Теги Posts tagged with "Електронний суд"

Електронний суд

8 років Державна судова адміністрація героїчно освоює бюджетні кошти на проекті «Електронний суд». 

Активізація почалася аж на початку 2020 року, коли стало зрозуміло, що дистанційна робота судів на яку витрачені мільйони гривень, має пройти перевірку карантином. І «гараж» судової адміністрації терміново стає «кременевою долиною» України.

Наказом Голови ДСА від 12.02.2020 року № 64 ДП «Автотранспортне підприємство ДСА» перетворюється на ДП «Центр судових сервісів», державна реєстрація змін відбувається 21.02.2020 року  і вже 28.02.2020 року Наказом Голови ДСА № 99 затверджується план заходів з впровадження ЕСІТС в якому впроваджувати такі заходи доручається ДП «ІСС» та ДП «ЦСС» (код діяльності вантажний автомобільний транспорт).

Цікавим фактом є те, що ДП «ІСС» надало проект плану заходів, щодо впровадження ЕСІТС, ще в 29.11.2019 року, тобто ДСА чекало 3 місяці  щоб затвердити новий план дій уже з новим перетвореним підприємством ДП «ЦСС».

Неефективність ДСА  в цій сфері вражає, судова адміністрація  «профукало» майже рік часу просто для затвердження нового плану заходів, хоча чудово розуміло, що 01.03.2019 року ЕСІТС не може запрацювати і потрібна зміна підходів.

Але не просто «профукало час» – профукало гроші.

Створення комп’ютерної програми «Веб-портал «Судова Влада України»» ініційовано відповідно до Наказу ДСА від 02.03.208 №99 «Про забезпечення створення та функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

У зв’язку із зайнятістю та частковою відсутністю спеціалістів відповідного профілю в ДП ІСС було прийнято рішення залучити  до розробки сторонніх виконавців за тендерною процедурою відкритих торгів.

Матеріали закупівлі наведені на веб-порталі Уповноваженого органу за адресою. Переможцем закупівлі визначено ТОВ «Комп’ютерні інформаційні технології», ЄДРПОУ 35508814 із опублікуванням Повідомлення про намір укласти договір від 09.11.2018. Із переможцем укладено Договір №27/11-2018-2 від 27.11.2018 на суму 1 896 555,00 грн.

За проведеним спільно з представниками парламенту Аудиту встановлено. У ході тестування виявлено ряд невідповідностей вимогам технічного завдання, зокрема:

  1. в підсистемі «Веб-портал «Судова Влада України»» не реалізовані необхідні засоби відстеження та збору статистики дій користувача на сайті та запис дій користувачів для подальшого аналізу;
  2. не реалізований адаптивний контроль за діями користувача, за принципом моніторингу із ігноруванням дій, що повторюються і виявлення нетипових дій та ознак, як то: зміни пристрою за допомогою якого здійснюється доступ до системи, місця з якого здійснюється доступ, зміни IP-адреси тощо;
  3. не реалізовано ведення журналу запитів користувачів для аналізу та виявлення типових помилок складання запитів;
  4. відсутній наявний у вимогах технічного завдання функціонал автоматизованої системи визначення арбітражних керуючих.

Також зауваження встановлені при закупівлі:

  • Послуги зі створення підсистеми «Єдиний державний реєстр виконавчих документів». На які сплачено 2 890 755,00 грн. згідно з аудитом: «прикладне програмне забезпечення підсистеми «Єдиний державний реєстр виконавчих документів» не відповідає в цілому актуальній концепції ЄСІТС, оскільки відсутня функціональна реалізація вимог до підсистеми ЄДРВД, визначених в Концепції»
  • Послуги з доопрацювання підсистеми «Офіційна електронна адреса Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (Електронний кабінет)» на які сплачено 299 999,00 грн. згідно з аудитом: «При проведенні аудиту встановлено невідповідність наявних результатів актуальній концепції ЄСІТС через їх незавершеність, неповноту та залежність від сторонніх модулів з недокументованим функціоналом, не передбачених концепцією.»
  • Послуги з доопрацювання підсистеми «Електронний суд»  на які сплачено  197 997,12 грн. при проведенні аудиту встановлено «невідповідність наявних результатів актуальній концепції ЄСІТС через їх незавершеність, неповноту та залежність від сторонніх модулів з недокументованим функціоналом, не передбачених концепцією».
  • Послуги з доопрацювання підсистеми «Підсистема електронного документообігу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» для створення 1 черги підсистеми «Електронне діловодство» на які витрачено 2 826 000,00 грн., згідно аудиту : «передане Адміністратору, є непрацездатним. Наявний виконуваний код не функціонує, виконавець ТОВ «Транслінк консалтинг» від передачі кодів та документації відмовився.»
  • Послуги з доопрацювання підсистеми «Підсистема управління єдиним контакт-центром єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи». Витрачено – 3 083 304,99 грн., Витрачено –  6 600 231,25 грн. , згідно з аудитом прикладне програмне забезпечення «Підсистема управління єдиним контакт-центром єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» НЕ відповідає актуальній концепції ЄСІТС, працездатна версія підсистеми в наявності відсутня.
  • А система захисту інформації, яка ДСА проводилась своїми силами в загалі: «З урахуванням зазначених недоліків та нової Концепції побудови Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 07.11.2019 р. № 1096, Технічне завдання на КСЗІ ЄСІТС потребує внесення суттєвих змін щодо загальної архітектури та функцій, або видання Технічного завдання у новій редакції.»

Тобто понад 8 мільйонів гривень витрачено на непрацюючі програми, які навіть не захищені.

Що з цього приводу каже ДСА?

На ресурсі YouTube за посиланням можна подивитись як ДСА звітує парламентарям на засіданні Комітету ВРУ з прав людини, щодо стану впровадження електронного суду, особливо з 55-ї хвилина починається найцікавіше.

До парламентарів «посилають» позаштатного радника Голови ДСА. Тобто, для звіту направляють людину, яка, навіть, не є державним службовцем, не працює у штаті ДСА. Ось такий рівень відповідальності керманичів, які 8 років впроваджують електронний сервіс.

Можливо бюджет не виділяє кошти на дослідження та розробку програм? Згідно зі звітів ДСА на офіційному сайті у 2019 році закладено на розробки (код бюджетної класифікації 2281) закладено 35 211 000 гривень, з яких витрачено –  1 600 000 гривень, тобто невикористані майже 30 000 000 гривень, а система електронного судочинства не працює.

З усього цього є один висновок – відбувається зухвале саботування та підривна діяльність, щодо Судової Влади в Україні з боку Державної судової адміністрації.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Голова Державної судової адміністрації України у своєму ексклюзивному інтерв’ю інформаційному агентству ADVOKAT POST розповів, як працювали суди в умовах карантину, а також поділився планами ДСА України щодо покращення доступу до правосуддя для громадян України.

Пандемія коронавірусу стала викликом для всього світу, і Україна не є виключенням. Обмежувальні заходи, пов’язані з карантином, які були запроваджені на початку березня, вплинули на цілі галузі економіки, суспільство, і відобразились на функціонуванні всіх органів державної влади, місцевого самоврядування. Не стала виключенням і судова гілка влади. Про те, які заходи запроваджувала Державна судова адміністрація України, щоб громадяни не були позбавлені доступу до правосуддя розповів Голова цього державного органу в системі правосуддя Зеновій Холоднюк. Голова ДСА України також анонсував запуск Електронного суду – механізму, що дозволить судам та учасниками судового процесу обмінюватися електронними документами.

– Пандемія та карантинні обмеження спонукали працювати в онлайн режимі не лише підприємства, а й органи державної влади та державні інституції. Які рекомендації давала ДСА України судам і адміністраціям судів, щоб організовувати роботу в онлайн режимі?

– Ви знаєте, що був прийнятий відповідний закон, коли запровадили карантин. Цим законом нас зобов’язали забезпечити всю судову систему відеоконференцзв’язком. Буквально протягом 5 днів після набрання законом чинності ми це зробили і на сьогоднішній день все працює. Відтепер будь-який громадянин може прямо в домашніх умовах зареєструватися в системі, увійти в особистий кабінет та приймати участь у судових засіданнях.

Ще один момент стосується Вищої ради правосуддя – вона проводить співбесіди з кандидатам на посади суддів теж онлайн. І це те, що ми також змогли забезпечити в повній мірі. Після співбесіди ВРП приймає певні рішення, готує подання і направляє їх Президенту України на призначення. Ця процедура не припинялась в умовах карантинних обмежень. Біля 30 відсотків кандидатів на посаду судді вже пройшли співбесіду в режимі відеоконференції.

– Чи вплинули карантинні обмеження на процес конкурсного відбору на зайняття суддівських посад та процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів?

– Справа в тому, що особа, яка претендує на посаду судді, має пройти навчання в Національній школі суддів України. Якщо це звичайні юристи, то вони навчаються один рік. Якщо помічники суддів – то це скорочена процедура, для них передбачено спеціальне навчання протягом трьох місяців. Після навчання всі кандидати здають тести і в разі, якщо вони склали їх успішно, вони можуть претендувати на посаду судді. Вища кваліфікаційна комісія суддів України провела свою роботу – направила до Вищої ради правосуддя рекомендації на призначення суддів, і по них уже відповідно після проведення співбесіди приймаються рішення про внесення Президенту України подання про призначення суддів судів першої інстанції. Сьогодні це більше 500 кандидатів на більше ніж 2200 вакансій. І я вважаю це гарним показником. На моє переконання, судова система потребує поповнення кваліфікованими молодими суддями, адже навантаження на суддів просто шалене. Перші укази про призначення суддів Президентом України вже підписані. Після цього судді приймають присягу. Зауважу, що це все стосується судів першої інстанції, тобто місцевих загальних, господарських та адміністративних судів.

– Ще одне питання стосується електронного суду. З одного боку, даний механізм допомагає в період карантинних обмежень. Проте це не лише обставини, що склалися в зв’язку з пандемією. Відомо, що Президент України Володимир Зеленський оголосив курс на нову модель розвитку України – діджиталізацію. Це торкнеться і різних галузей економіки, соціальної сфери. Яке місце в новій моделі має зайняти електронний суд? Що вже вдалось реалізувати на сьогодні?

– Електронний суд – це один з модулів ЄСІТС – Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Вперше поняття ЄСІТС з’явилося в Законі України “Про судоустрій і статус суддів” ще у 2016 році. Але тоді Верховна Рада України переоцінила існуючі можливості, терміни були дуже стислими. Виявилося, що запровадити таку систему за рік – нереально. Для цього необхідно мати дуже серйозні фінансові ресурси для закупівлі необхідної техніки, розробки програмного забезпечення, набору та підготовки необхідних кваліфікованих фахівців тощо.

Наприкінці 2019 – початку 2020 року ми зустрічались з досвідченим суддею одного з апеляційних судів Сполучених Штатів Америки і я йому задав питання: як у вас відбувається електронне правосуддя? А він з усмішкою сказав, що ця програма була розрахована в його штаті на 5 років, але вже пройшло 11 – і вона досі не працює в повному обсязі.

Сьогодні в нас є певні елементи ЄСІТС, наприклад, відеоконференцзв’язок або Єдиний державний реєстр судових рішень, які вже працюють. Активно використовується сервіс СМС-повідомлень учасникам судового процесу. У цьому місяці ми розширили його використання на адміністративну юрисдикцію.

Весь цей час ми також працювали і над Електронним судом. На сьогодні працюють 2 держпідприємства в системі судоустрою, що забезпечують реалізацію політики в галузі інформатизації: одне підприємство «Інформаційні судові системи» займається інформаційно-технічним забезпеченням органів правосуддя, інше «Центр судових сервісів» – впровадженням та підтримкою електронних сервісів для сторін судового процесу.

Ми переповнені оптимізмом і сподіваємось, що на початку червня почне працювати новий модуль – Електронний суд. Про нього багато говорять, але, нажаль, на сьогодні, ця система ще не працює так, як треба. Чекаємо червня.

Зараз допрацьовується програмне забезпечення, далі в нас визначені тестові суди, де буде працювати цей елемент. І вже з червня програмне забезпечення буде працювати в тих судах, де це визначено відповідним наказом ДСА України. Думаю, що протягом місяця ми завершимо це тестування, і вся судова система зможе користуватись перевагами Електронного суду. У першу чергу, це обмін документами зі сторонами в електронному вигляді, що зекономить час та кошти як учасникам судових процесів, так і самим судам. Через електронний кабінет можна буде подати позов чи клопотання, отримати судове рішення в електронному вигляді, подати заявку на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку тощо.

Я впевнений, що в червні 2020 року поняття Електронного суду перестане бути терміном із законодавства, а стане реальною системою, яку активно використовуватимуть люди. І це відчують не лише судді, адвокати, слідчі, прокурори, а й суспільство. Для нас дуже важливо, щоб будь-яка електронна справа розглядалася не тільки в місцевому суді, а й мала можливість потрапити в апеляційний та Верховний Суд. Всі учасники процесу будуть мати право доступу до електронної справи через відповідний кваліфікований електронний підпис.

– Над якими нововведеннями, окрім електронного суду, ще працюють в ДСА України. Чи можемо говорити про строки їх впровадження?

– Закон треба виконувати. Головна проблема на сьогодні – кошти в Держбюджеті-2020 на створення ЄСІТС не передбачені. Тому, чекаємо на чергові зміни в Закон України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”. Сподіваюсь, що кошти будуть передбачені за результатами першого півріччя цього року, і ми продовжимо роботу, щоб найближчими роками довести справу діджиталізації судової системи до логічного завершення.

– Наприкінці 2019 року Ви повідомляли, що ДСА України за останні 5 років повністю реконструювали майже 100 будівель, понад 700 будівель вдалося  оновити. Які плани на цей рік? Чи сприятиме їх реалізація покращенню доступу до правосуддя?

– Ми в цьому році планували ввести в експлуатацію приміщення Восьмого апеляційного адміністративного суду у Львові (це історична будівля), Закарпатського окружного адміністративного суду (це також історична будівля), Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, Хустського районного суду Закарпатської області (ця будівля будується з нуля, як і Сторожинецького районного суду Чернівецької області, що відкрився нещодавно). Це абсолютно реально, якщо в держбюджеті будуть передбачені на це відповідні бюджетні призначення.

Вже не один рік йде будівництво в місті Кропивницькому – там в одній будівлі планується розмістити всі місцеві суди.

Також продовжується будівництво приміщення для Кам’янець-Подільського районного суду Хмельницької області, яке роками перебувало в недобудованому стані. Ця будівля належала до комунальної форми власності, згодом на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України цей об’єкт незавершеного будівництва був переданий до сфери управління ДСА України, щоб ми могли добудувати її і в подальшому розмістити тут вказаний суд..З 2019 року ми почали активно працювати, щоб як найшвидше завершити будівництво, але на сьогодні через відсутність видатків розвитку будівельні роботи, на жаль, доведеться призупинити.

У цьому році судова влада суттєво недоотримала бюджетні призначення, і ситуація з іншими об’єктами.будівництва залишилась незмінною. Це стосується також будівель Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, Вінницького апеляційного суду та багатьох інших.

– Чи може допомогти в питанні виділення коштів Кабінет Міністрів України?

– Уряд не вирішить питання недофінансування шляхом прийняття відповідної постанови. Це зобов’язання Уряду – подати пропозицію про внесення змін до закону про держбюджет. Тоді будуть передбачені кошти, і будуть добудовані власне ті об’єкти, що я перелічив.

– Взагалі, в Уряді обізнані з цією проблемою?

– Звичайно. І Кабінет Міністрів України, і Верховна Рада України, і Комітет ВРУ з питань правової політики, і Комітет ВРУ з питань бюджету володіють цією інформацією. Необхідна сума – біля 1 млрд грн.

– Як ви розцінюєте перспективи повернення до помилок минулого Уряду стосовно недовиплат суддям. Це сталося через те, що до Держбюджету не була внесена норма щодо підвищення суддівської винагороди, як це передбачалося Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Який правовий акт для цього необхідно прийняти?

– Що стосується суддівської винагороди – це видатки споживання, а щодо конкретних об’єктів – це видатки розвитку. Проблеми є і там, і там. Щодо наявності коштів у держбюджеті, зауважу – система судоустрою недоотримала видатки споживання (нам не вистачало більше 5 млрд грн) та видатки розвитку (більше 1 млрд грн).

Розмір суддівської нагороди регулюється профільним законом, який в цій частині не змінився. Втім, Міністерство фінансів України, коли доводило граничні обсяги видатків на цей рік, повинно було враховувати норму Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, якою змінюються посадові оклади суддям судів першої та апеляційної інстанцій.

Стосовно суддів судів першої інстанції, їх посадові оклади збільшились з 25 прожиткових мінімумів до 30. Щодо суддів судів апеляційної інстанції – їх посадові оклади змінились із 40 прожиткових мінімумів до 50.

Крім того були внесені зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, що підняли суддівську винагороду суддям, які не пройшли кваліфоцінювання до рівня суддів, які пройшли цю процедуру, що дозволило ліквідувати існуючу дискримінацію.

Якщо взяти в цілому фонд суддівських винагород, то він у зв’язку з цими змінами повинен був збільшитись десь удвічі, в порівнянні з 2019 роком.

Але, на жаль, фонд оплати праці, що включає в себе крім суддівської винагороди, ще заробітну плату працівників апарату судів, на початок 2020 року по факту є меншим, ніж минулого року. Дефіцит фонду зарплати працівників апарату судів складає біля 4,5 млрд грн.

Тобто, суддівська винагорода захищена профільним законом, а працівники апарату судів захищені тільки на рівні урядових нормативно-правових актів. Ми були змушені сформувати 100% фонду суддівських винагород, через це з’явився величезний дефіцит фонду зарплати працівників апарату судів.

Частково цю проблему вдалось вирішити, коли вносили зміни до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”. Головним розпорядником бюджетних коштів в системі судоустрою для місцевих і апеляційних судів є Державна судова адміністрація. І нам вдалось збільшити планові показники фонду заробітної плати з нарахуванням на 1,08 млрд грн.

Проте проблема, що стосується працівників апарату судів, залишається, а їх в Україні більше 25 000 осіб. Плановий рівень зарплат за 4 місяці поточного року майже не відрізняється від рівня зарплат за аналогічний період минулого року. Але є проблема із річним обсягом фінансових ресурсів на зазначені цілі, що може негативно вплинути на рівень оплати праці в другій половині року.

Ми постійно проводимо розрахунки, звертаємося до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України. Про цю проблему знають усі, вона була закладена попереднім Урядом, тому сподіваємося, що її вдасться вирішити вже найближчим часом.

advokatpost.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO


http://www.emergency24electricians.co.za/latina-glasses/black-bbw-blowjob-whte-dick-with-bbw-white-lawyer-latina-takes-cum-in-the-mouth-sex-video/