Теги Posts tagged with "ОУН"

ОУН

Ми продовжуємо “Патріоти Про”.

Гість – Андрій Іванюк, голова житомирської ОУН – Організація Українських Націоналістів.

Патріоти Про / Андрій Іванюк

👉Ми продовжуємо "Патріоти Про".Гість – Андрій Іванюк, голова житомирської ОУН – Організація Українських Націоналістів.P. S. Ставте свої лайки👍 та підписуйтесь 😉

Gepostet von TOMCHUKRAKOV PRO am Mittwoch, 6. Juni 2018

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Оскільки від історії нам, схоже, нікуди не втекти, висловлю кілька своїх думок на цю тему. Польща й Україна мають сотні років спільного минулого, і, на жаль, воно було непростим, а часто й трагічним.

Проте чи є в нинішній Європі дві сусідні країни, у відносинах яких не було б трагічних, кривавих сторінок? І що б сталося з Європейським Союзом, якби зараз кожен витягнув зі скринь свої старі образи й претензії?

Разом із тим я переконаний, що визначальними в польсько-українській історії були не війни й конфлікти, а саме століття мирного співжиття, спільна праця, мільйони спільних шлюбів і народжених в них дітей. Про це свідчить результат історичного розвитку: сьогодні ми маємо дві надзвичайно близькі нації з подібними мовами, культурами, ментальностями й цивілізаційними цінностями, а також з природною налаштованістю на подальше мирне й дружнє співжиття. Дуже хочу сподіватися, що нинішня ситуація не зможе цю налаштованість зруйнувати.

Я абсолютно впевнений: не існує жодних об’єктивних причин для будь-якого погіршення взаємин. Проте нас несподівано накрила непотрібна й шкідлива для обох народів хвиля з минулого, штучно піднята й розбурхана політиками й медіа.

До історії треба підходити з великою повагою й обережністю. З її контексту не можна видирати й перекручувати ті факти, які комусь потрібні в дану хвилину. Нею не можна жонглювати, її не можна кроїти, як кому заманеться.

Неприпустимо також привласнювати собі як саму історію, так і право на остаточну істину. Є об’єктивні історичні факти, але кожен народ, кожна держава все-таки дивиться на минуле через свої національні окуляри, тобто з певною мірою суб’єктивності. З особливою силою це може проявлятися при оцінці сторонами-учасницями давніх воєн, а також історичних персонажів. Тому нерідко одна й та ж особа є для одного народу видатним полководцем, а для іншого – жорстоким загарбником, для одного – героєм-визволителем, а для іншого – зрадником і заколотником.

Скажімо, гетьман Богдан Хмельницький об’єктивно є досить суперечливою постаттю. Виборюючи для України самостійність, він уклав спілку з Московією, сподіваючись на православну єдність. Ми знаємо, що це привело Україну до нового, ще гіршого рабства й спричинило не одну національну катастрофу. На мою думку, це мало катастрофічні наслідки й для самої Росії, оскільки породило в неї імперську самосвідомість і на сторіччя вперед заблокувало їй шлях до нормального розвитку.

Але як би там не було, Хмельницький увійшов в історичну пам’ять українців саме як герой, який визволив Україну від польського поневолення й тяжкого національного приниження. При цьому він ніколи не зазіхав на власне польські землі, не прагнув завоювати Польщу й підкорити її Україні. Тому нам важко погодитися з польськими антипатіями щодо Хмельницького.

Однак цивілізована Європа зрештою виробила неписані правила співіснування різних національних варіантів історії. Головне тут взаємна повага, толерантність і намагання якщо не прийняти, то принаймні зрозуміти точку зору іншого. Натомість непристойними вважаються намагання силоміць надягти свої власні історичні окуляри на носа сусідові. На жаль, саме цим зараз і займаються польські політики.

Ще більшої делікатності й толерантності вимагає новітня історія, у нашому випадку це передусім українсько-польські війни й трагічні етнічні конфлікти ХХ століття. Тут також діє правило «національних окулярів». Бандера, ОУН і УПА боролися за незалежну Українську державу не тільки проти польського, але й німецького та радянсько-російського панування. І боролись вони не просто на українських етнічних землях, а на державній території Західноукраїнської Народної Республіки, яка виникла на руїнах Австро-Угорської імперії одночасно з Республікою Польщею і яку Польща невдовзі захопила. Саме боротьба за незалежну Україну є головним чинником, за яким ми, сучасні українці, оцінюємо діяльність ОУН-УПА, і ніхто не може нам заборонити вважати їх героями.

На початку цього року поблизу карпатського села Рунгури я відвідав відновлену бандерівську криївку. 9 лютого 1951 року (через 6 років після закінчення Другої світової!) тут героїчно загинули п’ятеро бійців УПА. Їх видав зрадник, НКВД-исти виставили перед собою 15-річних підлітків з сусіднього села, примусили їх відкрити ляду й закидали бункер гранатами. За кількасот метрів знаходилася ще одна криївка з шістьома партизанами. Усі вони покінчили з собою, аби не потрапити в полон. Це їх ми повинні зректися? Це їх ми мали б вважати злочинцями? Ясно, як білий день, що такого не буде ніколи.

При цьому хочу чітко наголосити: воєнні злочини, злочини проти людства, вчинені в ході українсько-польських конфліктів протягом Другої світової війни та після неї, не мають виправдання. Однозначно засуджую всі такі злочини – і ті, що спрямовані проти українців, і ті, що проти поляків. У нинішньому трактуванні подій польською стороною проглядає тенденція поставити знак рівності між національно-визвольною боротьбою українців і злочинами проти цивільного польського населення. У принципі в такий спосіб можна дискредитувати будь-який визвольний рух. Але й для таких ситуацій цивілізована Європа давно знайшла відповідь: кожен злочин індивідуальний і має своїх виконавців, які й повинні нести за нього відповідальність. Приписування ж злочину усій нації чи всьому визвольному рухові є неприпустимою пропагандистською маніпуляцією.

Якщо ж деякі польські політики й далі наполягатимуть на забороні в Україні Степана Бандери й УПА, то за принципом «почни з себе» вони б передусім мали заборонити Юзефа Пілсудського з його жорстокою «пацифікацією» українців Галичини, а також Армію Крайову, чиї загони здійснювали криваві каральні акції проти українських сіл.

3-го березня виповнюються чергові роковини трагедії українського села Павлокома, в якому вже в 1945 році місцева польська самооборона та підрозділи Армії Крайової під командою поручника Юзефа Бісса розстріляли 366 українців, серед них 157 жінок та 59 дітей віком до 14 років. І таких сіл було не одне й не десять. То що будемо робити з Армією Крайовою?

Ми готові визнати й засудити злочини, вчинені проти поляків, але й Польща повинна зробити те ж саме щодо злочинів проти українців. Поки що ж вона свідомо демонструє виразно однобоке бачення: українську сторону протистояння змальовує виключно чорними фарбами, а польську представляє як «білу і пухнасту».

Про те, що історія не буває чорно-білою, свідчать і такі факти, які багатьом у Польщі сьогодні можуть здатися неймовірними: після приходу комуністів підрозділи Української повстанської армії та польського руху «Свобода і Незалежність», керованого колишніми офіцерами Армії Крайової, не раз проводили спільні збройні акції проти військ НКВД. Найбільш відомою з них стала операція в Грубешові Люблінського воєводства у травні 1946 року. У свою чергу комуністична машина терору однаково нещадно розправлялася як з польськими, так і з українськими підпільниками. Багато з них знайшли свій вічний спочинок у спільних братських могилах, одну з яких було нещодавно відкрито й на Варшавських Повонзках. До речі, більшість пам’ятників воїнам УПА на території Польщі стоять на могилах тих бійців, які полягли саме в боротьбі з радянським НКВД, проти якого воювала й Армія Крайова.

На жаль, нещодавно ухвалений у Варшаві Закон «Про внесення змін до Закону про Інститут національної пам’яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу і деяких інших законів» став яскравим прикладом однобокого, чорно-білого підходу до історії.

Як відомо, закони мають «букву і дух». Слід визнати, що польські юристи доклали зусиль, аби якомога ретельніше виписати букву, але суть Закону настільки хитка й непевна, що їм це зробити не вдалося.

Згідно з доповненнями до закону, ув’язненням карається заперечення фактів злочинів «українських націоналістів і членів українських формацій – колабораціоністів Третього рейху Німеччини». Заплющмо на хвилину очі на те, що націоналісти й колабораціоністи подаються як синоніми, хоча насправді вони були антонімами. Поставмо запитання, хто ж такі тут українські націоналісти й що вважається їхніми злочинами?

Закон роз’яснює, що такими злочинами є «дії, вчинені українськими націоналістами в 1925-1950 роках, які полягають в застосуванні сили, терору чи інших форм порушення прав людини щодо індивідуальних осіб чи суспільних груп».

Даруйте, але саме в цей період українські патріоти вели визвольну боротьбу проти іноземних окупацій Західної України. Отже, йдеться не тільки про тих українців, які вчинили воєнні злочини проти людяності, а взагалі про всіх патріотів, які боролися за незалежність України. А з цього випливає, що сьогодні будь-який українець за будь-яку позитивну оцінку наших визвольних змагань може бути ув’язнений в Польщі на 3 роки, оскільки Польща має про ці змагання інакшу думку. Під реальною загрозою опиняється і корінна українська меншина, і майже мільйон наших заробітчан, що працюють у Польщі. Більше того, кара настигне українця, навіть якщо свою оцінку він висловив у себе в Україні. Коли послідовно дотримуватися букви нового закону, то польська поліція у Варшаві має зсаджувати таких українців з поїзда, скажімо, «Київ – Берлін» і запроторювати їх у каталажку. Чи я щось не так розумію?

Наступне запитання: а чому в Законі не згадуються польські колабораціоністи Третього рейху, адже вони теж вчинили злочини проти своєї батьківщини. І чому нема ні слова про польських націоналістів, серед яких були й такі, що брали участь у масових убивствах українців.

Як окремий злочин українських націоналістів і українських колабораціоністів Третього рейху Закон виділяє «участь у винищенні єврейського населення чи геноциді громадян Речі Посполитої на теренах Волині і Східної Малопольщі».

На жаль, на Волині йшла взаємна різанина, тож якщо взагалі починати говорити про геноцид, то теж про двосторонній. І знову ж таки, чому не згадуються польські колабораціоністи? Адже їх було немало по всій Польщі й вони допомагали нацистам у проведенні Голокосту.

Окреме обурення викликає вживання в сучасному польському Законі назви «Східна Малопольща». Так, виявляється, за часів Пілсудського називали українські землі Львівщини, Станіславщини й Тернопільщини. Ясновельможне панство, це що, випадкова обмовка чи невдала спроба пожартувати?

Це щодо букви. А з духом іще гірше. (До речі, саме дух Закону викликав різку негативну реакцію Ізраїлю і Сполучених Штатів). Автори Закону явно привласнили собі право на абсолютну історичну істину й право диктувати своє бачення іншим країнам. При цьому вони подають польську сторону як апріорі непогрішиму, а грішними огульно представляють усіх інших, передусім українців.

Це відверта підміна реальної історії пропагандою. Це наївна спроба відретушувати минуле політичним декретом. Це й зверхність щодо інших країн та народів. Це затикання рота, обмеження свободи слова й дискусії. Це, зрештою, залякування. Це дорога в нікуди.

Постає питання, що ж робити, де вихід? Відповідь, знову ж таки, вже давно вироблена, на ній власне й побудоване мирне співжиття націй у Європейському Союзі. Тут найкращим зразком є колишні одвічні вороги, а нині найближчі друзі й партнери Німеччина і Франція. Їхні політики залишили гострі проблеми минулого науковцям, а самі ретельно стежать, щоб це минуле не затьмарило сьогодення й завтрашній день. Взаємна повага, толерантність, спільний осуд злочинів й вшанування невинних жертв, зрештою прагматизм і елементарний здоровий глузд – ось перевірений європейський рецепт подолання нинішньої кризи в українсько-польських відносинах.

Нагадаю й заповіт, який залишив нам великий поляк, в жилах якого текла й українська кров, святий Іван Павло ІІ: «Пробачаємо й просимо пробачення!»

Найбільше засмучує те, що іще зовсім недавно Україна й Польща жили за цим заповітом. Ми по праву вважалися еталоном міжнаціонального примирення заради спільного майбутнього. Президенти обох держав не раз на могилах невинних жертв разом віддавали шану і українським, і польським загиблим. Просили пробачення і прощали. Та ж Павлокома в Польщі й Павлівка в Україні стали не тільки місцем нашої спільної скорботи, а й символом спільної надії та відновленого братерства.

Ми просто не маємо права нехтувати заповітом Івана Павла ІІ й безглуздо втрачати все, чого досягли неймовірними зусиллями наші політики й дипломати, наші інтелектуальні еліти, мільйони звичайних українців та поляків.

Невже не зрозуміло, що від ескалації історичних суперечок не може виграти ні Польща, ні Україна, що користь від цього може одержати тільки одна сторона – Росія. Саме це змушує мене припускати, що ідею спекуляцій на польсько-українській історії польським націоналістам підсунув не хто інший, як російські спецслужби. Якщо згадати про їхній вплив на «Брекзит», втручання у вибори в США, референдуми в Голландії та Каталонії, то такі підозри виглядають цілком логічними.

Головне ж, на що хочу звернути увагу польських колег, які цікавляться історією: у минулому відсутність солідарності між Польщею й Україною рано чи пізно закінчувалася тим, що обидві вони потрапляли під московське ярмо. Якщо хтось заколисує себе вірою в те, що з Польщею таке більше трапитися не може, то мушу застерегти наївних: програма-максимум Кремля – дезінтеграція ЄС і відновлення сфери впливу колишнього СССР, розпад якого В.Путін вважає «найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття». Зрештою, чотири розподіли польської держави за участю Росії і повна залежність Польщі від СССР у повоєнний час мали б чогось навчити й найбезтурботнішого політика.

У нас було нехай і непросте, але спільне минуле, у нас спільне сучасне і, не сумніваюся, у нас повинне бути й буде спільне європейське майбутнє. Ми не сміємо просто так занапастити нашу дружбу й наше справді стратегічне партнерство, від якого, цілком можливо, сьогодні залежить доля обох народів.

Я готовий до відвертого діалогу з польськими колегами, я готовий разом із ними вшановувати пам’ять наших загиблих всіх національностей, просити пробачення й прощати. Я готовий узяти на себе відповідальність за те, щоб повернути наші взаємини в нормальне й цивілізоване європейське русло. На жаль, поки що я не бачу такої готовності з польської сторони. Але я твердо знаю, що іншого шляху у нас просто не існує.

Закликаю українців та поляків, яким дорогі наші спільні надбання, не мовчати й сказати своє слово.

bbcccnn.today


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Депутат Київської міської ради Ольга Веремеєнко, користуючись послугами, так званого, провідника ОУН Миколи Коханівського, який по сумісництву є її кумом, веде активну діяльність по знищенню водогонського лісу та місцевої церкви.

За її вказівкою, задля власних потреб, були попиляні близько сотні дерев. До того ж, аби уникнути звинувачень, Веремеєнко та Коханівський намагаються замаскувати свій злочин під добру справу.

Та що б не казали ці пройдисвіти, є підтверджені факти протиправної порубки ними зелених насаджень, що вимагає уваги і негайного реагування на ситуацію відповідних державних служб та органів.

Так, 23 грудня Коханівський на своїй сторінці в фейсбук написав: «водогонська громада завезла для переселенців з Обухівської дрова». Вчинення злочину псевдо-націоналіст назвав «солідарністю по-ОУНівськи», а «водогонська громада» в його розумінні – це він, його рідна кума Веремеєнко та побратим Вікторов, який є головою ОСН мікрорайону Водогін.

Слід зазначити, що знищення лісу – далеко не єдиний злочин з боку цієї організованої групи осіб. Нещодавно, за ініціативою все тієї ж Веремеєнко, було подано ряд звернень, зокрема і до Оболонської районної адміністрації, щодо створення на території  селища нової  Української Православної Церкви Київського Патріархату. Про це під час заходу з нагоди свята Покрови публічно заявив її найманець Микола Коханівський.

Цілком зрозуміло, що такий крок свідчить про наміри подальшого перепідпорядкування існуючої церкви шляхом силового захоплення храму, що є досить звичним для Коханівського та його банди.

За твердженням місцевих мешканців, це безглузде рішення депутатки та її прибічників не виносилось на обговорення та не узгоджувалось громадою. Люди називають дії Веремеєнко неаргументованими та вважають їх такими, що зумовлюють релігійний конфлікт та ведуть до знищення існуючої церкви,  куди  десятки років з щирою молитвою ходять водогонці.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Зала засідань у Святошинському райсуді міста Києва, де зазвичай навіть говорити без дозволу судді не можна, де панує лише “прерогатива молотка” і авторитет судді є непохитним, цієї ночі пережила справжні погроми та випробування міцним поліцейським кийком.

У ніч з 23 на 24 жовтня мали обирати запобіжний захід командиру добровольчого батальйону ОУН Миколі Коханівському, якого притягнуто за ч. 4 ст. 296 (хуліганство з використанням зброї). Однак суддя перенесла засідання на дев’яту годину ранку. Цей час обвинувачений, на думку судді, мав провести у СІЗО. Активісти, які прийшли підтримати комбата, почали блокувати двері, аби не дати вивести Коханівського із судової зали. Зрештою вони почали барикадуватися, використовуючи меблі, які трапилися їм під руки в сесійній залі.

Як повідомила журналісту видання Persona.top координатор Комітету визволення політв’язнів, учасниця подій Тетяна Близнюк, барикади в залі суду не врятували їх від спецпризначенців.

— Ми були налаштовані цілком мирно, тому що стаття обвинувачення не давала підстав тримати його під вартою, були депутати-поручителі. Та суддя раптом перенесла засідання, захотіла відправити його назад під варту, без ухвали, без жодних підстав. Його навіть ні в якому СІЗО не мали б права прийняти. Адвокати сказали, апелюючи до поняття безперервності судового процесу, що це незаконно, — розповідає Тетяна Близнюк. — Після того як суддя пішла, спецпризначенці рушили в залу, щоб затримати Миколу, але люди почали барикадувати вхід, аби втримати його в залі суду до ранку.

Оскільки їх було досить багато, близько 40 чоловік, спецпризначенці відступили. Люди сиділи в залі, коли близько другої години ночі сталася дика подія: спецпризначенці пустили велику кількість газу в приміщення. Нам за барикади кидали щось схоже на світлошумові гранати та пускали газ. Ми не мали виходу: через барикади просто в руки спецпризначенців ніхто не пішов, а вікна були заґратовані. Я вже не могла дихати, думала, що ми зараз там усі знепритомніємо, і вони потім зайдуть і нас винесуть. Та потім люди почали виламувати одну з решіток на вікнах, і зрештою вона піддалась, і ми всі повистрибували на вулицю. Це був перший поверх, і ми опинилися у такому глухому дворику, який був абсолютно тупиковим. Нас фактично прирікали на вірну смерть цим газом, якби ми не змогли тоді вийти.

Ранкова картина забарикадованого суду облетіла всю країну за лічені хвилини. З цього приводу встигли висловитися багато громадсько-політичних діячів, представників влади та експертів.

ЗАТРИМАЛИ КОМАНДИРА ДОБРОБАТУ ОУН МИКОЛУ КОХАНІВСЬКОГО 21 ЖОВТНЯ, ПІСЛЯ ТОГО ЯК МІЖ НИМ І РУСЛАНОМ РЕМОМ, ЯКИЙ МАЄ СТОСУНОК ДО “ПРАВОГО СЕКТОРУ”, СТАВСЯ КОНФЛІКТ, ЩО ПЕРЕРІС У БІЙКУ, В ХОДІ ЯКОЇ КОХАНІВСЬКИЙ ЗАСТОСУВАВ ТРАВМАТИЧНУ ЗБРОЮ.

Радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк назвав блокування судової зали актом вандалізму.

«Така вакханалія в жодній правовій державі є неприпустимою. Правоохоронці діяли цілком у межах закону. Ніхто не має права захоплювати державні установи, в тому числі й суди. Цьому буде дано належну юридичну оцінку», — зауважив Шкіряк у своєму інтерв’ю каналу NewsOne. Також він повідомив, що близько трьох десятків нічних блокувальників затримано, порушуються кримінальні справи.

Крім затриманих активістів, за повідомленнями поліції, під час «зачистки» суду постраждали також троє правоохоронців та кілька журналістів, один із представників ЗМІ опинився в числі затриманих.

Відео — Страна

 Як пізніше зазначав під час брифінгу директор департаменту комунікації МВС Артем Шевченко, журналістів переплутали з протестувальниками, він вибачився і порадив пресі яскравіше себе ідентифікувати, аби не зливатися з активістами.

Політичний експерт Олександр Мусієнко у ситуації в Святошинському суді вбачає порушення прав інших громадян України.

“Кожному в Україні має бути гарантовано право на справедливий розгляд його справи в суді, повагу до його гідності та інші права, передбачені Конвенцією про захист прав людини і основних свобод, а також Конституцією України. Але нікому не повинно дозволятися блокувати зал судових засідань, встановлювати барикади, пошкоджувати і знищувати майно і перетворювати суд фактично на «нічліжку», загалом все те, що робили активісти і «група підтримки» Миколи Коханівського минулої ночі в Святошинському районному суді міста Києва. Це вже не має нічого спільного з конституційним правом на протест. Крім цього, такі дії порушують права інших громадян.

Уявіть собі, що цього ранку в залі судових засідань, захопленому «активістами,» призначено судове засідання, на яке мав бути доставлений підозрюваний, викликані учасники процесу, можливо, хтось їде з інших регіонів, будують свої плани, а тут їм кажуть, що судовий розгляд у їхній справі не відбудеться, оскільки в суді присутній Микола Коханівський і його соратники. Де ж тут право і справедливість?

Не варто забувати також, що приміщення суду — це не готель, не хостел і не гуртожиток, де можна залишатися на ніч. Там знаходяться кабінети суддів, архів, канцелярії, де зберігаються справи», — висловився політичний експерт.

КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ПОРУШЕНО ЗА СТАТТЕЮ 296, Ч. 4: “ДІЇ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ЧАСТИНАМИ ПЕРШОЮ, ДРУГОЮ АБО ТРЕТЬОЮ ЦІЄЇ СТАТТІ (ХУЛІГАНСТВО), ЯКЩО ВОНИ ВЧИНЕНІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВОГНЕПАЛЬНОЇ АБО ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ ЧИ ІНШОГО ПРЕДМЕТА, СПЕЦІАЛЬНО ПРИСТОСОВАНОГО АБО ЗАЗДАЛЕГІДЬ ЗАГОТОВЛЕНОГО ДЛЯ НАНЕСЕННЯ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ. КАРАЮТЬСЯ ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛІ НА СТРОК ВІД ТРЬОХ ДО СЕМИ РОКІВ».

Столична адвокат Наталія Князьська свої враження від сутичок виклала на власній сторінці у соцмережі. За її словами, сьогоднішня подія сигналізує про вкрай тривожні речі.

“Події сьогоднішнього ранку в Святошинському райсуді міста Києва та поведінка силовиків знищили саме поняття існування Закону у нашому суспільстві, відкрили очі, яку саме демократію будуємо, забрали всі мрії та віру в майбутнє нашої держави”, — резюмувала події Князьська.

Тим часом Микола Коханівський, який також отримав травми голови під час штурму та скаржився на погане самопочуття, домігся вивезення його до лікарні на обстеження, через що, власне, і не встигли обрати йому запобіжний захід. Його відпустили з-під варти, коли вийшов термін тримання — 72 години. Також адвокат комбата Андрій Мамалига передав клопотання від нардепів Ігоря Мосійчука, Ігоря Луценка, Дмитра Линька, Андрія Лозового та Степана Хмари про обрання для Миколи Коханівського запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання.

Автор: Ірина Басенко

persona.top


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В Святошинском районном суде Киева сторонники ОУН решили вершить суд самостоятельно.

В Украине разгромили здание суда, который должен был избрать меру пресечения для одного из лидеров националистической организации.

В итоге, правоохранителям удалось взять ситуацию под контроль и задержать хулиганов. Но можно ли теперь рассчитывать на объективное рассмотрение дела, тот еще вопрос.

Стрельба в городе

21 октября в Киеве возле станции метро “Академгородок” правоохранители задержали командира добровольческого батальона ОУН Николая Коханивского после стрельбы и столкновения с Русланом Качмалой позывной “Рембо”, в которой оба получили травмы.

У Коханивского говорят, что его спровоцировали, но у Качмалы касательные ранения спины и ноги.

Разрешения на оружие у Коханивского не было.

Баррикады в суде

Вчера в Святошинском районном суде Киева начали рассматривать дело Кохановского из-за стрельбы и должны были избрать ему меру пресечения. В перерыве заседания сторонники активиста заблокировали зал суда, чтобы не допустить правоохранителей, которые обязаны были бы отвести Коханивского в изолятор временного содержания.

Из-за этих столкновений в зале заседания судья принял решение перенести его на следующий день на 9:30 утра.

Активисты же решили остаться в зале заседаний до утра и продолжали блокировать помещения. Сторонники Кохановского разбили окна и повредили имущество суда. Реагируя на это, правоохранители применили газ. Националисты сначала покинули здание суда, однако вскоре вернулись и начали полностью крушить мебель в зале заседаний.

На утро вторника были заблокированы и разрушены два зала заседаний, целостность здания суда была нарушена.

В итоге полиция взяла штурмом заблокированное сторонниками Кохановского здание Святошинского суда. Правоохранители разобрали баррикаду на входе в зал заседаний и начали задерживать тех, кто забаррикадировался в помещении.

В результате штурма были задержаны 30 человек, их доставили в Шевченковский районное управление полиции. Как выяснилось, один из участников событий в Святошинском районном суде находился в розыске за ложное сообщение о заминировании исправительной колонии.

Зданию Святошинский райсуда был нанесен ущерб в 500 тысяч гривен.

Коханивскому плохо

Потом лидеру ОУН стало плохо и в заседании был объявлен перерыв для обследования Коханивского.

Ряд народных депутатов заявили, что готовы взять на поруки Коханивского.

Инициативу проявили в частности нардепы от “Радикальной партии” Игорь Мосийчук, Андрей Лозовой, Дмитрий Линько, нардеп от “Батькивщины” Игорь Луценко, а также диссидент Степан Хмара и депутат Броварского горсовета и профессор Олег Однороженко.

Генеральный прокурор Юрий Луценко заявляет о недопустимости “партийных судов” и погромов, но допускает, что в отношении командира Коханивского суд изберет меру пресечения, не связанную с содержанием под стражей.

“Ситуация в Святошинском суде была непростой. И это еще одна важная точка, от которой должен пойти сигнал: закон один для всех… Вместо суда принимать решение не имеет права никто… тем более его (Коханивского) партия. Нельзя допускать прецедентов партийных судов”, – говорит Луценко.

Он напомнил о произошедшем конфликте между участником АТО и командиром “Добровольческого батальона ОУН” и о развитии ситуации.

“Господину Коханивскому было предъявлено подозрение, он отказался его подписывать. После этого оно было предъявлено повторно”, – отметил Луценко и пояснил, что с момента предъявления первого и второго подозрений должно пройти не более 72 часов, чтобы Коханивский мог выйти из зала суда.

“…72 часа наступит сегодня вечером. То есть вчера он не мог де-юре быть свободным… Коханивский минимум до сегодняшнего дня должен быть в руках правосудия, в СИЗО”, – добавил он.

При этом Луценко заявил: “Это не значит, что я знаю, каким будет решение суда. Я даже склонен считать, что суд оставит его вне пределов СИЗО, под одной из других мер пресечения – поручительство, залог, круглосуточный или даже ночной арест. Это решит суд”.

В свете происходящего в Святошинском райсуде генпрокурор обратился к сторонникам Коханивского, в том числе к некоторым народным депутатам:

“Я призываю всех … обращаюсь к Игорю Мосийчуку (нардеп от фракции Радикальной партии Олега Ляшко – ред.), ОУН, добровольцам, Игорю Луценко (нардеп от фракции “Батькивщина” – ред.) – понизить градус, не ставить личные и партийные интересы выше страны. Партийные погромы, партийные приговоры нужно отменить”.

В итоге суд освободил Коханивского из-под стражи.

Анархия и беспредел

Никому не должно позволяться блокировать зал судебных заседаний, устанавливать баррикады, повреждать и уничтожать имущество и превращать суд фактически в “ночлежку”, считает юрист Александр Мусиенко. “Это уже не имеет ничего общего с Конституционным правом на протест. Помимо этого, такие действия нарушают право других граждан. Помещение суда это не гостиница, ни хостел, и не общежитие, где можно оставаться на ночь. Там находятся кабинеты судьей, архив, канцелярии, где хранятся дела”, – подчеркивает юрист.

По мнению народного депутата Андрея Тетерука, такими действиями националисты сами себя убивают.

“Единственное, что беспокоит в этой ситуации, кроме их поведения, это то, что из этой ситуации не делаются выводы. Совершил преступление или правонарушение, ответь за это. Иначе – это самое гнусное поведение гопоты, а не гражданина Украины”.

korrespondent.net


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Соратник Ляшко в ярости кричал на конвоира в Святошинском райсуде.

ВНИМАНИЕ! На видео присутствует ненормативная лексика!

Читайте также: Коханівський та його банда мають понести відповідальність за злочини

У нардепа от Радикальной партии Игоря Мосийчука сегодня утром произошла истерика при баррикадировании в Святошинском райсуде Киева, где националисты устроили погромы на суде по Коханивскому.

Соратник Олега Ляшко в ярости кричал на конвоира: “С*ка, ты что наделал? Застрелись, дурак!”. Предложение “застрелиться” нардеп с перекошенным лицом истерично прокричал несколько раз.

АНТИКОР


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Те, що вже другий день відбувається у Святошинському суді в м. Києві, де обирають запобіжний захід лідеру добровольчого руху ОУН Миколі Коханівському, – це наслідки безкарності та безвладдя.

Зухвальці і провокатори націоналісти влаштували справній погром та безлад в приміщенні зала суду, закликають спалити будівлю, чинять опір правоохоронцям та погрожують усім, хто не підхопив цю хвилю шизофренії…

Ця людина участник проплачених акцій депутата Київради Веремеенко?

Депутат-злочинниця Веремеєнко і самозванець Вікторов обкрадають мешканців Водогону і використовують їх у своїй нехитрій політичній грі! Все тільки через гроші і виключно заради них!

В абсолютно протиправний спосіб злочинці, на підтримку злочинця, чинять неабиякий тиск на суддів та прокурорів, говорячи про Верховенство права.

Для них будь-які законні вимоги та рішення завжди залишатимуться свавіллям та беззаконням, якщо вони заважають робити те, що заманеться, і порушують, так звану «автономність» організації та прибічників.

Читайте також: Озброєний злочинець Коханівський – загроза для суспільства.

Кутаючись в українськи прапори, ці пройдисвіти знищують державність!

Настав час зняти з порядку денного вседозволеність для цього хаотичного руху псевдо-націоналістів та дати відсіч бандюганам з сумнівними переконаннями та зброєю в руках. Набридло, що вони своїми скупченнями та «майданами» тримають у страху Державу та українців!!!

ЗАКОН – ЄДИНИЙ ДЛЯ ВСІХ, А ПОСТУПИ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИМИ СТАНДАРТАМИ ПРИЗВЕДУТЬ ЛИШЕ ДО ОДНОГО – ДО ВМИРАННЯ УКРАЇНИ!


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Скандально-відомий, неврівноважений та агресивний провідник ОУНівців Микола Коханівський є загрозою життю людей! Не маючи дозвільних документів на зброю, він вештається вулицями з ножем та пістолетом і не вагається щодо їх використання.

Неабиякого розголосу в ЗМІ набула ситуація зі стріляниною, яку влаштував Коханівський серед білого дня в багатолюдному місці. Він відкрито скоїв замах на життя неозброєного бійця АТО Руслана Качмали, відкривши по останньому вогонь з травматичної зброї, якому передувала спроба використання ножа. Наразі, за останніми повідомленнями, лікарі борються за життя потерпілого.

Картинки по запросу Коханівський стрельба

До того ж, це не випадковість і не поодинокий факт злочину, скоєного Коханівським.

Нещодавно, 28 вересня цього року, під час проведення акції на території селища Водогін, яку сам Коханівській у соцмережах анонсував як захід під назвою «Смерть забудовникам», провідник батальйону ОУН скоїв замах на життя представника будівельної компанії з використанням холодної зброї.

Все це відбувалось в присутності та на очах багаточисельного загону поліції, який мав би охороняти громадський порядок, а натомість захищав злочинця. Правоохоронці тоді не затримали зухвальця, який зазіхав на життя бізнесмена.

Картинки по запросу Коханівський стрельба

По факту зазначеного замаху 30 вересня було відкрито кримінальне провадження ЄО №63647 за ч.2 ст. 296 КК України. Також слід зазначити, що керівник Добровольчого руху ОУН Микола Коханівській є фігурантом у статусі обвинуваченого по кримінальному провадженню щодо погрому російських банків та знаходиться під частковим домашнім арештом, але, як не дивно, це зовсім не заважає йому вчиняти свавілля, бійки та стрелянину.

Чи припустимо, щоб, тоді як до поліції одна за одною надходять заяви про вчинення Коханівським хуліганських дій, останній і надалі залишався безкарним!
Правоохоронні органи та суддівська влада мають негайно вжити відповідні заходи і захистити українців від злодія і псевдо-націоналіста Коханівського!

politica.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO