Дорогие мои и самые лучшие, нужна ваша помощь, возле моего подъезда г. Ирпень угнали мое самое любимое авто, возможно она стоит возле чего то подъезда или чего то Дома, сегодня праздник и я верю волшебство , прошу вас сделать перепосты и и позвонить сразу если увидите!! Буду вам очень признательна !
Номер Авто АІ3179НА. Мой номер 0674676996 Ольга. Спасибо вам
Вчора вночі на повороті з Житомирської траси на село Білогородка велике ДТП з тяжко травмованими.
Винуватець ДТП за попередньою інформацією суддя Києво-Святошинського суду Усатов Дмитро Дмитрович ( дружина теж суддя Соломянського суду Усатова Ірина) перебуває в стані сильного алкогольного сп’яніння і наразі на кареті швидкої допомоги намагається покинути місце скоєння злочину.
Місцеві водії заблокували швидку і не дають бухому судді втекти!
Руки цим вибл#дкам, що за кермо п’яні сідають рубати а чиновникам бошки!
А якщо серйозно то треба негайно розглядати та ухвалювати наш з Олег Ляшко законопроект про радикальне збільшення відповідальності за п’янку за кермом.
Він передбачає пожиттєве позбавлення водійських прав тих хто сів за кермо в стані алкогольного сп’яніння і від 10 до 15 років позбавлення волі для тих хто в такому стані вчинив ДТП з наслідками для здоров’я чи життя людей.
Агрессивное поведение полицейского зафиксировал видеорегистратор
В Киеве неадекватное поведение патрульного едва не до смерти напугало супругов. Об этом передает издание nnovosti.info. Агрессивное поведение полицейского зафиксировал видеорегистратор.
На видео можно увидеть, как неадекватный полицейский с “безумным” выражением лица сначала дубасит по стеклу авто кулаком, потом достает пистолет, перезаряжает его и разбивает лобовое стекло машины.
Полицейский настаивал, что на него пытались наехать. Машину у супругов изъяли и даже не предоставили необходимые документы.
В свою очередь, водитель утверждает, что видел полицейского и успел затормозить возле него. Впоследствии водитель машины вызвал “скорую”, которая приехала через полтора часа. “Разбушевавшегося” копа зовут Роман Габбро, ему 26 лет и он инспектор патрульной полиции Киева.
Сообщается, что за два года работы этот полицейский уже успел “отличиться”. Несколько месяцев назад он вместе с коллегой, прибыв на вызов, избил мужчину, который их вызвал.
Отмечается, что, к счастью, на остановке не было людей. Пользователи соцсети бурно отреагировали на этот инцидент.
Грім-2 розроблений для ураження одиночних і групових стаціонарних цілей.
Пройшли випробування двигуна для ракет нового тактичного комплексу Грім-2. Про це у вівторок, 2 січня, повідомив Український мілітарний портал.
Відзначається, що випробування двигунів пройшли успішно, сам комплекс готовий уже до нових польових випробувань.
Ракетний комплекс Грім-2 розроблений для ураження одиночних і групових стаціонарних цілей на дальностях від 50 до 280 км.
“Бойова частина могла бути виконана за моноблочною або касетною схемою. Моноблочна схема використовує осколково-фугасну або проникаючу осколково-фугасну ампулу”, – зазначає портал характеристики нової зброї.
Ракети можуть управлятися двома типами систем навігації: радіолокаційних і оптико-електронних.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Посольство США в Украине отреагировали на убийство адвоката Ноздровской.
“Приголомшені та засмучені вбивством правозахисниці Ірини Ноздровської. Висловлюємо наші найглибші співчуття близьким та родичам. Винні мають бути притягнуті до відповідальності.”
Как известно, 1 января полиция сообщила, что в Вышгородском районе Киевской области нашли тело женщины. Выяснилось, что это юрист Ирина Ноздровская, розыск которой объявили 30 декабря.
Ноздровская несколько лет занималась делом о гибели своей сестры Светланы Сапатинской, которую 30 сентября 2015 года в с. Демидов насмерть сбил племянник главы суда Вышгородского района Дмитрий Россошанский.
В мая 2017 года Россошанского приговорили к 7 годам заключения, его защита подала апелляцию.
27 декабря Апелляционный суд Киева отказал ему в освобождении и продлил меру пресечения в виде содержания под стражей на 60 суток.
По словам близких и знакомых, Ноздровской угрожали, и она сообщала об этом в полицию.
Активисты узнали от полиции, что основной версией по делу убийства юристки Ирины Ноздровской является возможная причастность к преступлению родственников Дмитрия Россошанского.
Ни президент Украины Петр Порошенко, ни так называемый генпрокурор Юрий Луценко, ни министр МВД Арсен Аваков, ни руководство Нацполиции никак не комментируют ситуацию с жесточайшим, показательным убийством Ноздровской.
Її дочка Анастасія звернулася до Вишгородської поліцію близько 20 годин. Однак кримінальне провадження було відкрито вже на наступний день, 30 грудня, по ч.1 ст.115 КК України (умисне вбивство) – з відміткою “пропала безвісти”. 1 січня провадження перекваліфікували на “очевидне умисне вбивство”.
Ірина особисто вела справу загибелі своєї сестри, яку збив водій Дмитро Россошанський – племінник на той момент голови Вишгородського суду Їй часто погрожували друзі і родичі вбивці. З цього приводу було відкрито кілька кримінальних проваджень.
Наприкінці грудня 2017 року відбулося останнє засідання суду, після чого Россошанський залишився під вартою, а його батько пригрозив Ірині словами: “Ти погано закінчиш”.
Начальник Головного управління національної поліції в Київській області Дмитро Ценов пообіцяв піти у відставку, якщо через два тижні слідство не дасть результатів з розслідування вбивства.
Інтерв’ю з Іриною Ноздровской, про те, як вона боролася за справедливість, можна прочитати тут.
За кілька місяців на Україну очікують американські економічні санкції.
Таке рішення прийняв президент США Дональд Трамп, про що надіслав відповідний лист до Конгресу Сполучених Штатів 22 грудня. Його текст опубліковано на сайті Білого Дому.
Доналд Трамп
Трамп вирішив обмежити режим безмитної торгівлі для трьох з половиною тисяч українських товарів у рамках Генералізованої системи преференцій (GSP). Таким чином Америка сподівається привернути увагу українського Уряду до проблеми дотримання авторських прав у нашій країні, адже Україна вперто лідирує в списку піратських держав, за результатами рейтингу 2016 року, особливо це стосується сфери мультимедійного контенту та програмного забезпечення.
Попри те, що рішення про скасування безмитної торгівлі вже прийняте, американська влада дала Україні чотири місяці на виправлення ситуації. Одразу ж Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) розмістило відповідну інформацію на власному сайті. У деяких публікаціях ЗМІ це відтермінування було представлене, як заслуга Мінекономрозвитку. Ситуація одразу ж викликала обурення і шквал критики серед експертів.
Так, аналітик Олександр Кочетков у своєму блозі закликав провести службове розслідування відносно керівництва МЕРТ та на базі профільного комітету Верховної Ради розробити і прийняти єдиний закон на базі європейського законопроекту №7014, який негайно почати виконувати.
«Інакше слідом за санкціями від США не забариться і жорстка реакція всього цивілізованого світу. І тоді знадобиться відставка вже всього Кабміну», – пише аналітик.
Журналісту видання Persona.Top вдалося взяти інтерв’ю в експерта у сфері інтелектуальної власності – патентного повіреного України Ігоря Шевченка. Експерт вважає, що реакція Сполучених Штатів не є одномоментною, скоріше – в західних партнерів скінчилося терпіння, адже Україна в плані розвитку поваги до авторського права та його захисту робить один крок вперед, а два назад.
Патентний повірений України Ігор Шевченко (фото автора)
– Яким чином пов’язані преференції щодо ввізного мита в США і дотримання авторських прав в Україні? Чому санкції подаються саме під таким «соусом»?
– Україну постійно визнавали «піратом №1». Ще в 2009 році я стажувався в США за напрямком «Інтелектуальна власність», і нам пояснювали, яким чином оцінюються дії того чи іншого уряду стосовно захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності. І тоді у так званому «Звіті 301» (англ. TheSpecial 301 Report, – готується щорічно Офісом торгового представника США(USTR)), в якому повідомлялось про випадки недотримання авторського права в різних країнах світу, Україна займала лідируючі позиції.
Була аналогічна cитуація в 2010 році, трохи покращилася в 2011-му. З 2014-го року становище стало погіршуватися, але, за рахунок величезного кредиту довіри світової спільноти до нової влади, на цю проблему тривалий час «закривали очі», і якихось активних претензій США до нас не висували, хоча й постійно попереджали, що потрібно щось робити. І от ситуація, що зараз склалася, це, можна сказати – останнє «китайське» попередження уряду Сполучених Штатів українській владі.
– Що, на вашу думку, стало каталізатором такого рішення?
– В нас діє Американська торговельна палата в Україні, яка збирає ключову інформацію, відслідковує питання правопорушень у цій сфері та стоїть на сторожі інтересів американських компаній. Ці речі постійно моніторяться, це безперервний процес. У нас «гучно» заявили про реформування в сфері інтелектуальної власності: в травні 2017 року була ліквідована Державна служба інтелектуальної власності, якій підпорядковувались два державні підприємства – «Укрпатент» та УААСП (Українське агентство з авторських та суміжних прав). Таким чином зімітували реформу, а насправді не відбулося абсолютно нічого.
При Міністерстві економічного розвитку створили Департамент інтелектуальної власності, але по факту строки розгляду заявок лише зросли. Наприклад, на знаки для товарів та послуг (торгові марки) – майже вдвічі, до 20(!) місяців.
УААСП так і залишилось державним підприємством, хоча це нонсенс, таке собі українське «ноу-хау». Адже в усіх цивілізованих країнах роялті (англ. Royalties — авторське, — платежі, котрі «ліцензіат» (отримувач ліцензії, патенту) сплачує «ліцензіару» (продавцю ліцензії, патенту) за поточне користування правами інтелектуальної власності) збирають громадські об’єднання (так звані ОКУ – організації колективного управління), які діють прозоро, і автор розуміє, звідки і куди надходять кошти за його продукт. Куди зараз йдуть українські внески – невідомо.
– Що треба зробити, аби змінити ситуацію?
– Перш за все, навести лад в чинному законодавстві. Питання в тому, що з 1 вересня 2017 року вступила в дію економічна частина Угоди про Асоціацію України з Європейським союзом. І, знову ж таки, там велика увага приділяється захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності. Ми швидко маємо адаптувати наше законодавство під європейські норми, адже міжнародна угода стоїть вище національного законодавства. Найбільш поширений приклад: матеріали, що зроблені на замовлення, згідно Цивільного кодексу України, у рівних частинах належать і автору, і замовнику, навіть якщо твір виконаний в рамках службових повноважень. За європейським законодавством – виключно автору, якщо інше не передбачене договором. Це однаково стосується дизайнерів, програмістів, письменників.
Ми декларуємо європейський вектор розвитку, але законодавчо від цього далекі. Нам навіть дають готові напрацювання та проекти, які лише треба адаптувати, перекласти. Але цим ніхто не займається.
– Яке зараз становище в царині інтелектуальної власності загалом? Хто найбільше страждає від порушень: розробники програмного забезпечення, митці, товаровиробники?
– Ключова проблема, як на мене, – це низька правова культура і мала поінформованість українців в нюансах виникнення і комерціалізації прав на об’єкти інтелектуальної власності. І це на 27 році незалежності… В Радянському Союзі приватної власності на інтелектуальні/творчі/дизайнерські розробки не було. Зараз начебто є, але серйозно «пробуксовує» роль держави в цьому питанні: починаючи з освіти підростаючого покоління, і закінчуючи встановленням «правил гри» щодо виплат належної винагороди авторам/винахідникам/творцям та захисту їх прав. Тому страждають всі: і митці, і підприємці.
– А як щодо активності громадян? Чи звертаються люди за оформленням своїх авторських прав, за патентами, чи є судові процеси по встановленню авторських прав?
– Зараз громадяни активізуються. Якщо говорити за мою власну практику, то у 2017-му році суттєво зросла кількість заявок по всіх об’єктах інтелектуальної власності: як по авторському праву (фотографії, музичні твори, літературні твори, програмні продукти, тощо), так і по об’єктах промислової власності (винаходи, промислові зразки, торгові марки, корисні моделі, технічні та дизайнерські рішення). Також суттєво збільшилась географія замовлень. До мене, як до патентного повіреного, звертаються люди з усіх областей України. Цього року ми подали в МЕРТ і УКРПАТЕНТ близько 500 заявок на різні об’єкти інтелектуальної власності. Це заявки, які надійшли тільки до мене, а їх кількість складає близько одного відсотка від усіх заявок по країні.
Також суттєво збільшилась кількість заявок моїх земляків для реєстрації своїх прав на інтелектуальну власність за кордоном.
– Тобто, саме суспільство вже вимагає дотримання авторських прав, запровадження свідомого ставлення до них, та зміни підходів до цього питання?
– Однозначно. Тут дуже багато залежить від правової культури, від готовності автора відстоювати свої права, від готовності покупця поважати і платити за ці права, а це все з’являється внаслідок законодавчої обізнаності. І як би там не було, а обізнаність зростає. Приміром, цього року до нас звернувся клієнт, на якого «наїхала» американська корпорація. Їх звинувачували в суді у плагіаті дизайну логотипу. Але суд прийняв рішення на користь нашого клієнта по всіх пунктах. Ця ситуація свідчить про те, що світові корпорації готові провадити судові процеси на території України, а українські виробники – відстоювати свої права в законному правому полі. Зрозуміло, що дуже багато нюансів є щодо реформування, та ситуація з свідомістю людей змінюється на краще, тому що будь-який підприємець думає про те, як йому захистити те «обличчя», з яким він іде до споживача, а також про те, як йому захистити технічне/конструкторське/дизайнерське рішення, що використовується в його продукції.
Ігор Анатолійович також навів приклади багатьох українських стартапів та бізнес-ідей, на які наразі оформляє патенти, однак, з міркувань безпеки інтелектуальної власності, ми поки що не можемо їх опублікувати. Зазначимо лише, що український бізнес часто є інноваційним та винахідливим, і створення сприятливого клімату з дотриманням авторських прав – на часі. Це потреба сучасності та запорука цивілізованого росту України. Шкода лише, що для його запровадження наш Уряд повинен отримати «копняка» у вигляді американських санкцій.
По мнению бывшего российского политтехнолога Андрея Орлова, известного как поэт Орлуша, журналистку Ксению Собчак на президентские выборы продвигает администрация президента РФ.
Администрация президента (АП) РФ использует в своих целях заявившую об участии в президентских выборах в РФ журналистку Ксению Собчак. Такое мнение в интервью ZN.UA выразил бывший российский политтехнолог Андрей Орлов, известный как поэт Орлуша.
“Я знаю Ксению Анатольевну достаточно хорошо. Конечно, версия теории заговоров существует. Думаю, ее спойлерские проекты делает сейчас администрация президента РФ, к примеру, в лице Володина и Кириенко (председатель Госдумы РФ Вячеслав Володин, первый замглавы АП РФ Сергей Кириенко. – ред.), которые, к счастью, не так умны, как Сурков (советник президента РФ Владислав Сурков. – ред.). Поэтому у них игры на уровне “ты будешь фашист”. Допустим, они ей предложили: “Ты говори о нас что хочешь, на тебя сольется электорат”, – сказал он.
По мнению Орлова, это предложение могли сделать и не лично представители власти, “а через ее знакомых бизнесменов”.
“Я думаю, что ей кто-то через кого-то передал: “Говори все, что думаешь”. Она говорит правильные вещи. А те, кто позволил ей говорить, перед самыми выборами скажут: “Ну, нет”. И не допустят к выборам. То есть не будет ни одного реального спойлера”, – считает экс-политтехнолог.
Он отметил, что “завалить” Собчак “легко”.
“Собрать голоса-подписи на выборы, по моим оценкам, стоит $3–4 млн. А завалить такую кампанию я могу за $50 тыс. Это очень легко технологически. Я, допустим, насую ей своих сборщиков подписей, и они будут ошибаться на каждой странице. Если есть одна ошибка на странице – бракуется 30 подписей. Если знаешь, на какой странице брак, можешь сказать об этом председателю избиркома, а можешь и не сказать. Если ты это делаешь, ты сам решаешь, пропускать или не пропускать. И это стоит намного дешевле, чем собрать подписи. Потому что тем, кто будет собирать бракованные подписи, ты тоже платишь. Так что ничего интересного из этого не выйдет”, – заявил Орлов.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Я понимаю, что это внутриукраинская история, но в первую очередь она общечеловеческая. И она касается каждого украинца сегодня. Я не могу пройти мимо. Внутри всё кипит и рвётся.
Это Ирина Ноздровская. В 2015 году ее родную сестру насмерть сбил пьяный племянник председателя Вышгородского райсуда Дмитрий Россошанский. 2 года Ирина (юрист по образованию) добивалась справедливого суда над убийцей. И в результате она победила. Убийце присудили 7 лет лишения свободы и 27 декабря отклонили апелляцию адвокатов. На суде ей угрожал смертью отец убийцы. Угрозы были все эти 2 года борьбы, но на суде прозвучала финальная. 29 декабря Ирина пропадает. Сегодня, 1 января ее находят мертвой.
Всё, что я могу сделать – это помочь с информационной оглаской, с резонансом.
Ни в коем случае, никогда такие преступления не должны оставаться безнаказанными. Любое преступление не должно, но такое тем более. Если заказчик уйдёт от правосудия, то все эти твари получат полный карт-бланш. Не взирая на связи, чины, звания, заслуги – расследовать максимально быстро, доказать и наказать по всей строгости закона.
Как же жалко эту женщину. У Ирины осталась дочь и старенькая мама.
P.S. Если кто-то найдет фотографию отца осужденного Россошанского, то скиньте мне – распространим.
В Україні на Різдво стравою номер один неодмінно є кутя.
Це символ зв’язку померлих із живими. Саме тому на кожний Святвечір господиня після поїдання куті залишала ложки на столі для душ покійних родичів. Кутю традиційно готують із пшениці, додаючи мед, мак, ізюм та узвар. Однак в залежності від регіону і смакових вподобань різдвяну кашу можна готувати не тільки із пшениці, а й з рису, пшона, тіста, перловки. Додаткові інгредієнти теж можуть різнитися. Видання Persona.Top підготувало для вас ТОП-5 рецептів різдвяної куті.
Подільська кутя
На Поділлі кутя за консистенцією нагадує густий суп.
Аби її приготувати, потрібно зварити пшеницю (перед цим потовчену або придбати спеціальну пшеницю для куті в магазині). Пшеницю заливаємо водою та варимо в середньому 40 хвилин на повільному вогні. На сто грамів вже відвареної пшениці потрібно взяти 500-600 мл води, півсклянки грецьких горіхів (крупно подрібнених), сто грамів маку, перетертого з цукром в макітрі чи в блендері та одну столову ложку меду. Всі інгредієнти змішати в великій мисці і додати води стільки, скільки вам до смаку. За смаком до куті додають ізюм та порізані кубиками яблука.
Фото – Кутя. Джерело – www.dsnews.ua
Польська кутя
Цей варіант куті завжди «сухий». Для польської різдвяної каші на 150 грамів вже готової спеціально обробленої пшениці (вже готові зерна можна купити в магазині) потрібно взяти 150 грамів маку, 4 столові ложки меду, 150 грамів подрібнених мигдальних горіхів, коньяк (для замочування ізюму), 200 грамів ізюму, та 80 грамів цукрової пудри. Пшеницю варити протягом 40 хвилин на повільному вогні. Мак залити водою, довести до кипіння, потім відставити і дати остигнути. Ізюм замочити в коньяку (чи в ромі) – краще це зробити за день, адже він так встигне настоятися. Мигдаль трохи підсмажити на сковорідці (до рум’яного кольору), холодний мак процідити і разом з цукровою пудрою змішати блендером (суміш має побіліти). Пшеницю промити і додати до неї макову суміш, мигдаль, мед та ізюм.
Фото – Кутя. Джерело – prairiestory.com
Кутя із вином
Перловку чи пшеницю замочують протягом 30 хвилин у холодній воді. Потім заливають окропом, зціджують і готують на середньому повільному вогні.
Коли кутя вже готова, до неї додають півсклянки дрібно порізаних горіхів, мак (попередньо розтертий в ступці чи кавомолці), нарізану курагу та ізюм. Ізюм краще перед тим, як додавати, замочити в гарячій воді. До каші додають ложку меду і столову ложку солодкого вина із червоних сортів винограду. Заливають кутю виноградним соком.
Лемківська кутя
На Західній Україні, зокрема на Лемківщині, традиційну різдвяну кутю готують не з круп. Для страви попередньо ліплять бобальки з тіста (різдвяні булочки).
Дріжджове тісто, прісне, розкатують і роблять з нього малесенькі кульки (кружечки). В якості форми для вирізання можна використати кришечки від пластикових пляшок. Вирізаним бобалькам треба дати час, щоб ті підійшли. Потім вироби покласти до духовки, попередньо змастивши деко маслом. Бобальки випікати краще за день до Святвечора, щоб вони встигли настоятися. Кутю із них готують наступним чином: замочують кульки у воді, додають до них горіхи, мед та мак за смаком. Мак – перед додаванням розтирають.
Фото – Кутя. Джерело – vilne
Рисова кутя
Зварити рис – у пропорції 2 склянки води на склянку рису. Кашу охолодити. До неї додати півсклянки перетертого маку з 3-ма чайними ложками цукру, півсклянки подрібнених горіхів, ізюм та цукати.
Можна додати халви. Кутю з рису готують на Сході України. На Донеччині, наприклад, до неї додають вишневий компот та ягоди або узвар.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
