На сайте президента Украины в разделе «Электронные петиции» появилось обращение к главе государства с предложением лишить народного депутата Украины Надежду Савченко ранее присвоенного ей звания «Герой Украины».
Автором петиции является гражданин Украины Александр Коваленко.«Лишить Надежду Савченко звания «Героя Украины» за систематическую и неприкрытую антиукраинскую деятельность в пользу страны-агрессора», — говорится в тексте петиции. Она появилась на сайте президента в субботу, 8 июня. На момент данной публикации ее поддержали 427 человек из необходимых 25 тысяч. Впрочем, у автора петиции есть еще 92 дня, чтобы заручиться поддержкой сограждан, и она стала обязательной к рассмотрению.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Президент Володимир Зеленський указом № 360/2019 звільнив голову Державного управління справами Івана Куцика та указом № 361/2019 відсторонив від обов’язків заступника Держуправсправами Євгена Сарнацького.
Наступним указом № 362/2019 президент поклав виконання обов’язків керівника на Сергія Борзова — одного із заступників Куцика.
Борзов обіймає посаду заступника ще з червня 2014 року.
Как вы знаете, не так давно в Украине были рассекречены архивы КГБ. Это беспрецедентное событие для т.н. “стран СНГ” и очень хороший шаг в деле осознания того, что представляла из себя советская власть.
Немало документов в архиве касается Чернобыльской станции и ликвидации последствий аварии 1986 года.
Подтвердились многие догадки, высказанные ранее только в виде предположений — например то, что станция была построена с многими серьезными нарушениями технического регламента, что истинные последствия аварии были специально засекречены властями (что помешало в том числе нормальным работам по ликвидации последствий), что у комиссии по ЛПА не было точных сведений о состоянии остатков реактора, что ликвидационные работы велись во многом необдуманно и безграмотно…
В общем, смотрите сами.
1. Первый документ — докладная записка Первому секретарю киевского обкома КП Украины Цыбулько В.М. о нарушении технических норм на строительстве Чернобыльской АЭС. Тематика записки напрямую касается технических нарушений в строительстве станции а также говорит про воровство материалов со стройплощадки — общую беду многих советских строек.
02. Второй документ о том же — о серьезных недостатках на строительстве ЧАЭС, отступление от технических норм и нарушениях технологических процессов во время строительства.
03. Документ номер три — весьма объемная докладная записка на имя начальника управления КГБ СССР по Киеву и Киевской области. Уже в первом абзаце текста говорится о серьезных нарушениях в строительстве станции, которые в дальнейшем могут привести в том числе и к авариям.
На второй странице речь идет об ошибках в покрытии машинного зала — возможно, в результате именно этого его крыша была пробита обломками активной зоны реактора в ходе аварии 1986 года. Много сказано там и про плохую гидроизоляцию энергоблоков.
На последних страницах говориться о многочисленных нарушениях техники безопасности и многочисленных травмах, полученных строителями во время работ по возведению АЭС.
04. Докладная записка начальнику УКГБ СССР по Киеву и Киевской области Бандуристому ИМ.З. об аварийной ситуации на 3 и 4 энергоблоках ЧАЭС. 1984 год, за два года до апрельской катастрофы.
05. Докладная записка о недостаточной надежности реакторов РБМК-1000, применяемых на Чернобыльской АЭС, 1984 год.
06. Июль 1986 года, перечень сведений об аварии на ЧАЭС, которые подлежат засекречиванию. Вот и подтверждение того, что истинные уровни радиации на кровлях Четвертого блока и машзала были скрыты даже от технических специалистов, производивших подготовку роботов для работ по дезактивации кровель станции, в результате чего роботы “сгорели” от радиации.
07. Август 1986-го, докладная записка о неэффективном использовании труда ликвидаторов в ЧЗО:
08. Объемная и очень интересная докладная записка, в которой говориться о многократном занижении реальных пострадавших от чернобыльской аварии, об ошибочном определении состояния разрушенного реактора (“комиссия определила как “ядерно-опасное”, но сейчас никаких сведений о состоянии нет”).
Соціологічна групи «Рейтинг» вже звично малює картину перемоги пропрезиденстькій партії «Слуга Народу», що в принципі відповідає електоральним очікуванням. Серед новачків, які реально мають шанс подолати 5% бар’єр, мабуть, була тільки «Сила і честь» І. Смєшка. Була…
Інститут соціологічних досліджень «Основа» в останні тижні почав активно «кочегарити» за партію «Українська стратегія» колишнього прем’єра, а «Голос» Вакарчука намагається відіграти відсоток телевізійного електорату Зеленського. Однак найбільш вражаючу динаміку зростання електоральних симпатій демонструє зовсім нова політична партія «Стабільність».
№
Назва політичної партії
Електорат, %
1
Слуга Народу
35,2
2
Опозиційна платформа – За життя
8,4
3
Європейська Солідарність (БПП)
7,7
4
Батьківщина
7,4
5
Сила та честь І. Смешка
4,9
6
Голос С. Вакарчука
4,4
7
Стабільність
4,2
8
Радикальная Партія Олега Ляшка
3,2
9
Опозиційний блок
3,1
10
Українська стратегія В. Гройсмана
2,6
11
Інша думка
18,9
Якщо в день інавгурації сьгоднішній актив партії навіть і не думав про позачергові вибори, то електоральна мобілізація на 31 травня 2019 року становила вже більше 3%. Готовність голосувати за цю політичну силу висловлює вже майже 4,2% виборців. Такі показники зростання на даний момент не може продемонструвати жоден з існуючих класичних партійних проектів, який розглядається соціологами, як реальний.
В чому секрет успіху такого зростання? Політична партія «Стабільність» об’єднала в собі активістів та прихильників партії «Стабільність», число яких дійсно вражає, Українська республіканська партія, політична партія «Сила Нації» та партія Зелена Планета, сучасна політична партія «Селянська Партія України». Така ініціативна була також гаряче підтримана національно-культурним об’єднанням «Рада національних спільнот України» та Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Союз Чорнобиль України».
Судячи з такої всебічної підтримки, жвавий старт партії «Стабільність» є цілком закономірним та дає реальний шанс претендувати на «прохідну перемогу» в парламентських виборах. В основі переможної стратегії — захист інтересів звичайних громадян, без високопарних лозунгів та роздачі гречки на округах. Ті мільйони українців, які прагнуть щоденної стабільності у житті, ті патріоти держави України, які воліють на власній землі жити у мирі та злагоді, в тому числі й з іншими національностями та народностями, постраждалі від найбільшої техногенної катастрофи у світі — всі вони бажають мати представництво у Верховній Раді України ІХ скликання. Отже, партія «Стабільність» дійсно стала об’єднавчою силою для них та отримує відповідну підтримку, яка на даний момент становить близько 4,2%.
Коротка дистанція передвиборної гонки не дасть шансів на помилку, не дасть можливості купити або вкрасти голоси українців, а тому реальна можливість перемогти у абсолютно нової політичної команди «Стабільності», яка взяла гарне прискорення зі старту.
Наприкінці місяця виповниться півроку, як газета Міністерства оборони «Народна армія» та журнал «Військо України» були розформовані, потрапивши під дію закону про роздержавлення. По різному відреагували в соціальних мережах на закриття цих військових ЗМІ: хтось був проти цього кроку, а хтось навпаки – висловлював підтримку такому рішенню, мовляв, нема чого витрачати шалені гроші на друк газети та журналу…
З січня поточного року заповнити інформаційний вакуум мало створене на базі цих двох друкованих видань військове інформагентство. До речі, загалом з вищезгаданих ЗМІ звільнилось близько двох десятків (!) офіцерів, які, без перебільшення, були опорою творчих колективів. Отже, настала благодатна пора для реалізації амбітних планів, мрій та творчих задумок для молодої плеяди журналістів в погонах.
На початку березня керівництво Управління комунікацій та преси Міноборони тимчасово довірило кермо агентства полковнику Руслану Ліннику – редактору інформаційної редакції. Той своєю чергою призначив собі заступника – колегу по редакції підполковника Ігоря Парубського.
Командно-творчий тандем було сформовано, а військове товариство завмерло в очікуванні шквалу ексклюзивних новин, повідомлень та сенсацій, цікавих творчих проектів від майстрів оперативного жанру. Та проходили тижні, місяці, а від новоспеченого агентства чисельністю 50 військових журналістів, які п’ять місяців справно отримували зарплатню, ні гу-гу. До прикладу: одне з інформагентств України, яке має 60 творчих працівників, видає щоденно 150 – 200 інформацій. Тож, можливо, Лінник з Парубським мали б організувати стажування підлеглих в провідних інформагентствах? Та й самі б вивчили особливості діяльності такої інформаційної структури. Так ні! Словом, переоцінили молоді керівники свої сили.
За них подумала Яна Холодна, керівник військового радіо та телебачення, яка провела з журналістами агентства заняття, на якому розтлумачила особливості добору інформації, роботи над текстом, підготовки її до розповсюдження тощо. Та, на жаль, ні креативність Яни Олексіївни, ні її енергетика не передалися аудиторії. В діяльності установи продовжували панувати інертність та байдужість..
А Ліннику з Парубським так сподобалось нічого не робити, що вони не проти були позбутися в назві своїх посад ненависного «ТВО». Тандем активізувався і навіть приторочив на вході в установу вивіску, де у слові «агентство» припустилися помилки. Вивіску поспіхом зняли та замовили іншу. Але був у цьому випадку й позитив – Лінник з Парубським дізналися, як правильно пишеться слово «агентство».
Безпорадність тимчасового керівництва інформагентства, неспроможність організувати системну роботу творчого колективу не залишились непоміченими в Управлінні комунікацій та преси Міноборони. Там серйозно зайнялись пошуком професіоналів в управлінську ланку військової установи. Пропозицію було зроблено і колишньому головному редактору газети «Народна армія» Роману Драпаку. Та ця кандидатура викликала справжню істерику у Лінника з Парубським. Чому? Драпак має слабкі менеджерські здібності чи корупціонер? Ні! Причина криється в іншому – Драпак примусить працювати, без умовностей і послаблень. Так, він вимогливий, прискіпливий, підчас жорсткий, коли бачить байдуже ставлення до професії, нехтування її стандартами та критеріями. Він щодня вимагатиме від кожного професійної роботи на результат. І цього найбільше бояться його опоненти.
Тому й не дивно, що вони впали в ступор після того, як начальник Управління комунікацій та преси полковник Олексій Чернобай озвучив своє бачення щодо призначення Драпака на одну з керівних посад в Інформагентстві. Лінник з Парубським негайно зібрали офіцерські збори, на яких останнього обрали головою. Дарма, що на зборах не було жодного офіцера у військовій формі (чи можливо ще де-небудь таке?). Дарма що не було й кворуму: присутніми на зборах було менше 50 % офіцерів від загальної чисельності інформагентства. Головним було негайно висунути на керівну посаду в агентстві «свою людину». Кого? Правильно – полковника Лінника. Таке собі махання кулаками після бою…
Та й цього виявилось замало. І Парубський сідає за клавіатуру комп’ютера та нарешті видає свої перші «інформаційні повідомлення» за час служби в агентстві. Одне спрямовує Чернобаю, в якому невірно називає його посаду, та повідомляє, що «все розповість міністру». А друге просить того ж Чернобая передати особисто міністру, в якому все й «розповідає». Схоже, що пан Парубський у своїй професійній діяльності ще так не пітнів з ручкою в руках. (З цими «матеріалами» можна ознайомитися за посиланням:
У методах закріпитися у керівних кріслах ці отамани себе не обмежували. Застосовували і погрози, і маніпуляції фактами, і розповсюдження у соцмережах фейкової інформації.
Я з повагою ставлюся до прогресивних колег, які рвуться вперед, демонструючи новації, креативні ідеї, цікаві творчі проекти. Але те, що вони називають демократичними зборами, це ганебний сеанс псевдодемократії. Не можна нехтувати Законами, Статутами, Людськими правилами. Те, що я бачу, це відверта нахабність, націлена на досягнення особистих цілей, амбіцій окремих людей.
Тепер щодо змісту «повідомлення» міністру. Якщо Парубський вважає себе професійним журналістом, то мав би перед тим, як подати факти Міністру оборони, їх ретельно перевірити. А вийшло, що він зухвало збрехав керівнику відомства, повідомляючи, що Драпак лише два рази був у зоні бойових дій. Насправді Драпак 5 разів відряджався до району проведення АТО. Більше того, за його ініціативи та особистої участі там була розгорнута польова типографія та налагоджено випуск газети. А згодом побачив світ й щотижневик спецвипуску газети для жителів Донбасу, який виходив друком майже 3 роки. До речі, Драпак двічі очолював прес-центр АТО і щоразу командувачі йому тиснули руку за професійну роботу. А той же Лінник на посаді начальника прес-центру ООС протримався… лише 3 дні і повернуся до Києва. Так командувач оцінив його «професійність»…
Оприлюднене звернення Парубського до Міністра оборони України, в якому він наводить перекручені та недостовірні факти, які без сумніву принижують честь, гідність та завдають шкоду діловій репутації Романа Драпака, – це привід звернутися до суду.
А поки що Парубський на правах ТВО заступника керівника Інформагентства надсилає до територіальних підрозділів нові звернення із закликом продовжувати боротьбу за комфортну службу під їхнім керівництвом…
P.S. Врешті-решт сьогодні вранці Інформагентство Міноборони отримало свого керівника. Ним став полковник Геннадій Карпюк, добре відома у широких журналістських колах людина. А заступником у нього відтепер Роман Драпак. Є великі надії, що цей тандем докладе усіх зусиль, аби зробити Інформагентство військового відомства популярним і головне – дієвим.
Віктор Василенко
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
На международных соревнованиях The Cateran Yomp-2019 в Шотландии команда военнослужащих и ветеранов из Украины завоевала четыре золотые и две бронзовые медали.
Как информирует Цензор.НЕТ, об этом сообщает благотворительный фонд “Ветеранская десятка” в Facebook.
“Команда V10 раненых участников боевых действий успешно завершила свое участие в марш-броске The Cateran Yomp в Шотландии. Четыре члена команды ночью и утром 9 июня пересекли финиш “золотого этапа” соревнований – 87 км, остальные преодолели “бронзовый” этап – 35 км”, – сказано в сообщении.
Отмечается, что Олег Зимников показал один из лучших результатов на дистанции 87 км.
Вадим Свириденко на протезах прошел “бронзовый” этап 35 км и уложился в общий норматив (8 часов).
“Все члены команды продемонстрировали свои лучшие качества и достойно представили войско Украины”, – сказано в сообщении.
В соревнованиях приняли участие команды ветеранов из США, Украины, Великобритании, Канады, Австралии и Грузии.
Фото: благотворительный фонд “Ветеранская десятка” / Facebook
Как сообщил Радио “Свобода один из организаторов соревнований от Украины, директор благотворительного фонда “Ветеранская десятка” Владимир Гаврилов, в составе команды соревновались трое армейцев, один представитель Национальной гвардии Украины и двое ветеранов.
Впервые украинские ветераны приняли участие в соревнованиях The Cateran Yomp в прошлом году, тогда команда завоевала пять золотых и одну бронзовую медаль. В этом году к подготовке команды присоединились фонд “Ветеранская десятка”, Трастовый фонд НАТО, посольство Великобритании и руководство Вооруженных сил и Национальной гвардии Украины.
8 червня у гостинній залі «Українського дому» відбувся 13-й позачерговий З’їзд Політичної Партії «ПАТРІОТ».
На З’їзді висунуто список кандидатів у народні депутати України по багатомандатному виборчому округу та висунуто кандидатів у одномандатних округах. До списку партії увійшли представники громадськості, учасники АТО, науковці, професійні правники, економісти, освітяни, лікарі, діячі мистецтв та підприємці, потужних фахівців, професіоналів та справжніх патріотів України, які готові творити новітню, квітучу Україну, для яких гідність, честь, відповідальність є абсолютним внутрішнім переконанням, життєвими принципами і цінностями.
Тези передвиборної програми партії на позачергових виборах народних депутатів України презентував Голова Партії Микола Голомша:
Нині, вступаючи в реальні політичні процеси, які відбуваються в державі, ми маємо чітко усвідомлювати, що наші сподівання і мрії, наші погляди і цінності, нарешті отримали шанс бути трансформованими у місію, роль і місце в тих історичних процесах, які переживає Україна.
Ця виключна місія базується на розумінні викликів, які ставлять перед Україною історичні обставини.
Це розуміння базується на трьох запитаннях.
Якою ми бачимо нашу Україну сьогодні?
Якою ми бачимо її у майбутньому?
Як ми маємо забезпечувати це майбутнє?
Найчастіше прості ззовні запитання мають складні відповіді. Тим більше зараз. Адже обставини змінились. В країні, ми щиро на це сподіваємось, з’явились паростки нової реальності.
Отже –
Якою ми бачимо нашу країну сьогодні?
У нинішній, до межі напруженій у всіх прошарках суспільства ситуації, український політикум завмер напередодні кардинальних змін, перерозподілів сил і впливів. Деякі політики вже зникли з олімпу в небуття, а багатьом ще буде необхідно розпрощатися зі своїми насидженими місцями. Їхнє місце стрімко займає «молода інколи, часто нерозумна поросль». Хто цілком по заслугах, а набагато частіше – випадково і нелогічно, лише опинившись у потрібний час у потрібному місці.
Суспільство вперше за майже три десятиліття Незалежності, обрало позасистемну владу. Під позасистемністю маю на увазі її непричетність до правил життя постколоніального політикуму, який десятиліттями грабував країну і змоделював державу, яка є інструментом забезпечення потреб кількох відсотків людей, що відносять себе до так званої «еліти».
Люди зробили переважно протестний вибір, погодившись навіть на відсутність у носіїв нової влади політико-управлінського досвіду.
Тому сьогодні як ніколи суспільство вимагає і нових ідей, і нових лідерів, і нових рішень подальшого свого розвитку!
Питання забезпечення такого розвитку нині є ключовим. Не тільки з точки зору нинішніх вкрай складних соціально-політичних та економічних умов, які є нульовою відміткою руху у напрямі перетворень, а й через кілька актуальних небезпек.
Перш за все – це спроби реваншу так званих «еліт», які досі у владі і не здадуться без бою. Не тільки знов прориваючись до крісел в українському парламенті. А й пробуючи на міцність нову владу, лукаво пропонуючи скористатись старим перевіреним досвідом життя за правилами політичної і економічної корупції.
Небезпекою є і війна, яку Україна веде вже п’ять років. Війна, якою користаються казнокради, списуючи на неї стрімке падіння рівня життя народу і прикриваючи нею ж космічну швидкість власного збагачення. Хоча насправді, як не дивно, війна мала б бути стрижневим аргументом для прискорених темпів розвитку, перш за все інноваційно-економічного.
Небезпекою є і кричущий дефіцит фахівців в системі державного управління. У законодавчій та виконавчій владі, у правоохоронній системі, в правових інститутах, в системі соціального захисту, – все наскрізь просочено неофітами, набраними за ознаками особистої відданості або кумівства.
Отже, маємо вибухонебезпечний мікс: нульова «мітка», з якої має розпочатись напрацювання власного позитивного досвіду прогресивного розвитку, але й – загрозу реваншу зрадливих політичних банкрутів, затяжну війну та кричущу професійну непридатність державного апарату.
Для нас, патріотів це час вступати у реальну політику. І наша роль може і має стати виключною, вирішальною!
У лавах партії «Патріот» – тисячі першокласних фахівців, багато з яких – зі світовим ім’ям. Система роками вичавлювала із державних інститутів фахових, чесних і патріотичних управлінців, які не сприймали правила гри постколоніальної «еліти». Ці люди – носії знань, досвіду, переконань, принципів і цінностей, які нині є уособленням запиту суспільства.
Фактично ці принципи і цінності є складовими того унікального досвіду, якого не вистачає сучасній Україні.
Розуміння державних інститутів як сервісу для громадян.
Розуміння людини і якості її життя як найвищої цінності для держави.
Розуміння права як основи будь-яких рішень і життя взагалі.
Розуміння власної відповідальності за все, що ти робиш.
І саме такі люди – ядро нашої партії. І саме ми маємо стати парламентською силою, яка наповнить реальними смислами наше бачення майбутнього України.
Якою ж ми бачимо нашу країну?
Вимоги найближчої перспективи – відкриття соціальних ліфтів в державі, оновлення політикуму і управлінської сфери чесними, принциповими, патріотичними людьми. Тільки позбавивши корупціонерів політичного даху, «вимивши» із влади їхніх лобістів і агентів впливу, ми поборемо корупцію як системне явище і створимо законні умови розвитку країни, повернення награбованого корупціонерами у власність держави і народу.
У перспективі розгорнутій, базовим для нас є фактор успішності держави. Її економічна міць та ефективні соціальні інститути.
Державний апарат має розглядатись як сервіс, який надається громадянину для реалізації його прагнень і талантів. Філософія вільної національної економіки має базуватись на державній політиці, за якої людина, можливості її розвитку і реалізації є головною домінантою.
Диктатура закону, рівність перед ним мають стати основою суспільних відносин. Часи, коли влада крутить правом, як циган сонцем, діючи часом всупереч Конституції, мають закінчитись!
Має бути забезпечений рівний доступ громадян до національних багатств, які належать народові. Ресурси країни мають запрацювати на державу, а не на купку патронованих владою олігархів, які через непрозорі механізми приватизації отримали у своє розпорядження багатства нашої землі. Диктату олігархічних монополій, які під дахом політичної корупції грабують людей, продаючи їм газ, тепло, воду по захмарних цінах, має бути покладено край.
За великим рахунком, мова іде про стимулювання переорієнтації держави на принципи людиноцентризму.
Який і визначатиме сенс існування держави як такої.
Який примушує правильно розставляти акценти.
Скажімо, не просто вступ до НАТО як глобальна ціль, а власна армія, власними силами озброєна за стандартами НАТО!
Не просто забезпечення миру, а запровадження розумної і ефективної політики – мілітарної, дипломатичної, правової, нормотворчої для повернення наших територій та закріплення зовнішньополітичної суб’єктності держави.
Не просто розвиток та інвестиції, а суверенний розвиток, ефективне застосування внутрішніх інвестицій і ресурсів та мінімізація зовнішніх позик, кредитів і, відповідно, впливів та залежності.
Не просто абстрактні меми про «боротьбу з корупцією», а професійне (підкреслюю – професійне!) забезпечення правопорядку в усіх сферах життя і невідворотності покарання для усіх без виключення.
Не просто якісна освіта і сприятливий бізнес-клімат, а стимулювання розвитку особистості, її талантів і забезпечення можливості реалізації, аби припинити катастрофічну «втечу» з України найбільш продуктивного і освіченого населення за кордон.
Не тільки тужливі роздуми про ідентичність, а нова політика національного відродження, внутрішньої і зовнішньої промоції національної культури як одного з найголовніших пріоритетів стратегії сталого розвитку України.
Чи реально це? І скільки часу потрібно, аби такі перспективи стали реальністю?
Відповідь на це – у нашому плані дій.
Як ми маємо забезпечити таке майбутнє?
Ми, патріоти, виступимо із кількома пакетами законодавчих ініціатив, спрямованими на руйнацію старої політичної системи та на забезпечення розбудови ефективної нової.
Перш за все ми наполягатимемо на проведенні детального аналізу усіх хвиль приватизації, який дасть нам можливість урегулювати, щоб все приватизоване запрацювало на народ і державу в цілому.
Ми маємо намір покласти край законодавчим маніпуляціям. Шлях перетворень має бути забезпечено сталим, прогресивним, якісним законодавством. Яке не змінюється з політичної доцільності або з інших ситуативних причин.
Стабільність законодавчого поля гарантує лише кодифікація вітчизняного законодавства, тому партія «Патріот» вийде з ініціативою такого процесу, запропонувавши наступні Кодекси:
– Виборчий кодекс;
– Земельний кодекс;
– Мовний кодекс;
– Правоохоронний кодекс;
– Безпековий кодекс;
– Кодекс культурної спадщини;
– Кодекс громадянства;
– Кодекс використання надр держави;
– Кодекс використання людського потенціалу;
– Кодекс екосистеми держави (водний, лісовий, повітряний);
– Кодекс цифрових трансформацій держави і суспільства.
Далі ми запропонуємо нові неординарні шляхи розвитку держави та швидкого відродження економіки. Адже ідемо до Парламенту, на відміну від партій, що звично оперують пустими брехливими гаслами, із готовим проектом Програми «За 7 років – процвітаюча Україна». Виконано розрахунки по роках на інтервал у 7 років. По кожній проривній технології розроблені п’ятирічні програми. Ми зробили те, чого не зробить ніякий Кабінет Міністрів і ніяка Академія Наук. У цій програмі чітко викладено, як житиме Народ, за рахунок чого, коли це здійсниться.
Ми пропонуємо зміну державної системи в цілому. Нова Конституція, новий державний устрій, принципово нова податкова система, кредитно-грошова, інвестиційна політика і банківська система – є опорними точками змін.
Нова державна система управління з переходом на чисто президентську-парламентську модель, де Президент має не формувати, а очолити виконавчу владу. Але при цьому маємо чітко прописаний механізм зняття Президента народом у разі невиконання представленої народу Програми розвитку України і порушення ним або членами його команди етичних норм поведінки. Обгрунтовуються нова структура міністерств і комітетів та їх принципово нові завдання і функції виходячи з ресурсного підходу до управління економікою (відмова від фрідманської і адамосмітовської теорії і перехід на принципи фізичної економіки);
Принципово нова податкова система побудована на ресурсному підході, із запровадженими стимулами менше брати від природи, менше їй виснажувати, менше споживати трудових ресурсів, що змушує всіх учасників різноманітних ринків прагнути до самовдосконалення, інноваційності і технологічності.
Все це ми можемо запропонувати і реалізувати в ці стислі терміни. Для цього не потрібні грошові запозичення від Західних фінансових структур.
Зараз ми готові довести Народу, що через 7 років Україна здатна стати однією з найбільш процвітаючих країн Світу, не озираючись особливо ані на Захід, ані на Схід.
Ми ставимо на інновації, технології, національний інтелект. На новий устрій держави, на нові правила життя.
На сучасному історичному етапі запровадження нової політичної культури, у якій домінують принципи честі, совісті, патріотизму, любові до рідної землі – є нашою місією, нашим покликанням.
Екс-голова Адміністрації президента часів Петра Порошенка Борис Ложкін та екс-заступник голови АП Олексій Філатов, якого називають «смотрящим» за судами у Порошенка, домовився з лідером партії «Голос» Святославом Вакарчуком, щоби провести у Верховну Раду наступного скликання людей під його брендом. Про це повідомляє Telegram-канал RealpolitiiC2_0 та джерела, наближені до штабу Вакарчука.
Зазначається, що серед таких дюдей є чинна депутатка парламенту Вікторія Пташник, чоловік якої – Олександр Мамуня – разом з дружиною Філатова є співвласником юридичної фірми «AEQUO».
Імовірно, щоби приховати інформацію про фірму дружини, Філатов умисно її не зазначає у декларації. Журналісти-розслідувачі програми Наші гроші з Денисом Бігусомвиявили, що фірма цивільної дружини Філатова Анни Бабич, яка була створена через два дні після призначення її чоловіка на посаду в АП, одразу отримала низку вигідних контрактів. Після створення фірма отримала субпідряд на консультування стосовно спору НАК «Нафтогаз» з російським «Газпромом». Де-юре її залучила для консультацій норвезька компанія «Wikborg Rein», яка уклала контракт з «Нафтогазом» за безконкурсною процедурою.
За чотири роки «Нафтогаз» сплатив «Wikborg Rein» 25 млн євро. За ринковою практикою, її український консультант міг отримати до 5% від загальної суми контракту. Слід зазначити, що саме Філатов з дружиною, будучи партнерами юридичної фірми, супроводжували продаж медіахолдингу UMH Group бізнесмена Бориса Ложкіна Сергію Курченку.
Попри те, що Вікторія Пташник мешкає в Голосіївському районі, партія Вакарчука має намір висунути її по Шевченківському (округ 223). Вікторія Пташник пройшла за списками «Самопомічі», однак вже влітку 2015 року була виключена з фракції.
4 июня на заседании сессии Заксобрания руководитель Счетной палаты Красноярского края Татьяна Давыденко выступила с докладом о катастрофической ситуации с продажей леса в регионе. Александр Усс, как обычно, проигнорировал сессию. Воровство, коррупция, теневая экономика, посредники, заниженные цены, криминал – ранее Давыденко озвучила некоторые кричащие цифры в интервью московскому журналисту Андрею Караулову.
Свое выступление Татьяна Алексеевна начала с общих цифр. В 2018 году из края была вывезена древесина на 48 млрд рублей, из них большая часть — на 33 млрд — в Китай. При этом поступления в бюджет края от отрасли составили 1 млрд 591 млн рублей. Она напомнила, что перед лесной отраслью поставлена задача развивать переработку леса, а не заниматься вывозом древесины. Именно эта цель преследовалась при запуске приоритетных инвестиционных проектов. Однако, как следует из доклада, она достигнута не была.
Председатель краевого правительства Юрий Лапшин не стал посыпать голову пеплом. Он обвинил Татьяну Давыденко в предвзятости и непрофессионализме.
Дальше, как по сценарию началась травля Татьяны Алексеевны. Слово попросил 1-й зам губернатора Сергей Пономаренко и заявил, что журналист Караулов, чью студию Давыденко залила слезами, на самом деле непорядочный человек и вымогатель.
Илья Зайцев с пристрастием допросил Татьяну Алексеевну про ее дочь, которая возглавляет компанию «Авиапром», но глава Счетной палаты пояснила, что это не имеет никакого отношения к делу. Дочь в прошлом занималась тушением лесных пожаров, а суть расследования и проверки Счетной палаты – теневая экономика в сфере продаж леса.
Бывший чекист Анатолий Самков решил уточнить у Татьяны Алексеевны слова губернатора Усса о том, что угрозы в адрес Давыденко не подтверждаются. Неожиданно Татьяна Алексеевна процитировала SMS, где ей прямым текстом говорили остановиться, иначе…
На трибуну со словами «Я хочу посмотреть вам в глаза» поднялся руководитель фракции «Патриоты России» Иван Серебряков – он не скрывал гнева от происходящего судилища. Депутат выступил с пламенной речью в защиту Татьяны Давыденко.
Подконтрольные Александру Уссу депутаты то и дело пытались перевести тему воровства леса в политическую плоскость – в крае идет полномасштабная кампания по дискредитации Александра Усса и его команды. И что выводы Счетной палаты и ФСБ стоит перепроверить. Сергей Толмачев и Иван Серебряков публично обменялись репликами. Почему все набросились на Давыденко за ее дочь, но при этом никто никогда не припоминает Александру Уссу сына и жену, через которых губернатор имеет интересы в угольной и той же лесной отрасли? Почему когда его фирмам выдаются льготные кредиты, никто не ставит вопрос о личной заинтересованность и конфликте интересов Александра Усса?
Прокурор Михаил Савчин заявил, что проверит всех – и Счетную палату, и Минлесхоз и все факты, которые прозвучали на сессии Заксобрания.
1-й заместитель председателя Заксобрания Сергей Попов робко поинтересовался, не хочет ли Татьяна Давыденко уйти, например, в отпуск.
Татьяна Алексеевна, уточнила – может быть лучше сразу в отставку?
В свете популярности сериала «Чернобыль» о трагедии, произошедшей на ЧАЭС, журналисты собрали историческую хронику реальных видеозаписей с места событий сразу после взрыва реактора.
Журналисты собрали историческую хронику реальных видеозаписей на ЧАЭС
Запись опубликована изданием «Громадское» на странице в Facebook.
Видео смонтировано специально с целью предоставить зрителям некий фактчек событий, показанных в сериале телеканала HBO, и реальной хроники.
«Все обсуждают сериал НВО «Чернобыль», но так ли все было на самом деле? Уникальные документальные кадры первых часов после трагедии», — говорится в посте под видео.
В частности, в видеоряде отмечаются следующие «ляпы» – отсутствие черного дыма над реактором после взрыва, в реальности полицейские в масках ходили по улицам Припяти (в сериале такого не было), также никакого ощущения тревоги у горожан не было (в отличие от шоу), и дети как обычно играли во дворах, вплоть до эвакуации.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
