Теги Posts tagged with "ЗСУ"

ЗСУ

Наприкінці червня Транспортне командування США підготувало до відправки в Україну черговий вантаж військової допомоги. Мова, зокрема йде, про рації, боєприпаси та протитанкові ракети Javelin.

До цього Конгрес США затвердив надання нового пакету військо-технічної допомоги за програмою «Ініціатива безпекової допомоги Україні». Мова йде про $ 250 млн, які будуть використані впродовж цього фіскального року. Згідно із повідомленням Пентагона, пакет передбачає надання Україні засобів контрбатарейної боротьби, транспортних засобів, медичного обладнання, здійснення підготовки підрозділів ЗСУ. Значна частина допомоги буде спрямована і на посилення українських ВМС. Допомога також міститиме мобільні радарні системи для виявлення ракетних та артилерійських обстрілів.

Про те наскільки Збройні сили України та її обороноздатність залежить від допомоги Сполучених Штатів та які кроки наразі робить Україна для того, щоб забезпечити надійний захист суверенітету – в інтерв’ю Голосу Америки із заступником секретаря Ради національної безпеки та оборони Сергієм Кривоносом. Розмову вела Ірина Соломко.

Сергій Кривонос на лінії розмежування. Донбас, Україна. Березень 2019 року

– В середині червня Конгрес США погодив виділення Україні $ 250 млн військової допомоги. Наскільки ця допомога є критичною для обороноздатності країни?

– Через санкції, які має Україна як учасниця конфлікту, ми обмежені у закупівлі деяких зразків техніки та озброєння. Певні речі ми просто технологічно не можемо зробити, тому ті зразки озброєння та техніки, які ми отримуємо від американського уряду, дуже важливі.

Потрібні засоби радіоелектронної та акустичної розвідки на морі

Сама система запрацювала не одразу. На початках, люди, які відповідали за цей процес, просили будь-що, не вивчивши ретельно проблему. Але з часом вдалося налагодити роботу, і ми почали просити ті речи, які ми або не можемо купити, або виробити. Запити на отримання допомоги спочатку безпосередньо опрацьовуються в Міноборони, потім подаються через американське посольство та радників у Вашингтон. Там вони вивчаються. Не все, що ми просимо, ми отримуємо. Процес розтягується і в часі.

Зараз наш фокус на посиленні морської компоненти. Нам потрібні засоби радіоелектронної та акустичної розвідки на морі. Цей морський напрямок потребує розвитку. І американці нам у цьому дуже допомагають.

Досі потрібні, наприклад, прилади нічного бачення і радіостанції Harris

Окрім того, нам досі потрібні, наприклад, прилади нічного бачення і радіостанції Harris. За них окрема подяка, бо вони допомагають нам протистояти російським радіо-електронним засобам, які ворог значно розвинув за останній час і тестує на сході.

Для Росії ми – це полігон. Всі нові розробки вона апробує на нас.

– Під час слухань у справі імпічменту президента США Дональда Трампа, республіканці неодноразово наголошували на тому, що Україна дуже корумпована країна, і призупинення надання військово-технічної допомоги Києву було пов`язане саме з цим. Наскільки ці звинувачення реальні, і чи є підґрунтя для корупції і в контексті допомоги США?

– Контроль за використанням майна і техніки – дуже жорсткий. Чесно кажучи, я не впевнений, що тут можна знайти поле для корупції. Тому що наші американські колеги чітко та постійно контролюють ці питання. Я знаю, що були проблеми щодо використання допомоги, коли певні речі лежали на складах невикористані, але, щоб воно розпродавалося або продавалося в інші країни, не думаю.

Наприклад, прилади нічного бачення хлопцям дуже потрібні. Продати їх просто неможливо.

– Ви на своїй посаді перебуваєте вже більше року і відповідаєте саме за посилення обороноздатності. Лунають голоси, що наразі цей напрямок не є пріоритетним для влади. Враховуючи це, що вам все ж таки вдалося зробити?

– В травні минулого року, ще за попереднього керівництва державою, нам вдалося підготувати та прийняти рішення щодо впровадження програми «П’ять кроків». Я почав роботу над нею ще у 2017-18 роках, коли був заступником Сил спеціальних операцій.

Ця програма включає п’ять кроків, які ідуть паралельно та доповнюють один одного:

  • Перше – організація руху опору в разі відкритої агресії.
  • Друге – створення потужної та життєздатної системи територіальної оборони всередині країни.
  • Третє – військово-патріотичне виховання молоді. Четверте – організація інформаційного спротиву.
  • І п`яте – довійськова підготовка населення.

Чому виконання цієї програми є необхідним для країни?

Українська армія може програти певні кампанії, але ніколи російська армія не зможе перемогти підготовлений український народ

Як військовий я розумію, що у разі відкритої агресії з боку Росії, у нас буде невелика кількість часу, щоб утримати територію. Я не сумніваюся у хоробрості українських вояків, але в контексті техніки та озброєння, наш потенціал значно меншій.

Так, українська армія може програти певні кампанії, але ніколи російська армія не зможе перемогти підготовлений український народ.

Що таке територіальна оборона?

Це надійний тил у будь-якій точці країни. Військові мають воювати на фронті, а тероборона – всередині країни.

Тероборона працює за принципом: я захищаю себе, свій дім, вулицю, місто, область. Тобто люди відповідальні за захист місцевості, яку вони знають.

Громадяни, які будуть брати участь в теробороні, підписуватимуть контракти.

Після проходження курсу підготовки вони матимуть право на володіння нарізною зброєю. Я розумію, що для багатьох це питання викликає занепокоєння або паніку, але досвід інших держав показує: володіння підготовленого населення зброєю – гарантія існування держави.

Чому також важливо військово-патріотичне виховання молоді? Бо за майже 30 років на рівні держави не вирішено питання національної ідеї та цінностей: що ми за нація, чого хочемо досягнути? В результаті, частина молоді виросла безідейними споживачами.

Зараз іде активна робота з законопроектом про територіальну оборону

Працювати з дорослим населенням практично неможливо, у нього вже сформована точка зору та цінності. А от працюючи з молоддю, ми вирощуємо нове покоління з новими цінностями та підходами до життя. Таким шляхом рахується багато успішних країн. Ми вивчали їхній досвід та взяли найкращі практики.

По кожному з цих кроків ми напрацювали концепції, які були представлені на профільних комітетах Верховної Ради.

Зараз іде активна робота з законопроектом про територіальну оборону. Ми практично вийшли на фінішну пряму. Під час роботи ми відчули чималий спротив від «п`ятої» проросійської медійної колони», яка намагалася облити нас брудом.

Для нас наразі важливо, щоб законопроект був ухвалений до вересня, щоб в бюджеті на 2021 рік були закладені кошти для першого етапу створення системи.

– Яку чисельність тероборони ви закладаєте в законопроекті?

– Структура буде будуватися поетапно. Нам потрібен час, щоб людей навчити, об’єднати та сформувати один дієвий організм.

Наразі мова йде про одну бригаду на область, плюс місто Київ

Наразі мова йде про одну бригаду на область, плюс місто Київ. Тобто на першому етапі – 80 тисяч.

З часом, за три-чотири роки, ця цифра має збільшитися до 160 тисяч, а потім і до 250 тисяч.

Чому? Тому що у нас величезна кількість об’єктів всередині країни, які потребують контролю та захисту, а чисельність Нацгвардії – 54 тисячі, Нацполіції – 115 тисяч.

Ми розглядаємо тероборону не просто як військову компоненту. Мова йде і про її залучення у боротьбі з природними та техногенними надзвичайними ситуаціями.

Наші колеги – Збройні сили Польщі, які зараз також активно розбудовують цю систему і вже фактично вклали в неї мільярд доларів, розраховують, що до 2022 року кількість контрактників складе 54 тисячі з подальшим збільшенням.

До речі, вони вже апробували систему у боротьбі з коронавірусом.

– Скільки коштів має бути закладено в бюджет, щоб розпочався перший етап створення тероборони? І скільки отримуватимуть люди, які підпишуть контракти?

– Ми передбачаємо широку мотиваційну систему, але не грошову. Звичайно, коли люди будуть призиватися на збори, вони отримуватимуть грошове утримання. Але це все.

Що стосується коштів у бюджеті, цю цифру я зможу назвати тільки за два тижні, коли закінчиться планування. До цього не хочу нікого вводити в обману.

Ухвалення закону – це лише перший крок, адже справжня реалізація проекту починається після прийняття відповідних підзаконних актів Кабміну. І тут затягування може бути навіть більшим, ніж у Верховній Раді.

Так, звичайно, ми усвідомлюємо ці ризики. Але наразі є хороші новини з Кабміну.

12 червня уряд прийняв постанову, де одним з основних пунктів значиться прискорене та активне створення тероборони.

– Чи є підтримка Президента?

– Глава держави неодноразово підкреслював, що її необхідно створювати. Тому підтримка задекларована. Я сподіваюся, що вона буде і далі.

– Як вам взагалі працюється з командою Президента Зеленського, адже в РНБО вас запросив Президент Порошенко?

– Я вже 32 роки служу своїй країні, захищаю власний народ, і для мене найголовніше, щоб в моїй країні був порядок. Тому неправильно розцінювати мене в контексті, чия я людина.

Я служив при усіх президентах. Військові – люди поза політикою, головне для них – це професіоналізм.

– Після корупційного скандалу з Олегом Гладковським ви очолили комісію з військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Державний концерн «Укроборонпром» завжди був закритою та корупційною структурою. Президент Зеленський привів туди команду реформаторів. Як ви оцінюєте її роботу?

– Це питання проблематичне. До вирішення ситуації не можна підходити виключно з точки зору продажу продукції.

В оборонній промисловості головне – це розробки, виробництво і тільки потім продаж. Є структури в рамках концерну, де керівництво це розуміє. Наприклад, Конструкторське бюро Луч, яке займається розробками ракет Вільха та протикорабельного комплексу – Нептун.

Керівництво зібрало чудову команду, поєднавши досвід старих кадрів і завзяття молодих. В результаті, ми менше ніж за чотири роки з мінімальним капіталовкладенням розробили протикорабельну ракету.

Але проблема полягає в тому, що зараз питання оборонно-промислового комплексу зависло. Позиція, яку я бачу – це ступор.

Немає розвитку. Ті люди, які прийшли, вони не знають, куди йти.

armyinform.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Нещодавно, 2 червня в Генштабі під керівництвом Головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака пройшла нарада з питання розробки законопроекту “Про територіальну оборону”. В цій нараді як учасник робочої групи по розробці одного з варіантів реформи ТРО «Інституту майбутнього» спільно з юристом інституту Олександром Чебаненко брав участь і Головний редактор видання «Цензор.Нет» Юрій Бутусов, який до речі є також спікером цього «інституту». До слова, одним із засновників цієї структури є Заступник Міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.

Варто зазначити, що Юрій Бутусов позиціонує себе як незалежного експерта, можна сказати – практично у всьому. Саме з таким своїм образом він останнім часом почав з’являтись на телеекранах. Та ця його НЕ-залежність давно вже втратила приставку «НЕ»! Приміром – як можна називати себе незалежним експертом і при цьому лобіювати законопроект Інституту Майбутнього? Чи є це коректним? Тоді простіше називати себе лобістом МВС та Інституту майбутнього… І така його «НЕ»-залежність проявляються практично всюди(напрямках, сферах обговорення) де він появляється…  

Добре, відкинемо ситуацію «як незалежного експерта» та розглянемо його позицію як представника «Інституту Майбутнього» на вищезгаданій нараді з питання розробки законопроекту “Про територіальну оборону” (ТРО). Свій аналіз, своєрідну доповідь-звіт щодо цієї зустрічі він виклав у пості на своїй сторінці у Фейсбук 4 червня.

На його описі та своєрідній критиці інших учасників наради, та те – як, на його думку вони не можуть поладнати між собою у вирішенні прийняття Законопроекту – зупинятись не будемо. Адже така його позиція і діяння будуть зрозумілі дальше у рядках даної публікації. Його мета проста – просунути законопроект «Інституту Майбутнього», тобто Антона Геращенко та Арсена Авакова. А для того потрібно максимально «приземлити» варіанти інших учасників наради… або хоча б максимально загальмувати процес прийняття невигідного його босам Закону, скажемо так – «конкурентів».

На нараді Хомчак сказав, що готовий до швидких рішень, але необхідна повна ясність в питанні, виконавцем якого будуть ЗСУ, підкреслюємо – ЗСУ. Глава робочої групи по законопроекту “Про територіальну оборону” комітету з оборони Верховної Ради, народний депутат Федір Веніславський зазначив, що комітет Ради твердо націлений на прийняття законопроекту в найкоротші терміни. Комітет розробив законопроект спільно з експертною групою, якою керує заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос. Депутати хочуть прийняти закон про ТРО в цьому році, щоб встигнути включити фінансування нової структури з наступного року. Позицію прийняття закопроекту ТРО в цьому році підтримують й інші учасники. Тільки Бутусов гне «свою-несвою» лінію щоб відтягнути його прийняття або й взагалі прийняти варіант Геращенко-Авакова. (про це дальше). Його завдання затягнути процес ще на один рік і не створити ефективну територіальну оборону. Хоча про які обговорення може бути мова? Минулий рік був дуже продуктивним на ці обговорення, круглі столи… І поки деякі боролися на теренах політичних баталій,  всі працювали по концепції ТРО разом з комітетом національної безпеки, оборони і розвідки  разом з представниками МО, ГШ, Командування Сухопутних військ, Національною Гвардією, Державною прикордонною службою України. Все вже обговорено і узгоджено… Та тільки Бутусов по наказу своїх босів намагається накласти «ВЕТО»…

Він заявляє перш за все про політичне значення закону про ТРО та особливості його прийняття. Його бажання політизувати цей процес може обернутись для народу трагедією, адже хто знає – чи завтра російський агресор не вирішить наступати?!… Його «політичне значення» – це ніщо інше як завуальоване акцентування про політичні торги із Арсеном Борисовичем у даному питанні. Міністр МВС таким чином, скоріш за все, подумав що ТРО під його впливом – це не поганий варіант контролю держави, а якщо не під його контролем тоді – ні під чиїм. Саме це можна прочитати «між рядками» поста у ФБ Бутусова.

«… логично передать в подчинение МО оперативные части НГУ. Важно отметить, что такую структурную реформу поддерживает и заместитель министра МВД Антон Геращенко, один из разработчиков законопроекта, а это значит, что сейчас хороший момент объединить усилия министерств и выстроить одну вертикаль исполнения и ответственности в одном Министерстве обороны».  – пише Бутусов.

Питання перше: а чому до цього часу Міністр МВС не передав Національну Гвардію під контроль Міністерства оборони?! А на запит Президента Зеленського все розмалював на свою користь…

Питання друге: «объединить усилия министерств» – що це? При всій повазі до Арсена Борисовича, а він де-факто заслуговує на велику повагу – знаючи його політичну мудрість – нічого просто так він не робить! А віддати НГУ просто так – хто в це вірить?!… Напевне ніхто! Скоріш за все у словах  «объединить усилия министерств» і відповідно у їхньому законопроекті «Інституту Майбутнього» будуть прописані практично рівноправні права по здійсненню керівництва ТРО двома міністерствами! Ну й можливо НГУ отримає додатковий статус підрозділу ТРО(до вже прописаних функцій).

Наразі у Міністра МВС під контролем Національна Гвардія, і Національний корпус та Національні дружини від яких він публічно відхрещується. Віддати НГУ – це ущерб своїх позицій! Піде на це Арсен Борисович – навряд! А от через «рокіровку» з ТРО збільшити свої позиції ще одним могучим підрозділом – це вже реальність, яку завуальовано просуває Бутусов! А його сигнал про подальші довгі перемовини – це натяк, що: або прийняття їх законопроекту, або все затягнеться на довгі роки!

А щодо переведення НГУ в підпорядкування Міністерства оборони – то наразі це лише політичний піар хід у торгах щодо Закону про ТРО! Якщо ні – тоді вперед! Що мішає?!…

Ситуація довкола «Територіальної оборони» чітко показує, що для когось – це посилення оборонної міцності держави перед ворогом! А для когось, це – нажаль, лише спосіб наростити свою політично-бойову міць для управління Україною. А «НЕ»-залежний Бутусов – це лише інструмент у цьому плані по захвату масштабних баєвих сил які можуть бути використані для персональних суспільно-політичних маніпуляцій!

Епілог: уявімо, що завтра в когось в одних руках(не Гаранта Конституції, Головнокомандуючого) зосередяться такі боєві сили як: НГУ, бійці ТРО, плюс Нац.корпус та Нац.дружини?… Уявили?!…Кожен напевно побачив що може бути… В мене, наприклад перед очима – війна в Ємені…

Автор: Андрій Громов


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Коли будете ставити свічки за своїх різних на відкладеному Провідному тижні – згадайте і про них, чотирьох українських воїнів, загиблих у боях на Донбасі в минулому квітні.

Олексій Купріков, Леонід Скакуненко, Андрій Шинкарук, Олексій Лісін.

Три солдати і лейтенант. Троє – з 93-ї бригади “Холодний Яр”, полягли в районі Кримського на Луганщині. Офіцер – із 28-ї бригади Лицарів Зимового походу, поліг під Донецьком, біля Мар’їнки.

Христос – воскрес. Вони – загинули. Але зовсім вони не вмруть, доки ми їх пам’ятатимемо.

А ми мусимо пам’ятати. Хоча і стільки нових клопотів, нових криз, вірусів та карантинів. Хоча й комусь здається, що на цьому тлі немає ніякої війни, чи ООС, чи як там її.

Але вона є. Саме війна. Хоча у квітні бойових втрат з українського боку було лише чотири, але ворожих обстрілів штаб Об’єднаних сил нарахував 312, в середньому по десятку на день. Для порівняння: березень – 292 офіційні порушення “режиму тиші”, лютий – 279.

Власне, і всі наші квітневі загиблі – внаслідок обстрілів, боїв.

А ще в минулому місяці був 31 поранений (у березні – 74, в лютому – 26).

…І четверо полеглих – Олексій, 49 років, Леонід, 32 роки, Андрій, 28 років, Олексій, 30 років.

Христос – воскрес. Вони – загинули.

Теж за нас. Воістину герої.

1. Олексій Купріков “Лєший”

Олексій Купріков. Фото: 93 омбр

Олексій Купріков народився 13 січня 1971 року в Росії, у Читинській області. Жив у селищі Черкаське Новомосковського району на Дніпропетровщині, де дислокується 93 омбр. Отримав середню технічну освіту.

Олексій вирішив піти на війну, після того як на фронті загинув його друг. Контракт із ЗСУ підписав у листопаді 2018 року.

Солдат, механік-водій механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Хоча спершу чоловік проходив службу на посаді стрільця-помічника гранатометника, а вже потім, після навчання у навчальному центрі, здобув новий фах.

У бригаді 49-річний солдат отримав позивний “Лєший”, бо дуже любив ліс – усе про нього знав, учив побратимів, як там виживати.

“Він вирізнявся від більшості статечністю та виваженістю. Адже часто буває, що люди після “учебки” жаліються: мене, мовляв, нічому не навчили, тому я нічого не вмію. Льоша ж, навпаки, навіть якщо чогось і не знав, ґрунтовно та розсудливо намагався зрозуміти у деталях, як що працює, як краще полагодити техніку. І в нього це дуже добре виходило. Був спокійний, розважливий, зацікавлений у своїй роботі. З ним було легко служити”.

“Уважний батько, справжній професіонал та надійний друг”.

“Як безсмертний вів себе. Хороший, трудолюбивий, смерті не боявся”, – розповідають про Купрікова товариші по службі.

Олексій воював у районі Авдіївки, Новоселівки Другої, в останню ротацію – на околицях Кримського на Луганщині. Там, під час обстрілу позиції 93 омбр біля Кримського, і загинув 9 квітня, зазнавши множинних осколкових поранень.

Напередодні загибелі Лєший розмовляв по телефону із сином. Невдовзі мав приїхати додому у відпустку…

Поховали солдата в смт Черкаське, поруч із батьком.

Залишилися цивільна дружина, 19-річний син Владислав, мама та рідна сестра, яка також служить у 93-й бригаді.

2. Леонід Скакуненко “Барон”

Леонід Скакуненко. Фото: 93 омбр

Леонід Скакуненко не дожив десять днів до свого 33-ліття. Він народився 22 квітня 1987 року в селищі Лихівка П’ятихатського району на Дніпропетровщині.

Мав середню освіту.

У 2014 році, після початку війни, був мобілізований до лав Національної гвардії. А згодом повернувся на війну вже у Збройних силах, з якими підписав контракт.

Солдат, навідник у механізованому батальйоні 93-ї бригади “Холодний Яр”. Позивний “Барон”. Брав участь бойових діях у Новотроїцькому, Новоселівці Другій, на околицях Кримського.

“Барон був справжнім героєм – самовідданим, патріотичним. У лютому цього року він разом із побратимами відбили напад ворожої диверсійно-розвідувальної групи, яка спробувала прорватися на позиції “холодноярців”. Він поклав життя, воюючи з російськими окупантами на одній із найскладніших ділянок фронту”, – розповіли в підрозділі.

У Вербну неділю, 12 квітня, окупанти обстріляли позиції ОС поблизу Кримського на Луганщині з ручних протитанкових гранатометів. Леонід, який саме перебував на бойовому чергуванні, отримав поранення, несумісні з життям…

Поховали Леоніда в рідній Лихівці.

Залишилися дружина, син від першого шлюбу, сестра.

3. Андрій Шинкарук

Андрій Шинкарук. Фото: 28 омбр

Андрій Шинкарук народився 16 липня 1991 року в місті Любомль Волинської області.

Коли почалися бойові дії на сході 2014 року, Андрій був у першій хвилі мобілізованих. Брав участь в АТО в складі 1-го окремого мотопіхотного батальйону “Волинь”, воював у районі Дебальцевого.

Після демобілізації у 2015-му юнак вирішив присвятити себе військовій кар’єрі. Тож пішов навчатися в Національну академію Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного у Львові, яку закінчив 2019 року за спеціалізацією “Управління діями підрозділів механізованих військ”.

“Він був справжнім патріотом, професіоналом своєї справи, старанним курсантом, відповідальним та мужнім офіцером”, – згадує начальник НАСВ Павло Ткачук.

На війну Андрій повернувся офіцером. Лейтенант, командир механізованого взводу 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу.

“Він планував пов’язати своє життя з армією. Особовий склад, його підлеглі говорять, що Андрій був хорошим командиром, чув, розумів людей. Дуже тепло про нього відгукуються. Користувався авторитетом серед військовослужбовців”, – повідомляють у бригаді.

Андрій був товариським, любив ходити з друзями в гори, мав багато планів – як на військову кар’єру, так і на особисте життя. Але здійснити їх не судилося.

Близько 16:30 у Світлий понеділок після Великодня, 20 квітня, бойовики відкрили вогонь по позиціях Об’єднаних сил поблизу Мар’їнки на Донеччині з протитанкового гранатомета.

“Андрій переміщався, перевіряв свої позиції, коли неподалік від нього впав снаряд. Осколками йому посікло правий бік. Там множинні осколкові поранення. Їх дуже багато було, вони виявилися несумісні з життям. Андрій Шинкарук загинув на місці”, – повідомила пресофіцерка 28 обмр Аліна Демченко.

Поховали лейтенанта в Любомлі.

Залишилися мати і чотири сестри.

4. Олексій Лісін

Олексій Лісін. Фото: 93 омбр

Солдат Олексій Лісін із 93 омбр “Холодний Яр” загинув на бойовому посту ввечері 28 квітня. По українських позиціях у районі Жолобок-Кримське на Луганщині ворог ударив з СПГ та важкої артилерії калібрів 152 й 122 мм.

Олексій – родом із села Гірке Гуляйпільського району, що в Запоріжжі. Народився 30 березня 1990 року.

До армії Олексій працював далекобійником у Дніпрі, де мешкав із батьками.

Приєднався до 93-ї бригади у 2019-му, коли підрозділ стояв на Авдіївському напрямку на Донеччині. Служив на посаді водія в механізованому батальйоні.

“Наш побратим пережив у своєму житті велику трагедію — втратив обох батьків та будинок у пожежі. Через це найбільше мріяв, після повернення з війни, відбудувати батьківський дім”, – розповіли в бригаді.

В Олексія лишилися 12-річна донька від першого шлюбу Ліда, кохана дівчина Ліля, з якою він планував одружитись, старенька бабуся, молодший брат Микола, старша сестра Тетяна.

“Він був спокійним і добрим. Мріяв скоріше повернутися до коханої”, – згадує один із побратимів, що служив з Олексієм на одній позиції.

“Холодноярці” оплакують смерть побратима разом зі всіма його близькими, це також непоправна втрата для нас. Найбільше зараз ми жадаємо помсти і обов’язково отримаємо бажане”, – заявили в 93 омбр.

Вічна пам’ять полеглим за Україну.

підготували: Леся Шовкун, Дмитро Лиховій

novynarnia.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Незважаючи на велике релігійне свято, бойовики продовжують порушувати режим тиші і гатять по позиціях ЗСУ. 12 квітня внаслідок обстрілу один український захисник загинув, ще один отримав поранення.

Ворог продовжує порушувати Мінські домовленості і у своєму підступі не спиняється навіть на свято. Про трагічну втрату в лавах українських захисників у Вербну неділю повідомили у штабі ООС.

Ворог відкрив вогонь з ручних протитанкових гранатометів по позиціях наших військових, що на Луганщині. Під обстрілом один герой загинув, ще один отримав поранення.

Військовий став 45 загиблим у 2020-му році. Зі списком імен військових, що полегли у війні на Донбасі цього року.

https://24tv.ua/pidstup_u_verbnu_nedilyu_na_donbasi_boyoviki_vbili_ukrayinskogo_viyskovogo_shhe_odin_poraneniy_n1316367

24tv.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Чому я нічого не пишу по справі Тетяни Чорновіл, про нищівні дії Міністра Оборони Тарана з зупинки реформ ЗСУ, параліч Оборонного Замовлення, заяву Зеленського щодо нового розведення військ, деструктивних дій Міністерства Освіти відносно української мови та літератури, проданих масок, 16000 поправок до закону про відчуження банків, від якого залежить кредит МВФ, та іншого трешу?

Друзі, до влади прийшли невігласи, які дуже швидко стали проросійською агентурою.

Хто кінцевий отримувач вигоди від усіх дій Зеленського? Кому це вигідно?

Справи проти майданівців, зокрема Чорновіл? Кому потрібно дискредитувати, оббрехати Майдан? Невілювати його здобутки? Росії.

Кому потрібна зупинка реформ ЗСУ? Саботаж руху України до НАТО? Зупинку оборонного замовлення під час війни? Росії.

Хто провадить політику деструктивної роботи з 4 поколіннями учнів та студентів в країнах противників? Хто виступає за зменшення популяризації української мови та літератури і збільшення іноземної, зокрема російської? Росія.

Кому потрібен дефолт в Україні, зрив співпраці з МВФ, хто вже підготував кредити за вассальну лояльність Кремлю? Росія.

Куди не тикни пальцем, а стирчать куці вуха Кремля, Путіна і всієї проросійської шобли.

Політика Зеленського, завуальовано, прикриваючись українськими інтересами, а іноді і відкрито, як останнього рази в Мінську, веде нас до Росії. Вони декларують, що вони за Україну, а просувають російський інтерес.

І питання Єрмака не в корупції. Вони брали жалюгідні суми. Головне, що вони ставлять проросійських, або нейтральних на держпідприємства та органи влади.

Ось вона, справжня війна. І вони її виграють, поки що.

Що тут вже писати? Коли у нас щодня поранені та загиблі, а президент каже, що обстрілів та втрат стало менше, коли це брехня.

Я за законний спосіб зміни цієї влади, без Майданів та революцій. Спочатку мають пройти перевибори в РАДУ, з приходом проукраїських сил різного штибу.

Взяття під контроль призначення силових органів Парламентом, а не як зараз, коли окрім малочисельної опозиції, Рада представляє собою зграю ідіотів, колишніх безробітних, моделей, та коллаборантів, що навіть не читають законів, які подаються, та не знають прізвищ міністрів та очільників силових відомств, за яких голосують.

Створення Уряду національного порятунку.

Ну і вже потім – перевибори Президента, бажано на людину, яка цей порятунок очолить.

Я так це бачу, нюанси можуть різнитись.

А так – ми ідемо до загальнонаціональних протестів і революції. І це в умовах війни не припустимо.

Але після дій влади вже нічого поганого в революціях не має, бо їх дії ведуть країну до знищення.

Чому я так спокійно вживаю слово революція? Бо я сам Майданівець, і на відміну від Тетяни Чорновіл, яка була побита ще до початку осговного замісу, брав участь в усіх боях на Майдані. Тож не сумніваюсь, що за логікою подій з моєю непримиримою антиросійською позицією за мною теж прийдуть.

То чого боятися. Смерті, тюрьми? Набагато гіршими за смерть і тюрьму є повернення України до геополітичного впливу Кремля. Бо це означатиме смерть в тюрмі цілого народу, разом з усіма нашими родинами і дітьми.

Тож неубоїмось і переможемо.

Мирослав Гай


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Військова контррозвідка Служби безпеки України виявила агента спецслужб Росії і викрила їх задум з агентурного проникнення до однієї з бойових бригад Збройних Сил України.

Встановлено, що громадянин Російської Федерації у 2018 році потрапив у компрометуючу ситуацію та, перебуваючи під вартою із застосуванням фізичного впливу та психологічного тиску, був завербований співробітниками ФСБ.

Невдовзі, отримавши завдання влаштуватися на військову службу до української армії, агент ФСБ був переправлений кураторами на територію України. В обхід пункту пропуску він перетнув державний кордон і легалізувався як біженець.

Упродовж року росіянин вивчав обстановку навколо військових частин, які залучені до виконання бойових завдань у складі Об’єднаних сил. Для цього він відвідував різні регіони України, у тому числі територію Донецької та Луганської областей. У місцях постійної і тимчасової дислокації військових підрозділів агент встановив контакти з окремими їх представниками. Завдяки цьому він зібрав необхідні документи, частина з яких були підроблені та посилався на нібито переслідування російськими правоохоронними органами.  У 2019 році подав їх для прийняття на військову службу до однієї з бойових бригад Сухопутних військ Збройних Сил України, користуючись нормами Указу Президента «Про Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства».

На території нашої держави для координації дій зі співробітниками російської спецслужби агент використовував захищені канали зв’язку.

Контррозвідники спецслужби попередили проведення розвідувальної діяльності спецслужб РФ у лавах Збройних Сил України, стосовно іноземця вжито запобіжні заходи.

За матеріалами прес-центру СБУ


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Президент України Володимир Зеленський своїм указом затвердив нові повноваження головнокомандувача Збройних сил України. Це відбулося після того, як в Україні розділили обов’язки головнокомандувача і начальника Генерального штабу ЗСУ.

Відповідний указ про нові повноваження головнокомандувача, яким нині є Руслан Хомчак, опублікував Офіс Президента України.

Повноваження головнокомандувача Збройних сил України:

  • здійснювати безпосереднє військове керівництво ЗСУ;
  • здійснювати управління застосуванням ЗСУ та підпорядкованими іншими складовими сил оборони;
  • визначати комплект боєздатних сил і засобів ЗСУ для передачі його Командувачу об’єднаних сил;
  • організовувати підтримання боєздатності Збройних сил;
  • здійснювати контроль готовності ЗСУ та підпорядкованих сил, які мають бути передані у підпорядкування для виконання завдань з оборони держави;
  • організовувати контроль за забезпеченням ЗСУ військовою технікою, озброєнням й іншими майном;
  • звітувати перед президентом і міністром оборони щодо досягнення воєнно-стратегічних цілей у сфері оборони військовими силами;
  • затверджувати розроблені органами військового управління документи щодо розвитку і забезпечення видів, окремих родів військ ЗСУ;
  • затверджувати документи щодо застосування Збройних сил та інших складових сил оборони під час виконання бойових завдань;
  • організовувати спільну підготовку ЗСУ та інших складових сил оборони для набуття досвіду з виконання бойових завдань;
  • організовувати розроблення та подання на затвердження стратегічного плану застосування 3СУ у відсічі збройній агресії;
  • видавати обов’язкові до виконання у Збройних силах накази і директиви;
  • затверджувати положення про командування видів, окремих родів військ Збройних Сил України;
  • встановлювати почесні нагрудні знаки головнокомандувача ЗСУ та нагороджу ними військовослужбовців, працівників Збройних сил й інших осіб;
  • вносити клопотання про відзначення військовослужбовців, працівників 3СУ та інших осіб державними нагородами України і заохочувальними відзнаками Міністерства оборони України;
  • виконувати інші повноваження відповідно до законів України та інших нормативно-правових актів.

Розподіл повноважень головнокомандувача і начальника штабу: коротко

Протягом останніх 15 років в Україні повноваження начальника штабу і головнокомандувача Збройних сил України виконувала одна і та ж людина. Починаючи з Віктора Ющенка, її призначав президент України.

До цього 3 роки в Україні був окремий начальник штабу, а ще раніше він поєднував свої обов’язки з посадою першого заступника міністра оборони України.

Цікавою є й історія створення посади начальника генштабу ЗСУ. Її запровадили під час розпаду Радянського Союзу, коли Віктор Чечетов, який на той час був командувачем Київського військового округу, відмовився складати присягу на вірність народові України.

Принципи, які використовували до недавна давно застаріли і, наприклад, у країнах НАТО їх ніхто не застосовує. Суть розподілу полягає у тому, щоб розмежувати повноваження штабу ЗСУ і Міністерства оборони. Останнє має бути цивільним органом влади, який лише здійснюватиме нагляд і ресурсне забезпечення Збройних сил.

Повноваження головнокомандувача ЗСУ наразі виконує Руслан Хомчак, а начальника Генерального штабу – Сергій Корнійчук.

24tv.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

ВІДЕО

В ЗСУ завжди "добрі" Воїни!☝️😎

Gepostet von Шаман Денис am Dienstag, 17. März 2020

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Спроба військового прориву, яку сьогодні здійснили російські терористичні війська на Луганщині, вкотре доводить, що Путіну вірити не можна. Так само не можна вважати, що кілька втрачених метрів української території не мають значення, як про це говорить нинішнє військове керівництво.

Про це заявив журналістам у кулуарах Верховної Ради народний депутат з фракції “Європейська Солідарність”, генерал-лейтенант Михайло Забродський.

“Особливо мені і певній кількості військових професіоналів з перших кроків було зрозуміло, що вірити протилежній стороні просто не можна. Тому що шостий рік конфлікту – це шість років взаємної недовіри і ніяк інакше. Прикладів порушення Росією домовленостей чимало. Те, що відбулося сьогодні вранці на лінії зіткнення, яскравий тому приклад”, – наголосив Забродський.

“Говорити про випадковості на шостий рік війни безглуздо. Ми знаємо, яку увагу приділяє протилежна сторона символічним датам і цифрам. Можливо, це має відношення до подій під Дебальцево навесні 2015-го року. Безперечно не можна говорити, що ми нічого не втрачаємо, коли ворог наступає. На кожній ділянці, кожному пункті і районі сто, двісті, або навіть один метр можуть мати вирішальне значення. Ми це добре знаємо. Все це залежить від обстановки, яка складається. І одним з ключових нюансів цієї обстановки є місцевість. Десь сто метрів можуть означати втрату ключових позицій і умов для нормального спостереження”, – пояснює генерал Забродський.

Він зазначив, що якщо для нинішньої влади є нормальним не надавати значення таким подіям і вважати, що процес рухається у бік “миру”, то для суспільства та військових це ще один доказ – ворожій державі вірити не можна. І тим паче не можна відводити війська на українській території.

“В широкому розумінні для суспільства і військових – це безперечно знакова подія, яка демонструє в черговий раз те, що довіри до ворога немає і бути не може. І будь-які кроки з його умиротворення будуть безглуздими. Якщо ми далі хочемо поступатися територіями задля забезпечення чергової зустрічі або інформаційного вкиду як ми рухаємось в напрямку миру, то безперечно можна продовжувати розведення в інших точках. За таких умов можна розійтись і по всьому фронту. Але як ми бачимо, “простий рецепт миру”, який нам пропонував від початку виборчої кампанії Зеленський “Нужно просто перестать стрелять” дуже слабо працює в реаліях війни на Донбасі”, – зазначає Забродський.

Нагадаємо, 18 лютого о 5 ранку російська гібридна армія атакувала українські опорні пункти в районі Золотого, досі йде безперервний важкий бій. Штаб ООС повідомив, що збройні формування Росії атакували позиції поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Хутір Вільний. За його даними, ЗСУ вже зазнали втрат.

У результаті бою поблизу Золотого загинув один український воїн, четверо отримали поранення.

Президент України Володимир Зеленський скликав засідання Ради національної безпеки й оборони.

За словами п’ятого президента України, лідера “Європейської Солідарності” Петра Порошенка, наступ російських військ в районі Золотого – це той “мир”, який може надати президент РФ Володимир Путін Україні.

У Генштабі повідомили кількість загиблих військових ЗСУ у бою під Золотим.

Зазначимо, “Європейська Солідарність” вимагає викликати у Верховну Раду України міністра оборони й начальника Генштабу, щоб ті прозвітували про ситуацію на фронті у зв’язку сьогоднішнім наступом бойовиків біля Золотого.

prm.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Майор із оперативного управління штабу Командування Сухопутних військ Роман Ковальов, якому оголосили сувору догану за критику президента Володимира Зеленського, заявив, що на нього посилився тиск через це.

Однак він не збирається здаватися, натомість відстоюватиме свої права в суді. Про це офіцер ЗСУ повідомив у відео, яке зняв для того, аби донести свою позицію та розповісти про те, що нині з ним відбувається. Ролик опублікував на своїй сторінці у Facebook .

Він подякував українцям за підтримку, водночас зізнався, що, незважаючи на це, “скандал” тільки набирає обертів. А командування вдається до тиску не тільки на нього, а і його товаришів по службі. Від них, зокрема, вимагають дати на нього негативну характеристику.

“Щодня ходжу до полковників у кабінети на бесіди. Досі немає рішення щодо подальшої служби. Військовослужбовець не раб, у нього є права, зокрема й на свободу слова”, – каже Ковальов.

Він підкреслив, що в жодному разі не жалкує про свій вчинок. І ще раз зауважив, що буде звертатися до суду, щоб довести свою правоту.

“Навіщо?” – запитують деякі полковники. Щоб моя країна не скотилася в смутні часи, коли за слово можна було виїхати до країв, звідки не повертаються. Щоб наші діти не відчули на собі той тоталітарний режим, який відчули наші батьки й діди. Саме за це останні шість років ми й воюємо. Честь маю! Слава Україні!” – підсумував офіцер ЗСУ.

ВСІМ ДОБРОГО РАНКУ!Вирішив записати відео аби донести свою позицію та розповісти про те, що наразі зі мною відбувається!Разом і до кінця!Слава Україні!

Gepostet von Роман Ковальов am Montag, 3. Februar 2020

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO