Теги Posts tagged with "Віталій Кропачов"

Віталій Кропачов

Десятки мільярдів із бюджету. Гроші кожного із українців. На вугільну сферу. Збиткову. Всупереч європейського законодавства, норм та зобов’язань взятих Україною при підписанні Угоди про асоціацію з ЄС.

Гроші, взяті із кишень українців, безбожно вимиваються на всіх можливих статтях витрат державних вугільних підприємств. А кінцевими очільниками схем проглядаються люди із найближчого владного оточення.

Бенефіціар

Віталій Кропачов — після втечі Януковича — перейняв вугільний бізнес його сина: шахти та збагачувальні фабрики.

А ще у Кропачова – компанії, що займаються ремонтом свердловин, пальним, нафтою та нерухомістю. За даними системи YouControl в цю групу входить 23 організації

Та найбільш відомий бізнесмен іншим. На вугільних держпідприємствах — в царині тендерних закупівель — багато років бовваніє тінь Віталія Кропачова. Його називаютькреатурою Ігоря Кононенка, бізнес партнера екс-президента П.Порошенка. А ще – вугільним куратором та “смотрящим”.

Навіть прем’єр-міністр В.Гройсман неодноразово згадував на засіданнях Кабміну про Кропачова та напряму запитував профільного міністра, чого цього бізнесмена називають “смотрящим”.

В.Кропачов. Фото – Економічна правда

“Смотрящий” — на жаргоні  — це зокрема, особа, уповноважена вирішувати питання, чи відповідати за ситуацію в певному регіоні.

Якщо це перенести на вугільну галузь, то так виглядає, що без погодження із смотрящими, в цій сфері не можуть прийматися “грошовиті” рішення. Тільки от призначає цих наглядачів вища владна верхівка.

Обшуки

У січні минулого року тривали обшуки в центрі Києва. Ці події набули всеукраїнського резонансу. Адже детективи НАБУ приїхали в офісні приміщення, які орендує компанія, кінцевим бенефіціаром якої є Кропачов.

На той момент, вже рік як правоохоронці розслідували кримінальні провадження по заволодінню коштами вугільних держпідприємств – при тендерних закупівлях.

В Україні – 11 таких підприємств, які об’єднують 36 шахт. Однак найбільшими, та тими, куди виділяються грандіозні суми бюджетних дотацій є три – “Селидіввугілля”, “Мирноградвугілля” та “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”.

Детективи НАБУ дослідили тендери цих трьох держпідприємств лише за кілька місяців 16-17 років. Та встановили заволодіння коштами, шляхом зловживання службовим становищем —  на більш ніж 22 млн.

У зазначених процедурах держзакупівель брали участь, конкурували між собою, перемагали три компанії – “Доненергоекспорт”, “Універсал Інвест-Строй”, “Тріалтрейд”.

Також НАБУ розкопало, що податкові накладні ці компанії подавали із однієї IP-адреси.

Тієї ж самої, що використовувалася “ВБ Нерухомість”. Вона належить фірмі “Укрдонінвест” – 99.99% якої —  Кропачова.

Штаб-квартира компаній Кропачова. Фото wikimedia.org

Обшуки тривали майже три доби.

Згодом НАБУ поїхало і на вугільні підприємства і до керівників (екс-керівників) трьох фірм.

Після проведення обшуків компанія “Укрдонінвест” розповсюдила звернення у ЗМІ, де зокрема пояснювала, спільність IP — адреси – тим, що компанії у минулому орендували у “ВБ Нерухомість” офісні приміщення.

І все б зійшлося – тільки от детективи НАБУ знайшли у офісах компанії Кропачова — ряд цікавих блокнотів, записів, документів, та підрахунків. Багато важливої інформації було вилучено і безпосередньо в одного із працівників компанії.

І виникає закономірне питання – якщо фірми “Доненергоекспорт”, “Універсал Інвест-Строй”, “Тріалтрейд” виїхали ще до осені 2017-ого року; якщо організації Кропачова не мають нічого спільного до тендерних розкрадань, звідки ця інформація та для чого?

Цікавого знайшли достатньо.

Блокнот з написом “Доненергоекспорт” та інформацією про “ремонт” та контактні дані керівника “Тріалтрейд”.

Блокнот з написом “Універсал Інвест-Строй” та інформацією “програма на 2018 г. где мы работаем”, “Документы по Универсал Инвест Строй”. Також “Коломиец”, “Визаррем”.

До слова, Володимир Коломієць – це директор “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”. Він керує цим держпідприємством із 2009-ого року.

А “Віззаремпром” – це компанія переможець, яка почала вигравати великі вугільні тендери – після обшуків НАБУ.

А ще правоохоронці знайшли багато інформації про керівництво трьох згаданих держпідприємств, листи та інформаційні таблиці, оперативні дані по місяцях, витрати на заробітну плату.

Детективи НАБУ в процесі розслідування також встановили, що директор “Доненергоекспорту” — Валентин Горностаєв – фактично управляє “Універсал Інвест-Строй” та “Тріалтрейд”.

Між іншим, у минулому він був власником ТД “Промислові інвестиції”. До війни, ця компанія виграла тендерів на понад 270 млн. Лише в одного держпідприємства. “Торезантрациту”. Заступником директора якого на той час був Кропачов.

До слова, у керівника (на час досліджуваних тендрів) “Тріалтрейду” також проводилиобшук. І от знайшли цікавий документ. Аркуш договору між «Дзержинськвугілля» (нині “Торецьквугілля”) та «Доненергоекспорт». Якщо із останнім, “Тріалтрейд” не пов’язаний, і в них не було узгоджених дій на тендерах, то що у директора “Тріалтрейду” робить договір “Доненергоекспорту”?

І вишенька на торті – в НАБУ наполягають – “публічні закупівлі оголошувались тендерними комітетами ДП «Селидіввугілля», ДП «Мирноградвугілля», ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» лише після їх попереднього погодження службовими особами ТОВ «Доненергоекспорт» чи його фактичними володільцями, а також визначення ними очікуваної вартості”.

Обшуки провели, Кропачов дав пару інтерв’ю, відбулося кілька судових засідань.

І далі триває слідство. Більше 2.5 років.

На вугільних тендерах почали перемагати нові “кураторські” компанії.

Хоча влада і помінялася.

Новий секретар РНБО Олександр Данилюк визнає гігантські втрати бюджету через “інститут смотрящих” в енергетичній галузі:

— Багато підприємств, які є в державній власності, де-факто вже приватизовані та керуються як приватні, втрачаються мільярди, — аргументував Данилюк на нещодавньому брифінгу необхідність активно діяти правоохоронцям.

Мабуть, секретар РНБО нової влади не надто володіє ситуацією. Бо як мінімум із 2015-ого численні правоохоронні структури багатьох областей займаються як керівництвом вугільних держпідприємств, так і компаніями, що беруть участь у схемах. І ось навіть в офіси до Кропачова приходили.

Тільки далі розслідувань – справа не доходить. Бо, потрібно вольове державницьке рішення. Владне.

Розруха

Що відбувається у вугільній галузі України в останні роки? Що це за мільярди? Як крадуть на тендерах? Та на чому ще вимиваються гроші?

9 із 11 вугільних держпідприємств є збитковими. Що це означає? Витрати перевищують доходи. Шахти працюють в “мінус”. Тобто, собівартість вугілля вища від його ринкової ціни.

Приклад ‘Селидіввугілля”. Дані Управління Східного офісу Держауадитслужби у Донецькій області

Чому так відбувається – чому на приватних по-іншому?

Експерти дослідили – більше 66% основного устаткування держшахт – вичерпало свій термін експлуатації.

Із 36 шахт, в останні 25 років, лише на кількох проводилася більш менш ґрунтовна реконструкція потужностей.

Відповідно, відсутність ремонтів та обладнання відзначається на продуктивності видобутку вугілля і його собівартості.

У ціну собівартості також закладається і закупівлі товарів та послуг. І якщо на держпідприємствах, тут, систематично крадуть та купують продукцію за завищеними цінами – це піднімає собівартість.

На неї впливають й інші корупційні схеми.

В результаті – собівартість вугілля 9-и держпідприємств вища від його ринкової ціни.

Відповідно – не сплата податків, нестача коштів навіть на зарплати. Тому, шахтарі систематично голодують та виходять на пікетування.

Чому так виходить? Адже із бюджету вливають гігантські допомоги та дотації.

За даними прем’єр-міністра В.Гройсмана, на держпідприємства щороку виділяють 3 млрд.

На мій запит, у Міненерговугілля повідомили, що загалом, від початку 2014-ого було виділено понад 19.629  млрд.

Зокрема, на  «Селидіввугілля» — 3.07 млрд, «Мирноградвугілля» — 2.09 млрд. та «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» -848.7 млн, надано в зазначений період із бюджету. Саме тим підприємствам, які найбільше фігурують у численних кримінальних провадженнях.

Зауважте, це кошти українців – платників податків.

Шахта “Селидіввугілля”. Із акту Управління Східного офісу Держауадитслужби у Донецькій області

Якщо проаналізувати Prozorro – для державних шахт систематично купується обладнання, устаткування, проводяться ремонти. Тільки от  через корупцію та “смотрящих” все це зводиться нанівець.

Вкрасти на тендері. Як це роблять

У чому полягають вчинені дії зазначених державних підприємств та компаній “Доненергоекспорт”, “Універсал Інвест-Строй”, “Тріалтрейд”?

НАБУ, а ще поліція та податківці різних областей досліджують заволодіння державними коштами. Яким чином?

Вугільні підприємства, ймовірно, купували у зазначених компаній товари за завищеними цінами.

Тут вам і труби вентиляційні, й інертний пил, компресори, устаткування до світильників, металопродукція, установки пожежогасіння та інше обладнання, устаткування і запчастини.

Переплати були різні.

“Мирноградвугілля” — із легкістю купувало підшипники – втричі вище ринкової.

Іноді — у “Селидіввугілля”, доходило до завищення вартості в 5 разів !

Завищували ціни і на тендерах “ВК” “Краснолиманська”.

Бренд держпідприємства

До слова, закупівлі «Селидіввугілля», «Мирноградвугілля» та «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» досліджують не тільки в НАБУ, а й в підрозділах ДФС Донеччини. Тут фігурує трішки менша сума – 20 млн грн.. Розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах.

Гроші за “повітря”

Однак, переплати переплатами. Є інша деталь. Детективи встановили – “Доненергоекспорт” та “Тріалтрейд” всього за шість місяців визнані переможцями на торгах, загальна сума лотів яких становить більше 496 млн.

Натомість, за цей же ж час, компанії поставили продукції на “Мирноградвугілля” та “Селидіввугілля” всього на майже 55 млн.

Отже – після закупівлі устаткування та обладнання за завищеними цінами є другий фактор який впливає на високу собівартість та збитковість вугільної галузі – оплата величезних сум за “повітря”.

Бо на вугільному держпідприємстві можуть обрати переможцем тендеру фіктивну компанію. І це на проведення вкрай важливих – капітальних ремонтів обладнання. Як це було із  “Первомайськвугілля” та “Селидіввугілля”. 18.5 млн віддали “НПП “Техпром”, яка перевела грошики на рахунки фіктивних фірм. Відповідно, ремонти фактично проведені не були.

**Матеріал підготовано на підставі документів, ухвал, постанов, рішень із Єдиного державного реєстру судових рішень України. Вироків у справах поки не має **

Тому систематичні розповіді вугільних чиновників та управлінців – про відсутність грошей на ремонти та обладнання – таке собі окозамилювання. Красти менше треба. Бо пишуть податківці – “Техпром” діяв за попередньою змовою із керівництвом згаданих держпідприємств.

Схеми із непридатним обладнанням та посередниками

А от закупівлі “Лисичанськвугілля” – ілюструють наступну схему – поставки неякісного обладнання. Зношеного. Однак, за цінами, вищими навіть аніж коштує нове.

Шахта “Лисичанськвугілля”. Фото – держпідприємства

Наступна схема — вугілля із держпідприємств продають через ланцюжок “прокладок” – компаній-посередників. От, Держаудитслужба встановила, що “Селидіввугілля” продає продукцію державним підприємствам “Вугілля України” та “Держвуглепостач”.

А ще – приватним юридичним особам (посередникам). Компаніям, підприємцям.

Аудитори, у своєму звіті, співставили ціни за три роки. На одну і ту ж марку вугілля, з аналогічними показниками.

І оце, — збиткове та потребуюче мільярдних бюджетних вливань держпідприємство, — може собі дозволити продавати вугілля приватним компаніям за значно нижчими цінами —  від фактичних та тих, які склалися на Оптовому ринку.

Перевірку Держаудитслужби підтверджують і правоохоронці, які розслідуютькримінальне провадження, де продаж вугілля прогнали взагалі через три прокладки-посередника.

З іншого боку – а чи є вихід у директорів держпідприємств? Чи можуть вони відмовитися продавати вугілля посередникам?

Можуть. Як це зробив Сергій Сівцов, керівник ДП “Шахта ім. Сургуя”.

Шахта ім. Сургуя. Фото – держпідприємства

Наприкінці червня цього року, той директор уклав прямий договір на постачання вугілля із споживачем. Хоча раніше це робилося через посередника “Шахтарськтранс”.

Так ось, за кілька годин після укладення цього прямого договору, Міністр І.Насалик звільнив директора.

За даними ЗМІ, засновник “Шахтарськтрансу” прописаний в м. Торез – в одному будинку з Віталієм Кропачовим.

До слова, заступник міністра Міненерговугілля – Анатолій Корзун – також із Тореза. А сам  Кропачов не приховує багаторічної дружби з високопосадовцем.

Змішати, підписати, продати

Крадуть буквально на усьому. Численні судові рішення ілюструють чергову корупційну схему. Якщо перенести її з юридичних та професійних термінів – на просто мову – то полягає вона у звичайному розведенні.

Видобуте вугілля містить певний склад золи. Чим він більший – тим нижчі якісні показники. І тим гірше вугілля горить.

Що роблять? Беруть якісне вугілля. В документах – завищують показники золи. Відповідно, частину вугілля крадуть та продають “наліво”. А замість нього, до основної маси, досипають золу. І продають – по підроблених документах.

Звісно, якщо б це була приватна шахта – так робити невигідно. Адже ціна розбавленого вугілля значно нижча.

Однак, на держпідприємствах все по-іншому. Бо гроші за продане розбавлене вугілля йдуть на рахунки. Державні. А от за вкрадене – в кишені організаторам схеми.

Відсіяти конкурентів

Та здавалося – якщо на тендери виходять компанії, підконтрольні “смотрящому”, конкурують-розігрують між собою закупівлі, якщо вони є звичайними прокладками – посередниками, та продають товари і обладнання за завищеними цінами – чому на закупівлі вугільних держпідприємств не приходять безпосередні виробники? Із ринковими цінами.

Приходять. Але є низка схем, за якими безпосередніх виробників та компанії, що пропонують низькі ціни – викидають із тендерів.

Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, 07.03.19 року, за результатами державного фінансового аудиту діяльності ДП “Селидіввугілля” склало аудиторський звіт. У ньому розписано кілька випадків – як це виглядає на практиці.

Перевіряючі пишуть, що учасникам торгів не дають можливості не те що подати тендерну пропозицію, а навіть її скласти.

Наприклад, закупівлі, де хотіла взяти участь компанія “Топаз Україна”. В оприлюдненій на порталі Prozorro тендерній документації, “Селидіввугілля” не дало конкретної інформації про предмет закупівлі – розміри, креслення. На усі звернення компанія конкретних відповідей не отримала. Лише формальні відписки. У підсумку фірма участі в торгах взяти не змогла – переміг “Доненергоекспорт”.

Скарги виробників та рішення АМКУ ілюструють інші схеми, як викидають із тендерів “чужі” компанії.

До прикладу, Запорізький завод із виробництва кабелю Тзов “Крок Г. Т.” Їхні тендерні пропозиції “шахтарі” систематично відхиляють.

В одному випадку – бо документи про підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів   підписані не особами, які передбачені  нормативним актом. І це стосовно заводу, який на ринку із 1992 року! Між іншим, у цьому ж тендері брав участь “Доненергоекспорт”, із пропозицією вищою на 5 млн. Висока ціна зрозуміла, бо вони також подали документи – що кабелі купуватимуть у іншого заводу. Посередники, одним словом.

Так, пропозицію “Крок Г. Т.” — дешевшу на 5 млн — було відхилено за формальними причинами.

Іншого разу тендерну пропозицію заводу “Крок Г. Т.” відхилили, бо була відсутня довідка про те, що учасник погоджується з проектом договору. Хоча, виробники пояснювали комісії АМКУ – вони подали уже готовий, підписаний та проштампований договір.

У цьому тендері, до речі, змагалися  «Візарремпром» та «Доненергоекспорт”.

За формальними ознаками викинули і виробника – “Агросистема Черкаси”. Бо сертифікат на труби в них був протермінований. Хоча компанія доводила, що ці труби давним-давно виготовлені, у той час, коли сертифікат був дійсним. А теперішній закінчився, вони виробляють новий, і буде він за кілька днів.

Фото Вугледарської міськради

Екстравагантно викидало конкурентів “Доненергоекспорту” і “Шахтоуправління Південнодонбаське № 1”. Податкова міліція встановила, що всупереч законодавству, держпідприємство прописувало у тендерній документації конкретну торгівельну марку, фірму, виробника продукції.

Цікаво, що із 2018-ого року вугільні тендери почала брати компанія “Сані Україна”. Половина у її власності належить “Укрдонінвесту” Кропачових. Кінцевими бенефіціарами інших 50% є китайські громадяни. “Сані Україна”, власне, і продає обладнання для шахт китайського виробництва. У 2018-ому вони виграли лотів на 140 млн – виключно у “Мирноградвугілля”.

Одна із шахт. Фото – “Мирноградвугілля”

До слова, із тендерами “Сані Україна” цікаві ситуації. Ось “Шахта ім. Сургуя” двічі цього року викидала їх конкурентів — компанію, що пропонувала чеський очисний комбайн. У першому випадку – бо на сайті були вказані параметри іншої моделі.

Коли ж конкуренти для “Сані України” довели неправомірність такого рішення через АМКУ, і зобов’язалися виготовити комбайн згідно документації —  їхню пропозицію відхилили вдруге.

Станом на сьогодні, “Сані Україна” перемогла на тендерах на загальну суму майже 1 млрд.

… Є ще один прийом, як підписують договори із потрібними фірмами. В Україні держструктури повинні проводити тендер виключно при закупівлі товарів, ціною понад 200 тис.

На вугільних підприємствах це обходять філігранно – розбивають одну закупівлю на відповідну кількість частину – у межах до 200 тисяч. Це незаконно. Але робиться систематично.

Держаудитслужба підтвердила. Зокрема, встановила таке на “Селидіввугілля”. Тут таких допорогових закупівель провели понад 410.  Більшість виграло “Доненергоекспорт”.

Збагачуються на найважливішому

За даними Міненерговугілля, поданими в Інформаційно-аналітичному матеріалі щодо стану охорони праці та промислової безпеки  на підприємствах вугільної промисловості, підготованому цим Міністерством,  у 16-17 роках на держшахтах зафіксовано 481 випадок травматизму.

Щороку  кількість смертельних випадків зростає.

Звісно, цьому є багато чинників. І застаріле обладнання та устаткування і відсутність капітальних ремонтів.

І , як описано вище, на усьому банально крадуть.

Але корупція процвітає і в закупівлях саморятівників. Це — засіб індивідуального захисту органів дихання. Призначений для забезпечення виходу з шахти в разі аварії, пожежі, інших надзвичайних ситуаціях, коли є нестача кисню та забруднення повітря.

На діаграмі видно – на середину 2017-го року ними було забезпечено трішки більше половини шахтарів.

Але, і тут можна красти, випливає із судових рішень.

Саморятівники купують неякісні, за завищеними цінами, коло учасників тендеру штучно обмежують за формальними підставами, відповідно перераховуючи гроші заздалегідь відомим учасникам.

У цьому кримінальному провадженні Генпрокуратури фігурують як постійні клієнти правоохоронців — “Мирноградвугілля”, “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, “Селидіввугілля”, “Лисичанськвугілля”, “ВК “Краснолиманська”, — так і “Львіввугілля” та “Волиньвугілля”.

І це не єдині випадки —  купують і не сертифіковане гірничо-шахтне обладнання.

… Тим часом, уже в 2018 –му на вугільних тендерах почали перемагати дві нові компанії: “Візарремпром” та  “Техенергомаш-РВ”.

“Наші гроші” уже довели їх причетність до “кропачовських”.

За даними YouControl, у 2017 – 18 роках, перша компанія отримала підрядів від вугільних підприємств на 240 млн.

Друга – у 2018-ому – майже на 142 млн.

…  Компанії, які продавали вугільним держпідприємствам обладнання за завищеними цінами – “Тріалтрейд” та “Доненергоекспорт”, а також їх спаринг-партнер “Універсал інвест-строй” не надали відповіді на запити. Як і “Техенергомаш-РВ”.

Не відповів по суті на поставлені запитання і сам В.Кропачов – з мотивів “інформація не належить до публічної”.

Генпрокуратура, Нацполіція та НАБУ жодних деталей та пояснень стосовно розслідувань не надали.

На держпідприємстві із найбільшими вливаннями із бюджету та найвищими збитками, заборгованостями – “Селидіввугіллі” – пояснили, що стосовно злочинних тендерів вони не є розпорядниками інформації.

Фінанси співають романси

В Україні є дві основні структури, які можуть досліджувати та аналізувати законність проведення тендерів, навіть на стадіях проведення закупівель. Це Антимонопольний комітет України та Держаудитслужба.

Держаудитслужбі – не один рік відомо про “ситуацію” у вугільній галузі. Активісти та громадські організації ще із 2016-ого звертаються в цю структуру із скаргами на “Селидіввугілля”.

Адже серед усіх вугільних держпідприємств – тендери із зловживаннями на найбільші суми та відповідно – найвищі збитки – саме в “Селидіввугілля”.

Держаудитслужба їхала на підприємство довго. Навіть обшуки НАБУ, численні кримінальні та судові провадження не пришвидшили поїздку.

А коли зібралися – саме тоді шахтарі почали пікетувати адмінбудівлю “Селидіввугілля”. Керівництво повідомило: не можемо гарантувати безпеку, не їдьте.

Врешті, звіт таки було складено в березні цього року.

Держаудитслужба проаналізувала тендери “Селидіввугілля” за 2016 – 2018 роки.

Зауважте – це лише одне із 11 вугільних держпідприємств.

Окрім того, Держаудитслужба проводила “вибіркову перевірку”. Тобто, не усі закупівлі.

Аудитори встановили – завищення цін на понад 154 млн!

Найбільше тендерів взяли “Доненергоекспорт” та “Візарремпром” (якщо відкинути монополістів —  постачальників електроенергії).

От, “Доненергоекспорту” на одному лише договорі за металокріплення, переплатили більше 10 млн. А у парі ще із однією компанією – їм перерахували понад ринкову ціну 87 млн  — за металопрофілі.

Поряд з тим, видобуток вугілля систематично зменшується. І збитки – збитки.

А з бюджету за ці три роки – майже 1.63 млрд пішло на “Селидіввугілля”.

Та ситуацію це не рятує – чисті збитки зростають з року в рік. В 2018 – сягнули 404 млн.

“Селидіввугілля” має гігантські заборгованості. Більш ніж на 4 млрд.

У цей період, окрім 8 місяців, керував держпідприємством Пахомов. Останній договір із ним минулого року уклало Міністерство. Його кандидатуру затвердила конкурсна комісія. Членів якої призначає… Міненерговугілля. Задовільняє Міністерство і В. Коломієць, який більше 10 років керує на “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”.

фото із сайту Донецького національного технічного університету

А тут до кінця 2018-ого сума заборгованостей сягнула 1, 293 млрд.

Згідно його фінансової звітності – збиткове.

Аналогічна ситуація і на “Мирноградвугілля” та “Лисичанськвугілля”, діяльність якого в минулі роки досліджувала Держаудитслужба. Видобуток вугілля зменшується, собівартість зростає, зношуються основні засоби та зростають заборгованості.

“Мирноградвугілля”. У 2016-му збільшило чистий збиток на 84% — на 259.9 млн.

За перше півріччя 2017-го – чистий збиток – на 476% ! А це на понад 461 млн.

Систематично зростає сума заборгованостей. На кінець 2017-го вона перетнула позначку в понад 2.404 млн.

“Лисичанськвугілля” не відстає. У 15-ому – збиток складав майже 1.516 млрд. а до середини 17-ого – збільшився на майже 230 млн. А заборгованість – за один рік – зросла на 1.091 млрд !

Варто відзначити, що зазначені – так звані “чисті збитки” – це вже після врахування державних дотацій та допомог. А реальні – непокриті збитки – вищі на ті мільярди, що виділяються із бюджету.

Згідно річних фінансових звітів перелічених держпідприємств – від того часу —  ситуація стабільно погіршується.

Грошей в бюджеті багато

Попри систематичну збитковість та нарощування боргів вугільних держпідприємств, рік тому Кабмін вирішив “поручитися” за їхні кредити.

Підприємствам «Львіввугілля», «Первомайськвугілля», «Селидіввугілля», «Торецьквугілля» і «Шахта ім. Сургая» було надано державні гарантії за кредитами загальним обсягом 1,055 млрд грн.

С. Пахомов, директор “Селидіввугілля”

Тобто, вугільні підприємства взяли у банків кредити, а КМУ гарантував, що гроші буде повернуто. У іншому випадку – їх візьмуть із держбюджету та віддадуть банкам.

Як я описував, у вугільних держпідприємств – мільярдні борги, тому віддавати не має із чого.

“Сліпа” Європа

У Мінфіні були проти таких державних гарантій. Як мені пояснили у цьому Міністерстві така держдопомога повинна відповідати всім вимогам Угоди про асоціацію та пов’язаним з нею нормативним документам ЄС.

У Мінфіні наголошують: в Україні багато років тотально порушують норми як українського, так і європейського законодавства.

До прикладу, згідно Рішення Ради ЄС від 10.12.2010 № 787:

  1. Збиткові та безперспективні вугільні шахти не мають права на отримання операційної та інвестиційної державної допомоги;
  2. державна допомога на відновлення платоспроможності та реструктуризації в секторі вугледобування є забороненою.

В останні роки мільярди із бюджету виділяються на збиткові вугільні держпідприємства, які мають значні кредиторські заборгованості та заборгованості із виплати зарплат.

Відповідно, надання державних гарантій по кредитах суперечить зобов’язанням країни (взятим при підписанні Угоди про асоціацію) із виконання зазначених європейських норм.

Європейський Союз – у “Повідомленні про гарантії” (Повідомленні Комісії про застосування Статті 87 та 88 Договору ЄК про державну допомогу у вигляді гарантій, OJ C 155, від 20.06.2008) розробив детальні рекомендації по індикаторах, за якими, щоб спростувати можливість отримання державної допомоги, зазвичай достатньо наступних факторів:

  1. позичальник знаходиться в скрутному фінансовому стані;
  2. гарантії пов’язані із кількома операціями;
  3. Позичальник не може сплатити кошти за гарантію у розмірі ринкової ціни.

Усі ці три пункти були наявні в більшості шахт, яким надавалася держгарантія. Але європейське законодавство було вкотре порушено.

Варто відзначити, що Політика ЄС із заохочення відновних джерел енергії та збалансованої і безпечної екологічно чистої економіки не виправдовує необмеженої в часі підтримки неконкурентоспроможних вугільних шахт (п.3 Преамбули Рішення ЄС).

Енергоефективність є однією із ключових програм у Порядку денному асоціації Україна та ЄС.

У 2014 – 2016 роках  — 3 мільярди євро кредитів від Європейського інвестиційного банку виділено, зокрема і на реформи в енергетиці.

Європейський Союз фінансує численні програми – як-от проект “Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про асоціацію”.

А у державній вугільній сфері крадуть.

… Ще до призначення на посаду представником президента у КМУ, Андрій Герус, голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг пояснював мені, що перед тим, як виділяти державну допомогу вугільним підприємствам, потрібно спочатку зупинити розкрадання. А на такі дано добро зверху (йшлося про попереднє керівництво країни). Для цього є “смотрящі”.

Зеленський на виборах, завішував міста сітілайтами –  “весна прийде – саджати будемо”. Почекаємо, подивимося, як будуть розвиватися події.

Екс-президент Порошенко – той, що бізнес-партнер І.Кононенка, креатурою якого називають В. Кропачова – також обіцяв корупцію побороти.

** При підготовці матеріалу, окрім аналітичної системи YouControl, в окремих випадках була використана інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також дані із порталу публічних закупівель prozorro.gov.ua

Тарас Зозулінський

Цей матеріал було підтримано проектом «OPEN Media Hub», за фінансування Європейського Союзу.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Перелічені у попередньому розслідуванні тендери, було описано у запитах про надання публічної інформації, які автор надіслав до АМКУ та Держаудитслужби.

Антимонопольний комітет та Держаудитслужба “в допомогу”

У Антимонопольному комітеті України полюбляють писати довгі відповіді – показуючи ґрунтовне знання законів та особливе бажання передати ці знання журналістам.

Відповідь за підписом першої заступниці голови комітету М.Ніжнік:

— Оскільки докази щодо вчинення антиконкурентних дій зазвичай приховуються учасниками торгів, такі докази отримуються з будь-яких джерел. З огляду на зазначене, доведення антиконкурентних узгоджених дій є складним завданням з правового і практичного погляду. –

А ще у АМКУ повідомили, що стосовно запитуваних мною процедур закупівель, скарг до них не надходило. Відповідно – їх вони не перевіряли.

Але – прозвітували: “ми працюємо”. Бо за 2016 – 2018 рр. перевірили аж 19 скарг, щодо порядку інших процедур проведення закупівель ДП “Селидіввугілля”. І навіть перелік у відповіді на запит надали.

Я не полінувався, і перевірив документи АМКУ та їх рішення по цих скаргах. І не прогадав.

Бо так виглядає, що коли закупівлю не вдається “знести” посадовим особам держпідприємства, “Селидіввугіллю” можуть стати в пригоді антимонопольники.

Наприклад, оголосило “Селидіввугілля” тендер на труби вентиляційні. “Доненергоекспорт” пропонує поставку за 2 730 000 грн.

І тут, з’являється таке собі ТОВ «Агросистема Черкаси” – з ціною 1 680 000 грн. Здавалося, треба радіти. Бери, “Селидіввугілля”, та купуй. Але ні. Тендерний комітет держпідприємства дошукався, що сертифікат у тієї фірми на кілька днів протермінований.

Даремно підприємці писали скаргу до АМКУ. Бо антимонополісти її не задовільнили. Хоча, «Агросистема Черкаси” пояснювало, що при подачі тендерної пропозиції сертифікат був дійсний, а труби були виготовлені ще під час дії сертифікату. І що вони подали документи на виготовлення нового сертифікату, та нададуть його при поставці товару. Але це нікого цікавило. І, як то кажуть, на рівному місці, державне “Селидіввугілля” переплатило 1 050 000 грн!

Тим часом, у відповіді на запит заступниця начальника Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області Н. Бєлкіна вказує:

— … уповноваженими установами, які проводять моніторинг або спостереження цін (тарифів) на окремі види товарів, робіт і послуг, не може визначатися ціна, за якою має здійснюватися закупівля.

Найбільш економічно вигідна пропозиція – це пропозиція, що відповідає всім критеріям та умовам, визначеним у тендерній документації, та визнана найкращою за результатами розгляду та оцінки пропозицій. —

А розглядають та оцінюють хто? Члени тендерного комітету “Селидіввугілля”. Розглянули пропозицію, оцінили і вирішили собі – дешева поставка нам не підходить. Переплатимо вдвічі більше.

У матеріалах згаданої у попередньому розділі справи, що досліджують податківці Донеччини є цікавий факт, як “зносять” конкурентів “розглядальники та оцінщики”.

ВП «Шахта «Курахівська» (підрозділ “Селидіввугілля”) запланувала купити компресорів УКВШ 5/7. Тендер оголосили. ПАТ «Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІ компресормаш” запропонувало ціну прийнятну та низьку. І що ви думаєте? Закупівля не відбулася — через втручання посадових осіб ДП «Селідввугілля».

Усе стало на свої місця згодом – держпідприємство знову оголосило тендер, на якому очікувану вартість, у порівнянні з першим тендером, завищило аж в два рази! Переможцем став  “Доненергоекспорт”.

У відповіді на запит, заступник начальника Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області Н. Бєлкіна повідомила, що перелічені мною тендерні закупівлі не перевіряли. Ті  самі, про зловживання під час проведення яких неодноразово писали журналісти, ба більше – вже й сила-силенна правоохоронців розслідують.

Натомість, надано перелік тендерів, які перевіряли. І що ви думаєте?

Як виявив аналіз — перевіряють “правильні” закупівлі. Наприклад, тендер на компресори, на який подалися “Доненергоекспорт” – із пропозицією 1.9 млн грн і ”Тріалтрейд” – із 2 млн грн.

Але яке неочікуване нахабство – з’явилося таке собі ТОВ “Компані Плазма”. І запропонувало 1,36 млн грн, тобто на 540 тисяч гривень дешевше від “Доненергоекспорту”.

Держаудитслужба спрацювала оперативно – і почала перевіряти цю закупівлю.

Як пише пані Бєлкіна, що “Управлінням до ДП «Селидіввугілля» спрямовувалися листи щодо дотримання положень законодавства у сфері закупівель”.

І знаєте, який “щасливий” фінал? У звіті про виконання договору – навпроти суми перерахованих коштів – нулі. Нічого “Компані Плазмі” не перерахувало “Селидіввугілля”. Так і термін договору закінчився.

Ну от і наука – для тих компаній, які за реальними, ринковими цінами захочуть брати участь у тендерах в обхід “своїх”.

Одним словом – “торжество правди та справедливості”.

Убезники на сторожі

В контексті описаного, згадується відповідь Сергія Пахомова журналістам “Слідство. Інфо”. Мовляв, виробники самі винні, що не приходять на тендер:

— Мы к ним обратились, на конкурсные торги они почему-то не заявились. Может, они считают, что мы не платежеспособны и не захотели с нами, — сказав на інтерв’ю Пахомов.

Але чи справді це так?

У системі Prozorro є тендер – за березень цього року на закупівлю шахтних світильників. По ціні виходило близько 1 740 грн за штуку. І це в березні 2018 року.

Хоча, у цей же ж період минулого року, “Селидіввугілля” обрало переможцем на тендері “Доненергоекспорт” – із ціною 2 000 грн за штуку.

А тут рік минув, виходять на тендер три фірми, і ще й очікувана вартість на 260 грн дешевша. А загалом – 1 113 000 грн економії!

Але не так сталося, як гадалося. До «Селидіввугілля» надійшов лист одного із відділів Департаменту захисту економіки в Донецькій області.

Поліцейські спрацювали оперативно – на випередження – і навіть тендер провести не дали. Вміють – якщо хочуть.

Взяли і зацікавилися закупівлею світильників, які у минулому на “Селидіввугілля” поставляло то “Доненергоекспорт”, то “Тріалтрейд”. Зовсім не тими тендерами, де ціни в 2-5 разів завищені.

“Убезники” провели аналіз документів учасників та виявили, що вони не відповідають тендерній документації замовника. У “Селидіввугіллі” “взяли під козирьок” і закупівлю скасували. Бо шахтні світильники треба купувати у “правильних” фірм.А Пахомова послухати – то фірми не йдуть.

Звісно, встановлені мною “кульбіти” працівників АМКУ, Держаудитслужби та УБЕЗ стануть “гарною наукою” для охочих !

Андрій Герус, голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг повідомив: “Такі розкрадання відбуваються, бо санкціоновані зверху. Для цього розставлені відповідні “смотрящі”. Якби це була самодіяльність  — особи давно були би або в тюрмі, або в бігах.”

Та до терміну “смотрящий” ми ще повернемося.

Містер Пахомов

За даними аналітичної системи YouControl, 30 жовтня 2018 року Міненерговугілля підписало контракт та призначило генеральним директором ДП “Селидіввугілля”… Сергія Пахомова. Цьому передував ряд подій, які інакше ніж “фарсом” назвати язик не повернеться. Підприємство доведене до зубожіння, шахтарі пікетують, голодують, у кримінальних провадженнях безпосередньо зустрічається посада, займана на час подій Пахомовим.

Тендерні “кульбіти” відбувалися за час його керівництва держпідприємством. А тут маєш – контракт від Міненерговугілля.

Але – “про людське око” – все зроблено “чисто”. Через суд.Сергій Пахомов звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва – і вже його рішенням було зобов’язано Міненерговугілля найняти його на посаду гендиректора.

Головний аргумент позивача був залізним – він виграв конкурсний відбір. Так, відповідно до протоколу №7 (за 30.10.2017 р.) засідання Комісії для проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міненерговугілля, за результатами заслуховування конкурсних пропозицій та обговорення членами Комісії доповідей учасників, Пахомова оголошено переможцем.

І все красиво – на будь-які претензії до Міненерговугілля – “ми ж не хотіли, це все суд”. І злукавлять. Адже, згідно постанови КМУ №777, членів зазначеної Комісії призначає саме  Міненерговугілля.

Окрім того, іншим доказом, який може свідчити зовсім не на користь “міністерських” є той факт, що відповідач у встановлений судом строк навіть не подав відгуку на позовну заяву. Ба більше, не надав жодних доказів того, що конкурсний відбір проведено із порушеннями.

І завершальні штрихи. Апеляція — Міненерговугілля її банально “злило”.  Колегія суддів Шостого Апеляційного адміністративного суду у відкритті апеляційного провадження відмовила. Судді встановили – Міненерговугіллям пропущено строк на апеляційне оскарження!

І ще один промовистий факт – не на користь міністерства. Пахомова призначили гендиректором в останні дні жовтня 2018 року. А засідання Шостого Апеляційного адміністративного суду відбувалося аж 16 листопада. Тобто, Міненерговугілля ще до вердикту апеляційної інстанції підписало контракт із Пахомовим, а судові баталії – для “наївних” людей.

У “бій” вступає НАБУ

25 січня 2018 року працівники Національного антикорупційного бюро України прийшли із обшуками до офісного центру на вул. Б. Хмельницького, 26 у Києві.

Виявилося, що вже майже рік детективи розслідують “витівки” службовців державних вугільних підприємств.

В одній із судових ухвал по цій справі вказано, що в ході досудового розслідування встановлено, що директор  відомого вже нам ТОВ «Доненергоекспорт» здійснює фактичне керівництво ТОВ «Універсал Інвест-Строй» та згаданим вище ТОВ «Тріалтрейд».

За даними аналітичної системи YouControl, мова йде про Валентина Горностаєва.

Із іншої ухвали можна довідатися, що в НАБУ детально і наполегливо розслідують провадження та багато чого “накопали”.

Воно стосується фактів заволодіння грошовими коштами державних підприємств їх службовими особами, зокрема і  ДП «Селидіввугілля, за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Тріалтрейд», ТОВ «Доненергоекспорт», ТОВ «Універсал Інвест-Строй» та іншими суб’єктами господарювання, при здійсненні закупівель товарів.

НАБУ розслідує факти за період вересень 2016 – лютий 2017 року

Детективи встановили, що в цей час ДП «Селидіввугілля» проведено 43 процедури закупівлі, де визнано переможцем ТОВ «Тріалтрейд» на загальну суму понад 109 мільйонів грн. Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних, фірмою у вказаний період поставлено на ДП «Селидіввугілля» запасні частини до обладнання на загальну суму майже 6.6 мільйона грн.

Схожа ситуація й з іншою фірмою. ДП «Селидіввугілля» проведено 86 процедур закупівлі, де визнано переможцем ТОВ «Доненергоекспорт», загальна сума лотів склала понад 282 мільйони. І встановлено, що фірма за аналогічний період, поставила на ДП «Селидіввугілля» товарів на загальну суму майже 23 мільйони.

Нічого собі різниця – чи не так?Детективи пишуть, що наведені вище компанії приймають участь в закупівлях, які проводить ДП «Селидіввугілля», конкуруючи між собою

І згадану мною вище закупівлю світильників НАБУ розслідує, і про інертний пил.

В ухвалі суду також зазначено, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних, згадані компанії використовували одну й ту саму ІР-адресу для реєстрації податкових накладних.

Наведене може свідчити, за переконанням органу досудового розслідування, про пов’язаність ТОВ «Тріалтрейд» та ТОВ «Доненергоекспорт» між собою та наявність попередньої змови на вчинення злочинів із службовими особами, зокрема ДП «Селидіввугілля».

У черговій ухвалі суду вже детально описано схему:

В ході досудового розслідування встановлено, “що з метою заволодіння коштами державних підприємств, публічні закупівлі оголошувались тендерними комітетами, зокрема і ДП «Селидіввугілля», лише після їх попереднього погодження службовими особами ТОВ «Доненергоекспорт» чи його фактичними володільцями, а також визначення ними очікуваної вартості.

Окрім того, з дозволу фактичних власників ТОВ «Доненергоекспорт», ТОВ «Тріалтрейд», ТОВ «Універсал Інвест-Строй», які були одними і тими ж, службовими особами вугільних держпідприємств також здійснювалась оплата за поставлені товари.

Установлено, що фактичне керівництво діями співучасників здійснювалось із офісного приміщення, розташованого за адресою: м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 26, де до вересня 2017 року розташовувались офісні приміщення ТОВ «Універсал Інвест-Строй», ТОВ «Доненергоекспорт» та до червня 2017 року ТОВ «Тріалтрейд»”.

Далі, детективи НАБУ взяли витяг з реєстру, що зазначений будинок перебуває в  оренді ТОВ «ВБ НЕРУХОМІСТЬ». Установили, що і ця фірма для реєстрації податкових накладних використовувало аналогічну ІР-адресу.

Крім того, 15.12.2016 р. ТОВ «Тріалтрейд» перераховано як поворотну безвідсоткову фінансову допомогу ТОВ «ВБ «Нерухомість»», грошові кошти у сумі 325 000 грн.

Віталій Кропачов

За даними аналітичної системи YouControl, єдиним засновником ТОВ “ВБ ”Нерухомість” є Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрдонінвест”. Його власниками є Віталій Кропачов (99.9%) та його донька Юлія Кропачова (0.1%).

Це прізвище відоме журналістам. У  2017-ому в ЗМІ писали: “міністр енергетики Ігор Насалик визнав, що дослухається до порад Кропачова”.“Економічна правда”, називала Віталія Кропачова – “вугільний куратор”, “наглядач”, “смотрящий”.

А наступного після обшуків місяця видання “Главком” опублікувало інтерв’ю з Віталієм Кропачовим. Журналісти зокрема, у своєму питанні, вказали:

— “Під час закритої частини одного з останніх засідань Кабміну відбувся приблизно такий діалог. Пан Насалик порушив питання, що стосувалося енергетики, його перебив прем’єр-міністр і сказав йому буквально таке: «Ігорю, що у тебе відбувається? Хто ця людина? Чому його називають «смотрящим»? Чому раз на тиждень усі служби мені розказують, що він керує галуззю?» Мова йшла про вас….” —

І далі, на запитання журналістів, — “Вам відомо про це спіч прем’єр-міністра?” -, пан Кропачов відповів, “Так, звісно”.

Нижче у інтерв’ю, відповідаючи на запитання, бізнесмен  сказав таке:

“Держава – неефективний власник. Повертаючись до того Кабміну, про який ви запитували, Гройсман заявив, що Кропачов ніби-то вкрав 2 млрд, які дали з бюджету в 2017 році. А скільки дали з бюджету в 2017 році на держшахти? Так от я вам відповім. Ні ко-пі-йки!”.

Невелика ремарочка. Звичайно, про бюджетні гроші — це неправда. На мій запит Міненерговугілля повідомило, що у 2017 році лише одне ДП “Селидіввугілля” отримало бюджетних асигнувань – 485 417 000 грн.

А за 2016 – 2018 роки (станом на 14 листопада) – загальна сума, спрямована на “Селидіввугілля” — 1 563 134 870 грн. І це лише по одному державному вугільному підприємству.

Згадував про пана Кропачева і сайт zik.ua: “Найчастіше корупційні злочини на підприємствах відбуваються під час закупівлі за державні кошти. У вугільній галузі реалізації схем не обходяться без участі Ігоря Насалика, Віктора Кропачова та Ігоря Кононека”, — пише zik.ua. – “Про це в програмі «Громадська прокуратура» на телеканалі ZIK розповів правозахисник Юрій Татьков”.

… Та повернімося до терміну “смотрящий”. Наш прем’єр не раз згадував це слово. Як повідомлялося у ЗМІ, В. Гройсман на засіданні уряду у лютому 2018 року сказав дослівно наступне:

«У приватному видобутку вже все нормально. А в державному — ні. Чому? Тому, що паразитують «смотрящі». Тож ми займатимемося тим, щоб знайти фінанси і допомогти. А ви з іншого боку — беріть мітлу і вимітайте «смотрящих». І все стане на свої місця. Я дуже прошу, Ігорю Степановичу, вирахувати і припинити. Скільки б ми не наповнювали чашу, якщо вона не буде герметичною — то з неї щось завжди буде пропадати».

Я, звісно надіслав до КМУ запит. Кого саме мав на увазі пан Гройсман?

Відповідь отримав від начальника Управління забезпечення доступу до публічної інформації КМУ Роксолани Стадник, яка повідомила — запит переслано до Міненерговугілля.

Відповідь із Міненерговугілля, підписана заступником Міністра Анатолієм Корзуном:

— Принагідно інформуємо, що Кропачов В.В. не перебуває у трудових відносинах з Міненерговугілля. —

Між іншим, у згаданому інтерв’ю опублікованому “Економічною правдою”, подано слова Віталія Кропачова:

“Анатолия Васильевича (це про зам міністра Корзуна – авт..) я знаю очень много лет. К тому же, он, как и я, из Тореза. У меня с ним прекрасные отношения”.

Одним словом – знайомі.

Судді ставлять підніжку

Та повернімося до кримінального провадження НАБУ. У перший день обшуків вже згадана “Економічна правда” написала:“…детективи Національного антикорупційного бюро проводять обшук у київському офісі неофіційного куратора державного вугільного сектора Віталія Кропачова.”

Як відомо, обшуки тривали із 25 до 27 січня. У ході цих дій, детективи НАБУ вилучили велику кількість комп’ютерної техніки та мобільні телефони.

Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року на все це було накладено арешт.

Але тріумф детективів тривав не довго.Вже 13 березня 2018 року колегія суддів Апеляційного суду м. Києва постановляє нову ухвалу, якою в арешті тимчасово вилучених речей відмовляє.

Судді Т. Росік, В. Лашевич та І. Рибак “знайшли” кілька формальних зачіпок, що дозволило їм скасувати попередню ухвалу суду:

  1. Клопотання про арешт майна було складено детективом 27.01.2018 року, а погоджене прокурором САП 26.01.2018 року, тобто раніше  дати його складання;
  2. Згідно протоколів, обшук тривав 25-26 січні, та 26-27 січня. Натомість, постанова детектива про визнання речовими доказами вилучених у ході обшуку речей складена 26 січня, тобто до закінчення обшуку;
  3. Ця постанова складена детективом, який участі в обшуку не брав.

НАБУ ще спробувало накласти арешт на вилучені документи, записники та блокноти. Але марно.

У майбутньому ці речові докази не можна буде використати для обвинувачення працівників “Укрдонінвесту” чи “ВБ “Нерухомості”. Чи, боронь Боже, їхнього фактичного власника Віктора Кропачова.

Все йде по плану

Чого ж адвокати так старалися, аби зняти арешт? Відкриваємо одну із ухвал по цій справі та читаємо.

Виявляється, проводячи обшук, детективи вилучили належні ТОВ «ВБ Нерухомість» документи. В одному із них, записи: “перелік обладнання ЧАО «РПІ» (власник) по ДП «Селидіввугілля”. Папку-тримач, у файлах якої зокрема “оперативные данные ГП «Селидовуголь»”.В одного із працівників з сумки вилучили блокнот (записник), серед написів виявили: «Доненергоекспорт», «18.10.2017 — програма на 2018 г. где мы работаем. Универсал Инвест Строй», «-Документы по Универсал Инвест Строй». А ще відомості, які стосуються діяльності «ЮД1», «Универсал ИС, Визаррем и др.», «1.Коломиец».

Також там була зазначена інформація про керівництво державних вугільних підприємств, зокрема ДП «Селидіввугілля».

Запис “1. Коломиец”. За дивним збігом обставин, директором ТОВ “Cхід-Сервіс” є Євген Коломієць. Як згадано вище, ця фірма є фігурантом кримінального провадження щодо організації безтоварних операцій та поставок товарів за завищеними цінами на державні вугільні підприємства.

Зацікавив мене і запис “Визаррем”, про що — нижче.

Щедрий Кабмін

Ліричний відступ. Про хороше.

Міненерговугілля запропонувало, а КМУ 23 травня цього року погодив надання державної гарантії ДП “Селидіввугілля” на більш як 278 мільйонів гривень.

Кабміном були проігноровані зауваження Мінфіну, зокрема, що ДП «Селидіввугілля»  є збитковим та не спроможним виконати взяті зобов’язання, його прострочена кредиторська заборгованість перевищує суми запланованих запозичень, кредити йому надавали комерційні банки. І, відповідно, що кредити не будуть повернуті.

Отже, уряд гарантував банкам повернення кредитів “Селидіввугіллям”.Не минуло багато часу  — і “покращення” настало.  Такий широкий жест достойно оцінили у “Селидіввугіллі”.

Пам’ятаєте, що там у блокноті, одного із працівників у офісах на вул. Б. Хмельницького, 26, детективи під час обшуку виявили? Рукописні записи: “програма на 2018 г. где мы работаем”, чи от “Визаррем”.

Так ось – тільки КМУ поручився за кредити, як почали “работать”.

Подальший перебіг подій відслідковуємо у Prozorro. У період з  5 по 25 червня відбувається блискавичне  визначення переможців на “найжирніших” тендерах мало не за всю історію підприємства за такий короткий час.

За три тижні таке собі ТОВ “Техенергомаш-РВ” “бере” на закупівлях понад 163.5 мільйони гривень.

Але найцікавішим є інший учасник. ТОВ “Візарремпром” “перепадають” більше 203 мільйонів.

На 9 тендерах “Селидіввугілля” обрало цих переможців на тендерах сумою понад 366.5 мільйонів гривень.У 6 із цих тендерів, між собою конкурували виключно дві зазначених фірми. На двох – до них долучилися й інші компанії. Один тендер був підписаний із “Техенергомаш-РВ” за переговорною процедурою.

Коли читаєш постанову Кабміну, “про ефективність використання ресурсів”, зауваження Мінфіну, що “Селидіввугілля” не зможе тих 278 мільйонів повернути банкам, то  розумієш: знову із держбюджету доведеться “піти” тим грошикам. Адже уряд надав державну гарантію.

Станом на сьогодні, ТОВ “Візарремпром” уже підписав контрактів на майже 525 мільйонів гривень. Виключно – із трьома вугільними держпідприємствами.

ТОВ “Техенергомаш-РВ” – на майже 289 мільйонів. Виключно – із чотирма державними вугільними підприємствами.

А те, що в блокноті-записнику якісь згадки про програми на 2018 рік, про “где мы работаем”, чи, до прикладу, “Визаррем”? Так ж судді в накладенні арешту відмовили.

А “Наші гроші”, тим часом, провівши ґрунтовне розслідування, встановили, що на тендери шахтарів вивели нову «прокладку». В статті згадують про ТОВ “Техенергомаш-РВ” та ТОВ “Візарремпром”.

Тим часом, промоніторивши тендери на Prozorro, можна побачити, що згадане ТОВ “Візарремпром” частенько у 2018 році виступало “спаринг-партнером” на тендерах “Доненергоекспорту”.

А у відповідь — тиша

Несподівано для мене, ситуацію довкола ДП “Селидіввугілля” відмовився коментувати Голова незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець. У прес-службі профспілки лише повідомили, що на їхнє переконання, за призначенням керівником Пахомова стоїть “смотрящий”. На прохання назвати, кого мають на увазі, в прес-службі відповіли відмовою.

У Спілці Всеукраїнської енергетичної асамблеї повідомили, що не мають достовірної інформації щодо теми.

Із НАБУ надійшла відповідь, що детективами розслідуються факти заволодіння грошовими коштами державних підприємств, у тому числі ДП “Селидіввугілля”. І все. Бо – таємниця слідства.

На запит про надання виявлених кримінальних правопорушень у вугільній галузі, із Нацполіції відповіли, що такі відомості не ведуться та не узагальнюються.

Генпрокуратура також послалася на таємницю слідства.

Мінфін відповіді, у передбачені чинним законодавством терміни, не надав.

Також надіслано запити до ПП ТФВ “Техком”, ТОВ “Техенергомаш-РВ”, ТОВ “Доненергоекспорт”, ТОВ “Тріалтрейд” та ТОВ “Інвест-Строй”. Жодна із компаній не відповіла.

На лист до Віктора Кропачова той надіслав відповідь, що запитуване не є публічною інформацією та повідомив, що надасть відповідь згідно Закону України “Про звернення громадян”.

Але і наступний лист, підписаний В.Кропачовим не містив відповідей на наші запитання. Із обгрунтуванням, що наш запит “не відповідає меті, цілям та основним завданням Закону України “Про звернення громадян”.

Замість оптимістичного закінчення

Ні прокуратура, ні поліція – не хоче повідомляти жодної інформації. Мовляв – не ведуть облік, не публічна, не створена, таємниця слідства.

Дійсно, навіщо зайвий раз страхати громадськість. Адже кримінальних проваджень та судових справ годі й дорахуватися. У різних областях. Різні правоохоронні органи. Волокитять справи по кілька років. А на “боці” “Cелидіввугілля” – вже й судді. Всі допомагають.

І це все радше скидається на черговий фарс та окозамилювання. Бо українці уже кілька років із викривальних журналістських розслідувань дізнаються про шалені зловживання на державних вугільних підприємствах.

Ці потуги правоохоронців із заспокоювання громадськості – мовляв, “ми ж розслідуємо” – це банальне знущання над платниками податків.

Сергій Пахомов – знову керує “Селидіввугілля”. Шахтарі вчергове помітингували – з бюджету виділили знову гроші. На тендери – виходять нові “прокладки”.

Судді відмовляють у накладенні арешту на знайдені під час обшуків на фірмі Віталія Кропачова, комп’ютерну техніку, документи та записники. І інформацію, що у них містилася – скоріш за все, уже не можна буде використати як докази у кримінальному провадженні.

І тільки детективи НАБУ, як одинокі Дон Кіхоти, продовжують приречену боротьбу із “вугільними” вітряками.

Тарас Зозулінський


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO