Різне

Про це повідомили в Міністерстві інформаційної політики України у відповідь на депутатське звернення Ігоря Артюшенка.

Парламентар звернув увагу відомства на те, що «Укрпошта» здійснює передплату російських видань з відвертою антиукраїнською пропагандою. В компанії можна отримати каталог з понад 700 видань країни-агресора, в яких переважає пропагандистська література.

Наприклад газета «Военно-промышленный курьер», яка складається зі статей накшталт «Бой под Кругами – кровавое позорище свидомых», або посібник «Русская школа», в якому вчителів закликають виховувати дітей згідно стандартів РФ.

Російська пропаганда присутня не лише у спеціалізованих, але й в історичних і навіть бульварних виданнях, які пропонує каталог. У виданні «Жизнь за неделю. Лучшее» безліч матеріалів, які славлять політику Путіна та «борьбу за независимость республик Донбаса», пише Форпост.

У зверненні Ігор Артюшенко вимагає надати інформацію, на підставі яких нормативно-правових актів регулюється діяльність «Укрпошти» щодо здійснення передплати російських видань.

В Міністерстві інформаційної політики України  підтвердили, що викладені нардепом факти дійсно  містять ознаки спланованої інформаційної операції, націленої на підрив інформаційної безпеки України та направили запити до ПАТ «Укрпошта», ДП «Преса, Міністерства інфраструктури та Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації  України  про недопустимість поширення антиукраїнської пропаганди та необхідності вживання відповідних дій.

— Четвертий рік триває гібридна війна. Активні бойові дії агресор веде не тільки в окопах і не тільки економічними утисками, але й в медійному та політичному просторах. Наразі одна з першочергових задач для нас – захистити інформаційне поле. Те, що в ньому досі вільно діє російська пропаганда – неприпустимо.

Ми будем залучати правоохоронні органи, всі відповідні служби та відомства щоб й надалі пресікати злочинні наміри рупорів Кремля, — зазначив Ігор Артюшенко.

Раніше експерти склали та передали до Служби безпеки України перелік ресурсів, інформація з яких порушує чинне законодавство. Враховуючи, що в Міністерстві визнали наявність пропаганди в виданнях, запропонованих «Укрпоштою», наступним відомством, яке перевірить діяльність компанії, стане СБУ.

ria-m.tv

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Благодаря ему, моя бабушка по отцовской линии, русская по-национальности – Татьяна Долгих-Ляпина, совсем юная девушка 19 лет, осталась с тремя маленькими детьми в Грузии, на родине своего мужа, деда моего, Мириана Кобидзе. Деда забрали ночью (как было принято у НКВДшников). Для Мириана это был второй арест. Первый – в 1932 году закончился пожизненной высылкой в Сибирь, Тюменскую область (поселок к сожелению не помню). Там 32-летний красивый статный грузин с голубыми глазами и светлыми волосами, познакомился со скромной девушкой Таней, 14 лет. У деда за спиной два высших образования и успешная карьера интеллигента среднего звена в Тбилиси. У Тани – школа, седьмой класс.

Как мне позже она рассказывала (на грузинском языке, с жутким русским акцентом, но считала себя грузинкой, т.к. прожила в Грузии более 50 лет), в поселке все девченки были тайно в него влюблены, и когда они познакомились, то между ними вспихнула любовь. Вскоре, она родила старшую дочь, Циалу, через год – вторую, которая умерла вскоре после рождения. В 1935 году деда моего внезапно реабилитировали, и вернули в Грузию, оставив в Сибири беременную третьим ребенком Таню. Родив третью дочь, Лиану, Татьяна наконец-то решилась переехать к любящему мужу в Грузию, Чохатаурский район, село Эркети (куда он звал письмами и просьбами)потратив на дорогу 2 недели. Весной 1937 года забрали деда. Долго держали в тюрьме (около полугода) в Чохатаури. 20 июня 1937 года бабушка родила моего отца. Она часто ходила в райцентр у мужу, неся передачи и показывала через окно детей. Мириан своего сына последний раз видел, когда тому исполнилось 2 месяца. В августе, его вместе с другими арестантами загрузили в товарный вагон, и увезли якобы в ссылку в Сибирь… однако, до Сибири не довезли. В районе Гори поезд остановили в степной местности и начали им открывать двери. Арестанты думая, что их наконец-то довезли на перевалочный пункт, начали выходить с вагонов. Однако, им далеко уйти не удалось – в них начали стрелять военные, стоя вдоль вагонов в поле. Дед узрев ситуацию, решил залезть на крышу вагона, но одним снайперским выстрелом его убили…

Спросите откуда я узнала подробности? Расскажу:

В середине 1980-х годов отец был на похоронах односельчанина. В селе фактически живут однофамильцы и родственники. Так вот, к отцу моему подсел сосед и в пьяном бреду начал рассказывать, как он донес на деда моего, как допрашивал уже арестованного, а когда увозили якобы в переселении, то по-приказу именно он выстрелил в него, когда тот хотел через крышу поезда убежать…

Бабушка Таня настолько любила своего мужа, что не теряла надежду найти его. Искала среди живых, среди мертвых – никакой информации. Она так и умерла, не зная правду о любимом. Она так и прожила одна. С тремя детьми. Пережив войну, потеряв там отца и брата. Кроме маленьких детей у нее не осталось никого. И она отдала всю себя им. До конца своих дней. Не выйдя замуж и не искавшая другого. Ибо дед для нее был идеалом и эталоном мужчины. В ее жизни были пять счастливых лет счастливого брака. Дальше бедность, голод, холод, война…

Надеюсь, они с дедом встретились ТАМ, и счастливы вместе.

А информацию про деда мои тети так и не смогли разузнать. НИ-КА-КОЙ! НИГДЕ! АБСОЛЮТНО. Человека как-будто не было вообще.

И да, меня коробит, когда кто-то начинает говорить о Сталине, как о великом полководце и гениальном руководителе “великой” страны. Великий руководитель не репрессирует свой народ маниакально. Не ввязывается в роспил территорий соседских стран и не развязывает мировую войну, угробив при этом, миллионы своих граждан. Где у каждого из них своя судьба, своя правда, своя радость-горе-улыбка-разочарование… Тиранам не понять. Они живут в своем замкнутом мире, где нет место ни одному простому смертному, расширяя при этом свои возможности и мощь жизнью им убиенных…

Тот, кто возводит Сталина в кумиры, оправдывает его политику – знайте, он уже встал на его пути и готов повторить его злодеяния. Не говорите мне ничего. Абсолютно. Просто почувствуйте жизнь и страдания 19-летней девчушки с тремя детьми на руках…

Nonna Kobidze-Chen

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Утопая в роскоши, Президент просит украинцев прикрутить газ, – заявил экс-президент Грузии Михаил Саакашвили в эфире телеканала Newsone.

Третий президент Грузии высказал свое мнение и относительно того, как жестко силовики очищали палаточный городок под Верховной Радой.

– Эта акция имела чисто карательный характер. Министр внутренних дел Арсен Аваков, настоящий маньяк, просто смакует детали, как они били головы, называя это прикруткой. Президент Украины, являясь гарантом конституции, при этом молчит, с ним все понятно, – утверждает Саакашвили.

Также грузинский оппозиционер напомнил, что когда его вывозили из Украины, силовики всю дорогу держали его за горло, хватали за волосы и угрожали, хотя он сопротивления не оказывал.

Саакашвили утверждает, что всем украинцам должно быть понятно, что Порошенко не будет их защищать. Оппозиционер заявляет, что Порошенко на Мальте лично рассказывал ему, что он не такой трусливый, как Янукович и будет сражаться за Украину до конца, однако свое слово не сдержал.

18 марта 2018 года Саакашвили призывает выходить граждан во всех городах Украины на мирные марши с лозунгами о том, что беспредел власти не пройдет. Оппозиционер прогнозирует, что на данный митинг должны выйти около 200 тысяч человек. Саакашвили уверяет, что многие полицейские сами не хотят защищать барыжную власть.

Может, все-таки в Грузию?

Издание «Грузия Online» сообщает о том, что Михаил Саакашвили намерен развалить президентство Маргвелашвили и вновь возглавить родную страну. Сам Саакашвили уверяет, что «Грузия Online» – это фейковое барыжное агентство. Он заявил, что его грузинская партия будет выдвигать своего кандидата через праймериз, точно так же своего кандидата Саакашвили намеревается продвигать и в Украине. По словам оппозиционера, он собирается бороться за справедливость и в Грузии, и в Украине, так как у этих стран один враг – это Путин.

– 18 марта у нас украли Крым, и мы должны сказать: «Нет путинизму в Украине». Но мы не сможем победить Путина, не победив внутренних врагов, потому что олигархат всегда будет нас продавать, в том числе путинской России, – декларировал Саакашвили по видеосвязи из Амстердама.

Автор: Мария Маловичко

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Добавлю немного своих впечатлений от встречи с трудовым коллективом.

А воз и ныне там… или как новое руководство  Укрпочты «услышало» киевских почтовиков

29 ноября, в главном почтовом офисе (именно так, согласно новым веяньям, теперь называется здание Главпочтамта) состоялась встреча генерального директора Укрпочты Игоря Смилянского с коллективом Киевской городской дирекции.

Пойти на эту встречу Смилянского заставило отдельное поручение Премьер-министра Украины – Володимира Гройсмана, как реакция на письмо-обращение, подписанное более чем 1800 киевскими почтовиками. В этом письме почтовые работники высказали свою обеспокоенность теми процессами, что происходят на предприятии и в частности – в Киеве:

Это и космические зарплаты новой команды, месячный фонд которых сопоставим с фондом заработной платы, скажем Киевской областной дирекции;

– это с каждым днем увеличивающийся штат генеральной дирекции, львиную долю которого, наравне с импортированными супер-продвинутым и, как следствие, высокооплачиваемыми менеджерами, составляют работники службы почтовой безопасности. Причем зарплаты сбшников тоже необъяснимые – от 45 тысяч грн.

Это и назначение кризисного менеджера Козлова руководителем Киевской дирекции, основной задачей которому поставлено – реализация проекта объединения Киевской городской и Киевской областной дирекций.

И еще множество вопросов, ответы на которые так желали получить более чем 500 человек, которые пришли на встречу со Смилянским….

Но все надежды быть услышанными исчезли после 10 минуты вступительной речи генерального директора.

Эта была вдохновенная речь. Неновая, а множество раз озвученная в интервью. Но по сути не было сказано ни слова. Мы услышали про проблемы в регионах, про нехватку денег, про невозможность набрать ту команду, которая перевернет почтовый мир… Словом – обо всем и не о чем. Перспективы обрисовывались настолько прекрасными, что хотелось остановить мгновенье… И это мгновенье было остановлено, уставшими от лживых слов, несусветных обещаний, заумных слов, и бесконечно повторяемых фраз про компанию – вмести предприятия, про офисы вместо отделения почтовой связи…

Работница одного из центральных отделений, попросила оставить будущее в покое и говорить о настоящем. А именно – о зп команды, о количестве этой самой команды, о том ЧТО конкретно и персонально каждый член команды уже сделал, что хоть в малой мере оправдать такую квоту доверия, что измеряется шестизначными цифрами в ведомости ЗП.

Смилянский действительно начинал отвечать на вопрос. Но через 30 секунд ушел в сторону. Его ЧЕТЫРЕЖДЫ пришлось возвращать к ответу на четко поставленный вопрос. Но и эти усилия были напрасными… Ответа так и не было. Конкретного ответа не было.

Более того, Смилянского сильно раздражало, что зал буквально взрывался возмущениями, когда снова и снова ему пытались скормить информацию «не о чем, но красиво». За всю встречу – фраза «хвилиночку», произнесенная Смилянским прозвучала наверное, тысячу раз, не меньше.

Но остановить уставших от потока текста, людей этой фразой было затруднительно.

На вопросы о пользе армии сбешников тоже не прозвучало ответа, разве что мы поняли, что благодаря их работе выявлено недобросовестного поставщика скотча, который не докладывал в каждую партию целую бухту. Только этим должен заниматься специалый государственный орган, а почтовая сб должна быть полезна нам – работникам отделений! Об этом как раз и говорила одна из начальников киевского почтового отделения.

Поднялся важный вопрос об экстренных изменениях в Коллективный договор, которые позволили снять ограничения в оплате труда руководства… Напрасно, Смилянский дал слово Стародубу (Главе Профсоюза работников связи Украины) – ой, напрасно. Выступление Стародуба выглядело более чем жалким… Сам он, в буквальном смысле, трясся и говорил невнятно и неубедительно. Единственное, в чем он был четок – это в обвинении коллектива киевской дирекции в том, что мы сами виноваты, что с нами не согласовывают изменения в Колдоговор предприятия! А причина – мы не в составе Профсоюза работников связи Украины. Но мы часть огромного коллектива Укрпочты! Если увеличивать план доходов – нас первых вспоминают, а вносить изменения в один из важнейших документов, регламентирующих деятельность предприятия – про нас забыли?!

Устав от нескончаемого потока слов Смилянского об изменениях почты сегодняшней с ее хамоватыми, неулыбчивыми, непродуктивными и – конечно же – недостойными большей зп работниками – в мультизадачный офис, зал взорвался негодованием.

Посыпались вопросы о том – кто и когда просчитывал эффективность всех перспективных изменений, о том, чем руководствуется Смилянский в работе – согласно каким документам, меморандумам, приказам, планам, стратегиям, предложениям работает его команда? Его гениальная, неутомимая команда в своей повседневной ненормированной работе?

Ответ был дан моментальный, – оказывается, уже разработана уникальная стратегия развития Укрпочты. И эта стратегия не имеет ничего общего с «совковой, глупой, не креативной и бесперспективной» стратегией предприятия, которая утверждена в 2002 г. …………………………………………………………..

И находится это бесценное творение не где-то, а у Премьер-министра Украины, который именно сейчас изучает ее и готовится буквально на днях, максимум на следующей неделе (со слов Смилянский) подписать!

Вообще, опять-таки со слов Смилянского, он находится в постоянном режиме встреч с Премьер-министром – вот и на днях встречался и скоро снова встретится…. И каждая такая встреча – буквально в корне меняет отношение Главы Кабинета министров Украины у нашему предприятию!

Отрадно было бы…будь это так….

На втором часу встречи стали терять терпение даже самые оптимистично настроенные сотрудники.

Подливало масло в огонь и, мягко говоря, недостойное поведение нового руководителя киевской дирекции. Он суетился, бегал между рядами с предложениями передавать записки и задавать вопросы. Козлов пытался воздействовать на особо активных выступающих из зала. Результатом чего стало заявление в полицию от одного из участника собрания на этого кризисного менеджера, который, на поверку, оказался не мастак разруливать даже такой крошечный кризис как столкновение мнений. «Господина в очках» пытался угомонить даже приглашенный высокопоставленный гость – Первый замминистра инфраструктуры Украины Евгений Кравцов. Собственно, только этой фразой Кравцов и запомнился – более было нечем.

Зато запомнился ответ Смилянского залу на вопрос о назначении кризисного менеджера: «Вы считаете что в Киевской дирекции кризис?» Ответ: «Нет. Но ведь может быть!».

Напоминает анекдот:
— Ребе, если я завещаю все свои деньги синагоге и умру, я обязательно попаду в рай?
— Знаешь, Изя, гарантии я дать не могу, но ведь может быть!

Еще Смилянский рассказывал об ожидаемой (буквально со дня на день) помощи Банка реконструкции и развития в сумме ….нцать миллионов. Уникальный банк…оказывает помощь… А может речь все же о кредите? О кредите, который нужно будет отдавать!!! И эта ноша ляжет на наши плечи – плечи обычных, малооплачиваемых и кем угодно обругиваемых работников отделений!!!

И хоть деньги еще не получено, но уже каждая копейка пристроена! В планах обновление автопарка, постройка нового сортировочного центра – ныне существующий возле вокзала – совершенно не подходит! Где это видано – обработка почты да и в центре города?!

Кстати, именно проблемы ДОПП, как мы поняли и является основной причиной для объединения Киевской городской и Киевской областной дирекций! Странная и непонятная связь. Наши вопросы – зачем рушить то, что есть – дешевле усовершенствовать, растворились в очередном словестном потоке Смилянского, прозвучавших после слова «Хвилиночку!».

Еще запомнился ответ Смилянского залу на вопрос о назначении кризисного менеджера: «Вы считаете что в Киевской дирекции кризис?» Ответ: «Нет. Но ведь может быть!»

Вообще, многое растворилось в потоке красивых, убедительно произнесенных, но ничего незначащих слов.
Мы пришли на эту встречу получить ответы на все те вопросы, что задали в своем коллективном обращении! Мы надеялись, что нас поймут, услышат! Увы… Встреча длилась почти четыре часа. Уставшие и разочарованные люди вставали и уходили. Один за другим.

Нас совершенно не устраивает такое положение дел. Что ж, мы действительно любим свое не особо удачливое на руководство предприятие!

Мы не остановимся на нулевом результате. Продолжение следует….

Громадська рада Укрпошти

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Олександра Кужель звернулась до першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва із депутатським запитом щодо негайного реагування на ситуацію в державному підприємстві «Укрпошта», яке закриває відділення у сільській місцевості.

Народний депутат від «Батьківщини» також вимагає від уряду дати доручення перевірити розмір заробітної плати, яке сплачує ДП «Укрпошта» своїм робітникам.

Як повідомила парламентарій, вона володіє інформацією про зменшення заробітної плати з 0,5 від мінімальної заробітної плати (так було до 1 лютого) до 0,3.

Поміч УКРПОШТА

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Міністерство юстиції спільно з Асоціацією приватних виконавців України і Київським національним університетом ім. Т.Г. Шевченко та за підтримки Програми USAID «Нове правосуддя», Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ з розвитку верховенства права Україні (ПРАВО)» і Центру комерційного права проведе науково-практичну конференцію «Реформа виконавчого провадження: сьогодення та перспективи». В ході заходу заплановано обговорення інституційних та процесуальних аспектів виконання рішень судів та інших органів, питаннь становлення державної і приватної систем примусового виконання, напрями їх удосконалення та розвитку.

До участі в конференції запрошені державні та приватні виконавці, судді та науковці.

Місце проведення: Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченко, ауд. 329, вул. Володимирська, 64, Київ. Початок реєстрації о 9:30.

newjustice.org.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Українські пісні, які цинічно присвоїли собі східні сусіди

Багато російськомовних пісень, які давно полюбилися українським слухачам, і які багато хто вважав народними, насправді були вкрадені радянськими авторами і композиторами у самих українців.

Наприклад, ви знали, що пісня “Вот кто-то с горочки спустился”, яка стала візитною карткою Надєжди Кадишевой і Наташі Корольової – це лише адаптований варіант українського романсу “В саду осіннім айстри білі”?

Styler вирішив розповісти вам про ті українські пісні, які цинічно присвоїли собі росіяни. Почнемо, мабуть, саме з “Вот кто-то с горочки спустился”.

“Вот кто-то с горочки спустился”

“В саду осіннім айстри білі” – це український романс XIX століття. Він був популярний в Україні аж до 60-х років XX ст.

Ще в 1961 році цей романс був опублікований у збірнику “Українські народні романси” з передмовою і примітками Леопольда Ященка. На жаль, відомості про автора слів і музики – відсутні (тому романс і вважається українською народною піснею).

Але вже через кілька років у цієї мелодії раптово з’явився “автор”.

Відомий композитор Борис Терентьєв, який хоч і народився в Києві, але більшу частину життя провів у Москві, представив широкій громадськості “свій” хіт “Вот кто-то с горочки спустился”. До речі, незабаром після цього Терентьєв став Заслуженим діячем мистецтв РРФСР.

“Поручик Голицын”

“Поручик Голицын” – це одна з найвідоміших так званих “білогвардійських пісень” у жанрі міського романсу, на початку 1980-х отримала популярність в СРСР і серед тодішніх радянських емігрантів.
Серед росіян прийнято вважати, що першим датованим виконанням пісні є запис Аркадія Сєвєрного в середині травня 1977 року, а текст пісні підготував Владислав Коцишевський.

Але ось, як є насправді: україномовна пісня “Друже Ковалю” була популярною ще за довго до виконання шлягера про якогось Голіцина.

Василь Лютий (сучасний виконавець пісні) розповідає, що автор музики і слів до “Друже Ковалю” – український повстанець Микола Матола. А композиція була написана в 1949 році. Тобто, по суті, росіяни приписали собі “бандерівську” пісню.

Слід додати, що композиції “Поручик Голицын” немає ні в яких збірниках автентичних білогвардійських пісень, емігранти старшого покоління в 1970-1980-тих її не знали.

Також можна порівняти тексти “Друже Ковалю” і плагіату на неї. Так, в оригіналі – “четверту добу уриваються плови”. Плагіат – “четвертые сутки пылают станицы”. Далі в оригіналі – “не плачте душею, мій друже Ковалю”, в плагіаті – “не падайте духом, поручик Голицын”. У третій строфі оригіналу – “кудись наші коні помчали далеко”, в плагіаті – “а в сумерках кони проносятся к яру”.
А “заміна” рядка “ізнову прикрили московські полки” на “и девочек наших ведут в кабинет” говорить про морально-етичну характеристику російських авторів.

“Любо, братцы, любо”

Пісня “Любо, братці, любо” в оригіналі завжди звучала українською мовою, адже в армії Нестора Махна 98% бійців були етнічними українцями. І ця пісня була чимось на зразок махновського гімну, а зараз є фольклором для анархістів всього світу.

Вже доведено, що “Любо, братці, любо” – знаменита повстанська пісня часів визвольних змагань 1917-1921 років. Однак російська “Вікіпедія” не збирається поступатися правом на неї. Там кажуть, що пісня виникла ще в 1783 році, коли донські козаки билися з ногайцями. Хоча ніяких доказів не наводиться.

Більш того, якщо вважати що ця пісня була написана в XVIII столітті, то логічно думати, що вона була написана тією мовою, якою розмовляли люди в тій місцевості, де ця композиції творилася – на етнічних козацьких землях, які перебували у Тмутаракані в Приазов’ї. Тобто, як кажуть етнографи, “швидше за все пісня була написана на малоросійській мові”.

Якщо подивитися старий радянський фільм Олександр Пархоменка, то в цьому фільмі пісню “Любо, братці, любо” виконують російською мовою, але з українським акцентом, і використовують у пісні українські слова: “порубаних”, “не доводиться”, “куля”, “тужити”.

“Ой, мороз, мороз”

Ця пісня, яка вважається російською народною, була популярна у Вінницькій області ще на початку 1900-х років. А звучав текст її так (із збірки “Бувайте здорові, соснові пороги. Народні перлини. Українські народні пісні”):


Ой мороз, мороз,
Ще й зима буде,
Прошу я тебе —
Не зморозь мене!
Прошу я тебе —
Не зморозь мене!
Ой не так мене,
Як мого мужа,
Бо в мого мужа
Плоха одежа.
Бо в мого мужа
Плоха одежа.
Кожуха нема
Й чобіток нема,
Кафтан тоненький,
Та й той подертий.
Кафтан тоненький,
Та й той подертий.
Сиджу за столом,
Та й пишу пером,
Та й пишу пером,
Та й плачу жальом.
Та й пишу пером,
Та й плачу жальом.

У той же час за твердженням колишньої солістки Воронезького російського хору Марії Павлівни Морозової-Уварової, пісня була написана нею у грудні 1954 році для дуету з чоловіком Олександром.
Але той факт, що українську пісню вперше задокументували в 1936 році, говорить про те, що “Ой, мороз, мороз” – це ще один плагіат від росіян.

“Дым сигарет с ментолом”

Група “Ненсі” була заснована Анатолієм Бондаренком та Андрієм Костенком в Костянтинівці (Донецька область) в 1992 році.

За словами очевидців, група “починала по кабаках”. На початку 90-х Бондаренко приписав авторство популярної на заході країни весільної пісні “Плаття твоє із ситцю” собі і “вічно відбивався від інших “авторів” питанням: а де докази, що це ваше?”.

Правда, на одному з концертів Бондаренко сам сказав, що пісню вони “запозичили з українських народних пісень”.

Насправді ж, “Плаття твоє із ситцю” (у різних варіаціях) у Львові на весіллях співали ще в 1970-і роки.

А в вальсовому весільному варіанті цю композицію виконував львівський гурт “Барви”, заснований в 1987 році. Їхній варіант “Плаття твоє із ситцю” – “А я знайшов” увійшов до альбому “Танці” 1991 року.

Джерело: styler.rbc.ua

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Голосування з 5-20 березня на vn.20minut.ua

Друзі, знайомтесь з активними, талановитими, милосердними, цілеспрямованими Жінками Вінниччини!
Протягом місяця було отримано 312 заявок та рекомендацій на участь у проекті. У фінальний етап проекту за рішенням організаційного комітету потрапили 75 представниць прекрасної половини.

Благодійна місія проекту : об’єднання жінок Вінниччини в рамках челенджу добра задля спасіння життя Ірини Химич ( всі зібрані гроші під час проекту будуть направлені на поїздку родини Химич у Бостон на експериментальне лікування. Діагноз: Прогерія Хатчинсона Гілфорда). Номінації:

Спорт:

Марина Боржемская-Узелкова – телеведуча, тренер шоу «Зважені та щасливі» на телеканалі СТБ
Инна Галантюк (Inna Galantiyk) – майстер спорту з велоспорту, вчителька з фізичної культури в ЗОШ №10 ВМР
Дарья Чернякевич (Darya Chernyakevich) – керівник школи художньої гімнастиким тренер “Еліт”, майстер спорту
Елена Крутикова – директор СК «Атлант». Сертифікований інструктор групових та персональних занять з пілатесу, аеробіки, степ-аеробіки і Port De Bras.
Александра Аманова – суддя всеукраїнської категорії УФСТ. Керівник студії танців ART-Fusion.

Милосердя Вінниччини: 

Мирочка Слободянюк (Mirochka Slobodyanyuk) – організатор благодійних заходів для підтримки молоді, хворої на ДЦП. Автор книги «Невидеме сонце»,
Татьяна Вакула (Вакула Татьяна) – волонтер, яка займається допомогою для бійців АТО. Ще одним з її напрямків – опіка над інвалідом дитинства Артуром Курупенко.
Юлия Щербань – волонтерка, громадська діячка
Наталья Косницкая (Natalya Kosnitskaya) – голова громадської організації “Вінниця Даун синдром”
Elena Gusak -заступниця голови ГО “Гармонія” соціальний педагог , активістка/

Культура:

Анна Вараница (Anna Varanitsa) – актриса, режисер , сценарист, керівник проекту «Територія театральної творчості», автор арт – ідей.
Ирина Военная – художній керівник вокальної студії Палацу мистецтв «Зоряна мрія». Також, вперше в Вінниці поставили рок – оперу «Ісус Христос- суперзірка» українською мовою.
Kateryna Kalytko – українська поетеса, перекладачка, авторка поетичних збірок і прозових творів. Член НСПУ (2000). Володарка літературних премій ім. Джозефа Конрада – Коженьовського, відзнака від ВВС Україна «Книга року».
Tanija Klimenko – Магістр хореографії, Головний балетмейстер ЦВММ ПС ЗСУ (Центр військово-музичного мистецтва Повітряних сил Збройних сил України) та художній керівник і балетмейстер Школа танца Болеро
Шолом Наталія – актриса Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театр імені Миколи Садовського.

Медицина:

Тетяна Довгань – головний лікар клініки «Конекс», дерматолог вищої категорії.
Аліна Кобець – лікар в Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім акад. Ющенка.
Наталия Суханова – головний лікар клініка “Альтамедика +”, педіатр вищої категорії.
Кристина Балицкая – Спеціаліст з харчування та позбавлення зайвоі ваги “Некс”.
Лариса Мовчан (Larusa Movchan) – головний лікар комунального закладу ” „Вінницький обласний дитячий кардіоревматологічний санаторій”.

Бізнес:

Elena Angelina – директор мережі магазинів Делікатес-маркет “Україночка”.
Надія Лисецька (Nadiya Lysetska) – підприємиця, президент Клубу ділових людей, керівник Центру підтримки бізнесу від Європейського Банку Реконструкції та Розвитку.
Victoria Rudomina – підприємиця , експерт по нетворкінгу, керівниця жіночого клубу «Новація»
Вікторія Гурська – керівниця ТОВ «Ідеї успіху»
Инна Дорохина (Inna Dorokhina) – співвласниця стоматологічної «Левіка»

Надія Вінниччини:

Настя Муха – Врятувала потопаючу 6-річну дівчинку, стрибнувши за нею у воду в одязі. На День рятувальника Настя отримала з рук Президента України Петра Порошенка. відзнаку «Герой рятівник України».
Zhurbenko Daria – міні-міс Вінниця, міні-міс Світу 2015, співачка, переможиця всеукраїн ських змагань з художньої гімнастики.
Марія Гнатик – модель, танцівниця, переможиця всеукраїнських конкурсів з східних танців “Крок до мрії”, ” Царівна світ”
Тетяна Олексієнко – фіналістка 3 сезону “Голос діти”, юна співачка ,переможиця всеукраїнських та міжнародних конкурсів.
Софія Штогрин- ведуча, актриса, переможиця всеукраїнських конкурсів з камедійного шоу, декламування віршів, театрального мистецтва.

Освіта і наука:

Natali Lazarenko – Ректор Вінницького педагогічного університету, кандидат педагогічних наук.
Oksana Adamchuk -Кандидат юридичних наук, викладач кафедри патологічної анатомії, судової медицини та права ВНМУ їм. М.І. Пирогова
Людмила Поник – директор Соболівського ЗДО «Сонечко»
Наталия Тимофейчук (Natalia Timofeychuk) – Керівник бізнес-школи Mini-Boss Вінниця
Катерина Поджаренко – доцент кафедри правознавства Тернопільського Національного економічного Університету (ТНЕУ)

Благодійний фонд Людмили Станіславенко

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Я ще раз уважно подивився на так звану “спецоперацію” по розгону наметового майданчика біля Верховної Ради України, вищого законодавчого органу держави. Перед очима стоять українці на колінах…

Я дивився багато кінохроніки періоду Другої світової війни, але я не бачив, щоб регулярні війська Вермахту, Люфтваффе ставили людей на коліна… Більшої ганьби після революції Гідності, – годі було чекати! Мені, особисто, цей майданчик заважав, тому, що це центр культурної, духовної, історичної спадщини моєї столиці. Він заважав міському транспотру, але! влада, яка не вміє домовлятися зі своїм народом, стає владою для влади! Влада – це слуга народу! Але, слуга, ніколи не вдарить свого господаря, який його одягає і кормить. Чи потрібна мені така влада? Мені така влада, яка зробили Путіну подарунок – картинку напередодні його виборів – не потрібна! І ще. Я дуже хотів би почути звіт влади, яка щомісяця стягує з мене гроші т.з. воєнний збір: куди і на що ці гроші йдуть? Якщо на лінію оборони – не заперечую! Якщо на утримання Національної гвардії, яка б’є українців – заперечую!

Анатолій Грищук

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Все дно. Бойко відстояв права пенсіонерів силовіків і готовий очолити протестні акції. Це зараз на ZIK. Я дуже толерантна людина, але зараз як ПАДЛО на його адресу сказати більше нічого.

Алексей Ляшенко

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Попередня1...436437438...809Наступна Сторінка 437 з 809

Найпопулярніше

Свіжі публікації

Автори

[email protected]
0 Статті0 Відгуки
Роман Давиденко
Роман Давиденко
12394 Статті34 Відгуки
http://politinfo.com.ua

Обрані статті

Популярні теми

© Politinfo.com.ua 2014