Статті

Среди тех, кто не знает, принято считать, что «в СССР секса не было». Одна смешная советская женщина в эпоху перестройки сформулировала этот постулат на телемосте с Америкой, и кто-то поверил. Или захотел поверить. Или просто не понял…

На самом деле, секс в Советском Союзе был. И отнюдь не только целомудренный, «комсомольский», нацеленный на воспроизводство новых поколений строителей коммунизма. Не могу с точностью очевидца сказать, как оно было при Сталине и Хрущёве, но в период так называемого «развитого социализма», то-есть в 70-е и 80-е годы, секс в СССР воодушевлённо практиковался в самых разнузданных формах и происходило это повсеместно. Наверное, никто тогда не проводил исследований и замеров по этой сугубо «закрытой» теме, поэтому опираться даже на самую приблизительную статистику я не могу — однако личные наблюдения подсказывают мне, что при советской власти РЕАЛЬНОГО, хоть и законспирированного, секса было гораздо больше, чем в нынешней пост-коммунистической действительности. Сейчас о сексе несравненно активнее и громче говорят; его показывают и его наблюдают, о нём пишут и его имитируют. И за всей этой роскошной эротической декорацией, этим культом секса, насаждаемым кино, поп-музыкой, рекламой — сам по себе секс, под которым мы, естественно, понимаем конкретный физиологический и чувственный процесс — как-то сиротливо потерялся, утратив былые масштабы и былой азарт. Впрочем, моя задача, к счастью — не анализировать нынешние стерильные времена и культуру симуляции и виртуализации секса, а напомнить о том, что было.

Итак, почему в Советском Союзе процветал повальный, возможно даже избыточный! — секс? Я вижу три основные причины. Первая и, на мой взгляд, главная: БОЛЬШЕ ДЕЛАТЬ БЫЛО НЕЧЕГО. Помню, в каком-то старом и никак не советском фильме герой вспоминает: «Семья у нас была бедная, игрушек у меня совсем не было, и единственным развлечением была собственная пиписка». Так и при Брежневе Леониде Ильиче: не было ни модных баров, ни рейв-вечеринок, ни клубов (в нынешнем понимании этого слова), ни видео-салонов — об интернете, соцсетях и компьютерных играх я и не говорю… Миллионы молодых пар шатались по большим и маленьким городам, изредка заходя в кино и кафе, пока вдруг не возникала возможность «свободной хаты», или «флэтá» — квартиры каких-то знакомых, откуда временно свалили «предки», и где можно было интересно провести время в компании себе подобных — выпить, послушать актуальную музыку, потанцевать. А дальше?? А дальше — то самое: парочки расходятся по спальням, гостиным и ванным комнатам. Секс был практически неизбежен — иногда с мало знакомыми или вовсе незнакомыми партнёрами. Это неукоренённая молодёжь, разгул гормонов — с ней понятно. Но и среди взрослых советская страна, я думаю, била все рекорды по адюльтеру (и абортам, как известно) — курортные романы, служебные романы, нехитрые услады свингеров социалистического застоя. Для трудящихся имелись изумительные учреждения досуга — дома отдыха и санатории. Отсмотрев киношку, отдыхающие расходились по номерам, доставали заначку и сдвигали кровати. Один мой друг юности, впоследствии известный артист, любил отношения с женщинами намного старше себя и в поисках сексуальных приключений специально брал путёвки в санатории с «пост-бальзаковским» контингентом. Однажды он прихватил за компанию в дальнее Подмосковье меня. Должен заявить, что такой свободы нравов, как в этой профсоюзной здравнице, я не наблюдал ни в одном зарубежном фильме в стиле «жёсткое порно». (Смотрел их, правда, немного — скучно). Конечно, тут можно красиво рассуждать об общей аморальности всей советской системы, но, на мой взгляд, корень явления всё же праздность. Тем более, что совковая безудержная «аморалка» мне во сто крат симпатичнее, чем сегодняшняя омерзительная российская «духовность».

Вторая причина лежит на поверхности и имя ей — «запретный плод». Сладок. Когда секса как бы не существует, и нет его нигде, и никакого сексуального воспитания/образования в том числе, очень хочется заманчивый фрукт вкусить. В московской школе по месту жительства, где я два года учился после заграницы, в восьмом классе порядка пяти девочек-одноклассниц сделали аборты. Это было нормально и даже обсуждалось на уроках: «А что это у нас Марина отсутствует? Встаёт её подруга: Мариванна, Марина легла в больницу, через два дня будет! — А, — понимающе говорит Мариванна, — ну ладно». Я, кстати, тогда был популярным парнишкой, но девственником — за что девочки надо мной посмеивались и грозили хором изнасиловать в физкультурной раздевалке… Пронесло. Но вообще-то это не смешно, когда подумаешь о юных девах, которые едва знали о презервативах/контрацептивах, и которых терзали потом в клиниках и на дому… Сколько их было, сколько их погибло? Миллионы, десятки тысяч. И всё равно хотелось.

Третья причина, наверное, имеет отношение не ко всем, а только к той удивительной и неповторимой общине молодых советских людей конца 60х — начала 80х годов, которых можно назвать не то «подпольщиками», не то «альтернативщиками», не то «неформалами», не то попросту хиппарями и панками… Я был одним из них, я знаю. Секс для нас был больше, чем секс. Именно потому, что он был запрещён, гоним, проклят властью, для нас он стал одним из символов — не скажу «борьбы», скажу скромнее — ОТДЕЛЕНИЯ от совкового режима. Покойная писательница Наталья Медведева, типичнейшая хиппушка, сформулировала тогдашний девиз своей жизни так: «Я трахаюсь, следовательно я существую!» Уверен, что большинство из нас (и я в том числе) не отдавали себе в этом отчёта, но дополнительного кайфа сексу придавало то, что это был, подспудно, экзистенциальный акт протеста, акт свободного выражения и семяизвержения. Полагаю, что и тётки в санатории могли — в самой глубине души — испытывать тайный восторг от того, что они себе позволяли т-а-к-о-е под недреманным оком советской власти! Помню, ещё один мой приятель (в то время студент ВГИКа, но потом не особо прославился) имел интимные отношения с дочерью суперзнаменитого и ультраофициозного советского кинорежиссёра. При этом отзывался о ней довольно пренебрежительно, и однажды я его спросил — если она такая дура убогая, чего ты с ней встречаешься? И он мне ответил: «Старик, ты понимаешь, когда я её е.., я представляю себе её папашу, весь советский кинематограф — и я е.. всю эту грёбаную систему!» Он говорил серьёзно, глаза его горели.

…Когда исследователи будущего будут работать над темой советского секса (если вообще будут), они, конечно, вспомнят «смелые» эпизоды из фильмов вроде «Осени» Андрея Смирнова, мультики Приита Пярна, чудом прошедшие цензуру, легендарное варьете в Таллине, где впервые показали намёк на стриптиз… и «Маленькую Веру», как революционный прорыв. Но это всё — верхушка айсберга. Что до его подводной части, где творился подвиг большого всесоюзного народного разврата — то, по моей версии, он-то советскую власть и разложил. Горбачёв и Рейган, цены на нефть и гонка вооружений — тут много чего совпало. Но и секс сыграл свою историческую роль: не может твёрдо стоять государство, где всё население с увлечением — и безнаказанно! — делает то, что власть осуждает. «Sex Crime», «секс-преступление» Оруэлла (кстати, 1984 — отчаянная е… под чучелом Черненко!) — это был верный рецепт, который Советы явно недооценили. То, что в путинской РФ секс фактически перешёл из плоскости чувственной в плоскость попсово-криминальную, наводит на грустные размышления.

Источник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Большой памятник в честь армянского алфавита торжественно открыли на территории Армянской апостольской церкви в Запорожье в среду, 3 октября.

Об этом сообщили в пресс-службе Запорожской ОГА.

Так, армянский алфавит содержит 36 букв, сделанных из гранита, на создание которых ушло полтора года.

Вице-президент Союза армян Запорожской области Рудольф Акопян на открытии памятника подчеркнул, что армянская азбука является одной из древнейших во всем мире, которая была создана в 405 году нашей эры.

С его слов, сооружение такого рода – первое за пределами республики.

Открытие памятника приурочили ко Дню независимости Республики Армения.

newsone.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

СБ України неодноразово повідомляла партнерські спецслужби про виявлені, локалізовані та попереджені кібератаки, ініційовані спецслужбами РФ. 

Тільки протягом 2018 року на виконання завдань російських спецслужб зловмисники здійснили тридцять п’ять кібератак на українські автоматизовані системи та бази даних об’єктів критичної інфраструктури у галузях енергетики, транспорту, зв’язку, банківської сфери тощо. СБ України виявлено п’ять хакерських угрупувань та ідентифіковано дев’ять осіб, які були задіяні російськими спецслужбами для кібератак.

Днями колеги зі спецслужб Нідерландів та Великої Британії розкрили масштабну кібероперацію офіцерів ГУ Генштабу Міноборони Росії проти Організації із заборони хімічної зброї. Викриття спецоперації співробітників спецслужб РФ на території ЄС є черговим підтвердженням деструктивної діяльності Москви не лише на території України, але й поширення гібридної агресії Кремля на інші держави.

СБ України наголошує, що уряд та силові структури РФ прикривають своїх кіберзлочинців від відповідальності за вчинені злочини та фактично припинили дотримання своїх міжнародних зобов’язань. Така безвідповідальна та деструктивна поведінка є неприпустимою для постійного члена Ради безпеки ООН.

Розслідування європейських колег ще раз засвідчили, що кібертероризм та кібершпигунство стали одним із ключових інструментів агресивної політики Кремля проти цивілізованого світу.

Прес-центр СБ України 

ssu.gov.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Це був час масового дизертирства й саботажу наказів командування Армії УНР, переходу офіцерства на бік ворожих біло-московських військ, а також шпигунства на користь ворога працівників штабів, які лишалися в лавах Армії УНР. У військах, крім того, лютувала епідемія тифу.

4 жовтня 1919 року Головний Отаман Симон Петлюра викликав до себе начальника Штабу Головного Отамана Миколу Юнакова і поставив перед ним завдання перейти в наступ проти біло-московських військ Дєнікіна. Проте накази Головного Отамана саботувалися. У штабах поширювалася дезінформація про справжні сили ворога. Так скрізь говорилося про 5000 багнетів і шабель ворога на одеському напрямку і 15200 – на уманському у той час як ці сили, насправді, становили відповідно 1200 й 10700 багнетів і шабель, що було цілком “по зубах” навіть Армії УНР без Української Галицької Армії (УГА), яка взагалі самоусунулася від участі в бойових діях. Всі були просто заворожені уявною “силою” дєнікінців і як наче паралізовані цим.

Та попри все незламний дух Головного Отамана, що спирався на підтримку старшинства Запорозької (командувач – Михайло Омелянович-Павленко), Київської (командувач – Юрій Тютюнник) груп, групи Січових Стрільців (командувач – Євген Коновалець) та 3-ї Залізної дивізії (начальник – Олександр Удовиченко) Армії УНР, підтримував серед козацтва віру в перемогу й піднімав козаків у бій за свободу. Як показали подальші події, цей заряд віри в перемогу, який вражає, що походив від Головного Отамана, призвів до того, що Армія УНР вистояла й здійснила героїчний Зимовий Похід 1919 – 1920 років.

Героям слава!

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Одним із найзагадковіших періодів української історії є епоха, коли на неозорих просторах України проживав гордий народ, який європейські історики дружно назвали гунами. Цей період є доступним для об’єктивного дослідження, але він став одним із найбільш сфальсифікованих і міфологізованих в світовій історії.

Якби ці події відбувалися на просторах Московії чи Німеччини, то, без сумніву, усе було б зрозумілим. А гунський період став би об’єктом гордості московитів, чи німців. Однак, центром і генератором неймовірних за своєю величчю та драматичністю подій V ст. стала саме Україна, а головною діючою особою — український народ.

Об’єктивний історичний аналіз і сумлінне дослідження першоджерел призвели б до переосмислення багатьох історичних процесів, а також перекреслили б багато міфів.

Довелося б визнати, що у V ст. українці створили могутню імперію скіфів, яка поставила на коліна Римську імперію. А це назавжди поховало би міф про слабкість українців та їхню споконвічну бездержавність.

Ця правда незручна для німців, котрі завжди вважали слов’ян неповноцінними. А в часи Великої Скіфії німці навіть ще власної держави не мали. Ця ж правда незручна і для московитів. Адже спростовується ціла низка міфів, які Московія сама собі вигадала.

Наприклад, про вищість і першість «великоросів» серед слов’янського світу, про неможливість існування будь-якої державності на території України у період до Київської Русі, про залежність «малоросів» від Росії у силу їхньої неспроможності створити власну державу тощо.

Що ж можемо дізнатися про походження, рід занять і спосіб життя гунів, якщо гортатимемо сторінки офіційної версії їхньої історії? Ще у ІІІ тис. до Р. Х. у степах на північ від Китаю проживали племена хунну (у китайських першоджерелах — сюнну), головним заняттям яких було кочове скотарство. Десь на межі ІІ та І тис. у сюнну завершується процес формування родового ладу і виникає своя держава.

За кілька століть степовики розпочинають запеклу боротьбу з Китаєм, яка тривала тисячу років. Для захисту від аґресивної кочової імперії Сюнну китайці за наказом імператора Цінь Шихуанді навіть почали споруджувати Великий китайський мур.

У середині ІІ ст. сюнну були розгромлені. Велика кочова імперія розпалася, але 30 тис. найнепокірніших кочовиків подалися на Захід. А через 200 років із якогось дива вигулькнули у Європі. Значна частина Європи була підкорена гунами (так їх тепер стали називати). Центр імперії гунів історики розмістили на території Угорщини.Mario_vincitore_dei_Cimbri

Після такого історичного подарунку мадярам десятки археологічних експедицій вирушили у різні кінці країни у пошуках слідів міфічних гунів. У музеях терміново почали вибудовувати вражаючі експозиції, наповнені картинами з уявними сценами життя кочовиків і восковими фігурами низькорослого, з кривими ногами та розкосими очима Аттили.

Також історики постаралися, щоб в усіх, хто вивчатиме чи просто цікавитиметься історією, зовнішній вигляд прийшлих степовиків викликав відразу та змушував гидливо кривитися.

Що ж в офіційній версії походження гунів є правдою, а що брехнею? Кочова імперія Сюнну (Хунну) не є вигадкою. Перша згадка про народ сюнну датується ще 2356 роком до Р. Х. Зазнавши поразки від китайських імператорів із династії Хань, частина сюнну вирушає на Захід.

Отож, усе, що стверджують прихильники азійського походження гунів, правда? Так, але лише до того моменту, коли кочовики хунну-сюнну під тиском Китайської імперії вирушають на Захід. До Європи степовики, як виявилося, не дійшли. Сліди їхньої присутності археологи знайшли лише на території Казахстану.

Якщо вірити прихильникам азійського походження гунів, то азіати-монголоїди кілька століть перебували в Європі. Вони тероризували народи, громили Римську імперію.

За підрахунками вчених загальна кількість орди мала б сягати більш, ніж півмільйона людей. І при цьому кочовики не залишили після себе жодної серйозної пам’ятки матеріальної культури?

В Європі не знайдемо жодного топоніма, жодного міста чи географічного об’єкту, чиї назви були б тюрксько-азійського походження. А ще покажіть нам бодай одну європейську мову, яку хунну збагатили б своїми словами. Невже європейці після 300 років спілкування з кочовиками не запозичили бодай сотні їхніх слів?αβαροι ιπποτοξοτες

Ніде у творах тогочасних істориків не згадується про навалу азіатів-хунну. Ніде в українських піснях, поемах, думах чи легендах ми не зустрінемо бодай натяку на присутність на наших землях азіатів хунну чи сюнну. Так само не зустрінемо їх і в європейських епосах і хроніках.

Але звернімося до свідчень стародавніх істориків. 124 року поет Діонісій Перієгет у своєму творі «Землеопис» згадує якихось уннів, котрі жили на просторах між Каспійським і Чорним морями.

Грецький географ, математик та астроном ІІ ст. Клавдій Птолемей у своїй «Географії» писав: «Між бастарнами і роксоланами живуть хойни». Бастарни в ті часи жили в Карпатах, а роксолани займали лівобережжя Дніпра. Отже, хойни (гуни) мешкали на етнічних українських землях.

Марціан Гераклійський (ІІІ ст.) повідомляв, що навколо Дніпра, за аланами, живуть хоани. Знову ж таки, на етнічних українських територіях.

Історик IV ст. Амміан Марцеллін писав: «Плем’я гунів, про яке мало відомо з давніх пам’яток, живе за Меотійським болотом». Меотидою називали Азовське море. Приблизно на цих же територіях оселяє гунів й історик IV ст. Філосторгій. Про гунів, як про корінних жителів Скіфії-України писали також історики VI ст. Йордан і Прокопій Кесарійський.

То ідеологи азійського походження гунів мають рацію? Дикі кочові орди справді у IV ст. заполонили простори Європи? Але ж перші згадки про гунів на території України, залишені нам Клавдієм Птолемеєм, відносяться до ІІ ст. У цей час справжні хунну-сюнну ще вели війни з Китаєм і навіть не думали кочувати на Захід.

І з’являться в Європі лише через 200 років! Отже, коли Клавдій Птолемей у ІІ ст. писав про хойнів, які проживають між бастарнами та роксоланами, то мав на увазі не азіатів-хунну, а зовсім інший народ! І стародавні автори, описуючи гунів, навіть не згадують про їхнє азійське коріння.

Читаючи давніх істориків, можна скласти уявлення про зовнішній вигляд гунів. Ось що про них писав Прокопій Кесарійський (VI ст.): «Вони світлошкірі й не бридкі на вигляд. І спосіб життя у них не схожий на скотський».002-manzikert

В іншому місці цей же автор пише наступне: «Вони дуже високого зросту й величезної сили». Покажіть нам білошкірих, високих і фізично міцних азіатів!

Прокопій Кесарійський також засвідчив, що у VI ст. у Візантії була мода голити бороду, носити довгі вуса й оселедець. Візантійці називали це «гунською модою». «Вони не кочівники, здавна живуть осіло на плодючій землі.img184 Web copia

Ними управляє один цар, і мають вони засновані на законі державний устрій, живучи один із одним та із сусідами чесно та справедливо, нітрохи не гірше за римлян чи персів», — писав він. Чи нагадують ці описи диких степовиків-азіатів?

А в Х ст. Візантійський імператор і видатний історик того часу Костянтин Багрянородний писав про українців: «Цей народ називаємо скіфами або гунами. Щоправда, самі себе вони звуть русами».2003484860356725998rsqj4_by_saganmaineiac-d66sbx3

Дещо пізніше, в XI ст., північнонімецький хроніст Адам Бременський стверджуватиме, що в Подніпров’ї споконвіку проживали гуни, а Україну він називає Гунігард. Столицею цієї держави було місто Хівен, тобто Київ!

У ХІІ ст. ще один німецький хроніст, Гельмольд, у своїй праці «Хроніка слов’ян» також називав Україну Гунігардом. Не забуваймо, що мова йде про період, коли наймогутнішою державою Європи була Русь-Україна. А європейці продовжують називати українців гунами? Це при тому, що гуни начебто зникли ще півтисячі років тому?

Ще один учений ХІІ ст., Євстафій писав: «Унни або тунни — каспійський народ із племені скіфів». Його сучасник Саксон Граматик також вважає українців-русичів і гунів одним народом.

І навіть у ХVІІ ст. шведський учений Олай Варелій писав, що шведи з давніх-давен називають Русь Гунігардом.

Жодного загарбання європейського континенту дикими азійськими кочовиками у IV ст. не було. Племена хунну в Європі ніколи не блукали, не розбишакували і жодного стосунку до української й європейської історії не мають!

А в Європі справді проживав великий народ, який стародавні історики називали гунами. Але вони не мали тюркського коріння і були високими, міцними та світлошкірими європейцями. А те, що їхня назва «гуни» подібна до «хунну», жодним чином не ріднить їх із азіатами.

Європейські гуни багато тисячоліть проживали на своїй території, від діда-прадіда займалися хліборобством, не проживали в юртах і ніколи не були кочовиками.

Це був висококультурний і цивілізований європейський народ. Це була наша українська держава! Саме звідси гуни розпочали експансію проти сусідніх народів, створивши за якийсь час велетенську імперію з центром у Києві!

Імперія гунів стала найбільшою державою за всю історію української нації. І вона має стати об’єктом нашої особливої гордості!

Олександр Ковалевський, Стрий.net


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Слідство у справі про вибухи мінометів “Молот” встановило низку небезпечних недопрацювань у їхній конструкції. Пашинський наполягає, що причина у невмілості солдатів

Тринадцять загиблих і тридцять поранених солдатів – такою на сьогодні є ціна використання армією мінометів «Молот» або, як їх ще називають, «мінометів Пашинського».

Саме глава комітету з нацбезпеки і оборони, нардеп від «Народного фронту» Сергій Пашинський став ідейним натхненником виробництва цієї зброї, коли поєднував свою посаду з посадою глави наглядової ради держконцерну «Укроборонпром» у 2014-2016 роках. Тобто давав рекомендації щодо фінансування держзамовлення на виробництво зброї і сам же їх затверджував.

Можливо, з цим і пов’язана плутанина із вартістю «Молотов»: спочатку йшлося про суму близько півмільйона гривень, потім фігурувала цифра в один мільйон гривень за одиницю.

А в кримінальному провадженні ГПУ, відкритому 21 листопада 2016 року за фактом поставки в армію партії мінометів, в яких вийшли з ладу окремі вузли, що призвело до людських втрат, вже фігурує сума в 1 млн 750 тис. гривень за одиницю (поставка 80 мінометів на загальну суму 140 млн гривень).

Але зараз головне питання, на яке шукають відповідь слідчі Генпрокуратури та Військової прокуратури, навіть не в ціні, а в тому, чому «міномети Пашинського» регулярно вибухають, вбиваючи українських військових.

Ще повністю не завершено слідство про загибель солдатів на Рівненському полігоні 6 липня 2018 року, як новий вибух «Молота» у зоні бойових дій Луганської області 25 вересня вклав на лікарняне ліжко ще двох бійців.

Тепер основне завдання слідчих – перевірити інформацію про те, що комплектуючі для «мінометів Пашинського» від початку були неякісними. Але при цьому на виробництві «Молотів» хтось добре заробив.

Сам Пашинський заявив, що як ніхто інший зацікавлений в об’єктивному розслідуванні, й одним з перших почав бурхливу активність у цьому напрямку.

Але і він, і коло залучених ним до вивчення особливостей виробництва вибухонебезпечного «Молота» осіб навряд чи можуть забезпечити дійсно об’єктивні висновки. Занадто багато особистих зв’язків і конфліктів інтересів у цій справі.

Усі знайомі люди

Декларовані спроби Пашинського розібратися у проблемах з «Молотом» за визначенням не можуть бути об’єктивними, оскільки припускають перевірку діяльності їх виробника – заводу «Маяк», що входить в «Укроборонпром».

Саме під час розробки та старту виробництва нового українського міномета Пашинський курирував оборонний держконцерн і підприємства, які до нього входять, у тому числі й «Маяк». А це вже конфлікт інтересів.

Понад те, в «Укроборонпромі» досі працює син Пашинського Антон, що також може впливати на об’єктивність висновків нардепа щодо виробництва мінометів.

Дослідження фінансової сторони виробництва «Молотів» за дивним збігом обставин потрапило до рук пов’язаного з Пашинським фахівця.

За завданням Рахункової палати України аудит заводу «Маяк» проводила Ірина Іванова, вона ж колишній головний консультант парламентського комітету з нацбезпеки і оборони, головою якого є Пашинський.

З власних джерел UA1 достовірно відомо, що нардеп особисто влаштував Іванову на роботу у свій комітет, а вся документація щодо «Укроборонпрому» йшла виключно через неї.

Перейшовши на роботу до Рахункової палати, Іванова в липні 2018-го почала працювати над аудитом заводу «Маяк», попри ще один конфлікт інтересів – у системі «Укроборонпрому» працює її чоловік.

Суттєвих порушень у роботі заводу Іванова не знайшла. А через місяць після цього їй присвоїли звання заслуженого економіста України.

Водночас, за повідомленнями в ЗМІ, Державна аудиторська служба виявила зниження рентабельності активів заводу «Маяк», значну зношеність і недостатнє оновлення виробничих засобів, істотну фінансову заборгованість та економічні втрати від партнерства з приватними підприємцями.

Щодо комплексної експертизи самих «Молотів», то її очолив директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Олександр Рувін.

Свого часу під його контролем проходила експертиза в кримінальному провадженні щодо Пашинського – той у новорічну ніч 2017 року прострелив ногу громадянину В’ячеславу Хімікусу. Тоді нардепа визнали невинуватим, а Хімікус залишився інвалідом.

Також Рувін намагався відкликати результати експертизи, які доводять вину екс-глави Фіскальної служби Романа Насірова у завданні збитків державі в розмірі близько двох мільярдів гривень.

Відразу після цього ЗМІ опублікували фото, на яких директор КНДІСЕ знаходиться у ресторані разом з наближеним до президента депутатом Олександром Грановським, що курирує суди.

Достукатися до прокуратури

Виходячи з інформації про коло осіб, задіяних Пашинським у дослідженні проблем мінометів, які вибухають, можна припустити, що йому в загальних рисах були відомі підсумки фінансового моніторингу заводу-виробника і дані комплексної експертизи. Але у нардепа не було доступу до матеріалів кримінального провадження ГПУ та Військової прокуратури.

Ідейний натхненник і основний лобіст виробництва «Молотів» неодноразово намагався вивідати, на якому етапі перебуває розслідування і що вдалося дізнатися слідчим.

Але на свої особисті звернення щоразу отримував відмову – спочатку від головного військового прокурора Анатолія Матіоса, потім від генпрокурора Юрія Луценка. Перший його вимоги проігнорував, другий назвав прохання Пашинського втручанням у справи прокуратури.

Спроба нардепа діяти через директора КНДІСЕ також не мала результату. На офіційний лист Рувіна з вимогою надати членам комітету з нацбезпеки і оборони результати експертиз у кримінальному провадженні про вибух «міномета Пашинського», прокуратура відповіла відмовою.

Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону Сергій Кріпак послався на те, що комплексна військова, балістична, вибухо-технічна та хімічна експертизи ще не закінчені. Відповідно, немає підстав для розголошення отриманих результатів.

Зрештою, Пашинському все ж вдалося переконати Юрія Луценка, щоб той на засіданні комітету 27 вересня оголосив проміжні результати розслідування. Доповідь генпрокурора показала, що хвилювався і нервував Пашинський не дарма.

Встановлено слідством

Комісія з державних випробувань міномета «Молот», створена у 2016 році, встановила невідповідність цієї зброї низці критеріїв. Такими є озвучені Луценком факти.

Зокрема, випробування показали, що найчастіше у мінометів відмовляють два вузли – запобіжник від подвійного заряджання та ударно-спусковий механізм.

Понад те, зараз слідство встановило, що замість штатних запобіжників, які постійно виходять з ладу, в «Молоті» часто використовують схожі – виробництва 1938 року. Вони призначені для старих мінометів радянського зразка і зберігаються на складах Міноборони.

Використовують їх за рішенням Генштабу, оскільки завод «Маяк», поставивши на потік виробництво «мінометів Пашинського», не подбав про те, щоб виробляти ще й запасні запобіжники від подвійного заряджання, які постійно виходили з ладу.

«Я не можу зрозуміти, чому за три роки експлуатації не можна було налагодити виробництво запобіжників, передбачених конструкторською документацією, – обурювався Луценко. – Можливо, радянські точно підходять і працюють так само. Але для цього потрібно провести випробування, довести, що вони мають не меншу категорію безпеки, внести зміни в конструкторську документацію».

Щоб якось вийти з положення, служба озброєння Міноборони дала добро на використання радянських запчастин. За словами Рувіна, вони аналогічні оригіналу від «Молота», але тільки з більш тонкого металу та з іншими конструктивними особливостями.

Проблеми із запобіжниками «Молотів» підтвердив і заступник начальника центрального артилерійського управління ЗСУ генерал-майор Іван Лісовий. Хоча, з приводу заміни на радянський аналог він висловився однозначно: «Запобіжник 1938 року може, навіть надійніший, ніж той, який випущений зараз. Він використовується 50 років і ніколи не відмовляв».

Разом з тим, він підтвердив ще одне найважливіше недопрацювання «мінометів Пашинського». Через використання недостатньо міцного металу ударно-спусковий механізм швидко виходить з ладу – буквально вигорає.

«Раптом через два роки зрозуміли, що потрібен більш стійкий до вигорання метал, – констатує Луценко. – Де це відображено у документації? Я не бачу конструкторських рішень».

До слова, з приводу цього конструкторського недопрацювання заводу-виробника інформація генпрокурора та Сергія Пашинського кардинально відрізняється.

За даними Луценка, завод «Маяк» відмовлявся від гарантійного обслуговування мінометів, в яких виявили цей дефект, хоча за умовами договору поставки виробник зобов’язався обслуговувати зброю протягом п’яти років.

Водночас, Пашинський стверджує, що завод здійснював гарантійне обслуговування, хоча й визнає, що «Маяк» довелося буквально змушувати це робити.

Цю ж версію підтверджує і Лісовий: «Були виїзди представників заводу, коли почали розлітатися крихкі запобіжники. Було важко з ними боротися, але все ж, вони це зробили. Останній раз відремонтували 45 мінометів».

Чия інформація є достовірною, наразі встановлює слідство. Єдине, в чому поки сходяться слідчі прокуратури і команда Пашинського, це якість сталі для виробництва стволів «Молота».

За словами обох сторін, використана «Маяком» збройова сталь марки Ст-38 точно така ж, як і в радянських мінометах, і не викликає нарікань. На доказ наводять статистику вибухів «Молотів» і мінометів радянського зразка.

Згідно з нею за три роки вибухнули дев’ять «мінометів Пашинського» і чотири радянського виробництва. З урахуванням того, що ВСУ використовує 70% «Молотів» і 20% мінометів радянського зразка, процентне співвідношення розривів приблизно однакове і в тому, і в іншому випадку – 3%.

«Відповідь лежить у декількох площинах, – озвучує попередні висновки розслідування Луценко. – У конструкторській, експлуатаційній та в злочинній недбалості, яка призвела до жертв».

Своєю чергою, Пашинський робить акцент на невмілості бійців, які заряджають у міномет дві міни поспіль, через що й стаються вибухи.

Безальтернативна зброя

Попри те, що слідство у причинах розривів «Молота» ще не завершене, директор держконцерну «Укроборонпром» Павло Букін заявив, що зараз в Україні немає альтернативи цій зброї.

При цьому діє наказ про заборону використовувати «міномети Пашинського» у навчальних стрільбах, з них можна стріляти тільки в зоні бойових дій. Але й там рекомендовано особливий режим їх використання.

Міномет повинен знаходитися на глибині близько двох метрів (окоп 110 см плюс бруствер 80 см), бійці мають бути в бронежилетах і робити постріл з укриття, смикаючи шнур, щоб не перебувати безпосередньо біля міномета – бо мало що.

До речі, навіть сам Пашинський під час показових випробувань свого дітища в листопаді 2016-го побоявся стояти поруч з «Молотом».

Зараз Луценко пропонує Міністерству оборони спільно з представниками «Укроборонпрому» провести повну ревізію всіх наявних на озброєнні ЗСУ мінометів «Молот»– у якому вони стані, чи здійснюється їх гарантійне обслуговування, чи є в наявності запчастини.

«Що, за рік не було можливості зробити запас запобіжників, щоб не використовувати старі? Слідство буде перевіряти причини цього, будемо порівнювати запобіжники, – пообіцяв Луценко. – Але зараз бачиться, що були використані менш надійні деталі».

А тим часом Сергій Пашинський продовжує вибивати державні гарантії під кредити на фінансування воєнпрому, який він продовжує курирувати – для «підвищення обороноздатності та безпеки країни».

ua1.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Рідні та близькі 25-річної Ірини Шумович закликають усіх небаюдужих допомогти врятувати їй життя. Дівчині необхідне переливання крові. Півтора роки тому в Іри виявили рак крові – «хронічний мієлолейкоз». Спочатку вона проходила лікування за допомогою хімії в таблетках, але нещодавно її стан погіршився. Зараз Ірина перебуває в гематологічному відділенні Житомирської обласної клінічної лікарні, де проходить першу хіміотерапію, тож їй потрібне вливання тромбоцитів. На жаль, три донори вже не підійшли, адже в дівчини рідкісна 4 група крові з негативним резусом. Рідні та близькі закликають усіх небайдужих людей з такою групою крові допомогти Ірині. «Іра дуже хороша людина. Вона варта того, щоб за неї боротися! Відгукніться, якщо у вас група крові 4 (-) або ви знаєте людей, які можуть допомогти! Здай кров – врятуй життя», – пишуть її знайомі у соціальних мережах. Небайдужих людей, які можуть здати кров для Ірини, просять звертатися за телефоном 093 239 34 25 (сестра Інна).

Номер карти для допомоги – 4149 4991 1380 1474 Шумович І.О.

Джерело: https://times.zt.ua/neobkhidni-donory-krovi-z-4-hrupoyu-ta-nehatyvnym-rezusom/

 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Офицер Вооруженных сил Республики Польша считает, что именно у Российской Федерации, а не у Украины больше шансов быть разделенной на несколько частей.

Недавно в прямом эфире российского ТВ показали карту Украины с областями, которые якобы должны отойти России и Польше, согласно расчетам путинских “специалистов”.

На карте западная часть Украины обозначена как “территории, которые получит Польша”. Области с центрами в Одессе, Херсоне, Донецке и Харькове отмечены как “территории, которые получит Россия”.

Эта горе-стратегия “большого брата” возмутила не только украинцев, которые порекомендовали России обратить внимание на свой состав и угрозу распада, но и поляков, которые не прельстились на такой “подарок” от Москвы.

“Диалог. UA” предлагает вашему вниманию письмо польского офицера, который посчитал заявления путинских прихлебателей гнусной провокацией:

“Здравствуйте. Меня зовут Януш Вижбовский, я родился в Ровно, в школе изучал и русский, и украинский языки. Но еще в юности переехал в Краков и большую часть жизни отдал службе Республики Польша. Как никто другой знаю, что в вопросах войны и захвата чужих территорий очень легко переходят от слов к делам. К делам гнусным, делам паршивым, кровавым.

У нас в армии все четко: приказ отдал – выполнили, приказ получил – выполнил. Нарушил присягу – преступник, должен отвечать. Помешал преступлению – честь и хвала, заслужил награду. Все разложено по полкам, налажена четкая система. Но так не везде. В политике, например, далеко все не так прямо. Многие говорят одно, думают другое, а делают третье. Игры у них такие. Раскрывают свои рты, не задумываясь над тем, что их слова становятся причинами конфликтов, войн, кровопролития. Не думают о том, что молодые парни, солдаты гибнут из-за того, что у политиков не хватило ума вовремя погасить тлеющее пламя.

И если у нас в Польше, стране, не раз страдавшей от войн, это понимают, то в России, как я смотрю, люди находятся в какой-то параллельной реальности. Им нравится махать кулаками с трибун, играть мускулами и хвастаться своими танками и пушками. И мало кто из них видел, сколь неэстетично смотрятся разрушенные дома, разорванные тела и человеческие внутренности, разбросанные по поляне, на которой еще вчера играли дети…

С каждым днем все чаще мне приходится слышать, как Россия открыто угрожает европейским странам. Зная историю, могу четко сказать: московское панство обязательно перейдет от слов к делам. Да что говорить, если оно уже перешло. Москва вместе с Берлином разделила нашу страну в 1939-м. Москва “освободила” в 90-х Молдову, отобрав Приднестровье. Она же “принудила к миру” Грузию, устроив войну в 2008-м. Она же начала в 2014-м кровавый “русский мир” и уверенно отдирает земли от Украины, постепенно приближаясь к границам польского государства.

Все знают, какие непростые отношения у нас складывались с украинскими соседями. Но когда в 1991 году Украина обрела независимость от Москвы, мы были первым государством, признавшим ее. И сейчас поддерживаем территориальную целостность Украинского государства, сотрудничаем с Киевом в военной сфере. Одной из первых признала Украину в ее границах и Россия, которая спустя годы вдруг поменяла свое мнение и принялась называть Крым “исконно русским”.

Россияне, “исконно русского” у вас гораздо меньше, чем вы думаете. Гляньте на вашу карту страны и ответьте на вопрос, где исконно русское из того, что пока еще контролируют ваши вооруженные силы и спецслужбы? Может быть, Чечня русская? Да чеченцы вас ненавидят, этот регион держится в составе РФ пока только благодаря негласному договору, заключенному Путиным с семьей Кадырова. Туда только брось спичку – вмиг все полыхнет!

Может быть, Татарстан ваш? Да вы завоевали его, отчего многие татары до сих пор вас презирают. Как ненавидят вас и крымские татары, которых вы в 40-е годы насильно депортировали, отобрав жилье и другое имущество. Второй раз вы их изгнали из дому, устроив в 2014-м “возвращение” полуострова, полуострова, который никогда добровольно вашим не был.

Или, может быть, Тува русская земля? Да вы ее просто заграбастали, обманув и ограбив доверчивых тувинцев.

Бурятия, Якутия, Осетия, Дагестан, Мордовия, Удмуртия, коренные жители этих земель вас не звали, но вы пришли и захватили их. Когда-то под вашим игом была и моя родная Польша, причем захватывали вы ее несколько раз.

Скоро каждый сын своего народа задаст вопрос: а почему я должен подчиняться Москве? И начнутся восстания…

Сибирь и Дальний Восток тоже уйдут. Их ничего с Москвой не связывает, кроме пяти мостов. Другая история, совершенно иная культура, традиции. С чего это они должны быть с вами или, тем более, под вами?

Германия, напав на нас, попыталась проглотить наши земли. И подавилась. И так же подавится Российская Федерация – от непомерного аппетита у нее треснет пузо, и все внутренности вывалятся наружу. Но Путину и его шайке – маньякам, заигравшимся в наполеонов, этого не понять. Им мало войны 2014 года, так они сейчас развели на подконтрольных ТВ-каналах новую пропаганду. Они и их медиаобслуга угрожают, что поделят Украину на несколько частей, причем пытаются “примазаться” к Варшаве, нагло привирая, что наше руководство на это пойдет.

Да нет, дорогие мои, Польша – это не Россия, мы правовое европейское государство, которое, в отличие от вас, уважает границы других стран. И, помня 20-е и 30-е годы прошлого века, можно четко спрогнозировать: сначала вы хотите уничтожить Украину, а потом, конечно же, возьметесь и за нас. Но не угадали вы, не будет этого, песьи ваши головы!

Ваши “патриоты”, убивающие на Донбассе мирных людей, хотят крови еще. Но результаты их деятельности хорошо видны: современный Донецк, оторванный от Украины, погряз в нищете и бандитизме. Но вы по телевизору можете только “героя” Прилепина показывать, забывая о том, сколько преступлений он со своими товарищами по “ДНР” там совершил.

Сейчас вы пугаете школьников натовцами, забывая о том, что и поляки тоже сейчас часть Альянса. Ваше наглое поведение – причина как образования, так и расширения НАТО на восток. Власти России лицемерно стращают свое население натовцами, хотя сами с удовольствием ездят в страны, входящие в Альянс, на отдых, ведут там бизнес, хранят деньги в банках, покупают недвижимость, обучают детей в вузах. То что вы готовите свою страну к большой войне, сыграет с вами плохую шутку. Вы не победите в противостоянии с НАТО. Ваша промышленность, включая ВПК, безнадежно отстала от мировых стандартов. Москва, начав войну, будет погребена под грудами собственного металлолома и кучами своего же д..рьма.

Избиратели, которые выбрали, Путина, голосовали не за это. И когда вместо “стабильности” они получат кровавую бойню, причем заведомо проигрышную, Российская Федерация развалится на мелкие составляющие. Что это будет, уже не важно: республики, области, маленькие государства. Важнее то, что той Федерации, которая всем угрожает войной, уже не будет. И виноваты в этом будете вы.

Сейчас мы проводим совместные учения с Украиной и странами Прибалтики и готовы с оружием защищать свои земли. Нам помогают партнеры по НАТО. И мы не потерпим разжигания войны у наших границ.

Вы планировали поделить Украину с Польшей? Смотрите, как бы мы с Украиной не поделили РФ на мелкие части!”

Администрация сайта не несет ответственности за содержание статей и блогов, которые размещаются на страницах сайта, а также за последствия их публикации и использования. Мнение авторов статей и блогов, размещенных на страницах сайта, могут не совпадать с мнением и позицией редакции.

dialog.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Резолюція також засуджує систематичні порушення прав людини, у тому числі права на самовизначення та свободу слова, вчинені радянським урядом проти українського народу.

Сенат США одностайним рішенням ухвалив двопартійну резолюцію, яка стала першим в історії правовим актом Конгресу США, де Голодомор 1932-1933 рр. визнається геноцидом українського народу. Про повідомляється на сторінці посольства України в США у Facebook. “Зокрема, до постановляючої частини документа включено визнання Сенатом висновків Урядової Комісії США щодо Голоду в Україні (від 22 квітня 1988 р.) про те, що “Сталін та його оточення вчинили у 1932-1933 рр. геноцид українського народу”, – йдеться в повідомленні.

Резолюція також засуджує систематичні порушення прав людини, у тому числі права на самовизначення та свободу слова, вчинені радянським урядом проти українського народу. “Висловлюються найглибші співчуття жертвам, тим, хто пережив Голодомор, та їхнім родинам, а також міститься заклик до розповсюдження інформації з метою підвищення обізнаності у світі про штучну природу цієї трагедії”, – йдеться у повідомленні. У посольстві України також подякували Сенату за це “історичної ваги рішення” і додали, що дана резолюція стала результатом плідної взаємодії посольства України в США, української громади Америки та друзів України в Сенаті США.

“Проект подібної резолюції був також затверджений Комітетом із закордонних справ Палати представників Конгресу США і наразі очікує розгляду під час пленарного засідання”, – додали українські дипломати.

Як повідомляв УНІАН, президент України Петро Порошенко очікує, що на рівні комітету Конгресу буде рішення Конгресу Сполучених Штатів про визнання Голодомору в Україні 1932-33 років геноцидом.

Ще 9 червня на розгляд Палати представників Конгресу США було внесено проект резолюції про визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років актом геноциду щодо українського народу.

Група конгресменів від Демократичної та Республіканської партій на чолі зі співголовами групи дружби з Україною у Палаті представників Конгресу Сандером Левіним, Марсі Каптур, Браяном Фітцпатриком та Енді Гаррісом представили проект резолюції, приуроченої до 85-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Документ є дзеркальною версією резолюції, внесеної на розгляд Сенату у березні цього року. В документі зазначається, що події 1932-1933 років в Україні були спланованою акцією сталінського тоталітарного режиму, яка була спрямована проти українського народу і була геноцидом. Так, зокрема, до постановної частини документа включено визнання висновків урядової комісії США щодо Голоду в Україні (від 22 квітня 1988 року) про те, що «Сталін та його оточення вчинили у 1932-1933 роках геноцид проти українців».

unian.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO