Щойно проект Трудового кодексу реєстраційний №1658  було ухвалено в першому читанні, почався тривалий процес його розгляду, підготовки до другого читання та ухвалення, внесення поправок.

Для цього при Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення було створено Робочу групу з підготовки проекту кодексу до другого читання.

Федерація профспілок України під час роботи над Трудовим кодексом свідомо йшла проти його надмірної лібералізації за зразком інших країн, наприклад Грузії, Литви, Казахстану тощо. В цих державах фактичне панування роботодавця, закріплене в трудовому законодавстві, пояснювалося турботою про «свободу розвитку бізнесу та залучення інвестицій». Проте українські профспілки вирішили, що нам такий Трудовий кодекс не потрібен. У ньому насамперед мають бути захищені права працівника.

ПРАВА ПРАЦІВНИКІВ НЕ ТІЛЬКИ НЕ ЗВУЖЕНО, А Й РОЗШИРЕНО!  

Як відомо, проект Трудового кодексу в першому читанні Верховна Рада ухвалила ще у листопаді 2015 року. Для доопрацювання законопроекту була створена спеціальна парламентська робоча група, до якої ввійшли представники Уряду, профспілок, об’єднань роботодавців, громадськості, а також експерти та науковці. Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення завершив підготовку проекту Трудового кодексу України (№ 1658, доопрацьований) до другого читання.

В ході підготовки проекту Трудового кодексу України до другого читання  репрезентативними всеукраїнськими профспілковими об’єднаннями – суб’єктами Угоди про утворення Спільного представницького органу об’єднань профспілок, висловлено 112 постатейних поправок до проекту, що затверджені його рішенням від 09.11.2015 №27-1 і були направлені народним депутатам – суб’ єктам права законодавчої ініціативи.

У результаті активної роботи включено положення, спрямовані на адаптацію трудового законодавства України до Європейської соціальної хартії (переглянутої) та інших міжнародно-правових актів: Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці (недопущення дискримінації у сфері праці, тягар доказування дискримінації лежить на роботодавцеві, заборона примусової праці, основні права працівника, основні права роботодавця тощо).

ЗВІЛЬНИТИ ЧИ ЗАТРИМАТИ ЗАРПЛАТУ ВІДТЕПЕР НЕ ТАК ПРОСТО  

Для українських працівників стала звичною ситуація, коли роботодавець затримує зарплату і при цьому не несе ніякої економічної відповідальності. Після ухвалення Трудового кодексу цьому буде покладено край. Адже проектом ТК встановлюється матеріальна відповідальність роботодавця за порушення встановлених законом, колективним договором строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат. У такому випадку роботодавець зобов’язаний сплатити працівнику пеню (компенсацію) у розмірі облікової ставки Національного банку у розрахунку на рік за кожен день затримки та сплатити всю суму заборгованості із заробітної плати з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Крім того, за наполяганням Федерації профспілок, вдалося внести поправку (а фактично – окрему статтю), яка стосується права працівника відмовитися від виконання роботи у зв’язку з невиплатою заробітної плати в установлений строк або не в повному розмірі. Згідно з поправкою, у разі затримки зарплат и на строк понад 7 календарних днів працівник має право, попередивши про це роботодавця в письмовій формі, припинити тимчасово виконання роботи на весь період до виплати затриманої суми. І в такому разі працівник має право не просто припинити роботу, а й не з’являтися на робочому місці. Але одразу ж після виплати затриманої плати він зобов’язаний приступити до роботи. Роботодавець, своєю чергою, повинен компенсувати робітнику час вимушеної затримки роботи. Ні відсторонити, ні звільнити його він права не має.

Читайте також: Украинская энергетика несет миллионные убытки из-за коррупционных аппетитов Всеволода Ковальчука

Про перебіг роботи над Трудовим кодексом розповідають  учасники робочої групи, члени Спільного представницького органу профспілок. Це представники різних професійних спілок, спеціалісти з кадрової роботи, юристи. Вони провели колосальну роботу, аналізуючи представлений до першого читання документ, а потім наполегливо працювали над внесенням, а головне – відстоюванням численних поправок.

За словами заступника голови Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України, члена робочої групи Верховної Ради України Павла Прудникова, основні дискусії щодо обговорення Трудового кодексу тривали між профспілками, роботодавцями та міністерством. «Ми мали досить довгі та жорсткі дискусії з багатьох питань. І від того, наскільки професійні та вагомі аргументи надавали представники тієї чи іншої сторони, залежала підтримка більшої частини робочої групи», – зазначив він.

Григорій ОСОВИЙ, Голова Федерації профспілок України:

«Профспілки в переговорному процесі чітко зазначили свою позицію, щоб у новому Трудовому кодексі не було порушено чинні права працівників та обмежено повноваження профспілок у представництві і захисті їх інтересів. Малий та середній бізнес вимагали для себе більшої свободи, зокрема не попереджати працівника про звільнення за 2 місяці. Ми достатньо добре захистили ці позиції: відокремили, де е обов’язок роботодавця погоджувати з профспілкою свої рішення, а де – проводити консультації, завчасно інформувати працівника про можливі зміни в організації виробництва. Нам було важливо, щоб у Трудовому кодексі були особливо ретельно прописані колективні договори, з якими повинні узгоджуватися будь-які акти керівників підприємств. У своєму виступі на щорічній Конференції Міжнародної організації праці 9 червня ц.р. я звернувся до керівництва цієї авторитетної установи з проханням провести верифікацію цього законопроекту на предмет відповідності міжнародним нормам праці до його голосування в парламенті. Ми  маємо пересвідчитися, що наш кодекс відповідає європейським соціальним стандартам в сфері праці, Європейській соціальній хартії. І якщо це буде підтверджено, тоді його можна ухвалювати».

ПРОФІЛЬНИЙ КОМІТЕТ ГОВОРИТЬ КОДЕКСУ «ТАК!»

Людмила Денісова,  голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Голова робочої групи ВРУ з доопрацювання  проекту Трудового кодексу України до другого читання. «Робота над Трудовим кодексом тривала майже 2 роки, і за цей час до комітету надійшли висновки експертів Міжнародної організації праці, переважну більшість яких враховано в документі».

За словами Людмили Денісової, сторонам вдалося значно осучаснити трудове законодавство та наблизити його до норм міжнародного права.

«У проекті кодексу багато новел, але й залишилися положення, які зараз містяться у Кодексі законів про працю України. Проект оновлює понятійний апарат трудового права, зокрема вводяться поняття «працівник», «роботодавець», «працівники із сімейними обов’язками», «гігієна праці» тощо», – зазначила голова комітету.

За її словами, суттєвим позитивом для учасників трудових відносин є норма проекту щодо обов’язкового укладення трудового договору між роботодавцем і працівником у письмовій формі.

А також заборона змінювати умови трудового договору без згоди працівника. Тобто роботодавець не матиме права вимагати від особи виконувати іншу роботу, змінювати умови праці та визначати меншу зарплату.

Людмила Денісова нагадала, що проект містить положення, які забороняють роботодавцю без аргументації відмовляти особам у прийнятті на роботу. Встановлено чіткий перелік осіб, які не проходитимуть випробування при прийнятті на роботу, зокрема це стосується вагітних жінок, неповнолітніх тощо. Попри чутки про 70-годинний робочий тиждень, у проекті кодексу збережено тривалість робочого часу, яка становить 40 годин на тиждень.

Також голова профільного комітету перерахувала новації Трудового кодексу, які сприятимуть розширенню категорій працюючих. «У законопроекті передбачено можливість окремих категорій працівників працювати вдома. Така організація роботи в низці установ фактично мала місце і раніше, але не була врегульована на законодавчому рівні. У проекті передбачено, що під час укладення трудового договору або пізніше сторони можуть домовитися про виконання працівником роботи вдома (надомну працю), що дасть змогу роботодавцям ефективніше використовувати працю жінок, що мають дітей, осіб із зниженою працездатністю, яким у встановленому порядку рекомендована праця в надомних умовах, пенсіонерів, осіб, що доглядають за інвалідом або хворим членом сім’ї», – зазначила Людмила Денісова.

Голова комітету згадала і про норми Трудового кодексу, які деякі зацікавлені сторони називають «підігруванням роботодавцям».

Читайте також: Чтобы победить в войне, необходимо, для начала, назвать ее по имени

«Зокрема, говорять, що роботодавець буде проводити за працівником відеоспостереження, чим втручатиметься у його приватне життя. Проте, спостереження буде здійснюватися в тих галузях нашого виробництва, які потребують цього. Наприклад, це друкування коштів, виробництво ювелірних виробів тощо. Крім того, обов’язковою умовою для роботодавця буде зобов’язання попередити особу, яка працевлаштовується, що на її робочому місці здійснюватиметься відеоспостереження. А якщо людина не погоджується на це, то вона може відмовитися від підписання трудового договору з цим роботодавцем. У разі запровадження відеоспостереження до вже працюючої особи та її незгоди з такою умовою праці, працівник може бути переведений на іншу посаду або виконувати іншу роботу», – підкреслила Людмила Денісова

Сергій УКРАЇНЕЦЬ, співголова парламентської Робочої групи з доопрацювання проекту Трудового кодексу України до другого читання, заступник голови Профспілки працівників нафтової і газової промисловості України:

«Головна зміна Трудового кодексу правове положення працівника стало більш стійким і захищеним. Новий кодекс вмістив у собі основні норми понад 60 ратифікованих Україною конвенцій Міжнародної організації праці, Європейської соціальної хартії, директив Європейського союзу у сфері праці.

Роботодавці сьогодні скаржаться, що замість очікуваної ними рівності прав сторін даний проект встановлює «презумпцію вини роботодавця», тобто ставить працівника у більш вигідне, захищене становище. Це дійсно так, бо саме такої підтримки працівник потребує як об’єктивно економічно слабша і адміністративно залежна сторона трудових відносин. Саме захисні норми є переважаючими в проекті. Вперше законом, а не постановою Уряду, легалізуються повноваження органів державного нагляду за додержанням трудового законодавства. На підставі Конвенції МОП № 81 державні інспектори праці матимуть законне право проводити перевірки роботодавця в будь-який час без попереднього його повідомлення. Це дозволить швидше усунути мільйони наявних порушень трудових прав та нелегального використання праці і попередити їх виникнення надалі, розширити співпрацю державних і громадських інспекторів профспілок.

Ірина ЖИТКОВА, експерт-трудовик, спеціаліст по кадрах, член робочої групи Верховної Ради України:

«Я вважаю, що це абсолютно збалансований документ. У ньому прописано покрокову процедуру, що і як робити. Він вирішує нагальні питання, яких не вирішує старий радянський кодекс. Прописали гнучкий графік, врегулювали статус дистанційної та надомної роботи. Дуже добре прописали робочий час, у тому числі ненормований. Підвищено оплату за понаднормові години, за поділ робочого дня на частини, збільшилася тривалість відпустки з 24 до 28 днів, з’явилися оплачувані відпустки при народженні дитини».

Півторарічну роботу над Трудовим кодексом завершено. Проект пройшов широке обговорення, всі зацікавлені сторони мали можливість його проаналізувати та внести відповідні поправки. Наразі слово за депутатами. Чекаємо наступної сесії і віримо в перемогу!

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO