Увесь протестний рух намертво заштопорився на виході з горловини. Бо там – міцний корок, який не дає вивергнутися протестним настроям. Прізвище цієї затички – Петро Порошенко.
Прихильників п’ятого президента прошу не ображатися, але основною проблемою антизелених настроїв є Петро Олексійович. Він затуляє собою будь-яку якісну альтернативу, при цьому сам знає, що вже давно є збитим льотчиком і ніколи більше не стане президентом. Питання: чи великий державний муж (як йому це приписують) поставив би свою хворобливу амбіцію вище від державної справи? П’ятий є СУПЕРВИГІДНИМ «опонентом» для шостого. Недарма всі свої жовчні дописи основні зе-боти будують на апеляції до порохоботів, всує згадуючи прізвище збитого льотчика. Бо знають, що він збитий. Бо знають, що більше ніколи не підійметься. Бо знають, що він не становить абсолютно ніякої загрози для Зеленського. Тому й відчайдушно тримають його на плаву. Порошенко – їхній найбажаніший противник. Зверху призначений і узгоджений дуелянт, який максимально влаштовує.
Звідси – вічно жива бінарна стратегія чорно-білого поділу на зелено- і порохоботів. Вони зумисно ігнорують величезний сегмент якісно іншого протестного руху, для якого і Зе, і По – однакові два чорти. Вони зумисно звужують протестний рух лише до симпатиків Петра Інкогніто. Вони свідомо прив’язують будь-які намагання ламати систему до реваншу Петра Мальдівського. На вітрину протесту вони завбачливо виставили 6%-го стовпа попередньої системи. Вони домовилися, змовилися, усвідомили взаємовигоду. Ця штучна чорно-білість вигідна обом.
Затичку треба прорвати. Лише тоді з’явиться бодай якийсь шанс у контрсистемних середовищ, які небезпідставно остерігаються, що їхній гіпотетичний здвиг, щойно він станеться, зелебобіки миттєво підтасують під Порошенка і цим самим підмінять поняття. Допоки п’ятий президент самооманливо мітить на булаву, доти весь протестний рух є заштопорений.
«Хто після Зеленського?» – неодноразово і приречено лунає це питання. Відповідь: «Roshen again» – ТОТАЛЬНО ПРОВАЛЬНА. Ні, ні і ще раз ні. Наступна спроба.
«Хто після Зеленського?». Аби почали лунати інші прізвища, треба, щоб державний муж Петро Олексійович набрався сміливості й справжньої любові до України, вийшов до трибуни і по-державницьки сказав: «Я НЕ БУДУ балотуватися в президенти і в такий спосіб хочу дати дорогу комусь із нової, якіснішої генерації. Чим зможу – тим поможу. Працюватиму в парламенті. Куплятиму квартири солдатам. Використовуватиму на благо свої іноземні зв’язки. Але в президенти НЕ ПІДУ». Оце буде по-державницьки. Оце буде найсильніщший вчинок.
А наразі – горловина протестного руху надійно закупорена. Всі задоволені.
Крім отієї справжньої протестної маси людей, які не хочуть рипатися, знаючи, що їхнім здвигом скористається стовп системи. І тому мовчатимуть усі потенційні висуванці від контрсистемних. Бо знають, що це буде боротьба не стільки проти зеленої загрози, скільки з відсирілим порохом. При розпорошеності отих самих контрсистемних середовищ таку боротьбу нереально буде потягнути. Від змагання з п’ятим виграє сьомий. Ним буде ставленик (прізвище неважливе) від ОпоЗаЖиття Медведчука. Так буде.
Тому ключ від наступного президентства лежить у Порошенка. Якщо він буде балотуватися – точно переможе умовний Медведчук. Саме тому всьому небайдужому суспільству треба звернутися до корка і попросити уступити дорогу. Лише тоді з’явиться шанс від протестного антизеленого руху виставити когось достойного.
Якщо ж ні, то цю країну треба робити суто парламентською республікою і не махатися.
Народний депутат України 2-х скликань, відомий вінницький бізнесмен і учасник двох Майданів Геннадій Ткачук напередодні Нового року дав 33-каналу ексклюзивне інтерв’ю та відповів га гострі запитання читачів нашої газети.
– Геннадій Віталійович, як ви оцінюєте зустріч «Нормадської четвірки»? Це зрада чи перемога?
– На мою думку, певний прогрес відбувся лише в політичних аспектах –перша, за останні три роки, зустріч Президентів України та Росії віч-на-віч… Друга важлива тема – розблоковано обмін полоненими і є надія, що вже на свята, як мінімум 72 українця повернуться додому до своїх родин! І третя надія після саміту в Парижі – це нова домовленість про перемир’я на Донбасі на зимові свята. Хоча це вже 20-те оголошене перемир’я і, як ми знаємо, ще жодне перемир’я за роки цього конфлікту між Україною та невизнаними республіками не виконувалось і не було дотримане на всі 100%. Тому «зради» тут немає… Але час покаже про що реально у Франції домовлялись четверо керівників держав у «Нормандському» форматі. На жаль я переконаний, що Росія не поверне Україні Донбас і до закінчення ескалаціі ще дуже далеко, по типу Придністровського сценарію!
– В Україні та Росії є різні погляди на НАТО, прагнення України до Євросоюзу, на ринкові ціни, енергоносії, майбутнє наших народів.
– Безумовно, українці, в своїй більшості, хочуть бути частиною Євроспільноти з правами, рівністю перед законом, якістю освіти, медицини, доріг і всього іншого. Що стосується газу, то він завжди «замішаний» на політиці в стосунках між нашими країнами. Зокрема, мова йшла про російський борг, у розмірі три мільярди американських доларів. Подібне рішення було прийнято Стокгольмським арбітражним судом, і сьогодні нам пропонують виплатити борг блакитним паливом за європейською ціною. І це є добрий знак. Незалежність України та її територіальна цілісність не можуть бути предметами жодного торгу, навіть, газового! На жаль нам відомі негативні приклади співпраці з нашими сусідами стосовно знижок на газ та базування російського флоту в Криму. І, всі знають, чим це закінчилось для України – тепер у нас ні Криму, ні Севастополя, ні газу, а лише війна на Донбасі! Сьогодні керівництво держави повинно або вимагати або визначити чітку ціну та підписати прозорий контракт на російський газ, щоб громадяни України гарантовано мали газ для своїх потреб, а у наших партнерів з Європи та США не було жодних сумнівів чи запитань.
– Як ви вважаєте, Президент України має радитись із Верховною Радою і народом перед такими важливими перемовинами? Чи це «секретна» дипломатія, в яку посвячені одиниці?
– Президент має право приймати рішення і він наділений конституцією правом підписувати угоди від імені Держави. Ніхто з Верховною Радою, як законодавчим органом в нашій країні не обговорює подібні питання, хоча у нас парламентсько-президентська республіка… Тому я, як і більшість українців, дізнавався деталі цих перемовин та можливі сценарії розвитку переважно із ЗМІ і часто з російських ЗМІ, які однозначно є пропагадандистськими і часто мають антиукраїнську позицію. Наша Влада вважає, що вона від Бога і вони не повинні ні з ким радитись. Їм більше цікаві «відсотки уподобань і рейтинги», а не відверта розмова із своїм народом і виборцями. Так було із сумнозвісною «Формулою Штайнмаєра», про яку всі чули, але тексту якої ніхто не бачив. І це відбувається в країні де йде війна, де люди кожного дня чекають чесних і відвертих новин, як із передової так і з виступів політиків … Тому я вважаю, що українці мають право знати, яким курсом йде наша країна. Свого часу, Петро Порошенко розповідав членам своєї фракції про важливість прийняття рішень, які можуть кардинально змінити ситуацію в країні напередодні голосувань… В 2014 році, Україна була на межі окупації, тисячі загиблих у Іловайську, у Дебальцево і тоді Українській делегаціі довелось підписати недосконалі так звані, Мінські угоди, щоб зупинити наступ… Нова влада та нова команда повинна проаналізувати сучасні реалії та кроваву історію України і зробити висновки.
– Яке воно життя після Верховної Ради? Ви повернулись до Вінниці та плануєте йти на вибори в 2020-му?
– Мені лише 51 рік і вести мову про пенсію ще зарано… Звичайно, після завершення роботи у Парламенті, вільного часу стало більше. Раніше я приїжджав додому лише на вихідні. Нині, у мене можливість більше часу приділяти своїй родині, дружині, матері, синам і власній справі у Вінниці…
Що стосується виборів – однозначної відповіді немає. Час покаже. Побачимо настрій і побажання Вінничан, будемо приймати рішення з командою однодумців.
– Ваша оцінка роботи цієї «зеленої» Верховної Ради за перші 6 місяців?
– Скажу чесно, більшість людей, які отримали мандати народних депутатів від «Слуги народу», демонструють повний непрофесіоналізм. «Турбо-режим» голосування моно-більшістю і «штампування» законів, які смішно читати – це, на жаль, діагноз для всієї країни, яка обрала собі таку Раду… Я вже не кажу про ділові якості Міністрів, яких у Вінниці та решті регіонів українці просто підняли на сміх та випроводжали на Київ із вигуками «Ганьба!»
Як може бути у нас Міністр оборони, під час війни, який ні дня не служив у війську?
А це легковажне ставлення до продажу земель в Україні, до долі селян, фермерів та відверте ігнорування, обіцяного референдуму з такого важливого і доленосного питання, що до продажу сільськогосподарських земель? Хіба це те що чекають люди? Більшість українців переконані, що «Слуги» по команді проголосують за ринок землі, а потім будуть ховати від людей очі…
Реально замість Верховної Ради ми маємо «радянській одобрямс», які нічим добрим для країни не закінчиться…
– Чому Вінниця досі не побачила роботи своїх двох народних депутатів від «слуги» по 11-му та 12-му округах?
– Це питання до народних депутатів Пашковського і Драбовського, які мали б відзвітувати перед громадою міста про свою роботу в 2019-му році та чітко окреслити плани на наступний рік… Будучи народним депутатом по партійним спискам я, ледь не щодня, ходив до Прем’єр-міністра, Володимира Гройсмана, для того аби з державного бюджету були виділені кошти на проекти для рідної Вінниччини. І ми говорили про цілком прагматичні речі: про медичне обладнання для дитячої обласної лікарні, про медичне обладнання Подільського онкологічного центру, ендокринологічного диспансеру, кардіоцентру, хірургічного корпусу лікарні імені Миколи Пирогова, який, нарешті, через тридцять років довгобуду, здали, про тотальну нестачу карет швидкої допомоги. І мені, як голові «Вінницького земляцтва» у Раді 8-го скликання приємно, що майже всі народні депутати від Вінниччини, чи родом із Поділля, долучались до вирішення цих питань. Так, це лобіювання і «вибивання» коштів для рідного міста та регіону, але що тут поганого? Мова йде про суму, що перевищує мільярд гривень. Ці кошти, які виділив уряд Володимира Гройсмана при підтримці народних депутатів-вінничан, були направлені, перш за все, на медичну галузь Вінниччини. Я вже не кажу про дійсно якісні дороги, які нині є на Вінниччині та поєднують нашу область із сусідніми регіонами. Не хочу себе і колег надмірно хвалити, але я пишаюсь успіхами нашої команди! Цікаво, про що зможуть звітувати нинішні «Слуги», коли щодня в їхніх рядах нові «зашквари», то повій в раді викликають, то кнопкодавлять, то домовляються кришувати спиртову чи цукрову галузь та багато інших ганебних вчинків? Я думаю, що вже настав час їх спитати про роботу та конкретні результати. Чи доклаидуть вони рук до купівлі в наш онкодиспансер дорогого і вкрай необхідного сучасного медичного обладнання так званого «кібер-ножа», який зможе врятувати десятки тисяч людських життів? Чи буде вирішене питання якості води у Вінниці новим урядом? Чи буде профінансований запланований нашою командою, Гросйманом, Моргуновим, Ткачуками, Міськими депутатами новий міст, який розгрузить навантаження в місті і покращить суттєво інфраструктуру міста. Чи дадуть фінансування на ремонт злітно посадкової смуги в Гавришівці? Подібне питання важливе не лише для відновлення нашого аеропорту, а й для підвищення обороноздатності країни. І ще цілий ряд питань, над якими треба важко працювати, а не займатися самопіаром.
Говорячи про самопіар, хочу нагадати про «Антикорупційний форум», який днями пройшов у Вінниці. Під час заходу вінницькі депутати від «Слуги народу» займались популізмом. Жодного важливого питання для мешканців Вінниччини, про які я вже казав: про ринок землі, зменшення ціни на комунальні послуги для населення, створення нових робочих місць, аби люди не виїжджали на роботу за кордон, покращення медичної та освітньої галузі, так і не прозвучало…
Збирати форуми і говорити про корупцію це одне… А «вибити» кошти і почистити річку Південний Буг, оновити існуючі мережі та навести лад на «Вінницяводоканалі» – це дещо інше. Вінничани кажуть, що без Гройсмана, без «Команди Вінницьких» у Києві, вже марно і сподіватись на вирішення глобальних проблем для вінничан… Якщо не має бажання працювати на свою громаду, на свою область, на рідних земляків, то потрібно складати мандати народних обранців і вінничани оберуть дійсно борців, які будуть перейматись проблемами Вінниччини. Коли ми приймали бюджет країни, група «Вінничан», яку я мав честь очолювати і до неї входили потужні, патріотичні депутати (Юрчишин Петро, Кучер Микола, Тетерук Андрій, Кудлаєнко Сергій, Македон Юрій, Мельничук Іван, Спориш Іван, Матвієнко Анатолій, Демчак Руслан, Порошенко Олексій, Заболотний Григорій, Мельнийчук Сергій, Шинкович Андрій, – прим. автора) збиралась і ставила Уряду вимоги, і обговорювала з Урядом першочергові для Вінниччини проекти, інакше ми не будемо голосувати за бюджет, в якому забувають про вінничан. Вінниччани відзначають, що після того як Уряд очолив наш патріот і професіонал Володимир Гройсман, ситуація в області суттєво змінилась на краще.
– А згортання децентралізації Гройсмана перш за все по бюджетах Вінниці та області це не помста Зе Команди в «Вінницьким»?
– Давайте говорити мовою фактів. За фінансової підтримки з державного бюджету ми запланували реалізувати мінімум два серйозних інфраструктурних проекти – новий міст через залізничні колії на Тяжилів та капітальна реконструкція аеропорту «Вінниця» із новою злітно-посадковою смугою для військових і цивільних літаків… Вінницька міська рада на чолі з Сергієм Моргуновим зробила все від себе залежне для проектування і початку робіт на цих стратегічних об’єктах. А що ми маємо? На жаль, є остання інформація, що кошти на міст Вінниця не отримає і його не буде… Так само по летовищу «Вінниця» тендери відбулись, кошти в держскарбниці були зарезервовані, але їх немає… І мабуть, не буде!
І де тут голос нинішніх народних депутатів із Вінниці, які живуть в найкомфортнішому місті? Якщо вони продовжуватимуть ходити на «форуми», і забудуть про свою реальну роботу на округах, то хто буде відстоювати інтереси Вінниці в парламенті і держбюджеті?
– Який ви бачите вихід із цієї ситуації?
– По-перше: новий голова Вінницької облдержадміністрації Владислав Скальський має намір особисто підняти питання фінансування будівництва мосту у Вінниці та ремонту летовища перед Прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком. Хотілось би що б і народні обранці долучались до цього.
По-друге: в 2020-му році заплановані місцеві вибори, на яких мають перемогти патріоти Вінниці та Вінниччини – активні, сучасні та перевірені часом і роботою досвідчені люди. Скажу відверто, я підтримую курс Володимира Гройсмана і не можу себе сьогодні назвати «порохоботом»… Хоча треба визнати, що «Безвіз, Томос і сильна Армія» – це досягнення Петра Порошенка і всіх патріотів в центральній владі та уряді. На жаль, Петро Олексійович не зробив висновків із своїх помилок і тому програв вибори та отримав відповідний рівень довіри від вінничан та українців загалом… Але це демократія! І треба не чварами між собою займатись, а думати про майбутнє України та Вінниччини.
Без розвитку, без комфорту, безпеки для вінничан та потенційних інвесторів у Вінницю та область ніхто не прийде і не вкладе свої гроші в нові виробництва та робочі місця для подолян… Про це, я вважаю, нині треба вести предметну дискусію.
– Але ж багато хто вимагає продовження серіалу «Свати»?
– Вибачте, я не дивився «Сватів» чи «Слугу народу». Кіно – це одне, а життя – зовсім інше. І коли сьогодні новою владою фактично заблокована медична реформа другої ланки і медсестра заробляє трохи більше трьох тисяч гривень не про жарти і комедії хочеться думати. Так само скасування автоматичної індексації зарплат освітян на фоні анекдотичних чотирьох тисяч доларів учителям…, чому в бюджеті країни суттево зменшили субсидії адже пенсіі, зарплати не виросли, а тарифи не зменшені? Тому цей уряд і ця ВР, думаю, довго не проіснують…
У Вінниці не треба серіалів, а треба продовжувати робити хороші дороги, нові проспекти, дитячі садочки, утеплювати школи та будувати сучасні лікарні. Я знаю і працюю з братом, Ігорем, над тим, щоб у Вінницю зайшли нові потужні інвестори, щоб було виробництво і нові робочі місця з пристойною зарплатою. Недарма Вінниця п’ять років поспіль отримує статус найкомфортнішого міста в Україні. А рівень довіри городян до міського голови Сергія Моргунова складає більше 60%… Погодьтесь, що це результат спільної роботи та діалогу між владою та громадою продовж багатьох років! Як результат сьогодні маємо стратегічний план розвитку нашої ОТГ, де враховані інтереси та вимоги більшості вінничан. Якщо коротко – то це комфорт і безпека у Вінниці, якісні дороги, транспорт і медицина, нові мости, летовище і чиста вода у кранах.
– Що побажаєте на Новий рік та Різдво Христове всім вінничанам і своїй родині?
– Перш за все МИРУ всім українцям і процвітання Україні! Всім Вінничанам бажаю міцного здоров’я, злагоди та достатку, втілення мрій та щастя в кожній родині.
Моєму старшому сину Сергію вже 27 і він працює на державній службі… Молодший 22-річний син Ігор – студент-юрист магістратури та міжнародного права. Обоє синів самостійні хлопці, від яких ми із дружиною Оленою чекаємо онуків.
Олена займається сімейним бізнесом, який ми з братом створили і залишили на наших жінок коли мене обрали у парламент а брат поїхав працювати в Одесу. Мій батько Віталій Михайлович був військовим, але він не з нами вже 13 років… Мати – Любов Тихонівна, їй 73, це наш сімейний оберіг, найдорожча, найдобріша, найрідніша людина у світі. Про неї я думаю з трепетом у серці. Ми щодня телефонуємо один одному, вона завжди дасть пораду, намагається допомогти. Вона дуже позитивна людина. Я дуже вдячний їй за виховання, за те що виріс самостійною, вихованою людиною, гідною своїх батьків.
П’ятий президент України, голова політичної партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко надіслав листа на адресу Президента Європейської Ради Шарля Мішеля.
П’ятий президент наголосив, що у контексті Нормандської зустрічі у Парижі 9 грудня важливо зберегти єдність та солідарність Євросоюзу з Україною в її прагненні відновити суверенітет і територіальну цілісність.
У зв’язку з цим Петро Порошенко закликав лідерів Євросоюзу схвалити на наступному засіданні Європейської Ради політичне рішення про продовження економічних санкцій проти Росії за її триваючу агресію проти нашої держави.
П’ятий президент висловив сподівання на подальшу особисту підтримку з боку Президента Європейської Ради курсу на інтеграцію України до Європейського Союзу.
Петро Порошенко привітав Шарля Мішеля із вступом на посаду та побажав успіхів у просуванні європейського порядку денного.
П’ятий президент України Петро Порошенко вважає, що “95 Квартал” та канал “1+1” має вибачитись кількома поколіннями артистів, причетних до слави хору ім. Верьовки та мільйонами шанувальників їх творчості.
Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
“Історія з Рамзаном Кадировим довела, що “Квартал” вміє вибачатися, коли захоче.
У ділків, які хотіли догодити власнику телеканалу, якому зобов’язані усім, крім хіба що свого народження, своїх ідеологічних цінностей немає. А над чужими вони знущаються вже не один рік.
Оцінку діям теперішнього керівництва хору дадуть глядачі. Можливо, кадрові висновки зробить Мінкульт. Але хор – це значно більше, ніж його менеджмент. Ніж та група, яка співала в шоу.
Хору Верьовки минає 77-й рік. За цей час він став одним із мистецьких символів України. Саме тому власники та менеджери “95-го Кварталу” та каналу “1+1″ мали би вибачитися – перед кількома поколіннями артистів, причетних до слави колективу, перед мільйонами шанувальників їх творчості. І звичайно ж перед головою Національного банку Валерією Гонтарєвою”, – заявив Порошенко.
Нагадаємо, “кварталівці” в ефірі від 19 жовтня разом із хором імені Григорія Верьовки виконали пісню “Горіла хата”. Там, зокрема, є такі слова: “Горіла хата, палала, в Лондоні жінка плакала”, “хата горить в Гореничах, а в Лондоні Валерія думає на Валерича”, “хата згоріла від стида”.
Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп опублікував передвиборчий ролик у якому фігурують п’ятий та шостий українські президенти Петро Порошенко та Володимир Зеленський.
Ролик було оприлюднено на сторінці Трампа у Фейсбуці.
На відео американський президент звинувачує свого потенційного конкурента на виборах 2020 року від Демократичної партії Джо Байдена в тиску на Україну в інтересах його сина Гантера.
“Джо Байден обіцяв Україні мільярд доларів, якщо вони (українська влада — ред.) звільнять прокурора, який розслідував діяльність компанії його сина”, — йдеться у ролику.
Далі у відео цитують самого Байдена: “Якщо прокурора не звільнять, ви не отримаєте гроші”.
“Але коли президент Трамп попросив Україну розслідувати корупцію, демократи хочуть відправити його у відставку через імпічмент. І їхні медійні шавки вдалися до брехні. Вони програли вибори, і тепер вони хочуть виграти ці вибори. Не дозволь їм!”, — закликає диктор на ролику.
Завершується ролик фразою американського президента: “Я Дональд Трамп і я підтримую це повідомлення”.
Нагадаємо, що 25 вересня Білий дім опублікував стенограму (але не дослівний текст) телефонної розмови, що відбулася у липні між президентом України Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом, президентом Сполучених Штатів. З повним текстом розмови можна ознайомитися тут.
Петро Порошенко залишив Володимиру Зеленському декілька вкрай не приємних «подарунків». По-перше, це натягнуті відносини з керівником єдиної країни, яка може захистити нас від Росії – Президентом США Дональдом Трампом. А по-друге, зі знищеною системою боротьби з корупцією, а отже – з тотальною корумпованістю на всіх рівнях. Це знищує наш імідж в ЄС та цивілізованому світі, руйнує економіку, деформує суспільство, норми моралі тощо.
Дуже цікаво, що люди, руками яких знищувались відносини з США та руйнувалась антикорупційна інфраструктура – досі на своїх посадах. Це Директор НАБУ Артем Ситник і керівник САП Назар Холодницький.
Саме ці люди напередодні виборів в США активно відпрацьовували «гарне ставлення» з боку Посла США М. Йованович і навипередки носили їй уривки з так званої «амбарної книги Партії Регіонів». Роздавали інтерв’ю ЗМІ, що підтримували Демократів і таврували Пола Манафорта. Не думаючи про геополітику і не зважаючи на те, що втручаються таким чином в іноземну передвиборчу кампанію. Тепер Володимиру Зеленському доводиться розгрібати ці всі дипломатичні завали.
Тепер Холодницький плаче, що став персоною нон-грата в США, а Ситник намагається вислужитись перед новою адміністрацією.
Від геополітики, до справ земних. Саме недолугість, інфантилізм та спрага до наживи Ситника та Холодницького примусили їх спочатку спільно торгувати справами, а потім – посваритися. Всього на всіх не вистачає… Узяти хоча б знищену справу В.Альперіна, де спочатку Ситник разом з Углавою хотіли 3 млн. доларів за зняття арештів з рахунків, а потім Н.Холодницький разом з В.Луценком зробили це лише за 1 млн. доларів США. І це при тому, що зняття арешту з рахунків було вимогою Альперіна для фінансування компанії П.Порошенко. До речі, ця справа розсварила Назара і Артема більше ніж загальновідомі «рибки» (прослуховування з акваріуму).
Знаючи ці і багато інших «продєлок» Ситника і Холодницького П.Порошенко досить міцно тримає над ними контроль. Тому жодних просувань у справах з топ-корупціїї бути не може, а от імітація боротьби продовжиться.
Єдиним шляхом для оновлення іміджу країни та початком реальної боротьби з корупцією є звільнення цих агентів П.Порошенка в новій системі влади і повне перезавантаження цих органів. І якщо з Назаром Холодницьким має розібратися Генеральний прокурор Руслан Рябошапка, то Артема Ситника має звільнити Президент України Володимир Зеленський.
П’ятий президент України Петро Порошенко впевнений, що питання врегулювання ситуації на Донбасі не повинно вирішуватися шляхом відведення ЗСУ без гарантії виконання інших умов по Мінським домовленостях.
Лідер політичної партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко прокоментував рішення нової влади і Володимира Зеленського зокрема про відведення військ на окупованому Донбасі заради врегулювання конфлікту без зобов’язань Кремля щодо виведення гібридної армії з території України, передає Діалог.UA.
“Я, напевно, не та персона, яка зараз повинна пояснювати чи виправдовувати дії нової влади. Але в її захист я повинен сказати, що це не їхня ініціатива, це ініціатива Путіна, яку чомусь окремі представники не дають належної відсічі” , – сказав Порошенко, коментуючи ініціативу по розведенню військ в Донбасі.
“Просто поставте себе на місце наших воїнів. Скільки крові було пролито за те, щоб звільняти населені пункти, які знаходяться в сірій зоні і які відповідно до “Мінських” точно належать нам. Поставте себе на місце людей, які проживають зараз в населених пунктах, з яких буде виведений захисний елемент у вигляді Збройних сил України”, – сказав п’ятий президент України.
Також він торкнув гуманітарну сторону питання: “Що робити людям похилого віку? Що робити школярам? Яким чином буде забезпечено захист, надання медичної допомоги, доставка в школу, все інше?”.
За його словами, вирішувати питання можна тільки в комплексі з прийняттям рішення Радою Безпеки ООН з миротворчої місії.
П’ятий президент України особливо підкреслив, що мова йде не про російської миротворчої місії.
“Тому що тільки росіяни називають її миротворчою, а весь світ називає це окупаційними військами – в Придністров’ї, Осетії, Абхазії”, – зазначив він.
Порошенко зазначив, що мова йде про класичний формат миротворців, які мають абсолютно чіткі завдання роззброїти незаконні збройні формування.
“Присутність миротворчих військ унеможливить наявність окупаційних військ РФ на окупованій території, забезпечить виведення важкої техніки і артилерії, взяття під контроль неконтрольованих ділянок України. Врешті-решт створить умови безпеки, захистить громадян України на окупованих територіях”, – сказав Петро Порошенко
За його словами, це дозволить представникам політичних партій, кандидатів у депутати місцевих рад, представникам засобів масової інформації в нормальних умовах проводити вибори.
“Скажіть мені, хіба сьогодні якийсь із каналів має можливість здійснювати роботу на окупованій території? Очевидно, що ні”, – зазначив він.
П’ятий президент України також заявив, що “Україна повинна на зовнішньому фронті виступати єдиним голосом, всі дискусії повинні бути проведені всередині держави”.
“Тому що Україна виграти це може тільки тоді, коли вона сильна і об’єднана, і тому я запропонував, щоб ми передали президенту Зеленському “дорожню карту” мінського процесу, яка була узгоджена під час спільних нарад з дипломатичними радниками керівництва Німеччини та Франції, які представляють Євросоюз , узгоджену з США, затверджену на зустрічі міністрів закордонних справ “, – акцентував Поршенко.
Під час п’ятирічної каденції я намагався зробити все можливе, щоб ми створили державні інституції, і вони користувалися повагою з боку народу. На жаль, фундаментальні зміни не стали не зворотними, і ми все ще маємо їх захищати.
Зараз маємо величезну кількість атак, в тому числі і з боку країни-агресора в інформаційному просторі. Все це елементи гібридної війни. Відбуваються атаки на армію. В умовах, коли скасовуються паради, знижується рівень соціальної захищеності українських військовослужбовців, фактично йде атака на приниження ролі українського воїна і української армії.
Йде атака на українську церкву, до цього вже долучилися правоохоронні і судові органи. Робиться спроба скасувати реєстрацію Православної церкви України. Також йде атака на мову. Вже озвучуються плани скасувати квоти, закон про мову, запровадити, поки що в окремих регіонах, другу офіційну мову.
Ці дії будуть мати руйнівні наслідки для держави. І ми точно цього не маємо допустити.
Днями в інтерв’ю мене запитали про формулу незалежності. Безумовно, для мене такою формулою є армія, мова і віра. Під час п’ятирічної каденції я намагався зробити все можливе, щоб ми створили державні інституції, і вони користувалися повагою з боку народу. На жаль, фундаментальні зміни не стали не зворотними, і ми все ще маємо їх захищати. Зараз маємо величезну кількість атак, в тому числі і з боку країни-агресора в інформаційному просторі. Все це елементи гібридної війни. Відбуваються атаки на армію. В умовах, коли скасовуються паради, знижується рівень соціальної захищеності українських військовослужбовців, фактично йде атака на приниження ролі українського воїна і української армії. Йде атака на українську церкву, до цього вже долучилися правоохоронні і судові органи. Робиться спроба скасувати реєстрацію Православної церкви України. Також йде атака на мову. Вже озвучуються плани скасувати квоти, закон про мову, запровадити, поки що в окремих регіонах, другу офіційну мову. Ці дії будуть мати руйнівні наслідки для держави. І ми точно цього не маємо допустити.
П’ятий президент України Петро Порошенко вбачає у пропозиції надати російській мові на Донбасі статус офіційної реванш проросійських сил і пропонує іншим політичним силам приєднатися до Євроатлантичної хартії, розробленої партією “Європейська солідарність”, яку він очолює.
“Події розгортаються так, що повзучий проросійський реванш стає дедалі очевиднішим. Пролунала пропозиція надати російській мові статус офіційної на Донбасі. Але торгівля мовою не принесе Україні жодних дивідендів. І не зупинить Росію… Головна мета реваншу – зупинити наш рух до членства в Євросоюзі та НАТО і повернути у сферу впливу Росії всю Україну, від Донбасу до Галичини”, – написав Порошенко у вівторок у Facebook.
За його словами, Росія розуміє, що вступ України до ЄС і НАТО є стовідсотковою гарантією миру, безпеки та незалежності країни.
Порошенко повідомив, що дипломати і юристи “Європейської солідарності” розробили фундаментальний документ – Євроатлантичну хартію і закликав політичні сили приєднатися до неї.
“Це і як клятва, і як присяга, і як план узгоджених дій різних політичних сил з метою прискорити вступ України до НАТО. Там – чіткі зобов’язання, які вже нікому не дозволять вильнути хвостом у разі зміни політичної кон’юнктури. Ми розраховуємо, що до Хартії приєднаються інші політичні сили. Лише спільними зусиллями ми досягнемо великої мети – миру й безпеки через членство в НАТО, добробуту – через вступ до ЄС”, – зазначив Порошенко.
Занепокоєний несподіваною новиною за підсумками засідання ТКГ у Мінську про нібито готовність України в односторонньому порядку скасувати економічні обмеження щодо ОРДЛО.
Нагадаю, що 15 березня 2017 року рішенням РНБО було призупинено економічні зв’язки з окупованими територіями як реакція на свавільне захоплення (експропріація або запровадження зовнішнього управління Москвою) українських державних та приватних підприємств, запровадження рубльової зони та російської податкової системи.
Що ж змінилося з того часу? З боку окупанта – нічогісінько. Виходить українська сторона стає на коліна, про що вже говорив Зеленський? Ми ніколи не заперечували проти відновлення економічних зв’язків, але в чіткій відповідності до національних інтересів України, за умови виконання згаданого рішення РНБО, передусім, встановлення сталого і тривалого режиму припинення вогню, повернення захоплених державних і приватних підприємств їх українським власникам.
Вимагаю від президента Зеленського дати публічну відповідь, на якій підставі він дав такі директиви делегації України. Реалізація російського сценарію на Донбасі – це зрада національних інтересів нашої держави і пам`яті про тисячі українських патріотів, які загинули за свободу, суверенітет та територіальну цілісність України!
Що далі? Репарації з бюджету України на користь агресора? Автономія з правом вето на суверенні рішення держави, на курс до ЄС та НАТО?
Не дозволимо реалізувати російський сценарій врегулювання ситуації на Донбасі!
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
