У британському виданні The Guardian вийшла стаття про президента України Володимира Зеленського під назвою “Випадковий президент”.
Тобто і не інтерв’ю, і не перша шпальта, і не журнал. У рекламному додатку до газети The Guardian вийшла стаття про Зеленського під назвою “Випадковий президент”.
Перше враження після прочитання – це іміджеві катастрофа. Як його прес-служба могла допустити вихід такого матеріалу? Там же Зеленського не просто розбирають на частини, його розмазують на атоми.
Стаття відверто знущальна. Авторських коментарів у ній значно більше, ніж прямої мови Зе, вони дошкульні і гидливі. Вчитайтесь: “Зеленський робить паузу і сміється. Він набирає повітря, перш ніж дати довгу, заплутану і великою мірою беззмістовну відповідь щодо потужної підтримки США, яку він відчуває, зокрема, з боку президента”.
Дуже детально, з садистською насолодою, описується кар’єра Зеленського-коміка. Потім вивалюються не менш неприємні подробиці виборчої кампанії, зокрема проведення дебатів за сценарієм Зеленського. Журналіст не забув відзначити, що Порошенку на сцені вимкнули мікрофон.
Скандал з американською допомогою та принизливі подробиці взаємодії Трампа і Зеленського. Вжито саме це слово, humiliation. Кумівство і призначення друзів на вищі державні посади.
Екскурс в історію російсько-української війни. Натяк на те, що Зеленський готовий вести переговори з Путіним попри 14 тисяч убитих українців. Короткі цитати Зеленського супроводжуються нищівними коментарями. (“Його запальність нівелюється браком конкретики. У таких випадках Зеленський звучить майже як Трамп”).
Перепадає і прес-секретарці, яка постійно втручається у розмову, підказує, подає мімічні сигнали своєму візаві, але це не допомагає. На багато питань Зеленський відповідає “я не знаю” або просто сміється.
А от там, де дійсно було б краще відморозитися, Зеленський раптом починає активно просторікувати, вганяючи присутніх у стан паніки. Так, даючи інтерв’ю британському журналісту і британському виданню, він примудрився обхамити Великобританію, критикуючи Брекзіт і законне та формально оформлене волевиявлення британських громадян. Щось там порівняв їх із п’яним гостем, який залишає вечірку, а потім шкребеться під дверима і проситься назад. Рівень метафори відчуваєте?
А Україну він порівнює із дірявим човном. А себе – із моряком, який затикає дірки руками, ногами, головою… Ну і так далі, ви зрозуміли.
Стаття побудована так, що Зеленський не виглядає милим або смішним. Під кінець притомному читачеві робиться страшно: послухайте, він же маніяк. Неадекватний, некерований чоловік, якому остаточно знесло дах від посади, що у рази перевищує його природні можливості. Перед нами постає небезпечний психопат, який відверто шкодує про те, що у нього нема повноважень вішати людей.
Ми не знаємо, хто оплатив цей матеріал.
Якщо це зробив Офіс президента, це політичне самогубство. Якщо це зробив хтось із суперників Зе, то це політичне кілерство.
Ясно одне. З живими політиками такого не роблять. Так готують до утилізації списаний матеріал.
Что получила Украина проведя кардинальную смену правительства? Абсолютно ничего, как и с предыдущим Кабинетом Министров. Более того, есть большой риск, что новопреемники окончательно и бесповоротно прийдут к неутешительному хеппи-энду… И к сожалению, мы еще долго не услышим: «И жили они долго и счастливо …».
Правительство Гончарука тотально провалило свою миссию, и это факт испытал на себе весь украинский народ. Все что мы получили за эти полгода- это снижение темпов ВВП, фронтальное падение промышленности, задолженность по зарплате простым людям, невыполнение бюджета, ослабление политического влияния на международной арене, и т.д. Конечно, их уже давно нужно было отстранить, но сейчас актуальнее уже говорить о том, что нам даст новый Кабинет Министров. И насколько он новый? В каждой уважающей себя стране, если уходит Премьер, с ним уходит все правительство. А вот в Украине не уходят Министры с Премьером следом…
Смеяться или плакать?
Это же не только Премьер не справился с управлением страной, но и каждый Министр!
Или при новом Премьере они станут работать лучше?
Прежде всего нужно отметить, что украинский народ в очередной раз в прямом значении этого слова – «продинамили». С нами снова сыграли в «игру анонимности», так как фактически не дали возможность предварительно, в открытом формате ознакомиться с будущим кандидатом в Премьер Министры и его коллегами по Правительству. Народу не дали права никакого выбора, фактически представив за один день перед голосованием кандидатуры для рассмотрения и обсуждения. Старая игра от молодой команды снова в действии – «кот в мешке».
А подогрев страстей в вопросе: «Уйдёт или не уйдёт Гончарук?» можно считать обычными манипуляциями для отвода глаз от тех, кто пришел сейчас. Следует подчеркнуть, что в Украине сейчас действует практическая монополия без права выбора во всех выгодных власти вопросах. Людей просто ставят перед фактом: «Вот вам это и это! Других вариантов нет!»
Никакого народовластия обещанного мы де-факто не получили. И видимо не получим! В качестве примера еще можно добавить желание как можно побыстрее ввести «Рынок земли», перед введением которого обещали провести референдум. Все эти действия в дальнейшем могут привести к общегосударственной катастрофе, отметил Фёдор Христенко.
Про поддержку со стороны ОПЗЖ уже «нового правительства», можно сказать одним предложением: «А кого там поддерживать? Половина лиц остались тех же. То же лицо, но в профиль…»
Была возможность услышать мнение народа или хотя бы реально открыто ознакомиться со всеми этими лицами?
Насколько известно, то Кабинет Министров в большей степени хочет продолжать направление Гончарука. Возможно частично модернизировав его! Тогда вопрос: «А какой смысл тогда в таких изменениях?» Можно предположить, что это лишь публичная игра для народа, ведь у кого-то сильно начал падать рейтинг, а в этом же виновные должны быть, не так ли? Конечно Гончарука нужно было снимать, но на его место Украина должна была получить Правительство, которое должно представить свою программу, программу министерств, четкую стратегию развития государства. А нам ничего не представили – пустое место. Украинскому народу снова представили только «обертку конфетки» …
В завершение хочу подчеркнуть, что от этого изменения Правительства народ уже проиграл, равноценно, как и от Кабинета Министров Гончарука. И речь не сводится к персоналиям Гончарука. Украина снова потеряла драгоценное время. Каждый из нас украинец прожил уже очередные полгода, как минимум без прогресса в стране. Поэтому кто-то не дождался повышения пенсии, кто-то потерял бизнес из-за тяжелого состояния экономики, кто-то не получил лекарства, кто-то вынужден и дальше работать заграницей, и так далее. А этот Кабинет Министров также не несет в себе никакой надежды, потому что, к сожалению, все опять сведется к трате времени, которое для нас, для украинского народа называется – жизнь … А жизнь проходит очень быстро…
ФЁДОР ХРИСТЕНКО
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Последние события на рынке нефти говорят о том, что “длинные праздники” для россиян закончились досрочно. После нескольких лет стабильности мы снова увидим доллар по 80 рублей, двухзначные цифры ключевой ставки ЦБ, паническую трату резервов, рассказы В.Путина о том, как хорошо за один доллар получать больше рублей, а А.Силуанова – что и при нефти в $20/баррель страна продержится ещё столько-то лет. Будет весело и интересно, но я хотел бы обратить внимание на несколько иной аспект происшедшего на выходных.
В пятницу стало ясно, что Россия выходит из сделки ОПЕК+, заключённой ещё в конце 2016 г. Рынки не вполне верили в такое решение – хотя оно и имело определённые основания, но выглядело довольно рискованно, особенно на падающем тренде. Однако в Кремле сидят решительные люди, и они пошли ва-банк. Рынки отреагировали падением – но, замечу, не слишком существенным. Вечером 6 марта за три часа после объявления о прекращении сделки, цены на Brent снизились на $2,1/баррель, или на 4,5%. Катастрофа случилась позже, когда в воскресенье Саудовская Аравия сообщила, что в качестве ответной меры снижает цены на $6-8/баррель при поставках своей нефти на различные рынки Европы и Азии. На торгах в Японии в понедельник стоимость наиболее торгуемых марок снизилась более чем на четверть.
Иначе говоря, то, что произошло, стало явлением, уникальным для путинской России. Впервые в мире нашлась страна, которая жестко и открыто ответила на действия Москвы. Саудовская Аравия – не Европа, пытавшаяся по-доброму убедить Кремль, что не нужно воевать в Грузии и в Украине. И даже не Турция, которая готова пострелять по российским марионеткам, чтобы потом её президент поехал в Москву и привёз оттуда “мир для нашего поколения”. В данном случае мы имеем дело со страной, которая понимает, какой силой обладает, и которая готова её использовать. Сила эта не исчисляется дивизиями и боеголовками – но способна нанести России больший ущерб, чем любой её военный противник.
На протяжении многих лет мы слышали, что “саудовский заговор” чуть ли не разрушил советскую экономику. Сейчас никакой закулисной интриги нет – есть честное объявление войны на наиболее чувствительном для Кремля фронте. Это даже не газовый рынок, где есть долгосрочные контракты. Это удар в самое слабое место и в самый неподходящий момент.
Останутся ли цены на уровне $35/баррель, или можно надеяться на выравнивание ситуации? На мой взгляд, сегодня Эр-Рияд начал масштабную операцию “по принуждению Москвы к миру” на фронтах нефтяного противостояния. У Кремля есть выбор: либо продолжать утверждать, что ему всё нипочём, российскую стабильность не могут нарушить никакие шейхи, а суверенитет важнее пенсий; либо в относительно короткой перспективе вернуться за стол переговоров и подписать новое соглашение, “самоограничившись” в добыче не то что на 500 тыс., а на 1-1,5 млн. баррелей в день. Замечу, Россия почти открыто нарушала условия предшествующей сделки на протяжении последних полутора лет, а чиновники и эксперты говорили, что само по себе это соглашение выгодно,так как объёмы добычи в 2020-е годы в стране будут сами по себе сокращаться по вполне объективным причинам. Так что передоговориться стоило бы, пусть даже на менее выгодных условиях.
Однако я бы не переоценивал такой вариант развития событий. Российское руководство не признаёт ошибок и не раскаивается в содеянном. Оно сначала ввязывается в сомнительные авантюры, а потом постепенно превращает отклонения от нормального положения вещей в “новую нормальность”. Я буду рад ошибиться, но мне кажется, что сейчас Кремль сталкивается в несколько иной ситуацией. “Новая нормальность” при ценах на нефть в $30/баррель и последовательной политике Саудовской Аравии по целенаправленному выдавливанию России с её экспортных рынков – это высокая инфляция, крах потребительского кредитования и завязанных на него секторов экономики, обесценение пенсий и пособий, бюджетный дефицит и эмиссия. Это экономическая война, которую Кремль считал “лёгкой прогулкой”, но которая может обернуться катастрофическим поражением.
В общем, думаю, пора сворачивать обсуждения того, что происходило незадолго до и вскоре после 22 июня 1941 г. То, что случилось 9 марта 2020-го, ближе, интереснее и не менее драматично…
Нещодавно відбувся дводенний візит Президента України Володимира Зеленського на Полтавщину. Варто зазначити, що попри щільний графік Гарант разом із Головою ОП старались максимально приділити час кожному питанню, які виносились під час ділових зустрічей. Цей період Керівник держави провів надзвичайно плідно: відвідав будівництво дороги у Кобеляках, привітав людей, які відбули двотижневу обсервацію у Нових Санжарах, взяв участь у бізнес-форумі у Полтаві та повечеряв з послами країн Групи cеми (G7) та Головою Представництва ЄС в Україні.
Також в Зачепилівці Володимир Олександрович оглянув санітарний вертоліт МІ-8МТВ-1, який цього дня вперше заступив на чергування на базі ДСНС і згодом проінспектував Полтавську обласну лікарню ім. Скліфосовського. Далі відправився у Кременчуг на Крюківський вагонобудівний завод, а звідти перебрався до Кременчуцького автомобільного заводу (АвтоКрАЗ).
Глянувши зі сторони на ці два дні із життя та діяльності Президента мимоволі хочеться навести паралель із попередніми керманичами країни, і ні в якому разі не з метою їх розкритикувати: суто реальність тодішня і теперішня. Особливо ця паралель логічна буде до екс-Президента Порошенко. Адже і від його соратників, і від його прихильників щодо В. Зеленського й досі гучно лунають порівняльні фрази, якими вони намагаються возвеличити попередника. Тим хто слідкує за соціально-політичним життям держави не складно буде зробити невеликий висновок, що пан Порошенко здебільшого такі масштабні і загружені поїздки по Україні частіше проводив під час передвиборчих кампаній. Часто його візити містили відвідування точкових заходів, в більшій мірі – певних урочистостей. Також в його зустрічах по регіонах нашої держави часто проглядались міста де він отримував найбільшу підтримку. Та це вже історія шаблонності керівництва попередніх Президентів, і яку з ніг до голови перевертає Володимир Зеленський…
Нещодавно наш Гарант заявив, що в ближній час планує відвідати всі українські міста з метою виявлення і усунення проблемних питань по регіонах. Підкреслюємо: зараз не передвиборча гонка і «усі – від слова усі», незалежно від фактору де, хто і як за нього голосував на виборах. Першим регіоном, який явно вже відчув колосальний поштовх до позитивних змін стала Полтавщина. Та до візиту в дану область трішки згодом. Зараз же слушно відзначити людину, яка має безпосередній вплив на всі ці безсонні дні і ночі нашого Президента. Більше того, можна сказати що ця людина не дає(в хорошому сенсі слів) ні хвили перепочинку Володимиру Олександровичу, і це, як вже всі здогадались – Голова Офісу Президента Єрмак Андрій Борисович. Думаємо, що не помилимось, як скажемо, що саме він задає основний тон у плануванні всіх зустрічей і відвідин важливих стратегічних об’єктів як в середині країни, так і на міжнародному рівні. Крім того, безпосередньо ним також приймається участь у всіх цих міроприємствах. Якщо зі сторони глянути на роботу Єрмака, то складається враження що він напевне цілодобово не спить, принаймні результати від його проведених діянь про це свідчать. Про Андрія Єрмака можна сказати, що Президент взяв собі у соратники не живу людину, а «машину нового покоління» по проведенню загальнодержавних позитивних змін. Та якщо чесно, Володимир Олександрович тут на 1000% зробив правильний точковий вибір, і це народ бачить і підтримує. Андрій Єрмак став для Президента колосальною опорою по досягненні його цілі – зробити Україну процвітаючою державою.
Повертаючись до візиту на Полтавщину, найперше слід зазначити, що Гарант і його команда за цей короткий час чітко і точково провела масштабну діяльність, яка вже дала поштовх розвитку як регіону, так і цілої країни. Відвідавши громадян, що були 14 днів на обсервації Головнокомандувач на цілу Україну показав – ніякий вірус чи хвороби нам не страшні, якщо ми будемо ставитись одне до одного з любов’ю і повагою, та у будь-яких проблемах будемо єдиним цілим українським народом. Також Володимир Олександрович при огляді ремонту першої бетонної автодороги в Україні Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка поставив завдання, що цей проект має бути завершений до зими, а з його сторони буде суттєва підтримка, а це велика перемога для Полтавщини. Варто зазначити, що Президент і Глава Офісу у щільному графіку також знайшли час оглянути санітарний вертоліт МІ-8МТВ-1, який обладнаний спеціально для транспортування інфекційних хворих і на ньому працює група медиків зі спеціальною підготовкою.
Однією із найважливіших подій звісно була зустріч із представниками бізнесу, яка проходила в конференц-заліготелю «Палаццо». Про це писали уже чи не усі ЗМІ, тому детально не будемо зупинятись, лиш підведемо невеличкий підсумок. Зустріч пройшла у формі діалогу і була надзвичайно результативною. Після неї представники бізнесу у коментарях заявляли, тепер розуміють, що їх чують, поважають, а головне готові сприяти у питаннях розвитку. В особі В. Зеленського вони побачили, що вже у короткостроковому періоді відбудеться швидке зростання економіки, а бізнес буде мати можливість розростатись та зміцнюватись. Також полтавчан явно здивувало те, що Гарант вирішив у їхньому місті, а саме у ресторані «Panorama» повечеряти з послами країн Групи cеми (G7) та Головою Представництва ЄС в Україні. Таким кроком було підкреслено важливість кожного куточка нашої держави. У неформальній зустрічі Володимир Зеленський ще раз підкреслив, що не мінятиме обраного курсу на реалізацію урядом та Верховною Радою політики, спрямованої на забезпечення добробуту, безпеки, захисту прав і свобод українців, а також на створення сильної правової держави, яка служить громадянину.
В подальшому, вже під час відвідин Полтавської обласної лікарні ім. Скліфосовського Володимир Зеленський заявив, що Полтавська область – приклад проведення медичної реформи. Та цікавинкою стало, що Гарант вже вкотре довів, що є наближений до народу. Він у неформальній обстановці спілкувався із людьми, які оточили його, розповідаючи про громадські й особисті проблеми. Глава держави пообіцяв посприяти у їх вирішенні.
Людяність – понад усе, ось головний життєвий принцип нашого керівника держави. А далі Полтавщину цікавили ще цікавіші події. На Крюківському вагонобудівному заводі він оглянув нові вагони потягів для міжнародного сполучення. Та потрібною «перчинкою» стало те, що Президент пообіцяв: “Укрзалізниця” замовить у Крюківського вагонобудівного заводу 90 пасажирських вагонів та 3 дизель-потяга. Таким чином, це стане першим кроком до унеможливлення банкротства яке явно назрівало над цим підприємством. Як бачимо, однин день і всього лиш кілька слів врятують величезну кількість робочих місць та загальний розвиток Полтавщини.
Та практично піковою темою і справою номер один, яку вирішив Володимир Зеленський це виведення із складної ситуації стратегічного для держави заводу «КрАЗ». Як зазначав Андрій Єрмак, підприємство перебуває у складній ситуації, тож керівництво разом з главою держави, міністром інфраструктури В.Криклієм та очільниками області й міста змушені знайти шляхи виведення заводу з кризи. Під час візиту Зеленський наголосив: у підприємства має бути план виготовлення продукції, і закликав подавати на тендер свої пропозиції, але ці пропозиції мають бути чесними, зокрема щодо дотримання умов виробництва й термінів. Також Президент зазначив, що “АвтоКрАЗ” маєпрацювати над поліпшеннямякостіпродукції, технічних характеристик та дотримуватися термінів виконання замовлень. Та найцікавішим фактором було те, Володимир Зеленський натякнув, що державі для держзамовлення потрібно вийти на діалог із власником «АвтоКрАЗу» Костянтином Жеваго, який оголошений в розшук. Жеваго підозрюють у причетності до схеми щодо розтрати і легалізації 2,5 млрд грн банку “Фінанси та кредит”. Та Володимир Зеленський зазначив що готовий до розмови, але все буде відбуватись тільки в рамках закону. У підсумку всі сторони домовились, що розвиток “АвтоКрАЗу” є пріоритетною ціллю регіону. Президент цю справу візьме під особистий контроль, а тому Полтавщина знову отримала великий плюс у для свого розвитку.
Ознайомлення Президента України Володимира Зеленського з ходом реалізації проекту «Розвиток автомобільної дороги Н-31» та презентація проектів «Великого будівництва» у Полтавській області.
На завершення варто підкреслити: Президент України Володимир Зеленський взяв прямий і точковий курс по розвитку кожного регіону зокрема, а першою це вже відчула Полтавщина. Також слід зазначити, що його головним і першим соратником у цьому є Андрій Єрмак. Це партнерство вже приносить великий успіх для держави, але все тільки починається…
Україна неодмінно вже в короткостроковому періоді буде процвітаючою європейською державою!!!
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Підозри п’ятому президенту Петру Порошенку, які підготувало ДБР, не були підписані Русланом Рябошапкою через те, що вони фактично “висмоктані з пальця”.
Про це в інтерв’ю “Главкому” заявив Віктор Чумак, призначений виконувачем обов’язків Генпрокурора після гучної відставки Рябошапки у Верховній Раді.
“Ми не гальмували жодної справи, але й не підписали жодної підозри, якщо вона не вивірена до останньої літери. Підозра – це ж не один аркуш, а сто сторінок, на яких описується конструкція злочину, щоб суд її прийняв. Якщо ж ти підписуєш необґрунтовану підозру і суд її такою визнає, ти так само відповідаєш у кримінальному порядку за незаконне притягнення до відповідальності”, – заявив Віктор Чумак.
Він зазначив, що підозри, які підготувало ДБР щодо Порошенка, неможливо було навіть виправити через юридичну нікчемність звинувачень. “Було б що виправляти. Якщо фактів у слідства і в підозрі немає, їх не висмокчеш із пальця. Воно ж у суді потім усе розвалиться”, – заявив Віктор Чумак.
Чумак також нагадав, що він був політичним опонентом президента Порошенка, але це не привід підписувати незаконні документи.
“От завтра мені як в. о. принесуть підозру Порошенкові – і що робити? Скажуть – Чумак не підписує підозри Порошенку, бо той йому заплатив. Але ж я не можу підписати незаконний документ”, – наголосив він.
По какой схеме Коломойский зашел на “Центрэнерго” и почему ему вообще позволили это сделать?
Игорь Валерьевич не «зашёл» на «Центрэнерго», а всего лишь назначил свой менеджмент, подотчетный наблюдательному совету из состава ФГИ, подконтрольного его партнеру Виталию Хомутыннику. Во всех традициях своей творческой бизнес-истории у Коломойского работают одноходовые схемы не заработка, а воровства на не принадлежащих ему государственных активах.
Что изменилось в его отношениях с Зе? То есть, посему людей Коломойского начали отодвигать от “Центрэнерго”?
Я только опосредованный участник в деятельности ПАО «Центрэнерго», как кредитор, поэтому, характеризовать отношения Президента и Коломойского не могу. Мое личное мнение — руководителю Государства надоело слушать «басни» о квалифицированных менеджерах, доведших предприятие из миллиардных прибылей до миллиардных убытков за счёт одноходовых примитивных схем уровня вывода средств из «Приватбанка».
Всему видимо есть предел — поэтому и было принято такое кардинальное решение. Кандидатура Корчинского — достаточно профессиональный и альтернативный выбор беспределу, который творил менеджмент Коломойского.
Людей не «отодвинули» — их сменили на законных основаниях как некомпетентных и тех, которых необходимо привлекать к уголовной ответственности.
Какие перспективы ЦЭ? Есть смысл выставлять его на приватизацию и за сколько реально продать?
После работы «профессионалов» Коломойского ПАО «Центрэнерго» глубоко убыточная компания, хотя и стратегически крайне привлекательная. Не думаю, что «ДТЭК» заинтересован в приобретении этого актива с учетом и так высокой концентрации в сегменте тепловой энергетики. Антимонопольное законодательство не позволяет такого приобретения. В руководстве «ДТЭК» стратегический руководитель — не уровень менеджеров Коломойского.
В каком состоянии сейчас находится ЦЭ и работают ли там схемы (какие)?
Пока что схемы вывода денежных средств продолжают действовать. Но это всего-лишь вопрос времени…
В последнее время говорят о сближении Зеленского с Ахметовым. Может ли Ахметов заинтересоваться приватизацией ЦЭ? А Коломойский?
Об Ахметове и их отношениях с Президентом мне вообще ничего не известно и не мой уровень комментировать это.
Вы рассчитываете получить свои деньги с ЦЭ? А другие кредиторы?
Мы приостановили все судебные процессы о взыскании средств с ПАО «Центрэнерго» до того момента, пока Коломойского не выдадут правоохранительным органам США и не сменится менеджмент его имени на «Центрэнерго». Лично я очень вспоминаю высказывания Игоря Валерьевича, находящегося в «пограничном состоянии» о том, что он может вылететь в любую страну мира, даже с журналистами…
Видимо слова его, как всегда расходятся с делами, — он даже шаг за границу Украины сделать не может.
Далее — анализируйте.
Может ли ЦЭ стать Банкротом?
ПАО «Центрэнерго» уже и есть банкрот. При чем с 2004 года. Все решения судов имени Коломойского — это решения управляемых им судебных инстанций. Но это временное явление.
Как бы я не относился к руководителю НАБУ Сытнику, но здесь уместна известная цитата — «либо он его ведёт в ЗАГС, либо оппонент ведёт его к прокурору». Кто окажется умнее и хитрее — покажет ближайшее время.
Народный депутат от “Европейской солидарности” Алексей Гончаренко назвал пророссийского блогера Анатолия Шария “шавкой” и “пустым местом”.
Депутат выложил на YouTube обращение, призвав Шария вернуться в Украину, если тот решил заняться политикой.
“Не люблю отвечать всяким Шариям, но тут надо поставить на место одного клоуна в интернете… Толя, Толька, Толенька, соберись, вытри сопли и будь наконец-то мужиком, а то все, что ты умеешь, это сидеть за компьютером и кулачком грозить, и видео записывать”, – написал политик в Телеграм-канале.
Гончаренко отметил, что “Шарику” хватило смелости только записывать видео и “тявкать”, сидя в Европе. Парламентарий призвал Шария-“клоуна” приехать в Украину, чтобы поговорить с ним.
“Ты никто, ты ссыкун, который откуда-то вещает. Вот скажи, где ты? Ты же в Украине создаешь партию. Ты хочешь заниматься политикой? Так чего же тебя нет в Украине? Где ты прячешься там за экраном? Сладко ешь, мягко спишь? Приезжай сюда, борец. Борись здесь. Боишься, что за что-то возьмут? За то – чего, похоже, у тебя нет. Так не надо бояться, если решил заниматься политикой. Ты просто никто и вещаешь в своем виртуальном мире. Покажи, что тебе что-то мешает танцевать. Приезжай в Украину”, – подытожил Гончаренко.
Честно говоря, результаты переговоров, которые завершились в Москве между Эрдоганом и Путиным, слегка озадачили. Как бы там ни было, а Эрдоган поехал в Москву со всеми козырями на руках, а получилось, что уехал оттуда полностью и в хлам проигравшим.
Понимая психотип Эрдогана, мне плохо верится в то, что Путин смог его купить, как Макрона или Меркель. Эрдоган сделан из другого теста и у него не та система ценностей, чтобы уподобиться проститутке. Так же мне слабо верится и то, что Путину удалось его чем-то запугать.
В самом деле, армия Турции показала образцы совсем другой войны, которую РФ не умела и не умеет вести, а кроме того, она никогда не сталкивалась с противником, который вообще способен вести такие боевые действия. Это значит, что турецкая армия имеет преимущество в плане технологий и новых тактик ведения войны.
Не стоит забывать, что у Турции имеется джокер в виде Босфора, который бьет любой московский козырь. А об угрозах применения ядерного оружия, которым Путин любит угрожать, в данном случае – нет речи, поскольку Турция – все же страна НАТО, со всеми вытекающими последствиями.
Еще важно заметить вот что. Штаты дали согласие поставить турецким союзникам необходимое количество боеприпасов для авиации и дронов. А это значит, что любая драка в Сирии, переведенная в режим истощения ресурсов, будет за Турцией, поскольку ресурсы Штатов переломили ход двух Мировых войн и здесь это сработало бы таким же образом. Если поставят ракеты и авиабомбы – поставят и все остальное, что будет нужно.
Именно под этим углом зрения заставляет смотреть опыт, который говорит о том, что очевидные вещи, выставленные напоказ, не всегда являются тем, что есть на самом деле, а лишь тем, что хотят показать. Так было несколько раз с Порошенко и не только с ним. Некоторые явно проигрышные вещи оказывались просто западней для противника.
Что если и Эрдоган играет какую-то длинную партию? Но вот не верится в то, что он просто взял и скис после тех успехов, которые продемонстрировали его военные. То, на что он согласился, было явно отдано за что-то более ценное. Что именно – пока непонятно.
Просто допустим, что на переговорах решилась судьба Асада и в ближайшее время он решит таки наложить на себя трехлитровую банку с новичком или что-то в том же духе. В таком случае, власть в Сирии будет переформатирована и начнет входить в нормальное русло и тогда вопрос беженцев станет сходить на нет.
Есть и другой вариант. Мы только что показывали образчик европейской прессы и то, как она освещает события в Турции. Что если ситуация дошла до того, что развитие операции неизбежно сталкивает турецкую армию с официальными российскими войсками? Даже сейчас Европа винит Турцию за обострение ситуации, а когда начнется обстрел Хмеймим и начнут тонуть российские корыта в море, то это будет вой до небес.
Но вот же Эрдоган показывает свое стремление к мирному решению всех проблем! Даже к Путину сам поехал и наверное – вытащил из него какие-то обязательства, которые будут предъявлены Меркелям-Макронам. Ведь мы уже писали о том, что как только турецкая армия ввалила россиянам под Идлибом, Путин сразу позвонил Меркель и долго обсуждал ситуацию. Таким образом, Эрдоган может показать, что сделал все, чтобы ситуация разрешилась без большой драки, но увы, Путин опять все нарушил “и перо за это получай”.
В любом случае, линейно оценивать то, что произошло в Москве – нельзя. Просто не верится, что Эрдоган все это сделал без подвоха для Путина. А впрочем – посмотрим. Думаю, что кто-то должен загнать этого суслика в медвежий капкан и возможно, мы наблюдаем именно это действо, просто не все пока понимаем.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...