Теги Posts tagged with "бизнес"

бизнес

Закон для поддержки населения и бизнеса в условиях карантина из-за распространения коронавируса в пятницу, 3 апреля, вступил в силу.

Сегодня Закон О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, направленные на обеспечение дополнительных социальных и экономических гарантий в связи с распространением коронавирусной болезни (COVID-19), был опубликован в издании “Голос Украины“, передает Цензор.НЕТ.

Он вступает в силу со дня опубликования.

Законом предусмотрено, что медицинским и другим работникам, непосредственно занятым на работах по ликвидации заболевания коронавирусной болезнью COVID-19, правительство устанавливает доплату в размере до 300% заработной платы, а для работников социальной защиты населения, оказывающих услуги гражданам, находящимся дома – до 100% зарплаты.

Подняты лимиты для групп плательщиков единого налога физических лиц-предпринимателей:

  • первая группа – с 300 000 гривен до 1 млн гривен;
  • вторая группа – с 1,5 до 5 млн гривен;
  • третья группа – с 5 до 7 млн ​​гривен.

При этом операции по ввозу на таможенную территорию Украины лекарств, медицинских изделий и оборудования для противодействия COVID-19 и их поставки освобождаются от уплаты НДС.

Законом также определяется, что:

  • временно, до 31 мая 2020 года, акцизный налог взимается по ставке 0 гривен за 1 литр 100-процентного спирта из спирта этилового, который используется для производства дезинфицирующих средств;
  • плата за землю и налог на недвижимость не уплачиваются с 1 марта по 31 марта 2020 года;
  • штрафные санкции за неуплату или несвоевременную уплату единого социального взноса (ЕСВ), непредставление (несвоевременное представление) отчетности об уплате ЕСВ не применяются с 1 марта по 31 мая.

Согласно закону, во время действия карантина участники судебного дела могут участвовать в судебном заседании в режиме видеоконференции вне здания суда с использованием собственных технических средств. Документом предусмотрено право суда во время карантина принимать решение об ограничении доступа лиц, не являющихся участниками судебного процесса, в судебное заседание, если участие в нем будет представлять угрозу жизни или здоровью человека.

Кроме того, законом на период карантина запрещается повышение процентной ставки по кредитному договору.

Законом вводятся правила дистанционной работы сотрудников: общая норма продолжительности рабочего времени предусмотрена Кодексом законов о труде Украины, работники распределяют рабочее время по своему усмотрению, выполнение дистанционной работы не влечет за собой каких-либо ограничений трудовых прав, уменьшение зарплаты.

При этом по обращению работодателя будет выплачиваться пособие по частичной безработице работникам, которых уволили с работы, но их зарплата и продолжительность рабочего времени сокращена работодателем (только для малых и средних предприятий).

Также продолжается выплата государственной помощи малообеспеченным семьям, других видов государственной помощи, пенсии по инвалидности на период карантина.

Кроме того, документом определяется, что на период карантина Кабмин получит право устанавливать предельные цены на товары противоэпидемического назначения и социальные товары.

Согласно закону, на период карантина местные советы, их исполнительные комитеты получат право проводить дистанционные заседания в режиме видеоконференции или аудиоконференций, в повестку дня которого могут включаться только вопросы неотложного внесения изменений в местный бюджет, другие вопросы о неотложных работах по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций или скорейшей ликвидации особо тяжелых чрезвычайных ситуаций, вызванных вспышками, эпидемиями и пандемиями.

Отметим, журналистам гарантируется, как и раньше, беспрепятственное передвижение по территории Украины, в том числе на территориях, где объявлена ​​чрезвычайная ситуация.

censor.net.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

На днях президент Владимир Зеленский сделал заманчивое предложение заробитчанам, чтобы вернуть их на родину.  

Речь идет об анонсированной Зе программе “Возвращайся и оставайся”, по которой, как обещает президент, можно будет получить кредит в 1,5 млн гривен сроком на пять лет на открытие или расширение своего бизнеса. Ставки – 5-9% годовых, что намного ниже, чем в среднем по рынку, где сейчас средняя ставка кредитования бизнеса достигает 20% годовых. 

Впрочем, судя из признаний опрошенных “Страной” гастарбайтеров, это предложение их мало прельщает. 

Бизнес за границей: проще и без взяток

Многие заробитчане говорят, что если уж и брать кредит для открытия бизнеса, то лучше делать это за границей. 

“Там правила понятнее, нет бюрократии (если обещают выдать какую-то справку через три дня, то тебе стопроцентно на третий день и выдадут), взяток не требуют и точно никто не кинет. Даже для иностранцев есть дешевые кредиты в той же Польше, и условия для жизни и ведения бизнеса лучше”, – полагает заробитчанин Александр Щур.  

“Есть уверенность, что за границей бизнес не отожмут, как в Украине. У нас можно набрать кредитов и без штанов остаться”, – говорит Надежда Билан, которая трудится в Италии. 

В Италии из почти 300 тысяч заробитчан 4 тысячи – предприниматели. 

34-летний уроженец Волыни Андрей Злотко, например, управляет успешной пиццерией “Маэстро-пицца” в Риме. Он арендовал помещение у итальянца и переоформил разрешения и лицензии на свое имя. А открыть свой бизнес в Италии, говорит он, намного проще, чем на родине. 

“В свое дело вложил около 100 тысяч евро. Часть денег – семейные сбережения, часть взял в кредит. В первые месяцы зарабатывали по 20 евро в день, а теперь только в обед на пиццу около двух сотен сотни человек приходит”, – рассказывает Злотко.  

В соседней Польше украинцы тоже открывают кафешки и магазины. Уроженец Мариуполя Евгений Адинцов, который раньше продавал мебель в Украине, три года назад запустил в Варшаве кафе по продаже уличной еды – супов в съедобных стаканах Soup Cultur. Украинская “зупа” быстро пришлась по вкусу полякам.

Стоит такой суп от 9 до 11 злотых (55-70 грн), за день продается 50-70 бокалов, а всего в меню – 16 различных супов.  

“Открыть свое дело в Польше несложно. Есть свои бюрократические процедуры, кажется даже, что нужно собрать больше всяких бумажек и разрешений, но в целом законы работают так, чтобы помогать предпринимателям. Никаких намеков на взятки, наоборот, чиновники всячески поддерживают тех, кто открывает бизнес. У нас же система работает медленно, справки нужно или долго ждать, или “подмазывать”, – говорит Адинцов. 

Украинские “зупы” популярны в Варшаве – открыть свой бизнес здесь можно проще и без взяток 

По словам одесситки Анны Химчук, хозяйки частного детсада для детей эмигрантов в Польше, вести бизнес за границей дороже, чем в Украине (налоги и разные отчисления выше), но зато надежнее, чем в Украине.

“Как говорится, дорого, но спокойно. Можно не бояться проверок, тебе всегда помогут и подскажут, что нужно исправить. В Украине у владельцев своего ела нет уверенности”, – говорит она.

Мария Лабойко, которая пять лет живет в Праге и владеет магазином украинских товаров, также скептически отнеслась к призывам Зе возвращаться на родину и запускать бизнес за дешевые кредиты. 

“Во-перых, это вилами по воде писано. Во-вторых, неясно, сколько нужно проработать за границей, чтобы тебе дали дешевый кредит в Украине. А как быть нелегалам, которых большинство? Как доказать, что ты работал за рубежом? В Чехии мои знакомые, например, не собираются возвращаться домой в ближайшее время ни з какие коврижки. Тут работает больше 150 тысяч наших, а вместе с сезонными работниками – вдвое больше. Сварщики получают 1-2 тысячи евро. Да даже простой упкаковщик подарков на фабрике – 1 тысячу евро имеет. Это стабильный доход, без рисков, которые уж точно ждут при открытии бизнеса в Украине. Даже если будут давать дешевые кредиты, потом так можно влететь, что не расплатишься, учитывая отечественные реалии. А особенно если в бизнесе ничего не смыслишь”, – говорит Лабойко.  

“Поляки возвращаются с заработков, но у них правила ЕС для бизнеса” 

У сторонников инициативы Зе – свои аргументы. 

Банкир Виталий Шапран ставит в пример опыт Польши, откуда тоже в своей время массово выезжали на заработки в более богатые страны Европы (и продолжают это делать). Как написал он в Facebook, не так давно в Польше зафиксировали тенденцию возвращения работников, большинство из которых основывают в стране свой бизнес.

“Эта тенденция интересная, поскольку трудовые мигранты из Европы, как правило, обеспеченные люди. То есть уровень участия в бизнесе собственными средствами будет высоким – а это уже интересно для коммерческих банков, поскольку в фокус-группе таких заемщиков будет снижен кредитный риск. Также они знакомы с правилами и процедурами которые есть в ЕС в тех бизнесах. в которых они были работали”, – пишет Шапран. 

Григорий Лозинский, львовянин, который владеет сетью кафе в Варшаве, не согласен с такой аналогией.

“Одно дело поляки, которые вернулись в Польшу и открывают свое дело на отложенные на многолетних заработках, скажем, в Британии, сбережения. Это в среднем 50-70 тысяч евро, но у поляка есть намного больше уверенности, что они не прогорят и что бизнес у них не отберут. Ведь в Польше действуют те же прозрачные правила ведения бизнеса, что и в остальной Европе. Так что сравнивать польскую ситуацию с Украиной неуместно. Ну и поляки все же продолжают выезжать в “старую Европу”, где заработки намного выше, чем в Польше. Это при том, что уровень жизни и зарплаты в Польше выше, чем в Украине, но поляки стремятся к лучшей жизни. Поэтому и зовут украинцев, потому что своих спецов не хватает”, – говорит нам Лозинский. 

Страна

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Компания «Пластикс-Украина» последовательно внедряет европейские принципы и стандарты на украинском рынке, поскольку именно такой подход увеличивает инвестиционный потенциал страны в целом, добавляет предсказуемости и стабильности бизнеса. Такую позицию высказал совладелец и генеральный директор компании «Пластикс-Украина» Иренеуш Дерек, оценивая 20-летний опыт деятельности компании на рынке Украины.

«Еще 20 лет назад, начиная работать в Украине, мы заявили, что будем действовать по-белому, и хотя вести бизнес на таких принципах в Украине сложно, мы взяли на себя ответственность, меняем ситуацию вместе с партнерами, делимся опытом внедрения европейских стандартов. Когда мы работаем по-белому, мы получаем предсказуемость и стабильность, увеличивается инвестиционный потенциал страны в целом», — отметил Иренеуш Дерек.

Компания «Пластикс-Украина» является одним из крупнейших налогоплательщиков в нашей стране. В частности, оборот компании за 2018 год составил почти 842 млн. грн., уплачено налогов — около 144 млн. грн. (за позапрошлый год эти показатели составляли 800 млн грн.  и 131 млн. грн. соответственно).

По словам И.Дерека, только за последние пять лет количество партнеров компании в Украине выросло с 6 до 10 тыс. Символично, что юбилейный 2018-й компания объявила партнерским, ведь, как подчеркнул генеральный директор, без партнеров не состоялась бы и компания «Пластикс-Украина», и важно, что партнеры-единомышленники рассматривают бизнес не только через призму коммерческого успеха. Для того чтобы отметить партнерский вклад в развитие бренда «Пластикс-Украина», и вообще бизнеса в Украине, компания запустила многосерийный видео-проект «Партнеры — наше второе я». Среди героев проекта — владельцы и руководители ведущих компаний в Украине.

Кроме того, «Пластикс-Украина» поддерживает важные социальные проекты. Среди ее партнеров в социальной сфере: «Мистецький Арсенал», музыкальная премия YUNA, международный научный центр «Обсерватория» на горе Поп Иван, Национальный историко-архитектурный музей «Киевская крепость», благотворительные фонды «Запорука» и «Сердце на ладони», детские дома-интернаты, Посольство Республики Польша в Украине и Польский Институт в Киеве, римско-католический приход св. Николая в Киеве, Католический медиа-центр и многие другие.

Справка: «Пластикс-Украина» имеет 23 подразделения по Украине и как ведущий дистрибьютор полимерных материалов поставляет продукцию из 20 стран, входит в крупнейшую в Центральной и Восточной Европе сети компаний Plastics International, которая имеет более 50 складов и офисов в Польше, Молдове , Грузии, странах Балтии и др.

В 2013 году «Пластикс-Украина» стала инициатором движения прозрачного бизнеса Украины «Белые начинают и выигрывают», что дало начало создания Украинской Бизнес Ассоциации.

person.org.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Харьковский #ОБЭП приехал тряхануть #БИЗНЕС. Смотрите до конца, что вышло!  Репосты и лайки за борьбу с внутренним врагом, бандитами с корочками !
#ЗПСанек
#ZPSanek

Харьковский #ОБЭП приехал тряхануть #БИЗНЕС. Смотрите до конца , что вышло ! Репосты и лайки за борьбу с внутренним врагом , бандитами с корочками !#ЗПСанек #ZPSanek

Gepostet von Dmytro Nikonov am Dienstag, 17. Juli 2018

Dmytro Nikonov

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Денис Казанский: История с наездом на «Новую почту» — это история про бизнес-климат в Украине. А точнее — про налоговое законодательство, которое устроено таким образом, чтобы делать бизнес виноватым.

«Новая почта» действительно разделена на множество ФОПов, чтобы минимизировать налоги. Но в этом нет ничего уникального для нашей страны. Так работают почти все сетевики. Формально — это не противозаконно, но если силовики захотят, то, конечно, прижмут. Как обычно…

Почему бизнесмены так делают? Потому что иначе не выгодно. Стал бы кто-то заморачиваться с сотнями ФОПов, если бы можно было нормально работать юрлицом? Нет, конечно. Невысокие налоги выгоднее платить, чем не платить и создавать себе лишние проблемы. Это прописная истина.

Обвинения в «обнале», которые выдвигает прокуратура — тоже крайне сомнительны. Такие обвинения можно выдвинуть всем, кто имеет дело с крупными объемами налички. Супермаркетам, заправкам, забегаловкам вроде «Пузатой хаты». И это я не говорю уже о мутных клоаках типа игровых автоматов, замаскированных под «Национальную лотерею» и всевозможных «швидких грошах» в МАФах у метро. Пока ты не интересен или у тебя есть крыша — тебя трогать не будут. Но как только прокуроры захотели денег или долю в бизнесе — к тебе придут.

Важно понимать, что у этих налетов, называемых в народе «маски-шоу» — главная задача не разобраться в ситуации и установить истину, а запугать, деморализовать и заблокировать работу.

Так было все предыдущие 25 лет, и не стоит думать, что этот раз какой-то особенный.

24seconds.net.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Львиная часть украинской экономики находится в “тени”. Зарплаты в конвертах, по оценкам ГФС, платит чуть ли не каждый третий работодатель. В то время как предприниматели жалуются на высокие налоги, плохой бизнес-климат и сложное налоговое законодательство, власти заявляют, что детенизация – ключевое направление, которое позволит резко увеличить официальный ВВП. 

В интервью изданию Realist председатель объединения предпринимателей малого и среднего бизнеса «Фортеця», первый замглавы комитета ВР по налоговой и таможенной политике Оксана Продан рассказала, как вывести Украину из “тени” и почему бизнес прячется от налогов.

— Украина все еще в лидерах по уровню «теневой» экономики. Недавно в МЭРТ заявили, что уровень «тени» сократился на 6 п.п. — до 37% ВВП. У ряда экспертов такие оценки вызвали скепсис. А Вы как считаете, какая часть украинского ВВП находится в «тени»?

— Я не считаю правильным называть процент, так как понимаю, что статистические данные сегодня очень условные. Знаете, как говорят: «существуют три вида лжи: ложь, наглая ложь и статистика». По своему опыту общения с предпринимателями могу сказать, что немногие легализовали свою работу. А среди мелкого бизнеса, к сожалению, стало больше тех, кто прячется, а не работает.

— А по какой причине? Так повлиял двукратный рост минимальной заработной платы?

— У каждого своя причина. Кто-то из-за роста минималки, кто-то боится огромных штрафов. Тех, кто прячется, меньше не стало. Бизнес хочет, чтобы его не трогали и ему не мешали. А государство ищет способы, как зажать бизнес в тиски.

— Меньше проверок?

— Дело не в проверках, а в отсутствии прозрачных условий и правил игры. Следует четко описать, когда можно проверять бизнес, а когда нельзя. До сих пор в разных отраслях работают советские нормы. Может нормальный человек проанализировать, понять, нарушал он или нет, если эти нормы писались еще при советской власти?

— Нужна дерегуляция?

— Я вообще слово дерегуляция не принимаю.

— Почему?

— Потому что на моей памяти мы дерегулируем экономику с 2005 года. Ну, никому легче не стало. Это как с драконом. Пока «дерегулировали» одну голову, а на ее месте выросли еще три. Нужно не дерегулировать, а менять всю систему.

— В отношении государства и бизнеса есть как минимум две стороны. Помимо власти, которая не создала необходимые условия, есть ведь еще и предприниматели, которые не всегда стремятся работать полностью открыто и всячески пытаются оптимизировать свои расходы. Культура уплаты налогов, скажем так, не на очень высоком уровне…

— Государство обязано создать условия, при которых бизнес будет выполнять закон. Если бизнес не платит налоги вопреки закону, значит, государство должно заставить заплатить. Если бизнес, используя особенности наших законов, легально платит меньше налогов, чем мог бы платить, тогда какие вопросы? Виноват не бизнес, виновато государство, которое создает те или иные условия.

У нас культура уплаты налогов такая же, как культура в общественном транспорте, как культура общения в социальных сетях. Она одинаковая. Это ведь одно общество. Олигархи живут где-то там, а малый и средний бизнес — часть общества. Почему вы хотите, чтобы бизнес был другим. Это люди, которые сами создают рабочие места для себя, для других. Они часть социума, они такие же, как все мы. Только они не ждут, пока им кто-то что-то даст, они сами создают.

— Одни уверены, что для выхода украинской экономики из “тени” необходимо снижать фискальное и административное давление, другие считают, что нужно наоборот, ужесточать контроль и жестче наказывать компании, которые не выполняют свои налоговые обязательства или скрывают часть прибыли. Интересно Ваше мнение, что нужно сделать, чтобы украинский бизнес активнее выходил из “тени”?

— Я уверена, что для выхода бизнеса из «тени» необходимо создать ему условия для работы в легальном поле. Усиление санкций до того, как будет создана прозрачная, простая и некоррупционная система регулирования бизнеса, приведет к двум вещам – усилению коррупции и расширению «теневого» сектора.

Если правоохранители позволяют себе нарушать закон и права работодателей, если суды не защищают прав как производителей, так и потребителей, если любой чиновник может безответственно не выполнять закон, а предприниматель за все отвечает не только деньгами, но и собственным имуществом вплоть до квартир, куда бизнес пойдет? Или в «тень», или из бизнеса.

ПОЭТОМУ, ПОВТОРЮСЬ, ЕДИНСТВЕННЫМ ПУТЕМ ДЛЯ ВЫВЕДЕНИЯ БИЗНЕСА ИЗ «ТЕНИ», СОЗДАНИЯ РАБОЧИХ МЕСТ И ОБЕСПЕЧЕНИЯ СОЦИАЛЬНЫХ ПРОГРАММ ГОСУДАРСТВА ЯВЛЯЕТСЯ НОВАЯ, НЕКОРРУПЦИОННАЯ СИСТЕМА РЕГУЛИРОВАНИЯ БИЗНЕСА С ДЕЙСТВУЮЩИМИ СПРАВЕДЛИВЫМИ СУДАМИ.

В экологических платежах администрирование бывает дороже самого налога, так не должно быть. Мы все знаем, что автомобили в Украине дороже, чем в Европе, но пока ставки не снижаем. Хотя нужно сделать так, чтобы машина стоила не дороже, чем за границей.Налоги на прибыль главное не снижать, главное сделать прозрачное администрирование. То же и с НДС. С июля администрирование НДС у больших компаний, с оборотом более 5 млн. грн., стало автоматическим. У них все здорово. А вот у маленьких – нет. Администрирование должно быть прозрачным и дешевым для всех без исключений.

— В 2016-м в Украине почти в два раза снизили ЕСВ. Сторонники этого решения были уверены, что это позволит бизнесу увеличить зарплаты и при этом не пересматривать фонд заработной платы. Но позже в Пенсионном фонде заявили, что нужного эффекта это решение не дало: зарплаты повысили незначительно и не все. Почему так?

— Во-первых, тот же Пенсионный фонд признал, что платежи после снижения ЕСВ не упали так, как они нам угрожали, а постепенно выровнялись. Во-вторых, одновременно со снижением нагрузки надо было поднимать минимальную зарплату, а не через год. Ну а, в-третьих, сразу после снижения ставки на всех уровнях фискалы начали говорить о ее скором повышении, что очень сдерживало поднятие зарплат. Я уверена, что снижение ставки тогда дало позитивный эффект для экономики. Если бы снижение делали с рядом других решений, эффект был бы большим.

— Вы выступаете за то, чтобы ЕСВ и НДФЛ каждый украинец платил за себя сам. Зачем? Это позволит воспитать дисциплину и повысить культуру?

— Если работник оформлен, работодатель обязан делать за него отчисления. Он налоговый агент, платит за вас ЕСВ и НДФЛ. Поэтому вы сами можете и не чувствовать, что государство берет с вас огромные деньги. За плохие дороги, за полицию, которая не вовремя приезжает на вызов, за медицину. Нам говорят, что нужно все это сделать платным. Так подождите, мы и так за все это платим. Но из-за того, что у нас повсюду налоговые агенты, деньги забирают наши, но мы этого не замечаем.

ЧЕЛОВЕК ДОЛЖЕН ПОНИМАТЬ, ЧТО ОН ПЛАТИТ, ЧТО ОН СОДЕРЖИТ ГОСУДАРСТВО. А ЭТО 40% ОТ ЗАРАБОТНОЙ ПЛАТЫ ПЛЮС 1,5% ВОЕННОГО СБОРА.

Когда каждый гражданин каждый месяц будет отдавать, условно говоря, на содержание полиции деньги. Через месяц, два, шесть он и все остальные начнут требовать. Если мне Миграционная служба дает справку о том, что я не зарегистрирована там, где на самом деле зарегистрирована, они работают за мои деньги, и конкретный человек должен за это ответить.

— Некоторые Ваши коллеги и общественные организации выступают за то, чтобы поднять минимальную зарплату до 5 тыс. грн. Бизнес готов к росту минималки?

— Все налоги, в том числе и на зарплаты, и сами зарплаты работников, в итоге оплачивают покупатели – продуктов, услуг, тепла…

Поэтому нужно спрашивать, смогут ли покупатели оплачивать поднятие зарплат без роста экономики и, соответственно, их реальных доходов.

— А Вы как считаете?

— Я за 50 тыс.!

— Каким образом?

— А 5 тыс. грн? Те, кто это предлагает, они же не аргументируют. Мы должны создать условия для развития экономики. Будет расти экономика, будет расти и минимальная зарплата. Не может минимальная зарплата расти отдельно от экономики.

— Малый и средний бизнес во всех развитых странах является основой среднего класса. У нас это прослойка либо совсем небольшая, либо же ее на самом деле нет. Почему так? Достаточно ли делает государство, чтобы укрепить позиции бизнеса? Что еще нужно сделать?

— Государство у нас уже давно делает все, чтобы среднего и малого бизнеса в Украине не было. Наверное, власть после Оранжевой революции поняла, что первыми против ее злоупотреблений выйдут предприниматели, именно предприниматели независимы на выборах. Предприниматели были основой Революции достоинства, основой волонтерского движения, общественников.

НА САМОМ ДЕЛЕ ПРЕДПРИНИМАТЕЛИ ПРОСЯТ ОТ ВЛАСТИ НЕМНОГО – ЗАЩИТИТЬ ОТ МОНОПОЛИСТОВ И НЕ МЕШАТЬ.

— В этом году Нобелевскую премию присудили за вклад в понимании психологии экономики. От психологии каждого украинца ведь тоже многое зависит. По статистике, у нас всего несколько процентов населения хотят заниматься бизнесом, в то время как в США об этом мечтает практически каждый второй. Почему так? Украинцы не предприимчивы или все-таки это наше советское прошлое? А главное, как эту психологию можно изменить?

— Украинцы очень предприимчивы и каждый день доказывают это по всему миру, создавая самые успешные и прибыльные проекты, но не в своей стране. В Украине им приходится выживать, а не созидать. Изменить это можно, только создав условия для свободной работы бизнеса, для конкуренции. Если говорить о психологии, то необходимо ее изменить в том, что государственный аппарат создан для обслуживания граждан, в том числе предпринимателей, а не наоборот. Когда государственная машина начнет обслуживать людей, а не использовать свое положение, тогда появятся доверие и развитие как Украины, так и ее граждан, в том числе предпринимателей.

— Но еще с Советского Союза, когда предпринимателей называли «спекулянтами», отношение к бизнесу в Украине отличается даже от соседних западных стран. Нет понимания, что малый и средний бизнес должен стать столпом экономического роста..

— Я уже много лет не слышу в дискуссиях, в которых участвую, чтобы предпринимателей называли спекулянтами. Может, понимают, что в разговоре я буду защищать предпринимателей. У меня есть очень классная формулировка, которая убивает любые заявления о том, что в бизнесе плохие люди. Так идите в бизнес! Поищите эти деньги сами. Если человек пришел на работу в 9 и ушел в 18, пусть пришлось посидеть до 19, даже до 20, но ты знаешь, что ты получишь деньги. А предприниматель должен все посчитать, свести все, и если денег нет, то брать из кубышек, чтобы заплатить.

Люди нашего возраста и люди моложе, они уже иначе относятся к бизнесу. Но вот теперь нужно сделать так, чтобы не страшно было заниматься бизнесом в нашей стране. Бизнесу не бывает спокойно ни в одной стране, но нужно сделать так, чтобы он чувствовал себя защищенным и был защищен от незаконных посягательств чиновников, монополистов и других, кто высасывает из Украины все соки.

Беседовал: Александр Литвин
Фото: Данил Зубович

realist.online

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Три роки тому Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, яка стала чинною з 1 січня минулого року.

Частиною Угоди став розділ про зону вільної торгівлі з країнами ЄС. Практично повне скасування тарифів для ввезення продукції до ЄС створило додаткові конкурентні переваги для українських товарів і послуг на ринку ЄС, розширило доступ до єдиного ринку і, зрештою, підвищило інтерес до торгівлі з обох сторін. Хто з українських підприємців і за яких умов зможе ефективно скористатися новими можливостями та які проблеми стоять перед українськими виробниками, ми запитали в Олега Мирошніченка, експерта з експорту до країн ЄС.

Режим вільної торгівлі з ЄС не є чинником, котрий змінить економіку України вже завтра. Однак це великий шанс пришвидшити якісні зміни в українських компаніях. Чи скористається український бізнес цими можливостями, залежатиме від кожного окремого власника.

“Навіть для того, щоб серйозні західні компанії заходили на наш ринок продавати свої товари, їм потрібне зрозуміле і передбачуване бізнес-середовище, тому що в продажі теж вкладаються кошти, готується персонал і так далі. Якщо бізнес-клімат поганий, то і продавати в такій країні непросто, особливо коли мова йде про продукти, що потребують складного сервісу. У свою чергу, виробництво конкурентоспроможної продукції для українського експорту також потребує активних закупок компонентів і технологій не лише українського, але й іноземного виробництва”, — говорить Олег Мирошніченко.

Пора відмовлятися від принципів 90-х

Для виходу на закордонні ринки нам потрібна віра в себе, підкріплена наполегливою працею. Однак український бізнес має набути нової якості та відмовитися від підходів, сформованих у 90-х роках.

“Тоді нормальний сервіс не надавався. І коли люди платили за товар, він міг бути зовсім не тієї якості, яка передбачалася від початку. У нас поширені випадки, коли відкривається нова компанія і заявляє про себе на ринку з гідною якістю товару. Потім минає два-три місяці, люди звикають до якості і набувають певної лояльності, а якість тим часом починає погіршуватися. У своїй переважній більшості український бізнес і дотепер не налаштований на довгу гру – підприємець заходить у певний сектор, працює у ньому певний час, “робить гроші”, і як тільки зникають великі заробітки, йде в іншу нішу. А між тим серйозний бізнес – це те, що англійською мовою називають commitments – це фанатичність, одержимість своїм продуктом, це бажання подарувати людям нову ціннісну пропозицію. Це довга гра в одній ніші. Такий підприємець не полишає свого задуму після перших труднощів, а шліфує продукт і бізнес-процеси до досконалості, він живе потребами клієнта і зрештою стає великим гравцем”, — пояснює Олег Мирошніченко.

За його словами, коли мова йде про базові сировинні товари, які є у всіх, то їх теж можна продавати і їх будуть брати, але це екстенсивний спосіб розвитку економіки.

“Не думаю, що на даному етапі цей шлях є для нас перспективним. Усі мають зосередитися на максимальному нарощуванні доданої вартості”, — переконаний експерт.

Малому бізнесу варто знаходити свою нішу

Вихід на нові ринки – чи то в режимі вільної торгівлі, чи без нього – потребує ресурсних інвестицій: грошей, часу, вивчення ринку. І тут великі компанії мають “перевагу першого ходу”, оскільки реалізація помилкових експортних стратегій не створює для них значних ризиків. З іншого боку, малий та середній бізнес змушений підходити до розбудови присутності на іноземному ринку більш виважено, враховуючи більші ресурсні обмеження.

Але одна справа — зайти на ринок, а інша – завоювати довіру і вибудувати тривалі системні стосунки з партнером, утриматися на ринку і досягти довготривалих повторних замовлень. Тут шанси на успіх для малого і великого бізнесу практично однакові — за тієї умови, що кожен бізнес шукатиме собі партнера подібного розміру.

“Малим підприємцям не треба йти у чужі ніші і грати на полі великих гравців. Цільові сегменти малого бізнесу менші за обсягами, більше пристосовані до особливостей і потреб клієнтів, більш маржинальні – з товарами середнього сегменту і вище, а краще – преміум-класу”, — говорить Олег.

Чому зняття мит не ліквідовує усіх бар’єрів для бізнесу

Навесні 2014 року практично зник один із бар’єрів для експорту до ЄС – митні тарифи. Але мито — не єдиний бар’єр для укладання контрактів на постачання продукції.

“Наші головні бар’єри виникають у комунікаціях, у браку розуміння потенційних партнерів і специфіки їхнього ринку. Цьому можуть зарадити регулярні “занурення” у ринок — поїздки і зустрічі з партнерами, а також запрошення і прийом партнерів в Україні, демонстрація їм того, як ви працюєте, як виглядає виробництво, якою є ваша виробнича та корпоративна культура. Ось тоді і зникне “останній бастіон” на шляху до виходу на ринки ЄС”, — роз’яснює Олег Мирошніченко.

За його словами, на сьогоднішній день навіть імідж України стає бар’єром для експорту продуктів з доданою вартістю – адже ми створили враження про себе як про сировинного постачальника. Разом з тим ми не перші, кому доводиться руйнувати стереотипи про себе. Свого часу це робили японці і сінгапурці, згодом малайці, корейці, китайці та навіть сусіди українців — поляки.

“До слова, митні бар’єри для експорту до ЄС існують у китайців, в’єтнамців, бразильців — але вони наполегливо торують свій шлях на ринок Європейського Союзу і входять до їхніх виробничих ланцюгів. В українських виробників зараз вигідна митна позиція в порівнянні з країнами, що експортують до ЄС на загальних умовах. Але треба рухатися далі. Маємо стати прагматиками, серйозно і системно розробляти експортні напрямки”, — закликає до прагматичного підходу Олег Мирошніченко.

Виробники повинні постійно вдосконалюватися

Говорячи про переваги зони вільної торгівлі, експерт застерігає: варто розуміти, що якщо український виробник не робить жодних кроків, аби вийти на зовнішній ринок, то йому зона вільної торгівлі практично нічого не дає. Але коли брати до уваги планомірність запровадження в Україні європейських вимог до продукції (це передбачається Угодою про асоціацію), то виробники відчуватимуть певний тиск. Наприклад, це стосується обов’язковості запровадження системи HACCP для усіх виробників харчової продукції в Україні до 2019 року.

Ризики для виробників

Умови зони вільної торгівлі з ЄС сприяють більшому насиченню ринку в Україні за рахунок зростання імпорту. Однак, на думку експерта з експорту до країн ЄС, про шалений наплив товарів не йдеться.

“Зона вільної торгівлі де-факто функціонує вже з весни 2014 року, але ми не бачимо докорінних змін на ринку. Тому, хто шукає можливостей, зона вільної торгівлі допомагає, а хто не хоче працювати, той і не працює”, — каже Олег Мирошніченко.

Якщо вважати наближення законодавчих норм і вимог України до стандартів ЄС ризиком, то він все-таки існує.

“В результаті гармонізації з нормативною базою ЄС у нас може знизитися рівень корупції, покращиться бізнес-клімат, знизяться ризики для споживачів – це все становить ризик для тих підприємств, котрі звикли працювати як-небудь, вирішувати проблеми грошовими аргументами тощо. Насправді нам як суспільству і економіці нічого втрачати. Міжнародне економічне середовище не дивиться на ризики. Воно розвивається. І ніякий протекціонізм це не зупинить. Тому рухаємося або вперед, або у прірву. Я свій вибір зробив”, — говорить експерт.

Перші здобутки

Головна позитивна зміна – це те, що стало легше експортувати продукцію, оскільки зник митний бар’єр. Крім того, для деяких західних бізнесменів створення ЗВТ з Україною стало знаковим — вони починають сприймати нас як частину європейського економічного простору.

За словами Мирошніченка, нові можливості з’явилися, але експортний успіх у першу чергу є похідним від того, що для цього робить сама компанія.

“Виробники експортували товари до ЄС і п’ять, і десять років тому – за винятком продукції тваринного походження. Просто раніше це вимагало сплати мит. А наразі експортувати стало дешевше, і це, безумовно, плюс. Однак суті це не міняє, оскільки експортна діяльність вимагає виконання “домашньої роботи”, яку за компанію ніхто не зробить, принаймні безкоштовно — точно”, — говорить експерт.

Ринок ЄС потребує унікальних товарів

У деяких підприємців є ілюзія, що вони зможуть продавати товари на західному ринку в кілька разів дорожче, ніж в Україні. Це красива мрія, але у переважній більшості випадків вона не збувається.

“Щоб продавати дорого, потрібен особливий товар. Наприклад, Apple має якісний товар і сильний бренд. Вони – унікальні. Нам теж потрібно створювати унікальні бренди – і в малому бізнесі, і у великому. Це вимагає концептуальних підходів до ведення бізнесу. Високе підприємництво – це не лише продаж рішень, але й концептуалізація, пропаганда, пропозиція певних цінностей, смислів. Концепції обертаються навколо людських мрій (виглядати як справжня жінка, справжній чоловік, бути власником класичних речей тощо) та прагнень (допомога ближньому, збереження довкілля, розвиток інновацій, високий мінімалізм і ощадливість, споживання здорової традиційної їжі тощо)”, — роз’яснює експерт.

Наприклад, виробник взуття ТОМS – на сьогодні це, можливо, найуспішніший соціальний бізнес у світі. Їхня концепція “One for one” означає, що за кожну продану пару взуття компанія дарує одну пару взуття бідній дитині у країні третього світу.

Читайте також: Бизнесмен Игорь Лосев: Как вывести из тени 30 миллиардов в месяц при помощи экономического оператора

“Компанія побудувала бізнес на прагненні людей покращувати умови життя знедолених дітей. У певний момент до TOMS звернулася компанія Microsoft і запропонувала їм безкоштовну рекламу на своїх онлайн-ресурсах на десятки мільйонів доларів. Чому? Одні скажуть, що це щира симпатія до оригінальної місії бізнесу TOMS, інші – що це  прагнення отримати бодай частку слави TOMS. Але беззаперечним є те, що компанія вибудувала концептуальну бізнес-модель, яка не залишає байдужим. Ось так треба працювати. Потрібно виходити за межі товарної уяви”, — наводить приклад концептуальної бізнес-моделі Олег Мирошніченко.

Тож досягти успіху на західному ринку допоможе нестандартне інноваційне мислення, “загортання” товарів у ідеї та цінності – в усе те, що резонуватиме з культурою та цінностями західного ринку або ж здивує і вразить його своєю автентичністю.

Запорука успіху — креативність

Перспективи покращуються і у великих, і у малих виробників. Але всім доведеться стати винахідливішими у презентації своїх товарів і послуг.

“Мене часто запитують: які товари мають перспективи на ринку ЄС? На це питання немає однозначної відповіді. Навіть проста цибуля може бути цікавою, якщо перед тим її почистити в Україні і очищеною відправляти, до прикладу, на ринок Великобританії. Необхідно знаходити не просто продукти, але й виробничі операції, додаткові послуги, які ми можемо робити на більш вигідних умовах в Україні. До цього необхідно додати високу культуру ведення бізнесу. Насправді експортувати можна багато чого, але треба підходити до цього системно і жити цим”, — говорить про підходи до експорту Олег Мирошніченко.

Переоцінка бізнесу за стандартами ЄС

Додаткові проблеми для українських підприємців після впровадження режиму зони вільної торгівлі з ЄС якщо і виникатимуть, то не з причин напливу товарів та послуг з ЄС на наш ринок. Проблеми можуть появитися в разі неготовності українського бізнесу до тих прогресивних законодавчих змін, що передбачені Угодою.

“Усе-таки більше є можливостей. Можна або скористатися ними, або проігнорувати їх. Проблеми виникають завжди у тих, хто хоче щось робити. Якщо ти нічого не робиш, то в тебе немає проблем. Коли ти будеш виходити на зовнішній ринок, у тебе виникне ряд проблем: брак знань, брак грошей, брак фахівців у команді або приміщення, що не відповідає необхідним стандартам – зокрема для харчового виробництва”, — говорить про потенційні проблеми експерт.

Як приклад він наводить ситуацію з одним українським виробником: “Підприємець планує експортувати товар в ЄС. Але для цього потрібне запровадження процедур за стандартом HACCP. Існуюче приміщення вимогам НАССР не відповідає. Звідси — потреба у новому приміщенні, яке можна або орендувати, або збудувати. Якщо будувати самому, то, звичайно, це потребуватиме суттєвих інвестицій. І такий “інвестиційний проект” потребуватиме попередньої оцінки експортних можливостей. Ось такі проблеми можуть виникати. Загалом бізнес неможливо розвивати, не вирішуючи проблем”.

Проблема якості — в її стабільності

Також, на думку Олега Мирошніченка, невідповідність стандартам ЄС є проблемою, але далеко не такою поширеною. Набагато гостріше наразі стоять такі вади українського бізнесу, як брак етичності та невміння “тримати марку”.

“Труднощі виникають не з якістю загалом, а радше з її стабільністю у процесі виробництва різних партій товарів. Одна партія може бути належної якості, а інша – не відповідати стандартам. У нас також ще залишаються проблеми, що стосуються порушення контрактних зобов’язань, відмов або перенесення термінів постачання”, — пояснює експерт.

Інвестор має повірити українцям

Що стосується інвестиційної привабливості України після впровадження режиму зони вільної торгівлі, то експерт переконаний, що ще є над чим працювати. Адже, з одного боку, інвестиції збільшилися, а з іншого – існує ряд невирішених проблем, що псують інвестиційний імідж країни.

“По інвестиціях є різні фактори. Фактор “плюс” – це те, що у нас є зона вільної торгівлі. “Мінус” – це російська гібридна агресія. Ще один потенційний фактор “мінус” – це незадовільні результати боротьби з корупцією, а також нереформовані суди. Як зіграють ці фактори сукупно, я точно сказати не можу. Але інвестиції є і вони надходять. Впевнено передрікати, що вони збільшаться, було б невиправданим спрощенням ситуації. Необхідно розуміти психологію інвесторів і ліквідовувати бар’єри для надходження інвестицій. В Україні може бути багато привабливих об’єктів, але якби я сам був інвестором, то також брав би до уваги те, скільки грошей українці самі вкладають у свою економіку. Спочатку ти сам інвестуєш у себе, а потім в тебе інвестують інші”, — говорить про підхід до інвестицій Олег Мирошніченко.

На думку експерта, люди мають вірити в те, що роблять, і в те, у що вкладають кошти. Саме це заохочуватиме іноземців до приходу та інвестування в українську економіку.

“Найбільша тривога інвесторів – це українська судова система, яка все ще не гарантує чесного правосуддя і захисту права власності. І ця проблема стосується не лише закордонних інвесторів, але й українських бізнесменів. Адже коли український підприємець хоче розвивати бізнес в Україні, то він одразу міркує про те, як захистити його від здирництва чиновників та силовиків і навіть від відвертого рейдерства. Про ці “больові точки” необхідно говорити постійно – аж до реального виправлення ситуації”, — підсумовує експерт.

Автор: Ірися Герцун

Персона ТОП

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Найпопулярніше

Свіжі публікації

Автори

[email protected]
0 Статті0 Відгуки
Роман Давиденко
Роман Давиденко
12389 Статті34 Відгуки
http://politinfo.com.ua

Обрані статті

Популярні теми

© Politinfo.com.ua 2014