Політика

Путін оголосить про свої плани переобратися на черговий термін у грудні, під час щорічного послання Федеральним зборам.

Про це повідомило  джерело, близьке до керівництва «Єдиної Росії», – пише у своєму блозі Ігор Яковенко, передають Патріоти України. Далі – мовою оригіналу:

“Официально о проведении выборов должно быть объявлено в период с 7 по 17 декабря. Если вычеркнуть «мертвые» для агитации предновогодние и посленовогодние дни, то всем, кто так или иначе планирует поучаствовать в очередном восшествии Путина на российский престол, остается на все про все около двух месяцев. Для тех, кто захочет составить ему компанию, это время на сбор подписей и агитацию. Те, кто планируют бойкот, должны будут за это время понять, чем бойкот отличается от лежания на диване, после чего объяснить это отличие остальным ста миллионам электората и убедить эти сто миллионов в постыдности участия в намеченной на 18 марта 2018 процедуре.

Источник «Медузы» сообщил также, что в этом послании Федеральному собранию Путин сообщит о «базовых смыслах своей программы». И при этом источник признал, что на данный момент «никакой яркой идеологической базы под этот консервативный сценарий не создано». Представление о том, что у выходца из КГБ Путина может быть «идеология», то есть некоторая система взглядов, предполагающих цель развития общества, а, тем более, что эта цель и средства ее достижения могут быть обнародованы, крайне наивно. С каких это пор сотрудники спецслужб публично объявляют о своих планах?

Страна, подвешенная на чекистский крюк, должна висеть в неопределенности до самого последнего момента. Путин до декабря будет кривляться и жеманиться, заявляя, что он еще ничего не решил. Оппозицию до самого последнего момента будут держать за Каштанку, которой малолетний садист давал проглотить кусочек мяса, привязанного на ниточку, а затем радостно вытаскивал съеденное из желудка. Примерно так же ведет себя власть по отношению к Навальному и его сторонникам: не превращает условный срок в реальный, позволяет создавать десятки штабов по всей стране, создавая иллюзию надежды на участие в выборах, а с другой стороны постоянно его арестовывает и закрывает то на 20, то на 15 суток.

Читайте также: “Умирающий пациент”: Злий Одесит про кінець Євразійського економічного союзу

Чтобы окончательно превратить спецоперацию, намеченную на 18.03.18, в фарс власть решила запустить в «избирательный процесс» Ксению Собчак. Пока в будущем бюллетене остро не хватает фамилий Поклонской и Милонова, но время еще есть…

А пока Путин играет со страной в «сюрприз», эксперты пытаются заглянуть за горизонт 18.03.18 и разглядеть там контуры страны при очередном сроке Путина. Никаких красок, кроме оттенков черного, серого и коричневого в этой картине нет. Зачистка остатков свободной прессы, отлучение от интернета, полный разгром всего несогласного и на закуску железный занавес. В общем, спасайся, кто может. И просьба к последнему отъезжающему: не забудьте выключить свет в Шереметьево.

Буш пытался, заглянув в глаза Путина, увидеть там душу. Эксперты пытаются разглядеть будущие планы Путина после 18.03.18. Полагаю, что и то и другое ошибка. Нет у Путина ни души, ни планов. Насчет души лучше спросить архиерея Тихона (Шевкунова), надеюсь, он, будучи духовником Путина, когда-нибудь подтвердит, что никакой души у своего подопечного обнаружить не смог. А насчет планов все намного очевиднее. Путин – опер, а не стратег. Не было у него сроду никаких планов, нет, и не будет. Кроме одного плана: остаться у власти пожизненно и тем самым избежать возмездия за многочисленные преступления.

Вышеприведенный сценарий вполне возможен в том случае, если ситуация в стране будет угрожать власти Путина. Сценарий будет более вегетарианским, если население проглотит то измывательство, которое запланировано на 18.03.18 и равнодушно будет жевать телевизионную жвачку, лениво наблюдая за снижением уровня собственной жизни. Будущее может стать еще более мрачным. К черным и серым тонам добавится много красного, если режим спровоцирует население на по-настоящему массовую уличную активность.

Путинская игра в «сюрпризы» и «подвешивание ситуации» никого уже не должна удивлять и не имеет никакого значения. О своем участии в «выборах» он может объявить и в день голосования и после переизбрания. И нет в стране института власти, который и в этом случае усомнился бы, что все прошло по закону. Сюрпризы Путина закончились после аннексии Крыма. Все дальнейшие его действия вполне предсказуемы. Теперь очередь населения России преподносить сюрпризы. Когда-то у населения России это получалось.”


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Цікаво, що Володимир Володимирович начебто погодився з таким висновком екс-віце-президента США.

Екс-віце-президент США Джозеф Байден заявив у Вашингтоні, що під час зустрічі із президентом Росії Володимиром Путіним сказав останньому, що той не має душі, передають Патріоти України з посиланням на “Голос Америки”.

“Мою останню зустріч із Путіним розкритикували. Ми з ним опинились в кабінеті наодинці. Він хотів показати мені свій величний офіс, і він таки вражає. Я підняв руки – кажу “неймовірно, на що здатен капіталізм”, – розповів Байден.

“Я повівся нерозумно – я сказав, “пане президенте, я дивлюсь у ваші очі, і у вас немає душі. Він подивився на мене і сказав, що ми розуміємо одне одного”, – додав Байден.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

«Будь-які законодавчі ініціативи мають голосуватись з огляду на їх ефективність, а не вузькополітичними інтересами.

Депутати мають чітко дивитись, за що голосують, або вносити правки до того, як закон проголосований».

Так народний депутат України, член Комітету ВР з правої політики і правосуддя Геннадій Ткачук в ефірі телеканалу “Еспресо” прокоментував ситуацію стосовно вимоги ветувати закон про судову реформу.

– У президента є своє бачення цього, і він має винести свій вердикт. Він або підпише закон, або ветує його. Це ми будем бачити найбличжим часом, – зазначив нардеп.

Також політик нагадав, що зміни до кодексів голосувались три тижні, бо деякі політсили внесли більше 5000 правок.

Торкаючись теми створення Антикорупційного суду, Геннадій Ткачук зазначив, що треба робити все можливе, щоб всі суди в Україні були некорупційними.

ilikenews.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

«Судова реформа»: що далі буде…

або

Приведення нормативних актів до нової редакції Конституції України: аналіз законодавчих змін в руслі «судової реформи»

Конституція кожної демократичної європейської держави являється фундаментом успіху та розквіту країни. Від її змісту, форми та правової визначеності норм залежить усе національне законодавство, яке регулює кожний вид правовідносин, встановлює загальнодержавні принципи існування та високі стандарти дотримання прав громадян.

Варто визнати, що вже стільки років поспіль кожний із новообраних наших президентів намагався «перекроїти» Основний Закон, зробити його більш гнучким та зручним для себе з тим, щоб гарантувати собі, так званий, «імунітет» вічної влади (повноважень). Не виключенням стала і «конституційна реформа» за нинішньої влади, яка почалась з фальшстарту, а саме із внесення у червні 2016 року змін до Конституції України в частині правосуддя (а точніше прийняття Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»), які, за визначенням багатьох експертів, направлені, перш за все, на значне розширення повноважень нинішнього Глави держави, а тому дійсно несуть у собі ризики майбутньої узурпації останнім влади.

Нагадаю, що останніми змінами до Основного Закону були введено адвокатську монополію, триланкову судову систему, змінено та оновлено Верховний Суд України, неконституційно розширено повноваження і можливості Президента України, як найвищої посадової особи виконавчої влади, щодо формування іншої гілки влади – судової, а відповідно і посилено з його боку (нехай і протягом 2-х років) впливу на неї. Так, зокрема, змінився і порядок призначення на посаду суддів, шляхом надання Президенту України виключних повноважень за поданням Вищої ради правосуддя призначати суддів безстроково (ст. 126, 128 Конституції України). Одночасно з цим, призначення суддів на 5-річний строк було скасовано, що не зовсім однозначно сприйнято суспільством, якого, до речі, про це ніхто і не запитував. Верховну Раду, як представника народу України, фактично позбавили повноважень брати будь-яку участь як у процесі призначення на посаду суддів, так і у наданні згоди на їх арешт чи затримання (це питання тепер також буде вирішуватись Вищою радою правосуддя), тим самим відсторонивши сам народ, як носія влади, від реалізації наданого йому «права голосу». У цьому законі також не визначено: чи реалізація Главою держави такого повноваження є його правом, чи обов’язком, а тому виходить, що Президент України може як призначити кандидата на посаду судді, так і проігнорувати чи затягнути вирішення даного питання.

Окрім цього, згідно частини 7 пункту 16-1 «Перехідних положень» до цього Закону, Глава держави також наділений повноваженнями упродовж двох років здійснювати переведення суддів з одного суду до іншого (до цього він здійснював переведення лише суддів в межах п’ятирічного строку з дня їх призначення). Тобто, цією нормою Президент фактично отримав можливість формувати склад будь-якого суду, що може негативно відобразитись на справедливості та об’єктивності судових рішень.

Більше того, частиною 6 пункту 16-1 «Перехідних положень» цього Закону за Президентом закріплюється і повноваження протягом двох років на власний розсуд утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати суди. Це ще один додатковий важіль впливу на судову систему.

Таким чином, прийняття таких змін зосереджує у нашого Глави держави надмірні повноваження у сфері формування судової влади, що неодмінно призведе до її безпосередньої залежності від нього.

Така тенденція створює передумови для порушення базових конституційних приписів про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6 Конституції України), незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється (ст. 126 Конституції України), судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону (ст. 129 Конституції України) та може призвести до обмеження права громадян і юридичних осіб на судовий захист, гарантованого статтею 55 Основного Закону України.

Окрім цього, останні зміни до Конституції України містять ще ряд численних «реформаторських нововведень», які можуть призвести до беззаконня в країні, бо сприяють неоднозначному трактуванню норм Основного Закону.

Зокрема, введено обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору, що може стати підставою для відмови у розгляді справи судом, виключено принцип законності (!) як основної засади судочинства, позбавлено учасників судового процесу права на оскарження судових ухвал окремо від рішення суду, ліквідовано загальну судову юрисдикцію, впроваджено конституційні скарги і т.д. 

Зауважу, що понад рік політики, експерти та політологи обговорювали та дискутували, як ввести у дію всі ті «новели», які вже прийняті і існують в оновленій Конституції, в зв’язку з чим, навіть готувалися декілька законопроектів по приведенню деяких законодавчих актів України у відповідність до Основного Закону, частина з них навіть виносилися на голосування у Верховній Раді України, де закономірно «провалювались», після чого знову готувались і лише у червні 2017 року ситуація, начебто, зрушилась з «мертвої точки»…

20 червня 2017 року Парламент прийняв за основу проект закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (№6232), а 3 жовтня було проголосовано за даний законопроект в другому читанні та в цілому. Даним документом викладаються в новій редакції Господарський та Цивільний процесуальні кодекси, Кодекс адміністративного судочинства України, вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу та до понад 25 інших законодавчих актів, оскільки без них неможлива робота нового Верховного Суду та подальша реалізація так званої «судової реформи». Народними депутатами було підготовлено близько 5 000 тисяч поправок до даного документу, який викликав багато резонансу серед експертної спільноти, проте в сесійній залі підтримані були лише 1500.

Окрім того, нагадаю, що вже декілька місяців проходить конкурсний відбір кандидатів на зайняття посад у новому Верховному Суді. Конкурс відбувається, начебто, відкрито, з залученням громадськості та з широким висвітленням у ЗМІ, разом з тим, з численними скандалами. Тому і не дивно, що багато недоброчесних суддів, в першу чергу тих, які виносили завідомо незаконні рішення по активістам Майдану, відкрито співпрацювали з попереднім режимом Януковича та приймали участь у незаконному переслідуванні його політичних опонентів, успішно проходять усі конкурсні завдання та впевнено прямують до крісел суддів Верховного Суду. Зауважу, що, згідно даних Вищої ради правосуддя, лише 10% (35 осіб з 351) суддів було звільнено з роботи за «справами Майдану», решта, а це на хвилинку більше 300, досі займають відповідні посади у судовій владі та продовжують здійснювати правосуддя в країні. Таким чином, можна припустити, що на сьогоднішній день створюються належні умови, в тому числі і зі сторони законодавчого забезпечення, щоб подібні «слуги Феміди», будучи заплямованими, а тому і більш уязвивими, могли безперешкодно «здійснювати судочинство» і в інтересах вже нинішньої влади.

Варто нагадати, що при прийнятті нових процесуальних кодексів як розробникам цих правових актів, так і головне – нашим законодавцям слід усвідомлювати, що судочинство — це комплексна система інститутів, стадій, процесуальних проваджень, в яких процедури, процесуальні дії мають вчинятися за чітко окресленою процесуальною формою й не повинні суперечити одна одній. Ідеальний процесуальний кодекс повинен вирізнятися певною системністю, узгодженістю, взаємопов’язаністю та уніфікованістю норм як у самому кодексі, так і щодо інших процесуальних кодексів.

Тому, оцінюючи усі ці запропоновані в даному законопроекті норми по приведенню названих вище законодавчих актів до Конституції України, назву лише декілька найбільш кричущих моментів, які завдають чергового удару по дотриманню конституційних прав громадян, адже цей документ (внесений Президентом України) містить забагато оціночних суджень, проявів правової невизначеності, інших недоліків і прогалин, а отже, безперечно внесе хаос у процесуальні процедури, а тим самим і в реалізацію громадянами України своїх конституційних прав, а саме:

– загальним недоліком усіх змін до процесуальних кодексів експертами називається суттєве обмеження права особи на подання касаційної скарги, оскільки відсутність чіткого та однозначного переліку справ, які розглядатимуться в касаційній інстанції, несе корупційні ризики та не відповідає принципу правової визначеності;

– незрозуміло також за яких умов особа матиме право звернутися до Європейського суду з прав людини (тобто, коли будуть вважатись вичерпаними всі національні способи судового захисту);

– впровадження понять «суспільний інтерес», «малозначність справ» та застосування суддями інших оціночних суджень стануть своєрідними «фільтрами» для розвантаження судів від великої кількості справ, що неминуче призведе до порушення права особи на судовий захист та доступ до правосуддя;

– впровадження електронного суду (оприлюднення і надання процесуальних документів в електронному режимі) та виклик осіб через мережу Інтернет можуть створити цілу низку зловживань і не забезпечити реального повідомлення сторін та надання учасникам судового процесу матеріалів справ;

– у вищих спеціалізованих судах (а таких може бути лише два: Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд) планують створити апеляційні палати. Таким чином, зазначені суди будуть одночасно судами і першої, і апеляційної інстанції, тобто один і той самий суд буде приймати рішення і одночасно здійснюватиме їх перегляд, що не може забезпечити незалежний і справедливий апеляційний процес, і є очевидним порушенням інституційної процедури;

–  суд буде мати право відмовляти у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не буде мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Із таких норм вбачається, що навіть якщо суди попередніх інстанцій і неправильно застосували норми матеріального та/або процесуального права, то касаційний суд може відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо його рішення не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що не відповідає принципу правової визначеності та передбачуваності законодавства;

– в господарському процесі суд може визнати зловживанням учасниками процесу процесуальними правами такі дії: заявлення безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на затягування розгляду справи, подання завідомо безпідставного позову, чи позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидний штучний характер, умисне не повідомлення про осіб, яких мають залучити до участі у справі. Такі норми також мають оціночний і нечіткий характер, тому можуть застосовуватися як незаконний вплив з боку суддів на сторони. Окрім того, внесення запропонованих змін буде порушувати змагальний характер судового процесу;

– у ст. 81 ГПК також передбачається, що якщо обсяг доказів є надмірним, то їх можна буде не надсилати іншим учасникам у справі. Такі норми можуть мати застосування по різному на практиці, а натомість позбавлять інших учасників процесу можливості належним чином підготуватися до судового засідання;

– суддям надаються значні повноваження щодо накладання штрафів за дії, які їм будуть «здаватися» порушенням чи зловживанням, що в сьогоднішніх умовах судової системи може обернутися проти добросовісних учасників процесу  (ч. 149 ЦПК, ст. 149 КАС, ст. 136 ГПК у редакції законопроекту);

– суд не буде прилюдно проголошувати судові рішення, ухвалені за наслідками закритого судового засідання (ч. 18 ст. 7 ЦПК, ч. 17 ст. 10 КАС, ч. 18 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту), що є порушенням статті 6 Європейської конвенції з прав людини, де зазначено, що судові рішення в будь-якому випадку проголошуються прилюдно;

– порушення процедури прийняття даних змін одним законопроектом, що в подальшому може стати підставою для визнання їх нелегітимними, оскільки такі зміни повинні вноситись окремими законопроектами.

Ще більше зауважень у експертної спільноти і у мене, зокрема, виникає до запропонованих змін до КПК України, а саме:

– строк досудового розслідування відраховуватимуть з моменту реєстрації інформації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, а не з моменту повідомлення про підозру, як тепер (ст. 219 КПК у редакції законопроекту). Такий крок фактично паралізує діяльність органів досудового розслідування, особливо по розкриттю і розслідуванню злочинів, вчинених в умовах неочевидності (тих же умисних вбивств), кримінальних правопорушень, вчинених організованими злочинними групами та злочинними організаціями, тим більше – в економічній сфері та з ознаками корупції, що матиме катастрофічні наслідки для потерпілих,суспільства і держави в цілому, слідчі і прокурори будуть змушені більше займатись підготовкою матеріалів та клопотань про продовження строків досудового розслідування, чим збором і закріпленням слідів злочину та доказів винуватості підозрюваних, і не виключно, що в зв’язку з таким нововведенням вони будуть змушені ухилятися від реєстрації і початку розслідування таких злочинів, оскільки розслідувати їх швидко в такі обмежені терміни буде неможливо. Тому, в такому випадку більшість кримінальних проваджень будуть закриватись, а винні особи ухилятимуться від відповідальності, оскільки розслідувати їх за три чи навіть шість місяців буде просто неможливо, особливо з урахуванням нинішніх навантажень на одного слідчого і тим більше – на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Ці зміни зроблять неможливою ефективну роботу усіх органів досудового розслідування, що призведе до ще більшого погіршення криміногенної обстановки та безкарності в державі, а відповідно і розгулу злочинності. Ви тільки вдумайтесь у таку норму: якщо у 6-ти місячний термін у справі про тяжкий чи особливо тяжкий злочин не буде нікому повідомлено про підозру, то таке кримінальне провадження підлягає закриттю?!

– ще більш небезпечним для суспільства є пропозиція скоротити строки досудового розслідування, а саме: два місяці – з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Зауважу, що встановлення таких надзвичайно коротких строків по всіх без виключення кримінальних правопорушень (а вони є різними за складністю доказування) неминуче призведе як до безпідставного закриття чималої кількості злочинів без встановлення підозрюваного, так і до поспішного направлення до суду обвинувальних актів по фактично нерозслідуваних провадженнях і без наявності достатньої кількості доказів винуватості обвинувачених, що потягне за собою масові порушення прав громадян та незаконне притягнення невинних осіб до кримінальної відповідальності. Такі норми фактично «похоронять» кримінальні провадження про злочини на Майдані та вчинені Президентом-втікачем і його найближчим оточенням (а може так і задумано) ;

– сторони кримінального провадження позбавляються права самостійно обирати та залучати експерта для проведення експертизи, що є істотним обмеженням права сторони в процесі збирати докази. На мою думку,такі зміни мають на меті знищити конкурентність кримінального процесу та спрямовані на створення штучних перешкод для сторін у реалізації їх прав. У випадку прийняття цих змін буде зруйновано принцип змагальності, де кожна сторона має право самостійно залучати обраного експерта, отримувати висновки експертизи та доводити за їх допомогою свою позицію перед судом;

– розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та за виключними обставинами пропонується здійснювати тим самим складом суду, що ухвалив рішення, яке переглядається. Такі зміни беззаперечно також приведуть до суб’єктивності винесених рішень та будуть порушувати право громадян на справедливий суд, що є неприпустимим;

– встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалене судове рішення, може бути підтверджене вироком суду, який набрав законної сили, але, обставини зловживання вказаних осіб під час кримінального провадження, у разі неможливості ухвалення вироку суду, можуть бути підтверджені і матеріалами розслідування. Дані зміни являються також неприпустимими, оскільки порушують принцип презумпції невинуватості та права особи захищати себе у судовому процесі;

– суд, який розглядає кримінальне провадження у касаційному порядку, передає таке провадження на розгляд об’єднаної палати, якщо ця колегія вважає необхідним відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених раніше в ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії судді з іншої палати, тобто, фактично буде створена подвійна судова практика, яка дозволить суддям зловживати прийнятими рішеннями та повність знівелює рішення Верховного Суду України як найвищої судової інстанції, які повинні бути остаточними і обов’язковими для всіх інших судів;

Не можу обійти і відверто не грамотних норм, які протирічать іншим, вже діючим законам, як наприклад, коли пропонується надати право на продовження строку розслідування «районним, міським» прокурорам, яких вже не існує майже два роки; про надання права на продовження строку слідства до 3-х місяців керівнику місцевої прокуратури і чомусь лише заступнику Генерального прокурора, в той час як такого права позбавлено незрозуміло чому керівника регіональної прокуратури та його заступників; не усунуто протиріччя між пропозицією встановити максимальний 12-ти місячний строк розслідування після повідомлення особі про підозру і наявною нормою КПК про те, що прокурор зобов’язаний після повідомлення особі про підозру «в найкоротший термін» закрити провадження чи направити його до суду з обвинувальним актом; незрозуміло звідкіля в пропозиціях законодавці знайшли прокурора, який «здійснює нагляд за додержанням законі під час проведення досудового розслідування», якщо такої функції прокуратури нинішньою редакцією Конституції не передбачено і т.д.

Ще більше мене здивували «розробники» цього законопроекту від Президента України тим, що не запропонували відповідних і давно назрілих змін, у зв’язку із так званою «судовою реформою», до КПК і закону України «Про прокуратуру» хоча б в частині змінених Конституцією України функцій органів прокуратури. Мало того, що прокуратуру віднесли до органів судової влади, основною її функцією тепер (окрім підтримання публічного обвинувачення в суді) є «організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, а також нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку». Дійсно, підтверджую, що потуги внести подібні зміни до названих мною законів мали місце, коли в кінці 2016 року 7-ма народними депутатами був підготовлений, нехай і недосконалий, але все ж таки цільовий законопроект № 5177 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» в частині забезпечення реалізації функцій прокуратури» і навіть був направлений на розгляд Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України. Але, далі ніякого руху по його розгляду не було зафіксовано. А дарма.

Тому, абсолютно нагальним для законодавців на сьогодні залишається роз’яснити правоохоронцям і суспільству в чому ж полягає поняття «процесуальне керівництво досудовим розслідуванням», бо в нині діючих КПК і Законі «Про прокуратуру» мова до цих іде про здійснення прокурором «нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва»! В той час, нова редакція Основного закону не містить таких повноважень прокурора.

А тим більше незрозумілою є нова функція органів прокуратури під назвою «організація та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням», про що в згаданих двох законах не згадується. Чи співпадають ці дві частини між собою? Про що все таки іде мова: про «організацію досудового розслідування» чи про «організацію процесуального керівництва»?!

Незрозумілим є і поняття «нагляду за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку». Можна лише допустити, що законодавці мали на увазі нагляд з боку прокурора за додержанням вимог Закону «Про оперативно-розшукову діяльність». Дійсно така норма в цьому законі залишилась дійсною. Але тоді виникає закономірне питання: чи співпадають між собою поняття «орган досудового розслідування» і «орган правопорядку»? А тому і незрозумілим є для багатьох фахівців: чи продовжує здійснювати в таких умовах прокурор нагляд за додержанням вимог Конституції та КПК України під час проведення досудового розслідування? Чи сьогодні прокуратуру перетворили на орган, який здійснює організацію проведення досудового розслідування, а тому і повинен нести повну відповідальність як за розкриття злочинів і доведення винуватості підозрюваних і обвинувачених осіб, так і за дотриманням прав і свобод учасників процесу? Хто ж тоді зобов’язаний та має повноваження здійснювати нагляд за дотриманням законності при проведенні досудового розслідування?!

Я не є політиком, але категорично впевнений, що нинішня Верховна рада України повністю себе вичерпала як законодавчий орган. Настільки непрофесійними народні депутати, як цього скликання, ще ніколи не були. Чомусь ніхто не бажає і не робить елементарний аналіз зауважень і претензій тих же Головних науково-експертного і юридичного управління ВР, які постійно висловлюють на запропоновані нинішніми законодавцями законопроекти серйозні зауваження, в т.ч. і на предмет їх невідповідності Конституції, бо якби це було зроблено, то суспільство б жахнулось від такої правової безграмотності!

Більше того, нинішня Верховна Рада продемонструвала на кількох прикладах відвертий правовий нігілізм, більше того навіть і систематичну неповагу до Основного Закону України та відкрите його ігнорування, приймаючи систематично закони, які їй прямо протиріччять, або навпаки – роками не приводять вже існуючі закони до вимог діючої Конституції нашої держави.

Ви тільки вдумайтеся, законопроект про внесення таких змін до процесуальних кодексів розглядався у Верховній Раді лише зараз, а до цього (більше року) Україна жила практикою подвійних стандартів, застосовуючи старі норми процесуального законодавства, які не відповідали чинній Конституції України, або ж застосовували приписи Основного Закону, які досі не знайшли свого відображення у вітчизняному законодавстві! Фактично, можна стверджувати, що на сьогодні в нашій країні відбувається справжній правовий колапс (і це протягом останніх трьох років) і всі рішення, прийняті за неузгодженою з Конституцією України процедурою, можна визнати недійсними, з усіма витікаючими наслідками!

Я зауважу, що успіх будь-якої держави, перш за все, залежить від незмінності, стабільності та ефективності Основного Закону, який має найвищу юридичну силу і гарантує верховенство права. А про яке верховенства права ми можемо говорити зараз, якщо ні Верховна Рада, яка затягує прийняття відповідних законів, ні Президент України, як Гарант Конституції, не турбуються про єдність, правову визначеність та легітимність прийняття усіх без виключення законодавчих рішень в країні?

На думку приходить лише один вислів, який повністю точно характеризує всю нинішню ситуацію у нашій країні: “Ми вже думали, що опустилися на саме дно, але тут знизу постукали”.

Олексій Баганець


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Когда-нибудь Навальный напишет книжку, типа солженицинской “Бодался телёнок с дубом”. Там он подробно опишет, как над ним издевались и, возможно, это издевательство найдёт своё настоящее объяснение.

Конечно, все думают, что Путин его чмарит потому что держится за власть и всё такое. Но есть и более глубинные всякие объяснения — вспоминают фразу Путина, которую он сказал “о некоторых, которые мутят воду”. Он заметил, что они сами должны быть безупречны. Видимо, он действительно считает Навального жуликом, может по Кировлесу, может еще по каким-то шитым ему делам. И Олег Навальный, который реально сидит, это такое пацанское объяснение, чтобы Алексей не лез, куда не надо. В той оси координат, которой находится Путин, намёк этот вполне понятен.

Но Алексей Навальный все равно лезет. И вырос в реального политика, нет сомнений.Конечно, есть всякие версии, что мудрый Путин сам взращивает Алексея, что Алексей его агент, и тому подобное. Но эта версия для меня несостоятельна, именно потому что в тюрьме сидит его брат. И мы не в сталинское время, когда в его окружении арестовывали жён, братьев и сестёр, а окружение продолжало верно служить людоеду, повторяя себе, что “органы не ошибаются”.

Я не думаю, что Алексей это бы выдержал, даже если бы Путин реально обещал бы ему президентство.Поэтому, тут чистая ситуация — свято место пусто не бывает, Путин может давить Навального как угодно, но он не может задавить естественную потребность людей на новое, но, самое главное, на несистемное.

Не из системы Путина! — вот это есть главное, пусть невысказанное, требование времени.

Система Путина известна — это он и его окружение. Он может готовить на 24-й год каких-то своих надёжных парней, но всё это пустое. Это будет смена шила на мыло.Повзрослевшая молодёжь, которая и будет выбирать президента в 24-м году, хочет не другого из этой же “партии”, а другую партию. Других лиц, другие идеи, которые наш патриарх-президент просто не может предоставить.

Путин, как президент, обречён, он сам знает это, но действует в рамках своих возможностей. Но, поскольку идеями Навального не перешибить, то можно перешибают насилием.

Несколько слов о самом насилии. Оно сейчас довольно мягкое, но кто сказал, что не может быть и немцовского варианта. Поэтому, не столько важно, что Навального в очередной раз задержали, а важно, к какому насилию будут прибегать в следующий раз.Я понимаю, что для Навального каждый митинг значителен, но, опять же, бодаться с дубом у телёнка не получится.Но телёнок вырастет.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Республіканець Джон Маккейн і демократ Бен Кардін з цього приводжу звернулися до президента США у листі.

Двоє провідних сенаторів США заявили, що новий закон про санкції проти Росії досі не виконується. Про це республіканець Джон Маккейн і демократ Бен Кардін заявили у листі президенту США, передають Патріоти України з посиланням на Reuters.

“Тепер, коли наближаються крайні терміни, важливо, щоб ваша адміністрація виконувала закон повною мірою, щоб підтримувати і захищати інтереси Америки”, – сказано в листі.

У листі підкреслюється, що 1 жовтня є крайнім терміном для адміністрації, щоб визначити правила або інші вказівки для ідентифікації будь-кого, хто працює від імені російських оборонних і розвідувальних секторів і підлягає санкціям.

Як відомо, чергове розширення санкцій проти Росії президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підписав 2 серпня.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

По данным ООН, за чертой бедности в Украине находится почти четверть населения.

В 2011 году доля украинцев, которые тратят на продукты питания более 60 процентов семейного бюджета, составила 41,5 процента. В Институте демографии и социальных исследований в Киеве утверждают, что этот критерий бедности в Украине соответствует уровню 2006-го года.

Заработки обычных граждан Украины упали до критической отметки в связи с глубоким экономическим кризисом.

Об этом я прочитал в экономическом обзоре пресс-службы Всемирного банка. Отмечается, что в нынешнем году украинцы еще больше обеднели в сравнении с предыдущими годами из-за кризиса, а также по причине увеличения стоимости энергоносителей для населения Украины.

«Имеющиеся доходы существенно снизились в результате глубокого экономического падения, при этом реальное сокращение в 2016 году произошло в разрезе как трудовых, так и нетрудовых доходов.

«Подчеркну, что аналитики Всемирного банка заявили об ухудшении условий на рынке труда: реальная зарплата еще в декабре 2016 года упала на 13% в сравнении с прошлым годом, а уровень безработицы в конце 2016 года вырос до 9,5%»,- говорит политический эксперт, Игорь Мизрах.

«Негативно на небогатых слоях населения отразилось и масштабное повышение цен на энергообеспечение, хотя новая программа субсидий на оплату жилищно-коммунальных услуг по результатам оценки бедности несколько ослабила его эффект», — подчеркивает Игорь Мизрах, ссылаясь на сводки Всемирного банка.

Любопытно отметить, что, в то время как обычные украинские граждане едва сводят концы с концами, власти Киева продолжают набивать карманы украденным из карманов украинцев.

В то же время рейтинги самых богатых людей за последние годы позволяют сделать вывод о непрерывном увеличении капиталов украинских олигархов.

В Украине продолжается первичное накопление капитала, — подчеркнул эксперт Игорь Мизрах.

По его словам, в других странах подобные процессы уже прошли. Там богатые люди, наоборот, начинают избавляться от предприятий, которые не приносят прибыль. Таким образом, происходит перераспределение промышленных активов между разными бизнес-группами.

Еще одним фактором стремительного обогащения олигархов в Украине экономист считает непрозрачную приватизацию. В качестве примера Игорь Мизрах называет бизнес-империю Ахметова.

За последние месяцы она существенно расширилась благодаря покупке целого ряда стратегически важных объектов. При этом эксперт не помнит, чтобы на торгах присутствовали другие желающие приобрести те же предприятия.

К тому же, по словам Игоря Мизраха, государственные предприятия продавались по ценам, заниженным в несколько раз.

«Теперь их оценивают по реальной рыночной стоимости, что и увеличивает состояние Ахметова», — пояснил Мизрах. По данным агентства Bloomberg, за год капитал этого украинского олигарха увеличился на 31,5 процента, то есть на 4,5 миллиарда долларов.

Также эксперт обратил внимание на то, что такое развитие совпало с усилением авторитарных тенденций в Украине. На фоне изменений политической ситуации и структуры власти многие олигархи получили возможность прибрать к рукам весь бизнес, который считается интересным и прибыльным в Украине.

Наибольшей проблемой для государства и общества эксперт Игорь Мизрах считает бегство капитала за границу.

Очень «широко использует схемы вывода доходов в офшорные зоны. По мнению эксперта, олигархи пытаются таким образом застраховать себя от политических рисков внутри страны.

Инвесторы в панике покидают страну. Только за I квартал текущего года объем прямых иностранных инвестиций (ПИИ) в Украине сократился на 10,2%, или на 4,65 млрд дол.

А пока… Пока в Украине царствует мрак насилия и лжи, исходящего от правящего олигархата и их зарубежных партнеров, особенно заокеанских.

Не желая приподняться на высоту времени и событий, чтобы оценить собственные слова и действия, ново-старая власть Украины продолжает бездумно лгать, обещая бесконечные «реформы», «очищение люстрацией», победы «национальных интересов», наведения «порядка» и т. п.

При этом тщательно скрывается чуждость национальным интересам народа Украины самого происхождения правящей партии в стране. Люстрация ею кадров, работающих во всех отраслях, носит характер кадрово-этнических чисток и незаконной формы увольнения работников, в нарушение норм Конституции и законодательства о труде, с целью замещения имеющихся кадров на представителей своих кланов. А, значит, окончательного разрушения прежней, более здоровой системы подбора компетентных кадров, и укрепления своей клановой системы, с целью усиления эксплуатации и ее необратимости.

Власть олигархов в Украине всегда будет противопоставлять интересы государства, как своего чиновничьего аппарата насилия, интересам порабощенного ими народа.

Истинному НАРОДОВЛАСТИЮ всегда будут лживо противопоставляться «интересы демократии» и никем не утвержденных «европейских ценностей».

Ведь мало, кто задумывается над тем, что на словах правители Украины спекулируют «европейскими ценностями», но не отваживаются ПИСЬМЕННО ИХ ЗАКРЕПИТЬ В ЗАКОНАХ и обеспечить в реальной жизни и действительности.

Эти ценности используются лишь как сказка и обманка. Сама спекуляция и противопоставление европейских, евразийских, мировых, восточных и других ценностей, нужны власти, чтобы разделять и властвовать. Самой цели достичь таких ценностей, власть сама себе не ставит.

RedAxe.Media


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Апріорі утопічна ідея перевести імперію в демократичну модель управління державою починає доходити до своєї точки кипіння.

Те, що відбувається в Росії, неможливо систематизувати і підібрати прецедент в історичному екскурсі людської цивілізації, – пише в своєму блозі російський політик Наталія Гулевська, передають Патріоти України.

Далі – мовою оригіналу: “С виду вменяемые и трезвомыслящие граждане, образованные и достаточно известные, начинают формулировать альтернативу на президентских выборах, которых априори не может быть по определению в путинской России. Что это — самообман, сумасшествие или злонамеренность? На этот вопрос очень трудно ответить, да и сам ответ, в принципе, не важен, так как он ничего не меняет в реальной действительности.

То, что происходит в России, невозможно систематизировать и подобрать прецедент в историческом экскурсе человеческой цивилизации.Наша жизнь с приходом к власти чекистов потеряла эволюционную связь развития и начинает выборочно осуществлять экономические и политические проекты без комплексного соответствия данной проблеме.

Демократию мы строим с помощью цензуры, запретов и всевозможных фильтров, федерацию осуществляем авторитарным ручным управлением, право подменяем законотворческой инициативой невежественных и дремучих депутатов, а республиканская форма правления у нас больше похожа на монархию.

Вдобавок весь этот комплексный бред сопровождается имитацией борьбы с коррупцией и террористическими угрозами.

Безусловно, РФ занимает важную часть суши и существенно влияет на комфортное проживание людей на планете, но для развитого, прогрессивного, цивилизованного современного мира обязательное присутствие России в международном сообществе государств перестало быть критическим, и мир вполне может безболезненно обойтись и без нашего «особого русского мира».

Ситуация в России после демонстративного попрания международного права, аннексии и агрессии в отношении сопредельных государств, поддержки антидемократических режимов по всему миру и роста числа невинных жертв от хаотичного применения ВС РФ начинает приобретать устойчивые черты изоляции и отстранения нашего государства от участия во всех международных формах сотрудничества.

Последняя тонкая нить связи России с международным сообществом в виде признанного легитимным шестилетнего президентского срока оборвется в 2018 г., и тогда уже ничего не сможет спасти Россию от самого нежелательного сценария для нашего государства.

Мы окажемся даже в худших условиях, чем КНДР, так как Северная Корея при всем своем людоедском режиме не выходит за границы своей юрисдикции и надежно защищена международным правом самостоятельно строить внутреннюю политику своего государства.”


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Михаил Саакашвили был не единственным, кто на днях встречался в Женеве с экс-губернатором Днепропетровской области Игорем Коломойским

Согласно данным госпогранслужбы Украины, народный депутат, собственник телеканала NewsOne Евгений Мураев также провел в офисе Коломойского в Женеве несколько часов в понедельник 4 сентября, пишет Главком

Телеканал NewsOne анонсирует прямую трансляцию перехода Михаилом Саакашвили украинской границы 10 сентября, последние несколько дней Саакашвили стал часто появляться в эфире NewsOne. Евгений Мураев позиционирует себя как оппозиционный пророссийский политик, а телеканал NewsOne неоднократно обвиняли в связях и деятельности в интересах страны агрессора.

Это не первая эпатажная акция, финансируемая Коломойским. Ранее в СМИ сообщалось, что он причастен к блокаде поставок угля в Украину, организованную народными депутатами Парасюком и Семенченко.

Михаил Саакашвили 7 сентября в Женеве встречался с олигархом Игорем Коломойским. Об этом сообщает «Украинская правда» со ссылкой на источники из окружения олигарха. По словам источника, встреча состоялась в отеле Four seasons в Женеве. «Прилетел, поужинали. Сказал (Саакашвили), что собирается идти (в Украину. – Ред.)».

Как писали  «Комментарии», в 2015 году Саакашвили был лишен гражданства Грузии в связи с приобретением гражданства Украины.

26 июля Порошенко издал указ, которым лишил Михаила Саакашвили гражданства украинского страны. На сайте Государственной миграционной службы было размещено сообщение, в котором указано, что материалы по Саакашвили были предоставлены украинской Генпрокуратурой.

Ранее «Комментарии» писали о том, что Саакашвили планирует вернуться в Украину 10 сентября.

Также мы писали о том, что глава партии «Батькивщина» Юлия Тимошенко намерена поехать в Польшу, чтобы поддержать экс-главу Одесской ОГА Михаила Саакашвили.

Она рассказала, что 10 сентября Саакашвили  намерен просто мирно прийти и предъявить письмо, где есть основания того, что он имеет право жить в Украине даже если его лишили гражданства.

comments.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Президент Литви – зразок керівника Держави.

Маленька, тендітна жінка – президент маленької Литви, а монстри з ядерною дубиною тікають від неї. А чому? Тому що вона їм нічого не винна і тому що вона говорить правду.Вона незалежна. І ще, президент Литви не є олігархом, не є міліонером, не є бізнесменом. Президент Литви це президент держави з великої літери.

Алексей Ляшенко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO