Известная со времен Евромайдана судья продолжает свое черное дело и расправляется с проукраински настроенными гражданами.
Вопиющий случай правового беспредела произошел в Киеве: судья Людмила Кизюн отказала сыну известного украинского ученого-религиоведа, профессора Игоря Козловского, плененного боевиками “ДНР”, в получении соцвыплат по инвалидности. Бессовестная служительница Фемиды мотивировала свое решение тем, что опекун Святослава Козловского, коим является его отец… не явился в суд, сообщает “Диалог.UA” Об этом рассказал второй сын профессора Козловского Александр. По его словам, судья Соломенского райсуда Киева Людмила Кизюн потребовала, чтобы на заседание явился действующий опекун Игорь Козловский. По понятным причинам удерживаемый пророссийскими сепаратистами ученый просто физически не может явиться на заседание.
Семья Козловских напомнила судье, что в материалах дела имеется справка от Объединенного центра по освобождению заложников СБУ о том, что опекун Святослава Игорь Козловский незаконно удерживается в Донецкой области – на территории, которую украинские силовики не контролируют. На это судья Кизюн ничтоже сумняшеся ответила: “Меня это не интересует. Я вызову его повесткой в суд”. Напомним, профессор Игорь Козловский два года назад был схвачен в Донецке пророссийскими боевиками “ДНР” и до сих пор незаконно удерживается на оккупированной территории (предварительно – в тюрьме Горловки).
“С этого момента мой брат Святослав, инвалид 1-й группы, фактически оказался лишен опекуна и государство прекратило выплаты по инвалидности. Мы обратились в суд с просьбой признать вторым опекуном Славы нашу мать – Валентину Козловскую. Прекрасно понимая всю бесперспективность этих действий, ведь почта не доставляет корреспонденцию на оккупированные территории, судья переносит заседание на март 2018 года и удаляется, видимо, с чувством хорошо выполненной работы”, – написал Александр Козловский. К слову, украинская сторона не раз ставила вопрос об освобождении профессора Козловского из плена на различных международных площадках, включая ООН, ПАСЕ и ОБСЕ. Естественно, судья Кизюн об этом знала. Ее поведение объясняется просто: она симпатизирует российским агрессорам, недобитым депутатам и чиновникам Януковича и сепаратистам, поэтому прилагает все усилия, чтобы отравить жизнь украинским патриотам. А Игорь Козловский, оставаясь в Донецке, не скрывал свою проукраинскую позицию, за что и был схвачен боевиками. Также известно, что Людмила Кизюн в 2014 году, когда арестовывали активистов Евромайдана, принимала невыгодные им решения, подыгрывая правящему на тот момент режиму Януковича.
Фанати змішали з брудом дизайнерів, зазначивши безглуздість і старомодність форми.
У Росії відбулася офіційна презентація олімпійської форми збірної РФ для Олімпійських в Пхенчхані. Екіпірування, яку вперше випустила марка ZA Sport, викликала шквал критики у вболівальників, передають Патріоти України.
Фанати змішали з брудом дизайнерів, зазначивши безглуздість і старомодність нарядів.
“Тепер на заході будуть думати, що у нас не тільки спортсмени під допінгом, але і функціонери, і дизайнери”, – кепкують вболівальники. “Я, звичайно, не експерт, але це фіаско”, – зазначає інший коментатор.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Вперше ми побачилися рік тому на телебаченні. 11 листопада 2016 року (11.11.16). Символістам і нумерологам, мабуть, є що сказати про ці цифри. Інформаційним приводом нашої зустрічі був вихід його першої книжки – «Роман №1».
…До ефіру залишалось 10 хв. Доки підіймалися сходами у студію на 4-й поверх, між нами одразу виникла жвава розмова. Мої полярні запитання. Його стримані відповіді. В той момент ми більше тексту «проговорили» очима. Традиційне режисерське «поїхали». Заставка на екрані монітора. Оператор показує на пальцях відлік секунд. Три. Два. Один. І ми – в ефірі.
Фото: Гліб Драч, Ярослав Тимчишин
Я – людина інтуїт
– Ви подорожуєте Україною у двох форматах – телевізійному і наживо. Телевізійний – це пасивний з боку глядачів. Ваші програми можуть дивитися, а можуть і перемкнути на інший канал. По той бік екрана ви цього не відчуваєте. А які відчуття виникають під час живого спілкування з глядачами і читачами?
– Подорожуючи, я відчуваю нерв тих чи інших спільнот. Навіть кінчиками пальців можна вловити настрої, які панують у різних містах. Від мене очікували, що буду писати про навколополітичні речі (роман №1 – авт.). Але я себе подумки «бив по руках», бо не можна робити те, чого від тебе очікують. Тоді це не журналістика, не публіцистика, не мемуаристика. «Роман №1» – це суто художня література, де оголююся насамперед Я.
Подорожуючи, я відчуваю нерв тих чи інших спільнот. Навіть кінчиками пальців можна вловити настрої, які панують у різних містах
Новий твір – «Роман №2» – більш жорсткий. Головний персонаж – це Країна. Не «У-країна», а «Країна» – як певний збірний феномен, який постійно ламає долі людей.
Фото: Гліб Драч, Ярослав Тимчишин
Я прийняв власну шизофренію як порятунок
– Прийнявши власну шизофренію як базисний стан, я чітко розмежовую: «Країна» – це гуманітарний простір, де я народився, живу, працюю, пишу, заробляю гроші і, врешті, хочу в ній померти. І є «Держава», яка є моїм ворогом. Прошу це сприймати не з точки КПК, а з гуманітарно-філософського поля зору. Вона працює тільки для збагачення істеблішменту, як це показало е-декларування.
Бачу величезну підміну понять: у нас люди готові покласти себе заради Держави. Але такого ніде у світі нема. Кожен є центром свого власного мікровсесвіту, а Держава створена тільки для того, аби його обслуговувати. Вона створена для щастя своїх громадян, а не навпаки. А ми, як написав Іван Франко ще 115 років тому, були і залишаємося гноєм для тої верхівки, яка дуже добре себе почуває і процвітає на наших злиднях. Тому «Країна» для мене – це культове поняття. І я її люблю всім серцем. А Державу – ненавиджу.
А ми, як написав Іван Франко ще 115 років тому, були і залишаємося гноєм для тої верхівки, яка дуже добре себе почуває і процвітає на наших злиднях
Про державу
– Згадалося визначення: «Держава – це апарат гноблення одного класу іншим». А чи існує у вас межа, за яку ви не впускаєте державу?
– Я завжди прошу дати мені право вийти з натовпу. Навіть якщо він біжить у правильному напрямку. Якщо вектор виявиться вірним, то я сам добіжу. Нехай пізніше, але не зашорений, за внутрішнім покликом і самостійно. Для мене Держава є суспільною кліткою, в якій ми перебуваємо як соціалізовані особини. Але внутрішньо я виставив такий собі санітарний кордон, і до себе я Державу не підпускаю в принципі.
Хочу, аби люди зрозуміли, що всіх цих екранних політиків абсолютно не гребе ця країна
Про патріотизм
У західній політології є канон: бідні люди не можуть бути патріотами апріорі. Це не логічно і протиприродньо. Ти починаєш по-справжньому любити державу, коли маєш що у ній втрачати. А у нас – навпаки. Тим, хто заробив за рахунок держави мільйони, абсолютно наплювати на неї. А ті, хто комірне сплатити не в змозі і є субсидіантом, не мають планів, майна і життєвих перспектив, є найзатятішими патріотами. Європейці ніяк не можуть цього збагнути.
Фото: Гліб Драч, Ярослав Тимчишин
Про телебачення і політиків
– Ви як тележурналіст ведете декілька проектів на телебаченні і запрошуєте до студії людей, які є або були «сильними цього світу». Якою сьогодні, на ваш погляд, є політична журналістика?
– Маю велику претензію до всієї центрально-української журналістики. Не до регіональної, а саме до центральних олігархічних каналів. Вони повністю дискредитували мою професію, перетворивши контент на infotainment (інформаційно-розважальний).
Коли вмикається голубий екран, – вимикається мозок. Це катастрофа
Люди за ці роки навчилися сприймати політиків як віртуальну реальність, яка не має жодної дотичності до реального життя. Звідси бере початок викривленість того, що вони називають «політичним життям». В цьому сенсі мене не цікавить політик. Мене цікавить людина, яка носить маску політика. Моє завдання як телеведучого полягає у тому, щоби своїми запитаннями, посмішками, а іноді стьобом приспустити ту маску політика і побачити за нею людину. Людину зі своїми реальними бажаннями, страхами, переживаннями, слабкими місцями. І це буде щиро.
У журналістських колах мене називають піонером суб’єктивної журналістики. І це вірно.
Фото: Гліб Драч, Ярослав Тимчишин
Про об’єктивність
– Але всі закликають і вимагають від журналістів бути об’єктивними і неупередженими?
– Об’єктивності не існує. Це умовно названий баланс думок. Для мене це форма всеядності. За нею дуже легко сховатися, коли ти не хочеш окреслити своєї позиції. На своїх лекціях я наводжу такий приклад: якщо ви пишете статтю про зґвалтування, то половину тексту за законами об’єктивності маєте віддати ґвалтівнику, де він опише, як йому було добре. Якщо перенести це на політичне поле, то 50% від усього матеріалу треба віддати ваті. Я в об’єктивність не граю. Тому що за об’єктивністю ховається 50% зла. Ми постійно перебуваємо в дихотомії цих двох енергій. Я не об’єктивна людина і маю на все свій погляд. Я базуюся тільки на суб’єктивізмі. Стосовно всього, до чого торкається рука людини, її погляд одразу стає суб’єктивним. Оце і є моїм товаром. Не інформація. А саме думка людини. Он-лайн повідомлення живе три хвилини. До тих пір, поки його у стрічці не посуне інша. Це все мертва матерія. А думка — я кажу про власну думку людини — є тим товаром в ефірі, який залишається надовго.
Такого безвідповідального, дешевого і безладного виборця, як у нас, мабуть, немає ніде у Європі
Я хочу швидше дійти до абсурду
– Хочу, аби люди зрозуміли, що всіх цих екранних політиків абсолютно не гребе ця країна. Основними споживачами цього контенту є покоління “55+”. Вони сидять на цій телевізійній голці. І це називається телекратія. Телевізор говорить, що купувати, куди йти, як думати і за кого голосувати. Коли вмикається голубий екран, – вимикається мозок. Це катастрофа. Але люди мають зброю в руках. Це телевізійний пульт. Поряд із кнопкою ВКЛ є кнопка ВИКЛ. І, якщо тебе телевізія плебеїзує, – вимкни її.
Фото: Гліб Драч, Ярослав Тимчишин
26 років на виборах ми голосуємо за «менше» зло, аби не пройшло «більше»
– З кожним роком, а тим більше з кожними виборами телебачення стає головним джерелом «правдивої інформації» про політиків і політичні сили. Але воно не дає відповіді на основне запитання – за кого віддати свій голос?
– У будь-якому випадку ми обираємо зло. Тому і споглядаємо картину, коли молодик до 30 років декларує такі статки, як середньостатистичне українське село разом із рухомим і нерухомим майном. Та ще й із землею. Такого не може бути. Це нонсенс. Але ми його створили. Ми є авторами цих молодиків. Ми за них голосуємо, їх приводимо у владу. А потім дивуємося – чому нам так погано жити? Я постійно апелюю до політичної відповідальності. Як політичний журналіст, який бере участь у різних виборах, мушу сказати (хоча це не сподобається багатьом): такого безвідповідального, дешевого і безладного виборця, як у нас, мабуть, немає ніде у Європі. І я розумію, що у цьому є певний умисел. Певна стратегія істеблішменту на здешевлення і плебеїзацію народу. Тому що він (народ — Авт.) є подарунком для олігархів. Тому не треба шукати винних у високих кабінетах. А погляньте на себе у дзеркало і чесно визнайте – за кого ви голосували всі ці роки.
Фото: Гліб Драч, Ярослав Тимчишин
Остап Дроздов — молодий український письменник, журналіст, ведучий хард-ток-шоу «DROZDOV» та політичного ток-шоу «Прямим текстом» на каналі ZIK.
Народився у Миколаєві (Львівська область).
Навчався на факультеті журналістики Львівського університету ім. Івана Франка.
Автор двох романів – «Роман №1. Роман-вибух» та «Роман №2».
Публіцист Ігор Лосєв назвав Остапа українофобом.
За даними Вікіпедії, в липні 2014 року підтримав ініціативу «Мобілізація = Геноцид» і закликав українців об’єднуватись проти мобілізації будь-кого, крім добровольців та професійних силовиків, до лав української армії.
Під час круглого столу в Івано-Франківську 20 жовтня 2016 року, присвяченому захисту прав і свобод переселенців на Прикарпатті, Дроздов назвав внутрішніх переселенців «втікачами», «гостями» та винуватцями війни».
25 липня 2017 року Дроздов вигнав гостя своєї програми “Прямим текстом” Юрія Романенка, головредактора інтернет-видання “Хвиля”, за відмову говорити українською у ефірі.
Командир 53 экипажа МКС астронавт NASA Рэнди Брезник на своей странице в Twitter опубликовал снимок северного сияния над США.
В подписи к фото он отметил, что на снимок попали Нью-Джерси и Нью-Йорк.
Фото: twitter.com/astrokomrade
Инженеры NASA запустили двигатели космического аппарата “Вояджер-1”. Для связи с Землей этот зонд использует небольшие маневровые реактивные двигатели, которые создают кратковременные импульсы длительностью в миллисекунды. Последний раз эти двигатели запускались 37 лет назад, в 1980 году.
Первые длинные выходные в Украине начнутся уже 23 декабря и продлятся три дня. Закон о новом государственном выходном на Рождество по григорианскому календарю (25 декабря) вступил в силу 30 ноября.
Таким образом, еще до конца 2017 украинцев ждет долгий уикенд.
Накануне Нового года рабочая неделя продлится всего 4 дня. С субботы, 30 декабря, по понедельник, 1 января, украинцы снова будут отдыхать.
Новогодняя рабочая неделя также будет 4-дневной и будет предшествовать Рождеству по юлианскому календарю, 7 января, которое празднуют православные церкви и УГКЦ.
Выходные по этому поводу продлятся 6-8 января. Этот уикенд снова перетечет в сокращенную 4-дневную рабочую неделю, которая завершится классическими субботне-воскресными выходными (16-17 января).
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Колись командир батальону «Айдар», а нині народний депутат України Сергій Мельничук підтримав імпічмент президенту Порошенко.
На брифінгу Сергій Мельничук закликав підтримати петицію блогерів та журналістів, яка вже набрала більше сотні тисяч підписів на підтримку імпічменту. На думку народного депутата, причин для цього більш ніж достатньо.
Однак, на відміну від активістів, що протестують під Верховною Раду, Мельничук вважає, що найшвидшим способом виголешння народної недовіри може бути лише «всенародний референдум». І розпочати його потрібно якомога швидше.
«Основні причини для такого референдуму — це узурпація влади Президентом та олігархами» — впевнений нардеп.
Саме тому Верховна Рада має вирішити питання референдуму найближчим часом, бо в іншому випадку люди, що стоять під стінами Ради, проголосять діючій владі «власний імпічмент», що призведе до кровопролиття.
Итоги матча 6-го тура Лиги чемпионов «Шахтер» – «МанСити» (2:1) были активно растиражированы в мире не столько благодаря спортивному принципу, сколько послематчевым событиям.
Еще в октябре, перед поединком 4-го тура против «Фейеноорда» (3:1), Фонсека заявил: «Если моя команда выйдет в плей-офф Лиги чемпионов, то на последнюю пресс-конференцию я приду в образе Зорро».
Идеальный Зорро
Слово не воробей. Брошенную мимолетом фразу моментально подхватили соцсети и СМИ, не оставив коучу выбора. За тему ухватились и букмекерские конторы, которые принимали ставки на «Зорро» с коэффициентом 1,2, против – 4,05. Наибольшего ажиотажа обещание сеу Пауло достигло накануне матча с «Сити».
Организаторы позаботились о том, чтобы у трети присутствующих на стадионе зрителей были маски героя бессмертных творений Джонстона Маккалли. В итоге победили те, кто ставил на костюм.
Cеу Пауло “Зорро” Фонсека главный ньюсмейкер этой недели
«Шахтер» выиграл, и со второго места вышел в 1/8, а Фонсека в шляпе, маске, плаще и при шпаге не только пришел на пресс-конференцию, но и провел ее в таком виде.
Стопами Филеаса Фогга
Таким образом, португальский специалист стал чуть ли не самым главным ньюсмейкером нынешней спортивной осени. Но не он первый и, судя по всему, не последний, кто способен на подобные экстравагантные выходки. Так, итальянский защитник московского «Спартака» Сальваторе Боккетти пообещал в январе этого года, что если его клуб станет чемпионом, то он отправится на родину пешком. В итоге клуб впервые с 2001 года взял золото, а 30-летнему Сальваторе пришлось топать в Неаполь на своих двух.
Наиболее придирчивые наблюдатели подсчитали, что напрямую от российской столицы до Неаполя 2 863 километра и на преодоление этого пути итальянцу понадобится 553 часа. Не за 80 дней вокруг света конечно, но почти месяц ему предстояло провести в дороге.
Сальваторе Боккетти: “Девушка, до Неаполя далеко?”
То, что в путь-дорогу он отправился, было объявлено во всеуслышание, а вот как далеко зашел – история умалчивает.
«Разрешаю красить в синий цвет»
Больше всех от сумасбродства футболистов страдают их головы. Даже не головы, но волосы: то их окрасят в непривычные цвета, а то и вовсе сбреют. Так, 23-летний полузащитник лондонского «Челси» Тьемуэ Бакайоко в октябре пообещал перекраситься в синий цвет после первого гола за клуб. А забив на встрече с «Кристал Пэлас» 14 октября, уже на следующую игру против «Борнмута» отправился, сверкая синей шевелюрой.
Бакайоко синий, но трезвый. Для Украины такое сочетание в диковинку
А вот фанаты сборной Украины лысым Олега Блохина так и не увидели. Перед ЧМ-2006, будучи главным тренером, он пообещал постричься налысо в случае победы на турнире. Но сборная в четвертьфинале с треском влетела итальянцам, и Блохин свою шевелюру сберег.
Болельщики же киевского «Динамо» уже пятый год ждут лысого Игоря Суркиса. Дело в том, что еще в декабре 2013 года президент киевлян пообещал, что если клуб выиграет еврокубок, то он лично лишит себя волосяного покрова. Но с тех пор наивысшим достижением «Динамо» является выход в 1/4 Лиги Европы 2014-2015 гг. Правда в этом сезоне динамовцы продолжают борьбу за Кубок УЕФА, так что ждем-с. Только вот вопрос – помнит ли сам Игорь Михайлович о своем обещании, данном четыре года назад?
Блохин Суркису: “Когда пострижешься-то?”
Но есть и оборотные примеры. Так, игрок «Дерби Каунти» Том Хаддлстоун в свое время обязался не стричься, пока не забьет. На момент этого заявления в ноябре 2012 года, будучи игроком «Тоттенхэма», он не забивал на протяжении 19 месяцев.
Том и парикмахер. Английская версия
Прервал же он «сухую» серию лишь 28 декабря 2013 года, поразив ворота «Фулхэма» и в ранге игрока «Халл Сити», после чего немедля был острижен непосредственно на футбольном поле. Кстати, позже его волосы ушли с электронного аукциона за 6 300 фунтов.
Постепенно в столице Украины в общественном транспорте начали устанавливать специальное оборудование для проезда с электронной карточкой вместо билетиков, сообщает kiev.segodnya.ua.
О монтаже специального оборудования и вводе карточек в принципе речь шла уже давно, их обещали нардепы. В Европе электронные билеты практикуются уже несколько лет, а у нас только входят в силу. Так, к апрелю 2018 года Киев будет оснащен оборудованием по всему транспорту, а также заработает система с электронными карточками, как сообщает коммунальное предприятие.
По словам пресс-службы «Киевпастранса», в первую очередь оборудование поставят на электротранспорт, только потом уже на автотранспорт.
Вопрос со льготниками в данной теме до сих пор находится на обсуждении.
Напомним, что «Укрзализныця» хочет вводить систему электронных проездов также для железной дороги. Более того, планируется объединить проезд на железной дороге и городском транспорте. Об этом сообщил и.о. генерального директора УЗ Евгений Кравцов еще в конце октября.
Также Кравцов сказал, что в 2018 году планируется ввести общую систему с одним электронным билетом для пассажиров, которые пересаживается с общественного транспорта на ж/д и обратно.
Як відомо, Фінляндія не визнає російську анексію Криму і виступає за імплементацію Мінських угод.
Терористи “ДНР” анонсували урочисте відкриття у столиці Фінляндії Гельсінкі свого представницького центру. Про це повідомляють підконтрольні терористам ЗМІ з посиланням на т.зв. “Міністерство закордонних справ ДНР”, зазначають Патріоти України.
Ця подія запланована на 9 грудня. Представництво очолить фінський політолог Йохан Бекман, відомий своїми прокремлівськими поглядами.
Ситуацію прокоментував посол України у Фінляндії Андрій Олефіров сайту Апостроф.
Український дипломат послався на заяву диппредставництва Фінляндії у Росії, у якій говориться, що “згадана “Донецька народна республіка” не існує як визнана Фінляндією держава і, отже, не може мати посольства або іншого офіційного представництва в Фінляндії”.
Слід зазначити, що Фінляндія не визнає російську анексію Криму і виступає за імплементацію Мінських угод.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
07.12.2017 виконуючи свій обов’язок по захисту рубежів нашої Батьківщини від кулі снайпера загинув наш товариш по службі Андрій Павленко. Земля йому пухом і царство небесне.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
.jpg)
Попередня
