Теги Posts tagged with "Донбас"

Донбас

Радію повідомити, що відекліп на мою пісню „Єдина Україна – Україна вільна“ святкує зараз свою річницю.

Ця пісня народилася під час розстрілу Небесної Сотні. Вбивали героїв, і весь мій розпач, вся безпорадність, безвихідь ситуації і неможливість зупинити розстріли вилилися в музику – як крик душі…

Після подій на Майдані, анексії Криму та з початком війни на сході
України я розширила і адаптувала текст до стрімких подій, які сталися, та зробила пісню-оберіг для всієї України.

Ця пісня – як гімн єдності нашої держави, який присвячений усім нашим героям: живим, які борються за Україну на фронті й у тилу, і полеглим, які віддали за неї найцінніше – життя. Ця пісня присвячена всьому нашому мужньому, героїчному українському народові, який не здригнувся перед сильним та цинічним нападником і стоїть усім людом до переможного кінця!

В сужет відео покладена справжня історія однієї бабусі з Донбасу.

Ваша LinA NinA Lina Musica


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У Києві на майдані Незалежності 14 липня відбулася церемонія прощання із загиблим на Донбасі військовослужбовцем, волонтером, засновником громадської організації «Пошукова ініціатива Майдану» Тарасом Матвіївим.

У церемонії прощання взяли участь міністр оборони Андрій Таран і головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак. Таран вручив батькові загиблого воїна зірку Героя України. 13 липня молодшому лейтенанту Матвіїву Тарасу Тарасовичу указом президента України №271 присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

31-річний боєць був командиром взводу 24-ї механізованої бригади імені Короля Данила. У 2015 році Тарас Матвіїв пішов добровольцем на фронт, воював у Пісках і Донецькому аеропорту.

До війни Матвіїв був відомим блогером, працював журналістом та брав активну участь у Революції гідності.

Тарас Матвіїв загинув 10 липня неподалік Троїцького на Луганщині. Під час обстрілу з боку російських гібридних сил він врятував двох своїх побратимів, допомігши їм дістатися в безпечне місце. Однак сам загинув від розриву ворожої міни.

Увечері 14 липня з Матвіївим прощатимуться у Львові, в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла.

У середу, 15 липня, відбудеться прощання та поховання в Жидачеві Львівської області, звідки родом Тарас Матвіїв.

radiosvoboda.org


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Контррозвідка Служби безпеки України зібрала додаткові матеріали, які свідчать, що полковник ФСБ РФ Ігор Єгоров, який має відношення до вербування генерал-майора СБУ Валерія Шайтанова, водночас був одним із організаторів окупації та розгортання терористичної діяльності на Донбасі.

З літа 2014 Єгоров під позивним «Ельбрус» напряму координував діяльність незаконних збройних формувань на території Луганської області, доводив до бойовиків вказівки російського командування та організовував взаємодію різних угруповань.

Полковник ФСБ називав себе «першим заступником командувача» військ так званої «Новоросії». Важливим аспектом його діяльності було узгодження спільних дій з так званим «міністерством оборони ДНР», забезпечення бойовиків озброєнням та боєприпасами. 

Він особисто був присутнім на окупованій території, перенаправляв групи проросійських бойовиків з Криму на Донбас.

Контррозвідка СБУ зафіксувала, що Єгоров безпосередньо причетний до збиття російською стороною українських військових літаків улітку 2014 року та до ракетних обстрілів підрозділів Збройних сил України.

Також полковник ФСБ РФ Єгоров займався збором розвідувальної інформації та координував диверсійні групи для протидії українським військовим.

Нагадаємо, у квітні оперативники СБУ провели багатоетапну спецоперацію із викриття Валерія Шайтанова та зібрали вичерпну доказову базу його співпраці з російськими спецслужбами. Зокрема, він перебував на агентурному зв’язку у полковника ФСБ Ігоря Єгорова.

Генерал-майора Шайтанова було затримано, його підозрюють у державній зраді та вчиненні терористичних актів.

Шевченківський районний суд міста Києва продовжив термін його перебування під вартою до 8 серпня.

ssu.gov.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

На Донбасі терористичне угруповання «ДНР» вже шосту добу блокує роботу КПВВ Мар’їнка. Окрім того, окупанти більше трьох діб утримують перед цим блокпостом двох людей, не даючи їм дозвіл на проїзд. Про це повідомляє прес-служба ООС в Facebook.

У ООС заявили, що українські прикордонники зі складу Об’єднаних сил при необхідності готові забезпечити повернення громадян назад на підконтрольну уряду України територію.

На КПВВ Станиця Луганська в неділю, 14 червня, лінію розмежування перетнуло 180 громадян: 75 на підконтрольну уряду України територію і 105 в зворотному напрямку.

Нагадаємо, як повідомляла група ІС, російські окупаційні адміністрації дуже вороже поставилися до намірів української влади розпочати процес адаптивного відкриття КПВВ на Донбасі для поліпшення соціально-гуманітарної ситуації.

sprotyv.info


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Попри режим припинення вогню, окупанти продовжують обстрілювати українські позиції на Донбасі. З початку 2020 року проросійські бойовики сотні разів відкрили вогонь. Унаслідок обстрілів загинули 48 військових. Востаннє Україна зазнала втрати 28 квітня – загинув Олексій Лісін.

Традиційно окупанти застосовують заборонену мінськими домовленостями зброю, повідомляють у пресцентрі Об’єднаних сил.

Загалом проросійські бойовики витратили уже тисячі боєприпасів. З початку 2020 року Україна на передовій втратила 48 героїв.

Хто загинув на Донбасі у 2020 році: список

Січень 2020 року:

  1. Юрій Сергеєв – лейтенант 72-ої ОМБр Чорних Запорожців загинув 1 січня через поранення у голову. Основними версіями є необережність та спроба самогубства;
  2. Сергій Дичек – 48-річний військовий загинув 5 січня через підрив вантажівки з українськими бійцями, служив у 130-му окремому розвідувальному батальйоні;
  3. Сергій Рацун – 43-річний воїн загинув 5 січня від ворожої кулі, служив у 93-ій ОМБр імені Холодного Яру;
  4. Руслан Насальський – 24-річний воїн 109-ої ОГШБ загинув 5 січня поблизу Павлополя за невідомих обставин;
  5. Микола Довженко – 23-річний боєць загинув 9 січня від ворожого поранення, служив у 28-ій ОМБр Лицарів Зимового Походу;
  6. Олександр Булик – 47-річний військовий Держприкордонслужби 9 січня помер у зоні ООС через захворювання серця; 
  7. Віталій Караван – 26-річний захисник загинув 13 січня імовірно через необережне поводження з боєприпасами, служив у 56-ій окремій мотопіхотній Маріупольській бригаді;
  8. Олексій Кучкін – 24-річний воїн загинув 15 січня від кулі снайпера, служив у 92-ій ОМБр отамана Івана Сірка;
  9. Ігор Хімічук – 29-річний старший солдат загинув 16 січня від ворожої кулі під час виконання бойового завдання.
  10. Валерій Закусило – 32-річний військовий загинув на Донбасі 18 січня від ворожої кулі.
  11. Олександр Слободанюк – молодший сержант, загинув 19 січня від кулі ворожого снайпера. Воїну було 48 років, з яких 22 він віддав захисту України.
  12. Василь Муха – 31-річний боєць 37-ої ОМБП Запоріжжя загинув 20 січня під час перестрілки з бойовиками біля Опитного;
  13. Микола Сорочук – 22-річний військовий загинув 22 січня від кулі снайпера, служив у 10-ій ОГШБр;
  14. Михайло Ошурко – 21-річний боєць 40-ої ОАБр помер 25 січня у Луганській області за невідомих обставин;
  15. Євген Щуренко – 41-річний боєць, який служив в одеській 28-ій Окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу. Загинув 26 січня напередодні свого дня народження від ворожої кулі.
  16. Антон Хоба – 28-річний військовослужбовець ЗСУ. Загинув теж 26 січня. На передовій Антон Хоба перебував з 2014 року.

Лютий 2020 року

  1. Клавдія Ситник  Внаслідок обстрілів бойовиків загинула 33-річна жінка-медик: фото та ім’я героїні – 33-річна жінка-медик потрапила під обстріл поблизу Новотошківського, коли несла ліки українському воїну. Загинула 1 лютого;
  2. Олександр Свінціцький – 36-річний військовий 72-ої ОМБр Чорних Запорожців загинув 3 лютого внаслідок вогнепального поранення голови у районі Золотого;
  3. Ігор Надолько – 51-річний парамедик “Ангелів Тайри” помер 7 лютого у зоні ООС через зупинку серця;
  4. Максим Хітайлов – 22-річний гранатометник загинув під час кривавого бою поблизу Золотого 18 лютого. Максим уклав контракт з армією у квітні 2019 року.
  5. Борис Шпачук – 52-річний полковник 128-ої ОГШБ помер 18 лютого на бойовій позиції біля Волновахи через розрив тромба;
  6. Вадим Романов – 30-річний командир відділення 59-ої ОМПБр загинув за неуточнених обставин 20 лютого внаслідок кульового поранення;
  7. Олександр Тараскін – 36-річний поліцейський помер 22 лютого у зоні ООС від раптової зупинки серця;
  8. Дмитро Гринь – 28-річний старший водій мотопіхотного відділення підірвався на вибухівці 26 лютого. Військовий загинув під час виконання бойових завдань. Герой уклав контракт з ЗСУ у січні 2019 року.
  9. Володимир Федченко – 46-річний боєць, який служив у 93-тій бригаді “Холодний Яр” з 2016 року. Військовий брав участь в обороні Старогнатівки та Авдіївки. 27 лютого Володимир загинув від кулі снайпера.

Березень 2020 року

  1. Ігор Гавриляк – 33-річний військовий із 72 ОМБР Чорних Запорожців. 
  2. Сергій Руських – 31-річний захисник із Маріуполя, захищав рідний Донбас від окупантів у лавах Збройних сил України з 2018 року. 
  3. Володимир Черненко – 25-річний захисник, загинув 3 березня унаслідок обстрілу українських позицій. Служив він у 13-му окремому мотопіхотному батальйоні 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Мав звання старшого сержанта.
  4. Дмитро Осичкін – 26-річний військовий 34-ої ОМПБ загинув 5 березня у районі села Піски від підриву на вибухівці;
  5. Дмитро Фірсов – 40-річний боєць загинув 6 березня поблизу Кримського внаслідок підриву БМП на міні. Був бійцем 93-ої окремої механізованої бригади, у якій командував взводом.
  6. Євген Черних – 29-річний боєць загинув 8 березня внаслідок потрапляння ракети бойовиків у авто українських військових. Він воював у складі 57-ої окремої мотопіхотної бригади отамана Костя Гордієнка.
  7. Віктор Солтис – 34-річний військовий загинув 10 березня, він служив у 131-му розвідувальному батальйоні ЗСУ. Він родом із села Володимирівка Кропивницького району.
  8. Андрій Ведешин – 34-річний старший солдат загинув 10 березня, служив за контрактом у 131-му окремому розвідувальному батальйоні. Родом із Тульчинського району на Вінниччині.
  9. Богдан Петренко –23-річний старший навідник гранатометного взводу загинув 10 березня, служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців.
  10. Ілля Пережогін – 26-річний молодший сержант 131-го ОРБ загинув 10 березня поблизу Пісків внаслідок влучання кулі снайпера;
  11. Валерій Стельмах – 23-річний навідник артилеристів “Азову” помер 16 березня у Маріуполі через зупинку серця;
  12. Олексій Золін – 35-річний боєць 30-ої ОМБр імені Костянтина Острозького загинув 19 березня у районі Попасної через потрапляння кулі ворожого снайпера.
  13. Володимир Мовчанюк – 36-річний молодший сержант 57-ої ОМПБр імені отамана Костя Гордієнка, загинув 30 березня від кулі ворожого снайпера під Ясинуватою;
  14. Олександр Маланчук – 23-річний командиром 3-го гірсько-штурмового взводу 1-шої гірсько-штурмової роти військової частини А3029. Герой родом з Чернівців. Загинув 31 березня під час виконання війського обов’язку.

Квітень 2020 року

  1. Олексій Купріков – 49-річний механік-водій механізованого батальйону 93-ої Окремої механізованої бригади Холодний Яр. Військовий загинув 9 квітня під ворожим обстрілом: отримав численні осколкові поранення. У Олексія залишилася цивільна дружина, 19-річний син, мама і рідна сестра, що служить у тій самій бригаді, де був сам Олексій.
  2. Леонід Скакуненко – 32-річний піхотинець із позивним “Барон”, боєць із 93-ї ОМБр “Холодний Яр”. Загинув уранці 12 квітня, у Вербну неділю, під час бойового чергування від ворожого обстрілу з гранатомета. Сиротами залишилися син від першого шлюбу та дружина.
  3. Андрій Шинкарук – лейтенант, випускник Національної академії сухопутних військ імені Сагайдачного. Загинув 20 квітня унаслідок важкого поранення від ворожого обстрілу.
  4. Андрій Альошин – 33-річний військовий 28-ої окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 23 квітня. Він родом з селища Славське Сколівського району, що на Львівщині. У загиблого бійця залишилися дружина та батьки.
  5. Олексій Лісін – 30-літній солдат із 93-ї ОМБр “Холодний Яр”. Загинув 28 квітня на бойовому посту – в нього влучив уламок ворожого снаряду. 

Імена ще чотирьох військових, які загинули у 2020 році, наразі невідомі. Ми оновимо список, коли вдасться їх встановити.

Карта окупованого Донбасу окуповані ОРДЛО мапа

24tv.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Коли будете ставити свічки за своїх різних на відкладеному Провідному тижні – згадайте і про них, чотирьох українських воїнів, загиблих у боях на Донбасі в минулому квітні.

Олексій Купріков, Леонід Скакуненко, Андрій Шинкарук, Олексій Лісін.

Три солдати і лейтенант. Троє – з 93-ї бригади “Холодний Яр”, полягли в районі Кримського на Луганщині. Офіцер – із 28-ї бригади Лицарів Зимового походу, поліг під Донецьком, біля Мар’їнки.

Христос – воскрес. Вони – загинули. Але зовсім вони не вмруть, доки ми їх пам’ятатимемо.

А ми мусимо пам’ятати. Хоча і стільки нових клопотів, нових криз, вірусів та карантинів. Хоча й комусь здається, що на цьому тлі немає ніякої війни, чи ООС, чи як там її.

Але вона є. Саме війна. Хоча у квітні бойових втрат з українського боку було лише чотири, але ворожих обстрілів штаб Об’єднаних сил нарахував 312, в середньому по десятку на день. Для порівняння: березень – 292 офіційні порушення “режиму тиші”, лютий – 279.

Власне, і всі наші квітневі загиблі – внаслідок обстрілів, боїв.

А ще в минулому місяці був 31 поранений (у березні – 74, в лютому – 26).

…І четверо полеглих – Олексій, 49 років, Леонід, 32 роки, Андрій, 28 років, Олексій, 30 років.

Христос – воскрес. Вони – загинули.

Теж за нас. Воістину герої.

1. Олексій Купріков “Лєший”

Олексій Купріков. Фото: 93 омбр

Олексій Купріков народився 13 січня 1971 року в Росії, у Читинській області. Жив у селищі Черкаське Новомосковського району на Дніпропетровщині, де дислокується 93 омбр. Отримав середню технічну освіту.

Олексій вирішив піти на війну, після того як на фронті загинув його друг. Контракт із ЗСУ підписав у листопаді 2018 року.

Солдат, механік-водій механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Хоча спершу чоловік проходив службу на посаді стрільця-помічника гранатометника, а вже потім, після навчання у навчальному центрі, здобув новий фах.

У бригаді 49-річний солдат отримав позивний “Лєший”, бо дуже любив ліс – усе про нього знав, учив побратимів, як там виживати.

“Він вирізнявся від більшості статечністю та виваженістю. Адже часто буває, що люди після “учебки” жаліються: мене, мовляв, нічому не навчили, тому я нічого не вмію. Льоша ж, навпаки, навіть якщо чогось і не знав, ґрунтовно та розсудливо намагався зрозуміти у деталях, як що працює, як краще полагодити техніку. І в нього це дуже добре виходило. Був спокійний, розважливий, зацікавлений у своїй роботі. З ним було легко служити”.

“Уважний батько, справжній професіонал та надійний друг”.

“Як безсмертний вів себе. Хороший, трудолюбивий, смерті не боявся”, – розповідають про Купрікова товариші по службі.

Олексій воював у районі Авдіївки, Новоселівки Другої, в останню ротацію – на околицях Кримського на Луганщині. Там, під час обстрілу позиції 93 омбр біля Кримського, і загинув 9 квітня, зазнавши множинних осколкових поранень.

Напередодні загибелі Лєший розмовляв по телефону із сином. Невдовзі мав приїхати додому у відпустку…

Поховали солдата в смт Черкаське, поруч із батьком.

Залишилися цивільна дружина, 19-річний син Владислав, мама та рідна сестра, яка також служить у 93-й бригаді.

2. Леонід Скакуненко “Барон”

Леонід Скакуненко. Фото: 93 омбр

Леонід Скакуненко не дожив десять днів до свого 33-ліття. Він народився 22 квітня 1987 року в селищі Лихівка П’ятихатського району на Дніпропетровщині.

Мав середню освіту.

У 2014 році, після початку війни, був мобілізований до лав Національної гвардії. А згодом повернувся на війну вже у Збройних силах, з якими підписав контракт.

Солдат, навідник у механізованому батальйоні 93-ї бригади “Холодний Яр”. Позивний “Барон”. Брав участь бойових діях у Новотроїцькому, Новоселівці Другій, на околицях Кримського.

“Барон був справжнім героєм – самовідданим, патріотичним. У лютому цього року він разом із побратимами відбили напад ворожої диверсійно-розвідувальної групи, яка спробувала прорватися на позиції “холодноярців”. Він поклав життя, воюючи з російськими окупантами на одній із найскладніших ділянок фронту”, – розповіли в підрозділі.

У Вербну неділю, 12 квітня, окупанти обстріляли позиції ОС поблизу Кримського на Луганщині з ручних протитанкових гранатометів. Леонід, який саме перебував на бойовому чергуванні, отримав поранення, несумісні з життям…

Поховали Леоніда в рідній Лихівці.

Залишилися дружина, син від першого шлюбу, сестра.

3. Андрій Шинкарук

Андрій Шинкарук. Фото: 28 омбр

Андрій Шинкарук народився 16 липня 1991 року в місті Любомль Волинської області.

Коли почалися бойові дії на сході 2014 року, Андрій був у першій хвилі мобілізованих. Брав участь в АТО в складі 1-го окремого мотопіхотного батальйону “Волинь”, воював у районі Дебальцевого.

Після демобілізації у 2015-му юнак вирішив присвятити себе військовій кар’єрі. Тож пішов навчатися в Національну академію Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного у Львові, яку закінчив 2019 року за спеціалізацією “Управління діями підрозділів механізованих військ”.

“Він був справжнім патріотом, професіоналом своєї справи, старанним курсантом, відповідальним та мужнім офіцером”, – згадує начальник НАСВ Павло Ткачук.

На війну Андрій повернувся офіцером. Лейтенант, командир механізованого взводу 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу.

“Він планував пов’язати своє життя з армією. Особовий склад, його підлеглі говорять, що Андрій був хорошим командиром, чув, розумів людей. Дуже тепло про нього відгукуються. Користувався авторитетом серед військовослужбовців”, – повідомляють у бригаді.

Андрій був товариським, любив ходити з друзями в гори, мав багато планів – як на військову кар’єру, так і на особисте життя. Але здійснити їх не судилося.

Близько 16:30 у Світлий понеділок після Великодня, 20 квітня, бойовики відкрили вогонь по позиціях Об’єднаних сил поблизу Мар’їнки на Донеччині з протитанкового гранатомета.

“Андрій переміщався, перевіряв свої позиції, коли неподалік від нього впав снаряд. Осколками йому посікло правий бік. Там множинні осколкові поранення. Їх дуже багато було, вони виявилися несумісні з життям. Андрій Шинкарук загинув на місці”, – повідомила пресофіцерка 28 обмр Аліна Демченко.

Поховали лейтенанта в Любомлі.

Залишилися мати і чотири сестри.

4. Олексій Лісін

Олексій Лісін. Фото: 93 омбр

Солдат Олексій Лісін із 93 омбр “Холодний Яр” загинув на бойовому посту ввечері 28 квітня. По українських позиціях у районі Жолобок-Кримське на Луганщині ворог ударив з СПГ та важкої артилерії калібрів 152 й 122 мм.

Олексій – родом із села Гірке Гуляйпільського району, що в Запоріжжі. Народився 30 березня 1990 року.

До армії Олексій працював далекобійником у Дніпрі, де мешкав із батьками.

Приєднався до 93-ї бригади у 2019-му, коли підрозділ стояв на Авдіївському напрямку на Донеччині. Служив на посаді водія в механізованому батальйоні.

“Наш побратим пережив у своєму житті велику трагедію — втратив обох батьків та будинок у пожежі. Через це найбільше мріяв, після повернення з війни, відбудувати батьківський дім”, – розповіли в бригаді.

В Олексія лишилися 12-річна донька від першого шлюбу Ліда, кохана дівчина Ліля, з якою він планував одружитись, старенька бабуся, молодший брат Микола, старша сестра Тетяна.

“Він був спокійним і добрим. Мріяв скоріше повернутися до коханої”, – згадує один із побратимів, що служив з Олексієм на одній позиції.

“Холодноярці” оплакують смерть побратима разом зі всіма його близькими, це також непоправна втрата для нас. Найбільше зараз ми жадаємо помсти і обов’язково отримаємо бажане”, – заявили в 93 омбр.

Вічна пам’ять полеглим за Україну.

підготували: Леся Шовкун, Дмитро Лиховій

novynarnia.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Воїн Операції Об’єднаних сил Харитін Старський підірвав мережу сильним постом, в якому розгромив ідею прихильників примирення з Росією про необхідність відступу на Донбасі.Нижче наводимо повний текст звернення захисника України.

Я думаю, що подібні відчуття мав кожен український військовослужбовець, починаючи від доби Рюриковичів. Щоразу, коли стикаєшся з менталітетом українського кріпака і чуєш всі ці сумні аргументи про те, що потрібно миритися з Москвою, хочеться кричати в тупу малоросійської пику.

Крво, твої предки протягом тисячоліть давали тягла за Україну! А якщо програвали, то загоювали рани і все одно давали! Вони топили ворожі галери по всьому Черномор’ю, ходили на Візантію, палили османські міста і панські маєтки! Вони обирали гетьмана і різали вельмож, ходили на Москву і рубали московитских князів під Конотопом. Більшовики так бзділи холодноярців, що сцлись у свої галіфе і стрілялися з наганів, щоб не потрапляти до козаків у полон.
Наші давали просртися і Третьому рейху, і Червоній армії, вони воювали з кремляддю до 1960 року – і недарма мішебраття ненавидять українських патріотів. Тому що український патріот – це природжений ворог русскоміра. Кожна імперія, кожна армія, яка намагалася знищити Україну, здохла без сліду. І в нашому чорноземі лежить триметровий шар загарбників, якщо не більше! А ти живеш і дихаєш сьогодні тільки тому, що за тебе воювали покоління відважних і відчайдушних українських воїнів. Ці воїни сьогодні б’ються за твоїх, крво, дітей, і присягали захищати тебе, ким би ти не був. Вони технологічні, професійні та безстрашні. Вони вірять, що ти там, в тилу, допоможеш їм врятувати державу. Не “вивести наших нещасних хлопчиків з-під вогню”, а, сц*ко, перемогти у війні!
Ці вікінги мріють увірватися на своїх танках і бетерах у саме серце Мордору і поховати орків під “Гградом”. За все зло, яке червоні опричники принесли Україні – Голодомор, ГУЛАГи, розстріляних дисидентів, загиблих воїнів. За Крим, за Донбас, за теракти у Харкові, за “зелені коридори смерті” під Іловайськом. За те, щоб дитя мирно спало на руках матері, а не вмирало під російськими “Смерчами” в Маріуполі чи Краматорську. Щоб ватному маршрутнику в Києві не заважав спати свист російських мін. Щоб Україна, нарешті, звільнилася від російського впливу і стала гідною та потужною державою.

Але тобі, кріпаку, потрібно геть небагато: аби твоя дупа була в теплі й було з чого поржати. І щоб не били. І можна було вирішити питання за лавандос. Ти соромишся патріотизму й ніколи не станеш таким же потужним і доблесним, як українські воїни-патріоти. Тобі не потрібна сильна держава. І тому ти ніколи в ній не житимеш. Але знаєш, що я тобі скажу. У тебе є шанс.

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Президент України Володимир Зеленський зберігає дивну мовчанку щодо великих втрат, які несуть українські військовослужбовці протягом останніх трьох днів.

Так, досі на жодному офіційному інформаційному ресурсі України немає реакції Володимира Зеленського на чергове загострення на Донбасі.

Згідно з даними штабу операції Об’єднаних сил, 1 березня загинув один український військовослужбовець, ще п’ятеро отримали поранення, а двоє були травмовані.

2 березня внаслідок ворожих обстрілів двоє українських військовослужбовців отримали поранення, троє – бойове ураження.

3 березня один військовослужбовець Об’єднаних сил загинув, ще п’ятеро наших захисники отримали поранення.

Сьогодні, 4 березня важкого поранення зазнав один захисник України.

Тож, протягом неповних чотирьох днів загинули двоє українських воїнів, зазнали поранень – тринадцятеро, бойових травмувань – шестеро.

prm.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Президент України Володимир Зеленський знову проігнорував великі втрати на Донбасі, де вчора, 1 березня, загинув один український військовослужбовець, ще п’ятеро отримали поранення, а двоє були травмовані.

Так, досі на жодному офіційному інформаційному ресурсі України немає реакції Володимира Зеленського на чергове загострення на Донбасі.

Крім того, сьогодні російські окупанти з великокаліберних мінометів прицільно обстріляли населений пункт Красногорівка у Донецькій області, внаслідок чого поранень зазнав цивільний мешканець.

На ситуацію вже відреагував відомий журналіст Юрій Бутусов. На його думку, така поведінка глави держави свідчить про те, що Головнокомандувач взагалі відсутній на своєму робочому місці.

“Я розумію, що в ОП сильно зайняті люди, але російські солдати зайшли всередину наших позицій, атакували на тиловій дорозі машину постачання 46-ї бригади, загинув наш Воїн – противник скористався скороченням активності наших розвідгруп. Атака сталася там, де нібито припинили стріляти, поблизу Станиці Луганській.

Головнокомандувач зобов’язаний реагувати й робити висновки з таких трагедій, реакція повинна бути негайна, президент зобов’язаний висловити співчуття загиблому за Україну. Це не коронавірус, це реальна загроза. Тому що тільки завдяки цій боротьбі та цим жертвам українська політика і свобода нашої країни ще існують. Президент не може ховатися від війни і жертв, тому що це його відповідальність. Або безвідповідальність. Але мовчання означає, що Головнокомандувач взагалі відсутній на робочому місці”, – написав Бутусов.

prm.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Лідери президентської партії “Слуга народу” жодним чином не прокоментували скандальне інтерв’ю колишнього помічника Путіна, куратора бойовиків Донбасу Владислава Суркова.

Нагадаємо, Сурков, зокрема, заявив, що “України немає, є українство” і що “Донбас не заслуговує такого приниження”, як повернення до складу України.

У фейсбуках голови фракції “Слуги народу” Давида Арахамії, його першого заступника Олександра Корнієнка, депутатки Ірини Верещук, депутата Василя Мокана нема згадок про це інтерв’ю і коментарів з цього приводу.

Так само не прокоментували заяви Суркова ані президент Володимир Зеленський, ані Офіс президента.

У Кремлі інтерв’ю Суркова прокоментували наступним чином: “Ні, такої політики [примусу України до братніх відносин] немає… Проводиться послідовна політика, спрямована на всіляке сприяння реалізації виконання мінських домовленостей”.

Інтерв’ю було оприлюднене на сайті видання “Актуальные комментарии” сьогодні, 26 лютого, зранку.

Близько опівдня міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив журналістам, що після звільнення Суркова політика Росії щодо України поки не змінилась.

prm.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO