Теги Posts tagged with "НАБУ"

НАБУ

“Любі друзі” Холодницького: хто став на захист антикорупційного прокурора

Існують явища, сутність яких очевидна всім, але іноді суспільство потребує додаткових доказів.

Наприклад, провокації під Антикорупційною прокуратурою та погром у будівлі НАБУ, що сталися 17 липня.

Уся тінь підозри в їхній організації падає на міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та “Народний фронт”. НАБУ прямо звинуватило МВС в організації погрому їхньоїгромадської приймальні.

Ми ж спробували зібрати докази того, як в Авакова намагалися захистити антикорупційного прокурора Назара Холодницького та зірвати акцію громадських активістів, які прийшли під САП вимагати звільнення антикорупційного прокурора.

Перші спроби ідентифікувати цих провокаторів показали, що вони мають дружні стосунки з поліцією, а їхні куратори  особисто з головою МВС.

Лідером контрмітингу під стінами Антикорупційної прокуратури виступив Ілля Кива, колишній підлеглий та екс-радник Авакова, який працював у МВС начальником департаменту протидії наркозлочинності, а потім пішов у політику.

Кива вже “вписувався” за Авакова-молодшого, коли того арештували НАБУшники у “справі рюкзаків”, а прокурори САП обирали запобіжний захід у суді.

Тоді Кива з десятком молодиків у камуфляжі прийшов у Солом’янський суд “вимагати і наполягати на правовій оцінці дій сина міністра внутрішніх справ, щоби зняти раз і назавжди всі припущення довкола цієї надуманої проблеми”.

Тепер же “захист” Киви знадобився і самим прокурорам Холодницького, які раптово закрили “справу рюкзаків Авакова”.

На цей раз він привів під САП цілу “армію” з проплачених бабусь, які не дуже розуміли суть заходу та вимоги, написані на плакатах, що тримали в руках.

Разом з Кивою на “мітинг” прийшли молодики спортивної статури з тортами та ряжені в камуфляж із зеленкою. На відео, опублікованому самим Кивою, видно, як “тітушки” з тортами збираються за його спиною, поки той роздає феєричні коментарі журналістам.

Вони очікували на приїзд Шабуніна і напали на нього одразу ж, як тільки той вийшов з машини та пішов у бік САП.

На цьому ж відео бачимо і роботу працівників департаменту комунікацій Нацполіції. Це – дівчата та хлопці у формі “Поліція діалогу”.

Такі підрозділи активно працюють в Україні з осені 2017 року. Їхнє завдання, кажуть у Нацполіції, “зупиняти агресивних громадян не силою, а словом” та попереджувати конфлікти на масових заходах.

Як відбувається “попередження” добре видно на відео: дівчата у формі мило бесідують з молодиками, а одна з них навіть бере з рук провокатора торт, яким він за декілька хвилин кидатиме в Шабуніна.

 

Водночас, працівники “Діалогу” постійно робили зауваження громадським активістам та вимагали, аби ті прибрали автомобіль, яким блокували під’їзд до Антикорупційної прокуратури.

При цьому зауваження іншим власникам автівок, що перекрили рух по вулиці, “Поліція діалогу” не робила.

Це – не єдиний приклад вибіркової поведінки поліції та пасивності під час провокацій.

Так, осіб, які залили Шабуніну очі зеленкою, спробували затримати тільки після того, як Віталій почав голосно вимагати від поліцейських спіймати нападників і сам спробував їх затримати.

Жбурляв зеленку в Шабуніна Ростислав Федорко – активіст “Братства” Дмитра Корчинського. За даними ЗМІ, Федорко був у команді агітаторів під час передвиборчої кампанії Іллі Киви в народні депутати.

Ось він на фото праворуч – йде за Шабуніним, як тільки той з’являється під стінами САП, та несе щось у руках. На фото ліворуч – він уже після нападу, стоїть замазаний зеленкою поряд зі ще одним активістом “Братства” – Олексієм Середюком та невстановленою особою з косою.

 

Сердюк обіймав посаду командувача батальйону спеціального призначення МВС “Свята Марія”. Цей підрозділ постав на основі добровольчого формування, створеного у 2014 році Корчинським, але був розпущений начебто через небажання керівництва Національної поліції відправляти його бійців у зону АТО.

Наразі Середюк представляється членом “Всеукраїнського союзу ветеранів АТО” – громадської організації, створеної минулого року Іллею Кивою.

Сам Корчинський тепло відгукується про Киву, вони підтримують дружні стосунки та навіть подорожують разом. Кива своєю чергою в одному з інтерв’ю говорить, що за Корчинського та Авакова готовий перегризти горло.

17 липня поліція затримала лише двох з десятка провокаторів, що нападали на Шабуніна та зривали акцію громадських активістів, але не назвала їхніх прізвищ.

У той же день обох відпустили, склавши адміністративні протоколи за дрібне хуліганство, хоча наслідком їхніх дій став хімічний опік обох очей голови правління ЦПК.

Це і не дивно, адже дані про ще трьох осіб з групи провокаторів можна знайти… на офіційному сайті Поліції охорони МВС. Ймовірно, вони працюють у відділі воєнізованої охорони “Безпека життя” цього підрозділу.

 

 

 

Офіційний статус цього угруповання – відділ воєнізованої охорони безпеки життя Департаменту поліції охорони МВС.

Вакансії про роботу у воєнізованій охороні можна легко знайти в інтернеті. Серед вимог до кандидатів: вік до 45 років, хороша фізична форма та обов’язкова участь в АТО. Обіцяють працівникам охорони офіційне працевлаштування та зарплату 8,5 тисяч гривень.

Неформально курує проект “Безпека життя” Ілля Кива. Наприклад, у квітні 2018 року він разом з Трухановим презентував відкриття підрозділу воєнізованої охорони в Одесі.

 

Раніше, у 2017-му, такий же підрозділ Кива презентував у Бучі Київської області.

 

Тоді він прямим текстом розповідав, що проект створили під патронатом очільника МВС, і він “працює при прямій співпраці з Національною поліцією”. За словами Киви, члени воєнізованої охорони офіційно працевлаштовані та отримують зарплатні, а сам проект на старті утримується коштами “інвесторів”, хоча згодом має фінансуватися з міських бюджетів.

Минулого року відділ воєнізованої охорони уклав 6 договорів на послуги охорони на загальну суму понад 600 тисяч гривень. Це кошти з міських бюджетів Вишгорода та Броварів.

Цікаво, що за кілька місяців до створення державної організації виникла однойменна ТОВ “Безпека життя”, засновником якої є Костянтин Фішер.

Ще один з учасників провокацій під САП — Руслан Качмала. Він відтягував нападників від Шабуніна та вигороджував затриманих перед поліцією.

Качмала є засновником та директором благодійного фонду “Одін”, а також співзасновником однойменної громадської організації. Бійців батальйону “Одін”, керівником якого ЗМІ називають Качмалу, у 2015 році затримали за незаконне зберігання зброї в Маріуполі.

Свого часу Качмалу вигнали з “Правого сектору” та “Азова”. Згідно із заявою“Правого сектору”, вигнали за те, що він “зблизився з кримінальним світом і при тому оточив себе тісними зв’язками з МВС”.

Він також пов’язаний із воєнізованою охороною “Безпека життя”, про що сам розповідає журналістам.

Руслан Качмала є також на фото, розміщеному на сторінці “Безпеки життя” у Фейсбуці.

 

Декількох нападників допомогли ідентифікувати користувачі Фейсбук. Так, серед провокаторів упізнали Дениса Шубіна (за іншими даними – Шестакова), – нациста з батальйону “Азов”, що свого часу став відомим у польських ЗМІ через скандал з зігуванням.

 

Ще одним із молодиків, які кидали торти під САП, може бути Вадим Міков з позивним Мульт.

 

Окрім безпосередніх учасників подій активісти зафільмували і ймовірних кураторів провокацій – Миколу Коханівського та Руслана Журила. Обидва сиділи за кавою під стінами Антикорупційної прокуратури.

 

ФОТО: АВТОМАЙДАН

На фото Руслан Журило, керівник ПАТ “Об’єднана гірничо-хімічна корпорація”, один із підозрюваних НАБУ у справі екс-народного депутата від “Народного фронту” Миколи Мартиненка. Він був заарештований НАБУ минулого року та вийшов під заставу у 12 мільйонів гривень, внесених іншим народним депутатом від НФ Миколою Княжицьким.

Журила вважають менеджером екс-народного депутата Миколи Мартиненка та підозрюють у завданні збитків державі на 300 мільйонів гривень.

Микола Коханівський – керівник добровольчого батальйону ОУН, який приходив на суди по обранню запобіжного заходу Руслану Журилу, де захищав останнього.

Центр протидії корупції публічно звернувся до своїх прихильників у Фейсбук по допомогу в упізнанні “тітушок” та проплачених “активістів”, адже від кожної такої людини тягнуться ланцюжки до організаторів і замовників кампанії з дискредитації НАБУ та порятунку керівника САП – антикорупційного прокурора Назара Холодницького.

Команда Центру протидії корупції


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

По информации управляющей компании, сотрудники НАБУ 19 часов блокировали работу аэропорта

Причиной недавней аварии на аэродроме столичного аэропорта “Жуляны” стали действия сотрудников Национального антикоррупционного бюро на территории админзданий и терминалов. Об этом говорится в заявлении компании “Мастер-Авиа”, которая с 2010 года управляет имуществом аэропорта.

“14 июня 2018 года административные здания и терминалы Международного аэропорта “Киев” им. И. Сикорского были заблокированы сотрудниками НАБУ, вооруженными автоматическим оружием. С 10:00 14 июня до 5:00 15 июня, на протяжении 19 часов, руководство КП МА “Киев” и компании “Мастер-Авиа”, в том числе начальники отделов и ключевые сотрудники, удерживались в своих кабинетах без средств связи и возможности координировать работу аэропорта. Таким образом, была заблокирована работа как коммунального предприятия, так и частной компании “Мастер-Авиа”, занимающейся развитием и обслуживанием аэропорта”, – говорится в тексте заявления.

В компании сообщили, что последствием таких действий стала невозможность предотвратить аварию, произошедшую с самолетом авиакомпании Bravo.

“При посадке во время сильной грозы самолет с 169 пассажирами на борту выкатился за пределы взлетно-посадочной полосы. Ситуация усложнялась повышенной угрозой взрыва: на борту самолета находилось 4 тонны авиационного топлива, была угроза жизни и здоровью пассажиров. В это время руководство аэропорта, по сути, находящееся в заложниках у силовиков, не имело возможности предпринять соответствующие погодной ситуации меры. Только благодаря слаженной работе спасательных служб аэропорта ситуацию удалось удержать под контролем, и в результате инцидента никто не пострадал. Подобное происшествие случилось впервые за 94 года деятельности аэропорта”, – говорится в заявлении.

Сообщается, что перед публикацией таких выводов было проведено расследование специальной комиссией. В компании также обвинили НАБУ в “захвате зданий, обысках и удержании руководства и персонала”.

“Подобные действия со стороны государственных органов негативно влияют на безопасность работы аэропорта и инвестиционную привлекательность Украины”, – заявили в “Мастер-Авиа”.

Отметим, что указанная компания в 2010 году по итогам конкурса заключила договор аренды имущества аэропорта “Жуляны” на 49 лет. Аэропорт сегодня сотрудничает более чем с 40 авиакомпаниями и выполняет рейсы в 140 городов 48 стран мира.

112.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Безотлагательно внести данные в Единый реестр досудебных расследований и начать доуголовное досудебное расследование незаконного и неэффективного использования государственных средств и имущества на сумму 23 миллиарда гривен требует от НАБУ народный депутат Сергей Мищенко.

«Я направил официальный запрос в НАБУ с требованием открыть уголовное производство, — отметил он. — Обнародование данных в отчете Счетной палаты о незаконном и нецелевом использовании средств Государственного бюджета вызывает шок. 23 миллиарда гривен использовано незаконно. И это в то время, когда Кабинет министров бьет себя в грудь и рассказывает о больших экономических достижениях. Это — не правительство реформаторов. Это — правительство базарных клептократов».

«Как видно из отчета Счетной палаты, средства Государственного бюджета переправляются на финансирование энергетических монополий, тотальное разворовывание на тендерах», — отметил нардеп.

«Еще одна часть Отчета, — это нецелевое использование средств на пиар-проекты Премьера Гройсмана. Который уже давно не занимается страной, а занимается исключительно своим политическим проектом — подчеркнул Сергей Мищенко. — При назначении Гройсмана премьером он заявил, что «я вам покажу, как нужно работать». Счетная палата показала, как он «наработал» на 23 миллиарда гривен».

person.org.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Голову Ради громадського контролю НАБУ Романа Маселка хочуть позбавити адвокатського свідоцтва за публікацію у соцмережі – вперше в українській практиці.

Українського адвоката Романа Маселка, який, зокрема, активно працює над справами Майдану, можуть позбавити адвокатського свідоцтва. На 24 травня призначене засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Львівської області, яка повторно розглядатиме скаргу на дії адвоката. Згідно з цією скаргою, Маселко вчинив дисциплінарний проступок, написавши пост у соцмережі Facebook.

Роман Маселко відомий не лише як юрист, але й як громадський діяч. Він є головою Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та членом Громадської ради доброчесності (ГРД) – органу, який перевіряє суддів на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності. У коментарі DW адвокат стверджує, що позбавлення свідоцтва не лише не дозволить йому виконувати обов’язки юриста-адвоката, але й зашкодить його громадській активності. “Втрата свідоцтва для мене – це втрата можливості представляти справи Майдану як адвокату. У ГРД я також делегований як адвокат, адже так передбачено законом”, – пояснює Маселко.

Якщо його все ж позбавлять можливості працювати захисником, це буде перший в Україні випадок покарання адвоката за пост у соціальних мережах. DW вирішила розібратися у обставинах справи.

Ukraine, Anti-Korruptions-Kampagne Chestno

Український адвокат Роман Маселко

Укусити НАБУ

Повідомлення Маселка, яке стало предметом скарги, було опубліковано у Facebook ще у серпні минулого року. У публікації він піддав критиці судовий процес у справі щодо незаконності його обрання до Ради громадського контролю НАБУ. Так, за словами Маселка, суддя першої інстанції визнав незаконними його обрання до органу одразу ж після обшуків, проведених НАБУ в Окружному адміністративному суді Києва та вдома у голови цього суду Павла Вовка. Суддя-спікер суду Богдан Санін тоді заявив, що саме Маселко причетний до організації цих обшуків. Рішення також було ухвалено за день до нових виборів до Ради громадського контролю, зазначав адвокат у публікації. Пізніше Київський адміністративний апеляційний суд відхилив скаргу НАБУ на рішення суду першої інстанції, до якої приєднався і Маселко. “Чого тільки не зробиш, щоб укусити НАБУ”, – іронізував адвокат у тому серпневому пості, який він опублікував після провалу апеляції.

Але, на думку авдокатки та співзасновниці компанії “Шевчук та партнери” Дарини Козій, яка подала нинішню скаргу проти Маселка, публікація адвоката “містить викривлену інформацію, яка паплюжить та підриває престиж професійної діяльності адвокатури”. Крім цього, на її переконання, адвокат періодично зловживає своїм службовим становищем та здійснює тиск на правосуддя, а також вдається до неприпустимих методів захисту своїх прав та інтересів. Саме тому Козій радить позбавити колегу Романа Маселка права здійснювати адвокатську діяльність з виключенням його з Єдиного реєстру адвокатів.

Спочатку львівська КДКА не знайшла підстав для відкриття провадження, але Козій оскаржила це рішення і Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) у Києві скасувала ухвалу львівських колег та повернула їм справу на повторний розгляд. За словами Маселка, розгляд скарги Козій відбувався без його участі, адже повідомлення про засідання комісії було відправлено йому несвоєчасно. А 8 травня спроба адвоката оскаржити рішення ВКДКА у Окружному адміністративному суді столиці завершилася безуспішно. Тепер на Маселка, що планує продовжити оскаржувати рішення суду у подальших інстанціях, наприкінці травня очікує засідання КДКА Львівської області. Комісія має вирішити, чи позбавляти адвоката його свідоцтва.

Покарання за пост

Сам Маселко не вбачає у своїй публікації порушень адвокатської етики. За його словами, він просто виклав своє бачення судового процесу, навівши посилання на факти, що підтверджували його позицію. “До того ж, у цьому пості я висловлювався не як адвокат, а від власного імені”, – додає юрист.

Скаргу Козій він вважає спробою вдарити по ньому, передусім, як по активісту та голові Ради громадського контролю НАБУ. За словами Маселка, Козій та її партнер по юридичній компанії Олексій Шевчук декілька разів намагалися увійти до складу ради, але не набирали достатньої кількості голосів. “Вони намагалися дискредитувати мене за допомогою замовних публікацій, юридичних атак, а із потенційним позбавленням свідоцтва отримали шанс вибити мене із процесів, у яких я беру участь”, – впевнений Маселко.

DW намагалася зв’язатися із Козій, аби розпитати її про те, у чому саме полягає дисциплінарний проступок Маселка, та надати їй змогу відповісти на закиди останнього. Втім, на момент публікації приватні повідомлення залишилися без відповіді, а за телефоном приймальні компанії “Шевчук і партнери” відмовилися надавати будь-яку інформацію щодо адвокатки взагалі.

Утім, ще 22 серпня минулого року, за день до того, як Маселко оприлюднив згаданий вище Facebook-пост, Козій також поділилася своїми думками щодо справи у цій соціальній мережі. Розгляд апеляційної скарги НАБУ, до якої приєднався Маселко, адвокатка назвала “театром абсурду”, а бачення Маселком цієї справи “необґрунтованим”. “Дуже важко Роману Маселку нести такий тягар в його усіх організаціях, що він в суді плутає, відносно чого оскаржують його повноваження – чи щодо РГК (Ради громадського контролю. – Ред.) при НАБУ, чи щодо Ради доброчесності при ВККС (Вищій кваліфікаційній комісії суддів. – Ред.). Тому потрібно йому допомогти та трохи розвантажити щодо повноважень”, – зазначила Козій.

Свідчення замовності

Колеги Маселка з Громадської ради доброчесності підтримують позицію юриста. Одразу після рішення київського окружного адміністративного суду ГРД розповсюдила повідомлення, в якому зазначається, що дисциплінарну справу проти Маселка було ініційовано “через його антикорупційну діяльність і зусилля, спрямовані на реальне очищення судової влади від негідних суддів”. Член ГРД та експерт Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков у коментарі DW зазначає – велика кількість замовних матеріалів у ЗМІ проти Маселка та набагато менша увага КДКА до “кричущих випадків” порушень з боку інших адвокатів свідчить про замовний характер справи проти активіста і адвоката.

Сам Маселко скаржиться на тиск на активістів, юристів та суддів через їхні незручні висловлювання, які, за його словами, останнім часом частішають. Жернаков називає майбутнє рішення КДКА перевіркою на те, чи не почала Україна регрес у реформах судоустрою та боротьбі із корупцією. “Мене мало чим можна здивувати, але якщо у Маселка заберуть свідоцтво, то це свідчитиме про те, що уся система виконує функції, прямо протилежні забезпеченню права і справедливості”, – переконаний експерт.

DW


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Микола Злочевський ніби безперешкодно повернувся в Україну – кому він має подякувати за це?

Першу заяву про злочин стосовно Злочевського ми направили в ГПУ в жовтні 2014 року. У заяві ми надали перелік спеціальних дозволів на видобуток нафти та газу, які компанії Злочевського отримали в 2010-2012 році – саме в період перебування Злочевського на посаді Міністра екології в уряді Азарова.

Нашу заяву долучили до вже діючого кримінального провадження ГПУ від 27 березня 2014 року, у рамках якого правоохоронці перевіряли діяльність Міністерства за часів Злочевського та факти отримання спеціальних дозволів на видобуток родовищ компаніями групи Бурізма.

Ми навіть ходили в ГПУ на допит по цій справі. Виявилося, що нею вже тривалий час займався слідчий Дмитро Горожанкін, його кабінет був заставлений десятками папок з матеріалами щодо отримання дозволів компаніями Злочевського.

На нашу думку, ГПУ мали підстави оскаржити в суді законність видачі ліцензій компаніям Злочевського і повернути їх назад у власність держави ще у 2014 році. Однак не зробили цього. Натомість, правоохоронці «допомогли» Злочевському зняти арешт з 23,5 мільйонів доларів, накладений Лондонським судом. Про це ми багато писали і в 2014-му, і в 2017-му роках.

Нагадаю, що навесні 2014-го британські правоохоронці арештували підозрілі гроші Злочевського і влітку надіслали в ГПУ запит про міжнародно-правову допомогу. З матеріалів Лондонського суду ми дізналися, що більша частина з арештованих 23,5 млн дол США – це кошти, отримані від офшорних компаній Курченка за продаж Злочевським Херсонської нафтоперевалки в кінці 2013.

Слідчі Британського Бюро по боротьбі з шахрайством просили ГПУ надати докази злочинності походження цих мільйонів, щоб мати підстави для їх подальшого арешту, навіть приїздили в Україну. Але замість доказів британським колегам у ГПУ видали довідку адвокатам Злочевського, що прокуратура немає підозр стосовно їх клієнта, в наслідок чого Лондонський суд скасував арешт. Лише після цього ГПУ оголосила підозру Злочевському в незаконному збагаченні і справу майже не розслідували, допоки у травні 2016 ГПУ не очолив Луценко. У жовтні 2016 він перекваліфіковує справу з «назаконного збагачення та відмивання грошей стосовно підозрюваного Злочевського» у справу «про ухилення від сплати податків бухгалтерки компанії «Еско-Північ» з групи Бурізма».

Це як перекваліфікувати убивства серійним маньяком на хуліганство студента.

1 листопада 2016 року бухгалтерка «Еско-Північ» відшкодовує державі 180 мільйонів гривень, пише заяву про звільнення від кримінальної відповідальності і ГПУ закриває справу проти Злочевського. Бурізма переможно звітує про «тісну співпраю з ГПУ», у результаті якої замість можливих 23,5 млн доларів бюджет отримав лише третину – близько 7 мільйонів доларів штрафу.

У січні 2016 року частину матеріалів кримінальних проваджень щодо Злочевського з ГПУ витребовує НАБУ – щоб вивчити судову перспективу скасування дозволів на видобуток нафти та газу групи Бурізма.

Уже тоді було зрозуміло: час для НАБУ йти по «гарячих слідах» можливих злочинів Злочевського втрачено, докази у справі розпорошені чи не зібрані, свідки відмовляються говорити, оперативні дані збирати пізно. Проте детективи НАБУ, на відміну від слідчих ГПУ, бачили грубе порушення в отриманні ліцензій компаніями групи Бурізма – рішення про видачу дозволів було надано без погодження відповідних обласних рад, де мав здійснюватися видобуток природних копалин.

Цього порушення недостатньо для «посадки» самого Злочевського, але цілком достатньо, щоб забрати в його компаній незаконно видані дозволи на видобуток надр.

НАБУ просить САП звернутися до суду з адміністративним позовом про скасування рішень про видачу дозволів.

Ну а далі ви знаєте – ми про це теж неодноразово писали. 9 місяців САП зволікає з позовом і пропускає шестимісячний строк на подання адміністративного позову, а коли таки наважується піти в суд – той цілком обгрунтовано відмовляє у розгляді справи.

У результаті Холодницький провалив єдиний вагомий результат від справи-пустишки проти Злочевського, що дісталася НАБУ після ГПУ. Звичайно, що розслідувати цю справу далі в САП були не зацікавлені, а тому влітку 2017 року прокурор Іван Федоренко її закрив (документ).

Тепер же керівник САП «включає окуня» і каже, що «слідство не зібрало достатньо доказів».

А Генпрокурор взагалі цинічно хизується оборудкою з перекваліфікацією справи, у результаті якої він звільнив Злочевського від кримінальної відповідальності та поповнив казну на смішну у порівнянні з тим, що вкрали, суму.

Тільки чомусь Холодницький не уточнює, що «погане слідство» – то не детективи НАБУ, а його колеги – слідчі і прокурори ГПУ, а також, його колеги – прокурори САП, які умисно, на нашу думку, провалили скасування через суд рішень про надання дозволів, що допомогло Злочевському зберегти контроль над нафтогазовими родовищами.

Це вже певна традиція: справи зливає тандем ГПУ-САП, а винним називають НАБУ.

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У Національному антикорупційному бюро заявляють, що на підставі фактів, встановлених детективами бюро, Антимонопольний комітет України визнав змову у діях учасників торгів із закупівлі товарів для компанії «Укрпошта».

Як повідомляє прес-служба бюро, комітет оштрафував три підприємства, які вдалися до антиконкурентних узгоджених дій і спотворили результати торгів, на загальну суму понад 6 мільйонів гривень.

Також впродовж найближчих трьох років цим підприємствам заборонено брати участь у торгах на закупівлю товарів, робіт або послуг коштом держави, додають у бюро.

В Антимонопольному комітеті уточнюють, що підприємство «Шинні Технології» оштрафували на 3 мільйони гривень, «Інтергума-2010» – на 1,7 мільйона гривень та «Інтершина УА» – на 1,7 мільйона гривень.

У 2015 та 2016 роках «Укрпошта» проводила торги на закупівлю шин і камер ґумових нових (шини пневматичні, камери ґумові, стрічки ободові). Загальна вартість закупівель складала понад 20 мільйонів гривень. Слідство вважає, що ці закупівлі були проведені з порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції з боку учасників торгів.

Детективи НАБУ в листопаді 2016 року розпочали досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») Кримінального кодексу України.

У лютому 2017 року, зібравши достатньо інформації, що свідчила про можливий антиконкурентний характер дій із боку учасників торгів, НАБУ звернулося до Антимонопольного комітету. Зі свого боку АМКУ, розглянувши надану детективами НАБУ інформацію, розпочав власне розслідування.

radiosvoboda.org


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Фіаніт, топаз та аметист вартістю 43 долари – ось й усі коштовності та діаманти, які начебто намагався вивезти з України Борислав Розенблат під час того, як правоохоронці незаконно зсадили його з літака до Німеччини і провели обшук в аеропорту “Київ”. Про це свідчить висновок за результатами експертизи гемологічних об’єктів, зроблений спеціалістами Державного гемологічного центру України на замовлення Національного антикорупційного бюро України.

Нагадаємо, що в НАБУ відразу після обшуку повідомили про те, що “у ході обшуку, здійсненого безпосередньо у літаку, детективи НАБУ вилучили у Борислава Розенблата мобільні телефони, планшет; вироби зовнішньо схожі з коштовностями; платіжні картки, емітовані закордонними банками; паспорт громадянина України для виїзду за кордон та дипломатичний паспорт”. Як бачимо, ці вироби дійсно виявилися лише зовнішньо схожі з коштовностями, однак це не завадило детективам НАБУ провести піар акції та публікації в ЗМІ на кшталт “НАБУ: Розенблат намагався вивезти коштовності”.

zrada.today


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

«Трижды генпрокурор» Святослав Пискун рассказал в интервью «Вестям» о сотрудничестве нынешней власти с регионалами, особенностях Савченко и политизированности ГПУ

— ГПУ трудится в режиме одного из главных генераторов новостей: это и дело Януковича, и противостояние с НАБУ/САП, и работа по депутатам. В какой момент произошла метаморфоза, где генпрокурор, по сути, третье лицо в стране, а за его отставку США дают Украине $1 млрд?

— Думаю, трансформация генпрокурора из профессионала в политическую фигуру и члена команды начала происходить в 2007–2009 годах. Идею эту принес Виктор Ющенко, посчитав, что генпрокурор должен разделять мнение власти, обязан прислушиваться к мнению руководителя государства и партии. Демократично ли это, по-европейски? Нет, конечно. Но власть это устраивало. Даже мое увольнение в 2007-м прописали в меморандуме между Ющенко и Януковичем (последний в результате стал премьером).

— Вопрос эффективности: почему нет результатов ни по одному из дел Насирова, Онищенко, Мартыненко, Мосийчука…

— Ничего удивительного — это следствие политизации. А тот же процесс с судебной властью поставил точку в «реформировании» правоохранительной системы как вассала власти. А каких результатов вы хотите, если прокурор и судьи назначаются руководителем государства и о результатах их работы ему докладывают чиновники, которые крайне не заинтересованы в объективном расследовании дел.

— Эти дела «под сукном» дожидаются звездного часа?

— В основном эти дела — рычаги влияния на политиков и бизнесменов. Они не предназначены для рассмотрения в суде, вынесения обвинительного приговора, а лишь для давления на личность и его семью.

— Касается ли это громкого представления в июне прошлого года на снятие иммунитета с депутатов — Розенблат, Поляков, Дейдей, Лозовой, Довгий, — из них только двое немного побыли под домашним арестом.

— Можете не трудиться называть фамилии, это значения не имеет. Фамилии бессмысленны – с самого начала было понятно, что для реального осуждения никто этих лиц в суд не пойдет. И даже если пойдет, то точно не будет ожидаемого результата.

— Дело Черновецкого, по которому с июля 2017-го нет движения, из той же «оперы»?

— Безусловно. Никто не собирается его расследовать. На крючок — и в стол. А, может, собирались, но передумали…

— Следует ли из этого, что уголовные дела по политикам в Украине изначально априори не имеют никакой перспективы?

— Если вся правоохранительная система поражена политическим вирусом, она больна, ей нужно лечиться, а работать некогда.

О НАИБОЛЬШЕЙ ОШИБКЕ УКРАИНЫ

— Еще один диагноз, который нужно поставить, — о противостоянии ГПУ с НАБУ. Насколько нормальна ситуация, когда два уважаемых органа устраивают публичные разборки?

 Независимости правоохранителей ведь не хотела бы ни одна власть. Это естественно, ведь ей хочется спокойно воровать, «сидеть» на бюджетных деньгах. А тут появляется вероятность, что рано утром за каждым могут прийти и арестовать. Представляете, человек стал богатым, имеет власть, деньги, вассалов, кортежи и уважение, а тут какой-то прокурор берет санкцию на его арест! Да кто он такой?! Это ход их мыслей. Конечно, это их беспокоит. Вот они и принимают меры, чтобы убрать эту опасность. Политизируют работу прокуратуры, суда, полиции. Политики из команды начинают руководить правоохранительными органами, чтобы «команда» могла спать спокойно.

А тут против нее выступают какие-то антикоррупционные органы. Да у системы шок: что делать?  Ответ очевиден, бороться любыми способами: деньгами, адвокатами, прямым давлением, возбуждением дел, назначением «своих» судей. Это борьба между старым и новым.

— Кто победит?

— Без внешней помощи победит старое.

— «Без внешней помощи» — допускаете, что НАБУ или САП руководятся извне?

— Не «руководятся», а сотрудничают с американскими органами юстиции. И этого не скрывают. Это беспокоит власть даже больше, чем неурожай, неубранный снег или пенсии, которых не хватает. Сохранность награбленного беспокоит больше, чем будущее страны.

— Это по этой причине не можем запустить начало работы Госбюро расследований?

— Не знаю. Честно — не знаю, но в том, что это связанные вещи, уверен.

— Когда, по вашим прогнозам, ГПУ лишится части своих полномочий?

Кому это нужно? Это неправильно: сужение функций ГПУ и прокурора, как надзорной инстанции, ведет к деградации правовой системы государства. Кто-то должен отвечать за состояние правопорядка, правозаконности в стране. Во всем мире за это отвечает генпрокурор, и не нужно забирать у него эти функции! Наоборот, нужно повысить его ответственность за неисполнение им своих обязанностей, а равно как исполнение своих обязанностей других правоохранительных институций.

— Но в стране, где генпрокурор — политическая фигура, не ведет ли это к узурпации власти?

— Конечно. О том и речь — генпрокурор должен быть независимым! Как это сделать, написали в Декларации о государственном суверенитете в 1991-м. Там четко указано, что генпрокурор — это наивысшая инстанция по надзору за законностью, и что он подчинен и подотчетен только парламенту. О президенте там и вовсе речи нет. А подотчетность президенту поместили в 1996-м, в Конституцию. Это был компромисс между теми, кто хотел принятия демократической Конституции, и теми, кто этого не хотел, — вот ГПУ и отдали президенту. И это наибольшая ошибка за все время независимости.

— Это и есть корень проблемы?

— Да. Наконец докопались.

«ЛУЦЕНКО И КОЛОМОЙСКИЙ ВСТРЕЧАЛИСЬ ЗРЯ»

— Почему Военная прокуратура занимается делами не своей юрисдикции — у нее примерно 50% дел, не связанных с военными преступлениями? А самоубийства военных отдают Нацполиции.

— Факторы разные. Есть закон о подследственности, и в особых случаях генпрокурор может ее изменить. Когда этот «особый случай» наступает, известно только ему. Спросите у Юрия Витальевича, он, может, объяснит. Мне вообще-то очень сложно давать ему оценку. Он также, как я, назначен. Разве что, у меня прав было намного больше. Может, он так видит свою работу.

— Почему Луценко не решился экстрадировать Михаила Саакашвили в Грузию? Запрос-то у ГПУ был, даже несколько.

— Он пожалел грузинскую власть. Если бы Михаил Николозович попал в Грузию, там бы уже к лету была новая революция. Теперь грузины должны свечку поставить нашему генпрокурору за то, что он им не отправил туда Саакашвили, — тот парень весьма быстрый.

— Вы сами часто сталкивались с экстрадиционными запросами?

— Конечно. Экстрадировал десятками.

— Кого?

— Разных людей экстрадировали, полно народу… Спорных моментов, как в этом случае, не помню: я никого и не допускал до споров — делал просто по закону. Не надо думать — если сомневаешься, читай закон.

— Юрий Луценко встретился с Игорем Коломойским в Амстердаме аккурат перед тем, как дело «Приват против бывших акционеров» начало активно слушаться в Высоком суде Лондона. Это можно ли трактовать как переговоры должностного лица с фигурантом?

— Они ведь объяснили, что встреча была случайной, да? При современных средствах связи встречаться вовсе не обязательно. Более того, если бы они хотели о чем-то договориться, им вообще не надо встречаться. Так принято: посылаются переговорщики, как в случае с Александром Онищенко, к которому ездили посланники, и не один. Во-первых, тогда не «светятся» конкретные лица. Во-вторых, переговорщик ни за что не отвечает.

Даже больше. Встречаться лично нельзя. Ведь если встретились, то они уже не смогут помочь друг другу! И эта встреча пользы им не принесла, только вред

— Так зачем тогда встретились?

— Может, действительно случайно. Но это цирк, конечно. Я бы не встречался… Если кто-то засечет, будет беда. А генпрокурор ведь просто так не может ходить по Амстердаму. Он под колпаком. Если едет генпрокурор, то его ведут спецслужбы той страны, в которую он въезжает. Всегда! «Хвост» будет везде, куда бы ты ни пошел, и пока не закроется дверь самолета за чиновником, спецслужбы не уезжают. Не дай бог, что то случится с Генеральным прокурором в чужой стране, эта страна будет нести ответственность. Именно поэтому во встрече Луценко с Коломойским изначально что-то не то. Насколько мне известно, один из них очень осторожный человек. Лезть на рожон не будет…

«САВЧЕНКО — ЭТО НОВАЯ ВЕРА ЗАСУЛИЧ»

— О «деле Савченко». Изначально оно было «делом Рубана», потом подключили депутата — и возник широкий резонанс. Могут ли появиться новые фигуранты, и насколько дело политическое?

— Если правда, что оружие завозилось с территории «ДНР» к нам (а, похоже, это правда). И оно завозилось маркированное, с документами российского изготовителя, то, естественно, они хотели спровоцировать беспорядки. И тем самым заранее сообщали всему миру о том, что это спланировано ФСБ и Путиным. Происхождение оружия всегда свидетельствует о том, какая страна организовала теракт. И действия Савченко были направлены против РФ — раз оружие российское, значит, ноги растут оттуда. Но есть второй аспект. Он касается Савченко как организатора террористической группы.

— Вы верите в то, что интеллектуальная мощь Надежды Савченко и Владимира Рубана могла породить такой амбициозный заговор?

— Я верю в то, что Надежда Савченко — акцентуированная личность. Это человек, который находится на грани здоровья и нездорового состояния, когда идея превалирует над собственной безопасностью. Таковой была Вера Засулич, которая бросила бомбу в царя. Она была признана акцентуированной личностью — подвержена идее и ведома ею. Любым путем, даже ценой своей жизни, сменить строй в стране, — за это когда-то повесили брата Ленина, расстреляли сотни революционеров. Они таким образом видят свой путь — ну что вы сделаете?! Для этого и существует Служба безопасности. Она должна предотвращать эти акты, находить и наказывать таких людей. Что до Савченко, хотела ли она это сделать или только составляла планы, чтобы показать значимость офицерам? На эти вопросы должен ответить следователь. Будем ждать.

— Так подключат ли новых фигурантов?

— Не знаю. Я же дела не видел, там 7 гигабайтов записи — и мы не знаем, что там дальше происходит! Может, там разговоры с половиной парламента. А, может, с агентами ФСБ, которые говорят, что стрелять надо не из автомата, а из пистолета, предварительно забросав гранатами. Мы же этого не знаем! Мы должны увидеть все материалы дела. 

— Насколько правильным был ход Луценко, когда он в Раде раскрыл планы заговорщиков: обрушить купол, добивать из автоматов, попутно перепугав полстраны, а у второй половины вызвав ироничную реакцию?

— Он сообщил то, что было в материалах дела. Не больше и не меньше. Права спрятать это он не имел, иначе никто не дал бы ему возможность задержать и арестовать Савченко. Поверьте мне. Во-вторых, депутаты не разбираются в юриспруденции. В нынешнем парламенте от силы 10 человек юристов – к ним особо никто и не прислушивается. А большинству, голосующему «за», не до Савченко – у него другие проблемы: как сохранить потоки, как быть с президентом, что делать с рейтингами. Ну, никто особо и не изучал доказательства ГПУ.

— Разве это функция Рады? Депутатам «кино» показали, а они нажали на кнопки…

— Их функция, и особенно Регламентного комитета, следить, чтобы не нарушались конституционные права Савченко во время проведения расследования. И во время рассмотрения представления комитет и Рада должны быть уверены, что к ней не применялись незаконные методы следствия, что ее права не нарушили, в ее отношении не проводили следственных действий без согласия Рады. А вот тут — вопрос.

«ДЕЛО ШЕРЕМЕТА» СТАНЕТ НОВЫМ «ДЕЛОМ ГОНГАДЗЕ»

— Принципиально важное дело — убийство Павла Шеремета. ГПУ осуществляет надзор по этому делу. А Алена Притула, как гражданская жена и близкий к Шеремету человек, обратилась к Луценко с тем, чтобы дело расследовалось как теракт. Как считаете, мы итоги когда-нибудь увидим? И кто должен «вести» такие резонансные преступления — СБУ, Нацполиция?

— Любой вопрос принципиален. А убитая Амина Окуева — не принципиально? А взрыв машины Тимура Махаури? Каждый теракт — дело принципа. Жизнь всех людей одинакова.

— Это так. Но Павел Шеремет был символом.

— И журналистом. Когда взрывают или убивают боевика, это можно рассматривать как месть за его военные действия. А когда журналиста — это месть за правду.

— Кто должен расследовать?

— Для меня странно, что вопрос не расследуется, как теракт. Допускаю, они так решили, ибо полагали, что убийство «не посягает на государственные устои». Конечно, это теракт! Когда журналиста убивают таким общественно опасным способом, взрывом, тем самым пытаются запугать других журналистов. И все общество.

— Почему так мало информации имеем об этом деле?

— Предположительно, нам не раскрывают всех подробностей. Но времени прошло достаточно. Мы ж хоть промежуточных ждем!

Бывает так, что результата нет. Ну нет его, и все тут! И ничего не сделаешь.

— А это может быть еще одно «дело Гонгадзе»?

— Хотите сказать, что Пискун должен вернуться, дорасследовать? (смеется. — Авт.) Шучу, конечно. Может. И тогда зависнет надолго.

— К слову, о «деле Гонгадзе». Как и об отравлении Ющенко, деле Чорновила (на днях как раз была годовщина гибели) — их хоть кто-нибудь сейчас расследует?

— Думаю, никто. О них ничего не слышно. Но эти дела не имеют срока давности. Приостановлены, лежат, ждут своего часа. Надеюсь, он настанет. И все вернется на круги своя.

— Родион Киреев, бывший судья Печерского райсуда, теперь числится в реестре адвокатов города Москвы. У них там особая процедура для таких людей? И как он стал адвокатом, гражданином РФ?

— Стал он гражданином. Всем, кем надо. И, кстати, заметьте: врага (личного) Юлии Тимошенко легализовали в России.

— И что, тут есть «двойное дно»?

— Есть. Тимошенко судили россияне (подмигивает. — Авт.), российские спецслужбы. А Родион Киреев работал на ФСБ, прямо в зале украинского суда! (Смеется. — Авт.)

— Ну нашутили тут…

— Конспирологично.

— О грустном. Поразила реакция части общества на трагедию в России. Видел полярные мнения — от сочувствия и вплоть до «никаких слез по поводу детей врага». Этот вопрос о том, как остаться человеком…

— Видел, как же… Знаете, наши политики празднуют пиррову победу. Они победили в нас человечность. Честность. Чувство собственного достоинства. Они, наконец, победили в нас чувство великого народа. Как долго будут политики праздновать эту победу? Надеюсь, недолго. Потому что это античеловечно. А все античеловечное долго не живет. Особенно если это приукрашено высокой национальной идеей. Мне стыдно за украинцев, которые радовались чьей-то смерти. Думаю, их в Украине немного.

«КИНУТЬ» РЕГИОНАЛОВ? НЕ ПО ПОНЯТИЯМ»

— Нынешняя власть подозрительно быстро начала сотрудничать со «злочинной бандой». Шокин — из «старой гвардии», а новый волынский губернатор Александр Савченко и вовсе был замглавы МВД, участвовал в разгоне акций «Украина без Кучмы». У нас что, кадровый голод?

— А почему бы и не сотрудничать с «бывшими»? По губернатору — молодцы, ничего не скажешь, вот как быстро перешли… Дело тут не в кадрах. Скамейка длинная. Но давайте копнем чуть-чуть в историю. 2014 год, февраль. Поднимите голосования в Раде: кто признал Януковича отсутствующим в стране, сколько регионалов проголосовало?

— Они были демотивированы. Был разброд и шатание…

— Нет, а вы посмотрите. Они все сейчас при власти! В парламенте. Кто легитимизировал все законы, которые принимались в 2014–2015 годах? Регионалы. Они голосовали вместе с властью! Они дали ей карт-бланш, и они с нею одно целое. И что ж вы хотите, чтобы произошло? Чтобы их «кинули»? Это не по понятиям, в тяжелое время они поддержали эту власть, и она их не бросает, — это честно, порядочно и правильно.

— Контртезис: люстрация, которая вычистила массу профессионалов из «бывших».

— Даже не знаю, что больше принесло вреда государству… Да, это люстрация, когда увольняют человека, который сделал карьерный рост за счет своего здоровья, личного времени, жизни. А его за это увольняют, и новая власть ему говорит: «Ты сотрудничал со злочинной бандой». Но, подождите, а эта «банда» разве не была избрана народом Украины? Она была незаконной? А человек что, законы нарушил? Раследуйте дело по нему! Почему вы его и его семью лишаете куска хлеба за то, что он честно трудился, стал начотдела или управления? Такого хамства со стороны власти не было ни в одной стране. Везде была люстрация. Но люстрировали либо фашистов, либо коммунистов. По идеологическим, не профессиональным, критериям. И по решению суда.

А как у нас — политики, идеологические остались. Профессионалы ушли… Вот мы и пожинаем плоды. Собираем камни. Немцы строят «Северный поток — 2», азербайджанцы и турки — «Южный поток» мимо нас. А мы где на этом празднике жизни? Сырьевой придаток Восточной Европы? Хорошая земля и красивые помидоры? Я всех поздравляю. Мы из космической страны превратились в провинцию, выращивающую огурцы, помидоры и торгующую проститутками в Европу. Всем мои поздравления.

— Зато на латиницу переходим. Готовы писать «Piskun» в анкетах?

— Зато расшифровывать фамилию интересно: peace — мир с английского, kun — учитель с китайского. Быть учителем мира — неплохая перспектива.

vesti-ukr.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Заступник державного секретаря США Джон Салліван – з офіційним візитом в Україні.

Спершу зустрічі з президентом Петром Порошенком, прем’єром Володимиром Гройсманом та міністром закордонних справ Павлом Клімкіним. А після офіційної частини Салліван виступив із промовою перед повною залою студентів Дипломатичної академії, депутатів та лідерів думок. Говорив про найактуальніше – корупцію в Україні та реформи.

Чотири роки Україна бореться з «корумпованим і авторитарним минулим» і, водночас, із зовнішнім агресором. І обидві битви Київ поки не виграв, сказав заступник державного секретаря США Джон Салліван.

«Стабільна, демократична, процвітаюча, вільна Україна буде менш вразливою до зовнішніх загроз. І слугуватиме орієнтиром для інших країн, що переживають російську агресію. Економічно успішна Україна – один із найбільших страхів Кремля», – говорить Салліван.

Не всіх зусиль докладає Київ, щоб побороти корупцію, говорить заступник держсекретаря США. Оборудки відлякують закордонні інвестиції, зменшують ВВП України, псують міжнародний діалог і грабують українців, сказав він.

​Щоб пришвидшити зміни, слід посилити НАБУ й Спеціальну антикорупційну прокуратуру – їх потрібно захищати, переконаний представник Держдепу США.

Ще один важливий крок – запровадити Антикорупційний суд із урахуванням вимог Венеційської комісії. Один зі студентів запитав Саллівана, чи готові США накласти санкції на київську владу, якщо та не виконає обіцянку щодо суду.

Проте санкції – лише для тих, хто загрожує національній безпеці України, відповів заступник держсекретаря США.

«Наша робота з колегами в українському уряді щодо антикорупційних реформ, Антикорупційного суду – для нашого спільного процвітання і для благополуччя українців. Ми хочемо підтримувати наших колег у запровадженні реформ», – сказав Салліван.

Він також порадив Києву відстежувати свою програму співпраці з МВФ, адже це сигнал іншій міжнародній спільності. А також зосередитись надалі на правоохоронній і судовій реформі.

Не оминув заступник держсекретаря США і успіхи України: освітню, медичну та пенсійну реформи. Зміни рухаються повільніше, аніж хотілось би, проте й запроваджувати їх було б складно навіть у мирний час, а Україна ще й воює, відзначив Салліван.

Вийти до студентів і відкрито відповідати на їхні запитання – це досить правильний політичний хід з боку заступника державного секретаря США, вважає голова Української асоціації студентів Лідія Фесенко.

Питання корупції в Україні досить прогнозовано вийшло на перший план. І Салліван зумів донести позицію Вашингтона, хоч промова була досить дипломатичною, вважає дівчина.

«Це показує, що стосунки між США та нашою країною залишаються стабільними. Дуже подобається, що США вірить у нас і готові вкладати гроші. Але, мені здається, Україна має розуміти, що їй варто ставати більш самостійною. Тому що за все, рано чи пізно, треба буде платити. І не завжди грошима», – прокоментувала Фесенко.

Вітер може перестати віяти в наші вітрила – екс-посол України в США

В Україні багато американських компаній, представників, бізнесменів, дипломатів – Вашингтон досить оперативно отримує інформацію про внутрішні проблеми, корупційні схеми та імітацію змін, каже екс-посол України в США Юрій Щербак.

США вже надсилають Києву сигнали про те, що українська влада надто повільно реформує країну, додає він. Терпіння Вашингтона не безмежне, адже з-за кордону помітно: реформи хоч і відбуваються, проте надто повільно й переважно під тиском Заходу, каже експерт.

«Правильно вони кажуть про те, що реформи зовсім не достатні. І це може скінчитися тим, що зміниться ситуація. Вітер не буде віяти в наші вітрила. Ми вже бачили по Польщі й Угорщині, як може різко змінитись ситуація», – говорить Щербак.

Про це свідчить навіть те, що співпраця з МВФ гальмується – Сполучені Штати мають неабиякий фінансовий і політичний вплив на цю організацію ООН, каже він.

Разом з тим, навряд США повністю припинять підтримку України. Принаймні, поки триває російська агресія, додає експерт. Річ у тім, що Вашингтон дуже не хоче посилення домінування Кремля в регіоні. А це неминуче, якщо до влади в Україні знову прийдуть відверто проросійські сили, або ж якщо вона програє війну, каже Юрій Щербак.

radiosvoboda.org


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Стаття вийшла в газеті з цією знаменною фотографією: як я перетворив “суд” наді мною в суд над злодійською системою і її представниками.

Разгромная статья в New York Times о том, как Порошенко крадет у украинской армии и моей борьбе за очищение Украины. Статья вышла в газете с этой знаменательной фотографией: как я превратил “суд” надо мной в суд над воровской системой и ее представителями.

У січні, через майже чотири роки після початку війни проти бойовиків, які користуються підтримкою Росії, Міністерство оборони України з гордістю оголосило про те, що йому вдалося поліпшити якість медичного обслуговування своїх поранених солдатів , завдяки купівлі 100 нових машин швидкої допомоги.

Але при цьому ніхто не згадав про те, що багато з цих машин вже зламалися. Або про те, що ці машини були продані в рамках неконкурентного контракту автомобільною компанією, яка належить високопоставленому чиновнику, відповідальному за закупівлі для збройних сил України. Або про те, що цей чиновник – Олег Гладковський – є старим другом Петра Порошенка.

Витрати України на оборону і безпеку різко виросли після початку російської агресії на сході країни в 2014 році: в 2013 році вони становили приблизно 2,5% від ВВП, а в цьому році вони складуть приблизно 5% або близько 6 мільярдів доларів.

Таке зростання витрат на оборону, завдяки якому в 2018 році видатки на закупівлі для армії перевищать 700 мільйонів доларів, дозволять Києву відновити свої бувші у занепаді збройні сили і ефективно боротися проти проросійських бойовиків і їх добре озброєних помічників з Росії.

Однак, оскільки величезна кількість грошей пройшла через руки українських чиновників і бізнесменів – часто це одні і ті ж люди – зростання витрат на оборону також зіграло роль потужного стримуючого фактора у боротьбі проти корупції, яку багато хто вважає головним ворогом України.

Ця проблема стала головною причиною втрати тих надій, які з’явилися у народу в лютому 2014 року, коли свою посаду втратив соаветний своєю корумпованістю проросійський президент України Віктор Янукович. Вона також змусила розчарованих прихильників України на Заході і багатьох українців засумніватися в тому, що після двох революцій країна цього разу зуміє впоратися з хронічною корупцією.

«Україні немає сенсу боротися за своє тіло на Донбасі, якщо вона віддає свою душу корупції», – попередив держсекретар США Рекс Тіллерсон в минулому році, згадавши про східні області України, захоплені Росією після повалення пана Януковича.

З 2014 року Україна досягла істотного прогресу в своїх спробах викорінити корупцію в газовому секторі, який був головним джерелом доходів для корумпованих олігархів за пана Януковича. Вона перебудувала державну енергетичну компанію «Нафтогаз» і скоротила кількість нечесних газових угод, що укладаються інсайдерами, зменшивши свою залежність від поставок газу від російського енергетичного гіганта «Газпром».

Однак зростання військових витрат відкрло нові можливості для митних операцій, захищених від перевірок завісою секретності, яка приховує подробиці витрат на оборонні потреби.

«Рівень корупції в енергетичному секторі знизився, тому корупція перемістилася в оборонний сектор», – сказала Олена Трегуб, генеральний секретар Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (Independent Defence Anti-Corruption Committee) – аналітичної групи, яка отримує фінансування від західних спонсорів.

Хоча пан Гладковський визнав, що придбанню машин швидкої допомоги не передував відкритий тендер, ніяких доказів того, що він домовився про покупку цих машин у його компанії якимось нечесним чином, немає, і сам пан Гладковський це заперечує. Проте, цей кричущий факт конфлікту інтересів – всього лише один з безлічі подібних прикладів в Україні, де бізнес і політична влада сплітаються в заплутаний клубок пересічних, неясних і найчастіше досить прибуткових угод.

«Немає ніяких доказів того, що він якимось чином вплинув на процес прийняття рішень, і їх ніколи не буде. Все це – секрет, – сказав Віктор Чумак, незалежний член українського парламенту і заступник голови антикорупційного комітету. – Злиття політики і бізнесу – наша головна проблема».

Доказами тісного переплетення бізнесу і політики, а також величезних доходів, які вони можуть принести, стали три розкішні вілли на південному узбережжі Іспанії. Вони належать президенту Порошенко, г-ну Гладковському і Ігорю Кононенко – ще одному діловому партнерові президента, який очолює фракцію пана Порошенка в парламенті.

Перш ніж зайняти державні посади, всі вони були багатими бізнесменами, проте їх небажання розкривати розміри своїх статків викликало серйозні підозри. Жоден з них не вказав нерухомість в Іспанії в щорічній декларації, яка з 2016 року є обов’язковою для всіх високопоставлених чиновників – вона стала частиною спроб збільшити ступінь прозорості і підзвітності українських чиновників.

Конфлікти інтересів поширені настільки широко, «що це більше не шокує», як сказав Айварас Абромавичус, колишній інвестиційний банкір з Литви, який став одним з лідерів ініціативи щодо викорінення корупції в уряді, будучи в той момент міністром економіки і торгівлі України. «Вони всюди. Це сумно, це бентежить і розчаровує».

Це розчарування вже дорого обійшлося Україні. Міжнародний валютний фонд і Євросоюз, роздратовані постійними відстрочками в створенні давно обіцяного незалежного антикорупційного суду і іншими затримками, відмовили Україні в черговому транші фінансової допомоги Україні, обсяги якої вже перевищили 5 мільярдів доларів.

«Україна жила в стані повсюдної корупції протягом багатьох десятиліть, – сказав Артем Ситник, директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) – незалежного агентства, створеного в 2015 році в рамках початкового сплеску ентузіазму після повалення пана Януковича. – Ці схеми були переглянуті і оновлені, і тепер вони знову працюють. Деякі люди просто не хочуть від них позбавлятися».

Його бюро зуміло зібрати матеріали по 107 справах, заведених проти раніше недоторканних чиновників, однак тільки одне таке справа завершилася реальним судовим вироком. Решта справ застрягли в нерозторопної судовій системі, завдяки корупції і політичного втручання.

Спроби НАБУ розібратися з шахрайствами, пов’язаними з оборонним сектором – спроби, які привели в минулому році до арешту заступника міністра оборони і глави відділу закупівель – обернулися цілим рядом заходів, покликаних нейтралізувати це антикорупційне бюро.

«Це дуже чутлива зона», – пояснив пан Ситник.

В останні кілька місяців НАБУ відчуває на собі постійний тиск: парламент працював над законопроектом, який міг позбавити НАБУ всіх його повноважень, а представники внутрішньої розвідки проводили обшуки в будинках співробітників цього бюро.

Пан Порошенко, який, як очікується, візьме участь в президентських виборах в наступному році, позиціонує себе як лідера, який перебудував одряхлілу армію і виступив проти президента Росії Володимира Путіна. Але на превеликий жах українського лідера, цей конфлікт з проросійськими сепаратистами поступово перетворюється в свідомості громадськості з героїчної боротьби проти ворога в чергові ворота для спекуляцій і корупції.

Цьому перетворенню сприяли дії колишнього президента Грузії Михайла Саакашвілі – аж до минулого тижня, коли офіцери українських служб безпеки схопили його в одному з київських ресторанів і проти його волі посадили в літак, що прямував до Польщі.

Саакашвілі створив в Києві нову політичну партію, яка зосередилася на критиці корупції в Україні. Його прихильники в Києві приєдналися до розлючених ветеранів війни на сході країни, які розбили наметовий табір біля будівлі парламенту. Їх намети і барикади прикрашені плакатами, що звинувачують пана Порошенка і його ділових партнерів в тому, що вони крали, поки солдати гинули за батьківщину.

“Тепер більше не згадує Путіна, а слово” П» зараз – це Порошенко, – сказав пан Саакашвілі в своєму інтерв’ю в Києві незадовго до висилки з України. – Це несправедливо, тому що головний винуватець – це Путін, але люди бачать, що йде війна і що Порошенко і його друзі заробляють на ній».

Айварас Абромавичус, який подав у відставку, втративши віру в ефективність спроб викорінити корупцію в Україні, сказав, що, на його думку, пан Порошенко навряд чи особисто отримує вигоду з військового конфлікту на сході країни. Але, за його словами, президент теж несе за це відповідальність, тому що він не виконав свої обіцянки продати свої ділові активи і створити по-справжньому незалежний антикорупційний суд.

Гладковський виступив на захист секретності і відсутності відкритих тендерів на придбання військового обладнання: за його словами це необхідний захід, спрямований на те, щоб не дати Росії втрутитися в процес закупівель за допомогою підставних компаній, що вона нібито робила неодноразово, коли робилися спроби провести конкурсні торги.

«Ніхто не заробляє гроші на війні», – сказав він.

За словами пана Гладсковского, він відсторонився від процесу прийняття рішень у своїй автомобільній компанії «Богдан Моторс», і він дізнався про машини швидкої допомоги тільки тоді, коли приїхав на лінію фронту, де він побачив машини своєї компанії і відчув почуття гордості за неї .

«Корупція, – сказав він в інтерв’ю, – дійсно дуже серйозна проблема, але вона не пов’язана з тією системою, якою я керую».

Найбільшим елементом його системи став «Укроборонпром» – величезний державний конгломерат, який об’єднує в собі 130 компаній, де працюють приблизно 80 тисяч чоловік. Дмитро Максимов, колишній співробітник відділу контролю «Укроборонпрому», сказав, що каламутні угоди по закупівлям представляли собою «суть» операцій цього конгломерату.

Він розповів, як маленький гвинтоподібний шматочок металу, що купується «Укроборонпромом» для ремонтного заводу у Львові, різко зріс в ціні з 50 доларів на початку 2014 року до майже 4 тисяч доларів роком пізніше, коли «Укроборонпром» з незрозумілих причин поміняв постачальника.

За словами пана Максимова, він піднімав питання незрозуміло високих цін у розмовах зі своїм начальством, але йому радили не звертати на це увагу, а пізніше його взагалі звільнили – зараз він оскаржує своє звільнення в суді.

Денис Гурак, молодий заступник директора цього конгломерату, сказав, що йому нічого не відомо про скарги пана Максимова, однак визнав, що корупція дійсно процвітає в оборонному секторі. Він додав, що після кількох років систематичного розграбування за пана Януковича – який, за його словами, і створив «Укроборонпром» в 2010 році, щоб централізувати процес розграбування – «це диво, що ми взагалі щось можемо робити».

«Це системна проблема всієї нашої країни, а не тільки одного сектора, – сказав він. – Система не працює, тому люди крадуть. Саме тому розвалився Радянський Союз».

За його словами, «Укроборонпром» відправив до прокуратури 200 повідомлень про корупцію в своїх рядах, але тільки два з них в кінцевому підсумку обернулися обвинувальними вироками.

Минулого тижня цей конгломерат оголосив про відставку свого генерального директора Романа Романова.

Дар’я Каленюк, директор Центру протидії корупції, неурядової групи в Києві, сказала, що прозорість і підзвітність – це питання національної безпеки, які необхідно вирішувати, якщо Україна хоче не тільки створити дієздатну демократію європейського зразка, а й здобути перемогу на сході.

Вони також дозволять прояснити, чому машини швидкої допомоги, продані компанією пана Гладковського, продовжують ламатися і чому їх взагалі купили.

Як говориться в доповіді, опублікованій в минулому році Незалежним антикорупційним комітетом з питань оборони, кожна з цих машин, чиї ходові частини були зроблені в Китаї, обійшлася Міністерству оборони України в 32 тисячі доларів – машина швидкої допомоги, куплена в Китаї, обійшлася б набагато дешевше – а їх вантажопідйомність становить всього 360 кілограмів – це занадто мало для машини, в якій повинні вміститися водій, озброєний охоронець і медичні працівники.

Валентина Варава, волонтер, яка допомагає військовим на сході України, сказала, що ці машини швидкої допомоги розраховані на міські дороги, а «в зоні бойових дій доріг немає».

За її словами, 19 з 50 машин, доставлених на схід, уже вийшли з ладу. Вона додала, що Міністерство оборони нещодавно вирішило купити ще 100 машин швидкої допомоги у компанії пана Гладковського.

Ендрю Хіггінгс, The New York Times (США)

В январе, спустя почти четыре года после начала войны против боевиков, пользующихся поддержкой России (фашистское государство, признанное 27.01.15 Верховной Радой страной-агрессором), Министерство обороны Украины с гордостью объявило о том, что ему удалось улучшить качество медицинского обслуживания своих раненых солдат, благодаря покупке 100 новых машин скорой помощи.

Но при этом никто не упомянул о том, что многие из этих машин уже сломались. Или о том, что эти машины были проданы в рамках неконкурентного контракта автомобильной компанией, которая принадлежит высокопоставленному чиновнику, отвечающему за закупки для вооруженных сил Украины. Или о том, что этот чиновник — Олег Гладковский — является старым другом Петра Порошенко.

Расходы Украины на оборону и безопасность резко выросли после начала российской агрессии на востоке страны в 2014 году: в 2013 году они составляли примерно 2,5% от ВВП, а в этом году они составят примерно 5% или около 6 миллиардов долларов.

Такой рост расходов на оборону, благодаря которому в 2018 году расходы на закупки для армии превысят 700 миллионов долларов, позволил Киеву восстановить свои пришедшие в упадок вооруженные силы и эффективно бороться против пророссийских боевиков и их хорошо вооруженных помощников из России.

Однако, поскольку огромное количество денег прошло через руки украинских чиновников и бизнесменов — зачастую это одни и те же люди — рост расходов на оборону также сыграл роль мощного сдерживающегося фактора в борьбе против коррупции, которую многие считают главным врагом Украины.

Эта проблема стала главной причиной утраты тех надежд, которые появились у народа в феврале 2014 года, когда своего поста лишился прославившийся своей коррумпированностью пророссийский президент Украины Виктор Янукович. Она также заставила разочарованных сторонников Украины на Западе и многих украинцев усомниться в том, что после двух революций эта страна на этот раз сумеет справиться с хронической коррупцией.

«Украине нет смысла бороться за свое тело в Донбассе, если она отдает свою душу коррупции», — предупредил госсекретарь США Рекс Тиллерсон в прошлом году, упомянув о восточных областях Украины, захваченных Россией после свержения г-на Януковича.

С 2014 года Украина добилась существенного прогресса в своих попытках искоренить коррупцию в газовом секторе, который был главным источником доходов для коррумпированных олигархов при г-не Януковиче. Она перестроила государственную энергетическую компанию «Нафтогаз» и сократила количество нечестных газовых сделок, заключаемых инсайдерами, уменьшив свою зависимость от поставок газа от российского энергетического гиганта «Газпром».

Однако рост военных расходов открыл новые возможности для мутных сделок, защищенных от проверок завесой секретности, которая скрывает подробности расходов на оборонные нужды.

«Уровень коррупции в энергетическом секторе снизился, поэтому коррупция переместилась в оборонный сектор», — сказала Олена Трегуб, генеральный секретарь Независимого антикоррупционного комитета по вопросам обороны (Independent Defence Anti-Corruption Committee) — аналитической группы, которая получает финансирование от западных спонсоров.

Хотя г-н Гладковский признал, что покупке машин скорой помощи не предшествовал открытый тендер, никаких доказательств того, что он договорился о покупке этих машин у его компании каким-то нечестным образом, нет, и сам г-н Гладковский это отрицает. Тем не менее, этот вопиющий факт конфликта интересов — всего лишь один из множества подобных примеров в Украине, где бизнес и политическая власть сплетаются в запутанный клубок пересекающихся, смутных и зачастую весьма доходных сделок.

«Нет никаких доказательств того, что он каким-то образом повлиял на процесс принятия решений, и их никогда не будет. Все это — секрет, — сказал Виктор Чумак, независимый член украинского парламента и заместитель председателя антикоррупционного комитета. — Слияние политики и бизнеса — наша главная проблема».

Доказательствами тесного переплетения бизнеса и политики, а также огромных доходов, которые они могут принести, стали три роскошные виллы на южном побережье Испании. Они принадлежат президенту Порошенко, г-ну Гладковскому и Игорю Кононенко — еще одному деловому партнеру президента, который возглавляет фракцию г-на Порошенко в парламенте.

Прежде чем занять государственные посты, все они были богатыми бизнесменами, однако их нежелание раскрывать размеры своих состояний вызвало серьезные подозрения. Ни один из них не указал недвижимость в Испании в ежегодной декларации, которая с 2016 года является обязательной для всех высокопоставленных чиновников — она стала частью попыток увеличить степень прозрачности и подотчетности украинских чиновников.

Конфликты интересов распространены настолько широко, «что это больше не шокирует», как сказал Айварас Абромавичюс, бывший инвестиционный банкир из Литвы, который стал одним из лидеров инициативы по искоренению коррупции в правительстве, будучи в тот момент министром экономики и торговли Украины. «Они повсюду. Это печально, это обескураживает и разочаровывает».

Это разочарование уже дорого обошлось Украине. Международный валютный фонд и Евросоюз, раздраженные постоянными отсрочками в создании давно обещанного независимого антикоррупционного суда и другими задержками, отказали Украине в очередном транше финансовой помощи Украине, объемы которой уже превысили 5 миллиардов долларов.

«Украина жила в состоянии повсеместной коррупции в течение многих десятилетий, — сказал Артем Сытник, директор Национального антикоррупционного бюро (НАБУ) — независимого агентства, созданного в 2015 году в рамках первоначального всплеска энтузиазма после свержения г-на Януковича. — Эти схемы были пересмотрены и обновлены, и теперь они снова работают. Некоторые люди просто не хотят от них избавляться».

Его бюро сумело собрать материалы по 107 делам, заведенным против ранее неприкасаемых чиновников, однако только одно такое дело завершилось реальным судебным приговором. Остальные дела застряли в нерасторопной судебной системе, благодаря коррупции и политическому вмешательству.

Попытки НАБУ разобраться с мошенничествами, связанными с оборонным сектором — попытки, которые привели в прошлом году к аресту заместителя министра обороны и главы отдела закупок — обернулись целым рядом мер, призванных нейтрализовать это антикоррупционное бюро.

«Это очень чувствительная зона», — объяснил г-н Сытник.

В последние несколько месяцев НАБУ испытывает на себе постоянное давление: парламент работал над законопроектом, который мог лишить НАБУ всех его полномочий, а представители внутренней разведки проводили обыски в домах сотрудников этого бюро.

Г-н Порошенко, который, как ожидается, примет участие в президентских выборах в следующем году, позиционирует себя как лидера, который перестроил одряхлевшую армию и выступил против президента России Владимира Путина. Но к ужасу украинского лидера, этот конфликт с пророссийскими сепаратистами постепенно превращается в сознании общественности из героической борьбы против врага в очередные ворота для спекуляций и коррупции.

Этому превращению способствовали действия бывшего президента Грузии Михаила Саакашвили — вплоть до прошлой недели, когда офицеры украинских служб безопасности схватили его в одном из киевских ресторанов и против его воли усадили в самолет, направлявшийся в Польшу.

Саакашвили создал в Киеве новую политическую партию, которая сосредоточилась на критике коррупции в Украине. Его сторонники в Киеве присоединились к рассерженным ветеранам войны на востоке страны, которые разбили палаточный лагерь у здания парламента. Их палатки и баррикады украшены плакатами, обвиняющими г-н Порошенко и его деловых партнеров в том, что они воровали, пока солдаты гибли за родину.

«Теперь больше не упоминает Путина, а слово „П» сейчас — это Порошенко, — сказал г-н Саакашвили в своем интервью в Киеве незадолго до высылки из Украины. — Это несправедливо, потому что главный виновник — это Путин, но люди видят, что идет война и что Порошенко и его друзья зарабатывают на ней».

Г-н Абромавичюс, который подал в отставку, утратив веру в эффективность попыток искоренить коррупцию в Украине, сказал, что, по его мнению, г-н Порошенко вряд ли лично извлекает выгоду из военного конфликта на востоке страны. Но, по его словам, президент тоже несет за это ответственность, потому что он не выполнил свои обещания продать свои деловые активы и создать по-настоящему независимый антикоррупционный суд.

Г-н Гладковский выступил в защиту секретности и отсутствия открытых тендеров на покупку военного оборудования: по его словам это необходимая мера, направленная на то, чтобы не дать России вмешаться в процесс закупок посредством подставных компаний, что она якобы делала неоднократно, когда предпринимались попытки провести конкурсные торги.

«Никто не зарабатывает деньги на войне», — сказал он.

По словам г-на Гладсковского, он отстранился от процесса принятия решений в своей автомобильной компании «Богдан Моторс», и он узнал о машинах скорой помощи только тогда, когда приехал на линию фронта, где он увидел машины своей компании и испытал чувство гордости за нее.

«Коррупция, — сказал он в интервью, — действительно очень серьезная проблема, но она не связана с той системой, которой я руковожу».

Самым крупным элементом его системы стал «Укроборонпром» — огромный государственный конгломерат, объединяющий в себе 130 компаний, где работают примерно 80 тысяч человек. Дмитрий Максимов, бывший сотрудник отдела контроля «Укроборонпрома», сказал, что мутные сделки по закупкам представляли собой «суть» операций этого конгломерата.

Он рассказал, как маленький винтообразный кусочек металла, приобретаемый «Укроборонпромом» для ремонтного завода во Львове, резко вырос в цене с 50 долларов в начале 2014 года до почти 4 тысяч долларов годом позже, когда «Укроборонпром» по непонятным причинам поменял поставщика.

По словам г-на Максимова, он поднимал вопрос необъяснимо высоких цен в разговорах со своим начальством, но ему советовали не обращать на это внимания, а позже его вообще уволили — сейчас он оспаривает свое увольнение в суде.

Денис Гурак, молодой заместитель директора этого конгломерата, сказал, что ему ничего не известно о жалобах г-на Максимова, однако признал, что коррупция действительно процветает в оборонном секторе. Он добавил, что после нескольких лет систематического разграбления при г-не Януковиче — который, по его словам, и создал «Укроборонпром» в 2010 году, чтобы централизовать процесс разграбления — «это чудо, что мы вообще что-то можем делать».

«Это системная проблема всей нашей страны, а не только одного сектора, — сказал он. — Система не работает, поэтому люди крадут. Именно поэтому развалился Советский Союз».

По его словам, «Укроборонпром» отправил в прокуратуру 200 сообщений о коррупции в своих рядах, но только два из них в конечном итоге обернулись обвинительными приговорами.

На прошлой неделе этот конгломерат объявил об отставке своего генерального директора Романа Романова.

Дарья Каленюк, директор Центра противодействия коррупции, неправительственной группы в Киеве, сказала, что прозрачность и подотчетность — это вопросы национальной безопасности, которые необходимо решать, если Украина хочет не только создать дееспособную демократию европейского образца, но и одержать победу на востоке.

Они также позволят прояснить, почему машины скорой помощи, проданные компанией г-на Гладковского, продолжают ломаться и почему их вообще купили.

Как говорится в докладе, опубликованном в прошлом году Независимым антикоррупционным комитетом по вопросам обороны, каждая из этих машин, чьи ходовые части были произведены в Китае, обошлась Министерству обороны Украины в 32 тысячи долларов — машина скорой помощи, купленная в Китае, обошлась бы гораздо дешевле — а их грузоподъемность составляет всего 360 килограммов — это слишком мало для машины, в которой должны уместиться водитель, вооруженный охранник и медицинские работники.

Валентина Варава, волонтер, которая помогает военным на востоке Украины, сказала, что эти машины скорой помощи рассчитаны на городские дороги, а «в зоне боевых действий дорог нет».

По ее словам, 19 из 50 машин, доставленных на восток, уже вышли из строя. Она добавила, что Министерство обороны недавно решило купить еще 100 машин скорой помощи у компании г-на Гладковского.

Эндрю Хиггингс, The New York Times (США)

Mikheil Saakashvili


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO