Україна, здобувши незалежність, 27 років продовжувала перебувати у кайданах чужої українському народу російської духовності. Російська православна церква разом зі спецслужбами Росії руйнували українську державність, поширювали антиукраїнську літературу, зводили наклепи на Українську державу, перекручували історію.
Про це заявив лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, довірена особа кандидата в Президенти Петра Порошенка Богдан Горинь.
«Пам’ятаючи заклик Шевченка “кайдани порвіте” і звернення Миколи Хвильового “Геть від Москви!” Президент Порошенко звільнив Україну від кайданів російської духовності. Його мудрість, дипломатичний хист, наполегливість і рішучість переконали Вселенського патріарха Варфоломія у необхідності надати Українській церкві Томос — статус незалежної помісної автокефальної церкви. Нарешті українська політична незалежність отримала свою складову — духовну незалежність. Тепер ми серед рівних рівні», – наголосив він.
За словами Богдана Гориня, в Україні вперше за всю історію сформована патріотична, професійна, оснащені сучасною зброєю армія. Такі Збройні сили здатні захистити незалежність країни. «Завдяки Президенту Порошенку, його таланту дипломата, його авторитету в світі до України прихилився цивілізований світ, який не лише співчуває нашій біді — анексії Росією Криму і окупації нею частини Донбасу, а й підтримує Україну політично, фінансово й новітньою зброєю, щоб держава могла оборонитися від агресивної путінської Росії. Це вперше за всю історію України дружні нам країни допомагають нашій державі зміцнити власну безпеку й оборону», – наголосив Богдан Горинь.
Також Б.Горинь нагадав, що за останні п’ять років Україна очистилася від комуністичних ідолів, а Комуністична партія України відійшла на маргінеси історії. Одним із найважливіших здобутків чинного Президента є те, що перед Україною відчинено двері до НАТО і ЄС.
«Запитаймо себе, зважаючи на нинішню політичну ситуацію, що для кожного з нас є найважливішим у широкому, а не побутовому розумінні? Як для мене, то найважливішим є зберегти державу, не стати колонією або великою губернією у складі Російської неоімперії. Чи є гарантія, що статус незалежної держави забезпечить нам клоун, невіглас у державних питаннях Володимир Зеленський? Такої гарантії, такої певності немає, бо Зеленський безпорадний у питаннях державного керівництва, він звертається до народу, щоб запропонував йому керівника служби безпеки, прокурора, прем’єр-міністра. Зате він твердо заявляє, що готовий стати перед катом України Путіним на коліна і просити, щоб він перестав убивати українців і встановив мир на Донбасі. Про анексований Крим він не згадує. Порівнювати його з Рейганом означає ображати пам’ять політика світової слави, який пройшов довгий шлях перед тим, як стати президентом.
Чи є певність, що державну незалежність України забезпечить Юлія Тимошенко? Коли вона говорить, що скличе учасників Будапештського меморандуму — президентів ядерних держав включно з Путіним і вимагатиме від них виконання їхніх обіцянок, то це примітивне й наївне твердження, бо до Путіна вже неодноразово апелювали з такими зверненнями, а він відповідає, що Будапештський меморандум ні до чого його не зобов’язує, бо це не юридичний документ. Найсмішнішим є твердження Юлії Тимошенко: “Якщо я не виконаю своїх обіцянок, то через три місяці залишу пост президента”. Таке твердження — явний розрахунок на дурнів, які повірять, що Тимошенко, яка вдається до всіх засобів, щоб посісти крісло президента, здатна за власним бажанням звільнити його. Не перераховуватимемо мильних бульбашок її обіцянок», – підсумував Богдан Горинь.
Після того, як ситуація зі знущаннями над учасником АТО в Бердянській колонії стала відома широкій громадськості й ЗМІ, у Олександра трапився нервовий зрив через діяльність військових прокурорів і поліції.
Як повідомила у Faceboook координатор “Медійної ініціативи за права людини” Ольга Решетилова, силовики “закошмарили” потерпілого викликами в правоохоронні органи.
“Два дні розганяється версія, що нібито це “злодії в законі” розхитують колонію. Як з’ясувалося, ноги цієї версії ростуть із Генеральної прокуратури. Сьогодні мені обіцяють надати “неспростовні” докази цієї версії”, — написала вона.
Як стверджує Решетилова, 12 березня о 22:30 бійцеві зателефонував заступник начальника місцевого відділення поліції і зажадав, щоб той негайно з’явився.
“Як я вже писала, у Саші після знущань над ним нестабільний психічний стан, він занервував і пішов у поліцію, не дивлячись на всі протести рідних. Там Сашу чекали військові прокурори. Вони вимагали у нього писати якісь заяви про те, що у Саші немає інших претензій, крім питання соціальної допомоги від військкомату. На щастя, мамі вдалося вчасно прорватися в кабінет і забрати Сашу з відділку”, — розповіла правозахисниця.
Проте 13 березня о 7:30 на порозі квартири Олександра вже стояла поліція з наказом доставити його до відділку.
“Мамі знову вдалося від них відбитися. Я подзвонила військовому прокурору, який так наполегливо хотів отримати якісь заяви від Саші. Поки прізвище не називаю, але якщо продовжать кошмарити, назву всіх. Він пояснив, що випадково дізнався про історію Саші і вирішив з’ясувати, чи все у нього добре. Зрозуміло вам, як самовіддано працює військова прокуратура? Вночі прокурори їдуть до районного центру, задіюють поліцію, щоб з’ясувати, став військовослужбовець на облік у військкомат і чи потрібне йому працевлаштування!” — пише Решетилова.
На її запитання, чи почала прокуратура перевірку і чому засуджений нею діючий військовослужбовець відбував покарання в колонії, а не дисбаті, відповіли негативно.
“Отже, давайте ще раз за пунктами:
1. Спочатку військова прокуратура домагається сумнівного вироку військовослужбовцеві.
2. Потім чинного військовослужбовця (на момент відбування покарання він не був звільнений із ЗСУ) відправлять у загальну колонію в місті з відверто сепаратистськими настроями.
3. Коли над військовослужбовцем починаються знущання, ніхто з державних органів, у тому числі військова прокуратура, не реагує на десятки листів мами, депутатських запитів. Ніхто з колонії не переводить.
4. А коли історія стає відомою і починається кіпіш, прокурори прибувають вночі з’ясувати, чи не хоче військовослужбовець працевлаштуватися? Зашибісь просто турбота”, — підсумувала Решетилова.
Вона пообіцяла не залишити цю справу без рішення.
“Виродки, які зламали долю людині, ми вас у спокої не залишимо. Не намагайтеся зараз бігати в прокуратуру і ДБР, писати замовні статті та розповідати про кримінальних авторитетів. Ви і є кримінал. Ви і кожен, хто вас покриває”, — резюмувала правозахисниця.
Як повідомляв OBOZREVATEL, скандал у Бердянській виправній колонії №77 набирає обертів. Там один із ув’язнених декілька разів зґвалтував колишнього бійця АТО. Після цього хлопець намагався покінчити життя самогубством і опинився в психіатричній лікарні.
В Інформаційному агентстві «Україна Інформ» відбулись Громадські слухання на тему: Інформаційні війни Україна – Росія!
1. Проблема:
шляхом висвітлення неправдивої інформації в засобах масової інформації, на сайтах без ідентифікації особи якій ці сайти належать, щодо підприємств, громадських діячів, керівництва уряду, правоохоронних органів, працівників прокуратури, державних службовців, також висвітлення неправдивої інформації на сайтах зареєстрованих на громадян України або підприємства України:
загроза економічній безпеці України;
загроза Державності України;
загроза політичній безпеці.
2. Шляхи вирішення проблеми:
судові рішення;
указ президента щодо блокування сайтів;
створення органу державної влади або не державної структури, з відповідними повноваженнями, який матиме право блокувати роботу сайтів;
створення реєстру сайтів, які попадають під моніторинг.
3. Практика США та країн Євросоюзу боротьби з даною загрозою.
В ефірі було підняти така тема, як висвітлення неправдивих фактів в засобах масової інформації. Яким чином це загрожує економічній, політичній безпеці України та навіть її державності.
В громадських слуханнях взяли участь:
Голова Всеукраїнської профспілки юристів – Вадим Чорний;
Перший заступник Генерального Прокурора України (2014 р.) – Микола Голомша;
Народний депутат України – Микола Паламарчук;
Народний депутат України – Андрій Соловей;
Народний депутат України – Віктор Кривенко;
Володимир Мартиненко – радник Міністра в МВС України, член Колегії МВС України, Голова Громадської ради при МВС України;
Професор Академії прокуратури – України Леонід Грицаєнко;
Голова Комітету економістів України, кандидатом економічних наук – Андрій Новак Політична Партія «Патріот»;
Політолог – Василь Мокан;
Адвокат – Денис Ципін;
Адвокат – Володимир Максимець;
Адвокат – Людмила Тарута;
Громадський діяч – Світлана Синявська;
Радник Голови Національного комітету по боротьбі з корупцією – Денис Бєлов;
Юрист – Сергій Линок.
Відбулось обговорення внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за наклеп (висвітлення неправдивої інформації в засобах масової інформації).
Прийнято рішення обговорити дану проблему за участю журналістів, адвокатів, громадських діячів, депутатів верховної ради України. Створити робочу групу та спільно розробити відповідний текст законопроекту, де депутати будуть авторами законодавчої ініціативи щодо закону про наклеп, а саме визначити, яка саме буде відповідальність за поширення завідомо неправдивої інформації, яка у судовому порядку буде доведена.
Президент України Петро Порошенко під час поїздки в Чернігів спантеличив представників Національного корпусу своєю несподіваною поведінкою. Незважаючи на ризик провокацій, глава держави пройшов пішки через парк, де зібралися радикально налаштовані люди.
Як повідомили джерела OBOZREVATEL в оточенні президента, 13 березня Порошенко відвідав Чернігів для участі в Раді регіонального розвитку. Після виступу в обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм він повинен був зустрітися із жителями міста біля Катерининської церкви, яка розташована приблизно за 500 метрів від філармонії.
За словами нашого співрозмовника, незважаючи на поради охорони дістатися до місця призначення на автомобілі, Порошенко вирішив піти пішки. “Так буде швидше,” — аргументував він своє рішення, після чого спокійно пройшов повз здивованих радикалів.
“Я вас не боюся і не дам вам дестабілізувати ситуацію в Україні”, — звернувся президент до представників Нацкорпусу, чим викликав у них подив. І лише коли Порошенко відійшов і попрямував у бік публіки, радикали почали кричати: “Ганьба!”
Нагадаємо, що 13 березня декілька десятків представників Національного корпусу влаштували акції протесту в Чернігові. Радикали вимагають від президента покарати фігурантів журналістського розслідування щодо розкрадань в оборонній сфері України.
Режим в России, который установил президент Владимир Путин, находится в тупике. Никто не понимает, куда двигаться дальше.
Путин требует “чистки чиновничества среднего звена” и рискует поставить себя и свое окружение один на один с изголодавшимися “низами”, написал в блоге на OBOZREVATEL российский журналист Саша Сотник.
“Путинский режим зашел в тупик. Никто не понимает, куда двигаться дальше. Путин требует “чистки чиновничества среднего звена” и рискует поставить себя и свое окружение один на один с изголодавшимися “низами”. А они уже ворчат и тихо, но люто ненавидят кремлевскую верхушку и её прикормленный олигархат. Это приведет к дезорганизации работы путинской “вертикали” на среднем уровне”, – считает Сотник.
По его мнению, “снизу” могут постучаться в Кремль с вопросом “А что это вы тут делаете? – милости просим на виселицу!”.
“Или же прокремлевское силовичье постучится к каждому россиянину со словами: “А что это тебе так зашибись? Не пора ли тебя распотрошить?” Похоже, режим готов сыграть в этой ситуации на опережение. К чему это приведет – вопрос вопросов. Тем более, что Путин привел страну на грань реальной геополитической катастрофы. Лубянский рейх будет рушиться жестко, и эти потрясения окажут влияние не только на постсоветское пространство”, – подытожил журналист.
Как сообщал OBOZREVATEL, обстановка в России накаляется с каждым днем все больше, и удерживать власть для президента Владимира Путина бескровно становится все сложнее.
«Моих родителей расстреляли. Папу и маму. И я никогда их не видела»5 марта дети репрессированных вышли на Красную площадь и записали видеообращение к президенту России. Их требование: запретить восхвалять Сталина.
Gepostet von Новая Газета am Dienstag, 5. März 2019
Что нужно знать о протестах в России против ограничения доступа во всемирную сеть
Похоже на то, что скоро россиянам придется распрощаться с социальными сетями: в России изолируют Интернет – прямо как в КНДР. Так, 12 февраля 2019 года в первом чтении был принят законопроект об автономной работе российского сегмента интернета, предложенный сенатором Андреем Клишасом. За документ проголосовали 334 депутата, против — 47. Причем против законопроекта выступили представители всех фракций, кроме “Единой России”.
Законопроект вполне ожидаемо вызвал волну сопротивления в российском обществе. Читайте все о драконовских интернет-законах в России в специальном материале сайта “Сегодня”.
Цена свободы слова
Показательно во всей этой истории то, что до сих пор непонятно, во сколько реализация этой идеи обойдется налогоплательщикам Российской Федерации. В обосновании к законопроекту сенатор Клишас отметил, что бюджетных средств на его инициативу не потребуется. Теперь же он утверждает, что на реализацию закона будет потрачено порядка 20 млрд рублей.
“В паспорте проекта “Информационная безопасность”, который одобрило правительство, предусмотрено финансирование мероприятий, предлагаемых законопроектом, — более 20 миллиардов”, — сказал сенатор.
Вместе с тем, по данным “Интерфакса”, на реализацию этого законопроекта в федеральном бюджете РФ на 2019-2021 годы заложены более 1,8 млрд рублей.
Как выяснила “Медуза”, обе цифры в определенной степени справедливы. Дело в том, что сумма в 1,8 млрд рублей была выделена российским правительством на “создание Центра мониторинга и управления сетью связи общего пользования”. Решение об этом принято больше года назад (задолго до внесения законопроекта) — как часть плана “Информационная безопасность”, утвержденного в декабре 2017 года. В целом на его реализацию с 2018 по 2020 год планировалось потратить 22,3 млрд рублей.
Однако на момент утверждения плана, стоимость строительства Центр мониторинга планировали на уровне 491 млн рублей, а не 1,8 млрд. Таким образом расходы, которые неизбежно повлечет за собой принятие законопроекта Клишаса, нигде не учтены. Кроме того, до сих пор не представлены расчеты по устройствам для контроля за трафиком, работе Центра мониторинга и проведению учений по отключению от международного интернета.
По словам представителя некоммерческой организации “Цифровая экономика”, которая реализует программу “Информационная безопасность”, на инициативу Клишаса в их проекте предусмотрены только 2 млн рублей.
Добавим, что Счетная палата не исключила, что “реализация законопроекта приведет к росту стоимости товаров и услуг на российском рынке, что содержит риск увеличения расходов бюджетов всех уровней”. И это без учета 134 млрд ежегодных компенсаций операторам связи.
Впрочем, даже и без таких радикальных мер “сверху” в России резко ухудшилась свобода интернета – за последний год факты ограничения сетевых свобод участились в шесть раз. Об этом говорится в докладе международной правозащитной группы “Агора”, обнародованном 5 февраля.
Так, в 2018 году было зарегистрировано почти 663 тыс. фактов ограничения свободы интернета в России. Из них более 488 тыс. фактов связаны с ограничением доступа (блокировками), еще 161 тыс. – с запретом информации по различным основаниям.
Правозащитники отметили, что в 2017-м аналогичный показатель составлял почти 116 тыс. фактов.
“Значительно увеличилось число регионов, в которых пользователи сталкиваются с серьезным давлением – в 2018 году в “красную зону”, где зафиксировано более 30 фактов или применение насилия, попал 41 регион (в 2017 годы – 26)”, – сказано в докладе.
По данным правозащитников, серьезно ухудшилась ситуация в Адыгее, Ингушетии, Карачаево-Черкесии, Хабаровском крае, Белгородской, Вологодской, Ивановской, Кировской, Костромской, Магаданской, Орловской, Пензенской, Рязанской, Сахалинской, Тульской областях и в Ямало-Ненецком автономном округе.
“В 2018 году к реальному лишению свободы осудили как минимум 19 пользователей “ВКонтакте” (76% известных случаев), по 2 пользователя YouTube и Telegram и по 1 – Facebook и “Одноклассников” (ссылка на конкретный сервис имеется в 25 сообщениях о приговорах)”, – говорится в докладе.
Кто бы сомневался, пресс-секретарь Кремля Дмитрий Песков заявил, что результаты данного исследования не вызывают тревогу у руководства РФ, поскольку они якобы не такие уж и высокие.
Народ против
Уже 7 марта стало очевидно, что власти совершенно не собираются шутить: в России ввели наказание за фейки в интернете. Государственная Дума РФ приняла закон, которым устанавливается наказание за размещение недостоверных публикаций в интернете. Минимальное наказание для российских граждан – от 30 до 100 тысяч рублей, сообщается на сайте российского парламента.
В случае выявление в интернет-СМИ сообщения, которое определено контролирующими органами как фейковое, Роскомнадзор обращается к руководству редакции интернет-издания, после чего оно должно незамедлительно указанную информацию удалить. А в том случае, если редакция незамедлительно не удалила информацию, Роскомнадзор направляет по системе взаимодействия операторам связи требование о принятии мер по ограничению доступа к сетевому изданию.
За первое распространение информации, создавшее угрозу причинения вреда жизни и здоровью граждан, имуществу, угрозу массовых беспорядков, угрозу нарушения функционирования объектов жизнеобеспечения штраф может составить:
для граждан от 30 тыс. до 100 тыс. рублей (за повторное нарушение 100 тыс. до 300 тыс. рублей)
для должностных лиц – от 60 тыс. до 200 тыс. рублей (от 600 тыс. до 900 тыс. рублей);
для юридических лиц – от 200 тыс. до 500 тыс. рублей (от 1 млн до 1,5 млн рублей).
В Госдуме отметили, что критерии опасности, вызванные фейковыми новостями, будут определяться руководством надзорного ведомства исходя из новостной повестки и характера событий, вокруг которых могут возникать волны фейковых новостей с возможными тяжкими последствиями.
В то же время, за репосты публикаций в интернете “фейков” наказывать не будут. По крайней мере, пообещали, что не будут.
Как результат, Россию охватили протесты из-за превращения интернета в “Путиннет”. Десятки тысяч россиян 10 марта вышли на митинги за свободный интернет, не обошлось без задержаний. Только в Москве, по информации ОВД-инфо, в участки полиции попали около тридцати человек.
“Сначала думаешь, что ничего у них не получится. А потом один законопроект примут, другой и становится страшно. Люди должны знать, что хотят так ограничить свободу слова”, – сетует участница протеста Алиса.
“Я не готов отказываться от интернета, от анонимности и возможности высказывать свое мнение в интернете”, – говорит другой протестующий по имени Руслан.
Протест поддержали оппозиционные политики, общественные деятели и активисты. Аналогичные акции прошли также в Санкт-Петербурге и Воронеже. На выступлениях звучали призывы “Русские достойны свободы” и “Великой России – свободный интернет”.
“Хотелось бы, чтобы этот митинг послужил толчком к пониманию властью своего народа. То, что происходит сейчас, для меня лично очень печально”, – утверждает Александр, который тоже пришел на демонстрацию.
У Путина прокомментировали ограничения в интернете для россиян в недобрых традициях Кремлевской пост-правды. Так, в Кремле уверяют, что принятые Государственной думой изменения в законодательство не ограничат права россиян в доступе к интернету – власть решила перестраховаться на случай, если для России отключат мировой интернет. Об этом рассказал пресс-секретарь президента РФ Дмитрий Песков.
Фото: AFP
“Никто не является сторонником идеи урезания интернета или ограничения возможности работы Всемирной сети. Поэтому в плане свободы интернета позицию участников этой акции можно поддержать. Но нельзя поддержать их непонимание, заблуждение, что принятые законопроекты каким-то образом направлены на ограничение свободы интернета. Они как раз направлены на жизнеспособность интернета в условиях потенциальных агрессивных действий в киберпространстве в отношении нашей страны”, – сказал Песков.
Спикер Кремля отметил, что российская власть якобы решила перестраховаться на случай, если Запад отключит Россию от интернета.
“Я хочу еще обратить ваше внимание. Я сегодня смотрел утром телевизор и там сегодня один из участников акции говорит: “Они хотят нажать кнопку и отключить интернет”. Это он говорил про власти Российской Федерации. Но это абсолютное заблуждение. При этом этот участник почему-то совершенно не опасается того, что кто-то за океаном нажмет на эту кнопку и отключит его от этого интернета. А опасаться надо именно этого, и как раз действия законодателей, действия властей направлены на то, чтобы застраховать наших граждан от подобных отключений в случае наступления такой ситуации”, – подчеркнул он.
Очевидно, что сегодняшними выступлениями дело не ограничится, и россияне еще не раз выйдут на улицы в защиту свободы слова.
Україна відстоює свої права у міжнародних судах проти російської агресії не тільки щодо суверенітету, економіки, енергетики, порушень прав людини. 565 експонатів Скіфського золота – унікальної колекції історичних коштовностей України – стали предметом судового розгляду з Росією.
Кому по праву належить золота спадщина скіфів – вирішує Суд Амстердама. 5 років тому туди звернувся амстердамський музей Алларда Пірсона, де виставлялася колекція. Музей отримав право на експозицію українських коштовностей з музеїв Києва і Криму у той час, коли півострів ще знаходився у складі України.
Після анексії Криму Росією, музей Пірсона подав клопотання до суду для встановлення, кому необхідно повернути Скіфське золото – державі Україні або ж до кримських музеїв. Розповідаємо подробиці резонансної справи та шанси Києва повернути колекцію на батьківщину.
Історія спору
У 2013 році музей Амстердама Алларда Пірсона домовився з музеями України про передачу близько 600 експонатів Скіфського золота для організації виставки в Нідерландах «Крим – золотий острів у Чорному морі». Після закінчення експозиції, 19 предметів колекції, які були запозичені в Музеї історичних коштовностей Києво-Печерської Лаври, повернулися в Україну.
Основна ж частина зібрання була взята із галерей Криму, який на момент домовленостей про виставку, перебував під контролем Києва. Коли постало питання повернення скарбів, кримський півострів уже був анексований Росією. І Україна, і окупант претендували на повернення колекції.
Позиції сторін
Своє законне право на Скіфське золото Київ аргументує тим, що колекція належить до Музейного фонду України, незалежно від окупації півострова.
«Експонати не можуть бути повернуті на окуповані території, які тимчасово перебувають не під контролем України»
— позиція України у справі про Скіфське золото
Росія в особі кримських музеїв – Керченського і Бахчисарайського історико-культурних заповідників, Севастопольського «Херсонеса Таврійського» і Центрального музею Тавриди у Сімферополі наполягає на тому, що предмети колекції були взяті із кримських галерей, тому і повинні повернутися назад.
Амстердамський музей звернувся до суду за роз’ясненням, кому належить Скіфське золото. У грудні 2016 року Окружний Адміністративний Суд Амстердама прийняв рішення на користь України.
Своє рішення суд аргументував нормами міжнародного права і конвенцією ЮНЕСКО, згідно з якими твори мистецтва повинні бути повернуті суверенній державі, що надавала їх для тимчасової експозиції. Колекція є спадщиною України незалежно від того, де раніше знаходилися її окремі експонати, тому повинна бути повернута державі.
«Ні законодавством України або Нідерландів, ні міжнародним правом не передбачені правові підстави для передачі або переміщення предметів, які на даний момент знаходяться в Амстердамі, у Київ, де вони ніколи не були»
— аргументи Росії у справі про Скіфське золото
Представництво інтересів окупанта веде одна із провідних юридичних фірм Нідерландів, розповіла деталі справи перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова:
«Їх захист наполягає на тому, що це майнове питання між музеями – Музеєм Алларда Пірсона і 4 кримськими музеями, а не політичне. Мовляв, був договір між музеями – цінності привезли з Криму і повинні бути повернуті до Криму»
— Еміне Джапарова, перший заступник міністра інформаційної політики України
Україна надала суду додаткові докази на свою користь, повідомив міністр культури Павло Петренко:
«Держава Україна 15 лютого 2019 року подала додаткові докази, серед яких – експертний висновок з питань застосування Конвенції ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності 1970 року професора Франческо Франчіоні та експертний висновок з питань міжнародного публічного права, які мають значення для розгляду справи, професора Ніко Шрейвера»
— Павло Петренко, міністр культури України
Шанси України на скіфські коштовності
Рішення за апеляційною скаргою у цій суперечці буде винесене орієнтовно 11 червня 2019 року. Якщо російська сторона програє справу, очевидно, що наступним етапом буде касаційне клопотання, розповів заступник міністра юстиції України Сергій Пєтухов:
«Сторона, що програла, а ми впевнені, це будуть так звані кримські музеї, має право подати касацію до Верховного суду Нідерландів, який є остаточною інстанцією. Весь процес може тривати до року включно із винесенням рішення»
— Сергій Пєтухов, заступник міністра юстиції України
У разі виграшу справи Україною, держава зобов’язана відшкодувати музею Алларда Пірсона витрати на зберігання колекції за весь період розгляду спору. На момент винесення рішення по першій інстанції, тобто на грудень 2016 року, ця сума становила 111 тисяч євро. Очевидно, що до середини 2019 року, цифра збільшиться. Російська сторона буде зобов’язана відшкодувати вартість юридичних послуг та адміністративні збори на розгляд.
Юристи запевняють, що шанси України – високі, так як право суверенної держави на історичні цінності закріплено міжнародними нормами і конвенцією ЮНЕСКО, підписантами якої є і Київ, і Москва. Крім цього, держава володіє переважними правами у питаннях вибору місця повернення таких цінностей, якщо вони перебували за межами країни під час міжнародних виставок.
Які цінності втратила Україна після анексії?
Втрати України від анексії Криму прийнято рахувати у доларах або будь-якому іншому грошовому еквіваленті. За офіційними даними, це понад трильйона гривень. Але крім матеріальних активів, виробничих потужностей, території, частини населення, потенціалу надр, є і цілий пласт культурного і сучасного наукового доробку, що тимчасово відійшов до окупанта.
Однією з найбільш значущих таких втрат є Кримська астрофізична обсерваторія біля Сімеїзу. В її володіннях – 11 телескопів, один з яких був найбільшим в Україні і серед країн СНД. Діаметр його дзеркала становить 2,6 м, призначений для дослідження сонця.
«Кримська астрофізична обсерваторія виконувала важливу роль в космічній програмі України і міжнародних дослідженнях космосу. Вона входить до мережі Міжнародної служби лазерної локації супутників»
— Ярослав Яцків, академік НАН України
1,2 млн експонатів – така загальна кількість історичних цінностей, збережених в музеях Криму на момент окупації. Крім Скіфського золота, тут зібрані предмети мистецтва, цінні полотна епохи Відродження і пізніших періодів, військова та промислова атрибутика, ювелірні прикраси. Серед найбільш значущих:
Картинна галерея Івана Айвазовського у Феодосії – 12 тис. експонатів;
Художній музей ім. Михайла Крошицького у Севастополі – 8 тис. предметів;
Національний заповідник «Херсонес Таврійський» – 200 тис. експонатів – той самий музей, що зараз намагається відсудити в України Скіфське золото.
Складність у тому, що Україна не володіє даними, що саме знаходилося у Кримських сховищах, так як усі архіви і відомості велися в самих музеях. Відповідно, у Києва немає можливості повертати націоналізоване окупантами майно через суд. Єдиного реєстру цінностей не існувало, а тільки загальна статистика Мінстату:
«За даними Держкомстату, на 1 січня 2014 року у Автономній республіці Крим діяло 35 музейних закладів, в яких зберігалося 928 177 музейних предметів державної частини музейного фонду України. У Севастополі – 5 музейних закладів, в яких зберігалося 322 406 музейних предметів державної частини музейного фонду України»
— інформація Міністерства статистики України
Існує інформація, що після анексії багато цінностей були вивезені з окупованого Криму до Росії морем. Спростувати або підтвердити цю інформацію в України шансів мало, так як достовірно не відомо, що і куди вивозилося. Ймовірно, що ця спадщина для нашої країни тимчасово втрачена.
Як і лавандові поля уздовж траси Сімферополь-Севастополь, кримські виноградники, Чорноморський шельф із перспективними родовищами природного газу та інші надбання Криму. Ці питання не списані з рахунків і залишаються на порядку до дня повної деокупації півострова.
Скіфське золото на момент анексії знаходилося в Нідерландах, ймовірно, це той щасливий випадок, коли в України є реальний шанс повернути унікальну історичну спадщину вже у недалекому майбутньому.
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова під час зустрічі з заступником голови Місії ЄС в Україні Аннікою Вальдеманн обговорила надання медичної допомоги трьом пораненим військовополоненим морякам, захопленим біля Керченської протоки 25 листопада. Один з них потребує операції, написала український омбудсмен на своїй сторінці у Facebook, передає УНН.
“Зустрілася з заступником голови Місії ЄС в Україні Аннікою Вальдеманн… Під час зустрічі також йшлося про надання медичної допомоги трьом пораненим військовополоненим морякам: Василю Сороці, Андрію Ейдеру та Андрію Артеменко”, — написала Денісова.
Вона зазначила, що, за інформацією уповноваженої з прав людини в РФ Тетяни Москалькової, Василю Сороці вже зробили передопераційне обстеження, але саму операцію затягують.
“Це створює ризик для його інвалідності, адже часу для відкладання хірургічного втручання немає”, — підкреслила омбудсмен.
Також під час зустрічі з представницею Місії ЄС вона наголосила, що політв’язню Едему Бекірову, який перебуває у тяжкому стані в сімферопольському СІЗО на території тимчасово окупованого Криму, теж потрібна кваліфікована допомога лікарів та належні умови тримання.
“Висловила прохання щодо продовження тиску Європейського Союзу на РФ стосовно дотримання норм міжнародного гуманітарного права”, — додала вона.
Нагадаємо, 25 листопада 2018 року прикордонні кораблі ФСБ Росії обстріляли і захопили три судна Військово-морських сил ЗС України у складі двох малих броньованих артилерійських катерів “Бердянськ” і “Нікополь” і рейдового буксира “Яни Капу”, які здійснювали плановий перехід з порту Одеси в Чорному морі в порт Маріуполя в Азовському морі. 24 українських моряків заарештували в окупованому Криму, пізніше їх перемістили в Москву, де арешт продовжили до кінця квітня.
Першою моєю запланованою справою у Турині було відвідання такого розрекламованого представництва фанматичної республіки “підс”. Яким же було моє “горе” узнати що давно їх вже там немає…
Розчинилися в невідомому напрямку. І навіть таблички на пам’ять не залишили. Втішило лиш те, що і раніше ця “цяця” знаходилася на належному їм рівні – нижче плінтуса !! Тож “діти підземелля” вибралися зі своєї дири щоб і тут їм вказали їх місце – підвали !!
Що ж, може хтось з них загляне як я “з надією” – то про всяк випадок залишила їм наші нагадування.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
