24-25 травня Патріарха Філарета хочуть позбавити можливостей займатися церковними справами.
План по знищенню Київського патріархату, як найвищої форми автокефального устрою Української православної церкви, Москва не зупинила навіть після отримання українцями Томосу.
У результаті роботи з новообраним предстоятелем ПЦУ, митрополитом Епіфанієм з метою досягнення його повної лояльності та змушення до співпраці проти Філарета, промосковським групам вдалося досягти свого. З одного з найближчих прибічників Філарета Епіфаній перетворився на запеклого ворога. Епіфанія зламали та зробили своїм засобом у цій антиукраїнській геополітичній грі.
На початку травня розпочалася масова, планована та добре профінансована інформаційна атака проти Патріарха Філарета та ідеї Київського патріархату. Уже завтра, 24 травня, має відбутися засідання Священного Синоду, а 25 травня – Архієрейського собору Православної церкви України. На цих заходах можуть бути прийняті рішення про позбавлення Патріарха Філарета статусу керівника Київської столичної кафедри та відправлення його на спокій. Цей статус має заборонити патріархові Філарету займатися церковними справами, висвячувати священиків і єпископів. Це фактична примусова ізоляція непокірного до Москви Патріарха Філарета.
Цього разу ідею Київського патріархату, за яку страждали та віддавали життя мільйони наших співвітчизників і про яку ще мріяв Київський митрополит, святитель Петро Могила, і нині яку персоналізує та відстоює Патріарх Філарет, хочуть спробувати знищити руками українських архієреїв на чолі з предстоятелем ПЦУ — митрополитом Епіфанієм.
Люди, віряни, політики та церковники, котрі розуміють всю несправедливість та шкідливість рішення про позбавлення Патріарха Філарета свого статусу, мають підтримати Патріарха, та не допустити знищення Київського патріархату.
24 травня в 10:00, усі, кому не байдужа доля УПЦ, доля України, незалежність від Москви, приходьте підтримати цю ідею до Софії Київської! Бо потім буде пізно, і російський план знищення спрацює у повну силу.
14 січня 2018 року у Свято-Покровському храмі міста Коростень Житомирської області відбувся чин покаяння колишнього священика Української православної церкви Київського патріархату Анатолія Василенка.
«У присутності митрополита Овруцького і Коростенського Віссаріона Василенко Анатолій Станіславович разом з більшістю своїх парафіян приніс каяття у гріху розколу та повернувся до єдиної канонічної Православної Церкви», – повідомив інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Першоджерело – сайт Овруцької єпархії – інформує, що «Василенко Анатолій Станіславович приніс каяття у гріху розколу, перебуваючи в «УПЦ КП». Церква Христова радіє про повернення ще одного розкольницького «священика», який свідомо, з більшістю парафіян, щиро покаявся у Свято-Покровському храмі м. Коростень, у присутності Керуючого єпархією митрополита Віссаріона та прихожан, 14.01.2018 р.».
У покаянній заяві батюшки йдеться, що він «усвідомив свій тяжкий розкольницький гріх» і просить керуючого Овруцько-Коростенською єпархією прийняти його щире каяття в цьому.
«Багато читаючи книг богословсько-догматично-канонічного характеру, я повністю усвідомив свою помилку, усвідомив, що є тільки одна єдина Канонічна Церква Христова», – написав Анатолій Василенко та процитував трьох святих отців.
«Я ще більше зрозумів, що так званий «Київський патріархат» не є Канонічною Церквою, невипадково їх не визнає жоден Патріархат Помісних Церков усього світу зі своїми Священними Синодами і всіма архієреями. Розуміючи це, я усвідомив, що все це серйозно і потрібно буде відповідати перед Богом», – резюмує священик і просить прийняти його «в лоно Канонічної Церкви».
В Україні православна церква завжди виступала, незалежно від патріархальної приналежності, об’єктом для політичних та соціокультурних маніпуляцій.
Питання возз’єднання церков Київського та Московського патріархатів з метою створення єдиної Помісної Церкви стало особливо актуальним у постмайданні часи. Наскільки заполітизованими є перепитії навколо потенційного об’єднання, чи готові до цього віряни і чи є в цьому загроза українській державності з’ясовувала журналіст видання Persona.Top.
Єдина помісна церква – це Київський Патріархат
Представники Київського патріархату не мають сумніву в тому, що в Україні буде єдина Помісна Православна Церква.
“Для цього наявні всі передумови: існує окремий український народ, який має власну державність; є понад 1000-літня історія Церкви, достатня для незалежного існування кількість єпископів, священиків, храмів, монастирів, навчальних закладів; є бажання самої Церкви, виражене в соборних рішеннях. Питання лише в тому, станеться це раніше чи пізніше. Помісна Церква вже є, це Київський Патріархат”, – говорить голова інформаційного управління, секретар Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату архієпископ Євстратій (Зоря).
Фото – Фейсбук. Євстратій Зоря
Однак поки що, за його словами, немає ще церковної єдності, бо частина православних підпорядковується Московському Патріархату: “ Тож наше завдання – досягти визнання Помісної Церкви іншими Церквами та єдності православних в Україні навколо Київського Патріаршого Престолу”.
Московський патріархат має не зважати на вказівки Кремля
На думку архієпископа Євстратія, головна причина того, що патріархати й досі не об’єдналися – дотеперішня протидія Москви – і політична, і церковна.
“Бо Москва мріє через церковну владу над Україною повернути нас і в політичне підпорядкування. Ми кілька разів починали спроби діалогу з представниками МП в Україні, але щоразу керівництво Російської Церкви перешкоджало продовженню нашого спілкування. Тож щоби єднання сталося, треба одне з двох – або нині підпорядковані МП єпископи, священики та миряни перестануть зважати на російські вказівки і згодяться на прямий діалог з нами та утворення єдиної Помісної Церкви, або провідники у Москві зрозуміють, що логіка історії вказує на безальтернативність існування окремої Української Церкви, і, зрозумівши, перестануть перешкоджати об‘єднанню”, – говорить про перспективи об’єднання архієпископ.
Київський патріархат: Ми готові об’єднуватися хоч завтра, але МП – не готовий
Як стверджує владика Євстратій, що стосується умов потенційного возз’єднання, то вони досить-таки прості: “Хто що має, з тим і залишається, але утворюється єдина церковна структура. Тобто всі єпархії на чолі з єпископами, парафії на чолі зі священиками залишаються, як вони є, ніхто не має бути звільнений чи відсторонений. Але всі об‘єднуються в єдину загальноукраїнську церковну структуру на чолі з Патріархом та Синодом. Ми готові хоч завтра розпочати процес об‘єднання. Але з боку МП такої готовності поки що немає”.
У Київському Патріархаті налаштовані оптимістично і переконані, що ставлення з боку Української православної церкви МП зміниться, а об‘єднавчий процес неминуче розпочнеться.
Московський патріархат: Розкольники ніде в світі не вважаються церквою
У Московському Патріархаті мають інакший погляд щодо перспектив створення єдиної Помісної Церкви.
“На переконання всіх існуючих помісних православних церков, в Україні сьогодні є лише одна православна церква, яку очолює Блаженніший митрополит Онуфрій. Розкольники ніде в світі не вважаються церквою. Тому слід говорити не про об’єднання з розкольниками, а про приєднання їх до Української Православної Церкви. Цю ситуацію прекрасно розуміють і в УПЦ КП і в УАПЦ. Коли ж представники цих організацій вимагають об’єднання, ба більше – приєднання до них УПЦ, то, м’яко кажучи, вони не щирі в своїх словах», – говорить голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП архієпископ Ірпінський Климент.
Церковний поділ – це політична маніпуляція
На думку архієпископа, проблемність цього питання полягає лише в тому, що частина політиків в бажанні досягнути неможливого наполегливо б’ється об стіну очевидності, і за державний ресурс підтримують церковне розділення.
«Всім церковним людям абсолютно зрозумілим є вихід з теперішньої релігійної кризи. Вона зникне сама собою з тієї миті, як тільки-но політичні популісти перестануть політизувати церковне життя і порушувати фундаментальне право кожної людини на релігійне самовизначення», – каже архієпископ Ірпінський Климент.
Фото – Архієпископ Ірпінський Климент. Православная Жизнь
Київський патріархат існує на дотаціях політиків
В Українській православній церкві Московського патріархату стверджують, що наразі про об’єднання мова не йде.
«Якщо ви уважно проаналізуєте спікерів УПЦ КП, то без проблем відчуєте, що ніхто з них сьогодні не говорить про об’єднання. Не було б на початку 90-х особистого втручання Президента Кравчука, Київський патріархат ніколи б не виник. Усі 25 років незалежності він існує виключно за рахунок політичних дотацій. Погляньте на офіційну статистику: там не лише в четверо менше парафій, ніж в УПЦ; навіть і на ті парафії у них не вистачає священиків. А ченців, тобто людей, які суцільно присвячують себе служінню Богові, в УПЦ КП по 1-2 на кожен зареєстрований монастир. Може, в цьому теж Московський патріархат завинив?», – говорить голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ.
Вони захоплюють храми, але вірян – не вийде
За його словами, за сучасних політичних реалій для Київського патріархату говорити про об’єднання – це прагнути до самозречення.
«Вони тоді просто розчиняться в УПЦ. Сьогодні в УПЦ КП інша стратегія – за допомогою адмінресурсу в регіонах захопити якісь храми чи тиснути на владу щодо репресивних заходів відносно канонічної церкви. Люди віруючі мають надію на Бога, а ці – завжди надіялися лише на президентів. Як наслідок – захопив Київський патріархат десь на периферії якийсь храм. І що ж? Захопили споруду, але не людей. За чверть століття вже всі в країні визначилися, до якої церкви ходитимуть. І якщо, до прикладу, на Франківщині у селян десь брутально відібрали храм, це зовсім не означає, що ті селяни перейшли в розкол. Вони будуть молитися просто неба, по хатах, будь-де, але не зрадять своїм релігійним переконанням. Але потім вже запитайте у цих вірян – чи погодяться вони на об’єднання з розкольниками? Не знаю, хто дає такий недолугий інструктаж для УПЦ КП, але просто очевидно, що Київський патріархат робить все можливе, щоб українське православ’я було роз’єднаним ще десятки років», – стверджує архієпископ Климент.
Треба каятися і долати розкол, а не об’єднуватися
Архієпископ переконаний, що умови для подолання церковного розколу ґрунтуються на тому, про що вчить Біблія і Святі Отці.
«Нового тут нічого немає. Святе Письмо надзвичайно гостро засуджує розкол, як гріх проти Церкви, за яку постраждав на хресті Син Божий. Всі, хто читає Біблію, можуть у цьому переконатись. Подолання розколу, через що українське Православ’я могло б відновити свою єдність, можливе тим самим шляхом, що і подолання усякого іншого гріха: через покаяння. Хто ходить до храму, то знає, що перед тим, як причащатись, слід на сповіді покаятися в своїх гріхах. Якщо ж розкольники мають бажання відновити сопричастя із вселенським Православ’ям – вони мають також покаятися в гріху розколу, тобто наруги над Церквою. Якщо ж, звісно, вони мають таке бажання. Для мирян це простіше”, – стверджує архієпископ Ірпінський Климент.
Священики КП займаються святотатством
Він стверджує, що для тих, хто в Київському патріархаті називає себе священиком чи єпископом, є додаткові умови.
“Ніде в світі, ні в Єрусалимі на Гробі Господньому, ні на Афоні, ні будь-де вони не рахуються за священиків. Православна Церква їх сприймає як за звичайних мирян, які не мають права надягати священний одяг. Те, що вони роблять в храмах, хоча і схоже на православне богослужіння, але по суті є святотатством і обманом людей. Їхні дії не мають ніякого благодатного значення. Це означає, що ті, хто в храмах Київського патріархату думали отримати таїнства, насправді залишилися нехрещеними і неповінчаними. А Євангеліє вчить, що той, хто не прийняв Хрещення, не отримає спасіння і не наслідує Царство Небесне. Для віруючих людей, які ходять до храму і живуть духовним життям, все це цілком зрозуміло. Саме тому, за даними Міністерства культури, переважна частина християн України відносить себе до канонічної Церкви, а не до розколу», – наголосив архієпископ Ірпінський Климент.
Політолог: Москва не зацікавлена в автокефальній українській церкві
Питання об’єднання церков в Україні – це питання геополітики, зокрема, відносин Києва та Москви. Тому перспективи створення Помісної Церкви – це не лише відносини між патріархатами, але й між державами.
“Об’єднання українського православ’я – це, насамперед, розмова про УПЦ КП та УПЦ МП. Тому потрібно бути свідомим: йдеться не про абстрактні речі, не про дискусію в апологетиці чи теологічну полеміку загалом. Ні. Мова про Київ і про Москву. Тому давайте дамо собі чесну відповідь на просте питання: «Чи зацікавлена Москва у створенні Помісної Української Православної Церкви, автокефальної та визнаної світовим православ’ям?». Відповідь очевидна: «Ні». Відтак перед Україною розкривається дві перспективи: ридати, або здобувати. Іншого не дано”, – говорить Павло Подобєд, співробітник Українського інституту національної пам’яті.
Фото – Павло Подобєд. Націоналістичний портал
Московський патріархат – це політична структура Кремля
За словами експерта, потрібно максимально адекватно і чесно оцінити роль Московського патріархату у сучасному житті нашої держави.
“Це російська політична структура, яка виконує завдання, що перед нею ставлять у Кремлі. У 2014 р. УПЦ МП брала активну участь у підготовці до російського вторгнення в Україну. Сьогодні ця структура займається антидержавною агітацією, поширенням пацифістських ідей в Збройних силах України та протидією УПЦ Київського патріархату. Робота цієї агентурної мережі прикривається вивіскою «православна церква» – відзначає Павло.
Об’єднатися не вдасться
Об’єднання на глобальному рівні неможливе. Як стверджує Павло Подобєд, це все одно, що об’єднувати Збройні Сили України та Збройні Сили Російської Федерації.
“Потрібно працювати з тими українцями, які досі перебувають під ідеологічним впливом Московського патріархату і відвідують цю мережу. Потрібно ставити собі на меті не стільки перехід до УПЦ КП окремих єпархій чи парафій, а саме персональну роботу з парафіянами. Головне – не храми і стіни, а люди. Саме люди є церквою, і з ними потрібно працювати”, – наголосив співробітник Українського інституту національної пам’яті.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
