Львовский активист Игорь Зинкевич сообщил, что ему известно о корпоративе работников «Укрзализныци».
«12 человек, работников ПАО Укрзализныця после пребывания на корпоративе 25.12.2017 отравились во время празднования, и с 26.12.2017 обратились в медицинские учреждения с диагнозом: острая кишечная инфекция, из которых 2-е госпитализированы в инфекционную больницу», — пишет Зинкевич.
Напомним, за этот 2017 год в Украине увеличилось количество суррогатного алкоголя. Об этом рассказал эксперт Ольга Ивушкина.
Она отмечает, что половина алкоголя на рынке Украине поддельный. «Начнем с того, что в целом этот год для водочников был непростой. Отечественный рынок очень высококонкурентный с одной стороны, и более, чем на половину тенизирован — с другой. В таких условиях наращивать производство и продажи очень сложно, тем более, если учесть фактор значительного обеднения населения», — сказала она.
Ивушкина акцентирует, что сурогат сам по себе наносит кроме вреда для здоровья, еще и сам смысл алкогольного бизнеса.
За словами фахівців, пластична хірургія або косметичні процедури можуть змінювати обличчя, але не кісткову тканину
За припущеннями фізіогномістів дуже сильні зміни в зовнішності президента Росії Володимира Путіна можуть говорити про те, що його могли підмінити. Про це в ефірі ObozTV розповіла фізіогноміст, практикуючий психолог Світлана Арефнія, зазначають Патріоти України.
“Я, звичайно, не хочу робити гучних заяв, але ми з колегами-фізіогномістами це питання обговорювали. Аж до того, що ми сідали з фотографіями і дивилися попередні фото. Я вам скажу, одна з наших версій була в тому, що це дійсно інша людина”, – зазначила вона.
За її словами, справа навіть не в можливих пластичних втручаннях.
“Судячи з тих фотографій, що були раніше, дуже сильні зміни. Плюс до всього те, що народжується людина з генетично закладеним кістковим скелетом, він у нього дуже сильно відрізнявся по тих фотографіях, які ми порівнювали. Пластична хірургія або косметичні процедури можуть змінювати обличчя, але не кісткову тканину”, – підкреслила психолог.
При цьому Арефнія додала, що міміка людини може змінюватися в силу різних причин.
“У зв’язку з тим, що відбуваються якісь косметологічні дії, йде блокування м’язів і міміка змінюється. І, природно, міміка може змінюватися від внутрішніх якихось подій, які відбуваються в житті людини. Так як ми знаємо, що у нього в житті відбувається багато різних подій, то, природно, його спосіб мислення, переживання будуть відображатися і на міміці”, – констатувала фахівець.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Як повідомляють джерела російські танкери в жовтні і листопаді кілька разів перевантажували нафтопродукти на північнокорейські судна у відкритому морі.
Російські танкери постачають Північну Корею нафтопродуктами. В останні кілька місяців були зафіксовані як мінімум три подібних випадки, повідомили в п’ятницю, 29 грудня, агентству Reuters на умовах анонімності два високопоставлених західноєвропейських джерела в сфері безпеки, передають Патріоти України.
Вони нагадали, що продаж нафти і нафтопродуктів з Росії в КНДР порушує санкції ООН, накладені на режим Кім Чен Ина. При цьому одне з джерел зауважило, що немає даних, які б підтверджували участь російської влади у цих діях.
Метод контрабанди змінився після того, як у вересні агентство Reuters повідомило про те, що не менше восьми північнокорейських танкерів зробили прямі поставки нафтопродуктів з російських далекосхідних портів в КНДР, хоча в документах були вказані інші кінцеві пункти призначення вантажу. У жовтні та листопаді «російські судна кілька разів перевантажували нафтопродукти на танкери з Північної Кореї у відкритому морі», повідомило одне з джерел. Більш точних даних він не надав, пославшись на секретність. Російські МЗС і митниця відмовилися коментувати ці повідомлення на запит Reuters, зроблений 27 грудня.
Супутникові дані, які агентство змогло отримати, підтверджують, що три названих європейськими джерелами російські танкери в жовтні і листопаді здійснювали незвичайні дії. Вийшовши з російських далекосхідних портів Славянка або Находка у відкрите море, вони відключали транспондер – прилад, що дозволяє визначати їх точне місцезнаходження.
Одним з них є танкер «Витязь», який, за даними джерел, протягом жовтня перевантажував нафтопродукти на північнокорейське судно Sam Ma 2 у відкритому морі. Зокрема, 15 жовтня поточного року «Витязь» вийшов з порту Славянка і на кілька днів відключив транспондер. За документами, він повинен був забезпечити паливом риболовецькі судна в Японському морі. Російський власник танкера, зареєстрована у Владивостоці компанія «Аліса», на запит Reuters спростував наявність будь-яких контактів з північнокорейськими судами, проте в компанії не змогли підтвердити, що «Витязь» постачав паливом риболовецькі шхуни.
Закінчується 2017 рік.
Ігор Смілянський вже не знає, як себе хвалити..)
І зарплату всім підняв, і автомобілів купив більше ніж його попередники за останні 5 років, і в розвиток підприємства вклав аж 800 млн. грн.
Вас нічого не дивує?
А в мене питання є:
ЗВІДКИ ГРОШІ?
Подумайте самі.
Той же самий Смелянський казав, що попередникам, які всі звичайно були бандитами і шахраями (не як він), було пофіг що купляти. Головне побільше взяти відкатів.
І тут відразу виникає друге питання:
А ЧОМУ Ж ТОДІ ВОНИ НЕ ВКЛАДАЛИ В РОЗВИТОК ПО 800 МЛН ГРН В РІК,
ЦЕ Ж СКІЛЬКИ МОЖНО БУЛО ВЗЯТИ ВІДКАТІВ?
Без зайвої скромності скажу, що напевно я краще всіх знаю відповідь на це питання. Адже останні років 8-9 відповідав за формування програм технічного розвитку Укрпошти.
Не буду перебільшувати своє значення – кошти розподілялись туди, куди вказувало вище керівництво.
Але були і в мене маленькі здобутки.
Наприклад, коли в певний час в дирекцій позабирали повністю всі капітальні інвестиції, вдавалось переконувати керівництво хоч щось залишати в дирекціях. Хоча б мільйонів 20-25, бо життя б на місцях встало. Повірте, це було не просто.
І насправді, розподіл капітальних інвестицій – це дуже важлива і цікава тема, і я спробую якось знайти на неї окремий час .
Але зараз не про це.
Так чому раніше не вкладали стільки грошей в розвиток?
Я відповім, але трошки пізніше.
Давайте спочатку подивимося уважніше на те, що було в 2017 році.
Звіту звичайне немає, і не буде.
Ми беремо для аналізу Фінплан Укрпошти на 2018 рік, який опубліковано на сайті Мінінфраструктури.
Таблиці з показниками, плюс пояснювальна записка.
Форма стандартна, і тут є показники попередніх років.
КРЕДИТНА ПОЛІТИКА:
ОТРИМАНО ЗАЛУЧЕНИХ КОШТІВ, усього (2017 рік) – 1 100 млн грн,
в тому числі:
– довгострокові зобов’язання – 800 млн грн;
– короткострокові зобов’язання – 200 млн грн;
– інші фінансові зобов’язання – 100 млн грн
ПОВЕРНУТО ЗАЛУЧЕНИХ КОШТІВ, усього – 462,6 МЛН ГРН,
в тому числі:
– довгострокові зобов’язання – 313,4 млн грн;
– короткострокові зобов’язання – 100 млн грн;
– інші фінансові зобов’язання – 50,3 млн грн.
УВАГА!
В 2017 році Укрпоштою було запозичено 1,1 МІЛЬЯРДА гривень, і потім близько 0,5 МІЛЬЯРДА повернуто!!!
А тепер відповідь про попередників.
Вони, звичайно, хотіли залучити як можна більше інвестицій, і закладали це в своїх фінпланах.
А потім, ЯК ЛОХИ (хай мені пробачать), шли на відкриті торги.
ТОМУ ЩО ВЗЯТИ КРЕДИТ – ЦЕ ПОСЛУГА!
НА НЕЇ НЕОБХІДНО ПРОВЕСТИ ТЕНДЕР!
Ви ж розумієте, один банк може дати кредит під 18%, а другий під 20%?
Пару відсотків різниці при загальному обсязі біля мільярда..?
І з ким працювати, Смелянський вирішує в приватних переговорах.
Хтось чув, щоб Смелянський проводив торги на кредит?
Я розумію, в цьому 1,1 млрд є лізінг, зокрема на автомобілі.
По ним торги проводились. Хай це буде мільйонів 300…
А решта?
Давайте зафіксуємо:
КРЕДИТИ В 2017 РОЦІ СМЕЛЯНСКИЙ БРАВ БЕЗ ТЕНДЕРА!
До речі, я на його місці теж би ображався на запитання журналістів про його зарплату.
Яка ще там зарплата, коли можна мільярди туди сюди ганяти..?
Це ще не все..
Про кредит мене змусило замислитись інше.
Я дивився на загальні цифри інвестицій на 2018 рік і дивувався:
всього власних коштів на капітальні інвестицій – 71 млн грн (так мало було більше 10 років назад, коли долар був 5 грн), з них на будівництво менше 10 млн грн. (на будівництво заплановано ще 40 млн кредитних коштів).
10 млн грн – це тільки завершити недороблене в 2017 році.
Значить, на капітальних ремонтах в 2018 році можна ставити хрест?
От хто дасть кредит на будівництво, якщо тут не напишешь реальне обґрунтування повернення грошей?
Коли немає терміну окупносності, коли дах на голову падає?
Да і хто напише, СухоДебіловський?
Виходить, той хто дає кредит, не переживає за його повернення?
Може там така застава, що повернення кредиту і не потрібно?
А що може Укрпошта заставити?
Нерухоме майно? Може поштамти?
Уявіть, як би було гарно..
Смелянський вітає всіх з Новим роком, і каже..:
” В минулом році ми заставили свого нерухомого майна, не скажу кому, аж на мільярд гривень..!)
До речі, на 2018 рік планується залучення ще 550 млн гнр кредиту.
А потім мені сказали, ХТО давав Укрпошті цей кредит.
І в голові все відразу склалось, картинка намалювалась до кінця…
Смелянський вам не скаже, і я не скажу!)
Вгадайте самі з 3-х разів…
Так що згоден, Ігорю Юхимовичу дійсно є чим «пишатись».
«Попрацювала» людина, як то кажуть, відповідно до «раніше затвердженого технічного завдання…»).
На останок, з того ж фінплану на 2018 рік:
ВИТРАТИ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ:
СЕРЕДНЬОМІСЯЧНІ витрати на оплату праці одного працівника (грн), усього, у тому числі:
ПРАЦІВНИКИ:
– 2017 РІК – 3 247,7
– 2018 РІК – 4 114,5
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР:
– 2017 рік – 502 000
– 2018 рік – 584 583,3
В порту Одессы «застряли» более 40 китайских автомобилей «скорой помощи», которые КНР передала в дар Украине для организации неотложной помощи в сельской местности.
Об этом сообщил журналист Сергей Костеж на своей странице в Facebook.
Он подчеркнул, что «скорые» укомплектованы, в частности, кардиометрами и дефибриляторами.
«Машины новые, исправные, но застряли в Одессе потому (формально), что не соответствуют стандарту Евро-5, который Украина обязана выполнять, так как подписала тот самый договор о Евроассоциации. Все знают, что украинская таможня — кристально честная и никогда, ни за что не пропускает в страну запрещенных товаров. Так и тут. В общем, таможенники дружно завернули бесплатную помощь от другого государства со стандартом Евро-4», — пишет журналист.
«И это было бы объяснимо хоть как-то (договор и все такое), если бы у нас в сельской местности на вызовы по скорой не ездили страшные коптящие дизелем УАЗы и буханки, у которых вообще никакого эко-стандарта нет. Я молчу про то, что в большинстве областных центров скорые помощи у нас — вонючие Газели, которым до Евро-5 еще дальше, чем китайцам», — добавил Костеж.
В свое время Никита Хрущев пообещал советским людям, что к 1980 году они будут жить при коммунизме. Украинцам после распада СССР, естественно, коммунизма никто уже не обещал, но вот процветание, до которого осталось совсем чуть-чуть, сулили все власть имущие.
Все президенты, премьеры, министры и чиновники рангом помельче призывали соотечественников потерпеть еще немножечко – и долгожданное благоденствие снизойдет на многострадальную державу. Похоже, наверху так и не поняли, что коррупция – совершенно не тот инструмент, при помощи которого можно построить богатую и стабильную страну. Более того: пока одни занимались дележом и переделом национальных богатств, другие – пытались им в этом помешать, а третьи тихо развивали свой собственный бизнес, никто и не заметил, что Украина, грубо говоря, «прощелкала» целых два этапа в развитии экономики. Тем временем все уважающие себя державы благополучно эти этапы прошли, и теперь их производительные силы выходят на более высокий уровень развития.
Если выражаться языком экономистов, мир ныне стоит на пороге шестого технологического уклада – а это означает применение генной инженерии, нанотехнологий, микромеханики и прочих «высоких технологий». Так что нам уже впору спрашивать не о том, когда же наступит обещанный подъем и расцвет экономики Украины, а о том, возможен ли он теперь в принципе. И надо признать, что бесстрастные выводы мировых экспертов практически не оставляют украинцам надежды.
Продаем картошку, а могли бы экспортировать роботов
Мудрёный термин «технологический уклад» означает уровень развития производительных сил (если точнее – преобладание тех или иных взаимосвязанных технологий). Мировая экономика прошла через пять таких укладов, и с 2010 года в развитых странах уже применяются и совершенствуются технологии шестого технологического уклада.
Основы же пятого технологического уклада были заложены в 70-х годах прошлого столетия (программирование, робототехника и т. п.). Расцвет этого уклада пришелся на 90-е годы, но Украина, к величайшему сожалению, упустила возможность переориентировать экономику с привычной добычи сырья и производства сельхозпродукции на более прогрессивные и перспективные сферы: разработку космических технологий, проектирование электроники, робототехнику, промдизайн, производство оптоволокон и прочее.
В результате ныне у нас доминируют всего лишь третий и четвертый технологические уклады, и ресурсоёмкие и энергозатратные отрасли отечественной промышленности не позволяют вести конкурентную борьбу на международном рынке с технологически развитыми странами. Шанс упущен, соответствующие ниши заняты. Что дальше?
Денег получим больше, но купим на них столько же
Согласно прогнозам экспертов, в ближайшие 20 лет темпы роста экономики существенно замедлятся во всем мире.
Например, крупнейшие европейские страны могут надеяться не более чем на 2% роста ВВП в год, а Китай обгонит их всего на 1,5%.
На этом фоне темпы прироста ВВП Нигерии, Вьетнама и Филиппин, которые составят около 5%, могут показаться значительными, однако в действительности для столь слабо развитых стран это слишком мало, и на повышение уровня жизни им надеяться не стоит.
Украинцам же приходится признать, скрепя сердце, что до недавно еще весьма бедных Индии и Китая нам теперь как до Луны пешком – ведь, в отличие от нас, эти страны свой шанс не упустили.
В свое время им удалось сделать существенный экономический рывок. Результаты видны уже сейчас. По данным The Economist Intelligence Unit, ожидается что Китай обойдет в рейтинге Соединенные Штаты в 2026 году по показателю номинального ВВП в долларовом эквиваленте и сохранит свою позицию самой крупной экономики до 2050 года. Прогнозируется также, что Индия повысит свою позицию в рейтинге до третьего места при реальном экономическом росте в среднем около 5% до 2050. США, Германия, Великобритания и Франция опустятся в рейтинге, в тоже время только Италия утратит свое место в десятке.
Украине мировые экономисты не прогнозируют ничего утешительного. У нас и стартовый уровень очень низкий, и темпы роста весьма и весьма средние – так что вполне возможно, что страна окажется позади многих азиатских государств. Если говорить о доходах населения, то сейчас украинец в среднем зарабатывает за месяц менее пяти тысяч гривен, а через 25 лет его доходы удвоятся – но радоваться особо нечему, так как при прогнозируемом уровне инфляции покупательная способность останется такой же.
Здесь стоит также обозначить, что нынешний ВВП на душу населения в Украине составляет около двух тысяч долларов, а в Америке – 57 000 долларов.
Дешевая рабочая сила? Нет, не нужна
В мире постоянно дешевеют полезные ископаемые, в том числе и нефть. Все меньше удается выручить за экспорт продукции сельского хозяйства и промышленной продукции (падение за 2015 год составило 11% и 5% соответственно). Если учесть, что Украина получает валюту в основном именно за счет экспорта сельхозпродукции (которая, кстати, дает у нас 11% ВВП против 3% в странах ЕС), то удар весьма ощутимый.
Да и вообще экспорт у нас на две третьих состоит из сырья: кроме сельхозпродуктов – руда, лес (вроде, и запрещен к вырубке и вывозу, но его все равно вывозят – под прикрытием чиновников из высшего эшелона власти), металл. Поэтому перспектива вырисовывается отнюдь не радужная: новейшие технологии позволяют уже сейчас производить наноматериалы с улучшенными свойствами, а это грозит крахом странам, экспортирующим сырье – таким, как Украина.
Такое изобретение, как 3D-печать, уже активно используется в развитых странах: с ее помощью изготовляют медикаменты, детали машин, самолетов и даже целые дома. Вскоре она позволит производить множество изделий на месте, вблизи потенциальных потребителей, не прибегая к использованию дешевой рабочей силы в других странах.
В этой связи весьма нелепо выглядят «праздничные» сюжеты на центральных телеканалах об открытии ряда цехов иностранных заводов на Западной Украине – ведь строятся они именно по причине дешевизны рабочей силы, и вскоре, конечно же, будут закрыты.
Нелепо выглядят «праздничные» сюжеты на центральных телеканалах об открытии ряда цехов иностранных заводов на Западной Украине – ведь строятся они именно по причине дешевизны рабочей силы, и вскоре, конечно же, будут закрыты
Новые технологии сделают подобные производства ненужными, множество предприятий закроются, а работники вынуждены будут искать иной способ зарабатывания средств на жизнь (украинцы – за границей).
Да, в украинской перерабатывающей промышленности до сих пор используется чуть ли не допотопное оборудование. А доля высокотехнологичной продукции неуклонно падает, хотя единственный путь к спасению экономики – именно во внедрении высоких технологий, притом немедленном.
В украинской перерабатывающей промышленности до сих пор используется чуть ли не допотопное оборудование. А доля высокотехнологичной продукции неуклонно падает, хотя единственный путь к спасению экономики – именно во внедрении высоких технологий, притом немедленном
Кстати, зарабатывать можно не только на производстве товаров. За счет международного туризма многие страны существенно пополняют казну валютой, при этом еще и обеспечивая своих граждан рабочими местами (по данным ООН, количество таких рабочих мест в мире составляет около 11% от общего числа). Однако и здесь Украина ухитрилась попасть в число аутсайдеров: согласно данным, обнародованным на Всемирном экономическом форуме, наша страна в этом году заняла 88-е место в мире по привлекательности для туристов, а по инвестициям в туризм – и вовсе 124-е. И ведь достопримечательностей, способных заинтересовать иностранных туристов, у нас ничуть не меньше, чем в любой другой стране – но вот инфраструктура (гостиницы, дороги и пр.) способны привлечь разве что любителей экстрима.
Компания Apple богаче Украины
Теперь посмотрим, насколько мы богаты на фоне других стран и даже (!) отдельных компаний.
Богатство в мире распределено очень неравномерно, и этот разрыв все увеличивается. Около 8% жителей Земли имеют в своем распоряжении 80% мирового капитала, а на долю двух третей населения планеты, прозябающих в нищете, приходится всего лишь жалких 3%.
Ясно, что у крупного бизнеса и возможностей больше, поэтому за темпами его развития малому бизнесу не угнаться – отсюда тенденция к монополизации со всеми вытекающими последствиями в виде разорения мелких компаний и сопутствующего этому процессу росту безработицы. Что мы в принципе и видим в Украине, как олигархи, монополизировав рынки, угнетают сограждан.
Если же говорить о личных доходах, то среднестатистический украинец владеет имуществом, оцениваемым в 1 250 долларов США, тогда как соседи-поляки богаче в 20 раз, а о том, чтобы дотянуться до уровня американцев, каждый из которых в среднем нажил имущества на 345 000 долларов, нам и мечтать не приходится.
Что касается Украины в целом, то некоторые крупные иностранные компании гораздо богаче нашей страны: к примеру, известная всем корпорация Apple сумела за прошлый год заработать в восемь раз больше, чем Украина – 216 млрд долларов.
А мы, кстати, буквально на днях потеряли еще один источник доходов. В ноябре российский «Газпром» закончил строительство газопровода на территории России в обход Украины. А это значит, что по окончании действия контракта, заключенного с украинским «Нефтегазом», уже в 2019 году мы потеряем доход, равный 3 миллиардам долларов в год.
Таланты нужно холить и лелеять
Развитые страны отличаются от Украины не столько умением составлять правильные экономические прогнозы, сколько способностью предпринимать конкретные шаги для предотвращения негативных последствий прогнозируемых процессов.
Развитые страны отличаются от Украины не столько умением составлять правильные экономические прогнозы, сколько способностью предпринимать конкретные шаги для предотвращения негативных последствий прогнозируемых процессов
К примеру, Запад, понимая, что низкоквалифицированные работники вскоре станут ненужными вследствие повсеместного внедрения автоматики, делает ставку на стимулирование креативных видов деятельности – им автоматизация угрожает в меньшей мере, поскольку машины все же не везде могут заменить живой человеческий ум.
В Украине же почти половина работников занята в производстве, имеющем низкий технологический уровень. Понятно, что по мере внедрения новых технологий эти кадры станут ненужными. Переквалификация потребует от уволенных работников повышения уровня знаний и приобретения новых навыков – а это в силу разных причин удастся далеко не всем, и в результате разрыв в уровне доходов населения значительно возрастет.
То, что наша страна по конкурентоспособности талантов стоит в мире на 66-й ступеньке из 109, вовсе не означает, что Украина обеднела талантами. Просто условия для их развития нужны особые, если хотите – тепличные, но мечтать об этом в нищенской стране не приходится.
Кроме повышения уровня образования и общего улучшения условий жизни, для предотвращения оттока талантов нужно особое внимание уделять развитию науки. И финансировать в первую очередь именно науку, а не силовые ведомства, ибо последние хоть и необходимы государству в стадии военного конфликта, но из экономической пропасти вытащить его не в состоянии.
Еще одно важное условие: наука должна стать полноправной отраслью экономики, и заниматься ею должны преимущественно государственные учреждения. Дело в том, что научные изыскания, проводимые крупными частными компаниями, все-таки в первую очередь нацелены на увеличение доходов компаний, а интересы последних далеко не всегда совпадают с общегосударственными.
Украину заселят иммигранты?
Регулярно проводимые опросы стабильно показывают, что не менее трети украинцев мечтают уехать за границу на ПМЖ – ведь даже неквалифицированный труд там дает возможность жить вполне достойно. Что уж говорить о профессионалах, о талантливых людях: если такому человеку придется выбирать между мизерной зарплатой здесь (дополненной, мягко говоря, не слишком комфортными условиями жизни) и достойным уровнем вознаграждения его труда за границей, то каким бы трижды патриотом этот человек не был, он уедет. Уедет со слезами на глазах с обидой на Родину, которая не смогла (или не захотела?) должным образом оценить его талант.
Регулярно проводимые опросы стабильно показывают, что не менее трети украинцев мечтают уехать за границу на ПМЖ – ведь даже неквалифицированный труд там дает возможность жить вполне достойно
Чем больше людей уедет за границу (просто на заработки или насовсем), тем больше окажется нагрузка на оставшихся в плане наполнения бюджета. А это значит, что денег на выплату пенсий, на медицину и образование будет хронически не хватать.
Есть еще один нюанс. Условия жизни, которые кажутся плохими для нас, могут оказаться вполне приемлемыми для жителей еще более бедных стран – особенно тех, где население страдает от засух и неурожаев, вызванных изменениями климата. И тогда Украине стоит приготовиться к наплыву беженцев – в основной своей массе малоквалифицированных работников, а то и попросту неграмотных людей без всякой профессии.
Сакраментальное «что делать?»
Перспективы, как видим, не радуют совершенно. Спрашивать, кто виноват, поздно, да и ни к чему. А вот над тем, что делать, чтобы не скатиться в обещанную экспертами пропасть, нужно крепко подумать.
Так что же способно нас спасти? Для начала: не надо пытаться повторить чье-либо «экономическое чудо», поскольку каждое из них случилось при исключительном и неповторимом стечении внутренних и внешних обстоятельств. Мы же должны найти свой собственный путь, но при этом не игнорировать мировой опыт, а соотносить его с нашими реалиями.
Что касается «высоких технологий», то в каждой отрасли есть достаточно специалистов, отчетливо представляющих, какие из них нам доступны на настоящий момент и как можно развивать отрасль дальше. Роль государства здесь сводится, скорее, к построению общей стратегии, а также организации отбора и всяческого поощрения таких специалистов.
А некоторые «инструменты» шестого технологического уклада вполне доступны нам прямо сейчас без всякого специального оборудования. Речь идет о так называемой экономике впечатлений (ее еще называют hype – «хайп»). Суть ее состоит в привлечении внимания к чему-то ранее не замеченному и не «растиражированному» – так, чтобы людям захотелось приехать и увидеть все своими глазами. Делается это в том числе и с помощью соцсетей, которые у нас зачастую служат лишь ареной политических свар и взаимных оскорблений по разнообразнейшим поводам. А ведь в нашем случае «хайп» может стать своеобразной палочкой-выручалочкой, которая поможет привлечь к Украине внимание инвесторов. Ведь все знают, что инвестиции в нашу страну идут, мягко говоря, туго и с большим скрипом. И неудивительно: кто станет вкладывать деньги в страну, о которой знают только то, что там жуткий уровень коррупции, да к тому же война идет.
А вот если использовать каждое мало-мальски позитивное событие, чтобы привлечь к нашей стране (точнее – к определенным местностям) внимание мирового сообщества, постепенно ситуация изменится: к нам начнут приезжать «за впечатлениями». И недаром говорится, что лучше раз увидеть, чем сто раз услышать: приехав сюда, иностранные бизнесмены наверняка заметят не занятые пока еще ниши, которые как раз подходят для их бизнеса. Однако в комплексе с этим должно заработать антиоффшорное, антикоррупционное законодательство (те же Антикоррупционные суды), потому что все деньги, пришедшие в Украину, в ней же должны и работать. И еще нужно помнить о том, что «хайп» – инструмент эффективный, но только тогда, когда им пользуются оперативно и постоянно.
Бизнесу – льготы, людям – заботу
Еще одно: хватит душить малый и средний бизнес – этой категории предпринимателей необходимо льготное налогообложение. Пора понять, что чем больше они будут зарабатывать, тем больше будет у них возможностей для дальнейшего развития, а значит, в итоге и государство получит больше. Налоговик не должен восприниматься как представитель карательных органов – а ведь многие наши предприниматели держат про запас энную сумму именно на случай визита работника фискальной службы, потому что по опыту знают: без штрафа вряд ли обойдется. И рассказы о том, что за границей налоговый инспектор приходит для того, чтобы помочь оптимизировать налоги, воспринимают как байку. Но в действительности за границей есть еще и не то: например, в США существует сервис, благодаря которому каждый представитель малого бизнеса может установить на ноутбук или планшет автоматизированный комплект для ведения документации. И все: никаких хлопот с бухгалтерией и отчетностью, можно заниматься только делом.
У большинства украинцев сложилось стойкое впечатление, что они нужны державе лишь как дойная корова, которая в старости становится бесполезной обузой
И последнее, оно же – первое и главное: без людей страны нет, поэтому пора государству поворачиваться лицом к людям. Для начала – перепрограммировать в сознании многотысячной чиновничьей армии, работающей с населением, основную функцию с «ходют тут всякие» на «чего изволите?». При наличии должной настойчивости и регулярном применении административно-финансовых рычагов это можно сделать очень быстро.
Ведь у большинства украинцев сложилось стойкое впечатление, что они нужны державе лишь как дойная корова, которая в старости становится бесполезной обузой. И проводимые в медицине и других отраслях «реформы» только укрепляют их в этом мнении. Поэтому необходимо делать все возможное для изменения ситуации и проявлять заботу о каждом гражданине Украины, причем во всех сферах и всеми доступными на данный момент средствами.
Про те, як знаходити спільну мову з дітьми, як запобігти участі дитини в таких суїцидальних іграх, як «Синій кит» та «Червона сова», чи готова сьогоднішня школа до дітей-інвалідів та таких, які мають труднощі в розумовому розвитку, а також як виростити талановиту дитину, розповіла практикуючий психолог, психотерапевт, тренер по особистісному зростанню Юлія Короцінська, в інтерв’ю виданню Persona.Top.
За плечима в Юлії 7-річний стаж психологічної роботи в сфері дитячої та дорослої психології. Досвід роботи в дитячому садку та школі. Також вона автор більш ніж 150 статей на психологічну тематику в періодичних виданнях країн колишнього СНД.
– Юлія, розкажіть про те, наскільки впевнені в собі сьогоднішні діти.
– Сучасні діти досить самодостатні. Це навряд чи корелює з впевненістю, це трохи різні поняття. Вони не потребують підтвердження правильності власних дій чи суджень, вміють добиватися власних бажань та цілей. Разом з тим, не завжди критично оцінюють свої дії. Через що виникають конфлікти з однолітками та батьками. Не дуже приємна тенденція – це те, що молодь майже не вірить у себе.
– Чи часто школярі звертаються до вас, як до шкільного психолога?
– Досить часто, але це переважно підлітки або старшокласники. Перші звертаються, бо хочуть вирішити якісь конфлікти (вдома чи в школі), другі – бо відчувають потребу у професійному та життєвому самовизначенні.
Підлітки, що не мають емоційного контакту з батьками, емоційно нестійкі, невпевнені в собі можуть йти на «повідку» в куратора суїцидальної гри
– Які саме питання їх найбільше хвилюють, відповідно до віку?
– Підлітків турбують теми стосунків з батьками та взаємовідносин у колективі, самооцінка, власні емоції (тривога, страхи, агресія, образа). Дехто звертається через проблеми у навчанні: важко запам’ятовувати, труднощі із вивченням певних предметів, тощо. А от старшокласники більше переймаються власними цілями, подальшим життєвим шляхом. Іноді хочуть поділитися складними ситуаціями – нещасливе кохання, втрата мотивації, нереалізовані плани чи мрії, розчарування в інших людях чи в собі.
«Фото з тренінгу про жіночність»
– Юлія, чому, на вашу думку, саме на теренах пострадянського простору з’явились такі смертельні ігри, як «Синій Кит» та «Червона сова»?
– Не думаю, що це пов’язано безпосередньо з країною. Багато випадків провокацій та загрози для підлітків є і в інших державах. Просто ми чуємо про такі випадки, коли вони вже сталися. Але ж ми не володіємо інформацією, скільки подібних акцій було призупинено та вчасно профілактовано.
В основі підліткових самогубств відсутність любові до себе
– Як ви думаєте, чому в підлітків виникає азарт до таких ігор (першопричини)?
– Причина в вікових особливостях підлітків: намагання щось довести собі, одноліткам, батькам, недостатність критичного мислення, намагання бути «не гіршим за інших», продемонструвати себе «дорослим».
– Що заставляє дітей не спати по ночам і йти «на повідку» в кураторів гри?
– Хочу відмітити, що до такої залежності та навіюваності схильні не всі підлітки. І в цьому важлива відмінність. Тільки підлітки, що не мають емоційного контакту з батьками, емоційно нестійкі, невпевнені в собі – ті, що потребують «інструкцій» в житті схильні до подібних дій.
Підліток, який не має захоплень та мети в житті – легка мішень для булерів, шахраїв, наркоторговців, неформальних угрупувань.
– Дитячі підліткові самогубства: що стоїть в основі та як їм можна запобігти?
– В основі завжди відсутність любові до себе. І причин тому може бути маса, наприклад: дитина була небажана, в її сім’ї відбуваються численні конфлікти, в неї є конфлікт з однолітками, проблеми в навчанні, різні життєві негаразди та невдачі.
Суїцидальний ризик є, якщо в підлітка раптово змінюється поведінка – він стає пасивним, млявим, невпевненим чи надмірно тривожним, агресивним, дратівливим.
Якщо ви спостерігаєте, що дитину щось хвилює. Вона раптом почала уникати звичних дій, хобі, інтересів, спілкуватися з друзями. Також вас має насторожити надмірна переписка в інтернеті чи розмови по телефону, якими дитина уникає ділитися.
Можуть бути висловлювання на кшталт «це життя не має сенсу», «навіщо все це потрібно?», «все одно мене скоро не стане», тощо. Коли з’являються ці ознаки, то варто бити тривогу і в першу чергу переосмислити ваші з ним відносини, зрозуміти, де ви самі буваєте неправі.
Щодо того, як запобігти такій поведінці. В першу чергу до дитини в батьків має бути повага. Адже суїцидальна поведінка не з’являється на рівному місці. Цей «ланцюжок», як правило, тягнеться ще з дитинства. Тому батькам важливо пам’ятати про те, що ваша дитина – це особистість і з любов’ю приймати її в любому випадку. Важливо також часто говорити зі своєю дитиною, більше часу проводити з підлітками, знаходити з ними спільні захоплення. Підліток, який не має захоплень та мети в житті – легка мішень для булерів, шахраїв, наркоторговців, неформальних угрупувань.
– Про що найголовніше мають пам’ятати батьки підлітка?
– Про те, що для підлітка важливо мати друзів, підтримку та власні досягнення. Якщо немає хоча б одного пункту, він відчуватиме себе нещасливим.
«Адаптація дітей до навчального процесу»
– Чи звертаються до вас батьки з приводу проблем з чадами, і якщо звертаються, то які проблеми озвучуються?
– Досить часто звертаються. Цікава тенденція, що це переважно батьки учнів молодшої школи. Батьків хвилює в першу чергу школа: чи є мотивація в дитини, як їй соціалізуватися, як допомогти дитині з навчанням, як вберегти самооцінку дитини, як налагодити стосунки з учителем.
Також є категорія батьків, яких «направили» педагоги. І це вже ситуації про те, як дитина порушує дисципліну, конфліктує, не хоче навчатися. Тобто, вже те, що заважає оточуючим, проблеми, які є систематичними.
Багато гіперактивних дітей є обдарованими
– Чи готові зараз батьки самі йти і співпрацювати з психологом, тобто брати на себе відповідальність за взаємовідносини з своїм чадом?
– Готові, але приблизно 70% мають запит в стилі «Зробіть з ним щось!» Тобто, батькам здається, що психолог знає що і як «переключити» в дитині. Доводиться пояснювати, що дитина – це жива людина і ніякий «чіп слухняності» їй «вживити» не вдасться. Що варто змінювати саму батьківську тактику поведінки. І що я можу «полагодити» лише минуле, тобто, ті наслідки, які маємо на сьогоднішній день. А їхнє завдання – зберегти майбутнє дитини завдяки новим конструктивним відносинам з дитиною.
– Наскільки часто це відбувалось в вашій практиці?
– Доволі часто. Але спочатку треба пройти певні стадії психологічного опору, викликати довіру до клієнтів, дочекатися готовності співпрацювати. Тут все залежить від рівня свідомості самих батьків. Люди ,що вміють аналізувати власну поведінку, критично ставитися до себе, розуміти потреби дитини, вести діалог, завжди готові почути і застосувати психологічні рекомендації.
В невпорядкованих хаотичних батьків найімовірніше, буде така ж «розгальмована» дитина
– Якщо потрібно покарати дитину, то як це зробити правильно, уникнувши фізичного покарання?
– Фізичні покарання в стосунках з дитиною створюють велику «тріщину». Тому варто подумати, чи слід вдаватися до них. Насправді вони підкреслюють нашу дорослу безпомічність.
Дитину краще карати обмеженнями. Та при цьому не шантажувати її чимось дуже цінним – наприклад, подарунками на свята, зустрічами з друзями.
При цьому важливо пояснювати, попередити про покарання і найголовніше – вміти дотриматися обіцянки. Як тільки дії дорослого стають непослідовними – дитина намагається «вислизнути», зманіпулювати.
«Багато сучасних вчителів справді бачать дитину, як цілісну особистість»
– Чи готова сьогоднішня школа до конструктивного діалогу з дитиною? Тобто чи в змозі вона почути потреби дитини, прийняти без осуду, зрозуміти її з огляду на її темперамент, можливо, вирізнення з-поміж інших дітей?
– Готова, бо ці зміни почалися ще кілька десятків років тому і зараз знаходяться на своєму піку, тому про них так багато говориться. Та, на жаль, маємо ще пережитки радянського минулого. Але найголовнішою проблемою української школи я бачу саме в намаганні «втиснути» в дитину якомога більше інформації замість того, щоб навчити цю інформацію опрацьовувати, розвивати креативність та соціальний інтелект.
Багато сучасних вчителів справді бачать дитину, як цілісну особистість і намагаються навчити «думати», приймати рішення, створювати власні проекти і головне – вірити в себе. Питання ще в тому, що почути голос дитини вчитель може, якщо в класі 10-15 дітей, якщо ж їх 30-35 – це практично нереально.
Найголовнішою проблемою української школи я бачу саме в намаганні «втиснути» в дитину якомога більше інформації
– Чи готова, на ваш погляд, українська школа до гіперактивних дітей. Або «інших», котрі не вклинюються в систему ідеально?
– Зараз діти настільки різні, що в кожному класі просто ціла «палітра»: активні і гіперактивні, чутливі та вразливі, дружні та пасивні, повільні та швидкі.
Чомусь ми звикли реагувати на дітей, які вміють привернути до себе увагу. Але найбільше страждають ті, хто не може про себе заявити, хто «терпить» самотужки – тривожні діти, аутичні, замкнуті. Вони теж стикаються з власними проблемами. Наприклад, багато шуму, залежність від настрою та емоцій, невпевненість, знижена потреба у спілкуванні.
Помічаючи дитину, що виділяється, дорослі щосили намагаються «втиснути» її в певні рамки. А будь-який тиск породжує протидію. Було б добре, якби ми всі навчилися сприймати дітей цілісно, а не як механізм, в якому щось треба «полагодити».
Дітей варто залучати до проектів планування майбутнього, щоб вони вірили, що життя можна змінювати на краще
– Гіперактивні діти – які вони? Як потрібно з ними поводити себе батькам, вихователям, вчителям?
– Існує дві причини дитячої гіперактивності – вроджена і набута. Вроджена пов’язана з функціонуванням мозку і зазвичай є наслідком родових травм чи внутрішньоутробних порушень. Набута гіперактивність розвивається в результаті неправильних виховних дій зі сторони батьків, особливо сильної агресії в бік дитини та суперечливих вимог до неї. Тобто, в невпорядкованих хаотичних батьків найімовірніше буде така ж «розгальмована» дитина.
Хочу заспокоїти батьків, що при вчасному виявленні гіперактивності, правильній корекції та дозріванні вольової сфери, її симптоми значно зменшуються в підлітковому віці. Тому важливе своєчасне звернення до фахівців – психологів, корекційних педагогів, дитячих психіатрів.
– Чи «гасить» сучасна українська школа таких дітей. Чи готова вона до них?
– Зараз до них вже спокійно ставляться. Принаймні, вчителі та батьки знають, що таке є. Хоча це – неврологічний синдром, який виставляє психоневролог чи дитячий психіатр. І оперувати таким діагнозом вчителі та батьки не мають права. Особливо стосовно чужої дитини.
Багато гіперактивних дітей є обдарованими, адже вони легко засвоюють матеріал. Мова йде про дітей, в який є симптоми гіперактивності, але немає дефіциту уваги і це не заважає їм навчатися.
Те, що гіперактивні діти страждають від численних зауважень, скарг та навіть «штампів» з боку вчителів та однолітків, це факт. Тому що така дитина просто фізично не може «висидіти» 45 хвилин. Вчителям, які дозволяють учневі вийти при необхідності, залучають його до додаткових видів діяльності, не агресивні по відношенню до нього, вдається побудувати щирі довірливі стосунки з дитиною. Варто розуміти, що дитина шумить чи весь час рухається неусвідомлено і аж ніяк не з метою зіпсувати настрій чи зірвати урок вчителеві. Вона по-іншому просто не може.
– Останнім часом багато говорять про ліквідацію соціальної ізольованості (інклюзію) дітей-інвалідів, аутистів та дітей з психологічними вадами. Чи варто, на вашу думку, допускати таких дітей до навчання в загальноосвітніх школах?
– На мою думку, все залежить від складності порушень та рівня збереженості інтелекту. Одна справа, якщо дитина просто трохи «замкнута» чи має легке відставання у розвитку, чи ж фізичну ваду, яка в цілому не заважає вчитися. І зовсім інша – якщо це психіатричний розлад.
Наприклад, особисто я проти перебування в масовій школі дітей зі складними формами аутизму та сильною затримкою психічного розвитку. Адже перші потребують спокою та стабільності. А другі – специфічних умов навчання та полегшеної програми.
Так, таких дітей варто соціалізувати. Але одночасно їм можна створити додатковий стрес і травму на все життя. Знову ж таки, невирішеними залишається питання оцінювання таких дітей.
Щоб дитина виросла впевненою в собі, потрібно підтримувати всі її починання! Радіти разом з нею
– Чи готові до них українські школярі?
– Важко сказати. Зараз відбувається інтенсивна реорганізація системи освіти. Тому вважаю, що ще багато корективів буде вноситись. Але те, що всі діти повинні мати рівні права і можливості – має бути головним постулатом сучасності.
Сьогодні «модно» казати, що діти агресивні, ворожі та жорстокі. Ні, це не так. Такими вони стають, бо дивляться на нас, дорослих. Бо бачать програми по телебаченню, чують наші дорослі розмови, помічають наші емоції.
Вміння приймати іншого, не намагаючись змінити, відмітивши позитивні сторони, просто дозволити бути поряд – важливе вміння для кожного, а особливо для дітей, які будують наше з вами майбутнє.
«Коментування чи словесна оцінка до дитини має звучати оптимістично: «Знаю, ти можеш краще»
– Що, на вашу думку, варто впровадити в практику дошкільної та шкільної освіти, щоб в нас зростали впевнені в собі особистості?
– Акцентування уваги на успіхах, а не невдачах. Тут є дуже хороший приклад з червоною та зеленою пастою. Чому в наших школах виділяють помилки, до того ж червоною пастою? Тоді дитина запам’ятовує саме помилки та негативні емоції, пов’язані з ними А чи не краще виділяти правильні відповіді зеленою пастою? Тоді дитина точно буде знати, де вона неправа.
Також варто вчити дітей самим знаходити свої помилки. Це уникає ситуацій сорому, невпевненості, приниження, меншовартості. Дорослий в любому випадку знає краще. Але ж наше завдання – «підтягнути» дитину вище, а не вказати на її низький рівень.
Також коментування чи словесна оцінка до дитини має звучати оптимістично: «Знаю, ти можеш краще», «Вірю, в тебе вийде», «Вчора це все чудово виходило. Давай спробуєш ще раз», тощо.
Також, на мою думку, дітей варто залучати до проектів планування майбутнього, щоб вони вірили, що життя можна змінювати на краще. Прекрасно, якщо такі проекти будуть створюватися всім класом чи невеликими групами. Наприклад, «Школа моєї мрії», «Місто моєї мрії», «Якби я був чарівником», «Дитячі мрії», «За що я люблю цей світ» та інші. Сучасні діти чують багато нарікань з боку дорослих на життя, владу, суспільство. Цього варто уникати.
Щоб дитина виросла впевненою в собі, потрібно підтримувати всі її починання! Радіти разом з нею
– Як виростити талановиту творчу особистість? Що варто зрозуміти батькам з цього приводу?
– Важливо вміти витримати «золоту середину» – вчасно виявити таланти дитини та всіляко підтримати їх, але не зробити їх самоціллю. Часом батьки аж занадто захоплюються розвитком дітей і фактично забирають в них дитинство.
Я вважаю, що кожна дитина в чомусь талановита. Важливо допомогти дитині повірити в себе і розвинути сильні сторони! І мова зараз йде не про академічну, навчальну успішність. Я знаю дітей, які прекрасно «читають» емоції оточуючих, вміють пародіювати, вигадують прекрасні дизайнерські поробки фактично ні з чого, та прекрасно володіють тілом, створюючи нові власні напрямки танців.
«Творча робота з дітьми»
– Що робити для того, аби дитина виросла впевнена в собі?
Підтримувати всі її починання! Радіти разом з нею.
Ставити перед дитиною невеличні завдання та цілі.
Заохочувати цілі дитини, сприяти розвитку її здібностей та талантів.
Не поспішати на допомогу, дати можливість спробувати самій.
Можна запропонувати дитині звести «Щоденник перемог», куди вона має щодня відмічати 3 своїх перемоги. Це сформує позитивне ставлення до себе та позитивне мислення.
Звернути увагу на свій стиль спілкування з дитиною. Чи не занадто високі вимоги ви ставите? Чи не критикуєте надміру? Як часто ви буваєте агресивні до дитини? Чи порівнюєте її з іншими дітьми? На чому акцентуєте увагу – на перевагах, чи недоліках?
Допомогти дитині знайти друзів чи налагодити з ними стосунки.
Знайти причину погіршення самооцінки (якщо це сталося раптово) та усунути її.
Привчити дитину обговорювати з вами свої проблеми, шукати шляхи вирішення, бути активним, а не пасивним.
– Що вам у вашій професії вдається найважче?
– Завжди було важко сказати батькам, що їхня дитина має якісь розлади. Це ніби знищити однією фразою всі їх мрії та плани стосовно неї.
Свого часу я працювала психологом у дитячому садку і виявляла діток з порушеннями (затримка психічного розвитку, розмова відсталість, аутизм, початок психічних захворювань). Завжди довго вагалася, як провести таку розмову. Та з часом зрозуміла, що в даній ситуації важливе саме вчасне виявлення та прийняття мір. І що ніякі «солодкі» пігулки для батьків не потрібні, потрібен «тверезий» зрілий погляд на ситуацію та якнайшвидше вирішення даного питання.
– А чи є у вас «улюблена» категорія клієнтів?
– Серед дорослих люблю (якщо так можна висловитися) працювати з депресіями, страхами і фобіями, тривожними станами. Кажу «люблю», бо, напевно, добре розумію таких клієнтів і зазвичай вони є досить «глибокими» людьми, з ними надзвичайно цікаво працювати. Їхні душі – це дивовижні різнобарвні світи, тимчасово залиті сірою фарбою. Так приємно цю фарбу «відчищати» і радіти змінам разом із людиною.
А стосовно діток – то це дітки-лівші (бо сама така), творчі дітки та дітки з невротичними розладами. Зазвичай, це дуже емоційні діти, а тому вразливі. Але коли в них виростають «крила» – це найпрекрасніша мить.
Корисна література для батьків (рекомендації від Юлії Короцінської):
Ирина Млодик «Книга для неидеальных родителей», «Современные дети и их несовременные родители», «Школа и как в ней выжить»
Вікторія Горбунова «Виховання без травмування або Навіщо дітям дорослі?» та «Виховання без нервування»
Людмила Петрановская «Если с ребенком трудно»
Анна Гресь «Большая книга родительских секретов», «Такие разные дети. Книга для родителей, которых никто не учил педагогике» та інші книги автора.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
