференції після націоналізації банку.

Ігор Коломойський взагалі заявив, що «ПриватБанк» став жертвою свавілля Нацбанку.

«У «ПриватБанку» був збалансований забезпечений кредитний портфель, що підтверджується міжнародним аудитом. Однак НБУ, постійно змінюючи свої власні нормативи, вигадував усе нові й нові способи штучного зниження капіталізації банку. Потім вони почали розповідати про міфічну діру в 150 мільярдів гривень, 97 відсотків пов’язаних кредитів, про те, що всі гроші викрадені або виведені в офшори. Хоча всі ці цифри вони отримали в результаті довільної зміни облікової політики», – йшлося в заяві Коломойського на підконтрольному йому сайті ТСН.ua.

«Схеми» вирішили розібратись, що ж відбулось насправді та чи існують докази, що колишні власники справді вивели з банку десятки мільярдів напередодні націоналізації.

Мільярдери на папері

Журналістам програми «Схеми» вдалось отримати доступ до підготованого аудиторською фірмою Ernst&Young проекту аналізу фінансово-господарської діяльності «ПриватБанку». Це останній перед націоналізацією незалежний звіт, який показав реальний стан його справ. Документ від 22 листопада 2016 року має гриф «Конфіденційно, для обмеженого використання». Але юристи з медіа-права вважають, що ця інформація є предметом суспільного інтересу, тому може бути опублікована.

Той самий аналіз, який вдалося отримати журналістам

Той самий аналіз, який вдалося отримати журналістам

«Головна підстава для оприлюднення – те, що право громадян знати інформацію, яка стосується тепер уже державного банку, про витрачання великої кількості грошей, про потенційні зловживання цими коштами, переважає інтереси захисту цієї інформації», – говорить директор ГО «Центр демократії та верховенства права» Тарас Шевченко.

Журналісти звернулися до Ernst&Young із проханням підтвердити або спростувати справжність документа і повідомити, чи вносились у нього ще якісь зміни. Але фахівець зі зв’язків з громадськістю Ольга Данченкова, посилаючись на внутрішню політику фірми, відмовилася від коментарів.

Згідно з документом, аудитори перевірили найбільших позичальників і виявили: на 1 квітня 2015 року ризик неповернення кредитів вимірювався у сумі понад 82 мільярди гривень, а вже станом на 1 жовтня 2016 року цифра збільшилася до понад 139 мільярдів гривень.

Відповідно до документа, «ПриватБанк» провів реструктуризацію кредитного портфелю: заборгованість 170 попередніх позичальників була переведена на понад 30 нових, які стали винні банку понад 110 мільярдів гривень. Для порівняння – це бюджет Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ разом взятий. І що ж це за фірми?

Фірми-боржники: керівників та засновників не знайти

За допомогою Єдиного держреєстру юридичних осіб журналісти дізналися адреси реєстрації нових фірм, їхніх засновників та директорів, і вирушили до них, щоб запитати, як їм вдалося отримати мільярдні кредити у «ПриватБанку» і як вони планують розраховуватися.

У Борисполі, що за 35 кілометрів від Києва, зареєстровано одразу три фірми, на яких «висить» майже 9,5 мільярда гривень кредитів. Офіс однієї з них – «Арготрейд Лтд», яка винна понад 4,5 мільярда гривень «ПриватБанку», розташований у будівлі станції техобслуговування та автомийки. Щоправда, наразі там кімнату знімає вже інша компанія – «Болонья компані». І крім двох столів, двох стільців та старого ноутбука там нічого немає.

Офіс «Арготрейд Лтд» вмістився у маленькій напівпорожній кімнатці

Офіс «Арготрейд Лтд» вмістився у маленькій напівпорожній кімнатціІнша фірма – «Бізнеспром Інвест», яка винна «ПриватБанку» понад 4,4 мільярда гривень, має офіс за адресою масової реєстрації.

Офіс «Бізнеспром Інвест» був зачинений у робочі години

Офіс «Бізнеспром Інвест» був зачинений у робочі години

Фірма «Фіто-Пром Еволюшн», яка винна «ПриватБанку» майже півмільярда гривень, також орендує одну кімнату, в якій є лише два столи та декілька стільців.

Офіс «Фіто-Пром Еволюшн» виглядав, м'яко кажучи, скромно

Офіс «Фіто-Пром Еволюшн» виглядав, м’яко кажучи, скромно

Фірма «Лекс грант», яка заборгувала «ПриватБанку» понад 4 мільярди гривень, зареєстрована у квартирі звичайного житлового будинку в Києві. Двері журналістам ніхто не відчинив. Сусідка розповіла, що давно нікого не бачила там.

Оскільки журналісти не застали жодного керівника фірми на робочому місці, вони поїхали до одного з них додому. У селищі міського типу Згурівка, що на Київщині, зареєстрований Юрій Понько – засновник та керівник фірми «Тріумф 15», яка має повернути «ПриватБанку» понад 4,3 мільярда гривень. Журналістам «Схем» вдалося поспілкуватися з його матір’ю. Вона розповіла, що він давно живе в Маріуполі.

Мати Юрія Понька, керівника «Тріумф 15»

Мати Юрія Понька, керівника «Тріумф 15»

Схожа ситуація і в інших регіонах. У Львові за адресою заправки «Укрнафти» зареєстровані дві фірми: «Софт-Альянс» та «Айлант Сервіс», які винні «ПриватБанку» понад 7 мільярдів гривень. У Запоріжжі, також на заправці, зареєстрована фірма «Бізнес пром інновація», яка заборгувала «ПриватБанку» понад 4,5 мільярда гривень. Таку ж суму винна «ПриватБанку» фірма «Прем’єр бізнес брук», яка зареєстрована в Харкові в житловій багатоповерхівці.

У Запоріжжі на автомобільній заправці зареєстрована фірма «Бізнес пром інновація»

У Запоріжжі на автомобільній заправці зареєстрована фірма «Бізнес пром інновація»Журналістам не вдалося поспілкуватися з жодним засновником чи керівником фірм, на яких «висять» мільярдні борги. За вказаними в реєстраційних документах номерами телефонів або ніхто не відповідає, або вони вже не обслуговуються. За адресами реєстрації цих фірм, їхніх засновників та керівників журналісти нікого не застали.

Читайте також: В Сети устроили «охоту» на мужчину, избившего девушку во время провокаций в Киеве

Про що це може свідчити? Дані цих осіб використали без їхнього відома чи вони свідомо зголосилися представляти фірми, які винні мільярди гривень «ПриватБанку»? Чому менеджмент «Привату», збираючи гроші населення, згодом видавав мільярдні кредити маловідомим або новоствореним фірмам? Це робилося за згодою акціонерів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова чи вони про це не знали? І чи є тут провина менеджменту?

Журналісти «Схем» звернулися до вже колишніх його акціонерів – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, а також екс-голови правління банку Олександра Дубілета. Ніхто з них не висловив бажання прокоментувати виданню зазначені факти.

За борги фірм-бульбашок розраховуватимуться звичайні громадяни?

Виходить, що коли банк був приватним, він роздав понад 100 мільярдів гривень фірмам-бульбашкам. А зараз ті винні гроші вже державному «ПриватБанку». І якщо не повернуть, то за них розрахуються звичайні громадяни – платники податків, тому що держава вже влила в установу Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму понад 100 мільярдів гривень, щоб він не збанкрутував.

«Виникає запитання: хто буде компенсувати державі вартість ОВДП, влитих у капітал «ПриватБанку»? Тому що це гроші платників податків і вони повинні бути компенсовані», – говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.

У Нацбанку кажуть, що у позичальників ще є час, щоб повернути кошти –до 1 липня. «Якщо ж цього не відбудеться, то, звичайно ж, власник нинішній «ПриватБанку» – Міністерство фінансів, менеджмент «ПриватБанку», його незалежна наглядова рада повинні почати ті процеси, які роблять усі банки, коли позичальники не погашають кредити. Це претензійна робота, це суди з метою повернути активи, які були виведені з банку», – заявила заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова.

Олександр Шлапак, який очолив «ПриватБанк» після його націоналізації, від коментарів відмовився, зазначивши: «До оприлюднення результату аудиту та завершення внутрішнього розслідування не вважаю відповідальним щось коментувати».

Чи покарають винних у банкрутстві «ПриватБанку»?

Чому «ПриватБанк» не націоналізували раніше, коли «діра» в балансі була меншою? Економісти вважають, що це має стати предметом окремого розслідування.

«Я впевнений, що фахівці Нацбанку прекрасно знали (тому що весь ринок знав) про бізнес-модель функціонування «ПриватБанку», але чому вони покривали її? Я думаю, що тут окреме розслідування потрібно проводити. Чому в 2015 році не було ухвалено такого рішення, не зрозуміло. Якщо в 2015 році збиток, який мали завдати націоналізація або банкрутство «ПриватБанку», орієнтовно становив би 80 мільярдів гривень, то в результаті він може вирости до 150 мільярдів гривень», – вважає Ерік Найман.

Економіст Ерік Найман

Економіст Ерік Найман

За три роки з банківського ринку України були виведені близько 90 банків. І поки що жоден керівник або власник не є покараним за свідоме доведення своєї установи до банкрутства.

Так само відкрите питання, чи будуть покарані ті, хто довів до банкрутства «ПриватБанк», видаючи мільярдні позики фірмам-бульбашкам. Поки за це розраховуються українські платники податків.

РАДІОСВОБОДА


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Глава Нацбанка Украины Валерия Гонтарева в связи с поданным ранее заявлением об отставке назначила с 11 мая исполняющим обязанности главы НБУ своего первого заместителя Якова Смолия. Он будет выполнять эти обязанности до назначения нового главы.

Яков Смолий родился 1 февраля 1961 г. в с. Вербовец Лановецкого района Тернопольской области. Закончил Львовский государственный университет им. И. Франко по специальности “Прикладная математика” и получил квалификацию математика. С 1981 по 1983 г. работал лаборантом научно-исследовательского сектора этого университета.

В 1983 – 1987 гг. работал инженером-программистом, математиком, младшим научным сотрудником Тернопольского финансово-экономического института. После этого в течение 4 лет был инженером-программистом, старшим инженером-программистом, начальником бюро завода “Орион”.

В Нацбанке начал работать с 1991 года и по 1994-й занимал должность ведущего инженера, начальника компьютерного отдела, заместителя начальника Тернопольского областного управления НБУ.С 1994 по 2005 г. занимал должность начальника управления автоматизации, а позже – зампредседателя правления Акционерного почтово-пенсионного банка “Аваль”.

После продажи “Аваля” австрийской группе Raiffeisen Int в 2005 году за 1 млрд долларов, Смолий совместно с десятью партнерами создали Банк Престиж. Согласно информации на сайте Financial Club, в июле 2006 г. австрийский Erste Bank подписал договор о покупке 50,5% акций “Престижа” за 35,3 млн долларов, но уже в декабре он решил купить 100% акций банка за 104 млн долл. Смолий продал принадлежащие ему акции, а с поста главы набсовета банка “Престиж” был отозван в октябре.

Читайте также: В Сети устроили «охоту» на мужчину, избившего девушку во время провокаций в Киеве

Впоследствии Смолий стал директором по вопросам банковского бизнеса в ЗАО “Престиж-групп” и занимал эту должность с 2006 по 2014 г. В досье на Смолия указано, что одноименный холдинг охватывал совместный бизнес (банковский, страховой, биржевой, молочный) бывших партнеров по банку “Аваль”. В марте 2006 г. Смолий вошел в наблюдательные советы страховых компаний “Пуск” и “Астра”. В августе 2006 г. группа Fortis решила купить компанию “Эталон Жизнь” за 7,6 млн евро. Смолий также занимался развитием СК “Эталон”, в наблюдательный совет которой вошел 24 февраля 2006 года, а возглавил его в 2009 году. В 2013 году Смолий продал 41% акций “Эталона” российскому инвестору, а его супруга Светлана Смолий – 25% акций.

Также есть информация о том, что в “Престиж-групп” Смолий занимался молочным бизнесом, был членом набсовета ЗАО “Молочний Альянс”, а также членом набсовета ПАО “Новоархангельский сырзавод”, который покинул 14 марта 2014 года по собственному желанию. С апреля 2014 г. Смолий является замглавы Нацбанка Украины. Он имеет научную степень кандидата экономических наук, владеет английским языком. Смолий женат, имеет двух дочерей.

Читайте також: Наші діди не могли уявити, що Москва пришле армію убивати їхніх онуків

В декларации за 2016 год Смолий указал 3 963 668 долларов, 6 089 816 грн на банковских счетах, а также 120 053 грн пенсии. За год он получил 1 823 737 грн зарплаты.Смолий владеет 4 и имеет в совместном пользовании 3 земельных участка. Также он является совладельцем 12 офисов, одного дома и физкультурно-оздоровительного комплекса в селе Погребы, а также апартаментов в оккупированном Севастополе. У него есть часы Patek Philippe и Breguet, гидродроцикл и гольфкар.В автопарк Смолия входят 3 легковых автомобиля – Toyota LC 2006 года выпуска, VW Multivan 2012 года, Mitsubishi 2002 года, гидроцикл 2009 года, а его жена владеет Mercedes ML350 2007 года выпуска.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO