Теги Posts tagged with "Мізрах Ігор"

Мізрах Ігор

Фінансові справи в Україні ніколи не були ідеальними. Але такої страшної кризи країна не знала за всю історію існування. Пенсіонери-жебраки, голодні діти, молодь, яка рветься працювати закордон, бо на українську платню важко не просто жити, а взагалі існувати.

Протягом 2014-2015 років рівень інфляції значно виріс – відповідно на 24,9% та 43,3%. В той же час скоротилася реальна зарплата – у 2014 році на 6,5%, а в 2015 році на 20,2% (див. рис. 2). Усе це неминуче спричинило занепокоєння серед населення країни.

ЦИФРИ

З 2001 року в Україні діє державна програма «Стратегія подолання бідності». Крім того, країна долучилася до реалізації програми ООН «Цілі Розвитку Тисячоліття», яка висуває боротьбу з бідністю на перше місце. Згідно із взятими на себе зобов’язаннями, до 2015 року в Україні планувалося ліквідувати абсолютну бідність за критерієм 5,05 доларів США на добу, знизити до 25% відносну бідність (за рахунок скорочення бідності серед дітей та зайнятого населення), зменшити в 10 разів частку тих осіб, чиє споживання є нижчим за рівень фактичного прожиткового мінімуму (з 71,2% у 2000 році до 7% у 2015 році).

Політико-економічна криза 2014 року, великий потік вимушених переселенців з Донбасу та Криму значно погіршили ситуацію з бідністю.

Через відсутність статистичної інформації щодо територій, непідконтрольних українській владі, не вдається навести цілком вичерпні та достовірні дані.

У 2015 році прогнозувалося, що рівень абсолютної бідності мав зрости до 3,5%, бідність за критерієм споживання нижче фактичного прожиткового мінімуму – до 32%, рівень відносної бідності – до 30,6%, у т.ч. бідність серед дітей становила 29%, а серед працюючих осіб – 18,5% (ООН, 2015).

Одночасно зменшилася частка населення, яка вважала середньодушові доходи у розмірі до двох прожиткових мінімумів достатніми, аби не відчувати себе бідними. Якщо у 2007 році таких було 26,7% (сума до 1100 грн.), то у 2009 році – 10,8% (сума до 1300 грн.), у 2011 році – 9,9% (сума до 1900 грн.), у 2013 році – 4,8% (сума до 1900 грн.), а у 2015 році – 5% (сума до 2000 грн.) (Державна служба статистики України, 2016).

В Україні у 2017 рівень матеріальної депривації становив 42 %, глибокої матеріальної депривації — 27 %.

#СТАТИСТИКА

60 % населення України найбільше потерпало від неможливості дозволити собі неочікувані необхідні витрати за рахунок власних ресурсів.

Найбільше постраждали від економічної напруги багатодітні родини, люди віком 60 років і старше, сільське населення.

9 % населення потерпало від усіх трьох форм бідності:

 

  • за відносним критерієм за витратами,
  • за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму,
  • за ознаками депривації.

 

Переважна більшість українців досі не можуть дозволити собі здійснювати непередбачувані витрати.

Більше половини не мають можливості відпочивати разом з родиною принаймні упродовж одного тижня на рік.

31,7 % населення не мають коштів для купівлі призначених ліків та медичного приладдя, а 30 % — для оплати послуг лікаря та лікування в стаціонарі без проведення хірургічної операції.

47,9 % — частка витрат на харчування в бюджеті середньостатистичної сім’ї.

26,1 % — частка домогосподарств, які витрачають на харчування більш як 60 % сукупних витрат.

СЛАВА

Світові експерти вже визначили Україну, як одну з найбідніших країн світу. Не найприємніший факт для нас, та шокуючий факт для тих, хто має прийняти нас як «європейську» державу.

За фінансовим рівнем громадяни України визнані одними з найбідніших народів на планеті. Про це запевняють дані щорічного звіту про світовий добробут Global Wealth Report.

Згідно з рейтингом, Україна посіла 123-тє місце в світі за рівнем особистого багатства громадян. Перед нашою країною з списку бідних стоять Непал ($ 2 тис. 54), Камерун ($ 2 тис. 282), Кенія ($ 2 тис .306), Бангладеш ($ 2 тис. 332), Лесото ($ 2 тис. 640).

За Україною в списку знаходяться Білорусь ($ 1 тис. 563), Таджикистан ($ 1 тис. 364), Замбія ($ 1 тис.197), Сирія ($ 1 тис. 190), Малі ($ 1 тис. 94 доларів).

У звіті говориться, що рівень багатства становить 1 тис. 563 долара на одного дорослого жителя.

Найбагатшою країною виявилася Швейцарія. На одну дорослу людину припадає понад $ 530 тис. За нею йде Австралія з $ 411тис., На третьому місці – США з майже $ 404 тис.

До першої десятки увійшли також Бельгія, Норвегія, Нова Зеландія, Канада, Данія, Сінгапур і Франція.

Останні місця в рейтингу займають Демократична Республіка Конго ($ 331), Ефіопії ($ 167) і Малаві ($ 141).

Рівень багатства Credit Suisse розраховує як з фінансових, так і нефінансових активів.

В цілому Україна за рівнем багатства як держава займає 80 місце в світі – 55 млрд доларів.

Ситуацію з бідністю в Україні коментує наш експерт, економіст, Ігор Мізрах: «Якщо перефразувати відомий вислів героя Булгакова, професора Преображенського, то виходить гасло сьогодення: «Бідність у нас в головах». З голів усе і починається, а продовжується продажною елітою. Що ж до системи управління, то методи керування вже давно застарілі та не мають право на існування у сучасному мінливому житті. Відсутність лояльного законодавства для інвесторів, величезний тіньовий ринок. У 2014му році в Україні розпочалася криза, яка призвела до того, що рівень бідності зараз вищий, ніж п’ять років тому. Якщо в 2014 році за межею бідності жило 15% населення України, то сьогодні – 25%. В Африці поріг бідності 1,25 долара на день, в Україні – півтора долара, хіба це допустима норма? За стандартами ООН, якщо людина витрачає на проживання та продукти харчування менше 5 доларів на день, а на місяць менше 150 доларів, то вона живе за порогом бідності. В Україні найбільший в Європі запас родючої землі – це і має стати відповіддю на питання про те, як позбавитися економічної кризи. Вигідне географічне положення країни, родючі землі – ось що має стати основою для гідного життя українців. Однак нажаль наша державна політика на 20 років відстала від заходу. Тож надія є, це наша молодь, наші молоді спеціалісти з економіки та політики. Ми на порозі нових часів».

Ігор Мізрах

Ексклюзивно для журналу РЕЙТИНГ

Посилання на сайт: https://ratingua.net/

Посилання на сторінку fb: @ratingnewsmagazine


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Японія відрізнялась своїми нововведеннями та цікавими фактами, які запатентовані у цій країні, де не має в інших країнах. Відмінною особливістю країни є квітуча сакура та вид спорту, як сумо. Не потрібно забувати й про інноваційні туалети, які відрізняються від наших. В Японії потяги завжди приходять за розкладом, а дренажні канали схожі на ставки. Також у них у торговельних автоматах наповнені свіжими яйцями. Відкриваючи для себе цю дивовижну країну і її приголомшливу культуру, можна потрапити в інший світ.

Приведемо багато факторів, які є божевільні, так й добрі вчинки, з яких треба брати приклад.

1.Назви на банках з напоями написані шрифтом Брайля вперше з’явилися у Японії

Шрифт Брайля – це спеціальний рельєфно-крапковий шрифт для людей з вадами зору та названий на честь розробника Луїсом Брейлем. Також Брейль використав поряд латинський алфавіт, які використовують верхні й середні шести крапок. Для позначення наступних букв додається нижня крапка ліворуч, потім ліворуч і праворуч, потім праворуч. Цими ж знаками позначаються і букви українського алфавіту з додаванням спеціальних знаків. Різні комбінації шести крапок дають можливість позначати також цифри, розділові знаки, математичні, хімічні й нотні знаки.

2.Ввічливість вболівальників футболу

Японські вболівальники залишилися після матчу чемпіонату світу з футболу 2014 року, щоб допомогти прибрати стадіон. Дії Японців дуже щирі та корисні, таким чином вони готові допомагати не лише своїй сім’ї, але й для оточення в замін отримати задоволення від прибраного стадіонна.

3.У багатьох громадських туалетах до стіни прикріплені дитячі сидіння

Картинки по запросу У багатьох громадських туалетах до стіни прикріплені дитячі сидіння

Це зроблено для того, щоб батьки почували себе комфортно та могли зробити свої справи.

4.У місцевих лікарнях годують породіль, як у ресторанах

Таким чином, для породіль хочуть зробити найкращі умови та кожна породілля може заказати індивідуальне меню для себе.

5.В Японії часто зустрічаються туалети, в яких після миття рук воду можна використовувати для змиву

Це зроблено за для економії, тим вони піклуються за екологічне середовище.

У Японії немає сміттєвих баків, оскільки все сміття переробляється. Відходи поділяються на 3 типи: скло, те що спалюється та переробляється і не спалюється. Кожен тип відходів вивозять в певний день і викидати його можна тільки по строго відведених числах. За порушення процедури великий штраф.

6.Японські люки

Це справжнє вуличне мистецтво. Річ у тому, що кришки люків в Японії притягують дивовижною високохудожньої красою. Історія дивовижних люків пішла з 1985 року, коли чиновники в Міністерстві будівництва, дозволили японським муніципалітетам прикрашати кришки люків, щоб привернути увагу жителів до дорогих проектів каналізації. З часу вулиці Японії покривають маленькі несподівані художні сюрпризи.

7.У більшості японських шкіл немає прибиральниць

Якщо у нас заведено вважати, що навчальний процес – це школа, то в Японії навчання починається вже в дитячому садочку. У початкову школу японці йдуть у віці шести-семи років, навчальний рік у них традиційно починається у квітні.

Японська школа складається з трьох ступенів: початкова школа – вчаться шість років, середня і старша – по три роки. Таким чином, всього 12 класів, але обов’язковими з них є лише дев’ять. Однак 94% хлопців надходять в десятий клас – це дійсно дуже хороший показник. Особливо якщо враховувати, що на відміну від початкової та середньої школи за навчання в старшій доводиться платити. Учні прибирають самі в знак подяки школі за навчання.

8.Вибачення в знак поганим діям

Японці дуже вдячний та вихований народ, який за свої вчинки обов’язково відповідають та перепрошують. Наприклад: на папірці написано: «Я випадково перевернув ваш велосипед та розбив дзвінок. Я дуже перепрошую».

У Японії немає робочих-іммігрантів. Це укладено законом: мінімальна зарплата, на яку дозволено наймати іноземного робітника у Японії перевищує середній оклад праці японця. Таким чином, для високооплачуваних фахівців шлях в країну залишається відкритим.

9.Швидкісні поїзди в Японії їздять м’яко та швидко

Залізниця у Японії обладнана технологіями, які дають змогу відчути себе, як у літаку. Всі поїзди обладнані м’якими кріслами, автоматами з кавою і прохолодними напоями, в них також обов’язкова наявність туалету, міського телефону і табло японською та англійською мовами. Вартість проїзду внутрішньоміськими залізничними лініями – 150-300 JPY – приблизно $2,5, квитки купуються в спеціальних автоматах на станціях.

Також новий рекорд у Японії було вставлено, як потяг на магнітній подушці розігнався до 590 км/год, побивши власний рекорд у 2003 році – 581 км/год.

10.Довіра до людей

Японці завжди думають правильно і на користь іншим, таким чином, вони повернуть загублені речі власнику, або покладуть на те місце де його знайшли, та ніколи не заберуть собі.

11.Допомога іншим

Таким чином, пасажири в Токіо відштовхнули вагон поїзда, щоб врятувати жінку, затиснуту між платформою і вагоном.

У Японському метро є вагони тільки для жінок. Їх приєднують вранці, щоб у годину пік ніхто не пристава до дівчат.

12.Зручно та ефективно

Ще один чудовий японський винахід – стійка для зберігання парасольок. Зроблено для зручності людей, щоб не доводилось заносити мокру парасольку в приміщення та ніхто не прихопить парасольку «помилково».

13.Для розуміння

У такому туалеті можна побачити, які кабінки вільні, а які – зайняті, для зручності та розуміння.

14.Прощання персоналу

Персонал аеропорту махає рукою, коли відлітає літак, так бажають щасливого польоту.

15.Зручність

У японських аеропортах валізи сортують за кольором для того, щоб зручніше було знайти пасажирам.

16.Умови для дітей

Дитяче місце в одному з поїздів, як поїздка в салоні машиніста. Так поїздка для дітей проходить значно цікавіше.

Токіо найбезпечніший мегаполіс у світі. У Токіо настільки безпечно, що шестирічні діти самостійно користуються громадським транспортом.

17.Потреби

Це сидіння зроблено у ліфті, як туалет в разі потреби, а й для того щоб можна було де присісти.

18.Умови для пішоходів

В Японії є понад 300 перехресть, які можна перетнути по діагоналі.

Японія маленька країна, але тут багато всього великого. Тут знаходиться найдорожчий парк розваг у світі «Disney Sea», чотири з десяти найвищих американських гірок. У Токіо найрозвиненіша система метро у світі, знаходиться найбільший залізничний вузол та найбільше змішане пішохідне перехрестя. У всіх північних містах Японії, де взимку випадає сніг, підігріваються тротуари й вулиці. Ожеледиці не буває, і сніг прибирати не треба.

Також, в Японії зелений сигнал світлофора – це синій колір. Коли в Японії з’явилися перші вуличні світлофори, сигнали в них були червоного, жовтого і синього кольору. Пізніше з’ясувалося, що зелений колір набагато краще видно на великій відстані, ніж синій, і світлофори замінили.

19.Торговий автомат з продажу свіжих фермерських яєць

Торговий автомат у Японії набуває великим попитом. Так японці дійшли до продажу фасованих яєць в автоматі для зручності в сіточках по 10 штук, щоб не йти у супермаркет і не стояти у чергах.

20.Нестандартні фрукти

Так в Японії продають квадратні кавуни, щоб вони краще поміщалися в холодильник й не займали багато місця.

В Японії дешева риба і м’ясо, але дуже дорогі фрукти. Одне яблуко коштує $2, зв’язка бананів $5, а найдорожчий фрукт диня $200.

21.Довіра до людей

Тільки в Японії можна залишити всій гаманець у кишені й заснути прямо в поїзді та проснутися не пограбованим. Довіра дуже важливий фактор у житті, але не всі можуть так довіряти не знайомим людям й можна бути спокійним.

Питання честі грає в Японії центральну роль, навіть в політиці. Останній прем’єр-міністр Юкіо Хатояма подав у відставку після того, як не зміг виконати передвиборчу обіцянку та двоє його попередників теж так зробили.

Японія – остання країна у світі, де формально зберегли титул Імперії.

22.Сходи у Японії

Поручні повторюють контур сходів, які йдуть вздовж призначені для людей з вадами, щоб їм зручніше було переміщати руки.

23.Комфорт

У деяких потягах є спеціальні ванни для ніг, щоб можна було розслабитися в дорозі. Комфорт насамперед важливіший для Японців.

Більша частина залізниць в Японії приватні. Недержавні перевізники відповідають за 68% всього залізничного сполучення країни.

Мізрах Ігор


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Прогресивна держава, яка будує підґрунтя до сильного розвитку у майбутньому, базується не лише на політиці чи постійному передчутті виборів, а на основних засадах для розвитку цілісної особистості.
Саме таку цілісність і гармонійність підростаючому поколінню дають флагмани вітчизняних вищів, які мають довгу та яскраву історію.
Сьогодні виповнюється 85 років Національному Авіаційному Університету України! Вітаємо з річницею!
Цей навчальний заклад завжди був славетний, з великою історією. Серед випускників авіаційного відомі вчені, конструктори, керівники підприємств.
На честь визначної події Ігор Мізрах привітав Авіаційний Університет: «Отримання якісного навчання сьогодні, означає підняття на один із щабелів до свого якісного майбутнього. Ми дорослі, які вже пройшли довгий шлях, повинні передавати свої знання структуровано і професійно, для того, аби із студента виросла аналізуючи людина, здібна робити вірний вибір та завжди дотримуватися моральних принципів.
Навчання- це не просто виховний процес, це взаємодія всіх: вчителів, батьків, студентів. Саме у такій гармонійній Синергіі Україна буде мати можливість і надалі гідно рухатися вперед до сталого розвитку країни.».
Університет також досяг міжнародної взаємодії з всесвітньовідомою організацією ICAO. В минулому році президент ради вшанував Авіаційний Університет своїм візитом. Представники зі всього світу (Китай, Африка, Америка, тощо) відзначили важливий вплив ВНЗ на світову науку. Олумуів Бенард Аліу – дійсний президент ICAO, теж є гордістю та випускником Авіаційного Університету.
Не змусила себе чекати і промова ректора ВНЗ Ісаєнко Володимира Миколайовича: «Свято нашого університету це нагода нашим студентам побачити на власні очі відомих людей країни та відчути , слухаючи їх, велич стін у яких вони навчаються. Я щиро вдячний всім тим, хто сьогодні приєднався до нашого свята, особливо Ігорю Мізраху, який завжди підтримує наш університет, а головне, не відвертається у ті часи, коли починаються моменти розхитування та розривання. Адже він, як людина близька до педагогіки, розуміє наскільки складно поєднувати сучасний ритм розвитку технологій з освітніми програмами та кругозором студентів і темпом життя.».
З 25 серпня 1933 року ВНЗ відділився від політехнічного інституту та розпочав своє життя як окремий Київський Національний Інститут. Змінювалися назви закладу, ректори, та система правління, але не залізна репутація закладу, адже за багаточисленні роки існування ВНЗ підготував більш ніж 200 тисяч авіаційних спеціалістів, які наразі працюють по всьому світу.
«Сьогодні, коли перед Україною спільнота ставить багато умов, ми вже не зможемо компенсувати недонавчанність нашої молоді у той спосіб, який був раніше у нашій країні. Маю на увазі вже готові робочі місця, де ще йде процес навчання. Сьогодні виші повинні випускати професіоналів.
Адже ми маємо невтішну статистику із тим, скільки заробітчан українців у світі, і більше 100 тис студентів українців навчаються за кордоном!!!
Сьогодні інноваційний та прикладний підхід до навчання є запорукою прогнозування та адаптованості молоді. Бажаю університету жити, творити та завжди перемагати!!!» — додав Ігор Мізрах.
Тому сьогодні ми вітаємо всіх студентів та випускників цієї славетної Альма Матер, а також викладачів та ректора, шановного Ісаєнко Володимира Миколайовича з такою важливою датою в історії Авіаційного Університету!

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Свого часу Микита Хрущов пообіцяв радянським людям, що до 1980 року вони будуть жити в комунізмі. Українцям після розпаду СРСР, природно, комунізму ніхто вже не обіцяв, але ось процвітання, до якого залишилося зовсім трохи, обіцяли всі можновладці. Всі президенти, прем’єри, міністри і чиновники меншого рангу закликали співвітчизників потерпіти ще трішечки – і довгоочікуваний розквіт торкнеться багатостраждальної держави.

Схоже, нагорі так і не зрозуміли, що корупція – абсолютно не той інструмент, за допомогою якого можна побудувати багату і стабільну країну. Більш того: поки одні займалися розподілом і перерозподілом національного багатства, інші – намагалися їм у цьому перешкодити, а треті тихо розвивали свій власний бізнес, ніхто і не помітив, що Україна, грубо кажучи, «прогавила» цілих два етапи в розвитку економіки. Тим часом усі держави, які поважають себе, успішно пройшли ці етапи, і тепер їх продуктивні сили виходять на більш високий рівень розвитку.

Якщо говорити мовою економістів, світ нині стоїть на порозі шостого технологічного укладу – а це означає застосування генної інженерії, нанотехнологій, мікромеханіки і інших «високих технологій». Так що нам уже час питати не про те, коли ж настане обіцяний підйом і розквіт економіки України, а про те, чи можливий він тепер в принципі. І треба визнати, що безпристрасні висновки світових експертів практично не залишають українцям надії.

Продаємо картоплю, а могли б експортувати роботів

Замислуватий термін «технологічний уклад» означає рівень розвитку продуктивних сил (якщо точніше – переважання тих чи інших взаємопов’язаних технологій). Світова економіка пройшла через п’ять таких укладів, і з 2010 року в розвинених країнах вже застосовуються і удосконалюються технології шостого технологічного укладу.

Основи ж п’ятого технологічного укладу були закладені в 70-х роках минулого століття (програмування, робототехніка і т. п.). Розквіт цього укладу припав на 90-і роки, але Україна, на превеликий жаль, упустила можливість переорієнтувати економіку зі звичного видобутку сировини і виробництва сільськогосподарської продукції на більш прогресивні і перспективні сфери: розробку космічних технологій, проектування електроніки, робототехніку, промдизайн, виробництво оптоволокон та інше .

В результаті нині у нас домінують всього лише третій і четвертий технологічні уклади, і ресурсомісткі і енерговитратні галузі вітчизняної промисловості не дозволяють проводити конкурентну боротьбу на міжнародному ринку з технологічно розвиненими країнами. Шанс втрачено, відповідні ніші зайняті. Що далі?

Грошей отримаємо більше, але купимо на них стільки ж

Згідно з прогнозами експертів, в найближчі 20 років темпи зростання економіки істотно сповільняться в усьому світі.

Наприклад, найбільші європейські країни можуть сподіватися не більше ніж на 2% зростання ВВП на рік, а Китай обжене їх всього на 1,5%.

На цьому тлі темпи приросту ВВП Нігерії, В’єтнаму і Філіппін, які складуть близько 5%, можуть здатися значними, однак в дійсності для настільки слабо розвинених країн це занадто мало, і на підвищення рівня життя їм сподіватися не варто.

Українцям же доводиться визнати, пересилюючи себе, що до нещодавно ще досить бідних Індії та Китаю нам тепер як до Місяця пішки – адже, на відміну від нас, ці країни свій шанс не прогавили.

Свого часу їм вдалося зробити суттєвий економічний ривок. Результати видно вже зараз. За даними The Economist Intelligence Unit, очікується що Китай обійде в рейтингу Сполучені Штати в 2026 році за показником номінального ВВП в доларовому еквіваленті і збереже свою позицію найбільшої економіки до 2050 року. Прогнозується також, що Індія підвищить свою позицію в рейтингу до третього місця при реальному економічному зростанні в середньому близько 5% до 2050. США, Німеччина, Великобританія і Франція опустяться в рейтингу, в той же час тільки Італія втратить своє місце в десятці.

Україні світові економісти не прогнозують нічого втішного. У нас і стартовий рівень дуже низький, і темпи зростання вельми і вельми середні – так що цілком можливо, що країна опиниться позаду багатьох азіатських держав. Якщо говорити про доходи населення, то зараз українець в середньому заробляє за місяць менше п’яти тисяч гривень, а через 25 років його доходи подвояться – але радіти особливо нічому, так як при прогнозованому рівні інфляції купівельна спроможність залишиться такою ж.

Тут варто також зазначити, що нинішній ВВП на душу населення в Україні становить приблизно дві тисячі доларів, а в Америці – 57 000 доларів.

Дешева робоча сила? Ні, не потрібна

У світі постійно дешевшають корисні копалини, в тому числі і нафта. Все менше вдається виручити за експорт продукції сільського господарства і промислової продукції (падіння за 2015 рік склало 11% і 5% відповідно). Якщо врахувати, що Україна отримує валюту в основному саме за рахунок експорту сільгосппродукції (яка, до речі, дає у нас 11% ВВП проти 3% в країнах ЄС), то удар вельми відчутний.

Та й взагалі експорт у нас на дві третини складається з сировини: крім сільгосппродуктів – руда, ліс (який ніби, і заборонений до вирубки і вивезення, але його все одно вивозять – під прикриттям чиновників з вищого ешелону влади), метал. Тому перспектива вимальовується зовсім не райдужна: новітні технології дозволяють вже зараз застосовувати наноматеріали з покращеними властивостями, а це загрожує крахом країнам, які експортують сировину – таким, як Україна.

Такий винахід, як 3D-друк, вже активно використовується в розвинених країнах: за його допомогою виготовляють медикаменти, деталі машин, літаків і навіть цілі будинки. Незабаром вона дозволить виробляти безліч виробів на місці, поблизу потенційних споживачів, не вдаючись до використання дешевої робочої сили в інших країнах.

У зв’язку з цим досить безглуздо виглядають «святкові» сюжети на центральних телеканалах про відкриття ряду цехів іноземних заводів на Західній Україні – адже будуються вони саме через дешевизну робочої сили, і незабаром, звичайно ж, будуть закриті.

«БЕЗГЛУЗДО ВИГЛЯДАЮТЬ СВЯТКОВІ СЮЖЕТИ НЕ ЦЕНТРАЛЬНИХ ТЕЛЕКАНАЛАХ ЩОДО ВІДКРИТТЯ РЯДУ ЦЕХІВ ІНОЗЕМНИХ ЗАВОДІВ НА ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ — АДЖЕ БУДУЮТЬСЯ ВОНИ САМЕ ЧЕРЕЗ ДЕШЕВИЗНУ РОБОЧОЇ СИЛИ, І НЕЗАБАРОМ, ЗВИЧАЙНО Ж, БУДУТЬ ЗАКРИТІ.»

Нові технології зроблять подібні виробництва непотрібними, безліч підприємств закриються, а працівники змушені будуть шукати інший спосіб заробляння коштів на життя (українці – за кордоном).

Так, в українській переробної промисловості до цих пір використовується мало не доісторичне обладнання. А частка високотехнологічної продукції неухильно падає, хоча єдиний шлях до порятунку економіки – саме у впровадженні високих технологій, до того ж негайне.

«В УКРАЇНСЬКІЙ ПЕРЕРОБНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ ДОСІ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ МАЛО НЕ ДОПОТОПНЕ ОБЛАДНАННЯ. А ЧАСТКА ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ НЕУХИЛЬНО ПАДАЄ, ХОЧА ЄДИНИЙ ШЛЯХ ПОРЯТУНКУ ЕКОНОМІКИ — САМЕ У ВПРОВАДЖЕННІ ВИСОКИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ДО ТОГО Ж НЕГАЙНЕ».

До речі, заробляти можна не тільки на виробництві товарів. За рахунок міжнародного туризму багато країн істотно поповнюють казну валютою, при цьому ще й забезпечуючи своїх громадян робочими місцями (за даними ООН, кількість таких робочих місць в світі становить близько 11% від загального числа). Однак і тут Україна спромоглась потрапити в число аутсайдерів: згідно з даними, оприлюдненими на Всесвітньому економічному форумі, наша країна в цьому році зайняла 88-е місце в світі по привабливості для туристів, а з інвестицій в туризм – аж 124-е. Але ж пам’яток, здатних зацікавити іноземних туристів, у нас нітрохи не менше, ніж в будь-якій іншій країні – але ось інфраструктура (готелі, дороги та ін.) здатні зацікавити хіба що любителів екстриму.

Компанія Apple багатша за Україну

Тепер подивимося, наскільки ми багаті на тлі інших країн і навіть (!) окремих компаній.

Багатство в світі розподілено дуже нерівномірно, і цей розрив все збільшується. Близько 8% жителів Землі мають в своєму розпорядженні 80% світового капіталу, а на частку двох третин населення планети, що животіють у злиднях, доводиться всього лише жалюгідних 3%.

Зрозуміло, що великий бізнес має і можливостей більше, тому за темпами його розвитку малому бізнесу його не наздогнати – звідси тенденція до монополізації з усіма відповідними наслідками у вигляді банкрутства дрібних компаній і супутнього цьому процесу зростання безробіття. Що ми в принципі і бачимо в Україні, як олігархи, монополізувавши ринки, утискають співгромадян.

Якщо ж говорити про особисті доходи, то середньостатистичний українець володіє майном, який оцінюється в 1 250 доларів США, тоді як сусіди-поляки багатші в 20 разів, а про те, щоб дотягнутися до рівня американців, кожен з яких в середньому нажив майна на 345 000 доларів, нам годі й мріяти.

Що стосується України в цілому, то деякі великі іноземні компанії значно багатші за нашу країну: наприклад, відома всім корпорація Apple зуміла за минулий рік заробити в вісім разів більше, ніж Україна – 216 млрд доларів.

А ми, до речі, буквально днями втратили ще одне джерело доходів. У листопаді російський «Газпром» закінчив будівництво газопроводу на території Росії в обхід України. А це означає, що після закінчення дії контракту, укладеного з українським «Нафтогазом», вже в 2019 році ми втратимо дохід, рівний 3 мільярдам доларів на рік.

Таланти потрібно берегти

Розвинуті країни відрізняються від України не лише вмінням складати правильні економічні прогнози, але й здатністю вживати конкретні заходи для запобігання негативних наслідків спрогнозованих процесів.

РОЗВИНУТІ КРАЇНИ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ВІД УКРАЇНИ НЕ ЛИШЕ ВМІННЯМ СКЛАДАТИ ПРАВИЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ПРОГНОЗИ, АЛЕ Й ЗДАТНІСТЮ ПРИЙМАТИ КОНКРЕТНІ ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ НЕГАТИВНІВНИХ НАСЛІДКІВ СПРОГНОЗОВАНИХ ПРОЦЕСІВ.

Наприклад, Захід, розуміючи, що низькокваліфіковані працівники незабаром стануть непотрібними внаслідок повсюдного впровадження автоматики, робить ставку на стимулювання креативних видів діяльності – їм автоматизація загрожує в меншій мірі, оскільки машини все ж не скрізь можуть замінити живий людський розум.

В Україні ж майже половина працівників зайнята у виробництві, що має низький технологічний рівень. Зрозуміло, що в міру впровадження нових технологій ці кадри стануть непотрібними. Перекваліфікація зажадає від звільнених працівників підвищення рівня знань і придбання нових навичок – а це в силу різних причин вдасться далеко не всім, і в результаті розрив в рівні доходів населення значно зросте.

Те, що наша країна за конкурентоспроможністю талантів займає в світі 66-у сходинку з 109, зовсім не означає, що Україна збідніла талантами. Просто умови для їх розвитку потрібні особливі, якщо хочете – тепличні, але мріяти про це в злиденній країні не доводиться.

Крім підвищення рівня освіти і загального поліпшення умов життя, для запобігання відтоку талантів потрібно особливу увагу приділяти розвитку науки. І фінансувати в першу чергу саме науку, а не силові відомства, бо останні хоч і необхідні державі в стадії військового конфлікту, але з економічної прірви витягти її не в змозі.

Ще одна важлива умова: наука повинна стати повноправною галуззю економіки, і займатися нею повинні переважно державні установи. Справа в тому, що наукові пошуки, які виконуються великими приватними компаніями, все-таки в першу чергу націлені на збільшення доходів компаній, а інтереси останніх далеко не завжди збігаються з загальнодержавними.

Україну заселять мігранти?

Опитування, що регулярно проводяться,я стабільно вказують на те, що не менше третини українців мріють виїхати за кордон на постійне місце проживання – адже навіть некваліфікована праця там дає змогу жити цілком гідно. Що вже говорити про професіоналів, про талановитих людей: якщо такій людині доведеться вибирати між мізерною зарплатою тут (доповненої, м’яко кажучи, не надто комфортними умовами життя) і гідним рівнем винагороди його праці за кордоном, то яким би тричі патріотом ця людина не була, він поїде. Поїде зі сльозами на очах з образою на Батьківщину, яка не змогла (або не схотіла?) належним чином оцінити його талант.

ОПИТУВАННЯ, ЩО РЕГУЛЯРНО ПРОВОДЯТЬСЯ, ВКАЗУЮТЬ НА ТЕ, ЩО НЕ МЕНШЕ ТРЕТИНИ УКРАЇНЦІВ МРІЮТЬ ВИЇХАТИ ЗА КОРДОН НА ПОСТІЙНЕ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ — АДЖЕ НАВІТЬ НЕКВАЛІФІКОВАНА ПРАЦЯ ТАМ ДАЄ ЗМОГУ ЖИТИ ЦІЛКОМ ГІДНО

Чим більше людей виїде за кордон (просто на заробітки або назавжди), тим більше буде навантаження на тих, що залишаться, в плані наповнення бюджету. А це означає, що грошей на виплату пенсій, на медицину і освіту буде хронічно не вистачати.

Є ще один нюанс. Умови життя, які здаються поганими для нас, можуть виявитися цілком прийнятними для жителів ще бідніших країн – особливо тих, де населення страждає від посух і неврожаїв, викликаних змінами клімату. І тоді Україні варто приготуватися до напливу біженців – в основній своїй масі малокваліфікованих працівників, а то і просто неписьменних людей без будь-якої професії.

Сакраментальне: що робити?

Перспективи, як ми бачимо, зовсім не радують. Запитувати, хто винен, пізно, та й не має сенсу. А ось над тим, що робити, щоб не скотитися в обіцяну експертами прірву, потрібно добре подумати.

Так що ж здатне нас врятувати? Для початку: не треба намагатися повторити чиєсь «економічне диво», оскільки кожне з них сталося при винятковому і неповторному збігові внутрішніх та зовнішніх обставин. Ми ж повинні знайти свій власний шлях, але при цьому не ігнорувати світовий досвід, а співвідносити його з нашими реаліями.

Що стосується «високих технологій», то в кожній галузі є достатньо фахівців, які добре розуміють, які з них нам доступні на даний момент і як можна розвивати галузь далі. Роль держави тут зводиться, скоріше, до побудови загальної стратегії, а також організації відбору і всіляке заохочення таких фахівців.

А деякі «інструменти» шостого технологічного укладу цілком доступні нам прямо зараз без будь-якого спеціального обладнання. Йдеться про так звану економіку вражень (її ще називають hype – «хайп»). Суть її полягає в залученні уваги до чогось такого, чого раніше країна не помітила і не здійснила «тиражування» – так, щоб людям захотілося приїхати і побачити все це на власні очі. Робиться це в тому числі і за допомогою соцмереж, які у нас часто служать лише ареною політичних чвар і взаємних образ з найрізноманітніших приводів. А адже в нашому випадку «хайп» може стати своєрідною паличкою-виручалочкою, яка допоможе привернути до України увагу інвесторів. Адже всі знають, що інвестиції в нашу країну йдуть, м’яко кажучи, туго і з великим скрипом. Воно й не дивно: хто стане вкладати гроші в країну, про яку знають лише те, що там страшний рівень корупції, та до того ж війна йде.

А ось якщо використовувати кожну хоч трохи позитивну подію, щоб залучити до нашої країни (точніше – до певних її місцевостей) увагу світової спільноти, поступово ситуація зміниться: до нас почнуть приїжджати «за враженнями». Не даремно ж кажуть, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути: приїхавши сюди, іноземні бізнесмени напевно помітять не зайняті поки ще ніші, які як раз підходять для їхнього бізнесу. Однак в комплексі з цим має запрацювати антиофшорне, антикорупційне законодавство (ті ж Антикорупційні суди), тому що всі гроші, які прийшли в Україну, в ній же повинні і працювати. І ще потрібно пам’ятати про те, що «хайп» – інструмент ефективний, але тільки тоді, коли їм користуються оперативно і постійно.

Бізнесу – пільги, людям – турботу

Ще одне: досі вже душити малий і середній бізнес – цій категорії підприємців необхідно пільгове оподаткування. Пора зрозуміти, що чим більше вони будуть заробляти, тим більше буде у них можливостей для подальшого розвитку, а значить, в результаті і держава отримає більше. Податківець не повинен сприйматися як представник каральних органів – але ж багато наших підприємців тримають про запас енну суму саме на випадок візиту працівника фіскальної служби, тому що з досвіду знають: без штрафу навряд чи обійдеться. І розповіді про те, що за кордоном податковий інспектор приходить для того, щоб допомогти оптимізувати податки, сприймають як байку. Але в дійсності за кордоном є ще й не те: наприклад, в США існує сервіс, завдяки якому кожен представник малого бізнесу може встановити на ноутбук або планшет автоматизований комплект для ведення документації. І все: жодного клопоту з бухгалтерією і звітністю, можна займатися тільки справою.

У БІЛЬШОСТІ УКРАЇНЦІВ СКЛАЛОСЬ СТІЙКЕ ВРАЖЕННЯ, ЩО ВОНИ ПОТРІБНІ ДЕРЖАВІ ЛИШЕ ЯК ДІЙНА КОРОВА, ЯКА В СТАРОСТІ СТАЄ МАРНИМ ТЯГАРЕМ.

І останнє, воно ж – перше і головне: без людей країни немає, тому пора державі повертатися обличчям до людей. Для початку – перепрограмувати в свідомості багатотисячної чиновницької армії, яка працює з населенням, основну функцію з «ходять тут всілякі» на «чого бажаєте?». При наявності належної наполегливості і регулярному застосуванні адміністративно-фінансових важелів це можна зробити дуже швидко.

Адже у більшості українців склалося стійке враження, що вони потрібні державі лише як дійна корова, яка в старості стає марним тягарем. І те, що відбувається в медицині та інших сферах «реформування» тільки зміцнюють їх в цій думці. Тому необхідно робити все можливе для зміни ситуації і проявляти турботу про кожного громадянина України, причому у всіх сферах і всіма доступними на даний момент засобами.

Інакше – у нас немає шансів …

Автор: Ігор Мізрах, шеф-редактор журнала РЕЙТИНГ


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У нас в студії гість — Ігор Мізрах, політтехнолог, економіст. Ігоре, вітаю Вас!

Ігор Мізрах: "Зараз не варто змінювати Конституцію, але її треба зробити один раз і на завжди..."

Мізрах Ігор: Доброго дня!

Отже, ми з Вами поговоримо, по-перше, про телебачення.

У Вас новий проект, який він? 

Мізрах Ігор: Ми вирішили зібрати команду, яка зробить так, що люди почують та побачать, що насправді відбувається в країні, отримають достатньо фактів для того, щоб оцінити ситуацію об’єктивно. Це команда вільних журналістів, а саме тому точка зору не завжди збігатиметься з офіційною!

Ті, хто не знають, вже стартувала студія “Мізрах Production”.  Це масштабна, об”ємна така компанія…

Мізрах Ігор:  Проект, в якому ми будемо говорити про політику, про вихід з будь-якої ситуації, яка склалась в країні, будемо давати коментарі, якісь поради, за рахунок того, що у нас будуть відомі люди, політики, політтехнологи, лікарі, вчителі. Будемо розвиватися, будемо співати. будемо розповідати про творчих людей. Будем говорити про людей, які так вийшло, виїхали з нашої держави, але вони теж репрезентують Україну в різних куточках нашого світу. Будемо розмовляти про тих, кого хотілося б залучати, повернути назад до нашої країни. І взагалі, про цікавих людей, не тільки з політикуму або шоубізу, а й із звичайного життя – про все, що людям буде цікаво. В країні потрібно створити такі умови, щоб люди, які виїхали, поверталися і поверталися сюди із задоволенням, власними ідеями, бажанням зробити нашу Батьківщину кращою. Йде мова про те, щоб склалися нормальні умови праці, можливість заробляти гроші тут, а не десь за кордоном і сюди передавати, могли утримувати свої сім’ї тут і сплачувати податки користь своєї держави.

До речі, питання мігрантів дуже важливе, адже наразі є багато в Україні тих, хто мігрує сюди із інших країн. І ми можемо прийти до того, що українці в Україні залишаться в меншості, в той самий час визначальними стануть ті, хто приїхав сюди з країн, як їх називають, третього світу.

Мізрах Ігор: Це взагалі болюче питання, я вважаю, що… Я не можу сказати, що Україна – це країна виключно для українців, але ми тут народилися, у нас тут батьківщина і маємо жити й працювати на користь нашої держави. Авжеж, враховуючи процес потужної глобалізації по всьому світу, міграцію в тому числі й в Україну не зупинити. Україна завжди була багатонаціональною державою, український народ завжди толерантно ставився до інших національностей та народностей – і це нормально, так має бути й надалі, адже це складова сучасного «людяного» суспільства. Так, проблема в тому, що ще не створені умови для нормального життя і багато з нас просто вимушені виїжджати за кордон у пошуках кращого життя. Так само, як багато інших людей їде до України їх менш благополучних країн у пошуках свого кращого життя. Ми маємо це змінити. Україна має бути домівкою для кожного українця!

Що варто сказати тим українцям, які дочекалися безвізу і стверджують: ми поїдемо в Європу і будемо там жити. Як можна змінити їх мислення?

Мізрах Ігор:  Це все залежить від нашого уряду, країні потрібно повернутися обличчям до кадрів, створювати той потенціал, кадровий потенціал, який змусить людей, які зараз працюють за кордоном, подумати про те, щоб повернутися. Конкурси на зайняття вакантних посад мають бути ширшими і не такими заангажованими. Має бути нормальне соціальне забезпечення: медичне страхування, пенсійне забезпечення. Тоді мислення людей почне змінюватись. Навіщо нам тоді тікати з дому, коли тут все добре? Має бути нормальна українська освіта. Вона колись була дуже гарна, а зараз складається враження, що МОН не цікавлять кадри, які готують у нас. Складається враження, що всі кадри нам можуть «запакувати і надіслати» разом із черговим траншем МВФ. Навіщо? Поки ми самі не навчимо своїх дітей, інші нам точно не допоможуть.

Ви це знаєте, тому що у Вас також є інститут..

Мізрах Ігор: Це колись був бізнес. Так, це була тоді перша приватна освіта. Я ще тоді казав, за кордоном майже у кожній країні було 50% державних навчальних закладів, 50% – приватних. У нас такого не було, у нас було 10% приватних, 90 % – державних навчальних закладів. Сьогодні все змінилося, але й освіта дуже змінилась. Вимоги сучасного суспільства зовсім інші. Вимоги ринку праці також розвиваються постійно. Саме тому абсолютно всі громадяни не можуть оцінюватись однаково після закінчення «вишів», як це було колись. Кадрова конкуренція призводить до того, що хтось має потенціал і «доріс» до гарного рівня заробітної плати, посади або ж власної справи, а декому доводиться займатися й менш привілейованою роботу, в той самий час не менш важливою. Навіть в природі не існує нічого однакового, в той самий час всі явища і процеси мають виключне значення.

Ви за безкоштовну освіту чи за те, щоб за освіту платити?

Мізрах Ігор: Я і за безкоштовну, і за освіту на комерційній оплатній основі. 24 роки назад ми спочатку створили приватний навчальний заклад, який давав середню освіту. Ми починали з робочих спеціальностей, тому що я завжди вважав: хтось має вчитись, хтось має працювати руками, а хтось має керувати. Тому ми починали якраз з профтехосвіти. Це було профтехучилище, це тоді так називалось, ми готували кравців-закрійників. Потім, ми зрозуміли, що ми можемо стати на щабельку вище і ми стали коледжем. Це був другий рівень освіти. Зараз ми маємо інститут, в якому представлений і бакалаврат, і магістратура. Я дуже пишаюсь тим, що ми майже двадцять п’ять років знаходимось на ниві освітньої діяльності. Інститут зарекомендував себе як такий, що випускає нормальні кадри. Але теж виходить так, що вони виїжджають працювати за кордон, адже нормальних технологів дизайнерів на сьогодні випускаємо саме ми, а умови для них, якби це не було прикро, досі не створені.

Так, як ми говоримо про освіту, як Ви ставитесь до освітньої реформи?

Мізрах Ігор: Я вважаю, що є дуже багато недоліків. Я, зокрема, звернув би увагу, на зовнішнє оцінювання знань. Все ж таки треба розуміти, що людина, якій 30,35, 40 років, і яка нарешті доросла до того, щоб отримати вищу освіту шкільні знання вже суттєво «підзабула», її не варто заганяти в ці рамки оцінювання знань. Потрібно розробити оцінювання певного рівня знань, який необхідний для отримання профільної вищої освіти, адже варто враховувати той факт, що людина може працювати в тій чи іншій сфері, і мати практичних знань набагато більше, ніж професор, який викладає у виші. Тому, я думаю, необхідно переглянути і дати можливість людям розмовляти не з комп’ютером, а з комісією, яка оцінюватиме рівень знань. Треба зробити зміни для цієї вікової категорії. Я не проти ЗНО, не проти того, що його треба здати, але треба враховувати стрес й розуміти: навіть людина, яка закінчила школу із золотою медаллю багато років тому, може просто щось не згадати або не встигне дописати, адже ми – не машини. Треба розмовляти з людьми і давати певні послаблення. Якість освіти від цього не зміниться. Якість освіти, вона залежить від того, як викладають, і яка мотивація або бажання до навчання є у студента.

Дивіться, ми зараз всі переходимо на дистанційні форми навчання, а Ви все ж таки, про “тет-а-тет”, зараз я говорю про безпосереднє спілкування з людьми.

Мізрах Ігор: Очі бачать, вуха – слухають.

Зрозуміло. Але навіть за кордоном є приклади здобуття освіти, коли люди по декілька років не виходять з квартири, живуть взагалі в Інтернет-просторі.

Мізрах Ігор:  Це зараз дуже модно. Вони просто живуть в Інтернет просторі, вони там гроші заробляють. Інший випадок, коли людина не може вийти з дому з огляду на стан здоров’я. Програми для дистанційної освіти також мають бути. До речі, приватні ВУЗи справляються з таким завданням іноді навіть краще, ніж державні.

Добре, про освітню реформу ми вже за Вами говорили, давайте поговоримо про ще дві реформи, що були започатковані у минулому: це медична і пенсійна реформи. З якої Ви почнете?

Мізрах Ігор: медична реформа – це взагалі болюче питання. Наскільки я знаю, вона почалась з мого рідного міста – Вінниці. Я можу сказати, що медицина в радянські часи, вона була непогана. До того часу, як стати якимось, наприклад, хірургом, треба було дуже багато чого навчитись робити, пройти ординатуру. Це був виважене рішення, яке робив лікар, він віддавав багато часу своїй професії, і повністю знав усю свою роботу. Я зараз можу сказати, що сімейний лікар є лікарем широкого профілю. Не може один лікар вилікувати все: стоматологію, гінекологію і т.д. Мій рідний брат – він лікар-дерматолог, він один на все місто, він в шоці від того, коли до нього приходять переліковуватися. Це все неправильна система, побудована МОЗом, коли студенти, переходячи з курсу на курс, можуть просто заплатити, при чому, невідомо кому й за що.

А в нашій країні взагалі ніколи не зрозуміло, за що ми платимо. А платимо ми за все і завжди. Добре, давайте про пенсійну реформу.

Мізрах Ігор:  Зрозуміло, що потрібно працювати, щоб отримати грошове забезпечення на персії, заробити відповідний пенсійний стаж. І те, що вийшло, що ми можемо докуповувати пенсійний стаж, це просто якась біда. Тому, що людина, як пропрацювала все своє життя не важливо: на себе чи на якось приватного підприємця, вона сплачувала податки із кожної своєї отриманої заробітної плати, на утримання тих самих пенсіонерів, які сьогодні живуть в державі. От чому я, ставши пенсіонером, а до того пропрацювавши все своє життя і справно сплачуюючи внески, я маю думати про те, де мені взяти пенсійний стаж. Чому я маю думати: докуповувати мені пенсійний стаж чи не докуповувати і яку пенсію я матиму. Я отримував мінімальну заробітну плату, я сплачував з неї податки, я хочу отримувати таку ж мінімальну пенсію. Держава має думати про те, щоб мінімальний пенсійний внесок надалі забезпечував пенсіонера. Як сплатити комунальні послуги, я взагалі мовчу про якість життя після виходу на пенсію. Як можна їхати відпочивати, подорожувати, я взагалі про це мовчу. Йде мова про те, щоб прожити.

Ви зараз якраз сказали про оплату комунальних послуг. Зараз тільки в Києві 52 млн. заборгованості і як ми будемо виходити із цієї ситуаці?

Мізрах Ігор:  Видавати субсидії, на які йдуть наші податки, це не є вихід із ситуації. Треба давати таку пенсію, заробітну плату, щоб ми сплачували ці комунальні послуги і не потребували жодних субсидій. Потрібне підвищення заробітних плат, пенсій. Але не просто увімкненням друкарської машинки, а запуском економічних процесів у країні, підтримці малого бізнесу, залучення й збереження інвестицій!

А як для цієї мети буде наповнюватись бюджет, адже у нас нічого немає.

Мізрах Ігор:  А для цього треба відновлювати виробництво. Виробництво – це перше, що нас цікавить і також необхідно зробити нормальний інвестиційний клімат в нашій державі, щоб економіка стала стабільною, а капітали диверсифікувались. Адже хибна думка, що інвестор може бути виключно закордонним. Дуже великий потенціал для внутрішнього інвестування. Немає тільки можливостей. Буде стабільна економіка, не буде війни і у нас будуть інвестувати.

Сьогодні наша верхівка держави, вона зайнята черговими виборами.

Мізрах Ігор: Так, це просто якась хвороба у людей. Якщо вже прийшов туди, у владу, то звідти вже мають виносити вперед ногами. Треба керувати так, щоб народ тебе знову вибрав, а не можеш – то дай місце тому, хто дійсно може це покращити ситуацію в країні.

Що в країні має таке трапитись, щоб в країні не було війни?

Мізрах Ігор: Війна – це страшна річ, але страшно вигідна річ. Комусь вона вигідна. І поки люди, яким вона вигідна будуть впливати на політичні процеси в країні, війна триватиме. Це зовсім не смішно.

Чи варто приймати якийсь закон, що захищав би саму Конституцію від змін?

Мізрах Ігор:  От дивіться, візьмемо конституцію США там все нормально, там не трясе так від виборів, як у нас. Я розумію, що зараз не варто змінювати Конституцію, а її треба зробити один раз і не під тих, хто зараз при владі. Але й ми не можете жити по цій Конституції, бо нас кожного разу трясе від виборів. Ми в них дуже довго перебуваємо: спочатку у нас відбуваються президентські вибори, потім – місцеві, потім – мери, потім – селищні. Це якийсь дурдом, це треба змінювати. Все має відбутися за один, максимум два рази.

Скажіть, будь лаcка, про «Ukrainian Heart», про цю велику систему, як вона працює.

Мізрах Ігор: Але ж гарно воно звучить: “українське серце”. Ми це переклали англійською мовою, бо ми це маємо презентувати за кордоном, маємо показувати, яке наше українське серце, яке воно об’єднане. Ми сьогодні закликаємо всіх творчих особистостей, всіх, хто має якесь натхнення, бажання створювати, приходити. Ми із задоволенням вас приймаємо. Всіх творчих людей, медицини, культури, політики, політтехнологів, всіх хочемо бачити тут. Всіх, хто хоче і може створювати тренди, показувати якісь тенденції, всіх, хто вміє співати, представляти Україну, журналістів, юристів, усіх запрошуємо. Ось це ми маємо робити в “Українському серці” і показувати, що воно дійсно велике і щире, і воно може створювати і робити щось таке нове, що ми можемо показати на увесь світ.

Дивіться, яка ситуація: партія як система вже віджила себе. Треба створювати щось таке своє, що буде поєднувати владу і громадян. Потрібна суспільно-політична платформа, створена для цієї мети, що це буде?

Мізрах Ігор: Це буде об’єднання людей, які мають ідеї, можуть їх втілювати в життя, а потім ними керувати. Це буде велике об’єднання, до якого будуть прислухатимуться політики нашої держави. Ще ніколи ніяка війна не робила розвиток державі. Вона навпаки, відтягує назад на багато років. Треба розмовляти, сідати за стіл переговорів.  Я вважаю, що перше, що треба зробити – побудувати діалог і припинити усі ці конфлікти. Усі ми люди, всі вміють розмовляти, всі чують. Ми ніколи не подумали б, що можемо стати окремими державами, які воюють. Я думаю, що конфлікт закладений десь у політиці. У політиці й бізнесі. І політики мають про це дуже добре подумати. Вони зараз вчиняють, на мою думку, неправильно.

Зараз в інформаційному просторі набирає обертів Інтернет, різноманітні медіа-ресурси з власними лозунгами, під яким гаслом виступили б ви?

Мізрах Ігор: Я не хочу приймати участь в інформаційній війні.

Чому наша Україна не була готова до такого підходу?

Мізрах Ігор: Це все залежить від керівництва держави. Це моє чітке переконання.

Змінити це можна? Легко?

Мізрах Ігор: Не швидко! Це можна зробити не швидко, й не легко, але це можна зробити. Звісно, ми не можемо поставити нашому керівництву ультиматум, наприклад, все за три дні. Але поступово воно може бути виконано.

Я не запитувала про економіку. Що треба зробити для дійсного її підйому?

Мізрах Ігор: Треба дати можливість, не душити підприємця, не обкладати податками, перевірками, а дати можливість спокійно працювати. Тоталітарна держава ще ніколи не досягала такого успіху, як демократична держава.

Ви малюєте?

Мізрах Ігор: Так

Що останне намалювали?

Мізрах Ігор:  Море.

Оскільки ми сьогодні вже поговорили і про море, і про відпочинок. Запитаю ще про 8 Березня. Я навіть у фейсбуці бачила пости від жінок: «Не треба мене вітати з 8 Березня, я жінка кожного дня.» Ваше ставлення.

Мізрах Ігор:  Є у людини День Народження у кожної, я вважаю, що у жінки теж має бути якесь одне свято. Зовсім не грає роль історія цього свята: хто його створив і яке воно там було. Це жіночий день, і будь яка жінка, в тому числі українська, заслуговує на нього. Це Міжнародний день, чого ми маємо відрізнятись від когось. Я думаю, ні. Це свято, яке має існувати. Воно є у нас в голові, ми на цьому виросли, і не треба його ламати.

Що для Вас жінка?

Мізрах Ігор:  Це людина, яка надихає на високі подвиги.

На цих гарних словах ми можемо завершувати нашу розмову. У нас в студії був Ігор Мізрах. Ми вітаємо усіх жінок з 8 Березня. 

Мізрах Ігор: Я теж вітаю українок з 8 Березня!


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Від щирого серця бажаємо Вашим родинам міцного здоров’я, великого людського щастя, добробуту, благополуччя і Божої благодаті!

Нехай Рік новий буде для Вас багатим на добро, щедрим на успіхи і вдачі, везіння. Веселих Вам колядок, щедрих подарунків, примноження добрих справ та натхнення! з тим, хто зневірився.

Бажаю щирості і милосердя навколо Вас, любові і щастя! Справедливості і свободи рідній Україні! А ще – сили і віри в те, що добро переможе!

Хай Новий рік увійде у Ваше життя густо списаними сторінками успіхів, удач, творчих злетів та звершень, наповнить Вашу домівку щастям та добром, достатком та благополуччям.Бажаю оновлення сил та Божої благодаті. Нехай Господь розширить межі Його можливостей та здібностей в Вас і Його досконала воля нехай цілком виповниться у Вашому житті. Нехай Божа радість та мир завжди перебувають у Вашому домі.

Бажаємо здійснення всіх життєвих сподівань, віри й надії на краще майбутнє, нових звершень на благо народу України.Нехай щастить Вам в усіх починаннях, благословенною хай буде Ваша життєва дорога, прихильною доля, твердою надія й незламною воля на добрії діла.

З НОВИМ 2018 роком і Різдвом Христовим!

Картинки по запросу новий рік картинки поздоровлення gif

З повагою, ІГОР МІЗРАХ


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Щиро вітаємо колег, студентів, батьків з 25-річчям нашого вищого навчального закладу!

Створений на базі приватного підприємства «Інтеграл-М», інститут пройшов шлях від підприємства до вищого навчального закладу, має ліцензію та акредитаційні сертифікати на освітні послуги за такими напрямами та спеціальностями: текстильна та легка промисловість, швейне виробництво та технологія виробів легкої промисловості, конструювання та технології швейних виробів; економіка і підприємництво.

Справою життя стало становлення інституту для його керівників і фундаторів професора Аркадія Ананьєвича Мізраха та доцента Ігоря Аркадійовича Мізраха.

Активна конкуренція на ринку праці та освітніх послуг потребує розвитку різноманітних спеціальностей для різних напрямів підприємництва, малого та середнього бізнесу, торгівлі, фінансових установ та банків, податкових органів, контрольно-ревізійних управлінь, державних та приватних підприємств легкої промисловості. Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва – єдиний вищий навчальний заклад у Вінницькій області, який готує фахівців текстильної та легкої промисловості, швейного виробництва та технології виробів легкої промисловості, конструювання та технології швейних виробів, фінансів та податківців за освітніми рівнями: молодший спеціаліст, бакалавр, магістр.

Модельєри і технологи також повинні мати не тільки спеціальні фахові знання, а і набувати навички щодо планування та обліку фінансів, організації менеджменту, оптимізації адміністративної діяльності та оподаткування, створення власних комерційних підприємств.

Успішною командою можуть бути створені сучасні малі комерційні підприємства для моделювання та виробництва одягу. В склад такої команди входять спеціалісти з моделювання, технологи, фінансисти та менеджери. Вже під час навчання, фахівці різних спеціальностей активно спілкуються між собою, беруть участь в самодіяльності та днях моди, проектують спільні проекти, нові ефективні підприємства.

Наша кафедра фінансів, оподаткування та торговельного підприємництва (ФОТП) надає освітні послуги з підготовки бакалаврів за фаховим спрямуванням «Фінанси і кредит» та магістрів за програмою «Оподаткування». Наші студенти вивчають такі дисципліни як фінанси, фінанси підприємств, фінансовий аналіз, статистика, банківські операції, бюджетна система, фінансова діяльність суб’єктів господарювання, страхові послуги, соціальне страхування, місцеві фінанси, інвестиційний аналіз, мікроекономіка, макроекономіка, політична економія, основи економічних теорій, історія економіки та економічної думки, економіка підприємства, міжнародна економіка, сучасні економічні теорії, національна економіка, регіональна економіка.

При викладанні дисциплін на кафедрі застосовують новітні освітні технології, існує практика проведення ділових ігор, операційно-рольових і навчальних ігор, використання кейс-технології, дискусії, моделювання виробничих ситуацій. Наші випускники створюють власні успішні підприємства, працюють на відомих підприємствах легкої промисловості, в модельних агентствах Вінниці та Києва.

Активні заняття, дискусії, зустрічі з практиками, бізнес-аналітиками дозволять студентам отримати навички, які вимагає ринок праці.

Кафедра, як родина колег та фахівців, серед яких є висококваліфіковані професори, доценти та викладачі, впроваджує фінансову грамотність, логіку підприємництва, стратегічну сміливість і ефективну комунікативність між спеціалістами різного профілю для організації та реалізації виробництва товарів легкої промисловості. Вітаю вас віршованими рядками!

Має вуз наш срібний вік,

Видатних випускників,

Славні авторські роботи,

Відкривали тиждень моди.

Технології і мода

Вас чекають на роботу

А мистецтво дивувати

Вимагає багато знати

Про податки і фінанси,

Управління і баланси.

Про стартапи і ефекти,

Виробництво і проекти.

Інститутська вся родина

Тепло радісно зустріне

Юні очі і таланти

Тих, кого чекають гранти,

Хто науку вивчить з нами

Тому успіх не за горами!

З святом!

Завідувач кафедрою фінансів, оподаткування та торговельного підприємництва (ФОТП), доктор економічних наук, професор Чорна Людмила Олександрівна

politica.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Поки під Верховною Радою тривали протести, учасники яких вимагали прийняття трьох популістських законів, депутати встигли проголосувати за Закон «Про фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» №6327, який у медійному просторі гучно називають «медичною реформою».

Протестувальники немов і не помітили цієї події, а от решту людей по всій країні вона збурила. Прихильники і противники тих медичних нововведень, які мають увійти в наше життя з 2020 року, і досі ламають списи у публічних обговореннях. Противники реформи у сучасному її вигляді називають нові умови отримання медичних послуг геноцидом.

Зокрема, голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолецьмедичну реформу гостро і послідовно критикує.

— Геноцид розпочався: українців знищать за законом. Сьогодні — чорний день в історії українського народу. Верховна Рада, прийнявши так звану медреформу від МОЗ, узаконила та дала старт фізичному знищенню мільйонів соціально незахищених людей. Більша частина українців буде позбавлена доступу до високоспеціалізованої повноцінної медичної допомоги відразу після того, як почне діяти цей закон, – зазначила лікарка в день прийняття законопроекту та порівняла реформу з Голодомором.

З огляду на це Український інститут національної пам’яті 26 жовтня зробив заяву, у якій закликає не вживати терміни «голодомор» і «геноцид» у не властивому їм значенні.

«Останнім часом поширеним стало використання політиками, громадськими діячами термінів «геноцид», «голодомор» у невластивому значенні. Реформи, які вони не схвалюють з політичних чи інших мотивів, у заявах, виступах, коментарях та блогах називають «цинічним і спланованим геноцидом українців», пишуть, що «геноцид розпочався: українців знищать по закону», порівнюють: «ситуація зараз нагадує мені геноцид, Голодомор в Україні».

Наголошуємо на неприпустимості такого легковажного ставлення до історичних явищ та юридичних термінів. Слово «геноцид» має чітке визначення в міжнародному праві та національному кримінальному законодавстві України.

(…) Закликаємо політиків та громадських діячів утриматися від безвідповідального вживання у своїй риториці слів «геноцид» та «голодомор» виключно заради посилення емоційного впливу на аудиторію. Недоречне використання обох термінів, які означають буквальне вбивство мільйонів людей, призводить до їх нівелювання і є наругою над пам’яттю убитих», – йдеться у зверненні ІНП 

Голосування О. Богомолець

Сама ж Ольга Богомолець, яка теж є депутаткою Верховної Ради і мала нагоду сказати своє рішуче «ні», під час голосування за законопроект… утрималась.

Разом з тим справжній розпач у населення та частини громадських діячів і політиків викликали опубліковані Ольгою Богомолець списки, у яких вказана вартість медичних процедур. Люди сприйняли ціни, опубліковані у прайсах, як вирок. Перелік, що зайняв більше 20 сторінок, починається з лікування вад серця. Суми вражають кількістю нулів, але й медичні процедури навпроти них вказані такі, більшість із яких і зараз коштують великих грошей. Так, серед процедур є операції на серці та судинах, імплантація перетинок, корекція вроджених вад серця, шунтування, ендоваскулярні втручання, лікування стовбуровими клітинами тощо. Ціни в середньому — 50-200 тисяч гривень. Особливе обурення і розголос викликали ціни на лікування відкритих ран передпліччя, коліна, перелому руки/ноги, травми зап’ястя/ступні/гомілки: 33 тис. грн, 53 тис., 61 тис. і т. д. Суми вражають, але якщо продивитися всі списки, знайдемо й більш посильні для гаманця сучасного українця ціни. Наприклад, клізма коштує 9 грн, вимірювання пульсу – 5 грн, забір крові – 20 грн, визначення групи крові та резус-належності – 56 грн.

Прайси Богомолець

Деякі процедури у «прайсах Богомолець» коштують дійсно набагато більше, ніж пацієнту треба викласти за них зараз, однак не треба забувати, що у цю вартість за пропорційним розрахунком має входити і оплата праці персоналу, і утримання лікарні, і матеріально-технічне забезпечення лікування, адже кошти держави більше не будуть виділятися на функціонування лікарні – їх даватимуть на лікування людей.

Прайси Богомолець

Та все ж варто зазначити, що, наводячи подібні прайси на своїй сторінці у соцмережі, Ольга Богомолець сама вказує на те, чого інші воліють не помічати: це не реальні розцінки, а лише пропозиції трьох окремих клінік, які ті направили в міністерство.

«Пропоную до ознайомлення всі «прайси», розраховані трьома великими медичними закладами для затвердження МОЗом. Тепер кожен може ознайомитися з сумами, які йому потенційно доведеться підготувати, щоб сплатити за лікування в разі наявності якоїсь із зазначених хвороб», – пише Богомолець.

Прайси Богомолець

При цьому частина вказаних послуг має оплачуватися державою, але досі нема затвердженого переліку послуг, що надаватимуться за державний кошт. Очевидно, що з’явиться він нескоро, це й викликає численні міфи та паніку. Які, втім представники уряду намагаються розвіяти.

Павло Ковтонюк

Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк , який є членом команди, що розробляла законопроект, зазначає: «Це – приблизні тарифи для пілотного проекту Національної академії медичних наук, МОЗ та Мінфіну. (…) Кожна послуга буде мати вартість. Ця вартість буде називатися тарифом. Коли людина звернулася до лікарні і їй надали послуги (наклали гіпс, видалили апендикс), то ми будемо знати, у скільки це обійшлося. Цю суму за послуги лікарня виставить до сплати. Але не пацієнту, а державі. І саме для оплати послуг буде створено Національну службу здоров’я України. Головне – пацієнт не буде платити нічого за послуги, які гарантовані державою. Тобто нуль. Уся суть реформи в тому, що держава оплатить послуги за пацієнта. Цим вона і займеться з 2020 року для третинної допомоги».

Заступник міністра навіть намалював від руки схему, за якою «гроші ходитимуть за пацієнтом», однак навіть на тій схемі очевидним є те, що кошти за лікування держава повертатиме лікарням уже після того, як вони нададуть послуги. Адже, отримавши направлення у сімейного лікаря, хворий помчить до лікарні, і чекати оплати рахунків і надходження коштів з казначейства у нього просто не буде часу.

гроші ходять за пацієнтами

Як стверджує політичний експерт, заступник голови комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Ігор Мізрах, у цьому місці виникає найбільш наболіле питання: хабарі, які ще називають «подяками».

Ігор Мізрах

«Перестрахуватися і взяти гроші з пацієнта перед лікуванням – чи не завелика спокуса для навчених не чекати від держави, а отримувати своє на місці лікарів? – каже Ігор Мізрах. – Друга проблема: первинна ланка, про яку тут усі забули. Для сімейних лікарів відведено найбільш скромну роль – видавати направлення. Від того, на яку процедуру, до якого фахівця, з яким діагнозом сімейний лікар направить хворого, залежить і подальше лікування останнього, і, відповідно, державне фінансування цих процедур. Тут виникає інша корупційна спокуса: «подяка» за направлення (так звані благодійні внески закон так і не відмінив).

Тобто у малюнку пана Ковтонюка, як і у всій схемі фінансового забезпечення виконання цього закону, не вистачає двох важливих складових: запобігання корупції серед сімейних лікарів і терапевтів первинної ланки та системи фінансування лікарень наперед, хоча б за елементарними статистичними розрахунками».

Стежачи за коментарями під публікаціями Ольги Богомолець і Павла Ковтонюка, можна помітити: люди втратили віру в існуючу медичну систему. Ті, хто не піддався паніці, тверезо оцінюють ситуацію.

 Євгенія Гранько: «Без Ваших прайсів напишу Вам цифри. Інститут раку: крапельниця – 200 грн, підпис у картці лікаря – 500 грн, прийом хірурга – 100 доларів. Операції – від 1500 доларів (це вартість роботи, без медикаментів). Якщо ти на «хімії» – то все повторюється кожні три тижні. Яку зарплату треба запропонувати лікарю в Інституті раку, щоб перестали «ходити» конверти? (…) Де сьогодні проводять шунтування серця даром, де ставлять стенти даром? Видно, що Ви давно не користуєтеся послугами безкоштовної медицини».

Марія Косова: «Пані Богомолець, а зараз який прайс у наших лікарнях? А відповідальність нульова, бо це ніде не фіксується».

Тетяна Кочетова: «Чому всі так впираються проти медреформи? Всім подобається совдепія? Операції, перераховані у цих прайсах, і так платні. Вчора в новинах батьки знову просили людей допомогти зібрати гроші на встановлення оклюдера дитині – 130 000 грн. То навіщо розказувати, що зараз все безкоштовне, а потім стане платним, якщо і так за все потрібно платити? У моєї подруги був рак грудей. Вона пішла в державний онкодиспансер. Після звичайного огляду (пальпації) лікар почав вимагати винагороду. Вона дала 100 грн, а він їй сказав, що це не гроші. На питання, яка сума вважається «грошима», їй сказали: 500 грн».

Система реформованої медицини, де є сімейні лікарі, страховки та відсутні черги, поступово приходить на зміну радянській, так званій системі Семашка. Про неї та її відмирання пише експерт Міжнародного Комітету захисту прав людини Олег Бобров: «Вона ґрунтувалася на найбільш передових ідеях і досвіді у сфері організації медицини початку ХХ століття. Задовго до 1917 року громадські клініки в Росії переважали над приватними, а ідея організації поліклінік, а не індивідуальних приватних кабінетів, була досить популярною серед лікарів і реалізувалася б незалежно від соціалістичного перевороту».

Серед ознак цієї системи – формування медичного фонду в загальнонаціональному масштабі, адже він мав забезпечити рівність прав населення усього Союзу. Однак досконалою ця система не була навіть тоді.

«Головною претензією радянського населення були великі черги до лікаря, незважаючи на наявність системи попереднього запису. (…) У 1980-ті час очікування в радянських поліклініках перевищив час очікування у приймальнях німецьких приватних лікарів майже у два рази, але й кількість відвідувань лікаря на душу населення в СРСР перевищувала число відвідувань лікаря на душу населення Європи у два з половиною рази. А кількість відвідувань лікарем хворих на дому була у п’ять разів більшою», – пише Олег Бобров.

Сучасна ж реформа була покликана запровадити систему медичного страхування, яка б дала змогу людям лікуватися за рахунок страхових виплат. Однак її досі не розроблено і не затверджено. Жодного нового законопроекту про страхову медицину за цей рік у Верховній Раді не зареєстровано. Найсвіжіший проект – за серпень 2016 року, поданий тією ж Ольгою Богомолець, альтернативний проект Закону про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування в Україні 

Перелік послуг, які буде оплачувати держава, Міністерство охорони здоров’я поки що не оприлюднило. Модель розрахунку вартості медичних послуг офіційно не затверджена, немає ні прайса, ні списку послуг, за які держава більше платити не буде. Але народні обранці поспішили, і Закон «Про фінансові гарантії надання медичних послуг» прийняли, не маючи достатнього підґрунтя для його реалізації.

Тож до 2020 року вони разом з урядом мають добре постаратися, аби заповнити ці прогалини і не справдити пророцтва опонентів про «геноцид».

АВТОР: Ірина Басенко

persona.top

Уживані іномарки на іноземній реєстрації, незважаючи на свою «напівзаконність», вперто залишаються популярними серед українців.

Причина перша – це ціна: аналогічна автівка в Україні обійдеться на кілька тисяч доларів дорожче. Друга причина – це дороге розмитнення. Переоформлення машини зі сплатою всіх митних платежів обійдеться у кругленьку суму — необхідно сплатити ввізне мито (10 % від вартості), акцизний збір і ПДВ (20 % від суми митної вартості, ввізного мита та акцизного податку).

Деякі народні обранці цьогоріч навіть намагалися “просунути” відповідний законопроект № 5567 про здешевлення розмитнення іномарок та їх легалізації. Документ застряг на рівні комітетів, а власники нерозмитнених уживаних автівок влаштовували акції протестів. Вони вимагали від парламентарів узаконення наявних машин, здешевлення мита і скасування стандарту Євро-5.

Між тим, нерозмитнених машин в Україні офіційно нараховується 100 тисяч, тоді як за неофіційними даними — до півтора-двох мільйонів.

Спосіб № 1, ризикований — стати співвласником іномарки разом з іноземцем

Отже, українці й далі продовжують іти на ризик і купувати автомобілі з іноземною реєстрацією. Як виглядає схема користування такою автівкою для українця, ми розпитали у Богдана, який уже три роки приганяє машини з-за кордону.

“Багато хто питає, чи це легально — я кажу, що легально. Машину завозимо на територію України в режимі тимчасового ввезення на період одного року нерезидентом, тобто громадянином іншої держави. Житель України в технічний паспорт іномарки вписується як співвласник транспортного засобу (треба мати закордонний паспорт). Також як варіант ми можемо зробити доручення”, — розповідає Богдан.

За словами підприємця, тимчасово ввозити машину в Україну дозволяє Митний кодекс і рішення Конституційного Суду.

«Ось на руках маємо рішення Конституційного Суду від 2015 року – після цього ми отримали можливість ввозити автівки і це перестало вважатися адміністративним правопорушенням», — пояснює Богдан.

Щороку за 200 доларів треба подовжувати термін користування

Як стверджує наш співбесідник, через рік право на користування автомобілем на іноземних номерах подовжують.

«Ви просто через рік телефонуєте нам — і ми кажемо, якого числа вам треба під’їхати в Могилів-Подільський (Вінницька область), до кордону. Там ми організовуємо переїзд. Вартість складає 200 доларів», — уточнює Богдан механізм подовження права їздити на авто після того, як минуло 365 днів.

За його словами, деякі покупці побоюються, що іноземець може зняти автомобіль з обліку.

«Мене часто питають, а чи не зніме той самий поляк машину з обліку після її купівлі. Так от, він її не може зняти з обліку, оскільки договір про придбання машини знаходиться в руках українця. Тобто куплена іномарка – ваша, і тільки ви її можете зняти з обліку», — пояснює підприємець.

Цей спосіб широко розповсюджений у соціальних мережах, зокрема в групах, де продають автомобілі на нерозмитнених номерах.

Однак експерти попереджають, що такий спосіб є неприпустимим, оскільки є ризик, що власнику автомобіля доведеться сплатити штраф у розмірі 300 % несплачених платежів.

“Цей спосіб – стати співвласником машини — може порадити тільки некомпетентна людина. Після цього я розумію, чому люди ображаються на продавців: до нашої організації звертаються тисячі людей, які потрапили саме в таку пастку”, — говорить Олег Ярошевич, керівник організації “Авто-євро-сила”.

Фото — YouTube

Спосіб № 2, безпечніший: режим транзиту

За його словами, законними та безпечними є тільки два способи ввезення автомобілів: це транзит і тимчасове ввезення.

“Ми рекомендуємо транзит. Адже після сплати штрафу в розмірі 8500 гривень обмежень для перебування транспортного засобу на території України немає. Це все регламентується Митним кодексом України”, — розповідає керівник “Авто-євро-сили”.

При цьому способі можна обійтися так званими «пересічками» кордону. Даний механізм ідеально підходить під вимоги українських законів, але зручно ним користуватися тільки у випадку, якщо ви проживаєте недалеко від кордону.

Митний кодекс дозволяє в режимі транзиту автівкам з іноземною реєстрацією при умові перетину однієї митниці перебувати в Україні п’ять днів. Якщо ви можете виїхати через різні митні пункти – то термін перебування складає десять днів. Тому якщо водій має технічний паспорт, він без проблем зможе в’їжджати на територію нашої країни, не сплачуючи податків та митних зборів. Однак машина в обов’язковому порядку має перетнути кордон (виїхати з України) протягом п’яти чи десяти днів. Їздити туди-сюди можна необмежену кількість разів. Але якщо водій не зміг вкластися в терміни, то Митний кодекс передбачає штраф у розмірі 8500 гривень.

Але винахідливі водії ставлять свої транспортні засоби на ремонт, аби було менше клопоту. І потім, перетинаючи кордон у черговий раз, просто показують митникам довідку з СТО.

Спосіб № 3 – тимчасове ввезення

Популярним механізмом ввезення іномарки на іноземній реєстрації є спосіб, де використовується закордонна фірма. При цьому автівки привозять на правах комерційного користування в режимі тимчасового ввезення.

Транспортні засоби комерційного призначення за визначенням, наведеним у п. 59 ст. 4 Митного кодексу, — це автотранспортні засоби, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного промислового чи комерційного транспортування товарів.

Дозволяє цей спосіб ввезення Стамбульська конвенція від 1990 року (Конвенція про тимчасове ввезення транспортних засобів). І хоча в документах йдеться про комерційне користування, насправді машинами користуються у власних інтересах. Аби авто отримало статус комерційного, потрібно тільки мати в ньому папку з паперами від закордонної фірми. Ці документи надаються українцеві, який є представником цієї фірми (контрагентом). Тому митник чи полісмен не може перевірити документи на автентичність, і версію водія про те, що він дійсно контрагент, теж спростувати не може.

Щоб отримати таку автівку, українець стає одним із співзасновників іноземного підприємства чи наймається туди працювати. Машина офіційно реєструється на компанію, а покупцеві видають папери про комерційну діяльність (шляховий лист, технічний паспорт, де власником прописується іноземна юрособа).

Ризики – невизначеність і спірність статусу автівки

Але термін перебування автівки відповідно до Стамбульської конвенції не є визначеним. Часто бізнесмени пропонують вирішити всі питання, аби ви могли користуватися машиною протягом року. Потім зазвичай доводиться щорічно їздити за кордон. Але на митниці в листі «Про тимчасове ввезення автотранспортних засобів громадянами-резидентами» (від 05.03.2013, № 11.1/2-12.2/2172-ЕП) написано, що комерційною автівкою на території України можна користуватися 20 днів.

Ризиком у цій схемі є те, що можна втратити контакт з людиною, котра пригнала автомобіль. Або ж іноземна фірма перестане існувати. І ще: хоча Стамбульська конвенція і є міжнародним правовим актом, що має вищу юридичну силу, не кожен працівник митниці чи поліції буде вступати у правовий спір, що надалі змусить вас доводити власну правоту в суді.

Здешевлення іномарок невигідне олігархам

За словами політичного аналітика Ігоря Мізраха, проблема автівок на нерозмитнених номерах говорить про те, що влада та олігархи не зацікавлені у зниженні вартості розмитнення машин. По-перше, успішним в Україні є тільки великий бізнес, підконтрольний фінансово-політичним групам, близьким до влади, які, власне, і блокують прийняття законів, що лібералізують умови ввезення авто на “євробляхах”.

“Саме олігархи встановлюють правили гри: здешевлення розмитнення іноземних автівок – це надання можливостей розвитку для середнього та малого бізнесу. Адже зазвичай саме середній клас купує європейські автівки, котрі використовує як інструмент для подальшої підприємницької діяльності. Українські олігархи залишаються монополістами у багатьох секторах економіки, і тому анітрохи не зацікавлені в реальному створенні середнього класу”, — пояснює підґрунтя проблеми ще один наш співбесідник.

Ось і друга причина, чому керманичам зовсім невигідно, аби українці купували іномарки за нижчими європейськими цінами.

“У вересні цього року “Укравтопром” виготовив 822 транспортних засоби, що удвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Відзначу, що “Укравтопром” належить структурам, які наближені до влади, а це означає, що вони лобіюють виключно власні інтереси, змушуючи українців через дорожнечу розмитнення іномарок купувати українські машини. Причому навіть враховуючи те, що за технічними характеристиками вони суттєво пасуть задніх у порівнянні із уживаними машинами з Європи», — розмірковує Ігор Мізрах.

За його словами, дійсно в Україні потрібно на законодавчому рівні врегулювати питання розмитнення іномарок з Європи.

“Потрібно зменшити митні платежі хоча б у два рази. Створити єдиний реєстр уживаних іномарок на єврономерах в Україні, щоб, з одного боку, легалізувати їх, встановивши реальних власників, а з іншого – мінімізувати ризики, що пов’язані з такими автівками. Йдеться про використання цих авто в злочинних цілях, продаж крадених машин та встановлення особи у разі, якщо автомобіль потрапив в ДТП”, — резюмує експерт.

Автор: Олексій Рахманін

politica.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Шановні освітяни, КОЛЕГИ! Щиро вітаю Вас з професійним святом!

Висловлюю Вам сердечну вдячність за невтомну працю, за великий талант і покликання сіяти мудрість і знання, за любов до дітей і рідного краю. Ваші серця завжди наповнені співчуттям, добротою і милою приємністю. Цими чудовими якостями Ви щедро ділитесь з дітьми. Вам вірять, Вас люблять і шанують. Ви здійснюєте зв’язок часів, продовжуючись у своїх учнях. Бажаю Вам, дороги вчителі, відчуття повноти і неповторності життя, здоров’я, невичерпних творчих сил, натхнення, щастя і довгої людської пам’яті. Хай завжди щедрою на сходи буде освітянська нива, а в усіх Ваших починаннях будуть супутниками успіх і удача! Нехай Вам завжди всміхається доля, дарує Вам міцне здоров’я та довголіття. Від імені ваших учнів бажаємо Вам здійснення найзаповітніших мрій, а також щоб у ваших родинах завжди панували тепло, радість та затишок.

Пам’ятайте, що без Вас цей світ буде набагато гіршим, адже саме освітяни дають надію людству на подальший розвиток! День працівників освіти – свято, яке звільняє від буденності й допомагає осягнути найголовніше у житті. Кожен з нас згадує свого Вчителя – того, котрий долучив до книги, запалив іскорку знань, був старшим другом і порадником, кому ми зобов’язані своїми життєвими і професійними перемогами. Ми схиляємо голови перед мудрістю і жертовністю освітянина – учителя, вихователя, викладача, майстра, зусиллями якого твориться майбутнє нашого краю, всієї нашої держави. Ви сумлінно виконуєте свій професійний обов’язок, вчите нашу юнь пізнавати нове і пам’ятати про те, якого ми роду. Прийміть щиру вдячність за високе служіння обраній справі, невтомний творчий пошук, самовідданість, добро і щедрість душі. Впевнений, що ви й надалі докладатимете зусиль задля утвердження заможної, духовно багатої України. Щиросердно бажаю вам, шановні освітяни, міцного здоров’я, щастя, благополуччя, великих творчих успіхів і невичерпної наснаги.

З повагою, відмінник народної освіти УКРАЇНИ МІЗРАХ ІГОР


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO