Різне

Денис Пятигорец.

Первое – операторы, снимавшие парад (который, к слову, официально называется марш, но fuck the system – буду называть его парадом)… Так вот – операторы, снимавшие парад, красавцы! Герои АТО среди зрителей своими глазами и улыбками показали, что этот парад был нужен. Нужен им! Нужен нам!

Нужен всем!

 

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

 

 

Второе – новая форма – это не просто тряпки другого кроя, это еще один этап в перегрызании той сгнившей пуповины, которая связывает нас с «тюрьмой народов» и «славным советским прошлым». Низкий поклон всем волонтерам, который проделали такую огромную работу. Форма просто суперовая!

Третье – Военная техника – новая и модернизированная мммммммммммм!!!!!! это ооочень вкусно! Я сразу вспомнил май 2014-го в 51-й бригаде, вспомнил ту технику и тут же подумалось – а ведь демонстрация техники на сегодняшнем параде – это хорошая иллюстрация того, как разрушали нашу армию до 2013 года. С этих ублюдков обязательно нужно будет спросить! Обязательно! Ну а лично мне стыдно, что до 2014-го я вообще не интересовался, что там творится в армии.

Четвертое – коробочки – это отдельная прелесть. Вот можно на каждой останавливать взгляд, ставить на паузу и всматриваться в лица ребят! А потом вспоминать пропитые хари дырявых туловищ террористов в камуфляже с гнилыми зубами и желтыми лицами, которые постоянно мелькают на российских каналах, и еще раз убедиться в правоте Мартина Бреста и многих других – мы – эльфийская армия, воюющая с Мордером за свободу всего Средиземья.

Пятое – отдельный респект Президенту за его выступление. В нем было сказано очень много, поэтому, если соберусь силами, напишу детальный обзор его речи и тех векторов во внутренней и внешней политике, которые были там озвучены. Или не напишу 🙂

Шестое – Дуда – мой герой! После всего того срача, который поднимался в нашей, польской и российской (а как же без них) прессе вокруг Волынской трагедии, Дуда стоит рядом с Президентом Украины и отдает честь украинскому народу.

Седьмое – природа, словно слезами скорбящих матерей, как в стихах Леси Украинки, омыла нашу землю перед самым парадом. Непогода не помешала отметить украинцам День рождения своей страны. Наоборот! Не было слепящего солнца, не было жары. Было очень комфортно. Совпадение? Не думаю! Просто с нами Бог! Потому что мы стоим за свою землю. За свои дома. За своих родных. Восьмое – у меня до 2013 года никогда не выступали слезы на глазах во время звучания Гимна. До 2014 года никогда не возникало желание обнять солдата! Меняется страна, меняемся и мы.

Ну и последнее, после этого парада/марша, нужно было провести еще один марш. Дать в руки Кутепову флаг, чтобы он возглавил колонну идущих нахер несогласных с парадом, всех, кому репетиции мешали ездить, ходить, бухать, рыгать, спать и т.д., всех, кому «показуха», всех, кому «а это ж сколько бабок», кому «а это с боевого дежурства сняли технику», кому «угробили асфальт», и Насти Станко.

С Днем Рождения, Мама! С праздником, Хунта! Все будет Украина!

 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Ослепительное в своей модной красоте слово “коррупция” переводится как банальное воровство. Так вот, воровство в нашей стране имеет как бы две стадии. Оно бывает ранним – то есть в рамках каких-то приличий и в мирное время: воровство времен Кучмы, Ющенко, Кравчука и даже частично Януковича. И есть позднее воровство – это то, что происходит сейчас.

Русское слово “поздние” в украинском языке звучит как “пізні”. Из этих двух слов выкристализовывается по-азаровски синергитический термин, которым можно охарактеризовать тех людей, которые сейчас находятся у власти. Они не пізні воры и не поздние воры. Они (сокращенно) просто – ПІЗДНІ. Потому что слово “вор” имеет огромный авторитет среди блатных. Потому что вор никогда не крысит из общака. Потому что вор заботится о том, чтобы на зоне был порядок и не было беспредела. Потому что вор – это не просто высокое звание, но и высочайшая ответственность – вплоть до смертного приговора от сходняка. Вор ПО ПОНЯТИЯМ не может трусливо сдрыснуть, как Янукович с паханско-капитанского мостика подобно крысе с корабля. С Януковича, именно с него, начались они – пиздни. Он не вор, он пиздень. Пашинский, Яценюк и прочие прямые наследники проФФесора и продолжатели дела Януковича  – они на самом деле не воры. Они – пиздни.

Ну согласитесь, не заслуживают по совокупности содеянного Яценюк или Пашинский высокого звания вора. Пашинский – пиздень. И Яценюк – пиздень. Таня Чорновол, конечно же,  не пиздень, она ПРИ этих пизднях ПРИстроилась. То есть она ПРИ-пиздень. И защищает с пеной у рта и аж до истерики ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО пиздней-однопартийцев из “Народного фронгта”. А Савченко – она даже не приЮльздень, она просто языком без костей трепиздень.

 

Я хотел бы обратиться к руководству государства в лице гаранта Конституции, к генпрокурору и остальным силовым ведомствам. Ребята!  А зачем в принципе вы занимаетесь какими-то мелкими жуликами с такой громкой помпой? Ведь любая реформа и любая борьба с коррупцией начинается именно с них – с пиздней первой и высшей категорий сидящих во власти. Как только пиздень сел в тюрьму, уже не надо убеждать мелких полу-пиздней, что их время прошло. И поэтому если по нашей стране спокойно разгуливают большие откормленные пиздни и власть ничего с ними не делает, то у меня возникает логичный вопрос: а кто не хочет трогать пиздней? Только сами пиздни! Это только пиздень пиздню глаз не выклюет! Поэтому вопрос у меня: они – пиздни, а вы – нет? Общество не воспринимает посадку воров ПРОШЛОГО режима, когда ЭТОТ режим выкормил таких отборных и беспредельных пизднищ… Ну не впечатлил ты никого, Юрий Витальевич, посадкой Ефремова. Ничего героического и исключительного в этом нет. Ты ж его не при Януковиче закрыл. Юра, вот если ты посадишь, например, Гонтареву, то немедленно сразишь нас всех позитивными эмоциями просто наповал. Поверь мне, мы очень это оценим, потому что Гонтареву, как кирпич на голову нашему Нацбанку, сбросили не враги из Кремля или Ростова, а с Банковой ТВОИ ОДНОПАРТИЙЦЫ.

Высокое слово “пиздень” сложно перевести на английский. Вероятно, поэтому на Западе наших вечно клянчащих премьеров периода позднего (пизднего) воровства и остальных чиновников называют другим словом. Их называют BEGGARS – попрошайки. Они ездят по миру и клянчат деньги. Как вы думаете, зачем очередной пиздень театрально закатывая глаза просит деньги “для страны”? Ну, вы правильно понимаете. Для того, чтобы его дети учились далеко за пределами страны, “для которой” он выпрашивает деньги, что дает его отпрыскам жить и учиться именно там, где он, иуда, и занимается государственным попрошайничеством. К своей личной выгоде, но от нашего общего имени.

И каждый пиздень, независимо от того, в чьем политическом стойле он запаркован – радикализдень, солидарщиздень, сомопомичиздень или батькивщиздень, – обязательно громко кричит, какой он еще и великий ПАТРИОТИЗДЕНЬ, включая последнюю оппоблочиздень.

 

Сажай их, КРУПНЫХ, ОТКОРМЛЕННЫХ ПИЗДНЕЙ, Юрий Витальевич, настал твой звездный час, Бог и Грицак тебе в помощь. СДЕЛАЙ НАКОНЕЦ ТО, ЧТО СОВЕТОВАЛ ПЕТР АЛЕКСЕЕВИЧ ЕЩЕ ЯРЕМЕ. Потому что вся страна не то чтобы злопамятная, но очень уж вы ее успели разозлить и уж очень она хорошо запомнила, как президент цитировал Ли Куан Ю о том, что, чтобы победить коррупцию – для начала нужно посадить трех друзей. Да-да, именно друзей а не врагов. Ефремова вся страна категорически отказывается воспринимать как друга Луценко, не дай Бог, а то нам этого только не хватало.  Он знает почему, мы знаем почему и вы знаете почему. Вынь да положь нам трех пиздней! Не трех потраченных поросят – воров опоблочников или ляшкофиллов, а трех лоснящихся от безнаказанного расхищения бюджета пиздней коалиции, Кабмина и администрации!!!

Источник : Сергей Поярков блог на Обозреватель

 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Настав головний день для кожного справжнього українця, патріота своєї країни – День Незалежності України. Вітаємо українців всього світу з 25-ю річницею Незалежності України!!!

Мабуть, без перебільшення можна сказати, що саме цьогорічне свято в помислах та думках українців найбільше характеризується саме як НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, за яку ми воюємо, НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, за яку гинуть кращі наші сини та дочки, НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, яку почали цінувати!
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, яку тепер просто зобов’язані зберегти! Зберегти та примножувати тисячолітні традиції та збудувати дійсно СИЛЬНУ, ЄДИНУ ТА МІЦНУ ДЕРЖАВУ! Державу, яку любимо понад усе!
І ми збудуємо, ми вистоїмо, БО МИ ЦЬОГО ВАРТІ!!!
Окреме вітання в цей день хочеться передати бійцям у зону АТО! Ми гордимося Вами, Ви можете розраховувати на нашу підтримку! Ми переконані, що з такими патріотами – МИ НЕЗДОЛАННІ!
Вітаю Вас з національним святом – Днем незалежності України!
Хочу побажати Вам міцного здоров’я, добробуту, натхнення і плідної праці та привітати Вас уривком з віршу Тараса Григоровича Шевченка:

“Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога
За неї душу погублю.”

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

 

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.

Генеральный директор Укрпочты Игорь Смилянский запретил работникам предприятия исполнять гимн Украины на торжественном собрании, посвященном 25-летию независимости Украины.

Об этом изданию fttc.com.ua сообщил председатель Профсоюза работников связи Николай Стародуб.

«Когда мы со Смилянским и с его заместителем по кадрам разрабатывали сценарий мероприятия, я предложил начать торжественное собрание как положено – с исполнения гимна Украины. Смилянский ответил, что мы коммерческое предприятие находящееся в процессе корпоратизации и будущим инвесторам этот национализм вряд ли понравится.

Я возразил и сказал, что наоборот, было бы прекрасно, если бы он исполнил гимн вместе с трудовым коллективом – стоя перед ним и приложив руку к сердцу.

На что Смилянский мне в грубой форме ответил, что ему эти «понты» не нужны и что если нам так надо спеть гимн, то мы можем пойти и исполнить его на Майдане, а заодно и поскакать там» – рассказал профсоюзный деятель.

«Мы собирали людей в последнюю минуту, Смилянский никого не пригласил на торжественное собрание и пришел туда с большой неохотой. Он что-то быстро и невнятно прочитал с бумажки, потом по-быстрому наградил сотрудников грамотами по списку, который мы ему передали, и убежал, сославшись на важную встречу с МВФ. За ним побежали члены его команды, несмотря на то, что дальше должен был состояться концерт музыкального коллектива. В результате на концерте осталось очень мало людей, хотя профсоюзы заплатили музыкантам больше 100 тысяч гривен. Вот так мы отметили независимости Украины», – пожаловался глава профсоюзов Укрпочты.

Напомним, гражданин США Игорь Смилянский приступил к работе в должности гендиректора Укрпочты 1 июля 2015 года, не имя опыта работы на руководящих должностях и в почтовой отрасли. Перед тем он работал на низких и второстепенных должностях в сфере консалтинга – бухгалтером и консультантом.

Тем не менее, на закрытом конкурсе в Ураине он был избран гендиректором Укрпочты с должностным окладом 334 000 гривен (средняя зарплата в Укрпочте – 2000 гривен). Некоторые СМИ считают назначение Игоря Смелянского коррупционной сделкой с кадровым агентством Talent Advisors, которому Игорь Смелянский должен выплатить 50% своей годовой зарплаты в виде гонорара за свое назначение. Как известно, руководитель государственной комиссии, которая в закрытом режиме выбрала Игоря Смелянского на должность генерального директора УГППС «Укрпочта», одновременно является руководителем кадрового агентства Talent Advisors.

Конкурсная презентация Игоря Смелянского была одной из худших среди конкурсантов: не содержала никаких финансовых показателей, предусматривала приватизацию Укрпочты и сокращение 7000 почтовиков. Сегодня Смоленской и министр инфраструктуры Омелян стараются не вспоминать о той «победной» презентации и два месяца подряд рассказывают, что в Смелянского якобы существует программа реформирования Укрпочты, однако показать ее не могут.

fttc.com.ua 

Источник : antikor1.com

Сегодня у минометчиков 72ой бригады праздник – тестировали мощнейшую украинскую разработку – 120мм миномет Молот.

Напомню, что каждый миномет обошелся ВСУ в фееричные – 480.000 гривен.

От такого девайса за такую цену ожидаешь многого, поэтому мы подготовились основательно, тем более зная, что недавно от взрыва Молота на Ширлане погиб командир миномета и 9 человек было ранено.

Вырыли пару окопов, стреляли со шнурка и прятались от минометов где только возможно.

Были на максимальном стреме, но все обошлось. Сам миномет – очень плохая копия советского миномета 2С12 Сани. Еще новые минометы уже довольно облезлые, краска стирается на раз. В тест драйве участвовало 12 Молотов. 2 из них испытание не прошли – один развалился еще на подъезде на огневую, второй во время первого выстрела. Также банально отвалился механизм горизонтирования, есть на фото и также фото нового! колесного хода, крепление ствола просто отвалилось. После пятого выстрела механизм одного из миномета начал клинить. Ну и конструктивно неудобные крепления, громоздкий и неудобный колесный ход и сам миномет очень неустойчивый.

Ну и еще один лютый ахтунг – Молот за почти полмиллиона гривен за штуку, я думал, ну ладно, нае@али на металле в 8 раз, но оптика то должна быть ого го. Прицелы с Молотом – 1946 года, 46 года, Карл! Сделано в СССР.
Я понимаю, что у многих сейчас другие проблемы, форсится пиджак Тимофеевича, жуткие баталии диванных воинов за парад, а тут тупо под носом дерибанятся огромные деньги, и главное, от этих минометов зависит жизнь наших минометчиков, а нам стрелять из этого треша, ну очень очково.

 

Если есть у кого ок контакты чуваков из МО – донесите им эту инфу от минометчиков 3 минометки семьдесят двойки.

 

Пишет в своем ФБ Anatoly Tapolsky.

 

Но шо читатели POLITINFO, поможем минометчикам с репостом?!

 

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

 

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.

FB_IMG_1471973251332 FB_IMG_1471973254067 FB_IMG_1471973256513 FB_IMG_1471973259150 FB_IMG_1471973261886

ONLINE.UA почитав книгу нардепа Надії Савченко “Сильне ім’я Надія” та ділиться враженнями про цей твір у своїй рецензії.

Із першого ж дня перебування народного депутата Надії Савченко в Україні, після майже дворічного тюремного ув’язнення в Росії, українці почули низку скандальних заяв. Кажуть, ніби це наші політики одразу після приземлення Савченко на українську територію промили їй мізки й уклали в її уста те, що зараз ми чуємо ледь не з усіх телеканалів. Насправді ж, якщо проаналізувати видану нею у в’язниці книгу “Сильне ім’я Надія”, можна побачити, що ідеї так званого “побутового сепаратизму” були в її голові ще задовго до полону, ув’язнення і повернення на Батьківщину.

Початок книги. Розділ “Полон”

И вашим, и нашим: что скрывает книга Надежды Савченко (1)

“Я могла зрозуміти злість і претензії “ополченців” (бойовиків на Донбасі, — ONLINE.UA). Вони мали право висунути їх мені. Вони — теж український народ, і їм я теж давала присягу. А сталося так, що ми опинилися по різні боки барикад. І виходить, що я пішла проти свого народу… Хлопці, у вас до мене претензії? Так давайте розбиратися. Вийдіть на Майдан. Вас почують. Нас же почули”.

Це та сама мантра, яку повторюють вірнопіддані екс-президента Віктора Януковича із “Опозиційного блоку”, лідер “Українського вибору” Віктор Медведчук та інші. “Донбас не чують!” Але при цьому Савченко забуває, що вони вже виходили на Антимайдан, але нічого путнього в підсумку не сказали.

Трохи далі у тому ж розділі: “Та й “ополченці” звірами не були. Вони теж люди, теж українці! Якщо правду сказати, то з половиною із них я б із більшим бажанням в бій пішла пліч-о-пліч, ніж із половиною з наших”.

И вашим, и нашим: что скрывает книга Надежды Савченко (2)

Виходить, що бойовики ДНР і ЛНР Савченко ближчі за духом, аніж українські захисники..?

Розділ “Викрадення”

Коли до Савченко, яку ватажок бойовиків ЛНР Ігор Плотницький продав у Росію, прийшли зі Слідчого комітету РФ і спитали, що вона робила на Майдані, Надя сказала: “Поранених виносила, першу медичну допомогу надавала. І “беркутівцям” теж”.

І тут же, раз пішла мова про “беркутівців”, варто перескочити на кінець книги, до розділу “Майдан”.

У мережі вже з’явилося достатньо світлин і відеороликів, на яких видно, як Савченко крутиться біля “Беркуту”. У своїй книзі вона й не заперечує, що допомагала спецпризначенцям.

“Та й мені було тяжко прийняти таке рішення, бо і люди на Майдані, і “Беркут” — то все мій, український народ, якому я присягу давала захищати його, а тепер довелося обирати. Тому я завжди обирала бік слабшого. Того дня, як не дивно, це були МВС і “Беркут”.

Тут Савченко розповідає про 19 січня, на Водохрещу, коли почалися заворушення на вулиці Грушевського в Києві, а “Беркут” пішов у наступ. Це було за місяць до кривавих подій 18-20 лютого. З-поміж простих українців-патріотів і “беркутівців”, які стояли на боці злочинної влади, Савченко, виходить, обрала “Беркут”. Бо їй здалося, що “Беркут” слабший од народу, і його слід захищати. Озброєних “беркутівців” від неозброєних людей.

Серед “беркутівців” Надія ходила, як своя. І коли чоловіки при повній амуніції лупцювали дівчат, жінок, літніх людей, командири наказували своїм підлеглим Савченко не торкатися. Хоча вона була без військової форми.

“Якось “беркутівця” хлопці з “ультрас” зловили і почали з нього стягувати бронежилет і бити його. Тоді я і ще один чоловік закрили його собою і сказали не чіпати його”.

Свого часу одіозний екс-депутат Олег Царьов, який давно вже став на бік бойовиків, Росії та сепаратистів, і покійний “пастух” регіоналів Михайло Чечетов на всіх телеканалах бідкалися, що нещасних “беркутівців” били, черепи їм проламували. Досить непогана компанія назбиралася: Царьов, Чечетов і Савченко. Одна теза на трьох.

Далі — ще цікавіше. Гранати, які кидав “Беркут” людям під ноги на Майдані, Савченко дбайливо збирала і віддавала назад “беркутівцям”. Щоби знов кидали?

“Потім я походила і позбирала на землі, в тому квадраті, де люди ходили, все, що могло рватися, і поздавала йому”.

И вашим, и нашим: что скрывает книга Надежды Савченко (3)

Розповідаючи про криваві події 20 лютого, під час яких загинула Небесна сотня, Савченко згадує: “Після закінчення стрілянини і відступу “Беркута” я з польовою сумкою пішла вгору по Інститутській, обійшла колом і спустилась по Грушевського. По дорозі перев’язуючи ВВшників і “беркутівців”, кому потрібна була допомога. На Майдані ж лікарів вистачало і без мене”.

Тобто, поки українські патріоти спливали кров’ю на Майдані, Савченко допомагала “Беркуту”, перев’язувала йому рани.

“Як бачите, я не була якимось лідером чи героєм на Майдані. Щоби бути лідером, потрібно знати, куди вести. А щоб бути героєм, треба мати чітку позицію і вирішити, на чиєму ти боці. Я не могла вирішити, бо вже казала, що присягу давала і тим, і тим — українському народові”, — резюмує Савченко.

Надія ніяк не зрозуміє, що в будь-якій боротьбі нема двох боків. Не можна служити двом господарям. Тут або за владу, або за народ. Надя служила і вашим, і нашим.

Далі — про те, як Герой України Надія Савченко служила в армії.

“В кожній новій військовій частині моє рвіння, бажання і наполегливість служити сприймаються командирами зі словами: “Та мені б роту таких Надюх! Я би батальйон замінив!”, а закінчуються криками тих же командирів: “Заберіть її! Вона непередбачувана! Некерована! *банута!”. А далі слава бігла поперед мене. І кожен командир чи начальник штабу обіцяв усе більшу й більшу мзду новому командиру, який погодиться мене забрати”.

Савченко не тільки ігнорувала накази керівництва, а ще й наражала на небезпеку себе та інших солдат. Саме тому жоден командир не хотів із нею працювати, всі хотіли спекатися.

Ба більше, Надія ганьбила офіцерські погони, коли п’яна у формі валялася в кущах, і про це вона теж не соромиться оповідати.

Коли Савченко служила в миротворчій місії в Іраку, вона взагалі не викисала: “Пити можна і вдень, і вночі. І навіть треба. Щоб напругу знімати. Головне — з головою. Я не пам’ятаю і дня, щоб я чогось спиртного не вживала”.

Перед нами, виходить, — типова алкоголічка, яка без спиртного не може навіть стресу зняти. Особливо враховуючи те, що в Іраку стресу в неї практично не було, бо ж, як вона сама оповідає, майже постійно сиділа на базі й рідко виходила за її межі. А ту базу фактично не обстрілювали, більше по американських цілилися, зізнається вона. То які ж такі стресові ситуації в неї були?

Насправді це — дитяча звичка Савченко: за її словами, батьки наливали їй алкоголь ще років із 4. Вона могла разом із усіма на застіллях пити до стану сп’яніння, і батьки думали, що це — нормально.

Крім того, Савченко оповідає у книзі про ще одну свою “корисну” навичку — те, як вона крала.

“Я “тирила” копійки у батька із кишені пальто. Він їх ніколи не рахував. Отака от погана дівчинка! Та й у майбутньому могла вкрасти якісь продукти, коли грошей не було, і їсти не було чого”.

Повертаючись до розділів “Тюрма” і “Голод”, дізнаємося правду про те, як Савченко голодувала. В той час, як українці вболівали за народну героїню, деякі навіть голодували на знак солідарності з нею, Надя по-тихому під’їдала: пила каву й бульйон, їла шоколад і курячі гомілки. Про це вона розповідає у книзі сама. Річ у тім, що в її камері не було відеоспостереження у душі й туалеті, тож Савченко могла їсти там продукти, які їй передавали “контрабандою”, а тим часом їй зараховувалися дні голодування. Виходить, що Савченко всім брехала про своє голодування? Тож мали рацію ті, хто казали, що Надія приїхала з Росії досить повновидою…

У книзі Савченко пише, що на70-й день голодування займалася спортом: прес качала, присідала, віджималася від підлоги, підтягувалася. Якби то було справжнє голодування, їй би з ліжка було тяжко встати.

И вашим, и нашим: что скрывает книга Надежды Савченко (4)

И вашим, и нашим: что скрывает книга Надежды Савченко (5)

Досить непоганий вийшов політик, який полюбляє пити, красти і брехати. Депутат, який починає свою політичну кар’єру з брехні власному народові, приречений. Бо ж якщо Савченко навіть у таких моментах була з людьми нещирою, то що казати про виконання якихось обіцянок…

И вашим, и нашим: что скрывает книга Надежды Савченко (6)

И вашим, и нашим: что скрывает книга Надежды Савченко (7)

Але це ще не все. Савченко зізнається, що у школі мала трійки з чотирьох предметів.

“Хімія (хоч учителька була золото, але я щось хімію “ні в зуб ногою”; фізика (вчителька — ні риба ні м’ясо, тому і не вивчила я фізику, хоча сама наука мене дуже цікавила); англійська (ні вчительку зовнішності холодної англійської леді, ні саму мову я не любила) і українська (вчителька була хабарниця, хоч учила добре, але пишу я ще й досі з помилками)”.

Трійки з англійської та української. Пише з помилками. Мови не любить. Ще один “плюсик” до прекрасного реноме політика. І завжди легше винуватити когось, аніж зізнатися, що ти — ледащо.

Загалом книжка, як на мене, не має жодної художньої цінності. Це — мемуари, в яких Савченко розповідає про те, як минало її дитинство, як вона вчилася, служила в армії, в Іраку, пила, курила, займалася “сексом по телефону” за гроші (є й така сторінка в її біографії). Стиль оповіді — розмовний. Мова — просторічна, перемішана із тюремним жаргоном і добірним матом. Про використання художніх засобів не йдеться. Цікавими видаються хіба розділи “Майдан” і “Крим”, де Савченко розповідає про події як очевидець, змальовує важливі деталі, що створюють цілісну картину того, як росіяни окупували Крим, а українська влада не чинила опору.

Є у книзі й про те, як починався конфлікт на Донбасі, зокрема у Краматорську. Виявляється, Савченко ходила на краматорський антимайдан і навіть носила їжу “ватникам”.

“Отак ми з ними промайданили ніч біля багаття, вони мене годували борщем, поїли чаєм, а вранці я сходила в найближчий магазин, накупила продуктів і принесла їм на “краматорський майдан”.

Виходить, коли фанати “русского міра” лягали під танки українців і не пускали наших бійців у місто, Надя ще й допомагала антимайданівцям продуктами. Свідома позиція патріота, що й казати.

Так сталося, що Надія Савченко опинилася в ролі політика випадково. Це був механізм її звільнення з тюрми. Але якби вона була до кінця щирою із собою, то мала би чесно визнати, що не має для цієї роботи досить знань, умінь і навичок. Після виходу з в’язниці їй варто було би посидіти, послухати інших, почитати, вивчити безліч документів, а тоді вже сформувати власну думку й виголошувати її. Савченко не розібралася в собі, не навела лад у своїй голові — і вже ініціює якісь переговори, влаштовує дивні акції. Насправді ж, здається, вона навіть не знає, на чиєму вона боці. Адже у війні двох боків не буває. І в нас таки не громадянська війна, щоби захищати обидві сторони конфлікту.

І після стосу даремно списаного паперу (а книжка Савченко, на хвилиночку, вийшла накладом 100 тисяч примірників) Надії таки варто було б переосмислити свої цінності й орієнтири. Бо, судячи з її писанини, у голові нашої “героїні” — суцільна каша.

Юлія Юліна
Джерело : ONLINE.UA

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

 

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.

Українець Богдан Климчук поділився історією придбання авто з Європи по новому “пільговому закону”.

Своєю історію з українцями він поділився через мережу Facebook.
“На прохання багатьох друзів і оскільки тема цікава, поділюся інформацією, яким чином пригнав своє авто з Німеччини по новому “пільговому закону”. Оскільки, набив немалу кількість гуль, бо був одним з перших, сподіваюсь мій досвід стане в пригоді.
Отже, сам процес покупки розділив би на декілька етапів:
1. Підготовка
2. Сам процес купівлі
3. Митниця
4. Сертифікат відповідності
5. Облік
На першому етапі треба розуміти, що конкретно ви хочете. Рекомендую піти на авторинок чи де інде та найти уже в Україні омріяну марку і модель. Посадіть свою п’яту точку в ті машини, які вам підходять по бюджету, головне не зациклюватись на одній моделі чи марці, чим більше варіантів тим більше шансів.
Отже, вибрали, тоді вперед на сайти mobile.de, autoscaut24.de. і т.п. і шукайте.
Коли знайшли, не спішіть виїжджати закордон, попросіть продавця надіслати вам копію бріфа по якому ви можете переконатися чи підходить це авто по вимогам закону про зниження акцизного збору.
Нагадаю, що пасажирське авто має відповідати ЄВРО 5 і бути ВИГОТОВЛЕНИМ не раніше 01.01.2010 року.
Не переплутайте рік виготовлення і першої реєстрації. У бріфі стоїть перша реєстрація, а рік виготовлення треба пробити по VIN коду. Найкраще це зробити на автосервісі в Україні. Коли ви уже маєте конкретний варіант, сходіть до митних брокерів, щоб порахували вам вартість розмитнення. Я звернувся в Респект Брок, що на Рівненській в приміщенні Модерн експо, 3-й поверх. Будьте готові віддати державі до 40% вартості та брокерам в районі тисячі гривень за послуги.
Коли ви уже виїхали закордон врахуйте, що пересуватися в Західній Європі не дешево і жити теж. В середньому день перебування обійдеться в 50 євро, якщо у вас нема там друзів чи родичів.
Другий етап звичайно самий відповідальний. Торгуйтесь. Якщо не впевнені, то можна зробити тест на автосервісі, АСАD тощо, коштуватиме вам 45 євро десь, але будете спокійніші. Я не робив, бо при пробній їзді мене все задовільнило. Купуючи, обов’язково подивіться по вікнах рік виробництва авто. Там може не бути вказаний рік, але остання цифра як правило є останньою цифрою року.
При купівлі треба розділяти, авто іде штоєрне (з податком на додану вартість), чи звичайне. Якщо штоєрне, то вам треба додатково заїхати до їхніх брокерів і їх митниці, отримати Сертифікат походження (е1 здається). Штоєр, тобто ПДВ повертається, коли ви надсилаєте власнику копію техпаспорта і документів з митниці. Німецькі брокери беруть близько 50 євро за послуги підготовки доків на експорт. Обов’язково ще маєте оформити купчу, тобто договір між продавцем і покупцем та отримайте рахунок від продавця.
Коли вже купили, не думайте що так усе просто. ВАМ ПОТРІБНІ ЧЕРВОНІ НОМЕРИ, аби ви могли перегнати авто до Штрасенферкерамту (їх МРЕВ). Коли ви оплатите страховку, друк чорних номерів і послуги, це потягне ще близько 200 євро, але з цим усім можна їхати в Україну.
Я гнав з під Дюісбурга, тому вартість пального і доріг вийшла до 120 євро.
Третій етап самий дратівливий. Бо неньку Україну ти бачиш, а черга іде так повільно
Поляки: стаємо в чергу де тіри, якщо машина штоєрна, ящо ні в звичайну.
Поляки дадуть заповнити папірець і ви маєте здати пройти огляд і зважування. Добре подивіться де у вас номер вибитий на кузові і протріть.
У мене перетин польського кордону забрав 2 години, а а Українського 10.
Спочатку вам прикордонник дасть маленький папірчик, який ви маєте не згубити.
Потім ви зважитесь. На вагах, мені типу жартома сказали, що розмитнення у них розпочинається з кави, мовляв піди сходи. Я відповів з порогу, що після Майдану нікому хабарів не даю (хоча до Майдану, тільки даїшникам і викладачам 2 рази доводилось) і що пора уже усвідомлювати, що живемо у новій країні і так як було колись уже не буде. Мені білява пані митник відповіла, щоб я це казав “тим зверху”, змушений був їй заперечити, що якщо вони не будуть змінюватися, верхи теж такими залишаться. Ну але це розумієте, як бджолам казати, щоб вони мед не їли…
Отже, далі розпочались мої пригоди. Як виявилось потрібна лишати на кордоні грошову заставу по вартості, яку обрахує вам брокер. Я при собі такої суми не мав, але дякую Сергій Чуріков, що підвіз. Але це коштувало мені 3 години часу, бо попав саме на перезмінку між 20.00 і 21.30.
Ще раз зауважу, що перед покупкою обов’язково проконсультуйтесь із брокером, скиньте йому з за кордону копії бріфа, щоб він підготував усі потрібні документи для митниці. Це зекономить вам як мінімум годину.
Після сплати коштів, оформлення і огляду ви щасливо їдете додому.
В залежності від адреси прописки, волинська чи інша, ви лишаєте авто на митному терміналі тієї області, де вже місцевий митник у моєму випадку в Луцьку, перевіряє по своїх нормативах, чи дійсно заявлена на кордоні вартість відповідає дійсності і чи не треба доплатити до застави, яку ви лишали на митниці ще кошти. Митний термінал у нас знаходиться праворуч від заводу Модерн експо.
І тут переходимо до четвертого етапу – для того щоб поставити машину на облік потрібен сертифікат відповідності. Його роблять різноманітні дослідні інститути в Києві, Львові, Житомирі. Я поїхав у Львів на Кривоноса 6. Раджу їхати удвох. Щоб одна людина автівкою займала чергу на огляд, а інша паралельно оформляла документи.
Закоштував папірець 998 грн.17 коп. і має прийти з тижня по новій пошті.
До п’ятого етапу я ще не дійшов, але думаю в МРЕО усе стандартно пенсійний фонд 3-4% і за послуги до тисячі. Можливо хтось уже ставив недавно то в курсі.
Загалом купівля забрала купу часу і нервів, але хотів пригнати неперероблене пасажирське авто з м’якою підвіскою та кондиціонером салону для перевезення своїх туристів. ДякуюРоберт Горват і Ко за цей закон, працюйте, щоб ми стали членом ЄС і взагалі мита платити не треба було б 🙂 ” – розповідає Климчук.

Поширюйте, може комусь цей алгоритм знадобиться!

 

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

 

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.

 

Я читав багато постів, зміст яких приблизно такий: “Військова техніка нищить асфальтове покриття в Києві, не робіть параду, бо асфальту настане пиз**ць. Ай-яй-яй, які погані військові!”

Так от.
В Донецькій області є один шматочок дороги, яка збудована якісно. По справжньому якісно, а не тільки на папері. Це відрізок дороги з Красноармійська до Донецька (окрім Карлівки), який пролягає через Піски. Я їздив тією дорогою в 2014 році, в 2015 і 2016. Курва, якість не міняється! І дозволю собі акцентувати увагу на тому, що окрім мене там пересувались військові. Не на велосипедах, бл*ть. А на легкових автівках, на вантажівках різного калібру, на бехах, танках, САУшках і т.д. І то не три рази проїхали, а день і ніч катались. Якість дороги не змінюється!!! Їздові волонтери, гадаю, зможуть підтвердити мої слова.

А тут от в Києві після проїзду легкої бронетехніки масово зруйнувався асфальт. То в мене є питання до засраної, куревської, пропитої і зкопумпованої конторки “Київавтодор”: “Якого х*я дорога до Пісків від Красноармійська до теперішнього часу стоїть як х*й, а дорога в Києві попсувалась після одноразового проїзду бронетехніки? Га? От ви, сволочі засрані, вам хліба не дай, а дай вкрасти, як вам відкривається ваше чорне їб*ло на військових? Хто вам дав право взагалі говорити?

Я думаю, що прокуратура м. Києва на основі заяви “Київавтодору” про руйнування асфальтного покриття повинна відкрити кримінальне провадження стосовно службового недбальства конторки “Київавтодор” і розкрадання нею державних (наших) коштів.

Амінь.

P.S. Бо нема чого пи*діти на військових.

Автор: Святослав Бойко

 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Поширюй цю статью, зроби відомим автора на всю Україну і світ! 

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

 

В ночь с 21 на 22 августа 2016 года, сотрудник полиции из российского города Уфа покончил с собой из-за того, что у него не сложились отношения с его начальницей, передает 24-online со ссылкой на tribun.

34-х летний Ильгизар И., работавший на должности следователя ОМВД РБ в Уфе, перед самоубийством записал видео обращение. В нем он обвинил в своем решении 29-летнюю начальницу следственного отдела Индиру А., которая, по его словам, постоянно унижала его и оказывала психологическое давление.

«На протяжении полугода я сидел с ней в одном кабинете. Каждый день она твердила о том, что я не справляюсь, мне нужно уволиться, что я зря сюда пришёл. Что и следователь я никакой. Я так не считаю, — рассказал в своём обращении Ильгазар И.

После, как пишут российские СМИ, он свел счеты с жизнью. В это время он находился на дежурстве. Ильгизар И. работал в полиции с 2005 года, в следствие его перевели в конце 2015. Также указывается, что у него осталась несовершеннолетняя дочь.

 

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Что ни день, то новости из России каждый раз отодвигают горизонт дна в новые космические дали. Здравый смысл упразднён за ненадобностью. Способность думать приравнена к преступлению — она оскорбляет чувства тупых. Количество жертв альтернативной информационной реальности превышает числом приход РПЦ, свято уверовавший в богониспосланность золотого хронометра попа Гундяева и отбивающего поклоны иконе его миллиардной яхты «Паллада». Законы морали и юриспруденции попраны, Кремль задумался над отменой законов физики.

Но сила русского креатива настолько могуча, что уже затмила собой жалких конъюнктурщиков из Голливуда и других драматургов западной упаднической культуры. Спилберг повержен, Шекспир крутится в гробу от осознания своей бездарности, эсхилы и софоклы не прошли испытание на концентрацию духовных скреп. Итак, всего за один день — два революционных предложения от «творцов» русской культуры. Те, что больше не творят, а вытворяют.

 

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

 

Никита Михалков заявил, что России необходимо создать Министерство детства. Естественно, для взращивания нового поколения, исключительно в духе требований партии и правительства. И чтобы никакого тлетворного влияния Гейропы и Пендосии, истовая вера в полезных для военной пропаганды, но не существовавших «героев-панфиловцев», разоблачением мистификации которых уже поплатился своим креслом директор Государственного архива РФ. Пока детишки, по замыслу создателя и вдохновителя культового ресурса с говорящим самое за себя названием «Бесогон», будут кушать «правильные» мультфильмы и изучать историю Великой Отечественной войны по фэнтезийно-комедийнымфильмам «Предстояние» и «Цитадель», сам Мэтр и его сподвижники из числа пореченковых-газмановых и прочих дугиных-прохановых будут втемяшивать в расплавленные мозги школьников истины о несмываемом величии России, СССР и лично товарищей Сталина-Путина. Почему «Император Всея российского кинематографа» решил впасть в детство? Ответ кроется в предложении №2, которое дуплетом полного идиотизма, в дополнение к многочисленной михалковщине, укрепляет по замыслу его родителей «особенность» русского пути на дороге не только самоидентификации народа, но и в поисках единственно приемлемого варианта трактовки любых исторических, политических и социально-значимых событий в жизни России. В настоящем, в прошлом, и как ни парадоксально — и в будущем. Старшее поколение имперских патриотов уже обнадёжили «вечной жизнью» на благо Родины и её персонализированных вождей — на фоне вчерашних инноваций идея не какого-нибудь клоуна Жириновского, а целого профессора РАН дать право избирательного голоса погибшим в бою за Россию уже не выглядит чем-то из ряда вон выходящим. Теперь черёд за юностью.

Позавчера министр прачечной РФ В. Мединский, выдающийся вчьоный, диагностировавший наличие лишней хромосомы сразу у всех истинных арийцев «русского міръа» вместе с архитектором подводных российских городов в Арктике и строителем российской колонии на Луне Д. Рогозиным предложили сделать всё российское общество «военно-историческим». Ну, и чтобы второй раз возле микрофона публику не смешить, озвучили своё видение — как должно работать «военно-историческое» образование над умами российского обывателя, учитывая самые современные веяния нашего технологического времени. Не зря же, ловец покемонов Д. Медведев вбухал семилетний бюджет Приморского края в Сколково. Не всё же им изобретать летающие топоры да селекционировать особо мясные породы мух. Нужно поработать и над мозгами россиян, особенно молодёжи. Ведь именно на эту целевую аудиторию дуэт изобретателей альтернативной исторической науки рассчитывает распространить прорывной метод обучения азам высокой духовности, дедоваевальщины и оголтелого «антифашизма», от которого кровью до сих пор харкают грузины, украинцы и многие другие «национал-предатели идеи возрождения СССР» — «активисты общества предложили руководителям проект очков дополненной реальности, которые дали бы возможность школьникам оказаться в гуще изучаемых ими битв». Дополненной реальности. Как будто им мало в эфире и кинотеатрах киселёвщины и военно-рашистского угара.

Им мало искусственных мифов о героях Великой Отечественной. Более чем сильно передёрнутая история о «Молодой гвардии», Зое Космодемьянской и раздутые пропагандой до пределов невозможности подвиги снайпера Л. Павличенко, о которой не так давно сняли боевик «Битва за Севастополь», стыдливо пущенный в украинский прокат под названием «Незламна». Им мало выдуманного сценария, не имеющего ничего общего с действительностью, в антибандеровском экшене «Матч», с всеядным С. Безруковым в роли гэст-стар. Им мало отборного трэша вроде «Мы из будущего-2», смакующего изысканность антиукраинского меню в жанре фантастики. Им мало сделать самого Тараса Бульбу идеологом русского самодержавия. Им мало продавать пропаганду вместо истории оптом, разливая в помойные вёдра прямой поставкой из телевизорных ящиков. Они хотят добраться до незрелых умов ещё и в розницу. Так дороже, дольше, но надёжнее. Очки дополненной реальности. Чтобы к одной выдуманной реальности придумать другую, едва отличающуюся. Чтобы оградить зрителя от поиска истины, принудительно давая ему возможность выбора между разными видами лжи. Ведь если будут очки, значит — понадобятся и программные продукты, которые в них загрузят.

«Какие сны в том смертном сне приснятся,

Когда покров земного чувства снят?»

Не мудрено понять. И полёт в изобретённой виртуальной «капсуле» над местами военных битв, чтобы сказать «Я там был, я это видел, я участвовал в сражении», поверьте, не самое страшное. Страшнее — новые уровни «дополненной исторической реальности», которую обязательно запустят такие смышлёные рашисты как Рогозин, Мединский и прочие яровые-милоновы. Глядишь, подопечные Министерства детства уже очень скоро будут уверены, что не только Сириянаш, но и стольный Иерусалим — город исконно русской славы. И что в Царьграде как-то слишком незаконно сидит заклятый друг Эрдоган, любящий массажировать спину русскому медведю то предательскими ударами авиации, то дружеским приглашением на оллинклюзив. Поймут, что Индию изобрёл Афанасий Никитин, и поэтому помыть сапоги русского солдата в их океане — патриотический долг каждого русского офицера. Узнают, что договор купли-продажи Аляски был нагло сфальсифицирован коварными жидами в пользу зарождающейся тогда крипто-рептилоидной Америки.

Ну, а настоящим апологетам «русской идеи» не грешно и премиум-бонусы запаковать. Например, активистам движения «Наши» можно организовать виртуальное присутствие на допросе врагов народа образца 1937-го года. С «эффектом присутствия», с брызгами крови, выбитыми зубами и «чистосердечными признаниями». Практикантам лавровского МИДа не грешно виртуально посидеть на заседании Ассамблеи ООН, любуясь остервенелому стуку Хрущёва туфлями по трибуне в ответ на разгул американской демократии. Новоявленным крымским оккупантам не грех будет виртуально полетать над составом, набитым депортированными татарами в 1944-м году. Чтобы перенять более эффективные методы «окончательного решения крымско-татарской проблемы». Выпускникам академии ФСБ вместо катания по Москве на немецких «гелендевагенах» подарят возможность примерить на себя роль гулаговского «вертухая», пускающего в расход политическое отребье с 58-й статьёй, отпечатавшейся на интеллигентском лбу. Так, просто, из-за суровой северной скуки, для укрепления крепости в карающей врагов России деснице. А чтобы гнилая российская интеллигенция не копалась в самобичевании, не заламывала руки от поисков истины и не лила воду на мельницу неистребимой «пятой колонны», покрывающей ложью истинных творцов Государства Российского эту публику коллективно запустят на виртуальный сеанс общения с самим Иосифом Виссарионовичем. В период расцвета его могущества. И пусть докажут там ему, что их никчёмные судьбы стоят чего-то большего, чем мёртвые тушки Мейерхольда или Бабеля, не достаточно сильно любивших свою Родину.

Читайте также : России больше нет. Ее убила аннексия Крыма и похоронила война на Донбассе

Только тот, кто не видит своего будущего, постоянно говорит о прошлом. Битва России за трактовку истории, которую она давно ведёт с объективными фактами, направлена на деформацию нормального течения времени. Попытки отыграть «величайшую геополитическую катастрофу ХХ века — развал СССР» назад, в одностороннем порядке, воистину выглядят как рывок народа, застрявшего в 1945-м, в сторону «благословенного» 1937-го. Впрочем, нам, людям, обделённым лишней хромосомой никогда не понять её ритуальных танцев. В одной стране она уже отправляла космонавтов на Солнце. Почему бы ей при желании не доказать, что оно опять завертелось вокруг Земли. Вопрос лишь в желании и несколько годах повсеместного применения «дополненной реальности».

Циля Зингельшухер

 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Украіну! Тисни лайк та поширюй!