Нові керівники декларують одне, а фактично залишають старі корупційні схеми

Нові керівники декларують одне, а фактично залишають старі корупційні схеми

Загрузка...

Сьогодні в адміністрації президента відбудеться перше засідання Конкурсної комісії з обрання директора Національного антикорупційного бюро. Тривалий час чуємо від різних політиків про потребу посилення боротьби з корупцією. І у зв’язку з цим – про створення в Україні нового правоохоронного органу. Я обома руками за посилення боротьби з корупцією. Хоча зараз на часі вживати системних заходів протидії корупції, усувати причини й умови, що породжують корупцію, бо боротьба з наслідками – вічна.

Чому необхідність створення потужного антикорупційного органу була продиктована за часів правління режиму Януковича? Бо криміналітет зрощувався з владою, олігархи, які були при владі, відверто «дерибанили» державні кошти та розпилювали бюджет. Але ж зараз прийшла нова народна влада! Де мудра і прозора кадрова політика? Чому знову чуємо, що на місцях залишаються люди Януковича, і продовжують діяти тіньові схеми? Вибачте, але це – відповідальність нових керівників, які декларують одне, а фактично плекають і старі кадри, і старі корупційні схеми.

Згадайте, коли була остання реальна реформа? У 1925-30 роках, коли змінили адміністративний устрій території УРСР і створили відповідну систему управління. В Україні дотепер – центр, область, район, село, місто. І ще тоді з’явилась розгалужена система контролюючих органів. Їх у нашій державі – понад сотню. Система економіки фактично лишається також адміністративно-командною із “совковим” корінням. Відсотків 40 корупційної складової – це сфера надання послуг: за кожну довідку, кожен візит до чиновництва потрібно платити. Що заважає швидко перевести ці функції на електронне забезпечення? Зарплата одного чиновника на рік становить не менше 100 тис. грн. Тож враховуючи цілу армію чиновництва, це ще й економія.

Насправді, ми постійно бачимо нові факти корупційних схем, а от публічних звітів про використання державних і бюджетних коштів – не видно. Куди йдуть передбачені на АТО близько 100 млн. грн. щоденно? Чуємо лише про волонтерські пожертви, але й за бюджетні кошти потрібно звітувати перед громадою. Публічно!

Щодо створення чергового правоохоронного органу. Знову буде боротьба за призначення керівника з різних політичних кіл. Знову когось працевлаштують для галочки або самодурства.

Це все лише поглибить конфлікт у суспільстві, бо ми вже бачимо, як невидима рука використала непрофесійність окремих народних депутатів, підсунувши примітивні закони на кшалт “люстрації”. У такий спосіб спотворено справжнє бажання суспільства про очищення, не кажучи про нехтування Конституцією і законами України.

Впевнений, що вітчизняні правоохоронні органи мають достатньо ударних сил, повноважень, оперативної інформації і за наявності політичної волі могли б щотижня звітувати про викриття реальних фактів корупції. Буквально за місяць можна було зрушити справу з місця. Тим паче, що на Донбасі війна і давно пора розібратись з економічним підґрунтям терористичних організацій ЛНР і ДНР.

До речі, таку ж кваліфікацію має отримати і терористична організація в Криму, яка тероризує і знищує українців та кримських татар, знущається над їхніми віковічними релігійними й культурними святинями. Правову оцінку маємо почути в межах розслідування щодо створення злочинної організації. Ми пам’ятаємо, хто звертався в письмовій формі до президента РФ щодо введення військ в Україну, і як залишки “яструбів Захарченка” перекривали шлях до Криму через Чонгар. От саме в рамках цієї справи і має проводитися реальна люстрація. Всі винуватці мають нести кримінальну відповідальність. І насамперед за загибель Небесної сотні.
Микола ГОЛОМША